Методи дослідження: візометрія, визначення резервів акомодації, оцінка характеру зору, визначення порогу електричної чутливості зорово-нервового аналізатора та критичної частоти зникнення мерехтінь за фосфеном, біомікроскопія, пряма офтальмоскопія, скіаскопія, реоофтальмографія, реоенцефалографія, оптична когерентна томографія, статистичний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що зниження кровонаповнення судин ока та мозку розвивається на тлі різного тонусу судинної системи, який у 60% пацієнтів підвищений на амбліопічних очах та в вертебро-базилярному басейні на 8% та 19% відповідно; в той час як у 40% пацієнтів із зниженим тонусом ступінь його зниження відповідає 19% та 14%, що потребує диференційного призначення вазоактивних препаратів в комплексному лікуванні амбліопії.

Доповнені наукові знання про стан гемодинаміки ока, що полягає у зниженні його кровонаповнення по коефіцієнту RQ до 1,2 ‰, (в 1,8 рази в зрівнянні з нормою) та відбувається у відповідь на зниження зорового навантаження амбліопічного ока.

Розширені уявлення про стан гемодинаміки мозку у хворих з різними видами амбліопії, що полягає в асиметрії кровонаповнення судин за рахунок зниження реографічного індексу в вертебро-базилярному басейні до 0,2 Ом (в 1,4 рази) у порівнянні з нормою.

Практичне значення отриманих результатів. Уточнені наукові дані про нормальні показники реоофтальмографії, які складають для вікової групи від 6 до 12 років: RQ в середньому 1,94 ‰, для вікової групи від 13 до 17 років: RQ в середньому 2,2 ‰. Середнє значення показника тонусу судин однакове для обох груп і становить 27,4%.

Запропонований спосіб оцінки стану зорово-нервового аналізатору при амбліопії, який полягає у визначенні реоофтальмографічних показників (реографічного коефіцієнту, пульсового та хвилинного об'єму кровотока), причому зниження їх більш, ніж на 30% свідчить про необхідність призначення вазоактивних та ноотропних препаратів в курсі лікування (Деклараційний патент на корисну модель № 22697 від 25.04.2007р.).

Встановлено, що використання модифікованого способу лікування амбліопії у поєднанні плеоптики приладом “Амбліокор” та диференційному призначенні вазоактивного та ноотропного препарату сприяє покращенню гостроти зору незалежно від виду амбліопії на 0,26 (у 2 рази), підвищенню резервів акомодації у дітей з рефракційною, анізометропічною та дисбінокулярною амбліопією на 3,7 дптр (у 5 разів) із збереженням досягнутого ефекту у 77,4% пацієнтів протягом 6-8 місяців.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджені в практику очного відділення Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні, Запорізького центру відновлення зору “ВІЗУС”, очного відділення обласної клінічної лікарні м. Рівне, очного відділення Дніпропетровської міської лікарні №8, “Офтальмологічного центру” ООО “Зіниця” м. Дніпропетровськ.

Особистий внесок здобувача. Вибір теми дисертації, направленість дослідження та методологія роботи належить науковому керівнику, доктору медичних наук, професору Н.Г. Завгородній. Автором самостійно виконано дослідження основних функцій зорового аналізатора у 148 пацієнтів (153 ока) з різними видами амбліопії. Дослідження кровообігу очей та мозку проведено на базі кафедри очних хвороб ЗМАПО спільно з аспірантом О.А. Колісник, лікарем В.І. Андросовим. Самостійно проведено аналіз отриманих результатів дослідження, на підставі яких визначені особливості характеру гемодинамічних порушень ока та мозку в залежності від тонічного стану судинної стінки, обґрунтовано необхідність диференційного підходу к призначенню вазоактивних препаратів при амбліопії. Особисто проведено статистичну обробку даних, написання всіх розділів дисертації, формулювання висновків. Спільно з науковим керівником оформлено 2 деклараційних патенти України на корисну модель, підготовлено до публікації наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи докладені та обговорені на науково-практичних конференціях Запорізької медичної академії післядипломної освіти (2006, 2007); на III науково-практичній конференції офтальмологів України з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідизуючою очною патологією”, Євпаторія (2006), на Першій всеукраїнській конференції “Фармакотерапія в офтальмології”, Харків (2007), на 2-й Міжнародній конференції “Сучасна мікрохірургія дитячих катаракт. “Жива хірургія”, Одеса (2007), на науково-практичній конференції “Філатовські читання”, Одеса (2009), на IV науково-практичній конференції офтальмологів України “Вроджена та генетично обумовлена сліпота та слабкозорість. Проблеми діагностики, обстеження та комплексне лікування”, Партеніт (2009); на засіданнях обласного офтальмологічного товариства, Запоріжжя (2005, 2006, 2007 р.); Вченої Ради ДУ “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України”, Одеса (2009).

Публікації. Основні аспекти дисертації викладені в 13 публікаціях. З них, 6 статей у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 - у тезах конференцій і з'їздів офтальмологів, 2 деклараційних патенти на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана російською мовою, викладена на 134 сторінках комп'ютерного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків. Робота включає 16 рисунків та 25 таблиць (з них 3 на окремих сторінках). Список використаних джерел містить 232 найменування і займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Всього обстежено 148 дітей (153 ока), які залежно від виду амбліопії були розподілені на 4 групи (згідно класифікації Аветисова Э.С., 1968): рефракційна - 50 очей (44,7%), анізометропічна - 48 очей (32,2%), дисбінокулярна - 40 очей (21,6%), обскураційна - 15 очей (4,4%). За ступенем важкості амбліопії розподіл пацієнтів був наступним: амбліопія слабкого ступеня (гострота зору з оптимальною корекцією 0,4-0,8) відзначена на 68 очах (44,5%), середнього ступеня (гострота зору з оптимальною корекцією 0,2-0,35) на 50 очах (32,7%), високого ступеня (гострота зору з оптимальною корекцією 0,05-0,15) на 35 очах (22,8%). Вік хворих коливався від 6 до 17 років.

Дослідження функціонального стану зорового аналізатора (ЗА), а також реґіонарної гемодинаміки ока і мозку проведено також у 23 (46 очей) здорових дітей віком від 6 до 17 років.

За станом рефракції амбліопічних очей у 78,4% випадків (120 очей) відзначалась гіперметропія та гіперметропічний астигматизм, у 11,7% випадків (18 очей) - міопія та міопічний астигматизм, у 9,1% випадків (14 очей) - змішаний астигматизм. Фіксація амбліопічних очей у всіх пацієнтів визначалась як фовеолярна. Монокулярний або одночасний зір відзначався у 35,9% випадків (55 пацієнтів) та у 66,3% випадків (98 пацієнтів) характер зору був бінокулярним. Співдружня збіжна косоокість визначалась у 20 пацієнтів з дисбінокулярною амбліопією та у 2 пацієнтів з обскураційною амбліопією. Акомодаційна косоокість визначалась у 52 дітей, частково-акомодаційна - у 3 дітей. Розбіжна косоокість спостерігалась у 4 пацієнтів з міопічною рефракцією. Кут косоокості у пацієнтів склав 5-15 градусів. При біомікроскопічному дослідженні оптичних середовищ ока патології у пацієнтів з рефракційною, анізометропічною та дисбінокулярною амбліопією не виявлено. У пацієнтів з обскураційною амбліопією після екстракції катаракти на 10 очах (66,7%) відзначена артифакія, на 5 очах (33,3%) корекція афакії здійснювалась за допомогою контактних лінз або окулярів.

При проведенні офтальмоскопії не виявлено відхилень від норми на очах з гіперметропічною рефракцією. При міопічній рефракції у 56,5% випадків на очному дні визначався міопічний конус, перерозподіл пігменту, вогнищеві зміни відсутні. На парних здорових очах при офтальмологічному дослідженні відхилень від норми не виявлено.

При проведенні аналізу ефективності різних методів лікування всі хворі були розподілені на наступні групи. Основну групу склали 60 пацієнтів (62 ока), яким проводилась розроблена тактика лікування, що включала плеоптику на приборі “Амбліокор” та диференційне призначення вазоактивних препаратів. Для контролю дослідження взяті 2 групи пацієнтів з амбліопією: I група - 43 пацієнта (43 ока), яким проводився курс традиційного лікування з додатковим призначанням препарату пікамілон; II група - 45 пацієнтів (48 очей), яким проводився курс лікування з використанням в якості плеоптики прибору “Амбліокор” та призначення препарату пікамілон.

Обстеження пацієнтів включало: візометрію, визначення резервів акомодації за Дашевським, характеру зору, положення очей, стан рефракції, біомікроскопію, офтальмоскопію, характер зорової фіксації, визначення порогу електричної чутливості та лабільності за фосфеном.

Для визначення стану регіонарного кровообігу ока та мозку в комплекс обстеження включені реоофтальмографія та реоенцефалографія, які проводились на реографічному комплексі “РЕОКОМ” виробництва Національного аерокосмічного університету “ХАІ” (м. Харків, Україна).

З метою вивчення стану центральної зони сітківки у дітей з амбліопією проводилась оптична когерентна томографія (ОКТ) на томографі Stratus OCT™ версія 4,0 (фірма Karl Zeiss) з використанням протоколу сканування “Macular Thikness Map”. У дітей вимірювались товщина сітківки у фовеальній зоні, а також у носовому, скроневому, верхньому та нижньому сегментах макули, об'єм макули.

Отримані клінічні і параклінічні показники оброблялися з використанням стандартних показників варіаційної статистики (середнього значення, похибки середнього значення, стандартного відхилення). Для оцінки відмінностей у двох групах використовувався критерій Ст'юдента з попередньою оцінкою нормальності розподілу. Для підтвердження кореляційної залежності між досліджуваними факторами використовувався коефіцієнт лінійної кореляції - r. Для збереження та подальшої обробки матеріалів створена електронна база даних. Статистична та графічна обробка отриманих даних проводилась за допомогою пакету программ Microsoft Excel 7.0 для Windows 2000, Statistica 6.0.

Результати дослідження та їх обговорення. Особливості гемодинаміки ока та мозку у дітей з амбліопією та їх взаємозв'язок з функціональним станом зорового аналізатора. Вивчення особливостей зорових функцій, електрофізіологічних показників ЗА, гемодинаміки ока та мозку проведено у 110 пацієнтів (114 очей) з різними видами амбліопії. В групі пацієнтів з рефракційною амбліопією спостерігалась найвища гострота зору (ГЗ) з корекцією - 0,45±0,02. ГЗ без корекції склала 0,24±0,02. У пацієнтів з анізометропічною та дисбінокулярною амбліопією коригована ГЗ склала 0,36±0,03 та 0,43±0,04 відповідно. ГЗ без корекції у цих пацієнтів дорівнювала 0,18±0,02 та 0,23±0,03 відповідно. В підгрупі дітей з обскураційною амбліопією відзначені наднизькі показники ГЗ 0,170,02 з корекцією та 0,05±0,01 без корекції. ГЗ парного ока складала не менш 0,9 з корекцією.

Акомодаційна функція характеризувалась зниженими показниками резервів акомодації (РА) при амбліопії незалежно від її виду. Так, при рефракційній амбліопії РА склали 1,26±0,13 дптр, при анізометропічній - 1,21±0,20 дптр, при дисбінокулярній - 1,03±0,14 дптр, що достовірно нижче, ніж у контролі (5,55±0,15 дптр, р<0,01).

Результати електрофізіологічних досліджень виявили неоднорідні дані на очах з різними видами амбліопії. Поріг електричної чутливості за фосфеном (ПЕЧФ) у пацієнтів з анізометропічною та обскураційною амбліопією був більш високим і склав 61,5±2,06 мкА и 67,61,59 мкА. У пацієнтів з рефракційною та дисбінокулярною амбліопією ПЕЧФ склав 58,6±2,18 мкА та 58,8±1,42 мкА відповідно. Однак при всіх видах амбліопії ПЕЧФ не виходив за межи нормальних фізіологічних значень, які мають вільну варіацію від 40 до 70 мкА (Пономарчук В.С., 1999). Лабільність ЗА, яка визначалась за показником критичної частоти злиття мерехтінь за фосфеном (КЧЗМФ) у режимі “3”, достовірно не відрізнялась від показників контрольної групи при рефракційній (49,4±0,78) Гц, анізометропічній (50,2±0,93) Гц та дисбінокулярній амбліопії (47,3±0,86) Гц. При обскураційній амбліопії показник лабільності був нижчим за інші види амбліопії та склав 44,6±0,64 Гц. Деяке підвищення ПЕЧФ та зниження КЧЗМФ у пацієнтів з обскураційною амбліопією може бути проявом порушень розвитку ЗА при вродженій катаракті.

Дослідження стану центральної зони сітківки методом ОКТ виявило збільшення товщини шару нервових волокон фовеальної зони до 204,9 мк, що на 15,6% вище у порівнянні з групою дітей без офтальмологічної патології.

Дослідження гемодинаміки ока у пацієнтів з амбліопією виявило зниження обґємних показників - реографічного коефіцієнту (RQ), пульсового об'єму (ПО) та хвилинного об'єму кровотоку (ХОК) при всіх видах амбліопії. Більш низькі показники RQ визначались на очах з анізометропічною та обскураційною амбліопією - 1,09±0,08 ‰ та 1,17±0,09 ‰ відповідно. При рефракційній та дисбінокулярній амбліопії ці показники склали 1,27±0,06 ‰ та 1,19±0,08 ‰ відповідно.

При дослідженні гемодинаміки мозку у пацієнтів з амбліопією в басейні внутрішньої сонної артерії не виявлено значущих змін між реоенцефалографічними показниками при амбліопії та в групі контролю (р>0,05), що свідчить про відсутність гемодинамічних порушень в цьому басейні. Тому подальший інтерес представляв басейн вертебро-базилярних артерій, який забезпечує кровопостачання задніх відділів великих півкуль мозку, а саме потиличної долі та зорового бугра. Аналіз отриманих реоенцефалографічних даних виявив зниження обґємних показників - реографічного індексу (РІ) та відносного об'ємного пульсу (ВОП) при всіх видах амбліопії. Більш низькі показники РІ також визначались у пацієнтів з анізометропічною та обскураційною амбліопією: 0,15±0,01 Ом та 0,16±0,02 Ом відповідно.

Зниження зорових функцій та електрофізіологічних показників на амбліопічних очах має кореляційну залежність з показниками гемодинаміки. Так, найбільш високий кореляційний зв'язок виявлений між гостротою зору та реографічним коефіцієнтом (r=0,64, n=96, р<0,01), між резервами акомодації та реографічним коефіцієнтом (r=0,70, n=96, р<0,01), а між гостротою зору та реографічним індексом кореляція визначається декілька нижча (r=0,25, n=96, р<0,05). Поріг електричної чутливості має зворотній кореляційний зв'язок з реографічним коефіцієнтом (r=-0,28, n=96, р<0,05) та в більшому ступені з гостротою зору (r=-0,40, n=96, р<0,05). Показник лабільності має пряму кореляцію з гостротою зору (r=0,31, n=96, р<0,05), а також з резервами акомодації (r=0,20, n=96, р<0,05). Між показниками реографічного коефіцієнта та реографічного індексу коефіцієнт кореляції складає 0,42 (n=96, р<0,05).

Детальний аналіз реоофтальмограм та реоенцефалограм пацієнтів з амбліопією показав, що індекс показника тонусу артерій (ПТА), який відображає стан судинної стінки, має неоднорідні значення у варіаційному ряду. У 60% випадків показник тонусу артерій був більше, ніж у дітей контрольної групи, а у 40% випадків судинний тонус був нижче відносно контрольної групи дітей без офтальмологічної патології (табл.1, 2).

Таблиця 1

Показники реоофтальмографії у пацієнтів з амбліопією залежно від стану судинного тонусу (M±m)

Примітки:

1. р*<0,05 - рівень значимості розходжень між амбліопічними очами та контрольною групою;

2. р**<0,05 - рівень значимості розходжень між амбліопічним та неамбліопічним оком;

3. р^<0,05 - рівень значимості розходжень між амбліопічними сторонами двох груп.

Таблиця 2

Показники реоенцефалографії в вертебро-базилярному басейні у пацієнтів з амбліопією залежно від стану судинного тонусу (M±m)

Слід відзначити, що порушення тонічного стану судин є рівнозначними як у вертебро-базилярному басейні мозку, так і зі сторони ока, а показники об'ємного кровонаповнення знижені незалежно від значень показника тонусу артерій.

Ефективність застосування лікувально-тренувального комплексу “Амбліокор” та диференційного призначення вазоактивних та ноотропних препаратів в лікуванні дітей з амбліопією. Проведені дослідження електрофізіологічного стану, гемодинаміки ока та мозку у пацієнтів з амбліопією дозволили розробити наступну тактику лікування цієї патології: плеоптичне лікування з використанням приладу “Амбліокор” доповнити призначенням вазоактивного та ноотропного препарату залежно від стану тонусу судин. У пацієнтів з підвищеним тонусом судинної стінки (ПТА>27,4%) препаратом вибору служив пікамілон, який поєднує у собі судинорозширювальні та ноотропні властивості, в дозі 0,02-0,05 у два прийоми, а у пацієнтів зі зниженим судинним тонусом (ПТА<27,4%) в комплекс лікування додавались препарати тіотриазолін, який має цереброваскулярний, антигіпоксичний та тонізуючий ефект на судинну стінку, в дозі 10 мг/кг маси тіла у три прийома та ноотропний препарат пірацетам в дозі 0,4 один-два рази на добу (Славкін Ю.Л., 2003). Курс лікування склав чотири тижні.

Запропонована тактика лікування проведена у 60 пацієнтів (62 ока) основної групи з різними видами амбліопії. Пацієнти були розбиті на 2 підгрупи залежно від стану судинного тонусу.

Для оцінки ефективності запропонованого лікування досліджувались дві контрольні групи пацієнтів з амбліопією. Першу контрольну групу склали 43 пацієнта (43 ока), яким проводився курс традиційного плеоптичного лікування з використанням засвітлювань червоним світлом, макулостимуляції, а також з додатковим призначенням вазоактивного та ноотропного препарату пікамілон. В другу контрольну групу ввійшли 45 пацієнтів (48 очей), яким проводились сеанси на “Амбліокорі” та додатково також призначався препарат пікамілон. Показниками ефективності у трьох групах стали функціональні показники та стан гемодинаміки ока та мозку.

Динаміка показників ГЗ мала достовірні відмінності в основній та контрольних групах. Так, підвищення ГЗ у пацієнтів основної групи спостерігалось у 88,8% випадків, у пацієнтів 2 контрольної групи - у 73%, 1 контрольної групи - 58%. ГЗ у пацієнтів основної групи залишалась стабільною протягом всього терміну спостереження на 48 очах (77,4%), в другій контрольній групі на 26 очах (54,2%), а в першій контрольній групі всього лише на 18 очах (42,1%) (рис.1).

Динаміка РА мала схожу картину. Підвищення РА після лікування в основній групі склало 4,8 рази. Тоді як у 2 контрольній групі РА підвищились у 2,5 рази, а в 1 контрольній групі - у 1,3 рази.

Динаміка гемодинамічних показників відрізнялась у пацієнтів з різним станом тонусу судин. Так, у пацієнтів зі зниженим тонусом судин більш високі показники реографічного коефіцієнта та реографічного індексу (в 1, 4 рази) були в основній групі та залишались стабільними у 85,7% випадків. В 1 та 2 контрольних групах підвищення реографічного коефіцієнта та реографічного індексу відбувалось всього в 1,1 та 1,2 рази. У пацієнтів зі зниженим судинним тонусом ПТА не підвищувався достовірно в 1 та 2 контрольних групах як при реоофтальмографії, так і при реоенцефалографії. В основній групі ПТА був стабільним протягом всього терміну спостереження.

У пацієнтів з підвищеним тонусом судин спостерігалась інша картина. Так, в 1 та 2 контрольних групах, а також в основній групі підвищення реографічного коефіцієнта та реографічного індексу відбувалось в 1,3, в 1,4 та в 1,5 разів відповідно, залишаючись на високому рівні до кінця терміну спостереження. У дітей з підвищеним тонусом судин нормалізація ПТА відмічалась як в основній, так і в контрольних групах.

Рис. 1 Динаміка гостроти зору в основній та контрольних групах

Більш високий процент успішних випадків нормалізації зорових функцій та гемодинамічних показників у пацієнтів основної групи пояснюється диференційним підходом в призначенні вазоактивних препаратів залежно від тонічного стану судинної стінки. Недоцільне призначення пацієнтам із зниженим судинним тонусом препаратів з вазодилятаційними властивостями може приводити до додаткового зниження тонусу судинної стінки та не давати стабільних результатів після лікування, що спостерігалось у пацієнтів 1 та 2 контрольних груп. Для виключення таких помилок в алгоритмі обстеження та лікування пацієнтів з амбліопією доцільним можна вважати використання реоофтальмографії та реоенцефалографії (Деклараційний патент України на корисну модель № 22697), що дозволить диференційовано підходити до призначення вазоактивних препаратів та здійснювати контроль за лікуванням.

Більш високу ефективність лікування за проведеною методикою можна пояснити таким чином:

- “Амбліокор”, що використовується як плеоптичний метод, стимулюючим чином впливає на сітківку ока та процеси гальмування зорово-нервового імпульсу в ретино-кортикальному шляху, дозволяє відновити та закріпити аферентно-еферентні зв'язки між оптичним рецептором кожного ока та відповідним зоровим центром головного мозку (Туманова О.В. с соавт., 2001);

- в процесі лікування на апаратному комплексі “Амбліокор”, заснованому на принципі зворотного біологічного зв'язку, ймовірно, стимулюються корково-підкоркові центри симпатичної та парасимпатичної нервової системи, регулюючи трофіку сітківки та акомодаційний апарат ока (Триумфов А.В., 2004);

- диференційний підхід в призначенні вазоактивних препаратів сприяє покращенню мозкового та внутрішньоочного кровотока, що створює сприятливі умови для відновлення зорових функцій на амбліопічних очах.

ВИСНОВКИ

1. Амбліопія є однією з розповсюджених причин зниження гостроти зору та спостерігається у 1 - 7% всіх дітей дошкільного та шкільного віку. Не зважаючи на багаточисельні методи лікування, направлені на стимуляцію ретино-кортикальних відділів зорового аналізатора, недостатня увага приділяється покращенню трофічних процесів в оці та мозку. Тому пошук нових модифікованих методів лікування амбліопії залишається актуальним в клінічній офтальмології.

2. У хворих з різними видами амбліопії поряд зі зниженням гостроти зору у 87% випадків визначається зниження акомодаційної функції у 4,6 рази, у 48,2% випадків - порушення порогу електричної чутливості та лабільності зорово-нервового аналізатору у порівнянні з нормою.

3. Виявлено зниження кровонаповнення ока у хворих з різними видами амбліопії до 1,2 ‰, що нижче у порівнянні з нормою в 1,8 рази.

4. Виявлена асиметрія кровонаповнення мозку у хворих з різними видами амбліопії, що полягає у зниженні реографічного індексу в вертебро-базилярному басейні до 0,2 Ом (в 1,4 рази) у порівнянні з нормою.

5. Вперше встановлено, що зниження кровонаповнення судин ока та мозку розвивається на тлі різного тонусу судинної системи, який у 60% пацієнтів підвищений на амбліопічних очах та в вертебро-базилярному басейні на 8% та 19% відповідно. В той час як у 40% пацієнтів із зниженим тонусом ступінь його зниження відповідає 19% та 14%.

6. Використання модифікованого способу лікування амбліопії сприяє покращенню кровонаповнення ока у хворих з амбліопією незалежно від тонусу судин в середньому у 1,5 рази (з 1,2 ‰ до 1,8 ‰), а також кровонаповнення мозку у вертебро-базилярному басейні в 1,4 рази (з 0,16 Ом до 0,23 Ом).

7. Запропонований модифікований спосіб лікування амбліопії приводить до збільшення гостроти зору при різних видах амбліопії в середньому на 0,26 (у 2 рази), підвищує резерви акомодації при рефракційній, анізометропічній та дисбінокулярній амбліопії в середньому на 3,7 дптр (у 5 разів), із збереженням досягнутого ефекту у 77,4% випадків протягом 6-8 місяців спостереження.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Завгородняя Н. Г. Компьютерная реоофтальмография в изучении гемодинамики глаза у здоровых детей в зависимости от возраста / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская // Офтальмологический журнал. 2006. №6. С. 4-7. Особисто автор провела дослідження гемодинаміки у здорових дітей, здійснила статистичну обробку й аналіз отриманих результатів, висновки сформульовано разом з науковим керівником.

2. Завгородняя Н. Г. Динамика кровообращения глаз и мозга у больных амблиопией при проведении плеоптики в сочетании с применением вазоактивных и ноотропных препаратов / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская // Офтальмологический журнал. 2007. №6. С. 25-29. Автор провела клінічні дослідження хворих з амбліопією, здійснила спостереження за ними, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів.

3. Завгородняя Н. Г. Лечение амблиопии у детей с применением вазоактивных препаратов / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць. Запоріжжя, 2006. вип. 70, кн. 2. С. 72-77. Автором проведено клінічне та інструментальне обстеження хворих, статистична обробка та аналіз результатів.

4. Завгородняя Н. Г. Состояние внутриглазной гемодинамики у детей с амблиопией различных видов по данным компьютерной реоофтальмографии / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская, С. И. Лотова, Е. А. Колесник // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць. Запоріжжя, 2006. вип. 69, кн. 2. С. 310-318. Автор провела дослідження гемодинаміки ока у хворих з амбліопією, здійснила аналіз та статистичну обробку отриманих результатів.

5. Завгородняя Н. Г. Состояние зрительно-нервного анализатора у детей с амблиопией разных видов после комплексного лечения с использованием видео-компьютерного аутотренинга и препарата пикамилон в отдаленные сроки / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць. Запоріжжя, 2007. вип. 72. С. 45-51. Автор провела офтальмологічне обстеження хворих, динамічне спостереження, статистичну обробку даних, описала отримані результати.

6. Завгородняя Н. Г. Дифференцированный подход к коррекции нарушений гемодинамики в комплексном лечении амблиопии у детей / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць. Запоріжжя, 2009. вип. 75, кн. 2. С. 252-256. Особисто автором проведено клінічне обстеження хворих з амбліопією, статистична обробка даних та аналіз результатів проведених досліджень.

7. Патент 22697 Україна А 61F9/00. Спосіб оцінки стану зорово-нервового аналізатора при амбліопії / Завгородня Наталія Григорівна, Цибульська Таміла Євгенівна; заявник і власник Запорізька медична академія післядипломної освіти. № U 2006 13219; Заявл.14.12.2006; Опубл. 25.04.07, Бюл. №5. Автором проведено інформаційно-патентний пошук, описано суть способу, формула та реферат, проведено клінічну апробацію.

8. Патент 22700 Україна А 61F9/00. Спосіб лікування амбліопії / Завгородня Наталія Григорівна, Цибульська Таміла Євгенівна; заявник і власник Запорізька медична академія післядипломної освіти. № U 2006 13231; Заявл. 14.12.2006; Опубл. 25.04.07, Бюл. №5. Автором проведено інформаційно-патентний пошук, описано суть способу, формула та реферат.

9. Цыбульская Т. Е. Результаты лечения амблиопии с использованием видео-компьютерного аутотренинга у детей / Т. Е. Цыбульская, Н. Г. Завгородняя // Міжнародна науково-практична конференція лікарів-офтальмологів України “Запобігання сліпоті у дітей в Україні в рамках виконання програми ВООЗ “Зір-2020” з практичним семінаром “Жива хірургія”.: тези. Київ, 2005. С. 300-302.

10. Завгородняя Н. Г. Влияние метода видео-компьютерного аутотренинга на функциональное состояние зрительного анализатора у детей с обскурационной амблиопией / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская //2 Міжнародна конференція “Сучасна мікрохірургія дитячих катаракт. “Жива хірургія”, 25-26 травня 2007 р.: тези. Одеса, 2007. С. 38-39.

11. Завгородняя Н. Г. Особенности оптической когерентной томографии у детей с амблиопией / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская // Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка Н.О. Пучківської “Современные аспекты клиники, диагностики и лечения глазных заболеваний”, 29-30 травня 2008 р. Одеса, 2008. С. 268-269.

12. Завгородняя Н. Г. Состояние тонуса сосудов глаза у детей с амблиопией по данным компьютерной реоофтальмографии / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская // Матеріали науково-практичної конференції офтальмологів з міжнародною участю “Філатовські читання”, 28-30 травня 2009 р. Одеса, 2009. С. 210-211.

13. Завгородняя Н. Г. Модифицированный способ лечения амблиопии у детей с сочетанием плеоптики и вазоактивного препарата / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цыбульская // IV науково-практична конференція дитячих офтальмологів України з міжнародною участю “Вроджена та генетично обумовлена сліпота та слабкозорість. Проблеми діагностики, обстеження та комплексне лікування”, 1- 2 жовтня 2009 р.: тези. Партеніт, 2009. С. 79-81.

АНОТАЦІЯ

Цибульська Т.Є. Ефективність модифікованого способу лікування амбліопії у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Державна установа “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України”, Одеса, 2009.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування амбліопії у дітей шляхом використання модифікованого способу в поєднанні плеоптики приладом “Амбліокор” та вазоактивними і ноотропними препаратами.

У дітей з різними видами амбліопії встановлено зниження кровонаповнення ока в 1,8 рази та кровонаповнення мозку в вертебро-базилярному басейні в 1,4 рази в порівнянні з нормою. Виявлено, що зниження кровонаповнення судин ока та мозку розвивається на тлі різного тонусу судинної системи, який у 60% пацієнтів підвищений на амбліопічних очах та в вертебро-базилярному басейні - на 8% та 19% відповідно. В той час як у 40% пацієнтів із зниженим тонусом ступінь його зниження відповідає 19% та 14%.

Використання модифікованого способу лікування амбліопії сприяє покращенню кровонаповнення ока у хворих з амбліопією незалежно від тонусу судин в середньому у 1,5 рази, мозку у вертебро-базилярному басейні в 1,4 рази, збільшує гостроту зору в середньому на 0,26 (у 2 рази) із збереженням досягнутого ефекту у 77,4% випадків протягом 6-8 місяців спостереження.

Ключові слова: амбліопія, діти, гемодинаміка очей та мозку, лікування, прибор “Амбліокор”, вазоактивні та ноотропні препарати.

АННОТАЦИЯ

Цыбульская Т.Е. Эффективность модифицированного способа лечения амблиопии у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Государственное учреждение “Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины”, Одесса, 2009.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения амблиопии у детей путем применения модифицированного способа, заключающегося в сочетании плеоптического лечения прибором “Амблиокор” и дифференцированного назначения вазоактивных и ноотропных препаратов.

Проведенные исследования состояния зрительного анализатора у 148 детей (153 глаза) в возрасте от 6 до 17 лет с различными видами амблиопии свидетельствуют о том, что снижение центральной остроты зрения сопровождается нарушением и других функциональных показателей работы зрительного анализатора. Установлено, что резервы аккомодации у пациентов с рефракционной, анизометропической и дисбинокулярной амблиопией снижены независимо от вида амблиопии. Показатель порога электрической чувствительности хотя и не выходит за пределы физиологических нормальных величин, однако достоверно отличается от показателей, полученных в контрольной группе детей без офтальмологической патологии и на парных неамблиопичных глазах, а лабильность зрительного анализатора в режиме “3” определяется достоверно ниже лишь на глазах с обскурационной амблиопией.

Методом оптической когерентной томографии выявлено утолщение слоя нервных волокон в фовеальной зоне на 15,4%, по сравнению с глазами без офтальмологической патологии, а также на 9,6% относительно парных глаз.

Снижение зрительных функций и электрофизиологических показателей работы зрительного анализатора на амблиопичных глазах сопровождается нарушением гемодинамики глаза и мозга в вертебро-базиллярном бассейне.

Анализ реоофтальмологических показателей у больных с различными видами амблиопии выявил снижение кровенаполнения глаза до 1,2 ‰, что ниже в сравнении с нормой в 1,8 раза.

Анализ реоэнцефалографических показателей у больных с различными видами амблиопии выявил асимметрию кровенаполнения, заключающуюся в том, что реографический индекс в бассейне внутренней сонной артерии не отличается от показателей нормы, а в вертебро-базиллярном бассейне кровенаполнение снижено до 0,2 Ом (в 1,4 раза) в сравнении с нормой.

Впервые установлено, что снижение кровенаполнения глаза и мозга в вертебро-базиллярном бассейне независимо от вида амблиопии развивается на фоне разного тонуса сосудов, который в 60% случаев определяется как повышенный, а в 40% случаев как пониженный.

Предложен способ оценки состояния зрительно-нервного анализатора при амблиопии, который заключается в определении реоофтальмографических показателей (реографического коэффициента, пульсового и минутного объема кровотока), причем снижение их более чем на 30% свидетельствует о необходимости назначения вазоактивных и ноотропных препаратов в курсе лечения.

Исходя из полученных результатов исследования детей с амблиопией, предложен модифицированный способ лечения, который заключается в следующем. Пациентам, независимо от вида амблиопии, в качестве плеоптики применяется лечение на приборе “Амблиокор” и одновременно, в зависимости от исходного состояния сосудистой стенки, назначается сосудистый и ноотропный препарат. У детей с повышенным тонусом сосудистой стенки (ПТА>27,4%) препаратом выбора служил пикамилон, сочетающий в себе сосудорасширяющие и ноотропные свойства, в дозировке 0,02-0,05 в два приема, а у детей с пониженным тонусом сосудистой стенки (ПТА<27,4%) в комплекс лечения включались препараты: тиотриазолин, имеющий цереброваскулярный, антигипоксический эффект и оказывающий тонизирующее действие на сосудистую стенку, из расчета 10 мг/кг массы тела в три приема и ноотропный препарат пирацетам в дозировке 0,4 один - два раза в сутки.

Применение модифицированного способа лечения амблиопии позволило улучшить кровенаполнение глаза у больных амблиопией в среднем в 1,5 раза, а также кровенаполнение мозга в вертебро-базиллярном бассейне в 1,4 раза независимо от тонуса сосудов.

Дифференцированный подход в назначении вазоактивных и ноотропных препаратов более чем в 80% случаев приводит к нормализации гемодинамических показателей, тогда как у пациентов, у которых не учитывался тонус сосудистой стенки, стабилизация гемодинамических показателей наблюдалась лишь в 42% случаев. Назначение пациентам с пониженным сосудистым тонусом препаратов, обладающих вазодилятационными свойствами, может приводить к дополнительному снижению тонуса сосудистой стенки и не давать стабильных результатов лечения

Благодаря использованию модифицированного способа лечения достигнуто повышение остроты зрения при разных видах амблиопии в среднем на 0,26 (в 2 раза), отмечено увеличение резервов аккомодации при рефракционной, анизометропической и дисбинокулярной амблиопии в среднем на 3,7 дптр (в 5 раз), с сохранением достигнутого эффекта в 77,4% случаев на протяжении 6-8 месяцев наблюдения.

Ключевые слова: амблиопия, дети, гемодинамика глаза и мозга, лечение, прибор “Амблиокор”, вазоактивные и ноотропные препараты.

ANNOTATION

Tsybulskaja T.E. The efficacy of modified method treatment in children with amblyopia. - Manuscript.

Thesis for a candidateґs degree by speciality 14.01.18 ophthalmology. - State Institution “The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue therapy of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2009.

Dissertation is devoted to rising of treatment efficacy in children with amblyopia by application of modified method in combination with pleoptic by apparatus “Ambliocor” and differential application of vasoactive and nootropic preparations.

The bloodstream decrease was observed in 1,8 times in children eyes with different types of amblyopia and in brain bloodstream vertebro-basilaris area in 1,4 times in comparison with norm. It was established that above decrease occurred on background of different vascular tone, which was raised in amblyopic eyes of 60% patients and in vertebro-basilaris area was 8% and 19%, while the degree of decreasing was 14% and 19% in 40% of patients with lowered vascular tone. Higher resolution of visual analyzer and its accommodative function were marked in eyes with raised reorgraphic factor.

Application of modified treatment method promotes bloodstream increase in 1,5 times in patientґs eyes with amblyopia irrespective of vascular tone, brain bloodstream in 1,4 times and visual acuity increase on 0,26 (in 2 times) with reached effect preservation in 77,4% patients throughout 6-8 months.

Key words: amblyopia, children, eye and brain haemodynamics, treatment, apparatus “Ambliocor”, vasoactive and nootropic preparations.

Размещено на Allbest.ru