Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка впливу шкідливих викидів теплоелектростанцій на здоров’я населення й обґрунтування профілактичних заходів

Гігієнічна оцінка впливу шкідливих викидів теплоелектростанцій на здоров’я населення й обґрунтування профілактичних заходів

Оцінка впливу викидів теплоелектростанції на здоров'я населення. Порівняльний аналіз пилу вугільної золи теплоелектростанції, що є фактором біологічної дії на організм людини і тварин. Закономірності часового поширення основних промислових забруднювачів.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	26.08.2015
Размер файла	107,2 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Донецький національний медичний

Університет ім. М. Горького

УДК 577.4:621.311(477.61)

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Гігієнічна оцінка впливу шкідливих викидів теплоелектростанцій на здоров'я населення й обґрунтування профілактичних заходів

Жданов Володимир Васильович

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Єрмаченко Олександр Борисович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри гігієни ФІПО.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ВОЛОЩЕНКО Олег Ігнатович, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідувач лабораторії гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу;

доктор медичних наук, професор АГАРКОВ Володимир Іванович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини.

Захист відбудеться "25" лютого 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий " 24 " січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков

Анотації

Жданов В.В. Гігієнічна оцінка впливу шкідливих викидів теплоелектростанцій на здоров'я населення й обґрунтування профілактичних заходів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена оцінці впливу викидів теплоелектростанції на здоров'я населення. Дано порівняльну оцінку пилу вугільної золи теплоелектростанції, що є фактором біологічної дії на організм людини і тварин. Установлено закономірності часового і просторового поширення основних промислових забруднювачів в об'єктах навколишнього середовища (повітря, вода, сніг, ґрунт і рослини). Визначено якісну і кількісну залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря і показниками загального і місцевого імунітету дітей, також установлені деякі тенденції нагромадження металів у біологічних середовищах (сеча, волосся) дітей. Установлено якісні і кількісні залежності між рівнем забруднення повітряного басейну завислими речовинами і показниками захворюваності населення. Визначено рівні ризику для населення при впливі пилу вугільної золи теплоелектростанції. На підставі отриманих результатів розроблені основні напрямки профілактичних заходів по оздоровленню повітряного басейну в районі розміщення Луганської теплоелектростанції.

Ключові слова: пил вугільної золи, завислі речовини, захворюваність, імунітет, населення, атмосферне повітря.

Жданов В.В. Гигиеническая оценка влияния вредных выбросов теплоэлектростанций на здоровье населения и обоснование профилактических мероприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2009. теплоелектростанція забруднювач зола

Диссертация посвящена изучению влияния выбросов теплоэлектростанции на здоровье населения.

Производство электроэнергии связано с процессами дезинтеграции и сжигания угля, являются мощными источниками загрязнения воздушного бассейна, объем которых может достигать (130000 - 160000) т/год. В структуре выбросов в атмосферу пыль угольной золы (взвешенные вещества) составляют 45,1 % от общей массы. Среди металлов, входящих в состав пыли угольной золы, наибольший удельный вес приходится на никель, свинец, медь, хром и марганец. Фракционный состав пыли угольной золы представлен следующим образом. На удалении до 3000 м количество пылевых частиц с размером до 2,0 мкм составляло до 65,2 % и на удалении (3000 - 10000) м - до 72,6 %.

Максимально разовые концентрации пыли превышали ПДКм.р. в 1,6 и 1,9 раза. Среднесуточные концентрации были выше нормативных величин в 3,6 - 2,6 раза. Различия между степенью загрязнения в холодный и теплый период достигали 1,4 раза. Распределение концентраций пыли по кумулятивным частотам показало, что в I-й зоне в области высоких уровней регистрировалось 22,0 %, во II-й зоне - 8,0 %. Соотношения между концентрациями различных периодов осреднения представлены следующим образом: 1,0:3,0:6,4.

Наиболее высокое содержание металлов в воздухе было характерно для марганца (0,0021 мг/м 3) и никеля (0,0027 мг/м 3). Процент проб, превышающих ПДК, даже на удалении более 3000 м составлял 17,3 % - 31,4 %, а их концентрации были выше ПДК в (1,5 - 2,1) раза. Коэффициент корреляции между загрязнением металлами почвы и снежного покрова составлял r = 0,63, атмосферным воздухом и почвы - r = 0,69.

Аэрогенная нагрузка пылью угольной золы способствовала накоплению металлов в волосах детей, проживающих в I-ой зоне в 2 раза выше, чем в контроле. В моче наиболее высокие концентрации регистрировались для меди (в 10,7 раза), марганца (в 9,1 раза), никеля (в 3,7 раза), свинца (в 2,4 раза). Определена корреляционная зависимость между содержанием металлов в воздухе и накоплением их в волосах и моче детей (цинк - r = 0,76 и 0,85, хром - r = 0,69 и 0,72, марганец - r = 0,62 и 0,72, кадмий - r = 0,55 и r = 0,68).

Ингаляционное воздействие пыли ТЭС и городской пыли на белых крыс в концентрации 0,15 мг/м 3 способствовали накоплению патогенной микрофлоры в верхних дыхательных путях животных (в I группе - 43,5 %, во II группе - 48,5 % и в контроле - 34,8 %).

Отмечался рост условно патогенной микрофлоры рода Staphilococcus, которая в 2,0 раза чаще встречалась в зеве и в 1,7 - 2,0 раза чаще в тонзиляторной микрофлоре носа детей I-й и II-й групп в сравнении с контролем. Ведущее место среди представителей рода Staphilococcus занимал Staphilococcus aureus (р < 0,01). Длительное проживание детей в зоне влияния выбросов теплоєлектростанции сопровождалось снижением бактерицидной активности кожи и нарушениями гуморального звена иммунитета. Выявлена связь между содержанием металлов в волосах и моче и показателями лизоцима и иммуноглобулинов в слюне. Доля влияния металлов на концентрацию лизоцима определялась на уровне 64,0 % - для никеля, 58,0 % - для свинца, 55,0 % - кадмия.

Длительное воздействие пыли угольной золы на население в концентрациях, обнаруживаемых в атмосферном воздухе, сопровождалось увеличением общей заболеваемости в 2,1 раза, болезней органов дыхания - 1,9, болезней органов пищеварения - 2,6, заболеваний системы кровообращения ? 1,6, болезней эндокринной системы, расстройств питания и обмена веществ - 3,5 и врожденных аномалий - в 1,4 раза в сравнении с контролем. Выявлена корреляционная зависимость между фракционным составом взвешенных веществ и уровнем заболеваемости (в I-й зоне - r = 0,68 и во II-й - r = 0,82). Темпы роста показателей заболеваемости в г. Счастье были более высокими и составляли 3,2 % против 1,7 % - в контроле. Дисперсионный анализ подтвердил, что определяющим фактором увеличения числа случаев заболеваний является пыль теплоэлектростанции - 36,9 %. Рассчитанные уровни относительного и абсолютного риска указывают на зависимость между показателями заболеваемости населения и степенью загрязнения атмосферного воздуха. На основании полученных результатов разработаны основные направления профилактических мероприятий по оздоровлению окружающей среды в районе размещения теплоэлектростанций.

Ключевые слова: пыль угольной золы, взвешенные вещества, заболеваемость, иммунитет, население, атмосферный воздух.

Zhdanov V.V. Hygienical estimation of the influence of the electric heating station harmful troop landing on the health of the population and ground of prophylactic measures. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.02.01 - hygiene and occupational pathology. - M. Gorky Donetsk National Medical University of Ministry of Public Health, Ukraine, Donetsk, 2009.

Dissertation is devoted to the estimation of influence of the troop landing of electric heating station on the health of the populations. Comparative estimation is given to the dust of coal ash of electric heating station which is the factor of biological action on the organism of men and animals. Regularities of temporal and spatial distribution of basic industrial contamination in the objects of environment (air, water, snow, soil and plants) are let. High-quality and quantitative dependence between the level of contamination of atmospheric air and indexes of general and local immunity of children is determined, some tendencies of accumulation of metals in the biological environments (wetting, hairs) of children are also estimated. High-quality and quantitative dependences between the level of contamination of air pool are set by the suspended matters and indexes of morbidity of population. Risk levels for the population at influence of dust of coal ash of electric heating station are determined. On the basis of the got results basic directions of prophylactic measures to make the air pool healthy in the Lugansk electric heating station localization are developed.

The key words: dust of coal ash, suspended matters, morbidity, immunity, population, atmospheric air.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Науковою основою системи державних профілактичних заходів, спрямованих на збереження й зміцнення здоров'я населення, є гігієнічна оцінка й прогноз впливу навколишнього середовища на рівень захворюваності населення (Сердюк А.М., 2006, 2007; Онищенко Г.Г., 2007).

Дослідження, виконані як у масштабі нашої країни, так і за кордоном, свідчать про безперервно зростаючий "хімічний прес" на організм людини. Це пояснюється антропогенним забрудненням навколишнього середовища, особливо промислових регіонів (Волощенко О.І., 1999; Черниченко І.А., 2000; Агарков В.І. та ін., 2007).

Так, збільшення обсягу виробництва електроенергії пов'язане з широким використанням її в різних галузях народного господарства. Технологічні ж процеси одержання електроенергії супроводжуються інтенсивним пилогазоутворенням, що, в свою чергу, обумовлює ймовірність найрізноманітніших шляхів надходження завислих речовин у навколишнє середовище й контакт людини з ними (Білецька Е.М., 2001; Єрмаченко О.Б. та ін., 2004).

В умовах великого населеного пункту, де атмосферне повітря забруднюється викидами не одного, а багатьох промислових підприємств, хімічний склад атмосферного пилу надзвичайно складний і різноманітний (Величковский Б.Т., 2003). Останнє обумовлене тим, що вміст в атмосферному повітрі газових компонентів промислових викидів викликає зміни фізико-хімічних властивостей пилу, у тому числі й сорбційну здатність до газів (кацнельсон Б.О. та ін., 1999, Горбань Л.Н., 2003).

Дослідження, виконані за останні роки, довели існування кількісного зв'язку між рівнями реального інгаляційного хімічного навантаження й станом здоров'я населення (Тимченко О.І., 2005).

Аналіз численних джерел літератури вказує на необхідність вдосконалення системи профілактичних заходів щодо підвищення неспецифічної резистентності і адаптованості дитячого населення, корекції мікроелементного статусу організму і зниженню дії хімічних факторів ризику (Берднік О.В., 2006; Полька Н.С., 2007).

У зв'язку з вищесказаним, проведення цих досліджень є сучасним, доцільним та обґрунтованим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася на кафедрі гігієни ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і була фрагментом науково-дослідницької роботи "Виявлення специфічних зв'язків між конкретними сполученнями факторів, що впливають на організм, і певними групами нозологічних форм захворювань серед населення промислових регіонів" (шифр роботи МК 05.08.12, № державної реєстрації 0104U010579). Автор був співвиконавцем НДР і безпосередньо вивчав стан здоров'я населення, що мешкає в зоні впливу атмосферних викидів Луганської теплоелектростанції (ТЕС), а також стан навколишнього середовища.

Тему дисертації та наукового керівника затверджено на засіданні Вченої ради Донецького державного медичного університету ім. М. Горького від 22 лютого 2007 року, протокол №3.

Мета дослідження: наукове обґрунтування системи санітарно-гігієнічного контролю за викидами теплоелектростанції, спрямованої на збереження й зміцнення здоров'я населення.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Дати гігієнічну оцінку технологічному процесові виробництва електроенергії на теплоелектростанціях і стану навколишнього середовища в районах їх розміщення.

2. Вивчити вплив пилу вугільної золи на накопичення металів у біологічних середовищах дітей.

3. Дослідити стан місцевого й загального імунітету дітей при аерогенному навантаженні пилом вугільної золи.

4. Оцінити показники здоров'я населення й визначити рівні ризику впливу пилу вугільної золи на формування захворюваності.

5. Розробити основні профілактичні заходи, спрямовані на зниження техногенного забруднення навколишнього середовища й ризику порушення здоров'я населення.

Об'єкт дослідження: вплив пилу вугільної золи ТЕС на здоров'я населення промислового міста.

Предмет дослідження: пил вугільної золи, важкі метали в об'єктах навколишнього середовища й біологічних середовищах (волосся й сеча), показники загального й місцевого імунітету, захворюваність населення.

Методи дослідження: гігієнічні ? для оцінки екологічних факторів, імунологічні ? для діагностики ранніх змін у стані здоров'я людини, що виникають під впливом несприятливих чинників, епідеміологічні й математико-статистичні ? для оцінки рівня захворюваності і обробки результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше надано комплексну гігієнічну оцінку викидів теплоелектростанції на основі порівняльної оцінки фізико-хімічних властивостей пилу, газів, їх біологічної дії, визначення ризиків для здоров'я й обґрунтування комплексу профілактичних заходів, спрямованих на збереження й зміцнення здоров'я населення. Встановлено закономірності формування захворюваності населення при інгаляційному впливі багатокомпонентного модифікованого газами пилу, що міститься в промислових викидах теплоелектростанції. Обґрунтовано прогнозні моделі, які характеризують кількісну залежність між рівнями захворюваності й концентрацією пилу в повітряному басейні.

Встановлено якісний і кількісний зв'язок між ступенем забруднення атмосферного повітря й показниками загального і місцевого імунітету, а також виявлено особливості накопичення металів у біологічних середовищах (сеча й волосся) дітей, котрі проживають в умовах з різним ступенем аерогенного хімічного навантаження. Уперше науково обґрунтовано систему санітарно-гігієнічного контролю за підприємствами теплоенергетики.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у формуванні системи пріоритетних чинників і речовин, що справляють основний вплив на стан здоров'я населення, і відтак, роблять найбільший внесок у потенційний ризик негативного впливу чинників навколишнього середовища. Запропоновані рекомендації дозволяють координувати діяльність з охорони атмосферного повітря, водних об'єктів, ґрунту й навколишнього середовища в цілому з урахуванням ризику багатокомпонентного впливу хімічних забруднень підприємств теплоенергетики. Запропоновано форми й алгоритм соціально-гігієнічного моніторингу міського середовища й керування екологічним ризиком на основі встановлення зв'язків і залежностей між забрудненням навколишнього середовища й станом здоров'я населення. Розроблені рекомендації з оптимізації середовища буття й забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя ввійшли до регіональної програми "Здоров'я населення Луганської області".

Результати досліджень, представлені у вигляді аналітичного матеріалу для державної доповіді "Санітарно-епідеміологічна обстановка в Україні", впроваджені в практичну діяльність виконавчого комітету Щастинської міської ради Жовтневого району м. Луганська (акт впровадження № 653 від 25.02.2008р.), Луганської обласної санепідстанції (акт впровадження № 1/1531 від 03.04.2008р.), Луганської теплоелектростанції "Східенерго" (акт впровадження № 6150/02.1 від 24.04.2008р.). Отримані дані лягли в основу розробки концепції генплану забудови м. Луганська на період до 2020 р. (акт впровадження від 20.03.2008р.). Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрах гігієни та екології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького та Луганського державного медичного університету (акти впровадження від 15.05.2008).

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналітичний огляд літератури з теми дисертації, патентно-інформаційний пошук, визначено мету й завдання роботи, самостійно й у повному обсязі зібрано й оброблено первинний матеріал, проведено дослідження з оцінки стану здоров'я населення й навколишнього середовища в районі впливу викидів теплоелектростанції, проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів. Вибір і обґрунтування методів математико-статистичної обробки первинного матеріалу, сама статистична обробка, аналіз і оформлення результатів роботи виконані власне здобувачем. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на науково-практичній конференції "Актуальні питання гігієни й екологічної безпеки" (Київ, 2006); науково-практичній конференції "Гігієнічні й соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів" (Харків, 2006); II Міжнародній науково-практичній конференції "Екологічна безпека: проблеми й шляхи рішення" (Донецьк, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми медицини праці" (Донецьк, 2006); ІІ Національному конгресі з імунології, алергології та імунореабілітації (Київ-Миргород, 2007), VIII міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми токсикології. Безпека життєдіяльності людини" (Київ, 2007); науково-практичній конференції "Збереження здоров'я населення урбанізованих територій: наукові й практичні аспекти впливу чинників навколишнього середовища" (Дніпропетровськ, 2007); науково-практичній конференції "Актуальні питання гігієни й екологічної безпеки України" (Київ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Екологія міст та рекреаційних зон" (Одеса, 2008), III міжнародному симпозіумі "Методи хімічного аналізу" (Севастополь, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання медицини праці й промислової екології" (Донецьк, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць, з яких 7 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 13 є тезами конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 200 сторінках комп'ютерного тексту та складається зі вступу, 7 розділів, гігієнічних рекомендацій й оздоровчих заходів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 51 таблицю на 36 сторінках, 18 рисунків, розміщених на 11 сторінках. Список використаних джерел включає 199 джерел, із них 166 кирилицею і 33 латиницею, викладений на 21 сторінки.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи досліджень. Для рішення основних завдань з проблеми комплексної гігієнічної оцінки теплоелектростанцій, як джерел забруднення навколишнього середовища, об'єктом дослідження був обраний населений пункт м. Щастя, на території якого розташована Луганська ТЕС. Як контроль було взято населений пункт Станично-Луганське, розташований у чистій зоні.

Досліджувані населені пункти мають централізоване водопостачання й каналізацію. Якість питної води, що подається населенню, за даними СЕС, відповідає ДСП "Вода питна. Гігієнічні вимоги якості води централізованого господарського питного водопостачання" № 383 - 1996. Норми забезпечення населення питною водою коливаються в межах 180-230 л/добу на одну людину. Продукти харчування, що надходять до торговельної мережі досліджуваних міст, за даними лабораторної служби й наших досліджень, за всіма основними показниками відповідали гігієнічним нормативам.

За офіційними статистичними матеріалами (Форма 2ТП - повітря за 2000-2005 рр.), установлено об'єм, склад викидів по кожному конкретному джерелу, а також їх питому вагу в загальному балансі забруднення. Оцінка забруднення атмосферного повітря проводилася за результатами стаціонарних постів промислових підприємств і держкомгідромету, а також за даними Луганської обласної і міської СЕС (таблиця).

Таблиця Види й обсяг досліджень

Характер досліджень	Обсяг досліджень
Натурні дослідження: Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі: · пил, сірчистий газ, диоксид азоту, оксид вуглецю; · важкі метали в атмосферному повітрі, ґрунті, рослинах, снігу	15382 визначень 1910 визначень
Метеорологічні показники	2125 визначень
Вивчення здоров'я населення, що проживає в зоні впливу викидів Луганської ТЕС	60000 статистичних документів
· загальна захворюваність	33927 визначень
· захворюваність населення відповідно класів хвороб і окремих нозологій	55000 медичних статистичних документів
Експериментальні дослідження · вивчення мікробіологічного носійства й автофлори тварин	1012 досліджень
Дослідження неспецифічної резистентності: · мікрофлора зіва й носа · автофлора шкіри · лізоцим слини	1765 досліджень 1374 відбитка 1048 досліджень
Імунологічні дослідження: імуноглобулін G, імуноглобулін А, секреторний імуноглобулін А	1152 дослідження
Дослідження вмісту важких металів у біосубстрактах: волосся, сеча	4858 досліджень

Для визначення рівнів забруднення й площі поширення промислових викидів теплоелектростанції відбиралися максимально разові проби з підвітряного боку від підприємства на відстані до 3000,0 метрів (І зона) і (3000,0 - 10000,0) метрів (ІІ зона).

Визначення дисперсного складу пилу здійснювали відповідно до "Временных методических указаний по обоснованию предельно допустимых концентраций (ПДК) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных пунктов" (М., 1989).

Визначення металів в атмосферному повітрі виконано за допомогою атомно-абсорбційної спектрометрії ("Методические рекомендации по оценке степени загрязнения атмосферного воздуха населенных пунктов металлами по их содержанию в снежном покрове и почве" № 5174-90 (М., 1990)).

Зразки проб снігу, ґрунту й рослин для хімічного аналізу відбирали на різній відстані і різних напрямках від електростанції, а контрольні зразки - на території Станично-Луганського заповідника. Забір і аналіз проб ґрунту на вміст металів проводили відповідно до "Методических рекомендаций по установлению ПДК химических веществ в почве" (М., 1979) і ГОСТ 17.4.4.02-84 "Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа" (М., 1985). Забір зразків рослин, які ростуть у зоні впливу Луганської ТЕС, здійснювався паралельно із забором ґрунту і в тих же точках, слідуючи методиці, запропонованій Тарабриним В.П. та ін. (1986).

Вміст металів у біологічних середовищах дітей досліджувався методом атомно-абсорбційної спектрометрії й атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно-пов'язаною аргоновою плазмою "IRIS intepid IIXOL ICP".

Для встановлення взаємозв'язку між ступенем забруднення атмосферного повітря й станом неспецифічного імунітету було обстежено 282 дитини, що проживають у зоні впливу викидів Луганської ТЕС і 92 дитини з контрольного району. Вивчення неспецифічної резистентності шляхом дослідження мікрофлори слизових зіва й носа проводилося з використанням стаціонарних тест - систем Staphy Test, Strepto Test та Entero Test (La Chema, Чехія). Аналіз автофлори шкіри проводився методом "відбитків" зі шкіри передпліччя - визначалося загальне число колоній мікроорганізмів, у т.ч. гемолітичних (Донозологічна діагностика стану здоров'я населення у зв'язку з впливом чинників навколишнього середовища: МР 2.2.12-068-2000. - Київ, 2000).

Дослідження показників місцевого імунітету включало визначення рівня лізоциму в слині нефелометричним методом (Донозологічна діагностика стану здоров'я населення у зв'язку з впливом чинників навколишнього середовища: МР 2.2.12-068-2000. - Київ, 2000), а також імуноглобулінів А (Ig A) та імуноглобулінів G (Ig G) і секреторного імуноглобуліну А (sIg A) методом радіальної імунодифузії в гелі - за Манчині (Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion (1965). Вивчення стану здоров'я населення здійснювалося відповідно до "Методических указаний по вопросам сбора, обработки и порядка представления данных об изменениях в состоянии здоровья населения, связанных с загрязнением окружающей среды" (№ 3861-85. - М., 1985), "Инструкцией по проведению сбора, обработки и порядка представления данных об изменениях в состоянии здоровья населения, связанных с загрязнением окружающей природной среды" (М., 1985) (Гончарук Є.І. та ін., 1989).

Дані про чисельність населення, вікову структуру, необхідні для розрахунку загальних і вікових коефіцієнтів захворюваності, отримано з матеріалів лікувально-профілактичних установ м. Щастя й населеного пункту Станично-Луганське.

Ризик впливу чинників навколишнього середовища оцінювався відповідно до "Руководства по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду" (Р.2.1.10.1920-04, 2004).

Результати обстеження піддавалися статистичному аналізу з використанням пакету програм MedStat версія 3 № MS000044. Для рішення завдань з оцінки ризику впливу пилу вугільної золи на показники здоров'я населення скористалися біометричним аналізом, що включає регресійну і дисперсійну складові. Це дозволило дати кількісну характеристику зв'язку між концентраціями пилу вугільної золи й показниками здоров'я населення, оцінити силу й характер впливу атмосферних домішок на захворюваність населення, розрахувати коефіцієнти еластичності, визначити внесок окремих домішок, установити пріоритетні щодо ступеня їхньої небезпеки (Мерков А.М., Поляков Л.Е., 1974; Гублер Е.В., 1978; Антамонов М.Ю., 2006).

Результати дослідження. Виробництво електроенергії на теплоелектростанції пов'язане зі здрібнюванням і спалюванням низькогатункового вугілля у казанах. Процеси дезінтеграції й спалювання палива сполучені з інтенсивним забрудненням атмосферного повітря, ґрунту й водойм. Залежно від потужності ТЕС у повітряний басейн може надходити велика кількість забруднюючих речовин (твердих - в обсязі від 36034,23 до 76705,57 тонн на рік) і газоподібних (від 61023,00 до 76895,67 тонн на рік).

Кількісний склад золошлаків Луганської ТЕС характеризується таким хімічним складом: SiO2 - 40,1 % - 43,7 %; С - 22,0 % - 22,8 %; CaO - 2,2 % - 3,2 %; Al2O3 - 18,4 % - 19,7 %; Fe2O3 - 8,6 % - 9,6 %; K2O - 0,2 % - 2,2 %; Na2O - 0,8 % - 1,8 %. Серед мікроелементів, що входять до складу золошлаків, найбільша питома вага припадає на нікель, титан, свинець і мідь. Ступінь переходу окремих елементів у повітря в процесі згорання вугілля досягає 80 % - 90 % від їх загального вмісту.

Фракційний склад пилових часток змінювався в міру віддалення від джерела викидів в атмосферу - Луганської ТЕС. На відстані до 3000 м кількість пилових часток розміром до 2,0 мкм становила близько 65,2 %, на відстані (3000 - 10000) м - 72,6 %. Поширювання пилу вугільної золи носило чітко виражений зональний характер. Найбільш високі рівні реєструвалися на території I зони (до 3000 м), при цьому максимально разові концентрації перевищували ГДКм.р. в 1,9 рази й на відстані (3000 - 10000) м - в 1,6 раза. Середньодобові концентрації на зазначених відстанях перевищували встановлені для них ГДК в 3,6 і 2,6 раза. Установлено залежність між параметрами метеоумов і рівнем забруднення повітряного басейну. Розбіжності між концентраціями забруднювачів в атмосферному повітрі в холодний і теплий період досягали 1,4 раза.

Отримані результати вказують на різний характер розподілу пилу вугільної золи в повітрі за кумулятивними частотами, питома вага концентрації стосовно ділянки високих рівнів характерна для першої зони - 22 %, для другої вона становила 8 %. Співвідношення максимальних концентрацій тридцяти хвилинного, середньодобового й середньорічного періодів осереднення становило для пилу вугільної золи 1,0:3,0:6,4 відповідно.

Вміст металів у повітрі коливався в досить широких межах, при цьому найбільш високі концентрації були характерні для марганцю (0,0021 мг/м 3) і нікелю (0,0027 мг/м 3). Викиди пилу вугільної золи в атмосферу сприяли накопиченню металів у ґрунті. На зональний характер виявлень металів указували коефіцієнти кореляції між вмістом металів у повітрі й ґрунті (мідь - r = 0,72; свинець -r = 0,82; кадмій - r = 0,61; цинк - r = 0,70). Відсоток проб, що перевищують ГДК, навіть на відстані більше 3000 м становив 17,3 % - 31,4 %, а вміст металів перевищував ГДК в 1,5 - 2,1 рази.

Коефіцієнт кореляції між забрудненням металами ґрунту й сніжного покриву дорівнював 0,63, у той час як між забрудненням ґрунту й атмосферного повітря його встановлено на рівні 0,69, що підтверджує зв'язок між забрудненням металами ґрунту, сніжного покриву і їхньою концентрацією в повітряному басейні.

Вивчення вмісту металів у рослинах показало, що коефіцієнт кореляції між забрудненнями металами рослин (сосна й тополя) і ґрунтів склали 0,68 і 0,79, для рослин і атмосферного повітря - 0,70 і 0,87 відповідно.

Поверхневі води Сіверського Дінця після скидання стічних вод ТЕС не зазнають змін. Ступінь забруднення ґрунтових вод характеризується здебільшого як допустимий і помірний. Сумарний показник якості води за органолептичною ознакою коливається від 0,3 до 4,2, за санітарно-токсиколого-гігієнічною - від 0,6 до 4,1.

Проведені дослідження показали, що техногенне забруднення атмосферного повітря пилом вугільної золи викликало інтенсивне забруднення металами не тільки об'єктів навколишнього середовища, але й накопичення їх в організмі дітей. Концентрація металів (кадмію, міді, марганцю, свинцю й цинку) у волоссі дітей більше як вдвічі перевищувала контроль. Вміст нікелю у волоссі дітей, які мешкають у I зоні, в 10,0 разів перевищував норму. Відмінності між показниками 1-ої і 2-ої груп щодо нікелю становили 1,9 - 3,8 раза. У сечі дітей найбільш високі рівні вмісту металів були характерні для міді, які перевищували контроль в 10,7 раза, марганцю - в 9,1 раза, нікелю - в 3,7 раза, свинцю - в 2,4 раза. Аналогічну залежність виявлено в дітей 2-ої групи.

Виявлено кореляційну залежність між вмістом металів у повітряному басейні й накопиченням їх у волоссі дітей. Цей зв'язок був прямий і вірогідний (цинк - r = 0,76, хром - r = 0,69, марганець - r = 0,62, кадмій - r = 0,55), причому в міру наближення до ТЕС він зростав. Накопичення металів у волоссі і сечі дітей 1-ої і 2-ої груп, на нашу думку, може свідчити про їх техногенне походження. Отже, можна стверджувати, що діти, котрі мешкають у районі викидів ТЕС, зазнають додаткового аерогенного навантаження й становлять групу підвищеного ризику розвитку екозалежних захворювань.

Вплив шкідливих викидів ТЕС на організм поряд зі змінами імунобіологічної резистентності проявляється зрушеннями в якісному й кількісному складі мікрофлори та бактерицидності шкіри. Отримані в ході експерименту дані свідчать про те, що інгаляційний вплив пилу вугільної золи й міського пилу в концентрації 0,15 мг/м 3 сприяли накопиченню патогенної мікрофлори у верхніх дихальних шляхах тварин (в 1-ій групі - 43,5 %, в 2-ій групі - 48,5 % і в контролі - 34,8 %). Стафілококи займають провідне місце в структурі мікробного пейзажу органів дихання тварин. Дія завислих речовин обумовлює порушення співвідношення патогенних і непатогенних стафілококів в органах системи дихання тварин у бік збільшення висівання патогенної мікрофлори. Надходження пилу вугільної золи й міського пилу, сорбуючого гази, і в "чистому" вигляді спричинили зрушення в локалізації мікрофлори. Відзначено більш відчутне її накопичення в нижніх відділах органів дихання - в бронхах і легенях у порівнянні з інтактними тваринами. Виявлено більш високу смертність тварин, які вдихували пил вугільної золи, що, безсумнівно, пов'язано зі зниженням імунобіологічної резистентності організму тварин.

Вплив складного за фізико-хімічними властивостями пилу теплоелектростанції на організм дітей при інгаляційному надходженні в організм супроводжувався перевагою умовно патогенних мікроорганізмів роду Staphilococcus, серед стафілококів більш ніж в 4 рази частіше в дітей 1-ої і 2-ої груп із слизової зіва висівали Staphiloсoссus aureus: 29,7 % ± 2,7 % (р < 0,05) і 15,9 % ± 2,1 % (р < 0,05) відповідно проти 3,4 % ± 0,5 % і Staphilococcus sanquis: 13,4 % ± 1,5 % (р < 0,05) і 9,2 %± 1,0 % (р < 0,05) випадків відповідно проти 3,5 % ± 0,3 % у контролі (р < 0,01). Мікробний пейзаж слизової носа в дітей контрольної групи представлений мікроорганізмами 5 родів: Staphilococcus - 33,6 % ± 4,0 %, Streptococcus - 52,1 % ± 5,3 %, Micrococcus - 3,3 % ± 0,3 %, Bacillus - 3,3 % ± 0,3 %, Corinebacteria - 1,3 % ± 0,2 %.

Кількість мікробів, що містяться на шкірі, є інтегральними показниками антимікробної стійкості організму й характеризує його імунологічну резистентність. Отримані дані свідчать про те, що в дітей, котрі мешкають в I зоні (до 3,0 км), число мікроорганізмів шкіри III і IV ступенів росту вірогідно було підвищеним у порівнянні з контрольною групою, при цьому відзначене достовірне збільшення вдвічі частки гемолітичних форм у порівнянні з показниками контрольної групи (67,8 % ± 7,1 % і 66,6 % ± 7,0 % проти 28,7 % ± 2,2 % відповідно). Отримані дані вказують на зниження бактерицидної активності шкіри, порушення кількісного і якісного балансу мікробіоценозу, що є показником зниження неспецифічної резистентності в дітей, які проживають у зоні впливу викидів Луганської ТЕС. Установлені зміни вмісту лізоциму в слині дітей, як показника неспецифічного гуморального імунітету, рівень якого в 2,0 рази в 1-ій групі і в 1,3 раза в 2-ій групі був вище, ніж у контрольній групі (р <0,05). Аналіз кореляційного зв'язку між показниками, що характеризують місцевий імунітет, і ступенем забруднення атмосферного повітря підтверджує наявність прямого сильного зв'язку рівня Ig A (r = 0,79) і середньої зворотної кореляційної залежності концентрацій sIgA (r = - 0,62), IgG (r = - 0,43) та лізоциму слини (r = - 0,44) і концентрації пилу вугільної золи.

Оцінюючи показники захворюваності населення м. Щастя, атмосферне повітря якого забруднене викидами Луганської ТЕС, і контрольного населеного пункту, в якому немає промислових підприємств, слід звернути увагу на особливості її поширення залежно від рівня забруднення повітряного басейну населених пунктів. Так, у м. Щастя загальна захворюваність населення була в 2,1 раза вище, ніж у м. Станично-Луганське, на хвороби органів дихання - в 1,9, органів травлення - в 2,6, хвороби системи кровообігу ? в 1,6, ендокринної системи, розладів харчування, обміну речовин - в 3,4 і вроджених аномалій - в 1,4 раза. У промисловому і контрольному населених пунктах чоловіки хворіли частіше. Вікові показники захворюваності населення свідчать про перевищення таких в 1,5 - 2,0 рази в усіх вікових групах м. Щастя у порівнянні з аналогічними показниками жителів контрольного міста. Однак відмінності між порівнюваними містами в цьому плані обумовлені не тільки рівнем захворюваності, але й темпами зростання показників (у промисловому місті вони були більш високими й склали 3,2 % проти 1,7 % у контролі).

Найбільшу питому вагу в обох містах мали хвороби органів дихання. Вікові показники поширеності хвороб органів дихання мали спільні для вивчаємих міст ознаки: пік припадав на молодший вік і вікову групу (40 - 49) років. Чоловіки, як правило, хворіли частіше, ніж жінки. Виявлено статистично достовірне підвищення захворюваності жителів м. Щастя на хвороби системи кровообігу (р < 0,05).

Рівень захворюваності населення м. Щастя на хвороби органів травлення був у 2,6 раза вище, ніж у контрольному місті (р < 0,05). Серед захворювань цього класу значну питому вагу становили хронічні хвороби.

Характер поширення захворювань серед населення м. Щастя мав чітко виражену ознаку: чим ближче до ТЕС проживали люди, тим частіше вони хворіли. Найвищі рівні захворюваності відзначалися в зоні з найбільшим ступенем забруднення атмосферного повітря пилом вугільної золи. У той же час на відстані (3000 - 10000) м від промислового джерела при концентрації пилу золи в атмосферному повітрі (0,38 ± 0,01) мг/м 3 захворюваність населення була нижче, ніж в I зоні, але вище, ніж у контрольному місті.

Тривалий вплив атмосферних забруднень на населення, особливо дітей, літніх осіб і осіб з ослабленим здоров'ям, призводить до підвищення рівня загальної захворюваності населення за рахунок розвитку патології системи дихання, збільшення тяжкості й тривалості перебігу інших хвороб, що в певній мірі було обумовлено не тільки концентрацією пилу в повітрі, але і її фізико-хімічними характеристиками. Особливості поширення як загальної захворюваності серед населення м. Щастя, так і окремих груп хвороб (найбільша поширеність захворювань у порівнянні з контрольним містом, різна питома вага й частота гострих і хронічних захворювань, відмінності статево-вікового розподілу відповідних показників і залежність їх від місця проживання людей відносно джерела промислових викидів) багато в чому пов'язані з вмістом металів у пилу вугільної золи, кількість яких перевищує установлені для них ГДК.

Захворюваність на ангіни, пневмонії і гострий бронхіт була вище в м. Щастя, причому на гострі захворювання частіше страждали діти до 6 років як в I, так і в II зоні. Серед хвороб цієї групи 75 % становили гострі захворювання верхніх дихальних шляхів.

Аналіз показників захворюваності на хвороби органів травлення показав, що частіше хворіло населення, яке проживає в м. Щастя (в 2,2 раза), причому частота захворювань серед чоловіків була в 1,3 раза вище, ніж серед жінок, тоді як у контрольному місті таких розбіжностей не зафіксовано. У структурі захворюваності найбільшу питому вагу займали хронічні гастрити й виразкова хвороба (24,2 % і 24,1 % відповідно). Слід зазначити високий рівень захворюваності населення на хвороби печінки й жовчовивідних шляхів, що перевищував контрольні показники в 4,1 раза. Захворюваність населення на хвороби органів кровообігу мала ту саму спрямованість, що й вищеописані класи захворювань. У м. Щастя вираженість такої патології в I-II зоні була в 1,6 раза вище, ніж у контролі.

В умовах реальних антропогенних навантажень, яких зазнає населення, першорядне значення має оцінка ступеня ризику різних захворювань та інтоксикацій. Отримані результати дозволили встановити, що частка впливу пилу вугільної золи на формування захворюваності органів дихання склала 46,5 %, системи кровообігу - 49,2 %, уроджених аномалій - 32,0 %. Отримані критерії Фішера від 3,0 до 5,4 (> 2,29) дозволяють стверджувати, що зв'язок між показниками статистично достовірний (р < 0,05). Розраховані коефіцієнти еластичності дали змогу встановити, на яку величину може змінитися рівень захворюваності при збільшенні (або зниженні) рівня забруднення атмосферного повітря. Збільшення концентрації пилу на 10 % призведе до зростання рівня захворюваності органів дихання на 3,9 %, системи кровообігу - на 2,5 %, уроджених аномалій - на 3,9 % тощо. При збільшенні комплексного сумарного показника "Р" на умовну одиницю (1 бал) відбувалося підвищення рівня захворюваності органів дихання на 4,9 %. Дисперсійний аналіз дозволив визначити силу впливу пилу вугільної золи на формування захворюваності у населення органів дихання, що склала 39,6 %.

Практичні рекомендації

Питання поліпшення стану навколишнього середовища й здоров'я населення, яке мешкає в зоні впливу викидів теплоелектростанції, мають бути вирішені під час проведення соціально-гігієнічного моніторингу, основним завданням якого повинні стати профілактичні заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу й усунення їх негативного впливу на здоров'я населення. Регулювання викидів у повітряний басейн можна досягти за рахунок основних гігієнічних й екологічних заходів (рисунок).

Зниження і, в перспективі, практично повне припинення викидів у повітряний басейн пилу вугільної золи є найбільш ефективним кроком в плані оптимізації навколишнього середовища в районі розміщення теплоелектростанції, що, в свою чергу, буде вирішальним чинником у справі зміцнення здоров'я населення. Зниженню викидів пилу вугільної золи в атмосферу сприятимуть і санітарно-гігієнічні та інженерно-технічні заходи у комплексному об'єднанні із заходами щодо оптимізації технології виробництва шляхом зменшення пилоутворення на всіх стадіях технологічного циклу, створення мало- й безвідхідних технологій, підвищення ефективності пило- й газоочищення, посилення контролю за точним дотриманням виробничого режиму з можливим скороченням виробництва електроенергії в періоди несприятливих метеорологічних умов.

Для вивчення функціонального стану організму людей, що мешкають в районах впливу викидів теплоелектростанцій необхідно враховувати найчутливіші до дії навколишнього середовища параметри - імунний статус, вміст в біологічних середовищах (волосся, сеча та ін.) металів.

Адаптований метод визначення важких металів може бути аналітичною основою донозологічної лабораторної діагностики змін стану здоров'я дитячого і дорослого населення, в першу чергу, що мешкають на несприятливих екологічних територіях.

Населення з екозалежною патологією повинне входити в контингент ризику і обов'язково знаходитися на диспансерному обліку. Створення і ведення інформаційної бази даних необхідне для оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів.

Запропоновані комплексні методологічні підходи до оцінки стану навколишнього середовища і здоров'я населення в адміністративних територіях можуть бути рекомендовані для комплексної оцінки: 1. Стану навколишнього середовища; 2. Його впливу на здоров'я населення; 3. Їх взаємозв'язків, особливо при реалізації соціально-гігієнічного моніторингу.

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове рішення завдання щодо наукового обґрунтування системи санітарно-гігієнічного контролю, спрямованої на зниження шкідливого впливу викидів ТЕС на здоров'я населення. Доведено значущість впливу фізико-хімічних властивостей пилу вугільної золи теплоелектростанцій і просторово-часових параметрів поширення її у повітряному басейні на організм людини та тварин, визначено ризики для здоров'я населення.

2. Підприємства теплоенергетики, технологічні процеси яких пов'язані з дезінтеграцією й спалюванням вугілля, у зв'язку з недостатньо ефективним очищенням технологічних викидів є потужними джерелами забруднення повітряного басейну. Максимально разові концентрації пилу вугільної золи перевищували ГДКм.р. на відстані до 3000 м в 1,9, (3000 - 10000) м - в 1,6 раза. Відсоток проб понад норматив склав відповідно 42,0 % і 33,0 %. Середньодобові концентрації на зазначених відстанях перевищували ГДКс.д. в 3,6 - 2,6 раза. Відмінності між концентраціями забруднювачів в атмосфері в холодний і теплий період досягали 1,4 раза. Розподіл концентрацій пилу відповідно кумулятивних частот показав, що в I-й зоні в ділянці високих і небезпечних рівнів реєструвалося 22,0 %, в II-й зоні - 8,0 % усіх проб. Кількість пилових часток розміром до 2,0 мкм на відстані до 3000 м становила до 65,2 %, на відстані від 3000 м до 10000 м - до 72,6 %.

3. Встановлено, що відсоток проб повітря, у яких перевищено ГДК пилу вугільної золи на відстані більше 3000 м становив 17,3 % - 31,4 %, а вміст металів був вище ГДК в 1,5 - 2,1 раза. Взаємозв'язок між кількістю металів в атмосфері й ґрунті становив r = 0,69, ґрунті й сніжному покриву - r = 0,63, атмосферному повітрі й рослинах (сосна й тополя) - r = 0,70 і r = 0,87, ґрунті й рослинах - r = 0,68 і r = 0,79.

4. Встановлено що, у волоссі дітей, які проживають в I зоні рівні накопичення металів (кадмію, міді, марганцю, свинцю й цинку) більш ніж вдвічі вище контролю. У сечі дітей найбільш високі концентрації були характерні для міді в 10,7 раза, марганцю - в 9,1 раза, нікелю в 3,7 раза, свинцю в 2,4 раза вище, ніж у контролі. Виявлено кореляційну залежність між умістом металів у повітрі й накопиченням їх у волоссі і в сечі дітей (цинк - r = 0,76 і 0,85; хром - r = 0,69 і r = 0,72; марганець - r = 0,62 і r = 0,72; кадмій - r = 0,55 і r = 0,68).

5. Вплив пилу теплоелектростанції на організм дітей супроводжувався накопиченням умовно-патогенної мікрофлори роду Staphilococcus, що вдвічі частіше виявлялася в зіві і в 1,7 - 2,0 рази частіше - в тонзиляторній мікрофлорі носа дітей 1-ої і 1-ої-2-ої груп у порівнянні з контролем. Основне місце серед представників роду Staphilococcus займав Staphilococcus aureus (р<0,01). Про зниження бактерицидної активності шкіри в дітей свідчило дворазове достовірне збільшення частки гемолітичних форм у порівнянні з контролем (67,8 % ± 7,1 %; 66,6 % ± 7,0 % проти 28,7 % ± 2,2 %).

6. Відзначено підвищення концентрації імуноглобулінів класу Ig G (р<0,05) і sIgA (р<0,05) на фоні зниження Ig А (р<0,01). Вміст лізоциму в слині дітей як показника неспецифічного імунітету зріс вдвічі в 1-ій групі і в 1,3 раза в 2-ій групі в порівнянні з контрольними значеннями. Підтверджено залежність між рівнем забруднення атмосфери та рівнем імуноглобулінів (r =0,43- 0,79) і лізоциму слини (r = - 0,44). Встановлено зв'язок між вмістом металів у волоссі і сечі дітей та рівнем лізоциму. Частка впливу металів на концентрацію лізоциму визначається на рівні: для нікелю - 64,0 %; свинцю - 58,0 %; кадмію - 55,0 %.

7. Тривалий інгаляційний вплив пилу вугільної золи на населення в концентраціях, що виявляються в атмосферному повітрі, супроводжується збільшенням загальної захворюваності в 2,1 раза, хвороб органів дихання ? 1,9, органів травлення - 2,6, хвороб системи кровообігу ? 1,6, ендокринної системи, розладів харчування, обміну речовин - 3,4 і вроджених аномалій - в 1,4 раза в порівнянні з контролем. Темпи зростання показників захворюваності в м. Щастя були більш високими й становили 3,2 % проти 1,7 % у контролі.

8. Статистично значущі коефіцієнти множинної кореляції отримано між концентраціями пилу й захворюваністю на певні нозологічні форми (хвороби органів дихання - r = 0,615; хвороби системи кровообігу - r = 0,690; уроджені аномалії - r = 0,610). Збільшення концентрації на 10 % призводить до зростання хвороб органів дихання на 3,9 %, хвороб кровообігу - 2,5 % і уроджених аномалій - 3,9 %. Сила впливу пилу вугільної золи на збільшення числа випадків захворювань становила 36,9 %. Показники відносного ризику для тих же захворювань становили 1,9; 1,4 і 3,5.

9. Розроблено і впроваджено комплекс профілактичних заходів щодо зниження дії викидів теплоелектростанцій на об'єкти навколишнього середовища й здоров'я населення.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Савина Е.Л. Гигиенические проблемы охраны окружающей среды промышленного региона Луганской области / Е.Л. Савина, Е.А. Михайская, В.В. Жданов // Гигиена населенных мест. - Київ, 2000. - Вып. 37. - С. 450-451. Автором проаналізовано літературу, частково проведено статистичну обробку даних, їх аналіз.

2. Жданов В.В. Оценка воздействия Луганской ТЭС на состояние воздушного басейна и заболеваемость населения / В.В. Жданов // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2006. - Т.10, № 1. - С. 13-17.

3. Жданов В.В. Влияние пыли сложного химического состава на заболеваемость населения болезнями органов пищеварения / В.В. Жданов, А.Б. Ермаченко // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2006. - Вип.10, Т. 1. - С. 98-101. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, обґрунтовано вплив модифікованого пилу на формування захворюваності органів травлення.

4. Жданов В.В. Анализ состояния местного иммунитета детского населения, проживающего в условиях загрязнения предприятиями теплоєнергетики / В.В. Жданов, В.М. Куляс, А.Б. Ермаченко, О.А. Трунова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2007. - Т.11, № 2. - С. 168-171. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, обґрунтовано необхідність визначення показників місцевого імунітету для своєчасного проведення профілактичних заходів.

5. Уровень аллергизации детского населения региона Донбасса в условиях техногенного загрязнения атмосферного воздуха / О.А. Трунова, А.Б. Ермаченко, В.М. Куляс, С.В. Андрухей, В.В. Жданов, Д.Р. Садеков, Е.А. Дмитренко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, Кн. 2. - С. 398-403. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, обґрунтовано методичний підхід, який доповнює традиційну діагностику алергопатології, розширює можливості при оцінці здоров'я дітей та дає змогу розробити заходи щодо його покращання.

6. Жданов В.В. Викиди підприємства теплоенергетики як фактор впливу на еколого-гігієнічну ситуацію / В.В. Жданов, О.Б. Єрмаченко, В.С. Котов // Медичні перспективи. - 2008. - Т. ХІІІ, № 2. - С. 95-98. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, визначено проблеми впливу викидів теплоелектростанції на об'єкти навколишнього середовища.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка впливу шкідливих викидів теплоелектростанцій на здоров’я населення й обґрунтування профілактичних заходів" скачать

Подобные документы

Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Масаж біологічно активних точок
Ознайомлення з історією виникнення точкового масажу. Вивчення "біологічно активних точок" на тілі людини. Оцінка ефективності впливу точкового масажу на організм людини. Аналіз методів впливу на "біологічно активні точки" та оцінка їх ефективності.

контрольная работа [43,4 K], добавлен 18.06.2015
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Система органів охорони здоров'я
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007
Освітлення навчальних приміщень, як чинник впливу на здоров’я учнів
Розгляд проблеми впливу освітлення навчальних приміщень на здоров’я учнів. Вивчення наслідків недостатнього та нераціонального освітлення, що приизводить до стомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниження розумової працездатності.

статья [25,2 K], добавлен 06.09.2017
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров'я населення
Аналіз мінерального складу питних мінеральних вод основних чотирьох гідрохімічних провінцій з позицій біологічної доступності ключових елементів, які можуть приймати участь у формуванні біогеохімічного ланцюга. Вплив питних мінеральних вод різних типів.

автореферат [130,3 K], добавлен 09.03.2009
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Гігієнічна оцінка третинного очищення промислових стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами. Обґрунтованість доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від забруднень.

автореферат [332,6 K], добавлен 09.03.2009
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Психологічні особливості людей, які страждають гіпертонічною хворобою
Медико-психологічна характеристика гіпертонічної хвороби: етіологія, патогенез. Психологічна характеристика людей з гіпертонічною хворобою. Завдання та методи дослідження людей з гіпертонічною хворобою. Система профілактичних заходів і здоров’я населення.

дипломная работа [123,5 K], добавлен 18.04.2011
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу шкідливих викидів теплоелектростанцій на здоров’я населення й обґрунтування профілактичних заходів"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.