Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Наукове обґрунтування програми медико-профілактичних технологій в сучасних умовах первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню

14.02.03 - соціальна медицина

Головчанська Світлана Євгенівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бесполудіна Галина Василівна, Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Чепелевська Людмила Андріївна, ДУ "Український інститут стратегічних досліджень" МОЗ України, завідувач відділу медико-демографічних досліджень;

доктор медичних наук, професор Грузєва Тетяна Степанівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра соціальної медицини та охорони здоров'я.

Захист відбудеться 03.12.2009 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою 04112, м. Київ 57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 02.11.2009

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д. мед. н., професор Войцеховський В.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток соціальної інфраструктури села та побудова ефективної первинної медико-санітарної допомоги в сучасних соціально-економічних умовах, збереження і зміцнення здоров'я сільських жителів є одним з пріоритетних завдань державної політики.

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення" №1694/2005 від 16.12.2005 р. визначено концептуальні засади реформування медичної галузі на якісно нових принципах, де основне місце відводиться побудові доступної та ефективної медичної допомоги.

Згідно зі стратегією ВООЗ "Здоров'я для всіх у ХХI столітті", людина та її здоров'я входять у сферу гуманітарних інтересів, які безпосередньо стосуються медико-технологічної культури та якості життя, як невід'ємних складових профілактики захворювань та формування гармонійно розвиненої і здорової особистості.

Втім, незважаючи на певні досягнення у даній області, сьогодні залишається низка невирішених питань, які не дозволяють у повній мірі виконувати суспільно важливу функцію з охорони здоров'я та забезпечення медико-соціального захисту населення (Москаленко В.Ф., 2000, 2006; Парій В.Д., 2000; Очередько С.М., 2000; Рогач І.М., 2001; Ціборовський О.М., 2002; Вороненко Ю.В., 2003; Процек О.Г., 2004; Уваренко А.Р., 2005; Поляченко Ю.В., 2006; Грузєва Т.С., 2006).

Дисертаційна робота присвячена важливій медико-соціальній проблемі - формуванню медико-профілактичних технологій в сучасних умовах надання первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню. Внаслідок соціально-економічних причин, постаріння і високої смертності населення чисельність його неухильно зменшується. Означені проблеми спостерігаються і у сільській місцевості, де в результаті несприятливих тенденцій у економічній і демографічній сферах, через обмежене фінансування, незадовільний стан матеріально-технічної бази, неефективну систему управління і планування, а також відсталих медичних технологій, передусім у первинній медичній ланці, система охорони здоров'я опинилася у скрутному становищі, що негативно позначається на стані здоров'я сільських мешканців.

Порівняно з міським населенням, серед сільського рівень первинного виходу на інвалідність на 22,9% вищий, що завдає відчутних соціально-економічних збитків та негативно позначається на чисельності працездатного населення, яке є основним джерелом відтворення матеріальних цінностей та забезпечення сталого розвитку виробничого сектору на селі.

Враховуючи основні складові медичної діяльності - суб'єкти, ресурси та засоби виробництва медичних послуг, медичні технології та відносини, що формуються під час організації медичного процесу, варто відзначити, що дані складові у сільських районах суттєво відрізняються від міських.

Означені особливості представляють науковий і практичний інтерес, що вимагає всебічного дослідження окремих структурних компонентів медичної допомоги на селі та розробки відповідних заходів, спрямованих на її вдосконалення з метою адекватного реагування на потреби сільського населення у медичній допомозі.

Дослідження саме цих питань було проведено в нашій роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертація - фрагмент комплексної науково-дослідної роботи "Стан здоров'я та питання організації медичного обслуговування населення великого промислового регіону як одна з важливих проблем регіональної безпеки (на прикладі Луганської області)", (номер держреєстрації 0102U007369), яка виконувалась згідно з науковим планом Луганського державного медичного університету на кафедрі соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я.

Мета і завдання дослідження. Мета: розробити та науково обґрунтувати комплексну програму медико-профілактичних технологій для сільського населення.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Провести інформаційно-семантичний аналіз здоров'я, способу життя та медичного обслуговування сільського населення.

2. Дослідити рівень здоров'я мешканців села та визначити ступінь впливу на його формування соціально-гігієнічних та медико-біологічних факторів.

3. Здійснити оцінку медичних технологій та ресурсної бази закладів охорони здоров'я сільської місцевості.

4. Вивчити спосіб життя та соціально-ціннісні установки сільських мешканців.

5. Провести комплексний аналіз основних складових компонентів регіонального людського розвитку.

6. Обґрунтувати основні напрями удосконалення охорони здоров'я сільських мешканців.

7. Розробити комплексну програму медикопрофілактичних технологій, спрямовану на удосконалення медико-технологічної культури, поліпшення профілактики захворювань та збереження здоров'я сільського населення.

Об'єкт дослідження: здоров'я сільського населення та організація медико-профілактичної допомоги жителям села (в якості об'єкту спостереження обрано сільське населення Краснодонського району Луганської області).

Предмет дослідження: медико-демографічні характеристики, захворюваність, самооцінка здоров'я, умови та спосіб життя та ціннісні установки мешканців села; ресурси, технологічна база та організація медичної допомоги в сільській місцевості рівень медико-соціального захисту сільських сімей.

Методи дослідження: статистичний, соціологічний, експертних оцінок, моделювання, конструювання медико-соціальних процесів, соціального проектування.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації встановлено вплив соціально-гігієнічних та медико-біологічних чинників на здоров'я мешканців села, виявлено особливості способу життя та соціально-ціннісні установки сільських мешканців, які формують рівень здоров'я в сучасних умовах, визначено багатопланову комплексну оцінку ресурсної бази медичної сфери сільської місцевості та наявних медичних технологій, обґрунтовано модель сучасної системи медичного обслуговування та комплексну програму профілактики захворювань, спрямовану на поліпшення здоров'я сільського населення.

З позицій системного підходу проведена комплексна багатопланова оцінка мережі медичних закладів для сільського населення на підставі чого розроблена інфраструктура її компонентів та виявлена закономірність взаємозв'язків поміж ними. Досліджено соціально-поведінкові установки мешканців в залежності від стану здоров'я, рівня життя та характеру медико-правової обізнаності в питаннях охорони здоров'я. Проведено оцінку виконання медико-технологічних нормативів і визначено рівень медико-технологічної культури. На основі математичних моделей і прогнозування можливого розвитку стану здоров'я сільського населення здійснено соціальне проектування та розроблено програму медико-профілактичних технологій, яка адаптована до сільської місцевості. Науково обґрунтовано якісно нові концептуальні заходи комплексного управління та гнучкого планування ресурсними можливостями медичної галузі на основі мобілізації, раціонального використання наявних ресурсів та вдосконалення медичних технологій.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження результатів досліджень та розробленої програми медико-профілактичних технологій має важливе значення у підвищенні якості первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню. Результати дослідження впроваджено в діяльність медичних закладів Краснодонського району; розроблено ймовірний прогноз зміни деяких показників здоров'я та регіонального людського розвитку, який використовується в Координаційному центрі при Управлінні охорони здоров'я Обласної державної адміністрації м. Луганська. Розроблено комплексно-цільову програму розвитку медичної допомоги мешканцям Кремінського району. Основні положення дисертації знайшли відображення у міській програмі "Здоров'я Луганчан", яка затверджена Луганською Міською Радою. Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я Луганського державного медичного університету, соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я Харківського державного медичного університету, соціальної медицини та гігієни Сумського державного університету, соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького, соціальної медицини та управління охороною здоров'я Дніпропетровської державної медичної академії. Принципові положення дисертації знайшли відображення в інформаційному листі №14-2007 "Медико-правова та медико-технологічна культура як засіб активізації медико-профілактичної допомоги сільському населенню".

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно визначено мету та завдання дослідження, розроблено програму, обрано методи дослідження, підготовлено необхідні формалізовані карти та розроблено соціологічну анкету, проведено збір необхідної інформації, здійснена статистична обробка отриманих результатів, проведено аналіз звітних форм статистичних документів, узагальнено висновки та розроблено практичні рекомендації, оформлено дисертаційну роботу, де викладено основні положення проведеного дослідження. Автору належить ідея щодо побудови прогнозної оцінки можливого розвитку стану здоров'я сільського населення Луганської області до 2010 року з урахуванням впливу регіональних чинників та особливостей функціонування мережі медичних закладів села з метою поліпшення регіонального людського розвитку.

Апробації результатів дисертації. Результати роботи та основні положення доповідались на: Х та XI конгрес Світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці 2004, Полтава, 2006), VIII з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Івано-Франківськ, 2005), конференції з проблем розвитку сімейної медицини (Тернопіль, 2006), І-й Всеукраїнській англомовній конференції молодих вчених (Луганськ, 2005).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковано в 9 наукових роботах, у тому числі 6 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України для публікацій матеріалів дисертаційних досліджень, 3 - у матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, містить 25 таблиць, 9 рисунків, 4 додатків, викладена на 200 сторінках. Список використаних джерел складається з 205 найменувань.

Основний зміст дисертації

Сучасне уявлення про стан організації медико-профілактичної допомоги мешканцям села. Наведено аналіз джерел літератури вітчизняних та зарубіжних авторів за останні 8 років. В аналітичному огляді наукової інформації описано ряд невирішених проблем в організації первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню. Особливо це стосується організації профілактичної та реабілітаційної допомоги. По організації роботи мережі медичних закладів, сільська місцевість знаходиться на низькому рівні в силу правової, організаційної та фінансової нестабільності. Одне з важливих завдань - чітке розмежування функцій, ресурсів та обсягів спеціалізованої допомоги у медичних закладах, які обслуговують сільське населення. Це дозволить уникнути нераціонального використання кадрового потенціалу та недостатньої уваги до впровадження профілактичних технологій.

Програма, об'єкт, предмет та методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань було розроблено програму дослідження (табл.1).

Основа дослідження полягала у реалізації наступних принципів: системність оцінки діяльності закладів охорони здоров'я села з позиції соціально-економічних, правових та демографічних умов, які притаманні сільській місцевості та мають вплив на роботу медичних закладів; багатоплановий аналіз функціонування зв'язків поміж медичним та іншими секторами, зокрема, агропромисловим, освітнім, комунально-побутовим, транспортним тощо; інтегрований підхід до оцінки результативності медичної допомоги мешканцям села на різних етапах її організації.

Для вирішення означених завдань використано соціально-гігієнічні методи, завдяки чому з необхідною мірою об'єктивності досліджено процеси, що відбуваються у медичній допомозі на селі, виявлено найбільш характерні особливості, їй притаманні, сформовано комплексну програму медико-профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію медичної допомоги сільським мешканцям.

Джерелами інформації були нормативно-правові документи, офіційна статистична інформація, форми звітної документації сільських закладів охорони здоров'я та дані соціологічних досліджень.

Таблиця 1

Програма дослідження та її складові

I етап	Аналіз інформаційно-літературних джерел щодо стану здоров'я, образу життя, медичного забезпечення сільського населення; виявлення малодосліджених та невирішених проблем; обґрунтування актуальності теми, обраної для дослідження.
II етап	Розробка програми, мети, завдань, методів, об'єкту та предмету дослідження, визначення обсягу репрезентативної вибірки, формування основної групи та групи співставлення, підготовка формалізованих карт для отримання необхідної інформації, компаративний аналіз медико-технологічної системи забезпечення сільського населення: організаційний, правовий, економічний аспекти
Аналіз статистичних звітів медичних закладів за 2000-2007 роки: збірники МОЗ; збірники обласного статистичного управління.	Об'єкт дослідження - здоров'я сільського населення та організація медико-профілактичної допомоги жителям села. Предмет дослідження - медико-демографічні характеристики, захворюваність, самооцінка здоров'я, умови та спосіб життя та ціннісні установки мешканців села; ресурси, технологічна база та організація медичної допомоги в сільській місцевості рівень медико-соціального захисту сільських сімей (на прикладі Луганської області).	Організаційний - структура і технологічні ресурси медичних закладів. Управлінський - ієрархія та взаємодія функціональних структур. Правовий - нормативно-регулятивна база Економічний - система фінансування.
III етап	Розробити та науково обґрунтувати комплексну програму медико-профілактичних технологій для сільського населення.
Провести інформаційно-семантичний аналіз здоров'я, способу життя та медичного обслуговування сільського населення. Дослідити рівень здоров'я мешканців села та визначити ступінь впливу на його формування соціально-гігієнічних та медико-біологічних факторів. Здійснити оцінку медичних технологій та ресурсної бази закладів охорони здоров'я сільської місцевості. Вивчити спосіб життя та соціально-ціннісні установки сільських мешканців. Провести комплексний аналіз основних складових компонентів регіонального людського розвитку. Обґрунтувати основні напрями удосконалення охорони здоров'я сільських мешканців. Розробити комплексну програму медико-профілактичних технологій, спрямовану на удосконалення медико-технологічної культури, поліпшення профілактики захворювань та збереження здоров'я сільського населення. Впровадити результати дослідження у діяльність сільської охорони здоров'я.
Методи дослідження: математико-статистичний, соціологічний, експертних оцінок, моделювання, конструювання медико-соціальних процесів, соціального проектування.
Аналіз 44 статистичних облікових документів - 186 одиниць, досліджено - 578 статистичних ознак.	Експертна оцінка 412 первинних медичних документів - медичних карт амбулаторного хворого (ф.025/о)

Характеристика здоров'я та медичного забезпечення населення Луганської області. Луганська область - це потужний агропромисловий регіон східної частини України, де на долю сільських мешканців доводиться 13,7% населення. В результаті природного скорочення та активної міграції, а також занепаду сільськогосподарського виробництва і соціальної інфраструктури, число мешканців у сільських районах за останні п'ять років скоротилося майже на 6,2%. Порівняно з минулими роками у 2006 році смертність у сільських районах досягнула 1886,0 випадків на 100 тисяч населення, що на 20,3% перевищує аналогічний середньоукраїнський показник.

Аналіз медико-демографічної ситуації в 1991 році виявив, що смертність сільського населення Луганської області в основному визначали хвороби системи кровообігу (830,6 на 100 тис.), новоутворення (224,5), нещасні випадки, травми та отруєння (160,7), які в загальній структурі смертності становили відповідно 49,6%, 13,3% та 9,1%. В 2007 році в загальній структурі смертності хвороби системи кровообігу становили (1121,3 на 100 тис.), новоутворення (195,3), нещасні випадки, травми та отруєння (153,8), - 63,4%, 11,3% та 8,7% відповідно.

Дослідження темпів змін показників смертності дозволило встановити значне їх зростання. Так за період 1991-2007 приріст загального рівня смертності становив 2,4%.

Аналіз особливостей смертності дозволив виявити провідні її причини. Встановлено перевищення рівнів смертності сільського населення над міським на 36,2%. Природний убуток населення досягнув з 1,6 у 1991 р. до 9,1 у 2007 р.

Аналіз показників захворюваності на 2007 р. за даними звертань засвідчив, що основу її структури формували хвороби органів дихання (22524,8 на 100 тис. нас.), травми та отруєння (3777,4), хвороби системи кровообігу (3346,4), сечостатевої системи (2627,2), шкіри і підшкірної клітковини (2602,7), ока та його придаткового апарату (2801,1), кістко-м'язової системи та сполучної тканини (2284,5). У структурі поширеності хвороб переважали хвороби системи кровообігу (55701,6 на 100 тис. нас.), органів дихання (26001,8), органів травлення (7158,3), сечостатевої системи (4996,0), кістково-м'язової системи та сполучної тканини (4719,4), ока і його придаткового апарата (4384,5).

здоров'я сільське населення профілактика

Вивчення захворюваності за даними медико-соціологічного опитування дозволило виявити самооцінку свого здоров'я населенням та поширеність хронічної патології.

Внаслідок несприятливих тенденцій зменшується кількість працездатного населення. Серед загальної кількості померлих на долю цих осіб доводиться близько 26,0%, що негативно позначається на соціально-економічних показниках та регіональному людському розвитку.

Рівень первинного виходу на інвалідність зріс з 454,6 до 584,4 випадків на 100 тис. населення (28,5%). Помітними темпами зростає інвалідність серед працездатного населення (на 20,6%), що завдає відчутних збитків селу та гальмує процес відродження виробничого та соціального секторів.

На 2007 рік в Луганській області налічувалось 728 лікувально-профілактичних закладів комунальної форми власності та 133 недержавних лікувальних установ. В Краснодонському районі працювало 11 лікарських амбулаторій (2 з них не укомплектовані лікарськими кадрами), 16 ФАПів (не укомплектовано 2) та 1 дільнична лікарня.

Через незадовільний стан здоров'я сільського населення та соціальну нестабільність, Луганська область впродовж останніх п'яти років за індексом розвитку людського потенціалу займає останнє 27 місце серед інших областей України, при цьому коефіцієнт складає 0,400 - 0,422 (нормативне значення - 1,000).

Причинами такого становища є недостатній обсяг фінансування галузі, при якому реальні потреби надання стаціонарної допомоги задовольняються лише на 55,5%, а в амбулаторно-поліклінічній допомозі - на 60,1%.

Не менш вагомою причиною є незадовільний стан матеріально-технічного оснащення медичних установ лікувально-діагностичним обладнанням 75,0% якого відпрацювало свій ресурс і потребує заміни. Як наслідок, 31,71,5% мешканців села не мали змоги проходити необхідний курс оздоровлення та реабілітації.

Через відсутність наступності в роботі стаціонарних відділень та територіальних поліклінік, необхідний курс лікування у 26,61,4% випадках мав незавершений характер. На амбулаторному етапі лікування 31,91,5% пацієнтів не виконували призначених рекомендацій лікаря, що свідчить про недбайливе ставлення до власного здоров'я та низьку увагу до лікарських порад.

За даними соціологічного дослідження лише 41,0±0,2% опитаних оцінювали сучасний стан медичного обслуговування як задовільний, 32,2±1,4 вважали його незадовільним, 26,8±1,4 не мали щодо цього власної думки. Нами визначено залежність самооцінки респондентами стану здоров'я від рівня медичного обслуговування (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика стану здоров'я в залежності від рівня медичного обслуговування

Стан здоров'я	Рівень медичного обслуговування
	задовільний	незадовільний	не визначений
Добрий	6,0±1,3	4,2±1,1	4,6±1,1
Задовільний	24,8±2,4	17,3±2,1	10,0±1,7
Незадовільний	7,2±1,4	9,4±1,6	8,0±1,5
Не визначений	3,0±0,9	1,3±0,6	4,2±1,1
РАЗОМ	41,0±0,2	32,2±1,4	26,8±1,4

За допомогою багатовимірного кореляційно-регресивного аналізу досліджено залежність стану здоров'я від різноманітних факторів. До чинників, що помітно впливають на формування здоров'я сільських мешканців, відносяться вік обстежених, рівень матеріального статку, взаємстосунки у сім'ї, характер харчування.

Серед причин, які є перешкодою для надання якісної медичної допомоги мешканцям села, виявлено наступні: відсутність регулярних транспортних сполучень, при тому що медичний заклад знаходиться за межами, або в іншому населеному пункті - 28,21,8%; відсутність власних коштів для придбання медичних препаратів - 26,01,7%; відсутність лікаря у медичному закладі - 20,51,6%; відсутність телефонного зв'язку, що блокує можливість виклику лікаря або швидкої медичної допомоги у разі невідкладного стану - 19,81,6%; недоброзичливе ставлення медичних працівників до пацієнта - 5,50,9%.

Для виявлення вірогідних тенденцій щодо можливого розвитку основних показників здоров'я зроблено (методом найменших квадратів) прогноз відносно можливого розвитку окремих показників здоров'я серед сільського населення до 2010 року. На його основі зроблено висновок, що якщо не будуть вжиті необхідні заходи, то, ймовірніше за все, у найближчі роки можна очікувати подальше зростання захворюваності, а отже, погіршення показників здоров'я у сільських районах.

Таким чином, на основі проведеного аналізу встановлено загальні закономірності формування основних показників здоров'я сільського населення і виявлено найбільш типові недоліки, що існують в організації медичного забезпечення даних контингентів.

Медико-соціальна характеристика якості життя сільських мешканців. В залежності від характеру соціальної зайнятості респонденти розподілялись наступним чином: 50,22,2% мають постійну роботу, 5,51,4% зайняті на сезонних роботах, 2,60,8% займаються тимчасовими підробками, а решта 41,31,4% не працюють. З них 8,51,0% - безробітні, 24,11,5% - пенсіонери, 9,10,8% - молодь, яка навчається у школі та у інших навчальних закладах.

Лише 18,30,7% респондентів щомісячно отримують адресну матеріальну допомогу від органів соціального захисту через незадовільне матеріальне становище.

Серед обстежених 49,41,2% осіб мешкають у власному будинку або окремій квартирі, з усіма необхідними побутовими умовами, 46,40,9% мають власний будинок або окрему квартиру, але відсутні необхідні побутові умови, 0,90,3% мешкають у комунальних квартирах, 3,30,6% знімають житло.

Що стосується взаємовідносин у сільських родинах, то у 66,22,3% родин спостерігається сприятливий "мікроклімат", у 29,31,4% спостерігаються рідкі конфлікти, у 4,50,6% нестерпні і вкрай негативні стосунки.

Про рівень життя сільських мешканців говорить той факт, що 35,52,1% респондентів мають середньомісячний прибуток менше 100 грн., 35,82,7% - від 100 до 200 грн., 19,62,2% - від 200 до 300 грн., 5,51,3% - від 300 до 400 грн. і лише у 3,61,0 мешканців села середньомісячний прибуток перевищує 400 грн.

Лише 19,51,3% респондентів відзначили, що мають добрий характер харчування, 64,22,1% - задовільний, 16,31,1% - незадовільний.

Певне враження про характер ціннісних орієнтацій у повсякденному житті дає інформація відносно витрачання сімейного бюджету сільських сімей. Згідно отриманих матеріалів встановлено, що 37,01,7% сімейного бюджету витрачається на харчування, 16,81,3% - на придбання одягу, 16,71,3% - на медичну допомогу, 11,51,1% - на благоустрій помешкання і на оплату комунально-побутових послуг, 6,60,8% - на надання матеріальної допомоги близьким та рідним, 7,80,9% - на отримання освіти, та лише 2,90,6% коштів витрачається на організацію відпочинку та проведення оздоровлення, 1,70,4% коштів витрачається на інші цілі.

Інтерес представляє розподіл життєвих цінностей та пріоритетів серед сільських мешканців в залежності від стану їх здоров'я (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл життєвих цінностей та пріоритетів серед сільських мешканців в залежності від стану їх здоров'я (Рm)

Ієрархія життєвих цінностей	Стан здоров'я
	Здорові	Хвороба в стадії компенсації	Хвороба в стадії декомпенсації	РАЗОМ
Матеріальний добробут	10,30,4	13,40,8	10,30,4	11,30,5
Кар'єрний зріст	4,30,2	2,70,3	4,30,4	3,80,3
Благополуччя рідних	31,90,5	30,00,8	32,60,5	31,50,6
Здоров'я	21,60,6	22,01,0	20,70,6	21,40,7
Зовнішня привабливість	5,40,3	3,10,4	5,40,3	4,60,3
Освіта дітей	8,60,3	9,70,7	8,10,3	8,80,4
Оптимальний мікроклімат	6,50,3	5,90,5	6,50,3	6,30,3
Реалізація планів та задумів	3,80,2	5,50,5	3,80,2	4,40,3
Психологічний комфорт	5,90,3	6,60,5	5,80,4	6,10,4
Можливість змінити місце життя	1,70,1	1,10,2	2,50,2	1,80,2
РАЗОМ	100,0	100,0	100,0	100,0

Незалежно від стану здоров'я, більшість селян віддають перевагу благополуччю рідних, власному здоров'ю, матеріальному добробуту, освіті, а також психологічному комфорту. Другорядними виявилися кар'єрний зріст, зовнішня привабливість, реалізація задумів і планів та можливість змінити місце свого мешкання. Суттєвих відмінностей у розподілі означених пріоритетів з групою порівняння в залежності від стану здоров'я опитаних не виявлено, що дає можливість зробити висновки про стійкий та поширений характер даних цінностей серед сільських мешканців.

Незважаючи на те, що серед життєвих цінностей значне місце займає бажання бути здоровим, реально це не підтверджується. За результатами дослідження, лише 53,01,2% респондентів регулярно проходять медичні огляди, 32,31,4% проходять їх не регулярно, а 14,71,0% зовсім їх не проходять. Таке недбайливе ставлення до власного здоров'я більшість респондентів аргументують надмірною зайнятістю та переконанням в тому, що профілактичні медичні огляди нічого для них не дають і не виправдовують їх сподівань.

Певні проблеми існують в організації диспансерного обліку. Згідно з матеріалами дослідження, на диспансерному обліку знаходяться лише 28,71,6% населення, решта не стоять на обліку, а 4,60,6% навіть не знають суті та призначення диспансерного нагляду.

Нами встановлено, що однією з важливих складових якості життя та соціально-ціннісних установок виступає організація дозвілля та відпочинку. Виявлено, що 33,71,2% обстежених віддають перевагу виконанню домашньої роботи, 30,81,3% проводять вільний час з родиною, 17,80,9% - читають та дивляться телевізор, 15,50,8% - розважаються з друзями, і лише незначна кількість сельчан у вільний час відвідують музеї, театри та інші культурні заклади.

Щодо визначення змісту поняття "якість життя", 16,03,6% респондентів найважливішою його складовою вважають відсутність шкідливих звичок, 16,23,8% - оптимальний мікроклімат в сім'ї та на роботі, 10,33,1% - дотримання правил особистої гігієни, 17,84,0% - благополуччя екологічного середовища, 20,64,2% - якісний стан соціального середовища, 19,14,1% - достатній рівень медичної допомоги (табл. 4).

Таблиця 4

Провідні чинники якості життя на думку опитаних

Складові якості життя	Основна група (P±m%)	Група співставлення (P±m%)	р
Відсутність шкідливих звичок	15,6±1,2	12,6±1,2	р<0,05
Добрі відносини в сім'ї та на роботі	16,8±1,3	19,8±1,4	р<0,05
Виконання вимог особистої гігієни	11,0±1,0	12,9±1,2	р<0,05
Благополучна екологія	17,4±1,3	17,5±1,4	р<0,05
Соціальне благополуччя	20,7±1,4	20,9±1,4	р<0,05
Достатній рівень медичної допомоги	18,5±1,3	16,3±1,3	р<0,05
РАЗОМ	100,0	100,0

Означене свідчить про необхідність активізації даного розділу роботи з метою впорядкування мотиваційних установок та мобілізації зусиль населення на формування здорового способу життя.

В умовах нестабільної соціально-економічної ситуації у медичному секторі, наслідками чого є зниження якості та ефективності медичної допомоги, певне значення має створення необхідних правових, економічних і соціальних гарантій на випадок виникнення захворювання, чому у певній мірі має сприяти участь у програмах добровільного медичного страхування. З цього приводу було проведено опитування сільського населення щодо його відношення до введення добровільного медичного страхування на ринок медичних послуг. З'ясовано, що 48,01,3% ставляться позитивно, але мають деякі сумніви щодо надійності страхових організацій, 52,01,0% ставляться до медичного страхування з повною недовірою.

Підвищення якості медичної допомоги та налагодження стану справ у медичній галузі багато в чому залежить від соціально-правової активності кожного громадянина в питаннях забезпечення його законних прав в системі медичного обслуговування. В процесі дослідження було встановлено, що добре знають права пацієнта лише 17,02,1%, але, на їх думку, використовувати ці права неможливо через негнучку та бюрократизовану систему судочинства, 39,72,8% - частково знають права пацієнта, 21,52,3% - зовсім не обізнані в цій сфері, 21,82,2% - навіть не вважають це за необхідне, оскільки впевнені, що це не покращить якість медичного обслуговування.

Таким чином, результати проведеного дослідження та всебічний аналіз якості життя і соціально-поведінкових установок сільських мешканців засвідчують наявність актуальних проблем, пов'язаних з необхідністю налагодження більш ефективної системи медико-соціальної та медико-профілактичної підтримки даних верств населення та розробки комплексної програми заходів, спрямованих на усунення існуючих диспропорцій, викликаних низькою соціальною активністю населення сільських населених пунктів та відсутністю цілісної медичної інфраструктури, здатної створити надійну систему безпеки для збереження і відтворення здоров'я даних контингентів, завдяки оптимізації структури медичної галузі на селі та запровадження ефективних науково обґрунтованих медико-профілактичних технологій.

Наукове обґрунтування комплексної програми оптимізації медико-профілактичної допомоги сільському населенню. Завдяки багатовекторному конструюванню суспільних процесів розроблено соціальний проект, основною ідеєю якого є поліпшення медико-технологічної культури, як важливого засобу підвищення медико-соціальної активності населення, профілактики захворювань та оптимізації основних показників суспільного здоров'я (рис. 2).

Дотримання стандартів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Керівництво медичним закладом: культура діловодства; обґрунтованість управлінських рішень; правильність оформлення розпорядчих документів; прогнозування наслідків управлінських рішень (економічних, соціальних, психологічних, організаційних, правових)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Керівництво лікарняними кадрами: підтримання стандартів діагностики та лікування; обґрунтування вибору клінічної тактики ведення хворого на основі доказової та протокольної медицини; правильність оформлення медичних документів; дотримання принципів лікарської етики та медичної деонтології; повнота і правильність дотримання посадових інструкцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Керівництво середнім медичним персоналом: дотримання стандартів сестринського догляду; правильність виконання лікарських призначень; технологічна безпека виконання маніпуляцій та процедур; дотримання принципів етики та деонтології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівень гігієнічної культури та санітарної грамотності населення: прояв турботи і піклування про своє здоров'я; загальнодержавна політика щодо соціального захисту населення та стимулювання зацікавленості у збереженні здоров'я.

Рис. 1. Технологія формування якості медичної допомоги.

В процесі конструювання означеного проекту на початковому етапі за допомогою декомпозиції виділено основні складові компоненти медичної допомоги: суб'єкти, населення певної території, яке виступає основним користувачем медичних послуг; ресурси медичної галузі, медичні технології, а також відносини, які формуються в процесі виробництва та реалізації медичних послуг.

Гіпотезою для розробки проекту стала проблема, пов'язана з дотриманням медико-технологічної культури, яку необхідно розглядати у декількох іпостасях (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Концептуальна модель побудови медико-технологічної культури.

До найбільш важливих елементів, які відіграють суттєву роль у формуванні медико-технологічної культури, необхідно віднести: дотримання технологічної дисципліни як з боку медичного персоналу, так і з боку пацієнтів, оскільки це є двосторонній процес, від якого залежить ефективність та надійність роботи медичної галузі.

Не менш важливими компонентами є дотримання етико-деонтологічних принципів медичним персоналом, вдосконалення та приведення у відповідність з міжнародними нормами вітчизняної законодавчої бази в питаннях закріплення суспільних норм щодо збереження здоров'я кожного громадянина, як найвищої соціальної цінності держави, зростання медико-правової культури серед медичних працівників та населення, а також проведення низки інших організаційних і соціальних заходів на загальнодержавному рівні.

Все це в сукупності відкриває можливості для позитивних зрушень у демографічній ситуації, зниження захворюваності та інвалідності, підвищення медико-соціальної і медико-правової активності, здійснення комплексних заходів щодо запобігання факторів ризику і тим самим прискорює зростання індексу людського розвитку і відтворення продуктивних сил на селі.

Оскільки родина як суспільний осередок тісно взаємодіє з різними соціальними інституціями, то зважуючи на важливість санологічного і репродуктивного аспектів у забезпеченні здоров'я сім'ї, розробка та практичне втілення медико-профілактичних проектів має неабияке значення для її розвитку і створення атмосфери соціального благополуччя.

В процесі проектування медико-соціального простору родини застосовано метод імітаційного моделювання поведінки соціальних систем, в результаті чого визначено інформативну значущість факторів, що впливають на здоров'я сільського населення.

Найбільш помітне місце серед них займають: вік, освіта, сімейний стан, стосунки у сім'ї, кількість членів родини, матеріальний добробут, побутові умови, соціальна зайнятість, наявність домогосподарства, доступність медичної допомоги, ступінь інформованості про способи збереження здоров'я, життєві цінності та пріоритети, характер організації дозвілля, наявність шкідливих звичок, якість харчування, а також ціннісні установки щодо покращання здоров'я та запобігання захворювань.

Сутнісною основою розробленої програми медико-профілактичних технологій є система заходів комплексного характеру, орієнтованих на формування правових, етико-деонтологічних, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних аспектів, які повинні вдосконалити профілактичну роботу в рамках діяльності сільських медичних закладів.

З метою медико-правової освіти затверджено інформаційний лист "Медико-правова та медико-технологічна культура, як засіб оптимізації медико-профілактичної допомоги сільському населенню".

Висновки

В дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання - встановлено вплив соціально-гігієнічних та медико-біологічних чинників на здоров'я мешканців села, виявлено особливості способу життя та соціально-ціннісні установки сільського населення, рівень його здоров'я, проведено оцінку ресурсної бази медичних закладів села та наявних медичних технологій, розроблено комплексну програму медико-профілактичних технологій спрямовану на поліпшення здоров'я сільського населення, що має важливе практичне значення.

1. Встановлено, що в сільській місцевості Луганської області несприятлива демографічна ситуація та низький рівень показників здоров'я сільського населення. Так показник смертності становив 17,7‰, народжуваність - 8,6‰, природний убуток населення - (-9,1), середня очікувана тривалість життя - чоловіків - 63,1 років, жінок - 74,3 роки. У віковій структурі особливо високими темпами на тлі регресивного відтворення населення, зменшується чисельність осіб працездатного віку, яка з 1991 до 2007 року скоротилася з 194554 до 174891 осіб. Частка економічно активного населення у віковій структурі померлих за 1991-2007 роки становила 26,0%, що негативно впливає на медико-соціальний та економічний стан регіону. Основними причинами смерті сільського населення є хвороби системи кровообігу (63,4%), онкологічні захворювання (11,3%), нещасні випадки, травми та отруєння (8,7%).

2. Проведено оцінку медичних технологій та ресурсної бази закладів охорони здоров'я села, та встановлено, що вони потребують суттєвого вдосконалення. Так з 118292 звернень за стаціонарною допомогою вона у повному обсязі була надана у 77,4% випадків. З 747335 звернень за амбулаторно-поліклінічною допомогою вона була надана в повному обсязі у 32,2% випадків. Визначено, що лікувально-діагностичне обладнання має 75,0% технічного зносу і вимагає заміни. Це служить перешкодою для 31,7% сільських мешканців у проходженні необхідного курсу обстеження і лікування.

3. За результатами соціологічного дослідження визначено рівень самооцінки здоров'я населенням та якість медичної допомоги. Преважна більшість опитаних (60,6±0,2%) оцінила здоров'я як задовільне, 24,6±2,4% - як погане, 14,8±1,8 - як добре. 41,0±0,2% сільських мешканців оцінюють нинішній рівень медичного обслуговування як "задовільний", 32,2±1,4% респондентів вважають його "незадовільним", 26,8±1,4 не змогли визначитися відносно свого бачення стану організації медичного забезпечення.

4. Виявлено значне розшарування сільського населення за рівнем матеріального забезпечення, освіти, харчування. Значна кількість сільських мешканців (41,6±0,2) мали середньомісячний доход на одного члена сім'ї до 250 грн., що є нижче прожиткового мінімуму, і не забезпечує основних життєвих потреб. Встановлено, що доля витрат, пов'язаних з медичною допомогою становить 16,9±1,3% прибутку сім'ї. При цьому група респондентів, що оцінювала своє здоров'я як "добре" витрачала 1,9±0,4% загального прибутку сім'ї, а респонденти з задовільним та незадовільним станом здоров'я витрачали 7,4±0,8% та 7,6±0,8% сімейного бюджету відповідно.

5. Встановлено за результатами кореляційно-регресивного аналізу суттєвий вплив на стан здоров'я соціально-економічних чинників: рівня матеріального добробуту (0,3353), характеру харчування (0,3081). Встановлено відмінності в здоров'ї в групах населення з різними розміром прибутку, зокрема хронічні захворювання мали 27,9% осіб з низьким матеріальним доходом та 6,7% з вищим за середній. Стан здоров'я сільських мешканців суттєво залежить від віку (0,2267) та взаємостосунків у сім'ї (0,1601).

6. Дослідження профілактичної діяльності медичних закладів, що здійснюють первинну медико-санітарну допомогу на селі свідчить, що найбільше охоплення усіма існуючими методами дослідження здійснюється у населених пунктах з чисельністю мешканців 1000 - 3000 осіб;

7. Встановлено низький рівень освіти сільських мешканців. За результатами дослідження 66,11,4% сільських мешканців мають вищу та середньо-спеціальну освіту, 33,90,9% - середній, неповний середній та початковий рівень освіти, що створює певні перешкоди на шляху обізнаності з загальних основ права загалом, і у сфері медицини, зокрема, та формування необхідного рівня санітарної грамотності.

8. Встановлено, що сільські мешканці більш позитивно налаштовані на впровадження сімейної медицини. Так 32,92,3% респондентів сподіваються на покращання доступності медичної допомоги, 27,22,2% на підвищення якості діагностики та лікування, 22,0±2,0% очікують вдосконалення профілактичної роботи. Слід зазначити, що 17,91,9% респондентів з недовірою ставляться до реорганізації системи медичної допомоги тому їх відповіді були не конкретними та обережними.

9. Розроблено та обґрунтовано програму медико-профілактичних технологій, спрямовану на поліпшення здоров'я сільського населення, яка включає систему заходів комплексного характеру, орієнтованих на формування правових, етико-деонтологічних, соціально-економічних, санітарно гігієнічних аспектів, що необхідно для вдосконалення профілактичної роботи закладів, які надають первинну медико-санітарну допомогу сільському населенню.

Список наукових праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (* - персональний внесок здобувача)

1. Головчанська С. Є. Сучасні проблеми здоров'я та організації медичної допомоги мешканцям села / С. Є. Головчанська // Український медичний альманах. - 2004. - №2. - С.23-25. (* аналіз здоров'я, способу життя та медичного обслуговування сільського населення за матеріалами наукових джерел, підготовка матеріалів до публікації).

2. Головчанська С. Є. Організація медичної допомоги сільському населенню та умови її удосконалення згідно з результатами соціологічного дослідження (на прикладі Луганської області) / С. Є. Головчанська, Г.В. Бесполудіна, А.В. Жила // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2004. - №4. - С.62-67. (* розробка анкет соціологічного дослідження, збір та статистична обробка матеріалу).

3. Головчанська С. Є. Формування нової ідеології правовідносин у сільській охороні здоров'я як важлива складова соціальної мегакатегорії реформування галузі та поліпшення медико-технологічної культури // С. Є. Головчанська, Г.В. Бесполудіна, А.В. Жила // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2004. - №4. - С.62-67. (*розробка елементів моделі медико-профілактичних технологій, підготовка матеріалів до публікації).

4. Головчанська С. Є. Характеристика результатів соціологічного дослідження щодо ставлення сільського населення до медичного страхування / С. Є. Головчанська // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2006. - №1. - С.80-83. (* розробка анкет соціологічного дослідження, збір та статистична обробка матеріалу, підготовка матеріалів до публікації)

5. Бесполудіна Г.В. Медицина XXI століття: сімейна медицина як важлива складова сільської охорони здоров'я / Г.В. Бесполудіна, С. Є. Головчанська // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9, №2. - С.18-20. (* аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, статистична обробка матеріалів соціологічного дослідження).

6. Головчанська С. Є. Сучасна характеристика чинників, які впливають на медико-технологічну культуру сільського населення / С. Є. Головчанська // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9, №4. - С.38-40. (* статистична обробка матеріалів соціологічного дослідження, підготовка матеріалів до публікації).

Статті та тези в інших наукових виданнях:

1. Головчанська С. Є. Сучасні проблеми організації медичної допомоги сільському населенню та напрямки їх вирішення / С. Є. Головчанська // Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. X. - Чернівці, 2004. - С.637.

2. Головчанська С. Є. Правова обізнаність сільського населення з питань організації медичної допомоги як важливий чинник реформування системи сільської охорони здоров'я / С. Є. Головчанська, Г.В. Бесполудіна // Ювілейний з'їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства. VIII. Івано-Франківськ, 2005. - С.435. (Головчанська С. Є.: збір даних та написання тезисів, Бесполудіна Г. В.: наукове редагування).

3. Головчанська С. Є. Шляхи удосконалення медичної допомоги сільському населенню / С. Є. Головчанська // Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. XІ. Полтава. - 2006. - С.75-76.

Інформаційний лист:

1. Бесполудіна Г.В., Жила А.В., Бесполудін Є.Д., Головчанська С. Є. Медико-правова та медико-технологічна культура як засіб оптимізації медико-профілактичної допомоги сільському населенню. - Київ, №14-2007.

Анотація

Головчанська С.Є. Наукове обґрунтування програми медико-профілактичних технологій в сучасних умовах первинної медико-санітарної допомоги - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03. - соціальна медицина. - Національний медичний університет ім.О. О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2009.

В дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання - встановлено вплив соціально-гігієнічних та медико-біологічних чинників на здоров'я мешканців села, виявлено особливості способу життя та соціально-ціннісні установки сільського населення, рівень його здоров'я, проведено оцінку ресурсної бази медичних закладів села та наявних медичних технологій, розроблено комплексну програму медико-профілактичних технологій спрямовану на поліпшення здоров'я сільського населення, що має важливе практичне значення. Встановлено в сільській місцевості Луганської області несприятлива демографічна ситуація та низький рівень показників здоров'я сільського населення. Так показник смертності становив 17,7‰, народжуваність - 8,6‰, природний убуток населення - (-9,1), середня очікувана тривалість життя - чоловіків - 63,1 років, жінок - 74,3 роки. Проведено оцінку медичних технологій та ресурсної бази закладів охорони здоров'я села, та встановлено, що вони потребують суттєвого вдосконалення. Визначено, що лікувально-діагностичне обладнання має 75,0% технічного зносу і вимагає заміни. За результатами соціологічного дослідження визначено рівень самооцінки здоров'я населенням та якість медичної допомоги. Виявлено значне розшарування сільського населення за рівнем матеріального забезпечення, освіти, харчування. Встановлено, що доля витрат, пов'язаних з медичною допомогою становить 16,9±1,3% прибутку сім'ї. Встановлено за результатами кореляційно-регресивного аналізу суттєвий вплив на стан здоров'я соціально-економічних чинників: рівня матеріального добробуту (0,3353), характеру харчування (0,3081), віку (0,2267) та взаємостосунків у сім'ї (0,1601). Дослідження профілактичної діяльності медичних закладів на селі, свідчить, що найбільше охоплення усіма існуючими методами дослідження здійснюється у населених пунктах з чисельністю мешканців 1000 - 3000 осіб. Встановлено низький рівень освіти сільських мешканців, що створює певні перешкоди на шляху обізнаності з загальних основ права загалом, і у сфері медицини, зокрема, та формування необхідного рівня санітарної грамотності. Розроблено та обґрунтовано програму медико-профілактичних технологій, спрямовану на поліпшення здоров'я сільського населення, яка включає систему заходів комплексного характеру, орієнтованих на формування правових, етико-деонтологічних, соціально-економічних, санітарно гігієнічних аспектів, що необхідно для вдосконалення профілактичної роботи закладів, які надають первинну медико-санітарну допомогу сільському населенню.

Ключові слова: сільське населення, якість життя, медико-профілактичні технології, первинна медико-санітарна допомога.

Аннотация

Головчанская С.Е. "Научное обоснование программы медико-профилактических технологий в современных условиях первичной медико-санитарной помощи сельскому населению".

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03. - социальная медицина. - Национальный медицинский университет им.А. А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2009.

В диссертации выполнено актуальное научное задание - определено влияние социально-гигиенических и медико-биологических факторов на здоровье сельских жителей, изучены особенности их образа жизни, уровень здоровья, а также социально-ценностные установки. Проведена оценка ресурсной базы медицинских учреждений, которые оказывают медико-профилактическую помощь жителям села, разработана комплексная программа медико-профилактических технологий, которая направлена на улучшение здоровья сельского населения, что имеет важное практическое значение. В сельской местности Луганской области выявлена неблагоприятная демографическая ситуация, а также низкий уровень показателей здоровья. Так на 2007 год показатель смертности сельского населения был равен 17,7‰, рождаемости - 8,6‰, природная убыль населения - (-9,1), средняя ожидаемая продолжительность жизни при рождении мужчин - 63,1 лет, женщин - 74,3 лет. Особенно высокими темпами, на фоне регрессивного типа демографической ситуации, снижается численность лиц работоспособного возраста, так с 1991 до 2007 года она сократилась с 194554 до 174891 лиц. Доля экономически активного населения в возрастной структуре умерших за 1991-2007 года составляла 26,0%, что негативно влияло на медико-социальное и экономического состояние региона. Основными причинами смертности сельского населения являются болезни системы кровообращения (63,4%), онкологические заболевания (11,3%), несчастные случаи, травмы и отравления (8,7%).

...