Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді

14.01.10 - Педіатрія

Коленко Ірина Олексіївна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м. Полтава).

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор

Крючко Тетяна Олександрівна,

ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідуюча кафедрою госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

доктор медичних наук, професор

Поворознюк Владислав Володимирович,

Інститут геронтології АМН України, керівник відділу фізіології та патології опорно-рухового апарату,

Директор Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Омельченко Людмила Іванівна,

ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології” АМН України, керівник відділення захворювань сполучної тканини у дітей

доктор медичних наук, професор

Каладзе Микола Миколайович,

Кримський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим критерієм здоров'я дитини є її гармонійний фізичний розвиток, який тісно пов'язаний із соціальними, економічними та екологічними факторами (О.М. Лук'янова, Л.І. Омельченко, 2005; Л.В. Квашніна, 2004; М.М. Каладзе, 2000). В сучасних умовах нагальною проблемою педіатрії постає погіршення показників здоров'я дитячого населення. Показник поширеності захворювань кістково-м'язової системи у дітей в Україні становить 9,0‰ і займає одне з провідних місць після хвороб органів дихання і шлунково-кишкового тракту. Проте саме патологія кістково-м'язової системи залишається найменш охопленою диспансерним наглядом - до 45,3% (Л.К. Пархоменко, 2007; Е.В. Прохоров, 2006; Ю.Г. Антипкін, 2005).

Вивченню фізичного розвитку дітей з екологічно несприятливих регіонів приділяється значна увага багатьох дослідників. За оцінками фахівців, в зазначених регіонах України, у 33-50% новонароджених виявляються функціональні відхилення, до 70% з них мають початкові ознаки патології опорно-рухового апарату (В.В. Подолянська, 2000; З.В. Осадчук, 2000). Для Центральної частини території України актуальною є проблема надлишкових концентрацій фтору у ґрунті водоносних горизонтів, що зумовлює збільшення вмісту даного галогену у воді. Активне втручання мікроелементу у мінеральний обмін, метаболізм ферментів, регуляцію прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу зумовило необхідність ретельного вивчення дослідниками механізмів патогенного впливу фтору на організм дитини при його постійному вживанні у підвищених концентраціях (А.В.Скальный, 2002; О.И. Попов, 2001; A.J. Louw, 2002; H. Kierdorf, 2000).

Препубертатний і пубертатний періоди розвитку характеризуються активним накопиченням кісткової маси та інтенсивним ростом у дітей. Вплив низки негативних факторів призводить до порушення структурно-функціонального стану (СФС) кісткової тканини (КТ) і формування патології (В.В. Поворознюк, А.Б.Віленський, 2005; А.А. Баранов, Л.А. Щеплягина, 2000).

Окремі публікації висвітлюють зміни структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей та дорослих при патології ендокринної системи, нирок та ін., проте недостатньо вивчені вікові та регіональні особливості формування піку кісткової маси у підлітків, які мешкають в ендемічних за фтором регіонах. Також потребує глибшого дослідження зв'язок порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини з аліментарним фактором, фізичним навантаженням, соматичною патологією та особливостями оточуючого середовища (зокрема підвищеним вмістом фтору у питній воді), адже відомо, що значна кількість хвороб, зокрема і хвороби кістково-м'язової системи у дорослих, започатковуються ще у дитячому віці. Саме тому своєчасна діагностика з визначенням певних клініко-параклінічних критеріїв, корекція порушень та подальша профілактика захворювань КМС у дітей та підлітків дозволять знизити ризик прогресування і хронізації патології, а також подальшої інвалідизації хворих.

Актуальність вивчення механізмів впливу підвищеного вмісту фтору у питній воді на організм дітей та підлітків, удосконалення методів діагностики та профілактики остеопенічного синдрому, обґрунтовує доцільність нашого дослідження, яке має теоретичне і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота була фрагментом науково-дослідної роботи ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології” АМН України „Скринінг-оцінка, прогнозування та рання профілактика порушень здоров'я у дітей шкільного віку”, (№ державної реєстрації: 01.03U000666). Робота виконана згідно з договором про наукове співробітництво кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія” з ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології” АМН України (відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів) і відділом клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України.

Мета дослідження: удосконалення методів діагностики і профілактики остеопенічного синдрому дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають у регіонах із підвищеним вмістом фтору у питній воді.

Реалізація мети досягалась шляхом вирішення наступних задач:

1. Визначити особливості фізичного та статевого розвитку, характер соматичної патології у дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають у регіонах із підвищеним вмістом фтору у питній воді.

2. Встановити взаємозв'язок стану фактичного харчування з формуванням структурно-функціональних порушень кісткової тканини у дітей та підлітків із зазначеної місцевості.

3. Вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини, біологічний вік кісткової системи, особливості формування піку кісткової маси у дітей препубертатного та пубертатного віку з ендемічних по фтору регіонів.

4. Дослідити за допомогою фторселективного електроду вміст фтору в крові та сечі дітей, які проживають у регіонах із підвищеним його вмістом у питній воді.

5. Вивчити стан вегетативної нервової системи у дітей зазначеного віку, що мешкають у регіонах з підвищеним вмістом фтору у воді джерел водопостачання.

6. Розробити та оцінити ефективність комплексної профілактики структурно-функціональних порушень кісткової тканини у дітей та підлітків, що мешкають у районах з підвищеним вмістом фтору у воді джерел водопостачання.

Об'єкт дослідження - фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей препубертатного та пубертатного віку з ендемічних за фтором регіонів.

Предмет дослідження - фізичний та статевий розвиток, стан фактичного харчування, вегетативний гомеостаз, вміст фтору у біологічних рідинах (кров, сеча).

Методи дослідження: антропометричні, клініко-епідеміологічні, інструментальні, біохімічні, клініко-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Одержані нові дані, які розширюють уявлення про вікові та статеві особливості фізичного розвитку дітей препубертатного та пубертатного віку, що проживають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді. Встановлено, що в умовах хронічної фтористої інтоксикації в популяції значно збільшується відсоток дівчат препубертатного та пубертатного віку з низьким фізичним розвитком за показниками маси тіла із порушенням становлення менструальної функції, а також хлопців з низьким фізичним розвитком за показниками зросту, що обумовлює їх дисгармонійний розвиток.

В роботі дістало подальшого розвитку уявлення про вплив незбалансованого фактичного харчування на кількісно-якісні показники кісткової тканини у дітей та підлітків в умовах хронічної фтористої інтоксикації.

На підставі результатів ультразвукової денситометрії визначені порушення фізіологічних термінів формування піку кісткової маси, встановлено характерні зміни показників, що свідчать про кількісно-якісні зміни у формуванні кісткової тканини у дітей та підлітків, які мешкають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді, а також поширеність остеопенічного синдрому в даній популяції дітей.

Вперше визначені особливості змін вегетативного гомеостазу у дітей препубертатного та пубертатного віку з ендемічних за фтором регіонів, які проявляються перевагою парасимпатичної регуляції та переважно гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю, що свідчить про порушення адаптаційних механізмів з пристосуванням до таких умов за рахунок напруження регуляторних систем, а також завдяки включення компенсаторних механізмів.

Автором досліджена ефективність запропонованої комплексної профілактичної програми з призначенням остеопротективних засобів для корекції остеопенічного синдрому та запобігання формування патології кістково-мґязової системи. Встановлено позитивну динаміку комплексної корекції з відновленням показників ультразвукової денситометрії.

Практичне значення отриманих результатів. На основі проведеного дослідження розроблені регіональні показники фізичного розвитку дітей та підлітків Полтавської області, які проживають у місцевостях із підвищеним вмістом фтору в питній воді, що дозволяє контролювати розвиток дітей.

Запропоновано включення в план спостереження ультразвукової денситометрії (УЗДС) для скринінг-діагностики остеопенічного синдрому у дітей та підлітків, що мешкають у районах з підвищеним вмістом фтору у воді джерел водопостачання.

За даними УЗДС визначені кількісні та якісні характеристики змін кісткової тканини у дітей препубертатного та пубертатного віку, що мешкають в ендемічних за фтором регіонах, урахування яких дозволяє своєчасно призначити корегуючі заходи.

З метою профілактики остеопенічного синдрому у зазначеної категорії дітей, патогенетично обґрунтована і впроваджена комплексна програма, що включає вживання дефторованої води, дотримання дієтичних рекомендацій та режиму адекватного фізичного навантаження, а також курсів остеопротективних засобів.

Впровадження. Результати дослідження використовуються в роботі поліклінічних відділень Полтавської обласної і міської дитячих клінічних лікарень та в дитячих лікувальних закладах області. Результати дослідження впроваджено у практику Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України, м. Донецьк, а також в обласній дитячій лікарні м. Івано-Франківськ.

Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в учбовому процесі кафедр педіатричного профілю Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтави.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізовані та узагальнені дані наукової літератури за напрямком наукового дослідження, визначено мету та основні завдання наукової роботи, розроблена методологія дослідження. Автором особисто розроблені карти обстеження дітей і анкети, проведений аналіз медичної документації. Здобувач здійснювала антропометричне обстеження, брала участь у заборі лабораторного матеріалу, проведенні інструментального обстеження хворих, а також проведенні аналізу одержаних результатів дослідження. Проведена систематизація, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, формулювання висновків, наукове обґрунтування практичних рекомендацій. Підготовлені до друку наукові праці, виступи, впроваджені наукові розробки в практику лікувально-профілактичних закладів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на: ІХ Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2005); ІV Українському симпозіумі „Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Луганськ, 2005); підсумковій науковій конференції молодих учених „Медична наука - 2005” (Полтава, 2005); ІІІ Науково-практичної конференції «Актуальні питання охорони здоровґя дівчат - підлітків» (Харків, 2005); ІІІ конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (Київ, 2006); на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Діагностика, профілактика та лікування захворювань кістково-м'язової системи у людей різного віку” (Полтава, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Євпаторія, 2006; Євпаторія, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них: 4 статті в журналах, 7 - тез доповідей конференцій і конгресів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 140 сторінок тексту. Робота ілюстрована 27 таблицями та 4 рисунками, які займають 17 сторінок. Список літератури включає 252 джерела і займає 28 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач було проведено спостереження за 394 учнями 10-15 років; з них 204 дитини (96 хлопчиків та 108 дівчаток) - основна група, мешканці с.м.т. Машівка, Полтавська область - регіон з підвищеною концентрацією фтору у воді джерел водопостачання (до 9,9 мг/л) та 190 дітей (100 хлопчиків та 90 дівчаток), аналогічних за віком - група порівняння, жителі м. Полтави - регіону із нормативним вмістом фтору у питній воді (1,15-2,2 мг/л). Дані про вміст зазначеного галогену у воді одержані із звітів обласної та районних санітарно-епідеміологічних станцій за останні 5 років.

Антропометричне дослідження проводили всім дітям за методикою В.В. Бунака в модифікації П.Ф. Шапаренко, з визначенням маси тіла, лінійних (повздовжніх та поперечних), обхватних та кутових розмірів. За загальноприйнятою формулою вираховували індекс маси тіла (ІМТ). Для визначення фізичного розвитку використовували метод антропометричних стандартів сигмального типу; оцінка фізичного розвитку проводилась шляхом порівняння індивідуальних антропометричних показників з нормативними (В.В. Поворознюк, 2001) За методикою А.Б. Ставицької та Д.І. Арон (1959) оцінювали також статевий розвиток дітей та підлітків. Стан фактичного харчування оцінювався анкетно-ваговим методом добового відтворення раціону (А.К. Батурін, 2005; Е.А. Хохлова, 2005). Для визначення адекватності надходження нутрієнтів в організм дітей використовували “Норми фізіологічних потреб населення України у основних харчових нутрієнтах” (затверджені Наказом Міністерства Охорони Здоров'я України №272 від 18.11.1999р.).

Стан кісткової тканини в школярів вивчали методом ультразвукової денситометрії за допомогою апарата “Achilles+” («Lunar Corp.», Medison, WI) на п'ятковій кістці. Під час денситометрії визначали параметри: швидкість поширення ультразвукового сигналу (ШПУ, м/сек.), широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), розміри та просторову орієнтацію трабекул, індекс міцності кістки (ІМ,%). Показники денситометрії обстежених порівнювали з аналогічними показниками здорових дітей, які проживають в Україні, відповідного віку, статі, маси і зросту з подальшим формуванням стандартного відхилення (Z-критерію).

Вміст фтору в сечі визначали потенціометричним методом (Л.А. Голованова, 1977) за допомогою фторселективного електроду “Вольта-3000” та з використанням буферу, що регулює загальну іонну силу розчину. Вміст фтору в крові визначався за методикою О.І. Цебржинського (1993). Комплексне обстеження включало також огляд ортопеда.

Функціональний стан ВНС у дітей оцінювався за опитувальними таблицями (О.М. Вейн, 1998) та показниками КІГ з реєстрацією в орто- та кліноположенні. Дослідження проводили на комп'ютерному комплексі «Нейрон-Спектр» НС-1004 та апараті ЕК1Т-03М2, з наступним математичним аналізом результатів (за І.М. Баєвським та співавт., 1984) із застосуванням загальноприйнятих критеріїв оцінки.

Статистичну обробку одержаних результатів проводили на персональному комп'ютері IBM PC Pentium IV з використанням програм «Statistica for Windows. Version 5.0» і «SPSS for Windows. Release 8.0». Визначали параметричні (критерій Ст'юдента, однофакторний дисперсійний аналіз Anova) та непараметричні критерії (Вандервардена, Вілкоксона-Ман-Уїтні та кореляційний аналіз за Спірменом).

Результати досліджень та їх обговорення. За результатами проведеного дослідження виявлено, що чисельність дітей, які мають хронічну соматичну патологію складає 87,3% в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді і 62,1% - серед школярів „умовно чистого” регіону. Відповідно питома вага практично здорових дітей була вірогідно нижчою в основній групі (12,7% порівняно з 37,9%, р<0,05).

Обстежені мешканці ендемічного за фтором регіону вірогідно частіше мали патологію КМС - 89,8%, серцево-судинної системи - 56,8%, шлунково-кишкового тракту - 40,2%, алергічну патологію - 28,9% та флюороз - 57,4%, р<0,05. Серед захворювань КМС, порушення постави зустрічалися в 3 рази, а плоскостопість і сколіоз - в 1,5 рази частіше у дітей основної групи, ніж у дітей з «умовно чистого» регіону (табл. 1).

Прояви дисплазії сполучної тканини достовірно переважали в основній групі, що підтверджується думкою багатьох авторів (З.В. Осадчук, 2000; М.І. Ковган, 2005) щодо негативного впливу фтору на процеси метаболізму сполучної тканини. Одержані результати також свідчать, що в умовах хронічної ксеногенної інтоксикації відбувається зростання захворюваності з боку органів, які зазнають максимального екологічного навантаження (Ю.М. Нечитайло, 2002; Н.Р. Косцик, 2001).

Соматичний стан здоров'я тісно пов'язаний з показниками фізичного розвитку дітей, тому наступним етапом дослідження була оцінка фізичного розвитку і розробка регіональних таблиць для дітей та підлітків, які проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді (табл. 2, 3).

Встановлено, що у дітей основної групи віком 10 - 12 років, показники фізичного розвитку не мають суттєвих відмінностей від аналогічних показників у групі порівняння. У 85,7% дівчат основної групи віком 13 років за показниками маси тіла реєструвався середній рівень розвитку, у 14,3% випадків - рівень фізичного розвитку вище середнього. Проте, у дівчат віком 14 років встановлено більш виражену затримку фізичного розвитку. Так, у 25% випадків реєструвався низький фізичний розвиток за масою тіла, що свідчить про збільшення кількості дівчат з дефіцитом маси тіла, у 75% дівчат реєструвався середній рівень фізичного розвитку. За показниками зросту у 60% хлопців з екологічно несприятливого регіону віком 14 років виявлявся рівень фізичного розвитку нижче середнього і тільки у 40% - середній, що свідчить про значну затримку зросту обстежених хлопців.

Аналізуючи гармонійність фізичного розвитку дітей залежно від статі, виявлено, що дисгармонійний розвиток мали достовірно більший відсоток дівчат основної групи порівняно із мешканцями відносно «чистого» регіону (рис. 1.), що узгоджується з даними інших авторів, які вивчали фізичний розвиток дітей у містах України (О.І. Верба 2005; В.В. Подолянська, 1999).

В результаті проведеного антропометричного обстеження дітей та підлітків обох груп (перша та друга стадія пубертату) встановлено достовірне збільшення повздовжніх та обхватних розмірів на фоні збільшення показників жирової маси у дітей, які проживають в регіоні з нормативним вмістом фтору у питній воді. У дітей що мешкають в регіоні, де рівень фтору в питній воді сягає 8,4 - 9,9 мг/л, у віковій групі 13-14 років встановлено недостовірне збільшення повздовжніх розмірів тіла порівняно із показниками дітей віком 11-12 років на фоні збільшення охватних розмірів та відсутності змін в показниках жирової маси, що свідчить про зменшення вираженості "пубертатного стрибку" зросту та меншу вгодованість дітей. Крім того, у дітей, які мешкають в ендемічному за фтором регіоні виявлено достовірне збільшення показників висоти голови при зменшенні показників висоти лиця і деякий перерозподіл жирової маси організму (збільшення показників товщини складок на стегні зі зменшенням цих показників на спині та животі), що свідчить про формування певного антропометричного "портрету" дітей, котрі мешкають в умовах хронічної фтористої інтоксикації.

Вищезазначені дані щодо порівняно більш раннього „пубертатного стрибку” у мешканок фтористого регіону, не свідчать про фізіологічне становлення статевого розвитку. За клініко-анамнестичними даними частота порушення становлення менструальної функції у групі на 13,5% вища, ніж у контрольній групі (42,1% проти 28,6%, р<0,05), що підтверджує факт негативного впливу високих концентрацій фтору у питній воді на статевий розвиток дівчат.

Серед факторів, які мають важливий вплив на формування фізичного розвитку і, зокрема, кісткової тканини, є характер харчування. Нами проаналізовано стан фактичного харчування у 76 хлопців та дівчат двох вікових груп (11-13 та 14 років). Раціон харчування дітей 11-13 років характеризується значним дисбалансом в структурі надходження білкових продуктів. На тлі недостатнього вживання білків дітьми обох вікових груп встановлено надмірне вживання жирів (у хлопців 98,4±13,2 г/д при рекомендованій нормі 82 г/д; у дівчат - 111,7±10,0 г/д при рекомендованій нормі 75 г/д - в групі 11-13 років).

Середні показники надходження кальцію з їжею були в 3 рази нижчі за рекомендовані норми, як серед хлопців, так і серед дівчат основної групи: 44,4 % дівчат та 45,5% хлопців вживають менше 400 мг/д кальцію; 85,2 % дівчат та 95,5 % хлопців вживають менше 700 мг/д кальцію. Тільки 14,8% дівчат та 4,5 % хлопців вживають понад 700 мг/д кальцію та 3,7 % дівчат - більше 1000 мг/д кальцію. Серед обстежених дітей не виявлено хлопців, котрі б отримували більше 1000 мг/д кальцію. На тлі недостатнього вживання кальцію, нами не виявлено подібного дисбалансу щодо вживання фосфору. Середній його рекомендований рівень для дітей даної вікової групи складає 1200 мг/д. До 1200 мг/д фосфору вживає 79,6 % дівчат та 77,3 % хлопців, більше 1200 мг/д - 20,4 % дівчат та 22,7 % хлопців. У віковій групі 14 років рівень вживання фосфору серед хлопців залишався в межах рекомендованих норм, а у дівчат дещо знижувався (хлопці - 1146,0±144,5 мг/д, дівчата - 822,6±87,1 мг/д, при нормі 1200 мг/д). За результатами дослідження, співвідношення Са/Р було меншим за рекомендовану норму і складало у віковій групі 11-13 років для хлопців - 0,4±0,02 од., дівчат - 0,5±0,02 од. Аналогічні дані мали місце у старших школярів. Середній рівень надходження магнію у хлопців віком 11-13 років перевищував рекомендовану норму (280 мг/д) і склав 420,9±44,9 мг/д; у дівчат він становив 384,2±28,8 мг/д, при рекомендованій нормі 270 мг/д. Проте, у віковій групі 14 років рівень надходження магнію знижувався і досягав рекомендованих норм (хлопці - 371,9±45,7 мг/д, при нормі 400 мг/д; дівчата - 306,6±26,7 мг/д, при нормі 300 мг/д). Крім того, за даними проведеного дослідження показник співвідношення Са/Мg був менший за рекомендовану норму: у віковій групі 11-13 років для хлопців - 0,4±0,2 од.; для дівчат - 0,5±0,02 од. У віці 14 років він продовжував залишатись нижчим за рекомендовані норми.

На фоні незбалансованого вживання основних мінеральних елементів, котрі беруть участь в ремоделюванні КТ, рівень споживання фтору у обстежених дітей перевищував максимально допустимі норми (менше 2,5 мкг/д). Тільки у 27,8% дівчат та 9,1% хлопців вміст F був нормативним. Рівень надходження вітаміну Д у віковій групі 11-13 років склав для хлопців - 0,6±0,2 мкг/д, для дівчат - 0,8±0,1 мкг/д, у віковій групі 14 років - для хлопців 0,8±0,4 мкг/д, для дівчат - 0,3±0,1 мкг/д, що значно нижче рекомендованих норм (2,5 мкг/д).

Таким чином, за результатами проведеного дослідження встановлено наявність дисбалансу основних макро- та мікронутрієнтів, які беруть участь в ремоделюванні кісткової тканини. Збільшення в раціоні дітей білків рослинного походження не може забезпечити надходження в організм багатьох незамінних амінокислот, що може мати негативний вплив на фізичний розвиток дитини в цілому та формування окремих систем організму зокрема. Надмірне вживання жирів обмежує абсорбцію Са, необхідного для побудови мінерального матриксу кістки, а його дефіцит у харчовому раціоні негативно впливає на формування ПКМ. Рівень вживання основних макронутрієнтів, що впливають на кісткове ремоделювання, як то Са, Р та Мg у добовому раціоні у хлопців і дівчат з фтористого регіону був незбалансований. Надмірне надходження F на тлі недостатнього споживання Са посилює агресивність фтористих сполук і негативно впливає на СФС КТ та формування ПКМ, як і недостатній рівень вітаміну Д в їжі.

Враховуючи анамнестичні дані щодо частоти переломів кісток у дітей основної групи, яка була у 3,8 рази частіша, ніж у групі порівняння (21,7±8,6 проти 5,7±2,1, р<0,05), наступною задачею було вивчення СФС кісткової тканини.

При проведенні дослідження методом УЗДС встановлено, що відхилення Z-критерію від середньостатистичної величини на -1,1 - (-1,6) стандартних відхилень, тобто остеопенію I - II ступеню, мали 25,4±3,0% обстежених школярів фтористого регіону і лише у 1,6±1,1% дітей умовно „чистого” регіону (р<0,05).

З віком в групах дітей відмічено поступове зростання показників УЗДС, однак при порівнянні у дівчат з фтористого регіону в вікових групах 11 та 12 років, 12 та 13, 13 та 14, 14 та 15 років між собою не встановлено їх достовірного збільшення. Проте, встановлена виражена тенденція збільшення ШПУ з 13 до 14 років (з 1570±3,0 до 1586±3,6 м/с). Аналогічна динаміка у дівчат контрольної групи зафіксована у віці з 14 до 15 років (з 1556±4,2 до 1566±5,8 м/с). Також ми діагностували вірогідно вищі показники ШПУ у дівчат 13, 14 та 15 років ендемічного за фтором регіону порівняно із результатами контрольної групи - відповідно на 17 м/с, на 30 м/с та на 23 м/с, р<0,05 (рис. 2). Показник ШОУ був значно нижчій у дівчаток 10-річного віку основної групи, ніж у їх одноліток з „умовно чистого регіону” м. Полтави (93,0±8,0 дБ/МГц проти 106±1,2 дБ/МГц).

Аналізуючи показники УЗДС у хлопців з регіону із підвищеним вмістом фтору у питній воді, встановлено, що темпи значного збільшення ШПУ припадають на вік з 13 до 14 років та з 14 до 15 років (з 1554±2,0 до 1569±2,0 та до 1573±2,7 м/с відповідно), аналогічні зміни показника ШПУ зафіксована у дітей контрольної групи (з 1555±4,6 до 1565,6±5,3 та до 1582,2±4,0 м/с, р<0,05). Показник ШОУ має значну тенденцію до зниження у хлопчиків 14 років з ендемічного за фтором регіону - 109±10,5 проти 116,8±2,0 дБ/МГц - в одноліток з групи порівняння. Щодо динаміки ШОУ, показники значно збільшувались у межах з 13 до 14 років, проте зміни були достовірними у групі порівняння.

Отже, зміни СФС кісткової тканини у дітей ендемічного за фтором регіону свідчать про „пубертатний стрибок” показників УЗДС у дівчат з 13 до 14 років, на відміну від мешканок м. Полтави, у яких він припадає на вік з 14 до 15 років. Слід зазначити, що у хлопців обох груп „пубертатний стрибок” показників УЗДС має початок з 13 років і відбувається порівняно рівномірно. Швидкість проходження ультразвуку, що характеризує щільність і еластичність КТ, вірогідно збільшена у дівчат основної групи. Одержані результати свідчать про стимулювання остеобластів та посилене новоутворення остеоїда в умовах надлишку фтору у питній воді, проте нова кісткова тканина погано міне-реалізована через зниження вмісту кальцію і підвищення вмісту колагену в кістках. Зазначене підтверджується тенденцією до зниження широкосмугового ослаблення ультразвуку кісткової тканини - показника, який відображає не лише щільність КТ, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул. Результати дослідження узгоджуються із літературними даними (О.І. Верба, 2005; Y. Frank, R. Rune, 1995 та ін.)

Наступним етапом нашого дослідження було вивчення концентрації іонів фтору у біологічних рідинах дітей. Згідно отриманих даних, вміст фтору в крові дітей основної групи майже у 1,5 рази перевищував показники контрольної групи (0,37±0,04 проти 0,25±0,02 мг/л, р<0,05). Згідно літературних даних, у дітей до 15 років виводиться з сечею близько 50% фтору, у віковій групі 16-19 років - 55% та до 60% - у дорослих, що відбиває ступінь його накопичення в організмі і може, у сукупності з іншими показниками, бути діагностичним критерієм фтористої інтоксикації. Добовий моніторинг екскреції фторидів з сечею показав, що збільшення показника у 2,3 рази від контрольного, має місце у школярів основної групи: 4,85±1,56 порівняно з 2,09±0,47 мг/л, р<0,05.

Затримка фтору та його патогенний вплив на організм дитини призводить до загальних розладів гомеостазу, підтримання якого, в першу чергу здійснюється вегетативною нервовою системою. З цієї нагоди нашу увагу привернуло вивчення стану ВНС у дітей препубертатного та пубертатного віку в умовах хронічної фтористої інтоксикації.

Аналіз вихідного вегетативного тонусу дозволив діагностувати прояви вегетативної дисфункції у 87,2% дітей основної групи та у 44,2% дітей з групи порівняння (р<0,05). Згідно анамнестичних даних встановлено, що більшість скарг мала місце з боку центральної нервової та серцево-судинної систем. Так, у дітей основної групи достовірно частіше, ніж у групі порівняння, мали місце: втомлюваність (87,2±2,2%, р<0,05), цефалгії (72,4±3,0%, р<0,05), емоційна лабільність (63,1±3,2%, р<0,05), запаморочення (50,7±3,3%, р<0,05), затьмарення в очах при переході з горизонтального стану до вертикального 56,9±3,3%, р<0,05), метеочутливість (50,2±3,3%, р<0,05), біль у ділянці серця (82,7±2,5%, р<0,05), відчуття перебоїв у роботі серця (58,2±3,3%, р<0,05), серцебиття (19,1±2,6%, р<0,05). Окрім того, діти основної групи мали гастроінтестінальні порушення у вигляді нудоти (33,3%, р<0,05), болю в животі (28,4%, р<0,05), порушення моторної функції кишечнику (28,0±3,0%, р<0,05).

Оцінка вихідного вегетативного тонусу проводилась з урахуванням літературних даних, щодо фізіологічного стану ВНС у здорових дітей стосовно вікового аспекту, згідно яких, в популяції дітей 10-13 років переважає ейтонія, у дітей 14-15 років - симпатикотонія. За результатами дослідження встановлено домінування тонусу парасимпатичної ланки ВНС: у 67,6% (138) школярів визначали ваготонію (р<0,05), у 21,1% (43) дітей - симпатикотонію і в 11,3% (23) випадках - нормотонію. Порівняно із контрольною групою ці співвідношення достовірно відрізнялися: нормотонію діагностовано у 44,5% (85) дітей, симпатикотонію - у 36,5% (69) школярів, ваготонію у 18,9% (36) дітей.

Слід відзначити, що у 43 дітей (24%) з фтористого регіону за клініко-інструментальними даними ми діагностували нейроциркуляторну дисфункцію, вегето-судинну дисфункцію - у 71 (37,6%), вегето-вісцеральну дисфункцію у 17 дітей (8,3%) і пароксизмальну вегетативну недостатність у 4 (1,9%) дітей.

Практично всі діти основної групи мали зміни електрокардіографічних показників, на відміну від їх одноліток з контрольної групи. Вірогідно часто у таких дітей діагностували аритмії, які зареєстровані у 75,6% молодших та 93,9% старших школярів (р<0,05). Серед обстежених трьох вікових груп дітей з фтористого регіону (10-11, 12-13 та 14-15 років) внутрішньошлуночкові блокади зафіксовано відповідно у 70,7%, 72,5% та 77,1% випадків р<0,05). Синдром ранньої реполяризації шлуночків спостерігався до 50% випадків серед школярів 12-13 років і до 63,9% випадків у віковій групі 14-15 років (р<0,05). Встановлено, що ЕКГ-симптоматику метаболічних порушень у міокарді шлуночків мали 31,7%; 42,5% та 50,6% школярів зазначених вікових груп. Дистрофічні порушення у міокарді шлуночків також переважали серед старших школярів: 9,8%; 17,5% і 24,1% - відповідно до вікових груп. Діагностовані порушення вірогідно частіше мали місце у дітей основної групи, на відміну від контрольної (р<0,05). Частота електрокардіографічних змін, насамперед, обумовлена наявністю міокардіопатій та міокардіодістрофій, що розвиваються на тлі хронічної фтористої інтоксикації у більшості дітей з фтористого регіону. З віком, у переважної частини школярів глибина ЕКГ-змін значно збільшується і може свідчити як про зростання частоти вегетативних дисфункцій, так і про порушення, пов'язані із особливостями метаболізму кальцію у дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді, що підтверджується результатами досліджень українських вчених (О.К. Колоскова, 2006; Г.А. Шаповалова, 2004 та ін).

За етіологічним чинником А.М. Вейн виділяє вегетативну дисфункцію, що розвивається на тлі хронічної інтоксикації екзогенного походження внаслідок тривалої дії певних доз солей важких металів, техногенних та екозалежних факторів. Проведені дослідження свідчать про порушення адаптаційних механізмів, які знаходяться під хронічним впливом малих доз токсикантів та пристосовуються до таких умов за рахунок напруження регуляторних систем, а також завдяки включенню компенсаторних механізмів.

Проведені дослідження дозволили нам діагностувати остеопенічний синдром у дітей препубертатного та пубертатного віку, які мешкають у регіоні Полтавської області з підвищеним вмістом фтору у питній воді і віднести їх до групи ризику розвитку патології опорно-рухового апарату. Загальновідомо, що у віці 10-14 років відбувається активне формування кісткової маси, яке становить 7-8% за рік і дорівнює 45% за весь період життя, адже тому, заходи щодо запобігання розвитку патології надто важливі у періоді піку накопичення КТ.

Наступним етапом нашого дослідження була оцінка ефективності комплексної профілактичної програми, що включала:

1. Вживання питної води з нормативним вмістом фтору.

2. Дотримання дієтичних рекомендацій (споживання зелених листкових овочів, цибулі, часнику, коренеплодів (бажано їх соки, передусім морквяний), горіхів, бобових, солодкого перцю, висівок, кефіру, йогурту, селянського сиру, персиків, слив, інжиру, топінамбуру; корисних продуктів моря (морська капуста, лососеві риби, сардини, риб'ячий жир); обмеження споживання виробів з білого борошна, солі, соди).

3. Адекватна фізична активність (гімнастика, аеробіка, плавання, їзда на велосипеді, біг, швидка ходьба, заняття на тренажерах тощо).

4. Ретельний догляд за порожниною рота (систематичне чищення зубів з використанням паст, що містять гліцерофосфат кальцію, але без фтористих добавок).

5. Усунення факторів ризику (для підлітків - відмова від тютюнопаління, алкоголю, кофе; виключення тяжких фізичних навантажень).

6. Лікування соматичної патології (вегетативна дисфункція, захворювання шлунково-кишкового тракту, захворювання нирок).

7. Додатковий курсовий (1 раз на рік) прийом препаратів кальцію або білково-мінеральних добавок. Для поліпшення засвоєння кальцію доцільно застосування препаратів вітаміну D3. Дана умова реалізувалася завдяки призначенню остеопротективного препарату ІІІ покоління (на прикладі препарату „Кальцемін”) впродовж 6 місяців в дозі 1 табл. 1 раз на добу - дітям до 12 років та 1 табл. 2 рази на добу - дітям після 12 років.

Враховуючи наявність більш виражених проявів остеопенічного синдрому у дівчат 12-13 років, ми дослідили ефективність запропонованої профілактичної програми саме у цієї категорії дітей. Під нашим спостереженням знаходилось 60 дівчат, котрі проживають в умовах підвищеного вмісту фтору в питній воді. Частині з них (30 дівчаток) була запропонована профілактична програма із вищезазначеним курсом прийому кальцеміну впродовж 6 міс. (І група). Контрольну групу склали 30 дівчат, аналогічних за віком, основними антропометричними показниками, які не дотримувалися заходів даної профілактичної програми і не отримували остеопротективних препаратів (ІІ група). Через 6 місяців дітям була повторно проведена УЗДС з наступною оцінкою динаміки показників, що вивчалися.

Встановлено, що під впливом запропонованого комплексу, у дітей І групи через 6 міс. достовірно покращились показники СФС КТ, на відміну від одноліток контрольної групи (табл. 4).

Про це свідчить достовірне підвищення показника ШПУ на обох ногах та ШОУ на лівій кінцівці, хоча достовірної різниці індексу міцності у дітей не виявлено. У дітей ІІ групи не отримано достовірної різниці в показниках СФС КТ через 6 місяців. патологія кістковий тканина статевий

Таким чином, призначення комплексної профілактичної програми сприяє покращанню СФС КТ, що підтверджується її кількісними і якісними змінами. Вищезазначене дозволяє рекомендувати проведення запропонованих профілактичних заходів з метою запобігання остеопенії та прогресування остеопорозу та у підлітків з порушеннями формування піку кісткової тканини.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукової задачі - на підставі вивчення фізичного розвитку та структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей препубертатного та пубертатного віку, що проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді, розробити систему комплексної профілактики остеопенічного синдрому.

1. Стан здоров'я підлітків, що проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді характеризується зниженням у 3 рази відсотку здорових дітей та збільшенням в контингенті до 87,3% хворих дітей, які мають хронічну соматичну патологію. Хронічні соматичні захворювання у таких дітей представлені патологією кістково-м'язової системи (89,8%), серцево-судинної системи (56,8%, зокрема, пролапсом мітрального клапану - у 28,4%), флюорозом (57,4%) хворобами шлунково-кишкового тракту (40,2%) та алергічною патологією (28,9%).

2. Фізичний розвиток дітей пубертатного віку в умовах хронічної фтористої інтоксикації характеризується збільшенням чисельності дівчат (до 25%) з низьким фізичним розвитком за показниками маси тіла із порушенням становлення менструальної функції (42,1%), а також хлопців з низьким фізичним розвитком за показниками зросту (60%), що обумовлює їх дисгармонійний розвиток (до 43,3% - у дівчат і до 49,4% - у хлопців).

3. Виявлено, що більше, ніж половина дітей, що проживають в екологічно несприятливому регіоні, мають дефіцит енергетичного забезпечення харчового раціону. Аналіз мінерального складу раціону дітей шкільного віку дозволив встановити недостатній вміст в ньому кальцію (близько 45 % потреби), що є одним із первинних факторів формування нутрієнтно-залежних розладів, в тому числі остеопенії.

4. За результатами денситометричного обстеження, у 25,4% школярів із ендемічного за фтором регіону діагностовано остеопенічний синдром І-ІІ ступеня з кількісно-якісними змінами кісткової тканини, встановлено порушення фізіологічних термінів формування піку кісткової маси. Визначений тісний взаємозв'язок між показниками широкосмугового ослаблення ультразвуку, індексу міцності кістки та віком (відповідно r=0,72, r=0,62), зростом (відповідно r=0,67, r=0,53) і масою (відповідно r=0,77, r=0,67) обстежених.

5. У підлітків, що проживають в ендемічному за фтором регіоні, вміст його в крові перевищує допустимі концентрації у 1,5 рази із підвищенням рівня екскреції фторидів з сечею у 2,3 рази, що відображує ступінь його накопичення в організмі і може, у сукупності з іншими показниками, бути діагностичним критерієм фтористої інтоксикації.

6. В регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді до 87,2% дітей мають вегетативну дисфункцію, яка характеризується переважно парасимпатикотонією з гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю, що свідчить про порушення адаптаційних механізмів за рахунок напруження регуляторних систем.

7. Встановлено позитивну динаміку щодо корекції остеопенічного синдрому під впливом комплексної профілактичної програми з курсовим призначенням остеопротективних засобів у підлітків з ендемічних з фтором регіонів, з відновленням показників структурно-функціонального стану кісткової тканини.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою оцінки показників фізичного розвитку дітей та підлітків, які проживають у місцевостях із підвищеним вмістом фтору в питній воді, рекомендовано застосування розроблених регіональних антропометричних показників, що дозволяє контролювати розвиток дітей з урахуванням регіональних нормативів.

2. Запропоновано включення в план спостереження ультразвукової денситометрії в якості ранньої скринінг-діагностики остеопенічного синдрому у дітей та підлітків, що мешкають у районах з підвищеною концентрацією фтору у воді джерел водопостачання.

3. Для профілактики остеопенічного синдрому у зазначеної категорії дітей, рекомендовано дотримання умов комплексної програми, що включає вживання дефторованої води, дотримання дієтичних рекомендацій та режиму адекватного фізичного навантаження, а також курсового призначення препарату остеопротективної дії впродовж 6 місяців один раз на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стан здоров'я та фізичний розвиток дітей, що проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді. //Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2005. - Т.5. №4(12). - С.28-30. (співав. Матієнко Н.В.) - Збір матеріалу, статистичну обробку даних та їх аналіз стосовно стану здоровья та фізичному розвитку дітей, що проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді.

2. Вікові особливості порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини, стану здоров'я та фізичного розвитку дітей пре пубертатного та пубертатного віку, які проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді. //Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2006. - Том 6, випуск 3(15). - С.106-109. - Збір матеріалу, статистичну обробку даних та їх аналіз стосовно порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини дітей, що проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді.

3. Стан фактичного харчування дітей та підлітків, які мешкають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді // Современная педиатрия. - 2007. № 2 (15). - С. 62- 66. (співав. Подліанова О.І.) - Збір матеріалу, статистичну обробку даних та їх аналіз стосовно фактичного харчування дітей, що проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді.

4. Фізичний розвиток дітей, що проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді // матеріали ІХ міжнар. конгресу студентів та молодих учених (Тернопіль, 21-22 квіт. 2005 р.). - С.90.

5. Стан вегетативного гомеостазу у дітей, що проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді. //Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії.- Полтава, 2005.- Т.5. - №4(12). - С.72.

6. Стан здоровґя та фізичний розвиток дівчаток підлітків, які мешкають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді // матеріали ІІІ наук.-практ. конф. [Актуальні питання охорони здоровґя дівчат - підлітків], (Харків, 19-20 жовт. 2005 р.) - с. 117-120.

7. Структурно-функциональное состояние костной ткани у детей и подростков: результаты украинско-беларусского исследования // матеріали ІІІ конгресу педіатрів України [Сучасні проблеми клінічної педіатрії], (Київ, 17-19 жовт. 2006 р.) - С 224-225.

8. Структурно-функціональний стан кісткової тканини та особливості здоров'я дітей, що проживають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді // матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю [Діагностика, профілактика та лікування захворювань кістково-м'язової системи в людей різного віку], (Полтава , 26-28 квіт. 2006 р.) - с. 22.

9. Особенности фактического питания у детей и подростков: результати украинско-беларусского исследования // зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. [Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування], (Євпаторія, 5-8 верес. 2006 р.) - С.97-98.

10. Структурно-функциональное состояние костной ткани у детей и подростков: результати украинско-беларусского исследования // зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. [Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування], (Євпаторія, 5-8 верес. 2006 р.) - С.99-100.

11. Фактори ризику остеопенічного синдрому у дітей, які проживають у фтористих регіонах. // Таврический медико-биологический вестник, 2008.-Т.11.№2.- С.87.

АНОТАЦІЯ

Коленко І.О. «Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей препубертатного і пубертатного віку, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - Педіатрія. - ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології” АМН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення методів діагностики і профілактики остеопенічного синдрому дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають в ендемічних за фтором регіонах.

На підставі результатів дослідження встановлено, що фізичний розвиток дітей пубертатного віку в умовах хронічної фтористої інтоксикації характеризується збільшенням чисельності дівчат (до 25%) з низьким фізичним розвитком за показниками маси тіла із порушенням становлення менструальної функції (42,1%), а також хлопців з низьким фізичним розвитком за показниками зросту (60%), що обумовлює їх дисгармонійний розвиток (до 43,3% - у дівчат і до 49,4% - у хлопців).

За результатами денситометричного обстеження, 25,4% школярів має остеопенічний синдром І-ІІ ступеня з кількісно-якісними змінами кісткової тканини та порушенням фізіологічних термінів формування піку кісткової маси. У підлітків зазначеного регіону, вміст фтору в крові перевищує допустимі концентрації у 1,5 рази з підвищенням рівня екскреції фторидів з сечею у 2,3 рази, що відбиває ступінь його накопичення в організмі і є діагностичним критерієм фтористої інтоксикації.

Доведено ефективність проведення комплексної програми з курсами остеопротективних препаратів у дітей з ендемічних за фтором регіонів з метою профілактики остеопенічного синдрому.

Ключові слова: фізичний розвиток, структурно-функціональний стан кісткової тканини, фактичне харчування, вегетативна дисфункція, діти, фтор.

Коленко И.А. «Физическое развитие и структурно-функциональное состояние костной ткани у детей препубертатного и пубертатного возраста, которые проживают в регионах с повышенным содержанием фтора в питьевой воде». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10. - Педиатрия. - ГУ „Институт педиатрии, акушерства и гинекологии” АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена проблеме усовершенствования методов диагностики и профилактики остеопенического синдрома детей препубертатного и пубертатного возраста, которые проживают в эндемических по фтору регионах.

Проведено клинико-эпидемиологическое обследование и наблюдение за 394 школьниками 10-15 лет; из них 204 ребенка (96 мальчиков та 108 девочек) - основная группа, жители п.г.т. Машевка, Полтавская область - региона с повышенной концентрацией фтора в воде источников водоснабжения (8,4 - 9,9 мг/л) и 190 детей (100 мальчиков та 90 девочек), аналогичных по возрасту - группа сравнения, жители г. Полтавы - региона с нормативным содержанием фтора в питьевой воде (до 1,5 мг/л).

Состояние здоровья подростков, которые проживают в эндемических по фтору регионах характеризуется снижением в 3 раза численности здоровых детей и увеличением в контингенте до 29,4% больных детей, имеющих ІІІ группу здоровья. Хронические соматические заболевания у таких детей часто представлены патологией костно-мышечной системы (89,8%), сердечно-сосудистой системы (56,8%, в частности, пролапсом митрального клапана - у 28,4%), флюорозом (57,4%) заболеваниями желудочно-кишечного тракта (40,2%) и аллергической патологией (28,9%).

Физическое развитие детей пубертатного возраста в условиях хронической фтористой интоксикации характеризуется повышением численности девочек (до 25%) с низким физическим развитием по показателям массы тела и нарушением становления менструальной функции (42,1%), а также мальчиков с низким физическим развитием по показателям роста (60%), что обуславливает их дисгармоническое развитие (до 43,3% - у девочек и до 49,4% - у мальчиков).

Выявлено, что у более, чем половины детей указанного региона имеют дефицит энергетического обеспечения пищевого рациона. Анализ минерального состава рациона детей школьного возраста позволил определить недостаточное содержание в нём кальция (около 45 % от необходимого), что является одним из первичных факторов формирования нутриентно-зависимых расстройств, в том числе и остеопении.

По результатам денситометрического обследования, у 25,4% школьников из эндемического по фтору региона диагностировано остеопенически синдром І-ІІ степени с качественно-количественными изменениями костной ткани, установлено нарушение физиологических сроков формирования пика костной массы. Определена тесная взаимосвязь между показателями широкополосного ослабления ультразвука, индекса прочности кости и возрастом (соответственно r=0,72, r=0,62), ростом (соответственно r=0,67, r=0,53) и массой (соответственно r=0,77, r=0,67) обследованных.

У подростков с фтористых регионов содержание фтора в крови превышает допустимые концентрации в 1,5 раза с повышением уровня экскреции фторидов с мочой в 2,3 раза, что отражает степень его накопления в организме и может, в совокупности с другими показателями, быть диагностическим критерием фтористой интоксикации.

В условиях хронической фтористой интоксикации до 87,2% детей имеют вегетативную дисфункцию, которая характеризуется преимущественно парасимпатикотонией с гиперсимпатикотонической вегетативной реактивностью, что свидетельствует о нарушении адаптационных механизмов за счёт напряжения регуляторных систем.

Установлена положительная динамика в корекции остеопенического синдрома под влиянием комплексной профилактической программы с курсовым назначением остеопротективных препаратов у подростков с эндемических по фтору регионов.

...