Подружня дезадаптація та її психокорекція при ананкастному розладі особистості у чоловіків

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

УДК 616.69-008.1-06:616.89-008.444.2-085.851

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПОДРУЖНЯ ДЕЗАДАПТАЦІЯ ТА ЇЇ ПСИХОКОРЕКЦІЯ ПРИ АНАНКАСТНОМУ РОЗЛАДІ ОСОБИСТОСТІ У ЧОЛОВІКІВ

19.00.04 - медична психологія

Лях Сергій Богданович

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Луценко Олександр Григорович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сексології та медичної психології, професор кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Козідубова

Валентина Михайлівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, кафедра психіатрії, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Скрипніков Андрій Миколайович, Вища Державна навчальна установа України “Українська стоматологічна академія”, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, завідувач кафедри

Захист відбудеться „5” травня 2009 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий „4” квітня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд. психол. наук Н.К. Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Міцність сімейних відносин визначається психологічною, соціально-психологічною, соціальною й медико-біологічною адаптацією подружньої пари. Розробка й впровадження в клінічну практику ефективних методів діагностики й корекції подружньої дезадаптації є складною й недостатньо вирішеною проблемою медичної психології, сексології.

Складність її пов'язана з різноманіттям причин порушення подружньої адаптації, поліморфністю її проявів, і, головне, з тим, що у розвитку подружньої дезадаптації певне значення мають особливості особистості кожного з подружжя та їхнє сполучення в подружній парі. Та обставина, що подружня дезадаптація є однією з найчастіших причин розпаду родини надає цій проблемі й соціального значення.

Порушення подружньої адаптації за розладів особистості (РО) вивчали С. Кратохвил (1994), А. М. Скрипніков (1997-1999), В. В. Кришталь (1999), В. В. Николаев (2001-2003).

Однак подружня дезадаптація при ананкастному розладі особистості (АРО) у чоловіків не досить вивчена проблема. У нечисленних роботах, присвячених цій аномалії особистості, однозначно визнається той факт, що вона, як правило, супроводжується розладом сексуальної функції: за даними А.М.Скрипнікова в 87% випадків (1999).

Але якщо клінічні прояви сексуальних розладів при АРО у чоловіків досить докладно відображені в науковій літературі, то цього не можна сказати про пов'язані з даною патологією порушення подружніх відносин. Деякі їхні аспекти, найчастіше основні клінічні прояви, розглядаються в роботах С. Т. Агаркова (2005), А. Б. Смулевича (2007), А. С. Ялдыгиной (2007).

Однак дотепер не проведений всебічний аналіз у таких хворих сексуальних розладів і, головне, для багатьох опублікованих робіт характерний вельми однобічний підхід до сексуального порушення, що має місце лише у одного з сексуальних партнерів з РО. У закордонній літературі АРО розглядається як доволі розповсюджене явище, особливо серед чоловіків (А. Б. Смулевич, 2005; А.С. Ялдыгина. 2007; L. Salzman, 1973). Особа з АРО є ригідною, схильною до перфекціонізму, догматичною, поглинутою у роздуми, емоційно й когнитивно блокованою, нерішучою й такою, що занадто багато уваги приділяє моральним аспектам поведінки.

Таким чином, розвиток подружньої дезадаптації за наявності АРО у чоловіка зумовлений, з одного боку, аномальною психікою й сексуальними розладами в чоловіка, з іншого - міжособистісним конфліктом подружжя. В нечисленних дослідженнях, присвячених проблемі сексуальних порушень у пацієнтів з АРО практично не враховується парний характер статевої функції й та обставина, що сексуальний розлад у чоловіка може спричиняти психічний і сексуальний розлад у жінки, що може приводити до розвитку порушення міжособистісної адаптації (А. М. Скрипніков, 2001). Це послабляє міцність шлюбу й нерідко стає причиною розпаду родини.

Не менш важливо, що при вивченні порушень сексуальності у хворих з АРО не приділяється необхідна увага соціальним, соціально-психологічним і сексуально-поведінковим факторам, що грають, як показали роботи останніх років (А. М. Скрипніков, 1999-2008; С. Т. Агарков, 2004) не менш важливу роль у забезпеченні сексуального здоров'я, ніж фактори біологічні.

Сучасні сексологічні дослідження (В. В. Кришталь, Б. В. Михайлов, Н. О. Марута, Л. Ф. Шестопалова, 2006; В. М. Козідубова, О.В. Кубрак, 2009) переконливо довели, що повноцінність сексуальної функції у кожного з подружжя - необхідна, але недостатня умова взаємної адаптації подружньої пари. Крім нього, обов'язковими є достатній рівень соціально-психологічної адаптації чоловіка й жінки, відповідність їх статеворольової, сексуальної поведінки, досить повна й правильна інформованість чоловіка й жінки в області психогігієни статевого життя. Ці аспекти порушення подружньої адаптації при АРО у чоловіків залишаються практично не вивченими. Не розкриті причини й механізми формування, не описано перебіг, клінічні прояви подружньої дезадаптації у чоловіків з АРО, не розроблені критерії діагностики й ефективні методи корекції подружньої дезадаптації за цієї досить складної патології.

Вищевикладене визначило актуальність і необхідність проведення даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Харківської медичної академії післядипломного освіти: «Здоров'я сім'ї. Причини, механізми розвитку, клінічні прояви і система психодіагностики, психокорекції, психопрофілактики його порушень” (№ державної реєстрації 0107U002615).

Мета дослідження - розробка системи психотерапевтичної корекції порушення подружньої адаптації при ананкастному розладі особистості у чоловіків на основі вивчення причин і механізмів її формування.

Відповідно до наміченої мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити особливості психосексуального й соматосексуального розвитку у чоловіків з АРО.

2. З'ясувати роль соціальних, психологічних, соціально-психологічних чинників у розвитку подружньої дезадаптації при АРО у чоловіка.

3. Дослідити причини, механізми розвитку, перебіг і клінічні прояви подружньої дезадаптації при АРО у чоловіка.

4. Виділити форми подружньої дезадаптації при АРО у чоловіка.

5. Визначити особистісні особливості, характер міжособистісних стосунків, статеворольової поведінки, рівень агресивності й ворожості та засоби вирішення конфліктів подружжя при АРО у чоловіків.

6. Вивчити типи відношення до хвороби чоловіків з визначеним типом розладу особистості.

7. Розробити систему психотерапевтичної корекції сексуальної й соціально- психологічної дезадаптації подружньої пари при АРО у чоловіка.

Об'єкт дослідження - подружня адаптація при АРО у чоловіка.

Предмет дослідження - причини, механізми розвитку й клінічні прояви подружньої дезадаптації при АРО у чоловіків.

Методи дослідження - клінічні методи дослідження соматичного, психічного й неврологічного статусу; системно-структурний аналіз сексуального здоров'я; психодіагностичні методи дослідження особистості й міжособистісних відносин подружжя; соціально-демографічні методи дослідження; статистичний.

Наукова новизна дослідження. Новим у роботі є застосування системного, міждисциплінарного підходу до вивчення сексуальної й соціально-психологічної дезадаптації подружньої пари при АРО у чоловіків. Уперше в результаті всебічного обстеження чоловіка й жінки з урахуванням парного характеру сексуальної функції виявлені причини, умови виникнення, перебіг і особливості проявів двох варіантів подружньої дезадаптації - сексуальної й соціально-психологічної, що розвиваються при АРО у чоловіків.

Встановлено, що у чоловіків з АРО мають місце порушення темпів і характеру психосексуального розвитку, порушення формування статеворольової поведінки, що призводить до розвитку її девіацій. Визначені рівень агресії й особливості формування поведінки в конфліктних ситуаціях у чоловіків з АРО та засоби вирішення конфліктів.

Практичне значення отриманих результатів. Практичну цінність мають розроблені критерії диференціальної діагностики розвитку форм подружньої дезадаптації при АРО у чоловіків. На підставі виявлених особливостей психосексуального розвитку, особистості пацієнтів і міжособистісних відносин чоловіка й жінки, визначення зон конфліктів розроблена і впроваджена у клінічну практику система психодіагностики, психотерапевтичної корекції та психопрофілактики розвитку подружньої дезадаптації при визначеному типі розладу особистості у чоловіків

Практичне значення для клінічної практики має також запропонована багаторівнева шкала оцінки ефективності проведеної терапії.

Вищевказана система впроваджена в практику роботи Донецької клінічної психоневрологічної лікарні-медико-психологічного центру, Київської міської психоневрологічної лікарні №1, відділення сімейного лікарсько-психологічного консультування Харківського обласного психоневрологічного диспансеру, міської психотерапевтичної амбулаторії Керченського психоневрологічного диспансеру, Центру акушерства, гінекології, репродуктології (м.Суми).

Отримані дані використовуються в учбовому процесі на кафедрах сексології та медичної психології, психотерапії, психіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на засіданнях Харківського товариства медичних психологів (2007,2009), науково-практичних конференціях “Навички консультацій з питань збереження репродуктивного здоров я (Суми, 2006), до 20-річчя кафедри сексології та медичної психології ХМАПО “Здоров'я сім'ї (2007), “Допоміжні репродуктивні технології в лікуванні безпліддя” (Київ, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей в спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України. Усі роботи виконані без співавторів.

Обсяг та структура дисертації. Зміст дисертації викладено на 169 сторінках друкованого тексту (з них 133 сторінки основного тексту), який містить вступ, огляд літературних джерел, 4 розділи власних досліджень, висновків, узагальнення результатів дослідження, список використаних джерел. Список літератури містить 337 джерел (з них 274 роботи україномовних та російськомовних авторів, 63 - іноземних авторів. Робота ілюстрована 16 таблицями та 7 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика подружніх пар. З дотриманням принципів біоетики і деонтології на базі Центру акушерства, гінекології, репродуктології м.Суми протягом 2005-2008 рр. було обстежено 97 подружніх пар (ПП), в яких у чоловіків було діагностовано АРО.

97 ПП, в яких була діагностована подружня дезадаптація, склали основну групу дослідження. При проведенні дослідження ми не змогли виділити контрольну групу тому, що при АРО у чоловіків завжди мала місце подружня дезадаптпція.

Всі обстежені були у віці від 23 до 35 років. Давність подружньої дезадаптації складала від декількох місяців до 4-х років. Жінки хворих в кожній ПП входили до однієї вікової групи з чоловіками (різниця у віці не перевищувала 5 років).

Аналіз соціально-демографічних показників обстежених груп виявив однорідність основних показників, що стало підставою для висновку про репрезентативність отриманих результатів.

Результати всебічного комплексного обстеження (клінічного, у тому числі спеціального сексологічного, психодіагностичного, соціологічного) 97 подружніх пар у чоловіків з АРО і їхніх дружин дозволили нам зробити наступний висновок.

У більшості подружніх пар (61, або 67±5%), що склали першу групу, мала місце первинна сексуальна дезадаптація, в інших 32 (33±5%) пар, що ввійшли до другої групи, спостерігалася первинна соціально-психологічна дезадаптація.

Методи дослідження. Усім подружжям було проведено комплексне всебічне обстеження - клінічне, у тому числі спеціальне сексологічне і психодіагностичне. Клінічне дослідження включало анамнестичний аналіз, вивчення загального фізичного розвитку, соматичного та психічного стану.

З метою вивчення механізмів розвитку сексуальних розладів у чоловіків і подружньої дезадаптації проводили системно-структурний аналіз стану сексуального здоров' я за В. В. Кришталем (2002).

Для визначення типу статевої конституції використовували шкалу векторного визначення статевої конституції чоловіків за Г. С. Васильченком (1983) та жінок - за І. Л. Ботнєвою (1983), коефіцієнти генотипу, сексуальної активності, фенотипу. Для визначення ерогенних зон і діапазону сприйняття подружжя використовували спеціальну методику В. І. Здравомислова (1985) в модифікації В. В. Кришталя (2006). З метою визначення типу сексуальної мотивації у чоловіків і жінок використовували класифікацію В. В. Кришталя (2004). Психосексуальні типи чоловіка й жінки і їх відповідність в ПП встановлювали за допомогою класифікації С. С. Лібіха (1990).

Психодіагностичне дослідження включало вивчення індивідуальних особистісних особливостей за допомогою методики багатоаспектного дослідження особистості (ММРІ) в модифікації Ф. В. Березіна зі співав.(1976).

Для визначення характеристики статеворольової поведінки на рівні “Я-концепції” була застосована шкала С. Бем (2002).

З метою встановлення рівня агресивності й ворожості у досліджуваних використовували опитувальник А. Баса - А. Дарки. Засоби вирішення конфлікту у конфліктних ситуаціях досліджували за допомогою методики К. Томаса у модифікації Н. Гришіної.

Відношення чоловіків до хвороби вивчали за допомогою Ленінградського опитувальника Бехтеревського інституту (ЛОБІ), який дає змогу визначити типи відношення до хвороби.

Було визначено такі соціально-демографічні показники, як рівень освіти подружжя, характер трудової діяльності, посада, вплив подружньої дезадаптації на міцність шлюбу, трудова діяльність, взаємини обстежених з колективом. міжособистісний психосексуальний дезадаптація

Статистична обробка результатів досліджень була проведена за таблицями відсотків та помилок В.С.Генеса (1967), психодіагностичні дослідження за допомогою t-критерію Стьюдента з рівнем вірогідності р=0,05.

Результати дослідження. Проведене дослідження встановило, що у більшості (74±5%) чоловіків темпи соматосексуального розвитку були нормальними, рідше прискореними (15±3%). Психосексуальний розвиток був передчасним у третини чоловіків першої й 16±5% - другої групи. Асинхронії статевого дозрівання, головним чином складні, мали місце відповідно в 38±6% чоловіків першої та 22±7% чоловіків другої групи.

Практично у всіх чоловіків були виявлені девіації психосексуального розвитку, що виражалися у порушенні статеворольової поведінки: в 82±5% чоловіків першої й 84±6% другої групи спостерігалась фемінінна й маскуліна поведінка.

Жінки здебільшого розвивались нормально, лише у 10 (11±3%) з них відзначалися прості й поєднані асинхронії статевого розвитку. Складні асинхронії психосексуального розвитку відзначалися в жінок лише в поодиноких випадках.

У соматичному статусі чоловіків не було виявлено захворювань, що можуть послабити сексуальну функцію, за винятком діагностованого у 31±5% пацієнтів застійного простатиту, що розвився в результаті нерегулярного статевого життя.

При неврологічному обстеженні в 45+5% чоловіків першої групи була виявлена мікросимптоматика (в основному у хворих з порушеннями соматосексуального розвитку). У цих же пацієнтів при урологічному обстеженні були виявлені симптоми, що свідчать про зниження андрогенної активності в період статевого дозрівання: зниження тургору й еластичності сіменників, депігментація й недостатня складчастість мошонки.

У психічному статусі у всіх чоловіків відзначалися риси, характерні для АРО: ригідність, схильність до перфекціонізму, підозрілість, недовірливість, помисливість, егоїстичність, дріб'язковий педантизм, Провідними психопатологічними проявами були іпохондричні, психастенічні, паранойяльні. Для них були характерними мала гнучкість психіки й, як правило, знижена самооцінка.

Системно-структурний аналіз стану сексуального здоров'я ПП з АРО за його інтегральними критеріями показав, що, крім відзначених вище порушень сомато- і психосексуального розвитку, у незначної кількості чоловіків і жінок мала місце бісексуальна орієнтація. У переважної більшості чоловіків й жінок була недостатньою й неправильною поінформованість в області психогігієни статевого життя, а переважна більшість чоловіків (67+5%) і жінок (63+5%) неправильно оцінювали свої сексуальні прояви.

Серед типів сексуальної мотивації у чоловіків першої групи різко переважав агресивно-егоїстичний, на другому місці в обох групах був шаблонно-регламентований її тип. У жінок в обох групах найчастіше спостерігалися ліберальний і ігровий типи сексуальної мотивації. Мотивами статевого акту були в першій групі в основному самоствердження, у другій - бажання одержати чуттєву насолоду.

В обох групах подружніх пар майже все чоловіки належали до агресивного варіанту психосексуального типу чоловік-чоловік, а переважна більшість жінок - до типу жінка-мати. Жінок, що підкоряються, єдиний варіант, що сполучається з агресивними чоловіками, були лише одиниці.

Статева конституція була слабкою майже у третини чоловіків першої й у 22±7% чоловіків другої групи. В інших чоловіків відзначався здебільшого середній тип статевої конституції, що переважав й у жінок.

У значної частини чоловіків першої групи було ослаблене або відсутнє платонічне й еротичне лібідо і в 12±4% пацієнтів обох груп спостерігалася відносна відсутність лібідо. У жінок всі види лібідо були порушені значно рідше ( 7±3%)

Досить характерним виявився й зміст сексуальних фантазій обстежених: їхньою темою в 18+4% чоловіків було зґвалтування, а у 11+3% - груповий секс, тоді як у жінок статевий акт з іншим сексуальним партнером (28+5%).

Спонтанні ерекції були збережені в усіх пацієнтів, адекватні порушені (відносна гіпоерекція мала місце у 31±6% чоловіків першої і у 47±9% другої групи. Сексуальні відчуття не були порушені ні в кого із чоловіків, а у значної кількості жінок (47±5%) вони були притуплені або відсутні. В 22±4% чоловіків спостерігалася передчасна еякуляція, але оргазм був збереженим, тоді як у жінок аноргазмія відносного характеру відзначалася у 52+5% випадків.

Більшість чоловіків ПП першої групи (60±6%) відзначали почуття любові до своїх дружин, але воно носило переважно егоїстичний характер. У 23±5% чоловіків відмічалася аверсія до своїх дружин, що проявлялася агресивністю при виникненні конфліктних ситуацій. Ці суперечливі почуття викликали у хворих розвиток внутрішньоособистісного конфлікту. У другій групі зберегли любов до дружин тільки 22±7% чоловіків, у інших мала місце звичка й байдужність. Жінки обох груп у переважній більшості (77+4%) також були байдужі до своїх чоловіків, частина (12±4%) з них відчували до чоловіка сексуальну й психологічну аверсію.

Переважним типом сексуальної культури у чоловіків першої групи був девіантний (67±6%). У інших чоловіків цієї групи фіксувався невротичний її тип. У їхніх дружин відзначався в основному ліберальний тип сексуальної культури (66±8%), рідше аполонівський і пуританській.

Всі обстежені чоловіки й жінки відчували психосексуальну незадоволеність.

Таким чином, проведений системний аналіз виявив у ПП, що перебували під спостереженням, порушення сексуального здоров'я практично за усіма його інтегральними критеріями (за винятком диференцировки статі й статевої самосвідомості).

Результати системно-структурного аналізу сексуального здоров'я ПП за його компонентами й складовими свідчили про сполучене його порушення, що призводило до дезінтеграції сексуальної поведінки у осіб з АРО й розвитку подружньої дезадаптації. Безпосередньою причиною її розвитку в обох клінічних групах було ураження психологічного й соціально-психологічного компонентів у результаті наявності у чоловіка й жінки внутрішньоособистісного й міжособистісного конфліктів і ураження психічної складової біологічного компоненту у чоловіків. Порушення інформаційно-оціночної складової соціального компоненту через низький рівень поінформованості чоловіка й жінки в області психогігієни статевого життя й ураження нейрогуморальної складової біологічного компоненту внаслідок порушення психосексуального розвитку у чоловіків сприяли виникненню подружньої дезадаптації й ускладнювало її перебіг.

Таким чином, результати проведених клінічних досліджень показали, що подружня дезадаптація при АРО у чоловіків залежить не тільки від особливостей сексуальності самих хворих і їхніх особистісних рис, що спричиняють порушення в сексуальній сфері, але й від рівня соціальної, психологічної й сексуально-поведінкової адаптації.

При вивченні даних спеціального сексологічного анамнезу в чоловіків першої групи було виявлено зміщення ціннісних орієнтацій на сексуальну сферу, а в чоловіків другої групи - на побут, причому у 40±5% чоловіків й жінок мала місце невідповідність ціннісних орієнтацій. Це служило істотним фактором, який поглиблював подружню дезадаптацію. Своє дезадаптивне значення також мала невідповідність у чоловіка й жінки рівня самооцінки й домагань. Негативно впливало на рівень подружньої адаптації й та обставина, що майже всі чоловіки належали до агресивного варіанту психосексуального типу чоловік-чоловік. Невідповідність типів сексуальної мотивації чоловіка й жінки також мала свій негативний вплив.

При дослідженні особливостей особистості за методикою ММРІ у чоловіків першої групи було виділено відповідний варіант усередненого профілю їх особистості.

Усереднений профіль чоловіків першої групи характеризувався підвищенням показників по шкалах 1-й (іпохондрії), 2-й (депресії), 7-й (психастенії) та зниженням по шкалі К (корекції). Характерними для них були схильність перебільшувати ступінь міжособистісних конфліктів та значення своїх проблем. Незадоволеність і здатність збільшувати значення конфліктів роблять їх вразливими у міжособистісних стосунках. У своїй діяльності вони керувались не можливістю досягти успіху, а бажанням уникнути неуспіху (2 шкала). Якостями, що визначають особистісні риси чоловіків першої групи є усвідомлення своїх труднощів, здатність перебільшувати ступінь міжособистісних конфліктів, високий рівень тривоги, невпевненість у собі, песимізм, низька здатність до витеснення, емоційна стриманість, ригідність.

Результати аналізу профілю особистості жінок першої групи дали змогу виявити два варіанти усередненого профілю особистості жінок.

Для першого варіанту усередненого профілю особистості, що відмічався у 39,3% обстежених, жінкам були притаманні підйоми по шкалах К (корекції), 2 (депресії), 0 (соціальній інтроверсії) та зниженням по 5 (мужності - жіночості).

Аналіз результатів дослідження жінок з першим варіантом особистісного профілю свідчив про те, що поведінка обстежених залежить від соціального схвалення. Вони контролювали свою поведінку і утримувались від критики оточуючих. Характерними рисами є нерішучість, замкнутість, надмірна серйозність, а також інтрапунитивні реакції, що супроводжувались відчуттям провини й гніву, що були спрямовані на себе. Таким чином, жінки з першим варіантом профілю відрізнялись високим рівнем контролю за поведінкою, нерішучістю, тривожністю та потребою в глибоких, міцних контактах і постійній увазі з боку оточуючих.

Другий варіант усередненого профілю особистості у обстежених жінок характеризувався підйомами по шкалах іпохондрії, депресії, істерії і зниженням по шкалах психопатії та параної.

Характеристика показників особистісного профілю жінок виявила високий рівень тривоги, знижений настрій, недовірливість, надмірну увагу до власного фізичного стану, потребу в увазі та співчутті з боку близьких людей, дотримання загальноприйнятих норм поведінки.

Порівняльний аналіз особистісних особливостей подружжів першої групи свідчив про те, що у чоловіків і жінок з першим варіантом відмічались підйоми по шкалах К та 2-й, що вказувало, що вони мали такі одинакові риси, як залежність поведінки від соціального схвалення, суворий контроль власної поведінки, уникнення критичних зауважень на адресу оточуючих.

Профілі особистості чоловіків другої групи були неоднорідними й мали два варіанти.

Перший варіант усередненого особистісного профілю відмічався у 40,6% чоловіків другої групи і мав підйоми по шкалах F (достовірності), K (корекції), 2-й (тривоги, депресії), 6-й (параної), 8-й (шизофренії), 0-й (соціальної інтроверсії). Найбільш характерними особистісними особливостями чоловіків з першим варіантом профілю особистості були залежність від соціального схвалення, невпевненість, знижений настрій і самооцінка, ворожість, агресивність, порушення міжособистісних стосунків.

Другий варіант усередненого профілю особистості було виявлено у 59,4% чоловіків другої групи. Він характеризувався підйомами по 3-й (істерії), 6-й (параної), 7-й (психастенії), 9-й (гіпоманії) шкалах.

Такий особистісний профіль свідчив про завищену самооцінку (на відміну від чоловіків, що належали до першого варіанту профілю особистості), демонстративність, егоцентризм. Висока активність, постійне бажання до здійснення дій (9-а шкала) поєднується з тривожністю.

Таким чином, для чоловіків з другим варіантом усередненого профілю особистості характерними були тривожність, завищена самооцінка, егоцентризм, схильність ігнорувати труднощі у міжособистісних відносинах, афективна ригідність, недовірливість по відношенню до оточуючих, агресивність.

Для жінок хворих чоловіків другої групи був характерним усереднений профіль особистості, що мав високі значення по шкалах депресії, істерії та 6-й (параної). Особистісний профіль свідчив про внутрішню напругу, невпевненість, тривогу, знижений настрій, песимізм (2-а шкала). У чоловіків першої групи було виявлено фемінінний (показник ІS>1), а у жінок - яркий виражений фемінінний (показник IS>2,025) тип особистості.

У чоловіків другої групи було виявлено андрогінний (показник IS знаходився у межі від - 1 до + 1) тип особистості, а показники маскулінності і фемінінності мали низькі значення.

У жінок другої групи було виявлено маскулінний (показник IS<-1) тип особистості.

Таким чином, проведені дослідження показали, що у подружжів першої групи статеворольова поведінка відповідала фемінінному типу. У чоловіків другої групи було виявлено андрогінний тип особистості, в якому представлені маскулінні та фемінінні риси. Таке сполучення андрогінності у чоловіків і маскулінності у жінок сприяло розвитку психологічної і соціально-психологічної дезадаптації подружніх пар.

При проведенні дослідження рівня агресії ми встановили, що індекс загальної агресивності був достовірно вищим (р<0,05) у чоловіків другої групи й достовірно низьким (р<0,05) - у жінок першої групи. Показник фізичної агресії був вищим у чоловіків обох груп, вербальна агресія частіше відмічалась у жінок. Індекс агресивної мотивації не відрізнявся у обстежених і одночасно індекс ворожості був самим високим (р<0,05) серед чоловіків другої групи і самим низьким - серед жінок першої групи.

Проведені дослідження засвідчили, що для чоловіків першої групи були характерними середні значення показників загальної агресивності й агресивної мотивації. Показник ворожості перебував на границі з нормальними значеннями цього індексу.

Поведінку в конфліктних ситуаціях визначали прояви фізичної агресії, підозрілості. У жінок показники ворожості й агресивності були самими низькими. Для обох з подружжя другої групи характерними були високі значення індексів агресивності, ворожості і показники усіх форм агресії у них були високими, що свідчили про деструктивну спрямованість агресивності. Це може не тільки провокувати, а й викликати подружні конфлікти.

Вивчення стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях дало змогу встановити, що змагання було найбільш розповсюдженим засобом урегулювання конфліктів. Загалом, дослідження, що були проведені для визначення поведінки подружжів у конфліктних ситуаціях встановили, що причиною порушень подружньої адаптації є особистісні риси обстежених і стилі поведінки.

Проведені соціально-демографічні дослідження дозволили встановити, що подружня дезадаптація негативно впливала на трудову діяльність і обмежувала соціальні зв'язки більш ніж у половини чоловіків, тоді як у жінок соціальні зв'язки були здебільшого широкими й середніми. Негативний внесок робив розвиток подружньої дезадаптації на міцність сімейних відносин: переважна більшість пацієнтів і їхніх дружин - 69±5% - робили спроби розлучитися або думали розлучитися.

У цілому проведене комплексне всебічне обстеження ПП у чоловіків з АРО, показало, що розвиток подружньої дезадаптації має ряд особливостей, обумовлених характером і особливостями психосексуального розвитку, особистісних рис, властивим цим особам і проявляється у двох варіантах залежно від рівня адаптації чоловіка й жінки на тому або іншому рівні - сексуальному або соціально-психологічному.

Виявлені причини, механізми розвитку й прояви порушення подружньої адаптації при розглянутій аномалії особистості у чоловіка стали основою для розробки системи її психотерапевтичної корекції. Запропонована система базувалась на принципах комплексності, диференційованості, послідовності, етапності й включала лікування АРО і психотерапевтичну корекцію пов'язаної із цим психічним розладом подружньої дезадаптації (сексуальної й соціально-психологічної).

При виборі методів лікування пацієнта, у якого спостерігається АРО враховували динаміку захворювання, обумовлену взаємодією особливостей особистості та різноманітних внутрішніх і зовнішніх факторів (психогенних, соматичних, соціальних), співвідношення яких визначало клінічну картину, перебіг наявного розладу й пов'язану з ним подружню дезадаптацію.

Одночасно з медикаментозною терапією проводилась раціональна психотерапія, спрямована на нівелювання патохарактерологічних особистісних особливостей, на зміну типу мотивації сексуальної поведінкн пацієнтів, підвищення поінформованості чоловіка й жінки в області психогігієни статевого життя.

На спеціально проведених індивідуальних заняттях дружин пацієнтів з АРО навчали правильній поведінці в ситуаціях, що викликають конфлікти, а самих пацієнтів - правильному реагуванню в подібних ситуаціях.

На наступних етапах з метою корекції порушень сексуальної поведінки проводяться індивідуальна раціональна психотерапія, поведінковий і сексуально-еротичний тренінг. З метою нормалізації міжособистісних відносин чоловіка й жінки застосовуються парна й групова психотерапія у формі дискусій, для корекції сексуально-еротичної дезадаптації - сексуально-еротичний тренінг.

Індивідуалізований підбір лікувальної тактики не виключав уніфікації її прийомів. У той же час система корекції була гнучка, допускаючи можливість заміни однієї форми психотерапевтичного впливу, прийому іншим, при необхідності - відмови від певного етапу психотерапії при збереженні системності впливів.

Клінічні результати корекції подружньої дезадаптації при проведенні дворічних катамнестичних спостережень свідчили про те, що стійкий терапевтичний ефект - повне відновлення сексуальної адаптації - був отриманий у 59±5% подружніх пар, за соціально-психологічної адаптації - у 56±5% подружніх пар.

Приблизно у третини подружніх пар був досягнутий лише короткочасний позитивний ефект (у тих випадках, коли не вдавалося одержати досить високого рівня психологічної й соціально-психологічної адаптації). Успіху не було досягнуто у 12+4% подружніх пар, у яких чоловік і жінка, особливо чоловіки, не бажали брати участь у психотерапевтичному процесі, практично відмовляючись від корекції своїх подружніх відносин.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично обгрунтовано і отримано нове рішення наукової задачі розвитку подружньої дезадаптації при ананкастному типі розладу особистості у чоловіків. Задача вирішена з позицій системного підходу з метою розробки ефективних методів психокорекції подружньої дезадаптації.

При ананкастному розладі особистості у чоловіків було виділено дві форми розвитку подружньої дезадаптації: 1)Сексуальна дезадаптація, обумовлена сексуальною дисфункцією у чоловіків ( 61 подружня пара, 67 + 5% - перша група);

2) Соціально-психологічна дезадаптація при АРО у чоловіків (32 подружні пари, 33 + 5% - друга група).

Розвиток подружньої дезадаптації при ананкастному розладі особистості у чоловіка обумовлюється особистісними рисами хворих, порушенням міжособистісних відносин чоловіка й жінки у зв'язку з патохарактерологічними особистісними особливостями чоловіка, особливостями організації загальної й сексуальної поведінки чоловіків, а також з неправильними формами реагування й поведінкн їхніх дружин.

Для осіб з ананкастним розладом особистості характерне порушення темпів психосексуального розвитку у 57% пацієнтів і статеворольової поведінки у 95% обстежених. У них має місце внутрішньоособистісний конфлікт, пов'язаний з наявністю з одного боку, специфічних для даної аномалії особистості патохарактерологічних рис, з іншого - порушенням міжособистісних стосунків.

Причиною розвитку подружньої дезадаптації при АРО у чоловіка є сполучене ураження психологічного компоненту сексуального здоров'я (внаслідок розвитку внутрішньоособистісного конфлікту у чоловіка й неприйняття дружиною його характерологічних особливостей), соціально- психологічного компоненту (внаслідок міжособистісного конфлікту чоловіка й жінки), психічної складової біологічного компоненту (в результаті наявності АРО у чоловіка) й емоційних реакцій дружини на патохарактерологічні особливості чоловіка і подружню дезадаптацію. Порушення інформаційно-оцінної складової соціального компоненту визначалось через низький рівень поінформованості чоловіка й жінки в області психогігієни статевого життя, ураження нейрогуморальної складової біологічного компоненту - через ретардацію пубертатного розвитку з формуванням варіантів слабкої статевої конституції у чоловіків і жінок. Це сприяє розвитку подружньої дезадаптації та ускладнює її перебіг.

При АРО у чоловіків відбувається зміщення ціннісних орієнтацій, що є одним з факторів, який приводить до невідповідності їх у чоловіка й жінки й служить чинником, що дестабілізує подружні відносини. Сприяють розвитку подружньої дезадаптації і погіршують її перебіг розбіжність у чоловіка і жінки типів сексуальної мотивації, сексуальної культури, та невідповідність у подружніх парах психосексуальних типів чоловіка й жінки. Переважна більшість пацієнтів з АРО належать до агресивного варіанту типу чоловік-чоловік.

7.Статеворольова структура чоловіків, що страждають на АРО є незрілою. Для чоловіків першої групи з даною аномалією особистості характерний високий рівень феміиінності (показник IS>1), а для жінок - дуже високий (показник IS>2,025).

Для чоловіків другої групи характерним був андрогінний тип (показник IS від - 1 до + 1) особистості, причому показники маскулінності та фемінінності мали низькі значення. У жінок другої групи було виявлено маскулінний (показник IS<1) тип особистості.

8. Для чоловіків першої групи характерними були середні показники загальної агресивності та агресивної мотивації, а показник ворожості був на границі з нормальними значеннями цього індексу. Для чоловіків і жінок другої групи є характерними високі значення індексів агресивності, ворожості й агресії, що свідчить про деструктивну спрямованість агресивності й тому не тільки провокує, а й викликає подружні конфлікти. Найбільш характерним засобом урегулювання конфліктів у першій групі є компроміс. Майже половина чоловіків і третина жінок другої групи уникали конфліктів і ухиляються від адаптованого вирішення конфліктних ситуацій. . 9. Корекція порушень подружньої адаптації у чоловіків з АРО повинна являти собою систему послідовно проведених заходів, спрямованих, з одного боку, на компенсацію проявів специфічного розладу особистості й нівелювання патохарактерологічних рис, і, з іншого боку, на психотерапевтичну корекцію подружньої дезадаптації, що має бути проведена з урахуванням індивідуальних особливостей організації сексуальної поведінки чоловіка й жінки та поінформованості в області психогігієни статевого життя.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лях С. Б. Система мотивационного обеспечения сексуального поведения при ананкастном расстройстве личности у мужчин /С. Б.Лях // Медицинская психология. - 2006. - Т.1, №4 С. 59-61.

2. Лях С. Б. Дезадаптация супружеской пары при ананкастном расстройстве личности у мужа /С. Б.Лях //Медицинская психология. - 2008. - Т.3, №1 С.78-81.

3. Лях С. Б. Особенности психосексуального и соматосексуального развития при ананкастном расстройстве личности у мужчин / С. Б.Лях // Журнал психиатрии и медицинской психологи. - 2008.- № 2 (19). - С.54-59.

4. Лях С. Б. Особенности формирования сексуального поведения у мужчин при ананкастном расстройстве личности у мужчин / С. Б.Лях // Медицинская психология. - 2008. - Т.3 № 3. С.83-86.

5. Лях С. Б. Состояние супружеской адаптации при ананкастном расстройстве личности у мужчин / С.Б.Лях // Медицинская психология. - 2008. - Том 3, №4. - С.49-53.

АНОТАЦІЯ

С.Б.Лях. Подружня дезадаптація та її психокорекція при ананкастному розладі особистості у чоловіків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена вивченню стану подружньої адаптації у чоловіків з ананкастним розладом особистості (АРО). Обстежено 93 подружні пари з використанням системного міждисциплінарного підходу до визначення причин, умов, механізмів розвитку подружньої дезадаптації.

Визначені соціальні, психологічні, соціально-психологічні, біологічні чинники розвитку порушень подружньої адаптації.

Встановлені форми подружньої дезадаптації при АРО у чоловіків.

Виявлені порушення соматосексуального, психосексуального розвитку, рівень самооцінки, особистісні особливості чоловіків з АРО.

Виявлено особливості подружніх відносин в залежності від перебігу психопатологічного процесу.

Запропоновано психокорекційні заходи з метою покращення стану подружньої адаптації з використанням методів раціональної, когнітивної психотерапії, аутогенного тренування, статеворольового, сексуально-еротичного тренінгу.

Система психокорекційніх заходів базувалась на принципах комплексності, диференційованості, послідовності, етапності і була адресована до трьох підсистем особистості - інтраіндивідної, метаіндивідної, інтеріндивідної.

Вона була спрямована на покращення міжособистісних стосунків, підвищення рівня емпатії, адаптацію загальної й сексуальної поведінки.

Застосування цієї системи виявилося достатньо ефективною у 56,5% подружніх пар з сексуальною й у 59,5% з соціально-психологічною формою подружньої дезадаптації.

Ключові слова: подружня адаптація, дезадаптація, ананкастний розлад особистості, чоловіки, система психокорекції.

АННОТАЦИЯ

С.Б.Лях. Супружеская дезадаптация и ёё психокоррекция при ананкастном расстройстве личности у мужчин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. - Харьков, 2009.

Феномен супружеской адаптации при ананкастном расстройстве личности (АРЛ) был изучен с позиции системного междисциплинарного подхода. Были определены биологические, психологические, социальные, и социально-психологические факторы нарушений супружеской адаптации при изучаемом типе расстройства личности у мужчин.

Выделены клинические формы супружеской дезадаптации при АРЛ: 1. Сексуальная дезадаптация, обусловленная сексуальной дисфункцией у мужчин (61 супружеская пара, 67+5%).

2. Социально-психологическая дезадаптация при АРЛ у мужчин (32 супружеские пары, 33+5%).

Установлено, что у значительной части обследованных мужчин с изучаемым типом расстройства личности наблюдаются нарушения темпов психосексуального развития, главным образом, в виде его задержки.

Выявлено, что для больных первой группы было характерным осознание своих затруднений, склонность преувеличивать степень межличностных конфликтов и тяжесть своих симптомов, высокий уровень тревоги, неуверенность в себе, пессимизм, эмоциональная сдержанность, ригидность. Профили личности мужчин второй группы были неоднородными и представлены двумя вариантами. Наиболее характерными личностными особенностями мужчин с первым вариантом профиля была зависимость от социального одобрения, неуверенность, тревога, сниженное настроение, сниженная самооценка, пессимизм, подозрительность, враждебность, подозрительность, упрямство.

Второй вариант усредненного профиля личности у мужчин второй группы по данным обследования по методике ММРI характеризовался подъемами по шкалам истерии, паранойи, психастении и свидетельствовал о завышенной самооценке, демонстративности, эгоцентризме, склонности игнорировать трудности в межличностных отношениях. При сопоставлении профилей личности супругов второй группы было установлено, что наличие патохарактерологических черт у обоих супругов приводят к взаимному недоверию супругов, частым конфликтам и нарушению психологической и социально-психологической адаптации.

При изучении особенностей полоролевого поведения супругов было установлено, что у мужчин первой группы был выявлен фемининный, а у женщин - ярко выраженный фемининный тип личности. У мужчин второй группы был диагностирован андрогинный тип личности с низкими показателями маскулинности и фемининности. У женщин второй группы был выявлен маскулинный тип личности. Сочетание андрогинности у мужчин и маскулинности у женщин способствовало развитию социально-психологической дезадаптации.

При определении уровня агрессии было установлено, что для мужчин первой группы были характерны средние значения показателей общей агрессивности и агрессивной мотивации. Их поведение в конфликтной ситуации отличалось проявлением физической и косвенной агрессии, подозрительности. У их жен показатели агрессивности и враждебности были самыми низкими. Для обоих супругов второй группы были характерны высокие значения индексов агрессивности и враждебности. Это свидетельствует о деструктивной направленности агрессивности, что способствует развитию супружеских конфликтов.

При изучении предрасположенности супругов к конфликтному поведению и способов урегулирования конфликтов было выявлено, что для супругов первой группы наиболее характерным способом урегулирования конфликтов был компромисс, который редко отмечался среди супругов второй группы. Причинами нарушения супружеской адаптации являлись как личностные черты супругов, так и стиль их поведения.

Автором разработана и внедрена в клиническую практику система психодиагностики и психокоррекции супружеской дезадаптации при АРЛ у мужчин.

Проведение разработанной системы коррекции дает возможность достигнуть терапевтического эффекта у 56,5% супружеских пар с сексуальной и у 59,5% супружеских пар с социально-психологической формой супружеской дезадаптации.

Ключевые слова: супружеская адаптация, дезадаптация, ананкастное расстройство личности, мужчины, система психокоррекции.

ANNOTATION

S.B. Lyakh. Marital Disadaptation and its Psychological Correction at Anancastic Personality Disorder at Men. - Manuscript.

Thesis for acquiring Candidate of Medical Sciences degree, speciality 19.00.04 - Medical Psychology. Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Educations, Ministry of Public Health of Ukraine. - Kharkiv, 2009.

The thesis is devoted to the studies of marital adaptation state at men with anancastic personality disorder (APD). 93 married couples have been studied, causes, conditions, development mechanisms of marital disadaptation were defined on the basis of interdisciplinary approach. Social, psychological, social and psychological, biological causes of marital adaptation disorders are defined. Forms of marital disadaptation at husband's APD are defined. Somatosexual, psychosexual disorders, self-estimation level, personality peculiarities of men with APO have been established. Peculiarities of marital relations depending on psychopathologic process have also been established. Psychocorrection measures aimed at improvement of marital adaptation using methods of rational, cognitive psychotherapy, autogenic training, sexual erotic training have been proposed. System of psychocorrection measures is based on the principles of complexity, differenciality, consistency and stages and is addressed at three personality subsystems: intraindividual, metaindividual, interindividual and aimed at improvement of interpersonal relationships, heightening empathy level, general and sexual behavior adaptation. This complex proved to be quite effective with the given patients.

Key words: sposes adaptation, disadaptation, anancastic personality disorder, mens, system of psychocorrection.

 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВАК - Вища атестаційна комісія

АРО - ананкастний розлад особистості

РО - розлад особистості

ПП - подружні пари

ММРІ - Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник

ЛОБІ - Ленінградський опитувальник Бехтеревського інституту

Размещено на Allbest.ru

...