Комплексне лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва з урахуванням порушень мікроциркуляції шкіри

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ»

УДК 616.5-002-08:613.62

14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГОДЕРМАТОЗІВ У РОБІТНИЦЬ ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА З УРАХУВАННЯМ ПОРУШЕНЬ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ШКІРИ

Євдошенко Крістіна Ігорівна

Харків - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Дудченко Микола Олексійович, Вищий державний навчальний заклад «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, завідуючий кафедрою шкірних та венеричних хвороб.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Болотна Людмила Анатоліївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри дерматовенерології; кандидат медичних наук, доцент Ткач Василь Євтихійович, Івано-Франківський національний медичний університет, доцент кафедри шкірних та венеричних хвороб.

Захист відбудеться «17» червня 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при Державній установі «Інститут дерматології та венерології АМН України» за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут дерматології та венерології АМН України» (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9).

Автореферат розісланий «15» травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. фарм. н., с. н. с. Т. Д. Носовська



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному світі спостерігається неухильне зростання частоти і поширеності алергічних захворювань шкіри: екземи, алергічного та контактного дерматиту, від яких у ряді країн страждає до 25% населення [Федосеев Г.Б., 2001; Солошенко Е.М., 2004]. Крім того, повсюдно відмічається наростання тяжкості перебігу захворювань і торпідності алергодерматозів (АД) до терапії, що проводиться [Кутасевич Я.Ф., 2004].

За даними світової літератури, в загальній структурі алергічних захворювань АД складають 20% [Кулага В.В., Романенко И.М., 1997; Федосеев Г.Б., 2001; Солошенко Е.М., 2004; Anderson R.T., Rajagopalan R., 2001]. Несприятлива динаміка зростання цієї групи захворювань обумовлена перш за все низкою зовнішніх чинників: забрудненням екологічного середовища, постійним контактом у побуті й на виробництві з різноманітними хімічними речовинами тощо [Антоньев А.А. и др., 1996; Кулага В.В., Романенко И.М., 1997; Рахманин Ю.А., Литвинов Н.Н., 2004; Скрипкин Ю.К. и др., 1997]. За даними епідеміологічних досліджень, зростання АД безпосередньо можна пов'язати із збільшенням чисельності людей, що мають алергенні професії (будівельники, хіміки, харчовики, медики, перукарі, швеї) [Смирнова Е.В., 2005; Свидовый В.И., 2006]. Цим також можна пояснити вікові відмінності поширеності певних форм АД [Калюжна Л.Д. та ін., 2008; Смирнова Е.В., Свидовый В.И., 2007; Федоров С.М. и др., 1996]. З роками по мірі збільшення професійного стажу спостерігається ріст захворюваності цими дерматозами, пік яких припадає на передпенсійний період [Калюжна Л.Д. та ін., 2008]. Також доведено, що серед хворих АД, які звернулися за лікарською допомогою, переважають жінки [Федосеев Г.Б., 2001; Смирнова Е.В., Свидовый В.И., 2007].

Аналіз літератури показав, що в основному дані про дослідження умов праці на виробництві, зокрема, у швейній промисловості, відносяться до періоду, що передував початку 90-х років ХХ століття [Смирнова Е.В., 2005]. Враховуючи науково-технічний прогрес, зміни соціального і демографічного становища в країні, вивчення умов праці у різних галузях промисловості знову стає актуальним. Відомо, що жінки, які працюють у швейному виробництві, потрапляють під поєднану дію комплексу виробничо-професійних, екологічних і побутових факторів, які можуть впливати на стан здоров'я та викликати негативний вплив на шкіру і тим більше на інші важливі системи організму [Антоньев А.А. и др., 1996; Комлева Л.М. и др., 2001; Скрипкин Ю.К. и др., 1997; Смирнова Е.В., Свидовый В.И., 2007; Федоров С.М. и др., 1996].

Профілактика порушень загального здоров'я працюючих жінок є однією із пріоритетних проблем охорони здоров'я в сучасних умовах життя суспільства [Смирнова Е.В., Свидовый В.И., 2006, 2007]. За минулі роки в практичну охорону здоров'я були впроваджені нові критерії класифікації праці за ступенем шкідливості та небезпеки, важкості та напруженості, а також норми гранично припустимих навантажень, які є основними при гігієнічній оцінці умов і характеру праці та розробці вимог санітарного нагляду [Смирнова Е.В., Свидовый В.И., 2006].

З огляду на особливості кровоносного русла шкірного покриву, його поверхневого розміщення на значній площі, ця система поступово зазнає різноманітних впливів з боку зовнішнього та внутрішнього середовища, що так чи інакше впливає на функціональний стан, параметри кровотоку і транскапілярний обмін (ТО) [Белицкая Л.А., Тхоревский В.И., 2000; Комлева Л.М. и др., 2001; Куприянов В.В. и др., 1975; Мчедлишвили Г.И., 1991; Радченко О.М., 2004; Скрипкин Ю.К. и др., 1997]. Відомо, що зміни перкутантної перфузії впливають на порушення трофіки органів і тканин, на розвиток і перебіг шкірної патології та сприяють більш тривалому перебігу або прогресуванню патологічного процесу [Мавров И.И., Каруна Б.И., 1985; Радченко О.М., 2004; Транковская Л.В. и др., 2004; Чернух А.М., Фролов Е.П., 1982].

Дані про вплив несприятливих факторів виробничого середовища на мікроциркуляцію (МЦ) у робітниць швейного виробництва не достатні, а наявна інформація застаріла [Смирнова Е.В., 2005; Свидовый В.И., 2006]. Отже, вивчення впливу виробничих факторів на систему МЦ, поширеність захворювань шкіри та особливості їх перебігу серед робітниць сучасного швейного виробництва є актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках наукової теми кафедри шкірних та венеричних хвороб ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» «Розробка нових методів діагностики і лікування хронічних дерматозів та інфекцій, що передаються статевим шляхом» (номер державної реєстрації 0101U000265). Дисертантом самостійно вивчено захворюваність АД серед робітниць швейного виробництва та розроблено комплексне лікування цієї патології з урахуванням порушень МЦ.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - розробити комплексну методику з диференційованим підходом до лікування хворих на алергодерматози робітниць швейного виробництва шляхом патогенетичного обґрунтування методу терапії з урахуванням порушень в системі мікроциркуляції. алергодерматоз мікроциркуляція патогенетичний швейний

Завдання дослідження:

1. Вивчити поширеність захворювань шкіри серед робітниць швейного виробництва (на прикладі ВАТ «Ворскла», м. Полтава).

2. Визначити стан мікроциркуляції шкіри у робітниць швейного виробництва ВАТ «Ворскла».

3. Дослідити рівень молекули міжклітинної адгезії ICAM-1 в крові у хворих на алергодерматози робітниць швейного виробництва.

4. Розробити методику лікування алергодерматозів та заходи з профілактики порушень мікроциркуляції, що впливають на розвиток захворювань шкіри серед робітниць швейного виробництва.

5. Проаналізувати отримані результати та ефективність проведеного лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва.

Об'єкт дослідження: алергодерматози серед робітниць швейного виробництва ВАТ «Ворскла».

Предмет дослідження: особливості клінічного перебігу, стан мікроциркуляції шкіри у робітниць, результати лікування та профілактичні заходи.

Методи дослідження:

1. Загально-клінічні - аналіз скарг, анамнезу захворювання та об'єктивного стану хворих.

2. Інструментальні - капіляроскопія нігтьового ложа (КС), реовазографія верхніх кінцівок (РВГ), теплографія верхніх кінцівок (ТГ).

3. Імунологічний - визначення молекули міжклітинної адгезії ICAM-1.

4. Статистичні - з оцінкою достовірності виявлених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у робітниць швейного виробництва вивчено особливості МЦ верхніх кінцівок і показано зміни гемомікроциркуляції у вигляді судинних, позасудинних і внутрішньосудинних змін капілярного кровотоку, зниження пульсового артеріального кровонаповнення та підвищеного тонусу магістральних артерій верхніх кінцівок.

Уперше у робітниць швейного виробництва з АД вивчено рівень молекули міжклітинної адгезії ICAM-1, експресія якої постійно змінюється та залежить від активації судинного ендотелію.

Науково обґрунтовано застосування препаратів судинної дії в комплексному лікуванні АД у осіб, що працюють на швейному виробництві, з метою корекції гемоциркуляторних змін при даних захворюваннях. При зміні мікросудинного тонусу доведено застосовування пентоксифіліну (Трентал) та для корекції порушень ендотеліальної функції мікросудинного русла призначення Кораргіну (L-аргінін, інозин).

Практичне значення одержаних результатів. Лікарям практичної охорони здоров'я запропоновано доступну методику діагностики стану системи гемодинаміки та гемомікроциркуляції у осіб, що працюють на швейному виробництві.

Розроблено і запропоновано методику комплексного диференційованого лікування в залежності від виявлених змін у системі МЦ.

Впроваджено схеми комплексного лікування хворих АД з використанням препаратів судинної дії - пентоксифіліну (Трентал) та Кораргіну (L-аргінін, інозин).

Запропоновано нові організаційні форми диспансерного спостереження за жінками, що працюють в умовах впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, у вигляді проведення профілактичних оглядів двічі на рік з використанням обов'язкових КС і ТГ досліджень. При погіршенні показників МЦ рекомендовано профілактичне лікування у вигляді призначення пентоксифіліну (Трентал) та Кораргіну.

Органам практичної охорони здоров'я запропоновано доступну методику діагностики стану системи гемодинаміки і гемомікроциркуляції осіб, що поступають на роботу на швейне виробництво, у вигляді використання КС, РВГ і ТГ досліджень.

Результати роботи впроваджено в практику Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, Харківського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, а також у навчальний процес кафедри шкірних та венеричних хвороб ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» та кафедри дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок дисертанта. Дисертантом самостійно проведено аналіз літературних даних, розроблено план і підібрано методи дослідження. Автором проведено клініко-лабораторне обстеження 130 робітниць швейного виробництва. Автор самостійно виконала аналіз, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, написала всі розділи дисертації, підготувала наукові праці.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювались і доповідались на конференціях Полтавської обласної асоціації дерматологів і венерологів (Полтава 2007, 2008), міжвузівської конференції молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2009), 78-ї міжвузівської конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю «Працюємо, творимо, презентуємо» (Івано-Франківськ, 2009), International Scientific Interdisciplinary Congress (Kharkiv, 2009), VI Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених «Сьогодення та майбутнє медицини» (Вінниця, 2009), 71-ї Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми теоретичної, клінічної, профілактичної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк, 2009), Міжнародної науково?практичної конференції «Актуальні питання клінічної медицини» (Суми, 2009), XIII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, із них 4 статті в наукових журналах (3 - у моноавторстві), рекомендованих ВАК України, 1 тези. Отримано деклараційний патент України на корисну модель, видано 1 інформаційний лист.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту, з яких 19 сторінок займає список використаних джерел. Дисертація складається з наступних розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних результатів досліджень, лікування хворих, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків і списку використаних джерел. У роботі використано 175 літературних джерел, з них кирилицею - 110, латиною - 65. Робота ілюстрована 29 рисунками й 37 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Аналіз захворюваності на патологію шкіри проведено за п'ятирічний період (2001-2005 рр.). Всього було оглянуто 300 жінок - усі працюють швеями в одному приміщенні на швейному виробництві ВАТ «Ворскла». Аналіз захворюваності шкірною патологією серед усіх оглянутих робітниць швейного виробництва показав її широке розповсюдження, зокрема, дерматозів алергічного генезу: а саме дерматитів - 10% (контактний дерматит - 4%, алергічний дерматит - 4,7%, екзематизований дерматит - 1,3%) і екзем - 19,3% (дисгідротична екзема - 4,3%, справжня екзема - 15%). Для подальшого обстеження та проведення запланованих заходів було вибрано 130 жінок. Цю кількість склали жінки з виявленою патологією шкіри та практично здорові особи для формування групи контролю. Всі відібрані жінки були репрезентативними. Всі хворі були уважно опитані щодо анамнезу життя, анамнезу захворювання, піддані клініко-лабораторному й інструментальному обстеженню, яке призначалося як при встановленні діагнозу, так і при подальшому спостереженні після проведеного лікування.

Для визначення стану МЦ всім жінкам проводили такі інструментальні методи обстеження: 1) КС; 2) ТГ; 3) РВГ верхніх кінцівок. КС нігтьового ложа проводили за допомогою капіляроскопа М-70 з метою дослідження стану МЦ з визначенням порушень з боку судинних, позасудинних та внутрішньосудинних показників. ТГ дослідження виконувалось на тепловізорі Рубін-ТМ з метою визначення периферичної температури шкіри в ділянці верхніх кінцівок. РВГ дослідження верхніх кінцівок виконували на реографі 4РГ-1М, де визначали інтенсивність периферичного кровообігу, оцінювали стан судинного тонусу, виразність колатерального кровообігу та стан венозної системи.

Для виявлення змін з боку імунної системи проводили визначення показника молекули міжклітинної адгезії ICAM-1 методом експресії поверхневих антигенів клітин за допомогою непрямої імунофлуоресценції з використанням набору моноклональних антитіл для визначення Т-лімфоцитів (виробник ТОВ «Сорбент» м. Подольск, Московська область).

Для статистичної обробки даних при аналізі нормальності розподілу значень використовували критерії Ліллієфорса та Шапіро-Уілка. У випадку нормального розподілу даних обчислювали значення середньої арифметичної величини (М) і середньої квадратичної помилки результату (m). Вірогідність різниці між показниками, які порівнювались, визначали за допомогою t-критерію Стьюдента. Для аналізу кореляційних зв'язків використовували метод Пірсона. У випадку відсутності нормального розподілу даних використовували критерії Манна-Уітні, Вальда-Вольфовіца, Колмогорова-Смірнова [Гланц С., 1998].

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження, проведені методом глибокого скринінгу, показали, що зі 130 жінок виявлено 88 (67,69%) робітниць, у яких є патологія шкіри, зокрема, різні форми АД, а група практично здорових робітниць швейної фірми «Ворскла» становить 42 (32,31%) жінки.

Аналіз даних проводився після розподілу на 5 вікових груп: 19-29 років - 51 (39,23%) жінка, 30-39 років - 42 (32,31%), 40-49 років - 20 (15,38%), 50-59 років - 14 (10,77%) і у віці від 60 до 69 років було 3 (2,31%) жінки. Середній вік працюючих жінок склав 32±0,1 роки. Стаж роботи жінок за фахом був розподілений у такий спосіб: до 5 років - 23 (17,69%) жінки, від 5 до 10 років - 40 (30,77%), від 10 до 15 років - 21 (16,15%), від 15 до 20 років - 15 (11,54%), від 20 до 25 років - 9 (6,92%), від 25 до 30 років - 11 (8,46%), від 30 до 35 років - 6 (4,62%) робітниць і більше 35 років стажу - 5 (3,85%) робітниць. У середньому стаж склав 10±0,09 років роботи на швейному виробництві.

При аналізі захворюваності, що зустрічалась в основній групі, усі нозології були розбиті на дві основні категорії: 1) дерматити, які склали 30 (34,09%) випадків; 2) екземи - 58 (65,91%) випадків. У свою чергу дерматити поділялися на контактний дерматит - 12 (13,64%) випадків, алергічний дерматит - 14 (15,9%) випадків та екзематизований дерматит як ускладнений варіант перебігу вищевказаних дерматитів - 4 (4,55%) випадки. 58 випадків виявлення екземи склали дисгідротичну екзему у 13 (14,77%) осіб і справжню екзему - у 45 (51,14%) осіб.

Усі жінки з основної групи залежно від тривалості захворюваності на патологію шкіри були розподілені на 5 груп, що склало тривалість захворювань від 1 року до 20 і більше років. При аналізі тривалості перебігу АД встановлено, що в групі хворих дерматитами у більшій кількості випадків середня тривалість перебігу хвороби склала 8,37±0,3 дні, у групі хворих з екземами у більшості - 17,21±0,36 днів. За весь період захворюваності АД в групі хворих із дерматитами у більшості випадків спостерігалось по одному рецидиву захворювання за рік - 22 (73,33%) випадки і по 2 рецидиви - у 8 (26,67%) випадках. У групі хворих з екземами спостерігалось по одному рецидиву захворювання у 18 (31,03%) осіб, по 2 рецидиви - у 34 (58,62%) осіб, по 3 рецидиви - у 4 (6,9%) осіб й у 2 (3,45%) осіб було більше 3 рецидивів за рік.

Для визначення тонкощів патогенетичних механізмів розвитку АД хворим було проведено КС обстеження судин нігтьового ложа кистей, ТГ і РВГ дослідження верхніх кінцівок.

Судинні порушення, виявлені методом КС, були виявлені у 101 (77,69%) жінки. Відзначено порушення паралелізму розташування капілярних петель у 56 (63,64%) хворих. Нерівномірність калібру венулярних бранш була виявлена у 37 (42,05%) хворих, р<0,05. Сакуляції венулярних бранш відзначались у 42 (47,73%) хворих і тільки у 8 (19,05%) пацієнтів групи контролю, р<0,01. Нерівномірність калібру артеріальних бранш капілярних петель та їх мікроаневризми були виявлені у 21 (23,86%) жінки з основної групи, р<0,05. Мікроаневризми перехідного коліна капілярних петель були відзначені відповідно у 44 (50,0%) хворих і у 4 (9,52%) жінок з контрольної групи, р<0,01. Ампутації ділянок капілярних петель відзначались у 12 (13,64%) хворих і у 1 жінки (2,38%) з контрольної групи. При морфометрії капілярів нігтьового ложа у жінок з основної групи визначалося зменшення діаметра артеріальної бранші капілярів до 8,05±0,09 мкм, у контрольній групі - 9,36±0,04 мкм (р<0,01). Характерним було зниження щільності функціонуючих капілярів на 1 мм2 поверхні нігтьового ложа, що становило лише 12,41±0,21 проти 20,41±0,2 у групі контролю (р<0,01). Серед обстежених хворих позасудинні зміни капіляроскопічних показників нігтьового ложа були виявлені у 56 (43,08%) жінок. Найбільш частими і вираженими порушеннями були мутний капіляроскопічний фон - у 43 (48,86%) жінок і периваскулярний набряк, який зустрічався у 31 (35,23%) жінки, що перевищувало показники контрольної групи - 13 (30,95%) і 3 (7,14%) відповідно, p<0,01. У 49 (55,68%) жінок з основної групи були виявлені внутрішньосудинні зміни капілярного кровотоку.

Зміни МЦ, які визначались за допомогою методу ТГ, були виявлені у 86 (66,15%) зі 130 (100%) обстежених жінок. Так, у контрольній групі в цілому були виявлені показники ізотермії у 23 (54,76%) жінок, у 15 (35,71%) температура опустилась на -0,5°С і у 4 (9,52%) жінок температура склала 28°С в ділянці верхніх кінцівок. В основній групі виражені порушення температурного режиму були у 67 (76,14%) жінок: у вигляді зниження показника температури на -0,5°С - у 23 (26,14%), на -1,0°С - у 21 (23,86%), на -1,5°С - у 14 (15,91%), на -2°С - у 5 (5,68%) і зниження температури на -2,5°С - у 4 (4,55%) жінок. Показники середньої температури в ділянці обох верхніх кінцівок у жінок, що працюють на швейному виробництві, склали в контрольній групі 28,73±0,05°С і в основній групі - 28,16±0,07°С, (р<0,01).

При РВГ дослідженні зміни МЦ було виявлено у 73 (56,15%) жінок: 57 (64,77%) з основної групи та 16 (38,1%) з групи контролю. Зміни МЦ, виявлені за допомогою методу РВГ обстеження, продемонстрували, що пульсове артеріальне кровонаповнення у ділянці обох верхніх кінцівок знижене, тонус магістральних артерій підвищений, ступінь розвитку колатерального кровообігу знаходиться в межах норми.

Таким чином, при проведенні інструментальних методів обстеження були виявлені зміни МЦ як у робітниць з АД, так і в контрольній групі. Так, порушення МЦ при всіх інструментальних методах обстежень були виявлені в контрольній групі у 15 (35,71%) жінок і в основній групі - у 55 (62,5%) хворих.

Для імунологічного дослідження була обрана методика визначення експресії поверхневих антигенів клітин за допомогою непрямої імунофлюоресценції. Для цього було обстежено 19 осіб - 12 (63,16%) жінок з основної групи і 7 здорових жінок (36,84%), що працюють не на швейному виробництві і не мають шкідливих впливів на інших роботах. Другу групу було обстежено з метою визначення нормальних значень даних показників. При порівнянні отриманих результатів з'ясувалось, що є значні відмінності між показниками міжклітинної молекули адгезії ICAM-1 у жінок, що працюють на швейному виробництві і мають захворювання шкіри, і показниками, отриманими у практично здорових жінок із групи порівняння, а саме показник СD54 лімфоцитів перевищує показники норми в 2,9 рази (р<0,01) і становить 20,68±0,97, показник СD54 гранулоцитів збільшений в 10,2 рази і дорівнює 23,09±7,23 (р<0,05), пікова концентрація (pk Роs) лімфоцитів становить 1,41±0,1 і збільшена в 1,4 рази й пікова концентрація (pk Роs) гранулоцитів дорівнює 1,19±0,05, що менше показників контрольної групи в 1,2 рази.

Відповідно до поставленої мети і завдань роботи, а також за результатами проведених досліджень було розроблено диференційну методику консервативного лікування.

З огляду на особливості клінічного перебігу захворювання, тривалість хвороби, зміни з боку МЦ та залежно від методу лікування 58 жінок з АД були розділені на основну групу і групу порівняння, які були репрезентативними за основними порівнюваними показниками. В основну групу та групу порівняння ввійшло по 29 жінок (50%) з кожної вікової групи. Основну групу було складено за наступної патології шкіри: екзематизований дерматит - 3 (10,34%) випадки, дисгідротична екзема - 8 (27,59%) випадків та справжня екзема - 18 (62,07%) випадків. У групі порівняння були представлені: екзематизований дерматит - 1 (3,45%) випадок, дисгідротична екзема - 5 (17,24%) випадків та 23 (79,31%) випадки справжньої екземи. Усі хворі на АД були розподілені по ступеням важкості перебігу захворювань. Так, всі хворі були розподілені порівну в основній групі та групі порівняння: з легким перебігом було - по 12 (41,38%) осіб, середнім - по 14 (48,28%) та важким - по 3 (10,34%) особи.

Хворі з основної групи одержували лікування за наступною методикою: при легкому перебігу захворювання з незначними змінами показників МЦ призначався пентоксифілін (Трентал) по 100 мг усередину 3 рази на добу протягом 14 днів. При середньому ступені важкості АД хворим з метою впливу на капілярний кровоток призначався пентоксифілін (Трентал) по 100 мг усередину 4 рази в день у поєднанні із прийомом Кораргіну по 1 таблетці 3 рази на день протягом 14 днів. Призначався препарат зі стабілізуючою дією на мембрани базофілів - Кетотифен по 0,001 г 2 рази на добу (тривало). При важкому перебігу АД хворим призначався пентоксифілін (Трентал) парентерально протягом 3-5 днів. Препарат уводили у вигляді інфузії по 200-300 мг 2 рази на добу (вранці і вдень). Після закінчення парентерального введення пентоксифіліну (Тренталу) препарат призначали усередину в дозі 400 мг на добу 10-14 днів. За показниками в поєднанні із прийомом пентоксифіліну (Тренталу) призначали Кораргін по 1 таблетці 3 рази на день, Кетотифен 0,001 г 2 рази на добу. Лікування продовжували до усунення запального процесу, припинення свербежу і очищення шкіри.

Хворі з групи порівняння одержували комплексне стандартне лікування, яке включало: гіпосенсибілізуючу, антігистамінну, седативну терапії та вітамінотерапію. Місцеве лікування в обох групах залежало від стадії шкірного процесу.

Для оцінки ефективності запропонованого методу порівнювалися результати лікування в досліджуваних групах.

Аналіз найближчих результатів лікування хворих АД показав, що позитивний терапевтичний ефект швидше досягався у хворих з основної групи. А саме, у більшості хворих з основної групи - 20 осіб (68,97%) припинення прогресування шкірного процесу відбулося на 5-й день лікування, що вірогідно відрізнялось від показників групи порівняння, (p<0,05), де зазначений ефект був досягнутий лише у 11 осіб (37,93%). Зменшення гіперемії вогнища ураження на 7-й день лікування спостерігалось у 23 (79,31%) жінок з основної групи і лише у 14 (48,28%) із групи порівняння, p<0,05. Найбільш виражений позитивний клінічний ефект від лікування із застосуванням засобів для поліпшення МЦ виявився на 13-й день лікування у 17 (58,62%) хворих з основної групи і тільки у 9 (31,03%) осіб із групи порівняння, що одержували стандартну терапію.

Використання розробленої методики лікування із застосуванням препаратів, які впливають на МЦ, дозволило скоротити в 1,4 рази тривалість лікування хворих АД, що склало в середньому в основній групі 15,24±0,94 днів, у порівнянні з порівнюваною групою 21,48±1,06 днів, p<0,01. Серед хворих АД через місяць після лікування клінічне одужання наступило у 17 (58,62%) жінок з основної групи і у 8 (27,59%) жінок із групи порівняння, p<0,05. Значне поліпшення процесу відзначалось у 6 (20,69%) жінок з основної групи і у 15 (51,72%) жінок із групи порівняння, p<0,05. Поліпшення стану здоров'я відзначалось у 5 (17,24%) жінок з основної групи і у 3 (10,34%) жінок із групи порівняння. Відсутність ефекту від проведеного лікування у хворих АД відзначалась у 1 (3,45%) пацієнтки з основної групи і у 3 (10,34%) жінок із групи порівняння.

Під час визначення ефективності впливу призначеної терапії на стан капіляроскопічних показників було встановлено, що застосування в терапії препаратів, які поліпшують МЦ шкіри, призводить до достовірних змін практично всіх капіляроскопічних показників. Так, після лікування порушення паралелізму розташування петель виявлено у 40,91% хворих з основної групи у порівнянні з показниками контрольної групи - 52,38%. Показник нерівномірності калібру венулярних бранш зменшився до 37,93% хворих (p<0,05). Мутний капіляроскопічний фон, змазаність контурів мікросудин та периваскулярний набряк були виявлені у 13,79%, 3,45% та 3,45% хворих відповідно, (p<0,05). Використання комплексної розробленої терапії у хворих із групи порівняння призвело до достовірного збільшення кількості капілярів на 1мм2 з 12,41±0,21 до 18,83±0,2, p<0,01.

Після курсу лікування була проведена повторна ТГ в ділянках, де раніше були висипання. Виявлено, що температура екзематозних вогнищ наближається до контрольних показників навколишньої шкіри. Так, після лікування показники середньої температури в ділянці верхніх кінцівок склали 28,43±0,12°С у порівнянні з температурою до лікування - 28,16±0,07°С, (p<0,05).

Зміни МЦ, виявлені за допомогою методу РВГ обстеження, після проведеного лікування продемонстрували, що пульсове артеріальне кровонаповнення в ділянці обох верхніх кінцівок наближається до нормального, сумарний тонус регіональних артерій знижується і повертається до норми, ступінь розвитку колатерального кровообігу задовільна.

При повторному обстеженні жінок після лікування показники міжклітинної молекули адгезії ICAM-1 змінилися й з'явилася тенденція до їх зниження. Так, показник CD54 лімфоцитів, що дорівнював 20,68±0,97, тобто був збільшений щодо норми в 2,9 рази, зменшився і сягнув рівня 17,37±1,27, (р<0,05). Показник CD54 гранулоцитів, збільшений до лікування щодо норми в 10,2 рази, після лікування став дорівнювати 2,15±0,21, тобто зменшився майже в 10 разів і наблизився до нормального значення, (р<0,05). Пікова концентрація CD54 лімфоцитів і гранулоцитів, навпаки, зросла в 1,1 і 1,2 рази відповідно, і склала 1,53±0,14 і 1,37±0,12, тобто показник пікової концентрації CD54 гранулоцитів практично наблизився до показника норми.

Аналіз віддалених (через 1 рік після проведеного лікування) результатів лікування свідчить, що серед жінок, що страждають АД і які одержували спеціально розроблену схему із препаратами, що поліпшують МЦ, жодного рецидиву захворювання не було в більшості пацієнтів - 17 (58,62%), у той час як у групі порівняння, пацієнти якої одержували комплексну стандартну схему лікування, - тільки у 8 (27,59%), р<0,01. Один рецидив був визначений у 8 (27,59%) жінок з основної групи, два рецидиви зустрічалися у 3 (10,34%) жінок. У групі порівняння 2 рецидиви захворювання спостерігались у 12 (41,38%) жінок, р<0,01. Слід зазначити, що більше 3 рецидивів АД, зокрема, екземи, в основній групі не було зареєстровано, а в групі порівняння - у 1 (3,45%) випадку.

Застосування в лікуванні АД препаратів пентоксифілін (Трентал) та Кораргін, що впливають на МЦ, дозволило продовжити тривалість ремісії на 2 місяці.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - комплексного лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва з урахуванням порушень мікроциркуляції методом розробки диференційованого підходу до лікування із застосуванням препаратів, що поліпшують стан мікроциркуляції та впливають на судинну стінку.

1. Враховуючи широку розповсюдженість алергодерматозів, значну різноманітність клінічних форм, відсутність чіткого уявлення щодо етіології, механізмів формування та патогенезу дерматозів, негативний вплив промислових та професійних шкідливих факторів, недостатню ефективність методів терапії при відсутності диференційованих показань, неминучість рецидивів, вивчення даної проблеми є надзвичайно актуальним для сучасної наукової та практичної дерматології.

2. Аналіз захворюваності шкірною патологією серед оглянутих робітниць швейного виробництва показав її широке розповсюдження, зокрема, дерматозів алергічного генезу: а саме дерматитів - 10% (контактний дерматит - 4%, алергічний дерматит - 4,7% та екзематизований дерматит як ускладнений варіант перебігу вищевказаних дерматитів - 1,3%) і екзем - 19,3% (дисгідротична екзема - 4,3%, справжня екзема - 15%).

3. Виявлено достовірні гемомікроциркуляторні зміни у вигляді судинних (77,7%), позасудинних порушень (43,1%) і внутрішньосудинних змін капілярного кровотоку (42,3%), зниження пульсового артеріального кровонаповнення у верхніх кінцівках, підвищення тонусу магістральних артерій (56,2%). Також установлено, що у хворих з основної групи величина периферичної температури відрізняється від контрольних цифр у 66,2% жінок. Визначено, що порушення мікроциркуляції при всіх інструментальних методах обстежень виявлені в контрольній групі у 35,7% жінок і в основній групі - у 62,5% хворих. Навіть при відсутності клінічних ознак шкірних захворювань у 16,9% жінок встановлено зміни показників мікроциркуляції, що вказує на необхідність профілактичного обстеження всіх робітниць швейного виробництва під час диспансеризації та при профвідборі з метою попередження виникнення захворювань шкіри і розладів мікроциркуляції.

4. Визначено зміни в імунній системі у хворих на алергодерматози у вигляді підвищення рівня міжклітинної молекули адгезії ICAM-1, а саме СD54 лімфоцитів, що перевищує показники норми в 2,9 рази (р<0,01) і показника СD54 гранулоцитів, який збільшений в 10,2 рази (р<0,05).

5. Розроблено комплексний метод патогенетичної терапії хворих алергодерматозами жінок, що працюють на швейному виробництві, з диференційованим застосуванням на фоні комплексної терапії препаратів вазотропної дії з урахуванням ступеня важкості перебігу захворювання і характеру порушень мікроциркуляції. При легкому перебігу захворювання з незначними змінами показників мікроциркуляції призначається пентоксифілін (Трентал) по 100 мг усередину 3 рази на добу протягом 2 тижнів. При середній важкості перебігу для корекції порушень периферичної мікроциркуляції, поліпшення функції ендотелію судин, призначається пентоксифілін (Трентал) по 100 мг усередину 4 рази в день у сполученні із прийомом Кораргіну (L-аргінін, інозин) по 1 таблетці 3 рази в день протягом 14 днів, Кетотифен по 0,001 г 2 рази на добу. При тяжких формах призначається пентоксифілін (Трентал) парентерально протягом 3-5 днів, у вигляді інфузії по 200-300 мг 2 рази на добу, потім усередину в дозі 400 мг на добу, Кораргін по 1 таблетці 3 рази в день протягом 10-14 днів, Кетотифен 0,001 г 2 рази на добу.

6. Аналіз результатів лікування хворих алергодерматозами через місяць показав, що клінічне одужання наступило у 58,6% жінок, значне поліпшення процесу відзначалось у 20,7% жінок (р<0,05). Віддалені результати (через 1 рік) після закінчення лікування показали, що жодного рецидиву захворювання не було у більшості пацієнтів - 58,6% (р<0,01). Використання розробленої методики лікування із застосуванням препаратів, що впливають на систему мікроциркуляції, дозволило скоротити в 1,4 рази тривалість лікування хворих алергодерматозами та продовжити тривалість ремісії на 2 місяці.



ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Євдошенко К.І. Особливості стану мікроциркуляції шкіри у робітниць швейного виробництва / К.І. Євдошенко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2008. - № 2 (29). - С. 57-58.

2. Евдошенко К.И. Некоторые показатели микроциркуляторного русла, выявленные методом капилляроскопии ногтевого ложа, у работниц швейного производства / К.И. Евдошенко // Вісник Української медичної стоматологічної академії «Актуальні проблеми сучасної медицини». - 2008. - Том 8. - Вип. 4 (24). - Част. 1. - С. 105-107.

3. Евдошенко К.И. Лечение экземы у лиц швейного производства / К.И. Евдошенко // Дерматологія та венерологія. - 2008. - № 4 (42). - С. 31-33.

4. Евдошенко К.И. Особенности лечения аллергодерматозов у работниц швейного производства / К.И. Евдошенко, Н.А. Дудченко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008. - № 3-4 (11). - С. 228-230.

5. Пат. 41019 Україна, МПК51 А 61 К 31/00. Спосіб комплексного лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва / К.І. Євдошенко. - № u200900047; заявл. 05.01.2009; опубл. 27.04.2009, Бюл. № 8.

6. Евдошенко К.И. Анализ распространенности кожной патологии среди работниц швейного производства / К.И. Евдошенко // Міжвузівська конференція молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття»: Тези доп. - 20-21 січня 2009 р. - Харків, 2009. - С. 29-30.

7. Євдошенко К.І. Комплексне лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва: Інформаційний лист / К.І. Євдошенко, М.О. Дудченко // ВДНЗУ «УМСА»; Укрмедпатентінформ. - К., 2009. - № 72. - 3 с.



АНОТАЦІЯ

Євдошенко К. І. Комплексне лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва з урахуванням порушень мікроциркуляції шкіри. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби. - Державна установа «Інститут дерматології та венерології АМН України». - Харків, 2009.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування алергодерматозів (АД) у робітниць швейного виробництва з урахуванням порушень мікроциркуляції (МЦ). Уперше у швей вивчено особливості МЦ верхніх кінцівок. Уперше у робітниць швейного виробництва з АД вивчено рівень молекули міжклітинної адгезії ICAM-1. Науково обґрунтовано застосування препаратів судинної дії в комплексному лікуванні АД. При зміні мікросудинного тонусу доведено застосовування пентоксифіліну (Трентал) та для корекції порушень ендотеліальної функції - призначення Кораргіну (L-аргінін, інозин). Використання розробленої методики лікування дозволило скоротити в 1,4 рази тривалість лікування хворих АД та продовжити тривалість ремісії на 2 місяці.

Ключові слова: алергодерматози, мікроциркуляція, препарати судинної дії.



АННОТАЦИЯ

Евдошенко К. И. Комплексное лечение аллергодерматозов у работниц швейного производства с учетом нарушений микроциркуляции кожи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 - кожные и венерические болезни. Государственное учреждение «Институт дерматологии и венерологии АМН Украины». - Харьков, 2009.

В диссертации представлено новое решение научной проблемы ?повышения эффективности лечения аллергодерматозов (АД) у работниц швейного производства с учетом нарушений микроциркуляции (МЦ).

Всего было осмотрено 300 женщин - все работают швеями в одном помещении на швейной фабрике «Ворскла». Из них для дальнейшего обследования и проведения запланированных мероприятий было отобрано 130 женщин. Это количество составили женщины с выявленной кожной патологией и практически здоровые лица для формирования группы контроля. Проведенные методом глубокого скрининга исследования показали, что из 130 женщин определены 88 (67,69%) швей, у которых имеется патология кожи, а именно разные формы АД, а группа практически здоровых работниц швейной фабрики составила 42 (32,31%) женщины. Средний возраст работающих женщин составил 32±0,1 года, средний стаж работы составил 10±0,09 лет работы на швейном производстве. При анализе заболеваемости, которая встречалась в основной группе, все нозологии были разбиты на две основные категории: 1) дерматиты, которые составили 30 (34,09%) случаев; 2) экземы - 58 (65,91%) случаев. В свою очередь дерматиты разделились на контактный дерматит - 12 (13,64%) случаев, аллергический дерматит - 14 (15,9%) случаев, экзематизированный дерматит - 4 (4,55%) случая. 58 случаев выявления экземы составили дисгидротическую экзему у 13 (14,77%) больных и истинную экзему - у 45 (51,14%) больных. Длительность заболевания АД в среднем составила 2±0,02 года. За весь период заболеваемости АД в группе больных с дерматитами в большинстве случаев наблюдалось по одному рецидиву заболевания за год - 22 (73,33%) случая, в группе больных с экземами чаще наблюдалось по 2 рецидива в год - у 34 (58,62%) больных.

Для определения тонкостей патогенетических механизмов развития АД было проведено капилляроскопическое (КС) исследование сосудов ногтевого ложа кистей, теплографическое (ТГ) и реовазографическое (РВГ) исследования верхних конечностей. Сосудистые нарушения, выявленные методом КС, были обнаружены у 101 (77,69%) женщины, внесосудистые изменения - у 56 (43,08%) и у 49 (55,68%) женщин из основной группы были обнаружены внутрисосудистые изменения капиллярного кровотока. Изменения МЦ, которые определялись с помощью метода ТГ, были обнаружены у 86 (66,15%) женщин. При РВГ исследовании изменения МЦ были обнаружены у 73 (56,15%) женщин.

При иммунологическом исследовании методом определения экспрессии поверхностных антигенов клеток с помощью непрямой иммунофлюоресценции выяснилось, что показатель СD54 лимфоцитов у швей с АД превышает показатели нормы в 2,9 раза (р<0,01), СD54 гранулоцитов увеличен в 10,2 раза (р<0,05), пиковая концентрация (pk Роs) лимфоцитов увеличена в 1,4 раза и пиковая концентрация (pk Роs) гранулоцитов меньше показателя контрольной группы в 1,2 раза.

В соответствии с поставленной целью и заданиями работы, а также по результатам проведенных исследований была разработана дифференциальная методика консервативного лечения. Для этого 58 больным с АД, в зависимости от степени тяжести заболевания, назначали пентоксифиллин (Трентал), Кораргин (L-аргинин, инозин) в течение двух недель (суточная доза препаратов зависела от тяжести АД), Кетотифен 0,001г 2 раза в сутки (длительно).

Среди больных АД через месяц после лечения клиническое выздоровление наступило у 17 (58,62%) женщин из основной группы и у 8 (27,59%) женщин из группы сравнения (p<0,05). Во время определения эффективности влияния назначенной терапии на состояние капилляроскопических показателей было установлено, что применение в терапии препаратов, которые улучшают МЦ кожи, приводит к достоверным изменениям практически всех капилляроскопических показателей в сравнении с показателями до лечения и приближением этих показателей к нормальным. При повторной термометрии обнаружено, что температура экзематозных очагов приближается к контрольным показателям окружающей кожи. Изменения МЦ при РВГ обследовании продемонстрировали, что пульсовое артериальное кровенаполнение на обеих верхних конечностях приближается к нормальному, суммарный тонус региональных артерий снижается и возвращается к норме, степень развития коллатерального кровообращения удовлетворительная.

Использование разработанной методики лечения с применением препаратов сосудистого действия пентоксифиллина (Трентал) и Кораргина, позволило сократить в 1,4 раза длительность лечения больных АД и продолжить длительность ремиссии на 2 месяца.

Ключевые слова: аллергодерматозы, микроциркуляция, препараты сосудистого действия.



ANNOTATION

Evdoshenko K.I. Multiple treatment of allergic dermatoses among female workers of clothing manufacture taking into consideration skin microcirculation disturbance. - Manuscript.

Thesis work to get degree of candidate of medical sciences in qualification 14.01.20 - skin and venereologic diseases. - State establishment «The dermatology and venereology institute of Ukrainain Acadamy of medical sciences». - Kharkiv, 2009.

Thesis work is devoted to increase effective treatment of allergic dermatoses (AD) among in female workers of clothing manufacture taking into consideration microcirculation (MC) disturbance. For the first time it has been learnt the peculiarities of upper limbs MC, the level of intercellular adhesion molecule ICAM-1. It has been scientifically proved the usage of vascular remedies in multiple treatment of AD. Under the change of microvescular tonus it has been proved to use pentoxifylline (Trental) and Corargin (L-arginine, inosine) to correct disturbances of endothelial function. The usage of worked out treatment methodology have helped to reduce treatment duration of patients with AD in 1,4 times and to prolong remission period for 2 months.

Key words: allergic dermatoses, microcirculation, vascular remedies.



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АД - алергодерматози

МЦ - мікроциркуляція

ТО - транскапілярний обмін

КС - капіляроскопія нігтьового ложа

РВГ - реовазографічне дослідження

ТГ - теплографічне дослідження

Размещено на Allbest.ru

...