Профілактика меконіальної аспірації у плода

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПРОФІЛАКТИКА МЕКОНІАЛЬНОЇ АСПІРАЦІЇ У ПЛОДА

14.01.01 -- акушерство та гінекологія

КОПІЙЧУК ІРИНА МИХАЙЛІВНА

Львів -- 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі акушерства та гінекології № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України

Маркін Леонід Борисович,

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2

Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор

Маляр Василь Андрійович,

Ужгородський національний університет МоіН України, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету

доктор медичних наук, професор

Гайструк Анатолій Никифорович,

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2

Захист дисертації відбудеться „23” травня 2009 р. о 11 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.04 при Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69)

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (70000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6)

Автореферат розіслано „15”_квітня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук А. І. Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

меконіальний аспірація плод кровоплин

Актуальність теми. Одним з найбільш серйозних у прогностичному плані ускладнень вагітності та пологів є виникнення меконіальної аспірації (МА) у плода. Частота цього виду патології досягає 3%, а смертність новонароджених при розвитку синдрому МА -- 46% (П. В. Козлов, 2003; И. С. Сидорова и соавт., 2004; Н. М. Пясецкая и соавт., 2005). Частота забарвлення меконієм навколоплодових вод коливається від 9 до 20%. У 90% випадків МА відбувається під час пологів (В. В. Бондарев, К. Д. Горелик, 2005; P. Merlob et al., 2002).

Причини появи меконію у навколоплодових водах остаточно не встановлені. Р. М. Шалина и соавт. (1999), A. Ghidini et al. (1996), S. Doley et al. (2005) вважають, що виділення плодом меконію може свідчити про нормальну фізіологічну функцію, що пов'язана із дозріванням шлунково-кишкового тракту та мієлінізацією фетальної вегетативної системи. У той же час В. Х. Виктор (1992), И. С. Сидорова и соавт. (2004), G. Gregory et al. (1998) пов'язують пасаж меконію плодом з розладами його внутрішньоутробного існування. Як і раніше, відсутня єдина думка стосовно механізму розвитку МА, особливостей біофізичної активності, характеру дихальних рухів плода (ДРП) при даному ускладненні гестаційного процесу. Нарешті, не викликає сумніву доцільність вдосконалення ведення пологів при наявності меконію у навколоплодових водах, прогнозування та профілактики виникнення МА у плода (Р. М. Шалина, Е. П. Тищенко, 2003; Н. М. Пясецкая и соавт., 2005; A. Ghidini, C. Spong, 2004).

Про актуальність вивчення перелічених питань зазначається у резолюції ХІІ з'їзду акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006), Державній програмі «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 р., затвердженій Кабінетом Міністрів України (постанова № 24 від 27.12.2006).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології № 2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом теми „Моніторинг матково-плацентарного кровообігу при ускладненнях гестаційного процесу” (№ державної реєстрації 0102U001049).

Мета і задачі дослідження. Мета даного дослідження -- на основі розробки, апробації і впровадження у практику пологодопоміжних закладів низки діагностичних та профілактичних заходів знизити частоту ускладнення гестаційного процесу МА у плода.

При виконанні досліджень були поставлені наступні завдання:

1. Дослідити основні біопараметри плода при різній консистенції амніотичної рідини, забарвленої меконієм.

2. Вивчити особливості біофізичної активності плода при ранньому вилитті навколоплодових вод з домішками меконію.

3. Визначити прогностичне значення для перинатальних наслідків різних типів ДРП.

4. Дослідити особливості плодово-плацентарного кровоплину при наявності патологічної біофізичної активності плода.

5. Розробити шкалу бальної оцінки ступеню ризику виникнення МА у плода.

6. Дати оцінку ефективності використання нейротропних препаратів для профілактики МА у плода.

7. Розробити і впровадити у практику пологодопоміжних установ технологію допомоги роділлям групи ризику розвитку МА у плода.

Об'єкт дослідження: функціональна система материнський організм-плацента-плід.

Предмет дослідження: плодово-плацентарний кровоплин, біопара-метри плода, ДРП.

Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, ультрасоногра-фічні, доплерометричні, математичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Суттєвою науковою новизною відрізняються отримані дані про прогностичні критерії розвитку МА у плода. Одержані нові відомості про стан плода, особливості його біофізичної активності при ранньому вилитті амніотичної рідини з домішками меконію. Досліджені різні типи ДРП, визначено їх прогностичне значення для перинатальних наслідків. Значний науковий інтерес становлять результати вивчення особливостей плодово-плацентарного кровоплину при наявності патологічної біофізичної активності плода. Отримані нові дані про визначення ступеню ризику виникнення МА у плода на підставі оцінки консистенції навколоплодових вод та типу ДРП, використання нейротропних препаратів (аміназину та діазепаму) для корекції фетальної біофізичної активності. На основі результатів проведених досліджень запропонована оригінальна наукова концепція прогнозування та профілактики МА у плода.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені прогностичні критерії розвитку МА у плода. Визначене прогностичне значення для перинатальних наслідків різних типів ДРП (звичайних типу вдих-видих, подвійних, потрійних, миготливих, пролонгованих і гикавкоподібних). Виявлені характерні особливості КТГ плода та доплерограми КШК в АП при наявності патологічної фетальної біофізичної активності. Запропонована шкала бальної оцінки ступеню вірогідності виникнення МА у плода. Розроблена та апробована методика фармакологічного гальмування фетальної біофізичної активності при загрозі розвитку МА у плода. На основі отриманих результатів впроваджена у практику охорони здоров'я технологія прогнозування та профілактики розвитку МА у плода.

Основні положення роботи впроваджені у практику пологодопоміжних установ м. Львова та Львівської області України, використовуються при проведенні передатестаційних циклів і циклів тематичного удосконалення лікарів акушерів-гінекологів на факультеті післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провела дослідження біопараметрів плода у 100 роділь з раннім вилиттям навколоплодових вод з домішками меконію. При цьому безпосередньо автором використані сучасні клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні, математичні та статистичні методи дослідження. Дисертант самостійно здійснила аналіз отриманих результатів, сформулювала основні положення і висновки. В результаті особисто здобувачем розроблена, апробована і впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія прогнозування та профілактики МА у плода.

Всі розділи дисертації, а також друковані праці написані здобувачем особисто (співавтору публікацій, як керівнику роботи, належить ідея дослідження).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на науково-практичній конференції Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України „Актуальні питання акушерства та гінекології” (Львів, 2005), 67-й науковій конференції молодих вчених „Досягнення сучасної медицини” (Львів, 2006), науково-практичній конференції „Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии” (Судак, 2006), ХІІ з'їзді акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2007), науково-практичній конференції „Перинатальна охорона плода: діагностика і фармакокорекція” (Чернівці, 2007), науково-практичній конференції „Перинатальна медицина та безпечне материнство” (Алушта, 2008), засіданні Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць (із них 3 -- у фахових виданнях, затверджених ВАК України), одержано патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 132 сторінках та складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріали і методи дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури (169 джерел). Робота ілюстрована 9 таблицями та 26 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт, методи та методологія досліджень. Основну групу спостереження склали 50 роділь з раннім вилиттям навколоплодових вод з домішками меконію при 38-43-тижневому терміні вагітності, яким проводили заходи, скеровані на зниження біофізичної активності плода.

Розрізняли рідку (світло-зеленого кольору), помірно в'язку (зеленого кольору) і густу (від темно-зеленого до чорного кольору) консистенцію амніотичної рідини.

За допомогою кардіотокографа типу 8030А фірми „Hewlett-Packard” здійснювали динамічний контроль частоти серцевих скорочень (ЧСС) плода і скоротливої діяльності матки. Безперервне вимірювання ЧСС плода проводили за допомогою спірального електрода, який забезпечував відведення прямого електрокардіосигналу від передлеглої частини плода. При аналізі кардіотахограми (КТГ) враховували базальну ЧСС (БЧСС), тип варіабельності, амплітуду, тривалість і характер акцелерацій та децелерацій ЧСС плода. Комплексну оцінку КТГ проводили за шкалою Н. В. Кrebs аt аl. (1979). Вивчення гістерограм включало якісний аналіз маткових циклів, визначення частоти, амплітуди та тривалості скорочень матки, тривалості інтервалів між переймами, відношення часу скорочення матки до часу розслаблення.

Дослідження основних показників плацентарно-плодового кровообігу (ППК) здійснювали за допомогою ультразвукової системи „SА-8000 ЕХ”. При цьому проводили доплерівське картування та імпульсну доплерометрію артерії пуповини (АП) та середньої мозкової артерії (СМА) плода. Оцінку кривих швидкостей кровоплину (КШК) здійснювали шляхом визначення систоло-діастолічного співвідношення (С/Д), пульсаційного індексу (ПІ) та індексу резистентності (ІР). С/Д є відношенням максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровоплину (С/Д=А/Д), ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості кровоплину (ПІ=(А-Д)/М), ІР визначається відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до максимальної систолічної швидкості кровоплину (ІР=(А-Д)/А), де А -- максимальна систолічна швидкість кровоплину, Д -- кінцева діастолічна швидкість кровоплину, М -- середня швидкість кровоплину. При аналізі результатів доплерографії враховували рекомендації Л. Б. Маркіна та співавт. (1993), Пола Л. Аллана и соавт. (2001).

При ультразвуковому дослідженні за допомогою М-методу здійснювали оцінку ДРП у поздовжньому і поперечному перерізі. Розрізняли поодинокі нерегулярні та регулярні епізодичного характеру ДРП типу вдих-видих (звичайні), подвійні, потрійні, миготливі (з короткочасним поверненням до вдиху на фазі видиху), пролонговані (із затримкою видиху) та гикавкоподібні („gasps”), що відрізнялись вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом.

Основним діагностичним критерієм наявності МА було виявлення при прямій ларингоскопії у дитини, яка щойно народилась, меконію за голосовими зв'язками.

Контрольну групу спостереження склали 50 роділь з раннім вилиттям навколоплодових вод з домішками меконію при 38-43-тижневому терміні вагітності, яким не проводили заходи, скеровані на зниження біофізичної активності плода.

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного аналізу Місrosoft Ехсеl 5.0.

Результати досліджень та їх обговорення. Контрольну групу спостереження склали 50 жінок, у яких при 39-43-тижневому терміні вагітності у латентній фазі першого періоду пологів відбулось вилиття навколоплодових вод з домішками меконію.

Раннє вилиття навколоплодових вод у 54% роділь мало місце при терміні вагітності 39-40, у 26% -- 41-42 і у 20% -- більше 42 тижнів. Консистенція амніотичної рідини у 23 випадках була рідкою (світло-зеленого кольору), у 19 -- помірно в'язкою (зеленого кольору), у 8 -- густою (від темно-зеленого до чорного кольору).

В усіх випадках при наявності рідкої і у 15 спостереженнях при наявності помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини (1 підгрупа контрольної групи спостереження) кардіотахографічне дослідження показало наявність задовільного стану плода. БЧСС плода складала 143,6±4,8 уд/хв. Впродовж 20-хвилинного дослідження реєструвались 6,2±0,8 періодичних акцелерацій. Амплітуда останніх складала 20,9±1,6 уд/хв, тривалість -- 24,7±2,1 с. Спостерігався хвилеподібний тип варіабельності ЧСС плода (амплітуда осциляцій 5,8±0,5 уд/хв, частота -- 6,1±0,6 уд/хв). Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs et al. (1979) складала 8,8±0,4 бали.

Доплерометрична оцінка ППК дає можливість отримати достатньо об'єктивне уявлення про умови життєдіяльності плода. Про стан ППК судять на основі дослідження кровоплину в АП, єдиним периферичним руслом якої є мікроваскулярна мережа плодової частини плаценти.

Протягом другої половини неускладненої вагітності спостерігається поступове зниження показників резистентності в АП. Це відбувається через інтенсивний ріст її термінального русла і розвиток васкуляризації кінцевих ворсин плаценти (В. М. Медведев, Е. В. Юдина, 1998).

Дослідження індексів судинного опору в АП у наведених вище випадках показало наявність низькорезистентного кровоплину в плодовій частині плаценти (С/Д -- 2,23±0,06; ПІ -- 0,71±0,04; ІР -- 0,52±0,03). КШК в АП характеризувались низькою пульсацією та високим діастолічним компонентом.

Наявність задовільного стану плода при слабому або помірному забарвленні меконієм навколоплодових вод дозволяє, за нашою думкою, розцінювати в цих випадках меконіальний пасаж як фізіологічне явище, пов'язане з дозріванням шлунково-кишкового тракту та мієлінізацією вегетативної нервової системи плода.

Специфічною формою біофізичної активності плода є його ДРП, які сприяють нормальному розвитку легень, дихальної мускулатури, підготовці респіраторного апарату до забезпечення зовнішнього газообміну в постнатальному періоді. ДРП обумовлюються скороченнями діафрагми, характеризуються ретракцією грудної клітки, збільшенням грудного кіфозу і випинанням черевної стінки. В нормі спостерігаються ДРП типу вдих-видих (звичайні) з переважанням експіраторного компоненту, що сприяє відтоку легеневої рідини, секреція та екскреція якої складають основу механізму самоочищуючої функції трахеобронхіального дерева (О. И. Савченков, К. С. Лобінцев, 1980). При неускладненому перебігу пологового акту ДРП відсутні, оскільки на цьому етапі онтогенезу для плода властиві рефрактерність, толерантність та ареактивність (С. Н. Дизна, 1989; Л. Г. Сичинава, О. Т. Шраер, 1989).

Дослідження біофізичної активності плода в латентній фазі першого періоду пологів у роділь І підгрупи спостереження не виявило наявності ДРП.

Токографічне дослідження скоротливої діяльності матки виявило пролонгацію активної фази першого періоду пологів у 9 роділь І підгрупи спостереження. Швидкість розкриття шийки матки складала 0,7±0,2 см/год. Спостерігались рідкі (1,6±0,3 за 10 хв) низькоамплітудні (7,2±0,5 мм) нетривалі (34,8±2,4 с) скорочення матки. Інтервал між переймами становив 362,7±8,6 с. Відношення часу скорочення до часу розслаблення дорівнювало 0,1.

Підсилення пологової діяльності проводили за допомогою ПГF_2а. Довенне введення препарату (5 мг у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) здійснювали зі швидкістю 6-8 крапель за хвилину протягом 30 хв. При досягненні ефекту швидкість введення залишали попередньою або збільшували залежно від одержуваного ефекту. Максимальна доза не перевищувала 25 мкг/хв (40 крапель за хвилину).

При застосуванні ПГF_2б відмічалося підсилення активності матки. Через 1,2-2 год від початку введення препарату частота перейм складала 3,5±0,5 за 10 хв, тривалість -- 68,8±3,6 с, амплітуда -- 13,8±1,7 мм, інтервал між скороченнями матки -- 117±5,4 с, відношення часу скорочення до часу розслаблення -- 0,6. Швидкість розкриття шийки матки складала 1,7±0,2 см/год.

Інтранатальний моніторинг ЧСС плода показав, що у всіх випадках використання ПГF_2б пологовий стрес знаходився в межах адаптаційних можливостей організму плода. БЧСС плода складала 153,6±0,7 уд/хв. Спостерігався хвилеподібний тип варіабельності ЧСС плода (амплітуда осциляцій -- 5,5±0,3 уд/хв, частота -- 6,0±0,6 уд/хв). У відповідь на маткові скорочення реєструвалися ранні акцелерації (амплітуда -- 27,4±2,3 уд/хв, тривалість -- 58,7±3,9 с) або легкі децелерації (амплітуда -- 15,6±0,6 уд/хв, тривалість 46,7±2,6 с). Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs еt аl. (1979) складала 8,2±0,3 бали.

Дослідження ДРП при проведенні стимуляції пологової діяльності ПГF_2б виявило появу в 3 випадках поодиноких нерегулярних ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції амніотичної рідини. У 4 спостереженнях при наявності помірно в'язкої консистенції навколоплодових вод були відзначені регулярні, епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих (тривалість епізоду ДРП складала 38,4±5,2 с, інтервал між ДРП не перевищував 6 с), а також поодинокі подвійні, потрійні та миготливі рухи, які відрізнялися короткочасними поверненнями до фази вдиху на фазі видиху.

Ускладнення пологів дискоординованою дисфункцією матки було діагностовано у 10 роділь І підгрупи cпостереження. При клінічній оцінці першого періоду пологів звертала на себе увагу наявність болючих нерегулярних перейм. Пальпація матки виявляла неоднакове її напруження в різних відділах. Значно скорочувався період розслаблення матки, тонус міометрія між переймами залишався підвищеним. Передлегла частина плода залишалась рухомою або злегка притиснутою до входу в малий таз. Реєструвались несиметричні і некоординовані скорочення міометрія. Відмічалось порушення потрійного нисхідного градієнту і відсутність домінанти дна. Токографічна крива набувала неправильної форми. Скорочення матки мали декілька зубців (3,2±1,1), відрізнялись невисокою амплітудою (8,4±1,2 мм) і значною тривалістю (73,4±6,5 с). Частота перейм складала 2,3±0,3 за 10 хв спостереження, інтервал між переймами 199,4±7,6 с, відношення часу скорочення до часу розслаблення -- 0,4.

Дискоординовані скорочення матки обумовлювали розвиток компенсованого дистресу плода. Характерними ознаками КТГ плода при цьому були зниження варіабельності ЧСС (амплітуда осциляцій -- 4,7±0,8 уд/хв, частота -- 4,5±0,6 уд/хв) і поява пізніх децелерацій середнього ступеню важкості (амплітуда -- 22,3±1,7 уд/хв, тривалість -- 39,7±3,4 с). Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs et al. (1979) -- 6,3 0,4 балів.

Моніторинг біофізичної активності плода при розвитку дискоординованої дисфункції матки виявив у 7 випадках появу ДРП. Так, у 2 роділь при рідкій консистенції навколоплодових вод спостерігались поодинокі нерегулярні, як звичайні ДРП типу вдих-видих, так і подвійні, потрійні та миготливі.

У 5 випадках при помірно в'язкій консистенції навколоплодових вод, крім нерегулярних звичайних ДРП, були відмічені поодинокі пролонговані ДРП (із затримкою видиху), регулярні епізодичного характеру ДРП типу вдих-видих та подвійні, потрійні і миготливі. Тривалість епізоду ДРП складала 43,7±3,6 с.

Усі вагітні І підгрупи спостереження були розроджені через природні пологові шляхи. Народились доношені діти у стані 7,4±0,6 балів за шкалою Апгар. МА була діагностована у 5 новонароджених (у випадках наявності регулярних епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійних, потрійних і миготливих при помірно в'язкій консистенції амніотичної рідини).

Другу підгрупу контрольної групи спостереження склали роділлі з раннім вилиттям навколоплодових вод помірно в'язкої або густої консистенції, у яких оцінка біофізичних параметрів плода вказувала на наявність субкомпенсованої форми фетального дистресу.

При цьому БЧСС плода складала 104,6±3,5 уд/хв. Спостерігався ундулюючий тип варіабельності ЧСС плода. Реєструвались низькоамплітудні (3,4±0,6 уд/хв) осциляції помірної частоти (3,8±0,7 уд/хв). У відповідь на маткові скорочення виникали переважно пізні децелерації ЧСС плода (амплітуда -- 34,7±3,8 уд/хв, тривалість -- 48,3±4,6 с). Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs et al. (1979) -- 5,3±0,5 бали.

У всіх роділь доплерометричне дослідження виявило достовірне збільшення індексів судинного опору в АП (С/Д -- 3,21±0,08; ПІ -- 1,16±0,06; ІР -- 1,12±0,04 (р<0,05). Останні на 38% перевищували такі, що вважаються фізіологічним нормативом. Відзначалось зниження діастолічної швидкості кровоплину. У 5 випадках, виключно при наявності переношування вагітності, був діагностований постійний нульовий кровоплин. У 3 роділь з затримкою розвитку плода в усіх серцевих циклах був зареєстрований реверсний (ретроградний) кровоплин в АП.

При реверсному кровоплині в АП кров під час діастоли прямує у зворотній бік, тобто до серця плода, і через нисхідну аорту і дугу аорти потрапляє в мозкові судини плода. У цих випадках дослідження кровоплину в СМА плода виявляло підвищення діастолічного компоненту. Як відомо, зниження судинного опору в СМА плода служить проявом компенсаторної централізації кровообігу з переважним кровопостачанням життєво важливих органів при фетальному дистресі (Л. Б. Маркін, І. Є. Палига, 2005).

Наведені вище дані свідчать на користь того, що наявність густого меконію в амніотичній рідині обумовлено, в першу чергу, розладами гомеостазу плода. Загальновідомо, що при транзиторній або хронічній гіпоксії відбувається перерозподіл кровопостачання плода - „централізація”. При цьому життєво важливі органи (мозок, серце, наднирники) забезпечуються киснем за рахунок менш важливих систем (скелетна мускулатура, легені, нирки, кишечник) (Р. И. Шалина и соавт., 1999).

В результаті вазоконстрикції та місцевої гіпоксії, а також підвищення тонусу симпатичної нервової системи виникає посилена перистальтика кишечника з рефлекторним зниженням тонусу сфінктера заднього проходу плода та виділенням меконію. При зменшенні кровопостачання менш важливих органів знижуються секреція респіраторного тракту та сечовидільна функція плода, зменшується його ковтальна активність. Це приводить до сповільнення обміну навколоплодових вод, і меконій, що виділяється в нормі, не виводиться з амніотичної порожнини. Внаслідок перерахованих змін при тривалій гіпоксії розвивається маловоддя, яке сприяє збільшенню в'язкості меконію (Н. В. Козлов, 2003).

При дослідженні біофізичної активності плода у 3 роділь II підгрупи спостереження при помірно в'язкій консистенції навколоплодових вод були відмічені регулярні пролонговані ДРП. У 5 випадках при наявності густих чорних навколоплодових вод (консистенції „горохового супа”) на фоні регулярних пролонгованих ДРП були зареєстровані інтенсивні патологічні ДРП, які відрізнялись вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом (типу „gasps”).

ДРП типу „gasps” супроводжуються різким зниженням інтратрахеального тиску, зміною напрямку плину легеневої рідини на зворотній (в легені плода), широким розкриттям голосової щілини. В результаті, спостерігається інтенсивне надходження в трахеобронхіальне дерево навколоплодових вод з домішками меконію (Л. Б. Маркін, І. С. Копійчук, 2006).

У зв'язку із загрозливим станом плода, високим ризиком виникнення МА, пологи у всіх жінок II підгрупи контрольної групи спостереження були завершені за допомогою кесаревого розтину. Народились живі діти (4 з них -- переношені, 3 -- з II ступенем пренатальної гіпотрофії) у стані 6,2±0,5 балів за шкалою Апгар. При прямій ларингоскопії у 4 новонароджених був виявлений меконій за голосовими зв'язками. Саме в цих випадках при наявності густої консистенції навколоплодових вод мали місце ДРП типу „gasps”.

З урахуванням отриманих даних стало можливим розробити шкалу визначення ступеня вірогідності виникнення МА у плода на основі оцінки консистенції навколоплодових вод і типу ДРП (табл. 1).

Таблиця 1

Бальна шкала оцінки вірогідності МА у плода

Показники	Кількість балів
	2	1	0
Консистенція навколоплодових вод	рідка	помірно в'язка	густа
Тип ДРП	поодинокі звичайні	регулярні звичайні, подвійні, потрійні, миготливі	пролонговані, гикавкоподібні

За цією шкалою оцінка 4-3 бали свідчить про низьку, 2-1 -- про помірну і 0 балів -- про високу вірогідність МА у плода.

Проведені дослідження показали, що при наявності задовільного стану плода легке забарвлення меконієм навколоплодових вод слід розцінювати як прояв фізіологічного дозрівання його шлунково-кишкового тракту. Наявність в'язкої або густої консистенції амніотичної рідини внаслідок меконіального пасажу обумовлена внутрішньоутробним стражданням плода.

Аномалії пологів (гіпотонічна та дискоординована дисфункція матки), проведення пологостимуляції, розвиток дистресу плода обумовлюють появу ДРП. Останні можуть спостерігатися як в латентній, так і в активній фазі пологів. При цьому реєструються поодинокі нерегулярні або регулярні епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих, подвійні, потрійні, миготливі (з короткочасним поверненням до фази вдиху на фазі видиху), пролонговані (з деякою затримкою видиху) та гикавкоподібні „gasps”), які відрізняються вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом.

Поодинокі ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції навколоплодових вод не мають високого прогностичного значення для перинатальних наслідків. Середній ризик МА спостерігається при появі регулярних, епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійні, потрійні та миготливі у випадках помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини. Реєстрація пролонгованих та гикавкоподібних ДРП при наявності густої консистенції навколоплодових вод вказує на високу вірогідність розвитку МА у плода.

Поява в інтранатальному періоді патологічної біофізичної активності плода спостерігається, як правило, при виражених розладах його гомеостазу. При цьому КТГ плода відрізняється низькою варіабельністю, наявністю пізніх децелерацій ЧСС, а доплерометричне дослідження кровоплину в АП виявляє зниження діастолічного компоненту, а в низці спостережень -- нульовий реверсний кровоплин у фазу діастоли.

Комплексна оцінка консистенції навколоплодових вод та типу ДРП дозволяє визначити ступінь вірогідності МА у плода, здійснити ефективний перинатальний прогноз.

Наведене обумовило актуальність пошуку шляхів зниження фетальної біофізичної активності при наявності меконію в амніотичній рідині, розвитку МА у плода.

Основну групу спостереження склали 50 роділь з раннім вилиттям навколоплодових вод з домішками меконію при 38-43-тижневому терміні вагітності, яким проводились заходи, скеровані на зниження біофізичної активності плода.

При дослідженні вікових показників роділь встановлено, що 12% з них були у віці до 18 років, 42% -- у віці від 18 до 30 років, 38% -- у віці від 30 до 40 років і 8% -- 40 і більше років.

Вік батька до 18 років мав місце у 8%, понад 40 років -- у 12% випадків. Шлюб не був зареєстрованим у 18% жінок. Низький соціальний рівень відмічений у 30%, нераціональне харчування -- у 36% спостережень. Високі психоемоційні навантаження мали 40% жінок. Зловживали тютюнопалінням 18%, алкоголем -- 2% вагітних. Професійні шкідливості мали місце у 16% жінок. Зріст 150 см і менше відмічений у 10%, астенічна конституція -- у 12% спостережень.

Більшість жінок (52%) народжували вперше. Порушення менструального циклу відмічені у 32% випадків. Анамнез 16% жінок був обтяжений самовільним викиднем, 8% -- завмерлою вагітністю, 10% -- передчасними пологами, 12% -- народженням дитини з малою масою тіла, 6% -- мертвонародженням, 4% -- смертністю в неонатальному періоді, 26% -- непліддям, 24% -- запальними захворюваннями органів малого тазу. Аборт перед першими (даними) пологами мав місце у 18% вагітних. Короткий інтергенетичний інтервал (менше 2 років) відмічений у 12% спостережень. Гіпоплазію матки встановлено у 6%, вади розвитку матки -- у 6%. Операцію на матці перенесли 4%, на маткових трубах -- 8%, на яєчниках -- 10% жінок. Під час даної вагітності „банальні” гострі респіраторні захворювання мали місце у 16%, грип -- у 14% жінок. У 32% вагітних діагностовано залізодефіцитну анемію, у 8% -- вади серця без порушення кровообігу, у 10% -- гіпертонічну хворобу, у 12% -- вегето-судинну дистонію за гіпертонічним типом, у 16% -- захворювання нирок і у 12% -- ендокринопатію.

Дана вагітність ускладнилася вираженим раннім токсикозом у 20%, гіпертензивними розладами -- у 22%, загрозою невиношування -- у 24%, затримкою розвитку плода -- у 4%, переношуванням -- у 12% випадків.

Раннє вилиття навколоплодових вод відбулось у 58% роділь при терміні вагітності 39-40, у 26% -- 41-42 і у 16% -- більше 42 тижнів. Консистенція амніотичної рідини у 20 випадках була рідкою (світло-зеленого кольору), у 21 -- помірно в'язкою (зеленого кольору), у 9 -- густою (від темно-зеленого до чорного кольору).

В усіх випадках при наявності рідкої і у 13 спостереженнях при наявності помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини (І підгрупа основної групи спостереження), при кардіотахографічному дослідженні відмічався задовільний стан плода. Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs et al. (1979) складала 8,9±0,4 бали. Дослідження індексів судинного опору в АП показало низькорезистентний кровоплин в плодовій частині плаценти. КШК в АП характеризувались низькою пульсацією та високим діастолічним компонентом. В латентній фазі першого періоду пологів в одному випадку мали місце поодинокі ДРП типу вдих-видих.

Токографічне дослідження скоротливої діяльності матки виявило прояви гіпотонічної дисфункції матки в активній фазі першого періоду пологів у 8 роділь. При проведенні стимуляції пологової діяльності ПГF_2б у роділь з різною консистенцією амніотичної рідини в 4 випадках були зареєстровані поодинокі нерегулярні ДРП типу вдих-видих. В 6 спостереженнях при наявності помірно в'язкої консистенції навколоплодових вод були відзначені регулярні, епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих (тривалість епізоду ДРП складала 43,6±4,8 с, інтервал між ДРП не перевищував 6 с), а також поодинокі подвійні, потрійні та миготливі рухи, які відрізнялися короткочасними поверненнями до фази вдиху на фазі видиху. Вірогідність МА у плода в цих випадках складала за розробленою нами шкалою 2 бали.

З метою зниження біофізичної активності плода при наявності помірної вірогідності виникнення МА виявилось доцільним застосувати нейролептик аміназин та транквілізатор діазепам. Як відомо, аміназин сприяє розвитку у плода стану пониженої реактивності до ендо- та екзогенних стимулів, зниженню його рухової активності (Л. Б. Маркін, Г. Я. Кунинець, 1998). Збільшення періодів апное у плода спостерігається в результаті введення діазепаму (П. В. Козлов, 2003).

Летючу суміш нейротропних препаратів (1 мл 2,5% розчину аміназину і 1 мл 0,5% розчину діазепаму) розводили у 150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду та вводили довенно краплинно зі швидкістю 0,75 мл/хв.

Проведені дослідження показали, що через 40-60 хв від моменту введення нейротропних препаратів відмічалось виражене зниження біофізичної активності плода. При цьому лише у 2 випадках були відмічені епізодичні нерегулярні ДРП типу вдих-видих.

Ускладнення пологів дискоординованою дисфункцією матки було діагностовано у 9 роділь І підгрупи спостереження. Дискоординовані скорочення матки обумовлювали розвиток компенсованого дистресу плода. Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs et al. (1979) складала 6,2±0,3 бали.

Моніторинг біофізичної активності плода при розвитку дискоординованої дисфункції матки виявив у 6 випадках появу ДРП. Так, у 2 роділь при рідкій консистенції навколоплодових вод спостерігались поодинокі нерегулярні, як звичайні ДРП типу вдих-видих, так і подвійні, потрійні та миготливі. У 4 випадках при помірно в'язкій консистенції навколоплодових вод, крім нерегулярних звичайних ДРП, були відмічені поодинокі пролонговані ДРП (із затримкою видиху), регулярні епізодичного характеру ДРП типу вдих-видих та подвійні і миготливі. Тривалість епізоду ДРП складала 44,6±3,8 с. У цих випадках мала місце помірна (2-1 бали) вірогідність МА у плода.

Використання нейротропних препаратів (аміназину та діазепаму) забезпечувало зниження біофізичної активності плода. Через 1 год після довенного введення летючої суміші зі швидкістю 0,75 мл/хв лише в 2 випадках були зареєстровані регулярні епізодичного характеру ДРП типу вдих-видих та поодинокі пролонговані (із затримкою видиху) ДРП.

Усі вагітні І підгрупи спостереження були розроджені через природні пологові шляхи. Народилися доношені діти в стані 7,3±0,5 балів за шкалою Апгар. МА була діагностована у 2 новонароджених (у випадках наявності регулярних епізодичного характеру звичайних та поодиноких пролонгованих ДРП при помірно в'язкій консистенції амніотичної рідини).

Другу підгрупу основної групи спостереження склали роділлі з раннім вилиттям навколоплодових вод помірно в'язкої або густої консистенції, у яких оцінка біофізичних параметрів плода вказувала на наявність субкомпенсованої форми фетального дистресу.

При дослідженні біофізичної активності плода у 2 роділь при помірно в'язкій консистенції навколоплодових вод були відмічені регулярні пролонговані ДРП. В 7 випадках при наявності густих чорних навколоплодових вод (консистенції „горохового супа”) на фоні регулярних пролонгованих ДРП були зареєстровані інтенсивні патологічні ДРП, які відрізнялись вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом (типу „gasps”). В усіх випадках мала місце висока вірогідність МА у плода (0 балів).

У зв'язку із загрозливим станом плода, високим ризиком виникнення МА пологи у всіх жінок другої підгрупи спостереження були завершені за допомогою кесаревого розтину.

Народились живі діти (3 з них -- переношені, 3 -- з II ступенем пренатальної гіпотрофії) у стані 6,3±0,4 балів за шкалою Апгар. При прямій ларингоскопії у 3 новонароджених був виявлений меконій за голосовими зв'язками. У цих випадках при наявності густої консистенції навколоплодових вод мали місце ДРП типу „gasps”.

Проведені дослідження показали, що використання нейролептичних препаратів (аміназину, діазепаму) при наявності середнього ризику МА сприяє зниженню біофізичної активності плода, частоти виникнення даної перинатальної патології. Висока вірогідність МА, що має місце при наявності субкомпенсованого дистресу плода, передбачає проведення кесаревого розтину.

Визначення ступеню вірогідності виникнення МА у плода, проведення заходів, скерованих на гальмування фетальної біофізичної активності при наявності меконію в амніотичній рідині, обрання оптимальної акушерської тактики забезпечує позитивні перинатальні наслідки, зниження МА у плода в 1,8 рази.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при наявності меконію в амніотичній рідині шляхом визначення ступеню ризику МА, корекції біофізичної активності плода та обрання оптимальної акушерської тактики з метою зниження перинатальної патології.

1. При наявності задовільного стану плода легке забарвлення меконієм навколоплодових вод слід розцінювати як прояв фізіологічного дозрівання його шлунково-кишкового тракту. Наявність в'язкої або густої консистенції амніотичної рідини внаслідок меконіального пасажу обумовлена внутрішньоутробним стражданням плода.

2. Аномалії пологів (гіпотонічна та дискоординована дисфункція матки), проведення пологостимуляції, розвиток дистресу плода обумовлюють появу ДРП. Останні можуть спостерігатись як в латентній, так і в активній фазі пологів. При цьому реєструються поодинокі нерегулярні або регулярні епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих, подвійні, потрійні, миготливі (з короткочасним поверненням до фази вдиху на фазі видиху), пролонговані (з деякою затримкою видиху) та гикавкоподібні „gasps”, які відрізняються вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом.

3. Поодинокі ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції навколоплодових вод не мають високого прогностичного значення для перинатальних наслідків. Середній ризик МА спостерігається при появі регулярних, епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійні, потрійні та миготливі у випадках помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини.

4. Використання нейротропних препаратів (аміназину та діазепаму) при наявності середнього ризику МА сприяє розвитку у плода стану рефрактерності, толерантності, ареактивності, обумовлює зниження частоти як поодиноких, так і епізодичних ДРП (звичайних, подвійних, потрійних, миготливих).

5. Реєстрація пролонгованих та гикавкоподібних патологічних ДРП при наявності густої консистенції навколоплодових вод вказує на високу вірогідність розвитку МА у плода. ДРП типу „gasps” супроводжуються різким зниженням інтратрахеального тиску, зміною напрямку плину легеневої рідини на зворотній (в легені плода), широким розкриттям голосової щілини. В результаті відбувається інтенсивне надходження в трахеобронхіальне дерево навколоплодових вод з домішками меконію.

6. Прояви в інтранатальному періоді патологічної біофізичної активності плода спостерігаються, як правило, при виражених розладах його гомеостазу. При цьому КТГ плода відрізняється низькою варіабельністю, наявністю пізніх децелерацій ЧСС, а доплерометричне дослідження кровоплину в АП виявляє зниження діастолічного компоненту, а в низці спостережень -- нульовий та реверсний кровоплин у фазу діастоли.

7. Комплексна оцінка консистенції навколоплодових вод та типу ДРП дозволяє визначити ступінь вірогідності МА у плода, здійснити ефективний перинатальний прогноз. При середньому ризику МА доцільним є розродження через природні пологові шляхи зі здійсненням фармакологічного гальмування фетальної біофізичної активності та проведенням моніторингу біопараметрів плода. Висока вірогідність МА, що має місце при наявності субкомпенсованого дистресу плода, передбачає проведення кесаревого розтину.

8. Визначення ступеню вірогідності виникнення МА у плода, проведення заходів, скерованих на гальмування фетальної біофізичної активності при наявності меконію в амніотичній рідині, обрання оптимальної акушерської тактики сприяє зниженню перинатальної патології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При ранньому вилитті навколоплодових вод необхідно визначити ступінь вірогідності виникнення МА у плода на основі оцінки консистенції амніотичної рідини і фетальної біофізичної активності (частоти і типу ДРП).

Поодинокі ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції навколоплодових вод не мають високого прогностичного значення для перинатальних наслідків. Середній ризик МА спостерігається при появі регулярних, епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійні, потрійні та миготливі у випадках помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини. У цих випадках доцільним є використання нейротропних препаратів (1 мл 2,5% розчину аміназину та 1 мл 0,5% розчину діазепаму у 150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, довенно краплинно зі швидкістю 0,75 мл/хв), що сприяє зниженню фетальної біофізичної активності, частоти МА у плода при проведенні розродження через природні пологові шляхи.

Реєстрація пролонгованих та гикавкоподібних патологічних ДРП при наявності густої консистенції амніотичної рідини свідчить про високий ризик розвитку МА у плода, спостерігається при наявності субкомпенсованого фетального дистресу, передбачає проведення кесаревого розтину.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маркін Л. Б. Діагностичне та прогностичне значення наявності меконію в амніотичній рідині / Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -- 2007. -- № 4. -- С. 164-167.

2. Маркін Л. Б. Корекція фетальної біофізичної активності при загрозі розвитку меконіальної аспірації у плода / Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук // Практична медицина. -- 2008. -- № 1 (том ХІV). -- С. 8-12.

3. Маркін Л. Б. Особливості матково-плацентарного кровообігу при розвитку меконіальної аспірації у плода / Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. -- К.: Інтермед, 2006. -- С. 438-440.

4. Маркін Л. Б. Особливості фетальної біофізичної активності при виникненні меконіальної аспірації у плода / Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук // Вісник наукових досліджень. -- 2006. -- № 2. -- С. 29-30.

5. Маркін Л. Б. Патофізіологічні механізми розвитку меконіальної аспірації у плода / Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. -- Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2006. -- Том 142, часть 2. -- С. 243.

6. Копійчук І. М. Прогностичні критерії меконіальної аспірації у плода / І. М. Копійчук // Матеріали наукової конференції „Досягнення сучасної медицини”. -- Львів, 2006. -- С. 27.

7. Маркін Л. Б. Інтранатальні чинники розвитку меконіальної аспірації у плода / Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук // Матеріали всеукраїнської конференції „Перинатальна охорона плода: діагностика та фармакокорекція”. -- Чернівці: Інтермед, 2007. -- С. 120-125.

8. Пат. 36466 Україна, А 61 В 10/00, 8/00. Спосіб оцінки вірогідності меконіальної аспірації у плода / Л. Б. Маркін, І. М. Копійчук (UА). -- № u200806967; Заявл. 20.05.2008; Опубл. 27.10.2008, „Промислова власність". -- Бюл. № 20-2008.

АНОТАЦІЯ

Копійчук І. М. Профілактика меконіальної аспірації у плода. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 -- акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, 2009 рік.

Мета даного дослідження полягала у зниженні частоти ускладнення гестаційного процесу МА у плода шляхом корекції фетальної біофізичної активності та обрання оптимальної акушерської тактики.

В результаті проведених досліджень доведено, що при задовільному стані плода легке забарвлення меконієм навколоплодових вод слід розцінювати як прояв фізіологічного дозрівання його шлунково-кишкового тракту. Наявність в'язкої або густої консистенції амніотичної рідини внаслідок меконіального пасажу обумовлена внутрішньоутробним стражданням плода.

Аномалії пологів (гіпотонічна та дискоординована дисфункція матки), проведення пологостимуляції, розвиток дистресу плода обумовлюють появу ДРП. Останні можуть спостерігатись як в латентній, так і в активній фазі пологів.

Поодинокі ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції навколоплодових вод не мають високого прогностичного значення для перинатальних наслідків. Середній ризик МА спостерігається при появі регулярних, епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійні, потрійні та миготливі у випадках помірно в'язкої консистенції амніотичної рідини. Реєстрація пролонгованих та гикавкоподібних патологічних ДРП при наявності густої консистенції навколоплодових вод вказує на високу вірогідність розвитку МА у плода.

Використання нейротропних препаратів (аміназину та діазепаму) при наявності ризику МА сприяє розвитку у плода стану рефрактерності, толерантності, ареактивності, обумовлює зниження частоти ДРП. При середньому ризику МА доцільним є розродження через природні пологові шляхи з проведенням фармакологічного гальмування фетальної біофізичної активності. Висока вірогідність МА, що має місце при наявності субкомпенсованого дистресу плода, передбачає проведення кесаревого розтину.

На основі отриманих результатів розроблена, апробована і впроваджена у практику акушерських стаціонарів технологія допомоги при загрозі виникнення МА у плода, що забезпечує зниження даної патології в 1,8 рази.

Ключові слова: меконіальна аспірація, дихальні рухи плода.

АННОТАЦИЯ

Копийчук И. М. Профилактика мекониальной аспирации у плода. -- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 -- акушерство и гинекология. Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого МЗ Украины, 2009 год.

Цель данного исследования состояла в снижении частоты осложнения гестационного процесса МА плода путём коррекции фетальной биофизической активности и избрания оптимальной акушерской тактики.

При проведении исследований были поставлены следующие задачи: исследовать основные биопараметры плода при различной консистенции амниотической жидкости, окрашенной меконием; изучить особенности биофизической активности плода при раннем излитии околоплодных вод с примесью мекония; определить прогностическое значение для перинатальных исходов разных типов ДДП, исследовать особенности плодово-плацентарного кровообращения при наличии патологической биофизической активности плода, разработать шкалу балльной оценки степени риска возникновения МА у плода; дать оценку эффективности использования нейротропных препаратов для профилактики МА у плода; разработать и внедрить в практику родовспомогательных учреждений технологию помощи роженицам группы риска развития МА у плода.

В результате проведенных исследований установлено, что при наличии удовлетворительного состояния плода легкую окраску меконием околоплодных вод следует расценивать как проявление физиологичного созревания его желудочно-кишечного тракта. Наличие вязкой или густой консистенции амниотической жидкости в результате мекониального пассажа обусловлено внутриутробным страданием плода. Аномалии родов (гипотоническая и дискоординованная дисфункция матки), проведение родостимуляции, развитие дистресса плода обусловливают возникновение ДДП. Последние могут наблюдаться как в латентной, так и в активной фазе родов.

Единичные ДДП типа вдох-выдох при наличии жидкой консистенции околоплодных вод не имеют высокого прогностического значения для перинатальных исходов. Средний риск МА наблюдается при появлении регулярных, эпизодического характера обычных ДДП и типа двойные, тройные и мерцательные в случаях умеренно вязкой консистенции амниотической жидкости. Регистрация пролонгированных и икотообразных патологических ДДП при наличии густой консистенции околоплодных вод указывает на высокую вероятность развития МА у плода.

Проявления в интранатальном периоде патологической биофизической активности плода наблюдаются, как правило, при выраженных расстройствах его гомеостаза. При этом КТГ плода отличается низкой вариабельностью, наличием поздних децелераций ЧСС, а допплерометрическое исследование кровообращения в АП обнаруживает снижение диастолического компонента, а в ряде наблюдений -- нулевой и реверсный кровоток в фазу диастолы.

Использование нейротропных препаратов (аминазина и диазепама) при наличии риска МА способствует развитию у плода состояния рефрактерности, толерантности, ареактивности, обусловливает снижение частоты ДДП. При среднем риске МА целесообразным является родоразрешение через естественные родовые пути с проведением фармакологического торможения фетальной биофизической активности. Высокая вероятность МА, наблюдаемая при наличии субкомпенсированного дистресса плода, предусматривает проведение кесаревого сечения.

На основании полученных результатов разработана, апробирована и внедрена в практику акушерских стационаров технология помощи при угрозе возникновения МА у плода, что обеспечивает снижение данной патологии в 1,8 раза.

Ключевые слова: мекониальная аспирация, дыхательные движения плода.

ANNOTATION

Kopiychuk I. M. Preventative measures of meconium aspiration of the foetus. -- Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of medical sciences in specialty 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. Lviv National Medical University named after Danylo Halytsky. Ministry of Health of Ukraine, 2009.

The aim of the thesis was to reduce the frequency of complications of gestational process of MA of the foetus by correction of fetal biophysical activity and choosing the effective obstetrical tactic.

As a result of the researches it was proved that under satisfactory condition of the foetus light meconium colouring of amniotic fluid should be considered as the development of physiological maturation of its gastrointestinal tract. Gluey and thick consistency of amniotic fluid, as the result of meconium passage, are present due to antenatal anguishing of the foetus.

The anomalies of labor (powerless and discoordinated uterine disfunctions), augmentation of labor, fetal distress are the cause of RMF. They can be observed in both latent and active phase of labor. Single RMF as inspiration-expiration have no high prognostic value for perinatal effects under the condition of liquid consistency of amniotic fluid. Average risk of MA is observed with emerging of regular simple of episodic nature RMF, and of double, triple and twinkling type when amniotic fluid is of too gluey consistency.

The registration of prolonged and hiccupping pathological RMF indicates high probability of MA development when the consistency of amniotic fluid is thick.

...