Діагностика і терапія серцево-судинних ускладнень променевого та комбінованого лікування хворих на рак грудної залози

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України харківська медична академія післядипломної освіти

УДК 614.876:611.441-001.28

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Діагностика і терапія серцево-судинних ускладнень променевого та комбінованого лікування хворих на рак грудної залози

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

Савченко Антоніна Степанівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва Академії медичних наук України», м. Харків

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Пилипенко Микола Іванович, Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України», директор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Хворостенко Михайло Іванович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри онкології та медичної радіології

доктор медичних наук, професор Абдуллаєв Різван Ягуб огли, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ультразвукової діагностики

Захист відбудеться 25.06.2009 р. о_13_годині при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.01 за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58. терапія рак серцевий

Автореферат розісланий 24.05.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Ю.П. Бєлєвцов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В даний час актуальність проблеми удосконалення програм лікування та реабілітації хворих на рак грудної залози (РГЗ) безперечна (Пилипенко М.І. та співавт., 2004; Летягин В.П., 2006; Володин Б.Ю. и соавт., 2007; Burgess С., Cornelius V., Love S., 2005).

Рак грудної залози займає провідне місце в структурі онкологічної захворюваності у жінок, яка поряд зі смертністю від нього продовжує неухильно зростати (Білинський Б.Т., 2002; Давыдов М.И., Аксель Е.М., 2006; Шалимов С.А., Гриневич Ю.А., Возианов А.Ф., 2008; Boyle P.,
J. Ferlаy P., 2005).

Втім, збільшення тривалості життя населення зумовлює зростання рівня захворюваності похилих людей на злоякісні пухлини, що впливає на визначення особливостей тактики і стратегії їх лікування (Иванов В.М. и соавт., 2006; Ortolan C., Hannoun-Levi M., Ferrero J., 2006). У зв'язку з цим зросла кількість пацієнтів із наявністю супутньої, насамперед, кардіоло-гічної патології. У клінічній медицині виникла нова проблема - атеросклероз і злоякісні новоутвори (Жданов В.С. та співавт., 2002; Тахаухов Р.М., Карпов А.Б., Семенова Ю.В., 2007; Becker C.R., 2002; Delille J.P., Slanets P.J., Yeh E.D., 2002).

Променева терапія (ПТ) посідає одне з провідних місць у стандартах лікування хворих на РГЗ (Чиссов В.И., Дарьялова С.Л., 2008; Румянцева У.В., Румянцев Р.О., 2008; Shenkier, Weir L., Levine M. et al., 2004). Ефективна ПТ передбачає застосування патогенетично обґрунтованих схем опромінювання, застосування яких дає протипухлинний ефект (Чещук В.Є., 2003; Бондарь Г.В., Седаков М.Е., Семикоз Н.Г., 2005; Мечев Д.С., 2008; Chamberlain W.M., Tulman L., Coleman E.A. et al., 2006), але й спричиняє побічні реакції та ускладнення, тобто променеві ушкодження (Мусамбаева Л.И., 2008; Хворостенко М.І., 2008; Muren L.P. et al., 2002).

Проте збільшення терміну виживаності осіб з РГЗ після радикального лікування призвело до зростання кількості хворих, які потребують реабілітації від наслідків перенесеної онкологічної хвороби та ускладнень через протипухлинну терапію, передусім це стосується ранніх і пізніх наслідків ПТ (Напалков Н.П., 1989; Беляков К.М. та співавт., 2007; Полежаев А.А., 2008; Gothland L., Cornes P., Earl J. et al., 2004).

Особливе значення приділяється дії ПТ на стан серцево-судинної системи (ССС), що великою мірою визначає вибір схем протипухлинної терапії, тактику і стратегію реабілітації, прогноз і якість життя хворих на РГЗ (Тахауров Р.М., Карпов А.Б., Семенова Ю.В., 2007; Сыркин А.Л., Авдеев Ю.В., 2008; Jurado J., Thompson P.D., 2005; Lee P.J., Malik R., 2005).

Таким чином, нині, незважаючи на численну кількість клінічних і експериментальних робіт, присвячених вивченню наслідків дії іонізувального випромінювання (ІВ), остаточно не вирішена проблема комплексного підходу до оцінки функціонального стану ССС у процесі комбінованого і променевого лікування у хворих на РГЗ. Не визначеною залишається роль попередньої кардіологічної патології. Не існує чітких, науково-обґрунтованих рекомендацій щодо відбору режимів ПТ у хворих на РГЗ із урахуванням ризику можливих серцево-судинних ускладнень, зокрема й таких, що можуть загрожувати життю хворого. Не розроблені рекомендації з реабілітації наслідків променевого ушкодження ССС у таких пацієнтів, з огляду на наявність або відсутність супутньої кардіологічної патології, щоб підвищити якість їх життя.

Усе це й послужило обґрунтуванням для даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва Академії медичних наук України»: «Розробка та удосконалення способів профілактики та реабілітації променевих ушкоджень внутрішніх органів, обумовлених променевою терапією онкологічних захворювань», шифр теми ВН 34.00.2.99, № держреєстрації 0199U002234; «Розробка методів реабілітації променевих ускладнень у онкологічних хворих у віддалений період після променевого і комплексного лікування та їх моніторинг», шифр теми АМН.01.02, № держреєстрації 0102U000111,.

Мета і завдання дослідження. Підвищення ефективності супровідної терапії хворих на рак грудної залози шляхом діагностики і корекції ранніх та пізніх серцево-судинних ускладнень променевого і комбінованого лікування.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. Оцінити клінічний стан хворих на рак грудної залози перед проведенням променевої терапії.

2. Вивчити характер і особливості клініко-функціонального стану серцево-судинних ускладнень у хворих на рак грудної залози в ранньому періоді після променевого та комбінованого лікування залежно від режиму променевої терапії та локалізації пухлинного процесу.

3. Простежити динаміку проявів серцево-судинних ускладнень у хворих на рак грудної залози у пізньому періоді після променевого та комбінованого лікування.

4. Виявити клініко-гемодинамічні механізми дії вазоактивних препаратів при їх введенні різними способами (за результатами разових проб).

5. Оцінити ефективність корекції серцево-судинних ускладнень променевого та комбінованого лікування у хворих на рак грудної залози.

Об'єкт дослідження: серцево-судинні ускладнення після променевого та комбінованого протипухлинного лікування.

Предмет дослідження: характер та виразність ранніх та пізніх серцево-судинних ускладнень променевого та комбінованого лікування хворих на рак грудної залози, ефективність медикаментозної корекції із застосуванням різних методів уведення вазоактивних препаратів (парентерального, перорального та інгаляційного).

Методи дослідження: загальноклінічні, антропометричні, радіологічні, інструментальні, патоморфологічний, аналіз токсичності ПТ, катамнестичний, визначення якості життя, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що спрямованість і вираженість серцево-судинних ускладнень променевого лікування у хворих на рак грудної залози залежать від наявності (або відсутності) і характеру вже набутої кардіологічної патології, локалізації
пухлини, режимів променевої терапії і термінів спостереження.

Визначено, що в ранньому періоді після променевої терапії у хворих на рак грудної залози стан погіршується через нестабільність артеріального тиску, погіршення коронарного кровообігу, порушення серцевого ритму, більш значуще в осіб із передуючою кардіологічною патологією, з лівобічною локалізацією пухлини та після променевої терапії у режимах до- і післяопераційного опромінення.

Встановлено, що у пізньому періоді після променевої терапії у більшої частини хворих на рак грудної залози без попередньої кардіологічної патології з лівобічною локалізацією процесу та після променевої терапії у режимах до- і післяопераційного опромінення спостерігають порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску, а в більшості осіб з пухлиною правої грудної залози - ознаки погіршення легеневого кровообігу, що відповідає 1-2 ступеню токсичності відповідно до протоколу CTCAE. В осіб із супутньою кардіологічною патологією прогресують клінічні й інструментальні ознаки хронічної серцевої недостатності, поза залежністю від локалізації пухлини і режимів променевої терапії в межах 2-3 ступеня токсичності згідно з протоколом CTCAE.

Вперше доведено, що діагностика і медикаментозна корекція серцево-судинних ускладнень променевого лікування із застосуванням медика-ментозних препаратів (у тому числі інгаляційним шляхом) підвищує ефективність супровідного лікування хворих на рак грудної залози та поліпшує якість їх життя.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень для хворих на рак грудної залози, водночас зі стандартами обстеження на різних етапах променевого та комбінованого лікування обґрунтована доцільність здійснення діагностики стану серцево-судинної системи.

Обрано оптимальні режими променевої терапії для хворих на рак грудної залози залежно від стану серцево-судинної системи.

Розроблено показання для лікування серцево-судинних ускладнень променевої терапії у хворих на рак грудної залози без супутньої кардіологічної патології та хворих із наявністю вже набутої кардіологічної патології (АГ, ІХС, АГ та ІХС), як у ранній період, так і в пізньому проміжку часу після комбінованого лікування, зокрема, з використанням інгаляційного шляху введення нітратів і антагоністів кальцію.

Розроблені методики впроваджено в практику відділення променевої патології ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України», Харківського, Кіровоградського, Херсонського обласних онкологічних диспансерів МОЗ України та в навчальний процес на кафедрах онкології та дитячої онкології, променевої та ультразвукової діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, медичної радіології та онкології Харківського національного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми. Пошукувачем проаналізовані результати діагностики стану ССС у хворих на РГЗ в різні періоди спостереження. Особисто проведені разові фармакологічні проби і лікування хворих основної і контрольної груп, аналіз і статистична обробка отриманих результатів, їх інтерпретація, зроблені висновки. Автором самостійно розроблені й написані всі розділи дисертації, підготовлені до публікації в наукових медичних видавництвах матеріали проведених досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені і обговорені: на V міжнародному конгресі молодих учених, Тернопіль, 2001; науково-практичній конференції «Медична реабілітація та фізіотерапія хворих з патологією нервової та серцево-судинної системи в санаторно-курортних умовах», Одеса, 2001; науково-практичній конференції «Нові технології оздоровлення природними та преформованими факторами», Харків, 2002; науково-практичній конференції «Актуальні аспекти санаторно-курортної реабілітації», Харків, 2003; ІІІ з'їзді Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів і курортологів, Одеса, 2003; науково-практичній конференції «Актуальные вопросы реабилитации больных ишемической болезнью сердца», Славянск, 2004; на VIII Конгрессе физиотерапевтов и курортологов Автономной Республики Крым «Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии», Евпатория, 2008; на науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю кафедри фізіотерапії та курортології ХМАПО, Харків, 2008.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 праць, з них 4 статті у виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 деклараційних патенти України на винахід, 2 методичних рекомендації, 8 тез доповідей на конференціях та з'їздах.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 172 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 230 публікацій (147 вітчизняних та 83 іноземних авторів) і займає 25 сторінок. Робота ілюстрована 55 таблицями та 13 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Під нашим спостереженням перебувала 231 хвора на РГЗ ІІ стадії (в 67 % - ІІА ст.) та ІІ клінічної групи, які лікувались у відділенні променевої патології, онкохірургії, променевої терапії (або в амбулаторних умовах) ДУ “Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України”.

Більшість із них (68 %) склали хворі віком 41-60 років, 52 (31,7 %) - віком понад 60 років та пацієнтки (164 - 71 %) з наявністю супутньої патології ССС. В 54 % осіб пухлина була локалізована справа та у 46 % жінок - зліва. У 31 % осіб гістологічна структура пухлини була представлена помірно диференційованою аденокарциномою, в 22 % - скірозним і у 25 % - часточковим раком.

Основну групу склали 100 хворих на РГЗ з наявністю супутньої патології ССС, у яких оцінювали ефективність лікування серцево-судинних ускладнень ПТ із використанням різних методів уведення медикаментозних вазоактивних препаратів.

Перед проведенням лікування у осіб даної групи були вивчені клініко-гемодинамічні реакції на різні методи введення препаратів (усередину, парентерально, в інгаляціях) в порівнянні (за результатами разових проб).

До групи контролю ввійшли 64 жінки з РГЗ та патологією ССС, які лікування вазоактивними препаратами не отримували.

Групи хворих були рандомізовані за віком, стадією РГЗ, локалізацією пухлини, наявністю чи відсутністю передуючої патології ССС, а також стратифіковані за характером виконуваної ПТ.

У 67 хворих на РГЗ без супутньої патології ССС вивчали характер
серцево-судинних ускладнень ПТ в залежності від локалізації пухлини та її режимів (А, Б, В): в ранній та пізній терміни в порівнянні з вихідним станом.

Методологічна робота проводилася згідно з метою і завданнями дослідження: проаналізовано початковий стан хворих при госпіталізації в клініку. Потім оцінювали клініко-інструментальну реакцію ССС в ранні строки після закінчення курсу ПТ. Наступним етапом роботи було вивчення характеру і вираженості патологічних змін з боку ССС у пізній період після проведеної ПТ. На завершення було оцінено ефективність медикаментозної корекції серцево-судинних ускладнень ПТ (зокрема, з використанням інгаляційного шляху введення препаратів) порівняно з результатами обстеження осіб, котрим лікування не проводили.

Діагнози встановлювали відповідно до Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду. Діагностику РГЗ проводили на основі визнаних стандартів (2005): на підставі клінічного, інструментального (УЗД, маммографія, остеосцинтиграфія) та патоморфологічного обстеження. Обстеження на предмет виявлення пухлини грудної залози включало в себе оцінку анамнезу, огляд, пальпацію грудних залоз і регіонарних лімфовузлів, пункціонну біопсію пухлини та лімфовузлів (під контролем УЗД), цитологічні виділення з соска; вивчення гормонального статусу, гінекологічне дослідження, огляд терапевта, анестезіолога, консиліум хірурга-онколога, радіолога, хіміотерапевта - для уточнення стадії та визначення тактики лікування. Інструментальне обстеження включало проведення мамографії, рентгенографії (на апаратах Tur-1000, Edr-700), остеосцинтиграфії, УЗД внутрішніх органів (за допомогою апаратів SAL-77A, Siemens G-50).

Діагнози хронічної серцевої недостатності (ХСН), артеріальної гіпер-тензії (АГ) та ішемічної хвороби серця встановлювали, керуючись Наказом МОЗ України № N436 від 03.07.2006 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія»».

Терапевтичне дослідження включало детальне вивчення стану ССС шляхом аналізу скарг пацієнтів, анамнезу, проведення об'єктивного (в тому числі інструментального) обстеження з урахуванням заключень вузьких спеціалістів.

Біоелектричну активність міокарда та ознаки коронарної недостатності та (чи) порушення серцевого ритму (ПСР) досліджували за даними ЕКГ за допомогою комплексу автоматизованої реєстрації електрокардіограм ЕКГ-100/2.

Стан центральної, мозкової та периферичної гемодинаміки, скорочувальну здатність міокарда оцінювали за допомогою реографії (на апараті P-4-02), Ехо КГ та допплерографії (на ультразвуковій системі «Siemens G-50»). Водночас проводили загальноприйняті стандартні для хворих клінічні та біохімічні дослідження крові і сечі.

Аналіз токсичності ПТ доповнювали, використовуючи протокол градації токсичних ефектів терапії усіх видів, розроблений Національним інститутом раку США - Common Terminology Criteria for Adverse Evens v. 3.0 (CTCAE), Pablish Date: December 12, 2003, який адаптовано й до градуювання реакцій на ПТ (Пилипенко М.І., Тарасова О.М., 2002).

Якість життя хворих на РГЗ оцінювали за допомогою шкали стану активності ECOG (Eastern Cooperative Oncology Group).

Усім хворим виконували радикальну мастектомію за Пейті та ПТ, яку здійснювали згідно з «Протоколами променевої терапії (Протираковий дослідницький Центр Британської Колумбії, Канада, під ред. проф. М. Пилипенка та проф. Л. Розенфельда. - Харків, 2000) у наступних режимах:

А - п'ятиденний передопераційний курс ПТ великими фракціями 5 разів на тиждень по 5 Гр на грудну залозу та по 4 Гр на регіонарні лімфа-тичні вузли пахвової зони (СОД на грудну залозу 25 Гр, на регіонарні лімфатичні вузли - 20 Гр) і післяопераційний курс ДГТ на надключичні і парастернальні лімфовузли методом класичного фракціонування по 2 Гр до СОД 40 Гр при метастатичному ураженні лімфатичних вузлів;

Б - ПТ у передопераційному періоді в режимі одноразового опромінювання, в СОД 13 Гр на грудну залозу і 10 Гр на пахвові лімфатичні вузли; і післяопераційний курс ДГТ у режимі класичного фракціонування на шляху лімфовідтоку в СОД 40 Гр при метастатичному ураженні лімфатичних вузлів;

В - післяопераційний курс ДГТ в режимі класичного фракціонування на парастернальні, над- і підключичні лімфатичні вузли на боці локалізації пухлини за традиційною методикою - по 2 Гр до СОД, на парастернальні - 40 Гр, так само, як і на надпідключичні, і на пахвові - до 40 Гр при метастатичному ураженні лімфатичних вузлів.

Дані відносно дозових навантажень хворим під час ПТ брали з «Карток променевої терапії», які є частиною історії хвороби. Пацієнтки основної і контрольної груп отримували практично однакові променеві навантаження на серце. Дози на серце розраховували за допомогою системи дозиметричного планування «Радграф-2», вони могли досягати 40 ізоГр з опромінюванням до 50 % об'єму серцевого м'яза.

Медикаментозне лікування серцево-судинних ускладнень проводили з огляду на загальновизнані стандарти терапії АГ, ІХС та ХСН та виходячи з результатів динамічного обстеження хворих, комбінуючи застосування препаратів усередину, парентерально та інгаляційно, за 10-14 днів до та впродовж усього курсу ПТ. Пацієнтки з підвищеними цифрами АТ і тахікардією отримували в-адреноблокатори (атенолол або бісопролол, або небіволол). Хворим з порушеннями серцевого ритму (ПСР) (миготливою аритмією чи синусовою тахікардією) на фоні ХСН ІІ-ІІІ ФК призначали серцеві глікозиди (дигоксин), поєднуючи з калійзберігальними сечогінними препаратами. З огляду на подальше променеве навантаження, призначали антагоністи кальцію, наприклад, верапаміл, внутрівенно крапельно один раз на день або всередину - тричі на день (у добовій дозі 60 мг), поєднуючи з інгаляціями даного препарату в дозі 2 мл 0,25 %-вого розчину двічі на день (через 60-90 хвилин після парентерального або внутрішнього введення верапамілу). Хворим на ішемічну хворобу серця (ІХС), з ознаками коронарної недостатності та ХСН додатково здійснювали щоденне введення 0,01 %-вого розчину нітрогліцерину по 0,5 мл 2 рази на день у вигляді інгаляцій.

Застосовували параметричні методи статистичного аналізу вірогідності динаміки середніх величин з використанням коефіцієнта Стьюдента (пакет Statistica 6).

Результати дослідження та їх обговорення. Результати первинного обстеження хворих на РГЗ показали, що супутня патологія була представлена в 56 % хворих на есенціальну АГ, у 16 % - ІХС, в 28 % АГ поєднувалася з ІХС. В 25 % обстежених жінок виявляли такі фактори ризику ССС, як гіперхолестеринемія, у 13 % - куріння (понад 10 років). У 43 % з них в анамнезі були наявними ранні захворювання на ССС у членів сім'ї.

У 74 % осіб спостерігали помірну АГ, у 70 % - її ІІ стадію. У 81 % осіб ІХС супроводжувалась наявністю стабільної стенокардії І-ІІ ФК, у 75 % хворих - ХСН І стадії, в 43 % жінок - ПСР.

Усі жінки з РГЗ потрапляли в клініку зі скаргами на погіршення самопочуття, загальну слабкість, відчуття тривоги і страху. У більшості з них відзначали дратівливість, недосипання. У 72 % жінок спостерігали зайву вагу. В 10 % осіб із патологією ССС і в 21 % хворих без органічної патології ССС виявляли лабораторні ознаки анемії.

У 31 % осіб без кардіологічної патології спостерігали серцебиття, в 43 % - головний біль, у 21 % - болі в зоні грудної клітини за типом кар-діалгій, а в 36 % - задишку при значному фізичному навантаженні. В 73 % осіб відзначали виражену блідість шкірних покривів, в 21,2 % - напружений і в 31 % - неритмічний пульс. Зміни стосовно електричної активності міокарда проявлялися: в 21 % осіб - зниженням вольтажу зубців, в 31 % - ознаками гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, ще в 31 % - наявністю синусової тахікардії, в 16 % - брадикардії. Параметри центральної і внутрісерцевої гемодинаміки не відрізнялись від потрібних величин.

Вихідний стан ССС у пацієнток з супутньою патологією міокарда відповідав їх нозологічній характеристиці. В 12,8 % був зареєстрований стан середньої тяжкості. В більшості пацієнток з АГ АТ підвищувався понад індивідуальну норму, що супроводжувалося головними болями, прискоренням частоти серцевого ритму (СР). У всіх досліджуваних виявляли ознаки діастолічної і в 11 % - систолічної дисфункції міокарда, у більшості з них - на фоні збереженого середнього рівня фракції викиду (ФВ).

У ранньому періоді після проведення ПТ в усіх пацієнток з РГЗ і далі спостерігалося погіршення самопочуття, яке проявлялося у переважної більшості з них загальною слабкістю, пітливістю, головним болями та болями в зоні грудної клітини, задишкою при помірному фізичному на-вантаженні. Описані клінічні прояви спостерігались у середньому на 10-15 % у більшої кількості хворих з локалізацією пухлини справа та після А та Б режимів ПТ. У всіх жінок констатували відносно задовільний загальний стан. У 90 % спостерігали: блідість шкірних покривів, ослаблення тонів серця і пульс слабкого наповнення. Жорстке дихання в легенях та сухі хрипи прослуховувалися на 26 % у більшості пацієнток з правобічною локалізацією пухлини (р < 0,001), а неритмічність пульсу - на 13,8 % у більшості осіб з лівобічною локалізацією пухлини та на 12-15 % у більшості жінок після Б режиму ПТ. На ЕКГ у великої частини обстежених хворих без суттєвих відмінностей у групах спостерігалася синусова тахікардія. Зниження вольтажу зубців відзначали у 57,1 % обстежених з пухлиною лівої грудної залози (ЛГЗ) та у 40 % осіб з пухлиною правої грудної залози (ПГЗ) (р < 0,05). Саме у 9 % жінок з пухлиною ЛГЗ були зареєстровані ПСР у вигляді екстрасистолії, яка з'являлася на 11 % у більшої кількості осіб після Б режиму ПТ. Стосовно параметрів цент-ральної гемодинаміки у осіб без попередньої патології ССС в ранньому періоді після ПТ суттєвих змін не було виявлено.

У пацієнток з РГЗ та супутньою ХСН у ранньому періоді після ПТ відзначалося також погіршення загального самопочуття та стану. В 48 % жінок з пухлиною ЛГЗ та у 33 % - з пухлиною ПГЗ (р < 0,05) до наявної стенокардії напруження приєдналася стенокардія спокою. Нестабільна стенокардія спостерігалась у 50 % хворих з пухлиною ЛГЗ та у 22 % осіб з пухлиною ПГЗ, тобто частота зустрічальності стенокардії (напруження, спокою та нестабільної) була статистично більш значущою у хворих з лівобічною локалізацією процесу, порівняно з кількістю осіб з пухлиною правої грудної залози. Це стосувалося і хворих, які отримували Б режим ПТ. У 29 % хворих після В режиму ПТ самопочуття та стан не погіршились. У третини пацієнток з РГЗ спостерігали стан середньої тяжкості, який відзначався наявністю клінічних ознак ХСН як малим, так і великим колом кровообігу, без статистичної різниці залежно від локалізації пухлини. Вираженість ознак лівошлуночкової ХСН в осіб із супутньою кардіологічною патологією на фоні здійснюваного комбінованого лікування статистично значуще відрізнялася від вихідних значень. Так, при госпіталізації хворих у клініку вологі хрипи в нижніх відділах легень прослуховувалися в 28 % осіб, а на фоні проведення ПТ - у 62 % жінок з локалізацією пухлини зліва і у 67 % - з пухлиною правої грудної залози, на 12 % - у імовірної більшості осіб, які отримували А режим ПТ. На ЕКГ у більшості обстежених спостерігали зниження вольтажу зубців, синусову тахікардію, в середньому в 60 % жінок - ознаки систолічного перевантаження міокарда ЛШ без відмінності в групах. Ознаки ішемії міокарда у спокої були зареєстровані у 63 % жінок з пухлиною ЛГЗ та у 33 % осіб з пухлиною ПГЗ (р < 0,05), в 46,1 % жінок після режиму А, в 53,8 % - після режиму Б та у 28,6 % осіб після В режиму ПТ. З боку скоротливої здатності міокарда спостерігалося статистично значуще зниження АТ, прискорення СР і, відповідно до цих змін, деяке зниження ФВ ЛШ, рівною мірою виражене як у разі лівобічної, так і правобічної локалізації пухлинного процесу та після різних режимів ПТ.

У пізньому періоді після ПТ (за 6 місяців) у всіх спостережуваних
пацієнтів самопочуття не поліпшилося. В середньому у 70 % хворих воно залишалося без змін. У 50 % хворих без попередньої ХСН після А режиму та у 38 % осіб після Б режиму ПТ самопочуття погіршилося в порівнянні з відсутністю таких хворих, які отримували В режим ПТ без залежності від локалізації пухлини. У всіх досліджуваних спостерігався задовільний загальний стан. У більшості з них зберігалися: блідість шкірних покривів, ослаблення тонів серця і пульс слабкого наповнення, в переважної більшості осіб після А режиму ПТ. У 27 % осіб з лівобічною локалізацією пухлини зареєстровано напружений та неритмічний пульс, що не було характерним для змін перед лікуванням і в ранній період після проведення ПТ. У 40 % хворих при раці ЛГЗ та в 45 % осіб із правобічною локалізацією процесу виявлено зниження вольтажу зубців ЕКГ. Синусову тахікардію виявлено в 64 % осіб при раці ЛГЗ і в 33 % - ПГЗ. У 27 % була зареєстрована брадикардія, що не відзначалося на попередніх етапах дослідження. У 27 % жінок із локалізацією пухлини зліва в порівнянні з відсутністю таких при пухлині ПГЗ були також зареєстровані й ПСР у вигляді надшлуночкової екстрасистолії. Параметри скорочувальної функції міокарда у даної категорії осіб не відрізнялися від належних величин.

Найвираженіша динаміка в самопочутті хворих спостерігалася в осіб із ХСН. Так, у 50 % хворих з пухлиною ЛГЗ та у 40 % пацієнток з пухлиною ПГЗ виявлено погіршення загального стану, що підтверджувалося загальною слабістю, пітливістю, головними болями та запамороченням, наявністю нападів стенокардії, напруження, посиленням задишки. У 25 % жінок після ПТ до наявної перед лікуванням стенокардії напруження приєдналися стенокардія спокою та периферичні набряки.

Такі скарги були поза статистично значущою відмінністю залежно від локалізації пухлини. Водночас це стосувалося тільки 25 % жінок, які отримували В режим ПТ. Зустрічальність стенокардії, посилення задишки та вологі хрипи в нижніх відділах легень відзначали у середньому на 25 % у більшої кількості жінок, що отримували А та Б режими ПТ. Разом з тим периферичні набряки виявлено в значно більшої кількості осіб саме у віддаленому періоді, порівняно з даними перед лікуванням і в ранньому періоді після ПТ. На ЕКГ у більшості обстежених спостерігали зниження вольтажу зубців, у половини жінок - синусову тахікардію, у третини - ознаки систолічного навантаження міокарда ЛШ без відмінностей у групах. Порушення збудливості у вигляді екстрасистолії, миготливої аритмії та пароксизмальної тахікардії так само, як і в ранньому періоді після ПТ, відмічали в середньому на 10-15 % у більшості осіб з лівобічною локалізацією пухлини. Зміни електричної активності міокарда не залежали від режимів опромінювання. У пізньому періоді найвиразніше прогресувало зниження скорочувальної здатності міокарда з клінічними та інструментальними ознаками ХСН, що проявилося наявністю в середньому у 30 % хворих задишки у спокою та у 25 % пацієнтів - периферичних набряків, що підтверджувалося у 30 % осіб зниженням фракції викиду лівого й правого шлуночків поряд з подальшим погіршенням діастолічної функції міокарда ЛШ без залежності від локалізації пухлини та режимів ПТ.

Порівняльний аналіз токсичної дії ПТ на стан ССС в осіб з РГЗ показав, що у всіх осіб без супутньої патології ССС спостерігались клінічні зміни, які не потребують ургентної терапії, та відповідали 1 та 2 ступеню токсичності ПТ (рис.1).

Рис.1. Токсичний вплив ПТ у хворих на РГЗ в динаміці спостереження. Тут і далі: До - до лікування; РП - в ранній період після ПТ; ПП - у пізньому періоді після ПТ (за протоколом СТСАЕ: 0 - відсутність ускладнень; 1 - невеликі зміни, які не потребують корекції; 2 - помірні зміни, які не потребують ургентної терапії; 3 - помірні зміни, які не повністю корегуються під впливом лікування)

У осіб із уже набутою кардіологічною патологією в різні терміни спостереження після ПТ спостерігали 2 і 3 ступінь токсичності ПТ, насамперед, за вираженістю стенокардії, прискоренням СР та зниженням пульсового АТ.

Результати опитування даної категорії спостережуваних хворих показали таке: 50 % пацієнток працездатного віку до роботи не повернулися, а почали оформлювати документи на інвалідність. Жодна хвора не приймала регулярно медикаментозні препарати; 28 % двічі зверталися до лікаря внаслідок погіршення стану ССС; 39 % пацієнток пройшли повторний курс стаціонарного лікування і без помітного поліпшення самопочуття були виписані, щоб продовжити амбулаторне лікування.

Аналіз клініко-гемодинамічних механізмів дії вазоактивних препаратів за різних шляхів їх уведення (з огляду на результати разових проб) продемонстрував, що після інгаляції препаратів, порівняно з інфузією, спостерігали, головним чином, однонаправлені зміни показників, але менш виражені кількісно. Втім, після інгаляції 0,5 мл 0,01 % розчину нітрогліцерину середні значення ФВ ПШ підвищилися від 44,5 ± 1,17 до (50,1 ± 1,12) % (після інфузії - від 43,4 ± 1,26 до (45,7 ± 1,13) %), середні значення ЧСС змінилися від 71,6 ± 2,97 до (76,6 ± 1,66) уд/хв (після інфузії: від 76,9 ± 2,79 до (87,7 ± 2,5) уд/хв, р < 0,05). Середні значення ДИ РЕГ FMd зменшилися від 62,9 ± 1,3 до (55,2 ± 1,3) % (після інфузії: від 63,1 ± 1,4 до (61,3 ± 1,4) %. Це свідчить про більш виразне покращення легеневого кровообігу, менш значуще прискорення СР, більш виразне покращення венозного відтоку з судин головного мозку інгаляції в порівнянні з інфузією нітрогліцерину. Проте менш виразно інгаляція нітрогліцерину вплинула на рівень периферичного кровообігу, підвищуючи се-редні значення РСІ ліворуч менш, ніж на (1,1 ± 0,063) ед., р < 0,05. Одна інгаляція 2 мл 0,25 % розчину верапамілу викликала брадікардитичний ефект (більш, ніж на 4,7 % знижуючи середні значення ЧСС), більш істотно поліпшила кровообіг у малому колі: від 44,9 ± 1,98 до (45,8 ± 1,87) % (після інфузії: від 43,3 ± 1,55 до (42,7 ± 2,77) %), р < 0,001, менш значимо понизила інотропну функцію міокарда ЛШ (середні значення ФВ ЛШ змінилися від 50,3 ± 1,51 до (49,2 ± 1,98) % порівняно з динамікою після інфузії: від 51,5 ± 1,6 до (47,3 ± 2,77) %). Але також інгаляція верапамілу менш значуще змінила рівень периферичного кровообігу, що характерно саме для інгаляційного шляху введення препаратів.

Аналіз безпосередніх і віддалених результатів лікування серцево-судинних ускладнень у хворих на РГЗ показав, що в процесі ПТ в перші дні лікування стан ССС у більшості хворих залишився без змін. Погір-шився він лише в 4,8 % хворих основної групи в порівнянні з 44,4 % осіб із числа контрольної групи (р 0,05). У хворих основної групи і через 6 місяців після ПТ не спостерігали ознак нестабільної стенокардії, лише у 33,3 % з них відзначали нестабільність АТ в порівнянні з 88,9 % особами контрольної групи. У 9,5 % осіб основної та в 50 % контрольної групи середні значення ЧСС перевищували 80 уд/хв. Погіршення коронарного кровообігу на ЕКГ відзначалося також лише в 4,8 % хворих основної порівняно з 22,2 % пацієнток контрольної групи.

Провокування екстрасистолії спостерігалося також у переважної
більшості хворих контрольної групи, на відміну від основної, а миготливої аритмії - в 16,7 % пацієнток контрольної групи при відсутності таких в основній (р < 0,05).

Найбільш значущі розбіжності стосувалися змін з боку скорочувальної здатності міокарда, що проявлялося клінічними даними і подальшим прогресуванням інструментальних показників ХСН. Так, у 4,8 % пацієнток основної групи відзначалася задишка у спокої (порівняно з 38,9 % жінками контрольної групи); у 9,5 % осіб основної та в 27,8 % пацієнток контрольної групи виявилася наявність периферичних набряків (р < 0,05). Реографічні та сонографічні показники, що характеризують стан інотропної функції серця - УОК та ФВ ЛШ через 6 місяців після ПТ знизилися в 33,3 % осіб основної та в 83,3 % хворих контрольної групи. Зниження ФВ міокарда ПШ відзначали в 42,9 % пацієнток основної та в 83,3 % контрольної групи (р < 0,01).

Проведене за методикою ECOG дослідження якості життя пацієнток впродовж першого року спостереження показало, що в 43 % хворих основної, порівняно з 17 % осіб контрольної групи, була збережена здатність до активного способу життя (р < 0,05), 83 % хворих основної та 57 % контрольної групи належали до 2 градації порушення якості життя, що виявлялося в нездатності виконувати роботу, яка вимагала значних фізичних зусиль (р < 0,05), що підтвердило перевагу використання медикаментозного лікування серцево-судинних ускладнень до і в процесі комбінованого лікування (рис. 2)

Рис. 2. Вплив проведеного лікування на якість життя хворих на РГЗ (за методикою ECOG: 0 - у хворої збережена здатність до активного способу життя; 1 - хвора не здатна виконувати тяжку роботу; 2 - хвора не здатна виконувати легку роботу)

Висновки

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі, сутністю якої є підвищення ефективності супровідного лікування хворих на рак грудної залози шляхом проведення діагностики і корекції ранніх та пізніх серцево-судинних ускладнень променевого і комбінованого лікування із застосуванням різних способів уведення фармакологічних препаратів (в тому числі - в інгаляціях).

1. Серед спостережуваних хворих РГЗ ІІ стадії 69,7 % склали особи віком понад 50 років з попередньою патологією ССС (ХСН, зумовленою АГ; ІХС, АГ та ІХС), 71 % - з факторами ризику виникнення захворювань ССС і злоякісних новоутворів, 71,8 % - із надмірною масою тіла. В 31,3 % хворих без патології ССС визначалися ознаки гіпертрофії міокарда ЛШ, в 21,2 % хворих - дифузійні порушення електричної активності міокарда, в 64,2 % - синусова тахікардія, зниження АТ без істотних порушень скорочувальної здатності міокарда. У всіх хворих із супутньою патологією ССС відзначалися клініко-інструментальні прояви її погіршення.

2. У ранньому періоді після ПТ у всіх хворих на РГЗ погіршився стан ССС. У пацієнток без попередньої кардіологічної патології знижувався АТ (САТ/ДАТ = 112,4 ± 3,5/76,2 ± 5,4 мм рт. ст.) і спостерігалася синусова тахікардія (ЧСС = 86,55 ± 5,5 уд/хв); у 57 % хворих з лівобічною локалізацією пухлини і в 23 % пацієнтів після ПТ у режимі Б (із передопераційним одноразовим опроміненням) відзначалися ЕКГ ознаки зниження електричної активності міокарда та провокування екстрасистолії, що відповідало 1-2 ступеню токсичності за протоколом CTCAE. У хворих з уже наявною патологією ССС погіршувалися: коронарний кровообіг, легенева перфузія та збудливість міокарда, в 50% осіб з лівобічною локалізацією пухлини і в 54 % пацієнток - після ПТ у режимі А (із передопераційним концентрованим опроміненням) на тлі погіршення скорочувальної здатності міокарда лівого і правого шлуночків, що відповідало 2-3 ступеню токсичності за протоколом CTCAE.

3. У пізньому періоді після ПТ у 27 % хворих на РГЗ стан погіршився, в 73 % - не змінився. У всіх хворих без супутньої кардіологічної патології відзначалося зниження переносності фізичних навантажень і працездатності, зберігалася нестабільність АТ. На 30,3 % частіше у хворих з лівобічною локалізацією процесу (р < 0,001) і на 37,5 % - у пацієнток після ПТ у режимі Б (із передопераційним одноразовим опроміненням) (р < 0,001) спостерігалися ПСР у вигляді синусової тахікардії й екстрасистолії, що супроводжувалося в 30 % хворих підвищенням АТ, що відповідало 1-2 ступеню токсичності, згідно з протоколом CTCAE. У хворих із супутньою кардіологічною патологією прогресувала ХСН, що виявилося в достовірному (на 13 %) збільшенні кількості осіб із клінічно маніфестованою ХСН ІІА ст., що супроводжувалося зниженням на 22,4 % у середньому пульсового АТ (р < 0,05), незважаючи на залежність від локалізації пухлини та режимів ПТ, що відповідало 2-3 ступеню токсичності за протоколом CTCAE.

4. Інгаляційний шлях уведення нітрогліцерину і верапамілу у хворих на РГЗ потенціює позитивні й попереджує небажані їх гемодинамічні ефекти. Порівняно з парентеральним введенням: інгаляція 0,5 мл 0,01 % розчину нітрогліцерину посилює дію на стан кровообігу в малому колі (підвищуючи середні значення ФВ ПШ більш, ніж на 6,3 %), меншою мірою (менш, ніж на 5,0 уд/хв) прискорюють СР, рівень периферичного кровообігу (підвищуючи середні значення РСІ ліворуч менш, ніж на (1,1 ± 0,063) од, р < 0,05); інгаляція верапамілу викликає брадікардитичний ефект (більш, ніж на 4,7 % знижуючи середні значення ЧСС), більш істотно поліпшує кровообіг у малому колі (більш, ніж на 20,6 % підвищуючи середні значення ФВ ПШ, р < 0,001), менш значуще знижує іно-тропну функцію міокарда ЛШ (менш, ніж на 8,1 % зменшуючи середні значення ФВ ЛШ), знижують вираженість системної периферичної дії.

5. Виходячи з результатів дослідження, можна зробити висновок, що у хворих на РГЗ із супутньою ХСН, обумовленою АГ, чи (та) ІХС, своєчасна діагностика та корекція серцево-судинних ускладнень підвищують ефективність супровідного лікування, сприяють запобіганню прогресування ранніх і пізніх наслідків ПТ (через 6 місяців на 50 % у меншої кількості осіб основної групи знижуючи скорочувальну функцію міокарда), поліпшують якість життя хворих (через рік на 26 % більша кількість осіб основної групи зберігає здатність до активного способу життя).

Практичні рекомендації

У хворих на РГЗ до, в ранньому й пізньому періодах після проведення променевого та комбінованого лікування, поряд зі стандартами обстеження хворих на РГЗ, необхідна динамічна діагностика стану ССС згідно встановлених стандартів.

Хворим на РГЗ рекомендована корекція серцево-судинних ускладнень променевого та комбінованого лікування, вибір якої залежить від наявності чи відсутності передуючої патології ССС та індивідуального стану хворого з застосуванням вазоактивних препаратів (у тому числі у вигляді інгаляцій).

Для хворих на РГЗ (особливо з лівобічною локалізацією пухлинного процесу) та передуючою кардіологічною патологією (ХСН, зумовленою АГ, та/або ІХС) рекомендовано застосування ПТ у режимі В (післяопераційний курс стандартного фракціонування).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Роздільська, А.С. Діагностика та лікування серцевої недостатності в онкологічних хворих протягом та після променевої терапії [Текст] / А.С. Роздільська // Укр. радіол. журнал. - 2002. - Т.Х. - Вип. 3. - С. 286-292.

2. Корекція деяких серцево-судинних розладів при променевій терапії раку жіночої грудної залози [Текст] / С.А. Аміразян, Ю.Т. Толкачов, С.І. Роздільський, А.С. Роздільська // Укр. радіол. журнал. - 2002. - Т.Х. - Вип. 2. - С. 138-141. (Дисертанткою особисто проведені обстеження та лікування хворих на рак грудної залози, статистично оброблено матеріал).

3. Стан кардіальної системи в онкологічних хворих у віддалений термін після променевого та комплексного лікування [Текст] / Л.О. Гайсенюк, С.А. Аміразян, Ю.А. Толкачов [та ін.] // Укр. радіол. журнал. - 2004. - Т.ХІІ. -Вип. 2. - С. 154-157. (Дисертанткою особисто проведено аналіз обстеження хворих та катамнезу, зроблено висновки).

4. Савченко, А.С. Непосредственные и отдалённые результаты профилактики и лечения нарушений состояния сердечно-сосудистой системы у больных раком грудной железы и сопутствующей кардиологической патологией [Текст] / А.С. Савченко // Проблеми медичної науки та освіти. - 2007. - №4. - С. 80-83.

5. Діагностика та лікування променевих ускладнень у онкологічних хворих [Текст] : метод. рекомендації / М-во охорони здоров'я України, Академія мед. наук ; [авт. Л.О. Гайсенюк, В.А. Мороз, А.С. Роздільська та ін.]. - Х., 2002. - 25 с. (Дисертанткою особисто проведено лікування серцево-судинних ускладнень у хворих на рак грудної залози, проаналізовано результати діагностичних досліджень та ефективності супровідної терапії).

6. Клініка, діагностика та лікування пізніх ускладнень променевої терапії у онкологічних хворих [Текст] : метод. рекомендації / М-во охорони здоров'я України, Академія мед. наук ; [авт. Л.О. Гайсенюк, Г.В. Кулініч, А.С. Роздільська та ін.]. - Х., 2005. - 27 с. (Дисертанткою особисто проведено лікування серцево-судинних ускладнень у хворих на рак грудної залози, проаналізовано результати діагностичних досліджень та ефективності супровідної терапії).

7. Патент № 58318 UA, МПК7 А61Л31/00. Спосіб профілактики та лікування після променевих аритмій у хворих на рак грудної залози [Текст] / А.С. Роздільська-Герус, Л.О. Гайсенюк, П.І. Костя (UA) ; заявник і патентовласник ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМНУ» (UA). - № 2002119387 ; заявл. 26.11.02 ; опубл. 15.07.03. Бюл. № 7. (Дисертанткою особисто проведено патентно-інформаційний пошук, набрано матеріал та доведено переваги лікувального способу).

8. Патент № 59997 UA, МПК7 А61N5/10. Спосіб профілактики та лікування післяпроменевої серцевої недостатності у хворих на рак грудної залози [Текст] / А.С. Роздільська-Герус, В.П. Старенький, Л.Я.Васильєв, А.М. Оноприєнко ; заявник і патентовласник ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМНУ» (UA). - UA. № 2003010125; заявл. 03.01.03 ; опубл. 15.09.03. Бюл. № 9. (Дисертанткою особисто проведено патентно-інформаційний пошук, набрано матеріал та доведено переваги лікувального способу).

9. Роздільська, А.С. Обґрунтування та можливості інгаляцій кардіоактивних препаратів у клінічній практиці [Текст] / А.С. Роздільська // Матер. V міжнар. конгр. молодих учених, Тернопіль, 10-12 травня 2001 р. -Тернопіль, 2001. - С. 21.

10. Роздільська-Герус, А.С. Ингаляции изоптина и курантила в реабилитации сердечно-сосоудистых расстройств у онкологических больных после лучевой терапии [Текст] / А.С. Роздільська-Герус // Медична реабілітація та фізіотерапія хворих з патологією нервової та серцево-судинної систем у санаторно-курортних умовах : матер. регіон. науч.-практ. конф., Одеса, 3-4 лип. 2001 р. - Одеса, 2001. - С. 121-122.

11. Роздільська, А.С. Обоснование возможности и целесообразности применения ингаляций кардиоактивных препаратов в процессе лучевой терапии [Текст] / А.С. Роздільська // Нові технології оздоровлення природними та преформованими факторами : матер. наук.-практ. конф., Харків, 26-27 листоп. 2002 р. - Х., 2002. - С. 187.

12. Роздільська, А.С. Сучасні аспекти необхідності санаторно-курортної реабілітації онкологічних хворих після променевого лікування [Текст] / А.С. Роздільська // Матер. ІІ з'їзду Всеукр. асоціації фізіотер. та курортол., Одеса, 28-29 трав. 2003 р. - Одеса, 2003. - С. 259-260.

13. Роздільська, А.С. Обоснование возможности профилактики и лечения постлучевой сердечной недостаточности у больных раком грудной железы / А.С. Роздільська // Актуальные вопросы реабилитации больных ишемической болезнью сердца : матер. наук.-практ. конф., Славянск, 2004. - Славянск. - 2004. - С. 171-173.

14. Ингаляционная терапия: преимущества, проблемы, достижения, перспективы [Текст] / О.Н. Роздильская, А.А. Калюжка, А.С. Савченко [и др.] // Матер. Укр. республ. наук.-практ. конф., Одеса, 11-12 травня 2007 року. - Одеса, 2007. - С. 97. (Дисертанткою особисто проведено лікування, проаналізовано результати діагностичних досліджень та ефективності супровідної терапії).

15. Современные достижения, новые возможности и дальнейшие перспективы ингаляционной терапии [Текст] / О.Н. Роздильская, А.С. Савченко, И.В. Катаржнова [и др.] // Вестн. физиотер. и курортол. - 2008. - №2. - С. 131. (Дисертантка особисто брала участь у підборі та аналізі літературних джерел, самостійно обґрунтувала отримані результати).

16. Савченко, А.С. Диагностика и терапия сердечно-сосудистых осложнений лучевого и комбинированного лечения больных раком грудной железы [Текст] / А.С. Савченко // Матер. наук.-практ. конф., присв. 80-річчю кафедри фізіотер. та курортол. ХМАПО, Харків, 4-5 груд. 2008 р. - Харків, 2008. - С. 145-146.

Анотація

Савченко А.С. Діагностика і терапія серцево-судинних ускладнень променевого і комбінованого лікування хворих на рак грудної залози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2009.

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності супровідної терапії хворих на РГЗ шляхом проведення діагностики і корекції ранніх та пізніх серцево-судинних ускладнень променевого і комбінованого лікування.

Встановлено, що в ранньому періоді після ПТ у пацієнтів стан ССС погіршується, більш значуще в осіб з передуючою кардіологічною патологією, з лівобічною локалізацією пухлини й після ПТ в режимі А (із передопераційним концентрованим опроміненням). В пізньому періоді після ПТ серцево-судинні ускладнення спостерігаються в більшості хворих з лівобічною локалізацією процесу та після А і Б режимів (до- і післяопераційне опромінення) ПТ, що відповідає 1-2 ступеню токсичності, а в осіб із супутньою кардіологічною патологією - в межах 2-3 ступеня токсичності згідно з протоколом СТСАЕ. Доведено, що сучасна діагностика і медикаментозна корекція серцево-судинних ускладнень ПТ (в тому числі інгаляційним шляхом) підвищує ефективність супровідного лікування хворих на РГЗ та поліпшує якість їх життя.

Ключові слова: рак грудної залози, променева терапія, комбіноване лікування, серцево-судинні ускладнення, медикаментозне лікування.

Аннотация

Савченко А.С. Диагностика и терапия сердечно-сосудистых осложнений лучевого и комбинированного лечения больных раком грудной железы. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. - Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена повышению эффективности сопроводительной терапии больных раком грудной железы путём проведения диагностики и коррекции ранних и поздних сердечно-сосудистых осложнений лучевого и комбинированного лечения.

Результаты наблюдения 231 больной РГЖ показали, что направленность и выраженность сердечно-сосудистых осложнений ЛТ зависят от наличия (или отсутствия) и характера предшествующей кардиологической патологии, локализации опухоли, режимов ЛТ и сроков наблюдения. До проведения ЛТ на фоне ухудшения у 100 % больных РГЖ самочувствия у большей части из них наблюдались изменения со стороны ССС в виде синусовой тахикардии, нестабильности АД. У больных с предшествующей кардиологической патологией наблюдали её прогрессирование в соответствии с нозологической характеристикой и выраженностью (в виде повышения АД), прогрессирования нарушений коронарного кровотока, и (или) провоцирования НСР. В раннем периоде после ЛТ у всех больных РГЖ состояние ССС ухудшилось в виде нестабильности АД, снижения электрической активности миокарда и ухудшения коронарного кровотока, НСР, более значимо у лиц с предшествующей кардиологической патологией, с левосторонней локализацией опухоли, и после А режима ЛТ (с предоперационным концентрированным облучением). В позднем периоде после ЛТ у большей части больных без предшествующей кардиологической патологии с левосторонней локализацией процесса и после А и Б режимов ЛТ (с до- и послеоперационным облучением) наблюдались НСР, сопровождающиеся у трети пациенток повышением АД, а у большего числа лиц с опухолью правой грудной железы - признаками ухудшения лёгочного кровотока, что соответствует 1-2 степени токсичности согласно протоколу CTCAE. У лиц с сопутствующей кардиологической патологией прогрессировали клинические и инструментальные признаки ХСН, вне зависимости от локализации опухоли и режимов ЛТ, в рамках 2-3 степени токсичности согласно протоколу CTCAE. Доказано, что своевременная диагностика и медикаментозная коррекция нарушений состояния ССС у больных РГЖ с включением различных (в том числе - ингаляционного) вариантов введения вазоактивных препаратов повышает эффективность сопроводительного лечения и улучшает качество их жизни.

Ключевые слова: рак грудной железы, лучевая терапия, комбинированное лечение, сердечно-сосудистые осложнения, медикамен-тозное лечение.

Annotation

Savchenko A.S. Diagnosis and treatment of cardio-vascular complications of radiation and combined treatment of patients with breast cancer. - Manuscript.

A dissertation for the award of a degree of Candidate of Medical Sciences, in the speciality 14.01.23 - Radiology and Radiation Therapy. Kharkov Academy of postgraduate medical studies, Ministry of Health Ukraine, Kharkov, 2009.