Краніопластика фронтоорбітальних кісткових дефектів черепу (експериментальне та клінічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук України

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова»

УДК 616.715.5:617.76] - 089.844-092.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Краніопластика фронтоорбітальних кісткових дефектів черепу (експериментальне та клінічне дослідження)

14.01.05 -- нейрохірургія

Бабалян Юрій Олександрович

Київ 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема лікування тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) як в гострому періоді травматичної хвороби головного мозку, так і її наслідків у вигляді кісткових деформацій та дефектів залишається однією з найважливіших в нейрохірургії [Ромоданов А.П. та співавт., 1992; Коновалов О.М. та співавт., 2001, 2002; Педаченко Є.Г., 2003, 2007; Потапов О.О. та співавт., 2008]. Підвищення рівня дорожньо-транспортного та виробничого травматизму обумовлює помітне збільшення питомої ваги тяжкої ЧМТ і оперативних втручань, що призводить до збільшення кількості хворих з посттравматичними кістковими дефектами черепа [Педаченко Г.А., 1996; Ульянов В.В., 2002; Макаров А.Ю. та співавт., 2005; Поліщук М.Є. та співавт., 2007; Moyer J.S. et al., 2004]. Наростаючі в динаміці локальні та системні порушення гемо- та ліквородинаміки спричинюють розвиток багатокомпонентного синдрому «трепанованого черепа», часто резистентного до фармакологічної корекції [Беавогі К., 1994; Біттіров А.С. та співавт., 2005, 2006].

Складна просторова конфігурація кісткових дефектів фронтоорбітальної ділянки черепа, що призводять до порушення межі між інтракраніальним, орбітальним простором і простором придаткових пазух носа, значний «косметичний дефіцит» і висока частота гнійно-запальних ускладнень обумовили виділення фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа (ФОКДЧ) в окрему групу [Caffo M. et al., 2003; Єолчіян С.А., 2005; Бєльченко В.О., 2006; Cіпітий В.І., 2007].

Краніопластика є одним з найважливіших етапів хірургічної реабілітації пацієнтів з наслідками ЧМТ, вона спрямована на відновлення вихідних умов функціонування мозку в герметичній порожнині черепа [Коновалов О.М. та співавт., 2002; Марков О.В., 2006]. Причиною зниження працездатності хворих з наслідками ЧМТ, з кістковими дефектами черепа є неврологічні та психічні розлади, 50% яких регресують після виконання краніопластики [Красношлик П.В., 2003]. Зниження якості життя хворих з наслідками ЧМТ, високий відсоток інвалідизації -- до 40% -- зумовлені наявністю посттравматичного дефекту черепа та надають проблемі як медичної, так і соціальної значущості [Касумов Р.Д., 2005; Ліхтерман Л.Б. та співавт., 2003, 2005].

Удосконалення методів дослідження та хірургічної техніки дозволили розробити та впровадити в клінічну практику багато способів краніопластики [Краснов А.Ф. та співавт., 2002; Кравчук А.Д. та співавт., 2006; Mateјcik V., 2007]. Водночас складні за конфігурацією, з високим ризиком гнійно-запальних ускладнень, ФОКДЧ тривалий час залишалися невирішеною проблемою [Сіпітий В.І., 2005, 2007; Lacerda Leal P.R. et al., 2007].

Застосування різних варіантів закриття травматичних дефектів склепіння та основи черепа (титановими, акриловими, силіконовими імплантатами, окістям, скроневим м'язом, тканинами очної ямки, сальником, заклеювання фібрин-тромбіновим клеєм та ін.) сприяло поліпшенню результатів хірургічного лікування [D'Urso et al., 2000; Бєлов О.І., 2002; Бєльченко В.О., 2006; Єолчіян С.А., 2005, 2007]. Проте, досі ще тривають пошуки матеріалу та способу моделювання імплантатів для хірургічного лікування хворих з фронтоорбітальними кістковими дефектами черепа (ФОКДЧ) [Сіпітий В.І., 2005].

Отже, удосконалення способів хірургічного лікування ФОКДЧ слід вважати актуальним та таким, що потребує поглибленого вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної НДР Харківського національного медичного університету МОЗ України (ХНМУ) «Розробка методів лікування та профілактики поширених захворювань» (№ держреєстрації 0100U003484) та виконана в рамках галузевої науково-технічної програми МОЗ і АМН України «Медична допомога при черепно-мозковій травмі», Наказ № 556/52 від 11.08.2006 р.

Мета і завдання дослідження: поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з фронтоорбітальними кістковими дефектами черепа.

Завдання дослідження:

1. Провести експериментальне обґрунтування можливості використання корундових імплантатів для краніопластики кісткових дефектів фронтоорбітальної локалізації.

2. Визначити інформативність методик дво- та тривимірної комп'ютерної томографії (КТ) в діагностиці ФОКДЧ.

3. Розробити та впровадити в клінічну практику програму комп'ютерно-математичного моделювання об'єму, площі та конфігурації корундових імплантатів для краніопластики ФОКДЧ. Розробити алгоритм застосування методик дво- та тривимірної КТ при моделюванні корундових імплантатів для краніопластики ФОКДЧ.

4. Розробити та впровадити в клінічну практику спосіб краніопластики ФОКДЧ корундовими імплантатами з застосуванням методики комп'ютерно-математичного моделювання.

5. Вивчити найближчі та віддалені результати проведеного хірургічного лікування хворих з ФОКДЧ.

Об'єкт дослідження -- наслідки ЧМТ.

Предмет дослідження -- експериментальний та у хворих з наслідками ЧМТ посттравматичний ФОКДЧ.

Методи дослідження: якісний гістологічний -- оцінювання вираженості репаративних, запальних змін в мікропрепаратах тканин кролів породи шиншила; метод ревізії післяопераційної рани з макроскопією -- оцінювання вираженості рубцево-спайкових, запальних змін м'яких тканин у зоні краніопластики в умовах експерименту; загальноклінічний -- збирання й обробка інформації про хворих з ФОКДЧ; рентгенологічний -- оцінювання величини та типу дефекту лускатої та орбітальної частини лобової кістки, стінок очної ямки, оптичного каналу, лобових пазух; рентгенівська КТ -- оцінювання морфологічних змін лобових часток мозку та візуалізація ФОКДЧ з можливістю їх об'ємної реконструкції; статистичний -- обробка та верифікація отриманих даних на ПЕОМ за допомогою стандартних пакетів прикладних програм Statgrafics plus 7/0. Статистичну значущість показників оцінювали з використанням параметричного двобічного критерію Ст'юдента. Різницю в показниках вважали вірогідною при t?1,96 та рівні вірогідності висновків 95,0% та Р?0,05.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше експериментально обґрунтована ефективність застосування корундової кераміки для краніопластики ФОКДЧ. Розширений напрямок краніопластики ФОКДЧ шляхом розробки нової методики комп'ютерно-математичного моделювання об'єму, площі та конфігурації корундових імплантатів (Патент України на винахід 79131). Розроблено та вперше апробовано спосіб краніопластики ФОКДЧ корундовими імплантатами з застосуванням методики комп'ютерно-математичного моделювання імплантатів (Патент України на винахід 75748).

Практичне значення отриманих результатів. На основі порівняльного аналізу результатів краніопластики ФОКДЧ з використанням різних матеріалів в умовах лабораторного експерименту визначено високу ефективність застосування корундової кераміки як пластичного матеріалу. Експериментально обґрунтовано можливість проведення ортотопічної краніопластики ФОКДЧ і твердої мозкової оболонки з використанням корундової кераміки для закриття кісткового дефекту та покриття “Тахокомб” для пластики оболонкового дефекту, що не ускладнювало перебіг процесу заживлення рани. Виявлено, що СКТ є інформативною методикою обстеження хворих з ФОКДЧ, її застосування показане при дефектах, що поширюються глибше передньої 1/3 верхньої стінки очної ямки. На основі математичних розрахунків геометричних параметрів корундових імплантатів з використанням комп'ютерно-томографічних сканів, як первинної інформації, розроблено та впроваджено програму комп'ютерно-математичного моделювання імплантатів для краніопластики ФОКДЧ. Розроблено, експериментально обґрунтовано та впроваджено в клінічну нейрохірургічну практику спосіб пластики ФОКДЧ, що включає передопераційне комп'ютерно-математичне моделювання імплантатів і подальшу краніопластику корундовими імплантатами. Спосіб може бути практично виконаний, дозволяє поліпшити рівень соціально-трудової реабілітації, якість життя пацієнтів.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконані патентно-інформаційний пошук за проблемою краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепу та аналіз клінічних, інструментальних даних. Самостійно виконані всі оперативні втручання на лабораторних тваринах (кролі породи шиншила), забір гістологічного матеріалу, аналіз результатів лабораторного експерименту. Розроблено у співавторстві оригінальний спосіб пластики фронтоорбітальних кісткових дефектів (Патент України на винахід 75748) та спосіб нейрохірургічного планування при проведенні реконструктивних втручань при пластиці фронтоорбітальних кісткових дефектів (Патент України на винахід 79131).

Експериментальне дослідження на всіх етапах проведено на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (ХМАПО), разом з кафедрою патологічної анатомії ХНМУ, клінічне дослідження проводилось у нейрохірургічному відділенні КУОЗ Харківської обласної клінічної лікарні, що є клінічною базою кафедри нейрохірургії ХНМУ. Програма комп'ютерно-математичного моделювання об'єму, площі та конфігурації корундових імплантатів для краніопластики ФОКДЧ була розроблена за участю співробітників кафедри біомедичних електронних приладів та систем Харківського національного університету радіоелектроніки.

Методологічна структура роботи та використані методичні прийоми, а також ідея краніопластики ФОКДЧ корундовими імплантатами з передопераційним комп'ютерно-математичним моделюванням належать завідувачу кафедри нейрохірургії ХНМУ, Заслуженому діячу науки та техніки України д-р мед. наук, проф. В. І. Сіпітому. Автор висловлює глибоку подяку науковому керівнику за наукову та консультативну допомогу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на 13th World Congress of Neurological Surgery (Marakesh, 2005); науково-практичній конференції «Поленовские чтения» (Санкт-Петербург, 2005, 2007); V ювілейній конференції, присвяченій 110-річчю Харківської обласної клінічної лікарні (Харків, 2006), ІV з'їзді нейрохірургів Росії (Москва, 2006); ХI конгресі Світової федерації Українських лікарських товариств (Полтава, 2006); науково-практичній конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2007, 2008); науково-практичній конференції нейрохірургів України «Критерії якості життя хворих після нейрохірургічних втручань» (Коктебель, 2007); науково-практичній конференції молодих вчених «Медична наука: сучасні досягнення та інновації» (Харків, 2007); 8th Congress of the European Scull Base Society (Prague, 2007), засіданні Харківського осередку Української асоціації нейрохірургів (Харків, 2008).

Видано методичні вказівки «Краніопластика фронтоорбітальних дефектів кісток черепа» (Харків, 2008). Основні положення дисертації використовуються у процесі викладання та науковій діяльності на кафедрі нейрохірургії ХНМУ.

Спосіб краніопластики ФОКДЧ корундовими імплантатами з передопераційним комп'ютерно-математичним моделюванням впроваджено в клінічну практику відділення нейрохірургії КУОЗ Харківської обласної клінічної лікарні, ІІ нейрохірургічного відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Апробація дисертації відбулася на спільному засіданні кафедр нейрохірургії, неврології, травматології з курсом воєнно-польової хірургії, кафедри офтальмології ХНМУ та кафедри офтальмології ХМАПО (витяг з протоколу №1 від 21.12.2007 р.) та на засіданні Вченої ради ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» спільно з кафедрами нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (протокол №10 від 4 квітня 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 11 друкованих працях, у тому числі 6 статей в наукових журналах, регламентованих ВАК України, 2 патенти на винахід України, 3 тези доповідей на з'їздах і конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 170 сторінках машинопису, містить 17 таблиць і 58 ілюстрацій. Складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, підсумку, висновків і 9 додатків. Список використаних джерел літератури містить 200 найменувань, з них 125 -- кирилицею та 75 -- латиницею.

Основний зміст дисертації

Матеріал та методи дослідження. Проведене дослідження складається з двох частин: експериментальне та клінічне. Експериментальне дослідження проведено в умовах центральної науково-дослідної лабораторії ХМАПО в 3-місячний термін на 60 лабораторних тваринах -- кролях породи шиншила у 2 етапи по 60 оперативних втручань кожний: деструктивний і реконструктивний. Середній вік тварин становив (16±2,44) міс., жива маса -- (2200,0±347,5) г.

Оперативні втручання проводилися в умовах загальної анестезії каліпсолом у дозі 10 мг/кг внутрішньом'язово, що забезпечувало необхідну адинамію та попереджувало ноцицептивні, нейровегетативні реакції.

Деструктивний етап був виконаний 36 лабораторним тваринам -- кісткова фронтоорбітальна резекцій, та 24 -- кісткова фронтоорбітальна резекція і дуротомія зі створенням оболонкового дефекту площею до 2 см2 у межах кісткового вікна.

Реконструктивний етап проводився на 7-му добу післяопераційного періоду, що дозволяло попередити втрати лабораторного матеріалу, зумовлені первинною інфекцією в рані, менінгітом, ускладненнями загальної анестезії деструктивного етапу. На реконструктивному етапі всіх лабораторних тварин розподілили на 5 груп по 12 штук у кожній згідно з 5 типами відновлювальних втручань із застосуванням різних пластичних матеріалів:

1 група -- краніопластика імплантатом з корундової кераміки (ВАТ «УкрНДІ вогнетривів ім. А.С. Бережного», Україна, Харків);

2 група -- краніопластика титановим імплантатом («Конмет», Росія, Москва);

3 група -- краніопластика імплантатом з протакрилу-М («СВЕМА», Україна, Харків);

4 група -- ортотопічна краніопластика імплантатом з корундової кераміки (ВАТ «УкрНДІ вогнетривів ім. А.С. Бережного», Україна, Харків) та ранове покриття “Тахокомб” (“Nycomed”, Austria);

5 група -- ортотопічна краніопластика імплантатом з корундової кераміки (ВАТ «УкрНДІ вогнетривів ім. А.С. Бережного», Україна, Харків) і формалінізований гомотрансплантат твердої мозкової оболонки (консервація в слабкому, 5% розчині, формаліну, експозиція 1 міс.).

Забір гістологічного матеріалу (тверда мозкова оболонка, окістя очної ямки, окістя лобової кістки, маргінальна кісткова тканина, підлегла речовина головного мозку (в 4, 5 групах) виконувався в умовах іn vivo (медикаментозна седація) на 14, 30 та 90-ту добу, що відповідало стандартним етапам саногенних реакцій, дозволяло виявити і оцінити розвиток основних гнійно-запальних, реактивних рубцево-спайкових патологічних процесів. У кожний термін (14, 30 і 90-та доба) виводили з експерименту по 4 лабораторні тварини з кожної групи.

Для стандартизованого оцінювання результатів краніопластики в залежності від вираженості запальних змін м'яких тканин у зоні відновлювального втручання на різних етапах післяопераційного періоду застосована 6-бальна шкала оцінок (табл. 1) з розрахунком абсолютних (у балах, max -- 6 балів) і відносних показників (у %, max -- 100%), що дозволяло об'єктизувати особливості перебігу процесу заживлення в рані (табл. 2).

Таблиця 1. Бальна оцінка запальних змін м'яких тканин у зоні краніопластики

Бал	Стан
1	Відрив імплантата
2	Крайовий остеомієліт у прилеглих до імплантата кістках черепа
3	Неспроможність імплантата з глибокою інфекцією в рані
4	Підапоневротичне скупчення транссудату в ділянці операції
5	Місцеві шкірні запальні зміни
6	Відсутність запальних явищ у ділянці операції

Представлена шкала оцінки запальних змін у зоні краніопластики є модифікованою автором шкалою оцінок М.Ф. Макаренка (1994). Так, завдяки особливостям застосованих у нашому експериментальному дослідженні імплантатів (небіодеградуючих матеріалів), були виключені поняття лізису трансплантатів, а з урахуванням відсутності септичних реакцій у лабораторних тварин в умовах експерименту -- будь-які запальні зміни поза ділянкою операції.

Таблиця 2. Оцінка запальних змін м'яких тканин у зоні краніопластики в різні строки післяопераційного періоду

Група тварин, (n=12)	Стан м'яких тканин в терміни післяопераційного періоду, доба
	14	30	90
	(± дхО), балів	(М±m), %	(± дхО), балів	(М±m),%	(± дхО), балів	(М±m), %
1	5,5±1,3	91,7±5,6	6,0±0	95,8±2,9	6,0±0	94,4±2,7
2	6,0±0	100	5,0±2,6	91,7±4,0	6,0±0	92,7±1,9
3	4,5±1,3	75,0±8,8*	2,75±2,88	60,4±7,1#	6,0±0	73,6±5,2**
4	5,5±1,3	91,7±5,6	6,0±0	95,8±2,9?	6,0±0	94,4±2,7
5	5,5±1,3	91,7±5,6	3,75±3,42	77,1±6,1	6,0±0	84,7±4,2**

Примітка. * -- достовірність різниці в ранньому періоді за групами порівняння (не менш, ніж Р<0,001); # -- у відстроченому періоді за групами порівняння, (не менш ніж Р<0,001); ? -- у відстроченому періоді між 3 та 5 групами (не менш ніж р<0,05); ** -- у віддаленому періоді за групами порівняння (не менш ніж р<0,05)

Аналіз результатів краніопластики ФОКДЧ з застосуванням різних пластичних матеріалів в умовах лабораторного експерименту показав наступне:

- при використанні корундової кераміки для пластики ФОКДЧ стан м'яких тканин в ділянці операції мав високу оцінку (94,4%), інфекційно-запальних ускладнень в умовах експерименту не відмічено;

- при використанні титану для пластики ФОКДЧ, незважаючи на високу оцінку (92,7%) стану м'яких тканин у зоні краніопластики, низьку частоту септичних ускладнень, відмічені виражені рубцево-спайкові реакції з боку окістя очної ямки, твердої мозкової оболонки та окістя лобової ділянки;

- при хірургічному лікуванні ФОКДЧ з використанням акрилових імплантатів стан м'яких тканин зони краніопластики оцінювався як найбільш низький (73,6%). У терміни спостереження 14, 30, 90 діб частота ускладненого перебігу післяопераційного періоду була високою (до 25%);

- поєднання корундової кераміки з покриттям “Тахокомб” для ортотопічної краніопластики ФОКДЧ з дотриманням принципу пошаровості відновлення анатомо-топографічних взаємовідношень в зоні операції не ускладнювало перебіг процесу заживлення рани і не викликало посилення тканинних реакцій.

Клінічне дослідження виконано на базі нейрохірургічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні на 32 пацієнтах з ФОКДЧ віком від 7 до 70 років, з медіаною (27,2±13,7) років. Демографічна статистика показує переважання серед постраждалих чоловіків -- 27 осіб (85,6%), та домінування найбільш соціально значущої частини населення -- 15-29 років -- 19 осіб (59,4%).

Більшість пацієнтів були госпіталізовані у строки більше 2 місяців від моменту отримання травми -- 20 (62,5%) випадків, до 2 місяців -- 12 (37,5%).

За розмірами ФОКДЧ поділяли на малі (<10 см2) -- у 5 (15,6%) пацієнтів, середні (від 10 до 30 см2) -- у 17 (53,1%), великі (від 30 до 60 см2) -- у 7 (21,8%), поширені (понад 60 см2) -- у 3 (9,5%). На момент пластики виражена рубцева деформація м'яких тканин фронтоорбітальної ділянки черепа відмічалась у 4 (12,5%) пацієнтів, помірна -- у 11 (34,3%). За локалізацією ФОКДЧ поділялися на правосторонні -- 8 (25%), лівосторонні -- 12 (37,5%), двобічні -- 12 (37,5%) випадків. По відношенню до лобових пазух кісткові дефекти розподілялися на поєднані, з ураженням лобових пазух -- 17 (53,1%), без ураження лобових пазух -- 15 (46,9%). При цьому дефекти, що поширювались на одну лобову пазуху були в 11 (34,3%) потерпілих, обидві лобові пазухи -- у 6 (18,7%), з ізольованим ураженням зовнішньої -- у 1 (3,1%), внутрішньої -- у(6,2%), обох стінок лобової пазухи -- у 14 (43,7%).

Усім 32 хворим виконувалося комплексне клініко-інструментальне обстеження, яке включало клініко-неврологічний, нейроофтальмологічний огляди, консультацію отоларинголога, анестезіолога, краніографію, покрокову КТ з використанням комп'ютерного томографа СТ МАХ (General Electric, USA) або СРТ-1010 (Україна, м. Київ). У 12 (37,5%) випадках виконували СКТ на томографі Somatom Emotion (Siemens, Germany).

Аналіз результатів нейрорентгенологічного обстеження 32 хворих показав недостатню інформативність рентгенографії черепа в таких випадках: при поширенні ФОКДЧ на верхню стінку очної ямки за межі краю брови -- в 2 (6,3%) спостереженнях, при оцінюванні повного об'єму площі дефекту верхньої стінки очної ямки -- у 6 (18,7%); при діагностиці ступеня ушкодження задньої стінки лобової пазухи -- у 5 (15,6%) випадках.

Рентгенографія черепа і очних ямок у всіх трьох (9,3%) випадках дозволяло припустити крайові деформації з неусуненою компресією по краю дефекту, проте не давало можливості визначити величину зміщення кісткових фрагментів, ступінь порушення сферичності та деформації парабазальних відділів.

Застосування покрокової двовимірної комп'ютерної томографії головного мозку та очних ямок розширило можливості діагностики ФОКДЧ і дозволило визначити величину зміщення кісткових фрагментів і деформації парабазальних відділів черепа, ступінь ушкодження задньої стінки лобової пазухи, що збігалося з інтраопераційними знахідками. Це давало можливість адекватної візуалізації верхньої стінки очної ямки з визначенням повного об'єму та площі її дефекту в усіх 28 (87,5%) спостереженнях, коли дефект обмежувався 1/3 передньої частини верхньої стінки очної ямки. За наявності поширених дефектів, що займають більше 1/3 передньої частини верхньої стінки очної ямки, в 2 (6,3%) випадках розрахункова площа дефекту точно не визначалася. Це пояснюється складним дугоподібним рельєфом верхньої стінки очної ямки з виключно малою товщиною кістки (0,3-0,5 мм).

Використання методики СКТ додало суттєвих переваг діагностиці ФОКДЧ. У нашому дослідженні застосування СКТ головного мозку та очної ямки дозволило у всіх 12 (37,5%) випадках визначити зміщення кісткових фрагментів і деформації парабазальних відділів і ступеню ушкодження задньої стінки лобової пазухи, адекватну візуалізацію верхньої стінки очної ямки з розрахунком повного об'єму та площі її дефекту.

Складна просторова конфігурація поєднаних кісткових дефектів склепіння черепа та верхньої стінки очної ямки зумовлювала необхідність застосування методик моделювання форми з визначенням геометричних параметрів імплантатів (товщину, ширину, висоту, сферичність) для краніопластики.

Проблема моделювання керамічних імплантатів для краніопластики ФОКДЧ була вирішена шляхом розробки авторського програмного забезпечення (Патент на винахід України 79131) з використанням комп'ютерно-томографічних сканів як первинної інформації, що дозволяє розраховувати параметри імплантатів у напівавтоматичному режимі, виконувати дво- та тривимірну візуалізацію об'ємної моделі кісткового дефекту і формувати вихідні дані для виготовлення імплантата.

Для оптимізації проведення високоточного моделювання був розроблений і впроваджений алгоритм застосування комп'ютерно-томографічних досліджень при комп'ютерно-математичному моделюванні імплантатів:

- для високоточного моделювання імплантатів (похибка менше 10%) з метою краніопластики ФОКДЧ необхідним є використання методики тривимірної спіральної КТ з кроком сканування фронтоорбітальної ділянки черепа 1 мм та менше;

- ФОКДЧ із залученням 1/3 передньої частини верхньої стінки очної ямки -- можливе моделювання імплантата на основі даних сканування на двовимірному комп'ютерному томографі;

- ФОКДЧ із залученням більше 1/3 передньої частини верхньої стінки очної ямки -- необхідним є моделювання імплантата тільки на основі даних сканування на тривимірному спіральному комп'ютерному томографі.

У клініці нейрохірургії ХНМУ був клінічно апробований та впроваджений спосіб краніопластики ФОКДЧ корундовими імплантатами з застосуванням методики комп'ютерно-математичного моделювання (Патенти України на винахід 75748 та 79131). Проведено 32 відновних оперативних втручання.

Реконструктивні оперативні втручання при ФОКДЧ виконувались у строки від 24 діб до 5 років від моменту ЧМТ. Переважно пізній характер краніопластики був обумовлений високим ризиком інфекційно-запальних ускладнень у хворих з наслідками тяжкої фронтобазальної травми (синусит, посттравматичний менінгіт, менінгоенцефаліт, інфекційно-запальні ураження очної ямки тощо), переважанням сільського контингенту -- 30 (93,7%) пацієнтів, частині з яких, а саме 12 (37,5%), резекційні оперативні втручання виконувалися в умовах центральних районних лікарень з подальшою відстроченою госпіталізацією в обласну клінічну лікарню.

Усі оперативні втручання проводились в умовах внутрішньовенної анестезії з штучною вентиляцією легень. Розріз м'яких тканин виконувався по старому післяопераційному рубцю з висіканням останнього. Виділялися краї кісткового вікна, виконувався зовнішній менінгеоліз. В залежності від клініко-інструментальних даних (кістозний арахноїдит, наявність поверхневих внутрішньомозкових штучних тіл з ризиком пізнього абсцедування та міграції, дефекти твердої мозкової оболонки з формуванням грубого оболонково-мозкового рубця) проводили менінгоенцефалолізис. Потім в кістковий дефект укладали передопераційно-модельований корундовий імплантат. Керамічний імплантат фіксували кістковими швами по периметру конвекситальної частини ФОКДЧ в 4-5 точках (в залежності від площі дефекту). Встановлювали на 24 години та виводили через контрапертури (відступивши на 5 см від краю розрізу по волосистій частині голови) активні підапоневротичні силіконові трубчасті дренажі. Накладали пошарові шви на м'які тканини.

Для отримання об'єктивної оцінки результатів краніопластики ФОКДЧ був виконаний аналіз найближчих та віддалених результатів. Найближчі результати оцінювали за даними клініко-інструментального обстеження через 1 місяць після краніопластики. Віддалені результати оцінювались вивченням катамнезу впродовж 12 місяців.

Одним з основних критеріїв ефективності відновлювального лікування пацієнтів з наслідками тяжкої ЧМТ у вигляді посттравматичних ФОКДЧ є оцінка якості життя.

Аналіз якості життя у нашій роботі проводився в передопераційному періоді та при контрольних оглядах у строки 1, 3, 12 місяців, за шкалою наслідків Глазго (табл. 3).

Відновлення герметичності порожнини черепа та усунення косметичного дефекту обумовило зменшення функціональних неврологічних і нейропсихологічних порушень з підвищенням якості життя хворих у віддаленому періоді. Хороше відновлення у 12-місячний термін після операції встановлене у 22 (68,8%) хворих, яке проявлялось значним регресом насамперед метеопатичного, астенічного та психопатологічного синдромів. Усунення синдрому «трепанованого черепа» з активною медикаментозною та фізичною реабілітацією рухових порушень дозволило перевести одного (3,1%) пацієнта з глибокою інвалідизацією в 12-місячний термін у групу помірної інвалідизації з повною незалежністю в повсякденній життєдіяльності. Група хворих -- 10 (31,3%) пацієнтів, у яких збереглися критерії помірної інвалідизації через 12 місяців після краніопластики ФОКДЧ, характеризувалася посттравматичними вираженими проявами судомного, психоорганічного синдрому з емоційно-вольовими порушенями. Така клінічна симптоматика, незважаючи на позитивні зміни в післяопераційному періоді у настрої, проявах ініціативи до свого одужання, з частковою або повною редукцією пароксизмальної активності головного мозку, порушень сну, не дозволяли досягти адекватної трудової реабілітації потерпілих.

краніопластика фронтоорбітальний дефект череп

Таблиця 3. Оцінка якості життя пацієнтів за шкалою наслідків Глазго в перед- та післяопераційному періодах (n=32)

Вихід, балів	Передопераційний період	Строки після краніопластики, міс.
		1	3	12
	абс.	(P±m), %	абс.	(P±m), %	абс.	(P±m), %	абс.	(P±m), %
Глибока інвалідизація (3 бали)	1	3,1	1	3,1	1	3,1	--	--
Помірна інвалідизація (4 бали)	25	78,1±7,3	17	53,1±8,8	14	43,8±8,8	10	31,3±8,2*#
Добре відновлення (5 балів)	6	18,8±6,9	14	43,8±8,8*	17	53,1±8,8	22	68,8±8,2*#

Примітка. Летальних випадків та вегетативного статусу не було. Р<0,001; * -- вірогідність різниці порівняно з передопераційним періодом; # -- порівняно з даними контрольного огляду через 1 місяць після краніопластики ФОКДЧ

Для об'єктивізації ступеня герметизації ФОКДЧ корундовими імплантатами згідно з концепцією доказової медицини були введені такі відносні параметри реконструкції:

- коефіцієнт контакту по периметру (Кп), який характеризує ступінь прилягання імплантата до кістки уздовж периметру ділянки, що відновлюється, та показує ступінь контакту імплантата з кісткою. Обчислюється за формулою

де I -- кількість томографічних сканів, взятих до розрахунків; N -- кількість ділянок периметра імплантата довжиною li,n на вибраному i-тому томографічному скані, які відповідають умові наявності проміжку ?i,n ?2 мм; L -- загальна довжина периметра імплантата;

- коефіцієнт точності відновлення поверхні ФОКДЧ (Кs), який характеризує косметичний аспект реконструкції та інтегральну оцінку розбіжності показників сферичності розрахункового та фактичного (встановленого) імплантата

де I -- кількість томографічних сканів, взятих до розрахунків; RРi та Rеi -- радіуси кривизни поверхонь фактичного та розрахункового імплантата на і-тому томографічому скані; -- середнє значення радіуса кривизни поверхні розрахункового імплантата.

Геометричні дані обчислено за допомогою стандартних програмних засобів для роботи з томографічними зображеннями, які входять до складу пакетів програмного забезпечення комп'ютерних томографів (табл. 4). При цьому максимальні значення похибок реконструкції не перевищували 12,51%, а середні становили 6ч7% за довірчими інтервалами ±0,81 та 0,68%, що покривають розподіл коефіцієнтів Кп та Кs з надійністю г = 0,95.

Косметичний ефект у 28 (87,5%) випадках суб'єктивно оцінений пацієнтами як добрий, у 4 (12,5%) -- як задовільний, що пояснювалося вираженою рубцевою деформацією м'яких тканин верхньої та середньої зон обличчя.

Таблиця 4. Оцінка розподілу показників якості реконструкції ФОКДЧ

Показник	Кп, %	Кs, %
	6,67	7,02
	2,25	1,89
	0,81	0,68
	5,85	6,34
	7,48	7,71

У 2 (6,3%) випадках відмічалися підапоневротичні скупчення транссудату, що вимагало повторних пункційних аспірацій з введенням антибактеріального препарату (левоміцетину гідрохлориду -- 100 мг) для профілактики гнійно-запальних ускладнень і гідрокортизону ацетату (2,5% -- 1 мл) з метою зменшення другої (судинної) фази асептичних запальних реакцій. В обох випадках така тактика призвела до санації явищ транссудації в ранньому післеопераційному періоді.

У 2 (6,3%) спостереженнях у відстроченому періоді виникла активізація глибокої інфекції в рані з трофічними порушеннями покривних тканин, які призвели до екстирпації імплантата в одному (3,1%) випадку. У другого хворого, який був госпіталізованого до стаціонару через 2 місяці з гнійною норицею в проекції імплантату, при повторній покроковій КТ головного мозку діагностовано гострий фронтит. Санація інфекції в рані після накладання фронтоназального співустя, дозволила зберегти імплантат.

В обох випадках гнійно-запальних ускладнень після краніопластики посттравматичних ФОКДЧ у хворих в анамнезі відмічався ускладнений перебіг гострого періоду травматичної хвороби головного мозку з ліквореєю та остеомієлітом.

Висновки

У дисертаційній роботі експериментально обґрунтовано та запропоновано вирішення важливої наукової задачі -- підвищення ефективності нейрохірургічного лікування хворих з фронтоорбітальними кістковими дефектами черепа шляхом застосування корундової кераміки та проведення передопераційного комп'ютерно-математичного моделювання імплантатів.

1. На основі аналізу результатів краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа з застосуванням різних матеріалів в умовах лабораторного експерименту визначено високу ефективність застосування корундової кераміки як пластичного матеріалу. Отримано високі оцінки стану м'яких тканин в ділянці відновлювальної операції (94,4%), з відсутністю інфекційно-запальних ускладнень в умовах експерименту.

2. Експериментально обґрунтовано можливість проведення ортотопічної краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа та твердої мозкової оболонки з використанням корундової кераміки для закриття кісткового дефекту та покриття “Тахокомб” для пластики оболонкового дефекту, що не ускладнювало перебіг відновного процесу в рані.

3. Показано, що застосування покрокової двовимірної комп'ютерної томографії дозволяє достовірно діагностувати площу та конфігурацію кісткового дефекту, що не виходить за межі 1/3 передньої частини верхньої стінки очної ямки. Спіральна комп'ютерна томографія є ефективною методикою обстеження хворих з фронтоорбітальними кістковими дефектами черепа та абсолютно показана при дефектах, що поширюються глибше 1/3 передньої частини верхньої стінки очної ямки.

4. На основі розрахунків величин абсолютної середньої процентної похибки та аналізу математичних аспектів визначення геометричних параметрів імплантатів для краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа визначено необхідність застосування методики тривимірної спіральної комп'ютерної томографії з кроком сканування фронтоорбітальної ділянки черепа 1 мм та менше для високоточного (похибка менше 10%) моделювання імплантатів.

5. Виявлено, що використання комп'ютерно-математичного моделювання імплантатів дозволяє досягти герметичного закриття фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа з високими значеннями коефіцієнтів контакту за периметром (6,67±2,25) та точності відновлення поверхні кісткового дефекту (7,02±1,89) в результаті краніопластики.

6. На основі аналізу нейрохірургічного лікування 32 пацієнтів показано, що спосіб краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа з застосуванням корундових імплантатів та передопераційного комп'ютерно-математичного моделювання дозволяє підвищити ефективність хірургічного лікування та поліпшити якість життя пацієнтів.

Практичні рекомендації

1. Згідно з результатами експериментального дослідження, корундова кераміка може застосовуватися для краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа.

2. Хворим з фронтоорбітальними кістковими дефектами черепа, що поширюються більше ніж на 1/3 передньої частини верхньої стінки очної ямки, яким проводиться хірургічне лікування, необхідно виконувати комплексне обстеження з обов'язковим проведенням СКТ та побудовою тривимірних реконструкцій внутрішньої та зовнішньої поверхонь черепа.

3. Складна просторова анатомія та геометрія фронтоорбітальної ділянки черепа потребують застосування методики передопераційного комп'ютерно-математичного моделювання імплантатів для краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Бабалян Ю. О. Краніопластика фронто-орбітальних кісткових дефектів черепу / Бабалян Ю. О. // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених, 22 лист. 2007 р., Харків. -- Х., 2007. -- С. 7.

2. Компьютерно-математическое моделирование имплантатов для краниопластики фронто-орбитальных дефектов / Сипитый В. И., Бабалян Ю. А., Гунько Б. В., Аврунин О. Г. // V ювілейна конференція, присвяч. 110-річчю Харківської обл. клін. лікарні, Харків, 2-3 лист. 2006 р.: тези доп. -- Х., 2006. -- С. 64--65.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

3. Краниопластика фронтоорбитальных костных дефектов черепа с применением методики компьютерно-математического моделирования имплантатов из корундовой керамики / Сипитый В. И., Бабалян Ю. О., Гунько Б. В., Аврунін О. Г. // Медицина cьогодні і завтра. -- 2007. -- №3-4 (18). -- С. 36--40.

(Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні клінічних спостережень, збиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

4. Нейрорентгенологічна діагностика посттравматичних фронтоорбітальних дефектів кісток черепа / В. І. Сіпітий, Ю. О. Бабалян, В. В. Воробйов, І. І. Каліновська // Укр. радіол. журн. -- 2007. -- №3. -- С. 295--300.

(Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні клінічних спостережень, збиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

5. Пат. 75748 Україна, МПК А 61 В 17/88. Спосіб пластики фронто-орбітальних кісткових дефектів / Сіпітий В.І., Гунько Б.В., Бабалян Ю.О.; заявник та патентовласник Харк. держ. мед. ун-т. -- №20040504115; заявл. 28.05.04; опубл. 15.05.06, Бюл. №5.

(Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).

6. Пат. 79131 Україна, МПК А 61 В 5/107. Спосіб нейрохірургічного планування при проведенні реконструктивних втручань щодо пластики фронтоорбітальних кісткових дефектів / Аврунін О. Г., Сіпітий В. І., Бабалян Ю. О., Семенець В. В., Шамраєва О. О.; заявник та патентовласник Харк. нац. ун-т радіоелектроніки. -- №200501307; заявл. 14.02.05; опубл. 15.12.06, Бюл. №12.

(Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).

7. Сипитый В. И. Особенности применения методик 2D и 3D компьютерной томографии при моделировании имплантатов для краниопластики фронтоорбитальных костных дефектов / В. И. Сипитый, Ю. А. Бабалян, О. Г. Аврунин // Медицина сьогодні і завтра. -- 2007. -- №4. -- С. 60--63. (Особистий внесок дисертанта полягає узбиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

8. Сипитый В. И. Компьютерно-математическое моделирование имплантатов для краниопластики фронтоорбитальных костных дефектов / В. И. Сипитый, Ю. О. Бабалян, О. Г. Аврунин // Медицина сьогодні і завтра. -- 2007. -- №3. -- С. 69--74.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

9. Сипитый В. И. Краниопластика фронто-орбитальных костных дефектов черепа (контент-анализ проблемы) / В. И. Сипитый, Ю. А. Бабалян // Вісник проблем біології і медицини. -- 2007. -- №4. -- С. 30--35.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

10. Сравнительный анализ результатов ортотопической краниопластики фронтоорбитальных костно-оболочечых дефектов с применением различных пластических материалов в условиях лабораторного эксперимента / Сипитый В. И., Ганулич Т. В., Бабалян Ю. А., Самойлов В. М. // Укр. нейрохірург. журн. -- 2006. -- №4. -- С. 16--19.

(Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні лабораторних оперативних втручань, заборі гістологічного матеріалу, аналізі зібраного матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

11. Экспериментально-морфологическое обоснование применения краниопластики фронто-орбитальных костных дефектов корундовыми имплантатами / Сипитый В. И., Ганулич Т. В., Бабалян Ю. А., Самойлов В. М. // Поленовские чтения: материалы всерос. науч.-практ. конф., посвящ. 150-летию со дня рожд. В. М. Бехтерева, 24-27 апр. 2007 г., Санкт-Петербург. -- СПб., 2007. -- С. 52--53.

(Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні лабораторних оперативних втручань, заборі гістологічного матеріалу, аналізі зібраного матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

Анотація

Бабалян Ю. О. „Краніопластика фронтоорбітальних кісткових дефектів черепу (експериментальне та клінічне дослідження)”. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 -- нейрохірургія.

ДУ „Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України”, Київ, 2008.

У дисертації наведено аналіз результатів експериментального дослідження з використанням для пластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа різних пластичних матеріалів. Вивчено особливості тканинних реакцій навколо імплантатів з корундової кераміки, титану, протакрилу-М, а також корундової кераміки з застосуванням для пластики оболонкових дефектів формалінізованого гомотрансплантату твердої мозкової оболонки, ранового покриття “Тахокомб”. Експериментально обґрунтовано доцільність та переваги використання корундових імплантатів для пластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа. Виявлено, що СКТ є найбільш ефективною методикою обстеження хворих з ФОКДЧ і показана абсолютно всім потерпілим при дефектах, що поширюються глибше 1/3 передньої частини верхньої стінки очної ямки. На підставі даних комп'ютерної томографії голови розроблено трьохетапну методику комп'ютерно-математичного моделювання імплантатів для краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів, яка дозволяє розраховувати параметри імплантата в напівавтоматичному режимі, отримувати 3D візуалізацію об'ємної моделі кісткового дефекту і формувати початкові дані для виготовлення імплантату. Розроблено, експериментально обґрунтовано та впроваджено в практичну нейрохірургію спосіб пластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа, що включає передопераційне комп'ютерно-математичне моделювання імплантатів та наступну краніопластику корундовими імплантатами. Аналіз нейрохірургічного лікування 32 хворих з фронтоорбітальними кістковими дефектами черепа з застосуванням корундових імплантатів та методики комп'ютерно-математичного моделювання встановив позитивну динаміку якості життя хворих у найближчий та віддалений період після проведеного хірургічного лікування. Показано, що спосіб краніопластики фронтоорбітальних кісткових дефектів черепа із застосуванням корундових імплантатів та методики комп'ютерно-математичного моделювання, дозволяє проводити герметичну краніопластику складних за формою дефектів черепу та поліпшити рівень соціально-трудової реабілітації хворих. Результати роботи впроваджені в клінічну практику відділення нейрохірургії КУОЗ Харківської обласної клінічної лікарні, ІІ нейрохірургічного відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Ключові слова: фронтоорбітальні кісткові дефекти черепа, краніопластика, корундова кераміка, комп'ютерно-математичне моделювання.

Аннотация

Бабалян Ю. А. „Краниопластика фронтоорбитальных костных дефектов черепа (экспериментальное и клиническое исследование)”. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.05 -- нейрохирургия.

ГУ „Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины”, Киев, 2008.

В диссертации проанализированы результаты экспериментального исследования с использованием для пластики фронтоорбитальных костных дефектов черепа различных пластических материалов. Изучены особенности тканевых реакций вокруг имплантатов из корундовой керамики, титана, протакрила-М, а также корундовой керамики с использованием для пластики оболочечных дефектов формалинизированного гомотрансплантата твердой мозговой оболочки, раневого покрытия “Тахокомб”. Экспериментально обоснована целесообразность и преимущества использования корундовых имплантатов для пластики фронтоорбитальных костных дефектов черепа. Установлено, что спиральная компьютерная томография является наиболее эффективной методикой обследования больных с фронтоорбитальными костными дефектами черепа и абсолютно показана при дефектах, которые распространяются глубже передней 1/3 верхней стенки орбиты. На основе данных компьютерной томографии головы разработана трехэтапная методика компьютерно-математического моделирования имплантатов для краниопластики фронтоорбитальных костных дефектов черепа, которая позволяет выполнять расчеты параметров имплантата в полуавтоматическом режиме, получать 3D визуализацию объемной модели костного дефекта и формировать начальные данные для изготовления имплантата. Разработан, экспериментально обоснован и внедрен в практическую нейрохирургию способ пластики фронтоорбитальных костных дефектов черепа, который включает предоперационное компьютерно-математическое моделирование имплантатов и последующую краниопластику корундовыми имплантатами. Анализ нейрохирургического лечения 32 больных с фронтоорбитальными костными дефектами черепа с использованием корундовых имплантатов и методики компьютерно-математического моделирования показал положительную динамику качества жизни больных в ближайшем и отдаленном периодах после проведенного хирургического лечения. Показано, что способ краниопластики фронтоорбитальных костных дефектов черепа с использованием корундовых имплантатов и методики компьютерно-математического моделирования позволяет проводить герметичную краниопластику костных дефектов черепа сложной формы и улучшить уровень социально-трудовой реабилитации пациентов. Результаты работы внедрены в клиническую практику отделения нейрохирургии КЗОЗ Харьковской областной клинической больницы, ІІ нейрохирургического отделения Харьковской городской клинической больницы скорой и неотложной медицинской помощи.

Ключевые слова: фронтоорбитальные костные дефекты черепа, краниопластика, корундовая керамика, компьютерно-математическое моделирование.

Summary

Babalian Yu. A. “Cranioplasty of frontoorbital bone defects of the skull (an experimental and clinical study)”. -- The manuscript.

Dissertation on scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.01.05 -- neurosurgery. SI “Institute of neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kiev, 2008.

The experimental study results using different plastic materials for the plasty of frontoorbital bone defects of the skull were analyzed. Peculiarities of tissue responses around implants made of corundum ceramics, titanium, protacryl-M, and corundum ceramics were examined with the plasty of thecal defects by formalinized homotransplant of the dura mater, “Tachocomb” wound cover. The expediency of corundum implants was experimentally grounded for the plasty of frontoorbital bone defects of the skull. It was revealed that spiral computed tomography is high-effective technique for patients with frontoorbital bone defects of the skull examining, and it is absolutely indicated for the defects which spread below the anterior 1/3 part of the superior orbit wall. On the data basis of computed tomography of the head, a three-stage technique of computed-mathematical modeling of implants for the cranioplasty of frontoorbital bone defects of the skull was devised, thereby making it possible to calculate parameters of an implant in a semi-automatic mode, receive 3D visualization of the voluminal model of a bone defect, and form initial data for making an implant. A way of frontoorbital bone defects of the skull plasty was devised, experimentally grounded and introduced into practical neurosurgery; it includes preoperative computed-mathematical modeling of implants followed by cranioplasty with corundum implants. The analysis of neurosurgical treatment of 32 patients with frontoorbital bone defects of the skull, using corundum implants and the technique of computed-mathematical modelling, was revealed positive dynamics of the patients' life quality within the close and remote periods following surgical treatment. It is shown that the way of cranioplasty of frontoorbital bone defects with corundum implants and the technique of computed-mathematical modeling makes it possible to perform germetic cranioplasty of cranial defects of complicated configuration and improve the social-labour rehabilitation level. Results of dissertation were introduced in practice at neurosurgical department of Kharkov state clinical hospital, ІІ neurosurgical department of Kharkov city clinical hospital of urgent medical help.

Key words: frontoorbital bone defects of the skull, cranioplasty, corundum ceramics, computed-mathematical modeling.

Размещено на Allbest.ru

...