Значення мікроелементозу в організмі хворих на системний червоний вовчак

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.12 - ревматологія

ЗНАЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТОЗУ В ОРГАНІЗМІ ХВОРИХ НА СИСТЕМНИЙ ЧЕРВОНИЙ ВОВЧАК

ВИКОНАЛА СТЕФАНЕНКО ОЛЕНА ПАВЛІВНА

Донецьк - 2009

АНОТАЦІЯ

Стефаненко О.П. Значення мікроелементозу в організмі хворих на системний червоний вовчак. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. - Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукової задачі - на підставі вивчення вмісту Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Mo, Ni, Pb, Sb, Se, Sn, Sr, V і Zn у волоссі й крові 43 хворих з різним перебігом системного червоного вовчака доведено клініко-лабораторну значущість і патогенетичну роль мікроелементозу в таких пацієнтів, установлено вплив патогенетичної терапії на вміст мікроелементів в організмі, виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання й ефективність подальших лікувальних заходів.

Ключові слова: системний червоний вовчак, мікроелементи, кров, волосся.

червоний вовчак мікроелементоз кров

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. СЧВ належить до найпоширеніших і досить тяжких системних захворювань сполучної тканини, причому чисельність таких пацієнтів дедалі зростає (Дядык А.И., Багрий А.Э., 2003; Амосова Е.Н. и др., 2006; Свінціцький А.С. та ін., 2006; Шевчук С.В., 2006; Кондратьева Л.В. и др., 2007).. Щороку вмирає близько 6 хворих на 1 млн. населення (Doi Y. et al., 2007; Trethewey P., 2007), а 10-літня виживаність при захворюванні на СЧВ не перевищує 60% (Heller T. et al., 2007; Zonana-Nacach A. et al., 2007).

Якщо поширеність СЧВ в Україні становить 10-30 на 100 тис. населення (Гайдаєв Ю.О. та ін., 2007; Коваленко В.М. та ін., 2007), то в інших регіонах Земної кулі вона сягає 200 випадків на 100 тис. населення (Бенца Т.М., 2005; Fischer-Betz R. et al., 2005; Bernatsky S. et al., 2007). Такі розбіжності вказують на недостатню якість ранньої діагностики хвороби в нашій країні. Актуальними залишаються й проблеми патогенезу, прогнозування перебігу й ефективності лікування СЧВ (Коваленко В.М., 2005; Petri M., 2007).

На разі стала обговорюватися роль МЕ в розвитку СЧВ і інших системних захворювань сполучної тканини (Синяченко О.В. и др., 2007, 2008; Алферов В.В., Мещерякова А.В., 2008). Відзначається несприятливий вплив на перебіг СЧВ забруднення ґрунту, повітря й ґрунтових вод деякими токсичними МЕ (Кайсаров Г.А., Багирова В.В., 2004; Синяченко О.В., 2007; Левада И.Н., Толстой В.А., 2008; Holmberg S. et al., 2004). Протягом останніх років за кордоном все частіше описують в організмі хворих на СЧВ зміни вмісту Со і Ni (Kosboth M. et al., 2007), Cu (Lopez-Avila V. et al., 2006; Khan W.A. et al., 2008), Fe (Zandman-Goddard G., Shoenfeld Y., 2008), Li і Mn (Brucet M. et al., 2008), Se (Yilmaz A. et al., 2005), Zn (Dai Y. et al., 2008). Гіпотетично, з'ясування змін вмісту окремих МЕ в організмі хворих на СЧВ сприятиме визначенню нових ланок патогенезу захворювання, поліпшенню якості ранньої діагностики патологічного процесу, розробці критеріїв, що дозволяють прогнозувати перебіг хвороби й ефективність лікувальних заходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з основним планом НДР Донецького національного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом теми МОЗ України “Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарату та внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клініко-експериментальні дослідження)” (№ держреєстрації 0105U008727). Здобувачка є співвиконавцем цієї теми.

Мета дослідження: установити клінічну значущість порушень вмісту МЕ у волоссі і крові хворих на СЧВ, довести патогенетичне значення мікроелементозу і його вплив на ефективність лікувальних заходів.

Для досягнення мети необхідне було вирішення таких задач:

1. Вивчити у хворих на СЧВ з різним клініко-лабораторним перебігом захворювання вміст у волоссі Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Mo, Ni, Pb, Sb, Se, Sn, Sr, V і Zn, оцінити їх взаємозв'язок, ступінь впливу на мікроелементний склад характеру перебігу й активності захворювання, показників антинуклеарних антитіл у крові, тяжкості ураження шкіри, її придатків, суглобів, кістякових м'язів, лімфовузлів, серозних оболонок, серця, легенів, нирок, печінки, селезінки й нервової системи, виділити критерії для прогнозування перебігу хвороби.

2. Визначити роль мікроелементозу в волоссі хворих на СЧВ у разі патогенетичної побудови захворювання (розвиток шкірного, суглобного, м'язового й антифосфоліпідного синдромів, лімфаденопатії і вісцеритів).

3. Дослідити концентрації в крові хворих на СЧВ Ba, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr і Zn, зіставивши їх з рівнями у волоссі і клініко-лабораторним перебігом захворювання, виділити критерії для оцінки прогнозування тяжкості уражень шкіри, її придатків, суглобів, кістякових м'язів, лімфовузлів, серозних оболонок, серця, легенів, нирок, печінки, селезінки й нервової системи.

4. Установити патогенетичне значення мікроелементозу в крові хворих на СЧВ у випадках розвитку шкірного, суглобного, м'язового й антифосфоліпідного синдромів, лімфаденопатії і вісцеритів.

5. Зіставити параметри МЕ у волоссі і крові хворих на СЧВ з числом окремих імуноцитів у крові (CD4, CD8, CD16, CD22, CD95), показниками LE-клітин, АНФ, а-нднк, запальних білків (СРБ, ФГ, IgG, IgA, IgM, ЦІК) і цитокінової мережі (IL1, IL4, IL6, TNF), довести роль мікроелементозу у формуванні дисбалансу системи імунітету.

6. Оцінити ефективність терапії СЧВ, проаналізувати її залежність від вихідного вмісту МЕ у волоссі і крові, динаміку мікроелементного статусу в процесі лікування, ступінь впливу окремих груп препаратів, тяжкості шкірного, суглобного, м'язового й антифосфоліпідного синдромів, лімфаденопатії і вісцеритів на зміни МЕ в організмі хворих, виділити критерії для прогнозування результатів терапевтичних заходів.

Об'єкт дослідження - хворі з різними варіантами перебігу СЧВ.

Предмет дослідження - вміст МЕ у волоссі і крові хворих з різним клініко-лабораторним перебігом СЧВ, їх взаємозв'язок і патогенетична значущість, роль мікроелементозу в порушеннях системи імунітету, ефективність медикаментозного лікування хворих, її залежність від вихідних показників МЕ у волоссі і крові, динаміка МЕ в організмі під впливом патогенетичної терапії.

Методи дослідження - клінічні (розпитування, фізичне обстеження хворих, оцінка суглобного рахунку, індексів Річі й Лансбурі), рентгенологічні (рентгенографія суглобів); ультразвукові (сонографія суглобів, ехокардіографія), електрофізіологічні (електрокардіографія), атомно-абсорбційно-спектрометричні (визначення вмісту 20 есенціальних і токсичних МЕ у волоссі і сироватці крові), біохімічні (дослідження рівня сироваткового ФГ), імунологічні (визначення в крові кількості LE-клітин та імуноцитів з рецепцією CD4, CD8, CD16, CD22, CD95, параметрів ЦІК, IgG, IgA, IgM), імуноферментні (вивчення в крові показників АНФ, а-нднк, СРБ, IL1, IL4, IL6, TNF?), статистичні (варіаційний, кореляційний, регресійний, одно- і багатофакторний дисперсійний комп'ютерний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше встановлено рівень ессенціальних і токсичних МЕ у волоссі і крові хворих з різним клініко-лабораторним перебігом СЧВ, доведено патогенетичну роль змін їхнього вмісту у разі розвитку вісцеритів, лімфаденопатії, уражень нервової системи, суглобного, м'язового й антифосфоліпідного синдромів, залежність дисбалансу системи імунітету й ефективності використання засобів патогенетичної терапії від вихідного стану мікроелементозу, визначено характер змін окремих МЕ в організмі хворих під впливом лікування.

Практичне значення отриманих результатів. На основі вивчення вмісту есенціальних і токсичних МЕ у волоссі і крові хворих на СЧВ встановлено критерії для оцінки перебігу патологічного процесу й прогнозування ефективності лікування захворювання.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в практику ревматологічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, у терапевтичних клініках Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України й Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, у Донецькому центрі “Біотична медицина”, а також у педагогічний процес Донецького національного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і полягає в розробці наукової концепції дисертації, аналізі літературних джерел з даної проблеми, доборі, обстеженні й медикаментозному лікуванні хворих на СЧВ. Автор запропонувала критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг СЧВ і контролювати ефективність терапевтичних заходів, самостійно виконала статистичну обробку результатів і впровадження їх у практику. Дисертантка не скористалася результатами й ідеями співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертаційної роботи відбулася на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішньої медицини №1 і №2, загальної практики-сімейної медицини, внутрішньої медицини №1, №2 і №3 Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (липень, 2009). Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на IV Національному конгресі ревматологів України (Полтава, 2005), ІІ Національному з'їзді нефрологів України (Харків, 2005), науково-практичній конференції “Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології” (Вінниця, 2006), ІІ науково-практичній конференції “Актуальні проблеми біомінерології” (Луганськ, 2006), науково-практичній конференції “Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології” (Вінниця, 2007), науково-практичній конференції “Актуальні аспекти неспецифічних запальних захворювань суглобів” (Хмельницький, 2007), науково-практичній конференції “Патогенетичні і терапевтичні аспекти метаболічного синдрому” (Харків, 2008).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебували 43 жінки, які страждають на СЧВ, у віці від 20 до 52 років (у середньому 35,9±1,46 року). При діагностиці захворювання користувалися критеріями Американської Ревматологічної Асоціації (1997 р.). Тривалість захворювання становила 8,1±0,94 року. В 26% спостережень констатовано підгострий перебіг хвороби, в 74% - хронічний. І ступінь активності патологічного процесу встановлено в 33% випадків, ІІ - у 42%, ІІІ - у 26%.

В 93% від загальної кількості обстежених хворих мало місце ураження шкіри (васкулітний “метелик”, дискоїдні вогнища, еритематозний фотодерматит, синдром Роуелла, анулярні осередки, пурпура, сітчасте ліведо), в 74% - ураження придатків шкіри (алопеція, хейліт, виразковий стоматит), в 86% - суглобів (артрит, артралгії), в 42% - кістякових м'язів (міозит, міалгії), в 47% - лімфатичних вузлів, в 35% - міокарда (міокардит, міокардіодистрофія, коронарит), в 58% - ендокарда й серцевих клапанів, в 40% - серозних оболонок (сухі або ексудативні плеврит і перикардит), в 33% - легенів (дископодібні ателектази, інтерстиціальний пневмоніт, фіброзуючий альвеоліт, легенева гіпертензія), в 37% - нирок (гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит), в 44% - печінки (гепатит, гепатодистрофія), в 14% - селезінки, в 35% - ЦНС, в 12% - ПНС, в 21% - АФЛС. Усі пацієнтки з вовчаковим нефритом мали сечовий синдром і збережену функцію нирок. В 63% хворих на момент обстеження в периферійній крові виявлено LE-клітини, в 74% - АНФ, в 86% - а-нднк.

Рентгенологічне дослідження виконували на апараті “Multix-Compact-Siеmens” (Німеччина), ультразвукове суглобів - на апараті “Envisor-Philips” (Нідерланди), електрокардіографічне - на апараті “Fukuda Denshi Cardimax-FX326” (Японія), трансторакальну або черезстравохідну ехокардіографію - на апаратах “Hеwlеtt Packard” (США) і “SSA-270A-Toshiba” (Японія). У частини з обстежених хворих проведено комп'ютерну (aпарат “Somazom-Emotion-6 Siemens”, Німеччина) і магнітно-резонансну томографію (апарат “Gygoscan-Intera-Philips”, Нідерланди) головного мозку й внутрішніх органів, а також спірографію (апарат “Master-Scope-Jaeger”, Німеччина).

У волоссі визначали вміст 20 МЕ (Al, Ва, Ве, Bi, Cd, Со, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Мо, Ni, Pb, Sb, Se, Sn, Sr, V, Zn). Паралельно в крові вивчали концентрації Ba, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr і Zn. Використовували атомно-абсорбційний спектрометр “SolAAr Mk2 MOZe” з електрографітовим атомізатором (Велика Британія). Дослідження складу популяцій і субпопуляцій мононуклеарів проводили методом непрямої імунофлюоресценції. Були використані панелі моноклональних антитіл CD4, CD8, CD16, CD22 і CD95. Імуноферментним методом досліджували вміст у сироватці крові СРБ, АНФ, а-нднк, IL1, IL4, IL6 і TNF? (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція, набори “ProCon”, Росія й “Bio Systems”, Іспанія). Рівні в сироватці крові ФГ, IgG, IgA, IgM і ЦІК вивчали за допомогою аналізатора “BS-200” (Китай). В якості контролю мікроелементний склад у волоссі і сироватці крові вивчено в 29 практично здорових жінок віком від 17 до 60 років.

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено за допомогою комп'ютерного варіаційного, кореляційного, регресійного, одно- і багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (пакети ліцензійних програм “Microsoft Excel” і “Statistica-Stat-Soft”, США”). Оцінювали середні значення, їх помилки, середньоквадратичні відхилення, коефіцієнти кореляції, критерії регресії, дисперсії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі-квадрат і вірогідність статистичних показників.

Результати власних досліджень. Вміст Al у волоссі хворих на СЧВ дорівнює 6,3±0,32 мкг/г, Ba - 1,2±0,11 мкг/г, Be - 2,9±0,19 нг/г, Bi - 0,3±0,01 нг/г, Cd - 32,2±2,07 нг/г, Co - 23,8±2,48 нг/г, Cr - 111,6±8,28 нг/г, Cu - 10,4±0,26 мкг/г, Fe - 7,6±0,20 мкг/г, Li - 21,5±1,18 нг/г, Mn - 0,4±0,04 нг/г, Mo - 51,4±5,37 нг/г, Ni - 0,4±0,02 нг/г, Pb - 0,9±0,12 нг/г, Sb - 244,7±4,78 нг/г, Se - 0,3±0,02 мкг/г, Sn - 0,5±0,04 нг/г, Sr - 13,5±2,07 мкг/г, V - 67,3±1,49 нг/г, Zn - 156,6±3,34 мкг/м. У порівнянні зі здоровими жінками спостерігається достовірне підвищення втричі рівня Al і в 2,3 рази - Pb на фоні зменшення на 25% Bi, в 2,2 рази - Co, на 11% - Cu, на 33% - Fe, на 37%- Li, в 2,8 рази - Mn, на 47% - Mo, на 33% - Ni, в 2,3 рази - Se, в 3,2 рази - Sn, на 42% - Sr і на 13% - Zn. Зміни (більше або менше M±у здорових) показників у волоссі Al виявлено в усіх хворих на СЧВ, Bi - в 5%, Co - в 63%, Cu - в 19%, Fe - в 51%, Li - в 37%, Mn - в 16%, Mo - в 67%, Ni - в 44%, Pb - в 35%, Se - в 40%, Sn - в 37%, Sr - в 28% і Zn - в 7%. Таким чином, установлено збільшення в організмі токсичних Al і Pb при зменшенні есенціальних (життєво необхідних) Co, Cu, Fe, Mn, Mo, Se і Zn. Спостерігаються найрізноманітніші, різного спрямування кореляції між рівнями окремих есенціальних і токсичних МЕ у волоссі хворих на СЧВ. Доречно зауважити, що есенціальні Co, Cu, Se і V вірогідно співвідносяться, в основному, з токсичними МЕ.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, на інтегральний склад МЕ у волоссі хворих на СЧВ чинять дію тривалість захворювання, характер його перебігу й ступінь активності. Як свідчить регресійний аналіз, з віком хворих зростає вміст Al, Cd і Mn, але знижуються концентрації Co, Cu, Fe і Mo. Відповідно до збільшення тривалості хвороби вірогідно підвищується вміст токсичних Al, Ba і Cd на тлі зменшення рівнів есенціальних Fe і Mo. Від ступеня активності патологічного процесу оберненим чином залежить уміст у волоссі хворих на СЧВ антиоксидантного Se.

За результатами однофакторного дисперсійного аналізу, характер перебігу СЧВ впливає на показники у волоссі Al, Ba, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mo, Pb, V і Zn. За підгострого перебігу реєструється достовірне збільшення концентрацій на 50% Ва, на 33% Сd і на 59% Mo, але зменшення на 17% Fe і на 15% Zn. Відповідно до підвищення активності СЧВ зменшуються параметри у волоссі Al, Cu і Fe при зростанні Ba, Be, Cd, Mo, Sb і V. I і II ступені активності СЧВ достовірно відрізняються між собою за концентрацією у волоссі Bi, Ni і Zn, а II від III - рівнями Ba, Be, Cd, Fe, Mo, Sb, Sn і V.

На інтегральний мікроелементний статус мають вірогідний вплив показники в крові АНФ і а-нднк. АНФ причетний до відкладень у волоссі Al, Li і Sr, а а-нднк - Co і Sr, що також пов'язано з кількістю в периферичній крові вовчакових клітин Харгревса й феномена Хазерика, а, отже, з наявністю АНФ і протиядерних антитіл.

З поширеністю й тяжкістю суглобного синдрому при СЧВ позитивний зв'язок мають рівні у волоссі Ba і Cd, а негативний - Mo і Sr. Від суглобного рахунку прямо залежать показники Ba, Bi, Cd і Mn, а оберненим чином - Mo і Sr. Від індексів Річі й Лансбурі залежать концентрації Ba, Cd, Mo і Sr. Багатофакторний дисперсійний аналіз демонструє вплив усіх екстраартикулярних ознак СЧВ на інтегральний рівень МЕ у волоссі. Як свідчить однофакторний аналіз, тільки на вміст Pb впливає ниркова патологія, на Sb - тяжкість ураження придатків шкіри, а на V - м'язовий синдром.

Вміст у волоссі Cd чинить вплив на формування в крові АНФ, а Se - на появу а-нднк. За результатами регресійного аналізу, поширеність і тяжкість суглобного синдрому залежать від показників Cd і V. Існують зв'язки поширеності патології суглобів, індексів Річі й Лансбурі з концентраціями Cd і V. Нами встановлено, що V - це єдиний МЕ, який здатний впливати на всі вивчені структурні ознаки суглобного синдрому. Крім того, звуження суглобних щілин обумовлюють Al, Be, Bi, Co, Cu, Mn, Ni і Sb, епіфізарний остеопороз - Be, Bi, Cu, Fe, Ni і Sb, субхондральний склероз - Al, Be, Bi, Mn, Ni і Sb, остеокістоз - Mn, розвиток узурації кісток й асептичних некрозів - Sb.

Дисперсійний і регресійний аналіз показують зв'язок тяжкості ураження шкіри з умістом у волоссі Cr, придатків шкіри - з Al, кістякових м'язів - з Мо, міокарда - з Cd, ендокарда й клапанів серця - з V, серозних оболонок - з Cu, легенів - з Zn, нирок - з Pb, печінки - з Ni, селезінки - з Co, ЦНС - з Sr, ПНС - з Be, АФЛС - з Li. На рівень артеріального тиску й показники периферійного судинного опору при СЧВ накладають відбиток Cd, Cr, Cu, Mo і V. Порушення збудливості міокарда пов'язані з Be , Cu, Fe, Li і Ni, а електричної провідності серця - з Mo і Zn. Діастолічну функцію лівого шлуночка серця визначають концентрації у волоссі Al, Ba, Cu і Fe.

Вміст у крові Ba становить 3,4±0,14 мкг/л, Cd - 2,4±0,05 мкг/л, Co - 7,4±0,27 мкг/л, Cu - 0,9±0,03 мкг/л, Fe - 343,5±19,29 мг/л, Li - 7,3±0,85 мкг/л, Mn - 8,9±0,50 мкг/л, Pb - 41,9±3,55 мкг/л, Sr - 52,7±4,08 мкг/л, Zn - 5,6±0,27 мг/л. У порівнянні зі здоровими жінками встановлено достовірне підвищення концентрацій токсичних Cd на 14%, Li - в 3,2 раза і Sr - на 56% на фоні зменшення рівнів есенціальних Cu 18%, Fe - на 23%, Mn - на 46% і Zn -на 11%. Зміни показників цих МЕ в крові виявлено відповідно в 21%, 100%, 54%, 37%, 72%, 2% і 56% обстежених.

Лише параметри Cd і Li не мають достовірних кореляційних зв'язків з іншими МЕ. Вміст Ba корелює з Co, Cu, Fe, Mn і Sr, Co - з Ba, Cu, Fe, Mn, Sr і Zn, Cu - з Ba, Co і Sr, Fe - з Ba, Co, Mn, Sr і Zn, Mn - з Ba, Co і Fe, Pb - з Sr і Zn, Sr - з Ba, Co, Cu, Fe, Pb і Zn, Zn - з Co, Fe і Sr. Концентрації Cd у крові й Со у волоссі взагалі не мають кореляційних зв'язків з МЕ в різних об'єктах дослідження, рівень Ва у волоссі оберненим чином співвідноситься зі значеннями в крові Fe, Mn, Pb і Zn, Zn - з Ba, Co і Pb, а Fe у волоссі прямо корелює з параметрами в крові Co, Fe, Mn, Sr і Zn. Показники Cd і Sr у волоссі відповідно корелюють тільки з Pb (негативно) і Co (позитивно). Між однойменними МЕ в різних об'єктах дослідження достовірні зв'язки стосуються лише Cu і Fe, причому в першому випадку має місце обернена залежність, а в другому - пряма.

На інтегральний склад МЕ у крові хворих на СЧВ, за даними ANOVA/MANOVA, справляють вплив такі показники: вік пацієнток, тривалість, ступінь активності й характер перебігу захворювання. З віком хворих в крові вірогідно підвищується вміст Co, Li, Mn і Sr, але знижуються рівні Fe і Pb. Від тривалості хвороби в прямій регресійній залежності перебуває Fe, Mn, Pb і Sr, а в оберненій - Li і Zn.

Характер перебігу захворювання впливає на концентрації в крові Cu, Pb, Sr і Zn. За підгострого перебігу патологічного процесу вищими, ніж за хронічного, є показники вмісту Ва на 18%, але нижчими на 20% рівні Cu, на 38% Fe і на 30% Mn. Зі збільшенням ступеня активності СЧВ зростають і показники в крові Sr на фоні зменшення Ba, Co, Fe, Mn і Zn. I ступінь відрізняється від II умістом у крові Co і Sr, а II від III - концентраціями Ba, Co, Fe, Mn, Sr і Zn.

Необхідно зазначити, що, за результатами ANOVA/MANOVA, на інтегральному складі МЕ у крові хворих на СЧВ позначається наявність АНФ і а-нднк. АНФ впливає на рівень Zn, а а-нднк - на параметри Cu, Mn і Sr, про що свідчить однофакторний дисперсійний аналіз.

З поширеністю й тяжкістю суглобного синдрому при СЧВ тісно пов'язаний вміст у крові Fe, Mn і Sr. Рівні феремії і марганемії оберненим чином залежать від параметрів суглобного рахунку, індексів Річі і Лансбурі, а концентрація Sr прямо співвідноситься з цими показниками. Вплив суглобного рахунку, індексів Річі й Лансбурі на вміст у крові Mn при СЧВ демонструє й однофакторний дисперсійний аналіз. Отже, низькі значення в крові Fe і Mn при високих показниках Sr є несприятливими факторами перебігу вовчакового артриту.

Майже всі клінічні екстраартикулярні ознаки СЧВ накладають достовірний відбиток на інтегральний склад МЕ у крові. Виняток становлять лише патологія печінки й ПНС. За даними однофакторного дисперсійного аналізу, мало пов'язані з клінічними проявами захворювання Cd і Fe, а відсутні достовірні зв'язки окремих МЕ - з тяжкістю ураження шкіри, лімфовузлів, ендокарда, селезінки й ПНС. Разом з тим, ураження міокарда, нирок, легенів і ЦНС впливає на всі МЕ крові, зрозуміло, й на Cd і Fe. Рівні Ва й Mn у крові викликають зміни параметрів сироваткових АНФ і а-нднк. Окрім того, показники а-нднк тісно пов'язані з умістом Cu.

Характер суглобного синдрому при СЧВ визначають концентрації в крові Ba, Co, Cu, Sr і Zn. Як свідчить регресійний аналіз, поширеність і тяжкість вовчакового артриту, оцінені за індексами Річі й Лансбурі, залежать від показників Ва, Со, Sr і Zn. Ступінь звуження суглобних щілин обумовлений вмістом у крові Fe, Pb, Sr і Zn, епіфізарного остеопорозу - Ba, Co, Sr і Zn, субхондрального склерозу - Ba, Fe, Sr і Zn, остеокістозу - Sr і Zn, узурації кісток - лише від Zn. Отже, саме цинковий мікроелементоз впливає на структурні зміни з боку суглобів у хворих на СЧВ. За даними однофакторного дисперсійного й регресійного аналізу, на тяжкість ураження шкіри впливає Pb, придатків шкіри - Li, кістякових м'язів - Fe, міокарда - Zn, ендокарда й клапанного апарату серця - Mn, серозних оболонок - Ba, легенів - Co, селезінки - Sr, АФЛС - Cd.

У хворих на СЧВ показники в крові CD4 становлять 0,38±0,036 Г/л, CD8 - 0,36±0,040 Г/л, CD16 - 0,30±0,039 Г/л, CD22 - 0,73±0,065 Г/л, CD95 - 0,75±0,060 Г/л, СРБ - 5,3±0,65 мг/л, ФГ - 5,5±г/л, IgG - 11,8±0,50 г/л, IgA - 3,4±0,15 г/л, IgM - 1,1±0,09 г/л, ЦІК - 106,3±4,17 у.о., а-нднк - 4,2±0,19 мг/л, IL1 - 82,0±2,45 пг/мл, IL4 - 34,1±2,08 пг/мл, IL6 - 80,8±5,44 пг/мл, TNF? - 260,9±44,49 пг/мл. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, на інтегральний стан імунітету й цитокінової мережі впливають вік хворих і ступінь активності патологічного процесу, але не тривалість захворювання й характер його перебігу. Регресійний аналіз свідчить про те, що від активності хвороби прямо залежать параметри в крові ФГ і IL1, а оберненим чином - IgA. Окремі клінічні ознаки СЧВ не справляють достовірного впливу на склад імуноцитів у крові і лише тяжкість ураження печінки й ЦНС визначає характер цитокінемії. Разом з тим, на загальний стан системи імунітету впливають вираженість змін придатків шкіри, кістякових м'язів, лімфовузлів, міокарда, серозних оболонок, печінки, селезінки, ЦНС і ПНС.

Аналіз множинної регресії вказує на залежність стану імунітету у хворих на СЧВ від умісту у волоссі Al, Bi, Cu, Fe, Li, Ni, Sb, Se, Sn, V і Zn. Окремі показники системи імунітету не залежать від концентрації у волоссі Cu, Pb, Se і Sn. За даними регресійного аналізу, з умістом Al пов'язаний рівень IL1, з Ba - ФГ, з Be - СРБ і IgG, з Bi - а-нднк, з Cd - ФГ, IgM і а-нднк, з Co - СРБ і ФГ, з Cr - IL1, з Fe, Мо й Sb - тільки ФГ, з Li, Mn, Sr і V - лише СРБ, з Ni - СРБ, ФГ і IL1, з Zn - CD22, IL4 і IL6.

Як свідчить дисперсійний аналіз, на вміст CD4, CD8 і CD16 не чинять впливу окремі МЕ у волоссі хворих на СЧВ, тоді як на рівень СРБ не впливають лише Se, Sn, V і Zn. Число CD22 тісно пов'язане з параметрами Cd, Cu, Fe і Zn, CD95 - лише з Zn, кількість ЦІК - з Al, Bi і Sn, а-нднк - з Bi, Sb і Zn, IL4 - з Bi, Cd і Sb, IL6 - з Co, Sb і Sn, IL4 - винятково з Co, a TNF? - тільки з Sb.

Існує залежність системи імунітету від концентрацій у крові Ba, Cd, Co, Cu, Fe і Zn. Окремі показники імуноцитів, імунних білків і цитокінів не залежать від умісту Fe, Mn і Zn, однак існують регресивні зв'язки з Ва CD4, CD8, СРБ і ФГ, з Cd - CD95, з Co і Sr - СРБ, з Cu - CD16 і IgM, з Li - IL1, з Pb - ФГ. За результатами дисперсійного аналізу, на рівень у крові CD8 впливають сироваткові показники Cu і Pb, CD22 - лише Pb, ЦІК - Ba, Co і Sr, IL1 - Pb і Zn, IL6 - Ba, Li і Sr, TNF? - тільки Li.

93% обстежених хворих у комплексному лікуванні одержували ГКГ, 42% - імунодепресанти цитотоксичної дії, 65% - НПЗП, 44% - ПФС системної ензимотерапії, 49% - антиагреганти, 12% - антикоагулянти. Ефективність лікування хворих на СЧВ оцінювали через 3-25 тижнів від початку спостереження (у середньому через 12,1±0,86 тижня). В 7% хворих ефект від лікування був відсутній, в 23% констатоване незначне поліпшення, в 61% - поліпшення і в 9% - значне поліпшення.

Як свідчать дані однофакторного дисперсійного й регресійного аналізу, ефективність лікування хворих на СЧВ погіршується відповідно до підвищення у волоссі вихідних показників Al, Co, Mo і Sn. Крім того, подальші результати терапії залежать від умісту у волоссі Be, Fe і Sb, а також має місце обернена залежність від Sr. У випадках подальшого доброго й відмінного ефекту від лікування вихідні концентрації Ва у волоссі хворих на СЧВ достовірно нижче на 37%, Ве - на 23%, Со - на 43%, Мо й Sr - в 2,1 раза, Sb на 10%.

Ефективність лікування суттєво позначається на динаміці інтегрального стану статусу МЕ у волоссі хворих на СЧВ. Від результатів терапії залежить подальший вміст Al, Be, Cd, Co, Li, Mo, Sn і Sr. В процесі лікування стає помітною тенденція до відновлення у волоссі концентрацій Al, Co, Li і Sn, але при цьому зростає дефіцит есенціального Mn.

На інтегральну динаміку мікроелементного складу волосся у хворих на СЧВ вірогідно впливають (ANOVA/MANOVA) цитостатики, НПЗП, антиагреганти і антикоагулянти, але не ГКГ і ПФС. Вплив імунодепресантів цитотоксичної дії й антиагрегантів проявляється зміненням умісту Al, Ba, Be, Li і Sr, НПЗП - Сo, Cr, Cu, Li, Mo і Zn, антикоагулянтів - Ва, Cr, Fe, Mn, Mo і Sr.

Як свідчить дисперсійний і регресійний аналіз, ефективність лікувальних заходів при захворюванні на СЧВ прямо залежить від вихідних концентрацій у крові Ва і Mn, а оберненим чином - від параметрів Li. На результатах терапії позначаються також рівні Co, Fe і Sr. У пацієнток з добрим і відмінним ефектом подальшого лікування вихідні показники в крові Ва були на 24% вище, Со на 22%, Mn на 41%, а Cu нижче на 10%, Li - в 25,4 раза, Sr - на 31%.

На інтегральну динаміку складу МЕ в крові хворих на СЧВ накладає відбиток ефективність лікування захворювання. Має місце достовірний вплив на зміни показників Li, Pb і Zn, причому, вміст сироваткових Li і Zn у процесі терапії відновлюється. Мікроелементний склад крові хворих на СЧВ зазнає змін на фоні застосування цитостатиків, НПЗП і антиагрегантів, але не ГКГ, ПФС і антикоагулянтів. При цьому імунодепресанти цитотоксичної дії впливають на динаміку вмісту Cu і Sr, НПЗП - Ва і Pb, антиагреганти - Со і Mn.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичне узагальнення результатів дослідження і присвячена вирішенню актуальної для ревматології наукової задачі - на підставі вивчення вмісту 20 МЕ у волоссі й крові хворих з різним перебігом СЧВ доведено клініко-лабораторну значущість і патогенетичну роль мікроелементозу в таких пацієнтів, установлено вплив патогенетичної терапії на вміст МЕ в організмі хворих на СЧВ, виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання й ефективність подальших лікувальних заходів.

1. При СЧВ спостерігається підвищення рівнів у волоссі токсичних Al і Pb на фоні зменшення Bi, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Mo, Ni, Se, Sn, Sr і Zn, що відповідно реєструється в 100%, 5%, 63%, 19%, 51%, 37%, 16%, 67%, 44%, 35%, 40%, 37%, 28% і 7% хворих, причому склад МЕ залежить від віку хворих, тривалості захворювання, ступеня активності (Al, Ba, Be, Cd, Cu, Fe, Mo, Sb, Se, V), характеру перебігу патологічного процесу (Ba, Cd, Fe, Mo, Zn), наявності антинуклеарних антитіл (Sr) і окремих клінічних ознак хвороби (Ba, Cd, Mo, Pb, Sb, Sr, V).

2. Мікроелементоз бере участь у патогенетичних побудовах при СЧВ, зокрема, дисбаланс Al викликає ураження придатків шкіри, Be - ПНС, Cd - міокарда, Co - селезінки, Cr - шкіри, Cu - серозних оболонок, Li - розвиток АФЛС, Mo - м'язового синдрому, Ni - зміни з боку печінки, Pb - нирок, Sr - ЦНС, V - ендокарда й клапанів серця, Zn - легенів, Cd, Cr, Cu, Mo і V - зміни рівнів артеріального тиску й периферійного судинного опору, Be, Cu, Fe, Li, Ni - порушення збудливості міокарда, Mo і Zn - електричної провідності серця, Al, Ba, Cu і Fe - діастолічної функції лівого шлуночка.

3. Процес перебігу СЧВ супроводжується підвищенням у сироватці крові концентрацій токсичних Cd, Li і Sr на тлі зменшення рівнів есенціальних Cu, Fe, Mn і Zn, що відповідно реєструється в 21%, 100%, 54%, 37%, 72%, 2% і 56% хворих (Cu і Fe корелюють з вмістом цих МЕ у волоссі), показники яких пов'язані з віком пацієнток, тривалістю, ступенем активності (Se, Sr) і характером перебігу (Ba, Cu, Fe, Mn) захворювання, наявністю антинуклеарних антитіл (Cu, Mn, Sr, Zn), поширеністю й тяжкістю суглобового синдрому (Fe, Mn, Sr), уражень міокарда, нирок, легенів і ЦНС.

4. Стан мікроелементного статусу при захворюванні на СЧВ зумовлює формування антинуклеарних антитіл (Ba, Mn), тяжкість артикулярного синдрому й ураження міокарда (Zn), зміни шкіри (Pb), її придатків (Li), кістякових м'язів (Fe), ендокарда й клапанного апарату (Mn), серозних оболонок (Ba), легенів (Co), селезінки (Sr) і АФЛС (Cd), а також порушення збудливості міокарда, електричної провідності серця й діастолічної функції лівого шлуночка (Cu, Zn).

5. Імунний статус при СЧВ залежить від ступеня активності й клінічних проявів захворювання, пов'язаний з мікроелементним складом в організмі хворих (Al, Ba, Bi, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Ni, Sb, Se, Sn, V, Zn), що, у свою чергу, впливає на рівні в крові імуноцитів, імунних білків і цитокінів, підтверджуючи тим самим участь МЕ в патогенетичних побудовах хвороби, а вміст у волоссі Bi впливає на процес утворення протиядерних антитіл, Zn - зрілих В-лімфоцитів, які медіюють клітинну адгезію, а також - активованих Т- і В-клітин, опосередковуючих сигнал для індукції апоптозу.

6. На ефективність лікування хворих на СЧВ впливають вихідні показники у волоссі і крові Al, Ba, Be, Co, Fe, Li, Mn, Mo, Sb і Sn, використання в комплексі терапевтичних заходів імунодепресантів цитотоксичної дії, НПЗП, антиагрегантів і антикоагулянтів, причому, прогностичну значущість відносно результатів подальшої терапії мають параметри Ba, Co, Li, Mn і Mo, а в процесі лікування відбувається відновлення концентрацій в організмі Al, Co, Li, Sn і Zn, що зазнали змін.

Практика

1. У хворих на СЧВ показники у волоссі Se<240 нг/г, а в крові Fe<280 мг/л і Sr>65 мкг/л указують на високий ступінь активності захворювання.

2. Несприятливими параметрами відносно перебігу вовчакового артриту можуть бути концентрації в крові Mn<7 мкг/л і Zn<4 мг/л, а сприятливими по відношенню до кардіопатії - рівні Cu>1 мкг/л і Zn>6 мг/л.

3. При СЧВ вміст у волоссі Co>32 нг/г і Mo>68 нг/г належить до прогнознегативних критеріїв подальших терапевтичних заходів захворювання, а показники в крові Ba>4 мкг/л, Li<4 мкг/л і Mn>10 мкг/л - до прогнозпозитивних.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стефаненко Е.П. Содержание металлов в организме здоровых людей. / Е.П. Стефаненко / Металлы при остеоартрозе; под ред. О. В. Синяченко. - Донецк: Норд-Пресс, 2008. - С. 111 - 124.

2. Содержание микро- и макроэлементов в волосах здоровых людей / О. В. Синяченко, Е.П. Стефаненко, В. П. Петрова, В. Л. Пиклун, А. В. Мещерякова, В. В. Алферов // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2007. - Т. 11, № 1. - С. 120 - 126. (Особисто здобувачкою проаналізовано стан мікроелементів у волоссі і крові здорових жінок).

3. Клініко-патогенетичне значення змін вмісту мікроелементів у крові хворих на системний червоний вовчак / О.П. Стефаненко, М. В. Єрмолаєва, К. С. Фомичова, П. О. Синяченко // Університетська клініка. - 2008. - Т. 4, № 2. - С. 95 - 99. (Особисто здобувачкою виконано статистичну обробку результатів дослідження, проаналізовано рівень мікроелементів в крові хворих жінок на системний червоний вовчак).

4. Взаимосвязь изменений показателей иммунитета с микроэлементозом у больных системной красной волчанкой / Е.П. Стефаненко, Е. Ю. Снопко, О. В. Синяченко, М. В. Ермолаева // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, №2. - С. 169 - 171. (Особисто здобувачкою виконано статистичну обробку результатів дослідження, проаналізовано рівень мікроелементів в крові і волоссі хворих на системний червоний вовчак, співставлення концентрацій їх в різних об'єктах).

5. Связь эффективности лечения с микроэлементным статусом у больных системной красной волчанкой / Е.П. Стефаненко, Е. Ю. Снопко, О. В. Синяченко, М. В. Ермолаева // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2009. - Т. 10, №1. - С. 62 - 65. (Особисто здобувачкою проаналізовано вплив вихідних показників мікроелементного статусу на подальшу ефективність лікування хворих на системний червоний вовчак).

6. Стефаненко Е.П. Содержание микроэлементов в волосах больных системной красной волчанкой / Е.П. Стефаненко, О. В. Синяченко, М. В. Ермолаева // Журнал дерматологии и венерологии. - 2009. - № 3. - С. - 27-32. (Особисто здобувачкою проаналізовано стан мікроелементів у волоссі здорових жінок і хворих на системний червоний вовчак з різним клінічним перебігом захворювання).

7. Содержание микро- и макроэлементов в крови здоровых людей / Е.П. Стефаненко, П. Л. Пиклун, А. В. Мещерякова, О. В. Синяченко // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. - 2007. - Т. 11, № 1. - С. 91 - 95. (Особисто здобувачкою проаналізовано стан мікроелементів у крові здорових жінок).

8. Петрова В. Н. Содержание микроэлементов в организме здоровых людей Донецкого региона / В. Н. Петрова, Е.П. Стефаненко, Ю. В. Новикова // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. - 2008. - Т. 12, № 1. - С. 99 - 102. (Особисто здобувачкою проаналізовано стан мікроелементів у крові і волоссі здорових жінок 33 регіонів Донецької області).

9. Связь гломерулонефрита с антифосфолипидным синдромом при системной красной волчанке / И. В. Барабадзе, М. В. Ермолаева, Е.П. Стефаненко, П. О. Синяченко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2005. - Т. 6, № 3. - С. 16. (Особисто здобувачкою проаналізовано зв'язок антифосфоліпідного синдрому з лабораторними показниками крові у хворих на системний червоний вовчак).

10. Синяченко П. О. Антифосфолипидный синдром у женщин с системной красной волчанкой / П. О. Синяченко, Е.П. Стефаненко // Матеріали IV Національного конгресу ревматологів України. - Полтава, 2005. - С. 149. (Особисто здобувачкою проаналізовано зв'язок антифосфоліпідного синдрому з лабораторними показниками у хворих на системний червоний вовчак).

11. Гюльмамедова М. Ф. Асептические некрозы костей при системной красной волчанке / М. Ф. Гюльмамедова, П. О. Синяченко, Е.П. Стефаненко // Український морфологічний альманах. - 2006. - Т. 4, № 2. - С.129. (Особисто здобувачкою проаналізовано зв'язок асептичних некрозів кісток з показниками остеоасоційованих хімічних елементів у хворих на системний червоний вовчак).

12. Поражение легких при системной красной волчанке / М. В. Ермолаева, М. Ф. Гюльмамедова, Е.П. Стефаненко, О. В. Синяченко // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Вінниця, 2006. - С. 113. (Особисто здобувачкою проаналізовано зміни лабораторних показників у хворих на системний червоний вовчак).

13. Гюльмамедова М. Ф. Експіраторна функція легенів у хворих на системний червоний вовчак з ураженням серця / М. Ф. Гюльмамедова, П. О. Синяченко, О.П. Стефаненко // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Вінниця, 2007. - С. 69. (Особисто здобувачкою проаналізовано зміни лабораторних показників у хворих на системний червоний вовчак).

14. Поражение легких при системной красной волчанке: течение, патогенез. лечение (клинико-экспериментальное исследование) / М. В. Ермолаева, М. Ф. Гюльмамедова, П. О. Синяченко, Е.П. Стефаненко // Актуальні аспекти неспецифічних запальних захворювань суглобів: тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Хмельницький, 2007. - С. 61 - 63. (Особисто здобувачкою проаналізовано зміни лабораторних атомно-абсорбційних і біохімічних показників у крові хворих на системний червоний вовчак).

15. Показатели липидного обмена и его перекисного окисления при системной красной волчанке / М. Ф. Гюльмамедова, Е.П. Стефаненко, К. С. Фомичева, М. В. Ермолаева // Патогенетичні і терапевтичні аспекти метаболічного синдрому: матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2008. - С. 31 - 32. (Особисто здобувачкою проаналізовано клініко-лабораторні прояви захворювання у обстежених пацієнток з системним червоним вовчаком).

Размещено на Allbest.ru