У порівняльному аспекті рівень якості життя хворих вивчали в післяопераційному періоді у терміни: 6 тижнів, 6 місяців і 1 рік після операції (табл. 4).

Таблиця 4 Динаміка показників якості життя у різні терміни післяопераційного втручання

Примітка: * - р<0,05 відносно 1-ої групи контролю.

При повторному анкетуванні пацієнтів в різні терміни післяопераційного періоду показник фізичного функціонування через 6 міс. і 1 рік достовірно збільшувався порівняно з показником відповідного компоненту у пацієнтів до проведення хірургічного лікування і 6 тижнів після операції, наближаючись до показника 1-ої групи контролю (79,3±1,8 - 6 місяців, 86,2±1,6 - 1 рік, 95,5±4,1 - 1-а група контролю, p<0,05). За показниками ролевого функціонування, обумовленого фізичною складовою, через 1 рік після операції відмічено достовірне збільшення порівняно з терміном у 6 тижнів з 55,5±1,8 до 67,3±1,3. Виявлено, що у післяопераційному періоді на протязі 6 тижнів відмічено зниження якості життя по всіх шкалах, проте у міру збільшення тривалості післяопераційного періоду показники шкал якості життя збільшуються, що свідчить про поліпшення як фізичного здоров'я, так і психоемоційної сфери одужуючих. Помітне покращення спостерігається вже через 6 місяців, що пов'язано, перш за все, з медикаментозною нормалізацією тиреоїдного гормонального фону та динамічним спостереженням за пацієнтами після проведення хірургічного лікування на ЩЗ.

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена вирішенню однієї з актуальних проблем ендокринної хірургії - діагностиці та лікуванню хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом залежно від функціональної активності тиреоїдної тканини і стадії автоімунного процесу.

Клінічна картина вузлового зоба у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом залежить від наявності вузлової трансформації і гіпертрофії щитоподібної залози з розвитком компресійного синдрому, гормонального тиреоїдного дисбалансу та екстратиреоїдних проявів. Компресійний синдром у хворих з автоімунним тиреоїдитом у стадії лімфоїдної інфільтрації обумовлений наявністю вузлів, а у хворих в стадії склерозу або змішаній стадії автоімунного тиреоїдиту - щільністю тиреоїдної тканини.

Доцільно використання гематологічних індексів лімфоцитів-ШОЕ та лімфоцитарно-гранулоцитарного для встановлення автоімунної природи захворювання щитоподібної залози. Визначення показників вмісту гострофазових білків та молекул середньої маси служить об'єктивним критерієм діагностики ендогенної інтоксикації автоімунного ґенезу.

Амілолітична активність тонкої кишки залежить від функціональної активності щитоподібної залози та виразності автоімунного процесу в організмі хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом.

Ультрасонографія щитоподібної залози дозволяє не тільки визначити наявність об'ємних утворень, надати їм кількісну та якісну характеристику, але й виявити ознаки автоімунного тиреоїдиту, масштаб ураження тиреоїдної тканини, характер змін на певних етапах його розвитку. Цитологічний метод у 88,9% дозволяє встановити наявність автоімунного тиреоїдиту та його стадію і в комплексі з іншими методами діагностики є об'єктивним методом для вибору об'єму операційного втручання.

Комплексна оцінка результатів клінічних, інструментальних та цитологічних методів діагностики дозволяє визначити структуру паранодулярної тканини та вузлових утворень для вибору оптимальної тактики хірургічного лікування хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом. Обсяг операційного втручання залежить від стадії автоімунного тиреоїдиту, функціональної активності та кількості вузлів у щитоподібній залозі. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм та удосконалено техніку виконання операцій.

На протязі 6 тижнів після операції визначено зниження якості життя по всіх шкалах, проте зі збільшенням тривалості післяопераційного періоду показники шкал якості життя збільшуються, що свідчить про поліпшення як фізичного здоров'я, так і психоемоційної сфери одужуючих.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевченко С. И. Сонографические и клинические корреляции в диагностике аутоиммунного тиреоидита у больных с узловым зобом щитовидной железы в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом / С. И. Шевченко, О. С. Цыганенко // Харківська хірургічна школа. - 2008. - № 3 (30). - С. 93-96. (Здобувач провела клінічне обстеження тематичних хворих, аналіз одержаних результатів, оформила статтю до друку).

2. Шевченко С. И. Выбор объема оперативного лечения у больных с узловым зобом на фоне аутоиммунного тиреоидита в зависимости от функциональной активности щитовидной железы и стадии аутоиммунного процесса / С. И. Шевченко, О. С. Циганенко, Р. С. Шевченко // Медицина сьогодні і завтра. - 2008. - № 4. - С. 113-116. (Здобувач провела набір клінічного матеріалу, зробила аналіз і узагальнила одержані результати дослідження, оформила статтю до друку).

3. Шевченко С. І. Якість життя хворих, оперованих з приводу вузлового зобу в поєднанні з автоімунним тиреоїдитом / С. І. Шевченко, О. С. Циганенко // Шпитальна хірургія. - 2008. - № 4. - С. 59-62. (Здобувач провела клінічне обстеження тематичних хворих, брала участь в операційному і післяопераційному лікуванні, провела аналіз одержаних результатів, оформила статтю до друку).

4. Циганенко О. С. Характеристика біохімічних показників у хворих на вузловий зоб у сполученні з автоімунним тиреоїдитом залежно від функціональної активності щитоподібної залози / О. С. Циганенко // Харківська хірургічна школа. - 2008. - № 4 (31). - С. 62-66.

5. Шевченко С. І. Стан травної функції тонкої кишки у хворих на вузловий зоб у сполученні з автоімунним тиреоїдином в залежності від функціональної активності щитоподібної залози / С. І. Шевченко, О. С. Циганенко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2008. - Т. 8, вип. 4 (24), ч. 2. - С. 44-49. (Здобувач провела клінічне обстеження тематичних хворих, аналіз одержаних результатів, оформила статтю до друку).

6. Шевченко С. И. Пункционная биопсия щитовидной железы: контент-анализ и клинические аспекты / С. И. Шевченко, Р. С. Ворощук, О. С. Цыганенко // Врачебная практика. - 2006. - № 6. - С. 36-47. (Здобувач провела контент-аналіз літературних джерел, оформила і підготувала статтю до друку).

7. Шевченко С. И. Морфологическое обоснование объема оперативного лечения у больных с узловым зобом в сочетании с АИТ / С. И. Шевченко, Якимова Т.П., О. С. Цыганенко, Гниденко Ю.П. // Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 1 (32). - С. 27-31. (Здобувач провела набір клінічного матеріалу, зробила аналіз і узагальнила одержані результати дослідження, оформила статтю до друку).

8. Цыганенко О.С. Молекулы средней массы при узловом зобе щитовидной железы в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом / О. С. Цыганенко, О. С. Шевченко // Актуальні питання в сучасній медицині: Міжнародна наукова конференція, 26-28 березня 2007 р.: тези доп. - Харків, 2007. - С. 151. (Здобувач провела набір клінічного матеріалу, зробила аналіз і узагальнила одержані результати дослідження, оформила тези до друку).

9. Цыганенко О.С. Иммуноморфологические реакции в ткани щитовидной железы у больных с аутоиммунным тиреоидитом в сочетании с узловым зобом / О. С. Цыганенко, Р. С. Ворощук // Arta Medica / Nicolae Anestiadi : Al X-lea congres al Asociatiei chirurgilor din Republica Moldova, Chiєinгu, 3-6 octombrie 2007 (ed. spec.). - 2007. - № 4 (25). - С. 51-52. (Здобувач провела набір клінічного матеріалу, визначила імуноморфологічні реакції в щитоподібній залозі у хворих з автоімунним тиреоїдитом у поєднанні з вузловим зобом, оформила тези до друку).

АНОТАЦІЯ

Циганенко О.С. Діагностика і хірургічне лікування вузлового зобу в сполученні з автоімунним тиреоїдитом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського». - Тернопіль, 2009.

Дисертація присвячена оптимізації діагностики та хірургічного лікування хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом залежно від функціональної активності щитоподібної залози і стадії автоімунного процесу в тиреоїдній тканині.

Було обстежено 127 пацієнтів з вузловим зобом у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом. У 43 (33,9 %) хворого діагностовано стадію лімфоїдної інфільтрації автоімунного тиреоїдиту, у 42 (33,1%) - змішана стадія автоімунного тиреоїдиту, у 42 (33,1 %) хворих - автоімунний тиреоїдит у стадії склерозу.

При аналізі отриманих даних та зіставленні їх з клінічною характеристикою відмічено залежність функціонального стану щитоподібної залози від стадії автоімунного тиреоїдиту.

У хворих на поєднану патологію рекомендовано виконувати радикальне хірургічне втручання, а саме - тиреоїдектомію, граничносубтотальну резекцію щитоподібної залози.

При порівнянні показників якості життя хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, залежно від функціональної активності, та пацієнтів контрольної групи виявлено, що порушення функціональної активності щитоподібної залози негативно впливає на різні аспекти якості життя пацієнтів з тиреоїдною патологією.

Ключові слова: вузловий зоб, автоімунний тиреоїдит, щитоподібна залоза, хірургічне лікування.

АННОТАЦИЯ

Цыганенко О.С. Диагностика и хирургическое лечение узлового зоба в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Государственное высшее учебное заведение «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского». Тернополь, 2009.

Диссертация посвящена оптимизации диагностики и хирургического лечения, больных с узловым зобом в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом в зависимости от функциональной активности щитовидной железы и стадии аутоиммунного процесса в тиреоидной ткани.

Работа основана на анализе результатов комплексного обследования и хирургического лечения 127 больных с узловым зобом в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом). Из 127 больных с узловым зобом в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом, которые вошли в группу клинических наблюдений у 43 (33,9 %) больных была диагностирована стадия лимфоидной инфильтрации аутоиммунного тиреоидита, у 42 (33,1 %) больных - смешанная стадия аутоиммунного тиреоидита, у 42 (33,1 %) больных - аутоиммунный тиреоидит в стадии склероза.

Проведя анализ полученных данных и сопоставляя их с клинической характеристикой мы отметили зависимость функционального состояния щитовидной железы от стадии аутоиммунного тиреоидита. В нашем исследовании 19 (15,0 %) больных с аутоиммунным тиреоидитом в стадии лимфоидной инфильтрации находились в эутиреоидном состоянии, у 24 (18,9 %) больных наблюдались признаки гипертиреоза, у 42 (32,3 %) аутоиммунный тиреоидит был диагностирован в смешанной стадии: 28 (22,0 %) больных находились в эутиреоидном состоянии, 7 (5,5 %) больных - в гипотиреоидном состоянии, 7 (5,5 %) пациентов - в гипертиреоидном состоянии; у 42 (33,1 %) больных аутоиммунный тиреоидит был в стадии склероза, у всех больных был диагностирован гипотиреоз.

Результаты клинических исследований позволяют заключить, что объем оперативного вмешательства у больных с узловым зобом щитовидной железы в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом, особенно со сниженной функциональной активностью тиреоидной ткани, должен носить не органосохраняющий характер, так как при проведении таких операций сохраняется большая вероятность прогрессирования заболевания, поскольку при данном объеме оперативного вмешательства вероятность оставления патологически измененной тиреоидной ткани остается высокой, а также не происходит уменьшения влияния патогенетических факторов, вследствие незначительного уменьшения объема пораженной ткани аутоиммунным процессом, и тем самым данные операции с точки зрения этиопатогенетических аспектов не влияют на иммунную систему организма и не являются решающими в исходе заболевания.

У больных с сочетанной патологией рекомендуется выполнение радикального хирургического вмешательства, а именно - тиреоидэктомии или предельно-субтотальной резекции щитовидной железы, особенно у больных с нарушением функциональной активности тиреоидной ткани в сторону ее уменьшения, которая развивается в результате диспластических, метапластических процессов, происходящих вследствие аутоиммунной агрессии, а также наличием узловых образований, что также обусловливает перестройку ткани щитовидной железы.

При сравнении показателей качества жизни у больных с узловым зобом щитовидной железы в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом в зависимости от функциональной активности и пациентов контрольной группы можно сделать вывод о том, что нарушение функциональной активности щитовидной железы оказывает негативное влияние на многие аспекты качества жизни больных с тиреоидной патологией. Больные, у которых функциональная активность щитовидной железы была в пределах нормы, показатели качества жизни приближались к показателям контрольной группы, у больных в гипотиреоидном состоянии, а также с гипертиреозом установлены достоверно более низкие показатели, касающиеся как физической сферы, так и психического здоровья. В сравнительном аспекте с группой контроля, у больных с гипотиреозом и гипертиреозом отмечено снижение показателей физического функционирования (95,5±4,1 против 62,2±2,5 и 66,2±2,4 соответственно), ролевого функционирования, обусловленного физической составляющей (75,5±3,8 против 59,5±1,9 и 61,3±2,1), жизненной активности (79,6±3,5 против 39,5±3,2 и 40,5±1,7), социального функционирования (74,5±3,1 против 54,0±2,5 и 52,8±1,4), ролевого эмоционального функционирования (79,6±2,9 против 51,9±3,1 и 45,3±1,8) и психического здоровья (75,8±3,0 против 49,5±1,8 и 43,0±1,9 соответственно).

Ключевые слова: узловой зоб, аутоиммунный тиреоидит, щитовидная железа, хирургическое лечение.

SUMMARY

Tsyganenko O.S. Diagnostics and surgical treatment of nodular goiter in combination with the autoimmune thyreoditis. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.03 - Surgery. The State Higher Educational Establishment „Ternopil State Medical University named by I.Ya. Horbachevsky” of Ukraine's MPH. Ternopil, 2009

The thesis deals with the matter of optimization of diagnostics and surgical treatment of patients with nodular goiter in combination with the autoimmune thyreoditis depending on functional activity of the thyroid gland and the stage of autoimmune process within the thyroid tissue.

127 patients with nodular goiter in combination with the autoimmune thyreoditis were included in the work. 51 (40,2 %) patients were diagnosed as having lymphoid infiltration stage of autoimmune thyreoditis, 41 (32,3%) patients had mixed stage of the autoimmune thyreoditis, and 35 (27,6 %) patients had the autoimmune thyreoditis on the stage of sclerosis.

After analysis of the results and comparing them with the clinical characteristics we noted a direct dependence of the functional state of the thyroid gland upon the stage of the autoimmune thyreoditis.

The patients with the combined pathology are recommended to have the radical surgical interference, namely, the thyreodectomy.

Upon comparing the findings concerning the quality of life in patients with nodular goiter in combination with the autoimmune thyreoditis depending on the functional activity and the control group it was detected that the disorder of functional activity of the thyroid gland had negative effect on many aspects of the quality of life in patients with the thyroid pathology.

Key words: thyroid gland, nodular goiter, autoimmune thyreoditis, surgical treatment.

ПЕРЕЛІК умовних скорочень

АІТ - автоімунний тиреоїдит

ТГПАБ - тонкоголкова пункційна аспіраційна біопсія

УЗД - ультразвукове дослідження

ЩЗ - щитоподібна залоза

Размещено на Allbest.ru