Особливості епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні в умовах проведення вакцинопрофілактики

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л. В. ГРОМАШЕВСЬКОГО АМН УКРАЇНИ»

УДК: 616.916.1-036.22(477):614.47:615.371

ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ КРАСНУШНОЇ ІНФЕКЦІЇ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКИ

14.02.02 - епідеміологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПАВЛИНА КСЕНІЯ ВІКТОРІВНА

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Колеснікова Ірина Павлівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри епідеміології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Задорожна Вікторія Іванівна, заступник директора ДП „Центр імунобіологічних препаратів” МОЗ України

доктор медичних наук, доцент Устінова Людмила Анатоліївна, Українська військово-медична академія, доцент кафедри військово-профілактичної медицини

Захист відбудеться «15» грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.614.02 при ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України” (03038, м. Київ, вул. Амосова 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України” (03038, м. Київ, вул. Амосова 5)

Автореферат розісланий « 14 » листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук О.В. Максименок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогодні, коли завдяки вакцинації досягнуто зниження захворюваності на такі хвороби як поліомієліт, кір, епідемічний паротит, зросла питома вага так званих "малих" дитячих інфекцій, до яких відноситься краснуха. На 48-й сесії Регіонального комітету Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) краснуху в 1998 р. було включено до числа інфекцій, боротьба з якими для Європи визначена програмою "Здоров'я для всіх у XXI столітті".

Проблема елімінації краснухи протягом багатьох років залишається актуальною внаслідок високої сприйнятливості до інфекції (захворюваність у неімунних колективах складає 80-90 %) і важких форм вроджених вад плоду. Враховуючи широке розповсюдження краснухи і, в багатьох випадках, неможливість запобігання виникненню захворювання за допомогою карантинних заходів, більшість країн проводять планову вакцинацію проти цієї інфекції [ВООЗ, 2007].

Ефективність вакцинації проти краснухи доведено багаторічним світовим досвідом. Захворюваність на цю інфекцію знижується до спорадичного рівня, а випадки вродженої краснухи практично відсутні за умов реалізації програми охоплення профілактичними щепленнями 95 % декретованих контингентів [Falkensammer B., Walder G., Busch D. et al., 2004]. Вакцинопрофілактика краснухи є економічно виправданим заходом: витрати на лікування краснухи в 7 разів перевищують вартість імунізації [Plotkin S., 1994]. Висока імуногенність протикраснушних моновакцин та комбінованих вакцинальних препаратів була доведена як у багатьох розвинутих країнах світу [Zanetta D.M., Cabrera E.M., Azevedo R.S. et al., 2003], так і в Україні [Маричев І.Л., Процап О.І., Чудна Л.М., 2003].

Європейське регіональне бюро (ЄРБ) ВООЗ розробило і впроваджує стратегічну програму запобігання краснухи в Європейському регіоні. Україна, як європейська держава, приєдналася до програми ЄРБ ВООЗ та запровадила моніторинг за краснухою та випадками синдрому вродженої краснухи (СВК). Слід зазначити, що радикальні плани боротьби з краснухою будуються на дводозовій (первинна вакцинація та ревакцинація дітей) стратегії з селективною ревакцинацією 15-річних дівчат-підлітків. В той же час головним елементом боротьби з СВК є вакцинація проти краснухи жінок дітородного віку (15-40 років), і ця стратегія в ідеалі повинна поєднуватися з вакцинацією дітей [Деревянкін І.В., 1997]. Проте проведення широкомасштабної вакцинації дітей проти краснухи рекомендується лише тоді, коли імунізацією може бути охоплено не менше 95 % [Біломеря Т.А., 2002]. В країнах, де рівень охоплення щепленнями нижче 95 % або він є непостійним, знижена циркуляція вірусу серед населення може призвести до підвищення захворюваності в більш старших вікових групах, включаючи дітородний вік [Колеснікова І. П., 2003].

Все вищевикладене зумовлює необхідність розробки чіткої системи діагностики і реєстрації, аналізу розповсюдження краснухи, а також вивчення чинників, що впливають на епідемічний процес краснушної інфекції. Визначення напрямів удосконалення імунопрофілактики краснухи в сучасних умовах можливо здійснити лише на основі всебічного дослідження епідеміологічних особливостей цієї інфекції. Для виявлення впливу специфічної профілактики краснухи на якісні та кількісні прояви її епідемічного процесу вкрай важливим є встановлення епідеміологічної, клінічної та імунологічної ефективності вакцинопрофілактики в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження є фрагментом науково-дослідних робіт кафедри епідеміології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця "Оптимізація інформаційної та аналітичної підсистем епідеміологічного нагляду за інфекціями з різним ступенем інтенсивності епідемічного процесу", № держреєстрації 0108U003093 та ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України" "Удосконалення епідеміологічного нагляду за краснухою та профілактика синдрому вродженої краснухи", № держреєстрації 0106U011331.

Мета роботи: удосконалення існуючої системи моніторингу специфічної профілактики краснухи в Україні на підставі аналізу закономірностей її епідемічного процесу, епідеміологічної, клінічної та імунологічної ефективності вакцинопрофілактики.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Надати порівняльну характеристику кількісних та якісних проявів епідемічного процесу краснухи в Україні у довакцинальному періоді та в умовах проведення планової імунізації.

2. Вивчити рівні щепленості різних вікових груп населення України проти краснушної інфекції та визначити їх вплив на епідемічний процес.

3. Оцінити епідеміологічну ефективність вакцинопрофілактики краснухи.

4. Провести аналіз клінічної ефективності застосування специфічної профілактики краснушної інфекції.

5. Визначити імунологічну ефективність діючої схеми імунізації дітей проти краснухи.

Об'єкт дослідження: епідемічний процес краснухи, щепленість проти краснухи, епідеміологічна ефективність імунізації, стан протикраснушного імунітету у дітей, інфекційний процес краснушної інфекції.

Предмет дослідження: кількісні та якісні прояви епідемічного процесу краснухи, рівень протикраснушних антитіл, захворюваність на краснуху щеплених та нещеплених осіб. краснушний інфекція імунізація щепленість

Методи дослідження - при виконанні роботи використані епідеміологічні, серологічні, клінічні та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені кількісні та якісні зміни епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні після запровадження специфічної профілактики за дводозовою схемою. Виявлено зниження захворюваності в усіх вікових групах населення України та зміни у віковій структурі захворюваності: новими віковими групами ризику на тепер є діти віком 7-14 років, підлітки та дорослі. Визначено нові колективи ризику щодо краснухи: ПТУ та технікуми. Показано наявність впливу охоплення щепленнями різних вікових категорій населення на інтенсивність динаміки захворюваності на краснуху. Встановлено, що між кількістю щеплених осіб та рівнем захворюваності на краснуху існує сильний зворотний кореляційно-регресійний зв'язок (коефіцієнт кореляції дорівнював -0,76, а коефіцієнт регресії становив 1,84).

Вперше оцінено епідеміологічну ефективність специфічної профілактики краснушної інфекції. Встановлено індекс ефективності та коефіцієнт ефективності вакцинопрофілактики краснухи серед вакцинованих та ревакцинованих осіб (8,9 і 88,77 % та 24,06 і 95,84 %). Визначено клінічну ефективність вакцинопрофілактики краснухи. На підставі всебічного аналізу результатів серологічних досліджень ступеня захищеності від краснухи дітей у віддалений період після імунізації (1-5 років) виявлено високий рівень напруженості протикраснушного імунітету (показник середньої арифметичної (СА) антитіл дорівнював 183 ± 4,23 IU/ml).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені нами підходи дозволили удосконалити існуючу систему моніторингу вакцинопрофілактики краснухи та обґрунтувати доцільність застосування адекватних заходів специфічної профілактики серед виявлених груп ризику. Показано епідеміологічну, клінічну та імунологічну ефективність специфічної профілактики краснухи в Україні. Аналіз захворюваності на краснушну інфекцію населення України в цілому та в її окремих областях дозволив виділити вікові групи ризику в сучасних умовах: діти віком 7-14 років, підлітки та дорослі. У зв'язку з тим, що діти у віці до 1 року не вакцинуються проти краснухи, для визначення епідеміологічної ефективності вакцинопрофілактики населення запропоновано ввести окремий облік захворюваності серед дітей до 1 року та у віці 1-2 роки в офіційних формах звітності.

Матеріали дослідження було використано при розробці Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 19 „Щодо обліку епідеміологічної ефективності вакцин в Україні“ від 17.01.2008 р.

Наукові результати, отримані при проведенні даних досліджень, впроваджені у навчальний процес на кафедрах епідеміології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Харківського національного медичного університету, на кафедрі інфекційних хвороб з курсом епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено літературний пошук, ретроспективний аналіз епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні за 1991-2008 рр., проаналізовано стан щепленості проти краснухи у захворілих осіб та епідеміологічну ефективність протикраснушної вакцинації у 2000-2004 рр. Особисто автором проаналізовано 302 історії розвитку дитини та 29 історій хвороби пацієнтів, госпіталізованих у 1998-2008 рр. з діагнозом „краснуха“ в інфекційний стаціонар м. Києва. За безпосередньою участю автора проведено серологічне дослідження протикраснушного імунітету 590 дітей з різними термінами після щеплення. Самостійно узагальнено матеріал, проведено його статистичну обробку, інтерпретацію результатів, сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на Міжнародній науковій медичній конференції „Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини” (Харків, 2009 р.), 10-й итоговой региональной научно-практической конференции „Эпидемиология, экология и гигиена” (Харьков, 2007), конференції „Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни” (Львів, 2007), 9-й итоговой региональной научно-практической конференции „Эпидемиология, экология и гигиена” (Харьков, 2006), конференції „Імунологія та алергологія” (Київ, 2006), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу - '2006” (Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 друкованих праць, із яких 8 статей у наукових журналах і збірках, в тому числі 5 - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України (2 з них - без співавторів), 3 - в матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінки машинописного тексту (163 сторінки основного тексту). Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Список використаної літератури включає 215 вітчизняних і іноземних авторів. Робота ілюстрована 20 рисунками і 22 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обсяг проведених досліджень та їх спрямованість визначалися завданнями даної роботи (табл. 1). Вивчення епідемічного процесу краснушної інфекції проводилося шляхом аналізу захворюваності на цю інфекцію населення України в цілому та в різних регіонах зокрема за 1991-1999 pp. (довакцинальний період) та 2000-2008 pp. (період запровадження специфічної профілактики). Аналіз включав: вивчення багаторічної, річної захворюваності в означені терміни, її розподілу серед різних вікових, соціальних, професійних груп, осередковості в організованих колективах, порівняння динаміки і вікової структури захворюваності на краснуху у довакцинальний період та за умов проведення вакцинопрофілактики.

Для визначення епідеміологічної ефективності специфічної профілактики досліджували показники захворюваності на краснушну інфекцію серед нещеплених та щеплених осіб дитячого віку м. Харкова з обчисленням індексу та коефіцієнту ефективності вакцинопрофілактики. З метою вивчення клінічної ефективності оцінювали перебіг краснушної інфекції у захворілих щеплених та нещеплених осіб дитячого віку м. Києва.

Рівень специфічних антитіл у крові обстежених визначався методом ІФА за допомогою тест-системи „Веко Рубелла - IgG-стрип” (Російська Федерація). Кількісне оцінювання рівня антитіл проти вірусу краснухи проводилося згідно з інструкцією до вказаної тест-системи.

Таблиця 1

Обсяг виконаної роботи

Характеристика стану імунітету проти збудника краснушної інфекції оцінювалась за такими критеріями: показник вмісту специфічних антитіл проти збудника краснухи менше 10 IU/ml свідчив про концентрацію антитіл нижче захисного рівня, від 10 до 15 IU/ml - низький рівень антитіл; від 15 до 50 IU/ml - середній рівень протикраснушних антитіл; вміст специфічних антитіл в концентрації 50 IU/ml і вище характеризувався як високий.

Результати досліджень та їх обговорення

Запровадження специфічної профілактики краснухи в Україні, розпочате у 2000 р., призвело до значного зниження рівня захворюваності на цю інфекцію. Рівень охоплення протикраснушною імунізацією у 2000-2008 рр. коливався від 30,5 до 99,31 % серед дітей у віці 2 роки, у віковій групі 7-річних дітей - від 10,6 до 99,2 %, а серед 15-річних дівчат був у межах від 19,7 до 96,9 %. Чим вище були показники щепленості, тим інтенсивніше відбувалось зниження захворюваності на краснушну інфекцію (рис. 1).

Максимальна кількість захворілих на краснуху за весь досліджений період була зареєстрована у 2002 р., коли інтенсивний показник дорівнював 337,69 на 100 тис. нас., а мінімальний рівень захворюваності відмічався у 2008 р., коли інтенсивний показник захворюваності становив 7,52 на 100 тис. нас.

Порівняльний аналіз захворюваності на краснуху у різні періоди демонструє вплив на неї специфічної профілактики. В цілому за період з 1991 по 2008 рр. рівень захворюваності знизився, однак, тенденція до його зниження була помірною (середній темп зниження становив лише -5 %), а середній показник абсолютного зниження дорівнював -4,7⁰/₀₀₀₀. Динаміка епідемічного процесу краснушної інфекції у довакцинальний період характеризувалася вираженою тенденцією до підвищення захворюваності (середній темп приросту складав 12,35 %), середній показник абсолютного приросту з 1991 р. по 1999 р. становив 24,4 ⁰/₀₀₀₀. У період застосування специфічної профілактики краснухи, на відміну від довакцинального періоду, спостерігалася стійка тенденція до зниження захворюваності (середній темп зниження становив -25 %). Середній показник абсолютного зниження з 2000 по 2008 р. дорівнював майже 9 ⁰/₀₀₀₀. Отже, планова вакцинопрофілактика краснухи суттєвим чином вплинула на епідемічний процес цієї інфекції в Україні та зумовила зміни його характерних особливостей.

Аналіз показників захворюваності на краснушну інфекцію в Україні за 1991-2008 рр. свідчить, що їй була притаманна періодичність підйомів та спадів, характерна для інфекцій з аерозольним механізмом передачі (рис. 2).

У 1991-2002 рр. реєструвалося три піки захворюваності на краснушну інфекцію: 1994 р., 1998-1999 рр., 2001-2002 рр. Циклічний процес до початку застосування планової вакцинопрофілактики характеризувався стабільністю, при цьому частка циклічної надбавки складала від 20 до 77 % і збільшувалася з кожним циклічним підйомом. При зростанні рівня охоплення населення України профілактичними щепленнями, а саме у 2002-2008 рр., спостерігалося згладжування циклічності та стійке зниження захворюваності. Отже, зниження рівня захворюваності на краснуху зумовлено проведенням вакцинопрофілактики, а не циклічністю.

У період застосування вакцинопрофілактики внаслідок дії сезонних факторів виникало менше чверті випадків краснухи (середній показник сезонного підйому складав 24,09 ± 5,28 %), тоді як у довакцинальний - майже половина (середній показник сезонного підйому дорівнював 46,55 ± 8,6 %). Таким чином, застосування специфічної профілактики сприяло зменшенню кількості випадків краснухи внаслідок дії сезонних факторів. В умовах запровадження специфічної профілактики, як і раніше, хворіють на краснуху переважно міські мешканці - у 3,77 рази частіше, ніж мешканці сіл (р < 0,05).

Проведення планової вакцинопрофілактики краснушної інфекції обумовило зниження захворюваності в усіх вікових групах серед дітей до 14 років, крім дітей у віком 7-14 років (табл. 2). Найбільше показники захворюваності знизилися серед дітей віком 3-6 років (у 2,1 рази) (р < 0,01). Інтенсивний показник захворюваності у віковій групі дітей 7-14 років був найвищім і складав 421,09 ± 12,3 на 100 тис. нас., тобто віковою групою ризику щодо захворюваності на краснуху в період застосування вакцинопрофілактики стали діти віком 7-14 років. Ймовірно, це пов'язано з недостатнім рівнем охоплення протикраснушними щепленнями дітей віком 6 років у 2000-2003 рр. (від 10,6 до 91,7 %). Серед осіб старше 15 років за 2000-2008 рр. інтенсивний показник збільшився у 1,7 рази і становив 24,63 ± 3,8 на 100 тис. нас. Це можна пояснити тим, що більша частина підлітків та дорослих були нещепленими проти краснухи. Отже, якщо у довакцинальний період віковою групою ризику були діти віком 3-6 років, то в сучасних умовах спостерігається тенденція залучення до краснушного епідемічного процесу осіб старшого віку: дітей віком 7-14 років та підлітків і дорослих.

Таблиця 2

Вікова структура захворюваності на краснуху в Україні у 1991-2008 рр

Нами було проаналізовано вплив кількості щеплених осіб на показник захворюваності на краснуху населення України різних вікових категорій. Визначено наявність зворотного кореляційного зв'язку між кількістю імунізованих осіб та показниками захворюваності на краснуху: із збільшенням кількості імунізованих осіб зменшувався рівень захворюваності на краснуху населення. Коефіцієнт кореляції дорівнював -0,76, а зв'язок між вивченими явищами був сильним та вірогідним. При проведенні регресійного аналізу отримані дані щодо залежності зміни рівня захворюваності на краснуху населення України від зміни рівня охоплення профілактичними щепленнями, які свідчать про необхідність охоплення декретованих груп населення України протикраснушними щепленнями на рівні вище 95,0 %.

Завдяки запровадженню специфічної профілактики краснухи відбулося зниження питомої ваги осередків з множинною кількістю випадків краснухи у дитячих дошкільних закладах (ДДЗ) з 10 і більше випадками - у 5,52 рази (р < 0,01), з 7-9 випадками - у 1,57 рази (р < 0,05). Збільшення кількості щеплених осіб у школах сприяло зниженню у 4,36 рази питомої ваги осередків з множинною кількістю випадків (більше 10) (р < 0,05). У зв'язку з „подорослішанням” краснухи спостерігалося зростання у 2,24 рази (р < 0,05) питомої ваги осередків з множинною кількістю випадків захворювання у професійно-технічних училищах (ПТУ) порівняно з довакцинальним періодом. В той же час, в цих закладах відбувалося зменшення у 4 рази питомої ваги осередків з 2 випадками краснухи (р < 0,01). Характерним у сучасних умовах було зниження більше, ніж у 2,38 рази питомої ваги хворих на краснуху дітей у ДДЗ, та збільшення у 2,27 рази - у ПТУ і технікумах (р < 0,05). Тобто, в період проведення вакцинопрофілактики краснухи групами ризику стали учні ПТУ і технікумів. Це можна пояснити тим, що більшість цих осіб були нещепленими проти краснухи.

Для визначення та удосконалення існуючої системи моніторингу вакцинопрофілактики населення України проаналізовані показники ефективності застосування специфічної профілактики краснухи. Отримані результати свідчать про високу епідеміологічну ефективність імунопрофілактики краснухи: захворюваність щеплених дітей була нижчою порівняно з нещепленими у 9,7 рази, показник захворюваності складав 39,47 на 100 тис. щеплених осіб, а коефіцієнт ефективності був 89,68 % (рис. 3). Серед вакцинованих дітей коефіцієнт ефективності становив 89 %, а серед ревакцинованих дітей - 96 %. Індекс ефективності серед вакцинованого населення дорівнював 8,9, а показник захворюваності серед ревакцинованих осіб був у 24,06 рази меншим порівняно з нещепленим населенням. Аналіз показників захворюваності на краснуху серед різних вікових груп щепленого населення виявив нерівномірну вікову структуру захворюваності. Серед нещеплених дітей у віці до 1 року інтенсивний показник захворюваності на краснуху був на 28,4 % вищим (р < 0,05) порівняно з віковою групою дітей, які вже досягли щеплювального віку (1-2 роки), що вказує на необхідність введення окремого обліку захворюваності серед дітей віком до 1 року та 1-2 років у офіційних формах звітності. Серед вакцинованих дітей у віці 3-6 років визначалося найбільше значення коефіцієнту ефективності (КЕ) та індексу ефективності (ІЕ): 98,07 % та 51,7 відповідно. Нами визначена тенденція підвищення інтенсивних показників захворюваності вакцинованих осіб із збільшенням їх віку, що свідчить про зниження післящеплювального імунітету з часом (табл. 3). Вакциновані особи 7-14 та 15-17 років хворіли частіше порівняно з дітьми молодшого віку (р < 0,05), значення КЕ та ІЕ з часом зменшувалися.

Рис. 3 Епідеміологічна ефективність вакцинопрофілактики краснухи

Таблиця 3

Епідеміологічна ефективність застосування протикраснушної вакцинопрофілактики серед різних вікових груп населення м. Харкова (за результатами когортного аналітичного дослідження у 2003-2004 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення інтенсивних показників захворюваності ревакцинованих дітей були нижчими порівняно з нещепленими дітьми (р < 0,05). Показники ІЕ та КЕ щеплень серед усіх вікових груп ревакцинованих осіб мали вищі значення порівняно з вакцинованими дітьми (р < 0,05).

З метою виявлення клінічної ефективності вакцинопрофілактики нами було вивчено перебіг краснушної інфекції у м. Харкові в умовах застосування специфічної профілактики. Привертає увагу той факт, що у перші роки проведення вакцинопрофілактики клінічні прояви інфекційного процесу характеризувалися вищим ступенем важкості перебігу хвороби. У подальшому при зростанні рівня охоплення населення щепленнями відбулося збільшення питомої ваги пацієнтів з легким ступенем перебігу, а хворих з важкою формою інфекції не виявлено.

Перебіг краснушної інфекції у щеплених та нещеплених осіб був різним, про що свідчать результати аналізу особливостей інфекційного процесу краснухи у 331 особи дитячого віку з м. Києва. Вакциновані пацієнти мали менш значні клінічні прояви краснухи порівняно з нещепленими особами (ч ²_факт > ч ²_табл). Серед щеплених захворілих не було жодної дитини з середньою та важкою формою краснушної інфекції. Перебіг краснухи серед нещеплених дітей був ускладненим у більше ніж у 80 % випадків, при цьому у 6 осіб відмічалося ураження нервової системи у вигляді серозного менінгіту та енцефаліту, а у 9 мала місце пневмонія, серед щеплених осіб ускладнення були зареєстровані лише у 2 пацієнтів у вигляді кон'юнктивіту (ч ²_факт > ч ²_табл). Отже, отримані дані свідчать про високу клінічну ефективність вакцинопрофілактики краснухи.

Для вивчення імунологічної ефективності специфічної профілактики краснухи у віддалені періоди після щеплення нами проаналізовано стан протикраснушного імунітету у дітей, щеплених вакцинами Трімовакс та Пріорікс, імунізованих 1-5 років тому. Аналіз результатів вивчення напруженості протикраснушного імунітету у 505 дітей показав, що 96 % осіб мали захисну концентрацію антитіл проти вірусу краснухи, а показник середньої арифметичної (СА) вмісту протикраснушних антитіл в цілому складав 183 МО/мл (рис. 4). У 89 % щеплених дітей визначався високий рівень протикраснушного імунітету, значення СА антитіл дорівнювало 206 МО/мл. Порівняння показників напруженості протикраснушного імунітету у дітей, щеплених 1-2 роки тому (І група) та 2-5 років тому (ІІ група) не виявило статистично вірогідної різниці, а значення СА становило 188 та 175 МО/мл відповідно (р < 0,05). Таким чином, нами встановлено, що імунологічна ефективність вакцинопрофілактики краснухи є високою, а післявакцинальний імунітет характеризується достатньою напруженістю і тривалістю.

Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що за період проведення специфічної профілактики поступово знизився рівень захворюваності, зменшилася чисельність випадків краснухи, пов'язаних з дією сезонних факторів та змінився віковий розподіл у структурі захворюваності. Загальна динаміка епідемічного процесу краснухи на тепер характеризується стійкою тенденцією до зниження рівня захворюваності та згладжуванням циклічності. В умовах сьогодення виникають нові вікові групи ризику: діти віком 7-14 років та підлітки і дорослі. Новими колективами ризику є ПТУ і технікуми. Коефіцієнт кореляції залежності рівня захворюваності на краснуху населення України від кількості щеплених осіб становив -0,76, що свідчить про наявність сильного зворотного зв'язку між цими двома явищами.

Епідеміологічна ефективність вакцинопрофілактики краснухи була високою як серед вакцинованих, так і ревакцинованих дітей. Для удосконалення існуючої системи моніторингу специфічної профілактики краснухи запропоновано ввести окремий облік захворюваності серед дітей до 1 року та у віці 1-2 роки в офіційних формах звітності. Перебіг краснушної інфекції у нещеплених пацієнтів характеризувався важчими клінічними формами та частішими ускладненнями. Вивчення стану протикраснушного імунітету у дітей з різними термінами після щеплення (1-5 років) виявило високий рівень напруженості протикраснушного імунітету, що свідчить про імунологічну ефективність проведення вакцинопрофілактики.

ВИСНОВКИ

На підставі застосування багатофакторного аналізу сучасних проявів епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні встановлено основні закономірності розповсюдження і перебігу цієї інфекції в післявакцинальний період та отримано нові дані, що сприяють удосконаленню існуючої системи моніторингу вакцинопрофілактики та розв'язанню важливої науково-практичної задачі - елімінації краснухи.

1. В умовах широкого впровадження імунопрофілактики краснухи в Україні відбулося зниження захворюваності серед дітей віком 0-2 та 3-6 років та зміни у віковій структурі захворюваності: новими віковими групами ризику на тепер є діти 7-14 років та підлітки і дорослі. Виявлено, що інтенсивність динаміки захворюваності на краснуху в цілому по Україні та в окремих областях зокрема, залежить від повноти охоплення щепленнями різних вікових категорій населення. Доведено наявність сильного зворотного кореляційного зв'язку між кількістю щеплених осіб та рівнем захворюваності на краснуху (коефіцієнт кореляції дорівнює -0,76, а коефіцієнт регресії становить 1,84).

2. Визначено, що порівняно з довакцинальним періодом, в умовах застосування специфічної профілактики краснухи зменшилася більше, ніж у 4 рази питома вага дитячих дошкільних закладів (з 11,6 ± 1,9 % до 2,1 ± 0,4 %) та шкіл (з 12,2 ± 2,3 % до 2,8 ± 0,6 %) з 10 і більше випадками захворювання на краснуху, що є свідченням вакцинокерованості даної інфекції (р < 0,01). Наявність значного прошарку незахищених від краснушної інфекції осіб серед дітей 7-14 років та дорослих зумовила збільшення частки захворілих учнів професійно-технічних училищ і технікумів у 2,27 рази, та зростання питомої ваги ПТУ з 10 випадками захворювання у 2,24 рази (р < 0,05). Новими колективами ризику щодо краснухи є ПТУ та технікуми.

3. Встановлено, що індекс ефективності та коефіцієнт ефективності вакцинопрофілактики серед ревакцинованих осіб мали вищі значення, порівняно з вакцинованими дітьми та складали 24,06 і 95,84 % та 8,9 і 88,77 % відповідно, що вказує на високу епідеміологічну ефективність імунізації населення від краснухи за дводозовою схемою.

4. Виявлено, що у роки проведення планової вакцинопрофілактики інфекційний процес краснухи мав більш легкий перебіг, ніж у довакцинальний період. Клінічний перебіг краснушної інфекції серед імунізованих раніше дітей характеризувався менш важкими клінічними проявами та незначною кількістю ускладнень, порівняно з нещепленими особами (ч ²_факт > ч ²_табл)_..

5. Визначено високий рівень напруженості протикраснушного імунітету у віддалений період після щеплення (1-5 років), який свідчить про ефективність застосування вакцинопрофілактики краснухи (питома вага неімунних серед щеплених дітей складала лише 3,76 %, а показник середньої арифметичної (СА) антитіл в цілому дорівнював 183 ± 4,23 IU/ml).

6. Науково обґрунтовано доцільність застосування адекватних заходів специфічної профілактики серед виявлених груп ризику з урахуванням особливостей епідемічного процесу краснухи в умовах проведення вакцинопрофілактики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чудна Л.М. Характеристика краснушної інфекції в Україні / Л.М. Чудна, І.Л. Маричев, К.В. Павлина, С.І. Брижата, Л.С. Красюк, О.М. Алаєва // Інфекційні хвороби. 2009. № 2. С. 17-22. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення епідемічного процесу краснухи в сучасних умовах, визначено напруженість протикраснушного імунітету у віддалений період після щеплення, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

2. Павлина К.В. Напруженість протикраснушного імунітету у дітей з Південного та Східного регіонів України / К.В. Павлина // Профілактична медицина. 2009. № 2(6). С. 45-49.

3. Павлина К.В. Епідеміологічна та клінічна ефективність вакцинопрофілактики краснухи / К.В. Павлина // Профілактична медицина. 2009. № 3(7). С. 33-38.

4. Колеснікова І.П. Особливості впровадження вакцинопрофілактики краснушної інфекції в Україні / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // Проблеми військової охорони здоров'я. 2007. №19. С. 151-161. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

5. Колеснікова І.П. Вікова структура захворюваності на краснуху в різних регіонах України за умов проведення вакцинопрофілактики / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // Проблеми військової охорони здоров'я. 2008. №21. С. 181-197. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції в Україні, проаналізовано якісні та кількісні прояви епідемічного процесу краснушної інфекції з часу запровадження її вакцинопрофілактики у різних регіонах України, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

6. Колеснікова І.П. Вікова структура захворілих та вікова захворюваність на краснушну інфекцію в Україні в умовах проведення планової вакцинопрофілактики / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина, В.В. Пельо // “Эпидемиология, экология и гигиена”: Сб. мат. 9-ой итоговой регион. Научно-практ.конф. Харьков. 2006. Ч. 2. С. 26-31. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

7. Колеснікова І.П. Вакцинопрофілактика краснухи як стратегія запобігання вродженій краснушній інфекції / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // Імунологія та алергологія. 2006. № 2. С. 56. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості вікової структури захворілих на краснуху осіб, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, запропоновано практичні рекомендації щодо запобігання вродженої краснушної інфекції, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

8. Колеснікова І.П. Зміни у віковій структурі захворюваності на краснуху в Україні під впливом вакцинопрофілактики / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // «Науковий потенціал світу - 2006»: Мат. ІІІ міжнародній науково-практ. конф. Дніпропетровськ. 2006. Т. 11. С. 39-51. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

9. Павлина К.В. Особливості епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні / К.В. Павлина // “Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів”: Матеріали науково-практ. конф. Київ. 2007. С. 47-48.

10. Колеснікова І.П. Вікова захворюваність на краснуху за умов проведення вакцинопрофілактики в Україні / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // “Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни”: Збірник матеріалів конф. Львів. 2007. № 5. С. 316-319. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

11. Маричев І.Л. Сучасна епідситуація з краснухи та стан її вакцинопрофілактики / І.Л. Маричев, К.В. Павлина, І.М. Чудна, С.І. Брижата, Л.С. Красюк, О.М. Алаєва // “Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини”: Матеріали міжнародної науково-практ. конф. Харків. 2009. С. 24-25. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

АНОТАЦІЯ

Павлина К.В. Особливості епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні в умовах проведення вакцинопрофілактики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей епідемічного процесу краснушної інфекції в сучасних умовах в Україні та визначенню епідеміологічної, клінічної та імунологічної ефективності вакцинонопрофілактики краснухи. Встановлено, що за роки періоду запровадження специфічної профілактики (2000-2008 рр.) поступово знизився рівень захворюваності в усіх вікових групах населення, відбулося згладжування циклічності, зменшилася чисельність випадків краснухи, пов'язаних з дією сезонних факторів та змінився віковий розподіл у структурі захворюваності. У сучасних умовах виникають нові вікові групи ризику - діти 7-14 років та підлітки і дорослі. Коефіцієнт кореляції між кількістю імунізованих осіб та рівнем захворюваності на краснуху дорівнював -0,76, що свідчить про наявність сильного зв'язку. Коефіцієнт регресії, який визначав залежність зміни рівня захворюваності на краснуху населення України від зміни рівня охоплення профілактичними щепленнями, становив 1,84, а дані, отримані при проведенні регресійного аналізу, вказують на необхідність охоплення декретованих груп населення України протикраснушними щепленнями на рівні вище 95,0 %. Коефіцієнт ефективності та індекс ефективності застосування специфічної профілактики краснухи серед ревакцинованих осіб були вищими, порівняно з вакцинованими дітьми і складали 95,84 % і 24,06 та 88,77 % і 8,9 відповідно. Для удосконалення існуючої системи моніторингу вакцинопрофілактики краснухи запропоновано ввести окремий облік захворюваності серед дітей до 1 року та у віці 1-2 роки в офіційних формах звітності. У нещеплених пацієнтів визначалися більш важкі клінічні форми та частіші ускладнення. Вивчення стану протикраснушного імунітету у дітей з різними термінами після щеплення (1-5 років) виявило високий рівень напруженості протикраснушного імунітету, що свідчить про імунологічну ефективність проведення вакцинопрофілактики.

Ключові слова: краснуха, епідемічний процес, інфекційний процес, групи ризику, вакциновані та ревакциновані діти, напруженість протикраснушного імунітету.

АННОТАЦИЯ

Павлина К.В. Особенности эпидемического процесса краснушной инфекции в Украине в условиях проведения вакцинопрофилактики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению закономерностей эпидемического процесса краснушной инфекции в современных условиях в Украине и определению эпидемиологической, клинической и иммунологической эффективности вакцинопрофилактики краснухи. Установлено, что плановая вакцинопрофилактика краснухи существенным образом повлияла на эпидемический процесс этой инфекции в Украине и обусловила изменение его характерных особенностей. Чем выше были показатели охвата иммунизацией населения Украины, тем интенсивнее происходило снижение показателей заболеваемости краснушной инфекцией. За годы проведения вакцинопрофилактики постепенно снизился уровень заболеваемости во всех возрастных группах населения, наблюдалось сглаживание цикличности, уменьшилось количество случаев краснухи, связанных с воздействием сезонных факторов, изменилась возрастная структура заболеваемости. В современных условиях возникают новые возрастные группы риска - дети 7-14 лет, подростки и взрослые. Анализ зависимости уровня заболеваемости краснушной инфекцией населения Украины разных возрастных категорий от количества иммунизированных лиц показал наличие сильной обратной корреляционной связи. Коэффициент корреляции был -0,76, а коэффициент регрессии -1,84. Данные, полученные в результате проведения регрессионного анализа, свидетельствуют о необходимости охвата декретированных групп населения Украины на уровне выше 95,0 %. Коэффициент эффективности (КЭ) и индекс эффективности (ИЭ) среди ревакцинированных лиц были выше, по сравнению с вакцинированными детьми, и составляли 95,84 % и 24,06, 88,77 % и 8,9 соответственно. Наиболее высокие значения КЭ и ИЭ среди вакцинированных детей зарегистрированы в возрасте 3-6 лет и составляли 98,07 % и 51,7 соответственно. Установлена выраженная тенденция повышения значений интенсивного показателя заболеваемости краснухой вакцинированных детей с увеличением срока, прошедшего с момента прививки, что свидетельствует о снижении поствакцинального иммунитета у иммунизированных лиц с течением времени. Для усовершенствования существующей системы мониторинга вакцинопрофилактики краснухи в картах эпидемического расследования рекомендовано обязательно указывать интервал между последней вакцинацией и днем заболеваемости, наличие хронических заболеваний и контакта с инфекционными заболевшими на протяжении месяца.

Среди непривитых детей наблюдались более тяжелые клинические формы краснухи, чаще регистрировались осложнения. Данные, полученные в результате изучения клинического течения краснушной инфекции среди привитых и непривитых детей, свидетельствуют о высокой клинической эффективности проведения специфической профилактики краснухи.

Результаты изучения состояния противокраснушного иммунитета в отдаленный период времени после иммунизации (1-5 лет) показали, что у детей, привитых вакцинами Тримовакс и Приорикс, наблюдалось сохранение высокого уровня специфических антител в течение 5 лет. Среди обследованных детей 96,24 % лиц имели защитный уровень противокраснушных антител, а показатель среднеарифметической (СА) концентрации антител был в пределах 183 IU/ml. Удельный вес детей с высоким уровнем концентрации антител к вирусу краснухи составлял 88,92 %, а значение СА содержания антител у этих детей достигало 206 IU/ml. Предложено ввести отдельный учет заболеваемости среди детей до 1 года и в возрасте 1-2 года в официальных формах отчета.

Ключевые слова: краснуха, эпидемический процесс, группы риска, вакцинированные и ревакцинированные дети, напряженность противокраснушного иммунитета.

SUMMARY

Pavlina K.V. - Features of rubella's epidemic process in Ukraine in the conditions of inoculation's conducting. - Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of medical sciences after speciality 14.02.02 - epidemiology. - the National medical university of the name O.O. Bogomoltsya, Kiev, 2009.

Dissertation is devoted to the study of conformities to the law of rubella infection's epidemic process in present time in Ukraine and determination of epidemiology, clinical and immunological efficiency of German measles' inoculation. It was exposed, that for years the period of specific prophylaxis' input (2000-2008) the level of morbidity in all age groups of population had gone down gradually, smoothing of recurrence had happened the quantity of the rubella's cases, related to action of seasonal factors, had diminished and the age-old distributing in the structure of morbidity had changed. In present time there are new age groups of risk - children 7-14 years old, teenagers and adults. The coefficient of correlation between the quantity of the immunized persons and level of rubella's morbidity was evened -0,76, that testifies to the presence of the closely-coupled interface. The coefficient of regression, that indicated on the dependence between changing of level's rubella morbidity and changing of level's scoping of decretive groups, was 1,84, and the dates, which were got during conducting of regressive analysis, indicate on the necessity scoping of decretive groups of Ukraine population by the rubella's inoculations at a level higher 95,0 %. The coefficient efficiency and index efficiency of application of rubella's specific prophylaxis among revaccinated persons were higher, comparatively to vaccinated children and made 95,84 % and 24,06, 88,77 % and 8,9 accordingly. It was proposed the introduction of the particular morbidity's account among children before 1 year old and in the age 1-2 years old in the official report's forms for improving present system of rubella inoculation's monitoring. Among uninoculated patients were indicated more heavy clinical forms and more frequent complications. The study of the state of rubella's immunity among the children with different terms after the inoculation (1-5 years) exposed the high level of rubella immunity's tension, which testifies to immunological efficiency of specific prophylactic's conducting.

Keywords: rubella, epidemic process, infection process, risk groups, vaccinated and revaccinated children, tension of rubella immunity.

Размещено на Allbest.ru