Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л. В. ГРОМАШЕВСЬКОГО”

УДК 616.9.579.842.1/2:616-036.22-07

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Епідеміологічні особливості холери в Приазов'ї і наукове обґрунтування протихолерних заходів на сучасному етапі

14.02.02 - епідеміологія

Стеценко Інеса Ігорівна

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України».

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Алексеєнко Володимир Васильович, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України», провідний науковий співробітник лабораторії кишкових інфекцій та медичної паразитології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бондаренко Валентина Іванівна, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України», провідний науковий співробітник лабораторії поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій;

кандидат медичних наук Нестеренко Леонід Петрович, Центральна СЕС МОЗ України, лікар-епідеміолог відділу особливо небезпечних інфекцій.

Захист відбудеться «08» вересня 2009 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.02 при ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України» (03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України» (03038, м. Київ вул. М. Амосова, 5).

Автореферат розісланий «17» липня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук О.В. Максименок.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Остання, 7-а пандемія холери, що почалась у 1961 р., продовжується вже понад 40 років і є загрозою для населення багатьох країн світу. Слід зазначити, що, незважаючи на надзвичайні заходи, навіть у високорозвинених країнах часом реєструються епідемічні спалахи холери (США, Японія, тощо). В останні роки (2000 - 2008 рр.) спостерігається зростання захворюваності на холеру в світі, особливо в Африці.

За даними ВООЗ, за час 7-ї пандемії на земній кулі зареєстровано майже 6 млн. осіб, хворих на холеру. За цей період, спалахи холери виявляли в 150 країнах світу.

У період останньої пандемії, холеру в Україну занесено в 1970 р. і за 37 років відбулось 7 її значних спалахів. Всього за цей час захворіли 1982 людини (Алексеєнко В.В., 2008). У 1994 - 1995 рр. спостерігалась найбільша епідемія холери в Україні, коли було зареєстровано 1370 захворювань. Головну роль в ускладненні епідемічної ситуації відіграли соціальні фактори - дефіцит питної води, скидання знезаражених стічних вод у відкриті водоймища, торгівля харчовими продуктами в антисанітарних умовах та ін. (Москаленко В.Ф., 2003).

Для оцінки проблеми холери в Україні була обрана теріторія східних областей (далі Приазов'є), яка розташована на південному сході України на північному узбережжю Азовського моря в яку входили м. Маріуполь, Новоазовскій, Першотравневий та Володарський райони. Дана теріторія вирізняється серед інших регіонів України постійною ціркуляцією Vibrio cholerae О1 ельтор серед людей та в об'єктах довкілля.

Найбільш несприятливим з холери за останні роки в Приазов'ї був 1994 р. (21 хворий і 45 вібріононосіїв), після цього виявляли лише поодинокі випадки та два групових захворювання.

Суттєве занепокоєння викликає той факт, що в Україні щорічно виділяють Vibrio cholerae О1 ельтор з об'єктів навколишнього середовища. І, якщо в інших місцях це ексклюзивні випадки, то на теріторії регіона останні 14 років Vibrio cholerae О1 ельтор знаходять щороку.

Нами проаналізовано комплекс факторів на вивчаємой території, які зумовили збереження збудника холери у навколишньому середовищі. Результати лабораторного нагляду за холерою протягом 37 років свідчать про те, що в регіоні сформувалось ендемічне вогнище Vibrio cholerae. Його виникнення відбулося на тлі існуючого в місті комплексу кліматогеографічних, екологічних і соціальних факторів, які обумовлюють збереження і розмноження Vibrio cholerae у навколишньому середовищі, а також як прояви епідемічного процесу у вигляді поодиноких випадків захворювань, вібріононосійства і локальних спалахів.

Враховуючи, що, починаючи з 1994 р., холерні вібріони ельтор щорічно виділяються з об'єктів довкілля, можна стверджувати, що на території регіону відбулось вкорінення Vibrio cholerae О1. Наше завдання полягало в тому, щоб визначити епідеміологічне значення циркулюючих в навколишньому середовищі вібріонів.

У сімдесяті роки минулого століття була висловлена гіпотеза (Акієв А.К., 1974), що холера є природно-осередковою інфекцією і її збудники багато років зберігаються в об'єктах довкілля. При певних кліматичних або інших умовах вони можуть викликати захворювання внаслідок дії цих факторів і на Vibrio cholerae, що циркулюють у відкритих водоймищах.

Враховуючи інтенсивність циркуляції збудника в джерелах централізованого питного водопостачання, де щорічно виділяють холерні вібріони не О1, скидання забруднених промислових стоків при температурі 40о С у водоймища, наявність органічного поживного субстрату, що надходить у водоймища з території міста, високий ступінь замулювання русел рік, відсутність належних природних умов для самоочищення, у першу чергу води Азовського моря, є підстави говорити про можливість тривалого збереження холерних вібріонів у водоймищах.

Наші багаторічні дослідження в певній мірі підтвердили гипотезу Акієва А.К. про те, що збудники холери можуть перетворюватись на сапрофітні варіанти і зберігатися в навколишньому середовищі, зокрема в умовах регіону, багато років. Але за 37 років спостережень в жодному випадку не спостерігали зворотній процес, коли постійно циркулюючи в об'єктах довкілля вібріони перетворились на патогенні варіанти і викликали захворювання на типову холеру.

Таким чином, актуальність проблеми, можливість виникнення ускладнень епідемічної ситуації з холери, постійна ціркуляція збудника у відкритих водоймищах свідчить про значимість досліджень, спрямованих на вивчення епідеміологічних аспектів, наукового обгрунтування та необхідність удосконалення системи епідеміологічного нагляду за цією хворобою, що і обумовило вибір мети наших наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися у межах «Комплексної програми по вивченню тривалого існування холерних вібріонів О1 у різних екосистемах Маріуполя», затвердженої головним державним санітарним лікарем Донецької області і начальником Кримської протичумної станції, а також у межах планової роботи ДУ „ Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України” НДР «Дослідження змін у паразитарній системі, які впливають на еволюцію епідемічного процесу кишкових інфекцій та інвазій в сучасних умовах (№ державної реєстрації 0105U0000.18, 2005-2007 рр.)

Мета роботи: визначення особливостей епідемічного процесу холери в Приазов'ї, з урахуванням впливу на нього факторів навколишнього середовища, що сприяють укоріненню Vibrio cholerae, наукове обґрунтування й удосконалення протихолерних заходів на сучасному етапі.

Завдання дослідження:

1. Провести аналіз проявів епідемічного процесу холери з 1971 по 2007 р. та вивчити епідеміологічні особливості холери на сучасному етапі в Приазов'ї.

2. Виявити залежність між бактеріологічними і фізико-хімічними показниками якості води та інтенсивністю циркуляції vibrio cholerae в об'єктах довкілля.

3. Вивчити динаміку обсягу лабораторних спостережень за циркуляцією холерних вібріонів у різні періоди з метою вдосконалення епідеміологічного нагляду.

4. Проаналізувати ефективність протихолерних заходів, проведених у Маріуполі протягом досліджуваного періоду.

5. Запропонувати критерії прогнозування епідемічної ситуації та шляхи удосконалення протихолерних заходів на сучасному етапі.

Об'єкт дослідження: епідемічний процес холери в Приазов'ї з 1971 по 2007 р., інтенсивність виділення Vibrio cholerae О1 з об'єктів навколишнього середовища та від людей, епідеміологічні особливості холери в Приазов'ї.

Предмет дослідження: бактеріологічні і фізико-хімічні показники якості води водоймищ, штами Vibrio cholerae О1 з об'єктів навколишнього середовища та від людей, обсяг і структура лабораторних спостержень за циркуляцією збудників холери, захворюваність на холеру, профілактичні та протиепідемічні заходи.

Методи дослідження: епідеміологічний, бактеріологічний, хімічний, статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені і визначені основні особливості епідемічного процесу холери в Приазов'ї у сучасних умовах, які полягають в:

- ендемічності Приазовського регіону щодо Vibrio cholerae О1 eltor і не О1 у воді рік і Азовського моря, що обумовлена комплексною дією екологічних і кліматогеографічних факторів навколишнього середовища;

- виділенні холерних вібріонів ельтор із стічної води до реєстрації першого маніфестного випадку холери і є індикатором залучення до епідемічного процесу населення міста у вигляді безсимптомних форм захворювання;

- відсутності маніфестних форм захворювань на холеру на фоні постійного виділення холерних вібріонів ельтор з води поверхневих водоймищ ( річки, море);

- зростанні інтенсивних показників захворюваності на холеру паралельно зі збільшенням кількості виділень холерного вібріона ельтор з морської і стічної вод, числа аварій на каналізації, об'ємів аварійних скидань каналізаційних стоків у водоймища міста, що підтверджує загальне забруднення;

- кореляційній залежності між високим ступенем виділення Vibrio cholerae і бактеріологічними (індекси ЛКП, E.coli), хімічними та фізичними (температура води, розчинений кисень, нітрити, БПК) показниками якості води водоймищ;

- існуванні комплексу антропогенних, екологічних і кліматогеографічних факторів, що впливають на можливість укорінення Vibrio cholerae в об'єктах навколишнього середовища.

Отримані результати дозволили визначити ступінь впливу різних факторів навколишнього середовища на можливість тривалої циркуляції холерних вібріонів у воді поверхневих водоймищ.

Обґрунтована необхідність здійснення постійного моніторингу за показниками, що впливають на епідемічний процес холери, в т. ч. за виділенням Vibrio cholerae О1 з морської і стічної води, числом аварій на каналізації, обсягом аварійних скидань каналізаційних стоків у водоймища.

Удосконалена інформаційна підсистема епіднагляду за холерою шляхом розробки комп'ютерної аналітичної програми постійного моніторингу за циркуляцією холерних вібріонів в об'єктах довкілля і серед людей.

Вивчені конкретні умови, що призводять до формування ендемічного вогнища холери в регіоні, вплив антропогенних, екологічних і клімато-географічних факторів на можливість укорінення Vibrio cholerae в об'єктах довкілля.

Встановлено прямий сильний кореляційний зв'язок залежності між виділенням холерних вібріонів з води відкритих водоймищ і бактеріологічними показниками води: індексами ЛКП (0,79), E.Coli (0,86), фізико-хімічними показниками: температурою води (0,77) і температурою повітря (0,7); між захворюваністю на холеру і виділенням збудників Vibrio cholerae О1 з фекально-господарських стоків (0,78) і морської води (0,7).

Вперше визначені критерії прогнозування можливих епідемічних ускладнень при холері і встановлені основні епідеміологічні закономірності збереження і розмноження Vibrio cholerae в об'єктах навколишнього середовища Приазов'я.

Практичне значення отриманих результатів. Вперше за допомогою розробленої за нашою участью комп'ютерної аналітичної програми впроваджена система постійного моніторингу за циркуляцією холерних вібріонів у об'єктах довкілля і серед людей і забезпечена можливість отримання даних щодо виділення Vibrio cholerae за різний аналізований період з об'єктів довкілля на будь-якій адміністративній території, вивчена порівняльна характеристика ізольованих штамів холерних вібріонів.

На базі комп'ютерної програми Microsoft Exсel розроблені таблиці і впроваджені в роботу Маріупольської міськСЕС дослідження на наявність холерних вібріонів в об'єктах навколишнього середовища з одночасним визначенням бактеріологічних і фізико-хімічних параметрів води.

Показана доцільність досліджень води поверхневих водоймищ на наявність холерних вібріонів з паралельним визначенням бактеріологічних і фізико-хімічних показників води для прогнозування розвитку епідемічної ситуації.

Отримані результати дозволяють рекомендувати шляхи удосконалення протиепідемічних і профілактичних протихолерних заходів на сучасному етапі, які полягають у зміні структури та обсягів дослідження стічних вод та інших об'єктів довкілля.

Визначені епідеміологічні закономірності розповсюдження холери в Приазов'ї дозволили встановити вплив факторів навколишнього середовища, що спричиняють укорінення Vibrio cholerae у воді відкритих водоймищ, які забруднюються незнезараженими господарсько-фекальними і промисловими стоками.

Встановлені особливості розвитку епідемічного процесу в регіоні, що характеризуються тривалістю циркуляції Vibrio cholerae в об'єктах навколишнього середовища і періодичним зараженням людей з виникненням вогнищ.

Вивчено вплив реальної ситуації на динаміку структури й обсяг лабораторного спостереження за циркуляцією холерного вібріона шляхом використання запропонованого моніторингу для проведення аналізу з метою прогнозування у часі розвитку епідемічного процесу на території.

На підставі аналізу визначені недоліки та ефективність епіднагляду, проведеного в регіоні, запропоновані критерії прогнозування епідемічної ситуації і шляхи удосконалення протихолерних заходів на сучасному етапі.

Результати проведених нами досліджень знайшли відображення у «Тимчасових методичних рекомендаціях по забору матеріалу на холеру від людей і об'єктів навколишнього середовища» (2007 р.), проекті наказу МОЗ України «Про удосконалення протихолерних заходів» (2007 р.).

Матеріали дисертації використовуються в учбовому процесі в Донецькому державному медичному університеті.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено науково-інформаційний пошук, аналіз та узагальнення даних наукової літератури; розроблені та сформульовані мета, завдання і методологія дослідження; здійснено епідеміологічний аналіз захворюваності на холеру в Приазов'ї; статистичну обробку результатів бактеріологічних та фізико-хімічних досліджень, їх аналіз, систематізацію та інтерпретацію; сформульовані основні положення, пракичні рекомендації та висновки роботи. Узагальнено первинну документацію та здійснено аналіз даних щодо виділення Vibrio cholerae від людей та з об'єктів навколишнього середовища за 1971-2007 рр. Проведено аналіз карт епідобстеження 285 хворих з бактеріологічно підтвердженим і непідтвердженим діагнозами холери і вібріононосійства. Самостійно здійснено узагальнення матеріалу, статистичну обробку отриманих даних. Особистий внесок автора при подготовці матеріалів до опублікування становить значну частину.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були оприлюднені та обговорені автором на міжнародних нарадах-семінарах з актуальних питань профілактики особливо небезпечних інфекцій і біологічної безпеки в Одесі 18 - 20 вересня 2007 р.; 16 - 18 вересня 2008 р. в Євпаторії АР Крим; на підсумкових конференціях і засіданнях вченої ради ДУ „ Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України” ( 2006-2008 рр.); на міжнародній нараді-семінарі з актуальних питань профілактики особливо небезпечних інфекцій і біологічної безпеки в Рівне, 19-21 жовтня 2004 р., матеріали міжнародного семінару і спільного вчення держав - учасників СНГ з особливо небезпечних інфекцій в Іллічівську 23-25 травня 2001 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них 5 у фахових виданнях ВАК України. Решта робіт (6) була у вигляді тез в збірниках матеріалів різноманітних науково-практичних конференцій, з'їздів або конгресів (зокрема з міжнародною участю).

Обсяг та структура дисертації. Зміст роботи викладено на 121 сторінках, ілюстровано 16 рисунками, 6 таблицями. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел з 206 найменувань.



Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Ретроспективний епідеміологічний аналіз грунтувався на звітних даних за останні 37 років, а також матеріалів відділів особливо небезпечних інфекцій Донецької областної та Маріупольської міської санітарно-епідеміологічних станцій, зібраних під час ліквідації спалахів холери на території Маріуполя та прилеглих районів в 1971 - 1974 рр., 1994 - 1995 рр., 1998 - 1999 рр., результатів лабораторних досліджень, проведених в міжепідемічний період з метою вивчення особливостей епідемічного процесу холери в Приазов'ї.

Епідеміологічний моніторинг за циркуляцією Vibrio cholerae в об'єктах навколишнього середовища і серед людей проводили з використанням спеціалізованої комп'ютерної програми «Пакет прикладних програм».

Графічна та статистична обробка наведеного в роботі цифрового матеріалу епідеміологічних і лабораторних досліджень за 37 років виконана із застосуванням комп'ютерної програми Microsoft Exсel.

Для розрахунку залежності рівня виділення Vibrio cholerae від характеристики бактеріологічних і хімічних параметрів навколишнього середовища використовувалася проста середня арифметична і коефіцієнт кореляції Пірсона.

При аналізі спалахів холери, зареєстрованих на території Маріуполя, вивчені дані карт епідобстеження 285 хворих з бактеріологічно підтвердженим і непідтвердженим діагнозами холери і вібріононосійства, а також матеріали 173 історій хвороби. Проведено аналіз результатів лабораторного обстеження хворих і вібріононосіїв в періоди епідемій, а також даних бактеріологічного обстеження на Vibrio cholerae О1 і не О1 хворих гострими кишковими захворюваннями і здорових осіб - всього 560 320 досліджень. Вивчені дані бактеріологічного дослідження проб із об'єктів навколишнього середовища (76 393 аналізів).

Для вирішення поставлених завдань використані епідеміологічні, бактеріологічні, хімічні та статистичні методи. Дослідження були проведені на достатніх об'ємах матеріалу, що забезпечило вирішення поставлених завдань та вірогідність отриманих результатів. Для підтвердження вірогідності результатів та об'єктивності висновків було проведено статистичну обробку при достатній для медико-біологічних досліджень ступені вірогідності.

Для оцінки епідемічної ситуації була розроблена схема моніторингу результатів досліджень рівня виділення Vibrio cholerae О1 у залежності від бактеріологічних і фізико-хімічних показників.

В епідеміологічну практику для аналізу і розробки заходів щодо профілактики холери та інших гострих кишкових інфекцій, визначення тенденцій у розвитку епідеміологічного процесу в регіоні впроваджена комп'ютерна розробка “Пакет прикладних програм”, яка є оптимальним методом для оцінки епідемічної ситуації.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз захворюваності та критерії прогнозування епідемічного процесу при холері. Епідемічна ситуація, що склалася в період 7-ї пандемії холери, спричинена Vibrio cholerae О1 ельтор, в умовах інтенсифікації міжнародної міграції створила об'єктивні передумови для занесення цієї інфекції в Україну. Ця інфекція спостерігалась в Приазов'ї, де були зареєстровані випадки захворюваннь на холеру, вибріононосійства і виділені холерні вібріони ельтор із об'єктів навколишнього середовища. Проаналізувавши розвиток епідемічного процесу холери в регіоні за 37-річний період, ми прийшли до висновку щодо можливісті розділення його на три періоди: 1971 - 1974 рр., 1994 - 1995 рр., 1998 - 2008 рр.

Перший період холери в Приазов'ї почався в 1971 р. і тривав впродовж чотирьох років. У цей період спостерігався підйом захворюваності на холеру в світі.

Появі випадків захворювань на холеру в Приазов'ї передувало зростання рівня гострих кишкових інфекцій (ГКІ) з 1970 по 1972 р. показник захворюваності на ГКІ підвищився у 2 рази. Паралельно зі збільшенням числа хворих на ГКІ відмічалось зростання показника захворюваності, викликаної холерними вібріонами не О1, який в 1972 р. склав 37,4 проти 19,7 на 100 тис. населення в 1971 р., носійства - 47,5 проти 6,0. При цьому захворюваність збільшилася у 2 рази, а вібріононосійство в 8 разів. Паралельно в 2 рази зросла і кількість ГКІ невизначеної етіології. На цьому фоні були виявлені перші випадки захворювань на холеру.

У 1994 р. холера була зареєстрована в регіоні на фоні найбільш значного спалаху інфекції в Україні. У вивчаємому регіоні був зареєстрований 21 випадок захворювання на холеру і 45 випадків вибріононосійства, викликаних Vibrio cholerae О1 біовару ельтор. Показник захворюваності на холеру на 100 тис. населення склав 3,5. Захворювання на холеру в 1994 р. реєструвалися з 22 вересня по 14 листопада.

На тлі зростання захворюваності ГКІ в 1994 р. не відбувалось збільшення числа хворих з виділенням V.cholerae не O1. Простежується чіткий взаємозв'язок між терміном виникнення перших випадків захворювань на холеру і зростанням гострих кишкових інфекцій (підвищення показника за цей час на 50 %).

Під час холери щоденна кількість випадків ГКІ досягала 57 у день. Підйом захворюваності ГКІ за 1 місяць до початку спалаху холери свідчить про те, що серед цих захворювань могли бути і приховані випадки холери. Перші хворі на холеру реєструвалися на фоні максимальних цифр середньоденної температури повітря 24,4о С і піка рівня захворюваності ГКІ.

Число хворих на холеру корелює з кількістю хворих на ГКІ, і також спостерігається слабкий ступінь зв'язку з виникненням випадків ГКІ, викликаних холерними вібріонами не О1, і випадками носійства V. cholerae O1.

Ускладнення епідемічної ситуації відбувалося на фоні значної кількості зливових опадів, коли протягом двох днів - 24.09, 25.09.94 р. випала місячна норма опадів - 29,2 мм, що привело до переповнення зливової канализації.

У ці ж дні спостерігались максимальні значення середньомісячної температури повітря - 24,4о С (середня багаторічна температура вересня - 13,9о С) і максимальні цифри температури морської води - 22,3о С.

У 1994 р. із об'єктів навколишнього середовища було виділено 39 культур холерних вібріонів О1, зокрема 20 - в передепідемічний період з 25.07 по 23.08. Перша культура холерного вібріона ельтор була ізольована із стічної води 25.07.1994 р.

Поява культур у стічній воді свідчила про нове завезення в регіон холери. Це стало індикатором наявності хворих на холеру. При цьому з морської і річкової води холерні вібріони О1 не виділялися, незважаючи на відносно високу температуру морської води в цей період. Відсутність виділень з морської і річкової води свідчить про те, що холера була завезена на територію.

У цей період захворювання на холеру були зареєстровані на вивчаємій теріторії на тлі значних епідускладнень в деяких регіонах України, що свідчило про їх завезення.

Спалаху захворювань на холеру передував високий рівень захворюваності ГКІ, який був вищий за аналогічний показник захворюваності попереднього року на 52 %.

Констатовано осінню сезонність захворювання холерою (вересень-листопад). Показники захворюваності ГКІ в жовтні - листопаді перевищили відповідні параметри попереднього року в 6 разів.

У рамках одного інкубаційного періоду спалаху холери одночасно виникли в трьох районах міста, що свідчить про наявність загального фактору передачі збудника інфекції.

Біологічні властивості виділених культур відрізнялися від таких у культур, виявлених у попередні роки з об'єктів навколишнього середовища на території міста, що підтверджує факт занесення інфекції ззовні.

До широкого розповсюдження інфекції призвели залпові скидання неочищених каналізаційних стоків протягом 5 років - близько 1,4 мільйонів кубічних метрів в результаті зношеності устаткування каналізаційних насосних станцій.

Найвищі показники захворюваності на холеру реєструвалися на тлі високих показників захворюваності на ГКІ, викликаних V. cholerae не O1. Показники захворюваності на ГКІ в жовтні-листопаді перевищіли показники багаторічної захворюваності в 6 раз.

Встановлена кореляційна залежність між кількістю виявлених хворих на холеру і числом осіб з ГКІ, викликаних холерним вібріоном не О1 (r = 0,53), тоді як між показниками випадків холери і випадків ГКІ спостерігався слабкий ступінь залежності (r = 0,08).

Виявлено високий ступінь прямолінійного кореляційного зв'язку між числом осіб з виділенням Vibrio сhо1erae не О1 і рівнем виділення цих збудників із об'єктів навколишнього середовища (r = 0,75).

Визначено прямолінійну залежність числа випадків захворювань на холеру і кількості випадків виділень Vibrio cholerae О1 з морської води (r = 0,7), середній ступінь прямолінійної кореляції (r = 0,65) між числом хворих і носіїв холерного вібріона О1 з кількістю випадків виділення культур з морської води.

Визначений середній ступінь прямолінійної кореляції (r = 0,61) між числом хворих і носіїв холерного вібріона не О1 і кількістю виділених культур Vibrio cholerae не О1 з морської води.

Розраховано залежність рівня виділення Vibrio cholerae О1 від людей і з об'єктів навколишнього середовища від кількості аварійних скидань і об'єму стоків в море і річки (табл. 1).

Таблиця 1 Виділення Vibrio cholerae від людей і з об'єктів навколишнього середовища, кількість аварій на каналізації і об'єм скинутих стічних вод в море і річки з 1986 по 2007 р.

Роки	Виявлено хворих і носіїв:	Виділено V.cholerae О1 з об'єктів навколишнього середовища:	Питома вага виділення V.cholerae не О1 з об'єктів навколишнього середовища:	Кількість аварій на об'ктах каналізації	Об'єм скинутих стічних вод в море, річки, м3
	vibrio choleae О1	Vibrio сholerae не О1	всього	у т.ч. з морської води	у т. ч. з прісних вод	всього:	у т. ч. з прісних водоймищ:	у т. ч. з морської води
						абс.	%	абс.	%	абс.	%
1986	-	23	-	-	-	267	44,8	97	46,2	170	49,1	-	11500
1987	-	7	-	-	-	246	54,3	90	46,4	150	62,5	-	669000
1988	-	31	-	-	-	340	45,5	107	52,9	189	49,3	-	463000
1989	-	12	3	-	3	512	67,2	178	67,4	174	51,9	-	41147,5
1990	-	7	36	-	35	396	46,4	223	63,5	144	39,2	4526	116373,7
1991	1	26	3	-	3	242	42,1	66	40,5	148	54,2	3989	508471
1992	-	6	9	-	9	179	30,2	83	70,3	54	30,7	4926	216450
1993	-	6	-	-	-	242	46,5	58	80,6	125	67,9	4498	39798
1994	66	20	39	5	2	738	16,7	105	71,4	301	71,5	4746	759300
1995	2	34	42	5	28	1102	33,8	330	74,8	385	70,1	3007	343000
1996	-	10	4	-	1	755	43,7	218	71,7	259	74,4	3089	163000
1997	-	27	13	4	6	289	32,3	112	78,3	76	68,5	2805	124000
1998	6	50	62	1	24	427	28,3	161	76,3	103	72	2911	201500
1999	9	130	30	-	14	385	22,5	124	86,7	138	82,6	2659	69000
2000	-	41	2	-	1	306	26,2	93	93,9	176	54,7	2949	-
2001	-	43	27	15	12	258	27,1	96	79,3	114	58,2	3723	-
2002	-	41	13	3	9	245	28,6	71	85,5	152	61	3872	-
2003	-	9	4	3	1	333	38	84	96,6	226	70,4	2008	-
2004	-	12	29	11	18	350	34	103	83,7	218	65,9	4673	-
2005	-	15	4		4	285	25,8	104	93,7	169	63,3	5173	-
2006	-	4	22	13	9	282	32,9	115	87,8	159	59,8	6447	2700
2007	-	32	9	3	6	332	26,1	125	92,6	194	76,7	7959	-

Визначено високий ступінь кореляційної залежності кількості випадків захворювань і носійства Vibrio cholerae О1 від числа аварій на каналізації (r = 0,750,1) і від обсягу аварійних скидань каналізаційних стоків (r = 0,71 0,1).

Визначено середній ступінь кореляційної залежності рівня виділення холерних вібріонів не О1 з об'єктів навколишнього середовища від об'єму аварійних скидань каналізаційних стоків (r = 0,37 0,1). Розраховано кореляційну залежність між рівнем виділення Vibrio cholerae О1 з вод поверхневих водоймищ і бактеріологічними та фізико-хімічними показниками. Констатовано високий ступінь прямолінійної кореляції між рівнем виділення Vibrio cholerae О1 і бактеріологічними показниками - E.coli (r = 0,83 0,09), індексом ЛКП (r = 0,79 0,04), а також фізико-хімічними показниками: температура води (r = 0,72 0,05); середній ступінь кореляції між виділенням Vibrio cholerae О1 і розчиненим киснем (r = 0,66 0,06), pH (r = 0,53 0,08), нітритами (r = 0,55 0,07), біологічною потребою кисню (r = 0,35 0,09), запахом (r = 0,31 0,1); низький ступінь прямолінійної кореляції між виділенням Vibrio cholerae О1 і нітратами, прозорістю. Показана відсутність зв'зку між рівнем виділення Vibrio cholerae О1 і показниками окислюваності, аміаку, колірності, зважених речовин, лужності.

Проведено аналіз динаміки обсягу та структури досліджень на наявність холерних вібріонів у пробах з різних об'єктів навколишнього середовища за 37 років. За роки здійснюваного в регіоні лабораторного нагляду за циркуляцією холерного вібріона в об'єктах навколишнього середовища об'єм і структура досліджень зазнали значних змін.

Скорочення обсягів лабораторних досліджень за період, що вивчається, відбулося в основному за рахунок зменшення числа проб стічної і питної вод, що регламентуються відповідними наказами МОЗ України. Так, в останні роки різко знижена частка досліджень стічної води - з 30 % в 2001 році до 8 % - в 2007 р.

Обсяг лабораторних досліджень визначався епідемічною ситуацією у місті. Постійними об'єктами нагляду за збудниками холери є вода відкритих водоймищ і моря, стічні води, питна вода і харчові продукти. Структура досліджень цих об'єктів коливається залежно від епідситуації.

За період спостереження (1971 - 2007 рр.) холерні вібріони не О1 щорічно виділяли з об'єктів навколишнього середовища і від людей.

У роки реєстрації холери зростав рівень захворюваності гострими кишковими інфекціями, викликаними холерними вібріонами не О1 і рівень носійства цих вібріонів.

Проаналізовано результати лабораторного спостереження за холерою в період формування ендемічного вогнища холери в Маріуполі з 1994 по 2007 р. З 1994 по 2007 р. в місті було виділено 224 культури холерних вібріонів О1 від людей і 300 культур із об'єктів довкілля.

Велика частка (88 %) культур холерних вібріонів, виділених від людей, припадала на період спалахів холери 1994 - 1995, 1998 - 1999 рр. і були вірулентними.

Всього за досліджуваний період вірулентні культури, виділені від людей, склали 96 %, слабовірулентні - 3 % і авірулентні культури - 1 %. До серовару Огава належали 99,5 % всіх культур і лише 0,5 % до серовару Інаба.

Холерні вібріони з об'єктів навколишнього середовища з 1994 р. виділяли щорічно, причому виявлені 60 % культур припадають на періоди епіднебезпеки відносно холери (1994 - 95 і 1998 - 99 рр.).

На підставі отриманих даних розроблені критерії прогнозування епідемічної ситуації:

1. Рівень виділення Vibrio cholerae і поява вірулентних культур Vibrio cholerae О1 в об'єктах навколишнього середовища.

2. Виділення Vibrio cholerae О1 із стічної води.

3. Збільшення числа аварій на каналізаційних комунікаціях і об'ємів аварійних стоків у море.

4. Перевищення допустимих норм бактерійних показників якості води поверхневих водоймищ (індекси ЛКП, Е.coli).

5. Погіршення хіміко-фізичних показників якості води поверхневих водоймищ (рН, розчинний кисень, нітрити).

6. Перевищення середньоденних температур повітря і морської води.

7. Зростання числа випадків ГКІ, зокрема викликаних Vibrio cholerae не О1.



Висновки

У дисертаційній роботі вивчені та теоретично узагальнені особливості епідемічного процесу холери у Приазов'ї. Визначені чинники та умови, які сприяють укоріненню Vibrio cholerae в об'єктах довкілля регіона і формуванню стійкого ендемічного осередку холери, де щорічно виділяють з води відкритих водоймищ холерні вібріони без заносу інфекції ззовні. Запропоновані критерії прогнозування епідемічної ситуації відносно холери і надано нове вирішення наукової задачі, яка полягає в необхідності удосконалення існуючої системи епідемічного нагляду за холерою в Україні.

1. Епідеміологічні закономірності поширення холери в Приазов'ї обумовлені впливом на неї комплексу екологічних і кліматогеографічних факторів навколишнього середовища. Забруднення води річок і Азовського моря в межах вивчаємого регіону відбувається внаслідок постійного скидання промислових стоків з температурою 40о С, надходження у водоймища із зливовими і дренажними водами органічного субстрату та високого навантаження на зону рекреації.

2. Збереження і розмноження Vibrio cholerae у водоймищах зумовлюють жарке літо, короткий період замерзання Азовського моря, значне замулювання русел річок, відсутність природних умов для належного самоочищення морської води в зонах рекреації.

3. Особливості розвитку епідемічного процесу холери в Приазов'ї характеризуються тривалою циркуляцією Vibrio cholerae в об'єктах довкілля і періодичним зараженням людей, що проявляються маніфестними формами захворювання і носійства. Виявлення холерних вібріонів ельтор у господарсько-побутових стічних водах відбувалось переважно в роки реєстрації випадків захворювань, носійства. При реєстрації першого випадку холери ставало індикатором прихованої циркуляції холерних вібріонів серед людей.

4. Сучасний етап розвитку епідемії характеризується відсутністю маніфестних форм захворювань на холеру серед людей і постійною циркуляцією Vibrio cholerae О1 і не О1 в об'єктах навколишнього середовища. З 2000 по 2007 р. із морської і річкової вод було виділено 106 культур Vibrio cholerae О1. У міжепідемічний період спостерігається стабільно висока питома вага виділення холерних вібріонів не О1 з води поверхневих водоймищ, яка склала від 54 до 76 % із морської води і від 79 до 96 % із річкової.

5. Розроблена комп'ютерна програма «Пакет прикладних програм. Оперативне стеження і аналіз епідситуації з холери» (ППП). За допомогою ППП здійснюється постійний моніторинг за циркуляцією холерних вібріонів і захворюваністю на ГКІ. Забезпечується можливість отримання даних щодо виділення холерних вібріонів від людей і з об'єктів навколишнього середовища за будь-який період, що вивчається.

6. На базі комп'ютерної програми Microsoft Exсel розроблені таблиці і проведено розрахунок і виявлено високий ступінь прямолінійної залежності рівня виділення холерних вібріонів з води відкритих водоймищ і бактеріологічними показниками: індекси ЛКП (0,79), E.Coli (0,86), фізико-хімічними показниками: температурою води (0,77) і температурою повітря (0,7); між показником захворюваності на холеру і рівнем виділення збудників Vibrio cholerae О1 з фекально - господарських стоків (0,78) і з морської води (0,7).

7. Встановлено, що число хворих на холеру і носіїв холерного вібріона ельтор у високому ступені корелює з кількістю виділень Vibrio cholerae О1 з морської води ( r = 0,7), з кількістю аварій на каналізації (r = 0,75), обсягом аварійних скидів каналізаційних стоків у водоймища міста (r = 0,7) і кількістю культур Vibrio cholerae О1, виділених із стічних вод (r = 0,6).

8. На підставі даних аналізу ефективності епіднагляду, що проводиться у вивчаємому регіоні, запропоновані наступні критерії прогнозування епідемічної ситуації відносно холери: збільшення числа випадків виділення Vibrio cholerae і поява вірулентних культур Vibrio cholerae О1 в об'єктах навколишнього середовища; виділення Vibrio cholerae О1 із стічної води; збільшення числа аварій на каналізаційних комунікаціях і об'ємів аварійних стоків в море; перевищення допустимих норм бактеріологічних показників якості води поверхневих водоймищ (індекси ЛКП, Е.coli); погіршення хіміко-фізичних показників якості води поверхневих водоймищ (рН, розчинний кисень, нітрити); перевищення середньоденних температур повітря і морської води; зростання числа випадків ГКІ, зокрема викликаних Vibrio cholerae не О1.

Практичні рекомендації

Отримані нами результати свідчать про необхідність вдосконалення існуючої системи епідемічного нагляду на сучасному етапі у наступних напрямах:

- слід врахувати інтенсивні показники поширення холерної інфекції в залежності від рівня виділення холерних вібріонів з води відкритих водойм і бактеріологічних показників: індекс ЛКП, E.Coli, фізико-хімічних показників: температура води і температура повітря; захворюваність на холеру і рівень виділення збудників Vibrio cholerae О1 з фекально- господарських стоків і морської води;

- необхідно використовувати комп'ютерну програму «Пакет прикладних програм» яка є оптимальною для оцінки епідемічної ситуації, а також для розробки і аналізу заходів щодо профілактики холери та інших гострих кишкових інфекцій;

- після визначення тенденцій щодо розвитку епідемічного процесу слід вчасно планувати і здійснювати науково обґрунтовані заходи і давати оцінку їхньої ефективності;

- слід враховувати особливості епідемічного процесу холери в регіоні, що характерізуєтся тривалим збереженням Vibrio cholerae в об'єктах довкілля і періодичним зараженням людей при плануванні протиепідемічних заходів.

- вивчену динаміку структури й обсяг лабораторного спостереження за циркуляцією холерного вібріона використовувати за допомогою запропонованої форми моніторингу для оцінки реальної ситуації і прогнозування у часі перебігу епідемічного процесу.



Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Стеценко И.И. Изучение процесса формирования эндемичного очага холеры в Мариуполе / И.И. Стеценко // Профілактична медицина.- 2009.-№2(6).- С.37-41.

2. Шевель И.И. Организация эпиднадзора во время вспышки холеры в г. Мариуполе в 1994 г. / И.И. Шевель // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т. 2, № 1(3). - С. 108-109.

3. Шевель И. Мониторинг за циркуляцией холерных вибрионов на территории города Мариуполя с 1994 по 2006 год / Инесса Шевель, Георгий Гусаков // Профілактична медицина. - 2008. - № 1. - С. 32-35. (Автором проведено аналіз виділення холерних вібріонів О1 і не О1 у м. Маріуполі з об'єктів довкілля та від людей за період 1994-2006 рр., написано та підготовлено основний зміст роботи до друку.)

4. Шевель И.И. Про организацию противохолерных мероприятий в г. Мариуполе и Донецкой области /И.И. Шевель// Матер.наради-семінару з питань організації і проведення заходів профілактики особливо небезпечних інфекцій [„Питання організації заходів з профілактики особливо небезпечних інфекцій”], ( Київ, 13-14 груд. 1999 р.) /М-во охорони здоров'я, Український центр державного санітарно- епідеміологічного нагляду. - К:Український центр державного санітарно- епідеміологічного нагляду, 1999.- 67 с.

5. Шевель И.И. О совершенствовании мероприятий по санитарной охране территории города Мариуполя /И.И. Шевель, Л.П. Антонова// Матер. наради-семінару з питань організації і проведення заходів профілактики особливо небезпечних інфекцій [„Епідеміологічний нагляд за особливо небезпечними інфекційними захворюваннями та їх профілактика в Україні”], ( Рівне,19-21 жовт. 2004 р.) /М-во охорони здоров'я, Рівненська областна санітарно-епідеміологічна станція.- Р: Рівненська областна санітарно-епідеміологічна станція, 2004.- 151с. (Автором проведено аналіз удосконалення протиепідемічних заходів по санітарній охороні теріторії м.Маріуполя).

6. Влияние природных условий и биогенных факторов на возможность формирования эндемичного очага холеры / В.И. Валентюк, А.Д. Усенко, В.И. Денисенко, М.А. Кушнарев, И.И. Шевель// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2002. - Т. 6, № 2- С. 244. (Здобувачем проведено інформаційний пошук, аналіз результатів лабораторних досліджень. Проаналізовані захворюваність на холеру, а також ГКІ, викликаних холерними вібріонами не О1).

7. Характеристика эпидемического процесса холеры в одном из Приморских индустриальных центров Донецкой области / А.Д. Усенко, В.И. Валентюк, В.И. Денисенко, М.А. Кушнарев, И.И. Шевель // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2002. - Т. 6, № 2. - С. 161-163. (Дисертантом вивчена характеристика епідемічного процесу холери і ГКІ, викликаних холерними вібріонами не О1, виділення вказаних збудників з об'єктів навколишнього середовища).

8. Генетичні ознаки збудників холери, що циркулюють в Україні /О.В. Петренко, О.В. Мурашко, І.І. Шевель, В.В. Алексеєнко, З.А. Лисенко, І.С. Бріт, Н.М. Ралко//Матер. науково - практичної конференції [„Вчення Л.В. Громашевського на сучасному етапі розвитку епідемічного процесу”], (Київ, 9-10 жовт. 2007 р.) /ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім Л.В. Громашевського АМН України”, 2007.- 250 с. (Здобувачем проведено забір і доставку матеріалу для лабораторних досліджень на холеру, аналіз результатів досліджень щодо холери).

9. Лабораторное слежение за циркуляцией холерных вибрионов на территории города Мариуполя с 1971 по 2000 годы /Г.Н. Гусаков, И.И. Шевель, Л.П. Антонова, Е.Н. Красиловская //Материалы междунар. сем. и совместного учения государств - участников СНГ по ООИ [„Совершенствование мероприятий по санитарной охране территории в пунктах пропуска через государственную границу”], (Ильичевск, 23-25 мая 2001 г.) / Координационный совет по проблемам санитарной охраны территории от завоза и распространения особо опасных инфекций, совет по сотрудничеству в области здравоохранения.- И.: Ильичевск, 2001.-

235 с. (Здобувачем проведено аналіз виділення холерних вібріонів О1 і не О1 та обсягу лабораторних досліджень у м. Маріуполі з об'єктів довкілля та від людей за період с 1971 - 2000 рр. )

10. Гусаков Г.Н. Опыт работы по организации противоэпидемической готовности медицинских учреждений города Мариуполя к борьбе с холерой /Г.Н. Гусаков, И.И. Шевель // Матеріали наради-семінару з питань санітарної охорони території України від заносу і розповсюдження карантинних та інших особливо небезпечних інфекцій [„Епідеміологічний нагляд за карантинними і паразитарними захворюваннями та їх профілактика в Україні”], (Одеса, 10-12 трав. 2000 р.) / М-во охорони здоров'я, Укр. науково - дослідний інст-т ім. І.І. Мечникова.- О., 2000.- 243 с. (Здобувачем сформульована ідея, проведено інформаційний пошук, виконано аналіз результатів, написано та підготовлено основний зміст роботи до друку).

11. Особенности организации эпиднадзора за холерой в Донецкой области /В.И. Денисенко, И.И. Сошенко, М.А. Кушнарев, Е.В. Смирнова, И.И. Шевель// Материалы научно-практической конференции, посвященной 60-летию Украинской государственной противочумной станции [„Санитарная охрана территории Украины и профилактика особо опасных инфекций”], (Одесса, 30-31 окт. 1997 г.) / М-во здравоохранения, Укр. госуд. противочумная станция. - О : Укр. госуд. противочумная станция, 1997. - 269 с. (Здобувачем сформульована ідея, проведено інформаційний та літературний пошук, проведено аналіз протиепідемічних заходів у вогнищах холери в м. Маріуполі).



Анотації

Стеценко І.І. Епідеміологічні особливості холери в Приазов'ї і наукове обгрунтування протихолерних заходів на сучасному етапі.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.02- епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню епідеміологічних особливостей холери в Приазов'ї і обгрунтуванню протихолерних заходів на сучасному етапі. бактеріологічний холера приазов'я

Показані особливості епідпроцесу холери в сучасних умовах: постійна циркуляція Vibrio cholerae О1 і не О1 в об'єктах навколишнього середовища на території Приазов'я з періодичним зараженням людей і виникненням вогнищ;паралелізм між підвищенням інтенсивних показників захворюваності на холеру і збільшення числа випадків виділення збудника з об'єктів навколишнього середовища; встановлена пряма кореляційна залежність між ступенем виділення Vibrio cholerae та бактеріологічними, хімічними і фізичними чинниками навколишнього середовища; визначено комплекс антропогенних, екологічних і клімато-географічних факторів, що впливають на можливість вкорінення Vibrio cholerae.

Розроблена і впроваджена спеціалізована комп'ютерна програма ППП. На основі бази даних, внесених до персонального комп'ютера, створені форми, які дозволяють аналізувати епідемічний процес в залежності від статі хворих, віку, професійних ознак, характеру вогнищ під час спалахів холери, а також від інших показників, що характеризують епідемічний процес за будь-який аналізований період.

На базі комп'ютерної програми Microsoft Exсel розроблені таблиці і впроваджені в роботу Маріупольської міськСЕС паралельні дослідження на наявність холерних вібріонів у об'єктах навколишнього середовища з вивченням бактеріологічних і фізико-хімічних параметрів води.

Вивчені конкретні умови, сприяючі формуванню ендемічного вогнища холери в Приазов'ї, вплив антропогенних, екологічних і клімато-географічних факторів на спроможність вкорінення Vibrio cholerae в об'єктах навколишнього середовища.

Визначені шляхи удосконалення системи епідеміологічного нагляду за холерою: постійний моніторинг циркулюючих штамів збудників в об'єктах навколишнього середовища у залежності від бактеріологічних і фізико-хімічних показників якості води водоймищ.

Визначені критерії прогнозування можливих епідемічних ускладнень щодо холери і показані основні епідеміологічні закономірності збереження і розмноження Vibrio cholerae в об'єктах навколишнього середовища в Приазов'ї.

Ключові слова: холера, епідемічний процес, інтенсивні показники, критерії прогнозування.

Стеценко И.И. Эпидемиологические особенности холеры в Приазовье и научное обоснование противохолерных мероприятий на современном этапе.- Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02- эпидемиология. Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению эпидемиологических особенностей холеры в Приазовье и обоснованию противохолерных мероприятий на современном этапе. Показаны особенности эпидемического процесса холеры в современных условиях: постоянная циркуляция Vibrio cholerae О1 и не О1 в объектах окружающей среды на территории Приазовья с периодическим заражением людей и возникновением очагов; параллелизм между повышением интенсивных показателей заболеваемости холерой, увеличением числа случаев выделений возбудителей из объектов окружающей среды; установлена прямая корреляционная зависимость между высокой степенью выделения Vibrio cholerae и бактериологическими, химическими и физическими показателями окружающей среды.

Определен комплекс антропогенных, экологических и климато-географических факторов, влияющих на возможность укоренения Vibrio cholerae. Разработана и внедрена в практику специализированная компьютерная программа ППП. На основе данных, внесенных в персональный компьютер, созданы формы, которые позволяют анализировать эпидемический процесс в зависимости от пола, возраста, профессии больных, характера очаговости во время вспышек холеры, а также в зависимости от ряда других показателей, характеризующих эпидемический процесс за любой анализируемый период.

На базе компьютерной программы Microsoft Exсel разработаны таблицы и внедрены в работу Мариупольской горСЭС исследования на наличие холерных вибрионов в объектах окружающей среды с параллельным изучением бактериологических и физико-химических параметров воды.

Изучены конкретные условия, приводящие к формированию эндемичного очага холеры в изучаемом регионе, влияние антропогенных, экологических и климатогеографических факторов на возможность укоренения Vibrio cholerae в объектах окружающей среды.

Ключевые слова: холера, эпидемический процесс, интенсивные показатели, критерии прогнозирования.

Stetsenko I.I. The Epidemiology features of cholera in Priazov'e and scientific ground of the anti-choler measures on the modern stage.- Manuscript.

The dissertation on the receipt of scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality a 14.02.02- epidemiology. - L.V. Gromashevsky Institute of Epidemiology an Infectious Diseases of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2008. The dissertation is devoted the study the epidemiologycal features of cholera in Priazov'e and to the grounds of anti-choleric measures at present stage.

The features of epidemic process of cholera are shown in modern terms:

circulation of Vibrio cholerae in invironmental objects on territory of Mariupol as O1 and not O1 with the periodic infection of people and origin of focus, parallelism of increase of intensive indices to morbidityat the increase of cholera index excretions from environmental objects,cross-correlation dependence between a high degree excretions of Vibrio cholerae and bacteriological, chemical and physical environmental factors, complex of anthropogenic, ecological and geography-climatic factors, influencing possibility of Vibrio cholerae rooting.

Specialized computer program «Application package » developed on the basis of database, which is entered in the personal computer has been introduced; analytical forms , which allow to analyse epidemic process according to sex, age groups, professional signs, nature of focus during cholera flashes, and also according to a number of indices which characterize epidemic process for any analysable period of time have been created;

Using the facilities of Microsoft Exсel tables have been developed, and parallel research for the presence of comma bacillus in environmental objects with the bacteriological and physical and chemical parameters of water has been introduced into work of Mariupol sanitary station.

Concrete conditions contributing to forming of precinctive cholera focus in Mariupol, influence of anthropogenic, ecological and geography- climatic factors on possibility of Vibrio cholerae rooting in environmental objects have been studied. Ways of improvement of system of epidemiology supervision for cholera such as circulatory strain causative agent monitoring of environmental objects in dependence of bacteriological and physical and chemical indices of reservoir quality have been determined.

Prognostication criteria of possible epidemic complications after cholera, and basic epidemiology conformities to laws of maintenance and reproduction of Vibrio cholerae in environmental objects of Priazovya have been determined.

Keywords: cholera, epidemic process, intensive indices, prognostication criteria.

Размещено на Allbest.ru

...