Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ У ЖІНОК З АНЕМІЄЮ НА ТЛІ ПІЄЛОНЕФРИТУ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

МУМРОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 618.3/.5-06+616.155.194:616.61-002.3

Донецьк-2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому національному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук

ТАЛАЛАЄНКО ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ,

Луганський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

ВОРОНІН КОРНЕЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ,

Дніпропетровська медична академія МОЗ України

професор кафедри акушерства та гінекології

Захист дисертації відбудеться “_18_” __листопада_2009 р. о _14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, проспект Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “_13_” _жовтня_2009 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук О.М. Долгошапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, частота виникнення анемії при вагітності становить 21-80 % і, незважаючи на значну кількість досліджень у цьому напрямку, цифра не має тенденції до зниження (В.І. Медведь, 2006). Зокрема в Україні відзначається зростання даної патології серед вагітних в 4,5 рази за останні десять років (Н.Г. Гойда, Н.Я. Жилка, 2003).

Доведено, що передумовами для розвитку анемії у вагітних є не тільки особливості харчування, але й екстрагенітальна патологія, найчастіше пов'язана із захворюванням нирок (А.Д. Пашаева, 2007; М.М. Шехтман, 2000). Так, на тлі пієлонефриту розвивається анемія різного ступеня тяжкості в 20-41,5 % випадків (А.Ю. Щербаков, 2003; Воронін К.В.,2004).

У свою чергу, частота виникнення пієлонефриту у вагітних дорівнює 12 %, а він же сам по собі викликає серйозні акушерські й перинатальні ускладнення у 1-17 % вагітних (А.А. Довлатян, 2004; Л.Є. Туманова, 2005).

Незважаючи на вищевикладене, абсолютний ризик (АР) анемії, що розвинулася на тлі пієлонефриту (АРП), остаточно не визначений, як і не до кінця вивченими залишаються особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у цих жінок.

Крім того, патогенез АРП остаточно нез'ясований, хоча багато авторів вбачають неабияку роль у ньому сироваткового еритропоетину (ЕПО) (К.П. Зак, 2002; А.Г. Румянцев, 2002). Дані про його синтез у вагітних з АРП носять також суперечливий характер.

Доведено значні зміни імунітету у вагітних з пієлонефритом (Л.Б. Брагина, 2000). Проте ступінь прояву таких порушень при АРП невідомий, а це має велике значення в патогенезі розвитку патології. До того ж нормалізація стану імунітету є необхідною умовою ефективності проведеного лікування.

Останнім часом, з метою поліпшення якості діагностики й лікування вивчають тензіореометричні показники, які тонко реагують на зміни гомеостазу й дозволяють в інтегральному вигляді контролювати ефективність лікувальних заходів (В.М. Казаков і співавт., 1997; О.В. Синяченко й співавт., 2000; Ю.О. Талалаенко й співавт., 2000; Р. Chen et al., 1998 та ін). Слід зазначити, що у вагітних з АРП тензіометрія біологічних рідин до наших досліджень не виконувалася.

Відомо, що особливістю анемічного синдрому у вагітних із захворюваннями нирок є торпідний перебіг, резистентність до протианемічної терапії (А.Ю. Щербаков, 2003; О.А. Пересада, 2005). Тому пошук нових, ефективних методів терапії є досить актуальним.

У літературі останніх років знайдено чимало робіт, присвячених успішному застосуванню в акушерстві медичного озону, доведено його безпеку для внутрішньоутробного плода (Г.О. Гречканев і співавт., 2000; В.А. Гурьева, 2002; В.І. Грищенко і співавт., 2004; В.Н. Ковальчук і співавт., 2006). Однак дослідження з використання озонотерапії саме у вагітних з АРП не проводилися.

Все вищевикладене ще раз підтверджує актуальність досліджень ризику АРП, особливостей гомеостазу й еритропоезу при цій патології, розробки нового методу лікування АРП і оцінки його ефективності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім М. Горького відповідно до плану науково-дослідницьких робіт у межах НДР МОЗ України "Нові напрямки у рішенні проблем діагностики й комплексного лікування ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду" (№ державної реєстрації 0101U007974, термін виконання 2002-2005рр.) і НДР МО3 України "Розробити профілактичні лікувальні технології використання методів трансфузіологічної гемокорекції для вагітних і породіль з ускладненим перебігом гестаційного й пуерперального періодів і їхніх немовлят" (№ держ. реєстрації 0105U008708, термін виконання 2006-2008 рр.).

Мета дослідження: знизити кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з анемією, щo розвинулася на тлі пієлонефриту, шляхом розробки заходів, спрямованих на корекцію імунних і тензіореометричних порушень, а також на нормалізацію еритропоезу.

Завдання дослідження:

Провести ретроспективне епідеміологічне дослідження випадків пієлонефриту у вагітних для визначення ризику розвитку анемії, ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

З'ясувати особливості стану клітинного й гуморального імунітету, стану антиоксидантної системи, а також показників еритропоезу у вагітних з АРП.

Вивчити тензіореометричні показники крові й сечі у вагітних із АРП, а також зв'язки між ними та деякими показниками еритропоезу.

Розробити та впровадити схему лікування АРП із застосуванням озонотерапії. Оцінити вплив традиційного й запропонованого методів лікування на імунний статус, показники еритропоезу, тензіореометричні характеристики крові й сечі у вагітних з АРП.

Оцінити вплив запропонованої методики на перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду у вагітних із АРП. Провести оцінку ефективності запропонованої схеми лікування.

Об'єкт дослідження: анемія у вагітних із пієлонефритом.

Предмет дослідження: імунний статус, стан антиоксидантного захисту, тензіометричні характеристики крові й сечі, показники ефективності еритропоезу вагітних із АРП.

Методи дослідження: загальноклінічні, клініко-лабораторні, бактеріологічні, функціональні, імунологічні, тензіореометричні, імуноферментні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

У роботі вперше на підставі проведеного ретроспективного епідеміологічного дослідження випадків пієлонефриту у вагітних жінок оцінено абсолютний ризик виникнення анемії, що склав 64,4 (ДІ 58,5-70,1%).

Вперше показано, що у вагітних з АРП спостерігаються більш значні патологічні зрушення, ніж у вагітних з пієлонефритом без анемічного синдрому. Доповнено відомості про стан імунної та антиоксидантної систем у жінок з АРП. Виявлено факт зниження фагоцитарної активності лейкоцитів (ФАЛ), посилення хемілюмінесценції лейкоцитів (ХЛЛ), зниження вмісту антиоксидантів (АО) і пригнічення антиоксидантної активності (АОА) плазми, значне підвищення Ig E і циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у вагітних з АРП, що свідчить про порушення всіх ланок імунітету й обґрунтовує необхідність включення медичного озону до комплексу лікувальних заходів у вагітних з даною патологією.

Вперше у вагітних з АРП запропоновано визначення таких маркерів запального процесу, як антитіла до ліпополісахаридів (АТ до ЛПС) грамнегативної флори. Доведено, що їх рівень зростає відповідно до зростання ступеня тяжкості анемії у пацієнток з АРП. Це дозволило припустити їхню роль у патогенезі розвитку даної патології у вагітних.

Показано, що у вагітних з АРП відзначається недостатнє підвищення рівня ЕПО, тобто спостерігається синдром неадекватної його продукції.

Вперше досліджено стан поверхневого натягу сироватки крові й сечі у вагітних з АРП. Виявлено існування кореляційних зв'язків між тензіореометричними показниками сироватки крові й рівнем сироваткового заліза (СЗ) й ЕПО в цих пацієнток, що дозволяє поліпшити контроль за ефективністю лікувальних заходів.

Вперше проведено узагальнюючу оцінку впливу медичного озону у вагітних з АРП на імунний статус, показники ефективності еритропоезу, тензіореометричні характеристики крові й сечі в таких пацієнток.

Доведено ефективність запропонованої методики шляхом оцінки зниження АР і відносного ризику (ВР) неефективності терапії, а також зниження частоти ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду після ії застосування.

Практичне значення отриманих результатів. Для профілактики післяпологової анемії запропоновано вдаватися до визначення рівня АТ до ЛПС грамнегативної флори, як прогностичного маркера її виникнення.

Визначено тензіореометричні показники, які є маркерами рівня СЗ й ЕПО у вагітних з АРП, що сприяє поліпшенню якості діагностики й контролю за ефективністю лікування.

У ході виконання дисертаційної роботи розроблено і впроваджено в практику охорони здоров'я спосіб лікування анемії на фоні гестаційного пієлонефриту з включенням методу озонотерапії (Деклараційний патент України на корисну модель за № 188846, МКП А61ДО47/08. Заявка №200606500 від 13.06.2006. Опубл. 15.11.2006. Бюл. № 11). Доведено високу ефективність запропонованої схеми лікування АРП і профілактики ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду. Впровадження даної методики забезпечило вірогідне підвищення ефективності терапії АРП у вагітних.

Крім того, практичне значення виконаної роботи полягає в доступності розроблених методик і рекомендацій для лікарів акушерських стаціонарів, пологових будинків і жіночих консультацій.

Впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення й практичні рекомендації дисертаційної роботи впроваджено в практику Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, Донецького регіонального центру охорони материнства й дитинства, міської клінічної лікарні № 6 м. Донецька, міського пологового будинку м. Кременчук Полтавської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертанткою самостійно проаналізовано наукову літературу й патентну інформацію з проблеми АРП у вагітних. Самостійно проведено ретроспективне епідеміологічне дослідження випадків пієлонефриту у вагітних жінок, оцінено АР виникнення АРП. Власноруч виконано обстеження, забір біологічних рідин до й після терапії, накопичення й оформлення первинної документації, а також лікування вагітних з АРП за допомогою запропонованого методу. Автором розроблено практичні рекомендації з ведення вагітних з АРП, доведено їх ефективність, забезпечено їхнє впровадження в практику й опубліковано в наукових виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю " Сучасні аспекти хірургічного сепсису" (Запоріжжя, 2003), на ІІІ Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Місцеве та парентеральне використання озонотерапії в медицині" (Харків, 2003), V Російському науковому форумі "Охорона здоров'я матері та дитини" (Москва, 2003), науково-практичній конференції "Проблеми, досягнення й перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я" (Судак, 2005), ювілейній науково-практичній конференції "Стан і перспективи розвитку урології в Донецькій області" (Донецьк, 2005), ХІІ з'їзді акушерів-гінекологів України "Репродуктивне здоров'я в ХХІ столітті" (Донецьк, 2006), ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Екстракорпоральні методи гемокорекції в акушерстві, гінекології та неонатології» (Донецьк, 2009).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 6 cтатей у журналах, затверджених ВАК України як профільні, 1 деклараційний патент України на корисну модель.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках друкованого тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, що включає 141 джерело, з яких 121 вітчизняне і 20 іноземних, надруковані на 15 сторінках. Робота ілюстрована 43 таблицями й 3 рисунками, які займають 3 повні сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Для досягнення поставленого завдання нами була висунута робоча гіпотеза, підтвердити яку й належало в ході виконання нашого дослідження:

1. Пієлонефрит, перенесений під час вагітності, спричиняє підвищення ризику розвитку гестаційної анемії, їх поєднання є взаємообтяжуючим фактором і впливає на перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду.

2. При АРП спостерігається низка несприятливих змін у стані імунної системи, еритропоезі, тензіометричних показниках біологічних рідин.

3. Пропонований спосіб терапії забезпечує більш ефективний вплив на показники гомеостазу у вагітних з АРП, більш сприятливий перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, зниження ризику неефективності терапії.

Виконання дисертаційної роботи проводилося 4-ма етапами.

На 1-му етапі проведено ретроспективне епідеміологічне дослідження 264 історій пологів жінок з пієлонефритом, серед яких значилося 170 історій пологів жінок з АРП, які склали групу А, і 94 - вагітних з пієлонефритом без розвитку анемії, які склали групу В. Оцінювався АР виникнення анемії при пієлонефриті у вагітних, а також кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

На 2-му етапі, з метою встановлення етіопатогенетичних особливостей АРП проведено проспективне дослідження 335 вагітних з пієлонефритом. Клініко-лабораторне дослідження було виконано 175 пацієнткам з АРП (основна група) і 160 вагітним (група порівняння), у яких пієлонефрит не супроводжувався розвитком анемії.

На підставі узагальнення отриманих даних побудовано авторську концепцію патогенезу АРП.

На 3-му етапі нами було розроблено схему лікування АРП з використанням методу озонотерапії й проведено оцінку його впливу на деякі показники гомеостазу вагітних з АРП шляхом вивчення клініко-лабораторних показників.

Вагітних основної групи розділили на дві групи. Першу групу склали 115 вагітних, котрим призначалася традиційна терапія АРП (Наказ МОЗ України № 782 від 29.12.2005 р). До другої групи увійшли 60 пацієнток, комплекс терапії яких поряд зі стандартною методикою передбачав внутрішньовенне введення озонованого фізіологічного розчину. В нашому дослідженні озонотерапія виконувалася шляхом внутрішньовенних інфузій озонованого фізіологічного розчину в кількості 7-10 процедур. Озонування здійснювали за допомогою апарата «Озон УМ-80» (Україна), барботажем 400 мл стерильного 0,9 % розчину хлоріду натрію озонокисневою сумішшю при концентрації в ній озону 0,5-1,5 мг/л. Медичний кисень подавали в озонатор з газового балона зі швидкістью 0,5 л/хв, час барботажу становив 15 хв.

Група контролю на другому та третьому етапах представлена результатами обстеження 59 здорових вагітних. Усі пацієнтки були обстежені двічі: до призначення й після завершення курсу терапії.

У ході виконання 4-го етапу дослідження оцінювалася ефективність пропонованої схеми лікування вагітних з АРП шляхом розрахунку АР і ВР неефективності терапії.

Клініко-лабораторне обстеження вагітних з АРП містило в собі вивчення анамнезу життя, захворювання й перебігу вагітності, загальноклінічні дослідження (загального клінічного аналізу крові й сечі, аналізу виділень із піхви), дослідження бактеріологічного пейзажу сечі й статевих шляхів вагітних, дослідження показників ефективності еритропоезу (гематокриту, СЗ, ЕПО), імунологічного дослідження крові, тензіореометричного дослідження крові й сечі вагітних з АРП.

Характеристика бактеріологічного пейзажу сечі й статевих шляхів включала бактеріологічне дослідження, що складалося з визначення видового й кількісного складу мікроорганізмів. Виокремлення й ідентифікація мікроорганізмів здійснювалися відповідно до наказу за № 59 МОЗ України від 12.03.2003 р. Визначення чутливості виділених з біоматеріалів культур проводилося відповідно до "Методичних вказівок щодо визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом дифузії в агар з використанням дисків" від 10.03.1983 р. № 2675-83.

Визначення рівня ЕПО в сироватці крові вагітних здійснювалося методом імуноферментного аналізу з використанням набору Biomerica EPO ELISA (USA) (J. Abel et al., 2000).

Вміст заліза в сироватці крові пацієнток досліджуваних груп визначали рефрактерним методом (І.В. Смирнов,1999).

Визначення вмісту в крові лейкоцитів і підрахунок лейкоцитарної формули здійснювали уніфікованим методом морфологічного дослідження формених елементів крові з приготуванням гематологічного мазка (А.А. Кишкун, 2007).

Фагоцитарну активність нейтрофілів установлювали в тесті з нітросинім тетразолієм (NST) за B. H. Park (1968).

Вміст АО і АОА плазми крові визначали методом хемілюмінесценції, ініційованої іонами двохвалентного заліза за методом Ю.А. Владимирова (1976), використовуючи хемілюмінометр медичний ХЛМ-1-Ц01.

Рівень ЦІК обчислювали за допомогою поліетиленгліколю MB 6000, розчиненого в боратному буфері (Ю.А. Гриневич, 1981).

Рівень Ig G, А, М у сироватці крові визначали методом радіальної імунодифузії за G. Mancini et al. (1965) із застосуванням відповідних антисироваток виробництва Московського НДІ вакцин і сироваток ім. І.І. Мечникова.

Вміст IgE установлювали імуноферментним методом за допомогою відповідних наборів фірми «Укрмедсервіс» (Донецьк, Україна). Для визначення ПКТ використовували імунохроматографічні набори BRAHMS PCT-Q (Німеччина).

Експресію мононуклеарами крові молекул CD4+, CD8+ оцінювали за допомогою відповідних моноклональних антитіл фірм "Ortho" у реакції прямої імунофлюоресценції (В.Г. Пинчук і співавт., 1990).

Рівень AT до ЛПС розраховували імуноферментним методом за допомогою тест-системи фірми «Укрмедсервіс» (Донецьк, Україна).

Тензіореометричне дослідження полягало у визначенні динамічного поверхневого натягу (ПН) та аналізі форми осесиметричних крапель. Динамічний ПН крові й сечі у вагітних жінок з АРП визначали методом максимального тиску в бульбашці за допомогою комп'ютерних тензіометрів МПТ-1 і МПТ-2 (Lauda, Німеччина). Результати досліджень подано у вигляді тензіограм (кривих залежності поверхневого натягу від часу t), на яких визначаються точки, що відповідають t=0 секунд (ПН 1), t=0,01 секунд (ПН2), t>100 секунд (ПН 3). Крім того, розраховується кут нахилу кривої (КНК) у координатах поверхневого натягу ( В.Н. Казаков, Р. Миллер і співавт., 1997).

Метод аналізу осесиметричних крапель здійснюється за допомогою апарату ADSA-Toronto (Канада): визначається ПН4 (t від 100 до 10000 с і більше), зміни фазового кута (ФК) - кута між амплітудними значеннями деформації. Оцінювали реологічні особливості сироватки крові - модуль в'язкоеластичності (ВЕ) при швидкій стресовій деформації розширення поверхні й часу релаксації (ЧР), тобто часу повернення моношару до свого початкового стану (А.V. Makievski et al., 1998).

Ультразвукове дослідження (УЗД) матки й плода виконували на апараті Simens Sonoline SL-1 (Японія) з визначенням загальноприйнятих фетометричних показників і обов'язковим підрахунком частоти серцевих скорочень плода за P.A. Granumm (Ю.А. Брюховецький і співавт., 2003).

Оцінку стану внутрішньоутробного плода й характеру його серцевої діяльності проводили шляхом кардіотокографічного дослідження (КТГ) на апараті «115 Fetal Monitor Corometrics medical systems». Обробку результатів КТГ виконували за шкалою W. Fisher з урахуванням рекомендацій Л.Б. Маркіна (1993).

Статистичну обробку даних і розрахунок ризиків здійснювали на персональному комп'ютері в пакеті ліцензійної програми «Медстат», відповідно до рекомендацій GCP, ICH "Статистичні принципи клінічних випробувань". Оцінювли АР - відношення числа хворих, у яких виник певний клінічний ефект (у цьому випадку анемія вагітних) у групах вагітних до загального числа вагітних у відповідних групах. Також розраховували відносний ризик (ВР) - відношення АР неефективності лікування в групах вагітних. Кореляційний аналіз проводили за допомогою розрахунку показника рангової кореляції Спірмена (КС) (Ю.Е. Лях і співавт., 2006).

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведеного ретроспективного епідеміологічного дослідження випадків пієлонефриту було визначено АР розвитку АРП, який склав 64,4 (ДІ 58,5-70,1 %).

Виявлено, що у вагітних жінок анемія розвивається з однаковою частотою як на тлі гострого гестаційного пієлонефриту (66,4 (ДІ 58,6-73,8 %)), так і при загостренні хронічного пієлонефриту (64,5 (ДІ 55,8-72,7 %)) (р>0,05).

В анамнезі у вагітних групи А вірогідно частіше траплялися порушення менструального циклу (10,6 (ДІ 6,4-15,6 %) проти 3,2 (ДІ 0,6-7,7 %)), хронічний коліт (34,7 (ДІ 27,7-42,1 %) проти 22,9 (ДІ 14,4-31,4 %)), а також поєднання декількох екстрагенітальних захворювань (26,5 (ДІ 20,1-33,9 %) проти 14,9 (ДІ 8,4-22,9 %)) у порівнянні з пацієнтками групи В (р<0,05). Це побічно свідчить про несприятливий прегравідарний фон у таких пацієнток та зниження функції імунної системи до настання даної вагітності.

Приєднання анемії у вагітних з пієлонефритом призводить до збільшення частоти розвитку обструктивних форм пієлонефриту (7,1 (ДІ 3,7-11,4 %) проти 1,1 (ДІ 0,1-4,1 %)), більш часті його загострення під час гестації і в пуерперії (2,3±0,1 рази проти 1,1±0,2 рази) у порівнянні з пацієнтками з пієлонефритом без анемії (р<0,05).

Поєднання анемії та пієлонефриту у жінок впливає на характер перебігу вагітності. Так, у групі А зареєстровано збільшення частоти блювання вагітних (54,4 (ДІ 47,1-61,6 %) проти 40,4 (ДІ 30,6-50,6 %)), загрози переривання вагітності (56,4 (ДІ 46,2-66,3 %) проти 37,6 (ДІ 30,5-45,1 %)), інфекційно-запальних і дисбіотичних процесів під час вагітності (54,7 (ДІ 47,2-62,1 %) проти 40,4 (ДІ 30,6-50,6 %)) в порівнянні з пацієнтками групи В (р<0,05).

Також нами встановлено, що приєднання анемії викликає погіршення стану внутрішньоутробного плода. Так, у вагітних групи А кількість зареєстрованих порушень при КТГ плода й синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода (СЗРП) була вірогідно вища й склала 29,4 (ДІ 22,8-36,5 %) і 8,8 (ДІ 5,1-13,5 %), у той час як у групі В ці показники дорівнювали 17,0 (ДІ 10,1-25,4 %) і 2,1 (ДІ 0,2-6,1 %), відповідно (р<0,05).

Приєднання анемії у вагітних з пієлонефритом призводить до збільшення частки патологічних пологів (21,8 (ДІ 13,3-31,7 %) проти 6,7 (ДІ 1,7-14,5 %), здебільшого за рахунок збільшення частки кесаревих розтинів (17,9 (ДІ 10,2-27,3 %) проти 5,1 (ДІ 0,9-12,1 %) у зв'язку з дистресом плода в пологах (14,4 (ДІ 7,2-22,8 %) проти 3,3 (ДІ 0,3-9,5 %) (р<0,05). Спостерігається чітка тенденція до зростання кількості передчасних пологів. Так, їхня частота в групі А склала 17,9 (ДІ 10,2-27,3 %), а в групі В -- 11,7 (ДІ 4,7-21,1 %) (р=0,055).

Вищесказане свідчить про ускладнений перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду у вагітних з АРП, що спонукало нас до більш поглибленого вивчення цієї проблеми.

Вивчення бактеріологічного пейзажу сечовивідних шляхів вагітних як основної, так і групи порівняння, виявило перевагу грамнегативної флори, серед якої найчастіше висівали Esherichia coli (34,9 (ДІ 28,0-42,1 %) і 35,0 (ДІ 27,8-42,7 %)) і Pseudomonas aeruginosa (10,3 (ДІ 6,2-15,2 %) і 11,3 (ДІ 6,8-16,6 %)) у порівнянні з іншими мікроорганизмами (р<0,05). При бактеріологічному дослідженні виділень з піхви в цих групах найбільш часто виявляли гриби роду Candida (25,7 (ДІ 19,2-32,4 %) і 27,5 (ДІ 20,9-34,7 %)), а також Esherichia coli (17,7 (ДІ 12,4-23,7 %) і 17,5 (ДІ 12,0-23,8 %)) у порівнянні з іншими мікроорганизмами (р<0,05). Аналогічні порушення в складі мікрофлори сечостатевих органів у вагітних з пієлонефритом також розкрито й Е.Б. Яковлевою (2004), К.В. Вороніним (2004).

Внаслідок мікроскопічного дослідження виділень з цервікального каналу виявлено значне пригнічення паличкової флори (41,7 (ДІ 34,5-49,1 %)) у вагітних з АРП як у порівнянні з пацієнтками з пієлонефритом без анемії (28,1 (ДІ 21,4-35,3 %)), так і з групою контролю (11,9 (ДІ 4,8-21,5 %)) (р<0,05).

Вивчення показників імунологічної реактивності показало, що у вагітних з АРП відбувалося пригнічення як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету, зниження показників антиоксидантних властивостей сироватки крові - концентрації АО і АОА, що було характерним і для пацієнток з пієлонефритом без розвитку анемії. Відмінностей за даними показниками між вагітними основної і групи порівняння не помічено (р>0,05).

Однак у вагітних з АРП зареєстровано більш значне підвищення Ig Е до 147,3±19,9г/л у порівнянні з жінками, у яких пієлонефрит не супроводжувався анемією (117,3±17,8г/л), і групою контролю (46,3±13,8г/л) (р<0,001), що, можливо, пов'язано з розвитком більш вираженої сенсибілізації до мікробних антигенів уропатогенних штамів у вагітних досліджуваної групи.

В основній групі вагітних відзначено також підвищення рівня ЦІК до 123,1±4,8 Од/мл проти 115,2±3,7 Од/мл - у групі порівняння (р<0,05), що також може свідчити про високу активність запального процесу у цього контингенту вагітних, і як наслідок - більш виражене ушкодження клітинних мембран у результаті відкладання на їхній поверхні комплексів « аниген-антитіло».

Вивчення стану антиоксидантної системи показало, що у вагітних з АРП вищий рівень ХЛЛ ( 911,7±29,9 Од), ніж у групі порівняння (803,2±21,2 Од) (р<0,05). Цей факт демонструє посилення процесів перекисного окислювання ліпідів з обов'язковим ушкодженням мембран у вагітних з АРП, що було також виявлено Л.В. Калугіною і співавт., (2007).

Нами вперше зареєстровано значне підвищення рівня АТ до ЛПС грамнегативної флори у вагітних з АРП до 13,3±1,5 Од/мл. У вагітних з пієлонефритом без анемії цей показник склав 8,2±1,5 Од/мл (р<0,05), а в групі контролю - 1,6±0,3 Од/мл ( скрізь р<0,05). Виявлене нами збільшення рівня АТ до ЛПС ініціює каскад патологічних процесів, що також призводять до ушкодження мембран еритроцитів, і має, на наш погляд, значення в патогенезі розвитку АРП (рис. 1).

Встановлено, що рівень АТ до ЛПС зростає із збільшенням ступеня тяжкості анемії. Так, даний показник у вагітних з тяжким ступенем АРП склав 14,7±0,8 Од/мл і був вірогідно вище, ніж у пацієнток із середнім ступенем - 11,3±0,9 Од/мл (р<0,05). Увагу привернуло те, що анемія в пуерперальному періоді частіше зустрічається у породіль з високим рівнем АТ до ЛПС. Тож за рівнем цього показника визначають не лише тяжкість і характер перебігу анемії, він може служити також прогностичним критерієм виникнення анемії в післяпологовому періоді.

Для виявлення особливостей еритропоезу ми вивчали рівень СЗ і ЕПО у вагітних з АРП. Помічено підвищення рівня ЕПО при зниженому вмісті СЗ і низькому рівні гематокриту у таких пацієнток. Так, ЕПО в основній групі становив 41,1±4,2 мО/мл у зіставленні з групою порівняння (22,1±1,5 мО/мл) і групою контролю 23,4±1,6 мО/мл (р<0,05) при середньому рівні гемоглобіну 89,1±0,9 г/л. Таким чином, виявлене нами підвищення рівня ЕПО у пацієнток з АРП не забезпечує належної активації еритропоезу у цих жінок, що, на нашу думку, відіграє пріоритетну роль у патогенезі виникнення анемії на фоні пієлонефриту у вагітних. Виявлені аналогічні зміни у вмісті ЕПО й СЗ чимало авторів (В.А. Бурлев і співавт., 2007, Л.В. Калугіна, 2007) розцінюють як синдром неадекватної продукції еритропоетину, що дозволяє нам констатувати наявність цього синдрому й у вагітних з АРП.

На підставі виявлених особливостей стану гомеостазу у вагітних з АРП нам вдалося доповнити деякі ланки патоенезу даної патології (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Деякі ланки патогенезу розвитку анемії на фоні пієлонефриту у вагітних.

У ході нашого дослідження виявлено також, що у жінок з АРП відбуваються більш значні зміни біофізичного стану біологічних рідин, чим у вагітних з пієлонефритом. Так, у пацієнток, основної групи зареєстровано більш виражене зниження ПН3 (56,18±0,31 мН/м), ніж у групі порівняння (58,94±0,54 мН/м) (р<0,05). Цей факт ми пояснюємо змінами сумарної концентрації поверхнево-активних речовин, характерними не тільки для АРП, але й для інших патологічних станів (О.В. Синяченко й співавт., 2000).

Крім цього нами було виявлено більш істотні зміни ВЕ (28,91±0,76 мН/м) і ЧР (105,72±2,91 мН/м с) сироватки крові у вагітних з АРП, що вірогідно вище, ніж у групі вагітних з пієлонефритом без анемії (25,02±1,28 і 89,09±2,21 мН/м*с, відповідно) (р<0,05). Це свідчить про порушення реологічних властивостей крові й відіграє значну роль у збільшенні тканинної гіпоксії при АРП.

Нами встановлено існування парних кореляційних зв'язків між деякими тензіореометричними показниками й показниками еритропоезу: між рівнем СЗ і ПН4 (КС=-0,564), СЗ і КНК (КС=+0,584), ЕПО й ПН3 (КС=-0,612), а також між ЕПО й КНК (КС=-0,448) сироватки крові (скрізь р<0,05). Отже, ми вважаємо, що ЕПО й СЗ наділені сурфактантною активністю і впливають на ПН сироватки крові. Цей факт має значення при інтегральній оцінці еритропоезу у вагітних з АРП.

Таким чином, всі зміни вивчених показників у вагітних з АРП свідчать про істотні порушення в системі гомеостазу і служать обґрунтуванням для додаткового призначення їм озонотерапії.

У ході нашого дослідження доведено позитивний вплив медичного озону на клініко-лабораторні показники гомеостазу, а також на перебіг пологів і післяпологового періоду у вагітних з АРП.

Так, у вагітних, пролікованих з використанням запропонованої методики (друга група), виявлено зниження частки СЗРП до 3,9 % (ДІ 0,0-7,9 %), у порівнянні з пацієнтками, пролікованими традиційно (перша група) - 6,1 % (ДІ 1,7-10,5 %) (р<0,05). Випадків дистресу плода в пологах у пацієнток другої групи не значилося, у той час як після традиційної терапії цей показник склав 14,9 % (ДІ 5,1-23,5 %) (р<0,05). Таким чином, запропонована схема лікування АРП у вагітних сприятливо позначилася на стані фетоплацентарного комплексу. В.І. Грищенко й співавт. (2004) також відзначають поліпшення стану плода й гормонопродукуючої функції плаценти після проведення курсу озонотерапії.

Характеризуючи перебіг пологів у вагітних першої і другої груп, слід зазначити, що проведення запропонованої методики забезпечило зменшення кількості передчасних пологів з 16,1 (ДІ 6,3-25,9 %) до 3,5 (ДІ 0,0-10,3 %), патологічних пологів з 23,2 (ДІ 12,0-34,4 %) до 7,1 (ДІ 0,0-16,7 %), кесаревих розтинів з 26,8 (ДІ 15,0-38,6 %) до 7,1 (ДІ 0,0-16,7 %) (р<0,05). Подібні результати були отримані Т. С. Качаліною і співавт. (2002) при лікуванні різних патологічних станів у вагітних за допомогою медичного озону.

Перебіг післяпологового періоду у вагітних з АРП, які одержували лікування з використанням запропонованої методики, також був більш сприятливим. Так, вірогідно знизилася кількість субінволюції матки з 17,8 (ДІ 7,6-28,0 %) (в першій групі) до 3,6 (ДІ 0,0-10,6 %) (в другій групі); анемій у пуерперії у вагітних - з 28,5 (ДІ 16,5-40,5 %) до 7,1 (ДІ 0,0-16,7 %); загострень пієлонефриту в післяпологовому періоді - з 16,1 (ДІ 6,3-25,9 %) до 3,6 (ДІ 0,0-10,6 %) (р<0,05).

У вагітних другої групи нами зафіксовано більш виражене підвищення рівня гемоглобіну: 106,2±1,5 проти 97,1±1,6 г/л (у вагітних першої групи), а також більш рання нормалізація загальної кількості лейкоцитів крові (7,0±0,1 проти 7,7±0,9 доби - у першій групі) (р<0,05).

Включення озонотерапії до комплексу лікування вагітних з АРП забезпечило достовірне підвищення рівня ЕПО після завершення лікування з 41,6±0,6 до 69,8±2,5 мО/мл (р<0,05), що, на нашу думку, свідчить про нормалізацію еритропоезу. У вагітних же, котрі одержували традиційну терапію, рівень ЕПО вірогідно не підвищувався: 39,9±1,7 (до лікування) і 46,4±2,7 мО/мл (після терапії) (р>0,05).

Аналіз динаміки імунограми в процесі терапії показав, що запропонована методика дозволила нормалізувати знижену спочатку питому вагу лімфоцитів (28,0±1,2 %) у лейкоцитарній формулі крові й підвищити ФАЛ до 49,0±0,6 %, у групі контролю аналогічні показники становили відповідно 28,0±1,1 і 49,0±0,5 % (р>0,05), чого не можна сказати про групу вагітних, пролікованих традиційно. У другій групі вагітних з АРП також мала місце нормалізація кількості CD4+ (0,62±0,10Ч109/л), CD8+ (0,4±0,1ЧЧ109/л) і співвідношення СD4+/ СD8+ (1,68±0,19) у порівнянні з першою групою (0,59±0,10ЧЧ109/л, 0,41±0,10Ч109/л і 1,48±0,10) (р<0,05).

Застосування озонотерапії у вагітних з АРП дозволило досягти вірогідного зниження рівня ЦІК до 93,5±1,7 Од/мл у порівнянні з аналогічними показниками до початку терапії (121,3±8,5 Од/мл) (р<0,05). У групі пацієнток, пролікованих традиційно, цей показник після лікування склав 100,7±8,5 Од/мл і статистично не відрізнявся від початкового рівня (р>0,05).

Рівень АТ до ЛПС у другій групі знижувався з 12,7±1,6 до 7,7±1,1 Од/мл відповідно (р<0,05), в першій же групі цей показник до й після терапії склав 13,6±1,9 і 10,3±1,2 Од/мл (р>0,05). Слід зазначити, що рівень АТ до ЛПС в обох групах після завершення лікування залишався вище, ніж у групі контролю, незалежно від схем терапії (р>0,05). Зниження АТ до ЛПС грамнегативної флори ми схильні пояснювати специфічною особливістю озону інактивувати полірезистентні мікробні штами на фоні активації неспецифічних факторів захисту клітинного й гуморального імунітету (В.В. Макиєнко, 2004).

Аналіз динаміки стану антиоксидантної системи у вагітних з АРП в процесі лікування показав, що у вагітних другої групи досягнуто нормалізації ХЛЛ. Так, цей показник знизився до рівня 626,2±41,2 Од, що статистично не відрізнялося від значення контрольної групи - 582,5±49,7 Од (р>0,05), у той час як у вагітних першої групи його значення становило 816,7±35,2 Од після лікування і не досягало контрольних значень (р<0,05).

Вивчення тензіореометричних показників біологічних рідин після завершення курсу терапії у вагітних обох груп показало, що у пацієнток другої групи, на відміну від першої, відбувалася нормалізація ПН3 і ФК, а також відновлення ВЕ й ЧР сироватки крові до рівня групи контролю (р>0,05). Нами відзначено, що ЧР крові у пацієнток, пролікованих за допомогою запропонованої схеми, скоротився до 99,0±2,2 мН/м*с, досягнувши контрольного рівня 88,12±3,73 мН/м*с (р>0,05). Традиційна ж схема терапії ніяких змін у ЧР сироватки крові не внесла, і його значення (102,8±3,8 мН/м*с) залишалося статистично вірогідно вище, ніж у групі контролю (р<0,05). Початково підвищений в обох групах модуль ВЕ зазнає зниження до позначки 24,1±1,2 мН/м у порівнянні з початковим значенням (р<0,05) лише в другій групі вагітних і досягає контрольних значень 24,16±1,20 мН/м (р>0,05). У пацієнток першої групи вищеописаних змін не спостерігалося, цей показник у них після закінчення лікування склав 28,08±2,20 мН/м і вірогідно відрізнявся від групи контролю (р<0,05). Поліпшення реологічних властивостей крові, на нашу думку, має велике значення для поліпшення оксигенації тканин у всьому організмі вагітної і, що особливо важливо, у структурах фетоплацентарного комплексу, сприяючи нормалізації синтезу ЕПО.

Для узагальнення оцінки ефективності запропонованої методики в порівнянні з комплексом традиційної терапії нами були розраховані АР і ВР неефективності терапії. Неефективною ми вважали терапію, яка вимагала зміни антибактеріального засобу на 3-ю добу лікування й залізовмісного препарату - на 7-у добу від початку терапії.

Завдяки застосуванню внутрішньовенної озонотерапії у вагітних з АРП було досягнуто зниження АР неефективності лікування на рівні 11,5 (ДІ 1,1-20,0 %), а ВР неефективності лікування - 3,3 (ДІ 1,02-10,7) у порівнянні з традиційною схемою терапії. Таким чином, включення медичного озону до схеми лікування АРП сприяє зниженню ризику її неефективності в 3,3 раза.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання - підвищення ефективності лікування та профілактики анемії на тлі пієлонефриту у вагітних, що полягало у вивченні деяких показників гомеостазу й розробленні та впровадженні практичних рекомендацій з лікування та профілактики цієї патології.

1. На основі проведеного ретроспективного дослідженняя випадків пієлонефриту у вагітних було встановлено, що абсолютний ризик розвитку анемії на тлі пієлонефриту складає 64,4 %. Анемія розвивається у вагітних як на тлі гострого гестаційного пієлонефриту в 66,4 (ДІ 58,6-73,8 %) випадків, так і під час загострення хронічного - 64,5 (ДІ 55,8-72,7 %) (р>0,05). У жінок із АРП вищими є частота розвитку блювання вагітних в 1,9 раза, загрози переривання вагітності - в 1,5 раза, інфекційно-запальних і дисбіотичних процесів - у 1,4 раза, СЗРП - у 4,1 раза, передчасних пологів - в 1,77 раза, патологічних пологів - у 9,9 раза, кесарських розтинів - у 9,5 раза, обструктивних форм пієлонефриту - у 6,5 раза, частоти його атак під час гестації та в пуерперії - у 1,8 раза, а також анемій у післяпологовому періоді - у 2,7 раза (р<0,05), порівняно з вагітними з пієлонефритом без розвитку анемії.

2. У пацієнток з АРП, порівняно з вагітними з пієлонефритом без розвитку анемії, відзначено достовірне підвищення рівня ХЛЛ у 1,56 раза, підвищення Ig E - у 3,2 раза, ЦІК - у 1,44 раза, АТ до ЛПС грамнегативної флори - у 8,9 раза та рівня ЕПО - у 1,75 раза, а також зниження СЗ - в 1,61 раза (р<0,05).

3. Тензіореометричні показники крові вагітних із АРП характеризуються достовірним зниженням ПН3, ФК, збільшенням ВЕ та ЧР, порівняно з вагітними з пієлонефритом без розвитку анемії (р<0,001).

Виявлено негативний кореляційний зв'язок між рівнем ЕПО у вагітних із АРП і ПН3, між ЕПО та КНК сироватки крові, а також між рівнем СЗ і ПН4 (р<0,05), а між рівнем СЗ і ФК існує позитивний кореляційний зв'язок (р<0,05).

4. Включення озонотерапії до комплексу лікування АРП забезпечує нормалізацію рівня Ig M і Ig G, ХЛЛ, АОА та вмісту АО сироватки крові (р>0,05), зниження Ig Е в 1,8 раза, ЦІК - в 1,2 раза й АТ до ЛПС грамнегативної флори - в 1,6 раза (р<0,05), хоча ці показники не досягли рівня контролю поза залежністю від схем терапії (р<0,05). У пацієнток, пролікованих із використанням запропонованої схеми, відзначено підвищення ЕПО в 1,7 раза й нормалізацію тензіореометричних показників ПН3, ПН4, КНК, ФК, ВЕ та ЧР, що вивчалися (р<0,05).

5. Запропонована схема лікування АРП сприяла зниженню випадків СЗРП в 1,5 раза, передчасних пологів - у 4,6 раза, патологічних пологів - у 3,2 раза, кесарських розтинів - у 3,7 раза, дистресу плода в пологах - у 7 разів, субінволюції матки - у 4,9 раза, загострень пієлонефриту - у 4,7 раза, анемій у пуерперії - в 4 рази (р<0,05). Завдяки використанню розробленої схеми терапії у вагітних із анемією та пієлонефритом досягнуто зниження абсолютного ризику неефективності лікування - 11,5 (ДІ 1,1-20,0 %), а відносний ризик неефективності терапії склав 3,3 (ДІ 1,02-10,7).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою лікування АРП у вагітних рекомендовано застосування сеансів озонотерапії. Озонотерапія проводиться шляхом внутрішньовенних інфузій озонованого фізіологічного розчину кількістю 5-7 пpоцедур. Озонування здійснюється барботажем 400 мл стерильного 0,9 % розчину хлориду натрію озонокисневою сумішшю за концентрації в ній озону 0,5-1,5мг/л залежно від необхідності потенціювання антибактеріального ефекту. Медичний озон подається в озонатор зі швидкістю 0,5л/хв., час барботажу складає 15 хвилин.

Крім озонотерапії, рекомендований пероральний прийом препарату заліза, переважно двохвалентного, дозою 2 мг/кг маси тіла (у середньому 100-200 мг/добу) протягом 3 тижнів. Одночасно для нормалізації мікрофлори кишечнику та поліпшення всмоктування феропрепарату призначають пробіотичний засіб по 1 капсулі 3 р/добу протягом 3 тижнів.

2. У вагітних із анемією, що розвинулася на фоні пієлонефриту, після завершення лікування рекомендовано дослідження тензіометричних показників сироватки крові. Значення показника ПН3 вище від 56,75 мН/м, а КНК - вище від 11,98 мНЧм-1с1/2 свідчить про знижений вміст сироваткового ЕПО та необхідність застосування альтернативних методів лікування, згідно з наказом МОЗ України №782 від 29.12.2005 р.

Значення показника ПН4 вище від 50,61 мН/м, а ФК нижче від 102,4 мНЧм-1с1/2 вказує на знижений вміст СЗ у цих пацієнток, що потребує подовження прийому залізовмісного препарату.

3. До комплексу обстеження вагітних із АРП рекомендовано включити визначення АТ до ЛПС грамнегативної флори. Рівень АТ до ЛПС вище від 2,5 Од/мл вказує на необхідність проведення профілактики післяпологової анемії у вагітних із АРП. З цією метою в післяпологовому періоді рекомендований пероральний прийом препаратів двовалентного заліза дозою 2 мг/кг маси тіла протягом 2 тижнів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 6 - у журналах, затверджених ВАК України як профільні, 1 деклараційний патент України на корисну модель.

1. Талалаенко Ю.А. Эфферентные методи в комплексной терапии острого гестационного пиелонефрита / Ю.А. Талалаенко, Е. И. Мумрова, С. И. Галалу [та ін.] // Збірник наукових праць „Актуальні питання медичної науки та практики”, Випуск 64. - Запоріжжя, 2003. - С. 221-225.(Лікування хворих, участь у підготовці рукопису).

2. Мумрова Е.И. Микробиоценоз урогенитального тракта при анемичном синдроме у беременных з острым гестационным пиелонефтитом / Е. И. Мумрова // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2005. - № 1. - С. 44-47.(Обстеження пацієнток, аналіз результатів, участь у підготовці рукопису).

3. Талалаенко Ю.А. Влияние озонотерапии на уровень сивороточного эритропоэтина у беременных с анемией развившейся на фоне пиелонефрита / Ю. А. Талалаенко, Е. И. Мумрова // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2008. - Т. 13, № 4. - С. 40-43. (Аналіз результатів дослідження, участь у підготовці рукопису).

4. Талалаенко Ю.А. Тензиореометрические показатели крови и мочи у беременных с анемией, розвившейся на фоне пиелонефрита / Ю. А. Талалаенко, Е. И. Мумрова // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 2. - С. 172-174. (Аналіз результатів дослідження, участь у підготовці рукопису).

5. Прилуцкий А.С. Антитела к липополисахаридам грамотрицательной флоры у беременных с анемией, развившейся на фоне пиелонефрита / А. С. Прилуцкий, Ю. А. Талалаенко, Е. И. Мумрова // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, № 1(45). - С. 75-78. (Аналіз імунологічних тестів, участь у підготовці рукопису).

6. Талалаєнко Ю. О. Вплив озонотерапії на перинатальні результати у вагітних з анемією, що розвинулась на тлі пієлонефриту / Ю. О. Талалаєнко, О. І. Мумрова, Ж. В. Данелян // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2009. - Т. 14, № 2. - С. 62-66. (Аналіз та узагальнення результатів дослідження, участь у підготовці рукопису).

7. Деклараційний патент на корисну модель № 18846 України, МКП А61ДО47/08. Спосіб профілактики загострення хронічного пієлонефриту у вагітних і породілей/ Чайка В.К., Талалаєнко Ю.О., Мумрова О.І. Заявка №200606500 від 13.06.2006. // Промислова власність. - 15.11.06. - Бюл. №11.

АНОТАЦІЯ

Мумрова О.І. Профілактика ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з анемією на тлі пієлонефриту.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01. - акушерство та гінекологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертаційна робота присвячена рішенню важливої наукової задачі - зниженню кількості ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок з анемією, яка розвинулася на тлі пієлонефриту (АРП), шляхом розробки заходів, спрямованих на корекцію імунних і тензіореометричних порушень, а також на нормалізацію еритропоезу.

На підставі проведеного ретроспективного дослідження випадків пієлонефриту у вагітних було встановлено, що абсолютний ризик розвитку анемії на тлі пієлонефриту становить 64,4 (ДІ 58,5-70,1 %).

Запропоновано визначення таких маркерів запального процесу, як антитіла до ліпополісахаридів грамнегативної флори у вагітних з АРП, доведено їхню роль у патогенезі розвитку такої патології.

Показано, що у вагітних з АРП відзначається недостатнє підвищення рівня еритропоетину, тобто спостерігається синдром неадекватної його продукції.

Досліджено тензіореометричні параметри сироватки крові й сечі у вагітних з АРП і доведено, що їхні зміни можуть свідчити про зміну рівня еритропоетину й сироваткового заліза.

Доведено ефективність озонотерапії в профілактиці ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду та її вплив на стан імунітету, тензіореометричні показники й еритропоез у вагітних з анемією на тлі пієлонефриту.

Ключові слова: вагітність, анемія, пієлонефрит, імунітет, тензіореометрія, еритропоетин, озонотерапія.

АННОТАЦИЯ

імунний вагітність озонотерапія анемія

Мумрова Е.И. Профилактика осложнений беременности, родов и послеродового периода у женщин с анемией на фоне пиелонефрита. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МОЗ Украины, Донецк, 2009.

Диссертационная работа посвящена решению важной научной задачи - снизить количество осложнений беременности, родов и послеродового периода у женщин с анемией, развившейся на фоне пиелонефрита (АРП), путем разработки мероприятий, направленных на коррекцию иммунных и тензиореометрических нарушений, а также на нормализацию эритропоэза.

На основании проведенного ретроспективного исследования случаев пиелонефрита у беременных было установлено, что абсолютный риск развития анемии на фоне пиелонефрита составляет 64,4 (ДИ 58,5-70,1 %).

Предложено определение таких маркеров воспалительного процесса у беременных с АРП, как антител к липополисахаридам грамотрицательной флоры, доказана их роль в патогенезе развития данной патологии.

Показано, что у беременных с АРП отмечается недостаточное повышение уровня эритропоэтина, то есть наблюдается синдром неадекватной его продукции.

Исследовано тензиореометрические параметры сыворотки крови и мочи у беременных с АРП и доказано, что их изменение может свидетельствовать об изменении уровня эритропоэтина и сывороточного железа.

Доказана эффективность озонотерапии в профилактике осложнений беременности, родов и послеродового периода и ее влияние состояние иммунитета, тензиореометрические показатели и эритропоэз у беременных с анемией на фоне пиелонефрита.

Ключевые слова: беременность, анемия, пиелонефрит, иммунитет, тензиореометрия, эритропоэтин, озонотерапия.

ANNOTATION

Mumrova E.I. Prophylaxis of complications of pregnancy, delivery and puerperal period in women with anemia on the background of pyelonephritis. - Manuscript.

The thesis is for searching the scientific degree of candidate of Medical Sciences in speciality 14. 01. 01. - Obstetrics and gynecology. - M. Gorky Donetsk National Medical University, Ukraine, Donetsk, 2009.

The thesis is devoted to solving of an important scientific problem - to reduce the quantity of complications of pregnancy, delivery and puerperal period in women with with anemia on the background of pyelonephritis (APP), with the help of elaboration of measures, directed to the improvement of immune and tensiometrical impairments and it is also devoted to the normalization of erythropoiesis.

On the basis of fulfilled retrospective stude of cases of pyelonephritis in pregnant women it was determined that the absolute risk of development of APP is 64,4 ( 58,5-70,1 %).

The definition of such marcers of inflammatory process as antibodies to lipopolysaccharides of gramnegative flora in pregnant women with APP is proposed, their role in pathogenesis of their development of given pathology is proved.

It is shown that in pregnant women with APP insufficient level of erythropoietin is noted, that is syndrome of inadequate production of it is observed.

The tensiometric parameters of blood serum and urine in pregnant women are investigated and it is proved, that their changing of the level of erythropoietin and serum ferrate.

Efficiensy of ozonetherapy in prophylaxis of complications of pregnancy, delivery and puerperal period and its influence on immunity, tensiometric data and erythropoiesis in pregnant women with APP are proved.

Key words: pregnancy, anemia, pyelonephritis, immunity, tensiomety, erythropoietin, ozonetherapy.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АО - антиоксиданти

АОА - антиоксидантна активність

АР - абсолютний ризик

АРП - анемія, що розвинулася на фоні пієлонефриту

АТ до ЛПС - антитіла до ліпополісахаридів

ВЕ - в'язкоеластичність

ВР - відносний ризик

ДІ - довірчий інтервал

КС - коефіцієнт Спірмена

КТГ - кардіотокографія

МОЗ - Міністерство охорони здоров'я

ПН - поверхневий натяг

СЗ - сироваткове залізо

СЗРП - синдром затримки розвитку плода

КНК - кут нахилу кривої

ФК - фазовий кут

ФАЛ - фагоцитарна активність лейкоцитів

ЧР - час релаксації

ХЛЛ - хемілюмінесценція лейкоцитів

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ЕПО - сироватковий еритропоетин

Ig - імуноглобулін

NST - нітросиній тетразолій

Размещено на Allbest.ru

...