Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. Шупика

УДК: 612.72 - 002: 612.453

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ФТОРИДІВ ПРИ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

14.01.22 - стоматологія

ХАЛІЛІ ДЖАФАР

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Інститут стоматології, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

доктор медичних наук, професор Ярова Світлана Павлівна, Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, кафедра загальної стоматології ФІПО, завідувач

Захист відбудеться «30» жовтня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.09 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м. Київ, Інститут стоматології, вул. Пимоненка, 10А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.613.09 к.мед.н., доцент Дорошенко О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значна розповсюдженість генералізованого пародонтиту (ГП), тяжкість перебігу, збільшення кількості ускладнених форм та короткочасні ремісії обумовлюють постійний пошук нових методів і засобів його лікування (А.М. Политун, 1996; Г.Н. Вишняк, 1999; Н.Ф. Данилевский, 2000; Т.А. Петрушанко, 2000; В.Ф. Куцевляк, 2002; Л.М. Лукиных, 2003; С.П.Ярова, 2005; Г.Ф. Белоклицкая, 2000, 2003, 2007).

Роботами вітчизняних науковців (В.А. Пахомова, 1992; Г.В. Погребняк, 2004; О.В. Липовченко, 2005; Г.Ф. Белоклицкая, 1996, 2007) доведено, що одне з провідних місць в патогенезі ГП займають порушення метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу із посиленням процесів ПОЛ, які призводять до розвитку в тканинах пародонту перекисно-ацидотичного метаболічного синдрому (Г.Ф. Белоклицкая, 2007).

Використання в комплексній терапії ГП інтегральних коректорів кислотно-лужного гомеостазу: препарату «Намацит» (Д.А. Мельничук, М.Ф. Гулый, В.А. Пахомова, 1994; Г.Ф. Белоклицкая, В.А. Пахомова, 1994), біологічно активних добавок «Віта» (Г.Ф. Белоклицкая, В.А. Пахомова, Д.А. Мельничук, 2001; Г.Ф. Белоклицкая, А.В. Погребняк, 2003, 2004) та «Віта-полівітамінна» (О.О. Протункевич, 1998; О.В. Липовченко, 2005) показало їх високу клінічну ефективність при системній дії та місцевом використанні, обумовлену патогенетичною спрямованістю.

Данні літератури стосовно алкалозного механізму дії вітамінів (В.А. Пахомова, 1992; Д.А. Мельничук, В.А. Пахомова, Г.Ф. Белоклицкая, 2002) стали підставою до використання в схемах лікування ГП вітамінних комплексів «Аеровіт» (Г.Ф. Белоклицкая, 1996, 2000) та «Ундевіт» (О.В. Липовченко, 2005) не тільки як антиоксидантів, а й як засобів з антиацидотичним механізмом дії.

Протягом багатьох років в стоматологічній практиці широко використовують сполуки фтору, який відомий своїми крієспрофілактичними властивостями. Фтор, ізоморфно включений у склад гідроксильної групи в молекулі гідроксиапатиту, перетворює його у фторапатит, стійкий до впливу демінералізуючих кислот. Крім того, фтор із його властивостями пригнічувати активність мікроорганізмів оказує антибляшкову дію (Т.П. Терешина, 1996; Э.М. Мельниченко, Т.Н. Терехова, 1997; Э.М. Кузьмина, 1997; Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко, Е.И. Остапко, 2001; Pizzo G., Guiglia R., 2004; Horwith J., Machtei E.E., 2005).

При цьому, поодинокі літературні дані (О.О. Протункевич, 1998) свідчать, що карієспрофілактичний ефект фториду натрію обумовлений, насамперед, його антиалкалозною дією, яка виражається у нормалізації окисно-відновних властивостей та процесів обміну які формують алкалоз в тканинах і рідинах організму.

Тому, розробка комплексного підходу до лікування хворих на ГП різної тяжкості, який заснований на різних схемах використання фториду натрію з вітамінами та поєднанням з мінеральними сполуками є актуальною задачею сучасної пародонтології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно з планом науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної стоматології Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України «Патогенетичне обґрунтування нових підходів до лікування генералізованих захворювань тканин пародонту, кандидозного ураження слизової оболонки порожнини рота, карієсу та його ускладнень» (№ Державної реєстрації 0106U000403).

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит на підставі патогенетичного підходу, який поєднує загальне та місцеве лікування з використанням комбінованого препарату фтору та препарату з мікроелементним складом.

Завдання дослідження:

1. В експерименті на тваринах вивчити вплив фториду натрію, його комбінації з вітамінами і комплексом мікроелементів на показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги, ПОЛ та стан альвеолярної кістки.

2. Дослідити показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги, ПОЛ, мінерального обміну і обміну оксиду азоту в РР у хворих на ГП І, І-ІІ ступеня з хронічним та загостреним перебігом і встановити характер цих змін в залежності від клінічних проявів ГП.

3. Вивчити клінічну ефективність препарату «Вітафтор» при його використанні в комплексному лікуванні хворих на ГП І-ІІ ступеня з хронічним перебігом у найближчі та віддалені строки спостереження.

4. Вивчити клінічну ефективність поєднаного використання «Вітафтора» та «Намацита» в комплексному лікуванні хворих на ГП І-ІІ ступеня із загостреним перебігом у найближчі та віддалені строки спостереження.

5. Оцінити вплив самостійного місцевого використання «Вітафтора», а також його поєднання з «Намацитом» у хворих на ГП І-ІІ ступеня з хронічним та загостреним перебігом на показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги, ПОЛ, мінерального обміну і обміну оксиду азоту в РР.

6. Розробити показання до використання локального препарату «Вітафтор» та його комбінації з «Намацитом» в комплексному лікуванні хворих на ГП різного ступеня тяжкості.

Об'єкт дослідження - тканини пародонту, ротова рідина хворих на ГП І, І-ІІ ступеня з хронічним та загостреним перебігом, а також здорових осіб з інтактним пародонтом, експериментальні тварини.

Предмет дослідження - оцінка ефективності комплексного підходу до лікування хворих на ГП І, І-ІІ ступеня з хронічним та загостреним перебігом, який поєднує загальне та місцеве лікування з використанням комбінованого препарату фтору та комплексу мікроелементів.

Методи дослідження. 1) Клінічні - для оцінки пародонтального статусу; 2) біохімічні - для оцінки стану метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги, редокс-стану, активності системи ПОЛ, мінерального обміну та обміну оксиду азоту; 3) морфометричні - для оцінки стану альвеолярної кістки; 4) статистичні - для оцінки достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів:

– Вперше в експерименті встановлений негативний вплив фториду натрію на стан альвеолярної кістки, яке супроводжується порушеннями метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги та ПОЛ з розвитком ознак метаболічного ацидозу, інтенсивність якого перевищує рівень, досягнутий в результаті створення метаболічної моделі пародонтиту.

– Вперше показано, що поєднання в раціоні годування тварин фториду натрію, комплексу вітамінів А, С, Д та мікроелементів оказує антиацидотичний вплив, нормалізує показники ПОЛ і, тим самим, попереджає розвиток резорбції альвеолярної кістки.

– На підставі клінічних і біохімічних досліджень вперше показано, що поєднане використання комплексу фториду натрію та вітамінів А, С, Д з мікроелементним препаратом «Намацит» оказує найбільш виражену антиацидотичну і антиоксидантну дію.

– Вперше патогенетично обґрунтовано доцільність включення в схеми комплексного лікування хворих на ГП І-ІІ ступеня з хронічним та загостреним перебігом локального використання препарату «Вітафтор» і його поєднання з мікроелементним препаратом «Намацит», так як при цьому, поряд з усуненням проявів метаболічного ацидозу, нормалізацією процесу ПОЛ, мінерального обміну та обміну оксиду азоту, отриманий високий терапевтичний ефект у найближчі та віддалені строки лікування (6 і 12 міс.).

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені схеми комплексного патогенетичного лікування хворих на ГП І, І-ІІ ступеня з хронічним та загостреним перебігом, засновані на використанні «Вітафтору» та його поєднання з «Намацитом», дозволяють підвищити якість лікування, подовжити період ремісії та досягти стійкої (до 12 міс.) клінічної стабілізації.

Біохімічні показники, які відображають стан кислотно-лужного гомеостазу, спрямованість процесів ПОЛ, мінерального обміну і обміну оксиду азоту можуть бути використані практичними лікарями для диференційованого підходу до призначення схеми комплексного лікування, а також для оцінки клінічної ефективності проведеного лікування ГП.

Впровадження результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в лікувальну роботу стоматологічної поліклініки НМУ імені О.О. Богомольця, стоматологічної поліклініки ІС НМАПО імені П.Л. Шупика, стоматологічного відділення Державного закладу «Клінічна поліклініка № 1» ДУС, Київської державної центральної басейнової поліклініки, а також в учбовий процес кафедри терапевтичної стоматології та стоматології ІС НМАПО імені П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів аналіз наукової літератури за обраною проблемою, виконав експериментальні і клінічні дослідження, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, науково обґрунтував їх, оформив дисертаційну роботу. Наукові публікації, текст дисертації та автореферат написані автором особисто. Під керівництвом наукового керівника сформульовані мета і завдання дисертаційного дослідження, основні положення дисертації, висновки і практичні рекомендації. Експериментальні і біохімічні дослідження виконані спільно із співробітниками кафедри госпітальної терапії Одеського державного медичного університету імені М.І. Пирогова (зав. кафедри - д.мед.н., професор В.М. Юрлов).

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота пройшла апробацію на міжкафедральному засіданні профільних кафедр ІС НМАПО імені П.Л. Шупика (протокол № 2 від 06.05.2009 року).

Основні положення дисертації обговорені на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції «Наукові розробки молодих вчених КМАПО ім. П.Л. Шупика» (Київ, 2005); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології» (Київ, 2006); науково-практичній конференції «Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота» (Київ, 2007); VI Міжнародній науково-практичній конференції із стоматології (Мінськ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» (Сумы, 2007); XXIX підсумкової конференції суспільства молодих вчених МГМСУ (Москва, 2007); міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2007, 2008); Swiss Med Lab Congress (Монтре, Швейцарія, 2008); 5^th Annual Conference of the German United Society of Clinical Chemistry and Laboratory Medicine (DGKL) (Мангейм, Німеччина, 2008); Prague Dental Day (Прага, Чехія, 2008); FDI Annual World Dental Congress (Стокгольм, Швеція, 2008); 9^th Biennial Congress of the European Association of Oral Medicine (Зальцбург, Австрія, 2008); Europerio 6 (Стокгольм, Швеція, 2009); 18^th IFCC - FESCC European Congress of Clinical Chemistry and Laboratory Medicine (Інсбрук, Австрія, 2009); 46^th Congress of the European Societies of Toxicology (Дрезден, Німеччина, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових робіт, в тому числі 6 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 - у зарубіжних виданнях (з них 1 особиста, 8 - із співавторами), 10 - в матеріалах і тезах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 199 сторінках друкованого тексту (основний зміст - 150 сторінок), складається із вступу, аналітичного огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 240 джерел (200 - вітчизняних та країн СНГ, 40 - іноземних авторів). Робота ілюстрована 44 рисунками та 61 таблицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Для реалізації завдань експериментального характеру 50 білих щурів, віком 1,5 міс. були розподілені на 5 груп в залежності від раціону годування. Щурів 1-ї (контрольної) групи утримували на раціоні віварію. У щурів 2-ї (дослідної) групи моделювали пародонтит шляхом додавання до раціону годування на протязі 30 діб хлористого амонію (5 мг/кг), який викликає розвиток в організмі компенсованого МА (В.А. Пахомова, 1992). Щури 3-5-ої дослідних груп в стандартному раціоні годування отримували з питною водою фторид натрію із розрахунку 5 мг/л. При цьому 4-а група додатково отримувала комплекс вітамінів А, С, Д (1/50 добової дози дорослої людини на 1 кг маси щурів). Раціон годування 5-ої групи був доповнений мінеральним препаратом «Намацит» (300 мг/кг). По закінченню експерименту, із дотриманням вимог ефтаназії, під ефірним наркозом тварин забивали. Підрахунок резорбції альвеолярної кістки проводили в ділянці трьох молярів нижньої щелепи за абсолютним оголенням коренів на стереоскопічному мікроскопі в умовних одиницях (1 у.о.=0,1 мм).

Для оцінки інтенсивності резорбції використовували (Г.Ф. Белоклицкая, А.В. Погребняк, Халили Джафар, 2008) бальну шкалу: 0 - резорбція відсутня (умовна фізіологічна норма); 1 бал - резорбція в межах 0,1-0,2 мм (низька інтенсивність); 2 бали - резорбція в межах 0,2-0,6 мм (середня інтенсивність); 3 бали - 0,6-1,0 мм (інтенсивна резорбція); 4 бали - 1,0-1,5 мм (резорбція підвищеної інтенсивності).

Для реалізації завдань клінічного характеру було проведено обстеження 104 осіб, до складу яких увійшли пацієнти з інтактним пародонтом та з ГП І, І-ІІ ст. з хронічним і загостреним перебігом у віці від 18 до 55 років. Обстежені були розподілені на 2 групи: основну (74 особи) та групу порівняння (30 осіб), склад яких був однорідним за віком, статтю та тривалістю перебігу ГП. Пацієнти основної групи в залежності від поставленого діагнозу були розподілені на 3 групи: 1-а - пацієнти з ГП І ст. з хронічним перебігом (30 осіб), 2-а - пацієнти з ГП І-ІІ ст. з хронічним перебігом (30 осіб), 3-я - пацієнти з ГП І-ІІ ст. із загостреним перебігом (14 осіб).

Базисна терапія для хворих 3-х груп включала загальноприйняті методи місцевого лікування (консервативні, хірургічні, ортопедичні). Серед них: зрошення порожнини рота дезодоруючими розчинами та очищення зубів від м'якого ЗН, механічне зняття над- та під'ясеневих мінералізованих ЗВ інструментальними методами і за допомогою УЗ апарата, промивання ПК розчинами антисептиків (3 % розчин перекису водню, 0,1 % ХГ). За показаннями усували травматичні вузли, вирівнювали оклюзійні поверхні, проводили тимчасове шинування сучасними методами. В 1-й групі додатково використовували місцево мінеральний препарат «Намацит» (Дозвіл Фармкомітету МОЗ України до використання протокол № 3 від 31.03.1994) у вигляді 3 % водного розчину для аплікацій по 15-20 хв. (курс 5-7 днів). В 2-й групі додатково призначали таблетки для розсмоктування в порожнині рота «Вітафтор» (Дозвіл на використання Фармкомітету МОЗ України реєстраційний номер UA/3571/01/01 від 14.09.2005 до 14.09.2010 р.) згідно інструкції, курсом 21 день. В 3-й групі крім «Вітафтору» додатково призначали пероральний прийом мінерального препарату «Намацит» (3,0 г розчиняють у 250 мл води), схема прийому - 2 р. на день (за 15-30 хв. до їжі або через 1-1,5 години після їжі). Курс 14 днів.

При об'єктивному стоматологічному обстеженні оцінювали наявність локальних факторів ризику (глибина присінку, прикус, оклюзія), колір, консистенцію та контури ясен і міжзубних пиптиків. Визначали глибину пародонтальних кишень (ПК), рухливість зубів і втрату кісткової тканини (ВКТ). Інтенсивність запалення оцінювали за допомогою індексу РМА (папілярно-маргінально-альвеолярний) і проби Шиллера-Писарєва (Н.Ф. Данилевский и соавт., 2000), ступінь кровотечі та гноєвиділення з ПК визначали за 3-х бальною шкалою (Г.Ф. Белоклицкая, 1996). Для підсумкової оцінки стану тканин пародонта розраховували комбіновані пародонтальні індекси: комбінований (КПІ), діагностичний (ДПІ) та індекс пародонтальних резервів (ІПР) (Т.В. Никитина, 1982). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали з використанням індексів Гріна-Вермільона, Турескі, О'Лірі (Г.Ф. Белоклицкая, 1996). Результати об'єктивного обстеження відображали в амбулаторних медичних картках та «Картах пародонтологічного обстеження» (Г.Ф. Белоклицкая, 1996). Рентгенологічне дослідження проводили контактним внутрішньоротовим методом та методом панорамної рентгенографії (Н.В. Курякина, Т.Ф. Кутепова, 2000). Діагностику захворювань пародонту проводили у відповідності до класифікації М.Ф. Данилевського (1994).

В РР всіх обстежених та в гомогенатах тканин експериментальних тварин визначали вміст -SH- та -SS- (И.В. Веревкина и соавт., 1977), НАД, НАД*Н (М.И. Прохорова, 1982), МДА (И.Д. Стальная и соавт., 1977) та активність ФдФази (Н.П. Мешкова и соавт., 1979). Розраховували відношення SH/SS і НАД/НАД*Н. В РР додатково визначали вміст К, Са та Р (В.В. Меньшиков, 1997), активність NОS (В.В. Сумбаев и соавт., 2000), вміст NО₂ та NО₃ (И.О. Киселик и соавт., 2001). Показники кислотно-лужного стану крові тварин вимірювали на мікроаналізаторі фірми Раделкіс (Угорщина) у відповідності з рекомендаціями Р. Харшина та Д. Шейха (1981).

Клініко-лабораторне обстеження проводили при первинному зверненні пацієнтів, після завершення лікування, а також через 6 і 12 міс.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою пакету прикладних програм STATISTICA (О.П. Мінцер та співавт., 2003).

Результати дослідження. Експериментально доведено, що у щурів 2-ої групи в організмі присутні явища МА, які характеризуються достовірним (p<0,001-0,05) зниженням в крові тварин рН та рСО₂. При цьому, порівняно з контрольними щурами, відмічено посилення резорбції альвеолярної кістки в середньому в 4,6 рази (р<0,05), що оцінено як інтенсивна резорбція (3 бала). У щурів 3-ї групи встановлено, що фторид натрію в питній воді впливає подібно хлористому амонію - з розвитком МА, що виражається в достовірному (p<0,001-0,05) зниженні рН крові (в середньому в 1,1 рази) і вмісту вуглекислоти (в середньому в 2,1 рази) порівняно з контрольними тваринами, а резорбція альвеолярної кістки оцінена у 4 бала (підвищена інтенсивність). У щурів 4-ої та 5-ої груп показники кислотнолужної рівноваги та резорбція альвеолярної кістки мають тенденцію до нормалізації, про що свідчать дані номограм, які наближені до умовної норми (p<0,001-0,05) при зменшенні (p<0,05) показників резорбції альвеолярної кістки у щурів 4-ої групи до 2-х балів (середня інтенсивність), у щурів 5-ої групи - до 1 балу (низька інтенсивність).

Наведені дані об'єктивно підтверджені динамікою відношень НАД/НАД*Н та відношення SH/SS у всіх досліджуваних тканинах щурів з вагомою вираженістю (p<0,001-0,05) в кістковій тканині (тазова, альвеолярна кістки) і тканинах зубів. Так, у щурів 2-ої групи, в кістковій тканині відношення НАД/НАД*Н в середньому знизилося в 3,1 рази (p<0,001-0,05), при підвищенні відношення SH/SS у 2,8 рази (p<0,001-0,05). Найбільш схильна змінам була альвеолярна кістка, де відношення НАД/НАД*Н знизилося у 4,5 рази (p<0,001), а в тазових кістках - у 2,7 рази (p<0,05) при збільшенні, відповідно, у 2,5 (p<0,001) і у 3,1 рази (p<0,05) відношення SH/SS. Порівнюючи відношення НАД/НАД·Н та SH/SS у всіх тканинах у тварин 2-ої і 3-ої груп, в останній було виявлено більш суттєве зниження (p<0,001) відношення НАД/НАД·Н і збільшення (p<0,001) відношення SH/SS. Разом з тим встановлено, що відношення НАД/НАД·Н в кістковій тканині тварин 3-ої групи в середньому знизилося (p<0,001) у 3,6 рази при підвищенні (p<0,001) відношення SH/SS в середньому у 4,5 разів, що є достовірно більшим, ніж у тварин 2-ої групи (p<0,05). Підтвердженням схильності альвеолярної кістки до ураження у тварин 3-ої групи, порівняно з контрольними, було зменшення у 4,9 рази відношення НАД/НАД·Н (p<0,001) при його зменшенні у 3 рази в тазовій кістці (p<0,001), а також підвищення у 5 разів (p<0,001) відношення SH/SS проти тазової кістки - у 4 (p<0,001).

У тварин 4-ої групи в кістковій тканині спостерігали нормалізацію (p<0,001-0,05) показників метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги (зменшення відношення SH/SS в середньому у 4 рази порівняно із 3-ою групою та у 2,5 рази - з 2-ою), що свідчило про зниження активності проявів МА. При цьому його величина в альвеолярній кістці у тварин 4-ої групи достовірно не відрізнялася від аналогічної у контрольних тварин. Паралельно відмічали підвищення у 4 рази, порівняно з показниками 3-ої групи, відношення НАД/НАД·Н (p<0,001). У тварин 5-ої групи означені відношення нормалізувались у всіх досліджуваних тканинах. При порівнянні величин відношень НАД/НАД·Н і SH/SS між 3-єю, 4-ою та 5-ою групами, в останній явища МА максимально зменшувалися. Встановлено, що в тазових кістках відношення НАД/НАД·Н у тварин 5-ої групи, порівняно з 3-єю збільшилося у 3,6 рази (p<0,001), а в 4-ій групі - у 2,2 рази (p<0,05) при зниженні відношення SH/SS, відповідно, у 8 (p<0,001) та у 3 рази (p<0,05). При цьому в альвеолярній кістці відношення НАД/НАД·Н у тварин 5-ої групи, порівняно з 3-єю збільшилося у 5,6 рази (p<0,001), тоді як в 4-ій - у 4 рази (p<0,05), а відношення SH/SS, відповідно, зменшилося у 5,3 (p<0,001) та у 4,8 рази (p<0,05). Водночас спостерігали зміни вмісту ФдФази та активності ПОЛ. Встановлено, що найбільш виражене збільшення вмісту ФдФази в кістковій тканині відмічалось у щурів 3-ої групи (в альвеолярній кістці у 4,4 рази, p<0,05) при підвищенні у 6,6 рази вмісту МДА (p<0,05).

Порівняно з цим, у щурів 4-ої та 5-ої груп спостерігали нормалізацію активності ФдФази та вмісту МДА, особливо виражене в альвеолярній кістці. Вміст ФдФази у щурів 4-ої групи знизився у 4,2 рази (p<0,001), а у щурів 5-ої групи - у 4,3 рази (p<0,001) з максимальним наближенням до умовної фізіологічної норми.

Слід зазначити, що у тварин 5-ої групи, порівняно з 3-єю вміст МДА у всіх досліджуваних тканинах був мінімальним при достовірно (p<0,05) більш високих показниках у 4-ій групі. Найбільш позитивні результати були отримані в альвеолярній кістці у тварин 5-ої групи, де вміст МДА знизився у 12 разів (p<0,001), в той час як в 4-ій всього у 5 разів (p<0,05).

На клінічному етапі у пацієнтів з інтактним пародонтом (середня глибина ЯБ - 0,80±0,04 мм, відсутність кровотечі з ясен, негативна проба Ш-П, індекс ВКТ - 0 балів; задовільний гігієнічний стан порожнини рота - індекси Г-В 0,20±0,06 бали, Тур. - 0,86±0,09 бали, відсутність мінералізованих зубних відкладнень; ІПР - 100 %) в РР виявлено, що ознаки МА і порушення в системі ПОЛ відсутні (НАД/НАД·Н - 0,270,09, SH/SS - 0,280,01; активність ФдФазы - 0,310,016 нмоль/с/мл; вміст МДА - 5,160,03 ммоль/мл), а активність NOS та вміст NO₂, NO₃ відповідають умовній фізіологічній нормі. При цьому вміст К, Р, Са та відношення P/Ca було збалансованим, що підтверджує відсутність ознак МА.

У пацієнтів 1-ої групи із діагностованим ГП І ст. з хронічним перебігом при клінічному обстеженні виявлено: індекс РМА - 1,54±0,05 бали, незначна кровотеча з ясен - 1,17±0,06 бали, глибина ПК до 3,20±0,18 мм; величини індексів гігієни - Г-В 1,08±0,06 бали, Тур. - 1,58±0,16 бали, О'Лірі - 2,06±0,31 бали; комбіновані пародонтальні індекси - КПІ - 1,91±0,27, ДПІ - 0,66±0,04, ІПР - 82,63±2,42 %, p<0,001-0,05. В РР встановлена наявність початкових ознак МА: зменшення у 1,4 рази відношення НАД/НАД·Н (p<0,05) при зростанні у 1,5 разів відношення SH/SS та у 3 рази вмісту ФдФази (p<0,05), посилення (p<0,05) процесу ПОЛ. Активність NOS та вміст NO₂, NO₃ не мали достовірних відмінностей від групи порівняння. Вміст К, Р, Са та відношення P/Ca мали незначні зміни. В цілому представлені зміни характерні для початкової стадії розвитку МА.

У пацієнтів 2-ої групи, хворих на ГП І-ІІ ст. з хронічним перебігом були виявлені: індекс РМА - 1,97±0,29 бали, помірна кровотеча з ясен - 1,85±0,11 бали, глибина ПК - 4,65±0,23 мм, ВКТ - 4 бали; незадовільний гігієнічний стан порожнини рота - індекси Г-В - 2,28±0,17 бали, Тур. - 2,76±0,26 бали, О'Лірі - 3,37±0,26 бали; КПІ - 3,11±0,24, ДПІ - 0,51±0,03, ІПР - 70,82±2,80 %, p<0,001-0,05. При цьому в РР визначені помірні ознаки МА: зменшення у 5,4 рази відношення НАД/НАД·Н (p<0,05) при збільшенні у 5,6 разів відношення SH/SS (p<0,05), у 6,2 рази вмісту ФдФази і у 7,6 разів вмісту МДА (p<0,05). Активність NOS збільшувалася у 1,4 рази (p<0,05), активність NO₃ знижувалася у 5,4 рази (p<0,05), при достовірно не змінному вмісті NO₂. Водночас було встановлено зниження (p<0,05) вмісту К у 1,8 рази, Р - у 3,8 рази, відношення P/Ca - у 4,4 рази та збільшення вмісту Са у 1,3 рази (p<0,05).

У пацієнтів 3-ої групи з діагностованим ГП І-ІІ ст. із загостреним перебігом були виявлені: індекс РМА - 2,01±0,17 бали, висока інтенсивність кровотечі з ясен - 2,93±0,15 бали, глибина ПК - 4,70±0,25 мм, ВКТ - 4 бали; незадовільний гігієнічний стан порожнини рота - індекси Г-В 2,97±0,21 бали, Тур. - 2,92±0,27 бали, О'Лірі - 3,55±0,27 бали, p<0,01-0,05; КПІ - 3,89±0,42, ДПІ - 0,54±0,03, ІПР - 69,81±3,92 %, p<0,001-0,05. В РР були встановлені найбільш виражені ознаки МА та значне посилення процесів ПОЛ, що засвідчено зменшенням відношення НАД/НАД·Н у 6,8 рази (p<0,001) при збільшенні у 11 разів відношення SH/SS (p<0,001) та у 9,5 рази вмісту ФдФази (p<0,001) на тлі значного збільшення (у 12,6 рази, p<0,001) вмісту МДА. Висока інтенсивність МА та ПОЛ супроводжувалася: підвищенням активності NOS у 1,3 рази (p<0,001), зниженням NO₃ у 4,4 рази (p<0,001), а також вираженими порушеннями мінерального обміну із зниженням вмісту К у 1,4 рази (p<0,001), Р - у 1,2 рази (p<0,001) і відношення P/Ca - у 1,8 рази (p<0,001) при збільшенні (p<0,001) вмісту Са у 1,6 рази.

Отримані клініко-експериментальні дані стали підставою до використання «Вітафтора» та «Намацита», як препаратів патогенетично спрямованої дії в схемах комплексного лікування хворих на ГП. Так, місцеве використання «Намациту» в I схемі у пацієнтів з ГП І ст. з хронічним перебігом, обумовлено розвитком у їхній РР початкових ознак МА та антиацидотичними властивостями препарату «Намацит». Місцеве використання комплексного препарату «Вітафтор» за II схемою у пацієнтів, хворих на ГП І-ІІ ст. з хронічним перебігом визначається з одного боку появою в їх РР помірних ознак МА та порушень ПОЛ, а з другого - антибактеріальною дією фториду натрію, зокрема на мікроорганізми зубної бляшки (Э.М. Мельниченко, Т.Н. Терехова, 1997; Э.М. Кузьмина, 1997; Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко, Е.И. Остапко и соавт., 2001). Крім того, отримані нами результати експериментальних досліджень переконливо засвідчили, що додавання до фториду натрію вітамінів А, С, Д викликає зниження проявів МА, дякуючи компенсаторно-алкалозній дії вітамінів А та С, а також остеогенним властивостям вітаміну Д, нормалізації процесів пероксидації ліпідів в тканинах пародонту із зниженням інтенсивності резорбції альвеолярної кістки. Поєднання місцевого використання «Вітафтору» та перорального прийому «Намациту» у III схемі лікування, використаній у пацієнтів, хворих на ГП І-ІІ ст. із загостреним перебігом, було обумовлено інтенсивним розвитком в їх РР ознак МА із значним посиленням процесів ПОЛ, зазначеними вище властивостями «Вітафтору» та отриманими нами експериментальними даними про потенціювання антиацидотичних та антиоксидантних властивостей «Намациту» комплексом вітамінів (А, С і Д).

Клінічні результати отримані під впливом I схеми лікування показали, що усунення ознак запального процесу в пародонті було досягнуто на 5-7 відвідування. Про це свідчило зниження індексу РМА у 7,7 рази (p<0,05), відсутність кровотечі ясен (зниження індексу кровотечі у 11,7 рази, p<0,05), негативна проба Ш-П (p<0,05). Про значне покращення гігієнічного стану порожнини рота свідчила позитивна динаміка гігієнічних індексів (p<0,05): зменшення індексу Г-В у 2,9 рази, Тур. - у 2,6 рази, О'Лірі - у 6,7 рази. При цьому було помітним зниження КПІ у 17 разів, зростання ДПІ та ІПР відповідно у 1,3 та у 1,2 рази, p<0,05. Позитивні клінічні результати, отримані після застосування II схеми лікування, підтверджені зниженням індексу РМА в 11 разів (p<0,05), повним усуненням кровотечі та серозного ексудату з ПК (p<0,05), негативною пробою Ш-П (1,030,09), нормалізацією комбінованих індексів (зниження КПІ у 6,4 рази, збільшення ДПІ та ІПР у 1,4 рази, p<0,05). Також відмічали зниження (p<0,05) всіх індексів гігієни, при чому величина індексу Г-В зменшилася у 7,6 рази, Тур. - у 4,3 рази.

При порівнянні результатів клінічного обстеження після проведеного лікування за II та III схемами, виявилося, що найбільш високий результат був отриманий при застосуванні III схеми (p<0,001). При цьому величина індексу РМА знизилася у 14 разів, індекси кровотечі і проба Ш-П, відповідно, у 7,7 та у 3,1 рази. Крім того, індекс Г-В знизився у 9,6 рази, Турескі - у 5,2 рази при, відповідно, менш інтенсивному їх зниженні (p<0,05) після використання II схеми лікування. Також найбільш суттєво (p<0,001) знизився КПІ - у 10,5 рази, що доводить повне усунення симптомів запалення в пародонті при загостреному перебігу ГП І-ІІ ст. на тлі зменшення вказаного індексу при хронічному перебігу ГП - всього у 6,4 рази (p<0,05).

Після використання I схеми в РР пацієнтів відношення НАД/НАД·Н збільшилося (p<0,05) у 1,9 рази, II - у 3,6 рази, III - у 5,8 рази, а відношення SH/SS були зворотньонаправлені, тобто знижувалися (p<0,05) у 0,7, 1,7 та у 2 рази (p<0,001) відповідно, також із зменшенням активності ФдФази у 1,1 (p<0,05), у 1,5 (p<0,05) та у 2,1 рази (p<0,001). При цьому вміст МДА, відповідно, знизився (p<0,05) у 1,4, у 1,7 та у 3,2 рази (p<0,001). Разом з цим встановлено, що після застосування I схеми лікування достовірних відмінностей у змінах активності NOS, вмісту NO₂ та NO₃ виявлено не було. Вміст К, Р, Са та відношення P/Ca мали незначні зміни (p<0,05), але з тенденцією до нормалізації. Однак, найбільш позитивна динаміка активності NOS, вмісту NO₂, NO₃ та мінеральних компонентів була отримана після лікування згідно II та III схеми. При цьому активність NOS, відповідно зменшилася у 2,4 (p<0,001) та у 2 рази (p<0,05), вміст NO₃ збільшився у 10,5 (p<0,001) та у 2, 5 рази (p<0,05), вміст К, відповідно у 1,4 рази (p<0,001) при зменшенні вмісту Са у 1,1 (p<0,05) та у 1,5 рази (p<0,001), Р - у 1,9 (p<0,05) та у 2,3 рази (p<0,001) та відношення P/Ca - у 1,8 (p<0,001) та у 1,4 рази (p<0,05) рази.

Клінічне обстеження пацієнтів 3-х груп через 6 міс. після проведеного лікування показало наявність стійкої ремісії, відповідно, у 92,6 %, 92,3 % и 90,9 %. Наявність загострення у частини (7,4 %) хворих на ГП І ст. з хронічним перебігом було пов'язано із незадовільною гігієною порожнини рота (збільшення індексу Г-В з 0,370,06 до 1,340,18, а індексу Тур. з 0,600,10 до 1,410,22, p<0,05). Виникнення ознак запалення в тканинах пародонту у хворих на ГП І-ІІ ст. також було пов'язано у частини хворих, які були проліковані за II (7,7 %) та III схемами (9,1 %), із незадовільною гігієною порожнини рота (відповідне збільшення індексу Г-В з 0,300,07, p<0,05 (0,310,02, p<0,001) до 1,860,24, p<0,05 (1,580,11, p<0,001), а індексу Тур. з 0,650,13, p<0,05 (0,560,03, p<0,001), до 2,120,21, p<0,05 (1,760,16) p<0,001, внаслідок недотримання запропонованих індивідуальних гігієнічних заходів. Серед хворих на ГП, які проліковані за ІІІ схемою, ремісія була менш стійкою, що можна пояснити більш тяжкою клінічною картиною на момент початку лікування із ознаками загостреного перебігу процесу. При цьому, через 12 міс. стабілізація процесу була виявлена у 90,9 %, тоді коли у хворих під впливом II схеми лікування - у 95,2 %.

фторид натрій лужний вітафтор

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та удосконалене рішення наукової задачі, яка посідає у підвищенні ефективності лікування хворих на ГП І, І-ІІ ступеня з хронічним та загостреним перебігом на підставі комплексного патогенетично обґрунтованого підходу, який поєднує загальне і місцеве лікування із застосуванням комбінованого препарату фтору та препарату з мікроелементним складом в якості засобів з вираженою антиацидотичною та антиоксидантною дією.

1. Включення до раціону годування експериментальних тварин NaF оказує токсичну дію на альвеолярну кістку, що виражається у резорбції високої інтенсивності (4 бали), яка перевищує ступінь резорбції альвеолярної кістки (3 бали) у щурів з експериментальним пародонтитом (ацидотична модель). Такі зміни в альвеолярній кістці виникають на тлі розвитку метаболічного ацидозу: зниження (p<0,05) НАД/НАД·Н, збільшення (p<0,05) SH/SS та вмісту ФдФази з посиленням ПОЛ - збільшення МДА (p<0,05) у досліджуваних гомогенатах тканин щурів (печінці, міокарді, нирках, тазовій та альвеолярній кістках, зубах).

2. Введення до раціону годування експериментальних тварин NaF в поєднанні з вітамінами із алкалозним механізмом дії: А, С, Д усуває токсичну дію NaF на альвеолярну кістку (зниження інтенсивності резорбції до 2-х балів, p<0,05) шляхом нормалізації показників метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги та процесів ПОЛ (p<0,001-0,05).

3. Введення до раціону годування експериментальних тварин препаратів: NaF, вітамінів А, С, Д, а також інтегрального коректора кислотно-лужного гомеостазу препарату «Намацит» оказують виражену антиацидотичну і антиоксидантну дію на альвеолярну кістку, знижуючи інтенсивність резорбції до 1 балу (p<0,05), що обумовлює наявність показань до застосування даної комбінації препаратів у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

4. В РР хворих на ГП встановлені порушення метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги, ПОЛ, мінерального обміну і обміну оксиду азоту, характер яких прямо залежить від клінічних варіантів перебігу ГП. Для ГП І ст., хронічний перебіг, характерний розвиток початкових ознак МА з мінімальними порушеннями ПОЛ (зменшення у 1,4 рази НАД/НАД·Н, збільшення у 1,5 рази SH/SS, у 3 рази - вмісту ФдФази, у 5,4 рази - МДА, p<0,001-0,05) та відсутністю достовірних відмінностей показників мінерального обміну та обміну оксиду азоту; для ГП І-ІІ ст., хронічний перебіг, характерний розвиток МА середньої тяжкості (зменшення у 5,4 рази НАД/НАД·Н, збільшення у 5,6 рази SH/SS, p<0,001-0,05) із підвищенням активності процесів ПОЛ (збільшення у 7,6 рази - МДА, p<0,05) та появою достовірних змін (p<0,001-0,05) показників мінерального обміну і обміну оксиду азоту; для ГП І-ІІ ст., загострений перебіг характерні інтенсивні прояви МА, значне посилення ПОЛ (збільшення вмісту МДА у 12,6 рази, p<0,001), які супроводжувалися вираженими порушеннями мінерального обміну та обміну оксиду азоту.

5. Диференційоване використання препаратів «Вітафтор» (II схема) та його комбінації з «Намацитом» (III схема) в комплексному лікуванні хворих на ГП І-ІІ ст. призвело до усунення запального процесу в тканинах пародонта (зниження індексу РМА, негативна проба Шиллера-Писарева, зниження КПІ, підвищення ІПР, p<0,001-0,05), значному покращенню гігієнічного стану порожнини рота із досягненням довготривалої ремісії у перебігу ГП (до 12 міс.).

6. Висока клінічна ефективність препарату «Вітафтор» (II схема) та його поєднання з «Намацитом» (III схема) пов'язана із нормалізацією під впливом цих препаратів окисно-відновних характеристик РР, з посиленням її антиоксидантних властивостей і активацією процесів ремінералізації. Найбільш виражені (p<0,001) антиацидотичні та антиоксидантні властивості були встановлені при застосуванні III схеми лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В комплексному лікуванні хворих на ГП І ступеня з хронічним перебігом із супутніми початковими ознаками метаболічного ацидозу та незначним посиленням процесів ПОЛ рекомендуємо застосовувати «Намацит» місцево у вигляді 3 % водного розчину для аплікацій (по 15-20 хв., курс 5-7 діб).

2. В комплексне лікування хворих ГП І-ІІ ступеня з хронічним перебігом, для якого характерна наявність виражених ознак метаболічного ацидозу та підвищення процесів ПОЛ рекомендуємо одночасно з загальноприйнятим місцевим лікуванням включати пероральний прийом «Вітафтору» за схемою: 1 табл. 2 рази на день після прийому їжі, загальний курс - 21 день.

3. В комплексному лікуванні хворих ГП І-ІІ ступеня із загостреним перебігом, для якого характерна наявність найбільш виражених ознак метаболічного ацидозу та суттєва активація процесів ПОЛ рекомендуємо одночасно з загальноприйнятим місцевим лікуванням використовувати для перорального прийому поєднання препаратів «Вітафтор» за вищезазначеною схемою і «Намацит», 3 г якого розчиняють у 250 мл води та приймають 2 рази на день за 15-20 хв. до або через 1-1,5 години після прийому їжі. Курс 14 днів).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Белоклицкая Г. Ф. Влияние фторида натрия на резорбцию альвеолярной кости в эксперименте / Г. Ф. Белоклицкая, А.В. Погребняк, Джафар Халили // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 1. - С. 212-215. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел, проведенні експериментальних досліджень щодо підрахунку резорбції альвеолярної кістки).

2. Халілі Джафар. Використання препарату «Вітафтор» ЗАТ «Технолог» в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит / Джафар Халілі, Г. В. Погребняк // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 1. - С. 462-468. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел, проведенні клінічного дослідження ефективності препарату «Вітафтор», написанні статті).

3. Погребняк Г. В. Клінічні результати застосування препарату «Вітафтор» в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит / Г. В. Погребняк, Джафар Халілі // Вісник стоматології. - 2007. - № 4 (58). - С. 93-96. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел, проведенні клініко-біохімічного дослідження ефективності препарату «Вітафтор» після використання в схемах лікування).

4. Khalili J. Periodontal Disease : An Overview for Medical Practitioners / J. Khalili // Лікарська справа. - 2008. - № 3-4 (1097). - С. 10-21.

5. Білоклицька Г. Ф. Вплив раціонів харчування з різним мікроелементним складом на стан альвеолярної та тазової кісток у щурів / Г. Ф. Білоклицька, Г. В. Погребняк, Халілі Джафар // Фізіологічний журнал. - 2008. - Т. 54, № 1. - С. 74-78. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел, проведенні експериментальних досліджень щодо резорбції альвеолярної і тазової кісток).

6. Khalili J. Salivary malondialdehyde levels in clinically healthy and periodontal diseased individuals / J. Khalili, H. F. Biloklytska // J. Oral Diseases. - 2008. - Vol. 14, № 8. - Р. 754-760. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел, проведенні клініко-біохімічних досліджень та визначенні рівня МДА в слині хворих на генералізований пародонтит до і після лікування).

7. Khalili J. Acid-base status and fructose diphosphatase activity in rats exposed to fluoride and induced periodontitis / J. Khalili, H. F. Biloklytska, H. V. Pogrebnyak // Фізіологічний журнал. - 2009. - Т. 55, № 3. - С. 118-124. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел, написання статті).

8. Белоклицкая Г. Ф. Клинико-лабораторная оценка эффективности препарата «Вітафтор» в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом / Г. Ф. Белоклицкая, А. В. Погребняк, Халили Джафар // Современная стоматология. - 2009. - № 2 (46). - С. 43-47. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі літературних джерел, аналізі отриманих клініко-біохімічних результатів досліджень).

9. Белоклицкая Г. Ф. Клинико-лабораторное обоснование эффективности применения «Витафтора» и «Намацита» в схемах комплексного лечения пациентов с генерализованным пародонтитом / Г. Ф. Белоклицкая, А. В. Погребняк, Халили Джафар // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2009. - Вип. 18, кн. 1. - С. 314-321. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел).

10. Халили Джафар. Влияние фторидов на костную ткань альвеолярных отростков челюстей крыс в эксперименте / Джафар Халили // Матеріали ІІ наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології». - К., 2006. - С. 32-33.

11. Халили Джафар. Исследование влияния фторидов на процессы обмена в тканях пародонта у животных в эксперименте / Джафар Халили // Матеріали наук.-практ. конф. «Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота». - К., 2007. - С. 93-94.

12. Халілі Джафар. Дослідження впливу фторидів на метаболічні процеси і резорбцію альвеолярної кістки у тварин в експерименті / Джафар Халілі // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студ., молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини». - Суми : Вид. СумДу, 2007. - С. 39-94.

13. Халили Джафар. Влияние фторида на резорбцию альвеолярной кости в экспериментальных условиях / Джафар Халили // Труды ХХІХ Итоговой конф. общества молодых ученых МГМСУ. - М., 2007. - С. 428-429.

14. Халили Джафар. Влияние фтора на метаболизм тканей в эксперименте / Джафар Халили // Матеріали ХІ Міжнар. конгресу студ. та молодих вчених. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2007. - С. 88.

15. Khalili Jafar. Lipid peroxidation: salivary malondialdehyde level in clinically healthy and periodontal diseased individuals / Jafar Khalili // Матеріали ХІІ Міжнар. конгресу студ. та молодих вчених. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2008. - С. 115.

16. Khalili J. Oxidative stress in saliva of patients with periodontitis / J. Khalili, H. F. Biloklytska // Clinical chemistry and laboratory medicine. - 2008. - Vol. 46, № 8. - A011.

17. Khalili J. Oxidant and anti-oxidant in saliva of patients with periodontitis / J. Khalili, H. F. Biloklytska // Clinical chemistry and laboratory medicine. - 2008. - Vol. 46, № 8. - A012.

18. Khalili J. Salivary oxidative stress and periodontitis / J. Khalili, H. F. Biloklytska // Clinical chemistry and laboratory medicine. - 2009. - Vol. 46, № 9. - 1907-B.

19. Khalili J. Lipid peroxidation: salivary malondialdehyde level in clinically healthy and periodontal diseased individuals/ J. Khalili, H. F. Biloklytska // J. Oral Diseases. - 2008. - 18-20 September. - Р. 18. (Особистий внесок здобувача полягає у написанні та оформленні тез).

АНОТАЦІЇ

Халілі Джафар. Клініко-експериментальне обґрунтування використання фторидів при лікуванні генералізованого пародонтиту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22. - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.

В дослідженні експериментально встановлено, що включення до раціону годування щурів NaF має токсичну дію на альвеолярну кістку (резорбція високої інтенсивності), яка перевищує ступінь резорбції альвеолярної кістки у щурів з ацидотичною моделлю пародонтиту. Встановлені зміни виникають на тлі розвитку метаболічного ацидозу з посиленням ПОЛ у досліджуваних гомогенатах тканин щурів (печінці, міокарді, нирках, тазовій та альвеолярній кістках, зубах). Додаткове введення, поряд із NaF, вітамінів А, С, Д нормалізує показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги та ПОЛ (p<0,001-0,05) і знижує інтенсивність резорбції, а додавання препарату «Намацит» оказує виражену антиацидотичну і антиоксидантну дію на альвеолярну кістку, максимально знижуючи інтенсивність резорбції (p<0,05).

Клініко-біохімічними методами виявлено, що у хворих на генералізований пародонтит розвиваються порушення метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги, ПОЛ, мінерального обміну і обміну оксиду азоту, характер яких прямо залежить від клінічних варіантів перебігу генералізованого пародонтиту. Для ГП І ст. з хронічним перебігом характерний розвиток початкових ознак МА з мінімальними порушеннями ПОЛ та відсутністю достовірних відмінностей показників мінерального обміну та обміну оксиду азоту; для ГП І-ІІ ст. з хронічним перебігом характерний розвиток МА середньої тяжкості із підвищенням активності процесів ПОЛ та появою достовірних змін (p<0,001-0,05) показників мінерального обміну і обміну оксиду азоту; для ГП І-ІІ ст. із загостреним перебігом характерні інтенсивні прояви МА, значне посилення ПОЛ, які супроводжувалися вираженими порушеннями мінерального обміну та обміну оксиду азоту. Диференційоване використання препаратів «Вітафтор» та його комбінації з «Намацитом» в комплексному лікуванні ГП І-ІІ ст. призводить до усунення запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта, покращенню гігієнічного стану порожнини рота із досягненням довготривалої ремісії (до 12 міс.) у перебігу ГП і нормалізації окисно-відновних характеристик ротової рідини, з посиленням її антиоксидантних властивостей і активацією процесів ремінералізації.

Ключові слова: експериментальні тварини, резорбція альвеолярної кістки, генералізоваий пародонтит, метаболічний ацидоз, ПОЛ, «Вітафтор», «Намацит».

Халили Джафар. Клинико-экспериментальное обоснование применения фторидов при лечении генерализованного пародонтита. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. - стоматология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗО Украины, Киев, 2009.

В результате экспериментальных исследований установлено, что применение NaF в рационе кормления животных приводит к снижению (p<0,001-0,05) в 1,1 раза рН, в 2,1 раза рСО₂ в крови; уменьшению в 4,9 раза НАД/НАД·Н в альвеолярной кости при увеличении в 5 раз SH/SS, в 6,6 раза - МДА (p<0,001-0,05) и повышению в 4 раза интенсивности резорбции альвеолярной кости, что свидетельствует о развитии в исследуемых тканях метаболического ацидоза и усилении ПОЛ, подобных изменениям при моделировании пародонтита. Введение в рацион кормления комбинации NaF с витаминами А, С, Д приводит к нормализации номограммы крови и устраняет признаки метаболического ацидоза и активации ПОЛ в альвеолярной кости: повышение в 4 раза НАД/НАД·Н при аналогичном уменьшении SH/SS, снижение в 5 раз - МДА (p<0,001-0,05) с существенным снижением (в 2 раза) интенсивности резорбции (p<0,05), а дополнительное введение комплекса микроэлементов полностью устраняет проявления метаболического ацидоза и пероксидации липидов с наиболее выраженным снижением в 4 раза (p<0,001) интенсивности резорбции альвеолярной кости.

В РЖ у больных ГП выявлены нарушения метаболической системы регуляции кислотно-щелочного равновесия, ПОЛ, минерального обмена и обмена оксида азота, характер которых прямо зависит от клинического варианта течения: при ГП І ст. с хроническим течением - начальные признаки метаболического ацидоза, небольшая активация ПОЛ (p<0,001-0,05) и отсутствие существенных нарушений со стороны минерального обмена и обмена оксида азота; при ГП І-ІІ ст. с хроническим течением - умеренные признаки метаболического ацидоза и активации ПОЛ (увеличение в 7,6 раза содержания МДА, p<0,05) с появлением нарушений (p<0,001-0,05) в минеральном обмене и обмене оксида азота; при ГП І-ІІ ст. с обострившимся течением - интенсивные проявления метаболического ацидоза, существенное усиление ПОЛ (увеличение в 12,6 раза содержания МДА, p<0,001) с выраженными нарушениями (p<0,001) минерального обмена и обмена оксида азота.

Местное применение «Витафтора» в схеме комплексной терапии больных ГП І-ІІ ст. с хроническим течением приводит к выраженной клинической стабилизации (снижение индекса РМА в 11 раз, кровоточивости - в 6,9 раза, пробы Шиллера-Писарева - в 2,7 раза, КПИ - в 6,4 раза, устранение серозного отделяемого из ПК, увеличение ДПИ и ИПР в 1,4 раза, p<0,05), улучшению гигиенического состояния полости рта (уменьшение индекса Грина-Вермильона в 7,6 раза, Турески - в 4,3 раза) и длительной ремиссии (через 6мес. - 92,3 %, через 12мес. - 95,2 %). Пероральный прием «Витафтора» в сочетании с «Намацитом» больными ГП І-ІІ ст. с обострившимся течением позволил полностью устранить симптомы воспаления (снижение индекса РМА в 14 раз, кровоточивости - в 7,7 раза, пробы Шиллера-Писарева - в 3,1 раза, КПИ - в 10,5 раза, полное устранение гнойного отделяемого из ПК, p<0,05) при значительном улучшении гигиенического состояния полости рта (уменьшение индекса Грина-Вермильона в 9,6 раза, Турески - в 5,2 раза, p<0,05) с достижением продолжительной ремиссии (через 6 и 12 мес. - 90,9 %). Положительные результаты лечения были получены на фоне устранения признаков метаболического ацидоза, нормализации ПОЛ и обмена оксида азота с усилением процессов реминерализации в альвеолярной кости (p<0,001-0,05).