Лікування супутньої патології органів порожнини рота в хворих із щелепно-черепно-мозковою травмою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

УДК 616.31-085:(616-001+617.51)

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЛІКУВАННЯ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ ПОРОЖНИНИ РОТА В ХВОРИХ ІЗ ЩЕЛЕПНО-ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ

АЛЬ-АЛАВНІ Світлана Вікторівна

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України Косенко Костянтин Миколайович, Державна установа "Інститут стоматології АМН України", директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Вакуленко Василь Іванович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри реконструктивної та естетичної медицини з курсом загальної стоматології

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри дитячої стоматології

Захист відбудеться "15" грудня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі "Інститут стоматології АМН України" за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи "Інститут стоматології АМН України" (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий "14" листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

Анотації

Аль-Алавні С.В. Лікування супутньої патології органів порожнини рота в хворих із щелепно-черепно-мозковою травмою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматологія. - Державна установа "Інститут стоматології АМН України", Одеса, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню лікувально-профілактичних ефектів адаптогенів, призначених в період лікування і реабілітації хворих із ЩЧМТ.

У хворих з переломами нижньої щелепи, закритою черепно-мозковою травмою і поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою проведене вивчення функціонального стану порожнини рота у ранній термін після травми по характеру змін клінічних, біохімічних і імунологічних показників. Встановлене погіршення гігієни порожнини рота, стану тканин пародонта, інтенсифікація перекисного окислення ліпідів на тлі виснаження АОС, значні порушення в протеазно-інгібіторній системі - посилення протеолітичної активності, зокрема еластазної, на тлі зниження вмісту інгібітору трипсину, неспроможність місцевого антимікробного захисту й напруженість гуморального системного імунітету, що потребує обов'язкової корекції з метою профілактики розвитку ускладнень.

Запропоноване та обгрунтоване застосування в комплексному лікуванні хворих з ЩЧМТ препаратів адаптогенної дії - харчового концентрату поліфенолів винограду "Еноант" і препарату "Біотрит-Дента". Доведена здатність їх справляти виразну антиоксидантну, протизапальну, імуномоделюючу, антистресову дії, що попереджає виникнення ускладнень, істотно покращує стан органів порожнини рота, скорочує терміни лікування.

Ключові слова: переломи нижньої щелепи, черепно-мозкова травма, лікування, адаптогени, Еноант, Біотрит-дента.

Аль-Алавни С.В. Лечение сопутствующей патологии органов полости рта у больных с челюстно-черепно-мозговой травмой. - Рукопись. щелепний черепний мозковий

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология. - Государственное учреждение "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2008.

В диссертации представлены результаты клинико-лабораторного иссследования, состоящего в разработке и обосновании комплекса мероприятий у больных с сочетанной челюстно-черепно-мозговой травмой (ЧЧМТ) с введеним препаратов адаптогенного и минерализующего действия.

Установлено, что в ранний период после травмы у всех больных с ЧЧМТ значительно ухудшается состояние полости рта, что подтверждается неудовлетворительным уровнем гигиены (по индексу Грина-Вермильона, p<0,001), достоверным повышением пародонтальных индексов (РМА, CPITN, кровоточивости), которые характеризуют интенсивное течение воспалительного процесса.

У больных с ЧЧМТ выявлены существенные изменения состава и ферментативной активности ротовой жидкости (рост содержания белка, активности эластазы, ЩФ, КФ) и сыворотки крови (повышение уровня МДА, ОПА, снижение активности СОД, уровня ИТ), что указывает на системные расстройства метаболизма, нарушения антиоксидантно-прооксидантной и протеазно-ингибиторной систем неспецифической защиты организма. По результатам иммунологических исследований установлено снижение антимикробной защиты полости рта, связанное с уменьшением в ротовой жидкости концентрации секреторного IgA и лизоцима на фоне повышенного содержания иммунных комплексов. Системные нарушения иммунитета характеризуются активизацией гуморального иммунного ответа (рост содержания IgА, IgМ, IgG, уровня М-ЦИК) и функциональной недостаточностью системы комплемента.

Введение в схему лечения больных с ЧЧМТ адаптогена из полифенолов винограда "Эноант" позволило уже через 1 месяц значительно улучшить гигиеническое состояние полости рта и тканей пародонта, нормализовать биохимические и иммунологические показатели ротовой жидкости и сыворотки крови. Дополнительное включение адаптогенного препарата из проростков пшеницы "Биотрит-Дента" еще более ускорило процес нормализации клинико-лабораторных показателей, то есть предупредило возникновение осложнений, существенно улучшило состояние органов полости рта, способствовало сокращению сроков лечения и период реабилитации больных с сочетанной ЧЧМТ.

Ключевые слова: переломы нижней челюсти, черепно-мозговая травма, лечение, адаптогены, Эноант, Биорит-Дента.

Al-Alavni S.V. Treatment of the accompanying pathology of the organs of oral cavity at patients with a craniocereberal trauma. - A manuscript.

Dissertation for the kandidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 dentistry. - Public Institutuon "Institute of stomatology AMS of Ukraine", Odessa, 2008.

The dissertation is devoted to the research of treatment-and-prophylactic effects of adaptogens, which are prescribed in treatment and rehabilitation of patients with combined MCCT.

At patients with fractures of mandibula closed by a craniocereberal trauma and combined maxilarry-craniocereberal trauma in early term after the trauma is conducted research of the functional condition of the oral cavity according to character of changes in clinical, biochemical and immunological indicators. Is determined deterioration of hygiene of an oral cavity, a condition of periodontal tissues, an lipid peroxidation against exhaustion of АОS, considerable infringements in protease-inhibitor system - strengthening of proteolitic activity, in particular elastase, against contents decrease of antitrypsin impossibility of local antimicrobic protection and intensity of humoral system immunity which requires obligatory correction to prevent of development of complications.

Is proposed and established application in complex treatment of patients with MCCT preparations of adaptogenic actions - a food concentrate of grapes polyphenols "Enoant" and preparation "Biotrit-Denta". Is proved their ability to carry out notable antioxidant, anti-inflammatory, immunomodulating, antistressful actions which warn occurrence of complications, essentially improve the condition of the organs of the oral cavity, reduces treatment terms.

Keywords: fractures of mandibula, a craniocereberal trauma, treatment, adaptogens, Enoant, Biotrit-Denta.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед ушкоджень щелепно-лицьової області найбільш часто зустрічаються переломи нижньої щелепи - у 75-87 % випадків. Травми лиця складають від 15 до 25 % серед всіх госпіталізованих в клініку (Тимофеев А.А. с соавт., 1997; Бернадский Ю.Й., 1999; Парасочкина В.В., 1999; Рыбалов О.В., Эйд Мохаммед, 2003).

У 11-12 % всіх хворих з переломами нижньої щелепи спостерігаються явища черепно-мозкової травми (ЧМТ) (Бернадский Ю.Й., 1999). Із зростанням травматизму відмічене підвищення питомої ваги поєднаної закритої ЧМТ і переломів нижньої щелепи, що становить від 6 до 86 %.

Поєднана черепно-мозкова і лицьова травма - це особливий вид травми, при якій клініка лицьових ушкоджень накладається на черепно-мозкові порушення, взаємообтяжуваючі один одного. Ушкодження головного мозку, основного інтегруючого і регулювального органу, впливає на процеси реабілітації хворих із лицьовою і закритою ЧМТ. При закритій ЧМТ порушуються трофіка тканин і обмін речовин, терморегуляція, кровотворення, дихання, серцево-судинна діяльність, артеріальний тиск, секреція, сон, і у результаті сповільнюються процеси загоєння і частіше розвиваються ускладнення (Панкратов А.С., 2001; Маланчук В.А., 2002; Матрос-Таранец И.Н. с соавт., 2003).

Закономірним у зв'язку з цим є факт, що виникнення і перебіг захворювань органів порожнини рота у цього контингенту пацієнтів матимуть свої особливості. Міжщелепна фіксація в хворих з переломами щелеп і ЧМТ виключає рух нижньої щелепи на весь період консолідації перелому, порушує функцію жувальних м'язів і височно-нижньощелепних суглобів. За даними літератури, у хворих з переломами щелеп спостерігаються значні зміни твердих тканин зубів і пародонту, що розвиваються за наявності міжщелепної тяги і прогресують протягом декількох місяців після зняття шин (Рединова Т.Л., Колесников С.Н., 1998).

У хворих з поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою (ЩЧМТ) розвивається стресова реакція (Волошина Л.І., 2006), спостерігається значне пригнічення імунної системи (Пинелис И.С., 1992; Тимофеев А.А. с соавт., 2002; Циленко О.Л., 2002; Новоседлая Н.В. с соавт., 2003), що обумовлює зниження неспецифічної резистентності і підвищення ризику розвитку різноманітних ускладнень (Нестеров А.П., 1977; Лепилин А.В., 1995; Хасанов А.И., Абдуллаев Ш.Ю., 2002; Бердюк И.В. с соавт., 2005).

Хірургічні травми лиця дуже часто (до 40 %) супроводжуються ускладненнями гнійно-запального характеру, що обумовлено наявністю значної кількості патогенної мікрофлори в порожнині рота (Дяченко Ю.В., 1996; Давыдова Т.Р. с соавт., 2001; Маланчук В.А. с соавт., 2003; Зеленова Е.Г. с соавт., 2004).

У патогенезі структурно-функціональних порушень тканин порожнини рота при поєднаній ЩЧМТ важливу роль грає порушення функції слинних залоз, що чітко реагують на будь-яку стресову реакцію (Тарасенко Л.М. с соавт., 2002; Шипский А.В., 2002; Левицкий А.П. с соавт., 2004; Денисов А.Б., 2006; Baum B.F., 2003).

Слід зазначити, що будь-які види стресу, у тому числі і такий сильний як при ЩЧМТ, викликає серйозні зміни не тільки в слинних залозах, але і в кістковій тканині (Прохончуков А.А. с соавт., 1984; Розенфельд Л.Г. із співавт., 1999; Беневоленская Л.И., 2003), що сприяє розвитку пародонтиту та остеопорозу (Петрушанко Т.А. с соавт., 1997; Тарасенко Л.М. із співавт., 2000).

Відомо, що організм людини має в своєму розпорядженні значний арсенал захисних систем, що включають різні фізіологічні, біохімічні та імунологічні механізми (Меерсон Ф.З., 1993; Левицкий А.П., 2003, 2007). Від стану цих систем залежить стійкість людини до різних захворювань, в тому числі і до травм (Хадарцев А.А. с соавт., 2005; Бурчинський С.Г., 2006; Гжегоцький М.Р., Федоренко Ю.В., 2006).

Регуляторами захисних систем організму є речовини, що одержали назву адаптогенів. Адаптогени вже знайшли своє застосування в медицині (Кричковская Л.В., Гуляева Н.В., 2000; Левицкий А.П., 2007) і, зокрема, в стоматології (Дрожжина В.А., 1995; Косенко К.Н. с соавт., 2004; Дєєва О.М., 2006; Мірчук Б.М. із співавт., 2007), проте надзвичайно мало робіт по застосуванню адаптогенів в щелепно-лицьовій хірургії (Маланчук В.А. с соавт., 2005; Поліщук С.С., 2006), і практично немає даних про їх застосування при ЩЧМТ. Це визначає актуальність досліджень з вивчення лікувально-профілактичних ефектів адаптогенів, призначених в період лікування і реабілітації хворих із поєднаною ЩЧМТ з метою корекції адаптаційних реакцій, активізації репаративної регенерації й одержання стійкої стабілізації у перебігу захворювань твердих тканин зубів і пародонта.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів НДР Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України "Профілактика, клінічні особливості та лікування стоматологічних захворювань у пацієнтів з фоновою патологією" (№ ДР 0106U003953) і НДР Державної установи "Інститут стоматології АМН України", м. Одеса: "Дослідити механізми лікувально-профілактичної дії фітоадаптогенів при стоматологічній патологїї" (шифр АМН 065.07, № ДР 0107U000904). Здобувач була виконавцем окремих фрагментів даних тем.

Мета і завдання дослідження. Мета - підвищення ефективності профілактики й лікування супутньої патології органів порожнини рота у хворих з поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою шляхом застосування у комплексі лікувальних заходів препаратів адаптогенної і мінералізуючої дії.

Для досягнення мети дослідження визначені наступні завдання:

1. Визначити особливості стану зубів, тканин пародонта, гомеостазу порожнини рота у ранній період після травми в хворих з переломами нижньої щелепи, закритою черепно-мозковою травмою і поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою.

2. Встановити вплив адаптогенів на стан гігієни порожнини рота і тканин пародонта в хворих з поєднаною ЩЧМТ.

3. Вивчити вплив адаптогенів на біохімічні та імунологічні показники ротової рідини й сироватки крові хворих з поєднаною ЩЧМТ.

4. Розробити, обґрунтувати та оцінити ефективність нового способу профілактики й лікування супутньої патології органів порожнини рота в хворих з ЩЧМТ.

Об'єкт дослідження - супутня патологія органів порожнини рота, порушення гомеостазу ротової порожнини в період лікування та реабілітації хворих з щелепно-черепно-мозковою травмою.

Предмет дослідження - обгрунтування та оцінка ефективності застосування адаптогенів у комплексному лікуванні хворих з щелепно-черепно-мозковою травмою.

Методи дослідження: клінічні - обстеження хворих з використанням індексної оцінки стану гігієни порожнини рота, тканин пародонта, твердих тканин зубів; рентгенологічні; лабораторні: біохімічні - для характеристики метаболічних порушень в тканинах порожнини рота й оцінки ефективності проведеної терапії, імунологічні - для оцінки стану місцевого й системного імунітету, неспецифічної резистентності в хворих; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у хворих з переломами нижньої щелепи, закритою черепно-мозковою травмою і поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою проведене багатопланове вивчення функціонального стану порожнини рота у ранній термін після травми по характеру змін клінічних, біохімічних і імунологічних показників, в результаті чого встановлене погіршення гігієни порожнини рота, стану тканин пародонта, інтенсифікація перекисного окислення ліпідів на тлі виснаження АОС, значні порушення в протеазно-інгібіторній системі - посилення протеолітичної активності, зокрема еластазної, на тлі зниження вмісту інгібітору трипсину, неспроможність місцевого антимікробного захисту й напруженість гуморального системного імунітету, що потребує обов'язкової корекції з метою профілактики розвитку ускладнень.

За результатами біохімічних й імунологічних досліджень ротової рідини і сироватки крові хворих з ЩЧМТ показана наявність в них глибоких системних порушень метаболізму й імунітету, по ступеню змін яких можна прогнозувати ризик розвитку й характер перебігу запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта (Деклараційний патент на корисну модель № 5794 від 15.03.2005 р.).

Вперше запропоноване та обгрунтоване застосування в комплексному лікуванні хворих з ЩЧМТ препаратів адаптогенної дії (Деклараційні патенти на корисну модель № 5793 від 15.03.2005 р.; № 13875 від 17.04.2006 р.). Доведена здатність їх справляти виразну антиоксидантну, протизапальну, імуномоделюючу, антистресову дії, що попереджає виникнення ускладнень, істотно покращує стан органів порожнини рота, скорочує терміни лікування.

Практичне значення одержаних результатів. З метою стресової реабілітації, профілактики і лікування супутніх захворювань пародонта, з метою стимуляції процесів мінералізації в ділянці переломів щелеп обґрунтовано поетапне, послідовне застосування адаптогенів і мінералізуючих засобів у комплексному лікуванні хворих із поєднаною ЩЧМТ, а саме: прийом харчового концентрату поліфенолів винограду "Еноант" у перші 4 тижні лікування; із другого тижня лікування прийом препарату "Кальцид" протягом 3 тижнів; потім прийом препарату "Біотрит-Дента" протягом 3 тижнів. Запропонований спосіб комплексного лікування хворих з ЩЧМТ дозволяє істотно поліпшити результати лікування, скоротити терміни лікування, продовжити період стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта.

Розроблений спосіб комплексного лікування хворих з поєднаною ЩЧМТ із застосуванням адаптогенів впроваджено в клініках Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, ДУ "Інститут стоматології АМН України", м. Одеса, у відділенні щелепно-лицьової хірургії Кримської Республіканської клінічної лікарні ім. М.О. Сємашко. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на стоматологічних кафедрах ОДМУ і КрДМУ ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована наукова література по темі дисертації. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання, сформульовані висновки роботи. Самостійно здобувачем проведені всі клінічні спостереження й лабораторні дослідження у хворих, здійснені аналіз й узагальнення отриманих даних, їхня статистична обробка, написання й оформлення дисертації. Клінічне обстеження й лікування хворих проведено у відділенні щелепно-лицьової хірургії і у відділенні нейрохірургії Кримської Республіканської клінічної лікарні ім. М.О. Сємашко. Біохімічні дослідження ротової рідини і сироватки крові хворих виконані здобувачем разом зі співробітниками лабораторії біохімії відділу біотехнології ДУ "Інститут стоматології АМН України" (зав. лаб. - к.б.н., с.н.с. О.А. Макаренко).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на науковій конференції з міжнародною участю (інтернет-конференція) "Біологічно активні природні сполуки винограду: гігієнічні та медичні ефекти застосування продуктів з високим умістом поліфенолів винограду" (Ялта, 2004); I з'їзді Асоціації стоматологів АР Крим (Сімферополь, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 3 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 Деклараційних патенти на корисну модель, 1 тези доповіді на з'їзді.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 130 сторінках принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу й обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що містить 232 джерела, з них 96 - іноземних авторів. Роботу проілюстровано 28 таблицями, 12 рисунками.

Основний зміст

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставленої мети і завдань роботи проведено клінічні і лабораторні дослідження.

Клініко-лабораторне обстеження й лікування здійснено у 93 хворих з переломами нижньої щелепи (ПНЩ), закритою черепно-мозковою травмою (ЗЧМТ) і поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою (ЩЧМТ), з них 73 чоловіка і 20 жінок, 61 особа віком до 30 років і 32 особи віком понад 30 років. Контрольну групу склали 32 здорових пацієнта, без травм і супутньої патології внутрішніх органів.

Діагноз основного захворювання ставили на підставі клінічного огляду, рентгенологічних показників, інструментальних і лабораторних досліджень, що проводились у відповідності до загальноприйнятих принципів ведення подібних хворих. У 28 хворих діагностовано ПНЩ, у 29 хворих - ЗЧМТ і у 36 - поєднані ЩЧМТ).

Клінічні методи досліджень. Стоматологічний статус хворих оцінювали за даними клінічного огляду, обстеження зубів і тканин пародонта, об'єктивних пародонтальних індексів і проб, рентгенографії щелеп, біохімічних та імунологічних показників ротової рідини та сироватки крові.

З метою об'єктивної оцінки стану пародонта визначали: гігієнічний індекс Грін-Вермільона (oral hygiene index simplified, OHI-S), індекс РМА Parma (%), ступінь кровоточивості ясен по Мюллеману-Коуеллу, індекс CPITN. Результати визначень вносили в карти пародонтологічного обстеження хворих.

Діагностику захворювань пародонта здійснювали відповідно до систематики хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994).

Для оцінки ступеню і характеру деструкції альвеолярної кістки і уточнення діагнозу проводили рентгенологічні дослідження: рентгенографію окремих зубів внутрішньоротовим контактним методом, панорамну рентгенографію щелеп, цифрову ортопантомографію (рентген-апарат ORTHOPHOS-3 DS).

Лабораторні методи досліджень. У пацієнтів під час первинного обстеження, у перші дні після травми, у ранкові години натщесерце, проводили забір ротової рідини і крові для біохімічних і імунологічних досліджень.

Біохімічними методами в надосадовій частині ротової рідини і в сироватці крові визначали вміст білка (Lowry O.H. et al., 1957), МДА по реакції з тіобарбітуровою кислотою (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), активність антиоксидантного фермента - супероксиддисмутази (СОД) (Чевари С. с соавт., 1985), загальну протеолітичну активність (ЗПА) казеїнолітичним методом Кунітца в модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973), вміст інгібітору трипсину (ІТ) (Адамовська В.Г. із співавт.,1980), еластазну активність (Visser L., Blaut E.R., 1972), активність кислої (КФ) і лужної (ЛФ) фосфатаз по методу Bessey O.A. et al. (1946) в модифікації А.П. Левицького із співавт. (1973), вміст іонізованного кальцію і неорганічного фосфату (Колб В.Г., Камышников В.С., 1982).

З метою оцінки стану місцевого імунітету порожнини рота і тканин пародонта та порушень системного імунітету імунологічні дослідження включали визначення в ротовій рідині концентрації імуноглобулінів SIgA, IgA, IgG і IgM методом радіальної імунодифузії по Manchini G.M. et al. (1965), рівня малих циркулюючих імунних комплексів (М-ЦІК) шляхом осадження їх з сироватки і слини 4,16 %-им розчином ПЕГ (м.м. 6000) при "Merk" (Караулов А.В., 1999), вмісту лізоциму в ротовій рідині (Дорофейчук В.Г., 1968) й активності комплемента в сироватці крові (Караулов А.В., 1999).

Схема комплексного лікування хворих. При обстеженні порожнини рота у хворих з ЩЧМТ, після шинування зубних рядів, спостерігається загострення запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта, пов'язане, перш за все, з погіршенням гігієнічного стану порожнини рота і зниженням функціональних реакцій в порожнині рота. У 18 хворих діагностовано загострення хронічного катарального гінгівіту, у 47 хворих - ГП почат.-I, I ступеня, у 26 хворих - ГП I-II, II ступеня і у 2 хворих - ГП II-III, III ступеня. Тому основними напрямами в лікуванні супутньої стоматологічної патології у хворих з ЩЧМТ визначені: професійна гігієна порожнини рота, місцева антимікробна і протизапальна терапія тканин пародонта, ремінералізуюча терапія твердих тканин зубів, підвищення місцевої і загальної неспецифічної та імунної резистентності.

Залежно від проведеного лікування хворих розділили на 2 групи (в кожній по 3 підгрупи): группу порівняння (контрольну), в якій проведена загальноприйнята базова терапія (50 осіб, з яких 14 з ЧМТ, 15 - з ПНЩ і 21 - з поєднаною ЩЧМТ), і основну (43 хворих, з яких 15 з ЧМТ, 13 - з ПНЩ і 15 - з поєднаною ЩЧМТ).

Всім хворим відповідно до основного діагнозу надана необхідна спеціалізована допомога, проведені хірургічні втручання, призначене загальне медикаментозне лікування (головним чином, антибіотики і знеболюючі засоби).

Місцева загальноприйнята базова терапія включала санацію порожнини рота (за показами), професійну гігієну ротової порожнини: антисептичні зрошення, механічне й ультразвукове видалення зубних відкладень та промивання пародонтальних кишень 0,05-0,25% розчином хлоргексидину біглюконату, за показами - кюретаж. Всіх хворих ознайомлювали з правилами та особливостями проведення індивідуальної гігієни порожнини рота і здійснювали підбір гігієнічних засобів.

Кількість відвідувань у хворих залежала від ступеня та характеру перебігу основного захворювання та супутньої патології органів порожнини рота.

Комплексне лікування хворих основної групи, окрім загальноприйнятої базової терапії, реалізували таким чином:

- У перші 4 тижні лікування хворим призначали прийом харчового концентрату поліфенолів винограду "Еноант", по 20-40 мл (з розрахунку 0,25-0,5 мг/кг ваги на добу) з 100 мл кип'яченої води і 2 краплями лимонного соку, 2 рази на день після їжі.

- З другого тижня лікування призначали препарат "Кальцид" протягом трьох тижнів - по 2 таблетки 2 рази на день.

- З 5 тижня лікування (через 1 місяць після травми) призначали препарат "Біотрит-Дента" протягом трьох тижнів - по 1 таблетці 2 рази на день.

- При цьому догляд за зубами здійснювали за допомогою електрофоретичної зубної щітки "HABITUS plus" з зубною пастою, яка містить кальцій, протягом перших трьох тижнів; потім робили п'ятидневну перерву, замінювали зубну щітку "HABITUS plus" на "HABITUS minus" і використовували зубну пасту, що містить фтор, протягом ще трьох тижнів.

Оцінку ефективності проведеного лікування здійснювали за клінічними, рентгенологічними та лабораторними показниками, які визначались безпосередньо перед початком курсу лікування, у найближчі терміни - через 4 тижні (заміна зубної щітки, пасти і адаптогена) і 7 тижнів лікування (кінець курса терапії) та через 1 рік (віддалені результати).

Статистичні методи. Обробку цифрових даних проводили варіаційно-статистичними методами аналізу на IBM PC в SPSS SigmaStat 3.0 і StatSoft Statistica 6.0 (2003) з використанням t-критерію Ст'юдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати обстеження порожнини рота у осіб з переломами нижньої щелепи, закритою черепно-мозковою травмою і поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою в гострий посттравматичний період свідчать про значне погіршення у них рівня гігієни порожнини рота (по індексу Грін-Вермільона) і розвиток або загострення тих, що були раніше, захворювань пародонта, що підтверджується достовірним підвищенням значень гігієнічного і пародонтальних індексів: РМА, CPITN, ступеня кровоточивості ясен (табл. 1).Таблиця 1 Показники рівня гігієни і стану тканин пародонта у хворих з ПНЩ, ЗЧМТ і поєднаною ЩЧМТ (M±m)

Показники	Здорові пацієнти n=32	Хворі з ПНЩ n=28	Хворі з ЗЧМТ n=29	Хворі з ПЩЧМТ n=36
Індекс Грін- Вермільона	1,10 ± 0,08	1,91 ± 0,10 p<0,001	2,16 ± 0,13 p<0,001	2,35 ± 0,14 p<0,001
Індекс PMA (%)	12,5 ± 0,7	29,5 ± 1,2 p<0,001	31,3 ± 1,6 p<0,001	40,9 ± 2,1 p<0,001
Індекс кровоточивості	0,45 ± 0,04	2,02 ± 0,12 p<0,01	2,12 ± 0,12 p<0,01	2,43 ± 0,13 p<0,01
Індекс CPITN	0,50 ± 0,02	2,37 ± 0,23 p<0,001	2,38 ± 0,12 p<0,001	3,10 ± 0,17 p<0,001

Примітка: Р - вірогідність відмінностей у порівнянні з даними у здорових пацієнтів.

Своєрідним індикатором стану органів і тканин порожнини рота є біохімічні показники ротової рідини (табл. 2). Серед вивчених показників (вміст білка, активність еластази, ЛФ, КФ) найбільш значимими є зміни активності еластази, рівень якої в ротовій рідині у хворих з ЩЧМТ збільшився більш, чим в 10 разів (p<0,001). Як відомо, еластаза є одним з самих руйнівних ферментів, що викликають деструкцію сполучної тканини, у тому числі і альвеолярної кістки. Достовірне збільшення концентрації білка (p<0,001), активності лужної (p<0,01) і кислої (p<0,001) фосфатаз в ротовій рідині також характеризує розвиток запалення в порожнині рота, зокрема, в тканинах пародонта.

При цьому суттєво змінюються і біохімічні показники сироватки крові (табл. 2), що відображає істотні порушення метаболізму у хворих з ПНЩ, ЗЧМТ і поєднаною ЩЧМТ.

Так, відбувається інтенсифікація перекисного окислення ліпідів (достовірне підвищення рівня МДА, р<0,001) на тлі зниження функціональної активності антиоксидантної системи (падіння активності СОД, р<0,05), що закономірно призводить до зниження (у 11 разів) показника антиоксидантно-прооксидантного індексу. Також спостерігається посилення протеолізу в тканинах (достовірне збільшення ЗПА, р<0,05) при зниженні рівня інгібітору трипсину в крові, що, у свою чергу, свідчить про значні порушення в протеазно-інгібіторній системі (зниження в 3,7 разів співвідношення ІТ/ЗПА).

Таблиця 2 Біохімічні показники ротової рідини і сироватки крові у хворих з ПНЩ, ЗЧМТ і поєднаною ЩЧМТ (M±m)

Показники	Здорові пацієнти n=32	Основна група n=43
Ротова рідина
Вміст білка, г/л	2,5 0,2	10,8 0,9 р<0,001
Активність еластази, мккат/л	0,6 0,2	6,8 0,6 p<0,001
Активність лужної фосфатази, нкат/л	2,2 0,2	6,8 0,7 P<0,01
Активність кислої фосфатази, нкат/л	9,3 0,7	32,5 2,8 P<0,001
Сироватка крові
Вміст МДА, мкмоль/л	0,54 0,04	2,27 0,25 Р<0,001
Активність СОД, у.од./л	0,95 0,10	0,37 0,04 Р<0,05
ЗПА, нкат/л	4,6 0,4	12,3 1,4 Р<0,05
Інгибитор трипсину, г/л	1,18 0,08	0,87 0,10
СОД/МДА	1,76	0,16
ІТ/ОПА	0,26	0,07

Примітка: Р - вірогідність відмінностей у порівнянні з даними у здорових пацієнтів.

Результати клініко-імунологічних досліджень з порівняльного вивчення реактивних змін з боку неспецифічних (лізоцим, М-ЦІК, комплемент) і специфічних (SIgA, IgA, IgM, IgG) факторів місцевого і системного імунітету в хворих з ПНЩ, ЗЧМТ і поєднаною ЩЧМТ наведені в табл. 3.

У хворих основної групи встановлене різке зниження рівня антимікробного захисту порожнини рота, що підтверджується істотним зменшенням в ротовій рідині концентрації секреторного IgA (p<0,001) і лізоциму (p<0,05) на тлі підвищеного (майже в 4 рази) вмісту імунних комплексів (p<0,001).

При травмах взагалі, у тому числі і при ЩЧМТ, спостерігаються виражені системні порушення імунітету (табл. 3). Нами виявлена активізація гуморальної імунної відповіді - достовірне зростання вмісту імуноглобулінів А (p<0,05), М (p<0,001) і G (p<0,05) в крові, рівня циркулюючих імунних комплексів (у 2,1 рази, p<0,001), але при цьому визначена функціональна недостатність системи комплемента (p<0,05), що, безумовно, вимагає диференційованої імунокорекції.

Таблиця 3 Імунологічні показники ротової рідини і сироватки крові у хворих з ПНЩ, ЗЧМТ і поєднаною ЩЧМТ (M±m)

Показники	Здорові пацієнти n=32	Основна група n=43
Ротова рідина
Вміст секреторного IgA, г/л	1,47 0,08	0,86 0,07 p<0,001
Лізоцим, од./л	19,4 1,2	11,3 2,0 p<0,05
Концентрація М-ЦІК, од./л	5,4 0,35	21,6 1,8 p<0,001
Сироватка крові
Вміст IgA, г/л	1,74 0,13	3,32 0,16 p<0,05
Вміст IgM, г/л	0,96 0,04	1,48 0,06 p<0,001
Вміст IgG, г/л	12,9 0,08	20,3 1,60 p<0,05
Концентрація М-ЦІК, од./л	65,0 3,7	134,0 3,2 p<0,001
Комплемент (од. від. щільн.)	0,83 0,05	0,48 0,06 p<0,05

Примітка: Р - вірогідність відмінностей у порівнянні з даними у здорових пацієнтів.

Таким чином, проведені клінічні, біохімічні, імунологічні дослідження ротової рідини і крові хворих з переломами нижньої щелепи, закритою черепно-мозковою травмою і поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою у ранній період розвитку травматичного процессу дозволили визначити особливості гігієнічного стану порожнини рота, стану тканин пародонта, характерні ознаки метаболізму тканин, знижену неспецифічну резистентність й системні імунологічні порушення, що вимагають корекції з метою покращення результатів лікування і прискорення періоду реабілітації хворих.

Враховуючі відомі біологічні функції фітоадаптогенів, виражені антиоксидантні, протизапальні, імуномоделюючі, остеотропні властивості рослинних поліфенолів, в схему комплексного лікуванні хворих з ЩЧМТ були введені адаптогенні препарати на основі рослинних поліфенолів - "Еноант" і "Біотрит-Дента", а також засоби для стимуляції процесу мінералізації кісткової тканини в ділянці перелому та попередження ускладнень у вигляді розвитку карієсу зубів в період міжщелепної фіксації - "Кальцид", "Біотрит-Дента" і система догляду за порожниною рота "HABITUS".

Запропонована схема комплексного лікування з включенням адаптогенних препаратів і мінералізуючих засобів дозволила в хворих з поєднаною ЩЧМТ істотно підвищити ефективність лікування, запобігти розвитку ускладнень з боку твердих тканин зубів і тканин пародонта, про що свідчать клінічні показники і суб'єктивний стан хворих.

Перш за все треба відзначити значне покращення стану тканин пародонта, що підтверджується достовірним зниженням гігієнічного і всіх вивчаємих пародонтальних індексів вже через 1 місяць з початку лікування, тобто після прийому Еноанту і здійснення раціональної гігієни порожнини рота (табл. 4).

Загальноприйнята базова терапія також сприяє покращенню рівня гігієни порожнини рота й клінічного стану тканин пародонта у группі порівняння, але якщо у цій групі пародонтальні індекси знижуються в середньому на 8-15 %, то аналогічні показники в основній групі хворих зменшуються на 22-40 %.

Проведені біохімічні дослідження довели позитивний вплив запропонованого комплексного лікування на метаболізм тканин, на що вказує нормалізація ферментативної активності ротової рідини і сироватки крові та їх склад. Під впливом адаптогенів і мінералізуючих засобів і в групі порівняння, і в основній групі хворих з ЩЧМТ знизився підвищений рівень білка, достовірно зменшилась надмірно підвищена активність еластази, нормалізувалась активність фосфатаз у ротовій рідині, а також значно покращились показники, що характеризують стан антиоксидантно-прооксидантної і протеазно-інгібіторної систем неспецифічного захисту організму (табл. 5).

Так, проведення як базової терапії, так і додаткове призначення комплексу адаптогенів із стимуляторами мінералізації через 4 тижні знижує активність еластази в ротовій рідині - у группі порівняння в 1,2 рази, в основній групі - в 2,1 рази. При дослідженні через 7 тижнів, після закінчення курсу терапії, активність еластази ще більше знизилася в обох групах, але темпи зниження були набагато вищими в основній групі хворих (відповідно 5,1±0,6 мккат/л в групі порівняння і 1,7±0,4 мккат/л в основній групі, p<0,001). Ця закономірність збереглася і через 1 рік: активність еластази в ротовій рідині пацієнтів групи порівняння склала 1,3±0,2 мккат/л, основної групи - 0,54±0,09 мккат/л, p<0,05).

Джерелом кислої фосфатази в ротовій рідині є лізосоми клітин, мембрана яких при травмі і запаленні руйнується, і фермент в активному стані виходить у міжклітинний простір, руйнуючи інші клітини та їх органели. Проведення терапевтичних заходів у групі порівняння через 4 тижні приводить до зниження активності КФ у ротовій рідині в 1,5 рази, при цьому в основній групі активність КФ знижується в 2,6 рази. Після закінчення лікування, через 7 тижнів, цей показник ще більше зменшується, з деякою перевагою в основній групі(p<0,05).

Дослідження ротової рідини хворих через 1 рік не виявило достовірних відмінностей за рівнем активності КФ в основній і контрольній групах (табл. 5).

Таблиця 5 Динаміка змін біохімічних показників ротової рідини і сироватки крові при лікуванні хворих з ПНЩ, ЗЧМТ і СЧЩМТ (M±m)

Показники /терміни спостережень	Группа порівняння (базова терапія)(n=50)	Основна группа(комплексне лікування)(n=43)
Ротова рідина
Активність еластази, мккат/л
До лікування	8,2 ± 0,9	6,8 ± 0,6
Через 4 тижні	6,5 ± 0,8	3,3 ± 0,5#
Через 7 тижнів	5,1 ± 0,6#	1,7 ± 0,4** ##
Через 12 міс.	1,3 ± 0,2##	0,54 ± 0,09* ##
Активність КФ, нкат/л
До лікування	27,9 ± 3,4	32,5 ± 2,8
Через 4 тижні	18,6 ± 2,3	12,5 ± 1,4* ##
Через 7 тижнів	15,7 ± 1,8#	10,2 ± 0,9* ##
Через 12 міс.	9,3 ± 0,8##	7,8 ± 0,14##
Сироватка крові
Вміст МДА, мкмоль/л
До лікування	2,04 ± 0,31	2,27 ± 0,25
Через 4 тижні	2,19 ± 0,24	1,35 ± 0,14* #
Через 7 тижнів	1,84 ± 0,22	1,08 ± 0,09* #
Через 12 міс.	1,13 ± 0,16#	0,56 ± 0,08*##
Активність СОД, у.од./л
До лікування	0,42 ± 0,06	0,37 ± 0,04
Через 4 тижні	0,46 ± 0,07	0,81 ± 0,09* ##
Через 7 тижнів	0,72 ± 0,06##	1,07 ± 0,12* ##
Через 12 міс.	0,93 ± 0,11##	1,25 ± 0,09* ##
ЗПА, нкат/л
До лікування	10,2 ± 1,8	12,3 ± 1,4
Через 4 тижні	8,9 ± 0,9	5,6 ± 0,7#
Через 7 тижнів	7,4 ± 0,6#	3,8 ± 0,5* ##
Через 12 міс.	2,8 ± 0,3##	2,2 ± 0,5##
Інгибитор трипсину, г/л
До лікування	0,95 ± 0,08	0,87 ± 0,10
Через 4 тижні	0,86 ± 0,09	1,10 ± 0,12
Через 7 тижнів	0,97 ± 0,11	1,31 ± 0,15#
Через 12 міс.	1,21 ± 0,10	1,28 ± 0,13#
ІТ/ОПА
До лікування	0,09	0,07
Через 4 тижні	0,09	0,19
Через 7 тижнів	0,13	0,34
Через 12 міс.	0,43	0,58

Примітка: *Р<0,05; **Р<0,001 - вірогідність відмінностей відповідно до групи порівняння; # - Р - порівняння з результатами до лікування.

Наведені результати з вивчення рівня МДА і активності СОД в сироватці крові хворих з ЩЧМТ свідчать про істотне зниження вмісту МДА в основній групі пацієнтів в усі терміни спостереження, при цьому одержані показники через 4, 7 тижнів і через 1 рік після травми достовірно нижчі у порівнянні з аналогічними показниками в групі хворих з базовою терапією (p<0,05). Така ж закономірність, тільки у бік підвищення показника, визначена і для активності СОД. Отримані дані підтверджують здатність фітоадаптогенів справляти виражену антиоксидантну дію, яка проявляється зниженням інтенсивності ПОЛ і відновленням функції антиоксидантної системи. Слід відзначити стійкий, довготривалий антиоксидантний ефект рослинних поліфенолів, на що вказують віддалені результати лікування - показники вмісту МДА і активності СОД через 1 рік (табл. 5).

Вихідні дані про ЗПА крові як в групі порівняння, так і в основній групі хворих з ЩЧМТ, свідчать про інтенсивне протікання запального процесу у ранній період після травми і високий ризик розвитку запальних захворювань пародонта. Через 4 тижні після лікування ЗПА сироватки крові в пацієнтів групи порівняння знижується з 10,2±1,8 нкат/л до 8,9±0,9 нкат/л, а в хворих основної групи більш суттєво - з 12,3±1,4 нкат/л до 5,6±0,7 нкат/л, p<0,05. Після проведеного лікування, через 7 тижнів, ЗПА в сироватці крові хворих основної групи стає вже у 2 рази нижче, ніж у групі порівняння (3,8±0,5 нкат/л і 7,4±0,6 нкат/л відповідно, p<0,05). При дослідженні ЗПА сироватки крові через 1 рік достовірної різниці між групами не встановлено (р>0,05).

На тлі значних змін ЗПА коливання вмісту інгібітору трипсину в сироватці крові протягом усіх термінів спостереження були несуттєвими в обох дослідних групах, але при цьому значно змінювалося співвідношення ІТ/ЗПА.

Якщо до лікування числові значення цього показника були однаковими в обох групах, то вже через 4 тижні лікування ІТ/ЗПА було в 2 рази вище в основній групі хворих. Через 7 тижнів це співвідношення в групі, що приймала адаптогени, у 2,6 рази перевищувало даний показник в групі порівняння. А через 1 рік дані показники практично зрівнялись, із незначною перевагою в основній групі хворих (0,43 і 0,58 відповідно).

Отримані результати свідчать про виражену протизапальну дію фітоадаптогенів, крім того введення рослинних поліфенолів сприяє більш швидкому відновленню співвідношення ІТ/ЗПА, що говорить про формування більш високої стійкості організму в посттравматичний період, про підвищення неспецифічної резистентності організму.

Проведені імунологічні дослідження ротової рідини і сироватки крові хворих з ПНЩ, ЗЧМТ і поєднаною ЩЧМТ до і після курсу лікувально-профілактичних заходів довели виражений імунореабілітаційний вплив на стан місцевого і системного імунітету застосованого комплексу з включенням біорегуляторів у порівнянні з застосуванням традиційної базової терапії (табл. 6). Це проявилося тим, що в основній групі пацієнтів знижувався, значально підвищений рівень імуноглобулінів основних класів і відновлювалася концентрація комплементу в крові, а також зростав ісходно знижений вміст у ротовій рідині секреторного IgA і лізоциму до рівня практично здорових осіб (див. табл. 3).

Таблиця 6 Динаміка змін імунологічних показників ротової рідини і сироватки крові при лікуванні хворих з ПНЩ, ЗЧМТ і СЧЩМТ (M±m)

Показники /терміни спостережень	Группа порівняння (базова терапія)(n=50)	Основна группа (комплексне лікування)(n=43)
Ротова рідина
Вміст SIgA, г/л
До лікування	0,82 ± 0,10	0,86 ± 0,07
Через 7 тижнів	1,16 ± 0,08#	1,51 ± 0,06* ##
Лізоцим, од./л
До лікування	10,7 ± 1,9	11,3 ± 2,0
Через 7 тижнів	16,1 ± 1,5	19,0 ± 1,4#
Сироватка крові
Вміст IgA, г/л
До лікування	3,21 ± 0,18	3,32 ± 0,16
Через 7 тижнів	2,80 ± 0,15	1,85 ± 0,14* ##
Вміст IgM, г/л
До лікування	1,52 ± 0,08	1,48 ± 0,06
Через 7 тижнів	1,36 ± 0,08	1,12 ± 0,05* ##
Вміст IgG, г/л
До лікування	19,8 ± 1,5	20,3 ± 1,6
Через 7 тижнів	15,2 ± 1,2	13,1 ± 1,3 #
Концентрація М-ЦІК, од./л
До лікування	136,2 ± 2,9	134,0 ± 3,2
Через 7 тижнів	119,5 ± 2,4	102,1 ± 2,1#
Комплемент (од. від. щільн.)
До лікування	0,49 ± 0,06	0,48 ± 0,06
Через 7 тижнів	0,60 ± 0,05	0,80 ± 0,04* ##

Примітка: *Р<0,05; **Р<0,001 - вірогідність відмінностей відповідно до групи порівняння; # - Р - порівняння з результатами до лікування.

Таким чином, за результатами проведених клінічних, біохімічних та імунологічних досліджень ротової рідини і сироватки крові хворих з ЩЧМТ у найближчі і віддалені терміни спостережень доведена висока терапевтична ефективність запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів, який включає поетапне, послідовне застосування препаратів рослинних поліфенолів з широким спектром біологічних функцій (антиоксидантна, протизапальна, антистресова, імуномоделююча, остеотропна дії), що, у свою чергу, дозволило попередити виникнення ускладнень, істотно покращити стан органів порожнини рота, скоротити терміни лікування і період реабілітації хворих з поєднаною ЩЧМТ. Все вищесказане є підставою для широкого впровадження даного комплексу у клінічну практику.

Висновки

У дисертації представлене теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з підвищенням ефективності профілактики й лікування супутньої патології органів порожнини рота у хворих з поєднаною щелепно-черепно-мозковою травмою шляхом розробки та обґрунтування комплексу лікувально-профілактичних заходів з включенням препаратів адаптогенної і мінералізуючої дії.

1. Встановлено, що в ранній період після травми у всіх хворих з поєднаною ЩЧМТ значно погіршується стан порожнини рота, що підтверджується незадовільним рівнем гігієни (за індексом Грін-Вермільона, p<0,001), достовірним підвищенням пародонтальних індексів (РМА, кровоточивості, CPITN), які характеризують інтенсивне протікання запального процесу.

2. У хворих з ЩЧМТ визначені суттєві зміни складу і ферментативної активності ротової рідини (зріст вмісту білка, активності еластази, ЛФ, КФ) і сироватки крові (підвищення вмісту МДА, ЗПА, зниження активності СОД, вмісту ІТ), що вказує на системні розлади метаболізму, порушення стану антиоксидантно-прооксидантної і протеазно-інгібіторної систем неспецифічного захисту організму.

3. За результатами імунологічних досліджень в хворих з ЩЧМТ встановлене різке зниження рівня антимікробного захисту порожнини рота, що підтверджується істотним зменшенням в ротовій рідині вмісту секреторного IgA (p<0,001) і лізоциму (p<0,05) на тлі підвищеного (в 4 рази) вмісту імунних комплексів (p<0,001). Системні порушення імунітету характеризуються активізацією гуморальної імунної відповіді (зростання вмісту IgА, IgМ, IgG, рівня М-ЦІК) і функціональною недостатністю системи комплемента.

4. Включення в комплекс лікувально-профілактичних заходів, що традиційно проводяться в хворих з ЩЧМТ, адаптогену з поліфенолів винограду "Еноант" дозволило вже через 1 місяць значно покращити гігієнічний стан порожнини рота і стан тканин пародонта (за індексами РМА, кровоточивості, CPITN), нормалізувати біохімічні та імунологічні показники ротової рідини (достовірне зниження активності еластази, КФ, підвищення рівня SIgA, лізоциму) і сироватки крові (достовірне зниження вмісту МДА, IgА, IgМ, IgG, ЗПА, зріст активності СОД, рівня комплемента).

5. Додаткове включення в схему лікування адаптогенного препарату з паростків пшениці "Біотрит-Дента" дозволило ще прискорити процес нормалізації пародонтальних індексів, біохімічних та імунологічних показників, тобто попередити виникнення ускладнень, істотно покращити стан органів порожнини рота, скоротити терміни лікування і період реабілітації хворих з поєднаною ЩЧМТ.

Практичні рекомендації

1. Для швидкої та об'єктивної оцінки ступеня тяжкості хворих з поєднаною ЩЧМТ рекомендується визначати в ротовій рідині активність еластази, розраховувати антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ, а в сироватці крові - співвідношення ІТ/ЗПА.

2. З метою стресової реабілітації, профілактики і лікування супутніх захворювань органів порожнини рота, з метою стимуляції процесів мінералізації в ділянці переломів щелеп пропонується комплекс лікувально-профілактичних заходів у хворих з ЩЧМТ:

- у перші 4 тижні лікування прийом харчового концентрату поліфенолів винограду "Еноант", по 20-40 мл (з розрахунку 0,25-0,5 мг/кг ваги на добу) з 100 мл кип'яченої води і 2 краплями лимонного соку, 2 рази на день після їжі;

- з другого тижня лікування препарат "Кальцид" протягом трьох тижнів - по 2 таблетки 2 рази на день;

- з 5 тижня лікування (через 1 місяць після травми) препарат "Біотрит-Дента" протягом трьох тижнів - по 1 таблетці 2 рази на день.

При цьому догляд за зубами здійснювати за допомогою електрофоретичної зубної щітки "HABITUS plus" з зубною пастою, яка містить кальцій, протягом перших трьох тижнів; потім зробити п'ятидневну перерву, замініти зубну щітку "HABITUS plus" на "HABITUS minus" і використовувати зубну пасту, що містить фтор, протягом ще трьох тижнів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Аль-Алавни С.В. Влияние растительных полифенолов на иммунологические и биохимические показатели слюны при черепно-мозговой и лицевой травмах / С.В. Аль-Алавни, О.В. Деньга // Вісник стоматології. - 2005. - № 5. - С. 39-41. Участь здобувача в обстеженні і лікуванні хворих, аналізі результатів, написанні статті.

2. Аль-Алавни С.В. Использование биохимических показателей слюны и сыворотки крови для оценки эффективности лечения заболеваний пародонта у больных с сочетанной лицевой и легкой закрытой черепно-мозговой травмой / С.В. Аль-Алавни // Современная стоматология. - 2006. - № 1. - С. 71-73. Участь здобувача в обстеженні і лікуванні хворих, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті.

3. Шаблий В.Ф. Лечебно-профилактические свойства фитоадаптогенов в комплескном лечении больных с сочетанной черепно-мозговой и лицевой травмой / В.Ф. Шаблий, С.В. Аль-Алавни // Вісник стоматології. - 2007. - № 5. - С. 34-37. Участь здобувача в обстеженні і лікуванні хворих, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті.

4. Деклараційний патент на корисну модель № 5793, Україна, МПК 7 А 61К 6/00. Спосіб профілактики і лікування захворювань пародонта у хворих із поєднаними лицьовою і легкою черепно-мозковою травмами / Аль-Алавни С.В. - Заявка № 20040807086; Заявл. 26.08.2004; Опубл. 15.03.2005; Бюл. № 3.

5. Деклараційний патент на корисну модель № 5794, Україна, МПК 7 А 61К 6/00, А 61К 6/02. Спосіб прогнозування захворювань пародонта у хворих із поєднаними лицьовою і легкою черепно-мозковою травмами / Аль-Алавни С.В. - Заявка № 20040807087; Заявл. 26.08.2004; Опубл. 15.03.2005; Бюл. № 3.

6. Деклараційний патент на корисну модель № 13239, Україна, МПК (2006) А 61К 6/00. Спосіб стимуляції процесів мінералізації в ділянці переломів щелеп у із поєднаними лицьовою і легкою черепно-мозковою травмами / Аль-Алавни С.В., Авдонина - Заявка № u 2005 09630; Заявл. 13.10.2005; Опубл. 15.03.2006; Бюл. № 3.

7. Деклараційний патент на корисну модель № 13875, Україна, МПК А 61К 36/87. Спосіб стресової реабілітації хворих із поєднаними лицьовою і легкою черепно-мозковою травмами / Аль-Алавни С.В. - Заявка № u 2005 10547; Заявл. 08.11.2005; Опубл. 17.04.2006; Бюл. № 4.

8. Могила В.В. Роль адаптогенов в лечении сочетанной черепно-лицевой травмы / В.В. Могила, С.В. Аль-Алавни // IV з'їзд нейрохірургів України: Матеріали з'їзду: 27-30 травня 2008 р., м. Дніпропетровськ. - К., 2008. - С. 16-17. Участь дисертанта в обстеженні і лікуванні хворих, статистичній обробці даних, написанні тез.

Размещено на Allbest.ru

...