Обґрунтування методу профілактики захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування методу профілактики захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Літературні дані останніх років свідчать про зріст поширеності захворювань пародонта серед населення України, що обумовлено, в першу чергу, погіршенням екологічних і соціальних умов життя (Вишняк Г.Н., 1999; Гірчак Г.В., 1999; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Петрушанко Т.О., 2000; Мащенко И.С., 2003; Смоляр Н.І., з співавт., 2005; Мазур І.П., 2006; Чумакова Ю.Г., 2008).

Генералізовані захворювання пародонта представляють серйозну медико-соціальну проблему, тому що схильні до хронізації, персистуючого перебігу і прогресування, розвиваються із утворенням цілого комплексу патологічних ознак, які призводять до втрати основних функцій пародонта і щелепно-лицевої системи в цілому, що вимагає спеціальних і реабілітаційних заходів (Белоклицкая Г.Ф., 1996; Ярова С.П., Осипенкова Т.С., 2000; Мащенко И.С., 2003; Чумакова Ю.Г., 2007). Нині ці процеси відбуваються на фоні забруднення навколишнього середовища шкідливими продуктами промисловості, що призводить до зниження рівня неспецифічної резистентності організму, формування порушень імунного статусу, і це вказує на необхідність зміни підходів до профілактики і лікування захворювань (Цепов А.М. с соавт., 2001; Деньга О.В., Левицький А.П., 2003; Деньга О.В., 2004; Борисенко А.В., 2005).

На Україні серед хімічних виробництв є підприємства, пов'язані з виробництвом аміаку та його похідних: це ВАТ «Концерн «Стирол» (м. Горловка Донецької обл.), Північнодонецьке державне виробниче підприємство «Об'єднання «Азот» (Луганська обл.), ВАТ «Азот» (м. Черкаси), ВАТ «Рівнеазот», «ДніпроАзот» (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл.) та Одеський припортовий завод. На підприємствах аміачного виробництва здійснюється випуск аміаку, сечовини (карбаміду) та інших азотвмісних сполук. Виробництво безпосередньо аміаку є основним і найбільш небезпечним процесом на даних підприємствах.

Виробниче середовище аміачних підприємств впливає на імунну систему працівників, тому що вміст хімічної речовини у повітрі виробничих приміщень, особливо в цехах, де вже є готова продукція, іноді перевищує у декілька разів ГДК. У працівників, занятих виробництвом аміаку та карбаміду, зменшується активність фагоцитозу, вміст компонентів комплементу і лізоциму у сироватці крові, змінюється кількісний та якісний склад аутомікрофлори, знижуються бактерицидні властивості шкіри, пригнічуються постінфекційний імунітет та утворення антитіл до вакцинних препаратів (Дюмин О.В., 1991). Все це сприяє розвитку різноманітних хвороб людини.

Аналіз літературних джерел показав лише деякі повідомлення про захворюваність тканин пародонта у населення промислових територій і методи її зниження (Бібік С.М., 1997; Сердюк А.М. 2000; Правдін В.В., 2001; Романенко Т.П., 2003; Олесова В.Н., 2007). Тому визначення розповсюдженості й структури захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва, вивчення особливостей клінічного перебігу запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта, стану адаптаційно-трофічних систем організму в цих хворих дозволить сформулювати ефективні рекомендації щодо проведення профілактичних заходів. Все це і визначило предмет даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану НДР Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, «Дослідити механізми лікувально-профілактичної дії фітоадаптогенів при стоматологічній патології» (шифр АМН 065.07, №ДР 0107U000904). Здобувач була безпосереднім виконавцем окремого фрагменту вищевказаної теми.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики хронічного катарального гінгівіту і генералізо - ваного пародонтиту у працівників аміачного виробництва на підставі вивчення особливостей розвитку й перебігу цих захворювань та розробки комплексу профілактичних заходів з застосуванням засобів адаптогенної дії рослинного походження.

Для досягнення мети дослідження визначені наступні завдання:

1. Оцінити санітарний стан повітряного басейну на території аміачного виробництва й вплив його на стан тканин пародонта у працівників.

2. Встановити розповсюдженість і структуру захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва.

3. Визначити особливості клінічного перебігу запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта, характер змін імунологічних та біохімічних показників ротової рідини і сироватки крові у працівників аміачного виробництва.

4. Розробити та оцінити ефективність методу профілактики з використанням адаптогенів рослинного походження захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва у віддалені терміни спостережень.

Об'єкт дослідження - стан тканин пародонта, системи місцевого імунітету порожнини рота й гуморального системного імунітету, прооксидантно-антиоксидантної системи у працівників аміачного виробництва.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування та оцінка ефективності застосування засобів адаптогенної дії рослинного походження в профілактиці та комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту у працівників аміачного виробництва.

Методи дослідження: аналіз точкових показників стану повітряного басейну виробництва - з метою вивчення інтегральних параметрів в залежності від пори року, цеху та робочої зони; клінічні - для оцінки стану тканин пародонта і рівня гігієни порожнини рота; рентгенологічні; лабораторні (імунологічні, біохімічні) - для визначення метаболічних і імунологічних порушень у тканинах пародонта й оцінки ефективності застосування засобів адапто-генної дії рослинного походження (таблеток «Лецитин-2», зубного еліксиру «Цикорій») у працівників аміачного виробництва; статистичні - для визначення достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі вивчення поширеності, структури й особливостей клінічного перебігу захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва доведено негативний вплив шкідливих факторів виробництва (аміаку і карбаміду) на стан тканин пародонта, який реалізується через погіршення гігієнічного стану ротової порожнини, інтенсифікацію процесу ПОЛ на тлі виснаження АОС, зниження специфічного антимікробного захисту (за вмістом SIgA), дисбаланс в системі гуморального імунітету організму.

За результатами кореляційного аналізу даних встановлена пряма залежність стану тканин пародонта від віку хворих, професійного стажу роботи на шкідливому підприємстві, наявності супутньої патології внутрішніх органів.

Обґрунтовано включення до комплексу лікувально-профілактичних заходів у працівників аміачного виробництва з захворюваннями пародонта фітоадаптогенів на основі лецитину соняшникового і біологічно активних речовин з коренів цикорію, що дозволило значно покращити стан тканин пародонта, підвищити рівень гігієни порожнини рота, нормалізувати метаболічні порушення в тканинах пародонта, підвищити рівень місцевого антимікробного захисту порожнини рота, активізувати загальну реактивність організму.

Доведена висока терапевтична ефективність проведених профілактичних заходів у працівників аміачного виробництва - хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит різного ступеня, що підтверджено позитивною динамікою клініко-лабораторних показників.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована схема лікувально-профілактичних заходів, що включає застосування засобів адаптогенної дії рослинного походження (таблеток «Лецитин-2», зубного еліксиру «Цикорій»), яка дозволяє підвищити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту у працівників аміачного виробництва та зменшити частоту відвідувань хворих з приводу захворювань пародонта в осінньо-зимовий період.

Запропонована схема опрацьована і впроваджена в практику стоматологічного відділення лікувально-оздоровчого центру Одеського припортового заводу. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр стоматологічного профілю Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, розроблена програма та обрані методики дослідження, виконані усі клінічні обстеження й лікування працівників аміачного виробництва, здійснені профілактичні заходи, а також аналіз отриманих даних, їх статистична обробка, наукова інтерпретація отриманих результатів, підготовка публікацій до друку. Автором разом з науковим керівником визначені мета й завдання дослідження, сформульовані висновки, основні положення і практичні рекомендації.

Клінічні обстеження та лікування хворих проведені у стоматологічному відділенні лікувально-оздоровчого центру Одеського припортового заводу (зав. відділ. - А.В. Бєдєєв).

Біохімічні дослідження ротової рідини виконані автором сумісно зі співробітниками лабораторії біохімії відділу біотехнології Інституту стоматології АМН України (зав. лаб. - к.б.н., с.н.с. О.А. Макаренко), імунологічні дослідження ротової рідини і сироватки крові - в імунологічній лабораторії лікувально-оздоровчого центру Одеського припортового заводу (зав. лаб. - Силаєва А.Х.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на Міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених (Одеса, 2005, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики захворювань внутрішніх органів і кістково-м'язової системи у працівників промислових підприємств» (Одеса, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології» з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України та 50-річчя стоматологічного факультету Одеського державного медичного університету (Одеса, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 5 статей у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 4 тез доповідей на наукових конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена українською мовою на 171 сторінках принтерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, розділу з описанням об'єктів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, який включає 368 джерел (288 вітчизняних і 80 зарубіжних). Дисертація ілюстрована 25 таблицями і 22 рисунками.

Основний зміст

аміачний запальний пародонт дистрофічний

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення мети і поставлених завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клінічних і лабораторних досліджень.

На базі лікувально-оздоровчого центру Одеського припортового заводу обстежені 1354 працівників аміачного виробництва віком від 20 до 55 років. Лабораторні дослідження здійснені у 148 працівників. В якості контрольної групи (групи порівняння) обстежені 50 службовців заводоуправління, які працюють за межами шкідливого виробництва.

Під час обстеження порожнини рота звертали увагу на колір, рельєф зубів, стан ясен, їх кровоточивість, наліт на зубах, колір слизової оболонки, її структуру, а також консистенцію та кількість ротової рідини.

Стан тканин пародонта оцінювали за даними клінічного огляду, рентгенографії щелеп, визначення об'єктивних пародонтальних індексів та проб. Діагноз встановлювали згідно з систематикою хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994).

Проаналізовано стан гігієни порожнини рота, який визначали за допомогою індексів гігієни (ГІ): Грін-Вермільона (OHI-S) (1964), Федорова-Володкіної (1970).

Для реєстрації стану тканин пародонту використовували індекс CPITN, папілярно-маргінально-альвеолярний індекс РМА, пробу Шилера-Писарева (Новік І.А., 1967), пародонтальний індекс ПІ Рассела (1956). Визначали середній показник глибини пародонтальних кишень (ПК) в мм та ступінь кровоточивості ясен (в балах).

У лабораторних умовах проводили забір ротової рідини, у ранкові часи, натщесерце. Реєстрували швидкість слиновиділення (в мл/хв).

Для оцінки ступеня і характеру деструкції кісткової тканини альвеолярного відростка та уточнювання діагнозу проводили рентгенологічні дослідження.

Для визначення стану місцевого імунітету порожнини рота і системного гуморального імунітету в ротовій рідині обстежених працівників визначали рівень лізоциму бактеріолітичним методом, заснованим на здатності лізоциму розщіплювати стінки бактерій (Жигіна О.О., 1974; Левицький А.П., 2005), а також вміст імуноглобулінів у ротовій рідині (SIgA, IgA, IgG, IgМ) та сироватці крові (IgA, IgG, IgМ) методом радіальної імунодифузії по Mаnchini G. et al. (1965).

З метою оцінки стану прооксидантно-антиоксидантної системи проведені біохімічні дослідження ротової рідини. Визначали інтенсивність процесу перекисного окиснення ліпідів за концентрацією у ротовій рідині малонового діальдегіду (МДА) по реакції з тіобарбітуровою кислотою (Cтальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), а також активність антиоксидантних ферментів - глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази (Путилина Е.Ф., 1982) і вміст тіолових і дисульфідних груп (Веревкина И.В., 1977).

Комплексний метод профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) і генералізованого пародонтиту (ГП) почат.-I, I-II, II ступеня в залежності від діагнозу та ступеня важкості захворювання включав професійну гігієну порожнини рота (зняття м'якого зубного нальоту, ультразвуковий скейлінг, видалення під'ясених зубних відкладнень), місцеву антимікробну (полоскання порожнини рота 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату, розчином «Гівалекс») і протизапальну терапію (аплікації на ясеневий край розчину «Ротокан» у розведенні 1:5). По показанням проводили вибіркове пришліфовування зубів, хірургічні втручання (кюретаж, операції видалення зубів), шинування рухливих зубів, протезування дефектів зубних рядів у відповідних фахівців. Усіх пацієнтів навчали раціональній гігієні порожнини рота та проводили індивідуальний підбір засобів гігієни.

У комплексі профілактичних заходів для покращення стану тканин пародонту і адаптаційно-трофічних систем організму в цілому працівникам аміачного виробництва (основна група) призначали фітоадаптогени:

- таблетки «Лецитин-2», дієтична добавка, до складу якої входить лецитин соняшниковий і цитрат кальцію (Заключення МОЗ України №5.08.07/630 від 23.02.2000 р.) - по 2 табл. 3 рази на добу незалежно від прийому їжі. Курс - 2 місяці 3 рази на рік;

- зубний еліксир «Цикорій», що містить біологічно активні речовини з коренів цикорію (Заключення МОЗ України №05.03.02-04/38251 від 16.09.2003 р.) - у виді полоскань порожнини рота з розрахунку 1-2 ч. л. еліксиру на ј склянки води після кожного прийому їжі під час проведення всього лікувально-профілактичного комплексу.

Працівникам контрольної групи додатково до основного курсу лікувально-профілактичних заходів фітоадаптогени не призначали.

Ефективність цих заходів в основній і контрольній групах оцінювали за результатами клініко-лабораторних досліджень через 1 рік.

Обробку результатів досліджень проводили варіаційно-статистичними методами аналізу на персональному комп'ютері ІBМ РС в SPSS SigmaStat 3.0 и Stat Soft Statistica 6.0 (2003 р.) за рекомендаціями Юнкерова В.І. і Григор'єва С.Г. (2002). Використовували t-критерій Ст'юдента, для оцінки лінійного зв'язку між двома перемінними проводили однофакторний кореляційний і регресійний аналіз і розраховували коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона (r) (r<0,3 характеризує слабкий, r=0,3-0,7 - помірний і r >0,7 сильний кореляційний зв'язок).

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений ретроспективний аналіз моніторингу повітряного басейну Одеського припортового заводу за період з 1998 до 2002 рр. показав, що сумарні інтегральні показники в одному і тому цеху та на території заводу не відрізнялись протягом 5 років, що говорить про ідентичні умови та повітряний басейн, в якому знаходяться працівники кожного цеху, але флюктуація показників, які реєструються, залежить від сезону і перевищує гранично допустиму концентрацію (ГДК) у зимовий період.

За ступенем ймовірного забруднення повітряного басейну ОПЗ виділені 3 зони ризику: зона порту, зона виробництва аміаку і карбаміду та зона зберігання рідкого аміаку.

Після ретельного аналізу отримані дані, які свідчать, що найбільш високі несприятливі цифри вимірів приходяться на осінньо-зимовий період і в зоні зберігання рідкого аміаку, яка є найбільш небезпечною для здоров'я працівників, тому що контрольні цифри концентрації аміаку переходять далеко за межі тисячі мг/м³ при найбільш допустимій концентрації 20 мг/м^3.

Ретроспективно проаналізована частота звертань працівників аміачного виробництва до стоматологічного відділення лікувально-оздоровчого центру з захворюваннями пародонта у період з 1998 по 2002 рік, яка за 5 років склала 1883 людини (62,8%) від 3000 робітників за списком.

Аналізу підлягли результати обстеження працівників чотирьох цехів, а саме цеха виробництва аміаку (ЦВА), цеха виробництва карбаміду (ЦВК), цеха перевантаження аміаку (ЦПА), цеха перевантаження карбаміду (ЦПК). Порівняння показників дозволило встановити розповсюдженість захворювань серед працівників аміачного виробництва в залежності від зони та цеха. Так, найбільше число звертань хворих на ГП спостерігалось серед працівників ЦВА і ЦВК, а хворих на ХКГ - серед працівників ЦПК та зони порту.

Встановлено також, що найбільша частота відвідувань лікаря-стоматолога працівниками з захворюваннями пародонта приходилась на осінньо-зимовий період, що співпадає з найбільш високими несприятливими цифрами вимірів шкідливої речовини у приміщеннях цехів і повітрі зони зберігання рідкого аміаку. Негативні зміни у зубо-щелепній системі ускладнюються відсутністю систематичної санації порожнини рота, що потребує розробки спеціальних організаційних заходів для стоматологічного обслуговування працівників аміачного виробництва.

Таким чином, вже попередній аналіз проведеного моніторингу повітряного середовища ОПЗ та частоти звертань працівників аміачного виробництва з захворюваннями пародонта дають підставу стверджувати, що розвиток й прогресування цих захворювань залежить від дії хімічного фактору в повітрі, який утворюється в процесі аміачного виробництва.

Після проведеного комплексного стоматологічного обстеження 1354 працівників аміачного виробництва (осіб чоловічої статі) захворювання пародонта діагностовано у 1221 осіб: у 571 працівника хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) (42,17%) і у 650 - генералізований пародонтит (ГП) різного ступеня (48,01%). Решта 133 працівника (9,82%) мали інтактні тканини пародонта. Тобто поширеність захворювань пародонта серед працівників аміачного виробництва склала 90,25%.

На основі проведених досліджень встановлено, що в структурі захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва мають перевагу дистрофічно-запальні захворювання пародонта. Із 650 осіб з діагностованим ГП у 219 (33,8%) визначено ГП початкового-I ступеня, у 357 (54,9%) - ГП I-II ступеня, що склало найбільш переважне число, і у 74 осіб (11,3%) - ГП ІІ ступеня.

При клінічному обстеженні виявлено, що несанована порожнина рота була у 514 працівників, що складає 37,97%. У 418 людей (30,88%) виявлені захворювання твердих тканин зубів, хоча на підприємстві є свій лікувально-оздоровчий центр зі стоматологічним відділенням, і за графіком 2 рази на рік проводиться медичний огляд усіх працюючих на підприємстві.

Серед місцевих пародонтопатогенних факторів треба виділити зубощелепні аномалії, які виявлені у 14,19% обстежених. Скупченість зубів у фронтальному відділі верхньої і/чи нижньої щелепи була визначена у 10,14%, що є одним з визначних факторів ризику запальних захворювань пародонта. Так, при обстеженні працівників зі скупченістю зубів 53% з них мали ХКГ, а 14% - ГП з максимальним ступенем резорбції альвеолярної кістки у фронтальному відділі.

Встановлена виражена залежність поширеності та ступеня важкості захворювань пародонта від стажу роботи працівників аміачного виробництва. У більшості обстежених, які проробили в аміачному виробництві від 5 років і більше, виявлено ГП різного ступеня (у 85,0±2,3%), у той час, як у працівників зі стажем роботи до 5 років в структурі захворювань пародонта частіше зустрічається хронічний катаральний гінгівіт, а ГП діагностовано у 43,3±6,4% обстежених в різних цехах. В контрольній групі (службовці заводоуправління) ХКГ діагностовано у 50,52%, а ГП різного ступеня - у 20,0% обстежених.

З віком поширеність ГП у працівників аміачних цехів також помітно зростає і в групі осіб віком 36-49 років складає 88,1±4,0% (в контрольній групі - 64,1±4,3%).

Серед особливостей клінічного перебігу ГП треба відмітити значну розповсюдженість наявності рецесії ясен у працівників аміачного виробництва, яка збільшується з віком (у віці 41-50 років - 47,92±3,22%).

При обстеженні 1354 працівників аміачного виробництва були виявлені нозологічні форми хвороб, якими найбільш страждають працівники. Встановлено, що найбільша кількість працівників спостерігається з хворобами органів дихання (43,5%) та травлення (18,8%). Хвороби нервової системи займають 11,5%, а 12,4% хвороб складають хвороби ока. Такий розподіл загально соматичної захворюваності серед працівників аміачного виробництва, показує, що аміак, в першу чергу, діє на органи верхніх дихальних шляхів. Знаходячись під постійним впливом аміаку, працівники пред'являють скарги на головну біль, поганий сон та апетит, підвищену роздратованість, подразнення кон'юнктиви, гіпотонію, тахікардію.

Проведені дослідження довели значну варіабельність показників гігієнічних і пародонтальних індексів, що характеризують стан тканин пародонта, у працівників аміачного виробництва в залежності від віку хворих, стажу роботи на підприємстві, цеха виробництва, наявності соматичних захворювань та захворювання пародонта (ХКГ або ГП різного ступеня). Тому, з метою визначення впливу різних факторів на рівень гігієни порожнини рота і стан тканин пародонта (за індексом РМА та ступенем кровоточивості ясен) проведено кореляційний аналіз даних (табл. 1). В матрицю спостережень (базу даних) були внесені усі обстежені працівники аміачного виробництва основної і контрольної групи з інтактним пародонтом, ХКГ і ГП різного ступеня (n = 1354); відповідні кількісні характеристики факторів, що вивчаються (вхідні параметри, n=4), і об'єктивні гігієнічні і пародонтальні індекси (вихідні параметри, n=3). У результаті багатофакторного кореляційного аналізу побудована кореляційна матриця (табл. 1), що містить коефіцієнти кореляції Пірсона (r) та рівні їх значимості (p) для всіх пар змінних.

В результаті проведеного кореляційного аналізу встановлено помірний прямий статистично значимий (р<0,001) кореляційний зв'язок між стажем роботи і впливом шкідливої речовини та показником індексу гігієни порожнини рота (відповідно r = 0,412, r = 0,482); між стажем роботи і впливом аміаку і карбаміду та показником запалення тканин пародонта - індексом РМА (відповідно r = 0,605, r = 0,373); між віком працівників, стажем роботи і ступенем кровоточивості ясен (відповідно r = 0,514, r = 0,432). Встановлені кореляційні взаємозв'язки підтверджують вплив аміачного виробництва і тривалого часу роботи на цьому підприємстві на погіршення гігієнічного стану порожнини рота і розвиток запалення тканин пародонта у працівників.

Таблиця 1. Кореляційна матриця зв'язків між віком працівників, стажем роботи, впливом аміаку і карбаміду, наявністю соматичних захворювань та об'єктивними гігієнічним і пародонтальними індексами

Для визначення механізмів пошкоджуючої дії продуктів аміачного виробництва на тканини пародонта та організм в цілому проведено вивчення стану адаптаційно-трофічних систем організму, а саме стану місцевого імунітету порожнини рота і гуморального системного імунітету і системи ПОЛ-АОС.

Лізоцим відіграє особливу роль у процесах, які відбуваються у порожнині рота. Однією з важливих фізіологічних функцій лізоциму є імунологічний контроль біоценозу ротової порожнини. За нашими даними, вміст лізоциму в ротовій рідині працівників аміачного підприємства практично не відрізняється від контрольної групи, що свідчить про стабільність захисних антимікробних систем ротової порожнини.

Одним з головних компонентів місцевого імунітету слизових оболонок порожнини рота є секреторний імуноглобулін А. У працівників аміачного виробництва виявлено зниження концентрації SIgA, яка досягає найменших величин у осіб, які контактують з карбамідом (у ЦПК - від 0,47±0,04 г./л в осіб 20-35 років до 0,39±0,02 г./л в осіб старше 50 років у порівнянні з 0,49±0,05 г./л в осіб контрольної групи).

Паралельно зі зниженням рівня SIgA відмічена тенденція до зниження вмісту імуноглобулінів А, G і М в ротовій рідині. Так, вміст IgА у працівників усіх цехів знижено на 0,03 - 0,05 г./л, вміст IgG знижений в межах від 0,04 до 0,05 г./л, вміст IgМ - на 0,05 - 0,06 г./л, що пов'язано з пригніченням продукції імуноглобулінів плазмоцитами слизової оболонки. Виявлені зміни вказують на зниження рівня специфічного гуморального імунітету ротової порожнини.

Враховуючи той факт, що проникливість судин слизової оболонки збільшена із-за подразнюючої дії аміаку, слід очікувати підвищення рівня сироваткових імуноглобулінів. Нами встановлена тенденція до зростання рівня IgА в сироватці крові у працівників ЦВК, ЦПА і ЦПК, IgG - у працівників ЦВК і ЦПК, IgМ - у працівників ЦВК у порівнянні з контрольною групою.

В результаті проведеного однофакторного кореляційного аналізу встановлено слабкий, але статистично значимий (р<0,001), прямий (r = 0,160) кореляційний зв'язок між впливом аміаку і карбаміду та вмістом лізоциму в ротовій рідині; помірний, зворотний, статистично значимий (р<0,001) кореляційний зв'язок між дією шкідливих речовин і вмістом SIgA в ротовій рідині (r = -0,575); сильний, зворотний, статистично значимий (р<0,001) кореляційний зв'язок між дією шкідливих речовин і вмістом мономерного IgA в ротовій рідині (r = -0,800). Статистично значимі кореляційні взаємозв'язки встановлені також для підтвердження залежності концентрації лізоциму, SIgA та IgA в ротовій рідині від віку працівників, стажу роботи на підприємстві та наявності супутніх соматичних захворювань.

У працівників аміачного виробництва висока частота та інтенсивність захворювань пародонта значною мірою обумовлена порушенням метаболізму в тканинах, що підтверджується змінами біохімічних показників ротової рідини (табл. 2).

Таблиця 2. Показники системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині працівників аміачного виробництва (М+m)

Наведені в табл. 2 дані свідчать, що у працівників аміачного виробництва спостерігається достовірний зріст рівня МДА порівняно з контрольною групою, що вказує на посилення інтенсивності процесів ПОЛ, яке активізує окиснення важливих компонентів клітинних мембран. Це, у свою чергу, викликає різні зміни зі сторони антирадикальної і антиперекисної ланки антиоксидантної системи. При розвитку запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта більш за все страждає протиперекисний глутатіоновий захист, про що свідчить достовірне (р<0,05) зниження активності глутатіонредуктази у працівників всіх цехів. При цьому спостерігається деяке підвищення активності глутатіонпероксидази.

Встановлено також достовірне зростання вмісту тіолових і дисульфідних сполук і значне збільшення співвідношення SS/SH-груп, що свідчить про окиснення вільних SH-груп, які входять до активного центру тіолових ферментів. Все це вказує на суттєвий дисбаланс в системі ПОЛ-АОС у працівників цехів, зв'язаних з виробництвом і перевантаженням аміаку і карбаміду.

За результатами проведеного однофакторного кореляційного аналізу встановлено сильний, прямий, статистично значимий (р<0,001) кореляційний зв'язок між вмістом МДА в ротовій рідині і контактом із аміаком і карбамідом (r = 0,734); слабкий, прямий, але статистично значимий (р<0,001) зв'язок між вмістом МДА і стажем роботи на підприємстві (r = 0,257).

Також встановлено помірний, зворотний, статистично значимий (р<0,001) кореляційний зв'язок між активністю глутатіонредуктази в ротовій рідині і контактом із аміаком і карбамідом (r = -0,537); слабкий, зворотний, але статистично значимий (р<0,01) зв'язок між активністю глутатіонредуктази і стажем роботи на підприємстві (r = -0,192).

Таким чином, доведено вплив шкідливих продуктів аміачного виробництва на інтенсифікацію ПОЛ і виснаження фізіологічної АОС, що є підставою для призначення антиоксидантів в комплексі лікувально-профілактичних заходів у працівників даного підприємства.

Дані, наведені в табл. 3, свідчать також про негативний вплив шкідливих речовин різної сили, що треба враховувати при плануванні профілактичних заходів. Так, найбільш статистично значимими є кореляційні зв'язки між досліджуваними показниками у працівників ЦВА (відповідно r = 0,741, r =-0,687).

Таблиця 3. Кореляційна матриця зв'язку між станом антиоксидантної системи та впливом шкідливої речовини

На підставі аналізу результатів проведених клінічних, імунологічних і біохімічних досліджень розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів в хворих на ХКГ і ГП різного ступеня із обов'язковим призначенням засобів адаптогенної дії, що мають виражені антиоксидантні, протизапальні, антимікробні, імуномоделюючі властивості.

Після проведеного комплексу запропонованих лікувально-профілактичних заходів з прийняттям засобів адаптогенної дії рослинного походження (таблеток «Лецитин-2» і полоскань порожнини рота зубним еліксиром «Цикорій») встановлена висока терапевтична ефективність проведених заходів, що підтверджено результатами клініко-лабораторного обстеження працівників через 1 рік.

При клінічному обстеженні працівників ОПЗ через 1 рік отримані дані, що вказують на покращення стану тканин пародонта і рівня гігієнічного догляду за порожниною рота. У працівників з захворюваннями пародонту після використання препарату «Лецитин-2» та зубного еліксиру «Цикорій» відбулось значне зниження кровоточивості ясен, усунення набряклості, нормалізація кольору ясен, про що саме свідчить зниження індексу гінгівіту РМА. Так, в основній групі обстежених працівників різних цехів показники індексу РМА покращились в середньому на 80%, значення гігієнічного індексу Грін-Вермільона зменшилось в середньому на 75,2%.

Треба відмітити, що після ефективних лікувально-профілактичних заходів наступило одужання хворих на ХКГ. З 44,5% хворих з попереднім діагнозом - ХКГ, через 1 рік з таким діагнозом залишилось 14,8%.

Проведені дослідження у віддалений термін спостережень показали позитивний вплив запропонованого комплексу на показники гомеостазу порожнини рота та імунного статусу хворих.

За результатами досліджень встановлено, що рівень секреції нестимульованої слини у працівників різних вікових груп після проведених профілактичних заходів дещо збільшився, і показник контрольної групи склав 0,49±0,03 мл/хв, у працівників ЦВА - 0,53±0,04 мл/хв, ЦВК - 0,59±0,03 мл/хв, ЦПА - 0,68±0,04 мл/хв, ЦПК - 0,68±0,04 мл/хв.

Серед класів імуноглобулінів, що досліджувались, можна відзначити достовірне зниження, в порівнянні з показником до профілактики, вмісту IgA в ротовій рідині (р < 0,05) працівників основної групи, що вказує на зменшення напруги факторів місцевого імунологічного захисту порожнини рота. Показники вмісту IgG і IgМ у ротовій рідині після проведеного курсу профілактики, навпаки, були значно вищими, ніж до початку лікування.

Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що використання лікувально-профілактичних засобів - «Лецитину-2» і зубного еліксиру «Цикорій» - сприяє посиленню процесів самоочищення порожнини рота, що привело до зниження інтенсивності або повної ліквідації запального процесу в тканинах пародонта. Нормалізація гомеостазу порожнини рота, позитивні зміни в стані гуморального імунітету ротової рідини, в свою чергу, сприяють попередженню хронізації і прогресування дистрофічно-запального процесу в пародонті.

Після проведених профілактичних заходів значно покращились біохімічні показники ротової рідини у працівників всіх вікових груп, в різних цехах. Встановлено значне зниження інтенсивності процесів ПОЛ, на що вказує достовірне падіння вмісту МДА та підвищення активності глутатіонредуктази, яке пов'язане зі здатністю лецитину викликати активацію цього ферменту.

Найбільш суттєве, достовірне зменшення вмісту МДА (р<0,05) зафіксовано в групі працівників ЦВА (з 26,9±1,3 мкмоль/л до 15,8±1,3 мкмоль/л).

Використання комплексу профілактичних заходів із застосуванням лецитинового засобу у хворих на ГП сприяє підвищенню активності антиоксидантних ферментів. Так, активність глутатіонредуктази збільшилась в середньому у 2-3 рази в залежності від цеху виробництва, що свідчить про нормалізацію стану антиоксидантної глутатіонової системи.

Таким чином, встановлена виражена нормалізуюча дія профілактичних засобів адаптогенної дії рослинного походження (значною мірою «Лецитину-2») на показники системи ПОЛ-АОС у ротовій рідині працівників аміачного виробництва з запальними захворюваннями пародонта.

Отримані дані дозволяють рекомендувати запропонований комплекс заходів із використанням фітоадаптогенів (таблеток «Лецитин-2» і зубного еліксиру «Цикорій») для щорічного застосування у працівників шкідливих хімічних виробництв з запальними захворюваннями пародонта.

Висновки

В дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні методу профілактики захворювань пародонта у працівників аміачного підприємства з урахуванням особливостей клінічного перебігу захворювань, превалюючих факторів ризику шкідливого виробництва і механізмів реалізації його патогенної дії на тканини пародонта.

Санітарно-гігієнічний стан на території аміачного виробництва характеризується середньорічними показниками концентрації аміаку в повітряному середовищі, які не перевищують ГДК, але в зонах виробництва та перевантаження аміаку, його концентрація в осінньо-зимовий період перевищує ГДК в 12 разів, що супроводжується підвищенням захворюваності тканин пародонта в цей період.

Установлена висока поширеність захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва - 90,2%. Хронічний катаральний гінгівіт діагностовано у 42,2% обстежених, ГП різного ступеня - у 48,0%. Лише 9,8% працівників виробництва мали інтактні тканини пародонта.

Встановлено, що у працівників аміачного підприємства відбувається достовірний зріст вмісту МДА в ротовій рідині на тлі достовірного зниження активності антиоксидантного ферменту - глутатіонредуктази, що свідчить про виражений дисбаланс в системі ПОЛ-АОС і є біохімічним підтвердженням дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта.

Визначена напруга гуморальних факторів місцевого імунітету порожнини рота (за вмістом імуноглобулінів в ротовій рідині) та зниження антимікробного захисту ротової порожнини (за зниженням концентрації секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині) у працівників аміачного виробництва, що призводить до значного погіршення рівня гігієни порожнини рота й прогресування дистрофічно-запального процесу в пародонті.

Запропоновано й обґрунтовано включення до комплексу лікувально-профілактичних заходів у працівників аміачного виробництва з захворюваннями пародонта фітоадаптогенів - таблетованого засобу «Лецитин-2» і зубного еліксиру «Цикорій», що дозволило значно покращити стан тканин пародонта, підвищити рівень гігієни порожнини рота, нормалізувати метаболічні порушення в тканинах пародонта, підвищити рівень антимікробного захисту ротової рідини, активізувати загальну реактивність організму.

Доведена висока терапевтична ефективність проведених профілактичних заходів у працівників аміачного виробництва - хворих на ХКГ і ГП різного ступеня, що підтверджено позитивною динамікою клініко-лабораторних показників у віддалений термін - через 1 рік.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Михайленко І.О. Хімічне підприємство, як фактор ризику виникнення захворювань пародонту / І.О. Михайленко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2004. - Том 140, часть ІІ. - С. 90-91.

Бабов Є.Д. Стан місцевого імунітету у працівників хімічного виробництва / Є.Д. Бабов, І.О. Михайленко // Вісник морської медицини. - 2005. - №2. - С. 3-6. Автору належить проведення клінічних і лабораторних досліджень, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків, підготовка статті до друку.

Михайленко И.А. Состояние антиоксидантной системы у работников химического производства / И.А. Михайленко // Український медичний альманах. - 2005. - Том 8, №2. - С. 96-98.

Бабов Є.Д. Вплив профілактичних засобів на стан тканин пародонта у робітників аміачного виробництва / Є.Д. Бабов, І.О. Михайленко // Досягнення біології та медицини. - 2008. - №1 (11). - С. 35-39. Участь здобувача полягає у пошуку літературних даних, проведенні клінічних досліджень та аналізі результатів лабораторних досліджень, статистичній обробці даних, підготовці статті до друку.

Бабов Є.Д. Стан тканин пародонту у працівників аміачного виробництва / Є.Д. Бабов, І.О. Михайленко // Вісник стоматології. - 2008. - №2. - С. 26-29. Дисертантом самостійно проведено клінічні обстеження, статистичну обробку даних концентрації аміаку в повітряному середовищі виробництва, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків, написання статті.

Михайленко І.О. Стан захворювань пародонту на аміачному підприємстві / І.О. Михайленко // Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Вчені майбутнього», м. Одеса, 18-19 жовтня 2005 р.: тези допов. - Одеса, 2005. - С. 163.

Михайленко І.О. Негативний вплив хімічного виробничого середовища на стан тканин пародонту / І.О. Михайленко // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики захворювань внутрішніх органів і кістково-м'язової системи у працівників промислових підприємств» м. Одеса, 19-20 квітня 2006 р: тези допов. - Одеса, 2006. - С. 26-27.

Бабов Є.Д. Ефективність використання комплексу профілактичних заходів при захворюваннях тканин пародонту у працівників аміачного виробництва / Є.Д. Бабов, І.О. Михайленко // Науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю «Вчені майбутнього», м. Одеса, 25-26 жовтня 2006 р.: тези допов. - Одеса, 2006. - С. 152. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні клініко-лабораторних досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів, підготовці матеріалів до друку.

Бабов Є.Д. Стоматологічна захворюваність працівників аміачного виробництва / Є.Д. Бабов, І.О. Михайленко // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. с міжнародною участю «Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології» з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, 3-4 квітня 2008 р.). - 2008. - №1. - С. 16-17. Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень та аналізі матеріалу, підготовці матеріалу до друку.

Размещено на Allbest.ru