Особливості судинної деменції у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (клініко-психопатологічні аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Український науково-дослідний інститут

Соціальної і судової психіатрії та наркології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.16 - психіатрія

Особливості судинної деменції у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (клініко-психопатологічні аспекти)

Корж Сергій Васильович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м. Київ

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький Національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Ілейко Володимир Ростиславович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ наукових проблем судово-психіатричних експертиз, провідний науковий співробітник

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук Н.О. Дзеружинська

Анотація

Корж С.В. Особливості судинної деменції у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (клініко-психопатологічні аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 - психіатрія. - Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі - дослідженню особливостей психопатологічної структури та когнітивного дефіциту судинної деменції у пацієнтів з коморбідними соматичними захворюваннями.

В дисертації наведено докази, що соматичне захворювання, коморбідне з судинною деменцією, призводить до більш вираженого ураження всіх когнітивних функцій, і тим самим поглиблює когнітивний дефіцит у пацієнтів з судинною деменцією. Виявлені особливості впливу певних соматичних захворювань (серцево-судинних, дихальних тощо) на структуру когнітивного дефіциту при судинній деменції.

Виявлені особливості структури когнітивного дефіциту судинної деменції, коморбідної з певними соматичними захворюваннями, дозволяють обґрунтувати стратегії психотерапії даної патології, спрямовані на оптимізацію когнітивних функцій, що вибірково уражаються при тих чи інших соматичних хворобах.

Ключові слова: судинна деменція, когнітивний дефіцит, коморбідні соматичні хвороби.

Аннотация

Корж С.В. Особенности сосудистой деменции у пациентов с коморбидной соматической патологией (клинико-психопатологические аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. - Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена малоизученным вопросам особенностей психопатологической структуры и когнитивного дефицита сосудистой деменции у пациентов с коморбидными соматическими заболеваниями.

В диссертации представлены результаты анализа психопатологической структуры сосудистой деменции у 106 пациентов с коморбидными соматическими заболеваниями. Группу сравнения составляли 59 пациентов с сосудистой деменцией без соматической патологии. С помощью клинико-психопатологического и экспериментально-психологического методов продемонстрировано, что соматическая болезнь, коморбидная с сосудистой деменцией, приводит к более выраженному поражению всех когнитивных функций, тем самым увеличивая когнитивный дефицит у пациентов с сосудистой деменцией.

Путем сравнительного анализа были выявлены особенности влияния определенных соматических заболеваний (сердечнососудистых, респираторных и т. д.) на структуру когнитивного дефицита у пациентов с сосудистой деменцией. Были обоснованы стратегии психотерапии, направленные на оптимизацию когнитивных функций, которые избирательно поражаются при тех или иных соматических болезнях.

На примере пациентов с сосудистой деменцией и коморбидными заболеваниями дыхательной системы была продемонстрирована эффективность когнитивно-поведенческой психотерапии, направленной на оптимизацию внимания, а также способности к обобщению и абстрагированию. С этой целью были отобраны 23 пациента с сосудистой деменцией и коморбидными респираторными заболеваниями, которые были поделены на 2 группы: основная группа (11 пациентов), в которой применялась психотерапия, и группа сравнения (12 пациентов), у которой психотерапия не использовалась. Улучшение когнитивного функционирования у пациентов основной группы относительно исходного уровня (по методике MMSE) составляло 32,62 %, в то время как у пациентов группы сравнения - всего лишь 18,18 % (p<0,05).

Ключевые слова: сосудистая деменция, когнитивный дефицит, коморбидные соматические заболевания.

Summary

Korzh S.V. Peculiarities of a Vascular Dementia in Patients with Comorbid Somatic Pathology (clinical and psychopathological aspects). - Мanuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences іn speciality 14.01.16 - psychiatry. - Ukrainian Sientific Institute of Social, Forensic Psychiatry and Drug Abuse, Ministry of Public Health of Ukraine, Kуiv, 2009.

The dissertation focuses to the little understood conditions of psychopathological structure and cognitive deficit of vascular dementia in patients with comorbid somatic diseases.

The dissertation highlights the analysis of psychopathological structure of vascular dementia in 106 patients exhibiting coexisting somatic diseases. The control group consisted of 59 patients with vascular dementia, but not exhibiting somatic pathologies. Using clinical-psychopathological and experimentally psychological methodology, the study concludes that somatic illness, concomitant with vascular dementia, leads to more profound impact on all cognitive functions, thereby increasing cognitive deficiency in patients with vascular dementia.

Comparative analysis revealed the influencing factors of certain somatic diseases on the structure of cognitive deficiency in patients with vascular dementia. The study resulted in formulating a strategy of pshycotherapy, which focused on the optimization of cognitive functions which are selectively affected in specific somatic illnesses.

Key words: vascular dementia, cognitive deficiency, comorbid somatic diseases.

1. Загальна характеристика роботи

судинний деменція психотерапія

Актуальність теми. Актуальність досліджень різноманітних аспектів судинної деменції (СД) як одного з основних видів психічної патології похилого віку обумовлена низкою медичних та соціальних причин. Перш за все - певні демографічні зрушення в суспільстві: збільшення середньої тривалості життя, зміна вікової структури населення. Одним із основних факторів, що привертає увагу до проблеми СД, є тенденція до невпинного зростання частки осіб похилого віку в населенні економічно розвинених та більшості країн, що розвиваються (Lechner H. та співавт., 1982; A. Mann, 1997; Калын Я.Б., 2000;

C.D. McCullagh та співавт., 2001). За даними ВООЗ, у 2000 р. питома вага населення віком 60 років і більше досягла 15-16 %. В Україні кількість людей більше 60 років становить 18,9 % населення (Дзеружинська Н.О., 2003). Крім суто економічних проблем, невпинне зростання питомої ваги та абсолютної чисельності осіб похилого віку створює для держави значні медичні проблеми в зв'язку з зростанням тієї категорії населення, що має найбільш високий ризик розвитку певних видів психічної патології, які характерні для похилого віку, зокрема СД (Шахматов Н.Ф., 1996), що визначає необхідність докладного вивчення клінічних аспектів даної патології.

В 1990 р. деменція займала 8 місце серед причин смертності в розвинених країнах світу. Всього в тому ж 1990 р. у світі нараховувалось біля 15 млн хворих на деменцію (Остроумова О.Д., 2004). Вже у 2000 р. у світі нараховувалось біля 20 млн хворих на деменцію, а до 2025 р., за деякими прогнозами, їх кількість зросте до 35 млн. Проведені популяційні дослідження свідчать, що приблизно у половини осіб віком 85 років і старше можливий розвиток деменції, причому цей показник стосується як економічно розвинених, так і тих країн, що розвиваються. Подібного зростання кількості хворих на деменцію в історії ще не було, що дозволяє деяким дослідникам говорити про унікальну ситуацію кінця 20-початку 21 сторіччя - «епідемію деменції» (Дамулин И.В., 2001).

За поширеністю в західних країнах та США СД займає друге місце після хвороби Альцгеймера, тоді як в країнах колишнього СРСР, Фінляндії та азійських країнах, включаючи Японію та Китай, частіше всього зустрічається саме СД (Jorm А., 1987; Каткова О.В., 2002; Шмырев В.И., 2003; Дамулин И.В., 2001, 2005). За даними різних дослідників, СД серед усіх видів деменцій пізнього віку складає від 10-20 % (Louter H., 1974; Ширина М.Г., 1975; Corona R., 1982) до 36-39 % (Lechner H., 1982; Sulcava R., 1986). M. Folstein та співавт. (1991) вказують, що серед осіб віком 65 років і старше частота СД складає 4,5 %. За даними С.І. Гаврилової та співавт. (1994), частота СД серед осіб старше 60 років складає 5,4 %.

Не дивлячись на те, що в сучасній медичній літературі багато публікацій присвячено насамперед морфологічним, терапевтичним, параклінічним аспектам СД, дуже мало уваги приділяється проблемі поєднаності СД з іншими, перш за все соматичними, хворобами. Сама по собі СД є соматично обтяженою патологією, так як у переважаючій більшості випадків розвивається на тлі патогенетичного захворювання (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, цукровий діабет), про що свідчать численні публікації (Weissman M., 1985; Lindsey J., 1997; Forette F., 1998; McCullagh C., 2001; Маньковский Б.Н., 2001); з іншого боку, судинна деменція є захворюванням майже виключно похилого віку, для якого внаслідок природньої інволюції адаптативно-захисних механізмів характерним є підвищена захворюваність різноманітними соматичними хворобами. Незважаючи на високий рівень захворюваності на СД та високу частоту коморбідності останньої з соматичними хворобами, питання психопатологічних особливостей СД, поєднаної з соматичними захворюваннями, недостатньо вивчені, що зумовлює актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з основними напрямками наукових досліджень відділу соціальної та екстремальної психіатрії Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України і пов'язана з темою: «Комплексна корекція метаболічного синдрому Х як складової фактору ризику серцево-судинних захворювань в рамках психосоматичного підходу до їх багаторівневості (1, 2, 3 рівні: психодіагностика, психотерапія, психофармакотерапія та психопрофілактика)» (№ державної реєстрації 01070004789).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - на основі комплексного (клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного) дослідження клініко-психопатологічних особливостей пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними захворюваннями розробити стратегії психотерапії в комплексному лікуванні таких пацієнтів.

Для досягнення мети роботи були сформульовані наступні завдання:

Здійснити аналіз клініко-психопатологічної структури судинної деменції у пацієнтів з соматичними хворобами.

Порівняти особливості структури та ступеня когнітивного дефіциту у пацієнтів з судинною деменцією і коморбідними соматичними хворобами та соматично необтяжених пацієнтів.

Дослідити клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості судинної деменції, коморбідної з різними соматичними хворобами.

На основі визначення психопатологічних особливостей розробити стратегії психотерапії у пацієнтів з судинною деменцією, поєднаної з тим чи іншим соматичним захворюванням.

Об'єкт дослідження - судинна деменція у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією та у соматично необтяжених пацієнтів.

Предмет дослідження - ступінь та структура когнітивного дефіциту при судинній деменції у пацієнтів без соматичних хвороб та у соматично хворих пацієнтів.

Методи обстеження: Для вирішення поставлених задач були використані:

1) клініко-психопатологічний метод;

2) експериментально-психологічний метод;

3) метод статистичної обробки отриманих даних (Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф., 2000).

Клініко-психопатологічний метод полягав у детальному вивченні скарг, суб'єктивного та об'єктивного анамнезу, клінічних проявів та їх динаміки. Клініко-психопатологічний метод базувався на загально прийнятих підходах до психіатричного обстеження пацієнтів шляхом стандартизованого інтерв'ю з ними. Проводилась кількісна та якісна оцінка скарг та виявлення психопатологічних симптомів стосовно різних психічних сфер. Крім того, для клініко-психопатологічної оцінки стану пацієнтів з метою діагностики СД та її відмежування від деменцій альцгеймерівського типу застосовувалась ішемічна шкала Хачинського. Для визначення ступеня вираженості деменції застосовувалась стандартизована шкала клінічної оцінки слабоумства (Clinical Dementia Rating, CDR).

Експериментально-психологічний метод полягав в застосуванні певних патопсихологічних методик дослідження когнітивного функціонування: 1) MMSE - Mini-Mental State Examination (міні-схема дослідження психічного статусу) - тест, що найбільш широко використовується для оцінки когнітивних функцій осіб похилого віку, свідчить про загальний рівень когнітивного функціонування (Folstein M., 1975); 2) знаходження чисел у таблицях Шульте - методика застосовується для дослідження темпу сенсомоторних реакцій та особливостей уваги; 3) запам'ятовування 10 слів - методика, спрямована на вивчення здатності до безпосереднього короткотривалого або довготривалого, довільного та мимовільного запам'ятовування; 4) методика виключення понять - тест для визначення рівня процесів узагальнення та абстрагування і здатності пацієнта виділяти суттєві ознаки предметів або явищ (Поліщук А.Й., 1968; Менделевич В.Д., 1999).

Статистична обробка отриманих результатів проводилась параметричними (з використанням критерію Ст'юдента) і непараметричними (з використанням коефіцієнта Колмогорова-Смірнова) методами. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програм Microsoft Excel v.8.0.3. та SPSS 10.0.5 for Windows.

Наукова новизна дисертації. Вперше на основі комплексного клініко-психопатологічного та патопсихологічного дослідження отримані нові дані про психопатологічну структуру та ступінь когнітивного дефіциту у пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними захворюваннями.

Вперше методами клініко-психопатологічного та патопсихологічного обстеження отримані нові дані щодо особливостей психопатологічної структури судинної деменції у пацієнтів літнього та старечого віку з в залежності від виду соматичної патології.

Вперше розроблено стратегію застосування психотерапії в комплексному лікуванні пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними захворюваннями.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонований диференційований підхід в виборі психотерапевтичної тактики в комплексному лікуванні пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними захворюваннями.

На прикладі пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними захворюваннями дихальної системи обґрунтовано доцільність та виявлено значну ефективність застосування когнітивно-поведінкової психотерапії в комплексному лікуванні хворих з судинною деменцією.

Вищезазначене надає можливість оптимізувати лікувально-реабілітаційні заходи для більш повного досягнення поліпшення когнітивного функціонування пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними хворобами. Отримані дані допомагають розширити напрямки подальших досліджень проблеми судинної деменції, коморбідної з соматичними захворюваннями.

Результати роботи впроваджені в лікувальну практику Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 (акт впровадження від 03.11.2008 р.), Хмельницького обласного психоневрологічного диспансеру (акт впровадження від 02.12.2008 р.), Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 (акти впровадження від 16.01.2009 р. та 03.03.2009 р.), Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 3 (акти впровадження від 11.02.2009 р. та 07.04.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав аналітичний огляд джерел науково-медичної інформації у відповідності до теми дисертації, розробив відповідний інструментарій дослідження, особисто обстежив всіх пацієнтів та респондентів групи порівняння, сформував бази даних одержаних результатів дослідження, здійснив їхню статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію. Самостійно написано розділи дисертації, сформульовано висновки і практичні рекомендації, оформлено таблиці.

Особистий внесок здобувача в публікаціях у наукових спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України і написаних в співавторстві, полягає у наступному: у статті № 3 (у відповідності до списку публікацій, представленого наприкінці автореферату) автором проведено аналіз сучасної вітчизняної та закордонної літератури за проблемою СД, підібрано контингент пацієнтів, здійснено їх клініко-психопатологічне та патопсихологічне обстеження, проінтерпретовано отримані результати.

Апробація та застосування результатів дисертації. Результати роботи були представлені на міжобласній науково-практичній конференції «Хмельницька обласна психіатрична лікарня № 1 1952-2002» (грудень 2002 р., м. Хмельницький); 4-й Південно-Українській науково-практичній конференції «Хвороби, породжені прогресом» (8 квітня 2009 р., м. Одеса); науково-практичній конференції «Психосоціальна реабілітація та фармакотерапія хворих на психічні розлади: конкуренти чи партнери?» (21-22 травня 2009 р., м. Жданівка Донецької області).

Публікації. Основні результати дисертації відображені в 7 друкованих працях, в тому числі 5 статей надруковані в спеціалізованих виданнях, що затверджені ВАК України, з яких 4 написані без співавторів. 1 стаття та 1 тези надруковані в матеріалах конференцій.

Об'єм і структура дисертації. Зміст роботи викладений на 127 сторінках. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку літературних джерел. Робота ілюстрована 18 таблицями. Список літератури містить 202 джерела (122 - вітчизняних, 80 - іноземних).

2. Основний зміст

Матеріал дослідження складався з контингенту пацієнтів з судинною деменцією (згідно діагностичних критеріїв МКХ-10), що знаходились на стаціонарному лікуванні в соматогеронтопсихіатричному відділенні Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1. Досліджувану вибірку склали 165 пацієнтів, які були поділені на 2 групи: перша група (основна) - 106 пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними хворобами - і друга група (порівняння) - 59 пацієнтів з судинною деменцією без клінічно значимих соматичних хвороб.

Ступінь вираженості деменції у всіх пацієнтів згідно критеріїв шкали клінічної оцінки слабоумства (Clinical Dementia Rating, CDR) визначався як помірний (CDR-2). Стан кожного пацієнта оцінювався за ішемічною шкалою Хачинського, яка є досить популярним інструментом для діагностики СД та її відмежування від деменцій альцгеймерівського типу. Оцінка стану пацієнтів, що приймали участь в нашому дослідженні, за ішемічною шкалою Хачинського складала 7-12 балів.

Хворі були піддані всебічному комплексному обстеженню. До уваги приймали дані анамнезу, клінічну симптоматику, результати патопсихологічного обстеження (для виявлення порушень пам'яті, уваги, рівня процесів узагальнення та абстрагування) та додаткових (ЕЕГ, АКТ головного мозку, рентгеноскопія органів грудної клітки, консультації терапевта, невропатолога та окуліста) методів досліджень.

Основну групу складали 106 пацієнтів, з них 46 чоловіків (43,4 %) та 60 жінок (56,6 %). Вік пацієнтів коливався від 57 років до 94 років. За діагностичними рубриками МКХ-10 пацієнти основної групи розподілялись наступним чином: Змішана корково-підкоркова СД (F01.3) - 88 пацієнтів (83,0 %), СД з гострим початком (F01.0) - 8 (7,6 %), Мультиінфарктна СД (F01.1) - 5 (4,7 %), Субкортикальна СД (F01.2) - 3 (2,8 %), СД, неуточнена (F01.9) - 2 (1, 9 %).

За спектром соматичної патології пацієнти основної групи розподілялись наступним чином: 1) пацієнти з серцево-судинними захворюваннями - 39 осіб (36,8 %), серед яких пацієнти з ішемічною хворобою серця (ІХС) - 23 осіб (21,7 %), пацієнти з гіпертонічною хворобою (ГХ) - 7 осіб (6,6 %), пацієнти з ІХС, поєднаною з ГХ - 9 осіб (8,5 %); 2) пацієнти з захворюваннями дихальної системи - 39 осіб (36,8 %), серед яких пацієнти з бронхітом - 20 осіб (18,8 %), пацієнти з пневмонією - 15 осіб (14,2 %), іншими респіраторними хворобами - 4 особи (3,8 %); 3) пацієнти з поєднаними серцево-судинними та дихальними хворобами - 8 осіб (7,6 %); 4) пацієнти з іншими соматичними захворюваннями - 20 осіб (18,9 %), серед яких пацієнти з захворюваннями опорно-рухового апарату - 8 осіб (7,6 %), пацієнти з шлунково-кишковими захворюваннями - 7 осіб (6,6 %), пацієнти з захворюваннями сечовидільної системи - 5 осіб (4,7 %).

Діагноз соматичної хвороби був виставлений відповідним лікарем-інтерністом (терапевтом, пульмонологом, кардіологом і ін.) на основі оцінки скарг пацієнта, даних фізикального обстеження та підтверджений інструментально-лабораторними методами обстеження.

Групу порівняння складали 59 пацієнтів, з них 13 чоловіків (22,0 %) та 46 жінок (78,0 %). Вік пацієнтів коливався від 56 років до 95 років. За діагностичними рубриками МКХ-10 пацієнти групи порівняння розподілялись наступним чином: Змішана корково-підкоркова СД (F01.3) - 56 пацієнтів (94,9 %), СД з гострим початком - 1 (F01.0) (1,7 %), Мультиінфарктна СД (F01.1) - 1 (1,7 %), Субкортикальна СД (F01.2) - 1 (1,7 %).

Аналіз результатів дослідження проводився між основною та групою порівняння пацієнтів, та між окремими підгрупами пацієнтів основної групи, що дозволило виявити особливості впливу соматичних захворювань на когнітивний дефіцит у пацієнтів з судинною деменцією.

Синдромальна типологія деменції виявилась в обох групах подібною, проте питома вага кожного з психопатологічних типів дещо відрізнялась в кожній групі. Якщо частка дисмнестичного та амнестичного типів деменції ненабагато перевищувала у пацієнтів з соматичними хворобами, то асемічний та псевдопаралітичний типи деменції зустрічались у пацієнтів без соматичних хвороб майже вдвічі частіше, ніж у пацієнтів з соматичними захворюваннями (табл. 1).

Таблиця 1. Психопатологічна типологія деменції пацієнтів основної та групи порівняння

Психопатологічний тип деменції	Основна група (n=106)	Група порівняння (n=59)
	абс.	%	абс.	%
дисмнестичний	80	75,47*	42	71,19
амнестичний	18	16,98*	9	15,25
асемічний	6	5,66*	6	10,17
псевдопаралітичний	2	1,87*	2	3,39

Примітка. Різниця достовірна по відношенню до групи порівняння при * - p<0,01.

Суттєву різницю в когнітивному функціонуванні ми виявили при експериментально-психологічному дослідженні пацієнтів з соматичними хворобами (основна група) порівняно з пацієнтами без соматичних захворювань (група порівняння) (табл. 2).

При обстеженні за методикою MMSE пацієнти з соматичними хворобами продемонстрували гірший рівень когнітивного функціонування в порівнянні з пацієнтами без соматичних хвороб, набравши в середньому 12,4 бали проти 16,1 балів у пацієнтів групи порівняння (p<0,01).

Таблиця 2. Результати патопсихологічного обстеження пацієнтів основної та групи порівняння

Методика	Результати
	основна група (n=106)	група порівняння (n=59)
MMSE (к-ть балів)	12,4 ± 1,08*	16,1± 0,89
Таблиці Шульте (сек)	150,7 ± 16,95*	103,2 ± 11,61
Запам'ятовування 10 слів (к-ть відтворених слів)	безпосер. 2,4 ± 1,05* через 10 хв 1,1 ± 0,99*	3 ± 0,84 1,97 ± 0,76
Виключення понять (к-ть прав. рішень)	3,1 ± 1,43*	4,75 ± 0,84

Примітка. Різниця достовірна по відношенню до групи порівняння при * - p<0,01.

Для виконання завдань за допомогою таблиць Шульте пацієнти основної групи витрачали в середньому 150,7 сек, а пацієнти групи порівняння - 103,2 сек (p<0,01). Отже, здатність до концентрування уваги гірша, а швидкість сенсомоторних реакцій нижча у пацієнтів з соматичними хворобами, ніж у пацієнтів без соматичних захворювань.

При дослідженні за допомогою методики запам'ятовування 10 слів пацієнти основної групи відтворювали в середньому безпосередньо 2,4 слова, а через 10 хвилин - 1,1 слова, в той час як пацієнти групи порівняння відтворювали 3 і 1,97 слів відповідно (p<0,01), що свідчить про більш значне порушення мнестичних функцій у пацієнтів з соматичними хворобами.

При виконанні методики виключення понять пацієнти основної групи в середньому приймали 3,1 правильних рішень, а пацієнти групи порівняння - 4,8 правильних рішень (p<0,01), що свідчить про більш глибше порушення здатності до узагальнення та абстрагування у пацієнтів з соматичними захворюваннями.

Таким чином, оцінюючи результати нашого дослідження, виявилось, що соматична хвороба призводить до більш вираженого порушення уваги, пам'яті, мислення та когнітивного функціонування в цілому у осіб з судинною деменцією, поглиблюючи когнітивний дефіцит у таких пацієнтів.

Результати дослідження окремих підгруп основної групи пацієнтів були наступними.

Групу пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями складали 39 осіб (36,8 % основної групи), які розподілялись на 3 підгрупи: 23 пацієнти (21,7 % основної групи) з ішемічною хворобою серця, 9 пацієнтів (8,5 %), в яких прояви ІХС поєднувались з гіпертонічною хворобою, 7 пацієнтів (6,6 %) з гіпертонічною хворобою (ГХ).

Особливості синдромальної типології деменції у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями в порівнянні з основною групою пацієнтів були наступними. Серед пацієнтів з серцево-судинними хворобами дисмнестичний та асемічний типи деменції зустрічались дещо рідше, ніж в загальній групі пацієнтів з соматичними захворюваннями (відповідно 71,8 % проти 75,5 % та 5,1 % проти 5,7 %), натомість амнестичний тип деменції зустрічався частіше (23,1 % проти 17,0 %, p<0,05).

Результати експериментально-психологічного обстеження пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями представлені в табл. 3.

Таблиця 3. Результати патопсихологічного обстеження пацієнтів з судинною деменцією та серцево-судинними захворюваннями

Групи пацієнтів	MMSE (к-ть балів)	Таблиці Шульте (сек.)	10 слів (к-ть відтворених слів)	Виключення понять (к-ть прав. рішень)
			безпосер.	через 10 хв.
Основна група (n=106)	12,4±1,08	150,7±16,95	2,4±1,05	1,1±0,99	3,1±1,43
Пацієнти з серцево-суд. захворюван-нями (n=39)	12,3±0,76*	151±11,83*	2,39±1,03*	0,9±0,93*	3,3±1,49*
Група порівняння (n=59)	16,1±0,89	103,2±11,61	3±0,84	1,97±0,76	4,75±0,84

Примітка. Різниця достовірна по відношенню до основної групи при * - p<0,05.

При визначенні загального рівня когнітивного функціонування за допомогою методики MMSE пацієнти з серцево-судинними захворюваннями в середньому набирали 12,3 балів, у пацієнтів основної групи цей показник складав 12,4 балів. При перевірці уваги та швидкості сенсомоторних реакцій пацієнти з серцево-судинними захворюваннями при виконанні завдань за таблицями Шульте в середньому витрачали 151 сек, пацієнти основної групи - 150,7 сек. При визначенні мнестичних функцій за допомогою методики запам'ятовування 10 слів пацієнти з серцево-судинними захворюваннями відтворювали безпосередньо 2,39 слова, через 10 хвилин - 0,9 слова; пацієнти основної групи відповідно 2,4 і 1,1 слова. При визначенні рівня процесів узагальнення та абстрагування пацієнти з серцево-судинними захворюваннями при виконанні методики виключення понять приймали в середньому 3,3 правильних рішень, пацієнти основної групи - 3,1 правильних рішень (p<0,05).

Таким чином, наше дослідження продемонструвало нерівномірність порушення когнітивних функцій у пацієнтів з судинною деменцією, що страждали на серцево-судинні захворювання. Виявилось, що загальний рівень когнітивного функціонування, мнестичні функції, увага, швидкість сенсомоторних реакцій у таких пацієнтів порушені більше, ніж в загальній групі пацієнтів з соматичними хворобами, натомість здатність до процесів узагальнення та абстрагування в них збережена більше. Серед когнітивних функцій найбільш ураженими виявились саме мнестичні функції.

Групу пацієнтів з захворюваннями дихальної системи складали 39 осіб (36,8 % основної групи), які розподілялись на 5 підгруп: 20 пацієнтів (18,9 % основної групи) з бронхітом, 15 пацієнтів (14,1 %) з пневмонією, 2 пацієнти (1,9 %) з ларинготрахеїтом, 1 пацієнт (0,94 %) з плевритом, 1 пацієнт (0,94 %) з бронхіальною астмою. Синдромальна типологія деменції мала наступні особливості: серед пацієнтів з хворобами дихальної системи амнестичний тип деменції зустрічався дещо рідше, ніж в загальній групі пацієнтів з соматичними захворюваннями (12,8 % проти 17,0 %), натомість дисмнестичний та псевдопаралітичний типи деменції зустрічались частіше (відповідно 79,5 % проти 75,5 % та 2,6 % проти 1,9 %, p<0,05).

Результати експериментально-психологічного обстеження пацієнтів з захворюваннями дихальної системи представлені в табл. 4.

Таблиця 4. Результати патопсихологічного обстеження пацієнтів з судинною деменцією та захворюваннями дихальної системи

Групи пацієнтів	MMSE (к-ть балів)	Таблиці Шульте (сек.)	10 слів (к-ть відтворених слів)	Виключення понять (к-ть прав. рішень)
			безпосер.	через 10 хв
Основна група (n=106)	12,4±1,08	150,7±16,95	2,4±1,05	1,1±0,99	3,1±1,43
Пацієнти з дих. захв. (n=39)	12,0±0,91*	154,2±14,39*	2,49±1,06*	1,2±1,04*	3,0±1,49*
Група порівняння (n=59)	16,1±0,89	103,2±11,61	3±0,84	1,97±0,76	4,75±0,84

Примітка. Різниця достовірна по відношенню до основної групи при * - p<0,05.

При визначенні загального рівня когнітивного функціонування за допомогою методики MMSE пацієнти з захворюваннями дихальної системи в середньому набирали 12 балів, у пацієнтів основної групи цей показник складав 12,4 балів. При перевірці уваги та швидкості сенсомоторних реакцій пацієнти з захворюваннями дихальної системи при виконанні завдань за таблицями Шульте в середньому витрачали 154,2 сек, пацієнти основної групи - 150,7 сек.

При визначенні мнестичних функцій за допомогою методики запам'ятовування 10 слів пацієнти з захворюваннями дихальної системи відтворювали безпосередньо 2,49 слова, через 10 хвилин - 1,2 слова; пацієнти основної групи відповідно 2,4 і 1,1 слова. При визначенні рівня процесів узагальнення та абстрагування пацієнти з захворюваннями дихальної системи при виконанні методики виключення понять приймали в середньому 3,2 правильних рішень, пацієнти основної групи - 3,1 правильних рішень (p<0,05).

Таким чином, наше дослідження продемонструвало нерівномірність порушення когнітивних функцій у пацієнтів з судинною деменцією, що страждали на захворювання дихальної системи. Виявилось, що загальний рівень когнітивного функціонування, увага, швидкість сенсомоторних реакцій, здатність до процесів узагальнення та абстрагування у таких пацієнтів порушені більше, ніж в загальній групі пацієнтів з соматичними хворобами, натомість мнестичні функції виявились відносно збереженими.

Групу пацієнтів з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем складали 8 осіб (7,6 % основної групи).

Синдромальна типологія деменції мала наступні особливості: серед пацієнтів з поєднаними хворобами серцево-судинної та дихальної систем дисмнестичний тип деменції зустрічався рідше, ніж в загальній групі пацієнтів з соматичними захворюваннями (50,0 % проти 75,5 %), натомість амнестичний та асемічний типи деменції зустрічались частіше (відповідно 25,0 % проти 16,9 % та 25,0 % проти 5,7 %, p<0,05).

Результати експериментально-психологічного обстеження пацієнтів з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем представлені в табл. 5.

При обстеженні за методикою MMSE пацієнти з поєднаними хворобами серцево-судинної та дихальної систем продемонстрували значно гірший рівень когнітивного функціонування в порівнянні з загальною групою пацієнтів з соматичними хворобами, набравши в середньому 10,8 балів проти 12,4 балів у пацієнтів основної групи. Для виконання завдань за допомогою таблиць Шульте пацієнти з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем витрачали в середньому 197,5 сек, а пацієнти основної групи - 150,7 сек.

При дослідженні за допомогою методики запам'ятовування 10 слів безпосереднє відтворення у пацієнтів з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем виявилось гіршим, ніж у пацієнтів основної групи (1,5 слова проти 2,4 слова), так само через 10 хвилин пацієнти з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем відтворювали меншу кількість слів, ніж пацієнти основної групи - відповідно 0,25 слова проти 1,1 слова.

Таблиця 5. Результати патопсихологічного обстеження пацієнтів з судинною деменцією та поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем

Групи пацієнтів	MMSE (к-ть балів)	Таблиці Шульте (сек.)	10 слів (к-ть відтворених слів)	Виключення понять (к-ть прав. рішень)
			безпосер.	через 10 хв
Основна група (n=106)	12,4±1,08	150,7±16,95	2,4±1,05	1,1±0,99	3,1±1,43
Пацієнти з поєдн. захв. серц.-суд. та дих. систем (n=8)	10,8±0,50*	197,5±17,08*	1,5±0,58*	0,25±0,50*	1,25±0,96*
Група порівняння (n=59)	16,1±0,89	103,2±11,61	3±0,84	1,97±0,76	4,75±0,84

Примітка. Різниця достовірна по відношенню до основної групи
при * - p<0,05.

При виконанні методики виключення понять пацієнти з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем продемонстрували значно гірші результати порівняно з пацієнтами основної групи: вони в середньому приймали 1,25 правильних рішень, а останні - 3,1 правильних рішень (p<0,05).

Таким чином, наше дослідження виявило значне погіршення всіх когнітивних функцій у пацієнтів з поєднаними хворобами серцево-судинної та дихальної систем.

Групу пацієнтів з іншими соматичними захворюваннями складали 20 осіб (18,9 % основної групи), які розподілялись на 3 підгрупи: 8 пацієнтів (7,6 %) з захворюваннями опорно-рухового апарату, 7 пацієнтів (6,6 %) з шлунково-кишковими захворюваннями, 5 пацієнтів (4,7 %) з захворюваннями сечовидільної системи.

Особливостями синдромальної типології деменції у пацієнтів з іншими соматичними хворобами були більша частота дисмнестичного і псевдопаралітичного типів деменції (відповідно 85,0 % проти 75,5 % та 5,0 % проти 1,9 %) та менша частота амнестичного типу деменції (10,0 % проти 17,0 %, p<0,05) в порівнянні з основною групою пацієнтів.

Результати експериментально-психологічного обстеження пацієнтів з іншими соматичними захворюваннями представлені в табл. 6.

Таблиця 6. Результати патопсихологічного обстеження пацієнтів з судинною деменцією та іншими соматичними захворюваннями

Групи пацієнтів	MMSE (к-ть балів)	Таблиці Шульте (сек.)	10 слів (к-ть відтворених слів)	Виключення понять (к-ть прав. рішень)
			безпосер.	через 10 хв
Основна група (n=106)	12,4±1,08	150,7±16,95	2,4±1,05	1,1±0,99	3,1±1,43
Пацієнти з іншими сомат. захв. (n=20)	13,6±0,79*	133,5±6,24*	2,98±0,81*	1,5±0,89*	3,2±0,89*
Група порівняння (n=59)	16,1±0,89	103,2±11,61	3±0,84	1,97±0,76	4,75±0,84

Примітка. Різниця достовірна по відношенню до основної групи при * - p<0,05.

При визначенні загального рівня когнітивного функціонування за допомогою методики MMSE пацієнти з іншими соматичними захворюваннями в середньому набирали 13,6 балів, у пацієнтів основної групи цей показник складав 12,4 балів. При перевірці уваги та швидкості сенсомоторних реакцій пацієнти з іншими соматичними захворюваннями при виконанні завдань за таблицями Шульте в середньому витрачали 133,5 сек, пацієнти основної групи - 150,7 сек. При визначенні мнестичних функцій за допомогою методики запам'ятовування 10 слів пацієнти з іншими соматичними захворюваннями відтворювали безпосередньо 2,98 слова, через 10 хвилин - 1,5 слова; пацієнти основної групи відповідно 2,4 і 1,1 слова. При визначенні рівня процесів узагальнення та абстрагування пацієнти з іншими соматичними захворюваннями при виконанні методики виключення понять приймали в середньому 3,2 правильних рішень, пацієнти основної групи - 3,1 правильних рішень (p<0,05).

Таким чином, наше дослідження продемонструвало відносно кращі показники збереження всіх когнітивних функцій у пацієнтів з судинною деменцією, що страждали на інші соматичні захворювання.

При порівняльному аналізі результатів дослідження окремих підгруп пацієнтів з судинною деменцією, коморбідною з соматичними хворобами, отримані наступні дані.

Найнижчий загальний рівень когнітивного функціонування виявився у пацієнтів з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем (10,8 балів) та у пацієнтів з хворобами дихальної системи (12 балів), максимальний рівень когнітивного функціонування продемонстрували пацієнти з іншими соматичними захворюваннями (13,6 балів, p<0,05).

Найбільше порушення уваги та швидкості сенсомоторних реакцій продемонстрували пацієнти з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем (час виконання завдань за табл. Шульте 197,5 сек) та пацієнти з хворобами дихальної системи (154,2 сек); найменше ураження цих когнітивних функцій виявилось у пацієнтів з іншими соматичними захворюваннями (133,5 сек, p<0,05).

Найбільш порушеною пам'ять виявилась у пацієнтів з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем (безпосереднє відтворення 1,5 слів, відтворення через 10 хвилин 0,25 слів проти відповідно 2,4 слів та 1,1 слів у пацієнтів основної групи) та у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями (2,4 та 0,9 слів); найбільш збережені мнестичні функції виявились у пацієнтів з іншими соматичними хворобами (2,9 та 1,5 слів, p<0,05).

Найбільш порушеною здатність до узагальнення та абстрагування виявилась у пацієнтів з поєднаними хворобами серцево-судинної та дихальної систем (1,3 правильних рішення при дослідженні за методикою виключення понять) та у пацієнтів з хворобами дихальної системи (3 правильних рішення); найвищий рівень процесів узагальнення та абстрагування продемонстрували пацієнти з серцево-судинними хворобами (3,3 правильних рішень) та іншими соматичними хворобами (3,2 правильних рішень, p<0,05).

Структура когнітивного дефіциту у пацієнтів з захворюваннями серцево-судинної системи характеризувалась вибірковим порушенням мнестичних функцій на тлі відносного порушення загального рівня когнітивного функціонування, уваги та швидкості сенсомоторних реакцій з тенденцією до збереження здатності до узагальнення та абстрагування.

У пацієнтів з хворобами дихальної системи спостерігалось порушення загального рівня когнітивного функціонування, уваги та швидкості сенсомоторних реакцій, здатності до узагальнення та абстрагування з тенденцією до відносного збереження мнестичних функцій.

У пацієнтів з поєднаними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем спостерігалось значне рівномірне порушення всіх когнітивних функцій.

У пацієнтів з іншими соматичними захворюваннями спостерігалось відносне рівномірне збереження всіх когнітивних функцій.

Після визначення структури когнітивного дефіциту у пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними хворобами ми практично застосували результати нашої роботи в лікуванні таких пацієнтів.

Для цього з контингенту пацієнтів соматогеронтопсихіатричного відділення Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 були відібрані 23 особи з судинною деменцією та коморбідними хворобами дихальної системи (пневмонії, гострі бронхіти, загострення хронічного бронхіту), які відповідали критеріям включення пацієнтів даної дисертаційної роботи. Вони були поділені на 2 групи: 1 група (основна) - 11 осіб та 2 група (порівняння) - 12 осіб.

Всі пацієнти отримували стандартне медикаментозне лікування як основного захворювання - судинної деменції, так і супутнього соматичного захворювання. Згідно результатів нашої роботи (у пацієнтів з хворобами дихальної системи спостерігалось порушення уваги та швидкості сенсомоторних реакцій, здатності до узагальнення та абстрагування з тенденцією до відносного збереження мнестичних функцій) в схему лікування основної групи пацієнтів додатково включались когнітивні тренінги, спрямовані на оптимізацію уваги та здатності до узагальнення та абстрагування як складової мислення. Психотерапевтичні сесії проводились з кожним пацієнтом основної групи двічі на тиждень тривалістю 1 година (психотерапевтичний курс складав 12 сесій). У всіх пацієнтів оцінювався загальний рівень когнітивного функціонування за допомогою методики MMSE на початку лікування та через 6 тижнів від початку лікування (табл. 7).

Таблиця 7. Оцінка стану пацієнтів з коморбідними захворюваннями дихальної системи за методикою MMSE на тлі проведення психотерапії

Термін спостереження	Оцінка стану за MMSE (в балах)
	Основна група n=11	Група порівняння n=12
На початку лікування	12,1±0,98*	12,1±0,92
Через 6 тижнів	16,0±0,78*	14,3±0,89

Примітка. Різниця достовірна по відношенню до групи порівняння при * - p<0,05.

На початку лікування оцінка стану пацієнтів основної групи за MMSE складала в середньому 12,1 балів, пацієнтів групи порівняння - 12,1 балів. Через 6 тижнів оцінка стану пацієнтів основної групи за MMSE, які отримували додатково психотерапевтичне лікування, складала 16,0 балів, а пацієнтів групи порівняння, які лікувались лише медикаментозно, - 14,3 балів (p<0,05). Отже, поліпшення стану пацієнтів основної групи за MMSE відносно вихідного рівня складало 32,62 %, в той же час як поліпшення стану пацієнтів групи порівняння - лише 18,18 %. Крім того, більш помітним було поліпшення загального функціонування пацієнтів основної групи в відділенні відносно пацієнтів групи порівняння.

Застосування в комплексному лікуванні пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними захворюваннями дихальної системи психотерапевтичних методик, спрямованих на оптимізацію вибірково уражених когнітивних функцій, призвело до більш вираженого поліпшення їхнього когнітивного функціонування.

Таким чином, диференційоване застосування психотерапевтичних методик, спрямованих на оптимізацію вибірково уражених когнітивних функцій, в комплексному лікуванні пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними захворюваннями дозволить зменшити когнітивний дефіцит та підвищити якість життя таких пацієнтів.

Висновки

В дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної психіатрії, що полягає у розробці комплексного лікування пацієнтів з судинною деменцією, коморбідною з соматичними захворюваннями, на основі дослідження структури і ступеня когнітивних порушень, а також виявлення особливостей впливу певних соматичних хвороб на структуру когнітивного дефіциту при судинній деменції.

Встановлено, що соматичне захворювання, коморбідне з судинною деменцією, призводить до більш вираженого ураження всіх когнітивних функцій, а саме загального рівня когнітивного функціонування (за методикою MMSE 12,4 балів проти 16,1 балів пацієнтів групи порівняння, p<0,01), уваги і швидкості сенсомоторних реакцій (при виконанні завдань за таблицями Шульте 150,7 секунд проти 103,2 секунд у пацієнтів групи порівняння, p<0,01), пам'яті, здатності до узагальнення та абстрагування (при виконанні методики виключення понять 3,1 правильних рішень проти 4,8 правильних рішень у пацієнтів основної групи, p<0,01), і тим самим поглиблює когнітивний дефіцит у пацієнтів з судинною деменцією.

Виявлені особливості впливу певних соматичних захворювань на синдромальну типологію та структуру когнітивного дефіциту при судинній деменції. Серед пацієнтів з серцево-судинними хворобами частіше зустрічався амнестичний тип деменції (23,1 % проти 17,0 % в основній групі, p<0,05). Структура когнітивного дефіциту у пацієнтів з захворюваннями серцево-судинної системи характеризувалась вибірковим порушенням мнестичних функцій на тлі відносного порушення загального рівня когнітивного функціонування, уваги і швидкості сенсомоторних реакцій з тенденцією до збереження здатності до узагальнення та абстрагування.

Серед пацієнтів з хворобами дихальної системи зустрічались частіше дисмнестичний і псевдопаралітичний типи деменції (відповідно 79,5 % та 2,6 % проти 75,5 % та 1,9 % в основній групі, p<0,05). У цих пацієнтів спостерігалось порушення загального рівня когнітивного функціонування (за методикою MMSE 12 балів проти 12,4 балів пацієнтів основної групи, p<0,05), уваги, швидкості сенсомоторних реакцій, здатності до узагальнення та абстрагування з тенденцією до відносного збереження мнестичних функцій.

Серед пацієнтів з поєднаними хворобами серцево-судинної та дихальної систем амнестичний (25,0 %) і асемічний (25,0 %) типи деменції зустрічались значно частіше, ніж в загальній групі пацієнтів з соматичними захворюваннями (відповідно 17,0 % та 5,7 %, p<0,05). У пацієнтів з поєднаними захворюваннями серцево-судинної і дихальної систем спостерігалось значне рівномірне порушення всіх когнітивних функцій, а саме загального рівня когнітивного функціонування (за методикою MMSE 10,8 балів проти 12,4 балів пацієнтів основної групи, p<0,05), уваги, швидкості сенсомоторних реакцій, пам'яті, здатності до узагальнення та абстрагування.

Особливостями синдромальної типології деменції у пацієнтів з іншими соматичними хворобами були більша частота дисмнестичного (85,0 %) і псевдопаралітичного (5,0 %) типів деменції та менша частота амнестичного (10,0 %) типу деменції в порівнянні з основною групою пацієнтів (відповідно 75,5 %, 1,9 % та 17,0 %, p<0,05). У пацієнтів з іншими соматичними захворюваннями спостерігалось відносне рівномірне збереження всіх когнітивних функцій.

З урахуванням виявлених особливостей структури когнітивного дефіциту судинної деменції, коморбідної з певними соматичними захворюваннями, на прикладі пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними захворюваннями дихальної системи в комплексному лікуванні даної патології виявилась ефективною когнітивно-поведінкова психотерапія, спрямована на оптимізацію уваги, здатності до узагальнення і абстрагування та корекцію поведінки. Поліпшення когнітивного функціонування в таких пацієнтів на тлі проведення психотерапії виявилось більш значним (поліпшення загального рівня когнітивного функціонування за методикою MMSE складало 32,62 %) відносно пацієнтів, яким психотерапія не проводилась (18,18 %, p<0,05).

Запропонована система лікувально-реабілітаційних заходів в комплексному лікуванні пацієнтів з судинною деменцією та коморбідними соматичними захворюваннями, що включала в себе стандартне медикаментозне лікування (ноотропні, судиннорозширюючі і ін. засоби), а також психотерапевтичні методики, спрямовані на оптимізацію порушених когнітивних функцій, призвела до певної редукції когнітивного дефіциту у таких пацієнтів.

Cписок опублікованих праць за темою дисертації

1. Корж С.В. Особливості судинної деменції у хворих з соматичними розладами / С.В. Корж // Архів психіатрії. - 2006. - Т. 12, № 1-4 (44-47). - С. 95-99.

2. Корж С.В. Особливості судинної деменції у хворих з серцево-судинними хворобами (клініко-психопатологічні аспекти) / С.В. Корж // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2008. - № 1 (13). - С. 78-81.

3. Корж С.В. Комп'ютерно-томографічна візуалізація перенесених інсультів і судинна деменція / С.В. Корж, С.В. Дзіковський // Український вісник психоневрології. - 2008. - Т. 16, № 3 (56). - С. 16-20.

4. Корж С.В. Особливості когнітивного дефіциту судинної деменції у хворих з коморбідними соматичними хворобами: можливі спрямування психотерапії / С.В. Корж // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2009. - № 1 (21). - С. 44-49.

5. Корж С.В. Особливості судинної деменції у хворих з хворобами дихальної системи (клініко-психопатологічні аспекти) / С.В. Корж // Медицинская психология. - 2009. - Т. 4, № 1. - С. 10-14.

6. Корж С.В., Гатін О.Ю., Качинська В.Т. Особливості судинної деменції у хворих з соматичними розладами (клініко-психопатологічний аспект) / С.В. Корж // Хмельницька обласна психіатрична лікарня № 1 1952-2002. Матеріали міжобл. наук.-практ. конф., присвяченої 50-річчю ХОПЛ № 1. - Львів : Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2002. - С. 97-99.

7. Корж С.В. Особливості когнітивного дефіциту судинної деменції у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією / С.В. Корж // Тезисы докладов 4-й Южно-Украинской науч.-практ. конф. «Болезни рожденные прогрессом» (Одесса, 8 апреля 2009 г.). - Одеса: «ИздатИнформ», 2009. - С. 89.

Размещено на Allbest.ru

...