Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-методичні підходи до удосконалення системи цін і тарифів на лікарські засоби, що виготовляються аптеками

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний стан забезпечення населення України екстемпоральними ліками, що виготовляються, як правило, комунальними аптеками, є однією з найгостріших соціальних проблем. Незадовільний фінансовий стан комунальної аптечної мережі зумовлений такими факторами, як низький рівень бюджетного фінансування фармацевтичного забезпечення пільгових і безоплатних рецептів амбулаторним та стаціонарним хворим, а також відсутність економічно обґрунтованих цін на ліки аптечного виготовлення, адаптованих не тільки до ринкового сьогодення, але й до реальних витрат на їх виготовлення в окремому місті, регіоні і навіть окремій аптеці. Виробничі витрати при існуючій системі ціноутворення і нерегулярному перегляді тарифів практично не відшкодовуються - кількість аптек, що займаються виготовленням лікарських засобів, зменшується, тому населення деяких районів міст та населених пунктів України залишилось без такого виду лікарської допомоги. З цих позицій значно зростають вимоги до розв'язання існуючих проблем виробничої діяльності аптек, достовірності оцінки потреби споживачів у ліках індивідуального виготовлення, дослідження умов їх виготовлення, оцінки витрат та основних фондів аптеки, що використані у виробничій сфері, а також розробки науково-методичних підходів з визначення їх вартості.

Проблеми ціноутворення розглядались у роботах Пономаренка М.С., Парновського Б.Л., Заліської О.М., Грома О.Л. Аналіз даних літератури показав, що проблемам визначення, зміни і аналізу обсягу витрат виробничої діяльності, а також механізмам їх компенсації через вартість виготовленої продукції присвячені роботи Немченко А.С., Єрко О.К., Чмихало Н.В., Чорнухи В.М., Скулкової Р.С., Звєрєвої Є.С., Левицької І.А., Сипинської О.Ф., Федорова О.О. У результаті проведених досліджень згаданими авторами були розроблені науково-методичні рекомендації з визначення вартості виготовлення і фасування лікарських засобів та виробів медичного призначення. Разом з тим розрахунок тарифів за запропонованою методикою потребує перегляду у зв'язку з реформуванням системи обліку в Україні, введенням Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С) БО), підвищенням складності виготовлення екстемпоральних ліків, необхідністю окремого розрахунку тарифів за виготовлення внутрішньоаптечної заготовки та лікарських засобів за індивідуальними прописами.

Розробка науково-методичних підходів до удосконалення системи цін і тарифів на лікарські засоби, що виготовляються в умовах аптеки, є актуальною у вирішенні питань забезпечення населення України доступними і якісними лікарськими засобами при індивідуальному підході до лікування хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою «Організація фармацевтичної справи, менеджмент і маркетинг у фармації» (номер державної реєстрації 0103U000479) та ПК «Фармація» МОЗ та АМН України.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка наукових та експериментально обґрунтованих науково-методичних підходів до формування цін і тарифів на лікарські засоби, що виготовляються в аптечних закладах.

Реалізація поставленої мети вимагала вирішення таких завдань:

- вивчити соціально-економічні проблеми виготовлення лікарських засобів в умовах аптечних закладів на нинішньому етапі;

- проаналізувати ринкові методи ціноутворення на лікарські засоби, що виготовлені в умовах аптеки;

- дослідити асортимент екстемпоральних лікарських засобів в аптеках, що займаються виготовленням ліків для лікувально-профілактичних закладів і населення;

- провести аналіз загальних витрат виробничих аптек (їх динаміку та структуру), що виготовляють екстемпоральні ліки;

- проаналізувати стан основних виробничих фондів аптеки, що використовуються у виготовленні екстемпоральних ліків;

- розробити науково-методичні підходи до розрахунку тарифів за індивідуальне виготовлення ліків, внутрішньоаптечну заготовку, фасування лікарських засобів і методику розрахунку регіональних тарифів.

Об'єкти дослідження ? система цін і тарифів на екстемпоральні лікарські засоби, що виготовлені за індивідуальними прописами і у вигляді внутрішньоаптечної заготовки в міжлікарняних, лікарняних аптеках та аптеках, що обслуговують населення.

Предмет дослідження ? процес визначення вартості лікарських засобів індивідуального виготовлення, одиниці внутрішньоаптечної заготовки і фасувальних робіт.

Методи дослідження ? при системному вивченні фармацевтичної та економічної діяльності виробничих аптек з метою визначення ступеня впливу основних фінансово-господарських показників і структури виготовлених лікарських засобів на результати їх роботи були використані такі методи системного аналізу: анкетування та аналіз експертних оцінок, безпосередні спостереження, аналіз документів і статистичних даних, зведення і групування, порівняння, економічно-статистичний та кореляційно-регресійний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтовані сучасні підходи до формування системи цін та тарифів на лікарські засоби, що виготовляються аптеками, з метою підвищення фізичної та економічної доступності екстемпоральних ліків.

Уперше розроблені науково-методичні положення з розрахунку тарифів за виготовлення внутрішньоаптечної заготовки, фасування лікарських засобів та виробів медичного призначення аптеками на основі розрахунку середньої суми витрат на одиницю внутрішньоаптечної заготовки згідно з національними Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку, нового Плану рахунків та наказу Міністерства економіки України від 22 травня 2002 р. №145 «Про затвердження складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності».

Доведено залежність суми і рівня виробничих витрат аптек від кількості і складності виготовлених лікарських засобів, основних показників виробничо-господарської діяльності аптечних закладів, складені кореляційно-регресійні рівняння. Визначено коефіцієнти витратомісткості приготування багатокомпонентних лікарських засобів, переглянуто коефіцієнти витратомісткості виготовлення двокомпонентних прописів на усі лікарські форми екстемпорального виготовлення.

Удосконалено методику визначення витрат виробничої діяльності для розрахунку тарифів за виготовлення і фасування лікарських засобів та виробів медичного призначення згідно з національними Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку. Переглянуто методику розрахунку тарифів за індивідуальне виготовлення і фасування лікарських засобів та виробів медичного призначення аптеками з урахуванням технологічних особливостей і складності виготовлення згідно зі статтею Державної Фармакопеї України на екстемпоральні лікарські засоби. Проаналізовано ефективність виробничої діяльності аптек, що обслуговують населення і лікувально-профілактичні заклади, та обґрунтована необхідність розвитку виготовлення лікарських засобів в умовах аптек.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання аптечними закладами, які займаються виготовленням, наукових підходів, методичних рекомендацій та безпосередньо розрахованих тарифів з метою ефективного виготовлення різних екстемпоральних лікарських засобів та покращення фармацевтичного забезпечення амбулаторних та стаціонарних хворих. Підготовлені та погоджені ПК «Фармація» МОЗ та АМН України методичні рекомендації:

«Визначення тарифів за індивідуальне виготовлення і фасування лікарських засобів та виробів медичного призначення аптеками» (2008 р.) знайшли застосування у практичній роботі ДВТП «Волиньфармпостач»: аптек №65, №102, №3, №111, ЦРА №12; Черкаського ОКП «Фармація»: аптек: №198 м. Черкаси, №111 м. Сміла; КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради: аптека №206; Підприємства комунальної власності області «Фармація» м. Миколаїв, ДП ДАК «Ліки України: аптек №6, №9, №12; ОКП «Аптека №97», ОКП «Аптека №110» м. Чернівці; Яготинської ЦРА №20; КП «Луганська обласна фармація»; ДКП «Міжсанаторна аптека» №325 м. Трускавець; КП «Фармація» м. Кривий Ріг; Хмельницької обласної фармацевтичної асоціації: міської комунальної аптеки «Віола», аптеки «Лік-фарм», Ізяславської МЛА, Славутської МЛА №177, Шепетівської аптеки №178, ЦРА №19 м. Дунаївці, ЦРА №140 м. Кам'янець-Подільський, ЦРА №8 м. Ізяслав, ЦРА №16 м. Полонне; Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання (акти впровадження від 18.06.08 р., 05.05.08 р., 10.04.08 р., 29.04.08 р., 11.06.08 р., 08.06.08 р., 01.04.08 р., 20.06.08 р., 25.07.08 р., 01.10.08 р., 07.10.08 р., 15.12.08 р.),

«Методика визначення тарифів за серійне виготовлення і фасування лікарських засобів та виробів медичного призначення аптеками» (2008 р.) знайшла застосування у практичній роботі ДВТП «Волиньфармпостач»: аптек №65, №102; Черкаського ОКП «Фармація»: аптеки №182 м. Черкаси; КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради: аптека №206; Підприємства комунальної власності області «Фармація» м. Миколаїв, ДП ДАК «Ліки України»: аптек №6, №9, №12; ОКП «Аптека №97» м. Чернівці; Яготинської ЦРА №20; КП «Луганська обласна фармація»; ДКП «Міжсанаторна аптека №325» м. Трускавець; Хмельницької обласної фармацевтичної асоціації: міської комунальної аптеки «Віола», аптеки «Лік-фарм», Хмельницької міської комунальною лікарняної аптеки, Ізяславської МЛА, Славутської МЛА №177, Шепетівської аптеки №178; Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання (акти впровадження від 18.06.08 р., 05.05.08 р., 10.04.08 р., 29.04.08 р., 11.06.08 р., 08.06.08 р., 01.04.08 р., 20.06. 08 р., 25.07.08 р., 07.10.08 р., 15. 12. 08 р.), а також у навчальному процесі Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Одеського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Буковинського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (акти впровадження від 27.03.08 р., 17.04.08 р., 14.05.08 р., 13.06.08 р., 15.09.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором вивчено і проаналізовано дані наукової літератури щодо питань виготовлення та сучасних підходів до визначення вартості лікарських засобів, що виготовлені в умовах аптеки; проведено аналіз теоретичних підходів до здійснення ефективної виробничої діяльності в умовах міжлікарняних, лікарняних аптек та аптек, що обслуговують населення. Проведено експериментальну роботу за темою дисертації: проаналізовано вітчизняний ринок ін'єкційних розчинів, екстемпоральних лікарських засобів; організовано та здійснено анкетування науковців, провізорів та фармацевтів з питань ціноутворення на екстемпоральні ліки; досліджено вплив величини витрат виробництва на вартість екстемпоральних ліків; доведено залежність величини тарифу від складності виготовлених лікарських форм, удосконалено методичні підходи до розрахунку вартості лікарських засобів, які виготовляються в аптечних закладах за індивідувальними прописами та у вигляді внутрішньоаптечної заготовки і фасовки, на основі статистичних, облікових даних аптек з використанням сучасних наукових методів дослідження; проведено математико-економічне моделювання одержаних результатів.

Основний зміст роботи

аптека ліки екстемпоральний тариф

Оцінка сучасного стану виготовлення екстемпоральних ліків та визначення їх вартості (огляд літератури)

На основі вивчення джерел наукової літератури проаналізовано сучасний стан та проблеми виготовлення екстемпоральних лікарських засобів (ЕЛЗ) в умовах аптеки, у т. ч. визначення їх вартості.

Проведено аналіз концептуальних підходів до ціноутворення на ліки індивідуального виготовлення. Показано, що у виробничих аптеках є можливість зберігати класичні традиції індивідуального підходу до лікування і покращити забезпечення населення якісними лікарськими засобами (ЛЗ) при вирішенні питань уніфікації рецептури, дотримання умов виготовлення і підтвердження якості ЕЛЗ, ведення окремого обліку витрат виробничої і торговельної діяльності, удосконалення технологічного процесу, скорочення ручної праці, використання засобів малої механізації. Встановлено, що раціональним є не тільки збереження, а й розвиток виробничої діяльності в аптеках згідно з діючими нормами щодо кількості населення і лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), які обслуговуються, впровадження стандартів Належної аптечної практики (GPP). Доведено, що на даному етапі важливо зберегти виготовлення ліків за індивідуальними прописами та вимогами ЛПЗ, оскільки є потреба в складних, нестійких при тривалому зберіганні, нерентабельних для масового виробництва, але життєво необхідних для певного контингенту хворих ЛЗ, з урахуванням вимог ЄС щодо обов'язковості виготовлення екстемпоральних ліків.

Обґрунтування загальної методики досліджень. Об'єкти і методи досліджень

Обґрунтовано вибір загальної методики та методів досліджень, визначені і охарактеризовані об'єкти досліджень. Охарактеризовано методи оцінки достовірності результатів експериментальних досліджень. Обґрунтовано вибір об'єкта досліджень, яким є система цін і тарифів на екстемпоральні лікарські засоби, що виготовлені за індивідуальними прописами і у вигляді внутрішньоаптечної заготовки в міжлікарняних (МЛА), лікарняних аптеках (ЛА) та аптеках, що обслуговують населення. Аргументами вибору об'єкта дослідження стало значне загострення проблеми фізичної доступності екстемпоральних ліків для населення. Попит на ЕЛЗ зумовлений можливістю вибору лікарем індивідуального складу і дозування ліків з урахуванням віку, маси, супутніх захворювань пацієнта; невеликим проміжком часу між призначенням, виготовленням та застосуванням, відсутністю консервантів; більш низькою вартістю; можливістю оперативного забезпечення ЕЛЗ в екстремальних ситуаціях; мінімізацією можливих помилок лікаря. Щоб обґрунтувати перехід до окремого розрахунку тарифів за індивідуальне та серійне виготовлення ліків, ми звернулись до аналізу їх співвідношення у аптеках.

Для аналізу асортименту екстемпоральних ліків, витрат та інших показників виробничо-господарської діяльності, нами була сформована і статистично обґрунтована достатня вибірка аптек з різних регіонів України: Луганської, Миколаївської, Волинської, Черкаської, Рівненської, Запорізької, Хмельницької, Чернігівської, Чернівецької, Тернопільської областей та міста Києва з різною питомою вагою вартості ЕЛЗ у загальному товарообігу аптеки.

Вивчення асортименту та обсягів виробництва ЕЛЗ за 2003-2008 рр. проводили шляхом суцільного відбору рецептури, окрім того, застосовували вибірковий метод. У результаті аналізу номенклатури та обсягів виготовлення лікарських засобів в умовах аптек у 2003 2008 рр. встановлено, що питома вага кількості ЕЛЗ у загальній рецептурі аптек, що обслуговують населення, становить у середньому 1,7%, МЛА та ЛА 24,54%. Загальна номенклатура прописів ЕЛЗ в аптеках налічує близько 300 найменувань, з них найбільш вживаних до 50 в аптеках, що обслуговують населення, і до 170 в МЛА та ЛА. Проведений аналіз структури ЕЛЗ свідчить, що у рецептурі аптек, які обслуговують населення, переважають багатокомпонентні лікарські форми, а в умовах лікарняних аптек - дво-чотирьох компонентні прописи. Доведено підвищення складності технології виготовлення ЛЗ та необхідність перегляду коефіцієнтів витратомісткості екстемпоральних ліків. Аптечне виготовлення лікарських форм, виходячи з їх високої трудо - та витратомісткості і неповного відшкодування витрат на їх виробництво, нерентабельне через недосконалість обліку витрат виробництва в аптеках та нерегулярність перегляду тарифів. У зв'язку з тим, що виробничі аптеки займаються виготовленням і реалізацією ліків як готових, так і виготовлених в умовах аптеки, для більш точного розрахунку вартості ЕЛЗ нами були використані непрямі методи калькуляції з застосуванням коефіцієнтів витратомісткості за лікарськими засобами та основними технологічними операціями. З метою підвищення якості планування витрат нами був використаний системний підхід до аналізу і прогнозування витрат виробництва ліків як складової частини витрат аптеки в цілому. Розроблена нами методика виділення витрат виробництва екстемпоральних ліків із загальних витрат аптеки базується на розрахунково-розподільному методі. Методика визначення витрат виробничої діяльності, яка застосовується для розрахунку тарифів за індивідуальне виготовлення та виготовлення ліків у вигляді внутрішньоаптечної заготовки (ВАЗ) і фасування лікарських засобів та виробів медичного призначення (ВМП) передбачає віднесення до витрат виробництва із загальних витрат аптеки тих, що повністю відносяться до виробничої діяльності і входять до їх собівартості (прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, інші прямі витрати), а також змінних та постійних розподілених загальновиробничих витрат (адміністративні витрати, витрати на збут, операційні та інші витрати) за кожною статтею витрат виробництва і обігу окремо згідно з національними П(С) БО, новим Планом рахунків та наказом Міністерства економіки України від 22 травня 2002 р. №145 «Про затвердження складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності». Розподіл вищезгаданих витрат здійснюється з урахуванням витратомісткості як комплексного показника, що відображає трудомісткість (технологічну, часову, фізичну) за нормами часу на виконання робіт і матеріаломісткість.

При розробці методичних рекомендацій з визначення вартості ЕЛЗ нами враховувались такі критерії: кількість, вид, складність екстемпоральних ліків та основні показники виробничо-господарської діяльності аптечних закладів. Виявлені за допомогою статистичного і логічного аналізів основні фактори, що впливають на виробничі витрати аптек, стали основою для розробки кореляційно-регресійних моделей. Необхідні розрахунки було проведено за допомогою програми статистичного аналізу Statistica v 6.0.

Дослідження умов виготовлення екстемпоральних ліків в аптеках, що обслуговують населення

Наведені результати експериментальних досліджень амбулаторної рецептури і фасувальних робіт з визначенням витрат виробництва та ефективності використання основних фондів аптек, що зайняті у виготовленні ЕЛЗ на прикладі вибірки аптек м. Києва, Луганської та Миколаївської областей. На основі проведеного дослідження асортименту ЕЛЗ встановлено, що в аптеках за зміну виготовляється 10 45 ЕЛЗ, у 57% аптек цей показник дорівнює 80 90 лікарських засобів. При цьому внутрішньоаптечна заготовка займає 26,4% у Миколаївській області, 30,8% - у місті Києві, 33,3% - у Луганській області, а індивідуальне виготовлення відповідно - 73,6%, 69,2% і 66,7%. Доведена необхідність окремого розрахунку тарифів на виготовлення індивідуальних ліків та внутрішньоаптечної заготовки.

З метою визначення впливу кількості і виду виготовлених лікарських форм (X₁,…, X₉₎ на виробничі витрати аптеки (У) було проведено кореляційно-регресійний аналіз експериментальних досліджень.

За результатами регресійного аналізу розроблено рівняння лінійної регресії, яке показує вплив кожного з дев'яти параметрів на виробничі витрати:

У = 76,5881 - 3,2601X₁+ 21,6827Х₂ + 67,4724X₃ - 7,2119X₄ - 4,1785X₅ +

+ 6,9074Х₆ + 6,6163Х₇ - 6,49Х₈ + 29,9623Х₉,

де X₁ - розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування;

X₂ - настої і відвари (індивідуального виготовлення); X₃ - емульсії, суспензії (індивідуального виготовлення); X₄ - порошки дозовані №10; X₅ - порошки недозовані; X₆ - мазі, пасти, супозиторії; X₇ - розчини для ін'єкцій (серійного виготовлення); X₈ - очні краплі і мазі; X₉ - олії стерильні (індивідуального виготовлення).

Проаналізувавши останнє рівняння можемо зробити висновок, що (в умовах проведеного дослідження) при збільшенні показників X₁, X₄, X₅, X₈ виробничі витрати аптеки зменшуватимуться, і навпаки, при зменшенні X₂, X₃, X₆, X₇, X₉ виробничі витрати аптеки будуть збільшуватися.

За результатами кореляційного аналізу були розраховані коефіцієнти (r_y/xi) кореляції між виробничими витратами аптеки та обраними для дослідження лікарськими формами:

Результати свідчать, що найбільш істотний вплив на результативну ознаку (У) - суму витрат виробництва екстемпоральних ліків мають наступні факторні ознаки: X₆ - кількість мазей, паст, супозиторіїв, Х₁ - кількість розчинів для внутрішнього і зовнішнього застосування, Х₇ - кількість розчинів для ін'єкцій (серійного виготовлення), з показниками лінійної кореляції: r_у/х6 = 0,9799, r_у/х1 = 0,9788, r_у/х7 = 0,977.

На основі проведеного дослідження номенклатури екстемпоральних засобів аптек, які обслуговують населення, доведено, що найбільшу питому вагу у Миколаївській області займають рідкі лікарські засоби для зовнішнього і внутрішнього застосування - 65,3%, порошки дозовані - 14,1% і м'які лікарські засоби - 11%; у Луганській області - рідкі лікарські засоби - 43%, стерильні розчини для зовнішнього застосування - 24%, м'які лікарські засоби - 15,5%; в місті Києві - рідкі - 48,5%, м'які - 20,1% та очні лікарські форми - 17,5%. Встановлено, що в рецептурі аптек, які обслуговують населення переважає виготовлення рідких лікарських засобів для зовнішнього і внутрішнього застосування (до 65,3%) та м'яких лікарських засобів (до 20,1%).

З метою визначення впливу основних показників виробничо-господарської діяльності аптек на рівень витрат виробництва та аналізу ефективності виробничої діяльності, наступним етапом наших досліджень став аналіз витрат аптек м. Києва, Луганської та Миколаївської областей.

При дослідженні витрат аптеки за 2003-2008 рр. виявлено, що на збільшення цін і тарифів за виготовлення ЕЛЗ впливає ріст видатків на електроенергію, водопостачання, орендну та заробітну плату, відрахування на амортизацію і поточний ремонт основних засобів, витрати на опалення.

Аналіз стану основних виробничих фондів аптек, які обслуговують населення, показав, що основна частина обладнання (близько 60%) введена в експлуатацію більше 15 років тому; 33% - 5 15 років; і лише 7% менше 5 років. Для оцінки ефективності використання загальної та виробничої площ нами було розраховано навантаження на 1 м² аптек, що обслуговують населення. За даними проведених досліджень доведено, що за 2003 ? 2008 рр. навантаження з реалізації ЛЗ на 1 м² збільшилось при майже незмінній загальній площі у всіх аптеках, також збільшилося виготовлення лікарських форм на 1 м² виробничої площі.

Згідно з ліцензійними умовами мінімальна площа аптеки, що займається реалізацією ГЛЗ, має становити не менш 50 м², площа аптек, що займаються виготовленням нестерильних ЛЗ, за Державними будівельними нормами - 150 - 190 м², а стерильних ліків - 250 м². Площа досліджуваних аптек, що займаються виготовленням ліків становить від 300 до 1105 м^2.

При цьому, подальше підвищення доступності лікарської допомоги вимагає певної фінансової підтримки з боку держави у першу чергу тих аптек, які виконують виробничі функції з індивідуального виготовлення ліків.

Представлені дослідження використані нами при розробці методичних рекомендацій з визначення вартості ЕЛЗ та фасувальних робіт.

Оцінка стану виготовлення екстемпоральних ліків в лікарняних та міжлікарняних аптеках

Проведено аналіз рецептури МЛА і ЛА з визначенням витрат на її виготовлення та аналізом стану і ефективності використання основних виробничих фондів цих аптек. Для аналізу витрат та інших показників виробничо-господарської діяльності, була сформована і статистично обґрунтована достатня вибірка МЛА і ЛА з різних регіонів України: Луганської, Миколаївської та Черкаської областей. За останні роки об'єми аптечного виготовлення і число виробничих аптек в Україні скоротилися в кілька разів: в 2003 році 18,9% аптек мали рецептурно-виробничі відділи, а в 2008 їх частка скоротилась до 6,97%. Також стрімко скорочується кількість аптек, що займаються виготовленням асептичних та стерильних ЛЗ: якщо в 2003 році їх налічувалось 7,6% від загальної кількості аптек, то в 2008 їх кількість скоротилась до 1,47%. При цьому такі зміни практично не є закономірними і відбуваються стихійно. Як показав аналіз, в аптеках, що обслуговують населення України, у виготовленні ліків зайнято в середньому 16,1% співробітників, з них 5 - 7% - у виготовленні внутрішньоаптечної заготовки, в МЛА і ЛА відповідно - 35% і 50%.

Нами проведено аналіз номенклатури ліків, що виготовляють у МЛА і ЛА, який свідчить, що у прописах екстемпоральних ліків переважає виготовлення рідких лікарських засобів для парентерального та зовнішнього застосування стерильних (до 62%), рідких лікарських засобів для зовнішнього і внутрішнього застосування (24,4%), і порошків для внутрішнього та зовнішнього застосування (7,5%), а в аптеках, що обслуговують дитячі ЛПЗ, рідких лікарських засобів для парентерального та зовнішнього застосування стерильних (53,6%), порошків (31,7%) і рідких лікарських засобів (6,5%). Потрібно зазначити, що показники відрізняються залежно від специфіки лікувально-профілактичних закладів.

Аналіз номенклатури стерильних ЛЗ, виготовлених у МЛА і ЛА, показав, що їх загальна кількість становить 101 найменування, з яких 60 лікарських засобів для парентерального застосування (20 з них виготовляються як в умовах аптеки, так і на фармацевтичних підприємствах, 40 стерильних розчинів тільки в умовах аптеки). Доведено, що за досліджуваний період кількість виготовлених стерильних ЛЗ зменшилась у середньому на 30%.

Серед стерильних розчинів, які виготовляються тільки в умовах аптек, переважають розчини калію хлориду 7,5%, новокаїну 1 і 2%, кальцію хлориду 1%, натрію хлориду 10%, фурациліну 0,02%. Встановлено, що стерильні лікарські засоби для зовнішнього застосування: фурациліну 0,02%, етакридину лактату 0,1%, натрію хлориду 10%, дикаїну 1, 2 та 3%, кислоти борної 2 і 3%, димексиду 1, 10 та 20%, водні і спиртові розчини хлоргексидину біглюконату різної концентрації, асептично виготовлені розчини коларголу, протарголу 3%, перманганату калію 0,1%, 5 і 10%, стерильні олії (вазелінова і соняшникова) та гліцерин по 10, 50, 100 і 200 г. виготовляються лише в умовах аптек. Також визначена велика потреба лікувальних закладів у очних краплях аптечного виготовлення, яка хоч і скоротилась за обсягом, але залишилась різноманітною за складом.

Парентеральні розчини, які виготовляються в МЛА і ЛА, використовуються у багатьох лікувальних закладах, але в кількостях, що не є рентабельними для промислового виробництва. Доведено, що ЛПЗ зручно працювати з виробничими аптеками вони замовляють таку кількість екстемпоральних ліків, яка їм необхідна на короткий час.

З метою аналізу оптових цін ПР, вироблених на промислових підприємствах, ми розрахували коефіцієнти ліквідності цін оптових фірм, які у зазначений період були постійно присутні на фармацевтичному ринку України. За даними проведеного аналізу доведено варіацію цін (від 17 до 60%) від середньої вартості ПР залежно від постачальника і виробника, що свідчить про незбалансованість вітчизняного фармацевтичного ринку. Для зниження рівня варіації цін на ЛЗ доведено необхідність зменшення кількості проміжних ланок на шляху препарату від виробника до споживача, удосконалення державного регулювання цін на життєво необхідні лікарські засоби.

З метою вивчення роздрібних цін ПР у скляних контейнерах, були досліджені пропозиції виробників і постачальників фармацевтичної продукції, які представлені у прайс-листах спеціалізованих фармацевтичних видань («Провізор», щотижневик «Аптека») та вимогах ЛПЗ: розчинів натрію хлориду 0,9%, глюкози 5%, глюкози 10%, Рінгера, новокаїну 0,25% і 0,5%, «Трисоль» по 200 і 400 мл, кислоти амінокапронової 5% по 100 мл, натрію гідрокарбонату 4% по 100 і 200 мл, що виготовляють як на промислових підприємствах, так і в умовах аптек. При цьому виявлено, що ціна ПР виготовленого аптекою нижча за ціну промислового виробництва на 20 50%.

З метою визначення впливу витрат на величину тарифу за виготовлення ЕЛЗ, нами був проведений аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності аптек (табл. 1).

Таблиця 1. Середні показники виробничо-господарської діяльності між лікарняних і лікарняних аптек за 2005 ? 2006 рр.

Як свідчать дані проведених досліджень, тарифи за виготовлення ЛЗ за індивідуальними прописами та одиниці внутрішньоаптечної заготовки у МЛА і ЛА Луганської і Черкаської областей не переглядались протягом досліджуваного періоду. У Миколаївській області тарифи за виготовлення ЕЛЗ у 2005 році були переглянуті. Як наслідок - рентабельність у Миколаївській області не змінилась (1,8%), зменшилася у Луганській (від 1,8% у 2005 р. до 1,5% у 2006 р.) та Черкаській (від 1,38% у 2005 р. до 1,1% у 2006 р.) областях.

Аналіз загальних витрат МЛА і ЛА показав, що, в порівнянні з 2003 р., їх сума у 2008 р. збільшилась втричі у Луганській, у 2,6 рази - у Черкаській та Миколаївській областях. Найбільшу частину загальних витрат аптек складають витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на електроенергію, орендну плату, витрати матеріалів і засобів догляду за приміщеннями, обладнанням, інвентарем та амортизацію основних засобів.

За розробленою методикою визначення виробничих витрат у МЛА і ЛА нами розрахований рівень витрат виробництва, який складає в аптеках першої та другої груп (виготовляють до 50 тис. флаконів стерильних ЛЗ) 20 - 30%, а в аптеках третьої і четвертої групи (виготовляють від 50 до 100 тис. і більше флаконів стерильних ЛЗ) - 40 - 65%.

Доведено, що необхідність перегляду тарифів зумовлена значним зростанням вартості електро - та теплоенергії, водопостачання, комунальних послуг, орендної плати тощо. Встановлено, що у МЛА і ЛА не ведеться окремий облік витрат на виготовлення та реалізацію ЛЗ.

Наступний крок наших досліджень ? аналіз стану основних фондів аптек, що займаються виготовленням екстемпоральних ліків для ЛПЗ: основна частина обладнання введена в експлуатацію більше 15 років 51%, від 5 до 15 років 36% і менше 5 років 12,9%. Для оцінки ефективності використання загальної та виробничої площ у лікарняних аптеках нами розраховано навантаження на одиницю площі аптеки та навантаження на одиницю площі виробничих приміщень ЛА і МЛА. Згідно з даними проведених досліджень доведено ефективність використання основних фондів: навантаження на 1 м² загальної площі аптеки збільшилось, що було викликано збільшенням реалізації ліків; виготовлення ЛЗ на 1 м² виробничих приміщень у досліджуваних аптеках мало тенденцію росту, пов'язану зі зменшенням площ та збільшенням кількості виготовлених ЕЛЗ. Для підвищення доступності лікарських засобів аптечного виготовлення необхідна державна політика, що передбачає економічну підтримку виробничих аптек.

Розробка методичних рекомендацій з визначення вартості виготовлених екстемпоральних ліків та фасувальних робіт

Проведені нами дослідження діючих тарифів на екстемпоральні ліки в аптеках показали, що у ряді областей України вони суттєво відрізняються. Значна розбіжність тарифів пояснюється різною сумою витрат аптек та нерегулярністю перегляду діючих тарифів. Середня вартість одиниці витратомісткості за виготовлення ЕЛЗ у розрахованих тарифах в аптеках Луганської, Черкаської областей та міста Києва за 2003 ? 2008 рр. не змінилась, а в аптеках Миколаївської області збільшилась на 52%. Ціни на такі ж ЛЗ промислового виробництва виросли в середньому на 55%. Встановлено, що у таких умовах виробнича діяльність приносить аптеці значні збитки, питома вага яких у загальній сумі витрат виробництва і обігу становить 20 - 65%. Через те, що аптеки ведуть загальний облік витрат без розподілу на витрати виробництва та реалізацію ГЛЗ, важко визначити витрати на виготовлення ліків та оцінити ефективність виробничої діяльності. Ми вважаємо, що значна увага повинна приділятись їх розподілу на реалізацію ГЛЗ та виробничий процес.

Для визначення витрат на виготовлення одного лікарського засобу, була вивчена структура виробничої діяльності аптек методом суцільного відбору вимог та рецептів за 2003-2008 рр. і проаналізовані основні фінансово-господарські показники міжлікарняних, лікарняних аптек і аптек, що обслуговують населення за вказаний період. У результаті проведених досліджень встановлено, що лікарські засоби індивідуального виготовлення в лікарняних аптеках становлять 0,7%, в МЛА - 19,5%, а в аптеках, що обслуговують населення і ЛПЗ - 70% від загального обсягу виробничої діяльності; приготування внутрішньоаптечної заготовки - 89,2%, 70,4% і 28,3% і внутрішньоаптечного фасування - 10,1% і 1,7% відповідно. Доведена необхідність окремого розрахунку тарифів на індивідуальне і серійне виготовлення екстемпоральних лікарських засобів. Тому наступним етапом нашого дослідження була розробка методики визначення витрат виробничої діяльності аптеки та удосконалення методики визначення тарифів за індивідуальне виготовлення і фасування ЛЗ та ВМП, у яку закладений розрахунковий метод виділення витрат виробництва із загальної суми витрат аптеки окремо за кожною статтею витрат, згідно з П(С) БО 16 «Витрати», з урахуванням проміжних показників, які характеризують виробничу діяльність аптеки. Методика заснована на національних та міжнародних стандартах бухгалтерського обліку щодо обліку та розподілу витрат на виробничі витрати та витрати на реалізацію ГЛЗ. Аналіз одержаних даних показує, що значення проміжних показників у досліджуваних областях відрізняються. Наприклад, питома вага вартості ЕЛЗ у загальному товарообігу аптеки коливається від 1,28% у Миколаївській області до 3,17% у місті Києві; питома вага співробітників, що зайняті виготовленням ЕЛЗ ? від 9,35% у Миколаївській області до 25,72% у місті Києві; питома вага площі, що зайнята під виготовлення ЕЛЗ, ? від 18,75% у Миколаївській до 33,56% у Луганській областях (табл. 2). Значна варіація показників свідчить про необхідність визначення вартості екстемпоральних ліків у кожній аптеці (області) окремо через різницю в структурі рецептури та факторів, які характеризують виробничий процес.

Таблиця 2. Показники, які характеризують виготовлення ЛЗ в аптеках у 2008 році

З метою встановлення впливу основних показників (X_i), які характеризують виготовлення ЛЗ в умовах аптеки, на рівень виробничих витрат (У), був проведений кореляційно-регресійний аналіз.

Регресійний аналіз дав змогу вивести наступне рівняння регресії:

У = - 0,10148 - 0,18436X₁ + 1,510315Х₂ + 0,0684X₃ + 0,4136X₄ +

+ 0,3334X₅ + 1,3344Х₆ - 0,45799Х₇ - 9,05496Х_8,

яке свідчить про зростання виробничих витрат (У) при зростанні X₂, X₃, X₄, X₅, X₆, та зменшення виробничих витрат (У), при зростанні X₁, X₇, X₈.

За результатами кореляційного аналізу:

можна стверджувати, що найбільший вплив на результативну ознаку У ? рівень витрат виробництва екстемпоральних ліків, що виготовлені за індивідуальними прописами, мають фактори: X₅, X₄, X₁, X₃, X₆, (показник лінійної кореляції r_у/х5 = 0,9820; r_у/х4 = 0,9503; r_у/х1 = 0,7343, r_у/х3 = 0,6268, r_у/х6 = 0,4708 відповідно).

У зв'язку з тим, що виробничі аптеки займаються виготовленням і реалізацією ліків як готових, так і виготовлених в умовах аптеки, для більш точного розрахунку вартості ЕЛЗ нами були використані непрямі методи калькуляції з застосуванням показників витратомісткості за лікарськими формами та основними технологічними операціями. Визначення витратомісткості як комплексного показника, що враховує трудоємкість (технологічну, часову і фізичну), і матеріалоємкість виготовлення ЛЗ за індивідуальним прописом з урахуванням нормативів часу можливі на основі експертних оцінок спеціалістів.

Для проведення експерименту була складена анкета і розроблена інструкція до її заповнення. До анкетування залучалися науковці, провізори і фармацевти, які зайняті у виготовленні екстемпоральних ліків. У анкеті містяться відомості про експерта і оцінка складності виготовлення різних ЕЛЗ за десятибальною шкалою залежно від кількості технологічних операцій, часу виготовлення і фізичних зусиль. Анкетування проводилось в аптеках Луганської, Миколаївської, Волинської, Черкаської, Рівненської, Запорізької, Хмельницької, Чернігівської, Чернівецької, Тернопільської областей та м. Києва. Для обліку компетентності (коефіцієнт К_ik), враховувався стаж роботи експерта за фахом та його кваліфікаційна категорія. Для подальшого аналізу відбиралися анкети висококомпетентних експертів з К_ik вище 0,7. За результатами аналізу доведено високу достовірність проведеного експертного опитування. Задана гранична помилка склала 0,01 або 1%. На підставі отриманих даних можна визначити коефіцієнти витратомісткості виготовлення конкретної лікарської форми (табл. 3).

Таблиця 3. Середньостатистичні коефіцієнти витратомісткості лікарських засобів