Клінічні, біохімічні, структурно-функціональні зміни серцево-судинної системи у хворих на ішемічну хворобу серця з супутнім цукровим діабетом 2 типу, метаболічні ефекти гіполіпідемічної терапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК: 616.12-008.9-9-06:616.127-005.4:616.379-008.64-085.272

Клінічні, біохімічні, структурно-функціональні зміни серцево-судинної системи у хворих на ішемічну хворобу серця з супутнім цукровим діабетом 2 типу, метаболічні ефекти гіполіпідемічної терапії

14.01.11 - кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Перепельченко Наталія Анатоліївна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі кардіології і функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, м. Київ.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Долженко Марина Миколаївна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ілляш Марія Григорівна, ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України, керівник відділення фармакотерапії і функціональної діагностики, м. Київ;

доктор медичних наук Лішневська Вікторія Юріївна, ДУ «Інститут геронтології АМН України», провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології і патології внутрішніх органів, м. Київ.

Захист відбудеться „__18_____” ___червня________________ 2009 р. о ___15:00____годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою : 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 34.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий „__17 ” __травня___ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, доцент Т.Й.Мальчевська

резистентність діабет дисфункція

АНОТАЦІЯ

Перепельченко Н.А. Клінічні, біохімічні, структурно-функціональні зміни серцево-судинної системи у хворих на ішемічну хворобу серця з супутнім цукровим діабетом 2 типу, метаболічні ефекти гіполіпідемічної терапії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Національний медичний університет імені. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2009.

Робота присвячена визначенню впливу цукрового діабету 2 типу на особливості клінічного перебігу ІХС, функціональний стан міокарда, маркери дисліпідемії, запалення, розробки сучасних підходів до гіполіпідемічного лікування.

Дисертація базується на комплексному дослідженні 197 хворих на ІХС серед яких 125 - мали супутній ЦД 2 типу. Доведена роль ЦД 2 типу в прискоренні ремоделювання та поглибленні діастолічної дисфункції лівого шлуночка, розвитку раннього кальцинозу судин серця за даними МСТ, збільшені товщини інтима-медіального комплексу та індексу резистентності екстракраніальних судин. Виявлена висока кореляційна залежність між показниками ліпідного, вуглеводного обмінів, маркером запалення (СРП) та сумарним кальцієвим індексом. Обґрунтовано вибір застосування диференційованих підходів до гіполіпідемічної терапії, з'ясовано їх вплив на клініко-гемодинамічний стан хворих на ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2 типу, структурно-ункціональний стан міокарда, лікування

АННОТАЦИЯ

Перепельченко Н.А. Клинические, биохимические, структурно-функциональные изменения сердечно-сосудистой системы у больных ишемической болезнью сердца с сопутствующим сахарным диабетом 2 типа, метаболические эффекты гиполипидемической терапии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию влияния сахарного диабета 2 типа на особенности клинического течения ИБС, функционального состояния миокарда, особенностей дислипидемии, разработке современных подходов к гиполипидемической терапии.

Диссертация основывается на комплексном обследовании 197 больных. В исследование были включены 125 пациентов с ИБС на фоне СД 2 типа, 42 пациента с ИБС постинфарктным кардиосклерозом, и 30 пациентов с ИБС не имеющих в анамнезе ИМ. На основании клинических, лабораторных (биохимических), инструментальных (эхокардиография сердца с допплеровским исследованием внутрисердечной гемодинамики и дуплексным сканированием экстракраниальных артерий, определение параметров суточного мониторирования ЭКГ, включая вариабельность сердечного ритма, измерение суммарного кальциевого индекса по данным мультиспиральной компьютерной томографии) методов исследования доказана взаимосвязь между вышеуказанными параметрами. Установлено, что безболевая ишемия миокарда и возникновение нарушения ритма у больных ИХС с сопутствующим СД 2 типа встречается чаще, чем у больных ИБС без сопутствующего СД. Эпизоды депрессии сегмента ST при безболевой ишемии миокарда у больных с СД 2 типа являются более длительными по времени, сопровождаются более выраженной глубиной депрессии сегмента ST, и суммарной длительностью эпизодов ишемии в сравнении с больными ИБС без СД.

Доказана роль СД 2 типа в прогрессировании ремоделирования левого желудочка и усугублении миокардиальной дисфункции, увеличении толщины интима-медиального комплекса общих сонных артерий и индекса резистентности экстракраниальных сосудов у больных ИБС.

Диагностирован ранний кальциноз сосудов сердца по данным мультиспиральной компьютерной томографии, а также выявлена высокая корреляционная зависимость между суммарным кальциевым индексом сосудов сердца и показателями углеводного (HвA1c,%), липидного (ЛПДНЩ, ТГ, ИА) обменов, СРП у больных ИБС и сопутствующим СД 2 типа.

Обоснована целесообразность комбинации аторвастатина и урсодезоксихолиевой кислоты, которая позволяет уменьшить дозу статина, не влияя на липидокоррегирующий эффект при сохранении гепатопротекторного действия УДХК, а также способствует уменьшению толщины интима-медиального комплекса общих сонных артерий у больных ИБС с сопутствующим СД 2 типа.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, сахарный диабет 2 типа, структурно-функциональное состояние миокарда, лечение.

ANNOTATION

Perepelchenko N.A. Clinical, biochemical, structural and functional changes in cardiovascular system in patients with coronary arteries disease combined with diabetes mellitus type 2; metabolic effects of hypolipidemic therapy. - Thesis.

Diisertation for acquiring scientific grade of candidate of medical sciences in the speciality 14.01.11 - Cardiology. - National Medical University named after O.O. Bogomolets of MOH of Ukraine, Kyiv, 2009.

Thesis is dedicated to the study of the influence of diabetes mellitus type 2 upon the peculiarities of clinical flow of CAD, myocardial functional status, markers of dyslipidemia and inflammation, as well as elaboration of modern approaches towards hypolipidemic treatment.

Dissertation is based upon complex study among 197 patients with CAD, of which 125 had concomittant DM type 2. Role of DM type 2 in left ventricle remodelling and diastolic function impairment acceleration, early vascular calcinosis according to MSCT data, as well as extracranial arteries intima-media complex thickening and resistance growth was justified. High correlation was found between total calcium index and indices of lipids and carbohydrates metabolism and system inflammation marker (C-RP). Choices in differential approaches towards hypolipidemic treatment was justified, and its influence upon clinical and hemodynamic status in the patients with CAD combined with DM type 2 was clarified.

Key words: coronary arteries disease, diabetes mellitus type 2, structural and functional myocardial status, treatment.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Ішемічна хвороба серця (ІХС) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу зустрічається в 2-4 рази частіше, ніж серед людей того ж віку без ЦД [Ефимов А.С., 2005; Feskens E.J., 2005]. Внаслідок виникнення хронічних мікро- та макросудинних ускладнень у хворих на ЦД 2 типу, 70% хворих помирають від причин, пов'язаних з атеросклерозом, і в більшості випадків, від ІХС [Нетяженко В.З., 2005; Маньковський Б.М., 2005; Hurst R.Т., 2006]. Чисельність хворих на ЦД 2 типу в нашій країні перевищує 1 млн. осіб, і це є медико-соціальною проблемою в плані серцево-судинної захворюваності [Ефимов А.С., 2004; Боднар П.М., 2005]. Проблема зниження смертності від серцево-судинних захворювань, які є основним чинником смертності хворих на ЦД 2 типу, залишається предметом особливої уваги сучасної медицини, служби охорони здоров'я, всього суспільства.

Складність ранньої діагностики ІХС у хворих на ЦД обумовлена частим асимптомним і атиповим перебігом ІХС [Ефимов А.С., 2004; Wannamethee S.G., 2004]. До специфічних чинників формування кардіоваскулярних захворювань при ЦД слід віднести прогресуючу денервацію серця і судин у результаті діабетичної автономної нейропатії (ДАН). Втрата больової чутливості означає відсутність лімітуючого чинника при навантаженні, що, відповідно, підвищує ризик розвитку ускладнень ІХС. Саме безбольовий інфаркт міокарду є однією з причин раптової смерті при ЦД [Лутай М.І., 2006; Lehto S, 2007].

Так, як діагностика ІХС базується на оцінці стану вінцевих судин і атеросклеротичних змін в них, для отримання зображення коронарних судин використовували рентгеноконтрастну коронарографію, яка є «золотим стандартом» діагностики, але, на жаль, вона не може бути виконана усім пацієнтам, що пов'язано з інвазивністю метода. За допомогою мультиспіральної комп'ютерної томографії (МСТ) можливо отримати унікальну інформацію про наявність кальцинозу коронарних артерій, що дозволяє спрогнозувати розвиток можних ускладнень [Коваленко В.М., 2007].

Інсулінорезистентність і гіперінсулінемія у хворих на ЦД 2 типу супроводжуються розвитком дисліпідемії. Рекомендовано агресивне лікування пацієнтів з ЦД 2 типу для досягнення цільового рівня загального холестерину (ЗХС) і його фракцій [Європейське кардіологічне тавариство/Європейська асоціація по вивченню діабета, 2007; Лутай М.І., 2007; Нетяженко В.З., 2007; Маньковський Б.М., 2007]. Додаткове призначення статинів з метою первинної та вторинної профілактики дозволило зменшити ризик серцево-судинних подій [Лутай М.І., 2007; Нетяженко В.З., 2007]. Але, внаслідок розвитку ураження паренхіми печінки і гепатоцелюлярного некрозу у хворих на ЦД 2 типу, який виражається в підвищенні трансаміназ печінки, особливо при хронічному стеатогепатиті, багато пацієнтів не можуть приймати достатньо тривалий час статини у рекомендованих дозах. Таким чином хворі не досягають цільових рівнів холестерину при лікуванні препаратами, що включені в протоколи ведення пацієнтів з дисліпідеміями [J. Herlitz, 2006]. Отже виникає гостра потреба в пошуку нових схем гіполіпідемічної терапії, які б дозволили знизити дозу статинів при збереженні достатнього гіпохолестеринемічного ефекту.

Незважаючи на велику кількість досліджень, в тому числі і багатоцентрових, з вивчення ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу (Framingham study, MRFIT, АLLНАТ, НОРЕ, LIFE PREVENT, НОТ САРРР, ABCD, UKPDS) залишаються невирішені питання, що пов'язані з перебігом та методами лікування ІХС, не розроблені об'єктивні клініко-діагностичні критерії розвитку ускладнень ІХС, залишаються невирішеними питання вибору патогенетично обґрунтованих методів лікування ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу. Вивчення цього напрямку дозволить спрогнозувати перебіг ІХС, асоційованої з ЦД 2 типу, розробити заходи вторинної профілактики та своєчасно призначити хворим корегуючу медикаментозну терапію. Ці невирішені проблеми і визначили мету і завдання даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової тематики кафедри кардіології і функціональної діагностики НМАПО ім. П.Л.Шупика “Стрес-індукована ішемія при констеляції ІХС, есенціальної гіпертензії, цукрового діабету: механізми, критерії діагностики, стратифікація ризику, обґрунтування терапії” (№ державної реєстрації 0102U006830, 2005-2010рр.).

Мета дослідження. На основі вивчення впливу ЦД 2 типу на особливості клінічного перебігу ІХС, функціонального стану міокарда, порушень ліпідного обміну оптимізувати підходи до сучасного гіполіпідемічного лікування.

Завдання дослідження:

Дослідити роль ЦД 2 типу в розвитку систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ), ремоделювання ЛШ у хворих на ІХС за даними ехокардіографії (ЕхоКГ) та тканинної допплерографії.

Дослідити процеси атерогенезу у хворих на ІХС із супутнім ЦД 2 типу за допомогою визначення товщини інтима-медіального комплексу (ІМК) та індексу резистентності (RI) загальних сонних артерій (ЗСА).

Визначити вплив ЦД 2 типу на розвиток больової (БІМ) та безбольової (ББІМ) ішемії міокарда у хворих на ІХС.

З'ясувати роль ЦД 2 типу у хворих на ІХС в розвитку порушень ритму та дисбалансу вегетативної нервової системи за даними Холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ.

Оцінити вплив ЦД 2 типу на порушення ліпідного обміну та рівень маркера запалення - C-реактивного протеїну (СРП) в плазмі крові у хворих на ІХС.

Визначити клініко-гемодинамічні особливості проявів ІХС у хворих на ЦД 2 типу залежно від ангіографічної картини коронарного судинного русла та сумарного кальцієвого індексу (СКІ) за даними МСКТ.

Встановити кореляційні зв'язки між СКІ та рівнем глюкози, глікозильованим гемоглобіном (HbA1c), показниками ліпідного обміну, рівнем маркера запалення в крові (СРП) у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу.

8. Обґрунтувати диференційовані підходи до застосування гіполіпідемічної терапії та з'ясувати її вплив на біохімічні показники та клініко-гемодинамічний стан хворих на ІХС в поєднанні з ЦД 2 типу.

Об'єкт дослідження: ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу .

Предмет дослідження: стан гемодинаміки, ліпідного профілю, маркерів запалення, вегетативної нервової системи, ішемії міокарда, сумарного кальцієвого індексу.

Методи дослідження: Загальноклінічні, біохімічні дослідження, ХМ ЕКГ з визначенням ішемії міокарда, порушень серцевого ритму та варіабельності серцевого ритму; двомірна ехокардіографія (ЕхоКГ), тканинна допплерографія; ультрасонографія ЗСА; МСКТ з визначенням СКІ судин серця; математичні та статистичні методи обробки отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексного дослідження перебігу ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу протягом одного року вперше встановлено, що ББІМ та виникнення порушення ритму у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу зустрічається частіше, ніж у хворих ІХС без супутнього ЦД 2 типу. Епізоди депресії сегмента ST при ББІМ у хворих на ЦД 2 типу є більш тривалими за часом, супроводжуються більш вираженою глибиною депресії сегмента ST, та сумарною тривалістю епізодів ішемії в порівнянні з хворими на ІХС без ЦД 2 типу.

Доведена роль ЦД 2 типу в прискоренні прогресування ремоделювання ЛШ та поглибленні міокардіальної дисфункції, збільшенні товщини ІМК ЗСА та індексу резистентності екстракраніальних судин у хворих на ІХС.

Вперше виявлено ранній кальциноз судин серця за даними МСКТ і високу кореляційну залежність між СКІ судин серця та показниками вуглеводного (HвA1c,%), ліпідного (ЛПДНЩ, ТГ, ІА) обмінів, СРП у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу.

Обґрунтована доцільність комбінації аторвастатина і урсодезоксихолієвої кислоти (УДК), що дозволяє зменшити дозу статину не впливаючи на ліпідокорегуючий ефект при збереженні гепатопротекторної дії УДХК, що також дозволяє зменшити товщину ІМК ЗСА у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу.

Практичне значення одержаних результатів.

Запропоновано клініко-прогностичні критерії розвитку систолічної та діастолічної дисфункції міокарда у хворих на ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу.

Обгрунтовано критерії визначення БІМ та ББІМ у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу.

Доведено доцільність моніторингу товщини ІМК ЗСА, IR ЗСА за допомогою дуплексного сканування, як маркера атеросклерозу у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу.

Розроблено рекомендації щодо застосування варіантів гіполіпідемічної терапії у хворих на ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу та досліджено її вплив на розвиток атерогенезу, ліпідний обмін та рівень маркера запалення в плазмі крові (СРП).

Впровадження результатів у практику. Результати дисертаційного дослідження використані в педагогічному процесі кафедри кардіології і функціональної діагностики НМАПО ім. П.Л.Шупика МОЗ України (м. Київ), впроваджені в роботу відділу симптоматичних гіпертензій ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України (м. Київ), відділу діабету Інституту ендокринології і обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (м. Київ), а також кардіологічного відділення міської клінічної лікарні екстреної та швидкої допомоги (м. Запоріжжя), відділення ішемічної хвороби та аритмій серця Запорізького обласного кардіологічного диспансера, госпітального відділення Запорізької обласної клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтована актуальність даного дослідження, сформовані мета і завдання, виконано патентно-інформаційний пошук, проведені клініко-функціональні дослідження, що включали аналіз клінічного перебігу та анамнезу захворювання, клінічного спостереження протягом року та обстеження хворих через 1, 6, 12 місяців. Самостійно проведено загальноклінічне обстеження, ХМ ЕКГ, ЕхоКГ, допплерографію серця і судин. Самостійно була створена база даних, проведена математична обробка одержаних результатів, написані й оформлені всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки, визначені наукова новизна й практична значимість отриманих у роботі результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації викладені у вигляді доповідей та повідомлень на наступних наукових форумах: науково-практичних конференціях: «Первинна та вторинна профілактика цереброваскулярних ускладнень артеріальної гіпертензії» (Київ, 2006) та «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» (Київ, 2008); регіональна конференція лікарів південно-східної України «Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця» (Запоріжжя, 2007); Національний конгрес «Человек и лекарство - Украина» (Київ, 2008), Європейський конгрес з серцевої недостатності (Ніцца, 2009). Апробацію дисертації було проведено на засіданні апробаційної вченої ради Національного медичного університету імені О.О.Богомольця «Загальні питання внутрішніх хвороб» від 11 лютого 2009 р. (протокол № 121).

Публікації. Матеріали дисертації представлені в 13 публікаціях: у 7 статтях, серед яких 3 у наукових спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України, та 6 тезових доповідях у матеріалах вітчизняних та міжнародних наукових з'їздів та конференцій.

Об'єм і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 109 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, опису клінічної характеристики хворих та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел. Ілюстрована 16 малюнками та 20 таблицями. Список літератури містить 201 джерело, з них - 164 латиницею.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У дослідженні прийняло участь 197 хворих на ІХС. До дослідження залучались пацієнти, що знаходились на диспансерному обліку в ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України», а також хворі, які звертались до поліклініки ННЦ ”Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України. Хворі проходили обстеження на кафедрі кардіології та функціональної діагностики НМАПО ім. П.Л.Шупика під час первинного огляду, через 1, 6 та 12 місяців. Загальноклінічне обстеження було проведено усім хворим, воно передбачало загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові (АСТ, АЛТ, ЗХС, ТГ, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, ІА, глюкоза сироватки крові, HbA1c, СРП), ЕКГ. Всі біохімічні аналізи було проведено на напівавтоматичному біохімічному аналізаторі “Cormay Plus” з використанням стандартних наборів “Cormay” (Польща).

Діагноз ІХС та ЦД 2 типу було встановлено на підставі даних загальноклінічного дослідження та спеціальних лабораторних, інструментальних методів за вимогами рекомендацій ВООЗ (1999р.), Європейського тавариства кардіологів / Європейської асоціації по вивченню діабета (2007, 2008 рр.).

На підставі анамнезу, клінічних проявів, електрокардіографічних ознак, ЕХОКГ та біохімічних тестів хворих було поділено на три групи. Першу групу склали 125 хворих на ІХС, стенокардію напруги ЙЙ-III функціонального класу (Ф.К.), гіпертонічною хворобою (ГХ) II стадії, серцевою недостатністю (СН) I-IIА стадії з супутнім ЦД 2 типу, віком (57,087,79) років. Тривалість клінічно вираженого перебігу ЦД 2 типу в середньому складала (11,767,62) років; тривалість ГХ - (10,366,33) років. Індекс маси тіла хворих - (28,8±3,48) кг/м2.

Другу групу склали 30 хворих на ІХС, стенокардію напруги II-III Ф.К., ГХ II стадії, СН I-IIА стадії, без ЦД 2 типу, віком (55,27±10,02) років, тривалість ГХ в середньому становила (11,535,12) років.

До третьої групи входило 42 хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом (ПІКС), ГХ II стадії СН I-IIА стадії, віком (54,19±8,52) років.

До критеріїв виключення відносили відсутність згоди пацієнтів на участь у досліджені, хворих з гемодинамічно значущими вадами серця, фібриляцією передсердь, ЦД 1 типу, з тяжкими соматичними або інфекційними захворюваннями. В групу ІХС з супутнім ЦД 2 типу не включали хворих з постінфарктним кардіосклерозом.

Усім хворим було проведено еходопплерографію, тканинну допплерографію та дуплексне сканування екстракраніальних артерій за допомогою ультразвукового апарату Medison SonoAce 9900 (Південна Корея). Використовували загальноприйняту методику Комітету з питань стандартизації і номенклатури двомірної ехокардіографії та допплерографії Американської асоціації серця, запропоновану в 1981 р. [Наказ МОЗ Україні № 486]. Визначали розміри камер серця в діастолі (в мл): лівого передсердя (ЛП), правого шлуночка (ПШ), товщину (в см) міжшлуночкової перетинки (МШП) та задньої стінки лівого шлуночка (ЗСЛШ). Дослідження систолічної і діастолічної функції серця проводили за допомогою визначення кінцево-систолічного (КСО) та кінцево-діастолічного (КДО) об'єму та фракції викиду (ФВ) ЛШ, а також кінцево-систолічного (КСІ) та кінцево-діастолічного (КДІ) індексів. Також оцінювали амплітуди швидкостей раннього та пізнього наповнення ЛШ та їх співвідношення (Е, А; Е/A), час сповільнення ранньо-діастолічного наповнення ЛШ (DT), час ізоволюмічної релаксації ЛШ (IVRT). [Dolzhenko M.N., 2008].

Швидкісні показники руху міокарда ЛШ записували на рівні кільця мітрального клапану (МК) з використанням імпульсно-хвильової тканинної допплерівської візуалізації датчиком з фазово-кристалічною решіткою та частотою випромінювання 2,0-4,0 MHz. [Schiller N.B.,1998]. Визначали три основні швидкості: пікова систолічна швидкість руху МК у напрямі до верхівки (S, см/с) та дві пікові негативні діастолічні швидкості руху МК у напрямі до основи серця в ранню (Е', см/с) та пізню (А', см/с) фази діастоли, та їх співвідношення (Е'/А'). Оцінювали інтегральний індекс тиску наповнення ЛШ - E/Е' [Абдуллаев Р.Я., 2002]. Кольорове картування в М-режимі використовували для розрахунку швидкості розповсюдження діастолічного потоку в порожнині ЛШ (Vp, см/с (Е/Vp, ЛШ), що є чутливим предиктором стану діастолічної функції та тиску наповнення ЛШ [Мірошник М., 2006].

Дуплексне сканування екстракраніальних судин проводили за стандартною методикою. Досліджували товщину ІМК ЗСА(см), пікову систолічну швидкість (PSV, см/с), кінцево-діастолічну швидкість (EDV, см/с) кровопотоку, співвідношення PSV.та EDV (S/D, у.од.), RI ЗСА (у.од.) білатерально.

Усім хворим було проведено ХМ ЕКГ з дослідженням ВСР за допомогою трьохканальних реєстраторів «Кардиотехника-4000» виробництва фірми «ИНКАРТ» (Санкт-Петербург). Застосовували загальноприйняте розташування електродів в позиціях відведень V4, Y, V6. Оцінка результатів здійснювалася на підставі трендів сумарних кривих відхилень сегментів SТ (при наявності депресії більше або рівної 1мм на відстані 60мс від точки J), частоти серцевих скорочень, а також таблиць із погодинним роздрукуванням порушень ритму, що спостерігались [Yip G.W.K., 2001; Бобров В.О., 2002; Gottdiener J.S., 2004 ]. Для клінічної оцінки перебігу захворювання і корекції терапії всім хворим в день проведення ХМ ЕКГ було запропоновано вести щоденники, де вони фіксували розвиток больового нападу, появу перебоїв у роботі серця, порівнювали свої почуття з фізичним навантаженням, застосуванням протиішемічних препаратів.

Мультиспіральну комп'ютерну томографію було виконано на мультиспіральному комп'ютерному томографі «Light Speed-16» («General Electric Company», Японія), в кабінеті томографії ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України. Обробку даних проводили на кардіологічній робочій станції «Advantage Workstation 4.2» («General Electric Company», США). Для кількісної оцінки ступеня кальцинозу коронарних артерій методом МСКТ використовували програмне забезпечення томографа «Smart Score» за методом Agatston (1990р.), що дозволяло визначити ступінь кальцинозу у судинах за рахунок кількісного підрахунку .

Всім хворим проводили стандартну медикаментозну терапію: селективні бета-блокатори, ацетилсаліцилову кислоту, інгібітори АПФ або антагоністи ангіотензину ЙЙ, при необхідності- нітрати пролонгованої дії, статини. Хворі на ЦД 2 типу отримували комбіновану гіпоглікемічну терапію таблетованими препаратами сульфанілсечовини та інсулінотерапію.

Отримані данні обробляли за допомогою програмного забезпечення Exсel XP (Місrosoft Office, USA) і статистичної програми Statistica for Windows v. 6.0 (Statsoft, USA). Статистичний аналіз даних здійснювали із застосуванням t - тесту Student. Достовірною вважали різницю при р<0,05. Для оцінки зв'язку між дослідженими показниками проводили параметричний кореляційний аналіз за Пірсоном (r).

Основні результати дослідження. При дослідженні структури лівих відділів серця за допомогою ЕхоКГ у хворих на ІХС та ЦД 2 типу у порівнянні з хворими на ІХС без ЦД були достовірно більшими поперечний розмір ЛП ((3,97±0,40)см у порівнянні з (3,73±0,45)см, р=0,01), ступінь гіпертрофії ЛШ за даними товщини стінок та ІММ ЛШ (121,87±23,11 у порівнянні з 98,21±44,7, р<0,001) та об'єми ЛШ за даними КДІ (49,99±13,29 у порівнянні з 41,05±15,01, р<0,01) та КСІ (21,35±11,20 у порівнянні з 15,67±8,51, р=0,01). При цьому не було достовірної різниці у групах дослідження та контролю у глобальній скоротливості ЛШ за даними ФВ ЛШ ((60,33±8,33)% у порівнянні з (60,73±5,63)%, р=1,0), що свідчить про більш виражене ремоделювання ЛШ у хворих з комбінацією ІХС та ЦД 2 типу незалежно від стану глобальної скоротливості ЛШ.

Показники діастолічної функції та переднавантаження ЛШ також достовірно розрізнялись між групами. При цьому достовірно були підвищені як швидкісні, так і часові показники трансмітрального кровотоку. Показники повздовжньої скоротливості ЛШ, за даними тканинного допплеру МК, також достовірно розрізнялись, причому у хворих на ІХС в поєднанні з ЦД 2 типу достовірно нижчими були як діастолічна ((7,85±2,18)см/с у порівнянні з (9,81±3,49)см/с, р<0,001), так і систолічна ((8,07±2,36)см/с у порівнянні з (10,72±2,64)см/с, р<0,0001) швидкості МК, що вказує на порушення систолічної повздовжньої функції ЛШ та більш глибокі дистрофічні зміни субендокардіального шару міокарда ЛШ незалежно від ФВ ЛШ. Закономірно, що у зв'язку з вищенаведеними даними комбіновані показники переднавантаження ЛШ E/E' та E/Vp також були достовірно нижчими у групі дослідження порівняно з групою контролю.

При дослідженні параметрів кровотоку екстракраніальних судин було виявлено, що в групі хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу були достовірно підвищені PSV ЗСА і EDV ЗСА та RI ЗСА на тлі достовірно більшої товщини ІМК (табл. 1).

Таблиця 1 Стан показників дуплексного сканування загальних каротидних артерій у хворих на ІХС

Показники	ІХС та ЦД 2 типу M±SD, (n1=100)	р	ІХС без ЦД M±SD, (n2= 30)
ІМК, см	0,14±0,04	р<0,001	0,1±0,03,
PSV, см/c	32,41±9,7	р<0,001	26,06±6,00,
EDV, см/c	7,86±2,83	р=0,032	6,70±1,35,
S/D, у.од.	4,34±1,12	р=0,047	3,91±0,64,
RI, у.од.	0,75±0,06	р<0,001	0,68±0,08,

При дослідженні наявності ішемії міокарда ЛШ за даними ХМ ЕКГ достовірно більш часте виникнення епізодів (STер.) БІМ спостерігалась в групі пацієнтів на ІХС з супутнім ЦД 2 типу (5,43±4,70 у.од.), у порівнянні з групою пацієнтів з ізольованою ІХС (2,37±1,52 у.од., р<0,05). Глибина депресії сегмента ST (STdep., мм) у групі, що страждала на ЦД 2 типу була достовірно більшою (1,52±0,24 мм) ніж в групі пацієнтів з ізольованою ІХС (1,07±0,52 мм).

ББІМ у пацієнтів з супутнім ЦД 2 типу зустрічалась вдвічі частіше (40,0% від загальної кількості пацієнтів з ЦД 2 типу), ніж у пацієнтів без ЦД (20,0% від загальної кількості пацієнтів без ЦД 2 типу).

Епізоди ББІМ зустрічалися достовірно частіше у групі пацієнтів з супутнім ЦД 2 типу (7,92±2,43 у.од.), ніж у групі без ЦД (3,00±1,41 у.од., р<0,001), при цьому STdep. у групі пацієнтів з ЦД 2 типу була більш виражена (1,75±0,16 мм) в порівнянні з групою пацієнтів, які не хворіли на ЦД (1,5±0,06 мм, р<0,05). ББІМ в досліджуваній групі так само відрізнялась максимальною тривалістю (STmax., хв.) епізоду ішемії (17,17±6,89 хв.), що перевищило значення в інших підгрупах: при БІМ у пацієнтів з супутнім ЦД 2 типу (9,64±6,18 хв.); ББІМ у групі хворих без ЦД - (5,83±1,33хв.); тривалість STmax. епізоду БІМ у контрольній групі складала (3,20±2,03 хв., р<0,01). Сумарна тривалість епізодів ішемії (STsum., хв.) так само відрізнялась достовірно меншою тривалістю у групі пацієнтів, що не мали ЦД: 8,76±6,30 хв. в підгрупі з БІМ та 14,83±5,98 хв. - в підгрупі з ББІМ. У досліджуваній групі пацієнтів на ЦД 2 типу STsum. складала при БІМ 24,55±13,94 хв. та 55,97±25,96 хв. при ББІМ, р<0,001. (рис. 1). Зміни сегмента ST не були частотозалежними.

Зниження статистичних показників варіабельності ритму (SDDNN, SDDNNi, RMSSD, pNN50) в групі пацієнтів з супутнім ЦД 2 типу було також достовірно більшим, ніж у хворих з ізольованою ІХС; причому група пацієнтів з ББІМ на фоні ЦД 2 типу відрізнялась більш вираженим зниженням цих показників при порівнянні з групою хворих з БІМ при ЦД 2 типу, (р<0,05).

Показники потужності спектру в діапазоні низьких частот (LF) були достовірно знижені у хворих з ББІМ і БІМ, які хворіли на ЦД 2 типу, причому у групі пацієнтів з ББІМ це зниження було більш виражене (434,61±235,59 мс2) в порівнянні з пацієнтами з БІМ - (707,62±275,01 мс2, р<0,05), а також порівняно з групою контролю при БІМ - (1163,12±614,27 мс2, р<0,05), та при ББІМ - (958,0±267,48 мс2 р<0,05).

Зміни потужності спектру в діапазоні високих частот (HF) були ідентичні змінам потужності спектру в діапазоні низьких частот. Зниження HF у групах контролю хворих з БІМ (481,58±275,98 мс2) і ББІМ (365,0±97,07 мс2) менш виражене, ніж у групі пацієнтів на ЦД 2 типу при БІМ - (333,08±133,3 мс2) та при ББІМ -(206,33±108,22 мс2), р<0,05. При цьому показник співвідношення LF/HF у хворих з супутнім ЦД 2 типу залишався у межах норми.

Пацієнти, які хворіють на ІХС з супутнім ЦД 2 типу, більш схильні до виникнення порушень ритму, ніж пацієнти без ЦД. Так, кількість СВЕ, що зустрічались у пацієнтів на ІХС з супутнім ЦД 2 типу та БІМ, складала 138,62±92,43 у.од., при ББІМ - 232,12±147,22, р<0,05, в групі контролю при БІМ - 48,54±24,18, р<0,05, при ББІМ - 55,33±34,14, р<0,05.

Така ж тенденція зберігалась при аналізі ШЕ. Найбільша частота виникнення ШЕ була зареєстрована в групі пацієнтів, які хворіли на ІХС і ЦД 2 типу з ББІМ - 200,85±132,52. Вона перевищувала частоту виникнення ШЕ в групі пацієнтів, які хворіли на ІХС і ЦД 2 типу з БІМ (102,51±66,72, р<0,05), а також частоту виникнення ШЕ в групі контролю з ББІМ (79,66±49,24, р<0,05) і БІМ (34,21±29,95, р<0,05).

СВТ в групі пацієнтів з супутнім ЦД 2 типу і ББІМ становила 4,72±2,19, в групі з БІМ була дещо нижчою - 3,43±2,19, р<0,05. У групах контролю частота реєстрації СВТ достовірно не різнилась у хворих з ББІМ (2,17±1,17) і з БІМ (2,33±1,9, р=0,85).

При аналізі CРП було виявлено тенденцію до збільшення цього показника у групах хворих з супутнім ЦД 2 типу. Так, в групі пацієнтів з ЦД 2 типу при ББІМ СРП становив 10,99±3,47 мг/мл, в групі пацієнтів з БІМ - 7,44±3,38 мг/мл, р<0,05. У групі контролю цей показник був достовірно нижчим - 4,84±1,78 мг/мл для групи БІМ та 5,78±2,55 мг/мл для хворих з ББІМ (р=0,29).

Рівень глікозильованого гемоглобіну в групі пацієнтів на ЦД 2 типу з ББІМ був достовірно вищий і складав 8,83±1,44%, у пацієнтів з БІМ - 7,52±0,84%.

Була виявлена висока кореляція між STmax. та HbA1c (r=0,55), STmax. та СРП (r=0,53), СРП та HbA1c (r=0,61).

У 30-ти хворих на ІХС, стенокардією напруги II-ІІІ Ф.К., СН ЙЙА стадії на фоні ЦД 2 типу і у 42-х хворих, що мали ІХС ПІКС, СН ЙЙА стадії без ЦД було виявлено, що рівні ЗХС і холестерину ЛПНЩ у хворих на ЦД 2 типу мало різнились з такими у осіб з ПІКС, які не хворіли на діабет, р>0,05. В той же час у пацієнтів з супутнім ЦД 2 типу рівень ЛПДНЩ (0,99±0,4 ммоль/л) та ТГ (2,19±0,89 ммоль/л) був достовірно вищим, ніж у осіб, що не хворіють на ЦД (0,78±0,37 ммоль/л, р<0,05 та 1,66±0,79 ммоль/л, р<0,05), відповідно. Рівень ЛПВЩ хворих на ЦД 2 типу був достовірно нижчим (1,15±0,24 ммоль/л), ніж у хворих, що не мали ЦД (1,31±0,21 ммоль/л, р<0,05). Специфічні зміни ліпідновуглеводного обміну у пацієнтів з ЦД супроводжувались достовірним підвищенням ІА (3,47±1,51 у.од.) у порівнянні з хворими, що перенесли ІМ та не мали супутнього ЦД (2,87± 0,1 у.од., р<0,05).

Рівень CРП у пацієнтів на ЦД 2 типу був також достовірно вищим (6,41±2,36 мг/мл), ніж у пацієнтів, що перенесли ІМ (4,73±1,82 мг/мл, р<0,05).

Рівень СКІ достовірно не різнився у пацієнтів обох груп і складав у хворих з супутнім ЦД 2 типу - 508,50±407,21 у.од., та у хворих з ПІК без супутнього ЦД - 679,50±649,04 у. од., р=0,21.

У пацієнтів з ПІКС СКІ мав високий ступінь кореляції з ЛПНЩ (r=0,55), з ЗХС (r=0,58), та невисокий - з CPП (r=0,33). У пацієнтів з ЦД 2 типу спостерігалась висока кореляція СКІ з ЛПДНЩ (r=0,65), з ТГ (r=0,65), та з ІА (r=0,67), і з СРП (r=0,56), що можна пояснити особливостями обміну у даної групі пацієнтів. Очікувано високою була кореляція між СКІ і HbA1c (r=0,67), що може свідчити про зв'язок середнього рівня глюкози крові та інтенсивності процесу кальцинозу у пацієнтів на ЦД 2-го-типу.

З метою корекції ліпідного спектру хворим на ІХС з супутнім ЦД 2 типу на фоні базової та гіпоглікемічної терапії призначали аторвастатин («Ліпримар», фірма „Pfizer”, США) в дозі 20 мг/доб. протягом року (35 хворих). Пацієнтам, що мали тенденцію до зростання АЛТ та АСТ призначали препарат УДХК „Урсохол” (фірма „Дарниця”, Україна), який застосовували в дозі 12-13 мг/кг/доб., з аторвастатином («Ліпримар», фірма „Pfizer”, США) в дозі 10 мг/доб. протягом року (30 хворих).

Прийом хворими аторвастатину протягом року значно зменшував атерогенність плазми крові порівняно з даними отриманими до лікування: так рівень ЗХС знизився на 26,5% (р<0,001), рівень ТГ - на 24,6% (р<0,05), ЛПНЩ - на 36% (р<0,001), ЛПДНЩ - на 23,9% (р<0,05), у той час як ЛПВЩ підвищився на 12,1% (р<0,001), а ІА зменшився на 41,3% (р<0,001). Знизився також рівень маркера системного запалення СРП - на 27,0% (р<0,01). Однак при цьому підвищився рівень печінкових проб: АЛТ на 20,6% (р<0,05), та АСТ на 13,8% (р<0,05). Прийом аторвастатину не впливав на показники вуглеводного обміну (рівень глюкози сироватки крові та HbA1c).

Комбінація аторвастатину з УДХК значно покращувала печінкові проби (рівень АЛТ та АСТ знизився на 30,9% (р<0,01), та 30,3% (р<0,01), відповідно), рівень СРП знизився на 35,7% (р<0,01). Рівень ЛПДНЩ зменшився на 20,2% (р<0,05), ЛПНЩ - на 25,6% (р<0,01), ТГ - на 21,5% (р<0,05), ЗХС -на 18,4% (р<0,01), рівень ЛПВЩ підвищився на 11,8 % (р<0,01) порівняно з даними до лікування. В результаті індекс атерогеного потенціалу плазми крові (ІА) знизився на 36,5% (р<0,01).

При дослідженні показника товщини ІМК ЗСА спостерігали однаково позитивну динаміку (р<0,05) як в групі УДХК+аторвастатин в дозі 10 мг, так і у хворих, які приймали аторвастатин в дозі 20 мг, вже через 6 місяців після початку лікування (рис. 1).

Примітка. *- р<0,05 порівняно з групою контролю.

Рис. 1 Динаміки товщини ІМК ЗСА у хворих на ІХС і супутнім ЦД 2 типу протягом 1-го року під дією ліпідознижуючої терапії

Ця тенденція зберігалась і через один рік лікування. У групі контролю товщина ІМК залишалась без суттєвої динаміки.

ВИСНОВКИ

На підставі комплексного дослідження клінічних, біохімічних, морфофункціональних даних визначено особливості клінічного перебігу ІХС, функціонального стану міокарда, маркерів атеросклерозу та дисліпідемії у хворих з супутнім ЦД 2 типу, розроблені підходи до сучасного гіполіпідемічного лікування.

1. У хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу ББІМ зустрічалась в 2 рази частіше, ніж у хворих на ІХС без ЦД. При ББІМ у хворих на ЦД 2 типу епізоди депресії сегмента ST у порівнянні із хворими на ІХС без ЦД були достовірно більш тривалими за часом, відрізнялись більш вираженою глибиною депресії та сумарною тривалістю епізодів ішемії.

2. Порушення ритму серця у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу спостерігались достовірно частіше ніж у хворих на ІХС без ЦД: ШЕ - в 2,5 рази, СВЕ - в 2,5 рази, СВТ - в 2 рази. Для пацієнтів хворих на ІХС з супутнім ЦД є характерним достовірне зниження статистичних та спектральних показників варіабельності серцевого ритму при збереженні показника їх співвідношення (LF/HF=2,19±0,57 при БІМ та 2,07±0,44 при ББІМ, р>0,05).

3. Хворі на ІХС з супутнім ЦД 2 типу відрізнялись раннім ремоделюванням лівих відділів серця, погіршенням стану діастолічної функції, підвищенням переднавантаження та погіршенням повздовжньої скоротливості ЛШ порівняно з хворими на ІХС без ЦД, що вказує на більш глибокі дистрофічні зміни міокарда. незалежно від глобальної скоротливості ЛШ. Таким чином наявність ЦД 2 типу у хворих на ІХС прискорює прогресування ремоделювання ЛШ та поглиблює міокардіальну дисфункцію.

4. Товщина інтима-медіального комплексу загальних сонних артерій, індекс резистентності екстракраніальних судин, показник жорсткості судинної стінки у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу були достовірно вищими порівняно з хворими на ІХС без ЦД.

5. Для хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу характерна більш виражена дисліпідемія, за рахунок достовірного збільшення рівня ТГ, ЛПДНЩ, зменшення рівня ЛПВЩ, та підвищення ІА крові порівняно із хворими з постінфарктним кардіосклерозом, що не мали ЦД. Рівень СРП був достовірно вищий у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу, ніж у хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом без ЦД.

6. Ступінь кальцинозу судин серця у пацієнтів хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу достовірно не відрізнявся від такого у хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом.

7. У хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу спостерігалась висока кореляційна залежність між сумарним кальцієвим індексом судин і показниками вуглеводного (HвA1c,% - r=0,67), ліпідного (ЛПДНЩ - r=0,65, ТГ - r=0,65, ІА - r=0,67) обмінів та загального маркера системного запалення СРП (r=0,56).

8. Призначення комбінованої терапії аторвастатином і урсодезоксихолієвою кислотою хворим на ІХС з супутнім ЦД 2 типу дозволило знизити рівень СРП на 35,7%, ЛПДНЩ - на 20,2%, ЛПНЩ - на 25,6%, ТГ - на 21,5%, ЗХС - на 18,4%, та підвищити ЛПВЩ на 11,8 % (р<0,05), у той час як ІА плазми знизився на 36,5%, (р<0,01). Спостерігалось достовірне зменшення рівня АЛТ, АСТ та товщини ІМК ЗСА. Таким чином, комбінована терапія аторвастатином і урсодезоксихолієвою кислотою дозволила зменшити дозу статину при збереженні ліпідокорегуючого ефекту гіполіпідемічної терапії, гепатопротекторної дії, та позитивного впливу на показник товщини ІМК ЗСА.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим на ІХС з супутнім ЦД 2 типу доцільно проводити моніторинг товщини ІМК ЗСА, RI ЗСА за допомогою дуплексного сканування - як маркерів атеросклерозу. Зменшення вищевказаних показників може бути критерієм ефективності ліпідокорегуючої терапії.

2. Зважаючи на досить частий розвиток ББІМ та можливі порушення ритму у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу необхідно проводити ХМ ЕКГ з метою їх виявлення для адекватної медикаментозної корекції.

3. Хворі на ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу потребують контролю ліпідного профілю і маркерів запалення та агресивного лікування, спрямованого на корекцію вказаних показників, так само, як і хворі, що перенесли інфаркт міокарда.

4. При необхідності зменшення дози статинів та з метою гепатопротекторної дії, доцільно застосовувати поєднання аторвастатину з УДХК, що дозволяє зменшити дозу статину при збереженні вираженого гиполіпідемічного ефекту у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу. Застосування УДХК ефективно покращує функціональний стан печінки, має гепатопротекторні властивості у хворих на ІХС з супутнім ЦД 2 типу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Долженко М.М. Вплив цукрового діабету на характер розвитку ішемії міокарда у пацієнтів з ІХС за даними Холтерівського моніторування ЕКГ / Долженко М.М., Перепельченко Н.А., Соколова Л.К. // Український кардіологічний журнал. - 2008. - № 3. - С. 41-46. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих, Холтерівське моніторування ЕКГ, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати у вигляді статті).

2. Долженко М.М. Вплив урсодекзоксихолевої кислоти на процеси атерогенезу: як можна зменшити дозу статинів при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця, цукровий діабет 2 типу та стеатогепатит / Долженко М.М., Перепельченко Н.А., Поташев С.В., Базилевич А.Я // Ліки України. - 2008. - № 1. - С. 55-58. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих, Холтерівське моніторування ЕКГ, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати у вигляді статті).

3. Долженко М.М. Сумарний кальцієвий індекс: чи впливає цукровий діабет 2 типу на ступінь його розвитку? / Долженко М.М., Перепельченко Н.А., Поташев С.В., Носенко Н.М., Шараєвський О.А. // Ліки України - 2008. - № 6. - С. 52-56. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати у вигляді статті).

4. Долженко М.Н. Тканевая миокардиальная допплер-эхокардиография: возможности и ограничение метода / Носенко Н.Н., Поташев С.В., Перепельченко Н.А / Внутрішня медицина. // - 2007. - № 6. - С. 68-74. (Автором проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку).

5. Долженко М.Н. Диабетическое сердце: механизмы развития, клиническое течение / Долженко М.Н, Перепельченко Н.А. / Мистецтво лікування.- 2007. - № 9-10. - С. 8-16. (Автором проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку).

6. Долженко М.Н. Диабетическое сердце: диагностика, лечение, прогноз / Долженко М.Н. Перепельченко Н.А. // Мистецтво лікування. - 2008. - № 2. - С. 48-53. (Автором проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку).

7. Давыдова И.В. Ишемическая болезнь сердца и сахарный диабет: современные медикаментозные стратегии и хирургические стратегии лечения больных / Давыдова И.В., Долженко М.Н., Перепельченко Н.А.// Мистецтво лікування. - 2008. - № 9 - С. 77-17. (Автором проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку).

8. Стан міокардіальної функції лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію та супутній цукровий діабет за даними тканинної допплерівської візуалізації : матеріали української науково-практичної конференції [«Первинна та вторинна профілактика цереброваскулярних ускладнень артеріальної гіпертензії»], (Київ, 16-18 березня 2006 р.) / Долженко М.М., Перепельченко Н.А. [та ін.] - С. 55-56. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих проводила допплерЕхоКГ, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати до друку).

9. Варіабельність серцевого ритму, зумовлена впливом цукрового діабету на ІХС / Перепельченко Н.А. / Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 5. - С. 187-188. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих, Холтерівське моніторування ЕКГ, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати до друку).

10. Досвід довготривалого застосування аторвастатину та ентеросгелю у хворих на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет 2-го типу : матеріали регіональної конференції лікарів південно-східної України [«Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця»], (м.Запоріжжя, 15-16 листопада 2007 р.) / Долженко М.М., Перепельченко Н.А., Поташев С.В. - С. 123-124. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати до друку).

11. Як можна зменшити дозу статинів при лікуванні хворих з ІХС, цукровим діабетом 2 типу та стеатогепатитом. : Й Національний конгрес [«Человек и Лекарство - Украина»], (м.Київ, 26-28 березня 2008 р.) / Долженко М.М., Перепельченко Н.А., Поташев С.В. - С. 122-123. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати до друку).

12. Суммарный кальциевый индекс: влияет ли сахарный диает на степень его развития? : матеріали науково-практичної конференції [«Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні»], (м.Київ, 13-14 травня 2008 р.) / Долженко М.Н., Перепельченко Н.А., Шараевский О.А. - С. 15-16. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати до друку).

13. Myocardial coronary calcium index and left ventricle diastolic function in the patients with CAD and arterial hypertension combined with diabetes mellitus type II [Heart Failure Congress] (Nizza, 31 May 2009). / Dolzhenko М.., Potashev S.., Perepelchenko N.- abstr. N60521. (Особистий внесок: самостійно проводила клінічне обстеження досліджуваних хворих, здійснювала статистичну обробку та аналіз отриманих даних, особисто оформила результати до друку).

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ББІМ - безбольова ішемія міокарда

БІМ - больова ішемія

ВРС - варіабельність ритму серця

ГХ - гіпертонічна хвороба

ЗСА - загальна сонна артерія

ІМ - інфаркт міокарда

ІХС - ішемічна хвороба серця

ІА - індекс атерогенності

ІМК - інтима-медіальний комплекс

IR - індекс резистентності

КДІ - кінцево-діастолічний індекс

КДО - кінцево-діастолічний об'єм

КДР - кінцево-діастолічний розмір

КСІ - кінцево-систолічний індекс

КСО - кінцево-систолічний об'єм

ЛП - ліве передсердя

ЛШ - лівий шлуночок

ЛПВЩ -ліпопротеїди високої щільності

ЛПНЩ -ліпопротеїди низької щільності

ЛПДНЩ -ліпопротеїди дуже низької щільності

МШП - міжшлуночкова перетинка

МСКТ - мультиспіральна комп'ютерна томографія

ПІКС - постінфарктний кардіосклероз

СВТ -суправентрикулярна тахікардія

СЕ -суправентрикулярна екстрасистолія

СН - серцева недостатність

СКІ -сумарний кальцієвий індекс

ТГ - тригліцериди

ФВ ЛШ -фракції викиду лівого шлуночка

ХМ ЕКГ -холтерівське моніторування ЕКГ

ЗХС -загальний холестерин

ЦД -цукровий діабет

ШЕ - шлуночкова екстрасистолія

HbA1с - глікозильований гемоглобін

DТ - час сповільнення ранньо-діастолічного потоку

IVRT - час ізоволюмічної релаксації лівого шлуночка

Е - швидкість пізнього наповнення ЛШ

А - швидкість раннього наповнення ЛШ

PSV - пікова систолічна швидкість

EDV - кінцева діастолічна швидкість

STep - частота виникнення епізодів депресії сегмента ST

STmin - тривалість депресії сегмента ST

STmax - тривалість максимально довгого епізоду депресії сегмента ST

STsum - сумарна тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу

STdep - глибина депресії сегмента ST

Размещено на Allbest.ru

...