Оптимізація тактики ведення хворих з доброякісними і пограничними пухлинами та пухлиноподібними новоутвореннями яєчників

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л. ШУПИКА

УДК 616.11 - 006-056.7-071

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ З ДОБРОЯКІСНИМИ І ПОГРАНИЧНИМИ ПУХЛИНАМИ ТА ПУХЛИНОПОДІБНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ ЯЄЧНИКІВ

Сінєнко Наталія Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Камінський В'ячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіті імені П. Л. Шупика МОЗ України, завідуючий кафедри акушерства, гінекології та репродуктології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Юзько Олександр Михайлович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, завідуючий кафедри акушерства і гінекології № 1

доктор медичних наук, професор Бойчук Алла Володимирівна, Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, завідуюча кафедри акушерства і гінекології ФПО

Захист відбудеться „ 20 ” березня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 17.02.2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, асистент М. М. Пилипенко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Пухлини яєчників займають друге місце серед усіх пухлин жіночої статевої сфери і складають 6-8 % спостережень. Доброякісні форми зустрічаються до 75-85 %, причому з них 34 % - пухлиноподібні процеси. Частота пухлин яєчників зростає і за останні 10 років збільшилась вдвічі (Бондаренко Л., Иващенко Э., Свечникова Н., 2004).

Висока частота, відсутність обґрунтованого уявлення щодо патогенезу, несвоєчасної діагностики, несвоєчасного та неадекватного лікування доброякісних і пограничних пухлин (ДПЯ, ППЯ), а також пухлиноподібних утворень яєчників (ППУЯ) відносить цю проблему до розряду пріоритетних. Раннє виявлення та адекватне лікування ДПЯ, ППЯ та ППУЯ - неодмінна умова профілактики раку яєчників, частота котрих невпинно зростає та в теперішній час складає в Україні 15,5, в м. Києві 17,9 на 100000 населення, при цьому запущені стадії - 66,7 %.

Література, присвячена новоутворенням яєчників, різноманітна, однак значна її частина стосується злоякісних пухлин, в той час як більшість новоутворень яєчників є доброякісною (Вовк І. Б., Кондратюк В. К., 2007).

Анамнестичні дані у хворих із доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників не мають достовірних клінічних симптомів, що характеризують якусь одну пухлину, а при гінекологічному дослідженні об'ємні утворення в області додатків матки виявляються майже у 75,0 % жінок. Тому на передній план виступає роль додаткових методів діагностики і, в першу чергу, УЗД. Іншим інформативним методом діагностики пухлин і пухлиноподібних утворів яєчників вважається комп'ютерна томографія (КТ), яка дає можливість встановити вихідну локалізацію пухлини, а також ступінь розповсюдженості неопластичного процесу. Точність даного методу складає за даними різних літературних джерел від 91,5 % до 95,0 % (Вовк І. Б., Корнацька А. Г., Кондратюк В. К., 2007). Для деталізації діагнозу залучають магнітно-резонансної томографії (МРТ), котра, за даними літератури, дещо точніша, аніж КТ (Стрижаков А. Н., Давыдов А. И., 2003; Стручкова Н. Ю., Медведев М. В., Зыкин Б. И., 2001).

Складність діагностики пухлин яєчників обумовлюється тим, що у хворих вельми часто відсутні характерні, специфічно достовірні клінічні симптоми, що належать якійсь одній пухлині. Встановити діагноз пухлини яєчника на підставі даних анамнезу, піхвового та ректального обстеження може виявитися складним (Artini P. G., Cristello F., Monti M. et al., 2005; Чурилов А. В., Бабюк И. А., Лукьянова Е. М., Воробьева Л. И., 2000).

Пухлини яєчників, навіть ті, що набули достатньо великих розмірів (до 20 см і більше в діаметрі), мають безсимптомний перебіг. Цей факт ставить перед клініцистами задачу скринінгового обстеження жінок, що належать до групи ризику. При цьому вкрай важливе створення не тільки дієвої системи топічної діагностики, а і моніторингу стану здоров'я пацієнток, управління факторами ризику, ідентифікації небезпеки та своєчасного лікування.

Проблема скринінгу до теперішнього часу не може вважатися вирішеною. Невирішені питання часу та обсягу детального дослідження жінок. Зрозуміло, що повне обстеження всіх пацієнток дозволило б вирішити задачу точної своєчасної діагностики, тим більше із застосуванням пухлинних маркерів СА-125 (Lingren P. R., Cagander S., Backstrom T. et al., 2004), КТ чи МРТ. Однак останні не можуть служити для задач скринінгу.

Також практично відсутні дослідження в напрямку управління ризиком при пухлинах яєчників, що є логічним продовженням оцінки ризику і спрямовано на обґрунтування найкращих у даній ситуації рішень по його усуненню або мінімізації, а також динамічному контролю (моніторингу) експозицій і ризиків. Великий інтерес в цьому плані становить обґрунтування оптимального періоду для виконання оперативного втручання (стратегія ідентифікації клінічної небезпеки).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО імені П. Л. Шупика МОЗ України «Патологія репродуктивної функції жінок та перименопаузи» (№ державної реєстрації - 0105U003861).

Мета дослідження: Підвищення ефективності ранньої та диференційної діагностики пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників, розробка сучасної тактики ведення хворих з даною патологією, а також обґрунтування алгоритмів ведення хворих на доброякісні, пограничні та пухлиноподібні новоутворення яєчників з факторами ризику (управління ризиками, ідентифікація небезпеки) для своєчасного оперативного втручання.

Задачі дослідження:

Обґрунтувати методику формалізації процесів діагностики пухлин яєчників. Проаналізувати взаємозв'язок клінічних симптомів та інструментальних даних у хворих на ДПЯ, ППЯ та ППУЯ.

Визначити шляхи підвищення ефективності використання прогностичних оцінок діагностики пухлин яєчників.

Обґрунтувати перелік та класифікацію факторів ризику ДПЯ, ППЯ та ППУЯ та розробити систему комплексного врахування факторів ризику для моніторингу стану пацієнта.

Вивчити умови оптимізації управління ризиками при пухлинах яєчників шляхом вибору індивідуально підібраної, адекватної тактики ведення жінок з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ .

Визначити роль запальних процесів в ґенезі несприятливого перебігу ПЯ. пухлиноподібний яєчник оперативний доброякісний

Визначити етапи ведення та типи динаміки у жінок з пухлинами яєчників.

Провести аналіз ефективності сучасних інформаційних технологій для підвищення якості надання медичної допомоги жінкам з пухлинами яєчників.

Обґрунтувати підходи щодо стандартизації термінів і понять при діагностиці та прогнозуванні результатів лікування пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників.

Об'єкт дослідження - жінки з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ .

Предмет дослідження - діагностичні ознаки ДПЯ, ППЯ та ППУЯ, комплексні оцінки стану пацієнтів з великим ризиком виникнення ДПЯ, ППЯ та ППУЯ, соціальні, медичні та генетичні фактори ризику виникнення ДПЯ, ППЯ та ППУЯ, системи управління ризиками, ідентифікація небезпеки.

Методи дослідження: загально клінічні методи обстеження, трансабдомінальне та транспіхвове ультразвукове сканування, магнітно-резонансна томографія, лапароскопія, визначення тесту на пухлинний ріст та онкомаркерів СА-125, СА 19-9, лабораторні дослідження; статистичні методи оброблення даних.

Наукова новизна одержаних результатів.

Обґрунтовані принципи системи управління ризиками при пухлинах яєчників шляхом вибору індивідуальної тактики ведення жінок.

Створена система комплексної оцінки стану пацієнток з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ. Вона дозволяє в 83,3 ± 1,6 % випадків правильно визначити прогноз стану та ідентифікувати небезпеку виникнення ускладнень.

Вперше доведена роль запального процесу в ґенезі несприятливого перебігу ПЯ та обґрунтована доцільність використання НПЗП в комплексі лікування згаданої патології.

Обґрунтовані нові підходи до стандартизації термінів і понять при діагностиці та прогнозуванні результатів лікування пухлин та ППУЯ.

Запропонована уніфікована карта обстеження пацієнтів, створена на основі формалізації даних інструментального і клінічного обстеження, що дозволило оптимізувати тактику ведення хворих з пухлинами яєчників.

Практичне значення одержаних результатів. Проведений аналіз найбільш інформативних клінічних та інструментальних ознак, що забезпечує своєчасну діагностику гінекологічних захворювань.

Розроблена і обґрунтована методика ранньої діагностики гінекологічних захворювань, що основана на прогностичних оцінках основних клінічних та інструментальних показників.

Обґрунтовані підходи до стандартизації термінів і понять при діагностиці та прогнозуванні результатів лікування жінок з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ.

Показана ефективність НПЗП в лікуванні запальних захворювань яєчників, що дає можливість рекомендувати їх в системі управління ризиками при пухлинах яєчників.

Запропоновано використання струменевих тестів як самостійно, так і в поєднанні з іншими запропонованими методами дослідження для визначення оваріального резерву у жінок. Таким чином створюються умови для оптимізації управління ризиками при ПЯ за рахунок вибору індивідуально підібраної тактики ведення жінок.

Сформульована концепція дистанційного навчання та телемедичних консультацій для жінок з пухлинами яєчників.

Система підтримки прийняття рішень для клінічного використання при діагностиці та прогнозуванні перебігу ПЯ на основі кількісних критеріїв і алгоритмів апробована у відділеннях Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини.

Матеріали дисертації впроваджені в учбовий процес на кафедрі акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломного навчання імені П. Л. Шупика МОЗ України.

Наукові результати, які отримані в дисертації, використовуються у навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології у медичних ВНЗ України - Луганському державному медичному університеті, Національному Івано-Франківському медичному університеті, Запорізькій медичній академії післядипломної освіти. Матеріали дисертаційної роботи впроваджені до клінічної практики гінекологічних відділень лікарень мм. Запоріжжя, Харкова, Івано-Франківська.

Особистий внесок здобувача. Дисертант створила методологічну основу дослідження адекватну меті та завданням дисертації. Самостійно проаналізувала джерела наукової літератури та патентну документацію з зазначеної проблеми. Безпосередньо брала участь у клінічному, біохімічному та імунологічному обстеженні пацієнтів, які були під наглядом. Самостійно провела накопичення первинної документації, здійснила у повному обсязі спеціальні дослідження за темою дисертації. Самостійно здійснила вивчення ефективності запропонованих способів лікування хворих. Здійснено статистичну обробку отриманих результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації роботи.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи докладались і обговорювались на наступних конференціях:

Міжнародна конференція «Комп'ютерна медицина» (23-25 червня 2005р., м. Харків);

Всеукраїнських науково-практичних відеоконференціях «Актуальні питання дистанційної освіти та телемедиини» (16-17 березня 2006 р. та 16-17 березня 2007 р., м. Запоріжжя);

Всеукраїнська науково-практична відеоконференція «Актуальні питання дистанційної освіти та телемедиини» (16-17 березня 2008 р., м. Київ);

методичних семінарах кафедр акушерства, гінекології і перинатології; акушерства, гінекології та репродуктології.

Публікації.

Результати дисертації опубліковані у 8 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України (з них 4 одноосібні), 1 методичних рекомендаціях та 1 інформаційному листі (у співавторстві).

Обсяг і структура дисертації.

Дисертація викладена українською мовою на 182 сторінках машинописного тексту, в тому числі основний текст на 149 сторінках. Вона складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, списку використаної літератури, що включає 215 першоджерел, у тому числі 113 зарубіжних авторів та 5 систематичних оглядів, практичних рекомендацій та 3 додатків. Список використаних джерел включає 97 робіт кирилицею та 118 латиницею. Дисертація ілюстрована 17 таблицями та 6 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Об'єкт, методи та методологія дослідження.

В процесі виконання роботи проведено всебічне клінічне обстеження 250 пацієнток з різними формами пухлин яєчників. Діагнози у всіх випадках були підтверджені при оперативних втручаннях. Результаті дослідження порівняні з даними систематичних оглядів. Проведений також ретроспективний аналіз з виявлення найбільш значимих факторів ризику виникнення пухлин, а також тих факторів, які могли б мати місце в диференційній діагностиці істинних новоутворень від ретенційних кіст.

В першій частині дослідження проведена стандартизації термінів і понять при діагностиці та лікуванні пухлин яєчників. Базовим поняттям розробки було поняття «гармонізація». Вона визначалася як цілеспрямована діяльність, що дозволяє усунути чи знизити до прийнятного рівня відміни, які відносяться до різних понятійних систем, описуючих один і той самий об'єкт стандартизації. Дане визначення використовується і в документах ІСО/ТК 37.

Проведена формалізація даних комплексних клініко-інструментальних (в першу чергу, променевих) дослідженнях жінок для виявлення та релевантної інтерпретації інформації щодо патологічних змін в яєчниках. При цьому виходили з необхідності подальшого вирішення наступних задач: визначення належності стану хворого до однієї із груп захворювань на основі даних, отриманих при первинному огляді; уточнення множин отриманих класифікаційних ознак по даним променевої діагностики; виявлення груп диференціально-діагностичних та прогностичних ознак.

В результаті були отримані формалізовані документи обстеження хворих на гінекологічні захворювання, перш за все, з пухлинами яєчників. В дисертаційній роботі акцентована також увага на необхідності впровадження уніфікованої документації, необхідність етапних епікризів та відповідних графічних відображень.

Математичний аналіз отриманих даних включав як традиційні, так і відносно нові підходи. До першої групи ми віднесли варіаційну і альтернативну статистику, кореляційний аналіз; до другої групи відносили методи статистичного моделювання.

Обчислювалися: математичне сподівання M (х) =, дисперсія D (x) = , середнє квадратичне відхилення , t-критерій Стьюдента, ймовірність помилки - p.

Серед непараметричних підходів оцінки статистичних розходжень користувалися серійним критерієм, а також критеріями Уайта і Колмогорова-Смірнова. Дисперсійний та кореляційний аналізи проводилися переважно для дослідження динаміки змін показників. Розрахунки проводилися за формулами і методиками, приведеними у монографіях О. П. Мінцера (2004), М. Ю. Антомонова (2005).

Найбільш важлива задача під час створення системи прогнозування і управління ризиками (УР) - це виділення і систематизація ознак, що мають найбільше значення для прогнозування перебігу патологічного процесу. Обчислення прогностичної значущості ознак базувалося на критерії Ст'юдента у модифікації М. М. Амосова із співавторами (1975). Суть його полягає у порівнянні частоти несприятливого результату у всіх хворих за наявності досліджуваної ознаки (Р1) із середньою частотою несприятливого результату у всіх хворих, обстежених за цим показником (Р0). Відповідне математичне значення має вигляд:

t= ,

де t - інформативність ознаки в балах; m1 і m0 - середні похибки величин Р1 і Р0.

Вивчена значимість деяких популяційних факторів ризику пухлин яєчників для підвищення ефективності процесу своєчасної та диференційної діагностики пухлин яєчників шляхом знаходження багатовимірних залежностей між анамнестичними та клінічними даними.

Використовували показник відносного ризику (ВР) з довірчими границями, що найбільш часто використовується в аналітичній епідеміології, а також значення інформативності ознак (Ін), що показує значення симптомів в діагностиці та диференційній діагностиці доброякісних пухлин яєчників.

Значення клінічної інформації як факторів ризику представлено в таблиці.

В усіх групах хворих з пухлинами яєчників був досить часто зафіксований контакт із різними несприятливими професійними впливами. Даний фактор підвищує ризик захворюваності на пухлини яєчників в декілька разів (в середньому в 2,2 ± 0,3 рази). Серед хворих на пухлини яєчників у порівнянні з контролем переважали люди творчої праці, чия робота більшою мірою пов'язана з емоційними навантаженнями.

Таблиця - Результати аналітичної обробки значень факторів ризику виникнення пухлин яєчників

Фактори	Узагальнені дані систематичних оглядів	Узагальнені дані власних клінічних досліджень	Інформативність факторів ризику
	Середнє значення	Довірчий діапазон	Середнє значення	Довірчий діапазон
Люди творчої праці	4,4	3,5 - 5,0	4,1	3,2 - 4,8	2,2
Паління	3,0	1,7 - 4,7	3,3	2,0 - 4,9	1,9
Наявність пухлин яєчників у кровних родичів	3,2	1,2 - 2,8	2,9	1,1 - 3,2	1,8
Міома матки	1,7	1,3 - 2,2	1,8	1,4 - 2,3	1,5
Ранній початок статевого життя (до 18 років)	2,2	1,3 - 3,0	2,1	1,2 - 3,1	1,7
Пізній початок статевого життя (30 років і більше)	1,9	1,2 - 2,6	1,7	1,1 - 2,5	1,6
Нерегулярне статеве життя, (поза шлюбом), із тривалими (більше 5 років) перервами (вдівство, розлучення, тощо)	2,8	1,3 - 5,9	3,0	1,5 - 5,9	1,8
Патологія менструальної функції	2,8	2,0 - 3,6	2,9	2,1 - 3,7	1,7
Застосування ВМС	1,3	0,6 - 2,9	1,2	0,5 - 2,7	1,3
Мимовільні, а також штучні аборти	2,0	1,1 - 4,2	2,2	1,3 - 4,3	1,4
Вторинна безплідність	2,5	1,8 - 3,6	2,7	1,9 - 3,7	1,7
Аборт при першій вагітності	7,2	3,6 - 8,1	6,9	6,0 - 7,5	2,4
Хронічні запальні процеси геніталій	7,5	6,6 - 8,1	7,6	6,8 - 8,2	2,5
Оперативні втручання в анамнезі, що супроводжуються злуковим процесом в малому тазі	5,6	5,0 - 6,2	5,5	5,1 - 6,2	2,2
Велика кількість абортів в анамнезі	4,0	3,3 - 4,5	3,9	3,2 - 4,5	2,6
Пізня менопауза	2,2	1,5 - 2,7	2,4	1,4 - 2,6	2,0
Гіпертонічна хвороба, ендокринопатії	3,6	2,9 - 4,4	3,7	3,0 - 4,5	1,4
Захворювання ШКТ, печінки	2,4	1,8 - 3,1	2,3	1,6 - 3,0	1,1

Аналіз преморбідного тла хворих обох груп показав, що ризик виникнення як ДПЯ, так і ППУЯ високий в осіб, що часто хворіли на ОРЗ і перенесли велику кількість дитячих інфекцій, що вочевидь, сприяло залученню в патологічний процес як центральної нервової системи, структур, що реагують на статеве дозрівання, так і яєчників за рахунок впливу на їхній фолікулярний апарат інфекційно-токсичних агентів. Слід зазначити, що пухлиноподібні утворення частіше зустрічаються в більш молодому віці , ризик виникнення істинних пухлин яєчників зростає в більш пізньому віці - в пременопаузи і після неї. Дослідження показали, що у осіб з патологією менструальної функції ризик виникнення ППУЯ зростає в 3,4 рази, ДПЯ - в 2,8 рази. Раннє настання менархе не є чинником ризику для виникнення пухлин яєчників, а пізнє - (15 років і більше) збільшують ризик виникнення як ДПЯ , так і ППУЯ. Рясні, тривалі, хворобливі менструації також збільшують ризик виникнення пухлин яєчників обох груп. Пізня менопауза - (пізніше 55 років) збільшує ризик виникнення ДПЯ. Не менш важлива роль у розвитку пухлин приділяється запальним процесам додатків матки, що знижує імунний захист організму. Є дані, що антигенна перебудова тканин наступає на ранніх стадіях розвитку пухлини, задовго до її клінічних проявів. Відповідно до наших досліджень, вірогідно вище ризик виникнення ППУЯ (ВР=7,5) у хворих із хронічними запальними процесами геніталій, для ДПЯ цей ризик становить 3,8. Міома матки є чинником ризику, однаковим для обох груп пухлин ВР коливається між 1,5 та 1,7. Ризик виникнення пухлин яєчників при міомі, вочевидь, визначається хронічними порушеннями функції яєчників, що передують захворюванню. Мастопатія - дисгормональний гіперпластичний процес молочної залози, що часто поєднується із запальними процесами, кістозними змінами в яєчниках, порушенням дітородної і менструальної функцій. Хоча частка цього фактору в захворюванні на ДПЯ невелика, але в сучасних умовах при різкому зростанні числа абортів, запальних захворювань геніталій можна припустити зростання ролі цього фактору в виникненні пухлин яєчників.

Управління ризиком (УР) є логічним продовженням оцінки ризику і спрямовано на обґрунтування найкращих у даній ситуації рішень по його усуненню або мінімізації, а також динамічному контролю (моніторингу) експозицій і ризиків, оцінці ефективності та коректуванню оздоровчих заходів.

Як правило, УР складається із чотирьох елементів: порівняльна оцінка і ранжирування ризиків; визначення рівнів прийнятності ризику; вибір стратегії зниження і контролю ризику; прийняття управлінських (регулюючих) рішень.

На етапі порівняльної оцінки і ранжирування УР проводилася їх порівняльна характеристика з метою встановлення пріоритетів, тобто виділення кола питань, що вимагають першочергової уваги, визначення імовірності й установлення наслідків. Цей етап УР містить у собі визначення рівнів імовірності розвитку порушень стану здоров'я і аналіз їх причинної обумовленості.

Основними принципами системи УР виникнення пухлин яєчників вважали усунення або зниження впливу факторів, що мають високу значимість, а також формування груп ризику по патогенетично значущих факторах. Необхідність формування груп ризику пов'язана з більшою імовірністю виникнення захворювань у цих групах і, тому, вони повинні бути об'єктом цілеспрямованого пошуку.

Тому ідентифікацію небезпеки (ІН), під якою ми розуміємо визначення стану жінок, в якому ризик прогресуючого варіанту перебігу хвороби є досить великим (більш 70,0 %), вважаємо за найважливішу задачу диспансерного спостереження за жінками з пухлинами яєчників. В цьому розумінні оптимальним моментом для виконання операції є період, коли можливості консервативного лікування вже вичерпані, а необоротні ускладнення ще не розвилися. Приймаючи до уваги виключну значимість етапу ІН, вважаємо доцільним проводити його в три етапи.

На першому здійснювали оцінку існуючих (визначених) факторів ризику. Другий етап присвячували оцінці факторів ризику, що прогнозуються по даним моніторингу. Третій - основний полягав у співставленні існуючих і прогнозованих факторів. Саме він дає можливість визначити валідність клінічних даних. Головним при цьому вважали ідентифікацію закономірностей першого та другого етапів шляхом співставлення аналізу факторів ризику і показників здоров'я жінок.

Однією з форм активного виявлення пухлин яєчників в умовах колишньої радянської охорони здоров'я були профілактичні огляди жіночого населення на підприємствах, в оглядових кабінетах і жіночих консультаціях. Подібна форма проведення профілактичних оглядів була направлена на охоплення великих контингентів. Але, в той же час, це приводило до зниження якості обстежень, відсутності спрямованого пошуку, а також на зниження доступності додаткових методів обстеження.

Тому вкрай важливі нові шляхи раннього виявлення і своєчасного лікування хворих з пухлинами яєчників. Нами використаний підхід, що базується на обчисленні інтегральної оцінці ризику захворювання по наявним факторам із обґрунтованим критичним числом - так званим «порогом для прийняття рішень». Критичне число факторів, що є підставою для віднесення обстежуваної до групи ризику, визначалося за допомогою логістичної залежності. Зауважимо, що перетинання частотних кривих кількісного сполучення факторів при порівняльному аналізі у хворих та здорових жінок приходиться на 3-5 факторів ризику. Обчислювали t-критерій для кожної з ознак клінічних груп. Були встановлені діапазони варіації кожної ознаки таким чином, щоб у кожний з діапазонів входило не менш 5-7 спостережень. Найбільш вагомі фактори ризику виникнення та розвитку пухлин яєчників були об'єднані в спеціальну карту ризику, за допомогою якої визначали інтегральну характеристику важкості стану.

Серед всіх факторів ризику, зрозуміло, є такі, що не підлягають управлінню (попередні аборти, попередні викидні, тощо). В той же час багато факторів підлягають корекції: гінекологічні захворювання, паління, ендокринні порушення, Саме вони були об'єктом подальшого дослідження.

Визначена стратегія УР виникнення пухлин яєчників. Зменшення сумарного ризику виникнення пухлин яєчників та ППУЯ пов'язано, перш за все, зі зменшенням впливу окремих факторів. Важливе значення в цьому сенсі має своєчасне лікування запальних захворювань додатків матки.

Як відомо, переважна більшість жінок має потребу в проведенні реабілітаційних заходів із приводу пухлин яєчників, а близько 20,0 % з них, за нашим даними, - в операції, у тому числі органовидальних. У той же час виконання операції за екстреними показаннями у пацієнтів з ускладненим перебігом супроводжується технічними труднощами, більш частими післяопераційними ускладненнями. Вибір хірургічного втручання в таких випадках часто обмежений.

Динаміка перебігу патологічного процесу досліджено методом суцільного відбору в 150 пацієнтів у віці від 32 до 65 років, що перебували під диспансерним спостереженням. Аналіз вікового діапазону показав, що жінок в віці від 40 до 65 років було 83 (55,3 %), до 40 років - 67 (44,7 %). У всіх хворих відзначалася однобічне враження, причому в 68,0 % - ліворуч. На момент установлення діагнозу кількісне оцінювання тяжкості стану пацієнтів коливалася в межах 10,6 - 76,6 балів, у середньому 47,9 бала. I ступінь ризику встановлено у 12 хворих (8,0 %), II ступінь ризику - у 74 (49,3 %), III ступінь ризику - у 58 (38,7 %) і IV ступінь ризику - у 6 (4,0 %) хворих.

Ретроспективний аналіз дав змогу виділити три основні типи перебігу пухлин яєчників: стабільний, нестабільний і прогресуючий. Встановлено, що за стабільного типу перебігу сума балів для кожного загострення під час диспансерного огляду за весь період спостереження була вище за початкову не більш, ніж на 15 балів. Хворих з нестабільним перебігом поділили на дві групи. Для першої групи характерним є те, що при загостреннях захворювання сума балів збільшується більше, ніж на 15 балів, з наступним поверненням до вихідного значення. До другої групи ввійшли хворі, у яких «гострі» ускладнення виникли на фоні його сприятливого перебігу. Прогресуючому перебігу притаманне збільшення суми балів більше, ніж на 15 балів, з наступною стабільністю на новому рівні чи помірне збільшення суми балів при подальшому спостереженні.

Стабільний перебіг пухлин яєчників спостерігали в 114 (76,0 %) пацієнтів. У 13 (11,4 %) хворих в період ремісії були ускладнення. Після появи ускладнень цих хворих переведено до другої групи, за винятком трьох пацієнток, у яких загострення процесу призупинилося і надалі не повторювалося.

Нестабільний перебіг виявлено у 25 (16,7 %) пацієнтів. За період спостереження у період від 6 місяців до 5 років у 10 хворих спостерігалися загострення частіше, ніж 1 раз в 6 місяців, причому неодноразові напади спостерігалися у 8 пацієнтів, а в 3 з них у найближчі три роки прогресувала. В 4 жінок надалі перебіг протікав без ускладнень. У другій групі нестабільного типу перебігу пухлин яєчників було 11 (44,0 %) хворих.

Прогресуючий перебіг встановлений в 11 (7,3 %) хворих. У 7 жінок прогресування призвело до оперативного втручання у період від 3 до 15 місяців.

Показано, що якщо в процесі диспансерного спостереження за пацієнтом, інтегральне збільшення балів ризику не перевищує початкову більше ніж на 15 балів, слід вважати, що консервативна терапія адекватна, показань до оперативного лікування немає. Збільшення суми балів більш, ніж на 15 балів при нестабільному перебігу захворювання вимагає інтенсифікації медикаментозного лікування та обов'язкової консультації хірурга для встановлення показань щодо оперативного лікування чи мотивованої відмови від нього.

Оцінка гормонального статусу жінок має ключове значення, в першу чергу, як для уточнення сумарної величини ризику виникнення пухлин яєчника. Як діагностичному критерію клімактеричного синдрому найбільш важлива увага приділяється рівню ФСГ, оскільки продукція останнього сполучена із синтезом естрогенів й інгібіна. Визначення рівня ФСГ показано так само і для аргументованого призначення гормональної терапії на етапі пременопаузи і постменопаузи.

Представляє також інтерес оцінка оваріального резерву в жінок репродуктивного віку, що перенесли гістеректомію без оваріоектомії, і з однобічної оваріоектомією. Підвищена увага до цієї проблеми викликане тим, що незважаючи на значні зміни в консервативній тактиці ведення захворювань жіночої репродуктивної системи, в останні роки намітилася чітка тенденція омолодження контингенту прооперованих жінок. Спектр операцій, при яких відбувається видалення матки як «органів-мішені», досить великий. Безумовно, надалі можливі порушення гормонального гомеостазу і розвиток менопаузальних порушень. В свою чергу, останні можуть явитися фактором ризику виникнення пухлин яєчників.

Дотепер визначати гормональний статус організму жінки можна було тільки на основі іммунохроматографічного аналізу (ІХА) аналізу плазми крові або сечі. Дана методика є досить точною , але не завжди зручною. До того ж вона досить вартісна. В той же час, визначення рівня ФСГ, як основного маркера клімактерію, можливо і за допомогою експрес-методу ІХА. Останній нами використаний саме для цієї задачі.

Дослідження проводилося на кафедрі акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО імені П. Л. Шупика, а також на базі Центра планування родини обласної клінічної лікарні ім. Пирогова м. Вінниці. Визначали рівень ФСГ і естрадіолу в плазмі крові, а також концентрації ФСГ у сечі за допомогою струменевого тесту, заснованого на методі ІХА. Паралельно оцінювали стан оваріального апарата методом ультразвукової діагностики за допомогою трансвагінального датчика 7,5 мГц. Дослідження виконувалися тричі: до оперативного лікування, через 14 днів після операції й через 6 місяців відповідно.

Досліджувалися дві групи хворих. Першу групу склали 32 жінки, вік яких коливався від 48 до 52 років. Гінекологічний статус в 100 % жінок, що становлять групу дослідження, не мав відхилень від норми. 9 жінок перебували в періоді пременопаузи, 18 - у менопаузі, 5 - у постменопаузі. Другу групу дослідження склали 55 жінок у віці від 32 до 39 років. Гінекологічний статус в 100 % жінок був обтяжений доброякісними пухлинами матки, аденостозом, гіперпластичними процесами матки, що й послужило приводом до оперативного лікування. В 27 жінок була проведена гістеректомія без оваріоектомії і в 28 жінок гістеректомія з однобічної оваріоектомією

У всіх жінок, що приймали участь у дослідженні, відзначався клімактеричний синдром середнього або важкого ступеня важкості. При визначенні рівня ФСГ у плазмі крові методом ІХА, було встановлено, що в 9 випадках рівень ФСГ був нижче 25 мМО/мл, в 23 випадках рівень ФСГ був більше 30 мМО/мл. Паралельно визначали рівень ФСГ у сечі експрес - методом. В 22 випадках мали позитивні результати (ФСГ більше 25 мМО/мл). В одному випадку реєструвався сумнівний, а в дев'ятьох - негативний результат дослідження. При цьому дані двох різних методик виміру рівня ФСГ збігалися.

Описаний підхід до визначення оваріального резерву у жінок репродуктивного віку є високо валідним, достовірним і релевантним. Безсумнівною перевагою запропонованого методу дослідження є також зручність, простота, швидкість і висока інформативність. Відповідно створюються умови для УР шляхом вибору індивідуально підібраної, адекватної тактики профілактики.

В лікуванні запальних захворювань додатків матки як одного з факторів ризику при пухлинах яєчників нами досліджена можливість використання одного з нестероїдних протизапальних препаратів.

Всі жінки (44 спостереження) були розбиті на дві групі -дослідну та контрольну. Відбір пацієнтів у двох групах здійснювався по загальних принципах доказової медицини із забезпеченням рандомізації, однорідності й репрезентативності вибіркових спостережень. Аналіз свідчить, що статистично достовірних розходжень у жодному випадку не було (р> 0,05).

В дослідній групі (24 жінки) в комплексній терапії гострих запальних захворювань додатків матки, що були викликані хламідійною, мікоплазменною, уреплазменною та грибковою інфекціями, а також стрептококовими і стафілококовими збудниками був застосований НПЗП в дозі 400 мг 2 рази в добу. У ряді випадків (9 спостережень) жінки також мали ППУЯ. Вік жінок був у діапазоні від 20 до 58 років. У контрольній групі (20 жінок) проводилася стандартна протизапальна терапія.

Пацієнтки першої групи страждали уреаплазмозом в 66,7 % випадків, мікоплазмозом - в 16,7 %, хламідіозом - в 12,8 %. В 18 пацієнток відзначався обтяжений гінекологічний анамнез (ОГА): дисплазія шейки матки, аднексіт, бактеріальний вульвовагініт тощо.

З анамнезу у жінок контрольної групи виявлено, що уреаплазмозом хворіють - 14 пацієнток (70,0 %), мікоплазмозом - 3 (15,0 %), хламідіозом - 4 (20,0 % жінок). В 15 пацієнток другої групи відзначався обтяжений гінекологічний анамнез: дисплазія шейки матки - 4, аднексіт - 17, рецидивуючий кандидоз в 4, бактеріальний вульвовагініт в 12 жінок.

При цитологічному дослідженні критеріями запального процесу епітелію шийки матки (кольпіти, екзо-, ендоцервіцити) були: наявність запального інфільтрату з елементами хронічного запалення (нейтрофіли, макрофаги, гістіоцити, лімфоїдні елементи, клітин хронічного запалення, плазмоцити), а також збудників запального процесу: псевдоміцелії та хламідоспори грибка роду Candida, наявність «ключових» клітин, кокової, стрептококової, бактеріальної мікрофлори. Критеріями позитивної динаміки лікування була відсутність зазначених даних і наявність лактобактеріформних паличок, мінімальна кількість лейкоцитів.

Аналіз отриманих результатів показав, що в контрольній групі відзначалися регресивні запальні зміни на 7 днів пізніше в порівнянні з основною групою. Крім того, пацієнтки контрольної групи мали потребу в додатковому застосуванні препаратів для відновлення біоценозу піхви. В основній групі застосування НПЗП стимулювало відновлення біоценозу без додаткових препаратів. Таким чином, ефективність НПЗП в лікуванні запальних захворювань яєчників і при пухлинах яєчників дозволяє їх рекомендувати в клінічній практиці.

Нами проаналізована ефективність застосування сучасних інноваційних технологій в покращенні якості надання медичної допомоги жінкам з пухлинами яєчників. Зокрема, вивчені можливості застосування методів дистанційного навчання (ДН) гінекологів по проблемам сучасної діагностики пухлин яєчників та використання телемедичних технологій для отримання кваліфікованих рекомендацій стосовно оптимального лікування.

Завдяки ДН безперервний професійний розвиток лікарів та провізорів здобуває новий якісний рівень. Відзначимо також, що ефективність ДН ще більше збільшується, якщо його здійснювати на базі регіональних комп'ютерних мереж.

Наші дослідження показали, що доцільним є створення постійної діючої системи медичної, психологічної й соціальної реабілітації гінекологічних хворих з використанням можливостей телемедичних технологій. Консультації лікарів лікувальних установ з боку провідних медичних спеціалістів інститутів, центрів і клінік України хворих з використанням телемедицини дозволяють забезпечити високу ефективність медичної допомоги.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

Рекомендувати впровадження у медичній практиці уніфікованої карти пацієнта, що дозволить ефективно використовувати дані клінічних та інструментальних методів дослідження для діагностики та визначення оптимальної тактики ведення пацієнток з пухлинами яєчників.

У жінок з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ, а також у пацієнток з високим ризиком їх виникнення при визначенні тактики їх ведення слід враховувати динаміку патологічного процесу.

Враховуючи доведену роль запального процесу в ґенезі несприятливого перебігу пухлин яєчників, в комплексі лікування згаданої патології використовувати НПЗП.



ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено нове рішення актуальної задачі акушерства та гінекології - підвищення ефективності ранньої та диференційної діагностики пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників, розробка сучасної тактики ведення хворих з даною патологією, а також обґрунтування алгоритмів ведення хворих на ДПЯ, ППЯ та ППУЯ з факторами ризику для своєчасного оперативного втручання.

Запропонована методика формалізації процесів діагностики пухлин яєчників, що сприяє ефективному використанню сучасних методів ультразвукової та променевої діагностики.

Запропоновані методи використання прогностичних оцінок розвитку пухлин яєчників для задач діагностики, моніторингу та управління ризиками ДПЯ, ППЯ та ППУЯ.

Розроблений перелік та класифікація факторів ризику ДПЯ, ППЯ та ППУЯ Створена система комплексної оцінки та визначені критерії, що допомагають ідентифікувати небезпеку в наслідку здатності виявлених факторів ризику викликати певні негативні ефекти в стані жінок з пухлинами яєчників. Вона дозволяє в 83,3 ± 1,6 % випадків правильно визначити прогноз стану жінок з ПЯ.

Обґрунтована оптимізація управління ризиками при пухлинах яєчників шляхом вибору індивідуально підібраної, адекватної тактики ведення жінок з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ .

На основі інтегральної оцінки даних клінічних та лабораторних обстежень жінок з пухлинами яєчників доведена роль запального процесу в ґенезі несприятливого перебігу ПЯ.

Визначені етапи ведення жінок з ДПЯ, ППЯ та ППУЯ. Виділені три типи динаміки патологічного процесу у жінок з чинниками ризику виникнення ДПЯ, ППЯ та ППУЯ: 1 - стабільний тип; 2 - нестабільний тип; 3 - прогресуючий тип.

Проведений аналіз ефективності сучасних інформаційних технологій стосовно підвищення якості надання медичної допомоги жінкам з пухлинами яєчників. Показано, що вони можуть бути широко впроваджені для забезпечення безперервного професійного розвитку лікарів.

Обґрунтовані підходи щодо стандартизації термінів і понять при діагностиці та прогнозуванні результатів лікування пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каминский В. В. Проблемы стандартизации в дистанционном обучении в гинекологии / В. В. Каминский, Н. А.Синенко, А. А. Суханова // Реподуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 1 (25). - С. 24-26. Особисто дисертантом виконано аналіз даних літератури та запропоновані основні ідеї стандартизації даних.

2. Синенко Н. А. Информационные аспекты диагностики опухолей яичников / Н. А. Синенко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2006. - Вип. XVI. - С. 142-147.

3. Формалізація даних обстежень сучасними променевими методами у жінок з пухлинами яєчників / В. В. Камінський, О. П. Мінцер, Д. С. Мечев, Н. О. Сінєнко, О. В. Ількін // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2007. - Вип. XVIII. - С. 150-161. Автором особисто виконаний аналіз даних літератури та запропонована структура класифікації результатів обстеження променевими методами у жінок з пухлинами яєчників.

4. Сінєнко Н. О. Методичні аспекти клініко-інструментальних співставлень для диференціальної діагностики доброякісних пухлин та пухлиноподібних новоутворень яєчників / Н. О. Сінєнко // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 2. - С. 693-697.

5. Синенко Н. А. Телемедицина и технологии дистанционного обучения в совершенствовании оказания помощи больным с доброкачественными опухолями яичников / Н. А. Синенко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2008. - Вип. XVIV. - С. 135-138.

6. К вопросу обеспечения мониторинга гормонального статуса женщин / В. В. Каминский, С. И. Жук, Н. А. Синенко, А. В. Каминский // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 1 (25). - С. 24-26. Автором особисто виконаний аналіз даних літератури та обстежено 26 жінок (29,9 %), проведено статистичне оброблення та зроблені попередні висновки.

7. Применение НПВП в гинекологии: эффективность и некоторые проблемы безопасности лечения / В. В. Каминский, В. В. Суменко, Н. А. Синенко, А. В. Каминский // Международный вестник медицины. - 2008. - № 1. - С. 22-26. Автором особисто зроблена постановка задачі дослідження, проведено лікування 11 жінок (45,8 %), а також запропоновані попередні висновки.

8. Сінєнко Н. О. Використання факторів ризику виникнення пухлин яєчників для покращення їх ранньої діагностики / Н. О. Сінєнко // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. - К., 2008. - Вип. 17, кн. 2. - С. 373-377.

9. Камінський В. В. Оцінка діагностичних критеріїв менопаузи та факторів ризику виникнення пухлин яєчників : метод. рек. (рекомендовані МОЗ України) / В. В. Камінський, Н. О. Сінєнко, А. В. Камінський. - К., 2008. Автором особисто зроблена постановка задачі дослідження, проведено статистичне оброблення та зроблені попередні висновки.

10. Камінський В. В. Оцінка діагностичних критеріїв менопаузи та факторів ризику виникнення пухлин яєчників / В. В. Камінський, Н. О. Сінєнко, А. В. Камінський // Інформаційний лист (рекомендований МОЗ України). - К., 2008. Автором особисто виконаний аналіз даних літератури, проведено статистичне оброблення та зроблені попередні висновки.



АНОТАЦІЯ

Сінєнко Н. О. Оптимізація тактики ведення хворих з доброякісними і пограничними пухлинами та пухлиноподібними новоутвореннями яєчників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.

Наукова робота присвячена вирішенню актуального питання гінекології - підвищення ефективності ранньої та диференційної діагностики пухлин яєчників та розробки сучасної тактики ведення хворих з даною патологією, обґрунтуванню алгоритмів ведення хворих на доброякісні пухлини яєчників (ДПЯ), пограничні пухлини яєчників (ППЯ) та пухлиноподібні пухлини яєчників (ППУЯ).

Проведено комплексне обстеження 250 жінок. Створена система комплексної оцінки стану пацієнток с ДПЯ та ППУЯ. Вона дозволяє в 83,3 ± 1,6 % випадків правильно визначити прогноз стану та ідентифікувати небезпеку виникнення ускладнень.

Розроблені індивідуальні схеми оцінки ризику лікування ДПЯ, ППЯ та ППУЯ що дозволять знизити кількість ускладнень оперативного втручання при пухлинах яєчників. Використання комплексних оцінок ризику дають можливість знизити фармацевтичне навантаження на організм пацієнтів.

Запропоновано умови для оптимізації управління ризиками при пухлинах яєчників за рахунок вибору індивідуально підібраної тактики ведення жінок з пухлинами яєчників.

Ключові слова: рання діагностика ДПЯ, ППЯ та ППУЯ, ризики виникнення, управління ризиками, ідентифікація небезпеки, типи динаміки патологічного процесу.



АННОТАЦИЯ

Синенко Н. А. Оптимизация тактики ведения больных с доброкачественными и пограничними опухолями, а также с опухолевидными новообразованиями яичников. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2009.

Научная работа посвящена решению актуального вопроса гинекологии - повышению эффективности ранней и дифференциальной диагностики опухолей яичников и разработке современной тактики ведения больных с данной патологией, обоснованию алгоритмов ведения больных с доброкачественными опухолями яичников (ДОЯ), пограничными опухолями яичников (ПОЯ) и опухолевидными образованиями яичников (ООЯ).

Проведено комплексное обследование 250 женщин. В результате проведенной работы проанализированы взаимосвязи клинических симптомов и инструментальных данных у больных с ДОЯ, ПОЯ и ООЯ; разработана информационная модель, упрощающая принятие решений при планировании диагностического процесса у подобных больных.

Обоснована классификация факторов риска ДОЯ, ПОЯ и ООЯ. Разработана система комплексного учета факторов риска для мониторинга состояния пациента. Предложены принципы управления факторами риска при опухолях яичников и идентификации опасности.

Обоснованы подходы к стандартизации терминов и понятий при диагностике и прогнозировании результатов лечения опухолей и ООЯ.

На основе применения комплексных оценок риска ДОЯ, ПОЯ и ООЯ предложена система оптимизации ведения подобных больных.

Создана информационная база для мониторинга состояния женщин с большим риском возникновения ДОЯ, ПОЯ и ООЯ.

Выделены типы динамики патологического процесса у больных с опухолями яичников: стабильный, нестабильный, прогрессирующий. Показана эффективность использования струйных тестов как самостоятельно, так и в объединении с другими предложенными исследовательскими приемами для определения овариального резерва.

Обоснованы принципы системы управления рисками при опухолях яичников путем выбора индивидуальной тактики ведения женщин.

Создана система комплексной оценки состояния пациенток с ДОЯ и ООЯ. Она разрешает в 83,3 ± 1,6 % случаев правильно определить прогноз состояния и идентифицировать опасность возникновения осложнений.

Определены критерии, которые помогают идентифицировать опасность, относительно способности выявленных факторов риска вызвать отрицательные эффекты в состоянии женщин с опухолями яичников.

Показана эффективность НПВС в лечении воспалительных заболеваний придатков матки, которая дает возможность рекомендовать их в системе управления рисками при опухолях яичников.

Обоснована технология использования дистанционного обучения врачей и телемедицинских консультаций пациентов с ДОЯ, ПОЯ и ООЯ.

Ключевые слова: ранняя диагностика ДОЯ, ПОЯ и ООЯ, риски возникновения, управление рисками, идентификация опасности, типы динамики патологического процесса.



SUMMARY

Sinenko N. O. Optimization of tactic of treating patients with benign and borderline tumors and tumor - liked neoplasm's of ovaries. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Medical Degree in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. L. Shupyk, Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2009.

Dissertation has dedicated to solving such an actual problem of gynecology as increasing of efficiency of early and differential diagnostics of ovaries tumors and developing modern tactic of treating patients with this pathology, motivating algorithms of treating patients with benign and borderline tumors and tumor-liked neoplasm's of ovaries.

250 women have been examined. As a result the system of complex estimation of patients' state was produced. It allows to determine the prognosis of state and to identify a danger of complications correctly in 83,3 ± 1,6 % cases.

The individual schemes of estimation of risk of treating benign and borderline tumors and tumor-liked neoplasm's of ovaries were determined, which allowed reducing a number of complications after operative interference when ovaries tumours. Using of complex estimations of risks gives a possibility to reduce a medicine loading on patients' organisms.

The conditions for optimization of risks management when ovaries tumors selecting the individual tactic of treating women with ovaries tumors were suggested.

Key words: early diagnostics of benign and borderline tumors and tumor-liked neoplasm's of ovaries, risks of appearance, risks management, danger identification, types of dynamics of pathological process.



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПЯ - пухлини яєчників;

ДПЯ - доброякісні пухлини яєчників;

ППУЯ - пухлиноподібні утворення яєчників;

ППЯ - пограничні пухлини яєчників;

НПЗП - нестероїдні протизапальні препарати;

ІХА - іммунохроматографічний аналіз;

ІН - ідентифікація небезпеки;

УР - управління ризиками;

КТ - комп'ютерна томографія;

МРТ - магніто-резонансна томографія;

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон;

ВР - відносний ризик.

Размещено на Allbest.ru

...