Морфогенез ендотелію судин мікроциркуляторного русла передміхурової залози в онтогенезі (експериментальне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського

УДК 611-018:612.112.93:611.637

МОРФОГЕНЕЗ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ В ОНТОГЕНЕЗІ (експериментальне дослідження)

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Лугін Ігор Анатолійович

Сімферополь 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського М О З України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Троценко Борис Вікторович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, професор кафедри гістології, цитології та ембріології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Барсуков Микола Петрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України. Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет”, завідувач кафедри охорони праці з курсом гістології та радіобіології;

доктор медичних наук, професор Масловський Сергій Юрійович, Харківський національний медичний університет, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.

Захист відбудеться “_____”_____________2009 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського ( 95006, м. Сімферополь, б. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, б. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий “_____” ____________________2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед актуальних проблем сучасної медицини вивчення судин мікроциркуляторного русла передміхурової залози займає одне з провідних місць. Увага до різних аспектів цієї проблеми не випадкова, вона визначається поширенням захворювань передміхурової залози.

В основі ланки захворювань передміхурової залози, одним із яких є хронічний простатит, лежать процеси порушення стромально-паренхіматозних взаємовідносин, що позначається на судинах гемомікроциркуляторного русла і проявляється порушеннями гемодинаміки різної етіології (М.Ф Трапезнікова. та співавт., 2004; G.R. Cunha et al., 1993; A. Shabisgh, N. Tanji., V. D'agati et al. 1999; Y. Shibata et al. 2003; S. Gao, H. Wang, P. Lee et al., 2006).

Ендотелій судин гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози, що розташовується на межі між циркулюючою кров'ю і тканинами, представляє одну з найбільш функціонально активних систем органа.

Участь ендотелію в регуляції гомеостатичних і метаболічних процесів, міжтканинних взаємодій забезпечує транспорт трофічних і регуляторних речовин, при органогенезі і під час функціональних перебудов, спрямованих на адаптацію до дії ушкоджуючих чинників у постнатальному періоді онтогенезу.

Проблемам вивчення розвитку передміхурової залози в онтогенезі людини і тварин присвячені численні дослідження (М.М. Козуб, 1963; С.Ю. Масловський, 1969; В.І. Мізін, 1981; Б.В. Троценко, В.І. Мізін, 1985; В.С. Шпак, 2002; A.A. Thomson, G.R. Cuhna, 1999; A.A. Thomson, 2001), однак органогенез передміхурової залози, формування її тканинних регіонів і мезенхімально-епітеліальні взаємодії як і раніше є предметом наукових дискусій.

Передміхурова залоза є унікальним об'єктом для вивчення міжтканинних взаємодій, оскільки і паренхіма, і строма залози мають гетерогенне походження з різних ембріональних зачатків.

Значення мезенхіми та її похідних у процесах розвитку тканинних регіонів і мікроциркуляторного русла передміхурової залози при диференціюванні органа протягом онтогенезу залишається мало вивченим.

Вивчення процесу морфогенетичних перетворень у порівняльному аспекті між двома філогенетично дивергентними рядами ссавців, такими як примати і гризуни, на прикладі білого лабораторного щура і людини, дозволяє визначити загальні причини та закономірності функціонування строми, паренхіми і мікроциркуляторного русла передміхурової залози в нормі та при експериментальній патології.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Відповідно до планів наукових досліджень Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри гістології, цитології та ембріології на тему: «Закономірності пренатального і постнатального гісто - і органогенезу при типовій та атиповій імплантації». Шифр теми 19/ 4030. Номер держ. реєстрації 0104U009463.

Мета дослідження - визначити закономірності морфогенезу ендотелію мікроциркуляторного русла передміхурової залози в пренатальному онтогенезі людини і щурів у нормі та в умовах постнатального гіпокінетичного стресу у щурів і вивчити значення мезенхіми в процесах регіонального диференціювання судин.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

1. Виявити основні закономірності розвитку мікроциркуляторного русла передміхурової залози в пренатальному і постнатальному періодах онтогенезу людини і щурів.

2. Визначити особливості морфогенезу ендотелію мікроциркуляторного русла передміхурової залози в онтогенезі людини і щурів. передміхуровий залоза мікроциркуляторний ендотелій

3. Вивчити основні закономірності морфофункціональних змін ендотелію мікроциркуляторного русла передміхурової залози щурів під впливом гіпокінетичного стресу.

4. Визначити роль мезенхіми і загальні закономірності диференціювання її похідних протягом морфогенетичних перетворень в органогенезі передміхурової залози людини і щурів.

Об'єкт дослідження ? морфогенез передміхурової залози.

Предмет дослідження ? закономірності гістогенезу ендотелію судин гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози в пренатальному і постнатальному морфогенезі у плодів людини і щурів в нормі та в умовах гіпокінетичного стресу.

Методи дослідження: оглядові гістологічні зрізи, забарвлені гематоксиліном і еозином, і пікрофуксином за методом ван - Гізон для вивчення особливостей гістологічної будови гемомікроциркуляторного русла, паренхіми і фіброзномязової строми передміхурової залози на світлооптичному рівні; напівтонкі зрізи, забарвлені толуїдиновим синім і метиленовим синім для вивчення ендотелію судин гемомікроциркуляторного русла і фіброзномязової строми; ультратонкі зрізи, з подальшим фотографуванням і аналізом за допомогою трансмісійного електронного мікроскопу для вивчення ультраструктурних особливостей будови клітин ендотелію, сполучної, гладкомязової та епітеліальної тканин передміхурової залози; морфометричні та цитокаріометричні методи для визначення гістоморфометричних і цитокаріометричних показників морфогенетичних перетворень в ендотелії і гемокапілярах передміхурової залози; статистичні методи дослідження для визначення достовірності одержаних результатів морфометричного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено закономірності взаємовідносин мезенхіми, її похідних та епітелію в процесах диференціювання передміхурової залози з урахуванням формування мікроциркуляторного русла.

Вперше виявлено нові закономірності розвитку мікроциркуляторного русла передміхурової залози в пренатальному періоді онтогенезу та їхній зв'язок з мезенхімально-епітеліальними взаємовідносинами, що становить особливий інтерес, тому що мезенхіма передміхурової залози має різне походження.

Вперше методом ультраструктурного аналізу визначено особливості змін в ендотелії при диференціюванні і розвитку гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози в нормі та при експериментально створеному стані гіпокінетичного стресу.

Вперше шляхом проведення порівняльного аналізу процесів міжтканинних взаємодій у передміхуровій залозі в пренатальному періоді онтогенезу людини та щурів визначено видові особливості відмінностей у тканинній організації органа.

Експериментальна модель гіпокінетичного стресу (у щурів) дозволяє по-новому трактувати динаміку змін у мікроциркуляторному руслі передміхурової залози в різних вікових групах тварин. Це має практичне значення, тому що стан мікроциркуляторного русла визначає диференціювання тканинних компонентів передміхурової залози і розвиток в ній патологічних процесів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в ході дослідження дані мають як теоретичне, так і практичне значення. З точки зору теорії, результати дослідження визначають значення мезенхіми, як провізорної тканини в процесах морфогенезу регіональної організації передміхурової залози та її мікроциркуляторного русла. Одержані дані розкривають також роль ендотелію, як тканини мезенхімального походження в морфофункціональних трансформаціях фіброзно-м'язової строми і секреторної паренхіми передміхурової залози протягом онтогенетичних і пристосувальних перебудов, викликаних внутрішніми та зовнішніми чинниками.

Порівняльний аналіз морфогенезу передміхурової залози та її мікроциркуляторного русла в онтогенезі людини і щура дозволяє визначити загальні тенденції розвитку та особливості закладки і формування судин і органних компонентів передміхурової залози у представників двох груп, що філогенетично відрізняються одна від одної.

З практичної точки зору, отримані дані розкривають морфогенез мікроциркуляторного русла і судинного ендотелію передміхурової залози людини і щурів у нормі та при патологічних станах, викликаних застійними явищами в судинах малого тазу в результаті гіпокінезії різної тривалості.

Виявлені закономірності компенсаторно-пристосувальних реакцій ендотелію, строми і паренхіми передміхурової залози щурів при тривалої гіпокінезії тварин можуть бути корисні для вивчення механізмів функціональної адаптації та дезадаптації при розвитку хронічного неспецифічного простатиту.

Отримані дані і висновки впроваджені в навчально-педагогічний і науковий процеси на кафедрах: гістології, цитології та ембріології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця; гістології, цитології та ембріології Луганського державного медичного університету; гістології, цитології та ембріології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова; гістології Дніпропетровської державної медичної академії; гістології, цитології та ембріології Запорізького державного медичного університету; гістології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького; нормальноі анатомії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського; кафедри медичноії біології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проводилися: інформаційно - патентний пошук і аналіз наукової літератури. Разом з науковим керівником були сформульовані мета і завдання дослідження, обговорені висновки. Самостійно проводився забір матеріалу і подальше світлооптичне та електронномікроскопічне дослідження, а також морфометрія і статистична обробка одержаних результатів. Дисертантом написані всі розділи дисертації, матеріали тез і статей. У наукових публікаціях, яких у співавторстві з науковим керівником здобувачеві належить основна частина виконаної роботи (збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних результатів і іх аналіз).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на: науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 200-річчю від дня заснування Харківського державного медичного університету (Харків, 2005); V Науково-практичній конференції „Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону” (Луганськ, 2005); 77-79-й науково-практичних конференціях молодих вчених і студентів КДМУ (Сімферополь, 2005, 2006, 2007); ІІ і III Всеукраїнських морфологічних наукових конференціях ? „Карповські читання” (Дніпропетровськ, 2005, 2006); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні методи в дослідженні структурної організації органів та тканин” (Судак, 2006); IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Сімферополь - Алушта, 2006); 60-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини”(Київ, 2006); Всеросійській конференції „Современные аспекты гистогенеза и вопросы преподавания гистологии в ВУЗе”(Москва, 2007); Симпозіумі „Морфогенез органів і тканин під впливом екзогенних факторів”(Сімферополь - Алушта, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 друкованих праць, у тому числі 10 оригінальних статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 10 тез доповідей.

Структура і обсяг дисертації. Дисертацію надано на 169 сторінках машинописного тексту (з них 126 сторінок основного тексту) і складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріал і методи дослідження, результатів власного дослідження, аналізу одержаних результатів та їх обговорення, висновків,практичніх рекомендацій, списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 6 малюнками, 65 цифровими мікрофотографіями, 10 таблицями (займають 11 сторінок). Список використаних джерел включає 223 найменувань, у тому числі 66 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. В якості матеріалу для дослідження використовували передміхурові залози 75-ти плодів людини у віці 12 - 36 тижнів пренатального періоду онтогенезу і 30-ти плодів щурів у віці 17 - 21 діб пренатального розвитку, у тому числі простату новонароджених.

При цьому для дослідження морфогенезу передміхурової залози плодів людини використовували матеріали архіву колекції кафедри гістології, цитології та ембріології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, збір і формування яких здійснювався співробітниками кафедри протягом п'ятдесяти років.

Для отримання плодів щурів віком від 17 до 21 доби пренатального розвитку була використана класична методика отримання самок щурів з датованим терміном вагітності (І.П. Западнюк, В.І.Западнюк, В.А. Захарія, 1983).

Отриманих самок щурів з датованими термінами вагітності в певний термін забивали за станом ефірного наркозу і при аутопсії витягали матку з плодами та плацентою. Комісією з біоетики Кримського державного медичного університету (протокол № 23 від 11.11.2008 р.) встановлено, що проведене наукове дослідження відповідає етичним вимогам згідно наказу МОЗ України № 231 від 01.11.2000 р.

Плоди фіксували за загальноприйнятими гістологічними методиками (Р. Лілі, 1969; Б. Ромейс, 1953). При цьому у плодів витягали комплекс тазових органів (сечовий міхур, простата, насінні пухирці, сімявиносні протоки).

Аналогічно при проведенні експерименту. цей же комплекс тазових органів препарувався у дорослих тварин.

Вподальшому виготовлялися парафінові гістологічні блоки, з яких за допомогою санного мікротома МСХ -2 (Точмедприбор м. Харків) здійснювалося нарізання блоків з оотриманням стандартних гістологічних парафінових зрізів товщиною 7-8 мкм.

Гістологічні зрізи забарвлювались за загальноприйнятими методиками з використанням барвників гематоксиліну та еозину для загальної топографії тканин органа, та пікрофуксином за методом ван Гізона для виявлення колагенових волокон сполучної тканини і гладких міоцитів у фіброзно-м'язовій стромі передміхурової залози.

Матеріал для електронномікроскопічного дослідження забирали відразу після екстракції плода, або передміхурової залози зі шматочка, призначеного для гістологічного дослідження. Вирізали 3 - 7 ділянок тканини розмірами 1мм²_, у краплі 2,5 % глютаральдегіду. Повторно фіксували в 1% розчині OSO_4. Матеріал зневоднювали в розчинах етанолу зростаючої концентрації, ацетоні і заливали в суміш епону та аралдиту за загальноприйнятою методикою (Карупу В.Я., 1984). Напівтонкі та ультратонкі зрізи виготовляли на ультратомі SEO UMC (Суми, Україна). Ультратонкі зрізи контрастували за Рейнальдсом з подальшим вивченням під електронним мікроскопом Selmi ПОМ 125К (Україна).

Об'єктом дослідження в експериментальній частині нашої роботи стала передміхурова залоза щурів різних вікових груп, яких піддавали впливу гіпокінетичного стресу різної тривалості (від 9 до 14 діб) шляхом разміщення тварин експериментальної групи в спеціальні плексигласові клітки - пенали з розмірами комірок: 140х60х60 мм для кожного щура. Самці щурів експериментальних груп щодня перебували в стані імобілізації з метою моделювання гіпокінетичного стресу по 22 години на добу протягом 9 і 14 днів. При цьому протягом двох годин, що залишилися, здійснювали годування, догляд за тваринами в умовах більшого руху тварин.

Таблиця 1

Експериментальні дані по імобілізації щурів різних вікових груп

Вік (доба)	Кількість залоз
	Контроль 9 діб	Імобілізація 9 діб	Контроль 14 діб	Імобілізація 14 діб
75	10	10	10	10
135	6	6	6	6
210	10	10	10	10
420	10	10	10	10
Разом	144

Використана експериментальна модель була запропонована Коваленко Е.А. (1970) і модифікована Темурьянц Н.А. (1982), і дозволила створити однаковий ступінь «жорсткості» гіпокінетичного стресу для всіх тварин (Е.А. Коваленко, 1970; Н.А. Темурьянц та співав., 1982).

Морфометричні виміри проводилися на стандартних і напівтонких зрізах передміхурової залози людини і білого щура за допомогою комплексу системи оптичного аналізатора фірми «Olympus» (CX31) з цифровою фотокамерою (Olympus DIGITAL CAMERA C-5050ZOOM) з використанням програмного забезпечення “Відео Тест-морфологія 5.0”. При цьому вимірювали об'єм ядер і клітин з визначенням ядерно-цитоплазматичного співвідношення. При обчисленні об'єму клітин і ядер використовувалася формула: V= р / 48Ч (L + B)^3, де L - довгий діаметр ядра або клітини а В - короткий діаметр ядра, або клітини. Також обчислювався натуральний логарифм показників об'єму ?gVc клітини, ?gVn ядра, і обчислювалось ядерно - цитоплазматичне співвідношення ?gVc/ ?gVn (за Хесином Я.К.,1987).

Вимірювали ядра клітин ендотеліоцитів у судинах мікроциркуляторного русла, діаметри ядер, площу, а також середню довжину перетинів гемокапілярів L_k і площу S_k гемокапілярів ( за Автандиловим Г.Г., 1984)

Для визначення кількості гемокапілярів мікроциркуляторного русла на одиницю площі передміхурової залози робили підрахунок числа гемокапілярів у ста полях зору (об. 20, ок. 15) площею 200 мкм² (одне поле зору).

Математична і графічна обробка здійснювалася за допомогою пакету аналіза Microsoft Office EXCEL 2003 на РС - Intel(R) -Celeron(R) CPU-240.

Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики з використанням критерію Стюдента (Г.Ф. Лакин,1990). Статистично достовірними вважали зміни при p0,05.

Результати дослідження та їхній аналіз. У наших дослідженнях проведено порівняльний аналіз формування передміхурової залози в пренатальному онтогенезі у білого щура і людини. В результаті було встановлено, що перші ознаки початку формування передміхурової залози у щурів виявляються у плодів 16,5 - 20 мм на 15 - 18 добу, а у людини морфогенез передміхурової залози починається у плодів 60 - 80 мм на 11 - 12 тижні пренатального розвитку.

Процеси конденсації мезенхіми навколо уретри, що формується у плодів щурів та у плодів людини, мають подібний характер, що проявляється в послідовному формуванні чотирьох ущільнень мезенхімальної природи: периуретрального, вентрального, а потім дорзального і дорзо-латерального, які з'являються на 17 -18 добу розвитку у плодів щура та 12 -14 тижнях розвитку у плодів людини.

В результаті подальшого диференціювання епітеліальних тяжів, які вростають з боку уретри, простатичні залози, що формуються у плодів щурів, залишаються відокремленими в межах чотирьох часток передміхурової залози, у той же час у плодів людини формується зональний тип організації простати.

Вростання епітелію уретри в навколишню мезенхіму призводить до диференціювання мезенхімних клітин у чотирьох напрямках: формування судин, сполучнотканинної частини строми, гладких міоцитів і капсули залози, що узгоджується з дослідженнями іноземних (Y. J. Sugimura, G.R. Cunha, 1996; J. Singh et al., 1999; A. A. Thomson, 2001; P.S.L. Vilamajor et al, 2006; G. Wang et al, 2007) і вітчизняних вчених (С.Ю. Масловський, 1966; В.І. Мізін, 1981; Б.В.

Троценко, 1986; В.С. Шпак, 2001). Гемокапіляри мікроциркуляторного русла закладаються навколо кожної епітеліальної простатичної нирки.

Починаючи з 15 тижня пренатального розвитку у плодів людини та з 18 доби розвитку у плодів щура, проявляється асинхронність формування органних компонентів у різних регіонах залози. При цьому диференціювання капсули, підкапсулярного судинного сплетення, залозистих секреторних відділів головних залоз та оточуючої їх строми випереджає гістогенез тканин у центральній і перехідній зонах передміхурової залози людини та у центральних регіонах передміхурової залози плодів щура. Одержані результати збігаються з закономірностями, описаними Троценко Б.В., Мізіним В.І. та ін. (Б.В. Троценко, В.І. Мізін, 1985; Б.В. Троценко, В.С. Шпак, Т. Е. Нарбутова, 2002).

Результати ультраструктурного аналізу строми передміхурової залози, яка формується на стадії каналізації мезенхіми, дозволили нам виділити групи слабко диференційованих багатовідросткових клітин, які оточують міжклітинні канали і відповідають береговим клітинам, що підтверджує подібність процесів васкулогенезу в простаті з класичними дослідженнями з розвитку судин в інших органах людини (В.В. Куприянов, І.І. Бобрик, Я.Л. Караганов, 1986; І.І. Бобрик, Е.А. Шевченко, В.Г. Черкасов, 1992; В.Г. Черкасов, О.О. Шевченко, І. В. Дзевульська, 2006). Зростання ядерно-цитоплазматичного співвідношення в клітинах епітелію гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози, що формується у плодів людини від 1,28 (p<0,05) на 12 тижні до 3,06 (p<0,05) на 36 тижні пренатального розвитку, вказують на активний процес цитодиференціювання даної клітинної популяції в напрямку утворення гемокапілярів.

Як показали наші дослідження, особливості васкулогенезу в передміхуровій залозі людини й щура мають загальні риси. Так, при розвитку первинних гемокапілярів, їхня закладка та ріст відбуваються нерівномірно та асинхронно, але навіть в окремих часточках передміхурової залози щурів процес васкулогенезу спрямований від периферії до центра органа. Останнє підтверджує дослідження американських вчених про дискретний характер мезенхімальних зачатків (J.А. Nemeth, С. Lee, 1996) і про ту роль, що відіграє капсула передміхурової залози в передній частці, де спостерігається скупчення кістякової мускулатури, ультраструктурну будову м'язових волокон якої ми описали у своєму дослідженні.

Індуктивні впливи мезенхіми на органогенез передміхурової залози докладно вивчаються сучасними дослідниками на прикладі трансгенних рекомбінантів та в умовах штучного гормонального впливу (A. Kirschenbaum, 1998; А. Johansson, S. Haggstrom, А. Bergh, 2005). Це дозволяє припустити можливість визначення напрямку послідовності васкулогенезу від периферії до центру, як результату детермінації похідніх мезенхіми, які утворюють капсулу, фіброзно-м'язову строму і моделюють регіональну структуру передміхурової залози.

Зазначені дані узгоджуються і з результатами робіт вітчизняних вчених, таких, як Барсуков М. П. (1994), при вивченні васкулогенезу на ранніх етапах розвитку зародку людини відзначена індивідуальна гетерохроність утворення мікросудин з різними темпами становлення міжтканинних і судиннотканинних взаємин. При цьому специфіка такої регіональної гетерохроності пояснюється провізорністю мезенхіми, що виникає одночасно з появою позазародкової мезодерми (Ю.Н. Шаповалов, 1956).

Як відомо, Северцевим А.Н. було доведено, що тканинна провізорність є векторним процесом, що завершується утворенням дефінітивної тканини. Сучасні дослідники вказують, що в ході морфогенезу при заміні провізорної структури на дефінітивну варто розрізняти етап провізорно-дефінітивних перетворень (Г.С. Соловьйов, В.Л. Янін, В.Д. Новиков, 2005).

У результаті вивчення васкулогенезу і гістогенезу тканин у передміхуровій залозі у плодів людини і щура ми встановили послідовний характер мезенхімних трансформацій від недиференційованих ущільнень через стадію протокапілярів або первинних гемокапілярів сполучнотканинної строми, що оточує залізисті бруньки, до гемокапілярів соматичного типу, що постачають кров у фіброзно-м'язову строму та оточують протоки трубчасто-альвеолярних залоз у періодах формоутворення і секреторної активності передміхурової залози.

Тому регіональний або дискретний характер диференціювання судин передміхурової залози визначає асинхронність і послідовність закладки судин з мезенхіми різних зон і часточок передміхурової залози плодів людини і щура, моделюючи регіональну спеціалізацію органа. З цієї точки зору мезенхіма передміхурової залози є провізорною тканиною, а малодиференційована строма, що містить пухку сполучну тканину і судини, виступає як провізорно-дефінітивна структура.

Строма, що диференціюється, також характеризується зональністю спеціалізації. Використовуючи метод фарбування препаратів пікрофуксином за методом ван Гізон, нам вдалося встановити, що в стромі передміхурової залози плодів на 18 - 20 тижнях розвитку у людини та 19-20 добу розвитку у щурів помітна перевага сполучнотканинного компонента над гладкомязовим у центральній зоні залози і рівномірний розвиток гладкомязового і фіброзного компонентів у периферійній зоні передміхурової залози. При цьому гладкі м'язові клітини з'являються в стромі особливо інтенсивно по периферії органа, де вони утворюють пучки, що концентрично оточують сформовані ацинуси, в центрі яких визначається порожнина. У зонах, прилеглих до уретри, пучки гладкої мускулатури одиничні і концентруються біля епітеліальних бруньок і судин. Зазначені морфологічні особливості диференціювання стромального компоненту передміхурової залози узгоджуються з даними гістохімічних досліджень морфогенезу передміхурової залози плодів людини (Б.В. Троценко, В.І. Мізін, 1985).

Проведене нами ультраструктурне вивчення ендотелію мікроциркуляторного русла, що формується в простаті плодів людини і щура, показало взаємозв'язок формування гемокапілярів із процесами каналізації строми, яка формується, що передують росту проток і проліферації залізистого епітелію.

Результатом таких стромально-епітеліальних взаємодій стає дихотомічне розгалуження проток. У простаті плодів людини, так само як і в простаті плодів щура, такі періоди морфогенетичних трансформацій передують процесам диференціювання судинного ендотелію.

Диференціювання ендотелію мікроциркуляторного русла передміхурової залози характеризується зростанням ядерно-цитоплазматичного співвідношення, появою нечисленних ядерних куточків, мікропіноцитозних пухирців, мітохондрій, поодиноких мікроворсинок і протрузій на адлюмінальноій поверхні клітин.

Зазначені процеси співвідносяться зі збільшенням кількості гемокапілярів на одиницю площі зрізів передміхурової залози (мал. 1).

Мал. 1 Кількість гемокапілярів передміхурової залози людини на одиницю площі в пренатальному періоді онтогенезу

Визначення міофібробластів у складі стромальних елементів доводить високу активність цих клітин у процесах міжклітинних взаємодій при гістогенезі і перебудові проток і судин, що розвиваються.

В результаті дослідження ми виявили, що система проток передміхурової залози розвивається переважно з епітелію простатичних бруньок, при цьому формування протоків відбувається через стадію лускатої метаплазії, коли просвіт протоки заповнений поліморфними клітинами, які в міру диференціювання у центрі дегенерують, формуючи порожнину, що знаходить підтвердження в роботах інших дослідників (М.М. Козуб, 1963; Б.В. Троценко, 1986).

Механізми морфогенезу проток у передміхурової залози щурів і людини подібні і відрізняються тільки відносно більш пізнім початком. За даними американських дослідників 80% морфогенезу розгалужених протоків завершується на 10 добу життя новонародженого в мишей і на 15 добу у щурів (A.A. Thomson, 2002). Однак, за нашими даними, найбільш інтенсивний процес розвитку і росту протоків у простаті щурів спостерігається на пізніх стадіях: на 19 - 20 добу пренатального розвитку.

При цьому одношаровий кубічний епітелій у протоках передміхурової залози щурів і людини поступово трансформується у багаторядний призматичний, що сполучається зі збільшенням кількості судин і ускладненням ультраструктурної організації ендотелію гемокапілярів (мал. 2).

Мал. 2 Кількість гемокапілярів передміхурової залози щурів на одиницю площі в пренатальному періоді онтогенезу

Таким чином, процеси васкулогенезу і диференціювання судин у простаті передують росту і диференціюванню стромальних і паренхіматозних компонентів передміхурової залози, що відображається в результатах наших досліджень.

Як відомо, ступінь розвитку мікроциркуляторного русла в тканинних регіонах різних паренхіматозних органів визначає динаміку міжтканинних взаємодій у структурно-функціональних одиницях при компенсаторно - пристосувальних і патологічних процесах (В.В. Банін, 2004).

Пристосувальні зміни систем, органів і тканин, на думку Автанділова Г.Г. (1984), різноманітні, пов'язані з філо - і онтогенетичними особливостями, і проявляються в стереотипні для кожного виду і рівня морфологічної організації компенсаторних реакційях. Однією з форм таких стереотипних пристосувальних реакцій є стан загального адаптаційного синдрому при гіпокінетичному стресі (Е.А. Коваленко, М.М. Гуровський, 1980).

Судини мікроциркуляторного русла передміхурової залози, опосередковуючи гормональні і міжтканинні взаємодії в системі регіональної організації фіброзно-м'язової строми і залозистої паренхіми органа, займають центральне положення у компенсаторно-пристосувальних процесах та у розвитку патологічних змін системи тканинного гомеостазу в результаті порушення гемодинаміки при гіпокінетичному стресі.

Наші дослідження виявили послідовність проявів функціональних порушень у системі мікроциркуляції передміхурової залози щурів від феноменів сладжу еритроцитів, стазу формених елементів до плазморагій і геморагій, які поєднуються з явищами дезінтеграції сполучнотканинного компоненту строми і великих ділянок лімфостазу, що особливо характерно для міждолькової строми передміхурової залози зрілих і старих щурів.

Зазначені порушення мають різний ступінь виразності в межах тканинних регіонів. Нами була встановлена перевага плазморагії і геморагії в периферичних зонах у межах підкапсулярного судинного сплетення передміхурової залози щурів всіх вікових груп. Це поєднувалося з дезінтеграцією сполучної тканини, особливо вираженою у зрілих і старих щурів. На ультраструктурному рівні навіть у молодих і статевозрілих щурів виявлялися ознаки дисфункції ендотелію, які проявлялися в набряці ядра ендотеліальних клітин, збільшенні протрузій на адлюмінальній поверхні, утворенні гострих інвагінацій і навіть у спадінні стінок капілярів.

У венулах і артеріолах мікроциркуляторного русла передміхурової залози старих щурів на 14 добу гіпокінезії зустрічається не тільки потовщення, але і набряк, що поєднується з накопиченням амілоїду в середній оболонці.

Останнє доводить, що тривалий гіпокінетичний стрес викликає порушення не тільки транскапілярного, але й трансвенулярного, і трансартеріального транспорту. Ці дані узгоджуються із загальними механізмами порушення гемодинаміки в інших органах (Л.О.Стеченко,1989, Ю.М. Писанко, 2002; О.П. Гладких, Т.І. Данілова, А.В. Кузнєцова та співавт., 2003; І.В. Майбородин, А.В. Домников, К.П. Ковалевський, 2006).

У центральних зонах простатичних часточок гемодинамічні порушення були менш виражені і проявлялися тільки у вигляді стазу формених елементів у порожнині капілярів і незначних ділянок деструкції строми.

Ультраструктурний аналіз ендотелію мікроциркуляторного русла передміхурової залози щурів, що були піддані гіпокінетичному стресу різної тривалості, показав, що на 9 добу імобілізації застій крові в органах малого таза щурів призводить до зростання в ядрах кількості гетерохроматину і появі поодиноких інвагінацій каріолеми, що поєднується зі збільшенням числа ядерних пор у порівнянні з нормою.

Ендотеліоцити активно взаємодіють із фібробластами, колагеновими протофібрилами, утворюючи довгі протрузії на адлюмінальній поверхні клітини і численні піноцитозні пухирці на базальній поверхні. Подібні зміни вказують на компенсаторне посилення обмінних транскапілярних процесів і доводять адаптивний характер даних морфологічних змін.

Однак вже на 14 добу імобілізації гіпокінетичний стрес в результаті більш тривалої гіпоксії ендотелію призводить до порушення функціональної стійкості ендотелію, розвитку явищ паранекрозу і некрозу в деяких ендотеліальних клітинах. Кількість таких патологічно змінених гемокапілярів на 14 добу гіпокінетичного стресу максимальна у щурів віком 210 - 420 діб постнатального розвитку і мінімальна у щурів віком 75 - 135 діб розвитку. Дані морофологічні зміни вказують на виснаження внутрішньоклітинних репаративних процесів.

На ультраструктурному рівні дисфункція ендотелію проявляється в превалюванні ендотеліоцитів з пікнотичними ядрами, накопичувальними тільцями і фаголізосомами в цитоплазмі. Площа перетинів гемокапілярів ендотелію на 9 добу у молодих і статевозрілих щурів не змінюється (табл. 2), але в клітинах ендотелію збільшується кількість внутрішньоклітинних органоїдів і включень, що вказує на дистрофію ендотелію судин передміхурової залози у даних груп експериментальних тварин.

Таблиця 2

Динаміка зміни площі гемокапілярів передміхурової залози щурів у нормі та при гіпокінетичному стресі у постнатальному періоді онтогенезу (n =144)

	Вік (доба)
Групи	75	135	210	420
	X ± Sx	X ± Sx	X ± Sx	X ± Sx	p?
контроль	1,25±0,05	1,62±0,27,	1,89±0,25	1,98±0,33	0,05
9 доба гкс	1,89 ± 0,5	2,18±0,03	4,72±0,32	5,32±0,05	0,05
14 доба гкс	1,93±0,05	2,87±0,56	7,41±0,45	7,83±0,34	0,01

У той же час на 14 добу при загальному збільшенні площі гемомікроциркуляторного русла в ендотеліоцитах спостерігається зменшення клітинних органоїдів та інших структур, що більше відповідає дисплазії ендотелію.

Причиною функціональних порушень в ендотелії Волчегорський І.А. і Тарасов Н.І. (1998) вважають порушення вільно-радикального окислення ліпідів, при цьому локальна активація перекисного окислення ліпідів у вогнищах запалення і зниження антиокисного потенціалу в тканині передміхурової залози грають важливу патогенетичну роль у розвитку хронічного простатиту.

Активний транспорт речовин через судинну стінку при гіпокінетичному стресі порушується, що веде до ураження стромального і паренхіматозного компонентів передміхурової залози.

У сполучнотканинному компоненті строми також відзначалися вакуолізація цитоплазми фібробластів, гострі інвагінації у ядрах міофібробластів і поява апоптозних ядер у клітинах фібробластичного диферону.

Даний факт підтверджує концепцію реактивної строми, викладену в іноземних джерелах (F. Yang, J. А. Tuxhorn, S. J. Ressler, 2005).

Однак, нами було помічено, що центральне положення в структурі строми, яка трансформується, займають не тільки міофібробласти, як вказують американські дослідники (J. A. Tuxhorn, 2002), але й фібробласти.

Поява в структурі стромальних компонентів рубцової колагенової сполучної тканини, що заповнює зони лімфостазу і зруйнованої строми в ділянках геморагій, являє собою приклад такої реактивності стромальних компонентів, що призводить до склерозу строми і склеротичної деградації секреторного епітелію ацинусів. Набряклість простатичного епітелію за звичай поєднується з потовщенням міждолькової сполучної тканини строми і руйнуванням базальної мембрани епітелію, що передує посиленій проліферації і росту протоків у центральних регіонах залози. При цьому ступінь виразності ушкоджень максимальний в тканинних регіонах, розташованих на периферії органа, у той час, як компенсаторно-відбудовні процеси переважають у залозистих часточках центральних зон. У результаті відзначаються явища лімфостазу, утворення порожнин на місці дезінтегрованих внаслідок некротичних процесів секреторних відділів і судин, що за даними іноземних дослідників (Т. Takeuchi, М. Suzuki, J. Kumagai, 2006) пов'язане з порушенням балансу між протеогліканами і глікозаміногліканами у власній речовині фіброзно-м'язової строми в підкапсулярних і периферійних регіонах. Вищеописані зміни узгоджуються з морфологічними ознаками хронічного простатиту, для якого, за даними літератури, характерно утворення кістоподібних мікропорожнин, що містять запальний детрит, і склеротизація строми (М.А. Лопаткін, 1998; А.П. Суворов, 2000; В.Н. Степанов, А. Р. Гуськов, 2001; О.В. Пермінова, 2007).

Явища великої лейкоцитарної інфільтрації, описані нами в тканинах передміхурової залози статевозрілих щурів віком 210 діб, на 14 добу імобілізації також є типовою морфологічною ознакою хронічного простатиту, що узгоджується з даними сучасних авторів (С.П. Серёгін, А.В. Панів, 1997, О.Г. Попадинець, 2003).

Таким чином, загальні напрямки морфофункціональних змін у судинах мікроциркуляторного русла та у тканинних регіонах передміхурової залози щурів різних вікових груп після впливу гіпокінетичного стресу різної тривалості мають подібні морфологічні прояви, але відрізняються за ступенем виразності компенсаторно-пристосувальних і патологічних процесів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розглянуто і вирішено актуальне питання визначення закономірностей морфогенезу ендотелію мікроциркуляторного русла передміхурової залози в пренатальному і постнатальному онтогенезі людини і білого щура, розглянуто значення мезенхіми у процесах регіонального диференціювання судин.

1. Співставлення морфогенезу ендотелію мікроциркуляторного русла передміхурової залози в пренатальному онтогенезі людини і щура виявило ряд загальних закономірностей, які проявляються у нерівномірності та асинхронності закладки, диференціюванні гемокапілярів і залежності васкулогенезу у фіброзно-м'язовій стромі, яка оточує залозисту паренхіму від регіональних особливостей мезенхіми, що моделює структуру органа і визначає прояви вікових і патологічних змін у постнатальному онтогенезі передміхурової залози.

2. Порівняльне дослідження розвитку гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози у людини і щура показало, що перший період утворення гемокапілярів у простаті плодів щурів відбувається на 17-18 добу розвитку, що відповідає 12 - 16 тижням у плодів людини. Другий період формування первинного дифузійного гемокапілярного русла відбувається на 19 - 22 добу у плодів щура, що відповідає 22 - 28 тижням плодів людини. Третій період початку розвитку вторинного мікроциркуляторного русла передміхурової залози у плодів щура збігається із закінченням другого періоду і триває в постнатальному онтогенезі.

3. Ендотелій гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози, що формується, у своєму розвитку проходить стадії послідовної трансформації від недиференційованих ущільнень мезенхімних клітин через стадію примордіальних ендотеліоцитів первинних гемокапілярів, що оточують залозисті бруньки, до спеціалізованих ендотеліоцитів гемокапілярів соматичного типу, що відображається зростанням ядерно-цитоплазматичного співвідношення в клітинах ендотелію від 1,28 ± 0,03 (p<0,05), (12 тиждень) до 3,06±0,16 (p<0,05) (36 тиждень), а також появою нечисленних ядерних двориків, мікропінацитозних пухирців, мітохондрій, мікроворсинок і протрузій на адлюмінальній поверхні клітин.

4. Морфогенез судин навколо протоків і кінцевих секреторних відділів у нормі і при патології (порушення гемодинаміки) має подібні риси, що проявляється у формуванні мезенхімальних або стромальних міжклітинних каналів, які передують появі нових гемокапілярів.

5. Процеси васкулогенезу і диференціювання судин у простаті плодів людини і білого щура відбуваються по ходу закладки епітеліальних простатичних бруньок і передують росту і диференціюванню стромальних компонентів передміхурової залози, при цьому переважає розвиток судин у напрямку від периферії до центру органа.

6. Гіпокінетичний стрес викликає порушення гемодинаміки в судинному руслі у передміхуровій залозі щурів, які проявляються явищами еритроцитарного сладжу, розривом стінки судин, геморагіями і плазморагіями, які призводять до функціональних порушень і патологічної трансформації ендотелію та епітелію секреторних відділів, що більш виражено на 14 добу гіпокінезії у групах зрілих (135 діб, 210 діб) і старих щурів (420 діб).

7. Ультраструктурні зміни в ендотелії гемомікроциркуляторного русла передміхурової залози при гіпокінетичному стресі на 9 добу у щурів всіх вікових груп проявляються в адаптивно-компенсаторних реакціях: посиленні мікропінацитозного транспорту, формуванні протрузій на поверхні плазмалеми, при цьому гіпокінетичний стрес на 14 добу іммобілізації викликає дисфункцію ендотелію, що проявляється в інтрацелюлярному набряці, паранекрозі і некрозі ендотеліоцитів гемокапілярів та амілоїдному набряканні середньої оболонки артеріол і венул.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З практичної точки зору отримані дані розкривають морфогенез мікроциркуляторного русла і судинного ендотелію у людини і щурів, що корисно використовувати для визначення загальних тенденцій розвитку гемокапілярів в органах, органогенез яких має кілька гетерогенних джерел походження.

Установлені особливості періодів у формуванні мікроциркуляторного русла передміхурової залози у онтогенезі білого щура, в поєднанні з обґрунтуванням подібності в морфогенезі судин при нормальному розвитку та при патології, викликаній порушеннями гемодинаміки, а також закономірності компенсаторно-пристосувальних реакцій ендотелію, строми і паренхіми при гіпокінетичному стресі дозволяють використовувати отримані результати для прогнозування механізмів функціональної адаптації і дезадаптації при розвитку хронічного неспецифічного простатиту.

Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі на кафедрах гістології, цитології та ембріології, клінічної урології, а також у лікувальних установах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лугин И.А. Морфофункциональное состояние тканевых компонентов простаты молодых крыс при гипокинетическом стрессе и воздействии КВЧ-сигналов / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Український морфологічний альманах. 2005. Т. 3, вип. 1. С. 87 - 89. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, технічна підготовка статті до друку).

2. Лугин И.А. Эндотелий капилляров, тканевые базофилы и динамика изменчивости микроциркуляторного русла простаты в пренатальном онтогенезе / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Таврический медико-биологический вестн. 2005. Т. 8, № 3. С. 68 - 71 (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

3. Лугин И.А. Компенсаторно - приспособительные изменения тканевых регионов простаты крыс в условиях иммобилизационного стресса / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского.- 2005. Т. 141, Ч. 6. С. 48 - 51. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних, технічна підготовка статті до друку).

4. Лугин И.А. Морфофункциональное состояние паренхимы простаты молодых крыс в условиях гипокинетического стресса / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Світ медицини та біології. 2005. № 3. С. 44 - 46. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

5. Лугин И.А. Развитие тканевых регионов простаты человека в пренатальном онтогенезе / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Український морфологічний альманах. 2006. Т. 4, Вип. 2. С. 81- 83. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

6. Троценко Б.В. Значение мезенхимы в процессах морфогенеза предстательной железы у плодов человека и крысы / Б.В. Троценко, И.А. Лугин // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. 2006. Т. 142, Ч. 1. С. 86 - 89. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

7. Троценко Б.В. Дифференцировка тканевых компонентов простаты человека в пренатальном онтогенезе / Б.В. Троценко, И. А. Лугин // Таврический медико-биологический вестн. 2006. Т. 9, № 3, Ч. III. С. 200 - 203. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, технічна підготовка статті до друку).

8. Лугин И.А. Морфофункциональные изменения тканевых регионов простаты крыс в условиях иммобилизационного стресса разной продолжительности / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Таврический медико-биологический вестн. 2006. Т. 9, № 4, Ч. III. С. 160 - 162. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

9. Лугин И.А. Ультраструктурные изменения в тканевых регионах предстательной железы крыс при длительной иммобилизации / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Український морфологічний альманах. 2007. Т. 5, вып. 4. С. 81 - 83. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

10. Лугин И.А. Морфофункциональные изменения эндотелия сосудов предстательной железы крыс в условиях гипокинетического стресса / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Таврический медико-биологический вестник. 2008. Т. 11, № 3. С. 101 - 105. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

11. Троценко Б.В. Эндотелий капилляров и динамика изменчивости микроциркуляторного русла простаты в пренатальном онтогенезе / Б.В. Троценко, И. А. Лугин // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: матер. наук.-практ. конф. з між народ. участю, присвяч. 200-річчю з дня заснування Харків. держ. мед. ун-ту 17-18 січня 2005 року). Харків, 2005. С. 61 - 62. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, технічна підготовка статті до друку).

12. Лугин И.А. Строма, паренхима и микроциркуляторное русло простаты крыс под воздействием гипокинетического стресса и КВЧ-сигналов / И.А. Лугин, А.С. Новов, А.Ш. Усеинов // Материалы 77-й научно-практической конференции молодых учёных и студентов КГМУ. Симферополь, 2005. С. 49. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних, технічна підготовка статті до друку).

13. Троценко Б.В. Морфофункциональное состояние стромы и паренхимы простаты молодых крыс при гипокинетическом стрессе и воздействии КВЧ-сигналов / Б.В. Троценко, И. А. Лугин // Карповські читання: матер. ІІ наук. конф. Днепропетровск, 2005. С. 69 - 70. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, технічна підготовка статті до друку).

14. Троценко Б.В. Сравнительный анализ морфогенеза предстательной железы у плодов человека и крысы / Б.В. Троценко, И. А. Лугин // Карповські читання: матер. ІІІ Всеукр. морфологічної наук. конф. Днепропетровск, 2006. С. 65 - 67. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

15. Лугин І.А. Морфогенез тканинних регіонів передміхурової залози у плодів людини / І.А. Лугин, Б.В. Троценко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2006. Т. 5, № 2. С. 76 - 77. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, технічна підготовка статті до друку. Спільно проаналізовані одержані результати).

16. Лугин И.А. Роль мезенхимы в процессах формирования микроциркуляторного русла в предстательной железе плодов человека / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів: матер. наук. - практ. конф. з міжнарод. участю. Тернопіль, 2006. С. 75 - 76. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

17. Лугин И.А. Влияние иммобилизационного стресса на состояние тканевых регионов предстательной железы у молодых и зрелых крыс / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Вісн. Вінницького національного мед. ун-ту. 2006. № 10(2). С. 348. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

18. Лугин И.А. Морфофункциональное состояние тканевых регионов простаты зрелых крыс в условиях иммобилизационного стресса // Український науково-медичний молодіжний журнал. Спец. випуск до 165-річчя Нац. медичного ун-ту ім. О.О. Богомольця. К., 2006. С. 51 - 52.

19. Лугин И.А. Морфогенез тканевых регионов предстательной железы у плодов человека / И.А. Лугин, Е.С. Шуракова // Теоретические и практические аспекты современной медицины: матер. 79-й межвузовской науч. - практ. конф. студентов и молодых учёных КГМУ им. С.И. Георгиевского, 19 апреля 2007. Симферополь, 2007. С. 11. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних, технічна підготовка статті до друку).

20. Лугин И.А. Органомодулирующая функция мезенхимы в формировании микроциркуляторного русла предстательной железы плодов человека / И.А. Лугин, Б.В. Троценко // Морфология. 2007. Т. 131, № 3. С. 79 - 80. (Здобувачем особисто проведено збір експериментальних даних, статистична обробка одержаних даних. Спільно проаналізовані одержані результати).

...