Обґрунтування системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена недосконалість існуючої системи надання медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами, що обумовило необхідність обґрунтування концептуальних напрямків оптимізації існуючої системи, впровадження якої довело свою медичну, соціальну та економічну ефективність.

1. Встановлено, що поширеність порушень психоемоційного стану серед кардіологічних хворих становить 85 % (на 100 опитаних) на фоні зростання рівня загальної захворюваності хворобами системи кровообігу за період 1995-2006 р.р. по Запорізькій області на 214,4 % проти 169,9 % по Україні та первинної на 163,7 % та 160 %, відповідно, а також зростання показника первинної інвалідності серед працездатного населення на 17,2 %, що свідчить про наявні проблеми в системі організації медичної допомоги кардіологічним хворим із стресами.

2. Показано, що провідними чинниками впливу на психоемоційний стан кардіологічних хворих є емоційні напруга та навантаження на роботі (група кардіологічних хворих зі змінами психоемоційного стану - 973,8 % проти 636,4 % в групі кардіологічних хворих без змін психоемоційного стану, р<0,01), відсутність перспективи у власному житті та житті дітей (774,2 % і 404,0 %, р<0,01, відповідно), події в країні, які створюють ситуацію тривоги у індивідуума (744,9 % та 564,9 %, р<0,05, відповідно), сімейні конфлікти (873,4% і 16±2,1%, р<0,001, відповідно).

3. Виявлено, що ускладнення перебігу серцево-судинних захворювань супроводжуються накопичуванням особистої тривожності до 53,9±0,74 балів у хворих на ГХ ІІІ ст. та 58,4±1,01 балів у хворих на ІХС з післяінфарктним кардіосклерозом, призводячи до виникнення депресивного стану невротичного генезу та виснаження резервів компенсаторних можливостей, що підтверджується найвищим показником інсулін-кортизолового індексу (2,37) та виснаження депо норадреналііну.

4. Встановлено, що наявність кардіологічної патології понад 10 років призводить до її психосоматизації, що підтверджується прямими кореляційними зв'язками з рівнем соціальної фрустрованості (r=+0,72, р<0,05) та особистої тривожності (r=+0,64, р<0,01), на зміни яких впливають психосоціальні чинники, збільшуючи рівень стресового навантаження, свідченням чого є наявність позитивних кореляційних зв'язків між ступенем опору стресу та низькими матеріально-побутовими умовами (r=+0,64, р<0,05), періодичними конфліктами в сім'ї (r=+0,73, р<0,05), тривалістю захворювання (r=+0,53, р<0,05), який посилюється при наявності ускладнень (r=+0,71, р<0,05), та емоційною напругою (r=+0,86, р<0,05).

5. Доведено, що існуюча система надання медичної допомоги кардіологічним хворим є недосконалою, особливо в частині їх забезпечення психотерапевтичною допомогою запобіганню впливу стресів як результат недостатньої обізнаності лікарів загальносоматичного профілю з питань психічного здоров'я, недосконалої інтеграції психотерапевтичної допомоги в загальносоматичну мережу медичних закладів, нескоординованості нормативної бази діяльності лікувально-профілактичних закладів і розподілу функцій між лікарями різними за фахом, недостатньої укомплектованості психотерапевтами (на 70,3 % - по Україні з 308,5 штатних посад, 50,9 % з 13,75 - по Запорізькій області, 2007 р.) та лікарями психологами (21,3 % з 37,5 - по Україні, у Запорізькій області з 2 посад зайнято 0,5 не за фахом).

6. Результати експертних оцінок дозволили встановити, що найважливішими медико-організаційними факторами негативного впливу на рівень здоров'я та отримання якісної медичної допомоги кардіологічними хворими із стресовими станами є несвоєчасність (9,75 балів), недостатність часу (за нормами навантаження на 1 лікарську посаду) (9,74 балів), відсутність бесіди про дотримання здорового способу життя (9,69 балів), недостатня кваліфікація медичного персоналу (9,62 балів), неможливість залучення при необхідності суміжного спеціаліста (9,4 балів), несвоєчасне звернення хворого після психоемоційного напруження, стресу (9,38 балів), потреба в фахівцях психотерапевтичної служби (9,22 балів), невиконання лікарями медичних стандартів та протоколів надання медичної допомоги (8,64 балів), недостатня матеріально-технічна база лікувально-профілактичних закладів (8,04 балів).

7. Результати визначення впливу макро- та мікросоціальних чинників на виникнення та ускладнення перебігу серцево-судинних захворювань, обумовлених наявністю стресу, дозволило обґрунтувати концептуальні напрямки та розробити модель оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами з включенням до неї як існуючих і частково змінених елементів системи охорони здоров'я, так і якісно нових: алгоритм комплексного спостереження психоемоційного стану кардіологічних хворих, орієнтований на лікарів первинної медико-санітарної допомоги та кардіологів, схема організації комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим, інтеграція яких надала системі нових властивостей.

8. Особливістю запропонованої моделі стало включення оцінки психоемоційного стану до комплексного спостереження за здоров'ям кардіологічних хворих в лікувально-профілактичних закладах всіх рівнів, а також тісна співпраця лікарів загальносоматичного профілю (лікарі загальної практики, кардіологи, невропатологи, інтерністи та ін.) з психотерапевтичною службою, що забезпечує належну медичну допомогу кардіологічним хворим: комплексне обстеження, лікування та реабілітаційні заходи.

9. Впровадження в практику окремих елементів запропонованої моделі оптимізованої системи організації комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами значно підвищило медичну ефективність за рахунок загальних показників стану здоров'я хворого при вибуванні із стаціонару: майже всі хворі, які отримали психотерапевтичну допомогу, були виписані з покращенням загального стану, зниження частоти гіпертонічних кризів на 47,4 %, зменшення частоти та сили ангінальних приступів на 38,7 %, зниження тривалості лікування у стаціонарі в 2,1 рази за рік, відвідування лікарів терапевтичного профілю у поліклініці в реабілітаційному періоді на протязі року знизилися в 2,3 та у працюючих досягли нормативу, зростання коефіцієнта корисності приводить до зростання показника років якісного життя на 0,17QALY.

10. Запропонована модель оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами, доцільність якої визнали 96 % лікарів-експертів в тому числі з них 23,4 % - керівники закладів охорони здоров'я, не потребує додаткових затрат і може бути рекомендована для впровадження в діяльність медичних закладів всіх рівнів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Кабінету міністрів України:

· внести доповнення і поправки до Міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації” на 2002-2011 роки:

- у розділі VІІІ. „Зниження захворюваності та поширеності хвороб” пункт „розробити скринінгову програму для раннього виявлення найбільш поширених форм хронічних неінфекційних хвороб” викласти у редакції „розробити скринінгову програму для раннього виявлення найбільш поширених форм хронічних неінфекційних хвороб та порушень психоемоційного стану”;

- у розділі ХІХ. „Формування здорового способу життя” пунктом 17 передбачена розробка цільової комплексної програми зміцнення здоров'я „Поліпшення стану психічного здоров'я” терміном до 2005 р., враховуючи що на теперішній час вона не впроваджена, то доцільно розробити Державну цільову комплексну Програму з охорони психічного здоров'я населення України на підставі програми психічного здоров'я ВООЗ.

2. Міністерству охорони здоров'я України:

· запровадити у практику охорони здоров'я науково обґрунтовану модель системи комплексних медико-організаційних заходів профілактики та лікування кардіологічних хворих, зміст якої викладений у спеціальних методичних рекомендаціях;

· продовжити роботу щодо розробки алгоритмів, стандартів і протоколів медичної допомоги за спеціальністю “Кардіологія”, доповнити їх обов'язковим обстеженням кардіологічних хворих незалежно від нозології у психотерапевта 1 раз на рік, з чітким узгодженням функцій та меж компетенції лікарів загальносоматичного та психотерапевтичного профілів;

· внести зміни до наказу МОЗ України № 206 від 30.12.1992 р. “Про заходи щодо поліпшення організації та підвищення якості кардіологічної допомоги населенню України” (із змінами, внесеними згідно з наказами МОЗ України № 266 від 16.08.96 р. та № 247 від 10.08.98 р.) про обов'язкове залучення психотерапевтичної мережі до лікувально-профілактичних заходів для надання медичної допомоги кардіологічним хворим (на сьогодні включено обов'язкове обстеження лише хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії у психотерапевта 1 раз на рік).

3. Міністерству охорони здоров'я АР Крим, управлінням охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, головним лікарям центральних міських та центральних районних лікарень:

· вишукати можливості для запровадження схеми організації комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами;

· організувати в кардіологічних диспансерах, в міських та районних лікарнях психотерапевтичний кабінет з медико-психологічною службою зі штатом лікаря-психотерапевта, медичного психолога, медичної сестри. Основні напрямки роботи кабінету полягатимуть в консультативно - діагностичному, психотерапевтичному відбору хворих для лікування.

4. Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної медичної освіти:

· доповнити навчальні програми студентів з курсу “Соціальна медицина та організація охорони здоров'я”, “Внутрішні хвороби”, „Неврологія”, „Сімейна медицина” питаннями медико-соціальних особливостей формування порушень психоемоційного стану при серцево-судинних захворюваннях та їх профілактики і лікування;

· організувати для лікарів первинної медико-санітарної допомоги, кардіологів, невропатологів, керівників закладів охорони здоров'я та їх заступників навчання на циклах тематичного вдосконалення з питань охорони психічного здоров'я та медико-організаційних заходів профілактики та лікування кардіологічних хворих із стресовими станами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Клименко В.І. Емоційні стреси як чинник ризику хвороб системи кровообігу / В.І. Клименко // Медичні перспективи. - 2005. - Т.Х, № 4. - С. 87-90.

2. Клименко В.І. Вплив соціальних факторів на розвиток артеріальної гіпертензії коморбідно пов'язаної зі стресом / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 2. - С. 56-60.

3. Клименко В.І. Вплив психоемоційного стану на розвиток серцево-судинних захворювань / В.І. Клименко // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. Випуск 71. Т.1. - 2007. - Запоріжжя. - С. 64-71.

4. Клименко В.І. Методи оцінки психоемоційного стану кардіологічних хворих, пов'язаного зі стресом / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 3. - С. 43-45.

5. Клименко В.І. Соціально-психологічні чинники ризику розвитку ішемічної хвороби серця / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 4. - С. 28-31.

6. Клименко В.І. Окисна модифікація білків плазми крові як один із показників стрес-реакції у кардіологічних хворих / В.І. Клименко // Патологія. - 2007. - Т.4, № 2. - С. 81-84.

7. Клименко В.І. Психосоматична природа хвороб системи кровообігу як підґрунтя для зміни показників стану здоров'я населення в Україні / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 5. - С. 76-80.

8. Клименко В.І. Науково-методичні підходи до комплексного спостереження кардіологічних хворих із стресовими станами / В.І. Клименко // Галицький лікарській вісник. - 2007. - № 4. - С. 50-52.

9. Клименко В.І. Аналіз стану здоров'я України за 1985-2005 роки. Місце хвороб системи кровообігу / В.І. Клименко // Архів клінічної медицини. - 2007. - № 2. - С. 4-6.

10. Клименко В.І. Місце медичної психології в комплексній терапії кардіологічних хворих // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. Випуск 71. Т.2. - 2007. - Запоріжжя. - С. 155-161.

11. Клименко В.І. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна державна проблема / В.І. Клименко // Вісник соціальної медицини і охорони здоров'я України. - 2007. - № 4. - С. 17-21.

12. Клименко В.І. Психоемоційний стан та нейроендокринна адаптація у кардіологічних хворих із стресовими станами / В.І. Клименко // Патологія. - 2007. - Т.4, № 3. - С. 60-63.

13. Клименко В.І. Зміни стану психічного здоров'я як чинник ризику хвороб системи кровообігу / В.І. Клименко // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2008. - № 1. - С. 136-139.

14. Клименко В.І. Проблеми психічного здоров'я кардіологічних хворих / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 6. - С. 65-67.

15. Клименко В.І. Організація комплексного спостереження за психоемоційним станом кардіологічних хворих / В.І. Клименко // Вісник соціальної медицини і охорони здоров'я України. - 2008. - № 1. - С. 37-41.

16. Клименко В.І. Інтеграція психотерапевтичної служби в систему медичної допомоги кардіологічним хворим / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 1. - С. 35-38.

17. Клименко В.І. Модель оптимізованої медичної допомоги кардіологічним хворим / В.І. Клименко // Охорона здоров'я України. - 2008. - № 1. - С. 59-63.

18. Клименко В.І. Організаційні заходи щодо профілактики хвороб системи кровообігу, коморбідно пов'язаних зі стресами / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 2. - С. 9-13.

19. Клименко В.І. Вплив чинників середовища на психоемоційний стан кардіологічних хворих з позицій організації охорони здоров'я / В.І. Клименко // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. Випуск 73. Т.1. - 2008. - Запоріжжя. - С. 55-64.

20. Клименко В.І. Медико-організаційні фактори, які впливають на стан здоров'я кардіологічних хворих із стресами / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 3. - С. 50-53.

21. Клименко В.І. Організація психотерапевтичної допомоги кардіологічним хворим / В.І. Клименко // Галицький лікарській вісник. - 2008. - № 2. - С. 103-106.

22. Клименко В.І. Ефективність психотерапії в системи медичної допомоги кардіологічним хворим / В.І. Клименко // Архів клінічної медицини. - 2008. - № 1. - С. 79-82.

23. Клименко В.І. Медико-організаційні аспекти лікувально-профілактичних заходів кардіологічним хворим із стресовими станами / В.І. Клименко // Вісник соціальної медицини і охорони здоров'я України. - 2008. - № 2. - С. 49-55.

24. Клименко В.І. Збереження психічного здоров'я нації - основа профілактики хвороб системи кровообігу / В.І. Клименко // Україна. Здоров'я нації. - 2008. - Т.5, № 1. - С. 19-22.

В інших виданнях

25.Клименко В.І. Вплив хвороб системи кровообігу на потенціал життя населення Україні // Україна. Здоров'я нації. - 2007. - № 3. - С. 48-51.

Методичні рекомендації:

26.Оцінка психоемоційного стану кардіологічних хворих: Методичні рекомендації / В.М. Корнацький, В.І. Клименко. - К., 2007. - 19 с.

27. Організація комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами: Методичні рекомендації / В.М. Корнацький, В.І. Клименко. - К., 2007. - 21 с.

28.Медико-організаційні заходи профілактики та лікування кардіологічних хворих із стресовими станами: Методичні рекомендації / В.І. Клименко. - К., 2008. - 20 с.

Аналітично-статистичний посібник:

29.Стан здоров'я населення України та забезпечення надання медичної допомоги. (Аналітично-статистичний посібник) - К., 2007. - 97 с. Дисертант входить до складу робочої групи по підготовці посібника.

Размещено на Allbest.ru