Обґрунтування ефективності застосування кверцетину і тіотриазоліну для попередження побічної дії протитуберкульозних препаратів

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ”

УДК 615.272:615.28.065:616-002.5

ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КВЕРЦЕТИНУ І ТІОТРИАЗОЛІНУ ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОБІЧНОЇ ДІЇ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ПРЕПАРАТІВ

14.03.05 - фармакологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

РІЗНИЧЕНКО Андрій Олександрович

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, член-кореспондент НАН та АМН України, професор Чекман Іван Сергійович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідуючий кафедрою фармакології та клінічної фармакології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Овсяннікова Людмила Михайлівна, лабораторія молекулярної біології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, провідний науковий співробітник, науково-координаційне управління Президії АМН України, заступник начальника;

доктор медичних наук, професор Туманов Віктор Андрійович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідуючий кафедрою фармакології, клінічної фармакології і фармації.

Захист відбудеться “16” вересня 2009 р. о 15⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 при Державній установі “Інститут фармакології та токсикології АМН України” за адресою: 03680, м. Київ, вул. Е. Потьє, 14.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної установи “Інститут фармакології та токсикології АМН України” за адресою: 03680, м. Київ, вул. Е. Потьє, 14.

Автореферат розісланий “ 7 ” серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01

кандидат біологічних наук І.В. Данова



АНОТАЦІЯ

Різниченко А.О. Обґрунтування ефективності застосування кверцетину і тіотриазоліну для попередження побічної дії протитуберкульозних препаратів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.05 - фармакологія. - Державна установа “Інститут фармакології та токсикології АМН України”, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню зменшення побічної дії протитуберкульозних лікарських засобів ізоніазиду та рифампіцину шляхом застосування нетоксичних препаратів природного походження кверцетину, його водорозчинної форми - корвітину і синтетичного медикаменту тіотриазоліну. тіотриазолін протитуберкульозний ізоніазид рифампіцин

Визначали показники перекисного окиснення ліпідів, стан систем антиоксидантного захисту, зміни жирнокислотного складу ліпідів міокарду і печінки щурів, досліджена гістоморфологічна структура печінки при дії ізоніазиду, рифампіцину та їх комбінацій з кверцетином, корвітином, тіотриазоліном при сумісному застосуванні ізоніазиду та рифампіцину з протекторними препаратами. Виявлені зміни осмотичної резистентності еритроцитів лабораторних тварин при застосуванні ізоніазиду і рифампіцину та протекторний ефект кверцетину, корвітину і тіотриазоліну Доведений протекторний вплив метаболітних препаратів за даними дослідження кардіо- та системної гемодинаміки у дослідах на кролях, а також біохімічних показників функціонування печінки. Визначені фізико-хімічні характеристики взаємодії кверцетину, корвітину та тіотриазоліну з протитуберкульозними лікарськими засобами.

Результати експериментів стверджують наявність у кверцетину, корвітину та тіотриазоліну гепато-, кардіо- і нейропротекторного ефекту при побічній дії ізоніазиду і рифампіцину.

Ключові слова: ізоніазид, кверцетин, корвітин, рифампіцин, протекторна дія, тіотриазолін.



АННОТАЦИЯ

Ризниченко А.А. Обоснование эффективности использования кверцетина и тиотриазолина для предупреждения побочного действия противотуберкулезных препаратов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.05 - фармакология. - Государственное учреждение “Институт фармакологии и токсикологии АМН Украины”, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию уменьшения побочного действия противотуберкулезных лекарственных средств изониазида и рифампицина путём использования нетоксичных препаратов природного происхождения кверцетина, его водорастворимой формы - корвитина и синтетического медикамента тиотриазолина. В токсикологических исследованиях выявлено уменьшение острой токсичности изониазида и рифампицина при использовании в комбинации с кверцетином, корвитином и тиотриазолином.

Побочное действие изониазида в миокарде и ткани печени крыс проявляется повышением уровня диеновых конъюгатов, снижением активности супероксиддисмутазы, повышением уровней ферментативнозависимого и спонтанного перекисного окисления липидов, определяемых по содержанию малонового диальдегида. Кверцетин, корвитин, тиотриазолин нормализуют отмеченные изменения первичных и вторичных продуктов перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты. Гистоморфологические исследования продемонстрировали, что поражение печени крыс изониазидом и рифампицином сопровождается снижениям активности ферментов тканевого дыхания (СДГ, МДГ), терминального окисления (НАД-Н ДГ, НАДФ-Н ДГ), пентозного цикла (Г-6-Ф ДГ) и повышением активности гликолитических ферментов (ЛДГ и цитоплазматической альфа-глицерофосфатдегидрогеназы). Кверцетин, корвитин, тиотриа золин при одновременном применении имеют нормализующее влияние на указанные показатели. В опытах на крысах изониазид и рифампицин вызывают изменения соотношения насыщенных и ненасыщенных жирных кислот в липидном составе печенки и миокарда. Кверцетин, корвитин, тиотриазолин не вызывают достоверной нормализации жирнокислотного состава липидов печенки и миокарда крысы при применении с изониазидом. В комбинации с рифампицином кверцетин, корвитин и тиотриазолин вызывают нормализацию липидных показателей ткани печени и сердца.

Выявлено защитное действие кверцетина, корвитина и тиотриазолина на состояние гемодинамики. Изониазид снижает системное артериальное давление и общее периферическое сосудистое сопротивление в экспериментах на кролях. Протекторные препараты предотвращают возникновение нарушений системной гемодинамики.

Методом “открытого поля” установлено, что изониазид повышает двигательную и эмоциональную активность крыс. Кверцетин, корвитин, тиотриазолин уменьшают негативное влияние изониазида на функцию центральной нервной системы. Рифампицин не изменял показатели функционирования нервной системы.

Кверцетин, корвитин и тиотриазолин имеют дезинтоксикационное действие, предотвращая удлинение тиопенталового сна на фоне изониазида.

Кверцетин, корвитин и тиотриазолин при предварительном введении предупреждают повышение активности аминотрансфераз и щелочной фосфатазы в сыворотке крови крыс, вызванное изониазидом и рифампицином. Исследуемые протекторные препараты также предотвращают изменения проницаемости мембраны эритроцитов, возникающие под действием противотуберкулезных средств.

Спектрофотометрическим методом определено, что изониазид, рифампицин, корвитин и тиотриазолин не образуют комплексов в водном растворе, что доказывает отсутствие физико-химического взаимо действия между препаратами.

Полученные результаты по изучению гепато- и кардиопротекторных свойств кверцетина, корвитина и тиотриазолина при интоксикации изониазидом и рифампицином с помощью биохимических и морфологических показателей позволяют утверждать, что корвитин и тиотриазолин - в большей степени, а кверцетин - в меньшей - при профилактическом введении обусловливают уменьшение интенсивности процессов перекисного окисления липидов, а также энергетических и структурных нарушений клеток, способствуют активации антиоксидантных ферментных систем защиты.

Ключевые слова: изониазид, кверцетин, корвитин, рифампицин, протекторное действие, тиотриазолин.



SUMMARY

Riznychenko A.A. Evidence of efficacy of quercetin and thiotriazolin for the prevention of antituberculous drugs adverse effects. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of medical sciences on specialty 14.03.05 - pharmacology. - Public institution “Institute of pharmacology and toxicology of MSA of Ukraine”, Kyiv, 2009.

Dissertation is devoted to research of diminishing the side effects of antiphthisic medications - isoniazid and rifampicin by the use of nontoxic drugs of natural origin - quercetin, corvitin and synthetic medication - thiotriazolin.

Theoretical generalization and new decision for scientific problem of more effective tuberculosis treatment was performed. Expedience of quercetin, corvitin and thiotriazolin application for prevention of side effects development, caused by isoniazid and rifampicin, has been experimentally grounded.

In toxicological researches diminishing of isoniazid and rifampicin acute toxicity at the use in combination with quercetin, corvitin and thiotriazolin is shown. The protective action of quercetin, corvitin and thiotriazolin on the indexes of lipids peroxidation, antioxidative defense, lipid composition and hystomorphological structure of myocardium and liver, osmotic resistance of erythrocytes, state of hemodynamics and biochemical markers of organs' damage for experimental animals during acute intoxication by isoniazid and rifampicin was researched. A physicochemical description of quercetin, corvitin and thiotriazolin interactions with antituberculous medications has been made.

Research results are substantiating the possibility of quercetin, corvitin and thiotriazolin inclusion to the antituberculous treatment schemes with isoniazid and rifampicin, considering antioxidative and protective effects of metabolic drugs.

Keywords: isoniazid, quercetin, corvitin, rifampicin, protective action, thiotriazolin.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Туберкульоз на сьогодні є надзвичайно гострою медико-соціальною проблемою як в Україні, так і в усьому світі. Згідно даних світової статистики, щороку від цієї хвороби вмирає 2 млн. людей (Мельник В.М., 1999; Гордієнко С.М., 2004). В Україні з 1995 року зареєстрована епідемія туберкульозу, що невпинно прогресує та набуває загрозливих масштабів. Від цього захворювання у нашій кра їні щороку помирає 10-11 тис. осіб (Фещенко Ю.І., 2000; Фещенко Ю.І., 2003; Ільницька IX., 2008).

Лікування хворих на туберкульоз проводять стандартним курсом хіміотерапії, що включає препарати І ряду: ізоніазид та рифампіцин. Застосування хіміотерапевтичних засобів супроводжується виникненням побічних ефектів, які знижують ефективність лікування цієї патології (Чекман И.С., 1980; Chapman S.W., 1994; Oswald G.R., 1999; Просвєтов Ю.В., 2000; Tostmann Б., 2008). Окрім того, частота таких побічних реакцій постійно зростає, що пов'язують із збільшенням кількості та небезпеки факторів ризику, а також підвищенням хімічного навантаження на організм людини (Мамолат А.С., Чернушенко Е.Ф., 1975; Nagayama N., 2003).

Ізоніазид - похідне ізонікотинової кислоти, застосовується у клінічній практиці від 1952 p., та, незважаючи на досягнення сучасної хіміотерапії, залишається найефективнішим препаратом у лікуванні будь-якої форми туберкульозу. Тривале застосування ізоніазиду може призводити до порушення функцій печінки, центральної нервової та серцево-судинної систем. З 1968 р. по 2000 р. у світі зареєстровано 7533 випадки побічної дії, спричинені лікуванням ізоніазидом (WHO Drug Information, 2001).

Рифампіцин - напівсинтетичне похідне природного рифампіцину SV застосовується у клінічній практиці з початку 70-х років, має широкий спектр бактерицидної дії, специфічно порушує синтез РНК бактеріальних клітин. Побічний вплив рифампіцину супроводжується суттєвими змінами багатьох обмінних процесів. Завдяки властивості індукувати систему цитохромів Р450 рифампіцин стимулює утворення токсичних метаболітів і має виражену гепатотоксичність (Скакун З.П., 1991).

В основі порушення функцій печінки при тривалому застосуванні ізоніазиду та рифампіцину лежить зниження енергетичного та пластичного метаболізму при посиленні перекисного окиснення ліпідів і одночасному зниженні активності систем антиоксидантного захисту (Walubo A. et al., 1995; Sodhi C.P. et al., 1998). Тому перспективним шляхом зниження токсичної дії протитуберкульозних препаратів є застосування антиоксидантних засобів.

Кверцетин - інгібітор оксидазних ферментів, особливо ліпоксигеназ (Пархоменко А.Н., 1998; Huk I. et al., 1998), має антиоксидантні властивості (Li X. et al., 1991; Moibenko A.A. et al., 1998), пригнічує процеси перекисного окиснення ліпідів. Тіотриазолін є синтетичним антиоксидантом, що широко використовується у клінічній практиці (Бибик В.В. и соавт., 2000). Препарат гальмує процеси перекисного окиснення ліпідів, захищаючи цим структурно-функціональну цілісність мембран клітин (Тишкин B.C. и соавт., 1992; Мазур И.А. и соавт., 2005).

Проведення дослідження комбінованої дії кверцетину, водорозчинної його форми - корвітину і тіотриазоліну з ізоніазидом та рифампіцином з метою зменшення їх побічної дії сприяє з'ясуванню фізіологічних, біохімічних і фізико-хімічних механізмів взаємодії цих лікарських засобів, а також дає змогу розробити рекомендації щодо ефективнішої фармакотерапії туберкульозу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної тематики кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету МОЗ України імені О.О. Богомольця МОЗ України “Вивчення ефективності метаболітних препаратів для корекції побічної дії протитуберкульозних лікарських засобів” (№ держреєстрації 0106U004555). Автор є співвиконавцем цієї теми.

Мета дослідження. Попередження негативного впливу протитуберкульозних засобів ізоніазиду, рифампіцину шляхом їх сумісного застосування з кверцетином, корвітином та тіотриазоліном.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити вплив кверцетину, корвітину, тіотриазоліну на гостру токсичність ізоніазиду та рифампіцину в експериментах на мишах.

2. Вивчити дію кверцетину, корвітину, тіотриазоліну на показники перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, жирнокислотний склад ліпідів міокарду та печінки щурів, які отримували ізоніазид та рифампіцин.

3. Визначити зміни морфологічної, гістохімічної структури печінки і міокарду щурів, осмотичну резистентність еритроцитів при сумісному застосуванні кверцетину, корвітину, тіотриазоліну з ізоніазидом та рифампіцином.

4. Дослідити дію кверцетину, корвітину, тіотриазоліну на кардіо- та системну гемодинаміку кролів при застосуванні ізоніазиду та рифампіцину.

5. З'ясувати вплив кверцетину, корвітину, тіотриазоліну на функцію центральної нервової системи щурів, яким вводили ізоніазид і рифампіцин.

6. Дослідити вплив кверцетину, корвітину, тіотриазоліну на біохімічні маркери пошкодження життєво важливих органів в сироватці крові щурів при застосуванні ізоніазиду та рифампіцину.

Об'єкт дослідження: побічна дія протитуберкульозних препаратів ізоніазиду та рифампіцину.

Предмет дослідження: зміни активності процесів перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та енергозабезпечення, а також ліпідного складу тканин печінки та міокарда щурів; проникності мембран еритроцитів щурів; порушення функціонування нервової системи щурів, функціонування печінки.

Методи дослідження: для розв'язання поставлених завдань використовувалися токсикологічні, фармакологічні, гістологічні, морфологічні, біохімічні, фізико-хімічні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті здійснених досліджень уперше встановлено:

захисний індекс кверцетину, корвітину, тіотриазоліну за гострої інтоксикації ізоніазидом та рифампіцином в експериментах на мишах;

захисний вплив кверцетину, корвітину, тіотриазоліну щодо змін показників перекисного окиснення ліпідів, порушення антиоксидантного захисту, виникнення дисбалансу жирнокислотного складу ліпідів міокарда та печінки, що виникають при введенні ізоніазиду та рифампіцину в умовно-терапевтичних дозах лабораторним щурам;

протекторний ефект кверцетину, корвітину, тіотриазоліну при токсичній дії протитуберкульозних засобів за морфологічними, гістохімічними показниками та рівнями біохімічних маркерів пошкодження органів, а також за даними дослідження осмотичної резистентності еритроцитів крові щурів;

доведено профілактичний ефект кверцетину, корвітину, тіотриазоліну для зменшення негативної дії ізоніазиду та рифампіцину на кардіо- та системну гемодинаміку в експериментах на кролях;

встановлено фізико-хімічні характеристики взаємодії кверцетину, корвітину, тіотриазоліну з ізоніазидом та рифампіцином.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційній роботі результати є теоретичною передумовою для рекомендації проведення клінічних випробувань щодо введення кверцетину, корвітину та тіотриазоліну до стандартних схем лікування хворих на туберкульоз з метою запобігання побічній дії ізоніазиду та рифампіцину.

Отримано патенти України на корисні моделі №26050 “Спосіб оцінки ефективності використання тіотриазоліну при захворюванні легень” від 27 серпня 2007 р.; №35419 “Спосіб корекції процесів перекисного окиснення ліпідів за умов інтоксикації ізоніазидом” від 10 вересня 2008 р.; №36194 “Застосування кверцетину як гепатопротектора” від 10 жовтня 2008 р.; №37090 “Спосіб корекції енергетичного обміну в тканинах печінки за умов інтоксикації рифампіцином” від 10 листопада 2008 р.

Впровадження результатів досліджень у практику. Окремі фрагменти дисертаційної роботи впроваджені в педагогічний процес на кафедрі фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (протокол наради кафедри №37 від 18.06.2008 p.), кафедрі фармакології Кримського державного медичного університету (протокол наради кафедри №35 від 28.08.2008 p.), кафедрі фармакології Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (протокол наради кафедри №13 від 11.06.2008 p.), кафедрі фармакології Луганського державного медичного університету (протокол наради кафедри №22 від 10.06.2008 p.), кафедрі фармакології Івано-Франківського державного медичного університету (протокол наради кафедри №1 від 29.08.2008 p.), кафедрі фармакології Вінницького національного медичного університету (протокол наради кафедри №15 від 25.06.2008 p.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проаналізована наукова література та патентна інформація з досліджуваної проблеми. Проведено експериментальні дослідження, здійснено статистичну обробку та оформлення отриманих даних, узагальнено результати досліджень. Сформульовані та опубліковані основні положення дисертації. Біохімічні дослідження проведено за сприяння науково-дослідної групи біохімії (зав. лаб. - пров. наук, співробітник, к.х.н. Н.М. Юрженко), науково-дослідної групи метаболітного та структурного аналізу (зав. лаб. - пров. наук, співробітник, проф. Н.А. Колесова), науково-дослідної групи хроматографії (зав. лаб. - наук, співробітник, к.т.н. Т.С. Брюзгіна), науково-дослідної групи патофізіології та експериментальної фармакології (пров. наук, співробітник, к.б.н. Л.І. Антоненко) Інституту проблем патології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Разом із науковим керівником сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації. Здобувач не використовував ідей та розробок співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи обговорені на засіданні кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Матеріали дисертаційної роботи доповідались на: 60-ій Ювілейній науково-практичній конференції студентів та молодих учених з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини” (м. Київ, 27-29 вересня 2006); III Національному з'їзді фармакологів України (м. Одеса, 17-20 жовтня 2006); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Студенческая медицинская наука XXI века” (м. Вітебськ, 9-10 листопада 2006); конференції “Медична наука: сучасні досягнення та інновації” (м. Харків, 23 листопада 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології” (м. Вінниця, 7-8 грудня 2006); IV Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі “Ліки та життя” (м. Київ, 6-9 лютого 2007); XIV Російському національному конгресі “Человек и лекарство” (м. Москва, 16-20 квітня 2007); 59-ій Студентській науковій конференції та 35-ій конференції молодих вчених (м. Смоленськ, 25-27 квітня 2007); Підсумковій науково-практичній конференції “Здобутки клінічної і експериментальної медицини” (м. Тернопіль, 8 червня 2007); 61-ї Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини” (м. Київ, 25 жовтня 2007); Науково-практичній конференції “Актуальні питання фармакології” (м. Вінниця, 26-27 жовтня 2007); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому Дню Здоров'я 2008 p., захисту здоров'я від змін клімату (м. Київ, 6-7 квітня 2008); І Науково-практичній конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медичної психології” (м. Київ, 6-7 травня 2008), VI Міжнародній конференції молодих вчених “Медичні проблеми 2008 року” (м. Гданськ, Польща, 11-12 липня 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опублікована 21 праця, серед яких 5 у фахових наукових журналах, акредитованих ВАК України; отримано 4 патенти на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 162 сторінках машинописного тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу власних досліджень (містить 7 підрозділів), аналізу та узагальнення отриманих даних, висновків і списку використаних джерел. Покажчик літератури містить 360 джерел, з яких 240 - кирилицею та 140 - латиною. Робота ілюстрована 29 таблицями і 46 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Дослідження ґрунтуються на вимогах та рекомендаціях ДФЦ МОЗ України “Про затвердження Порядку проведення доклінічного вивчення лікарських засобів, Порядку визначення установ, які проводять доклінічне вивчення лікарських засобів” (Наказ МОЗ України №441 від 01.11.2001 зі змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ України №602 від 14.11.2005) (Доклинические исследования лекарственных средств: Метод, рекоменд. / Ред. А.В. Стефанов. - К.: Авиценна, 2002.), (Наказ МОЗ України №441 від 01.11.2001).

З метою визначення протекторної дії кверцетину, корвітину, тіотриазоліну в експериментах на мишах спочатку була вивчена гостра токсичність ізоніазиду та рифампіцину при внутрішньоочеревинному введенні ізоніазиду та внутрішньошлунковому - рифампіцину, а потім - профілактичний вплив препаратів кверцетин, корвітин, тіотриазолін в ефективних дозах. Визначення токсичності здійснювали за методом В.Б. Прозоровського (Прозоровский В.Б., 1998). Розраховували індекс захисту при попередньому застосуванні протекторних препаратів (ЗІ).

Вплив досліджуваних препаратів на показники кардіо- та системної гемодинаміки вивчали у дослідах на кролях за (Сернов Л.Н., 2000) (наркоз - внутрішньом'язове введення уретану у дозі 1 г/кг).

У дослідах на щурах (при вивченні впливу препаратів на центральну нервову систему та у дослідах з використанням біохімічних, гісто-морфологічних і фізико-хімічних методів дослідження) моделювання негативного впливу здійснювали внутрішньоочеревинним введенням ізоніазиду та внутрішньошлунковим введенням рифампіцину 1 раз на день протягом 2 тижнів у дозах відповідно 100 мг/кг та 200 мг/кг. Іншим групам тварин перед введенням ізоніазиду і рифампіцину за 1 годину внутрішньошлунково вводили препарат кверцетин у дозі 20 мг/кг, внутрішньоочеревинно корвітин у дозі 10 мг/кг і тіотриазолін у дозі 100 мг/кг. Контрольна група тварин отримувала фізіологічний розчин внутрішньоочеревинно у кількості 1 мл на тварину. Окремі групи щурів використано для дослідження тривалості тіопенталового сну.

Вивчали фізико-хімічну взаємодію (утворення комплексів) протитуберкульозних препаратів ізоніазиду і рифампіцину з кверцетином та тіотриазоліном на спектрофотометрі “Specord М-40” в ультрафіолетовій та видимій частині спектру в діапазоні 200-900 нм (Rose N.J., 1959).

Усі статистичні розрахунки проводили на комп'ютері х86 архітектури, використовуючи електронні таблиці (Тавинцев В.Д., 1998). Оцінку отриманих результатів проводили на підставі статистичної обробки методом варіаційної статистики. Вірогідність різниці між досліджу ваними показниками оцінювали за t-критерієм Ст'юдента. Різницею між показниками вважали статистично вірогідною при p<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Завданням першого етапу досліджень було визначення загальнопротекторного ефекту кверцетину, корвітину та тіотриазоліну. В першій серії досліджень в експериментах на мишах встановили ЛД₅₀ ізоніазиду (204 (160- 270) мг/кг) та рифампіцину (1120 (850-1480) мг/кг). У наступних серіях доведено, що попереднє введення препаратів кверцетин, корвітин, тіотриазолін дозозалежно збільшує ЛД₅₀ протитуберкульозних засобів, паралельно зростає індекс захисту кверцетину, корвітину та тіотриазоліну по відношенню до протитуберкульозних засобів. Результати цього етапу досліджень дозволили обґрунтовано застосовувати умовно-терапевтичні дози лікарських засобів (Риболовлєв Ю.Р., 1979; Петренко В.М., 2002; Доклинические исследования лекарственных средств: Метод, рекоменд. / Ред. А.В. Стефанов. - К: Авиценна, 2002).

В зв'язку з тим, що механізм побічної дії хіміопрепаратів полягає у розвитку оксидативного стресу, визначали показники перекисного окиснення ліпідів - ТБК-активні первинні і вторинні продукти (вміст дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду) та ферментів антиоксидантного захисту (активність каталази, супероксиддисмутази) в печінці та міокарді. Ізоніазид в умовно-терапевтичній дозі підвищує вміст дієнових кон'югатів у тканині печінки та міокарді щурів (на 51% та 53%). Профілактичне застосування кверцетину викликає тенденцію до зниження первинних продуктів перекисного окиснення ліпідів (на 15% та 17% у печінці та міокарді відповідно), в той час як застосування корвітину в розчинній формі і застосування тіотриазоліну викликає нормалізацію рівня дієнових кон'югатів в печінці та міокарді. Рифампіцин в умовно-терапевтичній дозі підвищує рівень дієнових кон'югатів у печінці та міокарді щурів на 43% та 54% відповідно. Кверцетин, що застосовували разом з рифампіцином, понижував вміст первинних продуктів перекисного окиснення у печінці на 15%, у міокарді на 20%; корвітин нормалізував цей показник, зменшуючи рівень дієнових кон'югатів на 29% та 26% порівняно з таким у тварин, яким вводили лише рифампіцин. Тіотриазолін знижував рівень дієнових кон'югатів у міокарді та викликав тенденцію до нормалізації вмісту дієнових кон'югатів у печінці тварин, знижуючи його на 16%.

Під впливом ізоніазиду в печінці щурів відбувається підвищення вмісту вторинних ТБК-активних продуктів: спонтанного (на 71%) і ферментативнозалежного (на 26%) малонового діальдегіду (МДА). Кверцетин та корвітин викликають тенденцію до нормалізації вмісту МДА, в той час, як тіотриазолін має протекторну дію щодо спонтанної та НАДФ-Н-залежної ліпопероксидації. Ізоніазид в міокарді щурів викликав тенденцію до зростання рівнів МДА і до нормалізації цього показника під впливом кверцетину, корвітину та тіотриазоліну. Встановлено, що рифампіцин подібно до ізоніазиду підвищує вміст спонтанного (на 64%) та індукованого (на 42%) ПОЛ в печінці щурів. Корвітин та тіотриазолін нормалізують показники спонтанної та індукованої ліпопероксидації у печінці щурів.

На фоні ізоніазиду та рифампіцину в умовно-терапевтичних дозах понижується активність антиоксидантних ферментів (супероксид дисмутази, каталази), як у міокарді, так і у печінці щурів. Встановлене зменшення активності супероксиддисмутази і каталази під впливом ізоніазиду в міокарді на - 13%, 19%, в печінці - на 22% і 27% відповідно. Досліджувані протекторні препарати при сумісному введенні з ізоніазидом запобігають порушенню цих показників. Рифампіцин викликав пониження активності супероксид дисму тази і каталази в міокарді на - 13%, 17%, в печінці - на 35% і 30% відповідно. Кверцетин, корвітин та тіотриазолін мають нормалізуючий вплив на активність вищезазначених показників антиоксидантного захисту.

При посиленні перекисного окиснення за умов побічної дії лікарських засобів, внаслідок підвищення утилізації поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), виникає дисбаланс між насиченими і ненасиченими жирними кислотами, що підтверджується подальшими дослідженнями жирнокислотного складу ліпідів тканин печінки та міокарду лабораторних щурів. Ізоніазид викликає тенденцію до змін співвідношення насичених та ненасичених жирних кислот (ЖК). Разом з тим, у печінці спостерігалося збільшення рівня пальмітинової, олеїнової, лінолевої та зниження стеаринової і арахідонової кислот, що свідчить про наявність токсичної дії ізоніазиду. При застосуванні препаратів кверцетин, корвітин, тіотриазолін повної нормалізації жирнокислотного складу ліпідів серця щурів не відбувається.

Рифампіцин викликає наступні зміни жирнокислотного складу ліпідів тканин печінки: збільшується вміст пальмітинової кислоти стеаринової, арахідонової - знижується. При лікуванні кверцетином, корвітином, тіотриазоліном баланс жирних кислот вірогідно нормалізується.

Рифампіцин змінює жирнокислотний склад ліпідів тканин серця щурів: збільшується вміст пальмітинової кислоти, зменшується арахідонової, що обумовлює вірогідне зниження сумарного рівня поліненасичених жирних кислот. При лікуванні кверцетином, корвітином, тіотриазоліном спостерігається нормалізація ліпідних показників тканин серця.

Зміни жирнокислотного спектру ліпідів життєво важливих органів при застосуванні ізоніазиду та рифампіцину свідчать про активацію процесів ліпідної пероксидації і наявність захисного ефекту кверцетину, корвітину, тіотриазоліну.

Зважаючи на те, що порушення функцій і метаболізму печінки супроводжується порушенням біохімічних процесів, у наступній серії експериментів проводили морфологічне та гістохімічне дослідження тканини печінки.

За даними патоморфологічного дослідження ізоніазид та рифампіцин обумовлюють розвиток у більшості тварин білкової та жирової дистрофії гепатоцитів, що відмічається на фоні вірогідного зниження активності оксидоредуктаз всіх досліджуваних метаболічних циклів. Одночасне з ізоніазидом та рифампіцином застосування препаратів: кверцетин, корвітин, тіотриазолін викликало тенденцію до протекторного ефекту за рахунок оптимізації показників енергообміну, та за рахунок покращення гістоструктури печінки.

Гістохімічно виявлене пригнічення активності ферментів циклу трикарбонових кислот. Про несприятливий вплив ізоніазиду та рифампіцину на печінку і серце свідчить виявлене в проведених дослідженнях пригнічення активності НАД-Н дегідрогенази. Зростання в печінці і міокарді тварин активності лактатдегідрогенази (ЛДГ) та цитоплазматичної альфа-гліцерофосфатдегідрогенази (альфа-ГФ ДГ) може бути спрямоване на підтримання задовільного рівня енергетичних процесів. Посилення гліколізу можна розцінювати як підключення одного з компенсаторних механізмів, при якому енергообмін забезпечується за допомогою переходу на менш чутливі до нестачі кисню шляхи.

Побічна дія ізоніазиду та рифампіцину проявляється порушен ня м енергозабезпечення синтетичних процесів. Встановлені зміни харак теризуються зниженням активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-Ф ДГ) і НАДФ-Н дегідрогенази. Пригнічення активності глюкозо-6-фосфат дегідрогенази є одним з факторів порушення синтетичних процесів, розвитку дистрофічних і деструктивних змін тканин.

Зміни активності ферментів різних метаболічних шляхів визначають розвиток у печінці та міокарді тканинної гіпоксії. Встановлені при цьому зниження активності ферментів дихання, пентозного циклу та термінального окиснювання дозволили нам рекомендувати застосування кверцетину, корвітину, тіотриазоліну в якості профілактичних фармакологічних засобів для запобігання розвитку енергетичних і структурних порушень печінки і міокарду. Патоморфологічні зміни у печінці тварин, які отримували рифампіцин, були менш вираженими, ніж у щурів, яким вводили ізоніазид.

Для підтвердження мембранопротекторного впливу кверцетину, корвітину та тіотриазоліну при застосуванні ізоніазиду та рифампіцину вивчали вплив препаратів на проникність еритроцитарних мембран крові щурів. Обидва хіміотерапевтичні засоби, в більшій мірі ізоніазид, підвищували проникність клітинних мембран. Більш виражений протекторний вплив на цей показник спостерігався при сполученні ізоніазиду з тіотриазоліном, а рифампіцину з корвітином.

Перелічені зміни енергетичного та пластичного обміну під впливом протитуберкульозних засобів викликають порушення функціонування серцево-судинної, нервової систем, зниження детоксикуючої функції печінки.

Надалі вивчали показники кардіо- та системної гемодинаміки кролів з визначенням можливого кардіопротекторного впливу препаратів кверцетин, корвітин, тіотриазолін.

Встановлено, що ізоніазид понижує загальний периферичний об'єм судин лабораторних тварин на 10% та системний артеріальний тиск на 17%. Нормалізуюча дія на показники кардіо- і системної гемодинаміки за умов введення ізоніазиду визначена у корвітину та тіотриазоліну. Це може бути пов'язано з кращою біодоступністю препаратів у лікарських формах для парентерального введення порівняно з кверцетином у пероральній формі (Максютина Н.П., 2000).

За умови введення рифампіцину, а також на фоні застосування кверцетину, корвітину, тіотриазоліну не визначені вірогідні зміщення показників кардіо- та системної гемодинаміки, констатована тенденція до їх змін.

Встановлені зміни показників, які характеризують функціо нальний стан ЦНС та м'язову активність за тестом “відкрите поле” при введенні ізоніазиду та рифампіцину щурам.

За умови застосування ізоніазиду рухова активність щурів збільшилась (на 27%), одночасно зросла емоційна активність (на 43%). Під впливом кверцетину, корвітину і, особливо, тіотриазоліну негативний вплив ізоніазиду на функцію центральної нервової системи зменшився: рухова та емоційна активність щурів, а також інтегральна поведінкова активність нормалізувалися.

Зміни поведінкової активності при введенні рифампіцину не досягають значення вірогідних, але мають тенденцію до зниження. Під впливом кверцетину, корвітину, тіотриазоліну показники рухової активності, інтегральної поведінкової активності визначаються у межах норми. Виявлений нейропротекторний вплив кверцетину, корвітину, тіотриазоліну при застосуванні ізоніазиду може бути обумовлений дією даних препаратів на активність енергозабезпечення нейронів та покращенням саморегуляції діяльності центральної нервової системи за рахунок нормалізації обміну біогенних амінів, що відповідає результатам досліджень інших авторів щодо фармакодинаміки цих лікарських засобів (Барабой В.А., 1997; Чекман І.С., 2007).

Наявність дезінтоксикаційної дії кверцетину, корвітину і тіотриазоліну підтверджена на моделі тіопенталового сну у щурів.

У подальших дослідженнях показаний протекторний вплив кверцетину, корвітину, тіотриазоліну при попередньому введенні до протитуберкульозних препаратів на вміст біохімічних маркерів пошкодження в крові лабораторних щурів.

В сироватці крові щурів під впливом ізоніазиду та рифампіцину зростає вміст показників порушення функції печінки (амінотрансфераз і лужної фосфатази), що корелює з результатами, отриманими в клініці (Фирсова Л.П., 1971; Wilcox W.D., 1996; Unsalan S., 2005). Змінам зазначених показників запобігали кверцетин, корвітин та тіотриазолін.

Фізико-хімічні дослідження дозволили встановити відсутність фізико-хімічної взаємодії ізоніазиду, рифампіцину з корвітином та тіотриазоліном, що стверджує можливість їх сумісного застосування без проявів фармацевтичної взаємодії.

Наведені власні експериментальні результати підтверджують дані літератури щодо наявності у ізоніазиду та рифампіцину несприятливого впливу на функцію та метаболізм печінки і міокарду та діяльність нервової системи. Результати експериментів стверджують наявність у кверцетину, корвітину, тіотриазоліну гепато-, кардіо- і нейро протекторного ефекту при побічній дії ізоніазиду і рифампіцину. Раціональна метаболічна патогенетична терапія з використанням таких препаратів, як кверцетин та тіотриазолін дозволить зменшити прояви негативної дії за умов застосування ізоніазиду та рифампіцину. При цьому відкриваються можливості профілактики побічних реакцій на протитуберкульозні препарати.

Дані, отримані в роботі, є підставою для обґрунтування можливості включення кверцетину, корвітину, тіотриазоліну до схем лікування туберкульозу із використанням ізоніазиду та рифампіцину, з урахуванням диференційованого підходу до проявів побічної дії кожного окремого протитуберкульозного засобу.



ВИСНОВКИ

У роботі проведене теоретичне узагальнення і запропоноване нове рішення наукової проблеми більш ефективного лікування туберкульозу. Експериментально обґрунтована доцільність застосування кверцетину, корвітину та тіотриазоліну для запобігання розвитку побічних реакцій, спричинених ізоніазидом та рифампіцином.

1. Кверцетин, який вводили внутрішньошлунково, корвітин та тіотриазолін - внутрішньоочеревинно при попередньому введенні білим мишам зменшують гостру токсичність ізоніазиду (захисний індекс (ЗІ) кверцетину у дозі 20 мг/кг - 1,2; ЗІ корвітину у дозі 20 мг/кг - 1,3; ЗІ тіотриазоліну у дозі 100 мг/кг - 1,3) та рифампіцину (ЗІ кверцетину у дозі 20 мг/кг - 1,2; ЗІ корвітину у дозі 20 мг/кг - 1,4; ЗІ тіотриазоліну у дозі 100 мг/кг - 1,4).

2. Кверцетин, корвітин, тіотриазолін нормалізують стан про- та антиоксидантної рівноваги (за вмістом первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів, ферментних показників антиокси дантного захисту, ліпідного складу тканин) та біохімічні показники сироватки крові (активність аланін-, аспартатаміно трансферази, лужної фосфатази), що виникають під впливом ізоніазиду (100 мг/кг при щоденному протягом 14 днів внутрішньоочеревинному застосуванні) та рифампіцину (200 мг/кг при внутрішньошлунковому застосуванні).

3. Гістоморфологічні дослідження свідчать, що ураження печінки щурів ізоніазидом і рифампіцином супроводжується зниженням активності ферментів тканинного дихання (СДГ, МДГ), термінального окиснення (НАД-Н ДГ, НАДФ-Н ДГ), пентозного циклу (Г-6-Ф ДГ) та підвищенням активності гліколітичних ферментів (ЛДГ та цитоплазматичної альфа-ГФ ДГ). Кверцетин, корвітин та тіотриазолін при одночасному застосуванні з ізоніазидом та рифампіцином проявляють нормалізуючий ефект щодо патоморфо логічних та гістохімічних змін.

4. Кверцетин, корвітин та тіотриазолін мають мембрано стабілізуючий вплив, зменшуючи ступінь гемолізу, викликаного ізоніазидом, в 0,4% розчині натрію хлориду на 12%, 23%, 29% відповідно.

5. Кверцетин (20 мг/кг внутрішньошлунково), корвітин (10 мг/кг внутрішньоочеревно), тіотриазолін (100 мг/кг внутрішньоочеревно) проявляють нормалізуючий вплив на системний артеріальний тиск та загальний периферичний опір судин у кролів, що знижуються під впливом ізоніазиду (100 мг/кг при щоденному протягом 14 днів внутрішньоочеревинному застосуванні) на 17% та 10% відповідно.

6. Корвітин (10 мг/кг внутрішньоочеревно), тіотриазолін (100 мг/кг внутрішньоочеревно) нормалізують рухову та емоційну активність тварин, що підвищуються під впливом ізоніазиду (100 мг/кг при внутрішньо очеревинному введенні протягом 14 днів) на 38% та 41% відповідно.

7. Отримані дані про захисні властивості кверцетину, корвітину та тіотриазоліну є теоретичною передумовою для проведення клінічних випробувань щодо введення кверцетину, корвітину та тіотриазоліну до стандартних схем лікування хворих на туберкульоз з метою запобігання побічній дії ізоніазиду та рифампіцину.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Різниченко А.О. Механізми специфічної активності та шляхи подолання побічної дії протитуберкульозних засобів / А.О. Різниченко, Н.О. Горчакова, І.С. Чекман // Ліки. - 2006. - №1-2. - С. 3-9. (Особистий внесок здобувача: пошук літературних джерел, аналіз і узагальнення інформації, написання статті).

2. Різниченко А.О. Протекторний вплив тіотриазоліну при гострій інтоксикації ізоніазидом та рифампіцином / А.О. Різниченко, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, Л.І. Кучеренко // Запорізький медичний журнал. - 2007. - №2. - С. 26-29. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів).

3. Різниченко А.О. Протекторний вплив метаболічних препаратів на центральну нервову систему на фоні інтоксикації ізоніазидом та рифампіцином / А.О. Різниченко, Н.О. Горчакова, І.С. Чекман // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2008. - №1-2. - С. 22-24. (Особистий внесок здобувача: підготовка, проведення експериментальних досліджень впливу ізоніазиду та рифампіцину на центральну нервову систему лабораторних щурів, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

4. Різниченко А.О. Захисна дія кверцетину при токсичному ушкодженні печінки щурів ізоніазидом та рифампіцином / А.О. Різниченко, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова // Науковий вісник національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2008. - №1. - С. 55-58. (Особистий внесок здобувача: визначення гострої токсичності протитуберкульозних препаратів на фоні застосування кверцетину, корвітину, тіотриазоліну, аналіз результатів та написання статті).

5. Чекман І.С. Фармакологічна корекція побічних реакцій ізоніазиду / І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, А.О. Різниченко // Рациональная фармакотерапия. - 2008. - №2. - С. 1-3. (Особистий внесок здобувача: пошук, підбір, аналіз літератури за проблемою та підготовка статті).

6. Корекція метаболічними препаратами побічної дії ізоніазиду / А.О. Різниченко, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, Н.М. Юрженко // Науковий вісник національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2008. - №3. - С. 50-53. (Особистий внесок здобувача: підготовка та участь у проведенні експериментальних досліджень, статистична обробка даних, підготовка статті).

7. Пат. 26050 Україна, МПК G 01 N 33/53. Спосіб оцінки ефективності використання тіотриазоліну при захворюванні легень / А.О. Різниченко, Л.В. Веселовський, Т.С. Брюзгіна, Т.С. Трофімова, І.С. Чекман; заявник Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. - №200706035; заявл. 31 травня 2007 р.; опубл. 27 серпня 2007 р. Бюл. №13. (Особистий внесок здобувача: участь у розробці методу, що базується на визначенні показників жирнокислотного складу ліпідів життєво важливих органів, підготовка та оформлення заявки).

8. Пат. 35419 Україна, МПК G 01 N 36/00. Спосіб корекції процесів перекисного окисненні ліпідів за умов інтоксикації ізоніазидом / А.О. Різниченко, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова; заявник Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. - №200809319; заявл. 17 липня 2008 р.; опубл. 10 вересня 2008 р. Бюл. №17. (Особистий внесок здобувача: експериментальне обґрунтування методу корекції порушень процесів перекисного окиснення ліпідів шляхом використання кверцетину та тіотриазоліну, підготовка та оформлення заявки).

9. Пат. 36194 Україна, МПК G 01 N 36/00. Застосування кверцетину як гепатопротектора / А.О. Різниченко, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова; заявник Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. - №2008096239; заявл. 23 листопада 2008 р.; опубл. 10 жовтня 2008 р. Бюл. №19. (Особистий внесок здобувача: розробка методу захисту печінки від негативного впливу хіміотерапевтичних засобів, підготовка та оформлення заявки).

10. Пат. №37090 Україна, МПК G 01 N 36/00. Спосіб корекції енергетичного обміну в тканинах печінки за умов інтоксикації рифампіцином / А.О. Різниченко, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова; заявник Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. - №200810680; заявл. 27 серпня 2008 р.; опубл. 10 листопада 2008 р. Бюл. №21. (Особистий внесок здобувача: розробка методу корекції порушень енергетичного обміну шляхом застосування тіотриазоліну, підготовка та оформлення заявки).

11. Різниченко А.О. Антитоксичні властивості кверцетину і тіотриазоліну при застосуванні ізоніазиду та рифампіцину // Матеріали 60ї Ювілейної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини” (27-29 вересня 2006, Київ) / А.О. Різниченко. - Київ, 2006.- С. 48.

12. Різниченко А.О. Протекторний вплив кверцетину та тіотриазоліну при токсичній дії протитуберкульозних засобів // Матеріали ІІІ Національного з'їзду фармакологів України (17-20 жовтня 2006, Одеса) / А.О. Різниченко. - Одеса, 2006. - С. 142.

13. Ризниченко А.А. Побочное действие противотуберкулёзных средств и возможности его коррекции метаболическими препаратами // Материалы VI международной научно-практической конференции “Студенческая медицинская наука XXI века” (9-10 ноября 2006, Витебск) / А.А. Ризниченко. - Витебск, 2006. - С. 309-310.

14. Різниченко А.О. Побічний вплив протитуберкульозних засобів на серцево-судинну систему та можливості корекції його метабо літними препаратами // Всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології” (7-8 грудня 2006, Вінниця) / А.О. Різниченко, Н.О. Горчакова, Н.П. Красільнікова. - Вінниця, 2006. - С. 132.

15. Різниченко А.О. Дослідження зменшення токсичності протитуберкульозних лікарських засобів шляхом застосування вітчизняних метаболічних препаратів // Конференція “Медична наука: сучасні досягнення та інновації” (23 листопада 2006, Харків) / А.О. Різниченко. - Харків, 2006. - С. 60.

16. Вивчення антитоксичних властивостей метаболітних препаратів при комбінованому застосуванні з протитуберкульозними засобами / Н.О. Горчакова, А.О. Різниченко, Н.П. Красільнікова, І.С. Чекман / Матеріали IV Міжнародного медико-фармацевтичного Конгресу “Ліки та життя” (6-9 лютого 2007, Київ). - Київ, 2007. - С. 72.

17. Морфологічні основи корекції патологічних змін в печінці за токсичної дії рифампіцину // Матеріали Підсумкової науково-практичної конференції “Здобутки клінічної і експеримен тальної медицини” (8 червня 2007, Тернопіль) / Н.А. Колесова, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, В.І. Литвиненко, Н.М. Сухарєва, О.О. Масіцька, А.О. Різниченко. - Тернопіль, 2007. - С. 26-27.

18. Різниченко А.О. Гепатопротекція кверцетином та тіотриазоліном токсичної дії ізоніазиду та рифампіцину // Матеріали 61-ї Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини” (25 жовтня 2007, Київ) / А.О. Різниченко. - Київ, 2007. - С. 250.

19. Різниченко А.О. Зменшення токсичності протитуберку льозних засобів: соціальні, етичні та фармакологічні основи / А.О. Різниченко, Н.О. Горчакова. Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця [Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому Дню Здоров'я 2008 р., захисту здоров'я від змін клімату (6-7 квітня 2008, Київ)]. - 2008. - С. 164.

20. Изучение органопротекторного влияния яктона, тиотриазолина, кверцетина, корвитина в сочетании с химиотерапевтическими препаратами // Материалы XIV российского национального конгресса “Человек и лекарство” (16-20 апреля 2007, Москва) / Н.А. Горчакова, Н.А. Колесова, С.Б. Французова, Н.Н. Юрженко, Е.А. Нагорная, Т.Ю. Небесная, Е.А. Максимчук, А.А. Ризниченко, Н.П. Красильникова, Е.В. Шумейко, О.А. Выговская. - Москва, 2007. - С. 726-727.

21. Різниченко А.О. Захисний вплив тіотриазоліну на ізоніазид-індуковане порушення діяльності серця та гемодинаміки (Експериментальне дослідження) / А.О. Різниченко // Український науково-медичний молодіжний журнал [Тези конгресу]. - 2008. - №3. - С. 257.

22. Порушення ліпідного метаболізму при токсичному впливі протитуберкульозних засобів // Тези доповідей ХІІ Конгресу світової федерації українських лікарських товариств (25-28 вересня 2008, Івано-Франківськ) / І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, Т.В. Кава, Т.С. Брюзгіна, Л.Г. Голота, А.О. Різниченко. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 457.

23. Изучение механизмов протекторного эффекта метаболи ческих препаратов в сочетании с рифампицином // Тезисы докладов конгресса “Человек и лекарство. Краснодар - 2008” (16-18 октября, 2008, Краснодар) / И.С. Чекман, Н.А Горчакова, А.А. Ризниченко, Т.Ю. Небесная. - Краснодар, 2008. - С. 318.

24. Protective effect of quercetin on isoniazid-induced cardiovascular impairment / Shvets O., Riznychenko A., Nebesna T., Gorchakova N., Chekman I. // Матеріали VI міжнародної конференції молодих вчених “Медичні проблеми 2008 року” (11-12 липня 2008, Гданськ). - Гданськ, 2008. - С. 254.

25. Защитные свойства метаболитных препаратов и нанодисперсного кремнезема // Материалы XVІ Российского национального конгресса “Человек и лекарство” (6-10 апреля 2009, Москва) / И.С. Чекман, Н.А. Горчакова, И.А. Мазур, Т.Ю. Небесная, А.А. Ризниченко, О.В. Ницак, Е.А. Максимчук, Е.В. Клименко. - Москва, 2009. - С. 764.

Размещено на Allbest.ru

...