Главная Коллекция "Revolution" Медицина Порівняльна оцінка методів лікування при повній втраті коронкових частин зубів

Порівняльна оцінка методів лікування при повній втраті коронкових частин зубів

Гідності і недоліки варіанту вирішення науково-практичної проблеми повторного ендодонтичного лікування зубів з фіксованими литими коронково-кореневими вкладками. Застосування розбірної конструкції литої вкладки з фіксацією коронки за допомогою гвинта.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2015
Размер файла 40,1 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Порівняльна оцінка методів лікування при повній втраті коронкових частин зубів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

коронка зуб ендодонтичний

Актуальність теми. Розповсюдженість ускладненого карієсу серед пацієнтів усіх вікових груп, за даними низки авторів (С. П. Сулковская, И. И. Дмитриева, 2000; Е. В. Боровский, 1996; Ю. И. Вернадский, 1998,1999; К. М. Косенко, 1994), є досить високою і пов'язана зі значним руйнуванням коронкових частин зубів.

У даний час найпоширенішим методом відновлення коронкової частини зуба при повному її руйнуванні є зубне протезування з використанням штифтових конструкцій. Серед них найбільш розповсюдженими є литі коронково-кореневі вкладки.

За даними В. А. Лабунця (1999), потреба у виготовленні штифтових конструкцій (на 100 чол. обстеженого населення) складає від 12,5% до 20,5 %. До цього необхідно додати велику кількість зубів, що ендодонтично лікують і потім відновлюють литими коронково-кореневими вкладками за ортопедичними показаннями. Проте ці конструкції мають низку недоліків, одним із яких є неможливість повторного ендодонтичного лікування кореня зуба без його значного ушкодження (Али Накали, 2006; В. О. Годований, О. Я. Судова, А. З. Піх, 2001; В. П. Неспрядько, A. M. Грибан, 1987).

Сучасний рівень розвитку ендодонтії та значна кількість методик і матеріалів, детально описаних в спеціальній літературі (Е. В. Боровский, 1999; Ю. А. Винниченко, 2000; Л. А. Дмитриева, Л. В. Звонникова, Н. А. Райков и др., 1999; A. M. Политун, 1998), а також обладнання, що постійно оновлюється, сприяють підвищенню якості роботи лікарів-ендодонтистів (A. M. Политун, А. В. Левченко, В. Ф. Токарский и др., 2002), але не гарантують відсутності віддалених ендодонтичних ускладнень. Дані, отримані деякими фахівцями (Е. В. Боровский, М. Ю. Протасов, 1998), свідчать про те, що через три роки після цілеспрямованого ендодонтичного лікування зубів за ортопедичними показаннями у 34,2% випадків рентгенологічно було виявлено ознаки верхівкового періодонтиту.

Е. В. Боровский (2000), провівши епідеміологічні дослідження, які стосувалися якості обтурації кореневих каналів, показав, що через 2-3 роки після пломбування кореневого каналу, рівень ендодонтичних ускладнень сягає 60%.

За даними В. Ф. Макєєва і В. О. Годованого (2001), серед пацієнтів, яким раніше було виготовлено різні штифтові конструкції, 15,1% потребували повторного ендодонтичного лікування. Складність його полягала у неможливості вилучення штифтової конструкції з кореня зуба, наслідком чого було видалення зуба.

А. В. Левченко (2003), провівши ретроспективний аналіз ортопантомограм пацієнтів, яким раніше у різних клініках м. Києва проводили ендодонтичне лікування зубів, виявила, що хронічні периапікальні запальні процеси, які вимагають повторного ендодонтичного лікування, виникли у 54% зубів.

Як свідчать дані досліджень Я. В. Заблоцького і Н. М. Дідик (2005, 2006), із загальної кількості зубів, відновлених ортопедичними конструкціями, 60,9% пройшли ендодонтичну підготовку, при цьому 44,3% з них на момент дослідження вже мали ознаки хронічних верхівкових періодонтитів. У своїх дослідженнях Н. М. Дідик (2006) виявила, що 34,0% ендодонтично лікованих зубів, відновлених незнімними протезами, мали литі коронково-кореневі вкладки. За даними автора, наявність литих коронково-кореневих вкладок у 42,7% випадків поєднувалася з ураженням цих зубів верхівковими періодонтитами.

Епідеміологічні дослідження, проведені у таких високорозвинених країнах як Німеччина, Великобританія, Данія, Канада, Нідерланди, Франція, Японія свідчать про те, що після ендодонтичного лікування у 22-65% зубів розвиваються хронічні верхівкові періодонтити (H. M. Eriksen, L.-L. Kirkevand, K. Petersson, 2002; S. Friedman, 2002; D. Ricucci, G. Bergenholtz, 2003; M. Tsuneishi, T. Ymamoto, R. Ymanaka, N. Tanaki, T. Sakamoto, K. Tsuji, 2005; V. Marguis, T. Dao, M. Farzaneh, S. Abitbol, S. Friedman, 2006).

З огляду на вище наведене, вирішення проблеми повторного ендодонтичного лікування зубів, відновлених литими коронково-кореневими вкладками, є актуальним.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є окремим фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри ортопедичної стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика «Реабілітація хворих з дефектами зубних рядів» (державна реєстрація № 0199U000255).

Мета дослідження. Підвищення ефективності ортопедичного лікування пацієнтів з повним руйнуванням коронкових частин зубів шляхом використання штифтових конструкцій, які у разі потреби дозволяють здійснювати повторне ендодонтичне лікування коренів зубів без вилучення вкладки.

Задачі дослідження:

1. Оцінити частоту і прогноз відновлення коренів зубів литими коронково-кореневими вкладками.

2. Розробити конструкцію і методику виготовлення литої коронково-кореневої вкладки з внутрішнім каналом, що у разі потреби дозволяє здійснити повторне ендодонтичне лікування зуба.

3. В умовах експерименту провести порівняльний аналіз впливу традиційних вкладок, конструкцій з бічним пазом і мікропротезом з внутрішнім каналом на тверді тканини зуба під впливом переривчастого навантаження, яке імітує жувальне.

4. Розробити методику повторного ендодонтичного лікування зубів, використовуючи внутрішній канал литої коронково-кореневої вкладки, й оцінити ефективність запропонованої схеми лікування в найближчі і віддалені терміни спостережень.

5. Розробити пристрій і методику адаптації зубів до функціональних навантажень після протезування.

Об'єкт дослідження. Конструкції литих коронково-кореневих вкладок, що застосовуються для відновлення втрачених коронкових частин зубів у експерименті й у процесі їхньої клінічної експлуатації; стан твердих тканин зуба і пародонта опорних зубів, у яких вони фіксовані.

Предмет дослідження. Ефективність повторного ендодонтичного лікування зубів з литими коронково-кореневими вкладками і шлях його реалізації. Адаптація ендодонтично лікованих зубів до функціональних навантажень.

Методи дослідження. Клінічні - стоматологічне обстеження пацієнтів з повним руйнуванням коронкових частин зубів; рентгенологічні - прицільна рентгенографія, радіовізіографія, ортопантомографія для виявлення периапікальних змін; оптична і растрова електронна мікроскопія для оцінки міцності зв'язку у системі штифт-цемент-дентин кореня зуба і виявлення пошкоджень, що виникають під впливом навантаження, яке імітує жувальне; спеціальні - аналіз діагностичних моделей щелеп; статистичні - вивчення поширеності повних дефектів коронкових частин зубів, потреби в повторному ендодонтичному лікуванні й оцінки вірогідності одержаних результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше розроблено оригінальну конструкцію литої коронково-кореневої вкладки з внутрішнім каналом, що дозволяє у разі потреби, зберігаючи цілісність ортопедичного протезу, забезпечити повторне ендодонтичне лікування зубів.

Вивчено конструкцію литої коронково-кореневої вкладки з бічним пазом для усунення надлишків цементу і зняття внутрішніх напружень під час цементування. Уперше запропоновано оригінальну методику цементування литої коронково-кореневої вкладки з каналом всередині.

Уперше впроваджено в клінічну практику метод повторного ендодонтичного лікування зубів з використанням литої коронково-кореневої вкладки з каналом усередині.

Проведено порівняльний аналіз трьох видів литих коронково-кореневих вкладок і оцінено ефективність застосування запропонованих конструкцій в експерименті під впливом дозованого навантаження, імітуючого жувальне, і у клінічних дослідженнях під впливом жувальних навантажень. Конкретизовано показання до використання литих вкладок у клінічній практиці.

Наукова новизна і пріоритетність дисертаційного дослідження підтверджено 4 патентами України на корисну модель.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено реабілітацію паціентів з повними дефектами коронкових частин зубів за допомогою штифтових конструкцій. Розроблено спосіб виготовлення литої коронково-кореневої вкладки з внутрішнім каналом (Патент на корисну модель № 18137 від 16.10.2006 р. «Лита куксова штифтова вкладка для однокореневих зубів»), що дозволяє у разі потреби забезпечити повторне ендодонтичне лікування зубів. Результати клінічних спостережень дозволили запропонувати методику лікування віддалених ендодонтичних ускладнень в зубах, відновлених литими коронково-кореневими вкладками.

Розроблено і впроваджено у клінічну практику пристрій та методику адаптації ендодонтично лікованих зубів до функціональних навантажень після протезування (Патент на корисну модель № 34630 від 10.07.2008 р. «Пристрій для адаптації до функціонального навантаження зубів після протезування»).

Розроблені автором методики апробовано, впроваджено в практику і навчальний процес на кафедрах ортопедичної стоматології ІС НМАПО імені П. Л. Шупика, стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика, ортопедичної стоматології Львівського Національного медичного універсітету імені Данила Галицького, у Київській міській стоматологічній поліклініці.

Розроблено практичні рекомендації по виготовленню та цементуванню литої коронково-кореневої вкладки з внутрішнім каналом, визначені показання до її застосування. Це дає змогу широко застосовувати цю методику у стоматологічних установах різного рівня (інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я № 141-2007 та № 145-207).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистим завершеним дослідженням. Автор самостійно здійснив пошук, систематизував і проаналізував джерела науково-медичної інформації з представленої теми. Під керівництвом наукового керівника сформульовані мета та завдання дисертаційного дослідження, а також основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. Наукові публікації, текст дисертації та автореферат написані автором особисто.

Дисертантом проведено опрацювання експериментальних і клінічних результатів досліджень, самостійно здійснено експериментальні і клінічні спостереження. Растрова електронна мікроскопія та оптична мікроскопія проводилась в лабораторії електронної мікроскопії Інституту металофізики імені В. Г. Курдюмова НАН України (зав. д. ф.-м. наук, проф. Петров Ю. М.). Автор висловлює щиру подяку співробітникам лабораторії електронної мікроскопії за допомогу в процесі виконання роботи.

Автор запропонував і взяв безпосередню участь у розробці і виготовленні оригінальної конструкції литої коронково-кореневої вкладки з каналом всередині, застосував її в клініці, проаналізував і узагальнив одержані результати і виклав їх у вигляді рукопису дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень дисертаційної роботи апробовано на кафедрі ортопедичної стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика, проблемній комісії Інституту стоматології НМАПО ім. П. Л. Шупика. Основні положення дисертації оприлюднено на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми стоматології» (Львів, 2007), науково-практичній конференції молодих учених, присвяченій Дню і Фестивалю Науки «Науку молодих вчених-медиків - у практику охорони здоров'я» (Київ, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Новітні технології у спеціалізованій медичній допомозі» (Київ, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них 7 статей у виданнях, ліцензованих ВАК України. Отримано 4 патенти України на корисну модель. Видано 2 інформаційні листки про нововведення у системі охорони здоров'я.

Обсяг і структура дисертації. Результати дослідження викладено на 177 сторінках друкованого тексту, який складається із вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали і методи дослідження», двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 220 найменувань, і 2 додатків. Дисертацію ілюстровано 16 таблицями і 99 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Клініко-рентгенологічне дослідження стоматологічного здоров'я проведено у 1831 пацієнта віком від 14 до 60 років, мешканців м. Києва та Київської області, які звернулися в клініку ортопедичної стоматології за стоматологічною допомогою. З них 508 (27,7±1,0%) паціентів віком від 21 до 60 років мали потребу у відновленні коронкових частин зубів шляхом застосування штифтових конструкцій.

Комплексне обстеження 508 пацієнтів виявило у них 1339 зубів, дефект коронкових частин яких за індексом об'ємного руйнування тканин зубу (ІОРТЗ) досягав величин більш ніж 0,75, що розглядалося нами як показання до їх відновлення з використанням литих коронково-кореневих вкладок.

Для порівняльних клінічних досліджень нами було відібрано 122 пацієнта обох статей (37 чоловіків, 85 жінок), з яких сформовано чотири клінічні групи спостереження.

Пацієнтам першої групи (26 осіб) виготовляли традиційні литі коронково-кореневі вкладки (69 вкладок). Їх покривали металокерамічними коронками або використовували як опорні для металокерамічних мостоподібних протезів.

Пацієнтам другої групи (24 особи) виготовляли литі коронково-кореневі вкладки з бічним пазом (53 вкладки). Їх покривали металокерамічними коронками, а також використовували як опорні для металокерамічних мостоподібних протезів.

Пацієнтам третьої групи (33 особи) виготовляли литі коронково-кореневі вкладки з центральним каналом для можливості повторного ендодонтичного лікування (82 вкладки). Їх покривали металокерамічними коронками, або використовували як опорні для виготовлення металокерамічних мостоподібних протезів.

Пацієнтам четвертої групи (39 осіб) виготовляли литі коронково-кореневі вкладки з центральним каналом і різьбленням (39 вкладок). Їх покривали металокерамічними коронками з отвором. Ці коронки фіксували до вкладки і кореня зуба за допомогою гвинта, що дозволяло знімати коронку без її руйнування і у разі необхідності проводити адаптацію відновлених зубів до жувального навантаження. Такі конструкції використовували для відновлення зубів, коронкова частина яких була відсутня тривалий час (більше п'яти років).

Найбільшу кількість вкладок було виготовлено в різцях - 65,7±3,3% (P<0,05) і премолярах - 25,5±3,1% (P<0,05).

Обов'язковим додатковим методом обстеження у програмі клінічних досліджень була рентгенографія як прицільна, так і панорамна (за показаннями), особливо за необхідності виготовлення множинних штифтових конструкцій.

На діагностичних рентгенограмах визначали стан периапікальних тканин зубів, наявність або відсутність ознак ендодонтичного лікування, доцільність їх лікування і придатність до відновлення штифтовою конструкцією.

Усього в рамках нашого дослідження штифтові конструкції було виготовлено в 243 зубах.

Клініко-рентгенологічну оцінку ефективності протезування здійснювали протягом 4 років. Результати спостережень базуються на аналізі скарг паціентів, результатах об'єктивного дослідження, ознаках розцементування вкладки та супраконструкції, розколу кореня зубу та рентгенологічних змін в періапікальних тканинах.

Експериментальне дослідження проводили на вилучених за клінічними показаннями однокореневих зубах верхньої щелепи: ікла, центральні і бічні різці, другі премоляри, що мали один корінь. З призначених для експерименту зубів було відібрано 30 однокореневих, ідентичних за своїми розмірами і формою, по 10 для кожної групи дослідження.

Після видалення зуби промивали фізіологічнім розчином, очищали від залишків м'яких тканин і періодонту. Коронки зубів зрізали на 2/3 висоти, пульпу видаляли і пломбували канали коренів зубів гутаперчею з використанням силера «Apexit» («Vivadent», Німечина). Зуби протягом трьох діб зберігали у термостаті при температурі 37оС і 100% вологості. На четверту добу після відповідної підготовки ложа здійснювали виготовлення вкладок непрямим методом.

Експеримент включав дослідження трьох типів вкладок.

І група (10 зубів) - вкладки, виготовлені за традиційною технологією;

ІІ група (10 зубів) - вкладки, у яких на внутрішньокореневій частині з переходом на коронкову частину карборундовим диском формували поздовжній паз глибиною до 0,8 мм для усунення надлишку фіксуючого цементу (рис. 1);

ІІІ група (10 зубів) - вкладки з внутрішнім каналом для забезпечення повторного ендодонтичного лікування (рис. 2.).

Вкладку з внутрішнім каналом для забезпечення можливості повторного ендодонтичного лікування виготовляли за запропонованою нами технологією (Патент на корисну модель № 18137 від 16.10.2006 р. «Лита куксова штифтова вкладка для однокореневих зубів»).

Усі вкладки цементували з використанням склоіономерного цементу «Fugi І» («GC», Японія).

Через 24 години після цементування зуби фіксували у спеціальному пристрої О. Я. Матвійчук (1997) і протягом 24 годин піддавали переривчастому навантаженню силою 50 Н уздовж дотичної до кукси з часом дії 800 мс і перервою в 200 мс, що умовно відповідає двом рокам функціонування вкладки в порожнині рота (О. Я. Матвійчук, 1997).

Після дії навантаження зуби видаляли з пристрою і готували для дослідження в оптичному і скануючому електронному мікроскопах.

Растрову електронну мікроскопію здійснювали на електронно-зондовому мікроаналізаторі (мікрозонд) Superprobe 733 фірми Jeol - Японія (Інститут проблем матеріалознавства ім. Францевича НАН України). Оптичну мікроскопію проводили на інвертованому оптичному мікроскопі Olympus IX 70 - Японія (Інститут металлофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України).

За фотографіями мікрошліфів експериментальних зубів вивчали наявність і кількість мікротріщин у дентині коренів експериментальних зразків. Мікроскопію проводили в пришийкових ділянках коренів експериментальних зубів навколо литої штифтової коронково-кореневої вкладки, у середній третині і у верхівковій області коренів. Також оцінювали стан фіксуючого цементу (наявність пор і тріщин) у проміжку між литою коронково-кореневою вкладкою і дентином кореня.

Статистичний аналіз отриманих даних здійснювали з використанням рекомендацій Мінцера О. П., Вороненка Ю. В., Власова В. В. (2003) із застосуванням пакета прикладних програм «Statistica 6.0». Обчислювали основні параметри вибіркового методу; для розрахунку вірогідності розходження між двома величинами застосовували Т-критерій Стьюдента; порівняння щодо встановлення наявності чи відсутності зв'язку між двома ознаками, що мають ряд якісних градацій, здійснювали за критерієм К. Пірсона; порівнювали дві відносні частоти появи ознак усередині однієї групи спостережень.

Результати досліджень та їх обговорення.

Експериментальні дослідження. Аналіз даних впливу переривчастого навантаження на експериментальні зразки зубів, коронки яких відновлено різними видами вкладок, не виявив жодного випадку розцементування вкладки або повного розколу й відламу кореня зуба.

На шліфах зубів за результатами растрової електронної мікроскопії виявили наявність різного типу мікротріщин. Проведено підрахунок виявлених мікротріщин дентину кореня зуба для кожного виду вкладки за рівнем виникненя (верхня, середня і нижня частини кореня, рис. 3).

Узагальнені експериментальні дані щодо кількості зубів, які не мають тріщин, і зубів, у яких під дією навантаження тріщини з'явилися, подано в табл. 1.

Таблиця 1. Достовірність розбіжності у групах за кількістю зразків, які мають тріщини

Кількість зразків, які мають тріщини (n)

гр. 1-2

гр. 1-3

гр. 2-3

група 1

група 2

група 3

ч2

p

ч2

p

ч2

p

стандартна вкладка

вкладка з пазом

вкладка з каналом

6

4

4

0,76

0,38

0,76

0,38

0

1

Аналіз вірогідності розбіжності даних в експериментальних групах за кількістю зубів, що мають тріщини і цілих зубів, а також за загальною кількістю тріщин у кожній групі, виявив відсутність вірогідної різниці у групах за кількістю зразків, що мають тріщини (Р>0,05). Одержані дані дозволяють припустити, що вид вкладки не впливає на кількість тріщин, що виявлено в експериментальних зразках під впливом дозованого експериментального навантаження.

Проведене електронно-мікроскопічне і оптичне дослідження стану системи «штифтова конструкція - корінь зуба» при різних конструкціях литих коронково-кореневих вкладок під впливом переривчастого навантаження виявило, що вірогідна різниця у групах за кількістю зразків, що мають тріщини, відсутня (Р>0,05). Мікротріщини у корені зуба спостерігаються у всіх експериментальних зразках незалежно від виду вкладки і зосереджуються, переважно, у нижній третині кореня (80,9±8,6%, P<0,05).

Разом з тим показано, що загальна кількість тріщин вірогідно менша у групі зубів з коронково-кореневими вкладками з внутрішнім каналом (0,5±0,22%, P<0,05), ніж у групі зубів, які мають стандартні коронково - кореневі вкладки (0,8±0,25%) і у групі зубів, які мають коронково-кореневі вкладки з боковим пазом (0,8±0,39%), що можна пояснити наявністю центрального каналу і більш короткої верхівкової частини вкладки (приблизно на 1,5 - 2 мм порівняно зі стандартною та тою що має боковий паз). Це дозволяє фіксуючому цементу вільно і без тиску розподілятися у просторі між вкладкою і дентином під час цементування.

Появу мікротріщин у дентині кореня зуба не можна пояснити тільки силовою напругою, що виникає в результаті відсутності відтоку фіксуючого цементу при цементуванні вкладки. У нашому дослідженні мікротріщини спостерігалися як у зубах із традиційною вкладкою (0,8±0,25%, P<0,05), так і з вкладкою, що має бічний паз для усунення надлишків цементу (0,8±0,39%, P<0,05), що, без сумніву, знімає силові напруги, які виникають при цементуванні.

У той же час, слід зазначити загальні для всіх типів дослідження особливості: цемент не показує задовільних адгезивних властивостей ні стосовно матеріалу кореня, ні до матеріалу куксової вкладки; у товщі цементу виявляється значна кількість газових пор і пустот, яка не піддається кількісному обліку.

Результати експериментального дослідження продемонстрували, що механізм утворення мікротріщин у дентині коренів зубів можна пояснити таким чином: у результаті експериментального переривчастого навантаження (моделювання жувального навантаження у ротовій порожнині) через низькі адгезивні властивості фіксуючого цементу відбувається часткове від'єднання його від стінок кореня і металевої вкладки, а також його часткове руйнування, що, можливо, призводить до виникнення мікрорухливості вкладки.

У результаті важілеподібних рухів вкладки під дією навантаження порушується цілісність дентину кореня зуба. Металева вкладка не спроможна розподіляти жувальне навантаження рівномірно по періодонту, в зв'язку з чим виникає значна концентрація його на верхівці. Цим і пояснюється локалізація мікротріщин, в основному, у верхівковій третині кореня зуба (80,9±8,6%, P<0,05).

Отже, проведені нами експериментальні дослідження дозволили виявити наступне:

найбільш слабкою ланкою в системі «корінь зуба - фіксуючий цемент - вкладка» є фіксуючий цемент, що не володіє достатніми адгезивними властивостями до тканин зуба і металу вкладки, а також має газові пори і тріщини. У результаті жувального навантаження це призводить до його руйнування і появи мікротріщин у відновленому вкладкою корені зуба;

причиною віддалених ендодонтичних ускладнень у зубах з якісно запломбованими кореневими каналами можуть бути мікротріщини, що виникають в ділянці верхівки кореня (80,9±8,6%, P<0,05), відновлених вкладками, що сприяє мікропідтіканню, реінфікуванню і виникненню патологічного процесу в періодонті;

запропонована нами лита коронково-коренева вкладка з центральним каналом для повторного ендодонтичного лікування не поступається за міцністю і довговічністю традиційним литим коронково-кореневим вкладкам (ч2 = 0,76, Р>0,05) і литим коронково-корневим вкладкам з бічним пазом (ч2 = 0,76, Р>0,05). В експериментальних дослідженнях не виявленно достовірної залежності між кількістю тріщин, що виникають під дією дозованого навантаження, і конструкцією вкладки (Р>0,05).

Клінічні дослідження. Клініко-рентгенологічне обстеження пацієнтів виявило, що провідним чинником розвитку значних дефектів коронок зубів є карієс і його ускладнення (80,0±1,1%).

У той же час, ятрогенні ускладнення, що призводять до значної втрати тканин зуба (руйнування під штамповано-паяними протезами, неякісні реставрації, недостатньо герметична фіксація штучних коронок), так само є істотними (16±0,5%, P<0,05).

При цьому, з 508 (27,7±1,0%, P<0,05) пацієнтів, які потребували лікування зубів із застосуванням штифтових конструкцій, 111 (6,1±0,6%, P<0,05) раніше було виготовлено ортопедичні конструкції з використанням штифтів (стандартні анкерні штифти, литі штифтові вкладки, тощо).

В групі з 111 осіб, які мали штифтові конструкції, виготовлені раніше, 78 (70,3±3,9%, P<0,05) штифтових конструкцій потребували заміни із-за різних ускладнень, зокрема у 59 (53,2±4,7%, P<0,05) пацієнтів це було зумовлено необхідністю повторного ендодонтичного лікування.

Саме, для забезпечення можливості повторного ендодонтичного лікування зуба, у корені якого зафіксовано литу вкладку, нами і запропоновано її оригінальну конструкцію з внутрішнім каналом (Патент на корисну модель № 24853 від 10.07.2007 р. «Спосіб лікування зуба з використанням литої штифтової вкладки»).

Клінічними спостереженнями доведено, що в якісно ендодонтично пролікованих, але тривалий час не відновлених штифтовими конструкціями зубах, знижена здатність витримувати фізіологічне жувальне навантаження, а тим більше слугувати опорами для мостоподібних протезів. Цьому також сприяють деякі види мікрохірургічного ендолікування, кістектомія з резекціею верхівок коренів, а також відсутність позитивної динаміки у разі консервативного лікування кістогранульом. Але інколи, саме підготовка кореня до протезування чи повторного протезування може призвести до неможливості використання цих конструкцій надалі й необхідності повторного виготовлення зруйнованого протезу.

Для забезпечення поетапної адаптації таких зубів до функціональних навантажень нами розроблено і виготовлено оригінальну умовно-знімну штифтову конструкцію з гвинтовим фіксатором у внутрішньому каналі литої коронково-кореневої вкладки (Патент на корисну модель № 34630 від 10.07.2008 р. «Пристрій для адаптації до функціонального навантаження зубів після протезування») (рис. 4).

У терміни від 1 до 4 років нами виявлено розцементування чотирьох традиційних вкладок, п'яти вкладок з бічним пазом і двох вкладок з центральним каналом. Три традиційні вкладки розцементувалися з відколом фрагменту кореня.

Ускладнення, пов'язані з відновленням зубів за допомогою литих коронково-кореневих вкладок, виникли у 18,8±4,7% (P>0,05) зубів із традиційними вкладками, 17,0±5,2% (P>0,05) зубів із вкладками, які мали бічний паз, і в 15,9±4,0% (P>0,05) зубів, у яких було встановлено вкладки з центральним каналом. Після виявлення віддалених ендодонтичних ускладнень (гранулюючі і гранульоматозні періодонтити) у перших двох групах, що склало 16,2±3,5% (P<0,05), здійснювали спроби видалити вкладку, що призвело до значного ушкодження кореня зуба і завершувалось видаленням зуба, або паціента скеровували на операцію резекції верхівки кореня.

У трьох зубах із традиційними вкладками і двох зубах, які мали вкладки з бічним пазом, було проведено операцію резекції верхівки кореня. У 2 випадках було видалено вкладки і проведено повторне ендодонтичне лікування. У першій клінічній групі було видалено два зуби, у другій - один.

У третій клінічній групі через загострення хронічних періодонтитів, що склало 13,4±3,8% (P<0,05) випадків, через центральний канал у литій коронково-кореневій вкладці було успішно проведено повторне лікування 10 зубів, після чого їх знову покрили металокерамічними коронками або вони продовжували слугувати опорою для мостоподібного протезу. У період спостережень за пацієнтами після повторного ендодонтичного лікування (6-11 міс.) скарг пацієнти не висловлювали. В одному випадку було проведено операцію резекції верхівки кореня. Ефективність лікування ендодонтичних ускладнень у різних групах паціентів наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Ефективність лікування ендодонтичних ускладнень у групах клінічного спостереження

Групи

Група 1

Група 2

Група 3

гр. 1-2

гр. 1-3

гр. 2-3

Звернулися з эндодон-тичними ускладненнями

6

4

11

ч2

p

ч2

p

ч2

p

Позитивний результат

1

1

10

0,23

0,67

6,4

0,005

3,58

0,03

Аналіз вірогідності розбіжності даних в клінічних групах за ефективністю лікування віддалених ендодонтичних ускладнень виявив, що в групі паціентів, яким було виготовлено литі коронково-кореневі вкладки з центральним каналом, эфективність лікування ендодонтичних ускладнень вірогідно вище (ч2=6,4, p<0,005), порівнянно з групою паціентів, яким було виготовлено литі коронково-кореневі вкладки з бічним пазом (ч2=3,58, p<0,05), та групою паціентів, яким було виготовлено стандартні литі коронково-кореневі вкладки (ч2=0,23, p<0,005).

У четвертій клінічній групі після фіксації металокерамічних коронок у порожнині рота за допомогою гвинту 11 з 39 пацієнтів скаржились на дискомфорт при пережовуванні їжі. Пізніше з'являлись болісні відчуття при накушуванні на металокерамічну коронку, при цьому рентгенологічно не було виявлено ознак запального процесу в періапікальних тканинах. Після зняття штучних коронок за допомогою викручування гвинта з метою зниження функціонального навантаження на корінь зуба больові відчуття зникали. Через 3-7 днів після зникнення больових відчуттів штучні коронки повторно фіксували на зуби. У подальшому періоді спостереження за пацієнтами, який склав від 5 до 12 місяців, больові відчуття не відновлювалися, рентгенологічні ознаки змін в періапікальних тканинах не виявлялися.

Таким чином, наші клінічні дослідження виявили, що із загальної кількості ускладнень, що потребували заміни штифтових конструкцій, більше половини, (53,2±4,7%, P<0,05) зумовлені необхідністю повторного ендодонтичного лікування.

Запропонована нами і клінічно апробована лита штифтова коронково-коренева вкладка з внутрішнім каналом для забезпечення можливості повторного ендодонтичного лікування дозволяє проводити його з (90,9±8,7%) успішністю без необхідності вилучення вкладки й ушкодження кореня порівняно з (16,7±15,2%) успішністю лікування при використанні традиційної вкладки, і це тільки у випадках успішного вилучення такої вкладки з кореня зуба.

Запропонована нами розбірна гвинтова конструкція литої коронково-кореневої вкладки, крім забезпечення можливості повторного ендодонтичного лікування, дозволяє адаптувати опорні зуби до функціонального навантаження за рахунок його дозування (Патент на корисну модель № 34629 від 04.07.2008 р. «Спосіб адаптації до функціонального навантаження зубів, відновленних штучними коронками»).

Це досягається завдяки можливості зняття ортопедичних конструкцій без їх руйнування при виникненні будь-яких ускладнень.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено експериментальне обґрунтування і оригінальне практичне рішення актуальної науково-практичної задачі - підвищення ефективності лікування ендодонтичних ускладнень у зубах з коронково-кореневими вкладками.

1. За результатами клініко-рентгенологічного обстеження паціентів, які потребують стоматологічної допомоги, виявлено, що основною причиною втрати коронкових частин зубів є карієс та його ускладнення (80,0±1,1%, P<0,05). Серед пацієнтів, що потребують стоматологічної санації, у 27,7±1,0% (P<0,05) показано відновлення коронок зубів з використанням литих штифтових коронково-корневих вкладок.

2. У пацієнтів, що вже мають штифтові коронково-кореневі конструкції, 70,3±3,9% (P<0,05) штифтових конструкцій потребують заміни, і більше половини з них (53,2±4,7%, P<0,05) зумовлені необхідністю повторного ендодонтичного лікування, що вкрай ускладнене через неможливість вилучення вкладки з кореня зуба без його значного ушкодження.

3. Для забезпечення можливості повторного ендодонтичного лікування в разі загострень хронічних запальних процесів в ендодонтично лікованих зубах, відновлених литими коронково-кореневими вкладками, нами розроблено й апробовано оригінальну конструкцію литої коронково-кореневої вкладки з внутрішнім каналом.

4. З метою створення умов для адаптації ендодонтично лікованих зубів, відновлених литими коронково-кореневими вкладками, до функціонального навантаження, нами розроблено й апробовано оригінальну умовно-знімну конструкцію литої коронково-кореневої вкладки з гвинтовим кріпленням ортопедичної конструкції.

5. Проведені в умовах експерименту електронно-мікроскопічне і оптичне дослідження стану системи «штифтова конструкція - корінь зуба» при різних конструкціях литих коронково-кореневих вкладок під впливом переривчастого навантаження довело, що вірогідна різниця у групах, за кількістю зразків, що мають тріщини, відсутня (Р>0,05). Електронно-мікроскопічне і оптичне дослідження виявило наявність мікротріщин у дентині кореня зуба, максимально зосереджених в його верхівковій (80,9±8,6%, P<0,05) частині, які можуть стати причиною мікропідтікання, реінфекції і виникнення патологічного процесу в періодонті.

6. Лита штифтова коронково-коренева вкладка з внутрішнім каналом забезпечує ефективне повторне ендодонтичне лікування без ушкодження зуба і вилучення вкладки, успішність якого складае (90,9±8,7%, P<0,05) у віддаленому періоді спостережень порівняно з позитивними результатами у разі вкладок з бічним пазом (25,0±21,7%) і традиційних конструкцій (16,7±15,2%).

Практичні рекомендації.

1. Розроблену литу коронково-кореневу вкладку з центральним каналом рекомендується застосовувати в зубах з обтяженим ендодонтичним анамнезом, а саме:

зуби з загостренним хронічним періодонтитом, які лікувалися у минулому;

зуби з кістами і кістогранульомами, ліковані консервативним та оперативним методами;

зуби зі значними деструктивними змінами в периапікальних тканинах.

Це дає можливість провести повторне ендодонтичне лікування через канал вкладки, зберегти зуб і конструкцію протеза.

2. Виготовлення литих коронково-кореневих вкладок з центральним каналом здійснюють наступним чином. Після ортопедичної підготовки коренів до відновлення литими коронково-кореневими вкладками отримують силіконові відбитки з підготовлених коренів. Штифт виготовляють лабораторним способом. У клініці штифтову куксову вкладку припасовують у порожнині рота традиційним способом. Але необхідно пам'ятати, що канал укорочує внутрішньокореневу частину вкладки на 1 мм, тому при підготовці кореня, ложа під штифтову куксову вкладку з центральним каналом, необхідно визначати довжину на 1 мм глибше від традиційної довжини (2/3 довжини кореня).

3. Цементування такої вкладки в корені зуба має свої особливості. Гутаперчевий штифт вводять в отвір внутрішньокореневої частини вкладки, залишивши зовнішній кінець виступаючим на 2-3 мм. Корінь зуба обробляється 38 % ортофосфорною кислотою, після чого промивається і просушується. Потім у канал зуба за допомогою каналонаповнювача вводиться склоіномерний цемент. Після цього в канал кореня зуба вводять штифтову вкладку з виступаючим з неї на 2 мм гутаперчевим штифтом. Після затвердіння склоіономерного цементу центральний канал литої штифтової куксової вкладки пломбують гутаперчою способом центрального штифта з використанням будь якого сілера. У разі необхідності повторного ендодонтичного лікування, пломбувальний матеріал і гутаперчу можна легко видалити з каналу литої коронково-кореневої вкладки та каналу кореня зуба.

4. Виготовлення пристрою для адаптації зубів до функціонального навантаження складається з двох етапів: клінічного і лабораторного. Після ортопедичної підготовки коренів до відновлення литими коронково-кореневими вкладками отримують силіконові відбитки з коренів і відправляють їх у лабораторію. Литу штифтову вкладку відливають з поздовжнім каналом усередині. Після припасування вкладки у зубі у внутрішньому каналі нарізують різьблення. Вкладку встановлюють у корінь зуба без цементу, отримують відбиток. Відбиток разом із вкладкою відправляють до лабораторії. Металокерамічну коронку виготовляють з отвором на жувальній поверхні. Після цементування литої штифтової вкладки у корені зуба штучну коронку фіксують до литої штифтової вкладки за допомогою гвинта.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Прохоров С. Л. Литые культевые вкладки и стандартные активные штифтовые конструкции в сравнительном аспекте / В. Ф. Макеев, В. А. Годованый, А. И. Годована, С. Л. Прохоров // Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 144-149. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обгрунтування та аналіз, написання статті.

2. Прохоров С. Л. Экспериментальное исследование функциональных свойств литых коронково-корневых вкладок / С. Л. Прохоров // Современная стоматология. - 2006. - № 4. - С. 125-130.

3. Прохоров С. Л. Исследование прочности литых штифтовых культевых вкладок методом электронной микроскопии: / С. Л. Прохоров // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 1. - С. 438-444.

4. Прохоров С. Л. Опыт клинического применения различных конструкций литых культевых вкладок для восстановления утраченной коронки зуба / С. Л. Прохоров // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 3. - С. 365-370.

5. Прохоров С. Л. Литая коронково-корневая вкладка с каналом внутри для повторного эндодонтического лечения: / С. Л. Прохоров // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 4. - С. 392-398.

6. Прохоров С. Л. Возможности и перспективы применения литых коронково-корневых вкладок с каналом внутри / С. Л. Прохоров // Современная стоматология. - 2007. - № 4. - С. 119-123.

7. Прохоров С. Л. Устройство для адаптации зубов к функциональным нагрузкам после протезирования искусственными коронками / С. Л. Прохоров, М. А. Павленко // Современная стоматология. - 2008. - № 3.- С. 134-137. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обгрунтування та аналіз, написання статті.

8. Пат. 18137 Україна, МПК А 61 С 5/00. Лита куксова штифтова вкладка для однокореневих зубів / Онищенко В. С., Прохоров С. Л. ; заявник та патенто-власник НМАПО ім. П. Л. Шупика МОЗ України. - № u200606498 ; заявл. 13.06.2006 ; опубл. 16.10.2006, Бюл. № 10. Особистий внесок полягае у виконанні інформаційного пошуку та підготовці матеріалів до патентного відділу, розробці пристрою та участі в клінічній апробації.

9. Пат. 24853 Україна МПК А 61 С 5/00. Спосіб лікування зуба з використанням литої штифтової вкладки / Онищенко В. С., Прохоров С. Л. ; заявник та патентовласник НМАПО ім. П. Л. Шупика МОЗ України. - № u 200705165 ; заявл. 11.05.2007 ; опубл. 10.07.2007, Бюл. № 10. Особистий внесок полягае у виконанні інформаційного пошуку та підготовці матеріалів до патентного відділу, участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях.

10. Пат. 34629 Україна МПК А 61 С 13/00. Спосіб адаптації до функціонального навантаження зубів, відновленних штучними коронками / Онищенко В. С., Прохоров С. Л., Павленко М. О. ; заявник та патентовласник Прохоров Святослав Леонідович. - №u 200807424 ; заявл. 04.07.2008 ; опубл. 10.07.2008, Бюл. № 10. Особистий внесок полягае у виконанні інформаційного пошуку та підготовці матеріалів до патентного відділу, участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях

11. Пат. 34630 Україна МПК А 61 С 13/00. Пристрій для адаптації до функціонального навантаження зубів після протезування / Онищенко В. С., Прохоров С. Л., Павленко М. О.; заявник та патентовласник Прохоров Святослав Леонідович. - №u 200807425 ; заявл. 04.07.2008 ; опубл. 10.07.2008, Бюл. № 10. Особистий внесок полягае у виконанні інформаційного пошуку та підготовці матеріалів до патентного відділу, розробці пристрою та участі в клінічній апробації.

12. Прохоров С. Л. Литі коренево-куксові вкладки і стандартні активні штифтові конструкції в порівняльному аспекті / С. Л. Прохоров // Матеріали наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми стоматології»], (Львів, 11-14 травн. 2007 р.). - Львів, 2007. - С. 14.

13. Прохоров С. Л. Особливості відновлення втраченої коронки зубу, за допомогою литих куксових вкладок з внутрішнім каналом для повторного ендодонтичного лікування / С. Л. Прохоров // Матеріали наук.-практ. конф. [«Науку молодих вчених медиків - в практику охорони здоров'я»], (Київ, 17 травн. 2007 р.). - К., 2007. - С. 11.

14. Прохоров С. Л. Сравнительная оценка методов ортопедического лечения зубов при помощи литых штифтовых вкладок / С. Л. Прохоров // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Новітні технології в спеціалізованій медичній допомозі»], (Київ, 29-30 листоп. 2007 р.). - К., 2007. - С. 102-103.

15. Прохоров С. Л. Виготовлення литої штифтової вкладки, з внутрішнім каналом, для повторного ендодонтичного лікування: / В. С. Онищенко, С. Л. Прохоров // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - К., 2007. - № 141. Дисертантові належить збір матеріалу, його обгрунтування та аналіз, написання інформаційного листа.

16. Прохоров С. Л. Цементування литої штифтової куксової вкладки з внутрішнім каналом для повторного ендодонтичного лікування зуба / В. С. Онищенко, С. Л. Прохоров // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - К., 2007. - № 145. Дисертантові належить збір клі матеріалу, його обгрунтування та аналіз, написання інформаційного листа.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены