Особливості ведення вагітності, пологів, післяпологового періоду у вагітних із анемією, поєднаною із хронічною патологією гепатобіліарної системи невірусного генезу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ' Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 618.2/.7:[616.36-036.12+616.155.194

14.01.01 - акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ, ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ У ВАГІТНИХ ІЗ АНЕМІЄЮ, ПОЄДНАНОЮ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ НЕВІРУСНОГО ГЕНЕЗУ

Лещинський Тадій Петрович

Харків - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри перинатології та гінекології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1;

доктор медичних наук, професор Медведь Володимир Ісаакович, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”, керівник відділення внутрішньої патології вагітних.

Захист дисертації відбудеться «28» травня 2009 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий «27» квітня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, д.мед.н., професор В.В. Лазуренко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки у структурі захворювань вагітних анемія відіграє значну роль і вважається одним з найчастіших ускладнень гестаційного процесу. Частота даної патології залишається високою, хоча має тенденції до зниження (А.Я.Сенчук, 1999; М.М.Шехтман, 2000; Б.М. Венцківський, 2004). За даними ВООЗ (2002) в різних країнах світу частота залізодефіцитної анемії (ЗДА) коливається від 21 до 80 %, якщо судити за рівнем гемоглобіну, та від 49 до 99 % - за рівнем сироваткового заліза.

За останні десятиріччя в Україні частота розвитку анемії вагітних (АВ) знижується, але не суттєво. Так, у 2003р. частота анемії у вагітних в Україні склала 38,41%, а у 2007р. - 28,79%. АВ є дуже актуальною проблемою для сучасного акушерства, тому що вона ускладнює перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, значно збільшує частоту порушень у кожній ланці системи мати-плацента-плід, несприятливо позначається на стані плода і новонародженого (С.М. Гайдукова, 2001). Дані літератури свідчать, що у вагітних з анеміями значно вищою є частота перинатальної патології, ніж у жінок, вагітність яких перебігала фізіологічно. Дефіцит заліза і недостатнє його депонування в антенатальний період зумовлює розвиток ЗДА у новонароджених дітей, зниження їх імунного статусу, підвищення сприйнятливості до різних хвороб (А.І. Бобровицька, 2001; С.А. Гусева, 2000).

Профілактика і лікування АВ, за загальним визнанням багатьох авторів, є однією з найбільш складних і важливих проблем сучасного акушерства. Серед перинатальних аспектів АВ - високий рівень невиношування, хронічний дистрес плода, що призводить до асфіксії новонароджених та респіраторного дистрес-синдрому у дітей, антенатальної загибелі плода, гіпотрофії, внутрішньочерепних травм, внутрішньоутробного інфікування, системних порушень в організмі новонароджених.

У більшості випадків АВ виникає як прояв процесів дезадаптації жіночого організму, що розвиваються на тлі функціональних чи патологічних змін (захворювання печінки, підшлункової та щитоподібної залоз, шлунка, кишечнику тощо), або під негативним впливом запальних та інфекційних агентів. Виходячи з цього, О.О. Процепко (1999) надає велике значення первинній корекції патологічних станів, на тлі яких розвивається та перебігає АВ.

Дослідження В.І. Медведя (2002) та В.К. Чайки і співавт. (1999) показали тісний взаємозв'язок анемій з різноманітною хронічною екстрагенітальною патологією: ревматизмом, гломерулонефритом, цукровим діабетом, геморагічними синдромами, хронічними гепатитами.

За сучасних умов в Україні має місце неухильне підвищення захворюваності на хронічну патологію гепатобіліарної системи (ГБС). Частота хронічної патології ГБС невірусної етіології особливо істотно зростає на територіях з високим забрудненням довкілля гепатотоксичними ксенобіотиками. Незважаючи на те, що в останні роки кількість АВ поступово знижується, проблема її поєднання з хронічною патологією ГБС невірусного генезу диктує необхідність подальшого вивчення зазначеної проблеми, вдосконалення диспансерного спостереження, методів лікування та акушерської тактики у даного контингенту вагітних жінок.

Незважаючи на успіхи, досягнуті в розробці методів діагностики і лікування АВ, недостатньо вивченими залишаються питання особливостей імунологічного стану вагітних при АВ, поєднаної з хронічною патологiєю ГБС в динаміці вагітності, немає чітких критеріїв та рекомендацій щодо тактики ведення вагітності у таких жінок, не вирішені питання прогнозування виникнення анемії у вагітних. Крім того, не до кінця вивченими залишаються питання діагностики та лікування порушень в системі фетоплацентарного комплексу, які виникають при АВ поєднаної з хронічною патологiєю ГБС.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Луганського державного медичного університету і є фрагментом теми “Репродуктивне здоров'я жінки промислового регіону Донбасу” (№ держреєстрації 0100U000404). Автором самостійно вивчено плин анемій у вагiтних, поєднаних з хронічною патологією ГБС невірусного генезу.

Мета роботи: визначення особливостей ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у вагітних із анемією, поєднаною з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, розробка патогенетично обгрунтованого методу лікування.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Проаналiзувати особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду, стан плода у вагітних із анемією, поєднаною з хронічною патологією ГБС невірусного генезу.

2. Вивчити функціональний стан печінки у обстежених вагiтних iз анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу.

3. Визначити характер та виразність зсувів метаболічних показників у вагітних із анемією, поєднаною з хронічною патологією ГБС невірусного генезу. вагітність хронічний печінка анемія

4. Проаналізувати зміни імунологічних показників у вагітних із анемією, сполученою з хронiчною патологією ГБС невірусного генезу.

5. Оцінити стан процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та системи антиоксидантного захисту (АОЗ) у груп вагітних, що були досліджені.

6. Розробити i впровадити патогенетично обумовлену схему терапії АВ сполученої з хронічною патологією ГБС невірусного генезу.

7. Оцінити ефективність впливу розробленого терапевтичного комплексу на перебiг i результат вагiтностi.

Об'єкт дослідження - залізодефіцитна анемiя, поєднана з хронічною патологією ГБС невірусного генезу у вагітних жінок.

Предмет дослідження - особливості ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із анемією, поєднаною з хронічною патологією ГБС невірусного генезу.

Методи дослідження - клінічні, біохімічні, імунологічні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на основі комплексного дослідження встановлено клініко-патогенетичні особливості АВ, поєднаної з хронічною патологією ГБС невірусного генезу. Доведено, що для оптимізації лікування хворих даного профілю необхідно одночасно впливати на патогенетичні ланки прогресування запального процесу у ГБС.

Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації залізовміщуючого препарата та гепатопротектора у комплексі лікування вагітних із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу з урахуванням динаміки клінічних, імунологічних та біохімічних показників. Встановлено, що ця комбінація препаратів обумовлює ліквідацію вторинного імунодефіциту та сприяє відновленню метаболічного гомеостазу.

Вперше досягнуте ефективне зниження вираженості синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації (СМІ) і ПОЛ, рівня аутоімунних та імунокомплексних реакцій, можливості корекції зсувів інтерлейкінового профілю під впливом запропонованої комбінації препаратів. Виявлені корелятивні взаємозв'язки між імунними зсувами та метаболічними розладами.

Вивчено стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок iз АВ, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, а також перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених. Удосконалена акушерська тактика ведення вагітності у жінок iз АВ, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу шляхом проведення повторних профілактичних курсів в динаміці вагітності.

Результати дослідження розширюють уявлення про особливості імунного статусу та метаболічного гомеостазу у вагітних із АВ, поєднаною з хронічною патологією ГБС невірусного генезу.

Практичне значення отриманих результатів. Визначено фактори ризику розвитку АВ, які дозволяють передбачити розвиток акушерських (прееклампсія, невиношування) та перинатальних (затримка розвитку плода та його дистрес) ускладнень. Розроблено комплекс терапії вагітних із анемією, поєднаною з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, що включає використання вітчизняних препаратів. Встановлена висока клінічна ефективність запропонованої терапії, що не має побічних реакцій та ускладнень. Запропонована терапія значно підвищує ефективність лікування, що проявляється прискоренням досягнення стійкої довготривалої ремісії захворювання та, як наслідок, зменшує кількість ліжко-днів, знижує частоту розвитку ускладнень, відновлює до норми клінічні, імунологічні та біохімічні показники.

Наукові результати, які отримані в дисертації, використовуються у навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології у Запорізькому, Луганському, Одеському, Тернопільському державних медичних університетах; Вінницькому, Донецькому та Харківському національних медичних університетах.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені до клінічної практики пологових будинків та відділень патології вагітності мм. Запоріжжя (пологовий будинок №5), Києва (пологовий будинок №4), Луганська (міський пологовий будинок), Одеси (міська клінічна лікарня №2), Полтави (міський пологовий будинок), Харкова (міський клінічний пологовий будинок із неонатальним стаціонаром).

За матеріалами дисертаційної роботи розроблено, видано та впроваджено до клінічної практики: 2 інформаційних листки, методичну рекомендацію та 1 раціоналізаторську пропозицію.

Особистий внесок здобувача. Самостійно провів аналіз літератури, визначив мету й задачі роботи, здійснив підбір та обстеження тематичних вагітних, виконав обробку та аналіз отриманих результатів. Розробив карту обстеження вагiтних жiнок iз АВ, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу та провів клініко-статистичний аналіз 142 історій пологів вагітних, здійснював динамічне спостереження вагітних, породіль та їх новонароджених, основнi лабораторнi дослiдження.

Вивчив у динаміці клініко-лабораторну ефективність запропонованого лікування обстежених вагітних. Автор обгрунтував основні положення дисертації. Сформулював висновки та практичні рекомендації роботи, провів впровадження результатів досліджень у клінічну практику і пiдготував матеріали до публікації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Київ, 2000); науково-практичнії конференції “Досягнення та перспективи використання вітчизняного препарату Глутаргін у клініці внутрішніх хвороб” (Харків, 2005); засіданнях наукових товариств акушерів-гінекологів Луганської області (Луганськ, 2002 - 2007). Апробація роботи проведена на спільному засіданні кафедр акушерства і гінекології №1 та №2 Харківського національного медичного університету (2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 праць, з них: 11 - у профільних виданнях, затверджених ВАК України, 1 - в тезах конференції, 1 - розділ у монографії.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 134 сторінках машинопису, який включає вступ, огляд літератури, 5 розділів власних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, висновки та практичні рекомендації. Список використаних джерел складає 175 робіт кирилицею та 77 латиницею. Матеріали дисертації ілюстровані 33 таблицями та 1 рисунком.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети і завдань, поставлених у дисертації, на базі Луганського міського пологового будинку обстежено 142 вагітних з патологічним перебігом вагітності, яких було поділено на 3 групи: 1-а група (33 вагітних) із наявністю АВ, 2-а група (34 вагітних) із наявністю хронічної патології ГБС невірусного генезу і 3-я група (75 вагітних) із поєднанням АВ та хронічної патології ГБС. Контрольну групу склали 50 вагітних без АВ та хронічної патології ГБС, тобто практично здорові.

Вагітні 3-ої групи були поділені на дві підгрупи - основну (37 вагітних) та зіставлення (38 вагітних). Обидві підгрупи були рандомізовані за віком, терміном вагітності (третій триместр), ступенем АВ, характером змін у ГБС. Вагітні основної підгрупи в комплексі лікування отримували вітчизняний залізовміщуючий препарат феррамін-віта та гепатопротектор глутаргін. Феррамін-віта - препарат, який складається з заліза аспарагінату, рибофлавіну, ціанокобаламіну, фолієвої кислоти та нікотинаміду. Засіб ефективно діє при анеміях різної етіології, покращує засвоєння заліза, стимулює еритропоез, позитивно впливає на метаболічні процеси. Глутаргін (L-глутаміну L-аргінін) - новий гепатозахисний препарат, який ефективно діє при хронічній патології ГБС різного ґенезу, володіє антиоксидантними, детоксикуючими, імуномодулюючими властивостями, мембрано-стабілізуючою та помірною жовчогінною дією, сприяє ліквідації порушень обміну речовин та щільно пов'язаних з ними проявів „метаболічної інтоксикації”. Вагітні основної підгрупи отримували глутаргін по 0,25 г (1 табл.) усередину 3 рази на добу протягом 15 - 20 діб поспіль та феррамін-віта по 1-2 таблетцi усередину 3 рази на добу залежно від ступеню вираження АВ.

Вагітних із підгрупи зіставлення лікували препаратами - сорбіфером та карсилом, у звичайних дозуваннях.

Лабораторні дослідження включали клінічний аналіз крові і сечі, визначення рівня сироваткового заліза та загальної залізозв'язуючої здатності сироватки крові, розмірів еритроцитів в мазках крові. Визначали також в крові білірубін і його фракції, холестерин, в-ліпопротеїди; активність: сироваткових амінотрансфераз - АлАТ і АсАТ, екскреторних ферментів - лужної фосфатази (ЛФ) і г-глутамілтранспептидази (ГГТП); тимолову пробу уніфікованими методами. Показники вивчали в динаміці лікування та оцінювали в комплексі з клінічними даними. Вагітні були обстежені на наявність в крові маркерів вірусного гепатиту В - НВsАg та НВеАg - радіоімунним методом, анти-НВs та анти-НВе за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) та вірусного гепатиту С, також за допомогою ІФА. Вагітні підлягали обстеженню на СНІД, токсоплазмоз, хламідійну, герпесну та цитомегаловірусну інфекцію, також у них виключалися інші інфекційні захворювання.

Для характеристики стану енергетичного метаболізму вивчали загальну активність ключового ферменту анаеробного гліколізу - лактатдегідрогенази (ЛДГ) та її ізоферментний спектр (ЛДГ5) електрофоретичним методом. Обчислювали рівень анодних «аеробних» фракцій ізоферментів ЛДГ1+2, проміжної ЛДГ3) та катодних «анаеробних» фракцій ЛДГ4+5. Норми біохімічних та імунологічних даних для вагітних отримані у лабораторії відділу екологічної генетики і імунології Українського наукового центру медичної генетики АМН України при обстеженні 50 здорових жінок, у яких вагітність, пологи та післяпологовий період перебігали без ускладнень.

Біохімічне дослідження включало вивчення стану ПОЛ та системи АОЗ, концентрації окисленого (ОГ) та відновленого глутатіону (ВГ), вітамінів з антиоксидантними властивостями, рівня у сироватці крові “середніх молекул” (СМ).

Активність ПОЛ оцінювали за вмістом у крові проміжних продуктів пероксидації ліпідів - дієнових кон'югат (ДК) та кінцевого продукту ПОЛ - малонового диальдегіду (МДА) спектрофотометрично. Вивчали також рівень перекисної резистентності еритроцитів за показником їх перекисного гемолізу (ПГЕ). Вивчали активність ферментів системи АОЗ - супероксиддисмутази (СОД) та каталази (КТ) спектрофотометрично. Обчислювали інтегральний коефіцієнт (Ф) як співвідношення СОДКТ/МДА (С. Чеварі та співавт., 1991). Для характеристики рівня ендогенної інтоксикації досліджували концентрацію СМ у сироватці крові (В.В. Ніколайчик та співавт., 1991).

Рівень ОГ та ВГ у крові вивчали у гемолiзатах еритроцитів за утворенням комплексу ВГ з реактивом Елмана (5,5- дитіобіс(2-нітробензойна кислота)), який реєстрували у ділянці 412 нм (405 нм). Рівень аскорбінової кислоти, альфа_токоферолу, ретинолу вивчали загальноприйнятими методами.

Імунологічне дослідження полягало у вивченні показників клітинної та гуморальної ланок імунітету, фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ), рівня імуноглобулінів (Ig) у сироватці крові, інтерлейкінового профілю.

Вміст Т- (CD3+) та В-лімфоцитів (CD22+), субпопуляцій Т-хелперів/індукторів (CD4+) та Т-супресорів/кілерів (CD8+) вивчали у цитотоксичному тесті із застосуванням моноклональних антитіл (МКАТ). У роботі використовували комерційні МКАТ класів CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ фірми Ortho Diagnostic Systems Inc (USA). При цьому MКAТ класу CD3+ вважали належними до тотальної популяції Т-лімфоцитів, CD4+ - до популяції Т-хелперів/індукторів, CD8+ - до Т-супресорів/кілерів, CD22+ - до В-клітин. Функціональну активність Т-лімфоцитів вивчали за допомогою рекції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) - з фітогемаглютиніном. При проведені імунологічного обстеження керувалися методичними рекомендаціями «Уніфіковані методи імунологічного обстеження хворих на амбулаторному і стаціонарному етапах лікування», затвердженими МОЗ України (Київ, 1988). Оцінка імунологічних зсувів здійснювалась методом «імунологічного компасу».

ФАМ вивчали з використанням чашкового методу (В.М. Фролов та співавт., 1990); в якості тест-об'єкту використовували живу добову культуру Staph. аureus, штамм 505, який було отримано з Iнституту мікробіології і імунології ім. Л. Пастера (Росія).

Рівень ЦІК у сироватці крові визначали методом преципітації в розчині поліетиленгліколя (ПЕГ) з молекулярною масою 6000 дальтон. Молекулярний склад ЦІК з видаленням фракцій велико- (>19S), середньо- (11S_19S) та дрібномолекулярних (<11S) імунних комплексів визначали шляхом диференційованої преципітації у 2%, 3,5% та 6% розчинах ПЕГ. Дослідження цитокінів (IL-2 та IL-4) проводили на базі імунологічної лабораторії Луганського обласного центру по боротьбі та профілактиці з ВІЛ-СНІД із застосуванням імуноферментних тест-систем виробництва ТОВ «Протеїновий контур» (РФ - Санкт-Петербург). Результати оцінювали за допомогою імуноферментного аналізатора PR 1200 фірми Sanofi Diagnostics Pasteur (Франція).

Для визначення анатомічної та функціональної оцінки стану жовчних шляхів проводили УЗД з використанням апарату “Аlока SSD-630” (Японія). В першу чергу вирішували питання про можливість виношування вагітності під час загострення хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ). Стан фетоплацентарного комплексу оцінювали на підставі даних УЗД з використанням апарату “Тоshiba” (Японія) та абдомінальних датчиків з проведенням плацентометрії; після 36 тижнів гестації визначали біофізичний профіль плода.

Для оцінки стану та характеру серцевої діяльності плода проводили кардіотокографічне дослідження з використанням нестресового тесту на біомоніторі “ВМТ 9141” фірми RTF. Дані кардіотокограм оцінювали за шкалою W.Fisher (1976).

Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали на персональному комп'ютері Intel Pentium III 800 за допомогою одно- і багатофакторного дисперсійного аналізу (пакети ліцензійних програм Microsoft Office 97, Microsoft Exel Stadia 6.1/prof та Statistica).

Результати досліджень та їх обговорення. В першій групі обстежених вагітних спостерігали анемічні симптоми, яким притаманні: запаморочення, швидка втомлюваність, загальна слабкість, блідість шкіряних покровів.

В другій групі обстеженi вагітнi, які страждали на хронічні захворювання ГБС, висловлювали скарги на диспепсичні явища, свербіння шкіри, біль в епігастрії та точці Кера, загальнотоксичні симптоми.

В третій групі обстежених вагітних анемічна симптоматика ускладнювалась симптомами хронічної патології ГБС, що призводило до: загрози переривання вагітності (100%), раннього гестозу (57,3%), пізнього гестозу (прееклампсія - 36%), ФПД (100% ), слабкістi пологової діяльності (15%), підвищеної крововтратi (у середньому 320±52 мл), асфіксії новонародженого (27,7%), більш частої (в 3,5-4,5 рази) реєстрації препатологічних кардіотокограм, при яких спостерiгається нестабільність середнього базального ритму, тахікардія, зниження амплітуди миттєвої осциляції, зменшення частоти акцелерацій, поява децелерацій, що свідчить про зниження компенсаторно-пристосовних можливостей плода у наслiдок ФПД, яка викликана сполученою патологією.

При біохімічному обстеженні у вагітних як основної підгрупи, так і підгрупи зіставлення виявляли збільшення в сироватці крові концентрації СМ до 2,08±0,03 г/л, тобто в 4 рази вище норми, що свідчило про наявність СМІ у вагітних із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС. Спостерігалися також порушення з боку показників ПОЛ (див. табл. 1).

Таблиця 1 - Показники ПОЛ у обстежених вагітних до лікування (M±m)

Показник	Контрольна група (n=50)	Обстежені вагітні (n=142)
		перша група (n=33)	друга група (n=34)	третя група (n=75)
МДА, мкмоль/л	3,6±0,3	4,9±1,7*	6,2±1,2**	13,5±1,2***
ДК, мкмоль/л	9,8±0,4	13,7±0,6*	16,5±2,1**	23,3±0,8***
ПГЕ, %	3,1±0,06	4,9±0,4**	6,3±0,8**	8,4±0,2***

Примітка: різниця з показником контрольної групи вірогідна: * - Р<0,05, ** - P<0,01,*** - P<0,001;

Так, концентрації МДА, ДК i ПГЕ були підвищеними, як у вагiтних в основній підгрупі, так i в підгрупі зіставлення у 2,3 рази вище норми (Р<0,01).

Отже, до початку проведення лікування у вагітних з анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС, обох підгруп, відмічено односпрямовані зсуви з боку показників ПОЛ - зростання, як проміжних продуктів пероксидації ДК, так і кінцевого МДА, що свідчить про зростання процесів пероксидації ліпідів мембран.

У обстежених вагітних обох підгруп виявлено чітку тенденцію до зниження активності ферментів системи АОЗ: КТ та СОД у середньому в 1,3 рази, інтегральний коефіцієнт Ф, який відображає співвідношення між антиоксидантними і прооксидантними властивостями крові, знижувався у середньому в 3,9 рази відносно показника контрольної групи.

Таким чином, до початку проведення лікування у вагітних обох підгруп, були виявлені односпрямовані зсуви з боку показників системи АОЗ, які свідчили про її пригнічення.

До початку лікування у всіх вагітних iз анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС, були відмічені негативні зміни з боку рівня глутатіону та вітамінів з антиоксидантними властивостями. Так, рівень ВГ у вагітних основної підгрупи був нижче норми в 1,86 рази, а у підгрупі зіставлення - в 1,96 рази (Р<0,01). Рівень ОГ, навпаки, був вищим за аналогічний показник у вагітних із контрольної групи. У вагітних із основної підгрупи цей показник перевищував норму в 2 рази, а у підгрупі зіставлення в 2,1 рази (Р<0,01).

При аналізі показників макрофагальної фагоцитуючої системи (МФС), до початку лікування, було встановлено, що у вагітних обох підгруп усі показники, які характеризують її стан, були істотно меншими за аналогічні показники у вагітних з групи контролю (див. табл. 2).



Таблиця 2 - Динаміка показників ФАМ у обстежених вагітних із АВ, сполученою з хронічною патологією ГБС під впливом лікування (M±m)

Показник	Контр. Група (n=50)	Підгрупи вагітних
		основна (n=37)	зіставлення (n=38)
		До лікування	після лікування	До лікування	після лікування
ФІ, %	27,92,0	23,7±1,4**	27,3±1,3 Р<0,05	23,6±1,3**	25,2±1,4* Р>0,05
ФЧ	3,80,2	3,2±0,2*	3,7±0,2 Р<0,05	3,1±0,2*	3,3±0,2* Р>0,05
ІА, %	18,41,0	11,5±0,8**	18,1±0,9 Р<0,05	11,7±0,7**	13,8±0,8* Р>0,05
ІП, %	25,81,6	22,5±1,3*	25,5±1,4 Р<0,05	22,4±1,2*	22,8±1,2* Р>0,05

Примітка: Р обчислено між показниками в основній групі та групі зіставлення;

вірогідність різниці відносно норми * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001;

Фагоцитарний індекс (ФІ) у вагітних основної підгрупи та зіставлення до початку лікування вірогідно не змінювався, як і індекс перетравлення (ІП).

Щодо рівня вітамінів з антиоксидантними властивостями, то їхні концентрації також відрізнялися від показників у вагітних із нормальним рівнем гемоглобіну, але концентрація ретинолу, токоферолу та рівень аскорбінової кислоти до початку лікування у вагітних основної підгрупи вiрогiдно не змiнювались.

Проведення імунологічного моніторингу дозволило встановити, що до початку лікування в обох підгрупах обстежених вагітних мали місце однотипні порушення імунного статусу, які характеризувались зниженням кількості циркулюючих лімфоцитів в периферичній крові з фенотипом CD3+ (загальна популяція Т-клітин) та CD4+ - клітин (субпопуляція Т-хелперів/ індукторів), у зв'язку з чим імунорегуляторний індекс CD4/СD8 був вірогідно знижений.

До початку лікування у обстежених вагітних обох підгруп відмічено підвищення загального рівня ЦІК, переважно за рахунок зростання вмісту найбільш патогенних дрібно- (<11S) та середньомолекулярних (11S - 19S) фракцій. Загальний рівень ЦІК у вагітних основної підгрупи вірогідно не відрізнявся від такого у підгрупі зіставлення.

При вивченні інтерлейкінового профілю спостерігалась тенденція до зменшення прозапального ІL-2 в 1,4 рази відносно аналогічного показника контрольної групи, а рівень протизапального ІL-4 мав тенденцію до збільшення, що було в 1,5 рази більше стосовно аналогічного показника у вагітних контрольної групи.

Отже, в більшості випадків у обстежених вагiтних виявлено тенденцію до пригнічення імунної відповіді - супресивний варіант імунодефіциту.

Було встановлено, що, після завершення лікування, в основній підгрупі клінічні симптоми АВ і загострення патології ГБС зникали скоріше. Так, у вагітних основної підгрупи на 7,2±0,3 день ліквідувалася блідість шкіри та слизових оболонок, що було в 1,9 рази швидше, ніж у вагітних з підгрупи зіставлення, у яких вiн нормалізувався на 13,8±0,8 день (Р<0,01). Загальна слабкість у вагітних основної підгрупи зберігалася в 2,1 рази менше, ніж у підгрупі зіставлення. У вагітних основної підгрупи, нездужання зникало на 5,4±0,2 день, а у вагітних з підгрупі зіставлення зберігалося в 2,06 рази довше (Р<0,01). Підвищена втомлюваність у вагітних основної підгрупи зберігалася 7,1±0,25 дні, а у підгрупі зіставлення - 13,0±0,3 дні, що було в 1,8 рази довше (Р<0,05). Запаморочення у вагітних підгрупи зіставлення було присутнє в 2 рази довше. У вагітних основної підгрупи працездатність почала відновлюватися на 9,7±0,3 день, а у підгрупі зіставлення - на 15,8±0,5 день, тобто в 1,6 рази пізніше.

Відмічено також позитивний вплив комплексного лікування на лабораторні показники, а саме, у вагітних основної підгрупи рівень гемоглобіну підвищився до 108±1,3 г/л, що практично відповідало нормі (110 г/л; Р<0,01). Кількість еритроцитів збільшилася до 3,48±0,031012 кл/л, що теж наближалося до норми (3,51012 кл/л; Р<0,01). Нормалізувався також кольоровий показник, який після завершення лікування становив 0,87±0,02.

Повторне проведення біохімічних досліджень у динаміці показало практично повну нормалізацію рівня СМ в основній підгрупі (0,54±0,02 г/л; норма 0,52±0,02 г/л; Р<0,01). У підгрупі зіставлення концентрація СМ залишалася в 3,3 рази більше норми (1,73±0,02 г/л; Р<0,01).

Поряд з цим відмічено зниження рівня продуктів ПОЛ - МДА та ДК до верхньої межі норми, зменшився також показник ПГЕ. Таким чином, використання запропонованої схеми в комплексному лікування вагітних iз анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС, обумовлює зниження інтенсивності ПОЛ.

В підгрупі зіставлення, які лікувалися лише за допомогою загальноприйнятих препаратів, позитивні зміни показників ПОЛ були істотно менш виражені.

Після завершення лікування за допомогою розробленого нами терапевтичного комплексу, що включає залізомісткий препарат та гепатопротектор, у вагітних основної підгрупи відмічалася практично повна нормалізація показників системи АОЗ: активність КТ i СОД не вiдрiзнялась вiд норми. Аналогічних змін зазнав і інтегральний коефіцієнт Ф - виявлено тенденцію до збільшення цього показника до 2620±2, що практично дорівнювало показника індексу Ф в контрольній групі - 2808±36 (Р<0,01).

У підгрупі зіставлення відмічалася деяка тенденція до нормалізації показників системи АОЗ, але все ж таки ці показники значно відрізнялися від аналогічних з контрольної групи: активність КТ i СОД після проведеного загальноприйнятого лікування була менше норми в 1,2 рази (Р<0,05). Інтегральний коефіцієнт Ф мав тенденцію до підвищення, але залишався в 2,8 рази менше аналогiчного показника контрольної групи і становив 1012±2 (норма 2808±36).

Після завершення лікування із застосуванням використаного нами комплексу терапевтичних заходів у вагітних основної підгрупи відмічалася практично повна нормалізація як рівня глутатіону, так і концентрації вітамінів з антиоксидантними властивостями. Рівень ВГ у вагітних цієї підгрупи підвищився до 1,05±0,02 ммоль/л, а рівень ОГ понизився до 0,17±0,01 ммоль/л, що практично відповідало показникам у контрольній групі (Р<0,01).

Показники концентрації ретинолу, аскорбінової кислоти та токоферолу практично не відрізнялися від аналогічних у вагітних з групи контролю.

Рівень ВГ у вагітних з підгрупи зіставлення залишався в 1,6 рази меншим норми (0,68±0,07 ммоль/л; Р<0,01), а рівень ОГ становив 0,28±0,05 ммоль/л, що було в 1,75 рази вищим за норму (Р<0,01), але був меншим, нiж в основнiй пiдгрупi.

Концентрація вітамінів з антиоксидантними властивостями значно відрізнялася як від норми, так і від аналогічних показників у контрольній групі. Концентрація ретинолу після завершення лікування в підгрупі зіставлення мала тенденцію до зменшення в 1,3 рази відносно норми. Також спостерігалась тенденція до збільшення рівня аскорбінової кислоти, але вiн залишалося меншим від норми в 1,7 рази. Концентрація токоферолу ацетату мала певну тенденцію до збільшення, однак також залишалася меншою аналогічного показника контрольної групи в 1,7 рази.

Отже, при використанні запропонованого комплексу в лікуваннi вагітних із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС, відмічається практично повна нормалізація вивчених біохімічних показників.

Поряд з цим виявлено чітку тенденцію до нормалізації імунологічних показників. При цьому, в основній підгрупі вагітних реєструвалося підвищення загальної кількості CD3+-лімфоцитів, рівень яких достовірно не відрізнявся від показників норми, тоді як у підгрупі зіставлення після лікування даний показник був меншим за норму. Відмічалося також зростання числа Т-хелперів-індукторів в 1,2 рази по відношенню до вихідного показника, а в підгрупі зіставлення він був в 1,1 рази меншим показника норми. Значно підвищувався імунорегуляторний індекс CD4/CD8, який відображав співвідношення хелперної та супресорної субпопуляцій. Середнє значення даного індексу на момент завершення лікування в основній підгрупі було в межах 1,62±0,03, що вірогідно не відрізнялося від норми (P>0,05), тоді як у підгрупі зіставлення він був - 1,54±0,03 (Р<0,01). Позитивна динаміка відмічена і стосовно показника реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) з фітогемаглютиніном, який підвищився в 1,2 рази у порівнянні з вихідним значенням (Р<0,05).

Після завершення лікування у вагітних основної підгрупи відмічена практично повна нормалізація показників ФАМ.

У вагітних жінок основної підгрупи відмічалося підвищення вихідних знижених показників ФАМ, що свідчило про тенденцію до нормалізації функціонального стану МФС. ІП і ІА досягали нижньої межі норми, тоді як в пiдгрупі зіставлення вони були меншими за норму.

У вагітних основної підгрупи, які отримували комплексне лікування, відмічена практично повна нормалізація рівня ЦІК та їх молекулярного складу. Загальний рівень ЦІК у цих вагітних понизився до 1,99±0,12 г/л, тобто 1,5 рази відносно рівня ЦІК до початку лікування (Р<0,01). Спостерігалась тенденція до зменшення рівня великомолекулярної фракції (>19S) ЦІК. Значно понизився вміст середньо- (11S - 19S) та дрібномолекулярних (<11S) фракцій імунних комплексів.

Під впливом загальноприйнятого лікування у вагітних з підгрупи зіставлення відмічається позитивна динаміка з боку рівня ЦІК та їхнього молекулярного складу, однак все ж таки ці показники істотно відрізняються від аналогічних у контрольній групі. Включення в комплекс лікувальних заходів запропонованої нами схеми, сприяє нормалізації показників гуморальної ланки імунітету, тобто нормалізації рівня ЦІК та зменшенню вмісту найбільш токсигенних дрібно- та середньомолекулярних фракцій імунних комплексів.

Крім того, у більшості вагітних обох підгруп мали місце різноспрямовані зміни вмісту в сироватці крові Ig основних класів - Ig A, Ig M та Ig G. У вагітних основної підгрупи в динаміці лікування реєструвалася чітко виражена позитивна динаміка вмісту сироваткових Ig, тоді як у підгрупі зіставлення вони залишалися достовірно зниженими. Концентрація Ig А у вагітних основної підгрупи понизилася відносно вихідного значення в 1,2 рази, тобто мала певну тенденцію до зменшення практично до показника норми, а у вагітних з підгрупи зіставлення концентрація Ig А залишалася більшою стосовно контрольної групи в 1,1 рази (Р<0,01). Концентрація Ig М у вагітних основної підгрупи після завершення лікування була вищою аналогічного показника до початку проведення лікування в 1,4 рази (Р<0,05).

Після завершення лікування у вагітних основної підгрупи відмічена практично повна нормалізація інтерлейкінового профілю: рівень ІL-2 підвищився відносно вихідного значення в 1,4 рази (Р<0,01), а рівень ІL-4 понизився в 1,5 рази відносно аналогічного показника до початку проведення лікування (Р<0,05).

У вагітних підгрупи зіставлення, відмічалася лише незначна позитивна динаміка з боку рівню ІL-4 та ІL-2. Наведені вище дані свідчать про відновлення інтерлейкінового профілю у вагітних із основної підгрупи.

Отже, встановлено, що в основній підгрупі вагітних, якi отримували в комплексі лікування запропонований залізовміщуючий препарат та гепатопротектор, має місце чітка позитивна динаміка імунологічних показників, а саме, ліквідація зсувів з боку клітинної та гуморальної ланок імунітету, в той час, як у підгрупі зіставлення зберігаються зсуви імунологічних показників, які свідчать про збереження імунодефіцитного стану.

При включеннi запропонованого гепатопротектора з антиоксидантною та протизапальною властивістю, до комплексної терапії вагiтних відмічається більш швидка нормалізація загального стану пацієнтів, ліквідація або значне зменшення больового синдрому у вагiтних з основної пiдгрупи на 6-7 добу проти 10-12 дiб з пiдгрупи зiставлення та диспепсичних явищ на 8 - 10-й день лікування проти 14 - 16 днiв, що дозволяє зменшити в 2 рази ліжко-день. Клінічна ремісія захворювання в основній підгрупі у 89,7% вагітних була досягнута на 8,1 добу від початку лікування, що на 6,2 діб було скоріше, ніж у підгрупі зіставлення (Р<0,05).

Таким чином, можна вважати доцільним, перспективним та патогенетично обгрунтованим використання запропонованої схеми в комплексі лікування вагітних із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, котра поліпшує перебіг вагітності та покращує стан плода, позитивно впливає на стан фетоплацентарного комплексу, що дозволяє зменшити частоту ФПД на 9,3%, дистресу плода при вагітності на 8,7%, зменшити кількість ускладнень в пологах і ранньому післяпологовому періодах на 11-12%.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає у вивченнi особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану плода у жінок з АВ, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, їх взаємного впливу та патогенетичне обгрунтування і удосконалення лікувальних підходів поєднаної патології, що істотно поліпшує перебіг вагітності, стан плода та новонародженого.

1. Клінічна картина АВ, сполученої з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, характеризується поряд з анемічним синдромом наявністю астено-невротичних та астено-депресивних проявів, а також більш частими ускладненнями вагітності та пологів: загроза переривання вагітності (100% проти 48% у здорових), ранній гестоз (57,3% проти 8,0%), пізній гестоз (прееклампсія - 36%, у здорових не спостерігалась), ФПД (100% проти 16%), слабкість пологової діяльності (15% і 3,0% у здорових), підвищена крововтрата (320±52 мл проти 175±42 мл з групи контролю), асфіксія новонародженого (27,7% проти 9,0% у здорових).

2. Функцiональний стан печiнки проявляється більш істотним зростанням активності амінотрансфераз (АлАТ, АсАТ) сироватки крові у тих вагітних, у яких встановлено діагноз АВ та загострення хронічної патології ГБС, особливо на тлі хронічного неспецифічного реактивного гепатиту, при цьому індекс де Рітіса до лікування дорівнював 1,07±0,09 (при нормі 0,51±0,01). Також мало місце підвищення загальної активності ЛДГ до 3,73±0,06 ммоль/л·сек (при нормі 2,23±0,09 ммоль/л·сек (Р<0,01), загальної активностi ЛФ до 8,5±1,6 од (при нормi 2,850,15 (Р<0,05) та ГГТП до - 2347±19 нмоль/л (при нормi 1286±34 (Р<0,01). У цілому, зростання активності ферментів кровi свідчило про розвиток помірно вираженого синдрому цитолізу.

3. У вагітних із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС, до лікування виявлено підвищення рівня СМ у крові в 4,0 рази (Р<0,01), що є індикатором вираженості СМІ; накопичення у кровi продуктiв ПОЛ - ДК i МДА в 2,3 рази бiльше норми (Р<0,05), а також збiльшення показника ПГЕ в 2,7 рази. Вказані зміни супроводжуються тенденцією до пригнiчення активності ферментів АОЗ - КТ i СОД в 1,3 рази нижче норми (Р<0,05), тобто має місце характерне порушення взаємовідносин між прооксидантними та антиоксидантними системами організму. Одночасно виявлено зниження рiвня ВГ у кровi. Суттєві порушення з боку вивчених біохімічних показників свiдчать про активацiю ПОЛ та пригнічення системи АОЗ. Отже, має місце порушення метаболічного гомеостазу та наявність СМІ.

4. У вагітних із АВ, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, розвився вторинний імунодефіцитний стан: Т-лімфоцитопенія, зниження кількості циркулюючих лімфоцитів з фенотипом CD4+, імунорегуляторного індексу CD4/CD8 та показника РБТЛ, а також індексів ФАМ, з підвищенням концентрації ЦІК, переважно за рахунок найбільш патогенних середньо- і дрібно молекулярних комплексів на тлі дисімуноглобулінемії.

5. Прогресування АВ, сполученої з хронічною патологією ГБС невірусного генезу супроводжується значними порушеннями процесів ПОЛ та зниженням АОЗ, що проявляється: підвищенням рівня СМ у сироватці крові в 4 рази вище норми, що свідчить про наявність СМI; накопиченням у крові продуктів ПОЛ - МДА та ДК; збільшенням показника ПГЕ в 2,7 рази відносно норми; зниженням рівня ВГ у крові в 1,8 рази, активності ферментів АОЗ - КТ в 1,2 рази і СОД в 1,3 рази менше норми і вмісту у сироватці вітамінів з антиоксидантними властивостями, що свідчить про активацію ПОЛ та пригнічення системи АОЗ.

6. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних iз анемією, що поєднана з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, із застосуванням феропрепарату, антиоксиданту і імунопротектору посилює еритропоез, дозволяє отримати покращення складу червоної крові (пiдвищення кількостi еритроцитів - до 3,48 1012 кл /л, гемоглобіну - до 108 г/л, кольорового показника - до 0,87 (Р<0,05), гематокриту; нормалізує обмін заліза та систему імунітету (CD4/CD8 та РБТЛ) до меж норми.

7. Порiвняльний аналiз ефективностi випробуваної схеми лікування вагітних із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, iз застосуванням феррамін-віта та глутаргіну, сприяє бiльш швидкому досягненню нормалізації біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки, зменшенню активності ПОЛ, підвищенню рівня ВГ та активності ферментів системи АОЗ, чітко вираженої тенденції до покращення імунологічних показників, у тому числі зменшення дисбалансу у системі цитокінів, що дозволяє полiпшити стан системи мати-плацента-плiд за рахунок зменшення частоти ФПД на 9,3%, дистресу плода на 8,7%, зменшення кількостi ускладнень в пологах і ранньому післяпологовому періодах на 11-12%, у порiвняннi iз загальноприйнятою терапією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітним із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, з метою оптимізації лікування та досягнення стійкої ремісії захворювання доцільно включати до лікувального комплексу комбінацію антианемічного препарату феррамін-віта по 1 - 2 таблетці залежно від ступеню анемії усередину 3 рази на добу та гепатопротекторного і детоксикуючого засобу глутаргіну по 0,25 г (1 таблетка) усередину 3 рази на добу протягом 15 - 20 діб поспіль.

2. При наявності виражених проявів “метаболічної” інтоксикації доцільно доповнити курс лікування введенням 4% розчину глутаргіну внутрішньовенно у середньо терапевтичному дозуванні, після чого перейти на пероральний прийом препарату.

3. Вагітних із ЗДА доцільно включати до групи ризику перинатальної патології. Для обгрунтованого лікування таких вагітних доцільно проводити гематологічні дослідження з визначенням концентрації заліза, феритину, трансферину. Включити визначення морфометричних параметрів структури еритроциту та окремих елементів периферичної крові для ранньої діагностики АВ, а також показники системи імунітету і запальних цитокінів - як прогностичних маркерів тяжкості захворювання та оцінки ефективності лікування.



СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лещинский Т.П. Применение Глутаргина в лечебном комплексе у беременных с хроническими заболеваниями печени и желчевыводящих путей и наличием анемии / О.В. Грищенко, Т.П. Лещинский // Глутаргин - фармакологическое действие и клиническое применение. - Харьков-Луганск: Элтон-2, 2005. - С. 371 - 395. (Дисертант здійснював клінічне спостереження, узагальнення отриманих результатів).

2. Лещинский Т.П. Особливості перебігу залізодефіцитної анемії у вагітних промислового регiону Донбасу / П.Т. Лещинський, В.Д. Лук'янчук, Н.Г. Корнiєць, Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики i клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ, Луганськ, Харків, 2001. - Вип. 1 (33). - С. 181 - 188. (Дисертант здійснював аналіз літератури та підготовку до друку).

3. Лещинський Т.П. Аутоімунні та імунокомплексні реакції у вагітних жінок із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ, Луганськ, Харків, 2001. - Вип. 2 (34). - С. 168 - 174.

4. Лещинський Т.П. Вплив Глутаргіну на показники перекисного окиснення ліпідів у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ, Луганськ, Харків, 2004. - Вип. 1 (54). - С. 336 - 340.

5. Лещинський Т.П. Вплив глутаргіну на стан системи антиоксидантного захисту при лікуванні вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ, Луганськ, Харків, 2004. - Вип. 2 (55). - С. 250 - 254.

6. Лещинський Т.П. Вплив глутаргіну на показники клітинного імунітету у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ, Луганськ, Харків, 2004. - Вип. 3 (56). - С. 257 - 263.

7. Лещинський Т.П. Вплив глутаргіну на рівень циркулюючих імунних комплексів та їхній молекулярний склад у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ, Луганськ, Харків, 2004. - Вип. 4 (57). - С. 283 - 288.

8. Лещинський Т.П. Показники інтерферонового статусу у вагітних з хронічною патологією гепатобіліарної системи, поєднаною з залізодефіцитною анемією / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ, Луганськ, Харків, 2004. - Вип. 9 (62). - С. 311 - 315.

9. Лещинський Т.П. Рівень інтерлейкінів (ІL-2 та ІL-4) у вагітних із залізодефіцитними анеміями на фоні хронічної патології гепатобіліарної системи / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ, Луганськ, Харків, 2004. - Вип. 10 (63). - С. 88 - 92.

10. Лещинський Т.П. Вплив Глутаргіну на показники фагоцитарної активнос-ті моноцитів та тесту гальмування міграції макрофагів дерми у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Український медичний альманах. - 2004. - Том 7, № 2. - С. 101 - 102.

11. Лещинський Т.П. Функціональний стан гепатобіліарної системи у вагітних із залізодефіцитними анеміями на фоні хронічної гепатобіліарної патології / Т.П. Лещинський // Український медичний альманах. - 2005. - Том 8, № 3. - С. 113 - 115.

12. Лещинський Т.П. Інтерлейкіновий профіль у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Імунологія та алергологія. - 2004. - № 4. - С. 22 - 23.

13. Лещинський Т.П. Влияние Глутаргина на уровень циркулирующих иммунных комплексов и их молекулярный состав у беременных с железодефицитными анемиями на фоне хронической гепатобилиарной патологии / Т.П. Лещинський // Актуальные проблемы инфекционной и неинфекционной патологии: Сборник научных работ. - Ростов-на-Дону, 2005. - С. 114 - 115.



АНОТАЦІЯ

Лещинський Т.П. Ведення вагітності, пологів, післяпологового періоду у вагітних із анемією, поєднаною із хронічною патологією гепатобіліарної системи невірусного генезу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2009.

Обстежено 142 вагітних, подiлених на 3 групи: перша з наявністю анемії вагітних, друга - з патологією гепатобіліарної системи (ГБС), третя - з поєднанням обох патологій. Встановлено порушення з боку метаболічних та імунологічних показників, які найбільш виражені при одночасному загостренню обох патологій. Включення до комплексу лікування комбінації феррамін-віта та глутаргіну у вагітних з анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, сприяє прискоренню досягнення ремісії захворювання, поліпшенню та поступовій нормалізації біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки. У патогенетичному плані при використанні даної комбінації препаратів відмічається зменшення активності ПОЛ, підвищення рівня ВГ, активності ферментів системи АОЗ, чітко виражена тенденція до покращення імунологічних показників, у тому числі зменшення дисбалансу у системі цитокінів. За даними подальшого обстеження тривалість стійкої ремісії як анемії, так і хронічної патології ГБС невірусного генезу перевищує даний показник у вагітних, які отримували загальноприйняте лікування. Рекомендовано використання запропонованої удосконаленої схеми лікування у комплексній терапії вагітних iз анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу.

Ключові слова: анемія вагітних, хронічна патологія гепатобіліарної системи, феррамін-віта, глутаргін.



АННОТАЦИЯ

Лещинский Т.П. Ведение беременности, родов, послеродового периода у беременных с анемией, сочетанной с хронической патологией гепатобилиарной системы невирусного генеза. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2009.

В диссертации приведены данные комплексного клинико-лабораторного обследования 142 беременных с наличием анемии беременных, сочетанной с патологией гепатобилиарной системы невирусного генеза, которые были распределены на три группы - первая (с наличием только анемии беременных), вторая - беременные с патологией гепатобилиарной системы, третья - при сочетании анемии беременных и патологии гепатобиларной системы невирусного генеза. Контрольную группу составили 50 беременных, у которых отсутствовала патология гепатобилиарной системы и был нормальным уровень гемоглобина в крови. Третья группа беременных (при сочетанной патологии) была поделена на две подгруппы, рандомизированные по полу, возрасту и длительности заболевания, - основную (37 женщин) и сопоставления (38 беременных). Основная группа в комплексе лечения дополнительно получала феррамин-вита и глутаргин, группа сопоставления получала лечение только общепринятыми препаратами в среднетерапевтической дозе. Клиническая картина данной сочетанной патологии у беременных характеризовалась частыми обострениями как со стороны гепатобилиарной системы, так и понижением уровня гемоглобина. Биохимические изменения у беременных с данной сочетанной патологией характеризовались усилением процессов пероксидации липидов, снижением активности ферментов системы антиоксидантной защиты - каталазы и СОД, а также уровня восстановленного глутатиона, накоплением в крови „средних молекул”, которое свидетельствует о наличии синдрома метаболической интоксикации. Иммунологические нарушения у обследованных беременных характеризовались Т-лимфопенией, дисбалансом субпопуляционного состава Т-лимфоцитов, преимущественно со снижением количества циркулирующих лимфоцитов с фенотипом CD4+ (Т-хелперы/индукторы) и уменьшением иммунорегуляторного индекса CD4/CD8 и показателя РБТЛ, что свидетельствовало об угнетении функциональной активности Т-клеток. Выявлено также снижение показателей фагоцитарной активности моноцитов у обследованных беременных, преимущественно индекса переваривания, что характеризовало незавершенность процессов переваривания микробов, а также повышение концентрации циркулирующих иммунных комплексов, в основном за счет наиболее токсичных средне- и мелкомолекулярных фракций. У обследованных беременных женщин имел место дисбаланс в системе интерлейкинов. Включение комбинации феррамин-вита и глутаргина в комплекс лечения беременных с данной сочетанной патологией способствовало улучшению общего самочувствия пациенток, нормализации показателей, которые характеризуют функциональное состояние гепатобилиарной системы, ликвидации синдрома метаболической интоксикации, взаимоотношений между прооксидантными и антиоксидантными свойствами крови, ликвидации иммунологических нарушений.

...