Оптимізація долікарської допомоги сільським мешканцям

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

КЛИМЕНЮК Володимир Петрович

УДК 614.2: 577.4- 02

Оптимізація долікарської допомоги сільським мешканцям

14.02.03 - Соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова.

Науковий керівник: доктор медичних наук Очередько Олександр Миколайович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, професор кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Голубчиков Михайло Васильович,

національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медичної статистики;

доктор медичних наук, професор Грузєва Татьяна Степанівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри соціальної медицини та охорони здоров'я.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Провідна роль первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) в медичному обслуговуванні населення обґрунтована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) та іншими міжнародними організаціями, які схильні вважати доступність і своєчасність основними показниками її ефективності (World Health Report, WHO, 2003). Значною мірою це досягається широкою участю середнього медичного та парамедичного персоналу, що робить ПМСД економічно ефективною допомогою (Салтман П.С., Фигерайс Дж., 2001; Закоркина Н.А., 2007). Щодо конкретних реалізацій засад ПМСД, то ВООЗ визнається, що вони повинні адаптуватись до місцевих умов і потреб населення, зокрема до спроможності охорони здоров'я (ОЗ) (Health care systems in transition, WHO, 2000-2005).

Реформування ПМСД на селі, зокрема в частині долікарської допомоги, стикається з рядом проблем соціально-економічного, медико-демографічного та психологічного змісту (Грузєва Т.С., 2003). Характер зайнятості, розселення, умови та спосіб життя, демографічні особливості населення є основними факторами, які обумовлюють потреби в первинній медичній допомозі (Вороненко Ю.В., 2006; Москаленко В.Ф., 2006).

В той же час дані літератури свідчать, що існуюча система медико-соціального захисту здоров'я жителів села недостатньо адаптована до різноманітних ситуацій сільського буття, що заважає її ефективному функціонуванню. До цього часу бракує наукових праць з висвітлення особливостей розбудови ПМСД в залежності від варіацій сіл, демографічної, соціальної та інших ситуацій. Запропоновані в цьому підходи є генералізованими (Нагорна А.М., 2003; Гаврилюк О.Ф., 2006), не формуються на адекватних статистичних моделях (Голяченко О.М., 2006), а враховують лише один критерій оптимізацію (Очередько О.М., 2003; Пономаренко В.М., 2006). Маловивченими залишаються проблеми особливостей формування медико-соціальних потреб, зокрема в долікарській допомозі, як найбільш доступного виду медичної допомоги, особливо для жителів непунктових сіл. Вказане стало наслідком відсутності науково обґрунтованих концептуальних підходів до удосконалення ПМСД, що призводить до наявності в її системі суттєвих недоліків.

Актуальність дослідження значною мірою обумовлюється необхідністю виконання закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», Указів Президента України «Про основні заходи розвитку соціальної сфери села» (2000), «Про додаткові заходи щодо вирішення соціальних проблем на селі та подальшого розвитку аграрного сектору економіки» (2002), Постанов Верховної Ради «Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі», «Про ситуацію в агропромисловому комплексі України», «Концепцією сталого розвитку населених пунктів», положень Національної програми відродження села на 1996-2005 рр., Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 pp.».

Вищевикладене та відсутність науково обґрунтованих підходів до побудови ПМСД в залежності від регіональних особливостей і обумовили актуальність даного дослідження, визначили його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема увійшла в координаційний план наукових досліджень з проблем зайнятості населення і ринку праці України на 1996-2000 рр., затверджений Науковою радою з проблем зайнятості та ринку праці НАН України і Мінпраці України (1996) -- Розділ 5 «Медико-соціальні проблеми формування зайнятості населення»: 5.1. «Медико-соціальні основи збереження здоров'я працюючого населення в міській і сільській місцевості в сучасних умовах» і 5.2. «Вивчення особливості медико-демографічного, соціально-гігієнічного та соціально-економічного стану сільських трудівників та його прогнозування» (№ держреєстрації 0196V004909), а також до планової НДР Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова «Особливості надання медичної допомоги на амбулаторному та стаціонарному етапах при розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів з урахуванням параметрів якості життя та фармако-економічних показників», № держреєстрації -- 0103U000201.

Мета дослідження -- наукове обґрунтування оптимізації системи долікарської допомоги сільському населенню.

Завдання дослідження обумовлені поставленою метою і передбачали :

- аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду організації медичної допомоги сільському населенню за науковими публікаціями;

- оцінку медико-соціальної ситуації в регіоні дослідження і аналіз основних типів сільських районів Житомирської області;

- вивчення медико-організаційної структури і діяльності фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів);

- вивчення умов життя та медико-демографічних характеристик сільських громад;

- аналіз особливостей формування потреб сільських громад в долікарській допомозі, своєчасності та якості їх задоволення;

- аналіз факторів, резервів, критичних та оптимальних рішень щодо покращення обслуговування сільського населення долікарською допомогою першого етапу;

- наукове обґрунтування оптимізації системи долікарської допомоги сільському населенню та визначення її ефективності.

Науковою базою дослідження стали 23 райони Житомирської, 12 -- Вінницької, 3 -- Хмельницької областей, 174 сільських лікарських дільниць (СЛД), 288 ФАПів. сільський долікарський медичний соціальний

Об'єкт дослідження: сільські громади, сільські жителі, заклади ПМСД.

Предмет дослідження: стан здоров'я сільського населення, потреби сільського населення в ПМСД, модель ПМСД.

Методи дослідження: системного підходу та системного аналізу, епідеміологічний, соціологічний, статистичний (методи кластерного аналізу, головних компонент, канонічної кореляції, багатомірного коваріаційного аналізу, лінійної оптимізації), математичного моделювання, ситуаційного управління, експертних оцінок.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше в Україні:

- науково обґрунтована і розроблена системна методологія інтегративного вивчення медико-соціальних особливостей районів та сіл;

- запропонована методика дослідження формування потреб сільських жителів у різних видах медико-соціальної допомоги та можливостей їх задоволення за конкретними макро- та мікроструктурними особливостями сіл;

- обґрунтована багатофункціональна модель оптимізації пошуку перспективних напрямків реформування ПМСД в сільській місцевості;

- науково обґрунтована оптимізація системи долікарської допомоги сільському населенню та визначена її ефективність.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою для:

- реорганізації первинного етапу медичної допомоги сільському населенню в сільських районах Вінницької (16 СЛД), Хмельницької (12 СЛД) і Житомирської (19 СЛД) областей шляхом впровадження запропонованої моделі оптимізації долікарської допомоги;

- визначення потреб сільського населення в ПМСД, якості та своєчасності їх задоволення в залежності від медико-соціальної та демографічної ситуації;

- впровадження Департаментом розвитку медичної допомоги МОЗ України на виконання Національного плану розвитку системи охорони здоров'я на період до 2010 року розроблених автором методичних рекомендацій в частині впровадження нормативів ПМСД.

Результати дослідження використані при підготовці:

- монографії «Резерви удосконалення ПМСД сільським мешканцям» ISBN 978-996-655-312-9 (Житомир, 2008), затвердженої Вченою Радою ВНМУ імені М.І. Пирогова (28.02.2008);

- підручника «Методи соціальної медицини», затвердженого МОЗ України для впровадження в навчальний процес у вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації ISBN 978-996-421-035-2 (Вінниця, 2007);

- методичних рекомендацій «Визначення оптимальної організаційної структури первинного рівня надання медичної допомоги сільському населенню за багатофункціональним лінійним програмуванням», затверджених Департаментом організації та розвитку медичної допомоги МОЗ України (6.03. 2008);

- адаптаційних програм до акредитації сільських ЛПЗ первинного рівня в Хмельницькій, Вінницькій та Житомирській областях.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив напрямок дослідження, розробив його програму і методологічний апарат, проаналізував за даними літератури сучасні проблеми медико-соціального обслуговування жителів сіл. Особисто розробив інструментарій та здійснив медико-соціологічне дослідження з вивчення сільської поселенської мережі, основних медико-соціальних типів районів і сіл, особливостей умов життя, стану здоров'я жителів села, їх медико-соціального захисту; виконав статистичну обробку даних; розробив модель лінійного програмування за множиною функціоналів та системою управлінських обмежень; науково обґрунтував медико-соціальні заходи збереження здоров'я сільських жителів в різних типах сіл та оптимальні рішення щодо покращення обслуговування сільського населення долікарською допомогою першого етапу; узагальнив результати дослідження; сформував висновки та пропозиції.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи:

а) використані на міжнародному рівні -- симпозіумі Міжнародної Школи Охорони Здоров'я (університет шт. Алабама, США), вересень 2006 р; при викладанні лекцій з економіки та міжнародного здоров'я викладачам та студентам магістерських програм MHA/MBA університету шт. Айова, США, вересень, 2004 - травень 2005;

б) доповідались на науково-практичних конференціях державного рівня -- «Біопсихосоціальні аспекти здоров'я» (17-18 вересня, 2003 р., Вінниця), «Біопсихосоціальні аспекти здоров'я: здоров'я здорових»( 21-22 жовтня, 2004 р., Вінниця), «Соціально-медичні аспекти інвалідності дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи та сучасні підходи до її профілактики і реабілітації» (26 квітня, 2006 р., Вінниця), «Проблеми сімейної медицини» (14-15 жовтня, 2007 р., Вінниця), «Актуальні питання сімейної медицини» (18 травня, 2007 р., Житомир), XIII науково-практичній конференції молодих учених та фахівців (17 травня, 2007 р., Вінниця), колегіях управлінь охорони здоров'я при обласних держадміністраціях Хмельницької, Вінницької та Житомирської областей (2005-2007 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані монографія «Резерви удосконалення первинної медико-санітарної допомоги сільським мешканцям в контексті соціального розвитку сіл України» (2008), навчальний посібник «Методи соціальної медицини» (2007), затверджений МОЗ для впровадження у навчальний процес у вищих медичних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації на медичних та стоматологічних факультетах, 8 статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, з них 4 одноосібних, вийшло 6 праць у матеріалах і тезах конференцій. Видано методичні рекомендації, затверджені Департаментом організації та розвитку медичної допомоги МОЗ України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 195 сторінках машинописного тексту, з них основного 163 сторінки, складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (217 джерел, зокрема 35 зарубіжних авторів), семи додатків на 21 сторінці. Робота ілюстрована 51 таблицею та 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяги та методи досліджень. У відповідності до головної мети в дослідженні використані та спеціально розроблені методичні підходи, які дозволили отримати максимально вичерпну відповідь на поставлені у програмі питання в напрямку розкриття його завдань. Враховуючи особливості умов життя та формування здоров'я сільського населення, їх обумовленість макроструктурними характеристиками сільських районів та населених пунктів, медико-соціальними інфраструктурами, дослідження проводилось на основі утворення багатоступеневої вибірки. Програмно-цільова структура дослідження представлена на рис. 1.

Як видно з рис. 1, дослідження проводилось в п'ять етапів. Метою першого з них стало вивчення основних медико-соціальних типів сільських районів на підставі аналізу соціальних, демографічних та медико-організаційних макропараметрів, що дозволило сформувати перший ступінь вибірки за типологічним методом і використанням процедур ієрархічної кластеризації. Вивчення охоплювало 23 райони Житомирської області за спеціально розробленою анкетою. При цьому доведено, що за розподілами основних (37) характеристик макроструктур районів ситуація виявилась типовою, що дозволило виділити і описати п'ять медико-соціальних типів сільських районів, притаманних Україні. Кількість населення району виявилась ключовою характеристикою класифікації (F=9,8 p<0,001).

Другий етап присвячувався дослідженню медико-організаційної структури і діяльності обраних сільських лікарських дільниць і ФАПів, а також обумовленості їх структурних параметрів та показників діяльності макроструктурними характеристиками районів. За методологією типологічного випадкового відбору утворений другий ступінь вибірки. Всього досліджено 288 ФАПів Житомирської області за спеціально розробленою анкетою, яка передбачала вивчення медико-організаційної структури і діяльності сільських дільниць. За методом головних компонент відібрані 92 ФАПи, розміщені навколо центроїдів кластерів, що презентують 5 типів районів у просторі 56 характеристик структури ПМСД (рис. 2).

Вивчення особливостей соціальної мікроінфраструктури, умов життя, праці, ПМСД, стану здоров'я різних груп сільського населення стало метою третього етапу. На цьому етапі був проведений аналіз потреб та якості наданої первинної медико-санітарної допомоги на долікарському етапі в залежності від макро- та мікроструктурних факторів. Третій ступінь вибірки охоплював 1733 сільських мешканців, які обслуговувались відібраними ФАПами, що обумовило величину помилки першого роду р=0,01 і другого роду 0,2, тобто потужність дослідження сягала 80%. Інформаційні джерела становили 1733 анкет з вивчення умов життя, здоров'я, медико-соціального забезпечення селян, 4347 статистичних талонів, 2011 карт диспансерного спостереження за хворим, 1733 амбулаторних карт, 705 медичних карт стаціонарних хворих.

Рис. 1. Програмно-цільова структура дослідження

Аналіз чинників ризику та їх комбінацій, які мають вирішальний вплив на основні показники здоров'я та класи захворювань, потреби в долікарській допомозі, якість та своєчасність задоволення нею складали зміст четвертого етапу. Як інформаційні джерела використані бази даних 1733 записів за 102 характеристиками умов життя та здоров'я селян, 288 записів за 60 характеристиками медико-організаційної структури і діяльності СЛД і ФАПів, 23 записів за 37 характеристиками медико-соціальних макроструктур сільських районів. Базовою для аналізу обиралась процедура GLM статистичної системи SAS.

П'ятий, заключний, етап відводився науковому обґрунтуванню резервів щодо оптимізації долікарської допомоги сільському населенню шляхом визначення концептуального підходу та математико-статистичної розробки і аналізу оптимальних характеристик моделі ПМСД за функціоналами потреб, якості, доступності і своєчасності долікарської допомоги. В основу моделі покладались:

а) функціонали оптимізації виду

де: Y1, .., Y8 -- результативність звернення, своєчасність звернення, кратність загострень хронічних хвороб, інвалідність, тривалість хвороб, кількість хронічних хвороб на мешканця, кількість первинних випадків хвороб на мешканця, загальна кількість випадків хвороб на мешканця;

X1,.., Xm -- характеристики ПМСД (кількість населення СЛД, кількість лікарів СЛД, кількість середнього медперсоналу СЛД, кількість відвідувань на дому тощо);

б) система обмежень управління системою

де: Lmin, Lmax -- нижні/верхні обмеження функцій параметрів Y, Х.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що основні параметри розподілу обраних ФАПів за характеристиками їх медико-організаційної структури і діяльності виявились типовими для України. Однак при цьому виявлена їх недозабезпеченість найменуваннями з переліку необхідних відповідно до програми акредитації. Майже половина з них не має потрібного діючого оснащення. Будівельним нормам і правилам відповідали 86,1±2,0% ФАПів, вимогам протипожежної безпеки -- 90,9±1,7%, санітарно-гігієнічним вимогам -- 97,6±0,9%, метрологічний контроль апаратури за останній рік проводився у 64,6±2,8% ФАПів.

Результати аналізу канонічної кореляції (рис. 3) свідчать, що кращий стан характеристик макроструктури районів, а саме більші видатки на 1 жителя (коефіцієнт кореляції між видатками та станом характеристик макроструктури районів r=0,40), більша кількість населення району (r=0,33), вищі частки сільських жителів (r=0,55) та населення з вищою освітою (r=0,54), а також працездатного сільського населення (r=0,56), обумовлює кращі структурні параметри ПМСД: збільшення кількості населення СЛД (r=0,41) та менший її радіус (r=-0,62), більшу кількість лікувально-профілактичних закладів СЛД (r=0,51), збільшення кількості населення, яке обслуговується ФАПом (r=0,42), зокрема немовлят (r=0,37) та дітей (r=0,33), вищу кваліфікацію середнього медичного персоналу (r=-0,32).

В свою чергу доведено, що кращі структурні параметри ПМСД, а саме менший радіус СЛД (r=-0,65), більша кількість її ЛПЗ (r=0,33), більший розмір сіл (r=0,51), краща забезпеченість середнім медичним персоналом ФАПу (r=0,34), обумовлює достовірно краще оснащення ФАПів гінекологічним кріслом (r=0,54), стерилізаційною камерою (r=0,53), столиками сповивальним (r=0,34) та інструментальним (r=0,37), стерилізатором медичним (r=0,40), апаратами для гальванізації «Поток» (r=0,31), «Солюкс» (r=0,51), УВЧ (r=0,57), інгалятором (r=0,31), телефоном (r=0,35), а також більшу кількість кімнат ФАПу (r=0,65), та кращу його відповідність вимогам будівельних норм і правил (r=0,34).

Показано (рис. 4), що кращий стан структурних параметрів ФАПів, а саме: більша кількість населення СЛД (r=0,51), більша кількість лікарів СЛД (r=0,46), а особливо більший розмір сіл (r=0,98) при кращій забезпеченості середнім медичним персоналом ФАПу (r=0,65), обумовлює достовірно кращі показники діяльності ФАПів, а саме вищу кількість звернень до ФАПу (r=0,74), зокрема немовлят (r=0,49) і дітей (r=0,69), вагітних (r=0,51), більшу кількість обслуговування населення на дому (r=0,69), зокрема немовлят

(r=0,78), дітей (r=0,69), вагітних (r=0,50), більший обсяг охоплення оглядами шкіл (0,43) та активно оглянутих на гіпертонічну хворобу (r=0,92), а як наслідок -- зменшення кількості занедбаних випадків злоякісних новоутворень (r=-0,46), інсультів (r=-0,48) та нещасних випадків (r=-0,36).

Аналіз обумовленості показників діяльності ФАПів параметрами їх забезпеченості показав (рис. 5), що кращий її рівень в частині наявності стерилізаційної камери (r=0,56), стерилізатора медичного (r=0,32), апаратів для гальванізації (r=0,50) і «Солюкс» (r=0,37), інгалятора (r=0,61), а також кращий метрологічний контроль апаратури (r=0,41) обумовлюють достовірно більшу кількість обслуговування населення працівниками ФАПу на дому (r=0,43), краще охоплення профілактичними програмами, зокрема цитологічним обстеженням жінок (r=0,30), флюорографічним обстеженням (r=0,65).

Аналіз медико-організаційних чинників і стану здоров'я сільських мешканців вибірки у розрізі основних типів сільських районів (табл. 1) засвідчив їх достовірні відмінності.

Таблиця 1

Характеристика типів сільських районів, утворених за процедурами ієрархічної кластеризації (середні рівні)

^ - максимальні рівні; v - мінімальні рівні; * - середні рівні

Перший тип районів характеризувався найменшою кількістю населення, найвищими рівнями загальної захворюваності та охоплення диспансерним спостереженням, характерних для старшої вікової структури населення. Сільські мешканці відповідно мали найвищі рівні ураженості хронічною патологією (2015‰), первинної 1083‰ та загальної (2410‰) захворюваності, кратності загострень хронічних хвороб (1,73), одні з найвищих рівнів сумарної тривалості хвороб (3525 днів на 100 с.н.).

Другий тип відрізнявся найбільшою кількістю населення, найвищою часткою сільських жителів з вищою освітою, найвищими рівнями первинної захворюваності та часткою вагітних, охоплених ранніми медичними оглядами, що характерно для молодшої вікової структури населення. Відповідно сільські жителі цього прошарку мали найнижчі рівні первинної (688‰) та загальної (1906‰) захворюваності, сумарної тривалості хвороб (2556 днів на 100 с.н.).

Третьому типу притаманна найменша частка сільського населення, відповідно його питома вага з вищою освітою та працездатного сільського населення, найвища забезпеченість ліжками при найнижчих рівнях первинної і загальної захворюваності, що пояснюється молодшим складом міського населення. Відповідно сільські мешканці цього прошарку мали найнижчі рівні ураженості хронічною патологією (1380‰), кратності загострень хронічних хвороб (1,09).

Четвертий тип характеризувався найнижчими рівнями забезпечення і доступності медичної допомоги населенню, чим і пояснюються одні з найвищих рівнів ураженості хронічною патологією (1849‰), а також найбільша сумарна тривалість хвороб в днях (4528 днів на 100 с.н.) у жителів цього прошарку.

П'ятий тип мав найвищу частку сільського населення, та відповідно нижчі рівні забезпеченості ліжками і народжуваності, що виявилось типовою ситуацією, в результаті чого показники захворюваності у жителів цього прошарку теж мали типові рівні.

Проаналізовані інтегральні зв'язки між показниками захворюваності, потребами звернень, частотою, структурою звернень, видами лікувально-оздоровчої допомоги сільського населення в залежності від характеристик ПМСД, які детальніше досліджені багатомірними процедурами з отриманням парціальних статистик.

Аналіз ситуації sз захворюваністю (табл. 2) засвідчив достовірне (Лямбда Уїлкса 0,991 з p<0,01) її покращення за наявності на СЛД інших закладів ПМСД (медпунктів, санаторіїв-профілакторіїв, здоровпунктів). Так, при наявності більше двох інших первинних ЛПЗ ураженість хронічною патологією прогресивно зростає з 1136‰ до 2201‰ серед населення, яке обслуговується лише ФАПом. Аналогічна тенденція простежена щодо кратності загострень хронічних хвороб (з 1,56 до 1,78) та сумарної тривалості хвороб (з 2262‰ до 3873‰). При наявності інших первинних ЛПЗ доступність допомоги покращується, про що свідчить зростання показників первинної (від 1006‰ до 1167‰) та загальної (від 2289‰ до 2591‰) захворюваності. Виявлені закономірності дозволяють стверджувати важливу роль розгалуженої мережі первинних ЛПЗ в медичному забезпеченні сільського населення.

Таблиця 2

Деякі показники захворюваності сільського населення в залежності від наявності інших первинних ЛПЗ (крім СА/СЛ), які обслуговують населення, закріплене за ФАПом

Примітки: 1. * на 1000 с.н., ** на 100 с.н. 2. Лямбда Уїлкса=0,991; F=3,12; p=0,008

Встановлено, що віддаленість ФАПів понад 1 км від місця проживання позначилась на зменшенні звернень до них сільських жителів: від 255 на 100 сільського населення при відстані меншій 1км до 200 при відстані понад 3км. Особливо зменшується кількість звернень з метою профогляду (від 24±1,1% до 5±1,9%), диспансерного нагляду (з 40±1,3% до 15±4,6%) та реабілітації (з 8±0,7% до 0%). Крім того, за межами трьохкілометрової відстані ФАПу від місця проживання практично відсутні відвідування до нього з приводу реабілітації, експертизи непрацездатності, соціальної та правової консультації.

В той же час скорочення відстані до ФАПу засвідчило зростання більш ранніх звернень до нього (табл. 3). Так, 70±2,7% з них відбулися до трьох днів з моменту виникнення потреби при відстані до 1км, а при понад 3 км -- майже вдвічі менше (38±6,3%).

Таблиця 3

АНОТАЦІЇ

Клименюк В.П. Оптимізація долікарської допомоги сільським мешканцям. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2009.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми оптимізації організації надання ПМСД сільському населенню України.

Проведений аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду організації медичної допомоги сільському населенню. Дана оцінка медико-соціальної ситуації, здійснений аналіз основних типів сільських районів Житомирської області. Вивчені медико-організаційні структури і діяльність ФАПів, умови життя, медико-демографічні характеристики сільських громад. Розкриті особливості формування потреб сільських громад в долікарській допомозі, своєчасності та якості їх задоволення. Віднайдені фактори, резерви, критичні та оптимальні рішення покращення обслуговування сільського населення долікарською допомогою першого етапу. Дано наукове обґрунтування оптимізації організації надання ПМСД сільському населенню України. На основі знайдених закономірностей обґрунтована модель оптимізації ПМСД за методом багатофункціонального лінійного програмування. Описані оптимальні щодо якості, доступності ПМСД, відповідності до потреб сільського населення параметри СЛД. Експериментально доведена ефективність запропонованої системи ПМСД, за якої рівень звернень за медичною допомогою зріс на 9%, занедбані випадки соціально-важливих хвороб, виявлені при зверненні, зменшились на 7%, захворювання, виявлені в пізніх стадіях, зменшились на 12%, рівень планової госпіталізації зріс на 4%, рівень невідкладної госпіталізації зменшився на 8%, охоплення диспансерним наглядом, профоглядами зросло на 14%.

Ключові слова: ПМСД, оптимізація, сільське населення, модель.

Клименюк В.П. Оптимизация доврачебной помощи сельским жителям. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, , 2009.

Проведен анализ международного и отечественного опыта организации медицинской помощи сельскому населению. Дана оценка медико-социальной ситуации, сделан анализ основных типов сельских районов Житомирской области. Изучены медико-организационные структуры и деятельность ФАПов, условия жизни, медико-демографические характеристики сельских общин. Раскрыты особенности формирования потребностей сельских общин в доврачебной помощи, своевременности и качества их удовлетворения. Установлена неадекватность ПМСП сельскому населению. Уровень обеспеченности врачами ПМСП сельского населения не превышал 3,5 врача на 10 тыс. жителей, а средним медицинским персоналом -- 25 на 10 тыс. населения. Медианный уровень годового количества обращений на одного сельского жителя в амбулаторно-поликлинические учреждения первого уровня был всего 2,1 с интервалом типичности 1,1-2,8. Полностью удовлетворены обращением только 30±1,1% респондентов, 13±0,4% пациентов обращались в учреждения ПМСП после 10 дней с момента возникновения потребности. Доказана зависимость показателей деятельности ПМСП от макроструктуры районов, структуры и обеспеченности учреждений (на примере ФАПов). Показано, что медико-организационные факторы обуславливают груз хронической патологии на 40%, уровень первичной заболеваемости на 23%, уровень общей заболеваемости на 34%, кратность обострений хронических заболеваний на 28%, суммарную продолжительность заболеваний на 20%, инвалидность на 21%, своевременность обращений на 13%, результативность на 52%.

Описаны факторы, резервы, критические и оптимальные решения улучшения обслуживания сельского населения доврачебной помощью первого этапа. Ведущие ранговые позиции влияния на здоровье сельского населения имели характеристики ПМСП: количество среднего медперсонала СВУ (F=16,22), количество населения СВУ (F=11,08), количество ФАПов СВУ (F=8,68), расстояние от ФАПа до ближайшего врачебного медицинского учреждения (F=8,51), стаж/категория фельдшера (F=8,38), радиус СВУ (F=7,55).

Дано научное обоснование оптимизации организации ПМСП сельскому населению Украины. На основе найденных закономерностей обоснована модель оптимизации ПМСП за методом многофункционального линейного программирования. Описаны оптимальные по качеству, доступности ПМСП, соответствию с потребностями сельского населения параметры СВУ. Экспериментально доказана эффективность предложенной системы ПМСП, при которой уровень обращаемости за медицинской помощью вырос на 9%, запущенные случаи социально-важных заболеваний, выявленные при обращении, уменьшились на 7%, заболевания, выявленные в поздних стадиях, уменьшились на 12%, уровень плановой госпитализации вырос на 4%, уровень неотложной госпитализации уменьшился на 8%, охват диспансерным наблюдением, профосмотрами вырос на 14%.

Ключевые слова: ПМСП, оптимизация, сельское население, модель.

Klimenyk V.P. Optimization of primary non-physician health care to the rural population. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of medical sciences in specialty 14.02.03 - Social Medicine. - National Medical Post-Graduate Education named after P. Shupyk, Kyiv, 2009.

The dissertation offers theoretical generalization and a novel solution to the scientific problem on optimization of primary health care to the rural population of Ukraine. The analysis of international and national experience on PHC to rural population has been carried out. Evaluation of medico-social situations has been rendered, analysis of main types of rural districts is delivered.

Peculiarities in formation of rural populations' needs in PHC, its availability and quality have been revealed. Factors, reserves, critical and optimal solutions to enhancement of PHC were evaluated. Scientific ground to optimization of PHC is laid. The multifunctional LP-based model of optimization of PHC is proposed. The optimal by availability and quality of PHC parameters have been proposed. Effectiveness of proposed PHC model has proved to be significant. Number of PHC referrals has experienced 9% increase, cases of far advanced diseases revealed by referrals demonstrated 7% decrease, rate of planned hospitalization showed 4% increase, rate of exigent hospitalization showed 8% decrease, cover by regular check-ups experienced 14% increase.

Key words: PHC, optimization, rural population, model.

Размещено на Allbest.ru