Імуно-біохімічні аспекти застосування лікувальних грязей у комплексній реабілітації хворих на остеохондроз хребта (експериментально-клінічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Кримська республіканська установа

НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова

УДК: 615.838.7+616.711-002:612-083:611.778:577.17:599.323.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.33 - Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Імуно-біохімічні аспекти застосування лікувальних грязей у комплексній реабілітації хворих на остеохондроз хребта (експериментально - клінічне дослідження)

Матвєєва Наталя Василівна

Ялта - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім.С.І. Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Горлов Олександр Олександрович, завідувач кафедри ЛФК, спортивної медицини і фізіотерапії з курсом фізичного виховання Кримського державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського МОЗ України.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Голубова Тетяна Федорівна, директор Державної установи «Український НДІ дитячої курортології та фізіотерапії» МОЗ України доктор медичних наук Шатров Анатолій Олександрович, завідувач сектором фізіотерапії Кримської республіканської установи «НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» МОЗ України

Захист відбудеться « 03 » липня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д53.610.10 у “НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова” МОЗ України (98603, Республіка Крим, м.Ялта, вул.Мухіна,8)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кримської республіканської установи “НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова” МОЗ України (98603, Республіка Крим, м.Ялта, вул.Мухіна,8)

Автореферат розісланий « 02 » червня 2009р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доцент П'янков О.Ф.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективне використання лікувальних фізичних факторів є важливим соціально-економічним питанням, вирішення якого залишається у фокусі уваги видатних науковців нашої країни (Лобода М.В, 1999, Богданов М.М., Бабов К.Д., Лобода М.В, 2007, 2008). Загальні уявлення про дію фізичних факторів постійно розвиваються та доповнюються з урахуванням нових наукових фактів (Самосюк І.З., 2002), особливо - фактів, які підкреслюють важливу роль імунної системи у реалізації інтегральної дії фізичних лікувальних факторів (Бабов К.Д., 1999).

Серед фізичних факторів пелоїдотерапія є досить детально вивченою, але розвиток сучасної медицини вимагає постійної корекції, а іноді - й суттєвих доповнень до існуючих уявлень. Пелоїдотерапія успішно застосовується при захворюваннях кістково-м'язової системи і сполучної тканини, нервових хворобах, в гінекологічній практиці, патології інших органів та систем (Вайсфельд Д.Н.,1980, Царфіс П.Г., Кисельов В.В., 1990, Золотарьова Т.А., 2005, 2007, Лобода М.В., 2003).

Пелоїдотерапія займає особливе місце в комплексі лікувальних і реабілітаційних заходів, адже розглядається не лише як чинник локальної дії, але і як ефективний метод зміни реактивності цілісного організму (Дриневський Н.П., 1998). Пелоїди реалізують теплову та хімічну дію на організм, рефлекторно впливаючи на нервово-ендокринні, нервово-судинні механізми, що призводить до мікроциркуляторних і метаболічних зрушень в тканинах, органах і системах (Poensin D., Carpentier P. at al., 2003), що, в свою чергу, тісно пов'язано з функціонуванням імунної системи. Відправлення імунологічних функцій є дуже важливим для нормального перебігу будь яких відновлювальних процесів, адже в значній мірі саме під її контролем відбуваються найважливіші етапи зміни клітинних популяцій, без яких неможлива повноцінна реабілітація хворих з дегенеративними проявами.

До такого типу хвороб відноситься остеохондроз хребта - поліфакторне дегенеративне захворювання хребетно-рухового сегменту, що ушкоджує первинно міжхребцевий диск, а далі - інші відділи хребта, опорно-рухового апарату і нервову систему (Попелянський Я.Ю., 1983). Проблема удосконалення лікування та реабілітації хворих на остеохондроз хребта визнається однією з найбільш актуальних в клінічній медицині (Корж А.А., Хвисюк М.І., 1980; Юмашев Г.С., Фурман М.Е., 1984), а пелоїдотерапія є традиційною компонентою лікування остеохондрозу хребта.

Аспекти хімічного складу, біофізичних властивостей, ефективності використання пелоїдотерапії за останні роки продовжують активно вивчатися (Шмакова І.П., Зубкова Л.П., 1990, Поберська В.А., 1996, 2002, Лобода М.В., Бабов К.Д., Золотарьова Т.А., Нікіпелова Є.М., Алексеєнко Н.А., 2006). Ці дослідження свідчать про необхідність подальшого поглиблення розуміння про патогенетичні механізми дії пелоїдів в зв'язку з постійним розвитком уявлень про функціонування системи імунітету, перебіг фундаментальних реакцій клітин, відновлення клітинних популяцій які корелюють з гормональним статусом, станом кісткової тканини та маркерами остеогенезу.

Комплексна оцінка імуно-біохімічних ефектів, динаміки гормонального статусу та впливу пелоїдотерапії на стан кісткової тканини у хворих на остеохондроз хребта є актуальним науково-практичним питанням сучасної медицини, вирішення якого дозволить підвищити ефективність використання пелоїдотерапії в клінічній практиці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами.

Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри ЛФК, спортивної медицини і фізіотерапії з курсом фізичного виховання Кримського державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського (КДМУ) «Імуно-біохімічні і фізіологічні аспекти підвищення ефективності адаптаційних процесів, реабілітації, лікувальної дії фізіотерапевтичних факторів і ЛФК з урахуванням конституційного і генетичного поліморфізму» (держ. реєстраційний № 0105U002480, термін виконання 2005-2009р.р.).

Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування пелоїдами хворих на остеохондроз хребта на етапі санаторно-курортної реабілітації шляхом експериментально-клінічного обґрунтування імунотропних ефектів пелоїдотерапії, враховуючи стан ендокринної системи та кісткової тканини.

Для реалізації мети дослідження поставлені наступні завдання:

1. В експериментальних умовах вивчити показники загального аналізу крові та біохімічні показники, дослідити зміну морфологічних показників структур шкірних покривів у експериментальних тварин і рефлекторну активність нервової системи (динаміку фізіологічних реакцій і потреб експериментальних тварин), викликаних дією лікувальних грязей.

2. Дослідити вплив лікувальних грязей на параметри, які характеризують функцію стрес-лімітуючих систем (рівень кортизолу та адренокортикотропного гормону).

3. Вивчити системні імунотропні ефекти лікувальних грязей з урахуванням клітинного і гуморального імунітету та параметрів, які характеризують їх баланс.

4. Дослідити динаміку параметрів, які характеризують функціональну активність імунокомпетентних клітин (CD25) і експресію маркеру апоптозу (CD95) при дії лікувальних грязей.

5. Вивчити динаміку денситометричних показників і маркери кісткового метаболізму під впливом пелоїдотерапії у хворих на остеохондроз хребта на санаторно-курортному етапі реабілітації

6. Дослідити взаємозв'язки параметрів, які характеризують функцію стрес-лімітуючих систем, структурно-функціональні властивості кісткової тканини з критеріями функціонування імунної системи при дії лікувальних грязей.

7. Обґрунтувати критерії підвищення ефективності використання лікувальних грязей на санаторно-курортному етапі реабілітації у хворих на остеохондроз хребта шляхом дозової оптимізації та з урахуванням закономірностей впливу пелоїдів на кісткову тканину і систему імунітету.

Об'єкт дослідження: хворі на остеохондроз хребта.

Предмет дослідження: індукована дією лікувальних грязей динаміка цитологічних і морфологічних показників, імуно-біохімічних параметрів, структурно-функціональних властивостей кісткової тканини та реакції стрес-лімітуючої системи.

Методи дослідження: біохімічні, лабораторні, імунологічні, морфологічні, статистичні.

Наукова новизна роботи.

Вперше встановлені порогові критерії дозування пелоїдів в експериментальних умовах, які викликають зміни у системі крові - зниження концентрації лімфоцитів, морфологічні зміни шкіри та появу «кортизолоподібних виразок» у білих лабораторних щурів. В групі волонтерів вперше відслідковані катамнестичні критерії динаміки імунологічних показників CD4, CD8, CD16, CD25, CD95 протягом шости місяців після курсової дії пелоїдів.

Вперше конкретизовано імунотропні ефекти пелоїдів у хворих на остеохондроз хребта: зростання апоптозу імунокомпетентних клітин, хелперопенія, падіння цитотоксичної активності. Вперше динаміка показників клітинного і гуморального імунітету проаналізована у зв'язку з параметрами реакції стрес-лімітуючої системи.

Вперше досліджено вплив курсу пелоїдотерапії на динаміку структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у хворих на остеохондроз хребта: показники денситометрії, вмісту кальцію та фосфору у сироватці крові у зв'язку зі змінами показників клітинного і гуморального імунітету та параметрів реакції стрес-лімітуючої системи.

Практичне значення отриманих результатів.

Комплексна оцінка впливу пелоїдотерапії, як окремого фізичного фактору, дозволила оптимізувати схему санаторно-курортного лікування хворих на остеохондроз хребта, зокрема - прискорити нівелювання больового синдрому, а також - патогенетично обґрунтувати дозові обмеження у використанні пелоїдів, які дозволяють мінімізувати негативний вплив на стан кісткової тканини та систему імунітету (хелперопенію та остеопенізацію) при збереженні позитивних клінічних ефектів.

Розроблена методика оцінки впливу пелоїдів на організм хворих на остеохондроз хребта на етапі санаторно-курортної реабілітації шляхом визначення концентрації кортизолу та проведення ультразвукової денситометрії дозволяє виділити контингенти хворих (з остеопенією та відносною гіперкотизолемією), для яких рекомендоване обмеження курсу пелоїдотерапії.

Встановлені дозово-експозиційні закономірності дії пелоїдів, які дозволяють створити базіс для формування нового підходу в дозуванні пелоїдів як фізичного фактору, який, з одного боку, традиційно враховує параметри площі, експозиції, частоти процедур, а з другого - безпосередні імуно-біохімічні ефекти фактору, зокрема - підйом рівню кортизолу та імунологічні зрушення, що може бути підґрунтям для введення у практику поняття «імуно-біохімічної одиниці біодії».

Отримані в роботі результати щодо віддалених імунотропних ефектів дозволяють патогенетично обґрунтувати використання пелоїдотерапії, як методу загальної імуномодуляції, не менш ніж через півроку після первинно проведеного курсу пелоїдотерапії.

Отримані в роботі нові дані запроваджені в педагогічному процесі на кафедрі ЛФК, спортивної медицини, фізіотерапії з курсом фізичного виховання, кафедрі педіатрії з курсом фізіотерапії ФПО Кримського державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою, в якій автор особисто виконав патентний та літературний пошук. Разом з науковим керівником сформульовано мету та завдання дослідження, обговорено висновки та практичні рекомендації. Самостійно проведено формування експериментальних та клінічних груп дослідження, апробація методик та всі серії експериментальних досліджень. Вивчення показників системи імунітету проведено разом зі співробітниками ЦНДЛ КДМУ. Самостійно проведений аналіз, статистична обробка даних, узагальнення результатів та оформлення роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були повідомлені й обговорені на VII, VIII, IX конгресах фізіотерапевтів і курортологів Криму (Євпаторія, 2007, 2008, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності і технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації”, присвяченої 200-річчю курортів Криму (Ялта, 2007); всеукраїнській науково-практичній конференції «Пелоїдотерапія і медична реабілітація» (Євпаторія, 2007); науково-практичній конференції «Актуальні питання діяльності санаторно-курортних закладів в сучасних умовах», присвяченій 100-річчю санаторію «Примор'є» (Євпаторія, 2007); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми, сучасні аспекти і методологія грязелікування» (Євпаторія, 2008); конференціях «Наукові читання Acta Evpatorica» (Євпаторія, 2007, 2008, 2009); III з'їзді фізіотерапевтів, курортологів та медичних реабілітологів «Основні напрями розвитку курортної справи в сучасних умовах» (Ялта, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з яких: 6 - статті у профільних журналах, рекомендованих ВАК України, 6 - публікації у вигляді тез доповідей на міжнародних та регіональних наукових конференціях, 1 - монографія.

Обсяг та структура дисертації. Робота виконана на 157 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріали і методи дослідження, двох розділів результатів власних досліджень, обговорення, висновків та практичних рекомендацій і списку використаних літературних джерел. Робота містить 27 таблиць та 12 рисунків, список використаної літератури містить 224 джерела, з яких 84 кирилицею та 140 латиницею.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень.

В роботі були вивчені комплекси параметрів у двох фазах дослідження - експериментальне спостереження у групах лабораторних тварин і у здорових волонтерів, та клінічне спостереження. Група лабораторних тварин (n=70) - білі лабораторні щури (самці) вагою 200-250г віком 1,0 рік. Тварини були розділені на контрольну групу (n=10) і чотири дослідні групи (n=15 в кожній групі). Експозиції аплікацій грязі (всього тіла окрім голови) складали відповідно 15, 30, 60, 90 хвилин через добу курсом 20 діб.

Волонтери (за згодою) (n=50) - студенти КДМУ віком 18-24 років розподілялися на контрольну (без застосування пелоїдотерапії), три дослідні та одну «плацебо» групи (n=10 для всіх груп). Пелоїдотерапію здійснювали у формі аплікацій за методикою «стрічки» уздовж хребта, температура грязі - 38°С, курс - 10 процедур через день з експозиціями 15, 30 і 60 хвилин для 1-ї, 2-ї та 3-ї дослідних груп відповідно. У «плацебо» групі застосовували вологий ватно-марлевий компрес температурою 38°С з часом дії 60 хвилин без пелоїду. Площа дії лікувальної грязі і «плацебо»-компресу була однаковою і складала 0,06м².

В клінічну частину наукового дослідження було включено 82 пацієнта, хворих на остеохондроз хребта, які знаходилися на санаторно-курортному етапі реабілітації. Сформовано дві групи: контрольна, в якій пацієнти отримували комплекс санаторно-курортного лікування (СКЛ): режим I-II, дієта №15, медикаментозне лікування за показаннями, лікувальна фізкультура індивідуально, ручний масаж, йодо-бромисті ванни, магнітотерапія без грязелікування (за згодою пацієнтів) (n=31) і основна (n=51), в якій пацієнтам додатково до СКЛ проводився курс пелоїдотерапії. Критеріями включення в клінічне обстеження було: болі при русі більш 30мм за загальноприйнятою 100-міліметровою візуально-аналоговою шкалою (у балах: 0-5 - відсутність болю, 6-30 - незначний біль, 31-45 - слабкий біль, 46-70 - помірний біль, 71-90 - сильний біль, 91-100 - нестерпний біль) (Кузьменко В.В., Фокін В.А. та ін., 1986).

Пелоїдотерапія проводилася у формі курсу аплікацій сульфідною гряззю Сакського озера (№ 10, через день, тривалістю 20 хвилин, температура грязі 38°С, по методиках аплікацій у вигляді «стрічки» вздовж хребта). Площа дії грязі складала 0,06м². Всі використані методики стандартизовані по показнику «час-площа» з метою приведення до «дозового стандарту дії».

Для визначення рефлекторної активності нервової системи (фізіологічні реакції і потреби тварин) вивчали динаміку фізіологічної активності експериментальних тварин (від 0 до 4 балів) та потребу в їжі і воді (в гр. та мл. на тварину за добу). Для мікроскопічного дослідження робили відбір біоптатів шкіри тварин після закінчення курсу грязьових аплікацій з дотриманням загальноприйнятих біоетичних норм.

В експерименті оцінювали параметри загального аналізу крові за загальноприйнятими методиками. Рівень стресової реакції оцінювали за допомогою критерію за Гаркаві по лейкограмам загального аналізу крові. Інтегральну оцінку статусу стрес-лімітуючої системи проводили по рівню гормонів: кортизолу та АКТГ методом імуноферментного аналізу (ІФ-аналізатор StatFax 2100).

За рівнем експресії імунокомпетентними клітинами маркерів CD4, CD8, CD16, CD19 оцінювали стан системи імунітету; маркерів CD25 та CD95 - функціональний стан клітин та рівень апоптозу відповідно. Також проводили кількісне визначення альфа-ФНП в сироватці крові, як одного з цитокінів, який є важливим медіатором міжклітинних взаємодій, впливає на проліферацію і диференціювання Т- і В-лімфоцитів, активує остеокласти і хондроцити.

Структурно-функціональний стан кісткової тканини вивчали за допомогою ультразвукового денситометру "Achilles+" ("Lunar Corp.'', США. 1995). Визначали наступні ультразвукові параметри: швидкість поширення ультразвуку (ШПУ, м/с); широкосмугове ультразвукове ослаблення (ШОУ, дБ/МГц); індекс міцності кісткової тканини (ІМ %). Визначали вміст кальцію і фосфору в сироватці крові, а також - рівень маркерів кісткового метаболізму: дезоксипіридиноліну і остеокальціну (ІФ-аналізатор StatFax 2100).

Всі дослідження в експериментальній частині проводилися на початку і після дослідження, а також (для катамнестичної оцінки) - через 3 та 6 місяців; в клінічній частині роботи дослідження проводилися двічі - на початку і після проведення курсу лікування.

Статистичну обробку проводили за допомогою модулю Excel ліцензованого пакету Microsoft Office 2003 у середовищі Windows Vista та MedStat (Copyright © 2003-2006 - Донецьк). Для статистичної обробки результатів, виходячи з чисельності груп, застосовували методи варіаційної статистики. За критерієм W Шапіро-Уїлка визначали нормальність виборки. Достовірність отриманих даних визначали за критерієм - t Ст'юдента при нормальному розподілі показників, при відхиленні від нормального розподілу за W- та T-критеріями Вілкоксона та Мана-Уітні. Достовірними вважали результати при значенні Р (вірогідність помилки) <0,05. Для оцінки і спрямованості статистичного зв'язку використовували коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена.

Результати досліджень та їх обговорення.

При проведенні експериментальної частини роботи було виявлено, що при тривалості експозиції грязі протягом 15, 30 та 60 хвилин курсом 10 процедур, достовірних змін як фізіологічних показників, показників загального аналізу крові, так і в морфологічних показниках у лабораторних тварин не спостерігалося. Застосування грязьових аплікацій тривалістю 90хв. призводило до достовірних змін фізіологічних потреб - збільшення потреби у воді з 0,8мл до 1,5л на 10 щурів, потреби в їжі на п'яту процедуру пелоїдотерапії до 98,54г/добу на тварину, змін фізіологічних реакцій тварин - агресія на подразник (дотик) - 3,89 балів, що свідчить про зміни, які виникли в регуляторній системі організму, зокрема в нервово-ендокринній системі.

Аналіз морфологічних показників експериментальних тварин свідчить про порушення морфології шкірних покривів (потовщення рогового шару 42,57±3,51мкм (Р<0,05) і базального шару 18,95±1,23мкм (Р<0,05). У дермі спостерігається відсутність сосочків (товщина шару - 58,8±2,4мкм (Р<0,05), зростання рівня лімфоїдної інфільтрації на 47,6% (Р<0,05).

Звертає на себе увагу факт індукування виразок у лабораторних тварин, які подібні глюкокортикоїдним виразкам. Саме це є вказівкою на те, що виявлені зміни в шкірі є наслідком загальних метаболічних порушень, гормонального дисбалансу та гострого реагування стрес-лімітуючої системи. Вказана дія супроводжувалася змінами у цитологічних показниках крові. Так, у експериментальних тварин спостерігали збільшення концентрації базофілів 1,13±0,13%, у контролі 0,22±0,13% (Р<0,05), збільшення еозинофілів 3,73±0,15%, у контролі 1,37±0,15% (Р<0,05) і зменшення лімфоцитів 47,13±1,09% в порівнянні з контролем 65,58±1,61% (Р<0,05).

Рис.1. Дозо-залежні реакції на дію пелоїдних аплікацій в умовах експерименту.

Важливим є той факт, що зменшення лімфоцитів, розвиток агресивної поведінки, спрага та утворення виразок є дозо-залежною реакцією при дії пелоїдних аплікацій в умовах експерименту (рис. 1).

Аналогічно до змін у лабораторних тварин змінювалася динаміка параметрів загального аналізу крові при тривалості експозиції пелоїдів 60 хвилин в крові волонтерів, а саме: спостерігали збільшення вмісту еозинофілів з 1,3±0,2% до 2,9±0,3% (Р<0,05) і зменшення лімфоцитів з 38,9±1,3% до 24,4±2,9% (Р<0,05). Оцінка стресової реакції на підставі критеріїв лейкограми (за Л.Х.Гаркаві) дозволила виявити напруженість адаптивних реакцій при пелоїдотерапії з експозицією 60 хвилин. Ці зрушення спостерігаються на тлі достовірної динаміки стрес-асоційованих гормонів у волонтерів дослідної групи: збільшення концентрації кортизолу - 372,1±13,3нмоль/л (Р<0,05) (контроль - 335,3±15,1нмоль/л), на тлі зростання концентрації АКТГ - 27,71±1,53пг/мл (Р<0,05) (контроль - 23,28±1,16пг/мл). Таким чином, одним з механізмів дії пелоїдів є посилення продукції АКТГ та пов'язане з ним зростання рівню кортизолу. Враховуючи можливі негативні наслідки підвищення рівня кортизолу, важливим є той факт, що при зниженні експозиції до 30 хвилин (тобто у 2 рази) цей можливий негативний наслідок дії пелоїдів зникає. остеохондроз хребет лікування пелоїдотерапія

У свою чергу, зростання синтезу глюкокортикоїдів здатне призводити до розвитку широкої гами ефектів пелоїдотерапії, особливо - протизапальної дії, оскільки кортизол інгібує синтез медіаторів запалення. Між тим, протизапальна дія кортизолу може супроводжуватися негативними змінами у стані імунної системи, коли гіперкортизолемія індукує імунодепресивні явища. Саме тому особливий інтерес викликали зміни у системі імунітету, які спостерігали при пелоїдотерапії. Так, у волонтерів дія лікувальної грязі при експозиції 60хв. призводить до достовірних змін імунологічних показників: зниженню цитотоксичного маркеру СD8 до 18,31,1% (Р<0,05) (в контролі - 22,31,2%), підвищенню рівня маркеру СD19 до 24,81,2% (Р<0,05) (в контролі - 20,51,2%), а також - достовірному зростанню рівня активаційного маркеру CD25 до 23,41,3% (Р<0,05) (в контролі - 17,31,1%) і маркеру апоптозу CD95 - 25,11,3 (Р<0,05) (в контролі - 19,61,2%), що свідчить про прискорення динаміки в клітинних популяціях лімфоцитів.

Виявлені зрушення спостерігалися на тлі збільшення рівня альфа-ФНП після курсу пелоїдотерапії 1,06±0,10пг/мл (Р<0,05), порівняно з показниками у середині групи до лікування - 0,23±0,06пг/мл. Між тим у контрольній групі цей показник достовірно не змінювався, склавши 0,290,08пг/мл. В четвертій дослідній групі волонтерів після курсового застосування «плацебо» (ватно-марлевого компресу з експозицією 60хв.) достовірних змін в загальному аналізі крові, рівнів кортизолу і АКТГ, а також - рівнів експресії маркерів CD імунокомпетентними клітинами виявлено не було. Досліджені нами віддалені результати показали, що імуно-біохімічні ефекти пелоїдотерапії зберігаються, поступово наближаючись до стартового рівню, протягом шости місяців (рис. 2).

Рис.2. Катамнестична динаміка імунотропного впливу пелоїдів протягом 6 місяців.

Таким чином, гіпердозування пелоїдів в умовах експерименту виявляє здатність індукувати негативні морфологічні зміни шкіри з фіналом у вигляді формування кортизолоподібних виразок на тлі зниження вмісту лімфоцитів, падіння цитотоксичного потенціалу та гіперкортизолемії.

Між тим, динаміка кортизолу не може розглядатися як єдиний патогенетичний чинник імунотропної дії. Так, дослідження рівня концентрації кортизолу і АКТГ при курсовій дії лікувальних грязей у хворих на остеохондроз хребта виявило достовірне підвищення рівня їх концентрації в основній групі в порівнянні з контролем (Р<0,05) (таблиця 1).

Таблиця 1 Динаміка показників рівня концентрації кортизолу і АКТГ у хворих на остеохондроз хребта на етапі реабілітації (n=82)

Досліджувані показники	Контрольна (n=31)	Основна (n=51)
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
Кортизол, нмоль/л	294,6±11,2	312,8±11,3	290,2±10,8	342,5±10,5*#
АКТГ, пг/мл	22,07±1,11	24,14±1,01	21,44±1,11	28,20±1,15*#

Примітка:* достовірність відмінностей показників до і після лікування Р<0,05; ^# достовірність відмінностей між групами Р<0,05.

Рівень альфа-ФНП також збільшився тільки в основній групі після проведеного курсу пелоїдотерапії - 0,68±0,04пг/мл (Р<0,05), в контролі - 0,23±0,02пг/мл. Але якщо активація системи «гіпоталамус-гіпофиз-наднирники» направлена на пригнічення запальних процесів (що сприяє клінічній ефективності застосування лікувальних грязей), то факт збільшення концентрації альфа-ФНП в основній групі свідчить про активацію імунітету у відповідь на дію лікувальної грязі, та є свідченням прозапальної дії.

Курс пелоїдотерапії індукує комплексні реакції з боку імунної системи (таблиця 2), які проявляються у формі достовірної хелперопенії CD4 - 26,4±1,2% на тлі зниження активності імунокомпетентних клітин за рахунок падіння активністі CD8 до 18,5±1,2% (Р<0,05) (при збереженні рівня експресії маркеру CD16). Пелоїдотерапія призводить до стимуляції процесів зміни пулів популяцій імунокомпетентних клітин, що маніфестується у процесі зростання рівнів експресії маркерів CD25 - 21,51,2% (Р<0,05) та CD95 - 24,61,2% (Р<0,05).

Можна б було припускати, що явища зниження рівня Т-хелперов спостерігаються на тлі індукції загального дисбалансу клітинної і гуморальної ланок системи імунітету. Але в рамках нашого спостереження динаміка маркера CD19 не продемонструвала достовірних змін. У зв'язку з цим особливої уваги також заслуговував рівень експресії основного цитотоксичного маркеру CD8 з точки зору оцінки динаміки співвідношення CD4/CD8. В цьому випадку ми спостерігали менш виражену за амплітудою динаміку, аналогічну за типом з CD4. Проте, різниця у динаміці між групами виявилася достовірною (Р<0,05), що може бути указником на не зовсім позитивний ефект зниження загальної цитотоксичної активності, зокрема, за рахунок Т-лімфоцитів, які експресують маркер CD8. Відсутність змін експресії CD16 є вказівкою на інтактність до дії пелоїдів цитотоксичного потенціалу, який забезпечується Т-незалежними типами імунної відповіді.

Таблиця 2 Динаміка рівня експресії маркерів CD імунокомпетентними клітинами крові у хворих на остеохондроз хребта на етапі реабілітації (n=82)

Параметри	Контрольна (n=31)	Основна (n=51)
	До лікування (n=31)	Після лікування (n=31)	До лікування (n=51)	Після лікування (n=51)
CD 4 %	32,7±1,3	30,8±1,4	31,5±1,3	26,4±1,2*#
CD8 %	22,3±1,2	23,7±1,2	21,2±1,2	18,5±1,2#
CD16 %	9,10,7	8,90,7	9,00,8	9,807
CD19 %	19,3±1,3	21,4±1,3	20,8±1,3	23,5±1,2
CD25 %	17,11,3	16,41,1	16,41,3	21,51,2*#
CD95 %	20,71,4	21,21,3	20,21,3	24,61,2*#

Примітка:* достовірність відмінностей показників в середині групи Р<0,05; ^# достовірність відмінностей між групами після лікування Р<0,05.

При аналізі динаміки маркерів CD25 та CD95 було виявлено, що обидва маркери проявляють аналогічну динаміку достовірного зростання в основній групі. В той же час в контрольній групі динаміка показників не мала достовірного характеру. Ці факти указують як на прискорення апоптозу, так і на функціональну активацію імунокомпетентних клітин, що слід розцінювати як свідчення інтенсифікації динаміки клітинних популяцій.

Після проведення курсу пелоїдотерапії визначено підвищення рівня загального кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові в обох групах, а в основній групі спостерігали також достовірно вище ніж в контролі зростання рівня загального кальцію в сироватці крові (таблиця 3). Аналіз показників ультразвукової денситометрії на початку лікування свідчив про те, що у 61% хворих спостерігалася остеопенія. Після лікування в основній групі спостерігали зниження денситометричних показників, серед яких індекс міцності був достовірно нижчим (P<0,05), ніж в контрольній групі (таблиця 3).

Таблиця 3 Динаміка показників ультразвукової денситометрії та вмісту загального кальцію і фосфору в сироватці крові у хворих на остеохондроз хребта на етапі реабілітації (М±m) (n=82)

Досліджувані показники	Контрольна (n=31)	Основна (n=51)
	До лікування	Після лікування*	До лікування	Після лікування
Загальний кальцій ммоль/л	2,28±0,04	2,48±0,05*	2,24±0,03	2,61±0,04*#
Неорганічний фосфор, ммоль/л	1,09±0,04	1,21±0,04*	1,04±0,03	1,16±0,04*
ШПУ, м/с	1573,1±10,2	1568,4±10,9	1579,1±10,3	1541,8±10,2*
ШОУ, дБ/МГц	115,2±5,4	112,1±4,6	119,2±5,3	103,8±4,9*
ІМ %	97,1±3,5	93,7±3,8	101,4±3,1	80,8±3,2*#

Примітка:* достовірність відмінностей показників в середині групи Р<0,05; ^# достовірність відмінностей між групами після лікування Р<0,05.

Таким чином, враховуючи вказані зміни та динаміку кортизолу, можна припускати, що існує важливий патогенетичний зв'язок між імунотропними реакціями у відповідь на пелоїдотерапію та відомим з літератури остеопенічним ефектом цього гормону, коли гіперкортизолемія призводить до негативних змін у структурно-функціональному стані кісткової тканини.

Виявлені зміни стану КТ можуть бути пояснені двома різними процесами. По-перше, за рахунок встановленого нами ефекту стимулювання осі «гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирників», а також - резорбції та прямої дії речовин, схожих за біохімічною структурою з ендогенними глюкокортикоїдами, які містяться у пелоїдах, та здатних знижувати щільність кісткової тканини за рахунок пригноблення синтезу кісткового матриксу остеобластами і стимуляції резорбції остеокластами. По-друге, за рахунок посилення продукції прозапальних цитокінів, зокрема альфа-ФНП, який здатен пригноблювати продукцію остеобластами матриксу кісткової тканини.

Таким чином, пелоїдотерапія є фактором, який виявляє достовірну «тропність» стосовно кісткової тканини. В зв'язку з цим особливий інтерес викликає динаміка конкурентних процесів формування кісткової тканини - її синтезу і резорбції, які оцінювали за допомогою специфічних маркерів: остеокальціну і дезоксипіридиноліну (таблиця 4).

Після проведеного лікування рівень дезоксипіридиноліну достовірно підвищився в основній групі (Р<0,05), а в контрольній залишався без змін. Також визначався достовірно більш високий рівень остеокальціну в сироватці крові в основній групі в порівнянні з рівнем в контролі. Враховуючи спочатку знижені показники кісткового ремодулювання у досліджуваних хворих, можна зробити припущення, що дія пелоїдотерапії на кісткову тканину призводить до посилення процесів резорбції. Високі рівні остеокальціну при низькому індексі міцності кісткової тканини можуть свідчити про компенсаторне посилення синтезу, який, однак, не є достатнім. Враховуючи факт нівелювання ефекту зростання рівня кортизолу у волонтерів при скороченні експозиції у 2 рази, цей підхід може бути застосований відносно хворих з остеопенією, у яких треба обмежити остеопенічну дію цього гормону.

Таблиця 4 Динаміка показників вмісту остеокальціну і дезоксипіридиноліну у хворих на остеохондроз хребта на етапі реабілітації (М±m) (n=82)

Досліджувані показники	контрольна (n=31)	Основна (n=51)
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
остеокальцін, нг/мл	15,1±0,8	18,3±1,03*	14,9±0,5	21,2±0,7*#
Дезоксипіридинолін /креатинін нмоль/ммоль	6,3±0,2	6,2±0,2	6,3±0,16	6,9±0,12*#

Примітка:* достовірність відмінностей показників в середині групі Р<0,05; ^# достовірність відмінностей між групами після лікування Р<0,05.

Комплексна дія пелоїдів, таким чином, пов'язана з достовірним впливом на стан кісткової тканини, який супроводжується хелперопенією, падінням цитотоксичного потенціалу та стимуляцією апоптозу. Ці ефекти безпосередньо пов'язані із зростанням рівня кортизолу, з яким в значній мірі пов'язаний протизапальний ефект лікувальних грязей. Саме останній корелює з динамікою показника інтенсивності болю, для якого за візуально-аналоговою шкалою встановлено його достовірне (Р<0,05) зниження на 66,4% (в контрольній групі - 35,4%).

Аналіз кореляційних взаємозв'язків підтвердив висловлені нами припущення, розділивши вивчені чинники на дві групи - негативно і позитивно взаємозв'язаних з індексом міцності як одного з інтегральних параметрів, що характеризують стан кісткової тканини. Рівень кортизолу, стан процесів апоптозу є патогенетичними чинниками, що негативно впливають на вказаний інтегральний параметр, а функціональна активність клітин і критерії цитотоксичного потенціалу є чинниками, що позитивно впливають на стан кісткової тканини.

Таким чином, аналіз отриманих нами в експериментальних і клінічних умовах фактів дозволяє обґрунтувати механізми дії пелоїдотерапії, серед яких разом з позитивним присутні негативні механізми остеопенізації, які розвиваються на фоні гіперкортизолемії, дисбалансу клітинних і гуморальних ланок імунітету, що у свою чергу, призводить до розбалансування процесів зміни клітинних популяцій. Врахування саме останнього фактору має бути головним при дозуванні лікувального чинника з урахуванням поточного стану організму людини. Виявлені ефекти є дозо-залежнимими і тісно пов'язані з активацією стрес-регулюючих систем, зокрема осі "гіпоталамус-гіпофіз-наднирникі" та імуно-регулюючих механізмів, як локальних, так і системних, що є ключовим моментом розвитку комплексної реакції організму на дію лікувальних грязей.

Висновки

У дисертації представлено рішення науково-практичної задачі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, яка направлена на підвищення ефективності терапії пелоїдами Сакського озера хворих на остеохондроз хребта на етапі санаторно-курортної реабілітації.

1. Застосування грязьової аплікації в експериментальній частині на тваринах, тривалістю 90 хвилин призводить до збільшення фізіологічних потреб - збільшення потреби у воді та їжі на п'яту процедуру пелоїдотерапії, і до зростання рівня агресивності тварин, що є свідченням системної відповіді організму на дію лікувальної грязі.

2. У експериментальних умовах курсова дія лікувальних грязей з експозицією 90 хвилин і курсом 10 процедур індукує морфологічні зміни структури шкіри лабораторних щурів, у вигляді потовщення рогового та базального шарів. У дермі спостерігається відсутність сосочків, а також достовірне зростання рівня лімфоїдної інфільтрації на 47,6%.

3. Експозиція лікувальних грязей тривалістю 90 хвилин у експериментальних тварин і 60 хвилин у волонтерів ініціює подібні зміни складу периферичної крові, які виражаються в статистично значимому зниженні лімфоцитів і зростанні еозинофілів порівняно з контролем. Зміни спостерігалися у волонтерів на тлі достовірного збільшення концентрації кортизолу та адренокортикотропного гормону.

4. Оцінка віддалених результатів динаміки імунотропного впливу лікувальних грязей в групі волонтерів свідчить про те, що імуно-біохімічні ефекти пелоїдотерапії зберігаються, поступово наближаючись до стартового рівню, протягом шости місяців.

5. Курсова дія лікувальної грязі у хворих на остеохондроз хребта призводить до підвищення рівнів концентрації кортизолу та адренокортикотропного гормону, що свідчить про активацію стрес-лімітуючої системи.

6. Курс пелоїдотерапії у хворих на остеохондроз хребта призводить до комплексних змін стану з боку імунної системи у вигляді зниження CD4 на тлі зниження рівнів експресії цитотоксичного маркеру CD8, між тим опосередкований CD16-клітинами рівень цитотоксичності достовірно не змінюється; а також призводить до стимуляції процесів зміни пулів популяції імунокомпетентних клітин, що маніфестується зростанням активаційного маркеру CD25 і маркеру апоптозу CD95 на тлі зростання рівня альфа-ФНП.

7. При дії курсу пелоїдотерапії у хворих на остеохондроз хребта спостерігаються значимі зміни властивостей кісткової тканини у вигляді зменшення її міцності (зниження індексу міцності кісткової тканини на 13,1%) на тлі підвищення рівнів загального кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові в порівнянні з контролем, а також підвищення рівнів остеокальціну і дезоксипіридиноліну.

8. Взаємодія функціональних систем організму (імунна система, стрес-лімітуюча система, властивості кісткової тканини) залежить від тривалості дії лікувальних грязей. Експозиція 20 хвилин у хворих на остеохондроз хребта і 60 хвилин у волонтерів призводить до дисбалансу реагування функціональних систем. Зменшення тривалості експозиції лікувальних грязей у волонтерів в 2 рази (30 хвилин) формує оптимальну взаємодію регуляторних систем організму.

9. Застосування лікувальних грязей у хворих на остеохондроз хребта з експозицією 20 хвилин призводить до позитивного клінічного результату у вигляді більш ефективного зниження показника інтенсивності болю за візуально-аналоговою шкалою: в основній зниження на 66,4%, в контрольній групі - 35,4% (Р<0,05), але супроводжується рядом патогенетичних зрушень в реагуванні імунної і стрес-лімітуючої систем, а також в структурно-функціональному стані кісткової тканини, що свідчить про необхідність зменшення тривалості процедури.

Практичні рекомендації.

1. Перед призначенням курсу пелоїдотерапії на санаторно-курортному етапі реабілітації для хворих на остеохондроз хребта рекомендується проводити денситометрію та визначення рівню кортизолу. При ознаках остеопенії експозиція повинна складати 10 хвилин курсом 10 процедур. При наявності остеопорозу та гіперкортизолемії призначати пелоїдотерапію не рекомендується.

2. Враховуючі факт збереження імунотропного впливу пелоїдів протягом 6 місяців, рекомендується здійснювати повторний курс пелоїдотерапії не раніше ніж через півроку після первинно проведеної курсової пелоїдотерапії.

3. Враховуючи наявність ефекту хелперопенії внаслідок курсового використання пелоїдів та можливу імуносупресівну дію сонячного ультрафіолету, яка є наявною в практиці курортології влітку, необхідно знижувати час експозиції пелоїдів до 10 хвилин при комплексному застосуванні цих факторів.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Матвеева Н.В. Проблемы эффективного использования пелоидотерапии / Н.В. Матвеева // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского государственного университета им.С.И.Георгиевского). - Симферополь. - 2005. - Т.141,Ч.VI. - С.68-73.

Матвеева Н.В. Физические свойства лечебных грязей и их терапевтическое значение / Н.В. Матвеева // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9, №3. - С. 234-239.

Матвеева Н.В. Изучение влияния аппликаций сакской грязи на физиологические показатели белых лабораторных крыс в эксперименте /Н.В. Матвеева, А.А. Горлов // Матеріали VII Міжнародної конференції присвяченої 200-річчю курортів Криму [Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації], (Місхор, 26-28 вересня 2007р.). - Місхор, 2007. - С. 79-81.

Матвеева Н.В. Изучение динамики поведенческих реакций белых лабораторных крыс при воздействии аппликаций сакской грязи в эксперименте / Н.В. Матвеева, А.А. Горлов // Матеріали VII Міжнародної конференції присвяченої 200-річчю курортів Криму [Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації], (Місхор, 26-28 вересня 2007р.). - 2007. - С. 81-83.

Матвеева Н.В. Действие грязевых аппликаций на участки кожных покровов в эксперименте / Н.В. Матвеева, А.А. Горлов, Т.В. Панасенко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - Спецвыпуск - С.103.

Матвеева Н.В. Терапевтические эффекты физического воздействия пелоидотерапии на организм человека / Н.В. Матвеева, А.А. Горлов, А.А. Шляпина, А.В. Матвеев // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - Спецвыпуск - С.102.

Матвеева Н.В. Изучение основных параметров общего анализа крови при проведении пелоидотерапии / Н.В. Матвеева, И.Н. Вознюк, Т.В. Панасенко, А.А. Шляпина, // Матер. 79-й научно- практической конференции - Симферополь, 2007. - С.25.

Матвеева Н.В. Биохимические и морфо-функциональные аспекты дозозависимых эффектов пелоидотерапии / Н.В. Матвеева // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - Т.2, №2,- С.72-76.

Горлов А.А.. Остеохондроз - болезнь века / А.А. Горлов, Р.В. Кадала, Н.В. Матвеева // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - Т.2, №2,- С.92-96.

Матвеева Н.В. Влияние пелоидотерапии на показатели стресс-лимитирующей системы / Н.В. Матвеева // Матеріали III з`ізду фізіотерапевтів, курортологів та медичних реабілітологів сателітного симпозіуму [Основні напрями розвитку курортної справи в сучасних умовах] - Київ, 2008. - С.182-183.

Матвеева Н.В. Новые аспекты в обосновании лечебного применения грязей Крыма в курортологии (иммуно-биохимическое и морфо-функциональное исследование) / Н.В. Матвеева. - Симферополь: Таврия, 2008. - 88с.

Матвеева Н.В. Динамика концентрации кортизола, АКТГ и альфа-ФНО у больных остеохондрозом позвоночника при воздействии лечебных грязей /Н.В. Матвеева// Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского государственного университета им.С.И.Георгиевского). - Симферополь. -2008. - Т.144, Ч.VI . - С.119-120.

Матвеева Н.В. Влияние пелоидотерапии на динамику иммунологических показателей у больных остеохондрозом позвоночника на санаторно-курортном этапе реабилитации / Н.В. Матвеева // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. -Т. 11, №4(44) - С.76-78.

Анотація

Матвєєва Н.В. Імуно-біохімічні аспекти застосування лікувальних грязей у комплексній реабілітації хворих на остеохондроз хребта. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія - Кримська республіканська установа «НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова», МОЗ України, Ялта, 2009.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування пелоїдами хворих на остеохондроз хребта на етапі санаторно-курортної реабілітації, на підставі якісної і кількісної оцінки дії пелоїдів, з урахуванням імунно-біохімічних і морфофункціональних аспектів.

Роль активації фізіологічної осі «гіпоталамус-гіпофіз-наднирникі», закономірностей впливу на кісткову тканину, реагування імунної системи і процесів апоптозу.

В експериментальну та клінічну частини досліджень включено 70 білих лабораторних щурів, 50 студентів-волонтерів, 82 хворих на остеохондроз хребта.

Встановлена залежність імуно-біохімічних і морфо-функціональних показників від тривалості дії грязьових аплікацій.

Проведені нами дослідження дозволили встановити кореляційний взаємозв`язок між імунологічними параметрами, показниками стрес-лімітуючої системи і структурно-функціональним станом кісткової тканини, що дозволяє контролювати вплив пелоїдотерапії на організм.

Виявлені ефекти дії лікувальних грязей у хворих на остеохондроз хребта є дозо-залежнимими і тісно пов'язані з активацією стрес-регулюючих систем, зокрема осі "гіпоталамус-гіпофіз-наднирникі" та імуно-регулюючих механізмів, як локальних, так і системних, що є ключовим моментом розвитку комплексної реакції організму на дію лікувальних грязей.

Ключові слова: лікувальні грязі (пелоїди), остеохондроз хребта, імуно-біохімічні показникі, морфо-функціональні показникі, вісь "гіпоталамус-гіпофіз-наднирникі".

Матвеева Н.В. Иммуно-биохимические аспекты применения лечебных грязей комплексной реабилитации больных остеохондрозом позвоночника. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология - Крымское республиканское учреждение «НИИ физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М.Сеченова», МЗ Украины, Ялта, 2009.

Диссертация посвящена вопросу повышения эффективности лечения пелоидами больных остеохондрозом позвоночника на этапе санаторно-курортной реабилитации, на основании качественной и количественной оценки действия пелоидов, с учетом иммунно-биохимических и морфофункциональных аспектов, роли активации физиологической оси «гипоталамус-гипофиз-надпочечники», закономерностей влияния на костную ткань, реагирования иммунной системы и процессов апоптоза.

При курсовом действии лечебных грязей у больных остеохондрозом позвоночника выявлено повышение уровня концентрации кортизола до 342,5±10,5нмоль/л (Р<0,05), и АКТГ до 28,20±1,15пг/мл (Р<0,05), а уровень альфа-ФНО увеличился до 0,68±0,04пг/мл (Р<0,05) в контрольной группе 0,23±0,02пг/мл, при развитии сложных реакций со стороны иммунной системы - индукция хелперопении CD4 - 26,4±1,2% на фоне снижения активности иммунокомпетентных клеток за счет падения активности CD8 до 18,5±1,2% (Р<0,05), при сохранении активности CD16 - 9,807%. Пелоидотерапия приводит к стимуляции процессов смены пулов популяций иммунокомпетентных клеток, что манифестируется в процессе роста уровней экспрессии маркеров CD25 - 21,5±1,2% (Р<0,05) и CD95 - 24,6±1,2% (Р<0,05).

При воздействии курса пелоидотерапии у больных остеохондрозом позвоночника определялись достоверные изменения СФС КТ: снижение показателей ультразвуковой денситометрии по сравнению с показателями в контрольной группе: СРУ - 1541,8±10,2 м/с (Р<0,05); ШОУ - 103,8±4,9дБ/МГц (Р<0,05); ИП - 80,8±3,2% (Р<0,05), а также выявлено повышение уровня общего кальция до 2,61±0,04ммоль/л (Р<0,05) и неорганического фосфора в сыворотке крови - 1,16±0,04ммоль/л, на фоне повышения уровня остеокальцина в основной группе до 21,2±0,7нг/мл (Р<0,05) по сравнению с контролем - 18,3±1,03нг/мл, а также повышения уровня дезоксипиридинолина до 6,9±0,12нмоль/ммоль (Р<0,05) при контроле-6,2±0,2нмоль/ммоль. Установлена зависимость иммунно-биохимических и морфо-функциональных показателей от длительности действия грязевых аппликаций. Проведенные нами исследования позволили установить корреляцию длительности экспозиции лечебных грязей, их эффективности и уровней иммуно-биохимических и морфо-функциональных показателей. Выявленные эффекты действия лечебных грязей являются дозо-зависимыми и тесно связаны с активацией стрес-лимитирующих систем, в частности оси "гипоталамус-гипофиз-надпочечники" и иммунно-регулирующих механизмов, как локальных, так и системных, что является ключевым моментом развития комплексной реакции организма на действие лечебных грязей.

Ключевые слова: лечебные грязи (пелоиды), остеохондроз позвоночника, иммунно-биохимические показатели, морфо-функциональные показатели, ось "гипоталамус-гипофиз-надпочечники".

Matveeva N.V. Іmmune and biochemical aspects of medical mud usage in complex rehabilitation of patients with spinal osteochondrosis. - Manuscript.

Dissertation to obtain candidate`s degree of medical sciences on speciality 14.01.33 - medical rehabilitation, physiotherapy and balneology - «Crimea Republican Institution “Scientific Reseach Institute of Physical methods of treatment and Medical Climatology n.a. I.M. Sechenov”, Ministry of Public Health of Ukraine, Yalta, 2009.

The dissertation covers qualitative and quantitative estimation of Saki lake peloids' action in patients with spinal osteochondrosis during sanatorium-and-spa rehabilitation. Immune, biochemical, morphological and functional aspects, process of “hypothalamus - pituitary gland - adrenal gland cortex” axis activation, immune system response, bone tissue condition and apoptosis were taken into account. 70 white laboratory rats, 50 medical students as volunteers and 82 patients with spinal osteochondrosis were included in experimental and clinical parts of work. Relationships between immune, biochemical, morphological and functional values from one side and duration of mud application from another were found. Our research allows to define correlation between mud exposition time, its therapeutic efficacy and immune, biochemical, morphological and functional values, thus, to control influence of peloids on an organism. Found in patients with spinal osteochondrosis effects of peloids are dose-dependent and associated with stress-regulating systems like “hypothalamus - pituitary gland - adrenal gland” axis and immune mechanisms (local and systemic ones). Activation of these systems is a “key” mechanism of complex reaction of organism during peloid therapy.

Keywords: muds (peloids), spinal osteochondrosis, immune-biochemical values, morpho-functional values, “hypothalamus - pituitary gland - adrenal gland” axis.

Список використаних скорочень

АКТГ - адренокортикотропний гормон

ІМ - індекс міцності

ІФА - імуноферментний аналіз

КТ - кісткова тканина

СКЛ - санаторно-курортне лікування

ШПУ - швидкість поширення ультразвуку

ШОУ - широкосмугове ослаблення ультразвуку

CD* (claster designation) - маркери кластерів клітинної десигнації №* альфа-ФНП (TNF-) - фактор некрозу пухлин - альфа

Размещено на Allbest.ru

...