Деструктивно-відновні процеси у шкірі при кріопошкодженні та озонотерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.35 - кріомедицина

Деструктивно-відновні процеси у шкірі при кріопошкодженні та озонотерапії

Сомова Катерина Володимирівна

Харків 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Сандомирський Борис Петрович, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, завідувач відділу експериментальної кріомедицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Гарюк Григорій Іванович, завідувач кафедри оториноларингології, Харківської медичної академії післядипломної освіти, МОЗ України, м. Харків,

кандидат медичних наук, доцент Ісаєв Юрій Іванович завідувач відділення опіків ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», м. Харків.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, академік НАН України, доктор медичних наук, професор А.М. Гольцев.

Анотація

шкіра кріопошкодження озон

Сомова К.В. «Деструктивно-відновні процеси у шкірі при кріопошкодженні та озонотерапії». - Рукопис.

Дисертаційна робота на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.35. - кріомедицина, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2009.

Дисертаційна робота була присвячена дослідженню динаміки деструктивно- відновних процесів у шкірі половозрілих щурів на моделі кріопошкодження під впливом озонованих розчинів з різними концентраціями озону (1 мг/л, 6 мг/л, 12мг/л) у порівнянні з впливом екстракта плаценти «офіцинального» та мазі «Левомеколь», проводилась за допомогою морфометричного, біохімічного, морфологічного, гістохімічного, мікробіологічного, термографічного методів дослідження.

Було показано, що стимуляція процесів репарації тканин шкіри озонованим фізіологічним розчином з різною концентрацією озону підвищується зі зниженням концентрації озону (від 12 мг/л до 1 мг/л). Найкращий лікувальний ефект на шкіру, ушкоджену впливом холоду, спостерігався при введенні озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 1 мг/л.: значно зменшувалися прояви реакції запалення, прискорювалася епітелізація шкіри з кріопошкодженням, що сприяло формуванню тонкої та ніжної рубцевої тканини. При використанні озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 12 мг/л спостерігалася затримка процесів репарації тканин. У дії озонованих розчинів різних концентрацій на видову різноманітність мікроорганізмів були виявлені спільні риси: використання їх сприяло ерадікації кріопошкоджень від грибів, анаеробних мікроорганізмів.

Результатом дослідження була розробка нового приладу, що реєструє потік теплового випромінювання з області кріопошкодження, відпрацьована методика його використання, що дає можливість оцінювати процеси репарації тканин і якість лікування кріопошкоджень шкіри щурів. Були встановлені спільні риси у змінах потоку інфрачервоного випромінювання після моделювання кріопошкоджень у різних експериментальних груп: значне зростання досліджуваних показників на першу добу, існування локального максимума на 7-8 добу.

Ключові слова: кріопошкодження, деструктивно-відновні процеси, озонований фізіологічний розчин, інфрачервоне випромінювання.

Аннотация

Сомова Е.В. «Деструктивно-восстановительные процессы в коже при криоповреждении и озонотерапии». - Рукопись.

Диссертационная работа на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.35. - криомедицина, Институт проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины, Харьков, 2009.

Диссертационная работа была посвящена исследованию динамики деструктивно-восстановительных процессов в коже половозрелых крыс после холодовых воздействий, влияния озонированных растворов с разными концентрациями озона (1 мг/л, 6 мг/л, 12мг/л) на криоповреждения в сравнении с действием экстракта плаценты «официнального» и мази «Левомеколь». В работе использовались морфометрический, биохимический, морфологический, гистохимический, микробиологический, термографический методы исследования.

Было показано, что стимуляция процессов репарации тканей кожи озонированным физиологическим раствором с разной концентрацией озона повышается со снижением концентрации озона (от 12 мг/л до 1 мг/л). Лучшие результаты заживления в коже, поврежденной влиянием холода, получены в группе животных, лечение которых осуществлялось концентрацией озона в озонированном растворе 1 мг/л. Применение такого вида терапии способствовало уменьшению явлений перифокального воспаления и отечности периферических тканей на ранних сроках, быстрой эрадикации криоповреждений от некротических масс, что подтверждается и морфометрическим исследованием. Динамика заживления криоповреждений в группе животных, для лечения которых применяли мазь «Левомиколь», также отличалась значительным сокращением сроков заживления.

Характерной особенностью макромолекулярной архитектоники раневого дефекта в группе животных, леченных ОФР с концентрацией озона 1 мг/л, является ориентированное расположение макромолекул коллагена, что имеет особое значение для образования косметичного рубца и сохранения функции кожного покрова. При использовании озонированного физиологического раствора с концентрацией озона 12 мг/л отмечали задержку процессов репарации тканей. В действии озонированных растворов разных концентраций на видовое разнообразие микроорганизмов были обнаружены общие черты: использование их способствовало эрадикации криоповреждений от грибов и анаэробных микроорганизмов.

В ходе экспериментов было установлено, что при подкожном введении ОФР в зону криоповреждения через 20-30 мин достигается эффект стимуляции АОА сыворотки крови. После 16 дней эксперимента не происходит истощения АОА сыворотки крови. Напротив, к 16 суткам она растет и становится достоверно выше, чем в группе интактных животных. Результатом исследования была разработка нового прибора (Патент на полезную модель № 23521, Украина), регистрирующего поток теплового излучения над областью криоповреждений, отработана методика его использования, что дает возможность оценивать процессы репарации тканей и качество лечения криоповреждений кожи крыс. Основным достоинством прибора является отсутствие необходимости охлаждения его узлов, что одновременно с небольшими размерами, облегчает его использование.

При анализе изменений потока инфракрасного излучения (Д = Й_раны - Й_кожи) после нанесения криоповреждений у животных исследуемых групп можно выделить общие черты: значительный рост показателей в 1 сутки, наличие локального максимума на 7-8 сутки в большинстве случаев. Отмечены и различия: в сроках возвращения к исходным значениям показателей инфракрасного излучения. Изменения локальных показателей в группах имеют заметные различия, которые проявляютcя в различных сроках достижения минимального значения и различных сроках возвращения к исходному уровню. При сравнении исследуемых групп по признаку абсолютного значения изменений показателей инфракрасного излучения были отмечены: самые высокие показатели - в группе с применением концентрации озона 1 мг/л; высокие значения отмечались и в группе с применением мази «Левомеколь», но положительные значения появились в более поздние сроки; в экспериментальных группах с применением Эпл, концентрации озона 12 мг/л, контрольной группе, показатели инфракрасного излучения к 14 суткам так и не достигали положительных значений.

Ключевые слова: криоповреждение, деструктивно-восстановительные процессы, озонированный физиологический раствор, инфракрасное излучение.

Annotation

Somova K.V. “Destructively recovering processes in skin at cryodamages and ozone therapy”. - Manuscript.

Thesis for the candidate of medical science degree in specialty 14.01.35- Cryomedicine, Institute for Problems of Cryobiology & Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkov, 2009.

The thesis is devoted to the studies of the dynamics of destructively recovering processes in skin of mature rats after modeling of the cryodamages under the effect of ozonized solutions with various concentrations of ozone (1mg/l, 6 mg/l, 12 mg/l) if compared with the effect of pharmacopeial placenta extract, “Levomecol” ointment, using morphometric, biochemical, histological, histochemical, bacteriological, thermographic methods of study. It has been shown that stimulation of skin tissue reparation processes with ozonized physiological solution of different ozone concentration increases with a decrease in ozone concentration (from 12 mg/l down to 1 mg/l). The highest therapeutic effect in skin damaged with cold effect was observed when injecting the ozonized physiological solution with ozone concentration of 1 mg/l: the manifestations of inflammation significantly reduced, cryodamage's epithelization improved, a fine tender cicatrical tissue. When using the ozonized physiological solution with ozone concentration of 12 mg/l the delay of reparation tissue processes was noted.

In the effect of ozonized solutions of different concentrations on species' diversity of microorganisms there were found general features: their use contributed to a complete eradication of cryodamages from fungi and anaerobic microorganisms. The research result was the designing of new device, recording the flux of heat radiation under the cryodamage area, the methods of its use have been mastered, enabling the assessment of tissue reparation processes and the therapeutic quality of rat's skin cryodamage. There were established general features in the changes of infrared flux after modeling of cryodamages in different experimental groups: significant growth of indices in the first 24 hr, existing of local maximum at 7-8 day.

Key words: cryodamages, destructively recovering processes, ozonized physiological solution, infrared radiation.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема лікування холодових пошкоджень залишається одним з актуальних завдань сучасної медицини. Практичне застосування кріохірургії викликає потребу в детальному вивченні динаміки процесів деструкції і репарації тканин після дії низьких температур новими методами дослідження (Н.Н. Корпан, 1997, 2000, 2002; R.D. Beise, 1998; Z.R. Yang, 2003; P. Petrone, 2003; С.В. Попов, 2004). Порушення мікроциркуляції в патологічному осередку, набряк тканин утруднюють проникнення антибактеріальних препаратів для профілактики і лікування гнійних ускладнень кріопошкоджень. Збільшення кількості штамів збудників синьогноїної палички, клебсієли, протея, резистентних до антибактеріальної терапії, викликає потребу в пошуку нових і вдосконаленні існуючих методів лікування ран.

Останніми роками активно вивчаються методи впливу на відновні процеси у організмі людини, засновані на використанні озону. Відомі публікації про стимулюючу дію малих доз озону на функціональні властивості біологічних систем (О.В. Маслеников, К.Н. Конторщикова, 2003; І.А. Бєлих, В.Д. Зінченко, 2004), про застосування озонованих розчинів в хірургії (Б.С. Брискин; 2003, А.Е. Гуляєв., 2003): в комплексному лікуванні хворих з панкреатонекрозом (Ю.А. Пархисенко, 2005), при перитоніті (І.Т. Васильев, 1995), при гострому парапроктиті (А.С Снигоренко, 2005), існує досвід застосування озонованих розчинів в клінічній практиці для лікування гнійно-запальних процесів м'яких тканин (A.Matsumoto,2001; S. Menendez, 2002; Karin C. Huth, 2006; Philipp Mьller, 2007).

Виникає необхідність в узагальненні результатів подібних досліджень, в комплексному поєднанні різних методів спостереження за деструктивно- відновними процесами у шкірі для вдосконалення існуючих схем лікування і діагностики кріопошкоджень, у аналізі загальних закономірностей дії різних доз озону на біологічні системи, розгляді можливості використання його для інтенсифікації репараційних процесів в тканинах після дії холоду і порівняння ефективності озонованих розчинів в зіставленні із загальноприйнятими лікувальними засобами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася з 2004 по 2008 рр. в рамках науково-дослідних тем Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України “Дослідження впливу і механізму дії кріоконсервованих тканинних препаратів з ксеногенних органів на перебіг ряду патологічних процесів в організмі” (шифр 2.2.6.05, № держреєстрації 0102U002027) і “Підвищення ефективності технологій кріоконсервування біологічних систем шляхом інтенсифікації репараційних процесів після дії холоду і зниження ризику контамінації мікроорганізмів на різних етапах кріоконсервування” (шифр 2.28.7.4, № держреєстрації 0105U03918).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення особливостей перебігу деструктивно-відновних змін у шкірі під дією низьких температур, після дозованого місцевого застосування озону.

Відповідно до встановленої мети передбачалося:

Вивчити динаміку деструктивно-відновних процесів на моделі кріопошкоджень при місцевому застосуванні озонованого фізіологічного розчину (ОФР), визначити концентрацію озону в ОФР, що забезпечує лікувальну дію на шкіру.

Порівняти лікувальну дію ОФР на кріопошкодження шкіри з дією інших методів лікування: з застосуванням мазі “Левомеколь” і екстракту плаценти офіцинального (ЕПл).

Дослідити динаміку показників: перекісного окислення ліпідів (ПОЛ), рівню антиоксидантної активності (АОА) сироватки крові щурів при загоєнні кріпошкоджень після застосування ОФР.

Вивчити якісні характеристики мікрофлори кріопошкоджень при місцевому застосуванні ОФР з різним вмістом озону.

Надати структурно-функціональну характеристику шкіри в зоні кріопошкодження при використанні ОФР.

Провести реєстрацію інтенсивності інфрачервоного випромінювання шкіри після холодових впливів розробленим нами портативним пристроєм для безконтактної діагностики процесу загоєння кріопошкодження.

Об'єкт дослідження. Деструктивно-відновні процеси в шкірі щурів після моделювання кріопошкодження та озонотерапії.

Предмет дослідження. Динаміка раневого процесу у шкірі після моделювання кріопошкоджень і під впливом озонотерапії.

Методи дослідження. Поставлені задачі розв'язувалися за допомогою моделювання кріопошкоджень, морфологічного, гістохімічного аналіза, мікробіологічного дослідження, термографічного методу, вивчення перекисного окислення ліпідів у сироватці крові спектрофотометричним методом, аналізу складу екстракту плаценти офіцинального методом спектральної флуоресценції, вивчення антиоксидантної активності в сироватці крові методом індукованої хемілюмінесценції.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Вперше досліджено запальний процес після моделювання кріопошкодження шкіри при використанні у якості лікувального засобу ОФР.

2. Вперше визначена концентрація ОФР, що забезпечує лікувальний ефект при кріопошкодженнях шкіри.

3. Вперше за допомогою спеціально розробленого пристрою безконтактним методом вивчені зміни показників інфрачервоного випромінювання над зоною кріопошкодження шкіри в динаміці загоєння.

4. Вперше в експерименті виявлені відмінності і особливості динаміки показників потоку інфрачервоного випромінювання при застосуванні різних методів лікування кріопошкоджень, що дає підставу для використання потоку інфрачервоного випромінювання, як показника, що характеризує перебіг деструктивно-відновних процесів в області кріопошкодження.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження демонструють перспективність використання ОФР для вдосконалення схем місцевого лікування кріопошкоджень шкіри. Отримані результати роблять внесок у розуміння механізмів різноспрямованої, залежної від дози, біологічної дії озону. Кращий репаративний ефект на моделі кріопошкоджень шкіри спостерігається при використанні ОФР з концентрацією озону 1 мг/л. Розроблено портативний прилад, що реєструє потік теплового випромінювання з області кріопошкодження, відпрацьована методика його застосування, що дозволяє оцінити процеси репарації тканин і якість лікування.

Особистий внесок здобувача. Представлені для захисту наукові результати одержані дисертантом особисто. Особистий внесок здобувача полягає: у постановці задач досліджень, в проведенні патентно-інформаційного пошуку, аналітичної роботи і експериментальних досліджень, статистичній обробці і аналізі даних, у розробці основних положень і висновків дисертації. Спільно з науковим керівником доктором мед. наук, проф. Б.П. Сандомирським сформульовані мета і завдання досліджень, інтерпретовані результати, представлені в роботі, та зроблені остаточні висновки. При виконанні окремих розділів методичну та консультативну допомогу надали співробітники Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України кандидати біол. наук В.В. Воліна, Н.Г. Каднікова, Л.М. Тининика, доктор біол. наук, проф. В.Д. Зінченко, канд. хім. наук А.Д. Рошаль.

В опублікованих у співавторстві наукових працях особистий внесок дисертанта полягає:

- у роботах (1-8, 11-13) _ у плануванні дослідницької роботи, організації експерименту та його реалізації, обробці результатів досліджень;

- у роботах (1, 2, 5, 6, 7, 8, 11) _ у плануванні та проведенні експериментів з вивчення впливу ОФР на відновні процеси у шкірі, моделюванні кріопошкоджень, озонуванні фізіологічних розчинів, встановленні їх концентрації спектрофотометричним методом, у виконанні мікробіологічних, термографічних досліджень, відпрацюванні методики приладу, у ідеї його виготовлення, аналізі отриманих результатів;

- у роботах (3, 12) _ у плануванні та проведенні експериментів з вивчення впливу ОФР на відновні процеси у шкірі, виконанні морфологічних досліджень, аналізі результатів;

- у роботах (4, 13) _ у плануванні та проведенні експериментів з вивчення впливу ОФР на відновні процеси у шкірі, при виконанні біохімічних досліджень: показників ПОЛ, АОА сироватки крові щурів після моделювання кріопошкоджень, введення ОФР.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи розглядалися на засіданнях і наукових семінарах в ІПКіК НАН України (2004-2008); конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми і досягнення кріобіології і кріомедицини. Структурна і функціональна організація стволових клітин при дії низьких температур” (Харків, 2005); ІV Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні аспекти застосування озону в медицині і екології” (Євпаторія, 2005); щорічній конференції молодих вчених “Холод у біології і медицині” (ІПКіК НАН України, Харків, 2005, 2006, 2007); IV з'їзді УБФТ “Біофізика” (Донецьк, 2006); V міжнародному симпозіумі “Актуальні проблеми біофізичної медицини” (Київ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній і учбово-методичній конференції “Фундаментальні науки - хірургії'' (Полтава, 2007); науковій конференції з міжнародною участю “Нові кріобіотехнології для вирішення фундаментальних і прикладних завдань медицини” (Харків, 2008). У 2006 р. матеріали дисертації були представлені на перший конкурс Харківської Державної Обласної адміністрації “Найкращий молодий науковець Харківщини”, було одержано перше місце в розділі «Медицина і ветеринарія».

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт: 4 статті в наукових фахових виданнях, 8 тез доповідей у збірниках наукових праць міжнародних, наукових та науково-практичних конференцій, симпозіумів, 1 патент на корисну модель.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація є експериментальним дослідженням, викладена на 159 сторінках друкованого тексту, з них 129 сторінок основного змісту, і містить такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріали і методи дослідження, результати власних досліджень і їх обговорення, висновки, узагальнення і бібліографічний список. Роботу проілюстровано 89 рисунками і 7 таблицями. Бібліографія включає 203 найменування на 20 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, розкрита суть наукової проблеми, сформульовані мета, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна та практичне значення отриманих результатів. Перший розділ - огляд літератури - присвячений аналізу механізмів кріопошкоджень тканин, класифікаціям, методам діагностики, лікування кріопошкоджень, відомих результатів досліджень дії озону на живі системи, використанню озонотерапії. На підставі аналізу літератури обґрунтовується мета роботи.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилися на базі Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України у відділі експериментальної кріомедицини. Експерименти були проведені на 216 білих статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар середньою масою 200-250 г. на підставі «Загальних принципів експериментів на тваринах», схвалених ІІ Національним конгресом з біоетики (Київ, 2004) і узгоджених з положеннями «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних і інших наукових цілей» (Страсбург, 1985). Для моделювання кріопошкоджень використовували мідний аплікатор діаметром 10 мм з температурою -196°С і часом дії 60 с. При проведенні експерименту під інгаляційним ефірним наркозом епілювали шерсть у області стегна, після чого аплікатор контактував зі шкірою. Озонований фізіологічний розчин (ОФР) одержували на сконструйованій в ІПКіК НАН України установці з генератором озону безбар'єрного типу (В.Д. Зінченко та ін., 2005). Фізіологічний розчин (0,89% NaCl, рН 7,2) у флаконі об'ємом 200 мл барботували озон-кисневою сумішшю до отримання необхідної концентрації озону в розчині. Для уповільнення процесу розпаду озону процедуру насичення озоном і подальше зберігання ОФР проводили в термостаті з танучим льодом. Концентрацію озону визначали спектрофотометричним методом на приладі Specord UV VIS (Німеччина) за поглинанням світла на смузі Хартлі (В.В. Лунін та ін., 1998).

Експериментальні тварини були поділені на сім груп. Перша група _ контрольна, в якій досліджували показники, що характеризують запальний процес в шкірі при кріопошкодженнях без лікування на 1, 3, 7 і 14 добу. У другій, третій і четвертій групах тварин вивчали ті ж показники в умовах щоденного підшкірного введення в ділянку кріопошкодження 1 мл ОФР з різним вмістом озону _ 12, 6 і 1 мг /л _ відповідно. У п'ятій групі тварин в ці ж терміни в ділянку кріопошкодження аналогічним чином вводили неозонований фізіологічний розчин. У шостій і сьомій групах тварин для обробки кріопошкоджень використовували фармацевтичні препарати: мазь “Левомеколь” і екстракт плаценти офіцинальний. Мазь наносили на шкіру з кріопошкодженням 1 раз на добу. Екстракт плаценти офіцинальний у фізіологічному розчині в співвідношенні 1:1 вводили в об'ємі 1 мл від периферії до центру пошкодження підшкірно.

Площу пошкодженої холодом шкіри визначали на підставі методу Л.Н. Попової, для чого на зону пошкодження накладали стерильний лист прозорої плівки і переносили на неї контури шкірного дефекту; одержане зображення накладали на лист міліметрівки, після чого підраховували кількість міліметрів, що розміщені в середині меж контура. Повторне вимірювання площі травми здійснювали в кожну контрольну добу. Процентне зменшення площі в процесі лікування визначали за формулою (Л.В. Беркало, 2003). Проводилася фотореєстрація цифровою камерою “Canon” у вказані строки. Для виготовлення гістологічних препаратів фрагменти шкіри вилучали через 3, 7, 14 діб після нанесення кріпошкодження, фіксували в 10% формаліні, зневожували в спиртах зростаючої концентрації, просвітлювали в ксилолі і заливали в парафін-целоїдин. Одержані з парафін-целоїдинових блоків зрізи завтовшки 6-8 мкм забарвлювали гематоксиліном і еозином для отримання оглядових гістологічних препаратів, а також пікрофуксином по ван Гізон (Г.А. Меркулов, 1961). Вміст нейтральних мукопротеїнів і мукопротеїдів шкіри у ділянці кріопошкодження визначали гістохімічним методом Мак-Мануса (Х. Луппа, 1980) за ШИК-реакцією (реактив Шиффа - йодна кислота). Диференціювання препаратів проводили під світловим мікроскопом “Біолам”.

Для дослідження перебігу запальних змін після моделювання кріопошкоджень, реєстрацію випромінювання шкіри в інфрачервоному діапазоні (довжина хвилі 8-14 мкм) здійснювали за допомогою портативного пристрою для вимірювання потоку випромінювання поверхні в інфрачервоній області спектру, на який отримано патент України на корисну модель № 23521. Прилад складається з приймача випромінювання, каналу обробки сигналів і блоку живлення.

Функціональна схема пристрою представлена на рис. 1. Приймач 1 виробляє електричний сигнал заданої оптичним модулятором частоти, амплітуда якого пропорційна різниці потоків вимірюваного і опорного джерел інфрачервоного випромінювання. Канал обробки сигналів 2 підсилює, фільтрує і детектує вихідний сигнал приймача. Вимірювання вихідного сигналу каналу обробки 2 і температури джерела опорного випромінювання здійснюється цифровим вольтметром. Блок живлення 3 формує всі необхідні живлячі напруги. Живлення пристрою здійснюється від чотирьох гальванічних елементів (R6S size AA 1,5 V). Калібрування розробленого пристрою здійснюється по моделі абсолютно чорного тіла. Його проводили, вимірюючи потік інфрачервоного випромінювання поверхні води, температура якої вимірювалася з точністю до 0,1°С.

Рис. 1. Функціональна схема пристрою

Основною перевагою розробленого пристрою є відсутність необхідності охолоджування його вузлів, що одночасно з малими розмірами, полегшує застосування приладу для контролю показників інфрачервоного випромінювання з поверхні шкіри. Вимірювання потоку випромінювання проводили над центром травми, над її краєм в 5 мм від центру, над зоною інтактной шкіри - в 20 мм від краю. Вимірювання проводили відразу після нанесення кріопошкоджень, потім на 3, 7, 14-ту добу спостереження до введення препаратів.

Для проведення мікробіологічних досліджень відокремлюване раневої поверхні у лабораторних тварин всіх груп відбирали в зазначені раніше терміни після нанесення кріопошкоджень, потім висівали на живильні середовища. Для виділення аеробів і факультативно-мікробних культур аеробів, використовували наступне живильне середовище: 5% кров'яний агар; МПА; сироватковий агар; агарезоване середовище Сабуро; тіоглікольове середовище; жовтково-сольовий агар Чистовіча; середовище Эндо. Кількість анаеробних бактерій відокремлюваного раневої поверхні щурів визначали сумарно без ідентифікації при культивуванні в тіоглікольовому середовищі і на кров'яному агарі в газовому середовищі з 10 % CO₂ .

Ступінь обсіменіння шкіри і видову належність мікроорганізмів, аеробів, визначали стандартними методами (А.С. Лабінська, 1978; К.А. Луста Б.А. Фіхте, 1990). Антиоксидантну активність (АОА) крові досліджували методом індукованої хемілюмінесценції, на спектрофлуориметрі “Hitachi F4010”, що працює в режимі хемілюмінометра. У основі методу полягає здатність фенілового ефіру N-метилакридинійкарбонової кислоти розкладатися під дією окислювачів з утворенням інтенсивно флуоресціюючих похідних N-метилакридону (K. Krzymiсski et all, 2007). Окислення ефіру, що призводить до появи хемілюмінесценції, відбувалося під дією пероксид-аніонів ООН-, що утворюються з пероксида водню в лужному середовищі. Як параметр, що характеризує антиокислювальні властивості сироватки, використовувалася питома константа швидкості хемілюмінесценції, що визначається як відношення константи швидкості гасіння хемілюмінесценції до об'єму сироватки, що додається в реакційну суміш. Досліджували спектральні характеристики ЕПл на спектрофлуоріметрі “Hitachi F4010” (Векшин Л.Н., 1996).

Інтенсивність ПОЛ визначали, виходячи з рівня ТБКАП в сироватці крові спектрофотометрично на спектрофлуориметрі “Hitachi F4010” (Л.І. Андрєєва, 1980). Забор крові у щурів для аналізу ПОЛ здійснювали з хвостової вени під інгаляційним ефірним наркозом. Статистичну обробку результатів проводили параметричним методом Фішера-Стьюдента з використанням t-критерію. Кількісні дані в тексті дисертації представлені в середніх величинах і середніх квадратичних похибках. Для статистичної обробки результатів використовували пакет програм Statistica for Windows 5.1.

Результати досліджень та їх обговорення. Показники інфрачервоного (ІЧ) - випромінювання поверхні кріопошкоджень. Метод термографії запропоновано для використання у діагностиці в онкології, ангіології, пластичній хірургії, ревматології (Х.А. Мусалатов, 2002; D. Mikulska, 2006.), він є безпечним, точним і безконтактним, але потребує детального вивчення. Для контролю за динамікою змін показників ІЧ-випромінювання і відтворюваністю моделі кріопошкодження, реєстрація потоку випромінювання проводилася в першу хвилину після холодового впливу при відтанні кріопошкодження. Реєстрація показників проводилася в наступних контрольних крапках: центр кріопошкодження _ 100 ± 15 умовн. од. (відповідає -10°С), край кріопошкодження _ 60 ± 13 умовн. од, 5 мм від краю кріопошкодження _ 0 ± 14 умовн. од., 10 мм від краю кріопошкодження _ 26 ± 15 умовн. од, 15-20 мм від краю кріопошкодження _ 54 ± 15 умовн. од. У даних експериментах температура тканин шкіри, що контактувала з кріоаплікатором на протязі 1 хвилини, була не вище -10 °C.

Показники ІЧ-випромінювання з поверхні кріопошкодження, як і фонові (у місці, де немає локальних пошкоджень) відображають загальну реакцію організму на пошкодження і частково-локальні реакції і зміни в зоні кріопошкодження. Таким чином, для опису змін показників ІЧ-випромінювання, що виникають після холодових впливів, необхідно використовувати два показники:

- фонових ІЧ-випромінювань (ФП), як індикатор реакції цілого організму; _ різницю показників фонового і раневого ІЧ-випромінювань (“локальні показники” (ЛП)), як індикатор локальних реакцій і змін в тканинах з кріопошкодженням.

Тимчасові зміни ФП характеризуються підвищенням з поверненням до початкового рівня до десятої доби експерименту. ЛП характеризується зменшенням на декілька градусів з поверненням до початкового рівня до 10 доби. Виявляються декілька періодів різної тривалості, протягом яких ЛП спочатку знижується, а потім наближається до початкового рівня. Наявність таких періодів можна прослідкувати не тільки для тварин різних експериментальних груп, але і для окремих особин однієї групи. Протягом експерименту мають місце декілька чинників, що впливають на зниження ЛП: зміни мікроциркуляції, поява струпів, обсіменіння бактеріями та ін. Можна також допустити прояв індивідуальних ритмів організму. Слідством періодичності процесу є значне збільшення розкиду значень ЛП в окремі дні: у середині кожного періоду розкид значень помітно нижчий; на межі періодів, коли у частини особин продовжується поточний, а у інших вже почався наступний період, розкид значень різко зростає. Ретельніший аналіз показує, що ФП після деякого зниження між 7 і 10 добами знову зростає. ЛП поступово знижується аж до 10 доби, потім швидко збільшується. Зниження ЛП з 3 до 10 доби є вірогідним (p<0,05).

При аналізі змін потоку ІЧ-випромінювання (Д = І_рани - І_шкіри) після нанесення кріопошкоджень у тварин досліджуваних груп можна виділити загальні риси: значне зростання показників в першу добу, наявність локального максимуму на 7-8 добу в більшості випадків. Необхідно відзначити і відмінності: у термінах повернення до початкових значень показників ІЧ-випромінювання. Зміни ЛП в цих групах мають помітні відмінності, які виявляються в різних термінах досягнення мінімального значення і різних термінах повернення до початкового рівня. Для всіх груп зниження є вірогідним, принаймні для одного з днів експерименту. Виходячи з якісної схожості змін ЛП в окремих групах, і при наявності вірогідних відмінностей у порівнянні з контролем, результати для окремих груп і відповідні відмінності можна розглядати як надійні. При порівнянні досліджуваних груп за ознакою абсолютного значення змін показників ІЧ-випромінювання були відмічені такі особливості:

- найвищі показники спостерігалися в групі із застосуванням ОФР із вмістом озону 1 мг/л;

- високі значення спостерігалися і в групі із застосуванням мазі “Левомеколь”, але позитивні значення з'явилися в пізніші терміни;

- в експериментальних групах із застосуванням Епл, із застосуванням ОФР із вмістом озону 12 мг/л, в контрольній групі без лікування, показники ІЧ-випромінювання до 14 доби так і не досягли позитивних значень;

- проміжне положення займає група при введенні ОФР з концентрацією озону 6 мг/л. Хоч і на пізніших термінах, до 14 доби, але показники дельт випромінювань повертаються до початкових значень.

Мікробіологічна характеристика шкіри експериментальних тварин. Лікування і профілактика гнійно-запальних процесів залишається важливою проблемою сучасної медицини. Мікробіологічне дослідження є стандартним методом контролю за перебігом запальних процесів у шкірі. У роботі вивчалась видова різноманітність обсіменіння непошкодженої шкіри щурів. Було встановлено, що сімейство Enterobacteriaceae було представлене Escherichia coli, Proteus vulgaris, Enterobacter cloceae; рід Staphylococcus _ St. Epidermidis, St. Aureus; рід Streptococcus _ Str.agalactiae, Str. faecalis.

При вищипуванні шерсті у тварин перед холодовим впливом вірогідно знижувалося загальне обсіменіння шкіри мікроорганізмами на 32%. Після вивчення мікробного пейзажу і оцінки динаміки змін бактеріологічних характеристик кріопошкоджень в різних групах було встановлено, що у всіх групах спостерігалось зростання показників КОЄ від 3 до 7 доби експерименту і зменшення їх до 14 доби (рис. 2). Можливо, такий перебіг є особливістю відновно-деструктивних процесів після моделювання кріопошкоджень шкіри. У дії ОФР на видову різноманітність мікроорганізмів були виявлені загальні риси: застосування їх сприяло ерадикації ран від грибів. Анаеробні мікроорганізми після застосування ОФР гинули у всіх зразках відокремлюваного ран (3, 7 і 14 доби). При вивченні мікробного пейзажу в зоні кріопошкоджень в 6-й групі з лікуванням маззю “Левомеколь” необхідно відзначити виражений терапевтичний ефект _ зменшення мікробного обсіменіння, починаючи з 3 доби, ерадикацію кріопошкоджень від кишкової флори, при збереженій кількості анаеробної і грибкової.

Подібні ефекти можуть реалізуватися за рахунок антибактеріальної, протизапальної дії левоміцетину і метилурацилу, що входять до складу мазі. При вивченні мікробного пейзажу в зоні кріопошкоджень в 7-й групі, при введенні ЕПл також спостерігалось зростання КОЄ на 7 і падіння до 14 доби. У даній групі не було вираженого впливу на певні види мікроорганізмів, проте показники КОЄ зменшувалися до кінця експерименту. Подібні особливості, можливо, обумовлені здатністю препарату стимулювати метаболічні процеси, прискорювати регенерацію тканин, надавати протизапальний ефект. При порівнянні дії ОФР з різним вмістом озону кращий ефект був одержаний в групі із вмістом озону 1 мг/л. Добрі результати також були відмічені в групі із застосуванням мазі “Левомеколь”.Визначення показників антиоксидантної активності сироватки крові. Для дослідження впливу ОФР з концентрацією 1 мг/л на АОА сироватки крові у порівнянні з ЕПл були проведені наступні експерименти. При визначенні АОА сироватки крові в групі тварин після одноразового введення ОФР на 2 добу експерименту виявлені вірогідні відмінності, в порівнянні з групою тварин з кріопошкодженнями без обробки. АОА вірогідно вище в 1,5 рази в групі з введенням ОФР. В ході експерименту було встановлено, що при підшкірному введенні ОФР через 20-30 хвилин досягається ефект стимуляції АОА сироватки крові.

При порівнянні показників АОА сироватки крові в групі тварин з кріопошкодженнями після двократного введення ОФР на 3 добу експерименту статистично вірогідних відмінностей з групою інтактних тварин встановлено не було. Проте, на 16 добу, через дві доби після закінчення курсу озонотерапії, в групі з введенням ОФР показники стали вірогідно вищими в 2,9 рази.

При порівнянні показників АОА сироватки крові в групі тварин з кріопошкодженнями після двотижневої обробки ЕПл, на 16 добу статистично вірогідних відмінностей з групою інтактних тварин виявлено не було, хоча приріст показника в 1,2 рази вище, в порівнянні з показниками інтактної групи, спостерігався. Величини АОА були зіставлені з показниками ПОЛ сироватки крові, що оцінювали за вмістом МДА-продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, _ ТБК-активні продукти (ТБК-АП). Одержані дані не мають вірогідних відмінностей в різних групах тварин. Вірогідні відмінності показників ТБК-АП спостерігались тільки між групами інтактних тварин _ 4,7 ± 0,30 н. моль/мл і після моделювання кріопошкоджень _ 12,72 ± 0,40 н. моль/мл на першу добу експерименту. Потім до 16 доби у всіх групах кількість ТБК-АП зменшується, проте не досягає початкових значень. Одержані нами дані свідчать про те, що при введенні озонованих розчинів з концентрацією 1 мг/л в динаміці не відбувається виснаження АОА сироватки крові після 16 діб експерименту, і навпаки, до 16 доби вона зростає і стає вірогідно вище, ніж в групі інтактних тварин. Разом з цим, встановлені на 3, 7, 16 добу невірогідні відмінності за показниками ТБК-АП між контрольною групою і з введенням ОФР.

Морфометричне дослідження кріопошкоджень. На підставі одержаних результатів показано, що оптимальна динаміка загоєння досягається при введенні ОФР з концентрацією озону 1 мг/л. У тварин 4 групи спостерігається раннє, вже на 3 добу, зменшення периферичного набряку і слабка запальна реакція. У інших групах набряк зникає тільки до 7 доби, поступово зменшуючись. Спостерігається вірогідне зменшення площі пошкоджень у тварин 4 групи не тільки в порівнянні з контролем, але і з іншими групами, а також повна епітелізация кріопошкоджень вже на 14 добу.

Рис. 2. Площа кріпошкоджень при використанні ОФР з різною концентрацією озону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Площа кріопошкоджень при використанні фіз. розчину, мазі “Левомеколь”, ЕПл

Лікування кріопошкоджень ОФР сприяє поліпшенню регенераторних процесів у шкірі. При зменшенні концентрації озону в ОФР регенераторні властивості шкіри посилюються. Кращі результати загоєння одержані в групі тварин, лікування яких здійснювалося ОФР з концентрацією озону 1 мг/л. Застосування його сприяло зменшенню явищ перифокального запалення, набряклості периферичних тканин на ранніх термінах, швидкої ерадикації кріопошкоджень від некротичних тканин, що підтверджувалося і морфометричним дослідженням. Динаміка загоєння кріопошкоджень в групі із застосуванням мазі “Левомеколь” також відрізнялася значним скороченням термінів загоєння.

Морфологічне дослідження. Результати морфологічного аналізу показали, що в контрольних групах тварин після кріовпливу (I група) і з обробкою кріопошкоджень шкіри неозонованим фізіологічним розчином (V група) спостерігались аналогічні зміни. Так, поверхневі шари шкіри піддавалися некротичним змінам у зв'язку з повною деструкцією клітинних елементів при збереженні структури міжклітинної речовини. Запальна реакція при цьому була вираженою.

Відновні зміни виявлялися, починаючи з 3 доби спостереження. У вигляді відторгнення ділянок поверхневого некрозу - до 7 доби, проліферації клітин волосяних фолікулів і сальних залоз в глибоких відділах дерми, підростання епітеліального пласта під некротизовані ділянки і формування грануляційної тканини на межі з підшкірною клітковиною, з проростанням грануляційної тканини в поверхневі шари дерми - до 14 доби. Виявлено, що репаративна активність шкіри під впливом ОФР з різним вмістом озону (від 12 мг/л до 1 мг/л) зі зниженням концентрації озону підвищується. Так, репаративні процеси в шкірі з кріопошкодженням під впливом ОФР із вмістом озону 1 мг/л (IV група), в цілому, можна оцінити як більш виражені. Запальна реакція була майже відсутня, а до 7 доби була менш інтенсивною, чим в попередніх групах тварин, ШИК-реакція на мукопротеїни в клітинах і міжклітинних структурах, що заповнюють раневий дефект, внаслідок чого в ньому виявлялася ніжніша рубцева тканина. Характерною особливістю архітектоніки раневого дефекту в групі тварин, що лікувалися ОФР з концентрацією озону 1 мг/л, є орієнтоване розташування колагену, що має особливе значення для утворення косметичного рубця і збереження функції шкіряного покриву.

Крім того, на 7 добу експерименту в кріотравмах шкіри щурів, що лікувалися ОФР із вмістом озону 1 мг/л, спостерігалося прискорення епітелізації раневого дефекту, виявлялася велика кількість епітеліальних клітин (кератиноцитів), в цитоплазмі яких визначалася збільшена кількість гранул кератогіаліну, що свідчить про активізацію синтетичних процесів.

У зоні дефекту травми виявлялася рубцева тканина з впорядковано орієнтованими колагеновими і еластичними волокнами, серед яких визначалася збільшена, в порівнянні з нормою, кількість клітин фібробластичного ряду, що знаходяться у стадії фібрілогенезу. Лейкоцитарна інфільтрація дерми не спостерігалася, в той же час зустрічалася невелика кількість лімфоцитів, а також - нейтрофіли. У тварин, яких лікували препаратами порівняння - маззю “Левомеколь” (VI група) і ЕПл (VII група) на 14 добу перебігу раневого процесу виявлялася така ж спрямованість загоєння кріопошкоджень, що і при лікуванні ОФР із вмістом озону 1 мг/л.

Проте необхідно відзначити, що, не дивлячись на повну, як і в IV групі, епітелізацию раневої поверхні, в молодій сполучній тканині тварин VII групи виявлялося деяке розволокнення колагенових волокон, вони були місцями фрагментовані, місцями _ набряклі і розташовані неврегульовано. Це може з'явитися причиною грубішої структури рубцевої тканини. І навпаки, як у разі лікування кріопошкоджень ОФР із вмістом озону 1 мг/л, коли запальна реакція після 7 доби експерименту була слабка або майже відсутня, грануляційна тканина до 14 доби перетворювалася в ніжну рубцеву тканину, про що свідчить косметичне загоєння кріопошкоджень цієї групи тварин. Таким чином, підводячи підсумки морфологічного дослідження репаративної активності на моделях кріопошкоджень шкіри, що оброблялися ОФР з різним вмістом озону, можна з упевненістю стверджувати, що дана лікувальна форма, особливо ОФР із вмістом озону 1 мг/л, значно зменшує прояви запальної реакції, прискорює епітелізацию раневого дефекту і сприяє, на відміну від застосування препарату порівняння _ «офіцинального» розчину екстракту плаценти _ формуванню тонкої і ніжної рубцової тканини і, як наслідок цього, _ косметичному загоєнню кріопошкоджень. Проведені дослідження переконливо доводять протизапальну і репаративну дію ОФР із вмістом озону 1 мг/л при лікуванні кріопошкоджень.

Висновки

У зв'язку з необхідністю у поєднанні різних методів спостереження за деструктивно-відновними процесами у шкірі для вдосконалення існуючих схем лікування і діагностики кріопошкоджень та у аналізі впливу різних концентрацій озону в ОФР було проведено дослідження на моделі кріопошкоджень дії ОФР з концентраціями озону 1, 6, 12 мг/л. У роботі представлено теоретичне і експериментальне обгрунтування застосування реєстрації інфрачервоного випромінювання, як діагностичного методу для контролю процесу загоєння кріопошкоджень. З використанням цього методу проведений порівняльний аналіз результатів лікування кріопошкоджень із застосуванням ОФР, ЕПл «офіцинального», мазі «Левомеколь» за допомогою оригінального безконтактного пристрою вимірювання теплового (інфрачервоного) потоку (Патент на к. м. №23521, Україна, 2006).

Встановлено, що озоновані фізіологічні розчини (ОФР) забезпечують лікувальну дію на шкіру, пошкоджену холодом. Кращий лікувальний ефект спостерігається при введенні ОФР з концентрацією 1 мг/л. Біохімічними дослідженнями встановлено, що введення ОФР з концентрацією озону 1 мг/л щурам з кріопошкодженням в динаміці не відбувається виснаження антиоксидантної активності (АОА) сироватки крові. До 16 доби спостерігається вірогідне (Р<0,05) підвищення АОА у порівнянні з групою інтактних тварин. Виявлені спільні риси дії ОФР різних концентрацій на мікроорганізми в осередку кріопошкоджень: застосування ОФР сприяло ерадикації кріопошкоджень від анаеробних мікроорганізмів і грибів.

При морфологічному дослідженні встановлено, що стимуляція процесів репарації при використанні ОФР з концентрацією озону (від 12 мг/л до 1 мг/л) підвищується при зниженні концентрації озону. Виявлено, що характерною особливістю архітектоніки раневого дефекту в групі тварин, що лікуються ОФР з концентрацією озону 1 мг/л, є орієнтоване розташування колагену, що має особливе значення для утворення косметичного рубця і збереження функції шкірного покриву. ОФР із концентрацією озону 1 мг/л, значно зменшує прояви запальної реакції, прискорює епітелізацію раневого дефекту і сприяє формуванню тонкої і ніжної рубцюватої тканини. При щоденному введенні під струп ОФР із концентрацією озону 12 мг/л спостерігається уповільнення процесів репарації тканин після холодових впливів. Встановлено, що при аналізі змін потоку ІЧ-випромінювання (Д= І_рани - І_шкіри) після нанесення кріопошкоджень можна виділити загальні риси: значне зростання показників в першу добу, наявність локального максимуму на 7-8-у добу в більшості випадків у тварин різних груп експерименту. Встановлені відмінності в термінах повернення до початкових значень показників ІЧ-випромінювання.

Показано, що в групі з введенням ОФР з концентрацією озону 1 мг/л спостерігаються найвищі абсолютні значення ІЧ-випромінювання з поверхні кріопошкоджень, а в групі з лікуванням маззю «Левомеколь» відзначаються також високі абсолютні значення, проте реєструються вони в пізніші терміни. При проведенні дослідження складу екстракту плаценти «офіцинального», з яким порівнювали дію ОФР, в результаті аналізу трьохмірних спектрів флуоресценції, підтверджено наявність вільного, не пов'язаного з білками триптофану, що може забезпечити антиоксидантну дію екстракту.

Перелік праць за темою дисертації

1. Влияние озонированных растворов на динамику раневого процесса при холодовых повреждениях кожи / [Сомова Е.В., Кадникова Н.Г., Тыныныка Л.Н., Зинченко В.Д.] // Проблемы криобиологии: НАН Украины. - 2006. - Т. 16, № 2. - С. 217-222.

2. Сомова К.В. Вплив озонованих розчинів на деструктивно - відновлювальні процеси у шкірі після кріопошкоджень / К.В. Сомова, Н.Г. Каднікова // Світ медицини та біології. - 2007. - № 1. - С. 65-69.

3. Сомова Е.В. Восстановительные процессы в коже после криоповреждения под влиянием озонированных растворов / Е.В. Сомова, В.В. Волина, В.Д. Зинченко. // Проблеми медичної науки та освіти. - 2007. - № 4. - С. 51-55.

4. Сомова К.В. Вплив озонотерапії на показники антиоксидантної активності та перекісного окислення ліпідів сироватки крові / К.В. Сомова, О.Д. Рошаль, Б.П. Сандомирський // Світ медицини та біології. - 2008. - Ч. 2, № 2. - С. 89-93.

5. Микробиологические и биофизические показатели кожи крыс при моделировании холодовых повреждений кожи и использовании озонированных растворов / Е.В.Сомова, Н.Г. Кадникова, Л.Н. Тыныныка, Б.ПСандомирский, В. Д. Зинченко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2005. - Т. 11. - С. 32-34.

6 . Патент на корисну модель № 23521 Україна, МПК (2006) А 61В 10/00 G01K 7/00, Пристрій для вимірювання потоку випромінювання нагрітої поверхні в інфрачервоній області спектра / Сомова К.В., Сомов В.Г., Зінченко В.Д., Сандомирський Б.П., Грищенко В.І. // заяв. ІПКіК НАН України. - № u 2007 00834 заявл. 26. 01. 07; опубл. 25. 05. 07. Бюл. № 7.

7. Використання теплового випромінювання з поверхні рани для контролю динаміки загоєння кріотравм у експерименті на щурах / Сомова К.В., Сомов В.Г., Зінченко В.Д., Сандомирський Б.П., Каднікова Н.Г. // Матеріали 4 з'їзду Українського біофізичного товариства. - Біофізика. - Донецьк. - 2006. - С. 233-234.

8. Сомова Е.В. Влияние различных концентраций озонированных растворов на динамику раневого процесса при холодовых повреждениях кожи крыс / Е.В. Сомова // Проблемы криобиологии. - 2006. - Т. 16, № 4.- С. 429.

9. Контроль динамики раневого процесса при холодовых повреждениях кожи крыс с помощью ИК - термометрии / Сомова Е.В., Сомов В.Г., Кадникова Н.Г., Зинченко В.Д., Сандомирский Б.П. // Матеріали 5 міжнародного симпозіума. «Актуальні проблеми біофізичної медицини». - К.: НАНУ , 2007. - С. 172-173.

10. Сомова Е.В. Влияние озонированного раствора на восстановительные процессы в коже после криоповреждения / Е.В. Сомова // Проблемы криобиологии. - 2007. - Т. 17, № 2. - С. 201.

11. Сомова Е.В. Влияние различных методов лечения на динамику раневого процесса при холодовых повреждениях кожи крыс / Е.В. Сомова, В.Д. Зинченко, Б.П. Сандомирский // Казанский медицинский журнал. - Казань. - 2007. - С. 37-38.

12. Сомова К.В. Вплив озонованих розчинів на відновлювальні процеси у шкірі після кріоушкоджень / К.В. Сомова, В.В. Волина, В.Д. Зінченко // Харківська хірургічна школа. - 2007. - № 3. - С. 52-53.

13. Сомова Е.В. Влияние озонотерапии на показатели антиоксидантной активности и перекисного окисления липидов / Е.В. Сомова, А.Д. Рошаль, Б.П. Сандомирский // Проблемы криобиологии. - 2008. - т. 18, № 2. - С. 239.

Размещено на Allbest.ru