Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальне вивчення протизапальних, репаративних властивостей густого екстракту з кори вільхи клейкої

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В теперішній час протизапальні засоби займають друге місце у світі за використанням в практичній медицині (Л. Давтян, 2005). Вони представлені стероїдними й нестероїдними сполуками (М.Д. Машковский, 2008), побічна дія і ускладнення яких значно знижують їх лікувальні властивості та обмежують можливість їх застосування (Г.В. Дзяк, А.П. Викторов, 1999; А.А. Шептун, 2001; С.М. Драговоз, И.А. Зупанец, 2005). Тривале вживання нестероїдних протизапальних засобів призводить до небезпечного впливу на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, центральну нервову систему, органи кровотворення, печінку. (І.С. Чекман, 2001; С.В. Насонова, 2002).

У зв'язку з цим зацікавленість дослідників викликає фармакологічне вивчення рослинних засобів, які здавна застосовуються у народній медицині (Т.А. Виноградова, Б.Н. Гажев и др., 2001) та характеризуються малою токсичністю, можливістю тривалого використання і достатньою ефективністю. Пошук та створення на їх основі нових лікарських засобів з протизапальною дією - актуальна проблема фармакології (И.В. Михайлов, 2003). Можливість комплексного використання фітопрепаратів та наявність достатньої сировинної бази пояснює особливий інтерес до вивчення рослин, які не відносяться до офіцинальних (А.В. Горбачова, С.Г. Аксиненко, Ю.В. Нестерова, 2002; В.Н. Ковалев, 2005), в тому числі й до вільхи клейкої (сімейство березоцвітів - Alnus Betulaceae). У народній медицині вільху використовують для лікування запальних захворювань суглобів при поліартриті, подагрі, а також при ревматизмі, запаленні нирок, сечового міхура, простати, гастритах. (А.М. Гродзінський, 1992; В.Н. Кортиков, А.В. Кортиков, 1997; Т.А. Виноградова, Б.Н. Гажев и др., 2001). Її протизапальний ефект зумовлений тим, що до складу кори вільхи клейкої входять флавоноїди, стероїди, вуглеводи, жирні кислоти, амінокислоти, дубильні та інші біологічно активні речовини. Однако робіт з експериментальним і науковим обґрунтуванням щодо використання препаратів із кори вільхи клейкої у медицині дуже мало і вони не систематизовані. До того ж, у вітчизняних та іноземних дослідженнях відсутнє експериментальне обґрунтування про використання препаратів з кори вільхи клейкої при запальних процесах слизової порожнини носа і рота, які в загальній структурі запальних захворювань складають 40% (Інф. МОЗ України, 2007).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану НДР Національного фармацевтичного університету «Фармакологічні дослідження біологічно активних речовин та лікувальних засобів синтетичного та біологічного походження, їх застосування в медичній практиці'' (№ державної реєстрації 0103U000478).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - експериментальне обґрунтування доцільності застосування густого екстракту з кори вільхи клейкої (ГЕКВК) та таблеток на його основі в якості протизапального, антимікробного та репаративного засобу.

Для досягнення мети в роботі були поставлені такі завдання:

1. Провести скринінг та виявити протизапальну дію ГЕКВК на різних моделях асептичного запалення.

2. Вивчити антипроліферативну та репаративну дію ГЕКВК.

3. Дослідити антимікробну активність ГЕКВК.

4. Проаналізувати механізм протизапальної дії ГЕКВК за його мембраностабілізуючим, антиоксидантним та капілярозміцнювальним ефектами.

5. Провести порівняльне вивчення ГЕКВК з таблетками для розсмоктування, розроблених на його основі.

6. Вивчити протизапальну дію таблеток з ГЕКВК порівняно з субстанцією (ГЕКВК) на патологічних моделях гострого стоматиту і риніту та ад'ювантного поліартриту.

7. Визначити безпечність ГЕКВК на підставі результатів вивчення гострої токсичності та її специфічних проявів: ульцерогенності, цитотоксичності, місцевопідразнювальної й алергізуючої дії.

Об'єкт дослідження - протизапальна дія препаратів рослинного походження.

Предмет дослідження - густий екстракт кори вільхи клейкоп та таблетки на його основі.

Методи дослідження. Використовувався комплексний методичний підхід із залученням фармакологічних, біохімічних, морфологічних, токсикологічних, статистичних методів дослідження.

Під час роботи з лабораторними тваринами керувалися вимогами «Европейской конвенции защиты позвоночных животных, которых используют в экспериментальных и других целях» (Страсбург, 1986), Указом МОЗ УССР №32 від 22.02.1988 р. про захист експериментальних тварин.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчена фармакологічна активність ГЕКВК та експериментально обґрунтована доцільність використання його і таблеток, розроблених на підставі ГЕКВК в якості протизапального і репаративного засобу для лікування стоматитів та ринітів, що обумовлено антиоксидантними, капілярозміцнювальними та мембраностабілізуючими властивостями. Доведено, що ГЕКВК проявляє виразливу ранозагоювальну активність на моделях різаної та інфікованої рани. Отримано патоморфологічні та біохімічні докази лікувальної здатністі екстракту і таблеток КВК. Наукова новизна роботи підтверджена патентом на корисну модель «Фармацевтична композиція у формі таблеток для розсмоктування» (№34708, від 26.08.2008 р.).

Практична значимість одержаних результатів. Проведені дослідження експериментально обґрунтовують доцільність використання таблеток ГЕКВК для лікування запальних процесів при гострих стоматитах та ринітах. За результатами експериментальних досліджень видано інформаційний лист «Методика визначення протизапальної активності речовин з фармакологічною дією на моделі гострого риніту у кролів» (№99-2008). Матеріали наукових досліджень впроваджено в навчальний процес кафедр фармакології Вінницького медичного університету, Київського національного медичного університету та Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено патентно-інформаційний пошук, у тому числі з використанням пошукових серверів Yandex, Rambler, а також медичної бази даних Medline мережі Інтернет. Сумісно з керівником визначена мета та поставлені завдання. Самостійно обрані методичні підходи досліджень, виконано експериментальну частину роботи і складено огляд літератури, проведені статистична обробка отриманих даних, аналіз та узагальнення експериментальних даних, розроблені основні положення та висновки, оформлені таблиці та рисунки.

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідалися на:

1. III Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія» (Харків, 2003).

2. Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Лекарства-человеку» (Харків, 2004).

3. Міжвузівській науковій конференції молодих вчених та студентів «Наукові основи створення лікарських засобів» (Харків, 2005).

4. VI Національному з'їзді фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України» (Харків, 2005).

5. VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них - 4 статті (3 у наукових фахових виданнях), 4 тез доповідей, 1 патент України, 1 інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 114 сторінках друкованого тексту та складається із вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали та методи дослідження», 3-х глав експериментальних досліджень, висновків, списку літератури, який містить 250 джерел, з них 172 вітчизняних і 78 закордонних. Робота ілюстрована 4 рисунками та 26 таблицями.

Основний зміст дисертації

протизапальний екстракт кора вільха

Матеріали та методи дослідження. Експериментальні досліди виконані на 90 білих нелінійних статевозрілих мишах масою 18-20 г., 540 білих нелінійних статевозрілих щурах масою 180-230 г., 60 мурчаках масою 350-430 г., 12 кролях породи Шиншила масою 2,5-3,0 кг. Тварини вирощені у розпліднику віварія ЦНДЛ НФаУ. Робота з тваринами проводилась згідно з міжнародними вимогами про гуманне ставлення до тварин та з дотриманням вимог директиви 86/609/ЕЕС з питань захисту тварин, а також «Методическими рекомендациями по выведению лабораторных животных из эксперимента» (Киев, 1986).

Густий екстракт з кори вільхи клейкої (ГЕКВК) отримали на кафедрі ботаніки НФаУ під керівництвом професора А.Г. Сербіна, шляхом екстракції етиловим спиртом з подальшим упарюванням та сушкою. Отриманий екстракт містить суму окислювальних фенолів, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, катехіни, мікроелементи: калій, кальцій, магній та інші речовини.

Таблетки з ГЕКВК створено на кафедрі заводської технології ліків НФаУ під керівництвом професора Є.В. Гладуха.

Склад таблетованої форми густого екстракту з кори вільхи клейкої:

Густого екстракту з кори вільхи клейкої 0,030

Ментола 0,020

Цукра 0,420

Аеросіла 0,025

Кальція стеарату 0,005

Середня вага таблетки 0,500

Фармакологічну оцінку антиексудативної дії ГЕКВК проводили на моделях формалінового, карагенінового, зимозанового набряків лап у щурів (О.В. Стефанов, 2001). ГЕКВК розчиняли у теплій дистильованій воді та вводили тваринам внутрішньошлунково за 1 годину до початку експерименту в дозах 10, 20, 40, 60, 75, 85 мг/кг маси тварин. Препаратом порівняння було обрано вольтарен (диклофенак натрію), як стандартний нестероїдний протизапальний засіб у його ефективній дозі 8 мг/кг і кверцетин у дозі 5 мг/кг - як інгібітор ліпоксигенази при зимозановому набряку (О.В. Стефанов, 2001). Виявлена в цих дослідах доза ГЕКВК 60 мг/кг, що викликала максимальний протизапальний ефект, в подальшому дослідовалась як умовно терапевтична.

Антипроліферативну активність ГЕКВК вивчали на моделі «ватної гранульоми» (О.В. Стефанов, 2001), порівняно з антиоксидантним препаратом альтаном (1 мг/кг).

Репаративну активність ГЕКВК визначали, використовуючи ранотензіометрію на моделі асептичної та інфікованої лінійної різаної рани (Клименко Н.А., Татарко С.В., 1995, Кричевская Л.В., 2001). Інфіковані рани моделювали з використанням штаму Pseudomonas aeruginosa АТСС-9027 в дозі 1,02Ч10⁸ мг/мл порівняно з альтаном. Репаративну активність ГЕКВК визначили також за даними патоморфологічного дослідження тканин рани на 5 і 7 добу заживлення на базі інституту патології хребта та суглобів ім. Ситенка, під керівництвом проф. Дєдух Н.В.

Антимікробну активність ГЕКВК вивчали порівняно з хлорофіліптом методом дифузії в агар («метод колодязів», Ковальчук В.П., 1999) за діаметром затримки росту мікроорганізмів біля лунки. Для цієї мети використовували штами з американської колекції культур: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 9027, Bacillus subtilis ATCC 6633, Candida albicans ATCC 885-653, - та клінічні штами: S.mitis, Proteus mirabilis кл. 023, Klebsiella pneumoniae кл. 18141, Cl.perfringens. Робота виконана під керівництвом доцента кафедри мікробіології Сілаєвої Л.Ф. на базі ЦНДЛ НФаУ.

Для більш поглибленого вивчення механізмів досліджували:

Мембраностабілізувальну активність ГЕКВК вивчали in vitro на моделі спонтаного гемолізу ерітроцитів за Jager F.C. (1968), порівняно з силібором (50 мг/кг).

Антиоксидантну дію ГЕКВК вивчали в умовах експериментального гепатиту, викликаного чотирьоххлористим вуглецем (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977). Її виразливість оцінювали за вмістом продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ): дієнових кон'югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА), які реагують з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) та аланінамінотрансферазу (АлАТ) - показник цитолітичноп реакціп гепатоцитів. (И.Д. Стальная, Г.Г. Гариашвили, 1977).

Капілярозміцнювальну активність ГЕКВК вивчали за проникливістю передньої брюшної стінки у щурів. Через 10 хвилин після внутрішньовенного введення барвника (1% розчин трипанового синього 2 мг/кг маси тварини), для збільшення проникливості судин, в області живота субплантарно вводили по 0,02 мл різні флогогенні агенти - формалін (20%), яєчний білок, карагенін (0,1%). За різницею у часі профарбування папул оцінювали судиннозміцнювальну дію вивчаємого екстракту.

Порівняне вивчення протизапальної активності таблеток і ГЕКВК проводили на патологічних моделях, максимально наближених до людської патології: гострому стоматиті (Чучалин А.Г., 2004) і гострому риніті (Решетняк Н.В., Малоштан Л.М., Волковой В.А., 2008). В дослідах використовували таблетки ГЕКВК, в дозі 60 мг/кг за вмістом ГЕКВК. Препарат порівняння таблетки хлорофіліпта - використовували у дозі 25 мг/кг. Зависем з таблетки ГЕКВК в 5 мл 1% слизу крохмалю при стоматиті зрошували слизову оболонку рота і горла тваринам за допогою шприца через 24 години після моделювання 4 рази через кожні 4 години. При риніті таку ж завись з таблетки ГЕКВК вводили внутрішньошлунково одноразово через 24 години після створення моделі.

Гостре запалення слизовоп оболонки порожнини рота у щурів, викликали за допомогою розпилення скловати ІВС-50 у концентрації 10г на 100 л об'єма повітря разом з добовою агаровою культурою стафілокока (1 млрд. мікробних тіл у 1 мл) з розрахунку 0,1 мл на одну тварину. Досліди проводились на 30 тваринах впливом скловати у камері для інгаляційного введення на протязі 1,5 хвилини, що призводить до розвитку через 24 години у всіх тварин гострого запалення порожнини рота. Показниками його були візуальні ознаки набряку та рівень лейкоцитів в крові.

Гострий експериментальний риніт, викликали впливом на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів кролів адсорбованою коклюшно-дифтерійно-правцевою вакциною (АКДП) у вазеліновій олії.

Ступінь набряку слизової оболонки порожнини носу та виділень з нього оцінювали в балах (максимально - 3 бали). Крім того вимірювали температуру тіла та проводили клінічний аналіз крові.

Ад'ювантний поліартрит викликали одноразовим введенням у дистальну треть хвіста щура 0,1 мл ад'юванта Фрейнда, який вміщує загиблі нагріванням до 120⁰С мікобактерії (БЦЖ) у вазеліновій олії (Бенчук Н.В., 1997). В якості показників запалення визначали рівень оксипроліна та проліна в крові та в сполучній тканині гомілковостопних суглобів щурів (Чаниашвили И.Д., 1974).

Безпечність ГЕКВК в гострому досліді вивчали на мишах і щурах при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні за методом Б.М. Штабського (1984).

Ульцерогенну дію ГЕКВК на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту вивчали візуально при макроскопічному обстеженні.

Цитотоксичну активність ГЕКВК вивчали in vitro при безпосередньому контакті з мембраною клітин кісткового мозку щурів (Маркова В.М., 1999). Результати досліджень оцінювали по відношенню% загиблих клітин червоного кісткового мозку до 100 клітин, які підлягали підрахунку.

Алергізуючу та місцевоподразнювальну дію ГЕКВК вивчали у відповідності з «Методическими рекомендациями по оценке аллергенных свойств фармакологических средств». (Москва, 1988)

Статистичну обробку результатів досліджень проводили з використанням методів варіаційної статистики за допомогою t-критерію Ст'юдента та Фішера та програмою Ms Statistics (Г.Ф. Лакін, 1990, С.М. Лапач и соавт., 2001).

Результати досліджень та їх обговорення

Вивчення фармакологічних властивостей густого екстракту з кори вільхи клейкої (розділ 3). Першим етапом роботи була скринінгова серія дослідів з антиексудативної активності ГЕКВК на різних моделях асептичного запалення у щурів при субплантарному введенні флогогенів (2% розчин формаліну, 1% розчин карагеніну, 2% розчин зимозану). На моделі формалінового набряку ГЕКВК у дозі 60 мг/кг виявив антиексудативний ефект, пригнічуючи набряк до 23%, на рівні з вольтареном (23,8%) (рис. 1). Згідно даним літератури формалін викликає деструкцію мембранних білків. Можливо припустити, що висока антиексудативна активність ГЕКВК пов'язана зі збереженням структурної цілостності мембрани, що призводить до зменшення судинної проникності. На моделі карагенінового набряку ГЕКВК у дозі 60 мг/кг пригнічує набряк на 38,4%, що у порівнянні з вольтареном (60,3%) теж статистично достовірно (рис. 2). За даними літератури відомо, що антиексудативна активність речовини на моделі карагенінового набряку свідчить про ії вплив на кінінову систему, гістамін та простагландини, тому можливо припустити, що ГЕКВК інгібує синтез простогландинів. На моделі зимозанового набряку ГЕКВК проявив найменшу протизапальну активність, пригнічуючи набряк на 4,5%, що може бути пов'язано з відсутністю впливу ГЕКВК на лейкотрієнові фактори запалення (рис. 3). Результати скринінгових досліджень свідчать про те, що найбільш виражену протизапальну активність на двох із трьох моделей ГЕКВК виявив у дозі 60 мг/кг, тому цю дозу було вибрано для подальшого поглибленого дослідження його фармакодинамічних властивостей.

Рис. 1. Антиексудативна активність ГЕКВК на моделі формалінового набряку лапи у щурів

Рис. 2. Антиексудативна активність ГЕКВК на моделі карагені нового набряку лапи у щурів

Рис. 3. Антиексудативна активність ГЕКВК на моделі зимозанового набряку лапи у щурів

ГЕКВК проявив антипроліферативну дію, про що свідчить зменшення ваги ватної гранульоми до 29,13%, що прирівнюється до дії альтану (24,1%).

Одним із найбільш чутливих методів вивчення загоєння лінійних різаних ран, які об'єктивно відображають динаміку гістогенеза раньових структур та метаболічних реакцій, являється ранотензіометрія. Швидкість та міцність зрощення раньових крапв зумовлені складним комплексом біологічних процесів у рані і, в першу чергу, проліферацією елементів сполучної тканини, які забезпечують консолідацію рани. Показники механічоп міцності зрощення рани знаходяться у прямій залежності від згаданих процесів і тому об'єктивно і адекватно відображають розвиток та течію останніх.

Ранозагоювальна активність ГЕКВК на асептичних різаних ранах проявилася збільшенням міцністі післяопераційного рубця на 5-у добу на 78,3%, а на 7-у добу ці показники склали 92,9% (табл. 1). Це значно перевищує репаративну дію препарату порівняння альтану (43,3% та 43,8% відповідно вивченим термінам досліду).

Таблиця 1. Вплив ГЕКВК на міцність післяопераційного рубця асептичних ран (M±m; n = 10)

Процес консолідаціп інфікованоп рани значно сповільнюється у порівнянні з асептичними ранами як у нелікованих, так і у лікованих тварин. Рослинні засоби: ГЕКВК і альтан підвищували міцність післяопераційного рубця інфікованої рани на п'яту і сьому добу на 62,8% і 60,8%, та 52% і 47,5% відповідно у порівнянні з контролем на патологію (табл. 2). Досліджуємий екстрат виявив виражений протизапальний, ранозагоювальний ефект, не поступаючись препарату порівняння - альтану. Головними структурними елементами загоювання ран є фібробласти, кількість яких в дослідах з ГЕКВК значно збільшується, ніж під впливом альтану порівняно з контрольною патологією.

Таблиця 2. Вплив ГЕКВК на міцність післяопераційного рубця инфікованих ран (M±m; n = 10)

ГЕКВК пригнічує ріст всіх досліджувальних штамів мікроорганізмів крім Сandida. Грампозитивні бактерії проявляють більш високу чутливість до ГЕКВК. Зони затримки росту цих мікроорганізмів під впливом ГЕКВК збільшувалися до 24-28 мм, при дії хлорофіліпту 18-19 мм. Цей показник у грамнегативних бактерій складає 13-17 мм.

Відомо, що одним з ведучих факторів при лікуванні гострих запальних захворювань є стабілізація судинних стінок, яка безпосередньо залежить від стану мембран клітин, тому що на висоті запалення відбувається патологічне підвищення мембранноп проникливості. Досліження з вивчення мембраностабілізувальноп діп були проведені на моделі in vitro спонтанного гемолізу еритроцитів. ГЕКВК проявив виражену мембраностабілізувальну активність (68%), на рівні з препаратом порівняння силібором - (69%).

Cтруктура клітинних мембран багато в чому залежить від стану перекисного окислення ліпідів, швидкість якого визначається наявністю антиоксидантів, що перешкоджають дифузії кисню та ініціюванню ПОЛ, збільшуючи стабільність мембран клітин. Аналіз одержаних даних показав, що ГЕКВК проявив виражену антиоксидантну активність у порівнянні з референс-препаратом силібором. При лікуванні експериментального гепатиту ГЕКВК статистично достовірно (Р<0,05) пригнічує процеси ПОЛ у порівнянні з контрольною патологією: МДА складає 54,47±2,86 (94,6±3,1), ДК - 1,91±0,10 (3,6±0,75), АлАТ - 3,5±0,31 (4,5±0,2) (табл. 3).

Таблиця 3. Впливи ГЕКВК на активність перекисного окислення ліпідів(ПОЛ) та аланін амінотрансферази (АлАТ) (n=5)

За сучасними уявленнями гостре запалення починається з фази ранніх судинних змін. Одним з механізмів розвитку набряку є збільшення проникливості судин. Тому представляло інтерес вивчити вплив ГЕКВК на проникливість судин передньої брюшної стінки щурів. Судинозміцнювальну дію вивчаємого екстракту оцінювали за різницею часу забарвлення папул.

Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що у контрольній групі найшвидше зафарбовувалась ділянка шкіри, де було введено білок. Пізніше зафарбовувалась шкіра у місці введення формаліну, карагенінова папула зафарбовувалась ще пізніше. В групі, де тваринам попередньо вводили ГЕКВК уповільнювалось забарвлення папул, що вказує на зменшення судинної проникливісті, відтвореною ін'єкцією флогогенів. Найбільш виражений капілярозміцнювальний ефект ГЕКВК проявив при підвищеній судинній проникливості, відтвореній карагеніном і білком. Це свідчить про те, що ГЕКВК здібний пригнічувати синтез простагландинів і медіаторів запалення (гістаміна, серотоніна) у відповідь на введення флогогенів. Наявність у ГЕКВК капілярозміцнювального ефекту є важливим доповненням до механізму його протизапальноп активності.

Таким чином, механізм протизапальної дії ГЕКВК пов'язаний з мембраностабілізувальними, антиоксидантними, а також капілярозміцнювальними властивостями.

Протизапальна дія таблеток ГЕКВК на патологічних моделях гострого стоматиту і риніту та поліартриту (розділ 4). Для обґрунтування можливості застосування таблеток ГЕКВК при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів було доцільним дослідити їх ефективність в умовах патологіп, максимально наближеної до людини.

В результаті експерименту на моделі гострого стоматиту було встановлено, що таблетки ГЕКВК проявляють виражену протизапальну дію, про що свідчить зменшення набряку у порожнині рота та зниження рівня лейкоцитів в крові (рис. 4). Протизапальний ефект таблеток ГЕКВК не поступається протизапальному ефекту препарату порівняння хлорофіліпту. Це видно з показників лейкоцитарної формули крові щурів щодо нейтрофілів й лімфоцитів (табл. 4).

Рис. 4. Кількість лейкоцитів крові на моделі гострого стоматиту у щурів

Таблиця 4. Динаміка лейкоцитарної формули на моделі гострого стоматиту у щурів

Виходячи із візуальних спостережень за дослідними тваринами та з показників клітинного складу крові, протизапальний ефект дослідованих таблеток не відрізняється від дії ГЕКВК, у зв'язку з чим на моделях гострого риніту та ад'ювантного поліартриту дослідувалися тільки самі таблетки.

На моделі гострого експериментального риніту у кролів фармакологічна активність таблеток ГЕКВК вивчалася порівняно з хлорофіліптом.

Запальний процес слизової оболонки носа кролів під впливом таблеток ГЕКВК зменшується вже на першу добу досліду, що підтверджується динамікою одержаних показників (табл. 5). Це стосується зменшенням набряку і гіперемії слизової оболонки носа, зменшення симптомів гострого риніту, знижувалась секреція виділень з носу, поліпшилось носове дихання і відзначалося покрашення загального стану тварин. Разом з цим спостерігається вірогідне зниження кількості лейкоцитів в порівнянні з тваринами групи контрольної патології на протязі усього періоду дослідження. Нормалізація показників крові та зниження температури тіла, свідчать про виражені протизапальні властивості таблеток ГЕКВК, які проявлялися з хлорофіліптом на одному рівні.

Рис. 5. Рівень лейкоцитів на моделі гострого риніту у кролів

Таблиця 5. Ефективність таблеток ГЕКВК та препарата порівняння - хлорофіліпта на модели експериментального риніта у кролів, (n=4)

Протизапальну активність таблеток ГЕКВК на моделі ад'ювантного поліартриту оцінювали за кількістю оксипроліна й проліна в крові й в тканині гомілковоступневого суглоба (табл. 6).

Експериментальний поліартрит двофазно змінює вміст досліджувальних амінокислот в тканині суглоба, викликаючи їх зменшення на 3-ю добу змодельованого запалення й збільшення на 7 і тим більше на 14 добу досліду в порівнянні з першим терміном визначення. Це супроводжується зменшенням у відповідні терміни й кількості вивчених сполук в крові. При введені щурам таблеток ГЕКВК (60 мг/кг внутрішньошлунково щоденно після моделювання) відмічається зниження вмісту оксипроліну й проліну в тканині суглобу й підвищення їх в крові. За характером дії відмічений ефект має схожість з впливом вольтарену. І хоча ці зміни не завжди досягають статистично достовірного значення, в цілому можна вважати, що ГЕКВК у формі таблеток помірно відновлює рівновагу амінокислот, які впливають на колагенові білки при ад'ювантному запаленні.

Таблиця 6. Вплив таблеток ГЕКВК на кількість маркерних амінокислот у щурів з ад'ювантним поліартритом (n=5).

Токсикологічні властивості ГЕКВК (розділ 5) При вивчені гострої токсичності ГЕКВК на мишах та щурах при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинном

у шляхах введення одержати ЛД₁₀₀ не вдалося. Дослід закінчили введенням максимально допустимого об'єму препарату. При цьому введення його у шлунок загибелі тварин не викликає, а при внутрішньоочеревинному введені спостерігається загибель 50% тварин (3 із 6) в дозі 7 г/кг - у мишей, та 10 г./кг - у щурів. Але навіть такі умовні ЛД₅₀ відповідно класифікації Сидорова К.К. (1973) дозволяють віднести ГЕКВК до V класу, тобто нетоксичних речовин.

ГЕКВК не виявляє цитотоксичної дії in vitro на клітини червоного кісткового мозку та не порушує їх мембрани. Кількість загиблих клітин в дослідах з ГЕКВК становить 16%, а під впливом гепатопротектора силібора - 22%.

ГЕКВК не виявляє ульцерогеної дії і при візуальному обстеженні слизової оболонки шлунка та кишечника ніяких ознак подразнення не спостерігається.

ГЕКВК не виявляє алергізуючої дії, про що свідчить відсоток агломерації лейкоцитів після сенсибілізації та впливу ГЕКВК (12%), який у контрольній групі тварин дорівнює 13%.

Місцевоподразнювальна дія ГЕКВК не виявлена нами під час проведення нашкірної сенсибілізації мурчаків в дослідах з алергізуючою дією.

Висновки

У дисертації наведено нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в експериментальному встановленні доцільності використання густого екстракту з кори вільхи клейкої в якості протизапального та репаративного засобу.

1. На моделях формалінового, карагенінового та зимозанового набряків ГЕКВК (60 мг/кг) проявляє найбільш виразливо протизапальний ефект в умовах формалінового і карагенінового запалення, не поступаючись антиексудативною дією вольтарену (8 мг/кг).

2. Встановлена антипроліферативна й ранозагоювальна дія ГЕКВК у вигляді зменшення ваги «ватної гранульоми» та збільшення міцності на 7 добу досліду післяопераційного рубця асептичних (на 88,2%) та інфікованих (на 59,2%) ран шкіри білих щурів. Репаративна активність ГЕКВК не поступається препарату порівняння альтану.

3. ГЕКВК пригнічує ріст грампозитивних бактерій (S.auris, S.mitis, Cl.perfringens) більше, ніж грамнегативних. Діаметр затримки росту мікробів коливається від 24 мм до 28 мм, що перевищує дію хлорофіліпту (18 - 19 мм).

4. Механізм протизапальної дії ГЕКВК обумовлений мембраностабілізувальною, антиоксидантною та капілярозміцнювальною активністю.

5. В умовах експериментальної патології (гострий стоматит та риніт) таблетки ГЕКВК (60 мг/кг) проявляють виразливу протизапальну активність, як за клінічними показниками місцевої дії (зменшення набряку й клітинної інфільтрації слизової порожнини рота і носа), так і загальними симптомами (зниження температури тіла та рівня лейкоцитів крові), не відрізняючись від ГЕКВК. Протизапальна активність таблеток ГЕКВК на моделі ад'ювантного поліартриту свідчить про їх помірну ефективність й при других захворюваннях запального характеру.

6. За токсикологічними показниками ГЕКВК відноситься до класу нетоксичних речовин, не виявляє ульцерогенної, цитотоксичної, місцевоподразнювальної та алергізуючої дії.

7. Проведене дослідження свідчить про доцільність використання ГЕКВК і таблеток з нього при станах, що супроводжуються запальним процесом, а саме в порожнині рота і носа.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

1. Фармакологическое изучение густого экстракта из коры ольхи клейкой Н.В. Решетняк, Л.М. Малоштан, В.А. Волковой, Е.В. Гладух // Ліки Украпни. - 2005.- №9. - С. 87-90. (Особистий внесок аспіранта: участь у проведенні експерименту; участь в аналізі одержаних результатів; підготовка статті та її оформлення).

2. Решетняк Н.В. Вплив густого екстракту з кори вільхи клейкоп на регенерацію тканин при запалювальному процесі / Н.В. Решетняк, Л.М. Малоштан, В.А. Волковой. Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №6. - С. 147-148. (Особистий внесок аспіранта: участь у проведенні експерименту; аналіз одержаних результатів; підготовка статті).

3. Дослідження деяких показників кори вільхи клейкоп та густого екстракту з даного виду сировини / Н.В. Решетняк, Л.М. Малоштан, В.А. Волковой, О.П. Хворост // Фармаком - 2006. - №4. - С. 90-93. (Особистий внесок аспіранта: участь у проведенні експерименту; аналіз одержаних результатів, підготовка статті).

4. Решетняк Н.В. Дослідження антиоксидантної та мембраностабілізувальноп активності субстанцій, вилучених із рослин порядку березо цвіті / Н.В. Решетняк, Л.М. Малоштан, В.А. Волковой // Клінічна та експериментальна патологія. - 2006. - Т. V, №3. - С. 65-67. (Особистий внесок аспіранта: участь у теоретичному обґрунтуванні, дослідження та підборі теоретичного матеріалу; проведення частини експериментів; участь в аналізі одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

5. Малоштан Л.Н. Фармакологическое изучение густого экстракта из коры ольхи клейкой. - Л.Н. Малоштан, Н.В. Решетняк, В.А. Волковой // Лекарства-Человеку: Материалы конф., 6 дек. 2004 г. г. Харьков: Вид-во НФаУ, 2004.-С. 97-98.

6. Решетняк Н.В. Вплив густого екстракту з кори вільхи клейкої на оксипролін та пролін крові / Н.В. Решетняк, Л.М. Малоштан, В.А. Волковой // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали VI Нац. з?їзду фармацевтів України.-Х.: Вид-во НФаУ, 2005.-С. 592.

7. Варік Ю.В. Антимікробна активність густого екстракту з кори вільхи клейкої / Ю.В. Варік, Н.В. Решетняк, Л.М. Малоштан // Наукові основи створення лікарських засобів: Тез. доп. міжвузівськоп студент. наук. конф. - Х.: Вид-во «Наука», 2005. - С. 185.

8. Решетняк Н.В. Цитотоксичні властивості густого екстракту з кори вільхи клейкоп. - Н.В. Решетняк, Л.М. Малоштан, В.А. Волковой // Клінічна фармація в Украпні: Матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф.-Х. Вид-во НФаУ, 2007. - С. 139.

9. Пат. 34708 Україна, МПК А61К 36/61, 36/00. Фармацевтична композиція у формі таблеток для розсмоктування / Л.М. Малоштан, Н.В. Решетняк, О.П. Хворост, Є.В. Гладух. - №U200800487; заявл. 14.01.2008; опубл. 26.08.2008, Бюл. №16.

10. Решетняк Н.В. Методика визначення протизапальної активності речовин з фармакологічною дією на моделі гострого риніту у кролів / Н.В. Решетняк Н.В, Л.М. Малоштан, В.А. Волковой: інформ. лист. - 2 с. Про нововведення в системі охорони здоров'я. - К., 2008. - №99.

Размещено на Allbest.ru