Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РАКУ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Можливості мамосцинтиграфії в первинній діагностиці і оцінці ефективності протипухлинного лікування хворих на рак молочної залози

14. 01. 23 - променева діагностика та променева терапія

Войт Наталія Юріївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному інституті раку

Науковий керівник:

доктор медичних наук Солодянникова Оксана Іванівна, Національний інститут раку, м. Київ керівник відділу променевої діагностики радіаційної онкології та ядерної медицини

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Іванкова Валентина Степанівна, Національний інститут раку, м. Київ завідувач відділення радіаційної онкології

доктор медичних наук Макєєв Сергій Сергійович, ДУ "Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України", м. Київ, завідувач лабораторії радіонуклідної діагностики

Захист відбудеться "16" грудня 2009 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради в Національному інституті раку за адресою: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту раку (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розісланий "15” листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.О. Родзаєвський

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Рак молочної залози (РМЗ) є однією з найпоширеніших форм раку серед жіночого населення планети. Як у структурі онкологічної захворюваності, так і серед причин смерті жінок працездатного віку він займає лідируючі позиції, що робить РМЗ гострою медико-соціальною проблемою в усьому світі.

За даними літератури рівень захворюваності на РМЗ за останні 45 років (1963-2008 рр.) виріс з 17,6 до 61,7 на 100 тис. жіночого населення тобто майже в 3,5 рази (Шалімов С.О. і співавт., 2004; Бюл. Національного канцер-реєстру України, 2009). Крім того, до 40% вперше виявлених випадків РМЗ діагностуються вже на стадії реґіонарного або віддаленого метастазування (Давидов М.І., 2006), що свідчить про недостатній рівень первинної діагностики цього захворювання.

Не дивлячись на відносну чутливість рентгенівської мамографії (МГ) (85-90%) особливо при обстеженні жінок в постменопаузальному періоді, метод менш інформативний у жінок з щільною тканиною молочної залози, при наявності імплантів, фонових дисгормональних дисплазіях або вираженому фіброаденоматозі, наявності рубцевої тканини після хірургічного лікування чи променевої терапії. У 10-15%, а за даними деяких авторів і у 30% випадків зустрічаються хибнонегативні результати МГ (Рожкова Н.І., 2005; Анищенко Л.В. і співавт., 2006; Hui-Qing Z et al., 2001; Buist D. et al., 2004).

Додатковими методами променевої діагностики РМЗ, в основі яких лежить оцінка морфологічних змін у залозі, є ультразвукові, комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ). Кожен з цих методів використовується за показаннями в строго специфічних клінічних ситуаціях для уточнення діагнозу. В цілому ж, додаткові методи променевої діагностики РМЗ мають низьку чутливість і варіабельну специфічність. (Муфазалов Ф.Ф. і співавт., 2002; De Maulmont C. et al., 2000; Hwang K. et al., 2006; Hruska C. B., 2008).

Сучасні підходи до лікування РМЗ практично при всіх формах, у тому числі і при ранньому виявленні злоякісної пухлини, включають не лише хірургічне лікування, але і променеві та хіміотерапевтичні методи. Проте, можливості оцінки біологічного стану пухлини при РМЗ сучасними методами променевої візуалізуючої діагностики значно відстають від потреб клініки. Зокрема, відсутні об'єктивні критерії визначення метаболічного стану пухлини та його змін під впливом хіміотерапії на тому етапі, коли морфологічні зміни ще відсутні.

Відмінною рисою методів ядерної медицини є їх здатність відображати особливості метаболічних процесів, що відбуваються в пухлині і оточуючих тканинах, і це дає можливість оцінювати функціональний стан пухлинної тканини, як під час первинної діагностики, так і в ході лікування, що проводиться (Лук'янченко А.Б. і співавт., 2001; Тютін Л.А. і співавт., 2001; Krak N. C. et al., 2003; Zasadny K. R. et al., 2003). В останні роки в крупних дослідницьких центрах для цих цілей використовується позитронна емісійна томографія (Тютін Л.А. і співавт., 2003; Bombardieri E. et al., 2001; Ganek D. et al., 2001; Zasadny K. R. et al., 2003).

Одним з методів функціональної візуалізації пухлин молочних залоз є маммосцинтиграфія (МСГ) з туморотропними радіофармпрепаратами (Ussov W. Yu. et al., 1999; Gomez R. et al., 2001; Howarth D. H. et al., 2001). Найбільш поширеним радіоактивним індикатором для пухлин молочної залози, є ^99mТс-метоксиізобутилізонітрил (^99mТс-МІБІ). У експериментальних дослідженнях показано, що ^99mТс-МІБІ активно акумулюється в мітохондріях клітин пухлини, а оскільки накопичення цього індикатора обумовлене також інтенсивністю кровопостачання пухлинного вогнища та концентрацією Р-глікопротеїну, то особливості тканинної кінетики даного радіофармпрепарата (РФП) можуть відображати рівень життєздатності пухлинної тканини (Bombardieri E. et al., 1997; Scopinaro F. et al., 1997; Kim S. J. et al., 2007). Накопичення цього індикатора в пухлині залежить від інтенсивності кровопостачання пухлинної тканини (Piwnica-Worms D. et al., 1993; Scopinaro F. et al., 1994; Vecchio S. D. et al., 2006).

Таким чином, МСГ може бути використана не лише на етапі первинної діагностики РМЗ для визначення наявності чи відсутності пухлинного осередку, але і для оцінки змін його під впливом протипухлинного лікування. Кількісними характеристиками можуть бути параметри кінетики РФП в пухлинній тканині. В той же час, на сьогоднішній день в літературі немає єдиної думки, які саме кінетичні параметри найбільш об'єктивно відображають функціональні зміни в пухлинній тканині РМЗ під час хіміотерапевтичного лікування.

Слід зазначити, що перспективи використання МСГ пов'язані, перш за все, з подальшим розширенням спектру РФП, які можуть бути використані для її проведення. Вибір найбільш оптимального за фізико-хімічними властивостями препарату необхідний для того, щоб забезпечити не лише високу чутливість і специфічність методу, а також для того, щоб метод був економічно доступний для широкого використання в рутинній клінічній практиці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках двох науково-дослідних робіт відділення ядерної медицини Національного інституту раку "Дослідження ефективності нових туморотропних радіофармпрепаратів для діагностики раку молочної залози і його поширеності" (№ державної реєстрації 0105U000555), "Вивчити можливості комплексної радіонуклідної "in vivo" та "in vitro" діагностики для оцінки ефективності хіміотерапевтичного лікування і механізмів формування хіміорезистентності у хворих на рак молочної залози" (№ державної реєстрації 0108U000194), що входить у координаційний план пріоритетних напрямів наукових досліджень, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Мета дослідження. Поліпшити радіонуклідну діагностику РМЗ шляхом удосконалення методики мамосцинтиграфії і розробки радіонуклідних критеріїв оцінки ефективності хіміотерапевтичного лікування злоякісних пухлин молочної залози.

Основні завдання дослідження:

1. Дослідити діагностичну інформативність мамосцинтиграфії з ^99mTc-МІБІ при обстеженні хворих на РМЗ.

2. Визначити чутливість і специфічність мамосцинтиграфії з ^99mTc- (V) ДМСА для візуалізації пухлин у хворих на РМЗ.

3. Розробити протокол проведення мамосцинтиграфії з ^99mTc-ГМПАО для візуалізації злоякісних пухлин молочної залози.

4. Виділити оптимальний РФП для проведення мамосцинтиграфії з урахуванням показників чутливості, специфічності, точності.

5. Розробити сцинтиграфічну методику визначення кінетичних параметрів ^99mTc-МІБІ в пухлині при РМЗ.

6. Розробити радіонуклідні критерії оцінки ефективності хіміотерапевтичного лікування злоякісних пухлин молочної залози.

7. Визначити роль і місце МСГ в первинній діагностиці РМЗ. Розробити алгоритм використання МСГ в клінічній практиці.

Об'єкт дослідження: 136 жінок з пухлинними ураженнями молочних залоз.

Предмет дослідження: візуалізація злоякісних пухлин молочних залоз з допомогою різних РФП, радіонуклідні критерії оцінки хіміотерапевтичного лікування РМЗ.

Методи дослідження: клінічні, радіонуклідні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні проаналізована діагностична ефективність МСГ з ^99mTc-МІБІ, ^99mTc- (V) ДМСА та ^99mTc-ГМПАО з визначенням показників чутливості, специфічності і точності методу при використанні кожного з цих РФП у хворих на РМЗ. Вперше проведений порівняльний аналіз діагностичної інформативності МСГ з ^99mTc-МІБІ, ^99mTc- (V) ДМСА та ^99mTc-ГМПАО і обґрунтований вибір оптимального РФП для проведення МСГ. Вперше в Україні розроблена методика оцінки кінетики ^99mTc-МІБІ - накопичення і швидкості виведення препарату з пухлин у хворих на РМЗ. Вперше визначені радіонуклідні критерії оцінки ефективності неоад'ювантної хіміотерапії у хворих на РМЗ на підставі параметрів кінетики ^99mTc-МІБІ. Доведена можливість використання МСГ у хворих на злоякісне ураження молочної залози в якості додаткового методу динамічного спостереження в процесі протипухлинного лікування, а також для прогнозування його ефективності і планування передопераційного лікування. Вперше в Україні визначені роль і місце сцинтиграфічного дослідження злоякісних пухлин молочної залози в комплексі променевих методів діагностики первинного РМЗ у хворих з мало - або неінформативними даними мамографії.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі дослідження діагностичної інформативності кожного РФП окремо - ^99mTc-МІБІ, ^99mTc- (V) ДМСА та ^99mTc-ГМПАО - визначений найбільш оптимальний з них, що забезпечує не лише високу чутливість, специфічність і точність, але і економічну доступність для широкого використання в клінічній практиці. Створений оптимальний протокол кількісної оцінки параметрів кінетики ^99mTc-МІБІ в пухлинах молочної залози. Розроблені радіонуклідні критерії оцінки змін у первинній пухлині при РМЗ в ході проведення неоад'ювантної хіміотерапії, що дозволяє прогнозувати ефективність передопераційного протипухлинного лікування. Розроблений алгоритм, що визначає місце МСГ в комплексі променевих методів діагностики РМЗ.

Впровадження результатів дисертації. В ході виконання дисертаційної роботи отриманий Патент на винахід України № 24373 "Спосіб радіонуклідної діагностики пухлин та лімфометастазів раку молочної залозі" (зареєстрований в Державному реєстрі патентів України корисних моделей 25 червня 2007 р.), патент на винахід № 42669 "Спосіб прогнозування ефективності хіміотерапії хворих на рак молочної залози" (зареєстрований в Державному реєстрі патентів України корисних моделей 10 липня 2009 р.). Результати дисертаційної роботи використовуються в клінічній практиці Національного інституту раку, ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад.А.П. Ромоданова АМНУ" і Центрального клінічного госпіталю МО України, в педагогічному процесі кафедр радіології НМАПО ім.П.Л. Шупика і Національного медичного університету ім. акад.О. О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автор є безпосереднім виконавцем мамосцинтиграфії на всіх етапах, включаючи процес приготування РФП, запис дослідження, якісну і кількісну оцінку отриманих даних і формулювання висновку. Всі розділи наукового дослідження - інформаційний пошук, аналіз і остаточна інтерпретація результатів - виконані особисто дисертантом. Автором роботи визначена діагностична цінність методу і виділений найбільш оптимальний РФП для МСГ, а також розроблені радіонуклідні критерії оцінки ефективності хіміотерапевтичного (ХТ) - лікування у хворих на РМЗ за даними мамосцинтиграфії.

Автором особисто підготовлені до друку у наукових виданнях матеріали наукових досліджень.

Апробація роботи. Доповіді за результатами проведеної роботи представлені на міжнародному щорічному конгресі Європейської Асоціації ядерної медицини в 2006 р. в м. Афінах (Греція), в 2007 р. у м. Копенгагені (Данія), в 2008 р. в м. Мюнхені (Німеччина), в 2009р. в м. Барселоні (Іспанія), двічі на засіданнях Київського міського товариства фахівців ядерної медицини (2007, 2008 рр.), на конференції Українського Товариства фахівців ядерної медицини в м. Києві в 2008 р., на конгресі Асоціації радіологів України в м. Києві в 2009 р.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, результатів власних досліджень, їх аналізу, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 189 найменувань. Повний об'єм дисертації 139 сторінок. Робота ілюстрована 29 таблицями і 21 рисунком.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. У основу роботи покладені результати обстеження 136 жінок з підозрою на пухлинне ураження молочних залоз, які проходили обстеження або знаходилися на стаціонарному лікуванні в Національному інституті раку з 2004 по 2009 рр. Вік жінок варіював від 23 до 76 років. Середній вік склав 52,6±6,1 року. Умовно-контрольну групу склали 40 жінок у віці від 35 до 66 років з доброякісними захворюваннями молочних залоз. Середній вік у цій групі склав 49,2±2,1 року. У 32 з них діагностований дифузний фіброаденоматоз, у 6 - фіброзно-кістозна мастопатія різної вираженості, у 2 - кісти молочних залоз.

У всіх випадках діагноз РМЗ був веріфікований традиційними комплексними клініко-інструментальними методами обстеження (дані анамнезу, клінічного огляду, МГ, УЗД). Морфологічне підтвердження клінічного діагнозу здійснювалося за допомогою пункційної біопсії. У 96 жінок діагностований РМЗ.

При встановленні діагнозу та стадіюванні використовували загальноприйняту класифікацію РМЗ (код МКХ-О С50) за системою TNM (5-е видання 1997 р.). Розподіл хворих згідно класифікації TNM приведений в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл хворих основної групи залежно від стадії РМЗ

Стадія	МСГ з 99mTc-МІБІ	МСГ з 99mTc- (V) ДМСА	МСГ з 99mTc-ГМПАО	Всього
I	4	4	3	11
IIA	12	7	6	25
IIB	13	6	2	21
IIIA	8	3	7	18
IIIB	10	-	2	12
IIIC	2	-	-	2
IV	6	-	1	7
Всього	55	20	21	96

Таким чином, найбільшу за чисельністю групу - 46 жінок (48%) склали хворі з IIA і IIB стадіями.

Розміри пухлинного вузла коливалися від 0,6 до 15,0 см в найбільшому діаметрі, середній розмір склав 3,10,3 см. На особливу увагу заслуговували випадки захворювання, коли розміри первинної пухлини були менше 1 см, так звані малі раки, які спостерігалися у 14 (14,5%) пацієнток. Розподіл пацієнток залежно від розміру первинної пухлини (Т) приведений в таблиці 2.

Таблиця 2

Розподіл обстежених хворих залежно від розміру первинної пухлини молочної залози

Розмір первинної пухлини	Кількість пацієнток
	Абсолютне число	%
Т1 (? 2 см)	15	15,6
Т1а-в (? 1 см)	14	14,5
Т1с (> 1-2 см)	1	1,04
Т2 (> 2 до 5 см)	51	53,1
Т3 (> 5 см)	16	16,6
Т4 (з поширенням на грудну стінку/шкіру)	14	14,5
Всього	96	100

Гістологічно в 66 випадках діагностовано залозистий рак, в 13 - залозистий скирозного типу, в 8 дуктальний, в 5 залозисто-солідний, в 4-х - слизовий.

Для визначення найбільш оптимального РФП для проведення МСГ за показниками діагностичної інформативності, 96 жінкам з РМЗ і 40 пацієнткам, що склали умовно-контрольну групу, була проведена статична МСГ. На етапах первинної діагностики 10-ом з них була проведена однофотонна емісійна томографія.

Залежно від РФП, який використовували для проведення МСГ, пацієнти основної групи були поділені на 3 підгрупи. До першої увійшли 75 жінок - 55 з діагнозом РМЗ і 20 - з фіброаденоматозом, яким проводилася МСГ з ^99mTc-МІБІ. Другу підгрупу склали 30 жінок, з них 10 відносилися до умовно-контрольної групи, яким сцинтиграфічне дослідження молочних залоз проводили з ^99mTc- (V) ДМСА. В третю підгрупу було включено 31 пацієнтку (з них 10 - умовно-контрольна група). Дослідження в цій підгрупі виконувались з ^99mTc-ГМПАО.

Для розробки сцинтиграфічної методики визначення кінетичних параметрів ^99mTc-МІБІ в пухлині при РМЗ у 20 пацієнток була проведена динамічна МСГ до початку лікування, і у 10 жінок - статична.

Для визначення радіонуклідних критеріїв оцінки ефективності ХТ-лікування РМЗ у 30 жінок статична МСГ з ^99mTc-МІБІ була emens", який укомплектований спеціальним ложем з вирізками для фіксації молочних залоз. Дослідження проводилися з використанням низькоенергетичного паралельного коліматора високої роздільної здатності, при використанні фотопіку 140 кев і ширині вікна дискримінації +10 %. Залежно від поставлених завдань пацієнткам виконувалася планарна статична або динамічна МСГ, при необхідності - ОФЕКТ. В нашому дослідженні таких випадків було 10.

Аналіз мамосцинтиграм проводився візуально за якісними характеристиками зображення з використанням стандартних операцій його контрастування. Кількісну оцінку проводили для кожного виявленого вогнища патологічного накопичення РФП у тканині молочної залози шляхом розрахунку індексу "пухлина/фон", періоду напіввиведення препарату з пухлинного вогнища, відносного зниження сцинтиграфічного об'єму, відносного зниження накопичення, індексу ретенції РФП.

радіонуклідна діагностика рак молочна залоза

Результати досліджень статистично оброблені за допомогою математичних методів за критерієм Ст'юдента та обчисленням показників діагностичної ефективності методу.

Результати дослідження та їх обговорення. Згідно результатів проведених досліджень встановлено, що для всіх трьох РФП, які використовували в нашій роботі, сцинтиграфічні ознаки злоякісного процесу в молочній залозі співпадали - гіперфіксація радіомітки за типом "гарячого вузла", значення індексу "пухлина/фон" більше 140 %. При цьому інтенсивність включення РФП, як правило, зростала залежно від ступеня вираженості проліферативної активності пухлини. Так, наприклад, накопичення РФП було достатньо низьким при фіброаденомах і кістозних утвореннях у молочній залозі, які характеризуються відсутністю активно-проліферуючої тканини.

Чутливість МСГ при всіх трьох РФП була детермінована розмірами пухлини (табл. 3). З 14 пацієнток з розміром пухлинного вогнища менше 10 мм, у 9 (64%) візуалізувався патологічний осередок накопичення РФП, характерний для злоякісного ураження молочної залози. При цьому чутливість МСГ з ^99mТс-МІБІ і ^99mТс- (V) ДМСА склала 66%, а МСГ з ^99mТс-ГМПАО - 60%. У той же час, пухлини більші 10 мм діагностовано у 77 з 82 (93,4%) хворих. При цьому чутливість методики з ^99mТс-МІБІ склала 96,4%; ^99mТс- (V) ДМСА - 88%; ^99mТс-ГМПАО - 87%.

Як свідчать дані інших авторів (Тіцкая А.А. та співавт., 2004; Buscombe J. R. et al., 2002; Bagni B. et al., 2004), проблемною є діагностика вторинної набряково-інфільтративної форми РМЗ. До нашого дослідження увійшли 16 пацієнток з таким характером пухлини. На отриманих сцинтиграмах у 14 (87,5%) з них візуалізувалися окремі пухлинні вузли на фоні змінених тканин молочної залози. При візуалізації мультицентричної форми росту пухлини МСГ зі всіма трьома РФП давала ідентичні результати і характеризувалася високою чутливістю - 100 %.

Хибнонегативні результати МСГ для всіх трьох РФП були обумовлені малим розміром пухлини або наявністю вираженого дифузного запального процесу в тканині і відмічались в наших дослідженнях у 3 (5%) з 55 жінок при МСГ з ^99mТс-МІБІ, у 3 (15%) з 20 пацієнток при МСГ з ^99mТс- (V) ДМСА та у 4 (19%) з 21 хворої при МСГ з ^99mТс-ГМПАО.

Нами був проведений аналіз діагностичної інформативності досліджуваних РФП для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів при РМЗ. Метастатично уражені пахвові лімфовузли, які візуалізувалася як патологічне включення РФП в аксиллярній ділянці, вдалося виявити у 28 (65%) з 43 пацієнток. При цьому чутливість МСГ з ^99mТс-МІБІ склала 71,4%, ^99mТс- (V) ДМСА - 60%, ^99mТс-ГМПАО - 58,3%

Таблиця 3

Результати мамосцинтиграфічного дослідження у хворих на рак молочної залози

Характеристики пухлин молочної залози	Методика
	Загальна кількість хворих	МСГ з 99mTc-МІБІ кількість хворих, абс. ч. / (%)	МСГ з 99mTc- (V) ДМСА кількість хворих, абс. ч. / (%)	МСГ з 99mTc-ГМПАО кількість хворих, абс. ч. / (%)
Пухлини менше 10 мм	14	4/6, (66)	2/3 (66)	3/5 (60)
Пухлини більше 10 мм	82	48/49 (96,4)	15/17 (88,2)	14/16 (87,5)
Вторинна набряково-інфільтруюча форма пухлини	16	8/10 (80)	1/1 (100)	3/5 (60)
Мультицентричний рост пухлини	5	2/2 (100)	1/1 (100)	2/2 (100)
Метастатично ураженні лімфовузли	43	15/21 (71,4)	6/10 (60)	7/12 (58,3)
Загальна чутливість по первинному вогнищу	96	50/55 (90,6)	17/20 (85)	17/21 (80,9)
Всього:	96	55	20	21

Найбільш оптимальним препаратом для проведення МСГ за результатами нашого дослідження виявився ^99mТс-МІБІ. Чутливість МСГ при цьому склала 90,6%, специфічність - 100%, точність - 95,4%. Найнижчі показники МСГ спостерігались при використанні ^99mТс-ГМПАО: чутливість - 81%, специфічність - 90%, точність - 83,9%, що пояснюється недостатньою хімічною стабільністю комплексу (табл. 4).

Таблиця 4

Показники діагностичної інформативності МСГ з різними радіофармпрепаратами

Показники ефективності	МСГ з 99mTc-МІБІ	МСГ з 99mTc- (V) ДМСА	МСГ з 99mTc-ГМПАО
Чутливість, %	90,6	85	81
Специфічність, %	100	100	90
Точність, %	95,4	86,2	83,9

Для визначення кінетичних параметрів ^99mTc-МІБІ в пухлині при РМЗ, 20 пацієнткам була проведена динамічна і 10 - статична МСГ неоад'ювантної хіміотерапії (НАХТ).

Встановлено, що найбільш інформативними параметрами для кількісної оцінки накопичення в пухлинному вузлі є індекс "пухлина/фон", розрахований на 10-й хвилині після введення РФП, а для оцінки процесів виведення - індекс ретенції (Ір), одержаний як співвідношення індексу "пухлина/фон" на ранніх і відстрочених сцинтиграмах.

Для вирішення завдання розробки радіонуклідних критеріїв оцінки ефекту хіміотерапії у хворих на РМЗ, МСГ з ^99mTc-МІБІ була проведена двічі - до та після двох курсів НАХТ у 30 жінок.

Оскільки МСГ є візуалізуючою методикою, на першому етапі була проведена якісна оцінка сцинтиграм. У результаті порівняльного аналізу сцинтиграфічних зображень до та після НАХТ було виділено два основних варіанти змін у первинній пухлині молочної залози:

· збереження у 16 пацієнток високого рівня накопичення РФП в пухлинному вузлі в порівнянні з вихідним значенням;

· зниження у 14 хворих накопичення ^99mTc-МІБІ в патологічному осередку.

При співставленні якісних характеристик МСГ і результатів клінічної оцінки ефективності хіміотерапії виявилось, що в 30% випадків візуальна сцинтиграфічна картина не відповідала отриманому клінічному ефекту. Тобто, проведений аналіз на підставі тільки якісних характеристик МСГ не дозволяє об'єктивно оцінювати зміни стану пухлини в процесі лікування. У зв'язку з чим, наступним етапом стала спроба вивчення можливостей використання кількісних параметрів МСГ для оцінки ефективності НАХТ.

Доведено, що найбільш інформативними з кількісних параметрів є індекс "пухлина/фон", коефіцієнт відносного зниження сцинтиграфічних об'ємів пухлинного вогнища, коефіцієнт відносного зниження накопичення радіомітки в вогнищі та індекс ретенції. Ті ж самі кількісні параметри вивчали в динаміці - до і після 2 курсів передопераційної хіміотерапії. Залежно від ефекту терапії, розрахованого за даними МСГ, всі пацієнтки були розділені на дві групи. До першої увійшли пацієнтки з резорбцією пухлини під впливом лікування більше 50%. Другу групу склали хворі з резорбцією пухлини менше 50%.

Аналіз кількісних показників залежно від ефекту НАХТ показав, що індекс "пухлина/фон" був достовірно нижчим у групі із сприятливими результатами хіміотерапії (<200%), де резорбція пухлини складала більше 50%, в цій же групі спостерігалося повільніше виведення РФП (Ір <3). Навпаки, в групі з резорбцією пухлини менше 50 % після двох курсів НАХТ включення препарату в пухлину до початку лікування було високим (індекс "пухлина/фон" >200%), а виведення ^99mTc-МІБІ інтенсивнішим, що характеризувалося високими значеннями Ір до та після ХТ (табл. 5).

Таблиця 5

Динаміка показників МСГ під впливом хіміотерапії хворих на РМЗ

Показники МСГ	Резорбція пухлини
	Більше 50% (n=14)	Менше 50% (n=16)
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
Пухлина/фон (%)	185,7 ± 11,70	145,4 ± 29,10	232,4 ± 12,81	158,6 ± 7,6
Ір до ХТ (%)	2,7 ± 1,03	9,8 ± 2,69	6,5 ± 4,20	8,6 ± 6,11

Беручи до уваги вже вивчені механізми накопичення ^99mTc-МІБІ в злоякісних новоутвореннях і враховуючи отримані нами результати, можна припустити, що пухлини, які найактивніше відповідають на НАХТ, характеризуються менш розвиненим кровотоком. Крім того, механізми виведення чужорідних агентів з пухлинних кліток у даному випадку мабуть функціонують менш активно. При цьому, якщо за результатами МСГ, яку виконано до початку НАХТ, відмічено низькі показники "пухлина/фон" та Ір, то можна припустити достатньо активну відповідь пухлинної тканини на хіміотерапію.

У випадках, коли індекси "пухлина/фон" та Ір характеризуються високими значеннями, найімовірніше реакція пухлини у відповідь на ХТ-лікування буде менш вираженою. Можна припустити, що пухлини з незначним ефектом після НАХТ характеризуються інтенсивним кровотоком (враховуючи високі показники "пухлина/фон") і значною швидкістю виведення РФП (високий Ір). За даними зарубіжних дослідників (Cachin F. et al., 2000; Bekis R. et al., 2005; Dunnwald L. K. et al., 2005), можливо, однією з причин низького ефекту проведеного ХТ-лікування є формування множинної медикаментозної резистентності, і, цілком імовірно, продовження НАХТ в даному випадку є недоцільним.

Спираючись на отримані дані МСГ, виконаної до початку НАХТ, можна припускати ступінь активності відповіді пухлини на плановане протипухлинне лікування. У випадках високих значень індексу "пухлина/фон" та Ір можливо прогнозувати слабку відповідь пухлини на ХТ.

З метою оцінки ефекту ХТ ми проаналізували також динаміку змін коефіцієнта відносного зниження сцинтиграфічного об'єму і відносного зниження накопичення ^99mTc-МІБІ в пухлині до і після НАХТ (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка змін показників відносного зниження сцинтиграфічних об'ємів і накопичення РФП залежно від ефекту хіміотерапії у хворих на РМЗ

Ефективність ХТ	Відносне зниження сцинтиграфічного об'єму пухлини (Kv), %	Відносне зниження накопичення РФП в пухлині (КР), %
Резорбція пухлини більше 50%, (n=14)	46,0 ± 12,21	64,1 ± 13,54
Резорбція пухлини менше 50% (n=13)	21,2 ± 7,04	36,4 ± 11,27
Стабілізація процесу (n=3)	Не відмічалось	21,9 ± 7,22

Вивчаючи зміни відносного зниження сцинтиграфічного об'єму пухлини і відносного зниження накопичення залежно від ефекту ХТ, ми прийшли до висновку, що ці радіонуклідні показники є достатньо чутливими, на основі фізіологічно обґрунтованої можливості відображати процеси метаболізму в пухлинній тканині. В результаті хіміотерапії відбувалося значне і високодостовірне зменшення об'єму патологічного вузла акумуляції ^99mTc-МІБІ і відносного накопичення РФП у хворих з резорбцією пухлини більше 50% (46 і 64,1% відповідно, р<0,001). При аналізі змін цих показників МСГ в групі пацієнтів з менш вираженим ефектом ХТ (резорбція пухлини менше 50%) виявлено, що відносне зниження сцинтиграфічного об'єму склало 21,2%, а відносне зниження акумуляції РФП - 36,4%.

За даними МГ і УЗД у трьох хворих після двох курсів НАХТ спостерігалася стабілізація процесу. При цьому сцинтиграфічний об'єм вогнищ у молочній залозі не змінився, однак коефіцієнт відносного накопичення у всіх трьох випадках знижувався в середньому на 21,9%, що вказувало на процеси пригнічення метаболізму в пухлинній тканині у відповідь на ХТ-лікування, які наступають раніше, ніж структурні зміни пухлини.

Таким чином, проведений нами аналіз динаміки змін параметрів кінетики ^99mTc-МІБІ під впливом НАХТ у хворих на РМЗ, дозволив прийти до висновку про доцільність використання радіонуклідних критеріїв оцінки ефективності ХТ-лікування для проспективного спостереження за біологічним станом первинної пухлини в ході медикаментозного лікування. Отримані результати свідчать про пригнічення проліферації і зниження життєздатності злоякісного новоутворення.

За результатами проведених досліджень визначене місце МСГ в алгоритмі обстеження хворих на РМЗ (рис. 1). Як видно з приведеної схеми, в разі позитивних результатів рентгенівської мамографії, МСГ може бути використана для уточнення розмірів пухлини, діагностики мультифокального і мультицентричного характеру її росту, оцінки поширеності процесу. При неінформативній або сумнівній рентгенологічній картині, МСГ проводять з метою уточнення діагнозу. В цьому випадку статична МСГ може бути доповнена ОФЕКТ-дослідженням. Доцільне і також обґрунтоване використання МСГ для оцінки ефективності ХТ-лікування.

Рис. 1. - Алгоритм діагностики РМЗ з використанням МСГ.

Таким чином, проведені нами дослідження дозволили удосконалити методику МСГ, як методу дослідження хворих з сумнівними або неінформативними даними МГ, шляхом вибору найбільш оптимального РФП за фізико-хімічними, діагностично-інформативними та вартісними характеристиками. На основі вивчення показників кінетики ^99mTc-МІБІ розроблені радіонуклідні критерії оцінки ефективності хіміотерапевтичного лікування. Створений алгоритм, в якому визначені місце та етапність використання МСГ в комплексному обстежені хворих на РМЗ.

Висновки

В дисертаційній роботі вирішується актуальне завдання клінічної радіології і онкомамології - вдосконалення комплексної діагностики РМЗ у хворих з малоінформативними результатами рентгенологічного та ультразвукового дослідження, а також використання даних статичної і динамічної МСГ для оцінки ефективності та прогнозування відповіді пухлини на хіміотерапевтичне лікування.

1. МСГ є ефективним методом діагностики РМЗ, який може бути рекомендований як додатковий при малоінформативних результатах МГ та УЗД, а також для оцінки поширеності пухлинного процесу і динамічного контролю ХТ-лікування.

2. При первинній діагностиці РМЗ чутливість МСГ з ^99mТс-МІБІ склала 90,6%, специфічність - 100%, точність 95,4%. Діагностична ефективність ^99mТс- (V) ДМСА була дещо нижчою: чутливість - 85%, специфічність - 100%, точність - 86,2%. При використанні ^99mТс-ГМПАО чутливість дорівнювала 81%, специфічність - 90%, точність 83,9%.

3. Головними причинами хибнонегативних результатів при проведенні МСГ є малі розміри пухлинного вогнища (менше 1 см) і низьке накопичення РФП в ньому.

4. В результаті аналізу показників кінетики РФП ^99mТс-МІБІ в пухлинному вогнищі РМЗ встановлена достовірна корелятивна залежність (r=0,913; р<0,005) між відносним накопиченням РФП і розміром пухлини. Залежності між періодом напіввиведення РФП, розміром пухлини і ступенем її диференціювання не встановлено.

5. Коефіцієнти відносного зниження накопичення РФП і відносного зменшення об'єму вогнища є чутливими показниками об'єктивного контролю за ефективністю ХТ-лікування. При цьому показник Кр дозволяє оцінювати зміни метаболічної активності пухлинних клітин до появи змін розмірів пухлинного осередку.

6. Позитивний ефект НАХТ спостерігався у хворих з низьким рівнем накопичення ^99mТс-МІБІ і повільнішим його виведенням з пухлини (невисокий індекс ретенції). Зниження ефективності ХТ-лікування спостерігалось при високих значеннях показника "пухлина/фон" і високому індексі ретенції, що дозволяє використовувати параметри кінетики ^99mТс-МІБІ для прогнозування ефекту медикаментозного протипухлинного лікування.

7. Розроблений алгоритм, що визначає місце МСГ в комплексній діагностиці пухлини при РМЗ, може бути використаний як на етапі первинного виявлення пухлини, так і для спостереження за хворими під час ХТ-лікування.

Практичні рекомендації:

1. На підставі результатів дослідження діагностичної інформативності трьох РФП (^99mTc-МІБІ, ^99mTc- (V) ДМСА та ^99mTc-ГМПАО) найбільш оптимальним з них для проведення МСГ визначений ^99mTc-МІБІ, який забезпечує високу чутливість, специфічність і точність. Разом з тим, може бути рекомендований для рутинного використання ^99mTc- (V) ДМСА, який при дещо нижчих показниках чутливості і специфічності, є більш економічно доступним для широкого використання в клінічній практиці.

2. Мамосцинтиграфія з ^99mТс-МІБІ може бути використана у хворих на рак молочної залози в якості методу динамічного спостереження за пухлинною тканиною в ході НАХТ, а також для передбачення можливого її ефекту, що дозволяє планувати передопераційне лікування.

3. В якості кількісних критеріїв для прогнозування та оцінки ефекту протипухлинного лікування слід використовувати комплекс показників: індекс "пухлина/фон", індекс ретенції, коефіцієнт відносного зниження сцинтиграфічних об'ємів пухлини, коефіцієнт відносного зниження накопичення. Ці показники рекомендовано розраховувати двічі - до та після 2-х курсів Хт-лікування. При цьому необхідно враховувати, що позитивний ефект НАХТ найчастіше спостерігається в хворих зі значеннями "пухлина/фон" нижче 200% та індексом ретенції нижче 3.

4. Розроблений алгоритм, що визначає місце МСГ в комплексі променевих методів діагностики РМЗ у хворих з сумнівними або неінформативними даними МГ та УЗД, може бути використаний як для первинної діагностики, так і для контролю ефективності НАХТ.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Войт Н.Ю. Клінічний досвід застосування мамосцинтиграфії з ^99mTc-МІБІ та ^99mTc-карбомеком / О.І. Солодянникова, Д.О. Джужа, Н.Ю. Войт [та ін.] // Український радіологічний журнал. 2005. Т. 13, вип. 3. С. 485487. Особистий внесок здобувача: проведення обстеження хворих, клінічна та статистична оцінка отриманих результатів та оформлення роботи.

2. Войт Н.Ю. Маммосцинтиграфия с ^99mТс-метоксиизобутилизонитрилом и ^99mТс-карбомеком в комплексной диагностике рака молочной железы / [О.И. Солодянникова, Д.А. Джужа, Н.Ю. Войт, А.И. Костриба] // ХI з'їзд онкологів України: матеріали з'їзду. 29 трав. - 02 черв. 2006р., м. Судак, АР Крим. - К., 2006. - С. 96.

3. Войт Н.Ю. Радионуклидная визуализация в диагностике рака молочной железы / [О.И. Солодянникова, Н.Ю. Войт, Д.А. Джужа, Д.Л. Саган] // IV съезд онкологов и радиологов СНГ: избран. лекции и докл. - Баку, 28 сент. - 1 окт. 2006г. - Баку, 2006. - С. 128.

4. Voiyt N. Mammoscintigraphy with ^99mTc-MIBI and ^99mTc-carbomec in complex diagnostics of breast cancer / [O. Solodyannikova, N. Voiyt, D. Dzhuzha, A. Kostryba] // Eur. J. Nucl. Med. 2006. Vol. 33, Suppl. 2. P. 269.

5. Войт Н.Ю. Мамосцинтиграфія з ^99mТс-МІБІ, ^99mТс-карбомеком та ^99mТс-ГМПАО в комплексній діагностиці раку молочної залози / Н.Ю. Войт, Д.О. Джужа, О.І. Солодянникова // Актуальні проблеми ядерної медицини: матеріали наук. - практ. конф. з міжнар. участю, 2021 верес. 2006 р., м. Севастополь. - Опубл.: Променева діагностика, променева терапія: зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. - К., 2006. - С. 5253. Особистий внесок здобувача: проведення обстеження хворих, клінічна та статистична оцінка отриманих результатів та оформлення роботи.

6. Voit N. Radionuclide study of sentinal lymph nodes in breast cancer patients / Voit N. // Eur. J. Nucl. Med. 2007. Vol. 34, Suppl. 2. P. 316.

7. Войт Н.Ю. Позитронно-эмиссионная томография. Возможности клинического использования / [О.И. Солодянникова, Г.Г. Сукач, Ю.П. Северин, Н.Ю. Войт] // Актуальні питання використання сучасного рентгенологічного обладнання: наук. ст. та тези доп. (м. Ялта, 28-30 трав., 2007р.). Опубл.: Променева діагностика, променева терапія. - К., 2007. - С. 59-65.

С. 5965. Особистий внесок здобувача: автором проаналізовані зарубіжні літературні джерела, робота підготована до друку.

8. Войт Н.Ю. Мамосцинтиграфія в діагностиці раку молочної залози / Н.Ю. Войт, О.І. Солодянникова, Д.О. Джужа // Променева діагностика, променева терапія. 2007. № 4. С. 7074. Особистий внесок здобувача: автором проведені обстеження хворих, проаналізовані одержані дані, робота підготована до друку.

9. Войт Н.Ю. Кінетика ^99mTc-метоксиізобутилізонітрилу в пухлині хворих на рак молочної залози за даними мамосцинтиграфії / [О.І. Солодянникова, Д.О. Джужа, Н.Ю. Войт, В.В. Трацевський] // Променева діагностика, променева терапія. - 2008. № 1. - С. 6871. Особистий внесок здобувача: проведення обстеження хворих, клінічна та статистична оцінка отриманих результатів та оформлення роботи.

10. Войт Н.Ю. Мамосцинтиграфія з ^99mТс-МІБІ в оцінці ефективності хіміотерапевтичного лікування хворих на рак молочної залози / [О.І. Солодянникова, Н.Ю. Войт, Д.А. Джужа, Г.Г. Сукач] // Сучасні досягнення ядерної медицини: (наукові статті та тези доп.) наук. - практ. конф. з міжнар. участю, 30 вер. 1 жовт. 2008 р., м. Київ. - К., 2008. - С. 99102. Особистий внесок здобувача: автором проведені обстеження хворих, проаналізовані одержані дані, робота підготована до друку.

11. Voit N. Mammoscintigraphy in a prediction of chemoresistance in breast cancer patients / N. Voit, O. Solodyannikova, D. Dzuzha // Eur. J. Nucl. Med. 2008. Vol. 35, Suppl. 2. P. 311.

12. Войт Н.Ю. Радіонуклідна оцінка ефективності хіміотерапевтичного лікування хворих на рак молочної залози / [О.І. Солодянникова, Н.Ю. Войт, Д.А. Джужа, Г.Г. Сукач] // Матеріали Українського конгресу радіологів УКР'2009 (м. Київ, 13-17 черв. 2009р.). Опубл.: Променева діагностика, променева терапія: зб. наук. робіт Асоц. радіологів України. - К., 2009. - С. 168171.

Особистий внесок здобувача: автором проведені обстеження хворих, проаналізовані одержані дані.

13. Войт Н.Ю. Кількісні діагностичні показники мамосцинтиграфії з ^99mTc-МІБІ при оцінці ефективності неоад'ювантної хіміотерапії раку грудної залози / [О.І. Солодянникова, Д.О. Джужа, Н.Ю. Войт, О.А. Федько] // Сучасні досягнення ядерної медицини: зб. праць наук. - практ. конф., 2021 жов. 2009 р., м. Дніпропетровськ. - Опубл.: Укр. радіол. журн. - 2009. - Т. 17, вип. 3. С. 414 417. Особистий внесок здобувача: автором проведені обстеження хворих, проаналізовані одержані дані, робота підготована до друку.

Патент на винахід

1. Пат. № 24373 Україна, МПК А61В6/00. Спосіб радіонуклідної діагностики пухлин та лімфометастазів раку молочної залози / Войт Н.Ю., Солодянникова О.І., Джужа Д.О. № 0105U000555; заявл. 03. 03. 07; опубл. 25. 06. 07, Бюл. № 9.

2. Пат. № 42669. Україна, МПК А61В6/00. Спосіб прогнозування ефективності хіміотерапії у хворих на рак молочної залози / Войт Н.Ю., Солодянникова О.І., Джужа Д.О. № 0108U000194; заявл. 24. 03. 09; опубл. 10. 07. 09, Бюл. № 13.

Анотація

Войт Н.Ю. Можливості мамосцинтиграфії в первинній діагностиці і оцінці ефективності протипухлинного лікування у хворих на рак молочної залози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 23 - Променева діагностика, променева терапія. - Національний Інститут раку. - Київ, 2009 р.

Дисертація присвячена проблемам поліпшення радіонуклідної діагностики РМЗ за рахунок вдосконалення мамосцинтиграфії та розробки радіонуклідних критеріїв оцінки ефекту ХТ-лікування у даної категорії хворих.

Для вирішення завдань в ході роботи обстежено 136 хворих віком від 23 до 76 років. У 96 з них морфологічно веріфікований РМЗ. Групу умовного контролю склали 40 жінок з доброякісним ураженням молочних залоз - дифузним фіброаденоматозом, фіброзно-кістозною мастопатією, кістами молочних залоз.

Встановлено, що ^99mТс-МІБІ є найбільш оптимальним РФП за показниками діагностичної інформативності в порівнянні з ^99mTc- (V) ДМСА та ^99mTc-ГМПАО для проведення МСГ.

Виділені найбільш інформативні показники кінетики ^99mТс-МІБІ в пухлині молочної залози - індекс "пухлина/фон" та індекс ретенції. Доведено, що позитивний ефект НАХТ найчастіше спостерігається в хворих зі значеннями "пухлина/фон" нижче 200% та індексом ретенції нижче 3.

Розроблені кількісні критерії оцінки ефекту ХТ-лікування в хворих на РМЗ - коефіцієнт відносного зниження сцинтиграфічних об'ємів пухлини та коефіцієнт відносного зниження накопичення ^99mТс-МІБІ в пухлині при РМЗ, які рекомендовано розраховувати двічі - до та після 2-х курсів НАХТ.

Створений алгоритм, який визначає місце МСГ в комплексі променевих методів діагностики РМЗ у хворих з сумнівними або неінформативними даними МГ та УЗД.

Ключові слова: рак молочної залози, мамосцинтиграфія, показники кінетики, неоад'ювантна хіміотерапія.

Аннотация

Войт Н.Ю. Возможности маммосцинтиграфии в первичной диагностике и оценке эффективности противоопухолевого лечения у больных раком молочной железы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 23. - Лучевая диагностика, лучевая терапия. - Национальный институт рака. - Киев, 2009.

В диссертационной работе решается актуальная задача клинической радиологии и онкомаммологии - усовершенствование комплексной диагностики РМЖ у больных с малоинформативными результатами рентгенологического и ультразвукового исследования, а также использование данных статической и динамической МСГ для уточнения распространенности опухолевого процесса и оценки эффективности ХТ лечения.

В основу работы положены исследования 136 женщин с подозрением на опухолевое поражение молочных желез, которые проходили стационарное лечение или состояли на учете в Национальном институте рака с 2004 по 2009 гг. в возрасте от 23 до76 лет. У 96 из них в ходе обследования морфологически верифицирован РМЖ. Группу условного контроля составили 40 женщин с доброкачественными заболеваниями молочных желез - диффузный фиброаденоматоз, кисты молочных желез, фиброзно-кистозная мастопатия.

В зависимости от поставленных задач больные были разделены на 3 подгруппы. В первой подгруппе статическая МСГ по стандартному протоколу выполнялась с ^99mТс-МИБИ, ^99mTc- (V) ДМСА и ^99mTc-ГМПАО для определения наиболее информативного РФП. Во второй подгруппе динамическая МСГ с ^99mТс-МИБИ выполнена 20 женщинам, 10 - статическая с целью определения наиболее оптимальных параметров кинетики ^99mТс-МИБИ в опухолях при РМЖ. В третьей подгруппе статическая МСГ выполнена 30 пациенткам до и после двух курсов НАХТ с целью разработки радионуклидных критериев оценки эффективности противоопухолевого лечения.

МСГ выполнялась на эмиссионном компьютерном томографе "Е. САМ 180", фирмы "Siemens", с использованием низкоэнергетического параллельного высокоразрешающего коллиматора с энергией фотопика 140 кэВ.

Наиболее оптимальным РФП по показателям диагностической информативности определен ^99mТсМИБИ. При первичной диагностике РМЖ чувствительность МСГ с ^99mТс-МИБИ составила 90,6%, специфичность - 100%, точность 95,4%. Диагностическая эффективность ^99mТс- (V) ДМСА была несколько меньше: чувствительность - 85%, специфичность - 100%, точность - 86,2%. При использовании ^99mТс-ГМПАО чувствительность равнялась 81%, специфичность - 90%, точность 83,9%.

Определены наиболее оптимальные параметры кинетики ^99mТс-МИБИ в опухоли у больных РМЖ. Для оценки процессов накопления предложен индекс "опухоль/фон", для характеристики процесса выведения - индекс ретенции. При этом установлено, что низкий уровень накопления ^99mТс-МИБИ в опухоли до начала лечения (менее 200%) и невысокий индекс ретенции (менее 3) характерен для опухолей с хорошим ответом на НАХТ, что позволяет использовать параметры кинетики ^99mТс-МИБИ для прогнозирования эффекта ХТ-лечения.

Определены радионуклидные критерии для оценки эффективности ХТ-лечения у больных РМЖ: коэффициент относительного снижения накопления РФП (Кр) и относительного снижения сцинтиграфического объема очага (Кv), которые рекомендовано определять дважды - до и после двух курсов НАХТ.

Разработан алгоритм, определяющий место МСГ в комплексной диагностике опухоли при РМЖ, который может быть использован как на этапе первичного выявления опухоли, так и для наблюдения за больными при ХТлечении.

Ключевые слова: рак молочной железы, маммосцинтиграфия, параметры кинетики, неоадъювантная химиотерпия.

Summary

Voit N.Yu. Possibilities of scintimammography in primary diagnostic and estimation of efficiency of chemotherapy treatment breast cancer patients. Manuscript.

The thesis for a Candidate's degree in medical science by speciality 14. 01. 23. - Radiotherapy and radiodiagnostics. National Institute of Cancer. Kyiv, 2009.

The aim of this thesis was to improve complex breast cancer diagnostics among patients with the uninformative mammography and ultrasound findings. The dissertation is also devoted to assessment of the response of locally advanced breast cancer to neo-adjuvant chemotherapy using ^99mTc-MIBI kinetics parameters.

136 women with suspicion breast cancer, aged 23 to 76 years were included in this study. In 96 from them breast cancer was morphologically verified. The control group included 40 women with benign breast diseases - diffuse fibroadenomatosis, cysts and mastopathy.

Patients were divided into 3 sub-groups. In the first sub-group static SMG on standard protocol was done with ^99mTc-MIBI, ^99mTc- (V) DMSA and ^99mTc-HMPAO for determination most informative radio tracer. In the second sub-group dynamic SMG studies with ^99mTc-MIBI were performed in 20 women, 10 - static SMG with the aim of determination of the most optimal ^99mTc-MIBI kinetics' parameters. In the third sub-group static SMG was done in 30 breast cancer patients before and after 2 courses of neo-adjuvant chemotherapy using ^99mTc-MIBI.

Scintimammography with ^99mTc-MIBI in primary diagnostic of breast cancer shows sensitivity 90,6%, specificity - 100%, accuracy - 95,4%. Diagnostic efficiency of ^99mTc- (V) DMSA was a few less: sensitivity - 85%, specificity - 100%, accuracy - 86,2%. For the ^99mTc-HMPAO sensitivity was 81%, specificity - 90% and accuracy 83,9%.

Patients with good response to chemotherapy treatment (reduction of breast lesion ?50%) showed significantly lower index of retention (less 3) and tumour/background ratio (less 200%) of ^99mTc-MIBI before neo-adjuvant chemotherapy in comparison with those patients who had lesion reduction ?50%. These data allow using the kinetics parameters of ^99mTc-MIBI for prediction chemotherapy treatment response in breast cancer patients.

Coefficients of relative decline of accumulation (Kr) and relative decline of scintigraphic volume (Kv) ^99mTc-MIBI are possible to use for the estimation of neo-adjuvant chemotherapy efficiency in breast cancer patients.

The algorithm had been developed, which determines the place and the role of SMG in complex breast cancer diagnostics and can be used both on the stage of primary tumour diagnostic and for assessment and prediction of chemotherapy treatment.

Key words: breast cancer, scintimammography, kinetics parameters, neo-adjuvant chemotherapy.

Перелік умовних позначень і скорочень

ГМПАО		гексаметилпропиленаміноксима
ДМСА		дімеркаптосукциноацетат
Ір		індекс ретенції
Кр		коефіцієнт відносного зниження накопичення
Кv		коефіцієнт відносного зниження сцинтиграфічного об'єму
КТ		комп'ютерна томографія
МГ		мамографія
МІБІ		метоксиізобутілізонітріл
МРТ		магнітно-резонансна томографія
МСГ		маммосцинтиграфія
НАХТ		неоад'ювантна хіміотерапія
ОФЕКТ		однофотонна емісійна комп'ютерна томографія
РМЗ		рак молочної залози
РФП		радіофармпрепарат
УЗД		ультразвукова діагностика
ХТ		хіміотерапія

Размещено на Allbest.ru

...