Дослідження деяких антимікробних консервантів з метою стандартизації складів м’яких лікарських засобів на гідрофобних основах

22

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ”

15.00.03 - стандартизація та організація виробництва лікарських засобів

УДК 615.454.14.076

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Дослідження деяких антимікробних консервантів з метою стандартизації складів м'яких лікарських засобів на гідрофобних основах

ДУНАЙ ОЛЕНА

В'ЯЧЕСЛАВІВНА

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії мікробіологічних досліджень Державного підприємства “Державний науковий центр лікарських засобів” Міністерства охорони здоров'я України (м. Харків).

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор,

Ляпунов Микола Олександрович,

Державне підприємство “Державний науковий центр лікарських засобів”, завідувач лабораторією рідких та м'яких лікарських засобів

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, Краснопольський Юрій Михайлович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, професор кафедри біотехнології та аналітичної хімії

доктор медичних наук, професор Мінухін Валерій Володимирович, Харківській національний медичний університет, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Захист відбудеться “_10_” __грудня__ 2008 р. о _12_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.817.01 при Державному підприємстві “Державний науковий центр лікарських засобів” (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 33)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державного підприємства “Державний науковий центр лікарських засобів” (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 33).

Автореферат розісланий “_7_” __листопада__ 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат фармацевтичних наук А. Г. Котов

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема лікування дерматозів є однією з пріоритетних у сучасній дерматології. Зокрема, в останні роки в Україні спостерігається підвищення рівня захворювання на дерматози із зростанням кількості тяжких клінічних форм, для яких характерно зменшення тривалості терміну ремісії та низький індекс одужання хворих. На сьогодні тактика лікування дерматозів передбачає, перш за все, застосування лікарських засобів для зовнішнього застосування, що включають різні комбінації кортикостероїдів і речовин протимікробної дії. При хронічних дерматозах, які супроводжуються сухістю, лущенням, ліхенізацією, застосовують мазі на гідрофобних основах, що забезпечують відповідність медико-біологічним вимогам до препаратів для зовнішнього лікування таких захворювань шкіри. Розробка якісних, ефективних та безпечних м'яких лікарських засобів (МЛЗ) для лікування цих дерматологічних захворювань є актуальною проблемою.

Сучасні вимоги до якості МЛЗ знайшли своє відображення в Державній Фармакопеї України (ДФУ), яка гармонізована з Європейською Фармакопеєю (ЄФ). Відповідно до вимог ДФУ, на стадії розробки МЛЗ слід одержати дані, що підтверджують необхідність застосування антимікробних консервантів та ефективність їх дії, від якої залежить захист МЛЗ від мікробного забруднення при виробництві, зберіганні та використанні. Це досягається за рахунок вибору оптимального складу МЛЗ, зокрема антимікробних консервантів, і дослідження ефективності антимікробної консервуючої дії згідно з наведеною в ДФУ методикою.

Традиційно вважають, що в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах не підтримується життєздатність мікроорганізмів, в зв'язку з чим використання антимікробних консервантів в таких МЛЗ нераціонально. Але експериментальне обґрунтування такого положення не знайшло належного відображення в науковій літературі. Таким чином, вивчення антимікробної консервуючої дії гідрофобних основ для МЛЗ, дослідження ефективності різних груп антимікробних консервантів у таких основах та використання результатів досліджень при розробці МЛЗ для дерматології є актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДП “ДНЦЛЗ” за темою: “Біофармацевтичні дослідження в області розробки експериментально-теоретичних основ створення нових лікарських препаратів в оптимальних лікарських формах і контроль їхньої якості” (№ держ. реєстрації 0198U00864) та господарчими договорами між ДП “ДНЦЛЗ” та ВАТ “Фармак” (Україна, м. Київ), ВАТ “Київмедпрепарат” (Україна, м. Київ), ВАТ “Хіміко-фармацевтичний комбінат “Акрихін” (Росія, м. Стара Купавна).

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методологічного підходу до мікробіологічних випробувань при розробці МЛЗ на гідрофобних основах, а також мікробіологічне обґрунтування і стандартизація складів МЛЗ з кортикостероїдами та комбінованих мазей з бетаметазону дипропіонатом і речовинами антимікробної дії.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

· розробити і стандартизувати методику визначення числа життєздатних клітин мікроорганізмів в МЛЗ на гідрофобних основах;

· стандартизувати методологічний підхід до випробування ефективності консервантів в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах;

· експериментально обґрунтувати доцільність досліджень щодо ефективності антимікробної консервуючої дії МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах та введення в них антимікробних консервантів;

· вивчити антимікробну консервуючу дію парабенів, а також феноксиетанолу та фенілетилового спирту в гідрофобних вазелінових основах;

· дослідити вплив деяких допоміжних речовин на ефективність антимікробної консервуючої дії кремів з мометазону фуроатом на основі емульсій типу вода/масло;

· обґрунтувати доцільність введення до складу мазей з бетаметазону дипропіонатом на гідрофобних основах антимікробних консервантів з метою стандартизації їх складів та дослідити ефективність консервуючої дії розроблюваних препаратів порівняно з референтними препаратами;

· провести порівняльне вивчення специфічної антимікробної дії комбінованих препаратів в дослідах in vitro.

Об'єкти дослідження. Експериментальні зразки гідрофобних вазелінових основ, що відрізняються складом допоміжних речовин, зокрема антимікробних консервантів; експериментальні зразки крему с мометазону фуроатом, що відрізняються складом допоміжних речовин; розроблювані та референтні лікарські препарати.

Предмет дослідження. Вивчення ефективності антимікробної консервуючої дії МЛЗ на гідрофобних основах, мікробіологічне обґрунтування та стандартизація складів препаратів Акридерм мазь, Акридерм-Гента мазь, Акридерм-ГК мазь, Триакутан мазь та крему з мометазону фуроатом, а також порівняльне дослідження специфічної антимікробної дії комбінованих мазей в дослідах in vitro.

Методи досліджень. Стандартні мікробіологічні методи, методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблено і експериментально обґрунтовано методику визначення життєздатних клітин мікроорганізмів в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах.

Розроблено методологічний підхід до випробування ефективності антимікробної консервуючої дії МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах.

Обґрунтовано необхідність введення антимікробних консервантів до складу МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах.

Обґрунтовано з мікробіологічної точки зору склад крему з мометазону фуроатом на основі емульсії типу вода/масло, а також мазей на гідрофобних вазелінових основах, що містять бетаметазону дипропіонат та бетаметазону дипропіонат в комбінаціях з гентаміцину сульфатом, а також гентаміцину сульфатом і клотримазолом. На склад препаратів мазь Акридерм, мазь Акридерм-Гента, мазь Акридерм-ГК отримано патент Російської Федерації (патент на винахід № 2325912).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений препарат “Мометазон, крем 0,1 %” зареєстровано МОЗ України (р. № UA/7002/01/01) та впроваджено у виробництво на ВАТ “Фармак” (Україна, м. Київ).

Препарат Триакутан, мазь проходить реєстрацію в Україні і планується до випуску на ВАТ “Київмедпрепарат” (Україна, м. Київ).

Препарати Акридерм мазь, Акридерм-Гента мазь, Акридерм-ГК мазь проходять реєстрацію в Російській Федерації і плануються до випуску на ВАТ “Хіміко-фармацевтичний комбінат “Акрихін” (Росія, м. Стара Купавна).

Особистий внесок здобувача. Особисто автором проведений пошук та аналіз даних літератури з питань запальних захворювань шкіри, використання в клінічній практиці МЛЗ для місцевого застосування на гідрофобних основах, а також необхідність застосування антимікробних консервантів в МЛЗ, основні вимоги, класифікація, механізми дії антимікробних консервантів та чинники, що впливають на їх ефективність, фармакопейні методи дослідження ефективності антимікробних консервантів в МЛЗ. Розроблено і експериментально обґрунтовано методику визначення життєздатних клітин мікроорганізмів в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах. Експериментально обґрунтовано методологічні підходи до випробування ефективності антимікробних консервантів в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах. Проведені мікробіологічні дослідження з метою обґрунтування необхідності введення антимікробних консервантів до складу МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах. Експериментально досліджено антимікробну консервуючу дію консервантів з групи парабенів, а також феноксиетанолу та фенілетилового спирту в гідрофобних вазелінових основах. Експериментально досліджено вплив гексиленгліколю та воску білого на ефективність антимікробної консервуючої дії крему з мометазону фуроатом. Проведені мікробіологічні дослідження з експериментального обґрунтування та стандартизації складів препаратів Акридерм мазь, Акридерм-Гента мазь, Акридерм-ГК мазь та Триакутан мазь. Досліджено специфічну антимікробну дію препаратів Акридерм-Гента мазь, Акридерм-ГК мазь та Триакутан мазь порівняльно з референтними препаратами.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Відкритій науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Наукові досягнення в області створення лікарських засобів: технологія, аналіз, фармакологія” (Харків, 2004), Всеукраїнському конгресі “Сьогодення та майбутнє фармації” (Харків, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових робіт, у тому числі: 3 статті у наукових фахових виданнях, 1 тези доповідей, 1 патент.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 145 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури (розділ 1), об'єктів і методів досліджень (розділ 2), експериментальної частини (розділи 3_5), загальних висновків, списку використаних джерел літератури. Робота ілюстрована 33 таблицями. Список використаної літератури містить 140 джерел, з них - 30 зарубіжних авторів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладено актуальність теми, мету та основні задачі досліджень, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертації проаналізовано дані літератури з питань запальних захворювань шкіри, використання в клінічній практиці МЛЗ для місцевого застосування на гідрофобних основах, а також необхідність застосування антимікробних консервантів в МЛЗ, основні вимоги, класифікація, механізми дії антимікробних консервантів та чинники, що впливають на їх ефективність, фармакопейні методи дослідження ефективності антимікробних консервантів в МЛЗ.

В другому розділі наведено інформацію щодо об'єктів і методів дослідження.

У третьому розділі наведено результати експериментальних досліджень зі стандартизації методів дослідження ефективності антимікробної консервуючої дії МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах.

У четвертому розділі наведено результати експериментальних досліджень з ефективності антимікробної консервуючої дії консервантів із групи парабенів, а також фенілетилового спирту та феноксиетанолу в гідрофобних вазелінових основах.

У п'ятому розділі наведено результати експериментальних досліджень з мікробіологічного обґрунтування і стандартизації складів МЛЗ у формі мазей на гідрофобних вазелінових основах, а також результати вивчення антимікробної активності комбінованих мазей в дослідах in vitro.

Розробка та стандартизація методики визначення числа життєздатних клітин мікроорганізмів в м'яких лікарських засобах на гідрофобних основах

Згідно з ДФУ для випробування ефективності антимікробних консервантів до зразка ЛЗ, що знаходиться по можливості у контейнері, в якому передбачений випуск препарату, додають визначену кількість монокультур тест-мікроорганізмів. Через певні проміжки часу з інокульованих зразків відбирають проби, готують зразки для випробування з використанням підхожого розчинника і визначають в них число мікроорганізмів шляхом висівання на густі живильні середовища.

Для підготовки зразків препаратів на гідрофобних основах ДФУ передбачає такі прийоми, як підігрівання зразка препарату і розчинника до температури не більше 45 °С та гомогенізацію з використанням поверхнево-активної речовини полісорбату_80 (ПС-80). При використанні гідрофільного розчинника фосфатного буферного розчину з натрію хлоридом і пептоном рН 7.0 (ФБР) такі прийоми не дозволяють отримати однорідний зразок МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах, а також не забезпечують вивільнення мікроорганізмів із гідрофобної основи, що негативно впливає на результати визначення числа життєздатних клітин у мазях. Зважаючи на це, слід було підібрати такий спосіб пробопідготовки, що дозволив би отримати гомогенний стійкий зразок при використанні фармакопейних прийомів і розчинників.

Експериментальні дослідження проводили на зразках гідрофобної вазелінової основи, яка містила вазелін білий та вазелінове масло. Для підготовки зразків використовували гідрофобний розчинник ізопропілміристат (ІПМ), емульгатор ПС-80 та гідрофільний розчинник ФБР.

В результаті проведених експериментальних досліджень було обрано оптимальний спосіб підготовки зразка: до 10 г препарату додають 3 мл стерильного ПС_80, ретельно перемішують, додають 20 мл ІПМ і ретельно перемішують до повного розчинення основи, доводять до необхідного об'єму стерильним ФБР та ретельно перемішують. Такий спосіб пробопідготовки дозволяє отримати достатньо стійкий зразок однорідної емульсії, який може бути використаний для висівання на густі живильні середовища.

Порівняльний аналіз показав, що розроблена методика значно перевищує стандартну методику ДФУ за правильністю та точністю і може бути використана для визначення числа життєздатних мікроорганізмів при випробуванні ефективності антимікробних консервантів в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах.

Стандартизація методологічного підходу до випробування ефективності антимікробних консервантів в м'яких лікарських засобах на гідрофобних вазелінових основах

При випробуванні ефективності антимікробних консервантів найбільш важкою задачею є забезпечення рівномірності розподілу мікроорганізмів в МЛЗ, що знаходяться в тубах. Нами було розроблено оригінальну методологію випробування ефективності антимікробних консервантів в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах, яка дозволяє проводити випробування безпосередньо в тубах. Інокуляцію і перемішування зразків проводять зі сторони розкритої хвостової частини туби, після чого хвостову частину закривають і надалі відбір зразків проводять через вихідний отвір туби після видалення захисної мембрани. Були проведені експериментальні дослідження з метою доказу рівномірності розподілу тест-мікроорганізмів в зразках гідрофобної вазелінової основи при використанні наведеної процедури інокуляції. Як об'єкти випробування використовували основи, які не містили консервантів та діючих речовин.

Для оцінки коректності запропонованої процедури використовували критерій практичної незначущості (сумарна невизначеність аналізу не повинна значуще впливати на інтерпретацію результатів випробування ефективності антимікробних консервантів). Розраховане значення RSD для методики випробування ефективності антимікробних консервантів, що значуще не впливає на інтерпретацію результатів випробування, складає 15,73 %. Результати визначення числа життєздатних тест-мікроорганізмів в кожній з десяти проб, відібраних послідовно з однієї туби, показують, що для перших трьох проб, відібраних з області найбільш близької до вихідного отвору туби, спостерігаються найбільші відхилення від середнього результату, що пов'язано з технічними труднощами при перемішуванні мазевої основи в тубі. Для наступних проб RSD вибірки складає менше 15 %, що свідчить про відсутність додаткової похибки визначення, пов'язаної з нерівномірністю розподілу мікроорганізмів в інокульованому зразку. Таким чином, при випробуванні ефективності консервантів в МЛЗ на гідрофобних основах необхідно приділяти особливу увагу ретельності перемішування зразків, а також не використовувати перші порції інокульованого зразка (3-4 г) для визначення числа життєздатних тест-мікроорганізмів.

Дослідження ефективності антимікробної консервуючої дії деяких груп консервантів в гідрофобних вазелінових основах

Критерієм оцінки ефективності антимікробної консервуючої дії служить зменшення числа життєздатних клітин мікроорганізмів у препараті за визначений період після його інокуляції. Згідно з вимогами ДФУ, препарати для місцевого застосування мають відповідати критерію А або критерію В, якщо це обґрунтовано.

Експериментально було встановлено, що гідрофобні вазелінові основи, що не містять діючих речовин антимікробної дії та антимікробних консервантів, не мають власної достатньо ефективної антимікробної консервуючої дії (табл. 1). Було визначено, що в цих основах протягом 28 діб відбувається підвищення числа життєздатних клітин S. aureus, P. aeruginosa та C. albicans, а число життєздатних клітин плісеневого гриба A. niger не зменшується і підтримується майже на постійному рівні.

Таблиця 1 Життєздатність мікроорганізмів в зразках вазелінових основ, які не містять антимікробних консервантів

Результати досліджень, свідчать, що для забезпечення відповідності антимікробної консервуючої дії МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах вимогам ДФУ в їх склад необхідно вводити антимікробні консерванти.

Було проведено дослідження ефективності антимікробної консервуючої дії антимікробних консервантів групи парабенів, феноксиетанолу та фенілетилового спирту в гідрофобних вазелінових основах (табл. 2-3).

Таблиця 2 Ефективність антимікробної консервуючої дії парабенів в гідрофобних вазелінових основах

Примітка: МП - метилпарабен, ЕП - етилпарабен, БП - бутилпарабен, ПП - пропілпарабен, НЗ - число життєздатних клітин не повинно збільшуватися; НВ - життєздатні клітини тест-мікроорганізмів не виявлені.

Таблиця 3 Ефективність антимікробної консервуючої дії спиртів в гідрофобних вазелінових основах

Примітка: ФЕ - феноксиетанол, ФЕсп - фенілетиловий спирт, НЗ - число життєздатних клітин не повинно збільшуватися; НВ - життєздатні клітини тест-мікроорганізмів не виявлені.

Дослідження проводили на експериментальних зразках гідрофобних вазелінових основ, які містили різні концентрації антимікробних консервантів. Консерванти в основах знаходилися у розчиненому стані.

Порівняльне вивчення консервуючої дії антимікробних консервантів з групи парабенів (метилпарабену, етилпарабену, пропілпарабену, бутилпарабену та комбінації метилпарабену та пропілпарабену) показало, що в гідрофобних вазелінових основах вони володіють ефективною консервуючою дією в діапазоні концентрацій від 0,05 % до 0,1 %, який є оптимальним для використання в МЛЗ. В концентрації 0,1 % ефективність по відношенню до S. aureus та P. aeruginosa зростає в ряду метилпарабен, етилпарабен, пропілпарабен, бутилпарабен. В концентрації 0,05 % по відношенню до цих бактерій більш ефективними виявляються етилпарабен та пропілпарабен, по відношенню до C. albicans - пропілпарабен, а до A. niger - етилпарабен. Комбінація метилпарабену та етилпарабену в гідрофобних вазелінових основах не дає синергічного ефекту; ефективність антимікробної консервуючої дії адитивно складається зі складових консервуючої суміші.

Вивчення консервуючої дії феноксиетанолу показало, що в гідрофобних вазелінових основах він виявляє ефективну консервуючу дію (критерій А) в діапазоні концентрацій від 0.25 % до 1.0 %. При порівнянні ефективності антимікробної консервуючої дії феноксиетанолу та фенілетилового спирту у концентрації 0,5 % встановлено, що в гідрофобних вазелінових основах ці антимікробні консерванти мають майже однакову активність.

Мікробіологічне обґрунтування і стандартизація складу м'яких лікарських засобів у формі мазей на гідрофобних основах

Отримані результати були використані для мікробіологічного обґрунтування та стандартизації складів МЛЗ на гідрофобних основах: "Мометазон крем 0,1 %", Акридерм мазь, Акридерм-Гента мазь, Акридерм-ГК мазь та Триакутан мазь.

Дослідження впливу допоміжних речовин, зокрема воску білого та гексиленгліколю, на ефективність антимікробної консервуючої дії кремів з мометазону фуроатом на гідрофобній емульсійній основі показало (табл. 4), що ця основа у відсутності гексиленгліколю та воску білого не володіє необхідною ефективністю консервуючої дії по відношенню до грибів. Наявність в складі крему 5 % воску білого забезпечує ефективність антимікробної консервуючої дії препарату щодо грибів на рівні критерію В. Якщо до складу крему, як дисперсійна фаза, входить гексиленгліколь, то відбувається істотне збільшення ефективності антимікробної консервуючої дії по відношенню до бактерій та грибів. При поєднанні в гідрофобній основі воску білого та гексиленгліколю більш інтенсивно зменшується число життєздатних клітин плісеневого гриба A. niger. Таким чином, при наявності в складі крему 12 % гексиленгліколю або комбінації 12 % гексиленгліколю та 5 % воску білого ефективність антимікробної консервуючої дії крему істотно перебільшує вимоги критерію А ДФУ, що дозволяє не вводити додатково до складу препарату антимікробні консерванти.

Таблиця 4 Ефективність антимікробної консервуючої дії кремів з мометазону фуроатом 0.1 %

Примітка: ГГ - гексиленгліколь, ВБ - віск білий, “+” - компонент, присутній в складі препарату, “-” - компонент, відсутній в складі препарату, НВ - життєздатні клітини тест-мікроорганізмів не виявлені; НЗ - число життєздатних клітин не повинно збільшуватися.

В Україні зареєстрований інноваційний препарат на гідрофобній вазеліновій основі Тридерм® мазь (фірма “Schering-Plough Pharma Lda”, Португалія), що містить бетаметазону дипропіонат в комбінації з гентаміцину сульфатом і клотримазолом. В Російській Федерації зареєстровані препарати Белодерм® мазь і Белогент® мазь (фірма “Belupo”, Хорватія), що містять як діючі речовини відповідно бетаметазону дипропіонат та бетаметазону дипропіонат в комбінації з гентаміцину сульфатом. Ці мазі виготовлені на вазелінових основах і не містять антимікробних консервантів.

Було встановлено, що в препараті Белодерм® мазь ефективність антимікробної консервуючої дії не відповідає вимогам ЄФ і ДФУ. В інтервалі між 2 та 28 добами зберігання в інокульованих зразках відбувається збільшення числа життєздатних клітин бактерій, а також практично не відбувається зменшення числа життєздатних клітин грибів (табл. 5).

Ефективність антимікробної консервуючої дії препаратів Белогент® мазь та Тридерм® мазь по відношенню до бактерій відповідає вимогам критерію А завдяки наявності антибактеріального компоненту гентаміцину сульфату (табл. 5 та 7). Проте число життєздатних клітин грибів в інокульованих зразках обох препаратів залишається практично на вихідному рівні протягом 28 діб, що не відповідає фармакопейним вимогам (табл. 5 та 7). Це пов'язано з відсутністю у складі мазі Белогент® речовини з антифунгальною дією, а також з тим, що клотримазол в мазі Тридерм® на вазеліновій основі не виявляє ефективної консервуючої дії.

Отримані результати показують необхідність введення антимікробних консервантів до складу препаратів-генериків, що є аналогами зазначених трьох мазей з бетаметазону дипропіонатом. Мікробіологічні дослідження є одним із етапів фармацевтичної розробки препаратів-генериків, які мають відповідати фармакопейним вимогам щодо ефективності антимікробної консервуючої дії та мікробіологічної чистоти. Крім протизапальної дії відповідні препарати мають виявляти ефективну антифунгальну та антибактеріальну терапевтичну дію.

Введення до складу розроблюваного препарату Акридерм мазь (аналог мазі Белодерм®) антимікробного консерванту пропілпарабену в концентрації 0,05 % забезпечило необхідну ефективність антимікробної консервуючої дії відповідно до вимог критерію А ЄФ і ДФУ (табл. 5).

Введення до складу розроблюваної мазі Акридерм-Гента антимікробного консерванту пропілпарабену в концентрації 0.05 % забезпечило відповідність ефективності антимікробної консервуючої дії вимогам критерію А ЄФ і ДФУ по відношенню як до бактерій, так і до грибів (табл. 5).

При введенні до складу комбінованої мазі, що містить бетаметазону дипропіонат, гентаміцину сульфат і клотримазол, 0.05 % пропілпарабену (мазь Акридерм-ГК) або 0.3 % феноксиетанолу (мазь Триакутан) було забезпечено консервуючу дію, яка за ефективністю значно перевищує вимоги критерію А (табл. 6).

Таблиця 5 Ефективність антимікробної консервуючої дії мазей Белодерм®, Акридерм, Белогент® і Акридерм-Гента

Примітка: НЗ - число життєздатних клітин не повинно збільшуватися; НВ - життєздатні клітини тест-мікроорганізмів не виявлені.

Таблиця 6 Ефективність антимікробної консервуючої дії мазей Тридерм®, Акридерм-ГК і Триакутан

Примітка: НЗ - число життєздатних клітин не повинно збільшуватися; НВ - життєздатні клітини тест-мікроорганізмів не виявлені.

Розроблена мазь Акридерм-Гента при дослідженні in vitro методом дифузії в агар виявляє більш виражену антимікробну активність порівняно з референтним препаратом Белогент® мазь (табл. 7).

Таблиця 7 Антибактеріальна активність мазі Акридерм-Гента

Примітка: н/з - зони затримки росту відсутні; * - Р>0.05.

За ступенем виразності антибактеріального і антифунгального ефекту розроблені препарати Акридерм-ГК мазь і Триакутан мазь суттєво перевищують ефективність референтного препарату Тридерм® мазь та мають більш широкий спектр антибактеріальної дії (табл. 8). З даних, наведених у таблиці 8, видно, що антибактеріальною та антифунгальною активністю мазей на вазеліновій основі можна керувати шляхом варіювання складу антимікробних консервантів.

Таблиця 8 Антимікробна активність мазі Акридерм-ГК та мазі Триакутан

Примітка: н/з - зони затримки росту відсутні;* - Р>0.05.

В результаті проведеного комплексу досліджень були розроблені та стандартизовані склади таких препаратів в формі мазей на гідрофобних вазелінових основах:

- Акридерм мазь, що містить (у 100 г): бетаметазону дипропіонат 0.064 г, пропілпарабен 0.05 г, а також ІПМ, вазелінове масло, вазелін білий;

- Акридерм-Гента мазь, що містить (у 100 г): бетаметазону дипропіонат 0.064 г, гентаміцину сульфат (в перерахунку на гентаміцин) 0.1 г, пропілпарабен 0.05 г, а також ІПМ, вазелінове масло, вазелін білий;

- Акридерм-ГК мазь, що містить (у 100 г): бетаметазону дипропіонат 0.064 г, гентаміцину сульфат (в перерахунку на гентаміцин) 0.1 г, клотримазолу 1.0 г, пропілпарабен 0.05 г, а також ІПМ, вазелінове масло, вазелін білий;

- Триакутан мазь, що містить (у 100 г): бетаметазону дипропіонат 0.064 г, гентаміцину сульфат (в перерахунку на гентаміцин) 0.1 г, клотримазол 1.0 г, феноксиетанол 0.3 г, а також октилдодеканол, вазелінове масло та вазелін білий. лікарський антимікробний крем мометазон

Ефективність антимікробної консервуючої дії всіх розроблених мазей відповідає вимогам критерію А ДФУ протягом усього терміну придатності.

На склад препаратів Акридерм мазь, Акридерм-Гента мазь та Акридерм-ГК мазь отриманий патент Російської Федерації № 2325912.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Розроблено методику визначення числа життєздатних мікроорганізмів в гідрофобних мазевих основах, яка забезпечує вивільнення з них мікроорганізмів у живильне середовище і дає об'єктивні дані щодо їх мікробіологічного забруднення.

2. Обґрунтовано методологічний підхід до вивчення ефективності антимікробних консервантів в м'яких лікарських засобів на гідрофобних основах, який дозволяє проводити випробування безпосередньо в тубах. Показано рівномірність розподілу мікроорганізмів в випробовуваних зразках з використанням запропонованої процедури інокуляції.

3. Експериментально доведено, що методологічний підхід до фармацевтичної розробки мазей та кремів на гідрофобних основах має включати дослідження ефективності антимікробної консервуючої дії, а за її відсутністю - науково обґрунтований вибір антимікробних консервантів для включення в ці м'які лікарські засоби.

4. В мазевих вазелінових основах досліджено ефективність антимікробних консервантів групи парабенів залежно від їх концентрації та хімічної структури, а також феноксиетанолу та фенілетилового спирту. Зазначені оптимальні концентрації консервантів у цих мазевих основах.

5. Експериментально доведено, що гексиленгліколь і, в меншій мірі, віск білий в складі крему з мометазону фуроатом забезпечують ефективність антимікробної консервуючої дії на рівні критерію А, внаслідок чого введення додаткового антимікробного консерванту стає недоцільним, що було враховано при розробці та стандартизації препарату “Мометазон крем 0,1 %”.

6. Розроблені методологічні підходи та отримані експериментальні результати були використані з метою мікробіологічного обґрунтування раціональних складів м'яких лікарських засобів протизапальної та антимікробної дії для дерматології. За результатами мікробіологічних досліджень експериментально обґрунтовані та стандартизовані склади декількох препаратів-генериків у формі мазей на гідрофобних основах: Акридерм, Акридерм-Гента, Акридерм-ГК та...