Інгібітори клітинного циклу у патогенезі псоріазу та комплексна терапія виявлених порушень

20

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інгібітори клітинного циклу у патогенезі псоріазу та комплексна терапія виявлених порушень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Псоріаз - це рецидивуючий дерматоз, питома вага якого в загальній структурі шкірних захворювань становить 3 - 5%.

З кожним роком збільшується кількість хворих на псоріаз, а його перебіг набуває злоякісного характеру. Етіологія псоріазу дотепер нез'ясована, а патогенез активно вивчається багатьма вченими (Мордовцев В.Н., 1993; Паращук Б.М., 2000).

В основі формування псоріатичної бляшки міститься гіперпроліферація епідермісу. Лікування псоріазу являє собою досить важке завдання. Сучасні засоби ліку-вання, спрямовані на зниження проліферації епідермісу (глюкокортикостероїди, цитостатики, ароматичні ретиноїди, фотохіміотерапія), іноді мають відносно невисоку терапевтичну активність (Машкиллейсон А.Л., Бочарова Е.Н., Дмитриев Г.А., 1994; Мордовцев В.Н., Мушкет Г.В., Альбанова В.И., 1991).

Перебіг псоріазу перебуває в тісному зв'язку з метеорологічними факторами. У значної частини хворих хвороба розвивається й загострюється, як правило, в осінньо-зимовий період. Факторами, що провокують розвиток псоріазу і його рецидивів, є стрес, кліматичні фактори (переохолодження й ін.), які запускають патологічні зміни в сполучній тканині, імунній системі тощо. Є одиничні повідомлення, що в ураженій шкірі у хворих на псоріаз підвищена експресія ядерних протоонкогенів mуc й fos більшою мірою, ніж мембранних - аb1 й ki-ras. Відзначено участь у мітотичній активності клітин генів, що кодують рецептори на клітинній мембрані, і сигналів, що беруть участь у передачі мітотичної регуляції (Коляденко В.Г., 2001; Маркушева Л.И., Савина М.И., Полетаев А.И., 1995; Мошкалов А.В., 1995).

Є підстави вважати, що дисрегуляція клітинного циклу є одним з основних процесів розвитку гіперпроліферації, і дослідження протеїнів, інгібіторів - прото-онкогенів, залучених до цього процесу, є актуальним і визначає напрямок даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження є фрагментом науково-дослідних робіт кафедри дерматовенерології Харківського національного медичного університету: «Корекція порушень стану перекисного окислення ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та антиоксидантної системи у хворих на псоріаз з метою оптимізації патогенетичної терапії» 2004-2006 рр., (№ держреєстрації 0104U002233). Дисертантом в комплексній темі виконано окремі фрагменти.

Мета і завдання дослідження. Встановити роль інгібіторів клітинного циклу в патогенезі псоріазу й з урахуванням даних, які ми отримали, оцінити патогенетичні механізми сучасних методів терапії.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:

1. Вивчити гістологічні зміни в шкірі 15 хворих на псоріаз.

2. Вивчити й порівняти рівень активності регуляторів клітинного циклу в псоріатичних бляшках і в зовні незміненій шкірі у 10 хворих на псоріаз.

3.З'ясувати взаємозв'язок клінічного перебігу псоріазу, гістологічних та імуногістохімічних змін у шкірі 25 хворих на псоріаз.

4. Розробити та дослідити ефективність нового патогенетично обґрунтованого методу комплексної терапії.

Об'єкт дослідження - шкіра хворих на псоріаз у різних стадіях та формах перебігу хвороби.

Предмет дослідження - інгібітори клітинного циклу у патогенезі псоріазу та комплексна терапія виявлених порушень.

Методи дослідження:

1. Клінічне дослідження.

2. Гістологічні дослідження.

3.Імуногістохімічна техніка дослідження біоптатів шкіри за допомогою моноклональних антитіл до інгібіторів клітинного циклу білкам р16, р19, р21, р53.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше були використані імуногістохімічні тести для встановлення підвищення експресії білків р16, р19, р21, р53 у шкірі хворих на псоріаз. Вивчені характеристики гіперпроліферативних процесів на рівні інгібіторів клітинного циклу у хворих на псоріаз й оцінені патогенетичні механізми сучасної терапії.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені нові імуногістохімічні тести для вибору терапії та оцінки прогнозу перебігу псоріазу. Якщо в процесі проведеної комплексної терапії експресія білків р16, р19, р21, р53 не знижується, то це свідчить про неефективність проведеної терапії та про несприятливий перебіг псоріатичного процесу. Якщо в міжрецидивний період до появи нових висипань на шкірі виявляється підвищена експресія білків р16, р19, р21, р53, це свідчить про початок рецидиву й вимагає призначення протирецидивного курсу терапії. Для цього ми використали препарат «Глутоксим» по 1,0 внутрішньом'язово щоденно протягом 10 днів.

Особистий внесок здобувача. Автором проводилося обстеження хворих на псоріаз до і після лікування. Автор самостійно брав біопсію шкіри в динаміці лікування хворих на псоріаз. Самостійно проводив лікування хворих на псоріаз. Дисертант самостійно написав усі розділи дисертації й сформулював висновки. Разом з науковим керівником розробив й впровадив нові гістологічні й імуногістохімічні тести для вибору терапії й оцінки прогнозу перебігу псоріазу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які ввійшли в дисертацію, були повідомлені й обговорювалися на: засіданнях кафедри шкірних венеричних хвороб і СНІДу Харківського національного медичного університету у 2006-2009 рр.; всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України (Харків: 2005); науково - практичній конференції «Розвиток дерматовенерологічної служби в нових умовах регуляторної політики і подальшої демократизації суспільства» (Харків:2006); науково-практичній конференції «Внесок молодих вчених в розвиток медичної науки і практики» Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України (Харків: 2007).

Результати роботи впроваджені у вигляді:

1. Рекомендацій у практиці міського клінічного шкірно-венерологічного диспансеру №5, м. Харкова й шкірному відділенні Дорожньої клінічної лікарні м. Харкова Південної залізниці.

2. Патент України Дащук А.М., Ольховська Ю.О. Пат. 13176 U Україна, UА 7 А61 Р 17/06. Спосіб лікування псоріазу // u 2005 09309; Заявлено 03.10.2005.; Опубл. 15.03.2006., Бюл №3.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 журнальні статті (3 з них самостійні) у виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділів власного спостереження, розділу клінічної характеристики хворих і методів дослідження. Гістологічних й імуногістохімічних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, додатків і списку літературних джерел. Загальний обсяг роботи складає 161 сторінку, включаючи 9 таблиць, 21 малюнок та список літературних джерел з 230 найменувань, зокрема, 147 кирилицею, 83 латиницею.

Основний зміст роботи

шкіра псоріаз імуногістохімічний терапія

Матеріали й методи дослідження. Клінічно обстежили 100 хворих на псоріаз у віці від 20 до 70 років. Дані пацієнти лікувалися в стаціонарі шкірного відділення Дорожньої клінічної лікарні м. Харкова Південної залізниці в період з 2006 по 2009 рр. Контрольну групу склали 30 хворих на псоріаз. Усі пацієнти до початку лікування підлягали комплексному клініко-лабораторному обстеженню, анамнестичному аналізу. Усім хворим до і після лікування досліджували клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, кал на яйця гельмінтів, при необхідності - цукор крові. Тяжкість клінічних проявів псоріазу оцінювали за допомогою PASI - індексу до початку та після закінчення терапії на 22 день.

Нами вивчені гістологічні зміни біоптатів ураженої шкіри до та після лікування в 15 пацієнтів, які хворі на псоріаз (у віці 20-70 років).

Для патоморфологічного дослідження з периферії осередку ураження (задня поверхня рук, передня поверхня ніг, тулуб) скальпелем відсікався невеликий шматок шкіри, який після необхідної обробки досліджувався мікроскопічно. Біопсія псоріатичних елементів була переважно у вигляді псоріатичних бляшок й меншою мірою - дифузно інфільтрованих ділянок. При мікроскопії препаратів, виготовлених із біопсійного матеріалу, відмічається наявність відомих патогномотичних ознак псоріазу. Біопсія проводилася під місцевою анестезією 0,5% розчином новокаїну.

Матеріал фіксувався в забуференому 10% водяному розчині нейтрального формаліну й рідині Карнуа, піддавався целоїдин-парафіновій проводці. Готувалися серійні зрізи товщиною 5-6 мк. У всіх спостереженнях використовувалися фарбування гематоксиліном та еозином за Ван - Гізоном.

Імуногістохімічно нами були обстежені біоптати ураженої шкіри до та після лікування у 10 хворих на псоріаз. Для дослідження параметрів клітинного відновлення визначали експресію білків р16, р19, р21, р53 (p53 Protein DO-7, Cyclin Dependent Kinase Inhibitor (p19 ink4d), p16 Protein («Novocastra», UK (United Kingdom of Great Britain), р21 (клон 2G12) (BDPharMingen). Для імунного фарбування використовували авідин-біотиновий пероксидазний метод (АВС-метод) (Novostain Universal Quik Kit (ncl-RTu-Qu), UK). У всіх випадках проводили дофарбовування ядер гематоксиліном за Ван - Гізоном, з наступним дослідженням під мікроскопом.

Статистична обробка результатів проводилася з використанням параметричних і непараметричних методів, за допомогою програми «BIOSTAT», С. Гланц. Медико-біологічна статистика. Пер. з англ. - М., Практика, 1998. Ступінь взаємозв'язків різних параметрів оцінювалася за критерієм кореляційних зв'язків Пірсона.

Результати досліджень та їх обговорення. У нашій роботі клінічні особливості псоріазу вивчалися в 100 хворих основної групи, у віці 20-70 років. Контрольну групу склали 30 хворих на псоріаз. При гістологічному вивченні псоріатичних елементів у хворих відзначені виражений у різному ступені гіперкератоз, осередковий паракератоз, з відсутністю зернистого шару під ним, акантоз, папіломатоз. Подекуди в роговому шарі епідермісу зустрічалися мікроабсцеси Манро.

Базальний шар епідермісу складався із клітин циліндричної та кубічної форми. У місцях вираженого акантозу переважали клітини циліндричної форми. У базальному шарі епідермісу й частково в нижніх рядах шипоподібногого шару, прилеглих до базального, зустрічалися мітози.

Шипоподібний шар нерівномірно стовщений і в ряді випадків досягає 60-90 рядів клітин у міжсосочковій зоні. При цьому епідермальні відростки подовжувалися й набували циліндричної, конусоподібної форми, у частині спостережень відзначався кружеподібний акантоз (2-3 ступінь акантозу).

За мірою прогресування псоріазу надсосочкова зона стоншувалася до 1-2 рядів клітин. Ядра клітин шипоподібного шару довгастої та округлої форми, набряклі, з помірним і невеликим вмістом хроматину, місцями пікнотичні.

Зона переходу епідермісу в дерму (базальна мембрана) у всіх препаратах була хвиляста за рахунок різко вираженого папіломатозу, стовщена, розволокнена, набрякла, місцями відзначалася фрагментація.

У сосочковому шарі дерми виявлялися в невеликій кількості периваскулярні інфільтрати. Вони частіше дрібні, представлені поліморфними клітинами з перевагою лімфоцитів з домішкою гістіоцитів, еозинофілів, поліморфноядерних нейтрофілів, лаброцитів і одиничних плазмоцитів.

У сітчастому шарі дерми із клітинних елементів переважали активні фібробласти, зустрічалися фіброцити, гістіоцити (1-2 клітини в полі зору), лаброцити (3-4 клітини в полі зору), рідко плазмоцити. Судини мали нечіткі обриси. Ендотелій капілярів був набряклий. Дані, які ми отримали, відповідають результатам інших авторів (Новиков А.И., Кононов А.В., Охлопков В.А., 2001; Суханова Н.М., Самсонов В.А., 2003).

При імуногістохімічному дослідженні біоптатів ураженої шкіри хворих на псоріаз, за контроль ми взяли дані літератури, про імуногістохімічне дослідження шкіри осіб, що не страждали патологією шкіри (Мошкалов А.В., 1995; Новиков А.И., Кононов А.В., Охлопков В.А., 2001; Новиков А.И., Кононов А.В., Охлопков В.А., 2003; Batinac T., Zamolo G., Jonjic N., 2004). Із цих даних можна зробити висновки, що експресія р16 і р19 у кератиноцитах усіх обстежених осіб, незалежно від статі й віку, була виражена мінімально. У той же час експресія р21 і р53 у кератиноцитах здорової шкіри контрольних осіб була більш різноманітною. А в деяких обстежених осіб експресія білків р16, р19, р21, р53 була відсутня, рис. 1.

У зв'язку із цим необхідно відзначити, що р21 wafl-позитивні кератиноцити в клітинах опроміненої сонцем нормальної шкіри здорових донорів зустрічаються вкрай рідко.

Рівень експресії р53 протеїну в таких кератиноцитах низький. При цьому кількість кератиноцитів, які експресують зазначені інгібітори клітинного циклу, істотно зростає.

Вивчення рівня експресії відзначених вище інгібіторів циклінзалежних кіназ у кератиноцитах незміненої та ушкодженої шкіри хворих на псоріаз дало неоднозначні результати.

У прогресуючій стадії псоріазу імуногістохімічно визначалася підвищена експресія р16 - 19%, р19 - 26%, р21 - до 4% і р53 - до 39%, у трансформованих клітинах базального й шипоподібного шару. Ці показники можуть відображати прискорення процесів проліферації ушкоджених клітин (акантоз, паракератоз, гіперкератоз).

Рівень експресії білка р16 у хворих із прогресуючою стадією псоріазу був помірним. Визначалася слабка експресія білка р21 у трансформованих клітинах базального шару епідермісу у хворих із прогресуючою стадією псоріазу.

Експресія р19 також була різною у хворих із прогресуючою стадією псоріазу до 26%, що підтверджує гіперпроліферацію епідермісу та може свідчити про зниження темпів апоптозу ушкоджених клітин. Експресія р53 у шипоподібному й базальному шарі ушкодженої шкіри хворих прогресуючою стадією псоріазу була збільшена до 39%.

При стаціонарній стадії експресія білка р19 знижувалася від 18% до 2%, р16 - до 14%. При цьому спостерігалося підвищення експресії р21 від 3% до 27, а також значне зниження показників експресії р53 з 30% до 14% в ушкодженій шкірі. Це може свідчити про зміну темпів апоптозу в шкірі у хворих стаціонарною стадією псоріазу.

У регресуючій стадії, після проведеного лікування із застосуванням препарату «Глутоксим», спостерігалося зменшення акантозу, пара- і гіперкератозу (1-2 стадії акантозу). Відзначалася дуже слабка експресія білка р16, р19, помірна р21, і зниження експресії білка р53, що може свідчити про посилення апоптичної активності ушкоджених кератиноцитів і зниженні проліферативної активності клітин епідермісу.

Після проведеного комплексного лікування експресія в шипоподібному й базальному шарі антионкогенів р16 і р19 була відсутня, а експресія р21 дорівнювала в середньому 29%, експресія білка р53 наприкінці регресу в середньому була 13% і знижувалась. Це може свідчити про нормалізацію темпів клітинного циклу в шкірі хворих на псоріаз.

У результаті досліджень, які були проведені, було виявлене підвищення експресії антионкогенів у здоровій та ушкодженій шкірі у хворих із прогресуючою й стаціонарною стадією псоріазу (підвищена експресія р16, р19, р53 та помірна - р21, у клітинах базального й шипоподібного шару). Дані, які ми отримали, не суперечать результатам дослідження (Мошкалов А.В., 1995; Eugene Healy, Nicholas J. Reynolds, 1995; Свистунов І. В., 2000). За мірою регресування процесу й зникнення висипань на шкірі, відбувається нормалізація процесів проліферації епідермісу й зниження або відсутність експресії антионкогенів у здоровій шкірі.

У ряді спостережень при дослідженні біоптатів шкіри хворих на псоріаз, у момент можливого сезонного загострення, нами виявлено, при відсутності висипань на шкірі, появу помірної та слабкої експресії антионкогенів р16, р19, р21, р53 у клітинах шипоподібного й базального шару. Отже, спочатку з'являється експресія антионкогенів і тільки потім збільшується проліферація клітин епідермісу та порушується апоптична активність кератиноцитів. На підставі даного факту можна прогнозувати можливість рецидиву псоріазу в пацієнтів у період сезонного загострення.

Усі хворі на псоріаз основної групи під час прогресуючої стадії псоріазу одержували препарат «Гіпотіазид» по 50 мг один раз протягом трьох діб №10, препарат «Аспаркам» по одній пігулці три рази на день №10, кальцію глюконат внутрішньом'язово 5,0 №10.

Після стабілізації псоріатичного процесу, для корекції виявлених гістологічних, імуногістохімічних змін у хворих на псоріаз основної групи, ми використали поряд із загальноприйнятою терапією препарат «Глутоксим» по 1,0 1% розчину внутрішньом'язо 1 раз на добу 10 днів, та внутрішньом'язові ін'єкції вітамінів В6 по 1 мл, 5%, В12 по 500 мкг, через день, №20.

При стаціонарній стадії хворі на псоріаз основної групи отримували ін'єкції кальцію глюконату внутрішньом'язово 5,0 №10, внутрішньом'язові ін'єкції вітамінів В6 по 1 мл, 5%, В12 по 500 мкг, через день, 20 днів, препарат «Глутоксим» по 1,0 1% розчину внутрішньом'язово 1 раз на добу 10 днів. Зовнішньо для зняття лусок використовувалась 2% саліцилова мазь, за показниками УФО.

Пацієнти контрольної групи під час прогресуючої стадії псоріазу одержували препарат «Гіпотіазид» по 50 мг один раз в три доби №10, препарат «Аспаркам» по одній пігулці три рази на день №10, препарат «Фенкарол» по 25 мг три рази на добу 7 днів. За мірою стабілізації псоріатичного процесу використовували кальцію глюконат внутрішньом'язово 5,0 №10 та вітаміни В6 по 1 мл, 5%, В12 по 500 мкг, через день, 20 днів.

Пацієнти контрольної групи в стаціонарній стадії псоріазу одержували кальцію глюконат внутрішньом'язово 5,0 №10, вітаміни В6 по 1 мл, 5%, В12 по 500 мкг, через день, 20 днів, препарат «Фенкарол» по 25 мг три рази на добу 7 днів. Зовнішньо для зняття лусок використовувалась 2% саліцилова мазь, за показниками УФО.

Препарат «Глутоксим» використовували тільки в пацієнтів основної групи хворих на псоріаз для корекції виявлених гістологічних та імуногістохімічних змін. Раніше його застосовували для лікування вірусних гепатитів, онкологічних захворювань (Руденко С.А., Сафонов А.Д., Высокогорский В.Е., 2002).

Є одиничні повідомлення про застосування препарату «Глутоксим» у хворих на псоріаз, який включали і раніше в комплексну терапію важких та середньо-важких форм псоріазу по 1,0 мл 1% розчину внутрішньом'язово від 15 до 25 ін'єкцій щоденно (Корсунская И.М., Резникова М.М., 2001; Новиков А.И., Кононов А.В., Охлопков В.А., 2003).

Але основним недоліком попереднього терапевтичного комплексу був тривалий курс лікування. У зв'язку з цим в основу нашої терапії хворих на псоріаз було покладено задачу індивідуалізації та скорочення курсу лікування.

Тяжкість клінічних проявів псоріазу ми оцінювали за допомогою PASI - індексу. До початку лікування індекс PASI становив 21±0,1 од. На 11-12 день після комплексної терапії із застосуванням препарату «Глутоксим» у хворих із прогресуючою стадією псоріазу поява нових висипань не відзначалась, був відсутній периферичний ріст елементів, знижувалася еритема. У контрольній групі у хворих із прогресуючою стадєю псоріазу на 11-12 день ще відзначалася поява нових висипань.

У середньому на 22 день після початку терапії, у пацієнтів основної групи висипання регресували, індекс PASI становив 4-5 од. У пацієнтів контрольної групи на 22 день терапії зберігалися елементи висипань, індекс PASI становив 7-8 од.

Після проведеного комплексного лікування із застосуванням препарату «Глутоксим» у хворих поряд з позитивною клінічною динамікою й зниженням PASI - індексу відзначалися позитивна динаміка гістологічних та імуногістохімічних показників.

Відзначалося зменшення акантозу, пара- і гіперкератозу. Поряд із цим відзначалася дуже слабка експресія білка р16, р19, р53 і підвищена до 29% р21.

Це може свідчити про посилення апоптичної активності кератиноцитів і зниження темпів проліферації в епідермісі.

Переносимість препарату «Глутоксим» у хворих на псоріаз була гарною, побічних явищ не відзначалося в жодного хворого. Значне клінічне поліпшення ми відзначали у 85 хворих (85%) основної групи, помірне клінічне поліпшення - у 9 хворих (9%) основної групи, незначне поліпшення - у 4 хворих (4%), і у 2 хворих (2%) лікування без ефекту. У контрольній групі значний терапевтичний ефект був отриманий тільки в 67% випадків, що значно нижче, ніж в основній групі. У всіх хворих цієї групи був отриманий більш-менш визначений ефект.

Після лікування обстежувані хворі спостерігалися нами від 1 до 2 років.

Після лікування в основній групі, пацієнти якої одержували лікувальний курс препарату «Глутоксим» й вітамінотерапію, у 88 хворих вдалося досягти клінічної ремісії, хоча протягом останніх років у них не спостерігалося повних ремісій.

Після лікування у 7% пацієнтів тривалість ремісії не перевищувала 1 року. У 88 хворих (88%) період ремісії становив від 1 до 2 років. Спостереження, які велися за хворими після лікування, показали, що рецидиви 1 раз у 2 роки виникали у

70 хворих, 1 раз на рік - у 18 хворих, 2 рази на рік - у 5 хворих. Після комплексного лікування в цій групі спостерігалося подовження ремісії в середньому на 5,4 місяців і зниження частоти рецидивів в 1,6 рази.

У контрольній групі не вдалося досягти клінічної ремісії в тих пацієнтів, у яких вони були відсутні протягом останнього року. Після лікування тривалість ремісій протягом 1 року зафіксована у 7 хворих - 23%. Період ремісії в 10 хворих (33%) склав від 1 до 2 років. У цій групі після лікування рецидиви спостерігалися із частотою 1 раз в 2 роки в 3 хворих (10%), 2 рази на рік у 5 хворих і більше 2 разів на рік у 5 хворих. Після лікування тривалість ремісії й частота рецидивів істотно не змінилися.

Таким чином, наведені дані дозволяють стверджувати, що метод комплексного лікування псоріазу з використанням препарату «Глутоксим» виявився досить ефективним. І найближчі, і віддалені результати лікування в основній групі, де використовувався препарат «Глутоксим», були значно кращими, ніж у контрольній групі із традиційним лікуванням.

Зручний режим ін'єкційного курсу (1 раз на день), а також гарна переносимість препарату (відсутність побічних ефектів у всіх 100 хворих) дозволяють рекомендувати цю методику для використання в денних стаціонарах, а також амбулаторно. Використання препарату «Глутоксим» в комплексній терапії псоріазу продовжує тривалість ремісії в середньому на 5,4 місяців і знижує частоту рецидивів у середньому в 1,6 рази.

Висновки

У дисертації наведені теоретичні й практичні узагальнення, а також нове вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні ролі інгібіторів клітинного циклу в патогенезі псоріазу та оцінки патогенетичних механізмів комплексної терапії.

У результаті дослідження було встановлено порушення експресії білків клітинного циклу та підвищення проліферації епідермісу. Для корекції цих порушень використовувався препарат «Глутоксим», під впливом якого відбувається стимуляція диференціювання нормальних клітин та активація процесів генетично запрограмованої клітинної загибелі - апоптозу трансформованих клітин.

1. У результаті проведених гістологічних та імуногістохімічних досліджень у хворих на псоріаз виявлено акантоз, пара- і гіперкератоз (2 - 4 ст), що перебуває в прямій залежності від експресії білків р16, р19, р21, р53.

2. Після комплексного лікування з використанням препарату «Глутоксим» поряд з позитивною клінічною динамікою, зниженням РАSI - індексу до (5±0,2 одиниць), спостерігалася нормалізація виявлених імуногістохімічних порушень. Відзначалося зменшення акантозу до 1 - 2 ступеня, слабка експресія білків р16, р19, р53 і помірна р21, що може свідчити про зниження проліферативної активності клітин епідермісу. Якщо відповідних змін експресії білків в епідермісі не відбувається, це свідчить про неефективність проведеної терапії, або несприятливий перебіг псоріатичного процесу в даного хворого.

3. Нормалізація темпів проліферації епідермісу у хворих на псоріаз настає тільки після нормалізації білків р16, р19, р21, р53, що може свідчити про посилення апоптотичної активності ушкоджених кератиноцитів.

4. Ефективність запропонованої методики комплексної терапії була доведена при порівнянні з результатами традиційного лікування пацієнтів. Необхідність і позитивний ефект запропонованої методики раціональної диспансеризації й реабілітації хворих після лікування була підтверджена віддаленими результатами. Запропонована терапія псоріазу з використанням препарату «Глутоксим» продемонструвала досить високу терапевтичну ефективність: значне клінічне поліпшення й помірне клінічне поліпшення, досягнуте в середньому у 85% хворих основної групи.

5. При порівнянні результатів лікування запропонованою методикою із групою базової терапії, отримані дані про значне зниження частоти рецидивів, збільшення відсотка повноцінних ремісій, відсутність ускладнень від проведеної терапії: у 88% пацієнтів рецидивів не було протягом одного року.

Комплексна терапія із застосуванням препарату «Глутоксим» привела до подовження періоду ремісії на 5,4 місяців і скороченню кількості рецидивів в 1,6 рази.

Практичні рекомендації

1. Для підвищення ефективності комплексного лікування псоріазу рекомендовано включення до стандартних схем лікування псоріазу препарату «Глутоксим» внутрішньом'язово по 1,0 мл щодня, 10 днів.

2. Для проведення противорецидивної терапії в момент можливого загострення рекомендовано застосовувати препарат «Глутоксим» по 1,0 мл внутрішньом'язово №10 щодня.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Ольховська Ю.О. Інгібітори клітинного циклу в патогенезі псоріазу / Ю.О. Ольховська // Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України. Всеукраїнська науково - практична конференція молодих вчених і спеціалістів. Матеріали. - Харків: 2005. - С. 126.

2. Ольховська Ю.О. Глутоксим у комплексній терапії псоріазу / Ю.О. Ольховська // Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України. Науково-практична конференція «Внесок молодих вчених в розвиток медичної науки і практики». Матеріали. - Харків: 2007. - С. 78.

3. Дащук А.М. Інгібітори клітинного циклу в патогенезі псоріазу і комплексна терапія виявлених порушень / А.М. Дащук, Ю.О. Ольховська // Научно-практический журнал Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - №3-4 (9). - С. 117-119.

4. Ольховська Ю.О. Тіопоетини в комплексній терапії хворих на псоріаз / Ю.О. Ольховська // Журнал «Медицина сьогодні і завтра». - 2008. - №1. - С. 71.

5. Патент України Дащук А.М., Ольховська Ю.О. Пат. 13176 U Україна, UА 7 А61 Р 17/06. Спосіб лікування псоріазу // u 2005 09309; Заявлено 03.10.2005.; Опубл. 15.03.2006., Бюл №3.

6. Ольховська Ю.О. Вивчення імуногістохімічних характеристик шкіри хворих на псоріаз та корекція виявлених порушень за допомогою Глутоксиму / Ю.О. Ольховська // Научно - практический журнал Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008. - №1-2 (11). - С. 57-61.

7. Ольховська Ю.О. Комплексна терапія хворих на псоріаз із застосуванням глутоксиму / Ю.О. Ольховська // Український журнал дерматології, венерології, косметології.: Наук. - практ. вид. - 2008. - N2. - С. 37-39.

Размещено на Allbest.ru