Лапароскопічна апендектомія з використанням методу електрозварювання біологічних тканин (клініко-експериментальне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лапароскопічна апендектомія з використанням методу електрозварювання біологічних тканин (клініко-експериментальне дослідження)

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми

В структурі захворюваності на гостру хірургічну абдомінальну патологію гострий апендицит продовжує займати одне з провідних місць. При цьому на фоні поступового зменшення за останні роки кількості захворювань відмічається зростання кількості його деструктивних форм, що пояснює збільшення післяопераційних гнійних ускладнень і тривалості періоду видужання (Кулик Я.П., 1999; Бараев Т.М., 2000; Туманова А.Б., Алексан-дров К.Р., 2000).

Це найчастіша хірургічна причина болю в животі і розповсюджена причина розвитку гнійних ускладнень, в тому числі перитоніту. Захворюваність на гострий апендицит коливається в межах 4,5-5 на 1000 населення. За даними Томашука І. П. (1994), Бойко В.В. (2007) в цілому в лікарнях близько 30% оперативних втручань складають апендектомії, а в стаціонарах, які здійснюють невідкладну хірургічну допомогу, ця цифра може досягати - 45-65% (Зубков О.Б., 1995).

Але, не зважаючи на безсумнівні успіхи ургентної хірургії, летальність при гострому апендициті залишається достатньо високою: загальна летальність за даними Сухопари Ю.Н. (2003) складає 0,2-0,4%, за даними Гринберга А.А. (1998) - від 0,1 до 0,5%. При пізній госпіталізації на фоні цукрового діабету деструктивних формах відсоток летальних випадків зростає на порядок - до 1-2% (Хрипун А.И., 2006) та до 3% за даними Туманової А.Б. та Александрова К.Р. (2000).

Проблема нагноєння післяопераційної рани залишається актуальною особливо при деструктивних його формах. Слід відмітити, що відсоток нагноєнь післяопераційної рани при виконанні апендектомії стандартним доступом за Мак-Бурнеєм складає в середньому 2-3%, а при гангренозно-перфоративному апендициті з явищами перитоніту - до 90%. В цілому гнійні ускладнення після лапароскопічної апендектомії спостерігаються в 4 рази рідше, ніж після відкритої апендектомії і складають близько 1,2% (Сєдов В.М., 1995).

Слід зауважити, що приблизно у 40% хворих, яким виконана апендектомія стандартним способом із доступу за Мак-Бурнеєм, визначається спайковий процес в правій здухвинній ділянці, що може призвести до спайкової кишкової непрохідності, вторинного безпліддя у жінок, хронічного больового синдрому (Гринберг А.А., 1998).

Із 1990 року лапароскопічна апендектомія почала виконуватися в багатьох клініках Німеччини, США, клініках країн західної Європи. На теперішній час лапароскопічна апендектомія виконується лігатурним або апаратним способом, інколи із зануренням кукси апендикса кісетним та Z-подібним швами.

Як стандартна відкрита апендектомія із доступу за Мак-Бурнеєм, так і лапароскопічна апендектомія мають недоліки. При стандартній відкритій апендектомії із доступу за Мак-Бурнеєм - це деформація купола сліпої кишки кісетним та Z-подібним швами, незадовільний косметичний ефект, неможливість виконати адекватну ревізію органів черевної порожнини.

Основним недоліком лапароскопічної апендектомії лігатурним способом є інфікованість кукси апендикса (Hart R., Rajgopal C., Pleves A., 1996). А необхідність коагуляції кукси апендикса може призвести до опіку купола сліпої кишки та розвитку тифліту. Серед недоліків лапароскопічної апендектомії апаратним способом - це висока вартість ніж-степлерів та витратних до них матеріалів.

Основними ускладненнями після лапароскопічної апендектомії лігатурним способом являються інфекційні запальні ускладнення черевної порожнини (до 6%), післяопераційний тифліт (до 3-5%), що в цілому складає від 9 до 11% (Федоров И.В., 2001; Дербенев В.В., 2005; Callery M.P., Super N.G., Stransberg S.M., 1996).

Отже, на сьогоднішній день перелік найчастіших ускладнень та їх частота обумовлені недоліками техніки існуючих незанурюючих способів обробки кукси апендикса та вибору того чи іншого способу операції.

На сьогоднішній день розроблена технологія електрозварювання м'яких біологічних тканин в Інституті електрозварювання ім. Б. Є. Патона АН України, яка вперше в експерименті застосована в Національному інституті хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова АМН України. Технологія електро-зварювання застосовувалась в експерименті та клініці при операціях на печінці, жовчному міхурі, судинах, тонкій кишці, під час яких доведено її ефективність та безпечність (Фурманов Ю.А., Ничитайло М.Е., 2004).

Застосування технології електрозварювання в ургентній хірургії, зокрема при гострому апендициті достатньо не вивчено, тому потребує подальших експериментальних та клінічних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова «Особливості компенсаторно-пристосувальних процесів в організмі при захворюваннях органів черевної порожнини, малого тазу та клініко-експериментальне обґрунтування нових способів лікування», № держреєстрації 0106 U 006045.

Мета дослідження - покращити результати хірургічного лікування хворих на гострий апендицит шляхом розробки та впровадження в практику нового лапароскопічного способу обробки основи та брижі червоподібного відростка з використанням методу електрозварювання біологічних тканин.

Завдання дослідження:

1. Вивчити частоту інтраопераційних та післяопераційних ускладнень при виконанні лапароскопічної апендектомії лігатурним способом.

2. Дослідити патоморфологічну структуру тканин кукси червоподібного відростка та процеси її регенерації після апендектомії методом електрозварювання біологічних тканин в експерименті та клініці.

3. Дослідити апоптоз та некроз клітин тканин кукси червоподібного відростка після апендектомії методом електрозварювання біологічних тканин в експерименті.

4. Провести мікробіологічне дослідження кукси апендикса, що сформована лігатурним способом, а також з використанням методу електрозварювання біологічних тканин.

5. Провести порівняльну характеристику різних способів лапароскопічної апендектомії та довести перевагу лапароскопічної апендектомії з використанням методу електрозварювання м'яких біологічних тканин над іншими способами.

Об'єкт дослідження - тканини кукси апендикса, які оброблені методом електрозварювання м'яких біологічних тканин та за допомогою діатермокоагуляції.

Предмет дослідження - перебіг процесів регенерації тканин кукси апендикса, яка сформована з використанням методу електрозварювання м'яких біологічних тканин.

Методи дослідження: клінічний, лабораторний, метод діагностичної лапароскопії, метод ультразвукової діагностики, метод проточної цито-флуорометрії, патоморфологічний метод, метод пневмопресії, бактеріологічний метод.

Наукова новизна отриманих результатів

Досліджено можливість виконання апендектомії методом електрозварювання м'яких тканин в експерименті та доведено, що запропонований спосіб є надійний і безпечний, забезпечує герметичність та стерильність кукси апендикса, а також забезпечує надійний гемостаз при обробці брижі червоподібного відростка.

Досліджено патоморфологічну структуру тканини кукси апендикса в експерименті та в клінічних умовах, що оброблені апаратом для електрозварювання м'яких біологічних тканин.

Вперше досліджено апоптоз та некроз клітин тканин кукси апендикса в експерименті на тваринах. Досліджено мікробіологічний спектр кукси апендикса, що сформована з використанням методу електрозварювання біологічних тканин.

Вперше в клінічній практиці при лапароскопічній апендектомії для обробки основи апендикса та його брижі був застосований метод електрозварювання м'яких тканин.

Практичне значення отриманих результатів

Проведені дослідження дають можливість більш обґрунтовано застосовувати лапароскопічну апендектомію з використанням методу електрозварювання м'яких біологічних тканин, а також надавати перевагу цьому способу над іншими у конкретного пацієнта. Розроблений спосіб обробки кукси апендикса дає змогу спростити техніку лапароскопічної апендектомії та покращити результати лікування хворих на гострий апендицит.

Результати роботи впроваджені в практику та використовуються у Військово-медичному центрі Центрального регіону, у госпіталі СБУ м. Київ.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі хірургії №1 та на кафедрі оперативної хірургії з топографічною анатомією Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача

Ідея дисертаційної роботи запропонована науковим керівником. Спільно з науковим керівником сформульовано мету і завдання наукової роботи, розроблено програму дослідження. Здобувачем особисто проведено аналіз літературних та наукових джерел, виявлено невирішені проблеми за темою дисертації, особисто виконано оперативні втручання на тваринах та у людей. Інтерпретація результатів гістологічних досліджень тканин апендикса тварин та людей виконувались дисертантом з консультативною допомогою доктора медичних наук, професора М.С. Пушкаря. Первинна обробка результатів досліду, підсумки і попередні висновки зроблені автором самостійно. Разом з науковим керівником обґрунтована та розроблена методика використання технології електрозварювання при лапароскопічній апендектомії, проведена остаточна інтерпретація результатів проведеної роботи, формулювання наукових положень, висновків та практичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації доповідались на: науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні ускладнень гострої патології органів черевної порожнини» (Чернівці, 2005), ІІ з'їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання абдомінальної та судинної хірургії. Клінічні проблеми трансплантації органів» (Київ, 2006), науково-практичній конференції «Актуальні питання хірургічної та анестезіологічної служби Збройних сил України» (Київ, 2006), науково-практичній конференції «Актуальні питання хірургічного та анестезіологічного забезпечення Збройних сил України. Рекомендації з питань невідкладної допомоги» (Вінниця, 2008).

Публікації

Результати досліджень дисертації опубліковані в 9 друкованих роботах, з них 5 - у фахових журналах, які рекомендовані до друку ВАК України та 4 - у збірниках наукових праць. Отримано патент на корисну модель №14983, МПК А61В17/00 «Спосіб обробки брижі та кукси апендикса».

Обсяг і структура дисертації

Дисертація викладена на 138 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, який включає 197 джерел (з них 63 зарубіжних). Робота ілюстрована 4 таблицями та 66 рисунками.

Зміст роботи

червоподібний відросток апендектомія лапароскопічний

Матеріали та методи дослідження

В основі даної роботи лежать експериментальні та клінічні дослідження щодо вивчення можливості формування кукси червоподібного відростка з використанням методу електрозварювання м'яких біологічних тканин. В роботі використовувався електрозварювальний комплекс ЕК-300М1.

Об'єктом експериментального дослідження були кролики. Робота була виконана згідно з «Правилами проведення робіт з використанням експериментальних тварин» та норм, викладених в законодавчих актах, що стосуються питань про жорстоке поводження з тваринами, а саме: статтею 89 Кодексу України про адміністративне правопорушення, статтею 299 Кримінального Кодексу України, статтею 58 Закону України «Про тваринний світ» від 03.03.1993 р. Комітетом з біоетики ВНМУ ім. М. І. Пирогова встановлено, що проведені дослідження не суперечать загальноприйнятим біоетичним нормам і виконані із дотриманням відповідних міжнародних положень стосовно проведення експериментальних досліджень (протокол №9 від 7.05.2008).

В експериментальній частині роботи були задіяні 44 безпородних статевозрілих кролика вагою від 1,5 до 3,6 кг віком до 1,5 року. Експериментальна частина роботи включала гістологічне дослідження тканин кукси червоподібного відростка в післяопераційному періоді (І група - 32 тварини), а також дослідження апоптозу та некрозу інтактних тканин кукси червоподібного відростка та після апендектомії методом електрозварювання м'яких біологічних тканин (ІІ група - 12 тварин).

Тварини І групи виводились із експерименту на 3, 7, 14 та 30 післяопераційну добу. Матеріал для гістологічного дослідження відбирався шляхом розрізання на паралельні пластини завтовшки до 0,3 см через усі шари кукси відростка, а також по ходу вісі кукси органа в зоні післяопераційного рубця у напрямку перпендикулярному до нього. Після чого матеріал фіксували протягом доби у 10% водному розчині нейтрального формаліну, об'єм якого у 10-20 разів перевищував об'єм вміщеного матеріалу. Вирізку останнього проводили після фіксації. У кожному випадку отримували 4-6 шматочків завтовшки 2-3 мм та площею до 1 см² із зони рубця на всю його товщину. Отриманий матеріал зневоднювали у спиртах висхідної концентрації та заливали парафіном за звичайною методикою.

З метою морфологічного вивчення експериментального матеріалу, всі мікротомні зрізи завтовшки 4-5 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином для гістологічного дослідження, а також проводили визначення сполучнотканинних компонентів за гістохімічним методом Ван Гізон. Позитивною реакцією вважалося темно-коричневе або чорне забарвлення ядер, червоне забарвлення колагенових волокон, жовте забарвлення цитоплазми, особливо гладких та поперечносмугастих м'язів, кератину та еритроцитів.

Зрізи досліджувалися під мікроскопом фірми «OLYMPUS» при збільшенні у 100 та 400 разів.

У 3 тварин ІІ групи інтраопераційно забирались інтактні тканини червоподібного відростка, у решти - 9 тварин тканини кукси червоподібного відростка на 3, 7 та 14 післяопераційну добу. Забраний матеріал одразу занурювались в глютаральдегід, в якому і доставлялись в лабораторію. Дослідження виконувалось на цитофлуорометрі. Суспензія клітин готувалась з шматочків тканин кукси апендикса кроликів об'ємом 1-2 мм³, які розділяли на 4 частинки в фосфатно-сольовому буфері з pH=7,4, після чого їх подрібнювали в пристрої для гомогенізації-дезагрегації Medimachine (DakoCytomation) з 1,5 мл ФСБ 3 хвилини. Отриману суспензію клітин фільтрували через фільтр Filcоns 50 мкм і відмивали в 1,5 мл ФСБ шляхом центрифугування при 6000 обертах за хвилину на протязі 7 хвилин. Після видалення супернатанта і додавання до осаду ФСБ проводили інкубацію отриманої суспензії клітин Annexin V-FITC (1 мкл) та Propedium Iodide (2,5 мкл) відповідно до протоколу-інструкції використання «APOPTEST tm - FITC» (DAKO). Цитофлуорометрію проводили на лазерному проточному цитофлуорометрі (аргон 488 нм) «PAS» (Partec) з наступним аналізом за допомогою програмного забезпечення для аналізу великих масивів даних FloMax. Враховували дані отримані по прямому (FSC) та боковому (SSC) світлорозсіюванню, а також по флюорисценції клітин на першому (FL1) та другому (FL2) фотопримножувачах. Компенсація накладання флюорисценції здійснювалась засобами програмного забезпечення. Після отримання гістограм для відокремлення від фонових шумів, уламків клітин та інших мікрочастинок формували зону інтересу - гейт R1, який і підлягав безпосередньому аналізу. На гістограмах FL1/FL2 отримували чотири варіанта експресії маркерів: Q1 (експресія Propedium Iodide) - некроз, Q2 (експресія Propedium Iodide та Annexin V-FITC - подвійне фарбування) - некроз-пізній апоптоз, Q3 (без експресії), Q4 (експресія Annexin V-FITC) - апоптоз.

З отриманих даних видно, що на ранній стадії апоптозу цілісність клітинної мембрани зберігається, однак відбувається перебудова її фосфоліпідних компонентів і на поверхні клітини з'являється фосфатидилсерин. Annexin V-FITC здатний з'єднуватися з фосфатидилсерином у присутності кальцію. Одночасне фарбування анексином V-FITC та йодидом пропидія дозволяє відділити клітини, які загинули від клітин, що тільки ступили на шлях апоптозу.

Клінічна частина роботи складалась з комплексного обстеження та лікування 135 пацієнтів з гострим апендицитом за період з 2004 р. по 2008 р. із застосуванням традиційних лапароскопічних способів апендектомії та удосконаленого лапароскопічного лігатурного способу апендектомії із використанням технології електрозварювання біологічних тканин.

Всі хворі були розподілені на наступні групи: I - основна група (n=93); II - група порівняння (n=42). Вік хворих складав від 17 до 54 років. Середній вік складав 36 років. Чоловіків було 108 (80%±3,44%), жінок - 27 (20%±3,44%).

Таблиця 1. Розподіл пацієнтів за статтю в групах

Гострий катаральний апендицит спостерігався в 32 випадках (23,7%±3,66), гострий флегмонозний апендицит - в 92 випадках (68,2%±4,01%), гострий гангренозний - в 11 випадках (8,1%±2,35%).

Таблиця 2. Розподіл пацієнтів по групам та діагнозам

Операції виконувались під ендотрахеальним наркозом. Основну групу склали пацієнти, яким виконувалась лапароскопічна апендектомія з використанням методу електрозварювання біологічних тканин. В групу порівняння увійшли пацієнти, яким виконувалась лапароскопічна апендектомія лігатурним способом, а також шляхом кліпації основи та брижі червоподібного відростка. Всі хворі були прооперовані через 2-6 годин з моменту госпіталізації. Інтраопераційно в обох групах хворих виконувався посів з кукси червоподібного відростка. Також виконувалось гістологічне дослідження зварювального шва червоподібного відростка людини та проба на його міцність, яка визначалась за допомогою методу пневмопресії.

Результати дослідження та їх обговорення

Згідно даних патогістологічного дослідження кукси апендикса кролика після апендектомії методом електрозварювання на 3 післяопераційну добу на тлі явищ помірного ексудативного запалення мали місце ознаки проліферації мезотелію від периферії до центру зварювального шва. На 7 післяопераційну добу мали місце ознаки проліферації фібробластів, мезотеліоцитів в ділянці зварювального шва. Кукса відростка спроможна та герметична. На 14 післяопераційну добу поряд із явищами проліферації відмічалися явища фібрилогенезу. Кукса відростка герметична та спроможна. На 30 післяопераційну добу спостерігаються явища завершеного формування сполучної тканини, завершений фібрилогенез та відсутність грануляційної тканини.

За даними проточної цитофлуорометрії інтактних тканин червоподібного відростка кролика відсоток життєздатних клітин (Q3 - клітини в стані апоптозу та Q4 клітини, які ще не стали на шлях апоптозу) складає 84,97%0,24%.

Згідно даних проточної цитофлуорометрії на 3 післяопераційну добу в зоні зварювального шва кукси червоподібного відростка кролика середня кількість життєздатних тканин складає 71,23%0,31%.

На 7 післяопераційну добу за даними проточної цитофлуорометрії відсоток життєздатних клітин складає 75,69%0,22%.

На 14 післяопераційну добу за даними проточної цитофлуорометрії відсоток життєздатних клітин складає 75,74%0,27%.

При цьому потрібно врахувати, що відсоток життєздатних клітин здорових тканин апендикса кролика складає 84,97%0,24%. Також необхідно зауважити, що метод електрозварювання біологічних тканин передбачає дозований термічний вплив на тканини, під час якого відбувається денатурація білка, зниження гідрофільності тканин, але при цьому зберігається їх структура.

Якщо значення 84,97%0,24% - показник життєздатних клітин здорових тканин апендикса кролика за даними методу проточної цитометрії прийняти за норму (100%), то відповідно мінімальний показник кількості життєздатних клітин на 3 післяопераційну добу - 71,23%0,31% (що складає 83,82% від норми), на 7 добу - 75,69%0,22% (що складає 89,07% від норми) та на 14 добу - 75,74%0,27% (що складає 89,13% від норми).

Таким чином, після виконання апендектомії методом електрозварювання біологічних тканин в експерименті на кроликах, стан тканин в ділянці зварювального шва, а саме їх життєздатність забезпечує регенерацію та закриття просвіту органу.

Згідно даних гістологічного дослідження тканини в ділянці зварювального шва червоподібного відростка людини зберігають свою структуру, що обумовлює міцність зварювального шва. Також при збільшенні навіть в 400 разів в ділянці зварювального шва відмічається щільне прилягання всіх шарів протилежних стінок відростка в тому числі і слизових оболонок, що засвідчує герметичність з'єднання.

Згідно даних манометричної проби зварювального шва червоподібного відростка людини тиск, при якому відбувається руйнування шва складає 180 мм. рт. ст.

В ІІ (порівняльній) групі хворих після лапароскопічної апендектомії лігатурним способом та після лапароскопічної апендектомії, під час якої кукса та брижа червоподібного відростка оброблялись шляхом кліпації відмічались типові інтраопераційні та післяопераційні ускладнення, що відмічалось багатьма авторами (Дербенев В.В., 2005), а також частота їх виникнення. Серед інтраопераційних ускладнень в 11,9%±5% відмічаються кровотечі, в 7,1%±3,96% - часткова або повна ампутація відростка при його кліпації, що також співпадають з даними літератури (Некрасов А.Ю., 2006). Серед післяопераційних ускладнень переважали інфекційні та запальні ускладнення черевної порожнини, які спостерігались в 12%±5%, а саме: в 4,8%±3,23% - післяопераційний тифліт, в 4,8%±3,23% - інфільтрат правої здухвинної ділянки та в 2,4%±2,36% випадків - абсцес ілеоцекального кута. Кількість післяопераційних ускладнень співпадали як по характеру, так і по частоті їх виникнення з даними літератури (Дербенев В.В., 2005; Федоров И.В., 2001)

Релапароскопії в порівняльній групі обумовлені післяопераційними ускладненнями у вигляді запальних інфільтратів, які відмічались в 4,8%±3,23%.

Лапаротомії в порівняльній групі в післяопераційному періоді обумовлені абсцесами черевної порожнини та спостерігаються в 2,4%±2,36% випадків.

Конверсії в порівняльній групі обумовлені інтраопераційними ускладненнями у вигляді часткової чи повної ампутації відростка та склали 7,1%±3,96%. Середній ліжко-день у даній групі склав 8±1,2 діб. Віддалені результати в порівняльній групі в цілому були добрими.

Серед пацієнтів І (основної) групи інтраопераційних та післяопераційних ускладнень не відмічалось. Середній ліжко-день склав 5,5±0,8 діб. Конверсії в основній групі були обумовлені об'єктивними причинами (явища тифліту), що склало 2,1%±1,49%. Віддалені результати в основній групі були кращими, ніж в порівняльній групі.

Хворі основної та порівняльних груп вибірково обстежувались через 3, 6, 12 та 24 місяця. Пацієнти оглядались клінічно, виконувались загальні аналізи крові та сечі, виконувалось ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, жінки оглядались гінекологом. В ІІ групі патології жіночої сфери не виявлено. У 2 хворих порівняльної групи, якому виконувалась релапароскопія з приводу інфільтрату правої клубової ділянки, через рік після операції визначались явища періодичного абдомінального больового синдрому, який локалізується в правій здухвинній ділянці та гіпогастрії. При клінічному, ультразвуковому та лабораторному обстеженні патології не виявлено, однак за даними ентерографії в правій клубовій ділянці відмічався конгломерат петель тонкої кишки з незначним сповільненням пасажу контрасту.

Пацієнти основної групи скарг не пред'являли, почували себе добре. В основній групі хворих патології з боку черевної порожнини та жіночої сфери не виявлено.

• Висновки
• У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання - покращення результатів хірургічного лікування хворих на гострий апендицит шляхом впровадження в практику нового лапароскопічного способу обробки брижі та кукси червоподібного відростка з використанням методу електрозварювання біологічних тканин.
• 1. Під час лапароскопічної апендектомії при обробці кукси та брижі червоподібного відростка лігатурним способом та шляхом кліпації спостерігається низка загальновідомих ускладнень. Зокрема, кровотечі при обробці брижі відростка відмічаються в 11,9%±5% випадків, прорізання чи ампутація відростка при його кліпації - в 7,1%±3,96% випадків, інфекційні запальні внутрішньочеревні ускладнення - в 12%±5% випадків, серед яких інфільтрат черевної порожнини - в 4,8-5%±3,23%, абсцесів черевної порожнини - в 2,4%±2,36%, а також післяопераційний тифліт - в 4,8-5%±3,23%.

2. При гістологічному дослідженні зварювального шва кукси червоподібного відростка кролика на 3 післяопераційну добу відмічається проліферація мезотелію, на 7 післяопераційну добу - проліферація фібробластів та мезотеліоцитів. На 14 післяопераційну добу спостерігаються явища проліферації та фібрилогенезу. На 30 післяопераційну добу - явища завершеного формування сполучної тканини, завершений фібрилогенез.

3. Проаналізувавши стан апоптозу та некрозу клітин кукси апендикса кролика за допомогою методу проточної цитометрії на 3, 7 та 14 післяопераційну добу, можна стверджувати, що регенерація тканин кукси апендикса та відповідно закриття просвіту органу забезпечується за рахунок життєздатності тканин. Це підтверджується тим, що відсоток життєздатних клітин (клітини в стані апоптозу та клітини, які ще не стали на шлях апоптозу) складає відповідно на 3 післяопераційну добу 71,23%0,31% (83,82% від норми), на 7 добу - 75,69%0,22% (89,07% від норми) та на 14 добу - 75,74%0,27% (89,13% від норми).

4. Результати посівів з кукси червоподібного відростка людини, що сформована з використанням методу електрозварювання характеризуються відсутністю росту кишкової мікрофлори в 100% випадків. Це дозволяє уникнути таких ускладнень як інфільтрат та абсцес черевної порожнини.

5. Використання методу електрозварювання біологічних тканин при лапароскопічній апендектомії дає змогу скоротити час операції на 20-25 хвилин (з 50-70 до 25-50 хвилин), уникнути таких післяопераційних ускладнень як - інфільтрат та абсцес ілеоцекального кута, а також післяопераційного тифліту. Застосування запропонованого способу лапароскопічної апендектомії дає можливість зменшити відсоток конверсій з 7,1±3,96% до 2,1%±1,49%, скоротити ліжко-день з 8±1,2 до 5,5±0,8 та покращити результати лікування хворих в цілому.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Шапринський В.О. Обробка брижі апендикса методом електрозварювання біологічних тканин при лапароскопічній апендектомії /

В.О. Шапринський, І. П. Мельник // Буковинський медичний вісник. - 2006. - Т. 10, №1. - С. 151-152. (Дисертант провів основну частину клінічного дослідження, проаналізував отримані результати, підготував доповідь).

2. Шапринський В.О. Використання методу електрозварювання біологічних тканин при гострому апендициті / В.О. Шапринський, І.П. Мельник // Шпитальна хірургія. - 2006. - №3. - С. 80-83. (Дисертант здійснив основну частину клінічного дослідження, проаналізував отримані результати, зробив огляд літератури, підготував доповідь).

3. Мельник І.П. Регенерація кукси апендикса кролика після апендектомії методом електрозварювання біологічних тканин / І.П. Мельник // Вісник морфології. - 2008. - №14 (1). - С. 191-193.

4. Мельник І.П. Стан апоптозу та некрозу тканин кукси апендикса кролика після апендектомії методом електрозварювання біологічних тканин в експерименті / І.П. Мельник, В.О. Шапринський, І.Л. Черешнюк // Biomedical and Biosocial Antropology. - 2008. - №11. - С. 146-150. (Дисертант здійснив експеримент, приймав участь у проведенні проточної цитофлуорометрії, проаналізував отримані результати, підготував доповідь).

5. Мельник І.П. Порівняльна характеристика лапароскопічної апендектомії з використанням методу електрозварювання з іншими способами лапароскопічних апендектомій / І.П. Мельник, В.О. Шапринський // Медичний вісник ВНМУ. - 2008. - №12 (2). - С. 450-452. (Дисертант здійснив клінічні дослідження, проаналізував отримані результати, зробив огляд літератури, підготував доповідь).

6. Пат. №14983 Україна, МПК А61В17/00. Спосіб обробки кукси та брижі апендикса при лапароскопічній апендектомії / Мельник І. П. - № u 200510501; заявл. 7.11.2005; опубл. 15.06.2006, Бюл. №6.

7. Мельник І.П. Лапароскопічна апендектомія методом електро-зварювання біологічних тканин / І.П. Мельник, В.О. Шапринський // Мат. ХХІ з'їзду хірургів України, 5-7 жовт. 2005 р.: тез. доп. - Запоріжжя, 2005. - Т. 2. - С. 326-327. (Дисертант виконав клінічні дослідження, проаналізував отримані результати, зробив огляд літератури, підготував доповідь).

8. Мельник І.П. Застосування методу електрозварювання біологічних тканин в невідкладній хірургії / І.П. Мельник, В.О. Шапринський // Клінічна хірургія. - 2006. - №4-5. - С. 44. (Дисертант здійснив основну частину клінічного дослідження, проаналізував отримані результати, зробив огляд літератури, виконав статистичні дослідження).

9. Шапринський В.О. Вибір способу обробки брижі та кукси апендикса при лапароскопічній апендектомії /В.О. Шапринський, І. П. Мельник // Актуальні питання медицини: Зб. наук. робіт до 90-річного ювілею Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. - Вінниця, 2007. - С. 292-293. (Дисертант провів клінічні дослідження, проаналізував отримані результати, підготував доповідь).

10. Мельник І.П. Лапароскопічна апендектомія з використанням електрозварювання / І.П. Мельник // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2006. - №4. - С. 31.

Размещено на Allbest.ru