Особливості перебігу, патогенезу та лікування реактивного артриту в шахтарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Донецький національний медичний університет

ім. М. Горького

Автореферат

Особливості перебігу, патогенезу та лікування реактивного артриту в шахтарів

14.01.12 - ревматологія

Чибісова Ірина Юріївна

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Синяченко Олег Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кузьміна Ганна Петрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Бурмак Юрій Григорович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасної ревматології є хламідійасоційований урогенітальний РеА (Коваленко В.М., Шуба Н.М., 2004; Абрагамович О.О. та співавт., 2005; Petersel D.L., Sigal L.H., 2005; Carter J.D., 2006). Слід зазначити, що чисельність хворих на урогенітальний хламідіоз, який на початку XXI сторіччя розглядається як захворювання “нового покоління”, невпинно зростає (Гордеева Г.Д., 2005; Россихін В.В., Мисько С.Я., 2005). Паралельно розширюється й розповсюдженість РеА (Leirisalo-Repo M., 2005; Revas S., Dudler J., 2006; Sieper J. et al., 2006; Collantes E. et al., 2007; Wilson I.G., 2007), що становить 30-40 осіб на 100 тис. дорослого населення (Rihl M. et al., 2006), а за даними спеціальних епідеміологічних досліджень частота РеА в чоловічій популяції ще вища (De Angelis R. et al., 2007). Окрім периферичного артриту, нерідко розвиваються сакроілеїт, тендовагініти, ентезопатії, спондилопатії та вісцеральні зміни (Синяченко О.В., 2003, 2004; Джус М.Б., 2004; Загреба Р.П. та співавт., 2004).

Тяжкі порушення трудової діяльності при РеА констатуються майже в 15% хворих (Бенца Т.М., 2005). Залишається дуже високим і рівень тимчасової непрацездатності робітників промислових підприємств (Scharff R.L., Jessup A., 2007). Несприятливе навколишнє середовище належить до провокуючих чинників перебігу захворювання (Данилюк С., Ященко О., 2005). Поширеність РеА серед шахтарів перевищує таку в популяції чоловіків того ж регіону України в 36 разів, а інтегральний коефіцієнт захворюваності прямо корелює з глибиною розробок вугілля, потужністю й кутом нахилу вугільних шарів (Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., 2002; Игнатенко Г.А., 2004). Мікротравматизація й великі статико-динамічні навантаження на опорно-руховий апарат у гірників-вуглярів сприяють розвиткові професійного остеоартрозу й змінам характеру інших захворювань суглобів (Козинская И.А. и соавт., 2005; Синяченко О.В. и соавт., 2006; Darling E.M., 2003; Buckwalter J.A., Matrin J.A., 2004). На цей час недостатньо вивченими залишаються клініко-патогенетичні особливості РеА в шахтарів, нез'ясовані екстраартикулярні прояви хвороби, вплив на перебіг патологічного процесу та ефективність лікувальних заходів професій гірників і гірничо-геологічних умов трудової діяльності в шахтах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до основного плану НДР Донецького національного медичного університету ім.М.Горького і є фрагментом тем МОЗ України “Вивчення статевого диморфізму клінічного перебігу запальних ревматичних захворювань” (№ держреєстрації 0101U009002) та “Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарату і внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клініко-експериментальні дослідження)” (№ держреєстрації 0105U008727). Здобувач є співвиконавцем даних тем. периферичний суглоб артрит шахтар

Мета дослідження: підвищити якість діагностики РеА в шахтарів різних професійних груп з урахуванням гірничо-геологічних умов шахт, з'ясувати особливості патогенезу захворювання й розробити критерії прогнозування ефективності лікувальних заходів.

Задачі дослідження:

1. Провести порівняльну оцінку уражень периферичних суглобів, навколосуглобових тканин, крижово-здухвинних зчленовувань і хребта, а також екстраартикулярних проявів при РеА в шахтарів-вуглярів і робітників інших професій (металургів, коксохіміків, житлобудівельників, машинобудівельників).

2. Вивчити вплив на клінічні ознаки РеА професій шахтарів (ПГ, ГОВ, Пр, Кр, ПЕС) і гірничо-геологічних умов їхньої трудової діяльності (глибина розробок вугілля, потужність і кут нахилу вугільних шарів, величина водопритоків, вологість, запорошеність і швидкість повітряних потоків робочої зони, силове навантаження на колінні суглоби).

3. Визначити особливості характеру змін показників запальної відповіді в шахтарів і нешахтарів, котрі страждають на РеА, з'ясувати в цих групах хворих патогенетичну значущість гострофазових білків, порушень цитокінової мережі, метаболітів арахідонової кислоти й NO.

4. Встановити ступінь впливу на ланки запальної відповіді професій шахтарів, хворих на РеА, і окремих гірничогеологічних факторів їхньої виробничої діяльності.

5. Оцінити ефективність етіопатогенетичної терапії РеА в групах хворих шахтарів і нешахтарів, дослідити вплив на результати лікування окремих клініко-лабораторних факторів перебігу захворювання й груп медикаментозних препаратів, визначити характер змін показників запальної відповіді в процесі проведення терапевтичних заходів.

6. Проаналізувати вплив професій шахтарів і гірничогеологічних умов їхньої праці на результати лікування хворих на РеА, а також динаміку лабораторних параметрів активності патологічного процесу.

Об'єкт дослідження -- шахтарі-вуглярі різних професійних груп і робітники інших професій, які страждають на РеА.

Предмет дослідження - порівняльна оцінка перебігу периферичного артриту, сакроілеїту, тендовагінітів, ентезопатій, спондилопатій та екстраартикулярних ознак РеА в шахтарів різних професійних груп і робітників інших професій, особливості патогенезу захворювання у гірників, ефективність медикаментозної терапії РеА в шахтарів і нешахтарів, характер змін показників запалення під впливом етіопатогенетичної терапії, фактори, що визначають його, критерії прогнозування лікувальних заходів.

Методи дослідження - клінічні (розпитування, фізичне обстеження хворих, оцінка суглобних індексів), рентгенологічні (рентгенографія периферичних суглобів, крижово-здухвинних зчленовувань, хребта), ультразвукові (артросонографія, ехокардіографія), електрофізіологічні (електрокардіографія), біохімічні (дослідження в крові концентрації NO₂), імуноферментні (вивчення в крові рівнів СРБ, ФГ, PgE2, PgF2, IL1, IL4, TNF, GMP), статистичні (варіаційний, кореляційний, регресійний, одно-і багатофакторний дисперсійний комп'ютерний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше визначено особливості перебігу уражень опорно-рухового апарата й екстраартикулярних ознак РеА в шахтарів різних професійних груп з урахуванням гірничо-геологічних умов їхньої трудової діяльності й силового навантаження на колінні суглоби, доведено особливості патогенезу й ефективності етіопатогенетичної терапії захворювання в гірників, вплив на показники запальної відповіді і їх динаміку в процесі лікування окремих клінічних ознак і факторів виробничої діяльності шахтарів.

Практичне значення отриманих результатів. Виділено критерії для оцінки прогнозування ефективності етіопатогенетичної терапії РеА в окремих професійних групах шахтарів, установлено доцільність комбінованого використання в комплексному лікуванні НПЗП і ПФС.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику ревматологічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, терапевтичної клініки Інституту невідкладної та відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України, терапевтичного відділення університетської клініки Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань, ревматологічного відділення Слов'янського санаторію “Ювілейний” об'єднання Укрпрофздравниці, а також у педагогічний процес Донецького національного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і полягає в розробці наукової концепції дисертації, аналізі літературних джерел за проблемою, доборі, обстеженні й медикаментозному лікуванні хворих на РеА. Автор запропонувала критерії, що дають змогу прогнозувати ефективність терапевтичних заходів у шахтарів, самостійно виконала статистичну обробку результатів і впровадження їх у практику. Дисертантка не скористалася результатами й ідеями співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційну роботу апробовано на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, пропедевтичної терапії та клінічної кардіології, загальної практики - сімейної медицини, професійних хвороб, внутрішньої медицини № 1, № 2 та № 3 Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (вересень, 2008). Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено й обговорено на науково-практичній конференції “Сучасні методи реабілітації, лікування та профілактики в умовах санаторіїв-профілакторіїв” (Слов'янськ, 2002), V міжнародній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Алушта, 2004), XV з'їзді терапевтів України (Київ, 2004), IV національному конгресі ревматологів України (Полтава, 2005), науково-практичній конференції “Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб” (Харків, 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні аспекти неспецифічних захворювань суглобів” (Хмельницький, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових праць, серед яких 1 розділ в монографії “Хвороба Рейтера”, 10 робіт у журналах, 2 - у збірниках, 6 - у матеріалах наукових форумів. 4 роботи, що передбачені ВАК України, виконані здобувачкою самостійно.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 165 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, 6 розділів (у тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень), узагальнення й аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел (на 37 сторінках), що містить 311 найменувань (102 кирилицею і 209 латиницею). Робота ілюстрована 23 таблицями й 17 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебували 93 особи робітничих професій, які страждають на хламідійасоційований РеА. Їх було розподілено на дві групи. 1-у (основну) склали 36 (39%) шахтарів-вуглярів, а 2-у (контрольну) - 57 (61%) металургів, коксохіміків, машинобудівельників і житлобудівельників. З числа обстежених шахтарів ПГ становили 36%, ГОВ - 22%, Пр - 14%, Кр - 11% і ПЕС - 17%. Середній вік хворих на РеА склав 34,8±1,13 років (35,5±1,85 років в основній групі й 34,4±1,43 років у контрольній), тривалість захворювання - 4,8±0,59 років (відповідно в 1-й і 2-й групах 4,8±1,14 років і 4,7±0,65 років). I ступінь активності захворювання констатовано в 32% спостережень, II - в 32%, III - в 36%. У хворих нешахтарів активність патологічного процесу була більш високою (p=0,005).

Значення суглобного рахунку серед усіх пацієнтів склали 11,3±1,16, індексу Річі 18,5±1,64, індексу Лансбурі 74,7±4,45. Сакроілеїт установлено в 38% спостережень, тендовагініти - в 42%, ентезопатії - в 16%, спондилопатії (спондилоартроз, остеохондроз) - в 44%, ураження урогеніталій на момент обстеження - в 88%, очей (кон'юнктивіт, увеїт) - в 40%, шкіри, її придатків і слизових оболонок (псоріазоподібний висип, кератодермія долонь і підошов, оніходистрофія, ерозії ротової порожнини, цирцинарний і ксеротичний баланіт, кільцеподібний баланопостит) - у 9%, серця (міокардит, міокардіодистрофія, аортальні й мітральні пороки серця) - в 50%, нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит) - в 26%, ПНС - в 16%. Хламідії в урогеніталіях (уретра, сік передміхурової залози) виявлені в 88% хворих, а підвищений рівень антитіл до хламідій у сироватці крові - у 86%.

Хворі оглядалися окулістом, дерматологом, урологом (андрологом) і неврологом. Всім пацієнтам проводили бактеріоскопічне дослідження виділень з уретри й соку передміхурової залози, визначали рівень антитіл до хламідій, ДНК хламідій імуноферментним методом (тест-системи “Cleaview Chlamydia” Unipath Ltd, Велика Британія і “Immuno-Comb Chlamydia trachomatis Ig”) та методом полімеразної ланцюгової реакції (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція). Рентгенологічне дослідження суглобів здійснювали за допомогою апарата “Multix-Compact-Siеmens” (Німеччина), ультразвукове - “Envisor-Philips” (Нідерланди), електрокардіографічне - “Fukuda Denshi Cardimax-FX326” (Японія), ехокардіографічне - “SSA-270A-Toshiba” (Японія).

Для визначення показників у крові IgA, IgM, IgG і ЦІК застосовували аналізатори “Cone-Progress” (Фінляндія) і “Vitalab-Flexor” (Нідерланди). Стан метаболізму NO оцінювали за концентрацією NO₂ у сироватці з використанням реактиву Грейса (спектрофотометр “СФ-46”, Росія, довжина хвилі 540 нм). Рівні в сироватці крові PgE2 і PgF2, IL1, IL4, TNF і GMP, що є вторинним месенджером NO, визначали імуноферментним методом (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція, набори “Amercham pharmacia biotech”, Велика Британія й “ProCon”, Росія). Імуноферментним методом досліджували вміст у сироватці крові СРБ (набор “Bio Systems”, Іспанія) і в цитратній плазмі ФГ (реагент “Roche”, Німеччина). Гірничо-геологічні умови шахт (глибина розробок вугілля, температура в шахті, вологість і запорошеність повітря, швидкість його руху, потужність і кут нахилу вугільних шарів, величина водопритоків) надані Донецьким вугільним інститутом, виробничими об'єднаннями Донецьквугілля і Макіїввугілля.

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень здійснено за допомогою комп'ютерного варіаційного, кореляційного, регресійного, одно- і багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (програми “Microsoft Excel” і “Statistica”). Оцінювали середні значення, їхні похибки, середньоквадратичні відхилення, коефіцієнти кореляції, критерії регресії, дисперсії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі-квадрат і ступінь вірогідності статистичних показників (р).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Хламідії в мазках з урогеніталій знайдено в 86% хворих основної і в 91% контрольної групи, антитіла до хламідій відповідно в 92% і в 83%. В 1-й групі виявилися в 2,3 раза більш низькими параметри суглобного рахунку (p=0,001), в 1,9 рази індексу Річі (p=0,002), в 1,4 рази індексу Лансбурі (p=0,019). У шахтарів, що страждають на РеА, в 1,9 рази частіше виявляли сакроїлеїт (p=0,017) і в 1,7 рази спондилопатії (p=0,028). У цілому, має місце відмінність перебігу РеА в представників основної і контрольної груп (р=0,045). Сказане повною мірою стосується й уражень окремих відділів хребта (p<0,001). Так, у шахтарів в 7,6 рази частіше діагностували ураження грудного й поперекового відділів (p=0,011), а в робітників інших професій водночас шийного, грудного й поперекового (р=0,043).

Хворі обох груп відрізняються між собою за типом вегетативних реакцій (р=0,014), але не за частотою вегетосудинної дистонії, показниками середнього артеріального тиску, периферичного судинного опору й квадратичного індексу Кердо. Основна й контрольна групи хворих значно відрізняються за параметрами порушень збудливості міокарда, електричної провідності, змінами клапанного апарату й камер серця, а також систолічною і діастолічною функціями лівого шлуночка (p<0,001). Статистичний аналіз показує достовірну відмінність перебігу кардіопатії в шахтарів з РеА за частотою недостатності напівмісячних клапанів аорти, яку у них зареєстровано в 11% випадків (р=0,010).

За даними дисперсійного аналізу, як в основній, так і в контрольній групах хворих на РеА на поширеність і функціональну тяжкість ураження опорно-рухового апарата справляють вплив вік обстежених (відповідно p<0,001 і p=0,020, p<0,001 і p=0,007) і тривалість захворювання (p<0,001 і p<0,001, p=0,006 і p=0,001). Ці фактори діють ще на виразність периферичного артриту в нешахтарів (відповідно p=0,004 і p<0,001). Регресійний аналіз свідчить про обернену залежність індексу Лансбурі в шахтарів від ступеня активності патологічного процесу (p=0,035), а в представників контрольної групи - про прямий зв'язок суглобного рахунку з тривалістю хвороби (p=0,009), індексу Річі - з віком хворих (p=0,012) і активністю РеА (p=0,035).

У контрольній групі з наявністю хламідій в урогеніталіях пов'язаний лише індекс Річі (p=0,001), тоді як у представників основної групи - суглобний рахунок (p=0,016) і індекс Лансбурі (p=0,027). Крім того, поширеність артриту в шахтарів визначають показники антитіл до хламідій (p=0,039). В 1-й і 2-й групах обстежених пацієнтів, за даними багатофакторного дисперсійного аналізу, клінічні прояви РеА визначають тривалість захворювання (відповідно p<0,001 і p=0,004) та наявність хламідій в урогеніталіях (p<0,001 і p=0,022). Окрім того, клінічний перебіг РеА в шахтарів пов'язаний зі ступенем активності захворювання (p<0,001). Як показує однофакторний дисперсійний аналіз, в основній групі тривалість захворювання впливає на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,001), ступінь активності РеА - на виникнення сакроілеїту (p=0,032), ураження серця (p=0,028) і ПНС (p<0,001), а активна хламідійна інфекція - на зміни крижово-здухвинних суглобів (p<0,001), серця (p=0,005) і нирок (p<0,001).

Якщо в основній групі обстежених ступінь активності захворювання впливає на стан збудливості міокарда (p=0,003) і камер серця (p<0,001), то в контрольній групі - на клапанний апарат (p=0,035). Як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, у шахтарів з активністю патологічного процесу пов'язані рівні артеріального тиску й периферичного судинного опору (відповідно p=0,041 і p=0,013) і тип вегетативної нервової системи (p=0,003). На інтегральні електро- і ехокардіографічні ознаки кардіопатії у хворих шахтарів і представників інших професій впливають наявність спондилопатій (відповідно p=0,024 і p<0,001) та офтальмопатій (p=0,044 і p=0,034). У контрольній групі беруть участь також розвиток сакроїлеїту (p=0,002), ентезопатій (p=0,037) і ураження шкіри (p=0,004).

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, професії шахтарів значно впливають на клінічні ознаки РеА (p<0,001). Однофакторний аналіз свідчить про вплив характеру трудової діяльності гірників на функціональну тяжкість периферичного артриту (p=0,049), розвиток тендовагінітів (p=0,022) і ентезопатій (p=0,026). Найбільш поширені і тяжкі ураження периферичних суглобів констатуються в Кр, що вірогідно відрізняє їх від ПГ, ГОВ, Пр та ПЕС (відповідно p=0,009 і p=0,014, p=0,026 і p=0,021). Професії хворих шахтарів впливають на рівень у крові антитіл до хламідій (p=0,033). У всіх Кр діагностовано тендовагініти й у жодного з них не виявлено ентезопатій. У свою чергу останні зафіксовано в кожного другого ПЕС.

Одночасно шийний, грудний і поперековий відділи хребта утягуються в процес у ПГ і ГОВ. Існують достовірні статистичні відмінності характеру спондилопатії в цих професійних групах не тільки в порівнянні із хворими Кр і ПЕС, а й між собою. Так, критерій вірогідності відмінностей ПГГОВ, ПГПр і ГОВПр становить p<0,001. Зауважимо, що в ПЕС утягується до процесу попереково-грудний відділ хребта, а в Кр - тільки поперековий. Шахтарі відрізняються від робітників інших професійних груп частотою ураження грудного+поперекового відділів хребта (р=0,011) і шийного+грудного+поперекового (р=0,043). Перший варіант поширеності спондилопатії зустрічається в 7,6 рази частіше в шахтарів, а другий в 2,1 рази частіше в нешахтарів.

Середня глибина розробок вугілля склала 736,6±28,55 м, температура повітря в шахтах - 25,8±0,39 С, потужність вугільних шарів - 106,0±1,24см, кут їхнього нахилу - 31,4±0,42 градуси, величина водопритоків - 332,3±10,26 м³/год, вологість повітря в робочій зоні - 88,9±0,59 %, її запиленість - 173,1±15,73 мг/м³, швидкість у ній повітря - 2,0±0,16 м/с, Н - 4543,1±128,80 кН. Як свідчить регресійний аналіз, від усіх цих параметрів істотно залежить (p<0,001) характер суглобного синдрому. Час навантаження на колінні суглоби під час роботи в шахті прямо визначає поширеність і тяжкість периферичного артриту (відповідно p=0,033 і p=0,005), а сила навантаження - лише другий показник артикулярного синдрому (p=0,041). Крім того, функціональна вираженість РеА має позитивну залежність від потужності вугільних шарів (p=0,044) і обернений зв'язок зі ступенем запорошеності робочої зони (p=0,020).

Багатофакторний дисперсійний аналіз свідчить про виразний вплив (p<0,001) на екстраартикулярні ознаки РеА глибини розробок вугілля, температури повітря в робочій зоні, потужності й кута нахилу вугільних шарів. За даними однофакторного дисперсійного аналізу, глибина розробок вугілля й температура повітря в шахті впливають на розвиток тендовагінітів (відповідно p=0,010 і p=0,002), тяжкість ураження урогеніталій (p=0,018 і p=0,048) і серця (p=0,004 і p=0,037), потужність вугільних шарів - на вираженість сакроїлеїту (p=0,002) і формування ентезопатій (p=0,047), кут нахилу шарів - на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,015) і периартикулярних тканин (p<0,001), вологість повітря в шахті - на поширеність спондилопатій (p=0,048) і розвиток патології шкіри та її придатків (p<0,001), запиленість робочої зони - на виникнення тендовагінітів (p=0,037) і офтальмопатій (p=0,014), швидкість повітряних потоків - на сакроілеїт (p=0,002), патологію урогеніталій (p=0,043) і нирок (p=0,012), тяжкість навантаження на колінні суглоби - на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,045) і ПНС (p=0,016). На характер і поширеність спондилопатії справляють дію величина водопритоків у шахті (відповідно p=0,010 і p=0,013) і швидкість потоків повітря (p=0,025 і p=0,013). Силове навантаження на колінні суглоби визначає варіант ураження хребта (p<0,001).

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу відсутній вплив на інтегральні показники запалення при РеА робітників інших професій, хоча, як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, має місце зв'язок із цим фактором параметрів IL4 (p=0,013) і TNF (p=0,042). У хворих контрольної групи параметри СРБ у крові становлять 12,1±0,69 мг/мл, ФГ - 7,5±0,51 г/л, IgG - 15,2±0,47 г/л, IgA - 2,6±0,20 г/л, IgM - 1,8±0,17 г/л, ЦІК - 1,2±0,09 г/л, PgE2 - 3,5±0,27 нг/мл, PgF2 - 18,4±0,95 нг/мл, IL1 - 100,0±14,46 пг/мл, IL4 - 37,2±2,59 пг/мл, TNF - 190,4±25,95 пг/мл, NO₂ - 5,4±0,05 мкмоль/л, GMP - 10,4±0,46 пмоль/мл. У шахтарів з РеА на 83% зростає вміст IL1 (p=0,034), в 2,4 рази - IL4 (p=0,025) і на 6% NO₂ (p=0,020).

У представників основної групи відповідно до збільшення тривалості захворювання зменшується загальний стан вивчених показників запалення (p=0,019), чого не спостерігається в контрольній групі обстежених робітників. Як свідчить регресійний аналіз, від тривалості РеА у оберненій залежності перебувають вихідні значення IgG (p=0,049), IgA (p=0,022), PgF2 (p=0,049), GMP (p=0,041). В 2-й групі хворих із тривалістю патологічного процесу оберненим чином пов'язаний рівень у крові ФГ (p=0,029). У свою чергу, параметри фібриногенемії в шахтарів напряму залежать від віку пацієнтів (p=0,049).

Багатофакторний дисперсійний аналіз указує, що на інтегральний стан показників запалення в основній групі хворих впливає тяжкість ураження урогеніталій (p<0,001), але не сакроілеїту, тендовагінітів, ентезопатій, спондилопатій, офтальмопатій, змін з боку шкіри, серця, нирок і ПНС. Однофакторний аналіз демонструє вплив у контрольній групі хворих уражень урогеніталій на показники в крові ФГ (p=0,034), ентезисів - на концентрацію PgE2 (p=0,007) і TNF (p=0,032), шкіри - на рівні IgM (p=0,019), PgE2 (p=0,006) і GMP (p=0,010), серця - на вміст NO₂ (p=0,014). Регресійний аналіз свідчить про різноспрямовану залежність параметрів СРБ у крові хворих нешахтарів від ступеня вираженості шкірного (позитивна, p=0,042) і ниркового (негативна, p=0,047) синдромів, про прямий зв'язок рівня ЦІК з патологією тільки нирок (p=0,005), концентрації PgE2 - з тяжкістю ентезопатій (p=0,049), PgF2 - кардіопатії (p=0,048), IL1 - уражень урогеніталій (p=0,032), IL4 (обернена залежність) - крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,020) і периартикулярних тканин (p=0,017).

Те саме захворювання в шахтарів і робітників інших професій значно відрізняється за характером впливу окремих клінічних ознак на показники запалення. Так, в основній групі сакроілеїт впливає на показники в крові IgA (p=0,010), тендовагініти - на рівні СРБ (p=0,041) і GMP (p=0,032), ентезопатії - на концентрацію IgM (p=0,036), ураження шкіри - на вміст PgF2 (p=0,013) і GMP (p=0,037), нирок - на IL1 (p=0,032), ПНС - на IL1 (p<0,001), ФГ (p=0,023) і TNF (p<0,001). Від тяжкості спондилопатій в прямій залежності перебувають параметри в крові IgA (p=0,037) і TNF (p=0,043), від вираженості офтальмопатій - IgM (p=0,048), IL1 (p=0,028) і TNF (p=0,048). Таким чином, спільним між основною і контрольною групами є тільки вплив шкірного синдрому на рівень у крові GMP.

Наступним етапом нашої роботи стала оцінка впливу параметрів запалення на клінічні ознаки РеА у хворих обох груп, тобто фактично їх патогенетична значущість. Виявилося, що в шахтарів уміст у крові ФГ визначає розвиток патології очей (p=0,043), нирок (p=0,011) і ПНС (p=0,021), IgM - крижо-здухвинних зчленовувань (p=0,042), PgE2 - хребта (p=0,041), TNF - ентезисів (p=0,005) і урогеніталій (p=0,021), GMP - периартикулярих тканин (p=0,024), ентезисів (p=0,004), хребта (p=0,024) і шкіри (p=0,019). У робітників нешахтарських професій рівень фібриногенемії впливає на патологію урогеніталій (p=0,017), очей (p=0,025) і нирок (p=0,004), вміст IgG і ЦІК - на розвиток кардіопатії (відповідно p=0,020 і p=0,021), концентрація PgE2 - на формування ентезопатій (p=0,008), IL4 - спондилопатії (p=0,030). Отже, лише показники в крові ФГ у хворих основної і контрольної груп впливають на розвиток і тяжкість очної і ниркової патології.

Множинний регресійний аналіз показує пряму залежність лабораторних показників запалення від потужності й кута нахилу вугільних шарів (відповідно p=0,007 і p=0,008), вологості робочої зони (p=0,003) і ступеня навантаження на колінні суглоби (p=0,026). Вміст у крові GMP має обернений зв'язок з товщиною вугільних шарів (p=0,033), вологістю в шахті (p=0,049) і силовим навантаженням на колінні суглоби (p=0,045), концентрація прозапального IL1 - тільки з першим і другим гірничо-геологічним фактором (відповідно p=0,029 і p=0,023), причому маючи позитивні взаємини. Слід зазначити, що від запиленості робочої зони прямо залежать параметри IgG (p=0,004), ЦІК (p=0,012), PgF2 (p=0,025), IL1 (p=0,017), TNF (p=0,036), а зворотним чином - IL4 (p=0,016). За даними однофакторного дисперсійного аналізу, вологість повітря в шахті впливає на показники в крові хворих на РеА СРБ (p=0,025), IgA (p=0,047), PgF2 (p=0,046), IL4 (p=0,027) і GMP (p=0,037), потужність вугільних шарів - на вміст PgF2 (p<0,001) і IL1 (p=0,038), запиленість повітря - тільки на рівень PgF2 (p=0,044).

97% хворих на РеА в комплексному лікуванні одержували НПЗП, 76% - антибіотики, 40% - циклоферон, 29% - ГКГ і 12% - ПФС. Основна й контрольна групи не відрізнялися між собою за частотою використання окремих препаратів. В 1% хворих ефект від лікування був відсутній, в 17% констатоване незначне поліпшення, в 72% - поліпшення і в 10% - значне поліпшення. Медикаментозна терапія в основній групі була більш ефективною (p=0,022). Результати лікування хворих на РеА оцінювали через 3-13 тижнів від початку лікування (у середньому 4,7±0,33 тижнів).

Не виявлено зв'язків ефективності лікування хворих на РеА обох груп з тривалістю захворювання, ступенем активності патологічного процесу, наявністю хламідій в урогеніталіях, рівнем протихламідійних антитіл. За даними однофакторного дисперсійного аналізу, в обох групах хворих на ефективність лікувальних заходів впливає ураження шкіри (відповідно p=0,003 і p<0,001). Якщо в шахтарів має місце той же зв'язок з наявністю тендовагінітів (p<0,001), то в нешахтарів - з поширеністю й функціональною тяжкістю артриту (відповідно p=0,007 і p=0,021), розвитком ентезопатій (p<0,001) і кардіопатії (p=0,008). Регресійний аналіз в основній групі показує обернену залежність ефективності лікування від наявності у хворих тендовагінітів (p=0,014). Отже, остання клінічна ознака є прогностично несприятливою відносно результатів подальшої терапії РеА в шахтарів.

Результати терапії пацієнтів контрольної групи не пов'язані з характером використаних медикаментозних засобів. У свою чергу, в шахтарів ефективність лікування визначають його обсяг, застосування НПЗП і ПФС. Ці висновки підтверджуються як дисперсійним аналізом (відповідно p=0,001, p=0,022, p=0,024), так і регресійним (p<0,001, p=0,022, p=0,021).

Ефективність терапії хворих основної і контрольної груп не пов'язана з вихідними показниками в крові СРБ, ФГ, IgG, IgA, IgM, ЦІК, PgF2, IL1, IL4, TNF і NO₂. Разом з тим, у шахтарів існує такий зв'язок з умістом GMP (p=0,002), а в робітників інших професій - з рівнем PgE2 (p=0,001). В основній групі обстежених хворих на РеА не виявлено достовірного впливу на динаміку інтегрального стану показників запальної відповіді окремих препаратів, тоді як у контрольній групі відзначена така дія відносно ГКГ (p=0,008). Якщо в шахтарів реєструється вплив антибіотиків на вміст у крові IgG (p=0,005) і циклоферону на рівень IgA (p=0,025), то в представників інших робітничих професій ГКГ на концентрації СРБ (p=0,032) і PgE2 (p=0,001), а також ПФС на параметри GMP (p=0,014).

Існує вплив професій шахтарів на ефективність лікування РеА (p=0,014). Найкращих результатів терапії досягнуто в Кр і ПЕС, а найгірші вони у ПГ і ГОВ. Констатуються достовірні відмінності ефекту лікувальних заходів у ПГ порівняно з Кр (p<0,001) і ПЕС (p=0,034). Необхідно підкреслити, що професії гірників не були пов'язані із частотою використання НПЗП, антибіотиків, ГКГ, циклоферону й ПФС, а також з обсягом проведеної терапії. На нашу думку, етіопатогенетичне лікування ПГ, ГОВ і Пр повинне бути більш тривалим, а реабілітаційні заходи більш наполегливими.

За даними дисперсійного аналізу, відзначається вплив на ефективність лікування таких гірничо-геологічних умов шахт, як глибина розробок вугілля (p<0,001), потужність вугільних шарів (p=0,003) і величина водопритоків у робочій зоні (p=0,010). Крім перерахованих факторів (відповідно p<0,001, p=0,002, p=0,002), результати терапії також негативно пов'язані з кутом нахилу вугільних шарів (p=0,019), про що свідчить проведений регресійний аналіз.

Професії гірників не впливають на динаміку інтегрального стану запальної відповіді в процесі етіопатогенетичної терапії, хоча відзначається дія на підвищення рівня в крові GMP (p=0,035). За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, гірничо-геологічні умови шахт теж слабко діють на загальну динаміку параметрів запалення у хворих на РеА в процесі їхнього лікування, а також на вміст у крові СРБ, ФГ, IgG, IgA, IgM, ЦІК, PgE2, PgF2, IL1, IL4, NO₂ і GMP. Із глибиною розробок вугілля негативно корелює динаміка концентрацій СРБ (p=0,030) і TNF (p=0,041) у крові, з потужністю й кутом нахилу вугільних шарів - рівень IgG (відповідно p=0,001 і p=0,039), з величиною шахтних водопритоків - PgE2 (p=0,045).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлені обґрунтування й вирішення актуальної наукової задачі - поліпшення якості діагностики різних клініко-лабораторних варіантів РеА в шахтарів окремих професійних груп залежно від гірничо-геологічних умов їх трудової діяльності у шахтах, установлення особливостей перебігу захворювання в гірників у порівнянні з іншими робітниками, характеру запальної відповіді й ролі СРБ, ФГ, Ig, Pg, цитокінів і метаболітів NO у патогенезі захворювання, визначення факторів, що впливають на ефективність лікування й дозволяють прогнозувати хід терапевтичних заходів.

1. Клініко-лабораторний перебіг РеА в шахтарів і робітників інших професійних груп істотно відрізняється, що проявляється в основній групі менш вираженим периферичним артритом, але більш частим розвитком сакроілеїту, спондилопатій (остеохондроз, спондилоартроз) і недостатності напівмісячних клапанів аорти, ступенем впливу на суглобний синдром активної хламідійної інфекції, відмінностями залежності окремих екстраартикулярних ознак хвороби від тривалості й ступеня активності патологічного процесу, а також характером дії уражень крижо-здухвинних зчленовувань, ентезисів і шкіри на прояви кардіопатії.

2. На клініко-лабораторні ознаки РеА впливають професії шахтарів, що, у першу чергу, стосується поширеності й тяжкості артриту, характеру спондилопатії, розвитку тендовагінітів і ентезопатій, наявності антитіл до хламідій, причому, суглобний синдром і екстраартикулярні прояви захворювання також визначають гірничо-геологічні умови шахт (глибина розробок вугілля, температура, вологість, запорошеність і швидкість повітряних потоків робочої зони, потужність і кут нахилу вугільних шарів, силове навантаження на колінні суглоби).

3. Особливістю патогенетичних побудов при РеА в шахтарів є високі рівні в крові нітритемії (кінцевого стійкого продукту метаболізму NO), прозапального IL1 та імунорегуляторного IL4, зменшення параметрів IgG, IgA, PgF2 і GMP відповідно до збільшення тривалості захворювання, вплив тяжкості патології урогеніталій на стан інтегральної запальної відповіді, участь імунних порушень, PgE2 і вторинного месенджера NO GMP при ураженні крижо-здухвинних зчленовувань, периартикулярних тканин, хребта, шкіри й ПНС.

4. Професії шахтарів (ПГ, ГОВ, Пр, Кр, ПЕС) не впливають на інтегральний стан запальної відповіді й окремі її параметри у хворих на РеА, але показники залежать від потужності й кута нахилу вугільних шарів, вологості робочої зони й силового навантаження на колінні суглоби, а ступінь імунних порушень, дисбалансу цитокінової мережі й метаболізму арахідонової кислоти визначається також рівнем запиленості в шахті.

5. Незважаючи на однотипне етіопатогенетичне лікування РеА в шахтарів і робітників інших професій, ефективність медикаментозної терапії в основній групі вища, на що впливають наявність тендовагінітів і уражень шкіри, а позитивна дія констатується на тлі комбінованого використання НПЗП і ПФС, причому прогностичним критерієм відносно лікувальних заходів є вихідні параметри в крові GMP, а зміни рівня імуноглобулінемії досягаються в процесі антибіотико- і циклоферонотерапії.

6. На результати лікування шахтарів з РеА впливають їхні професії (найбільш слабкий ефект у ПГ, ГОВ і Пр, високий - у Кр і ПЕС), а також гірничо-геологічні умови трудової діяльності гірників (глибина розробок вугілля, потужність і кут нахилу вугільних шарів, величина водопритоків), від чого в процесі терапії залежить динаміка параметрів у крові СРБ, IgG, PgE2, TNF і GMP.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При діагностиці захворювання й лікуванні шахтарів, що страждають на РеА, повинні враховуватися професії хворих (ПГ, ГОВ, Пр, Кр, ПЕС) і гірничо-геологічні умови їхньої трудової діяльності в шахтах (глибина розробок вугілля, потужність і кут нахилу вугільних шарів, величина водопритоків, вологість, запорошеність і швидкість повітряних потоків робочої зони).

2. Етіопатогенетичне лікування шахтарів з РеА повинне бути комплексним, у ПГ, ГОВ і Пр - більш тривалим, з обов'язковим призначенням НПЗП на тлі системної ензимотерапії (застосування вобензиму по 9-15 др/доб або флогензиму по 6 др/доб).

3. Наявність тендовагінітів у хворих на РеА шахтарів є прогностично несприятливою ознакою відносно результатів подальшої терапії РеА, а параметри GMP>13 пмоль/мл - прогнозпозитивним критерієм.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чибисова И. Ю. Поражение опорно-двигательного аппарата при болезни Рейтера. Глава 4 / И. Ю. Чибисова / Болезнь Рейтера [ под ред. О. В. Синяченко и Г. А. Игнатенко ]. - Донецк : Донеччина, 2001. _ С. 53_89.

2. Особенности течения болезни Рейтера у шахтеров / О. В. Синяченко, Е. М. Денисова, И. Ю. Чибисова, В. В. Яковленко, В. В. Шаповалова // Вестник гигиены и эпидемиологии. _ 2001. _ Т. 5, № 2. _ С. 185_187. (Особисто здобувачкою проаналізовано перебіг РеА у гірників різних професійних груп).

3. Сакроилеит при болезни Рейтера / О. В. Синяченко, В. В. Яковленко, Г. А. Игнатенко, И. Ю. Чибисова, Е. М. Денисова, В. В. Шаповалова // Травма. _ 2001. _ Т. 2, № 4. _ С. 371_374. (Особисто здобувачкою проаналізовано перебіг сакроілеїту при РеА у шахтарів і представників інших робітничих професій).

4. Поражение позвоночника при болезни Рейтера / О. В. Синяченко, Г. А. Игнатенко, В. В. Яковленко, И. Ю. Чибисова, Е. М. Денисова, В. В. Шаповалова // Ортопедия, травматология, протезирование. _ 2002. _ № 3. _ С. 54_59. (Особисто здобувачкою проаналізовано перебіг уражень хребта при РеА у шахтарів і представників інших робітничих професій).

5. Эффективность лечебно-рабилитационных мероприятий при остеоартрозе у шахтеров / В. К. Гринь, И. А. Козинская, И. Ю. Чибисова, О. В. Синяченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. _ 2005. _ Т. 6, № 1. _ С. 117_120. (Особисто здобувачкою оцінено ефективність лікування гірників-вуглярів, що страждають на остеоартроз, з урахуванням гірничо-геологічних умов шахт).

6. Остеоартроз у шахтеров / В. К. Гринь, И. А. Козинская, И. Ю. Чибисова, О. В. Синяченко // Врачебная практика. _ 2005. _ № 4. _ С. 79_83. (Особисто здувачкою проаналізовано перебіг остеоартрозу з синовітом у гірників різних професійних груп).

7. Спондилоартриты и эндотелиальная дисфункция сосудов / Е. Д. Егудина, И. Ю. Чибисова, В. В. Шаповалова, Е. М. Лаушкина // Український медичний альманах. _ 2006. _ Т. 4, № 2. _ С. 131_132. (Особисто здобувачкою проаналізовано стан уражень хребта при РеА у шахтарів і представників інших робітничих професій).

8. Чибисова И. Ю. Влияние профессий и горногеологических условий шахт на течение реактивного артрита у шахтеров / И. Ю. Чибисова // Вестник гигиены и эпидемиологии. _ 2008. _ Т. 12, № 1. _ С. 166_170.

9. Чибисова И. Ю. Особенности клинического течения реактивного артрита у шахтеров / И. Ю. Чибисова, О. В. Синяченко // Український медичний альманах. _ 2008. _ Т. 11, № 3. _ С. 194_196. (Особисто здобувачкою проаналізовано перебіг РеА у шахтарів різних професійних груп в залежності від гірничо-геологічних умов шахт).

10. Чибисова И. Ю. Лечение реактивного артрита у шахтеров / И. Ю. Чибисова, О. В. Синяченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. _ 2008. _ Т. 9, № 1. _ С. 90_93. (Особисто здобувачкою проаналізовано ефективність лікування РеА у шахтарів різних професійних груп в залежності від гірничо-геологічних умов шахт).

11. Чибисова И. Ю. Особенности показателей воспаления в крови шахтеров с реактивным артритом / И. Ю. Чибисова, О. В. Синяченко // Травма. _ 2008. _ Т. 9, № 4. _ С. 48_54. (Особисто здобувачкою проаналізовано параметри запалення у шахтарів різних професійних груп в залежності від гірничо-геологічних умов шахт).

12. Чибисова И. Ю. Болезнь Рейтера у горнорабочих угольных шахт / И. Ю. Чибисова // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. _ 2004. _ Вип. 8, т. 1. _ С. 174_178.

13. Чибисова И. Ю. Особенности течения реактивного артрита у шахтеров / И. Ю. Чибисова // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. _ 2007. _ Вип. 11, т. 1. _ С. 102_105.

14. Яковленко В. В. Санаторно-курортная реабилитация больных с болезнью Рейтера и другими реактивными артритами / В. В. Яковленко, И. Ю. Чибисова // Материалы научно-практической конференции “Современные методы реабилитации, лечения и профилактики в условиях санаториев-профилакториев. _ Славянск, 2002. _ С. 23_25. (Особисто здобувачкою проаналізовано ефективність реабілітаційних заходів при РеА в шахтарів різних професійних груп і робітників інших професій).

15. Реактивный хламидийный артрит - актуальная проблема наступившего столетия / О. В. Синяченко, Е. М. Денисова, И. Ю. Чибисова, В. В. Яковленко, Е. В. Дацко // Матеріали V міжнародної конференції “Сучасні проблеми науки та освіти”. _ Алушта, 2004. _ С. 92. (Особисто здобувачкою проаналізовано перебіг РеА у шахтарів і робітників інших професій).

16. Денисова Е. М. Нефропатия у больных реактивным хламидийным артритом / Е. М. Денисова, И. Ю. Чибисова, В. В. Шаповалова // Матеріали XV з'їзду терапевтів України. _ К., 2004. _ С. 40. (Особисто здобувачкою проаналізовано перебіг нефропатії при РеА у шахтарів і робітників інших професій).

17. Гомозова Е. А. Роль гиперурикемии при реактивном артрите / Е. А. Гомозова, И. Ю. Чибисова // Матеріали IV національного конгресу ревматологів України. _ Полтава, 2005. _ С. 133_134. (Особисто здобувачкою проаналізовано показники пуринового обміну при РеА у шахтарів).

18. Чибисова И. Ю. Реативный хламидийный артрит у шахтеров / И. Ю. Чибисова // Матеріали науково-практичної конференції “Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб”. _ Харків, 2005. _ С. 245.

19. Порушення реологічних властивостей крові і ендотеліальної функції судин у хворих на реактивний спондилоартрит / Є. Д. Єгудіна, І. Ю. Чибісова, О. А. Гомозова, В. В. Шаповалова // Тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю “Актуальні аспекти неспецифічних захворювань суглобів”. - Хмельницький, 2007. _ С. 59_61. (Особисто здобувачкою проаналізовано показники реологічних властивостей крові при РеА у шахтарів).

АНОТАЦІЯ

Чибісова І. Ю. Особливості перебігу, патогенезу та лікування реактивного артриту в шахтарів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. - Донецький національний медичний університет МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню й вирішенню актуальної наукової задачі - поліпшенню якості діагностики різних клініко-лабораторних варіантів РеА в шахтарів окремих професійних груп (ПГ, ГОВ, Пр, Кр, ПЕС) залежно від гірничо-геологічних умов їх трудової діяльності у шахтах (глибина розробок вугілля, температура, вологість, запорошеність і швидкість повітряних потоків робочої зони, потужність і кут нахилу вугільних шарів, силове навантаження на колінні суглоби), установленню особливостей перебігу захворювання в гірників у порівнянні з іншими робітниками, визначенню характеру запальної відповіді й ролі СРБ, ФГ, IgG, A, M, ЦІК, PgE2 I PgF2, IL1, IL4, TNF, NO₂, GMP у патогенезі захворювання, виділенню факторів, що впливають на ефективність лікування й дозволяють прогнозувати хід терапевтичних заходів.

Ключові слова: реактивний артрит, шахтарі, гірничо-геологічні фактори, патогенез, лікування.

Чибисова И.Ю. Особенности течения, патогенеза и лечения реактивного артрита у шахтеров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.12 - ревматология. - Донецкий национальный медицинский университет МЗ Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена изучению особенностей течения, патогенеза и лечения реактивного артрита (РеА) у подземных горнорабочих (ПГ), горнорабочих очистных забоев (ГРОЗ), проходчиков (Пр), крепильщиков (Кр) и подземных электрослесарей (ПЭС) в сравнении с рабочими других профессий (металлурги, коксохимики, строители). Обследовано 36 больных основной и 57 контрольной групп. Различия клинико-лабораторного течения РеА у шахтеров проявляется менее выраженным периферическим артритом, но большей частотой развития сакроилеита и спондилопатий, зависимостью отдельных экстраартикулярных признаков болезни от длительности и степени активности патологического процесса, а также характером воздействия поражений крестцово-подвздошных сочленений, энтезисов и кожи на проявления кардиопатии. На клинические признаки РеА оказывают влияние профессии шахтеров, что, в первую очередь, касается распространенности и тяжести артрита, характера спондилопатии, развития тендовагинитов и энтезопатий, причем суставной синдром и экстраартикулярные проявления заболевания также определяют горно-геологические условия шахт (глубина разработок угля, температура, влажность, запыленность и скорость воздушных потоков рабочей зоны, мощность и угол наклона угольных пластов, силовая нагрузка на коленные суставы). Особенностью патогенетических построений при РеА у шахтеров являются большие уровни в крови нитритемии, провоспалительного интерлейкина (IL) 1b и иммунорегуляторного IL4, уменьшение параметров иммуноглобулинов (Ig) G и A, простагландина (Pg) F2a и циклического гуанозинмонофосфата (GMP) согласно увеличению продолжительности заболевания, влияние тяжести патологии урогениталий на состояние интегрального воспалительного ответа, участие иммунных нарушений, PgE2 и GMP при поражении крестцово-подвздошных сочленений, периартикулярных тканей, позвоночника, кожи и периферической нервной системы. Профессии шахтеров не влияют на интегральное состояние воспалительного ответа и отдельные его параметры у больных РеА, но показатели зависят от мощности и угла наклона угольных пластов, влажности рабочей зоны и силовой нагрузки на коленные суставы, а степень иммунных нарушений, дисбаланса цитокиновой сети и метаболизма арахидоновой кислоты определяет также уровень запыленности в шахте. Эффективность медикаментозной терапии в основной группе лучше, но на что оказывают негативное влияние наличие тендовагинитов и поражений кожи, а прогностическим критерием в отношении лечебных мероприятий являются исходные параметры в крови GMP. На результаты лечения шахтеров с РеА воздействуют их профессии (наиболее слабый эффект у ПГР, ГРОЗ и Пр, высокий у Кр и ПЭС), а также горно-геологические условия трудовой деятельности горняков, от чего зависит динамика в процессе терапии параметров в крови С-реактивного белка, IgG, PgE2, TNFa и GMP.

Ключевые слова: реактивный артрит, шахтеры, горно-геологические факторы, патогенез, лечение.

Chibisova I.Yu. The features of a current of pathogenesis and a treatment of a reactive arthritis for miners. - The manuscript.

The dissertation on getting the scientific degree of the candidate of medicine by a speciality 14.01.12 - rheumatology. - Donetsk National Medical University of Health Ministry of Ukraine, Donetsk, 2008.

Dissertation is devoted to the substantiation and the decision of a scientific problem - improvement of quality of diagnostics of different clinic-laboratory variants of reactive arthritis in miners of different professional groups depending on mine-geological conditions of their labour activity in mines (depth of shaft mining of coal, the temperature, the humidity, pollution and speed of air streams of a working zone, the capacity and an angle of slope of coal layers, the power loading on knee joints), an establishment of features of a current of disease for miners in comparison with other workers, definition of character of the inflammatory answer and role of CRP, FG, IgG, IgA, IgM, PgE2 I PgF2, IL1, IL4, TNF, NO2, GMP in pathogenesis diseases, allocation of factors which influence on the efficiency of treatment and allow to predict a course of therapeutic actions.

Key words: reactive arthritis, the miners, mountain-geological factors, pathogenesis, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГКГ глюкокортикоїдні гормони

ГОВ гірники очисного вибою

Кр кріпильники

НПЗП нестероїдні протизапальні препарати

ПГ підземні гірники

ПЕС підземні електрослюсарі

ПНС периферична нервова система

Пр прохідники

ПФС поліферментні суміші

РеА реактивний хламідійний артрит

СРБ С-реактивний білок

ФГ фібриноген

ЦІК циркулюючі імунні комплекси

GMP циклічний гуанозинмонофосфат

H силове навантаження на колінні суглоби

Ig імуноглобулін

IL інтерлейкін

NO оксид азоту

NO₂ нітрити

p вірогідність статистичного показника

Pg простагландин

TNF туморонекротичний фактор a

Размещено на Allbest.ru