Сучасні аспекти етіології та антибіотикорезистентність збудників запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів і ерозій шийки матки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

«Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова

Академії медичних наук України»

УДК 618.11/.15-002-02:615.015.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Сучасні аспекти етіології та антибіотикорезистентність збудників запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів і ерозій шийки матки

03.00.07 - мікробіологія

Конь Катерина Володимирівна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Циганенко Анатолій Якович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Дикий Ігор Леонідович, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології;

доктор медичних наук, професор Палій Гордій Кіндратович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Захист відбудеться «18» грудня 2008 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України» (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України» (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

Автореферат розісланий «10» листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 кандидат медичних наук С.В. Бруснік.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Запальні процеси статевої сфери жінок фертильного віку ведуть до зниження працездатності, порушення репродуктивної функції та патології плода й немовляти. Це обумовлює актуальність вивчення запальних захворювань внутрішніх статевих органів (ЗЗВСО), які займають провідні місця в структурі гінекологічної патології в Україні (Антошина Т. М., 2005; Колесник В. Л., 2006; Подольський В. В. зі співавт., 2005). Серед ЗЗВСО найбільший вплив на фертильну функцію мають сальпінгоофорити, які у значній групі хворих поєднані з патологічними процесами шийки матки, зокрема з ерозією шийки матки. Неповноцінна регенерація слизової оболонки у зоні ерозії шийки матки веде до пошкодження фізіологічного захисного бар'єру, що створює сприятливі умови для потрапляння мікроорганізмів у верхні відділи статевих шляхів і призводить до розвитку сальпінгоофоритів (Квітка Н. В. зі співавт., 2008; Кулініч Т. І., 2005). У свою чергу, присутність мікроорганізмів у зоні ерозії шийки матки при інфекційних захворюваннях внутрішніх статевих органів підтримує місцевий запальний процес та створює несприятливі умови для відновлення тканин (Щербіна І. М., 2002), тому важливим є удосконалення схем терапії ЗЗВСО, які сполучаються з ерозіями шийки матки.

Проведені на даний час дослідження характеризують мікробіоценоз і чутливість до протимікробних препаратів збудників, виділених у пацієнток або з запальними процесами придатків матки, або з ерозіями шийки матки (Вишнякова С. В. зі співавт., 2000; Ершов Г. В. зі співавт., 2004; Сідей Л. В., 1999; Skapinyecz J. зі співавт., 2003), при цьому мало вивченими залишаються питання особливостей мікробіоценозу і антибіотикочутливості мікроорганізмів у пацієнток, які мають і запалення придатків матки, і ерозії шийки матки одночасно.

Серед етіологічних агентів інфекційних процесів різної локалізації, у тому числі сальпінгоофоритів, все більшого поширення набувають збудники з високим рівнем антибіотикорезистентності (Ершов Г. В. зі співавт., 2004), при цьому неадекватна стартова емпірична антибіотикотерапія значно погіршує результати лікування (Paul M. зі співавт., 2006; MacGowan A. P. зі співавт., 2008), тому суттєвим є можливість передбачити виділення полірезистентих штамів із метою корекції емпіричної терапії.

Принципом лікування ЗЗВСО є поєднання системної й місцевої терапії (Подольський В. В. зі співавт., 2005). Одним із найперспективніших методів місцевого лікування ЗЗВСО є застосування ефірних олій рослин із антисептичними властивостями. Перевагою цього методу є те, що ефірні олії володіють одночасно протибактеріальними, фунгіцидними, антивірусними, протизапальними й імуномодулюючими властивостями (Edris A. E., 2007). Але необхідно враховувати, що протимікробні препарати, які застосовуються системно, потрапляють у піхвовий і цервікальний секрет і вступають у взаємодію з препаратами, що застосовуються місцево. Разом із тим, на даний час практично відсутні роботи, які вивчали би взаємодію препаратів із системним та місцевим застосуванням, що обумовлює необхідність проведення таких досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планових науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету «Нові підходи до профілактики та лікування у перинатальній охороні плоду та при порушеннях репродуктивної функції» (номер держреєстрації 0104U002231) (дисертантом самостійно проведене вивчення етіологічної структури та визначення чутливості до протимікробних препаратів збудників сальпінгоофоритів) та «Експериментально-клінічне обґрунтування нових підходів до комплексного лікування гнійно-запальних інфекцій з використанням спрямованого транспортування антимікробних засобів, імунокоректорів, антиоксидантів, аутоіндукторів мікроорганізмів та їх інгібіторів» (номер держреєстрації 0108U005249) (дисертантом самостійно проведені експериментальні дослідження з визначення комбінованої дії на мікроорганізми протимікробних препаратів та ефірних олій).

Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні вченої ради Харківського державного медичного університету (протокол № 2 від 16 лютого 2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета - встановити особливості етіологічної структури та антибіотикорезистентості збудників сальпінгоофоритів, поєднаних із запальними процесами шийки матки й піхви і ерозіями шийки матки, розробити алгоритми прогнозування виділення полірезистентних збудників і методи комбінованої протимікробної терапії ЗЗВСО.

Для реалізації поставленої мети сформульовані такі завдання:

1. Вивчити видову характеристику та склад переважних асоціацій мікроорганізмів, виділених зі статевих шляхів у пацієнток із сальпінгоофоритами, поєднаними з запальними процесами шийки матки й піхви і ерозіями шийки матки.

2. Визначити відмінності в етіологічній структурі та складі асоціацій мікроорганізмів залежно від характеру захворювань шийки матки й піхви у пацієнток із сальпінгоофоритами.

3. Оцінити чутливість до протимікробних препаратів виділених збудників залежно від родової приналежності бактерій і від характеру захворювань шийки матки й піхви у пацієнток із сальпінгоофоритами.

4. Вивчити поширеність полірезистентних бактерій серед збудників ЗЗВСО.

5. Визначити фактори, значимі у прогнозуванні виділення полірезистентних бактерій, та розробити математичну модель прогнозування виділення полірезистентних збудників у пацієнток із сальпінгоофоритами.

6. Мікробіологічно обґрунтувати застосування комбінованої протимікробної терапії для лікування сальпінгоофоритів.

7. Мікробіологічно обґрунтувати застосування комбінованої терапії протимікробними препаратами з ефірними оліями для лікування ЗЗВСО і ерозій шийки матки.

Об'єкт дослідження - сальпінгоофорити, поєднані з запальними процесами шийки матки й піхви і ерозіями шийки матки.

Предмет дослідження - збудники сальпінгоофоритів, поєднаних із запальними процесами шийки матки й піхви і ерозіями шийки матки, їх видова характеристика та антибіотикочутливість.

Методи дослідження: бактеріологічні (виділення, ідентифікація та дослідження чутливості до протимікробних препаратів мікроорганізмів зі статевих шляхів хворих на сальпінгоофорити, вивчення взаємодії протимікробних препаратів різних груп між собою та з ефірними оліями), молекулярно-біологічні (ідентифікація методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) U. urealyticum, C. trachomatis, G. vaginalis та M. hominis), статистичні (аналіз даних методами дескриптивної, параметричної та непараметричної статистики, із застосуванням кореляційного, кластерного та дискримінантного аналізів).

Наукова новизна одержаних результатів. При вивченні етіологічної структури та антибіотикочутливості збудників сальпінгоофоритів вперше встановлено наявність відмінностей залежно від характеру супутніх захворювань шийки матки й піхви в видовій характеристиці, популяційних рівнях, складі асоціацій збудників та їх чутливості до протимікробних препаратів.

Встановлено, що на сучасному етапі 28,77% збудників сальпінгоофоритів є полірезистентними: 56,82% штамів Enterococcus spp., 30% штамів E. coli, 26,32% штамів Streptococcus spp.; метицилінорезистентними є 45,45% штамів Staphylococcus spp. Вперше виявлено фактори, які мають значення у прогнозуванні виділення полірезистентних бактерій: штучне переривання вагітності, пора року виникнення поточного загострення захворювання, наявність ознак бактеріального вагінозу, кольпиту, екзо- або ендоцервіциту, синдрому полікистозу яєчників, ерозії шийки матки на момент обстеження та в анамнезі, наявність U. urealyticum та C. trachomatis, що покладено в основу відповідної математичної моделі. Вперше доведений синергідний вплив гатифлоксацину на протимікробні властивості цефотаксиму й цефтриаксону по відношенню до збудників ЗЗВСО, що дає змогу знизити терапевтичні дози препаратів, збільшити антимікробну дію і розширити спектр чутливих мікроорганізмів, та на ефірні олії чебрецю й чайного дерева, що вказує на доцільність застосування гатифлоксацину в комбінації з місцевим введенням даних ефірних олій для лікування пацієнток із ЗЗВСО й ерозіями шийки матки. матка сальпінгоофорит мікроорганізм

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовано схему вибору препаратів для емпіричної протимікробної терапії сальпінгоофоритів, яка полягає у призначенні протимікробного препарату чи комбінації препаратів залежно від імовірності виділення полірезистентних збудників та характеру супутніх захворювань шийки матки й піхви.

Розроблено спосіб прогнозування перебігу запальних захворювань жіночих статевих органів шляхом оцінки ймовірності виділення полірезистентних збудників у пацієнток за допомогою математичної моделі (патент України № 30668 МПК A61B 17/42, G01N 33/48 від 11.03.2008).

Проведено мікробіологічне обґрунтування комбінованого застосування гатифлоксацину з цефотаксимом і з цефтриаксоном і гатифлоксацину з ефірними оліями чебрецю та чайного дерева з метою підвищення ефективності етіотропної терапії сальпінгоофоритів, поєднаних із запальними процесами шийки матки й піхви та ерозіями шийки матки.

Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації впроваджуються в лікувальний процес у Обласній клінічній лікарні м. Харкова та використовуються в навчальному процесі кафедр мікробіології, вірусології та імунології, акушерства та гінекології № 1 і № 2 Харківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, вивчено літературні джерела, сформульовано мету та завдання дослідження, проаналізовано етіологічну структуру та визначено чутливість до протимікробних препаратів мікроорганізмів, виділених зі статевих шляхів пацієнток із ЗЗВСО, сформульовано схеми протимікробної терапії ЗЗВСО, розроблено математичну модель прогнозування виділення полірезистентних збудників від пацієнток із сальпінгоофоритами, проведено всі експериментальні дослідження з визначення синергізму між гатифлоксацином і іншими протимікробними препаратами та ефірними оліями. Самостійно проведено статистичну обробку результатів дослідження, сформульовано висновки й практичні рекомендації та оформлено дисертацію.

Автор висловлює щиру подяку за надання клінічного матеріалу для дослідження завідувачу кафедри акушерства та гінекології № 2 Харківського національного медичного університету д. мед. н., професору Ю. С. Паращуку, за надання клінічних штамів мікроорганізмів для дослідження - завідувачу клініко-діагностичної лабораторії Обласної клінічної лікарні м. Харкова С. В. Туракевич, за надання програмного забезпечення для статистичних досліджень - професору B. Shneiderman (Computer Science Department and the Institute for Systems Research, University of Maryland, College Park, MD, USA).

Апробація результатів дисертації. Теоретичні й практичні результати, одержані при виконанні даної роботи, були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини” (11-13 квітня 2002 р., м. Донецьк); VI Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (21-23 травня 2002 р., м. Тернопіль); Міжвузівській конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття” (17-18 січня 2006 р., м. Харків); Всеукраїнській науково-практичній конференції (з міжнародною участю) „Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики” (12 квітня 2006 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання стратегії, тактики застосування та дослідження антибіотиків, антисептиків, дезінфектантів» (9-10 листопада 2006 р., м. Вінниця); Всеукраїнській науково-практичній конференції (з міжнародною участю) „Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині” (20 жовтня 2006 р., м. Харків); І Міжнародній конференції молодих учених «Біологія: від молекули до біосфери» (21-23 листопада 2006 р., м. Харків); Науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 145-річчу Харківського медичного товариства (23 листопада 2006 р., м. Харків); Міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (16-18 січня 2007 р., м. Харків); IV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь та перспективи сучасної медичної науки» (5-6 квітня 2007 р., м. Вінниця); Науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю «Вчені майбутнього» (15-16 жовтня 2007 р., м. Одеса); Науково-практичній конференції з участю міжнародних спеціалістів «Сучасні підходи до діагностики та лікування у клінічній інфектології» (14 листопада 2007 р., м. Харків); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука - 2007» (13 грудня 2007 р., м. Полтава); ІІ Обласному конкурсі «Найкращий молодий науковець Харківщини» (2007 р., м. Харків, диплом переможця конкурсу).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 27 наукових праць, із них 19 - одноосібних; 7 праць - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 19 - у тезах наукових конференцій; одержаний 1 патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 197 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, 5-ти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, додатків та списку використаних джерел (усього 282 джерела, з яких 157 - україно- та російськомовних і 125 іноземних).

Основний зміст роботи

У вступі проаналізовано стан проблеми ЗЗВСО і ерозій шийки матки, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено зв'язок роботи з державними науковими програмами й темами, викладено мету та наукові завдання, які розв'язувались при виконанні дисертаційної роботи, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію і публікації результатів роботи, вказані її структура й обсяг.

Огляд літератури містить 6 підрозділів, в яких стисло викладено відомості щодо мікробіоценозу статевих шляхів жінок в нормі, класифікації ЗЗВСО, сучасні уявлення про етіологію та патогенез ЗЗВСО і ерозій шийки матки, сучасні методи лікування ЗЗВСО і ерозій шийки матки, основні механізми і шляхи подолання антибіотикорезистентності збудників ЗЗВСО, застосування ефірних олій в гінекологічній практиці.

Матеріали і методи дослідження. Проведено обстеження 183 хворих, що перебували на стаціонарному лікуванні в Харківській обласній клінічній лікарні з загостреннями хронічних сальпінгоофоритів у 2004-2006 рр. У 27 пацієнток були виявлені ерозії шийки матки, у 23 - екзо- або ендоцервіцити, у 27 - кольпити.

Матеріалом для дослідження були мазки й зіскоби з піхви й цервікального каналу. Забір клінічного матеріалу, визначення рН піхвового секрету та бактеріологічне дослідження проводили відповідно до Наказу № 535 МОЗ СРСР від 22.04.1985 «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений» та «Уніфікованих лабораторних методів дослідження в діагностиці захворювань, що передаються статевим шляхом» (Мавров І. І. зі співавт., 2000). Проводили визначення кількості колонієутворюючих одиниць (КУО) мікроорганізмів у матеріалі (Пименова М. Н. зі співавт., 1995).

Виділені культури бактерій перевіряли на чутливість до 42 протимікробних препаратів диско-дифузійним методом відповідно до Наказу № 167 МОЗ України від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок „Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”».

Для ідентифікації U. urealyticum, M. hominis, G. vaginalis і C. trachomatis використовували метод ПЛР за допомогою стандартних систем для виявлення вищевказаних збудників.

В експериментальному дослідженні мікробіологічною моделлю був набір референтних штамів S. aureus ATCC 25923, E. coli ATCC 25922 і E. faecalis NCTC 6783, отриманих з ГІСК ім. Л. А. Тарасевича, а також 61 клінічний штам: E. coli (n=14), E. faecalis (n=20), Staphylococcus spp. (n=20), Streptococcus spp. (n=3) і K. pneumoniae (n=4), виділений від хворих, що перебували на лікуванні в гінекологічному й пологовому відділеннях Обласної клінічної лікарні м. Харкова взимку й навесні 2007 р. Використовували середовище Мюлера-Хінтон, препарат гатифлоксацину «Гатимак в/в» («Маклеодс Фармас'ютикалс Лімітед», Індія, № реєстрації в Україні UA/3159/02/01), індикаторні стандартні диски з антибіотиками (Науково-дослідний центр фармакотерапії, м. Санкт-Петербург) і зразки ефірних олій (ТОВ «Ароматика», м. Київ).

Для вивчення синергізму між гатифлоксацином і іншими протимікробними препаратами вибрали 19 препаратів: азитроміцин, амікацин, гентаміцин, доксициклін, еритроміцин, кліндаміцин, лінкоміцин, офлоксацин, пефлоксацин, рифампіцин, тетрациклін, фурагін, цефазолін, цефокситин, цефотаксим, цефтазидим, цефтриаксон, цефуроксим, ципрофлоксацин. Для вивчення синергізму між гатифлоксацином і ефірними оліями вибрали 9 ефірних олій, що, за даними літератури, мають протимікробні властивості й використовуються в гінекології: бергамотова, гвоздична, евкаліптова, лавандова, лимонна, чайного дерева, чебрецева, ялицева й ялівцева ефірні олії.

Визначення синергізму між гатифлоксацином і досліджуваними протимікробними препаратами проводили двома методами. Диско-дифузійним методом здійснювали скринінгове вивчення синергідної дії між гатифлоксацином і досліджуваними препаратами: порівнювали діаметри зон затримки росту мікробних культур навколо дисків із препаратами на поживному середовищі, що містить субактивну концентрацію гатифлоксацину, з величиною діаметрів зон затримки росту на середовищі без гатифлоксацина. Другим був метод серійних розведень у рідкому поживному середовищі. У присутності постійної субактивної концентрації гатифлоксацина в середовищі проводили визначення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) досліджуваного препарата. Вивчення чутливості мікроорганізмів до комбінацій гатифлоксацину з ефірними оліями проводили аналогічними методами.

Статистична обробка даних включала застосування стандартних методів дескриптивної статистики, порівняння груп даних проводили шляхом обчислення U-критерію Манна-Уітні при рівні статистичної достовірності р<0,05. Для вивчення кореляційних зв'язків між компонентами мікробних асоціацій розраховували попарні коефіцієнти г-кореляції і кореляції Спирмена. Для математичної оцінки результатів визначення чутливості бактерій до протимікробних препаратів застосовували метод ієрархічного кластерного аналізу, при побудові дендрограми використовували Евклідову відстань, середній та повний зв'язок. Для розробки математичної моделі прогнозування виділення полірезистентних збудників застосовували дискримінантний аналіз (Дубров А. М. зі співавт., 2000).

Результати досліджень. З досліджених зразків було виділено 253 штами мікроорганізмів. Провідними мікроорганізмами були бактерії роду Streptococcus - 60 штамів (23,71%), Staphylococcus - 55 (21,74%), Enterococcus - 44 (17,39%), E. coli - 30 (11,86%) і гриби C. albicans - 31 (12,25%). У меншій кількості було Corynebacterium spp. - 11 штамів (4,35%), K. pneumoniae і Peptostreptococcus spp. - по 6 штамів (2,37%), Citrobacter spp. - 5 (1,98%), Enterobacter spp. - 3 (1,19%) і P. vulgaris - 2 штами (0,79%).

З використанням методу ПЛР, за даними ретроспективного дослідження, було ідентифіковано наступних мікроорганізмів: найчастіше зустрічалися G. vaginalis і U. urealyticum - у 21 (67,74%) з 31 і 60 (61,22%) з 98 обстежених пацієнток відповідно, рідше було виявлено M. hominis і C. trachomatis - відповідно у 13 (21,31%) з 61 і 10 (10,42%) з 96 обстежених хворих. При цитологічному дослідженні піхвового вмісту у 26 (14,21%) пацієнток були виявлені «ключові» клітини, гарднерели і спостерігалося значення рН більше 4,5.

У монокультурі було виділено 84 штами (33,2%), в асоціаціях - 169 (66,8%). 57,69% мікроорганізмів, ідентифікованих методом ПЛР, також перебували в асоціаціях. Переважними були асоціації Streptococcus spp. із U. urealyticum, G. vaginalis або M. hominis; Staphylococcus spp. із G. vaginalis, U. urealyticum або Streptococcus spp.; Enterococcus spp. із G. vaginalis, U. urealyticum або M. hominis; C. albicans із U. urealyticum, G. vaginalis або Staphylococcus spp.; E. coli із G. vaginalis, U. urealyticum або M. hominis.

Було проаналізовано частоту виділення (рис. 1), популяційні рівні (табл. 1) та склад переважних асоціацій мікроорганізмів із урахуванням характеру захворювань шийки матки й піхви у пацієнток із сальпінгоофоритами.

Наступним етапом дослідження був аналіз чутливості виділених штамів бактерій до протимікробних препаратів. В роботі запропоновано принципово новий підхід оцінки результатів визначення чутливості збудників до протимікробних препаратів із використанням методу кластерного аналізу, що дозволив точно й об'єктивно серед досить великого набору протимікробних препаратів визначити препарати, до яких одночасно були найбільше чутливі бактерії різної родової приналежності, з урахуванням і кількості проміжних штамів.

Рис. 1. Мікроорганізми, виділені у пацієнток із сальпінгоофоритами, залежно від характеру супутніх захворювань шийки матки й піхви (у %): 1 - E. coli, 2 - Streptococcus spp., 3 - Enterococcus spp., 4 - Staphylococcus spp., 5 - Corynebacterium spp., 6 - C. albicans, 7 - K. pneumoniae, 8 - Citrobacter spp., 9 - Peptostreptococcus spp., 10 - Enterobacter spp.; А - ерозія шийки матки, Б -кольпит, В - екзо- або ендоцервіцит, Г - без захворювань шийки матки й піхви

Таблиця 1. Популяційні рівні мікроорганізмів, виділених у пацієнток із сальпінгоофоритами

Супутні захворювання у пацієнток із сальпінгоофорами	Популяційні рівні мікроорганізмів, lg КУО/мл
	Strepto-coccus spp.	Staphylo-coccus spp.	Entero-coccus spp.	E. coli	C. albicans
Ерозії шийки матки	6,33±0,37	5,11±0,77	5,13±1,17	4,17±0,70	4,83±0,31
Кольпити	6,09±0,91	2,88±0,55	7,20±1,20	3,67±0,67	4,43±0,92
Екзо- та ендо-цервіцити	5,67±1,45	3,83±0,79	3,75±1,44	5,50±0,87	6,00±1,53
Відсутні	6,08±0,46	3,44±0,39	6,13±0,46	3,94±0,47	4,93±0,52
В цілому	6,11±0,34	3,72±0,31	5,80±0,43	4,20±0,34	4,76±0,35

Бактерії E. coli, виділені в обстежених пацієнток із ЗЗВСО, були найбільше чутливі до меропенему, фурагіну, гатифлоксацину, левофлоксацину і цефтриаксону; штами Enterococcus spp. - до левофлоксацину, іміпенему, гатифлоксацину, фурагіну і меропенему; штами Staphylococcus spp. - до іміпенему, меропенему і цефотаксиму; штами Streptococcus spp. - до іміпенему, меропенему, гатифлоксацину і левофлоксацину.

Методом ієрархічного кластерного аналізу (рис. 2) визначені препарати, до яких бактерії різної родової приналежності виявили найбільшу чутливість (позначені І кластером) - це гатифлоксацин (чутливість (М±m) - 83,16±2,89%), левофлоксацин (82,33±2,57%), фурагін (81,27±6,06%), іміпенем (88,15±5,05%), меропенем (86,55±8,48%), гентаміцин (69,35±8,61%) і ципрофлоксацин (69,78±10,8%). До препаратів із ІІІ кластеру чутливість була найнижчою. Оскільки у пацієнток із сальпінгоофоритами, поєднаними з різними захворюваннями шийки матки й піхви, склад мікроорганізмів, виділених зі статевих шляхів, різниться, то раціональною є розробка диференційованих схем емпіричної протимікробної терапії сальпінгоофоритів, що враховують характер супутніх гінекологічних захворювань. У зв'язку з цим, із застосуванням методу кластерного аналізу була проаналізована чутливість до протимікробних препаратів бактерій залежно від характеру захворювань шийки матки й піхви у хворих на сальпінгоофорити.

Найбільшу чутливість бактерії, виділені в пацієнток із сальпінгоофоритами і ерозіями шийки матки, проявили до меропенему, фурагіну, гатифлоксацину, цефазоліну, а також до рифампіцину, іміпенему і цефоперазону; із сальпінгоофоритами і кольпитами - до меропенему, цефотаксиму, рифампіцину, гатифлоксацину і левофлоксацину; із сальпінгоофоритами і екзо- або ендоцервіцитами - до рифампіцину, цефотаксиму, іміпенему і нітроксолину, дещо менш активними були гатифлоксацин, цефазолін, фурагін і ципрофлоксацин; а збудники, виділені в пацієнток із сальпінгоофоритами без захворювань шийки матки й піхви, були найбільше чутливі до фурагіну, меропенему, іміпенему, гатифлоксацину і левофлоксацину, а дещо менш чутливі - до цефотаксиму, ципрофлоксацину і гентаміцину. Ці дані необхідно враховувати при призначенні протимікробної терапії пацієнткам із сальпінгоофоритами і відповідними супутніми захворюваннями.

Рис. 2. Результати ієрархічної кластеризації чутливості бактеріальних збудників ЗЗВСО до протимікробних препаратів: 1 - пеніцилін, 2 - ампіцилін/оксацилін, 3 - оксацилін, 4 - канаміцин, 5 - еритроміцин, 6 - стрептоміцин, 7 - піпемідинова кислота, 8 - левоміцетин, 9 - ко-тримоксазол, 10 - тетрациклін, 11 - лінкоміцин, 12 - джозаміцин, 13 - амоксицилін/ клавуланова кислота, 14 - амоксицилін, 15 - азитроміцин, 16 - цефтазидим, 17 - мідекаміцин, 18 - спираміцин, 19 - кліндаміцин, 20 - рокситроміцин, 21 - кларитроміцин, 22 - доксициклін, 23 - цефуроксим, 24 - рифампіцин, 25 - нітроксолин, 26 - амікацин, 27 - норфлоксацин, 28 - офлоксацин, 29 - ломефлоксацин, 30 - цефокситин, 31 - цефазолін, 32 - пефлоксацин, 33 - цефтриаксон, 34 - цефотаксим, 35 - цефоперазон, 36 - ципрофлоксацин, 37 - гентаміцин, 38 - меропенем, 39 - іміпенем, 40 - фурагін, 41 - левофлоксацин, 42 - гатифлоксацин; І-ІІІ - кластери

При аналізі поширеності антибіотикорезистентності з'ясовано, що полірезистентними були 28,77% збудників ЗЗВСО, з яких 53,97% були резистентними більше, ніж до 75% протимікробних препаратів. Із виділених штамів ентерококів 56,82% були полірезистентними, серед штамів ешерихій - 30%, серед стрептококів - 26,32%; 45,45% штамів стафілококів були метицилінорезистентними.

Математичним аналізом були встановлені непрямі клінічні та лабораторні фактори, значимі в прогнозуванні виділення полірезистентих збудників у хворих на сальпінгоофорити: штучне переривання вагітності, пора року виникнення поточного загострення захворювання, наявність ознак бактеріального вагінозу, кольпиту, екзо- або ендоцервіциту, синдрому полікистозу яєчників, ерозії шийки матки на момент обстеження та в анамнезі, наявність U. urealyticum та C. trachomatis, що покладено в основу математичної моделі. Згідно моделі обчислюють показники Y₁ (низької імовірності виділення полірезистентних збудників) і Y₂ (високої імовірності виділення полірезистентних збудників) за рівняннями загального вигляду:

,

де Y_i - значення дискримінантної функції (i=1,2),

k_i0 - константа,

k_ij - коефіцієнти при незалежних змінних X_j (прогностичних ознаках), що відображають їхню значимість у прогнозуванні.

Показники Y₁ і Y₂ порівнюють між собою: якщо Y₂ більше Y₁, прогнозується висока ймовірність виділення полірезистентних збудників.

Використання даної математичної моделі сприяє індивідуалізації протимікробної терапії хворих вже на ранньому етапі лікуванні до надходження результатів бактеріологічного обстеження: якщо прогнозується висока ймовірність виділення полірезистентних збудників, у такому разі рекомендується одразу розпочинати терапію з комбінації найактивніших протимікробних препаратів із урахуванням їхньої синергідної сумісності або доповнити вже розпочату терапію протимікробним препаратом, що має найбільший рівень активності.

Наступна експериментальна частина дослідження була присвячена мікробіологічному обґрунтуванню застосування комбінованої антибактеріальної терапії ЗЗВСО, яка стає необхідною при високій імовірності виділення полірезистентних збудників.

Оскільки одним із найактивніших препаратів проти всіх виділених штамів був гатифлоксацин, то для розширення антимікробного спектра, зменшення токсичності препарату, запобігання розвитку резистентності й отримання синергідного ефекту була експериментально досліджена взаємодія гатифлоксацину з протимікробними препаратами різних груп.

Проведене скринінгове визначення препаратів із найбільшою дією при комбінованому застосуванні з гатифлоксацином на моделі референтних штамів E. сoli АТСС 25922, S. aureus ATCC 25923 і E. faecalis NCTC 6783 показало, що найбільшу чутливість досліджені еталонні штами мікроорганізмів виявили до комбінацій гатифлоксацину з цефотаксимом і з цефтриаксоном.

Далі була вивчена антибактеріальна дія цефотаксиму і цефтриаксону при комбінованому застосуванні з гатифлоксацином методом серійних розведень на еталонні і клінічні штами бактерій. Була підтверджена синергідна сумісність цефотаксиму і цефтриаксону з гатифлоксацином. Проти Staphylococcus spp., Streptococcus spp. і K. pneumoniae була більше вираженою антимікробна дія комбінації гатифлоксацину і цефотаксиму, що дозволяє рекомендувати застосовувати комбіноване лікування гатифлоксацином із цефотаксимом при інфекціях, спричинених саме цими збудниками. Навпаки, проти E. faecalis і E. coli була більш активною комбінація гатифлоксацина з цефтриаксоном, тому цю комбінацію доцільно призначати при ЗЗВСО, спричинених E. faecalis і E. coli.

За результатами вивчення антибіотикочутливості мікроорганізмів, виділених від пацієнток із ЗЗВСО, розробки алгоритму прогнозування виділення полірезистентних бактерій та проведення експериментального дослідження по вивченню комбінованої дії гатифлоксацина з протимікробними препаратами різних груп на бактерії-збудники ЗЗВСО, можна сформулювати схему вибору препаратів для емпіричної протимікробної терапії сальпінгоофоритів, яка полягає у призначенні протимікробного препарату чи комбінації препаратів залежно від імовірності виділення полірезистентних збудників та характеру супутніх захворювань шийки матки й піхви.

Оскільки протимікробні препарати, що застосовуються системно, при виділенні з вагінальним та цервікальним секретами, вступають у взаємодію з місцевими препаратами, наступним етапом дослідження було вивчення комбінованої дії гатифлоксацину і ефірних олій з антисептичними властивостями, що застосовуються для місцевого лікування ЗЗВСО й ерозій шийки матки (бергамотової, гвоздичної, евкаліптової, лавандової, лимонної, чайного дерева, чебрецевої, ялицевої й ялівцевої), на референтні штами S. aureus ATCC 25923, E. coli ATCC 25922 і E. faecalis NCTC 6783 диско-дифузійним методом. Найбільшу активність, як без гатифлоксацина, так і в комбінації з ним, виявили чебрецева ефірна олія та ефірна олія чайного дерева, які й були обрані для подальшого дослідження.

Методом серійних розведень у рідкому поживному середовищі на моделі референтних і клінічних штамів бактерій була підтверджена синергідна сумісність ефірних олій чебрецю і чайного дерева з гатифлоксацином (рис. 3). Разом з тим експериментальні дані свідчать про значно більшу активність чебрецевої ефірної олії як в комбінації з гатифлоксацином, так і при окремому застосуванні, порівняно з ефірною олією чайного дерева.

Рис. 3. Дія ефірних олій чебрецю і чайного дерева на референтні і клінічні штами мікроорганізмів в комбінації з гатифлоксацином: МІК ефірної олії чебрецю (А, Б) та чайного дерева (В, Г) у середовищах без гатифлоксацина та з субактивною концентрацією гатифлоксацина відповідно

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо встановлення особливостей етіологічної структури та антибіотикорезистентності збудників сальпінгоофоритів, поєднаних із запальними захворюваннями шийки матки й піхви і ерозіями шийки матки, розробки алгоритмів прогнозування виділення полірезистентних збудників і мікробіологічного обґрунтування методів комбінованої протимікробної терапії запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів.

1. Показано, що провідними мікроорганізмами, виділеними зі статевих шляхів у пацієнток із сальпінгоофоритами, є Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Enterococcus spp., C. albicans і E. coli; 66,8% виділених збудників перебувають в асоціаціях і тільки 33,2% - у монокультурі. Переважними асоціаціями є асоціації Streptococcus spp. із U. urealyticum, G. vaginalis або M. hominis; Staphylococcus spp. із G. vaginalis, U. urealyticum або Streptococcus spp.; Enterococcus spp. із G. vaginalis, U. urealyticum або M. hominis; C. albicans із U. urealyticum, G. vaginalis або Staphylococcus spp.; E. coli із G. vaginalis, U. urealyticum або M. hominis.

2. Встановлено, що у пацієнток із сальпінгоофоритами, залежно від характеру супутніх захворювань шийки матки й піхви, є відмінності в етіологічній структурі і популяційних рівнях провідних збудників та складі переважних асоціацій мікроорганізмів, що виділяються зі статевих шляхів.

3. Визначено, що бактерії E. coli були найбільше чутливі до меропенему, фурагіну, гатифлоксацину, левофлоксацину і цефтриаксону; бактерії роду Enterococcus - до левофлоксацину, іміпенему, гатифлоксацину, фурагіну і меропенему; штами Staphylococcus spp. - до іміпенему, меропенему й цефотаксиму; штами Streptococcus spp. - до іміпенему, меропенему, гатифлоксацину і левофлоксацину. В цілому бактеріальні збудники ЗЗВСО проявили найбільшу чутливість до гатифлоксацину (83,16±2,89%), левофлоксацину (82,33±2,57%), фурагіну (81,27±6,06%), іміпенему (88,15±5,05%), меропенему (86,55±8,48%), гентаміцину (69,35±8,61%) і ципрофлоксацину (69,78±10,8%).

4. Доведено наявність відмінностей в чутливості до протимікробних препаратів у збудників сальпінгоофоритів залежно від характеру супутніх захворювань шийки матки й піхви у пацієнток, що необхідно враховувати при виборі препаратів для протимікробної терапії.

5. З'ясовано, що полірезистентними були 28,77% збудників сальпінгоофоритів: 56,82% штамів Enterococcus spp., 30% штамів E. coli, 26,32% штамів Streptococcus spp. Зі штамів Staphylococcus spp. 45,45% були метицилінорезистентними.

6. Встановлено, що ознаками, значимими в прогнозуванні виділення полірезистентних збудників у хворих на сальпінгоофорити, є штучне переривання вагітності в анамнезі, пора року виникнення поточного загострення захворювання, наявність ознак бактеріального вагінозу, ерозії шийки матки на момент обстеження та в анамнезі, кольпиту, екзо- або ендоцервіциту, синдрому полікистозу яєчників, U. urealyticum та C. trachomatis. Розроблена математична модель прогнозування виділення полірезистентних збудників у пацієнток із сальпінгоофоритами.

7. Експериментально доведено, що комбінації гатифлоксацину з цефотаксимом і з цефтриаксоном мають синергідну дію по відношенню до референтних і клінічних штамів мікроорганізмів, виділених від пацієнток із ЗЗВСО. Бактерії Staphylococcus spp., Streptococcus spp. і K. pneumoniae більше чутливі до комбінації гатифлоксацину з цефотаксимом, а E. faecalis і E. coli - до комбінації гатифлоксацину з цефтриаксоном.

8. Експериментально доведено, що комбінації гатифлоксацина з ефірними оліями чебрецю й чайного дерева мають синергідну дію по відношенню до референтних і клінічних штамів мікроорганізмів, виділених від пацієнток із ЗЗВСО. Ефірна олія чебрецю володіє більш високим рівнем антимікробної активності й проявляє більш виражений синергізм із гатифлоксацином у порівнянні з ефірною олією чайного дерева.

Практичні рекомендації:

1. При виборі схеми емпіричного лікування пацієнток із сальпінгоофоритами необхідно враховувати наявність супутніх захворювань шийки матки й піхви: у пацієнток із сальпінгоофоритами, що сполучається з ерозіями шийки матки, рекомендовані гатифлоксацин, фурагін, цефазолін або цефоперазон; для лікування пацієнток із сальпінгоофоритами і кольпитами - гатифлоксацин, левофлоксацин або цефотаксим; із сальпінгоофоритами з екзо- або ендоцервіцитами - цефотаксим, нітроксолин, гатифлоксацин, цефазолін, фурагін або ципрофлоксацин; при сальпінгоофоритах без захворювань шийки матки й піхви - гатифлоксацин, фурагін, левофлоксацин, цефотаксим, ципрофлоксацин або гентаміцин.

2. Запропоновано при призначенні емпіричної протимікробної терапії оцінювати ймовірність виділення полірезистентних збудників із використанням розробленої математичної моделі. При високій імовірності виділення полірезистентних бактерій рекомендовано призначати комбінацію з найактивніших препаратів із урахуванням їхніх синергідних взаємодій.

3. Рекомендовано у разі необхідності призначення комбінованої терапії хворим на сальпінгоофорити застосовувати гатифлоксацин у комбінації з цефотаксимом при інфекціях, спричинених Staphylococcus spp., Streptococcus spp. і K. pneumoniae, і комбінацію гатифлоксацина з цефтриаксоном при захворюваннях, викликаних E. faecalis і E. coli

4. Рекомендовано лікування гатифлоксацином у хворих на сальпінгоофорити, поєднані з запальними захворюваннями шийки матки й піхви або з ерозіями шийки матки, доповнювати місцевим застосуванням ефірних олій чебрецю або чайного дерева.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Цыганенко А. Я. Роль микроорганизмов в развитии эрозий шейки матки при воспалительных заболеваниях органов малого таза / А. Я. Цыганенко, Ю. С. Паращук, Е. В. Конь // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 4. - С. 54-56. (Здобувач визначила склад і чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від хворих, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

2. Цыганенко А. Я. Резистентность к антибиотикам возбудителей воспалительных заболеваний органов малого таза, сочетающихся с эрозиями шейки матки / А. Я. Цыганенко, Е. В. Конь // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2006. - № 6. - С. 115-117. (Здобувач визначила склад і чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від хворих, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

3. Конь Е. В. Применение кластерного анализа для разработки схем антибактериальной терапии воспалительных заболеваний внутренних женских половых органов / Е. В. Конь, А. Я. Цыганенко // Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - № 3-4. - С. 5-8. (Здобувач визначила чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від хворих, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

4. Конь К. В. Вивчення ролі асоціацій мікроорганізмів у розвитку запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів та їхньої чутливості до антибіотиків / К. В. Конь, А. Я. Циганенко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2007. - № 2. - С. 40-44. (Здобувач визначила склад асоціацій і чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від хворих, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

5. Изучение активности гатифлоксацина при комбинированном применении с другими антибиотиками и эфирными маслами, применяемыми в гинекологии, в опытах in vitro / Е. В. Конь, А. Я. Цыганенко, С. В. Туракевич, Г. П. Тараненко // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - № 2. - С. 38-42. (Здобувач виконала експериментальну частину роботи, статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

6. Цыганенко А. Я. Использование методов кластерного анализа для оценки чувствительности к антибиотикам возбудителей воспалительных заболеваний внутренних женских половых органов / А. Я. Цыганенко, Е. В. Конь // Мікробіологічний журнал. - 2007. - Т. 69, № 4. - С. 45-53. (Здобувач визначила чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від хворих, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

7. Конь К. В. Прогнозування виділення високорезистентних бактерій у жінок із хронічними запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів і ерозіями шийки матки / К. В. Конь // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, № 4. - С. 206-209.

8. Пат. 30668 Україна, МПК (2006) А61В 17/42, G01N 33/48. Спосіб прогнозування перебігу запальних захворювань жіночої статевої сфери / Конь К. В.; заявник і патентовласник К. В. Конь. - № u200711415 ; заявл. 15.10.07 ; опубл. 11.03.2008, Бюл. № 5.

9. Конь Е. В. Изучение влияния масла чайного дерева Melaleuca alternifolia на активность антибиотиков в опытах in vitro / Е. В. Конь, Н. И. Коваленко // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини : Всеукраїнська наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, 11-13 квітня 2002 р. : матеріали конф. - Донецьк, 2002. - С. 84. (Здобувач провела літературний пошук, проаналізувала експериментальні дані, оформила роботу, виступила з доповіддю).

10. Клюєва Т. Дослідження протимікробної активності препарату розчин ципрофлоксацину для інфузій / Т. Клюєва, К. Конь // VI Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 21-23 травня 2002 р. : матеріали конф. - Тернопіль, 2002. - С. 351. (Здобувач провела літературний пошук, проаналізувала експериментальні дані, оформила роботу, виступила з доповіддю).

11. Конь Е. В. Роль микроорганизмов в этиологии фоновых процессов эпителия шейки матки / Е. В. Конь // Медицина третього тисячоліття : міжвузівська конф. молодих вчених, 17-18 січня 2006 р. : збірник тез. - Харків, 2006. - С. 95.

12. Конь Е. В. Микробиологические аспекты воспалительных заболеваний женских половых органов и фоновых процессов шейки матки / Е. В. Конь // Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики : Всеукраїнська наук.-практ. конф. (з міжнародною участю), 12 квітня 2006 р. : матеріали конф. - Харків, 2006. - С. 54.

13. Конь Е. В. Возможности методов кластерного анализа в разработке схем антибактериальной терапии воспалительных заболеваний внутренних женских половых органов / Е. В. Конь // Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині : Всеукраїнська наук.-практ. конф. (з міжнародною участю), 20 жовтня 2006 р. : матеріали конф. - Харків, 2006. - С. 49-50.

14. Конь К. В. Застосування методів багатомірного статистичного аналізу для оцінки резистентності збудників запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів / К. В. Конь // Вчені майбутнього : наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнародною участю, 25-26 жовтня 2006 р. : тези доповідей. - Одеса, 2006. - С. 18.

15. Конь Е. В. Применение методов кластерного анализа для оценки антибиотикорезистентности патогенных микроорганизмов / Е. В. Конь // Біологія: від молекули до біосфери : І Міжнародна конф. молодих учених, 21-23 листопада 2006 р. : тези доповідей. - Харків, 2006. - С. 74.

16. Kon K. V. The use of clustering analysis for development of antibacterial treatment schemes of genital inflammatory diseases / K. V. Kon // Медична наука: сучасні досягнення та інновації : наук.-практ. конф. молодих вчених, присв. 145-річчу Харківського медичного товариства, 23 листопада 2006 р. : матеріали конф. - Харків, 2006. - С. 77.

17. Конь Е. В. Использование методов многомерного статистического анализа для оценки антибиотикорезистентности патогенных микроорганизмов / Е. В. Конь // Актуальные вопросы инфекционной патологии-2006 : Всероссийская науч. конф. молодых ученых с международным участием, 14-15 дек. 2006 г. : материалы конф. - СПб, 2006. - С. 51.

18. Конь К. В. Чутливість до антибактеріальних препаратів збудників хронічних запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів / К. В. Конь // Медицина третього тисячоліття : міжвузівська конф. молодих вчених, 16-17 січня 2007 р. : збірник тез. - Харків, 2007. - С. 14-15.

19. Конь Е. В. Изучение in vitro антимикробной активности гатифлоксацина в комбинации с другими антибактериальными препаратами / Е. В. Конь // Вестник Российского государственного медицинского университета. - 2007. - № 2 (55). - С. 279.

20. Конь Е. В. Прогнозирование выделения высокорезистентных бактерий у пациенток с воспалительными заболеваниями внутренних женских половых органов и эрозиями шейки матки / Е. В. Конь // Актуальні питання в сучасній медицині: Міжнародна наук. конф. студентів та молодих вчених, 26-28 березня 2007 р. : тези доповідей. - Харків, 2007. - С. 68.

21. Конь К. В. Асоціації мікроорганізмів у хворих із запальними захворюваннями внутрішніх жіночих статевих органів та їхня антибіотикочутливість / К. В. Конь // Хист. - 2007. - № 9. - С. 65.

22. Конь К. В. Прогнозування виділення полірезистентних бактерій від жінок із запальними захворюваннями статевого тракту / К. В. Конь // Молодь та перспективи сучасної медичної науки : IV Міжнародна наук. конф. студентів та молодих вчених, 5-6 квітня 2007 р. : матеріали конф. - Вінниця, 2007. - С. 42.

23. Конь Е. В. Изучение чувствительности к антибиотикам возбудителей воспалительных заболеваний органов малого таза у женщин / Е. В. Конь // Вестник Российского государственного медицинского университета. - 2007. - № 2 (55). - С. 348-349.

24. Конь К. В. Вивчення в дослідах in vitro синергідної дії між гатифлоксацином і ефірними оліями, що використовуються в гінекології / К. В. Конь // Вчені майбутнього : наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнародною участю, 15-16 жовтня 2007 р. : тези доповідей. - Одеса, 2007. - С. 19-20.

25. Конь К. В. Вивчення комбінованої дії гатифлоксацину та чебрецевої ефірної олії на бактерії-збудники запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів / К. В. Конь // Новини і перспективи медичної науки : VII Міжнародна конф. студентів та молодих учених, 16-19 жовтня 2007 р. : матеріали конф. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 58-59.

26. Конь К. В. Порівняння антимікробної активності комбінацій гатифлоксацину з цефотаксимом і цефтриаксоном / К. В. Конь // Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики : наук.-практ. конф., 13 листопада 2007 р. : матеріали конф. - Харків, 2007. - С. 56-57.

27. Конь К. В. Комбінована дія антибіотиків і ефірних олій на бактерії-збудники запальних захворювань органів малого тазу у жінок / К. В. Конь // Сучасні підходи до діагностики та лікування у клінічній інфектології : наук.-практ. конф., 14 листопада 2007 р. : матеріали конф. - Харків, 2007. - С. 83-85.

Анотація

Конь К.В. Сучасні аспекти етіології та антибіотикорезистентність збудників запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів і ерозій шийки матки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. - Державна установа «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України», Харків, 2008.

Дисертацію присвячено питанням встановлення особливостей етіологічної структури та антибіотикорезистентості збудників запальних захворювань внутрішніх статевих органів (ЗЗВСО), розробки алгоритмів прогнозування виділення полірезистентних бактерій і методів комбінованої протимікробної терапії.

Обстежено 183 пацієнтки із сальпінгоофоритами. Встановлені відмінності в етіологічній структурі та антибіотикорезистентності збудників залежно від характеру супутніх захворювань шийки матки й піхви.

Розроблені рекомендації з протимікробної терапії сальпінгоофоритів, що враховують ймовірність виділення полірезистентних збудників та характер захворювань шийки матки й піхви.

Дано мікробіологічне обґрунтування застосування комбінованої протимікробної терапії ЗЗВСО: доведено синергідну дію гатифлоксацина з цефотаксимом і з цефтриаксоном, а також з ефірними оліями чебрецю й чайного дерева.

Ключові слова: запальні захворювання внутрішніх жіночих статевих органів, ерозії шийки матки, етіологія, антибіотикорезистентність, гатифлоксацин

Аннотация

Конь Е.В. Современные аспекты этиологии и антибиотикорезистентность возбудителей воспалительных заболеваний внутренних женских половых органов и эрозий шейки матки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07 - микробиология. - Государственное учреждение «Институт микробиологии и иммунологии им. И.И. Мечникова АМН Украины», Харьков, 2008.

Диссертация посвящена вопросам установления особенностей этиологической структуры и антибиотикорезистентности возбудителей сальпингоофоритов, сочетающихся с воспалительными заболеваниями шейки матки и влагалища и эрозиями шейки матки, разработки алгоритмов прогнозирования выделения полирезистентных возбудителей и методов комбинированной противомикробной терапии воспалительных заболеваний внутренних половых органов (ВЗВПО) у женщин.

Проведено обследование 183 больных с сальпингоофоритами. Изучен видовой состав, популяционный уровень и антибиотикочувствительность микроорганизмов, выделенных из влагалища и цервикального канала.

Установлено, что преобладающими микроорганизмами, выделенными у больных с ВЗВПО являются Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Enterococcus spp., С. аlbicans и E. сoli. 66,8% выделенных микроорганизмов находились в ассоциациях и только 33,2% - в монокультуре. Преобладающими ассоциациями были ассоциации Streptococcus spp. С U. urealyticum, G. vaginalis или M. hominis; Staphylococcus spp. с G. vaginalis, U. urealyticum или Streptococcus spp.; Enterococcus spp. с G. vaginalis, U. urealyticum или M. hominis; С. аlbicans с U. urealyticum, G. vaginalis или Staphylococcus spp.; E. сoli с G. vaginalis, U. urealyticum или M. hominis.

...