Профілактика прееклампсії у жінок великого промислового міста

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 147 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що займає 28 сторінок друкованого тексту. Робота ілюстрована 25 таблицями і 11 рисунками.

Матеріали та методи дослідження. З метою вивчення нових аспектів патогенезу прееклампсії, розробки заходів корекції та профілактики ускладнень пологів та захворюваності новонароджених, робота проводилася в декілька етапів.

1-й - вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів і преморбідного фону жінок, які сприяють розвитку доклінічних проявів прееклампсії (обстежено 165 жінок з одноплідною вагітністю, в т.ч. - 26 з прееклампсією легкого та середнього ступеню, 57 - з доклінічними проявами, 82 - умовно здорові).

2-й - дослідження впливу соціально-економічних, психологічних та екологічних чинників на частоту прееклампсії (проанкетовано 2 безвідбіркові групи вагітних: 99 мешканок великого промислового м. Запоріжжя з забрудненим екологічним середовищем та 214 - з міста обласного підпорядкування Бердянська).

3-й - проведення клініко-біохімічного обстеження вагітних мешканок м.Запоріжжя і їх новонароджених: 120 - з доклінічними проявами прееклампсії, 48 - з прееклампсією, 56 - без ускладнень вагітності та 44 здорові вагітні і їх новонароджені з м. Бердянська (досліджено активність СДГЛ, стан симпато-адреналової системи, системи ПОЛ - АОЗ, функціонального стану клітинних мембран та ендотоксикозу).

4-й - з'ясування додаткових критеріїв ранньої та об'єктивної діагностики прееклампсії та її доклінічних проявів; розробка діагностичних таблиць для виявлення жінок з доклінічними проявами прееклампсії та з ризиком трансформації доклінічних проявів прееклампсії в клінічні.

5-й - розробка оптимізованого ведення та заходів профілактики ускладнень вагітності, пологів і захворюваності новонароджених, корекція виявлених патогенетичних порушень у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії, які проживають у великому промисловому місті. Для корекції виявлених порушень при доклінічних проявах прееклампсії впродовж 3-х тижнів застосовували кратал, кверцетин з яблучним пектином, ноотропний препарат «Пікамілон», препарат бурштинової кислоти «Янтарин - детокс». Кратал призначали у дозi 1 табл. 2 рази на добу, кверцетин з яблучним пектином - 1 г двічі на добу, янтарин - детокс - 1 капсуля двічі на день, пікамілон - 0,02 г тричі на добу. І група - 33 жінки отримували кратал і кверцетин; ІІ - 33 вагітні приймали кратал, кверцетин і пікамілон; ІІІ - 32 жінки застосовували - кратал, кверцетин і янтарин - детокс, ІV - 57 вагітним застосовували стандартні нагляд і лікування (контрольна група ефективності лікувально-профілактичних заходів). Через 2 тижні від їх початку проводили біохімічні і цитохімічні дослідження та тести М. Люшера та Ч. Спілбергера.

6-й - оцінка ефективності розроблених лікувально-профілактичних методів у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії.

Доклінічні прояви прееклампсії діагностували на основі клінічних та лабораторних даних за Г.М. Савельевой и др. (2001), Венцковским Б.М. и др. (2005), И.С. Сидоровой, Н.А. Никитиной, А.В. Бардачовой (2006).

Активність СДГЛ визначали цитохімічно за методикою Р.П. Нарциссова (1969). Стан процесів ПОЛ оцінювали на основі вивчення тiобарбiтуровоi кислоти активний продукт (ТБК - АП) - в реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою (Э.Н. Коробейникова, 1989) в слині. Про стан антиокислювальних механізмів судили за загальною антиокислювальною активністю слини, яку визначали за Е.Б. Спектор и др. (1984). Для визначення добових змін взаємовідносин системи ПОЛ - АОС слину для дослідження збирали в 6; 12; 18 та 24 години. Катехоламіндепонуюча функція еритроцитів визначалася цитохімічно за методикою А.И. Мандарь, Д.П. Кладиенко (1986). Концентрація середніх молекул, як показник ендотоксикозу, досліджувалась при довжині хвилі 254 нм та 280 нм за методом Н.І. Габріелян, В.І. Ліпатової у модифiкацii С.С. Киреева . и др. (1997). ПЕМ визначали за гемолізом в різних за концентрацією розчинах сечовини, ССЕ - за ступенем поглинання метиленового синього (Д.С. Додхоев, 1998). Для визначення психологічних тенденцій використовували оцінку ситуативної та особистісної тривожності Ч. Спілбергера та короткий варіант проективного кольорового тесту М Люшера (107).

Отримані в результаті обстеження дані були оброблені методом варіаційної статистики (П.Ф. Рокицкий, 1973). Розраховані параметри нормального розподілення: середня арифметична (Х), дисперсія вибірки (), стандартна помилка середньої арифметичної (m). Порівняння середніх арифметичних двох вибірок проводили шляхом вичислення коефіцієнта Ст'юдента і на основі таблиць (П.Ф. Рокицький, 1973) тлумачили про значення їх різниць. Для виявлення структурних зв'язків використовували кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнтів парної кореляції - r. Різницю між даними рахували достовірною при P 0,05. Математичні розрахунки проводили на персональному комп'ютері за допомогою програми “Statistika 6.0». Для розробки діагностичних алгоритмів використовували послідовний статистичний аналіз А. Вальда, адаптований для вирішення клінічних завдань Е.В. Гублером (1978). Математичний аналіз завершували складенням діагностичних таблиць розвитку доклінічних проявів прееклампсії та трансформації їх у клінічні прояви, які дозволяють виявляти прееклампсію у жінок на ранніх стадіях розвитку патології.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз перебігу гестаційного періоду у жінок м. Запоріжжя показав, що ускладнення вагітності частіше відзначаються у жінок не лише з прееклампсією, але й в групі з доклінічними проявами прееклампсії, особливо з хронiчною плацентарною недостатнiстю (ХПН), яка в 1,5 рази частіше зустрічається в групі жінок з доклінічними проявами прееклампсії в порівнянні з контрольною групою (28,1 % проти 18,3%). Для перебігу пологів у жінок з прееклампсією характерні достовірно вищі рівні ускладнень (34,9 % проти 19,5 %) та оперативних втручань (33,7 % проти 17,1 %). Захворюваність новонароджених більша не лише в групі жінок з прееклампсією, але й з доклінічними проявами прееклампсії в порівнянні з контрольною групою (46,2; 24,6 та 14,8 % відповідно). Жінки з прееклампсією та з її доклінічними проявами в 50 % і 36,4 % випадках були незаміжніми, достовірно частіше мали неповну середню освіту (15,3 %) в порівнянні з групою з доклінічними проявами (47,8 %) та контрольною (35,9 %) і в основному працювали робітницями (42,3; 31,8 та 28,6 %, відповідно). Встановлено, що розвитку прееклампсії сприяє наявність профшкідливостей (24,0 % проти 18,9 % в контрольній групі) та частих стресів на роботі (30,8 % проти 23,6 % відповідно), статистично достовірно більш висока частота паління жінкою під час вагітності (13,0 % проти 3,8 % відповідно). У групі жінок з прееклампсією та з доклінічними проявами прееклампсії відзначена достовірно більша частота проживання в гуртожитку або найманому житлі, що свідчить про негативний вплив незадовільних житлових умов на трансформацію доклінічних проявів прееклампсії в прееклампсію. В обох групах жінок відмічено зменшення частоти щоденного вживання м'яса, овочів та фруктів і збільшення - макаронних виробів і картоплі.

В ході дослідження встановлено, що прееклампсія на третину частіше діагностувалася у жінок промислового міста в порівнянні з містом обласного підпорядкування (10,1 % проти 6,9 %), у них частіше відзначались і доклінічні прояви прееклампсії (30,3 % проти 20,8 %). Соматичні та гінекологічні захворювання частіше спостерігались у вагітних основної групи (33,3 % проти 26,9 % та 45,5 % проти 41,5 %). Ускладнення вагітності у перших зустрічались на 12 % частіше, ніж у групі порівняння (84,8 % проти 73,1 %), в 1,4 рази - ХПН (19,2 % проти 26,3 %), в 1,2 рази - анемії (35,4 % проти 43,4 %), в 1,7 рази - загроза переривання вагітності (40,0 % проти 64,7 %). Ускладнення пологів частіше спостерігались у мешканок м. Запоріжжя (19,2 % проти 16,2 %), що призвело до підвищення частоти оперативних втручань в пологах (22,2 % проти 19,2 %) та захворюваності новонароджених (18,2 % проти 14,6 %). Це свідчить, що в умовах великого промислового міста перебіг вагітності та пологів у жінок має значно більше ускладнень, ніж у вагітних, які проживають у місті обласного підпорядкування.

Мешканки промислового міста частіше, ніж у місті обласного підпорядкування, народжують поза шлюбом (32 % проти 20 %), вища вiдносна кiлькiсть жінок відзначає наявність профшкідливостей та частих стресів на роботі (20 % проти 13 % та 24 проти 17 %), майже вдвічі більша частка жінок, які палять під час вагітності (7 % проти 4 %), в 3 рази частіше відзначається несприятливий психогенний клімат в сім'ї (3 % проти 1 %). Жінки основної групи зазначали, що матеріальний стан сімей у них кращий, ніж у групі порівняння (доход на одного члена сім'ї вище середнього мають 66 % сімей проти 56 %), що позначається на якості їх харчування. Отже, за умов проживання у великому промисловому центрі на вагітних більше впливають як чинники, що призводять до розвитку прееклампсії, так і ті, що запобігають їй. Враховуючи вищу частоту прееклампсії у мешканок великого промислового міста можна стверджувати, що переважають негативні чинники розвитку цього ускладнення. Встановлено, що у мешканок м. Запоріжжя як при фізіологічному перебігу вагітності, так і при доклінічних проявах прееклампсії вищі інтенсивність тривоги, фізичне виснаження, менша стресостійкість, ніж у жінок м. Бердянська, що свідчить про порушення їх психогенного стану і диктує необхідність корекції виявлених порушень. прееклампсія вагітність доклінічний жінка

Таким чином, розвиток доклінічних проявів прееклампсії призводить до збільшення частоти ускладнень та оперативних втручань в пологах та збільшує захворюваність новонароджених. Розвитку доклінічних проявів прееклампсії сприяють чисельні соціально - економічні, екологічні та психогенні чинники, які погіршують загальний стан жінки і сприяють зростанню частки ускладнень вагітності. Важливим фактором ризику розвитку доклінічних та клінічних проявів прееклампсії є проживання в умовах великого промислового міста, а їх мешканки складати групу ризику за розвитком прееклампсії, яким необхідно проводити лікувально - профілактичні заходи.

При аналізі результатів клініко - біохімічних досліджень встановлено, що у жінок з прееклампсією відзначається статистично достовірне зниження активності СДГЛ, в порівнянні зі здоровими вагітними, наявна статистично достовірна різниця між результатами, отриманими в групах з клінічними та доклінічними проявами прееклампсії (Р < 0,05). У вагітних промислового міста, в порівнянні з мешканками міста обласного підпорядкування, відзначається як підвищення активності системи ПОЛ, так і системи АОЗ. У вагітних з доклінічними проявами прееклампсії має місце перевага активації системи ПОЛ над загальною антиокислювальноi активностi АОС, у жінок з прееклампсією спостерігається зменшення загальної (АОА), що свідчить про її виснаження, причому різко знижується коефіцієнт АОЗ. При визначенні взаємовідносини в системі ПОЛ - АОС впродовж доби встановлено, що у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії, на відміну від здорових вагітних, відзначається порушення добового ритму динаміки загальної АОА - максимальні значення якої спостерігаються у денний час, при подальшому збільшенні концентрації ТБК - АП продуктів у вечірній час відбувається парадоксальне зменшення загальної АОА, що свідчить про виснаження системи АОС. У жінок з прееклампсією крива змін загальної АОА втрачає фізіологічний синусоїдальний добовий ритм. Таким чином, порушення в системі ПОЛ - АОС спостерігаються не лише у жінок з прееклампсією, але й з її доклінічними проявами. При збільшенні навантаження ці порушення можуть набувати некомпенсованого характеру з розвитком патохімічних реакцій та трансформацією процесу в прееклампсію. Зміни в системі ПОЛ - АОС у жінок, які проживають в умовах великого промислового міста, в порівнянні з мешканками міста обласного підпорядкування, свідчать про наявність у них патохімічних змін аналогічних у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії.

У мешканок великого промислового центру, в порівнянні з контрольною групою, має місце напруження катехоламіндепонуючої функції еритроцитів, а при наявності доклінічних проявів та прееклампсії спостерігаються більш виражені зміни, що свідчить про наявність у них хронічного стресу.

У жінок з доклінічними проявами прееклампсії відмічається зменшення проникнiстi еритроцитарних мембран (ПЕМ) з 54,8 до 45,6 у 4 пробі, а при прееклампсії вони мають статистично достовірно більшу різницю (Р < 0,05), збільшується концентрація середніх молекул (середні молекули 1 з 0,348 до 0,400 у.о.; середні молекули 2 з 0,154 до 0,193 у.о.) та сорбційна спроможність еритроцитів (з 34,8 до 40,4 %). При прееклампсії спостерігаються ще суттєвіші зміни.

Наявність достовірних змін показників гомеостазу у жінок з доклінічними та клінічними проявами прееклампсії дозволило розглянути можливість їх застосування в якості додаткових критеріїв для більш ранньої та об'єктивнішої діагностики цих станів. Для цього були відібрані найбільш інформативні ознаки з діагностичними коефіцієнтами та розроблено діагностичний алгоритм вірогідної трансформації доклінічних проявів прееклампсії в прееклампсію (табл.1 та 2). При сумі діагностичних коефіцієнтів у вагітної жінки більше 13 діагноз доклінічних проявів прееклампсії або їх трансформацію в прееклампсію можна встановлювати з похибкою менше 5 %. При алгебраїчній сумі діагностичних коефіцієнтів менше мiнус 13 діагноз доклінічних проявів прееклампсії або їх трансформацію в прееклампсію є маловірогідним з похибкою менше 5 %. При алгебраїчній сумі діагностичних коефіцієнтів від мiнус 13 до + 13 необхідно продовжити діагностичний пошук.

Вищенаведене говорить про те, що жінки з доклінічними проявами прееклампсії потребують проведення лікувально - профілактичних заходів, направлених на корекцію виявлених патологічних змін. Особливої уваги слід надавати мешканкам великих промислових міст, у яких під впливом чисельних чинників середовища великого промислового міста відзначаються зміни, аналогічні змінам у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії.

Отримані результати показали, що через 2 тижні від початку лікування, коли більшість клінічних проявів була відсутньою, у жінок з доклінічними проявами прееклампсії в усіх групах, за винятком вагітних, які отримували додатково кратал і кверцетин в поєднанні з препаратом бурштинової кислоти, не відбувається нормалізації цього показника. Це свідчить, що додаткове введення препарату бурштинової кислоти призводить до розблокування обміну речовин в циклі Кребса та нормалізації енергетичного обміну в мітохондріях клітин і обґрунтовує доцільність додаткового призначення препарату бурштинової кислоти в комплексі лікувально - профілактичних заходів у жінок з доклінічними проявами прееклампсії.

Аналізуючи показники системи ПОЛ - АОС було встановлено, що концентрація ТБК - АП продуктів впродовж двотижневого курсу лікування в усіх групах жінок зменшувалась. Але в групі вагітних, які отримували стандартне лікування, на відміну від інших груп, зниження залишалось статистично достовірно більш високим, ніж у здорових (Р < 0,05). Криві добової динаміки рівня ТБК - АП продуктів у жінок, які додатково отримували кратал, кверцетин, пікамілон або янтарин - детокс мали вигляд синусоїди, як і в групі здорових вагітних. В групі жінок, які отримували стандартне лікування, крива була піднята за рахунок результатів, отриманих у вранішні та нічні години. Загальна АОА у жінок, які отримували запропоновані схеми лікувально - профілактичних заходів, недостовірно збільшувалась, тоді як в групі зі стандартним лікуванням була статистично достовірно нижчою, ніж у здорових вагітних (Р < 0,05). Криві добової динаміки загальної АОА через два тижні від початку лікування в групах жінок, які отримували кратал, кверцетин, пікамілон чи препарат бурштинової кислоти набували форми синусоїд, наближених до кривих у здорових, тоді як у групі з стандартним лікуванням, синусоїда мала пік в денні години та знижувалась у вечірній час в порівняні з результатами інших груп. Це свідчить про виснаженість АОЗ у жінок з доклінічними проявами прееклампсії через 2 тижні від початку стандартного лікування. Коефіцієнт АОЗ у жінок, які отримували стандартну терапію на фоні покращення клінічної картини, не змінювався і залишався статистично достовірно нижчим, ніж у здорових (Р < 0,05). Додаткове призначення краталу, кверцетину, пікамілону чи препарату бурштинової кислоти дозволяло підвищувати значення коефіцієнту АОЗ до значень, отриманих у здорових. Розглядаючи добову динаміку коефіцієнта АОЗ встановлено, що в групах вагітних, які отримували запропоновані схеми лікування, відбувалось наближення кривих до значень, отриманих у здорових. У жінок, які отримували стандартне лікування, крива залишалась зниженою впродовж всієї доби. Це свідчить, що застосування стандартних підходів до ведення вагітних з доклінічними проявами прееклампсії в умовах великого промислового міста, не дивлячись на зменшення патологічних клінічних проявів, не призводить до нормалізації роботи системи ПОЛ - АОС впродовж двох тижнів.

При вивченні катехоламіндепонуючої функції еритроцитів встановлено, що у жінок усіх груп результати наближались до даних, отриманих у групі з фізіологічним перебігом вагітності, але статистично достовірно найкращі результати отримані в групі, де вагітні додатково отримували кратал, кверцетин в поєднанні з пікамілоном (Р < 0,05). Аналогічні результати отримані при аналізі даних ситуативної тривожності Спілбергера та проективного тесту Люшера. При стандартному підході до ведення вагітних з доклінічними проявами прееклампсії чи застосуванні лише краталу і кверцетину через два тижні у жінок залишається статистично достовірна збільшена тривожність (Р < 0,05). При додатковому застосуванні краталу, кверцетину і пікамілону або бурштинової кислоти показник інтенсивності тривожності впродовж лікування суттєво знижувався і через два тижні не мав статистично достовірної різниці в порівнянні з групою жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Найменшу тривожність мали жінки з групи, яка додатково отримувала кратал, кверцетин в поєднанні з пікамілоном, що вказує на нормалізацію психічного стану жінок. Таким чином, додаткове застосування ноотропного препарату «Пікамілон» жінкам з доклінічними проявами прееклампсії дозволяє впродовж 2 тижнів, вірогідно, за рахунок нормалізації обміну речовин в центральній нервовій системі повністю відновити порушений психічний статус і свідчить про доцільність застосування ноотропних препаратів в комплексі лікувально-профілактичних заходів у жінок з доклінічними проявами прееклампсії.

Результати вивчення ПЕМ у вагітних показали, що стандартне ведення жінок з доклінічними проявами прееклампсії впродовж двох тижнів не дає можливості нормалізувати порушену ПЕМ. В групі жінок, які додатково отримували кратал і кверцетин з яблучним пектином, відбувалося достовірне покращення ПЕМ, проте воно залишалось статистично достовірно гіршим, ніж при фізіологічному перебігу вагітності. В групі вагітних, які додатково отримували кратал, кверцетин з яблучним пектином та бурштинову кислоту, спостерігалась повна нормалізація ПЕМ, що обґрунтовує доцільність призначення бурштинової кислоти в поєднанні з краталом і кверцетином з яблучним пектином в комплекс лікування жінок з доклінічними проявами прееклампсії.

У жінок після проведення лікувально - профілактичних заходів значно зменшувалась концентрація середніх молекул в сироватці крові та була нижчою ССЕ. Застосування стандартного підходу до ведення вагітних з доклінічними проявами прееклампсії не дозволяло впродовж 2 тижнів достовірно зменшити прояви ендотоксикозу, а для нормалізації проявів ендотоксикозу у жінок з доклінічними проявами прееклампсії достатньо призначення лише краталу та кверцетину з яблучним пектином.

Таким чином, проведені лабораторні, психологічні дослідження та аналіз отриманих результатів показав, що стандартне ведення жінок з доклінічними проявами прееклампсії поряд з покращенням клінічної картини не дозволяє впродовж двох тижнів нормалізувати виявлені патогенетичні зміни на біохімічному, субклітинному та клітинному рівнях, нормалізувати психічний стан. Це можливо досягти лише за рахунок додаткового призначення краталу, кверцетину з яблучним пектином, пікамілону, бурштинової кислоти, які впливають на різні патогенетичні ланки та дозволяють нормалізувати не лише клінічні, але й лабораторні та психологічні показники.

Динамічне клінічне спостереження показало, що в групах жінок, яким застосовувались запропоновані схеми лікування, було менше ускладнень вагітності, ХПН, анемій, загрози переривання вагітності та, що особливо важливо, прееклампсії (рис. 1). Найменша частка ускладнень, в тому числі прееклампсії, відзначалась в групах вагітних, які додатково отримували не лише кратал та кверцетин з яблучним пектином, а ще й пікамілон чи бурштинову кислоту, що, безперечно, вплинуло і на зменшення відсотку ускладнень в пологах та оперативних втручань. В цих групах відзначалось і зменшення частоти захворюваності новонароджених, особливо уражень нервової системи. Зниження відносноi кiлькостi ускладнень в пологах у групі жінок з доклінічними проявами прееклампсії і лише додатковим призначенням краталу та кверцетину з яблучним пектином, було значно меншим, ніж в групах, які отримували ще й пікамілон чи бурштинову кислоту. Це переконливо доводить доцільність додаткового призначення жінкам з доклінічними проявами прееклампсії краталу, кверцетину з яблучним пектином в поєднанні з пікамілоном чи бурштиновою кислотою.

Таким чином, наведені результати обгрунтовують недостатність стандартних підходів до ведення вагітних з доклінічними проявами прееклампсії. Застосування розроблених лікувально - профілактичних схем з включенням краталу, кверцетину з яблучним пектином в поєднанні з пікамілоном чи бурштиновою кислотою дозволяють нормалізувати виявлені патогенетичні зміни гомеостазу, психічного стану жінки, що дозволяє зменшити частоту ускладнень вагітності та пологів і покращити стан здоров'я новонароджених у жінок з доклінічними проявами прееклампсії.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукової задачі профілактики прееклампсії на основі поглибленого вивчення нових ланок патогенезу з оптимізацією методів ранньої діагностики на етапі доклінічних проявів прееклампсії, удосконалення прогнозування та профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти прееклампсії, ускладнень вагітності та пологів у жінок великого промислового міста.

1. У жінок з доклінічними проявами прееклампсії частіше, ніж у здорових, спостерігаються ускладнення вагітності (91,2 % проти 81,7 %), плацентарна недостатність (28,1 % проти 18,3 %), ускладнення пологів (36,3 % проти 19,5%), захворюваність новонароджених (24,6 % проти 14,8 %), достовірно вища частка уражень нервової системи новонароджених (14,0 % проти 3,7 %).

2. Одними з провідних чинників розвитку доклінічних проявів прееклампсії у вагітних великого промислового міста є відсутність шлюбу (32,4 % проти 20,3%), часті стреси на роботі (24,3 % проти 13,6 %), профшкідливості (20,4% проти 13,2 %), паління під час вагітності (7,0 % проти 3,8 %, відповідно), незбалансоване харчування. У мешканок промислового міста частіше, ніж у жінок, які проживають у місті середньої величини, зустрічаються соматичні (33,3 % проти 26,9 %) та гінекологічні захворювання (45,5 % проти 41,5 %), на 12 % частіше - ускладнення вагітності, в 1,4 рази - хронiчноi плацентарноi недостатнiстi, в 1,2 рази - анемії, в 1,7 рази - загроза переривання вагітності, прееклампсії - в 1,46 рази та вища захворюваність новонароджених (18,2 % проти 14,6 %).

3. Зміни гомеостазу у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії характеризуються зниженням активності сукцинатдегідрогенази еритроцитів (з 26,6 до 24,2 брилок), проникності еритроцитарних мембран (з 54,8 до 45,6 у 4-ій пробі), підвищенням активності перекисного окислення ліпідів (з 2,97 до 3,3 нмоль/л тіобарбітурової кислоти активних продуктів), концентрації середніх молекул (середні молекули 1 з 0,348 до 0,400 у.о.; середні молекули 2 з 0,154 до 0,193 у.о.) та сорбційної спроможності еритроцитів (з 34,8 до 40,4 %). У вагітних з доклінічними проявами прееклампсії порушений добовий ритм функціонування системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту з виснаженням останнього у вечірні години.

4. У вагітних жінок - мешканок великого промислового міста, в порівнянні з контрольною групою, спостерігається напруження катехоламіндепонуючої функції еритроцитів, підвищена ситуативна та особистісна тривожність на фоні виснаження стресостійкості, особливо за наявністю доклінічних проявів прееклампсії.

5. На підставі отриманих змін гомеостазу у вагітних жінок розроблено алгоритми ранньої діагностики доклінічних проявів прееклампсії та їх трансформації в прееклампсію, відносний ризик розвитку якої зростає при зменшенні активності сукцинатдегідрогенази еритроцитів до 23 і менше брилок, загальної антиокислювальної активності - до 65 % і менше, кількості еритроцитів, що містять більше 10 брилок катехоламінів - до 41 %, рівню середніх молекул - більше 42 у.о., підвищення сорбційної спроможності еритроцитів понад 43 %. Передбачувана похибка у 5 % надає можливість проводити діагностику доклінічних проявів прееклампсії.

6. Проведення профілактичних заходів у вагітних мешканок промислового міста на етапі доклінічних проявів прееклампсії з застосуванням краталу, кверцетину з яблучним пектином та ноотропного препарату або препарату бурштинової кислоти дозволяє не лише нормалізувати порушені показники гомеостазу, але й знизити частоту хронічної плацентарної недостатності на 34,2 %, прееклампсії - на 32,1 %, ускладнень пологів - на 30,5%, оперативних втручань в пологах - на 41,3 %, кесаревого розтину - на 24,8 %, захворюваності новонароджених - на 49,1 %.

Практичні рекомендації

1. При діагностиці доклінічних проявів прееклампсії у жінок необхідно враховувати вплив соціально - економічних, екологічних, побутових та психогенних чинників.

2. Для підвищення якості ранньої діагностики прееклампсії на етапі доклінічних проявів та їх можливої трансформації в прееклампсію вагітним жінкам групи ризику в умовах жіночої консультації необхідно застосовувати розроблені нами алгоритми.

3. З метою профілактики порушень гомеостазу та запобігання розвитку ускладнень вагітності, прееклампсії, пологів, порушень стану здоров'я новонароджених вагітним з доклінічними проявами прееклампсії необхідно застосовувати кратал у дозi 1 табл. 2 рази на добу, кверцетин з яблучним пектином - 1 г двічі на добу, янтарин - детокс - 1 капсуля двічі на день, пікамілон - 0,02 г тричі на добу впродовж 3-х тижнів.

Перелік умовних скорочень

АОА - антиокислювальна активність

АОЗ - антиокислювальний захист

АОС - антиокислювальна система

КР - Кесаревий розтин

ПЕМ - проникність еритроцитарних мембран

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

СДГЛ - сукцинатдегідрогеназа лімфоцитів

ССЕ - сорбційна спроможність еритроцитів

ТБК - АП-тіобарбітурової кислоти активний продукт

ХПН - хронічна плацентарна недостатність

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Головко Г. В. Деякі аспекти патогенезу прегестозу та пізнього гестозу вагітних в умовах великого промислового міста / Г. В. Головко // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 69, кн. 1. - С. 60-64.

2. Нормалізація мікроекологічного статусу вагітних та дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста: шлях до профілактики порушень стану здоровґя дітей раннього віку / [Антипкін Ю. Г., Резніченко Ю. Г., Резніченко Г. І., Головко Г. В.] // Перинатология и педиатрия. - 2005. - № 1/2. - С. 11-14. (Здобувачем було проведено формування груп вагітних, первинна обробка та аналіз отриманих результатів).

3. Лікування вегетативних дисфункцій у юних вагітних - шлях до профілактики перинатальних ускладнень / [Резніченко Г. І., Резніченко Ю. Г., Горох Н. С., Головко Г. В.] // Таврический медико-биологический вестник. - 2005. - № 2. - С. 39-41. (Особистим внеском автора є набір матеріалу, лікування запропонованою методикою, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку).

4. Резніченко Г. І. Порушення процесів гомеостазу у вагітних з пізнім гестозом і прегестозом та шляхи їх корекції / Г. І. Резніченко, Г. В. Головко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - №3. - С. 67-71. (Здобувачем був проведений аналіз літературних джерел, сформувані групи вагітних, проведені лабораторні дослідження, узагальнені отримані результати та висновки).

5. Шляхи мінімізації негативного впливу проживання у великому промисловому місті на стан здоровґя вагітних та новонароджених дітей / [Резніченко Г. І., Резніченко Ю. Г., Шикаєва Ф. В., Головко Г. В.] // Здоровье женщины. - 2006. - №3. - С. 30-42. (Особистим внеском автора є пошук літератури, розробка методів профілактики, аналіз та узагальнення отриманих даних, підготовка до друку).

6. Резніченко Г. І. Сучасні підходи до антенатальної профілактики респіраторного дистрес-синдрому у новонароджених / Г. І. Резніченко, Ю. Г. Резніченко, Г. В. Головко // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К., 2005. - С. 355-358. (Авторм особисто проведено клініко-статистичний аналіз стану новонароджених, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

7. Резніченко Г. І. Патогенетичне обґрунтування застосування пікамілону у вагітних з прегестозом / Г. І. Резніченко, Г. В. Головко // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К., 2006. - С. 568-571. (Автором особисто виконано пошук і аналіз літератури, формування груп, розробка методу лікування, узагальнення, висновки, підготовка до друку).

8. Резніченко Г. І. Доклінічні прояви прееклампсії: норма чи патологія? / Г.І. Резніченко, Г. В. Головко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - № 6. -С. 60-65. (Здобувачем виконаний статистичний аналіз отриманих даних).

Анотація

Головко Г.В. Профілактика прееклампсії у жінок великого промислового міста. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», Київ, 2009.

Проаналізовано наслідки доклінічних проявів прееклампсії на перебіг вагітності, стан новонароджених, вплив соціально-економічних, психогенних та екологічних чинників на розвиток доклінічних проявів прееклампсії у мешканок великого промислового міста. Досліджено активність сукцинатдегідрогенази лімфоцитів, стан ПОЛ - АОС в слині, проникність та сорбційну спроможність еритроцитарних мембран, рівень середніх молекул, катехоламіндепонуючу функцію еритроцитів та психічний стан жінок. Запропоновано критерії прогнозування розвитку доклінічних проявів прееклампсії та прееклампсії у жінок промислового міста. Розроблено та впроваджено в лікарняних закладах удосконалені лікувально - профілактичні заходи при доклінічних проявах прееклампсії.

Ключові слова: вагітність, прееклампсія, доклінічні прояви, велике промислове місто, порушення гомеостазу, лікування, профілактика, прогнозування.

Аннотация

Головко А.В. Профилактика преэклампсии у женщин крупного промышленного города. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01- акушерство и гинекология. - ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины», Киев, 2009.

Работа посвящена решению одной из актуальных задач современного акушерства - снижению частоты преэклампсии, осложнений беременности и родов у женщин промышленного города на стадии доклинических проявлений преэклампсии путем усовершенствований прогнозирования и профилактики с учетом новых звеньев патогенеза.

При анализе последствий доклинических проявлений преэклампсии для матери и плода установлено, что их развитие приводит к увеличению, по сравнению с контрольной группой, частоты осложнений (34,9 % против 19,5 %) и оперативных вмешательств (33,7 % против 17,1 %) в родах, а также увеличивает заболеваемость новорожденных (24,6 % против 14,8 %).

Исследована роль социально-экономических, психогенных и экологических факторов на развитие доклинических проявлений преэклампсии у жительниц крупного промышленного города.

Определены особенности патогенетических нарушений у женщин с доклиническими проявлениями преэклампсии. У них достоверно снижена активность сукцинатдегидрогеназы лимфоцитов, по сравнению со здоровыми беременными, отмечается превалирование активации ПОЛ над общей АОС и нарушение суточного ритма общей АОА, увеличение концентрации средних молекул.

Напряжение катехоламиндепонирующей функции эритроцитов и изменения результатов проективного теста Люшера, ситуативной и личностной тревожности Спилбергера свидетельствует о наличии хронического стресса у женщин с доклиническими проявлениями преэклампсии.

На основании полученных результатов исследования обоснованы и предложены критерии прогнозирования развития на стадии доклинических проявлений преэклампсии или их трансформации в преэклампсию у женщин крупного промышленного города. Разработаны и внедрены в практику здравоохранения усовершенствованные методы лечебно - профилактических мероприятий при доклинических проявлениях преэклампсии, базирующиеся на комплексной оценке выявленных клинико - патогенетических изменений гомеостаза при этой патологии.

Проведение лечебно - профилактических мероприятий у беременных жительниц промышленного города на стадии доклинических проявлений преэклампсии с применением кратала, кверцетина с яблочным пектином и ноотропного препарата или препарата янтарной кислоты позволяет не только нормализовать нарушенные показатели гомеостаза, но и снизить частоту хронической плацентарной недостаточности на 34,2 %, преэклампсии - на 32,1%, осложнений родов - на 30,5 %, оперативных вмешательств в родах - на 41,3 %, кесарева сечения - на 24,8 %, заболеваемости новорожденных на 49,1%.

Ключевые слова: беременность, преэклампсия, доклинические проявления, крупный промышленный город, нарушения гомеостаза, лечение, профилактика, прогнозирование.

Summary

Golovko G.V. Preventive treatment of preeclampsia in women of a big industrial city. - manuscript.

Thesis for competition of a scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.01. - Obstetrics and gynecology. Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the problem of investigation of new pathogenesis' chains, prophylaxis and treatment of preeclampsia in pregnants of a big industrial city. Influence of social, economic, ecological agents on development of preeclampsia in in women of a big industrial city is examined. On the base of lymphocytes' succinatedegidrogenase dynamics investigation importance of cellular energetic exchange impairment during preclinical preeclampsia in pregnants of a big industrial city is demonstrated. Changes of catecholamine deposit function of erythrocytes during preclinical preeclampsia in pregnants of a big industrial city are shown. Changes of women's psychological status during preclinical period of preeclampsia are demonstrated. Impairment of POL- antioxydative system activity, impairment of cellular membrane function during preclinical preeclampsia in pregnants of a big industrial city were investigated. On the base of obtained results improved methods of preclinical preeclampsia features' treatment are substantiated and led into health care practice. These methods are based on the complex examination of clinical and pathogenetic changes of homeostasis during this disease. New criteria of preeclampsia development prognosis at the stage of preclinical display in pregnants of a big industrial city are advised.

Key words: pregnancy, preeclampsia, a big industrial city, prophylaxis, homeostasis impairment, treatment, prognosis, preclinical features.

Размещено на Allbest.ru