Патогенетичні основи надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності та корекція їх застосуванням антагоністів кальцію

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 618.5 : 615.832-092]- 085

14.01.01 - акушерство і гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ НАДМІРНО СИЛЬНОЇ ТА ДИСКООРДИНОВАНОЇ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОРЕКЦІЯ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯМ АНТАГОНІСТІВ КАЛЬЦІЮ

(клініко-експериментальне дослідження)

Кузьміна Ольга Олександрівна

Харків - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Коломійцева Антоніна Георгіївна, головний науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» ( м. Київ).

доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1.

Захист відбудеться «14» травня 2009 р. о 13. 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр.Леніна,4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр.Леніна,4).

Автореферат розісланий «11» квітня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Регуляція пологової діяльності залишається актуальної й до кінця не вирішеною проблемою в сучасному акушерстві. Необґрунтоване або надмірне застосування родостимулюючих, токолітичних, спазмолітичних та анальгетичних засобів небайдуже для виходів пологів з боку матері, стану плода й немовляти .

Досить велика кількість пологів, ускладнених надмірно сильною (НСПД) і дискоординованою пологовою діяльністю (ДПД), що не піддаються комплексній терапії, свідчить про те, що патогенез цих порушень повністю не розкритий, а вивчення можливості наукового прогнозування, профілактики та нових методів терапії, є однією з актуальних проблем сучасного акушерства (В.Ф.Петербурзька, 1988).

Особливий інтерес представляє нова група препаратів - антагоністи кальцію (АК), які в останні роки стали предметом пильної уваги з боку акушерів-гінекологів (Н.Л.Рева, О.М.Супряга, Т.Б.Елохіна, 2004). Дотепер АК не використовувалися з метою регуляції скорочувальної діяльності матки у повсякденній клінічній практиці. Застосування антагоністів кальцію для регуляції скорочувальної діяльності матки під час пологів цілком виправдане. При цьому виникає проблема вибору антагоністів кальцію, їх доз, швидкості та способів введення, оцінки безпеки для матері та плода, визначення показань і протипоказань, запобігання побічних дій.

З практичної мети, особливо важливо розкриття механізмів впливу АК на скорочувальну діяльність матки під час пологів, що дозволяє виробити більш раціональні методи терапії НСПД і ДПД.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету (ХНМУ) МОЗ України і є самостійним фрагментом у рамках наукових напрямків досліджень, які проводяться на кафедрі акушерства та гінекології №1 ХНМУ згідно Державній комплексній програмі ”Розробка методів діагностики, лікування та профілактики в перинатальній охороні плоду і при порушеннях репродуктивної функції” (№ Державної регістрації 0101U001905), а також по Державній комплексній програмі ДКНТ 0.69.06: "Наукові основи охорони здоров'я жінки, матері та новонародженого". Автором самостійно виконаний фрагмент теми з вивчення впливу антагоністів кальцію на скорочувальну діяльність міометрію, розроблені схеми допологової підготовки і корекції НСПД та ДПД. дискоординирований пологовий кальцій антагоніст

Мета дослідження - знизити частоту й ризик розвитку надмірно сильної та дискоординированої пологової діяльності шляхом визначення їх патогенезу й корекції антагоністами кальцію з попереднім клініко-експериментальним обґрунтуванням такої терапії.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

1.Визначити патогенетичні основи й частоту розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності за даними клініки та показати їх значення для результату пологів з боку матері і плода.

2.Виявити фактори ризику розвитку надмірно сильної та дис- координованої пологової діяльності з метою проведення допологової підготовки вагітних до пологів.

3. У обстежених роділь вивчити стан внутрішньоутробного плода по даним кардіотографії, УЗД, доплерокардіографії, концентрації цитокінів у пуповинній крові, вмісту гормонів і біологічно активних речовин.

4.Вивчити концентрацію іонів кальцію в крові роділь при надмірно сильній і дискоординованій пологовій діяльності.

5.Дослідити параметри гемостазу, неспецифічної реактивності організму і стан гемодинамічних порушень у обстежених роділь.

6. Вивчити показники імунологічного статусу і цитокінів у роділь з надмірно сильної та дискоординованою пологовою діяльністю.

7.Досліджувати стан гормонів, клініко-біохімічні показники і біологічно активні речовини у роділь з надмірно сильною та дискоординованою пологовою діяльністю.

8. З метою обґрунтування патогенетичних механізмів розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності провести експериментальні дослідження з впливу антагоністів кальцію на біо- потенціали матки пацюків in vivo та ізольовані смужки міометрію роділь in vitro.

9. Розробити методи профілактики і терапії надмірно сильної та дис- координованої пологової діяльності з використанням антагоністів кальцію та показати їх ефективність.

Об'єкт дослідження - надмірно сильна та дискоординована пологова діяльність.

Предмет дослідження -плин і вихід вагітності, стан плода, параметри гемодинаміки, гемостазу, клітинного і гуморального імунітету, цитокінів, гормонів, біологічно активних речовин при НСПД та ДПД, терапія з використанням антагоністів кальцію та експериментальні дослідження.

Методи дослідження - клініко-лабораторні, імунологічні, гормональні, інструментальні, експериментальні й статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведений комплексний аналіз патогенетичних механізмів розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності з вивченням кальцієвого обміну, параметрів гемостазу, гемодинамічних порушень, імунологічного і цитокінового профілю, гормональних й клініко-біохімічних параметрів. Показано несприятливий вплив надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності на течію пологів, стан матері і плода.

Уперше на експериментальних моделях in vivo і in vitro вивчена дія антагоністів кальцію на скорочувальну діяльність міометрію. Доведено, що призначення антагоністів кальцію в оптимально-ефективних дозових режимах регулює скорочувальну діяльність матки, сприяє корекції гемодинаміки, системи гемостазу, імунологічного статусу й гормональних порушень, у зв'язку з чим їх доцільно застосовувати у пологах при розвитку даних патологічних станів. Розроблено нові підходи та схеми допологової підготовки вагітних групи ризику по розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності з урахуванням їх загального, клінічного, гормонального і цитокінового профілю.

Показано, що застосування антагоністів кальцію при надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності мають переваги в порівнянні з традиційними методами терапії та сприяють зниженню числа ускладнень у пологах, зменшенню показників перинатальної захворюваності та смертності.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі отриманих даних удосконалені принципи й методи регуляції скорочувальної діяльності матки при надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності шляхом включення в комплекс лікувальних заходів антагоністів кальцію. Визначені фактори ризику розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності.

Розроблено схеми для допологової підготовки вагітних групи ризику розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності з використанням антагоністів кальцію.

Встановлено послідовність, дози й швидкість введення препаратів цієї групи з урахуванням особливостей пологового акту, що дозволить знизити кількість ускладнень під час пологів, зменшити показники перинатальної захворюваності та смертності.

Розроблені методи лікування впроваджені в практичну роботу пологових будинків №1, №5 м. Харкова, Українського науково-практичного медичного центру акушерства, гінекології та репродуктології ХНМУ, Обласної клінічної лікарні, пологового будинку Південної залізниці м.Харкова. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються у педагогічному процесі кафедри акушерства і гінекології №1 Харківського національного медичного університету, кафедри акушерства і гінекології №1 Харківської академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Самостійно розроблений план роботи і методологія проведення досліджень, проведений патентно-інформаційний пошук по темі, здійснений експеримент по вивченню концентраційної залежності впливу антагоністів кальцію (верапаміла, дилтіазема та нифедипіна) на спонтанну й викликану окситоцином, простином і гіперкалієвим розчином скорочувальну активність поздовжніх смужок рога матки невагітних пацюків, проведена оцінка токолітичного впливу антагоніста кальцію (верапаміла) на ізольовані смужки міометрія роділь. Обґрунтоване застосування антагоністів кальцію в комплексній регуляції НСПД та ДПД за допомогою методики реєстрації біопотенціалів матки. Самостійно обстежено 165 роділь з нормальним плином пологового акту, НСПД і ДПД з використанням клінічних, кардіотокографічних, доплерометричних методів дослідженя, зі здійсненням забору та підготовкою матеріалів для визначення клініко-лабораторних, гормональних і імунологічних досліджень. Проведено аналіз і статистичну обробку отриманих результатів, сформульовані основні положення й висновки, написані всі глави дисертації.

Апробація результатів дослідження. Результати проведених досліджень були представлені та обговорені на: міжнародних конференціях ”Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2003 - 2009), міжнародної конференції ”Прикладна екологія” (Харків, 2003), Пленумах асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005, Одеса, 2007, Дніпропетровськ, 2008), П Українському конгресі з міжнародною участю «Метаболічні спадкоємні захворювання» (Харків, 2005), Міжнародних конференціях Кримського державного медичного університету «Проблеми, досягнення й перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я» (Судак, 2006 - 2008), Ш міжнародної конференції молодих вчених “Молодь та медична наука на початку ХХ1 століття” (Вінниця, 2006), ХП з'їзді акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006),1-му інтернаціональному науковому міждисциплінарному конгресі ХНМУ ( Харків, 2008), науково-практичної конференції «Сучасні проблеми перинатальних інфекцій у вагітних і немовлят» (Київ, 2008), науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль,2009), засіданнях суспільства акушерів-гінекологів (Харків, 2004-2008). Апробація роботи проведена на сумісному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1 і №2 ХНМУ (Харків, 2008).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 20 наукових робіт, з них 13 статей у журналах за фахом, що входять до переліку ВАКа України і 7 статей у збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації: Робота викладена на 154 сторінках машинописного тексту і містить введення, огляд літератури, 4 розділи власних досліджень, заключення, висновки й практичні рекомендації. Текст ілюстрований 19 малюнками і 51 таблицею. Список використаної літератури містить 317 джерел: 181 робіт вітчизняних авторів і 136 іноземних (34 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети проведене обстеження 165 роділь, у 58 з яких, під час пологів спостерігалася надмірно сильна пологова діяльність ( 1-а група) і у 47 - дискоординована пологова діяльність ( 2-а група). Контрольну, 3-ю групу, склали 60 жінок з фізіологічним плином пологів. Для порівняння ефективності запропонованої терапії, роділлі, що перебували під нашим спостереженням, були розділені на 2 підгрупи: а і б.

1-а підгрупа - 28 жінок з НСПД, корекція якої проводилася за допомогою звичайної терапії; 1-б підгрупа - 30 жінок з НСПД, корекція якої проводилася з використанням антагоністів кальцію; 2-а підгрупа - 22 жінок з ДПД, корекція якої проводилася за допомогою звичайної терапії; 2-б підгрупа - 25 жінок з ДПД, корекція якої проводилася з використанням антагоністів кальцію. Середній вік обстежених жінок склав 27,3 роки.

Лікування НСПД у роділь 1-а підгрупи проводилося (протокол 1.7. наказу МОЗ України від 31.12.2004 № 676 ) з застосуванням токоліза в2-адреномиметиками за схемою: гексопреналін - 25 мг (5мл), розчиненого в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в зі швидкістю 8 крап/хв, збільшуючи швидкість введення до 10 -15 крап/хв. Роділлям 1-б підгрупи призначали АК за наступною схемою: верапаміл у концентрації 75 мкг/мл (7,5 мг) препарату розчиняли в 100 мл 0,9% натрію хлориду. Оптимальна швидкість в/в інфузії - 2 мл (40 краплі) у хвилину, протягом 50 хвилин.

Роділлям 2-а підгрупи призначалося загальноприйняте медикаментозне лікування ДРД, що полягає у внутрішньовенному введенні спазмолітиків і анальгетиків: 2% розчину но-шпи (2-4 мл), 2% розчину папаверину гідрохлориду (2 мл), 5 мл баралгіну, 20-40 мг промедолу. При відсутності ефекту проводився токоліз в2-адреномиметиками за схемою: гексопреналін - 25 мг (5мл), розчиненого в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, в/в зі швидкістю 8 крап/хв, збільшуючи швидкість введення до 10 -15 крап/хв. Роділлям 2-б підгрупи при ДПД вводили верапаміл у дозі 50 мкг/кг, для чого 5 мг препарату розчиняли в 100 мол 0,9 % натрію хлориду. Оптимальна швидкість в/в інфузії - 2 мл (40 краплі) у хвилину, протягом - 50 хвилин.

Додатково обстежено 59 вагітних у строках 37-38 тижнів, що мали фактори ризику по розвитку НСПД і ДПД ( 1-а група), з метою проведення їм допологової підготовки і створення біологічної готовності організму до пологів. Групу порівняння склали 20 здорових вагітних, котрим не було потрібно проведення ДП ( 2- а група).

Обстеження вагітних і роділь містило в собі загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, а також ряд спеціальних досліджень.

Визначення змісту біологічних амінів (серотонина, адреналіну, норадреналіну, дофаміну і гістаміну), а також їхніх попередників (тирозину і триптофану) у сироватці крові проводили методом колонної хроматографії (A.Colin, 1987). Визначення гормонів і БАР у сироватці крові (окситоцин, пролактин, АКТГ, естрадіол, прогестерон, кортизол, в-ендорфіни, простагландин-F2б здійснювали радіоімунологічним методом. У ході комплексного обстеження здійснювалося ехографічне, доплерометричне й кардіотокографічне дослідження. Вивчення функції фето-плацентарного комплексу проводили шляхом визначення вмісту хоріонічного гонадотропіна (ХГ), кортизолу (Ко), прогестерону (П) й естріолу (Е). радіоімунологічним методом у сироватці крові вагітних. Імунологічні показники визначались у сироватці крові за тестами, які характеризують стан клітинного й гуморального імунітету та фагоцитарних клітин.

Статистичний аналіз даних був проведений за допомогою пакета прикладних статистичних програм BMDP, орієнтованих на аналіз біомедичних даних, а також методом Стьюдента для зв'язаних вибірок, реалізований у програмі BMDP4F. Для перевірки гіпотез про нормальне розподілення був використаний критерій ч2 Пірсона. Як міра зв'язку розглядався коефіцієнт кореляції r. Вірогідність розходження між середніми значеннями ознак (Р) виявляли для рівнів значимості 0,05; 0,01 і 0,001.

Отримані результати та їх обговорення. При вивченні стану гемодиниміки в системі мати-плацента-плід, за даними кардіотокографії та доплерометрії, виявлено, що у роділь з НСПД і ДПД розвивається гіпоксичний стан плода. ДПД має більш виразний патологічний вплив, чим НСПД на плід і сприяє розвитку гіпоксії значно частіше. Найбільш інформативними показниками, що відбивають стан плода, є амплітуда миттєвих осциляцій, кількість, амплітуда та тривалість акцелерацій і децелерацій, а також тривалість стабільного ритму. АМО при НСПД знижувалась до 6,9 ± 0,38 у/м, а при ДРД до 4,8 ± 0,4 у/м. Дані кардіотокограм, з огляду на значну індивідуальну варіабельність показників, дозволили діагностувати або запідозрити страждання плода при розвитку НСПД і ДПД. При доплерометричному дослідженні вивчали маточно-плацентарну, плодово-плацентарну і внутрішньоплацентарну гемодинаміку при НСПД і ДПД, реєстрували швидкості кровотіку в маткових, спіральних артеріях, артеріях пуповини плода та їх термінальних галузей. Доведено, що при розвитку НСПД і ДПД відбувалося порушення гемодинаміки у маткових, спіральних артеріях, артеріях пуповини та їх термінальних галузей.

При вивченні стану клітинного і гуморального імунітету показано, що при НСПД і ДПД у роділь змінюється субпопуляційний склад лімфоцитів, у порівнянні з фізіологічними пологами, а саме, у периферійній крові спостерігається зменшення супрессорно-індуцируючих клітин з маркерами CD8+ до 29,3±2,7% при НСПД та до 30,5±2,8% при ДПД. Це підтверджує, що при НСПД і ДПД відбувається зниження компенсаторних імунних реакцій, що забезпечують ефективний захист фетоплацентарного комплексу від імунної агресії з боку матері. При НСПД і ДПД збільшується число хелперно-індуцируючих клітин CD4+ у порівнянні з контрольною групою роділь, при чому спостерігається незначне зниження співвідношення CD4+/CD8+ у роділь контрольної групи до 1,2±0,1, у порівнянні з роділлями з НСПД і ДПД - відповідно до 0,97±0,1 і 1,08 ±0,1. Отримані нами дані свідчать про те, що при НСПД і ДПД, мабуть, відбувається порушення імунологічної адаптації організму роділь, що призводить до активізації клітинної ланки імунітету.

Підвищений рівень антитіл до тканинного фактора в периферичній, пуповинній крові та амніотичній рідини при НСПД і ДПД свідчить про те, що при даній патології, імовірно відбувається підвищення проникності гістогематичних бар'єрів плаценти. Це сприяє посиленню надходження в материнську кров ембріональних білків плода. У свою чергу, збільшення синтезу материнських антитіл сенсибілізованими лімфоцитами призводить до проникнення їх у плод, індикатором чого є виявлений нами підвищений рівень аутоантитіл до тканинного фактора в периферичній, пуповинній крові та амніотичній рідини.

При вивченні особливостей системи гемостазу при НСПД і ДПД, виявлене вкорочення часу рекальцифікації плазми (Р<0,001), протромбінового і тромбінового часу (Р < 0,001), зменшення змісту антитромбіну III (Р<0,05), і плазміногена (Р < 0,05) і різке зростання змісту ПДФ (Р<0,001). Незначне підвищення сумарної активності факторів згортання крові, маркерів тромбинемії; невелике зниження протизгортанної та фібринолітичної активності крові свідчить про те, що у роділь з НСПД і ДПД має місце в значній мірі компенсована форма хронічного ДВЗ-синдрому. Отримані нами дані по дослідженню системи гемостазу в III триместрі неускладненої вагітності свідчать про те, що в процесі пологів з розвитком гіпертонусу матки, пов'язаного зі НСПД і ДПД, збільшується сумарна активність факторів згортання крові, підвищується концентрація маркерів тромбинемії, знижується протизгортанна та фібринолітична активність крові (табл.1).

У немовлят від матерів з НСПД і ДПД, у порівнянні з дітьми від здорових вагітних, спостерігалася зміна гемостазу: відзначалося зменшення протромбінового на 5% і тромбінового часу на 12%. Зміни гемостазу звичайно супроводжуються вираженими поліорганними порушеннями у немовляти, наприклад, дихальною недостатністю, шоком і геморагіями, що призводить до росту неонатальної захворюваності та смертності.

Цитокіни є інформаційними молекулами, які адаптують захисні механізми для підтримки гомеостазу організму роділлі. При НСПД у порівнянні зі здоровими роділлями, відзначається підвищення концентрації ІЛ-1б (пкг/мл) у периферичній крові з 12,2±3,1 до 26,1±4,0; TNF з 16,3±3,2 до 92,2±6,0 і зменшення змісту ІЛ-8 з 98,6±6,1 до 54,3±7,1. При ДПД у периферичній крові роділь різко збільшується зміст ІЛ-1 б, ІЛ-8 і TNF, ( у порівнянні з контрольною групою роділь (Р < 0,001). Високий рівень ІЛ-1 і TNF у пуповинній крові при НСПД і ДПД, мабуть, відбиває ступінь підвищеного антигенного навантаження, що призводить до збільшення проникності гематоенцефалічного бар'єру й може відігравати певну роль у патогенезі перинатальної поразки центральної нервової системи немовляти (А.А. Жежер, 2001).

НСПД і ДПД призводять до порушення синтезу гормонів і БАР, відповідальних за скорочувальну діяльність й енергетичний потенціал міометрію.

Таблиця 1 - Стан системи гемостаза у контрольній групі та при НСПД та ДПД (М ± m)

Показники гемостаза	НСПД (1 група)	ДПД (2 група)	Контроль (3 група)
Час рекальцифікації, с.	148±12*	126±10**	179±14
Протромбіновий час, с.	11,1±0,2**	10,5±0,2**	12,3±0,1
АЧТЧ, с	28,4±1,6*	26,3±1,4*	32,5±2,1
Тромбіновий час, с	16,5±0,3***	14,2±0,3***	18,7±0,2
Антитромбін III, %	84,6±4,8*	71,1±5,4*	102,5±5,1
Плазміноген, г/л х 10-2	12,3±2,1*	6,4±1,2*	14,6±3,3
Фибріноген, г/л	4,4±0,5*	4,6±0,4*	3,1±0,4
ПДФ, мг/л	24,6±0,4***	28,6±1,2***	3,2±1,0

Примітка: *- імовірність різниці показників між групами породіль та контролем з рівнем значимості Р<0,05, **- при Р<0,01, ***- при Р<0,001.

Проведені нами дослідження показали, що при розвитку НСПД і ДПД спостерігається достовірне зниження показників прогестерону (нг/мл) - 62,4±7,3 і 59,3±8,4 (відповідно) і пролактину (мЕд/мл)- 0,58±0,09 і 1,5±0,41(відповідно), у порівнянні з контролем - 98,6±8,2 і 2,1±0,26. Значно підвищується концентрація окситоцину, серотоніну, гістаміну, в-ендорфіну, адреналіну і норадреналіну, простагландину F2б (Р<0,05) у порівнянні з роділлями із нормальною пологовою діяльністю. При НСПД ці показники були вище в абсолютних цифрах, ніж при ДПД. Параметри АКТГ, триптофану, тирозину і дофаміну вірогідно не мінялися й були практично однаковими в усіх групах спостережень.

Для визначення ефективності застосування антагоністів кальцію для корекції скорочувальної діяльності матки, а також з'ясування патогенетичних механізмів регуляції спонтанних скорочень матки, нами проведені експериментальні дослідження з впливу АК (верапамілу, дилтіазему і нифедепіну) на спонтанну та викликану скорочувальну діяльність поздовжньої мускулатури рога матки вагітних і невагітних пацюків in vivo та ізольовані смужки міометрію роділь in vitro.

Експериментальні дослідження довели, що чутливість міоцитів матки до верапамілу як мінімум у 10 разів вище, ніж до дилтіазему та нифедипіну. Верапаміл володіє більш високою тропністю до кальцієвих каналів, ніж нифедипін і дилтіазем. У зв'язку з цим застосування антагоністів кальцію доцільно в клінічній практиці для гноблення маткових скорочень у пологах при НСПД і ДПД.

При порівнянні результатів експериментальних досліджень, що стосується впливу АК на ізольований міометрій пацюків і роділь, виявилося, що АК здатні гнітити скорочувальну активність міометрію, незалежно від його видової приналежності. Тому результати експериментів, проведених з ізольованим міометрієм невагітних і вагітних пацюків, можуть бути екстрапольовані на міометрії вагітних жінок. Експериментальні дослідження вказують, що доза, необхідна для гальмування СДМ, прямо пропорційна ступеню маткової активності.

Для з'ясування впливу АК на скорочувальну діяльність поздовжньої мускулатури рога матки пацюка, доведено, що АК у концентраціях, що блокують генерацію спонтанних скорочень, перешкоджають здатності утеротонічних речовин підвищувати фазну та тонічну активність міометрія.

З метою пропозиції оптимальних схем медикаментозної регуляції аномалій пологової діяльності, проведений порівняльний аналіз впливу АК, окситоцина, простенона та їх комбінацій на біопотенциали матки вагітних пацюків in vivo. Встановлено, що зменшення концентрації іонів кальцію призводить спочатку до зменшення м'язового тонусу і гнобленню спонтанних скорочень. Повне видалення Са2+ призводить до поступового гноблення скорочень міометрія, що виникають за рахунок звільнення внутрішньоклітинних іонів кальцію з внутрішньоклітинного депо кальцію. Верапаміл у низьких концентраціях (0, 5-1,0 мкм) блокував спонтанні та викликані окситоцином скорочення міометрію. У високих концентраціях ( 10-20 мкм) верапаміл повністю блокував тонічне скорочення міометрія, яке викликано гіперкалієвим (120 мм КС1) розчином.

Проведені експериментальні дослідження доводять, що застосування АК має велике значення для гальмування СДМ, зменшення гіпертонусу міометрія, токоліза, а також, ймовірно, регуляції пологової діяльності, яка обумовлена різною акушерською патологією.

На підставі аналізу архівного матеріалу історій пологів жінок, у яких спостерігалась НСПД (46 історій) та ДПД (38 історій), визначені фактори ризику розвитку порушень скорочувальної діяльності матки. Для допологової підготовки обстежені 59 вагітних у строках 37-38тижнів, які мали фактори ризику з розвитку НСПД і ДПД (1-а група), з метою проведення їм допологової підготовки та здійснення біологічної готовності організма до пологів. Група порівняння складалась з 20 вагітних, що не потребували проведення ДП (2- а група). У вагітних з ризиком розвитку НСПД і ДПД напередодні пологів спостерігається п'ятикратне збільшення антитіло- створення (Р < 0,001) у порівнянні з фізіологічною вагітністю. На цьому тлі в їхній крові знижувалася концентрація IgM у порівнянні зі здоровими вагітними. У вмісті імуноглобулінів класів G и А в крові вагітних контрольної групи і в групах вагітних з ризиком розвитку СДМ статистично вагомих імовірностей не виявлено. У вагітних 1 групи визначалася підвищена концентрація аутоантитіл до тканинного фактора, що статистично відрізнялася від жінок з фізіологічною вагітністю. При цьому виявлено зменшення рівня Ig М (Р < 0,01), тоді як збільшення рівня IgG і зниження IgА було недостовірним (Р > 0,05). З огляду на вищевикладене, можна припустити, що при порушеннях СДМ, у плаценті формується особлива макрофагальна система, що регулює не тільки імунні взаємини плода та материнського організму. ДП з застосуванням АК забезпечує імунологічну толерантність, спрямовану на нормалізацію взаємин у системі мати-плацента-плід при НСПД та ДПД (табл.2).

Допологова підготовка вагітним 1-а групи здійснювалась запропонованим нами з 37 тижнів вагітності методом: нифедипін у капсулах по 30 мг/добу на протязі 7 днів

При ДП вагітних з ризиком розвитку НСПД та ДПД значно поліпшувалася акушерська ситуація напередодні пологів: відзначалося дозрівання шийки матки, поліпшувалася структура плацентарної тканини за даними УЗД, нормалізувалась гемодинаміка в системі мати-плацента-плід за даними доплерокардіографії. Жінки відзначали значне поліпшення загального самопочуття, підвищення життєвого тонусу, поліпшення сну та апетиту. Нормалізувалися показники лабораторних даних, клінічні та біохімічні аналізи. При дослідженні гормонів і БАР у сироватці крові вагітних відзначалася їх нормалізація до рівня здорових вагітних, знижувалася концентрація ІЛ-1в і ІЛ-8.

Таблиця 2 - Концентрація сумарних аутоантитіл до тканного фактору і імуноглобулинів у вагітних з ризиком розвитку НСПД та ДПД у порівнянні з контролем до і після ДП (М ± m)

Антитіла	Периферична кров вагітних
	1-а група	2-а група (контрольна )
	До лікування	Після лікування
АТ до тканинного фактору, м кг/мл	164,3 ± 9,9**	39,4± 5,8	35,1± 7,9
IgG, мг/мл	25,5 ± 2,8	26,9 ± 2,7	27,5 ± 3,5
IgA, мг/мл	2,9 ± 0,6	2,2 ± 0,5	2,0 ± 0,7
IgM,мг/мл	0,6 + 0,1 *	2,0 ± 0,2	2,2 ± 0,5

Примітка: *- імовірність різниці показників між групою вагітних та контролем з рівнем значимості Р<0,05, **- при Р<0,01, ***- при Р<0,001.

Нами проведені дослідження по застосуванню АК у пологах з метою корекції НСПД (у 58 жінок -1 група) та ДПД (47 жінок - 2 група). Залежно від методу лікування, були розділені на 2 підгрупи: а і б.

1-а підгрупа - 28 жінок з НСПД, корекція якої проводилася за допомогою звичайної терапії; 1-б підгрупа - 30 жінок з НСПД, корекція якої проводилася з використанням антагоністів кальцію; 2-а підгрупа - 22 жінки з ДПД, корекція якої проводилася за допомогою звичайної терапії; 2-б підгрупа - 25 жінок з ДПД, корекція якої проводилася з використанням антагоністів кальцію.

Застосування традиційних методів лікування НСПД і ДПД призводило до збільшення тривалості скорочень матки в області дна та, особливо, кутів матки, і зменшенню тривалості скорочення нижнього сегмента; збільшенню амплітуди скорочень маткових кутів, підвищенню маткової активності, зменшенню частоти перейм.

По даним гістерографії показано, що при використанні АК відбувалося більш швидке, у порівнянні з традиційними методами терапії, зниження тривалості скорочень в області дна та тіла матки, матковій активності і зменшенню частоти перейм, що свідчило про більш ефективну нормалізацію СДМ. У групах роділь була значна варіабельність параметрів центрального кровотіка. У пологах, ускладнених НСПД і ДПД виявлене достовірне зниження УОС і ХОК , зменшення УІ при збільшенні ЗПСО у порівнянні з нормальними показниками.

Виявлені гемодинамічні зміни у роділь, при розвитку НСПД і ДПД, дозволяють припустити про роз'єднання показників центральної та маткової гемодинаміки, змін кровонаповнення матки, що може сприяти виникненню дискоординації маткових скорочень.

При застосуванні АК відбувається більш повне відновлення маткової гемодинаміки до рівня параметрів фізіологічних пологів, чим у підгрупах із традиційним методом лікування НСПД і ДПД. Спостерігається підвищення ударного обсягу серця (мл) до 54,1±2,2 при НСПД і до 52,3±1,01 при ДРД, хвилинного обсягу кровообігу (мл/мин) 5211±199 при НСПД і 5266±218 при ДРД. Одночасно відбувається зниження ЗПСО (Дин/с.см 5) до 1410±110 при НСПД і до 1408±111 при ДПД. Відзначається підвищення ударного індексу (мл/м2) до 33,6±2,1 при НСПД і до 32,9±1,8 при ДПД .

При лікуванні НСПД і ДПД із застосуванням АК відзначалося збільшення змісту прогестерона до 98,6±8,2нг/мл і 102,3±10,4 нг/мл відповідно, яких практично не відрізнялося від показників роділь 3 групи з фізіологічним плином пологів. Зміни кортизола при НСПД і ДПД мали виразний характер. Виявлено достовірне підвищення його концентрації майже до нормальних цифр після застосування АК, однак після традиційних методів терапії при ЧСРД він вірогідно зменшувався (Р<0,05), а при ДРД - підвищувався. Звертає на себе увагу достовірне збільшення концентрації простагландина F2б при НСПД до 145,2±12 нг/мл і зниження при ДПД - 134,7±5,3 нг/мл, що, очевидно, вказує на його патогенетичну роль у розвитку НСПД і ДПД. Після лікування АК рівень простагландина F2б практично не відрізнявся від норми як в 1-б, так і в 2-б підгрупах.

Аналогічні зміни спостерігалися й у вмісті окситоцина: достовірний підйом при НСПД і ДПД при лікуванні традиційними методами - 134,8±12 пг/мл і 142,4±11,1 пг/мл відповідно та нормалізація концентрації в результаті терапії АК - 114,8±10,1 пг/мл і 109,7±7,5 пг/мл . Достовірних розходжень у показниках адреналіну й норадреналіну при НСПД і ДПД при різних способах її корекції не виявлено.

Відзначається достовірне зниження рівня в -ендорфіна при НСПД і ДПД, після лікування традиційними методами, що пояснює наявність хворобливих відчуттів у роділь даної групи, при цьому терапія АК , на відміну від традиційних методів лікування, вірогідно підвищує концентрація в-ендорфіна, за рахунок чого, очевидно, досягається анальгезуючий ефект у роділь 1-б і 2-б підгруп.

Нами виявлено підвищення концентрації Са2+ у плазмі крові роділь при НСПД і ДПД. Ці дані вкладаються в концепцію про виникнення гіперкальціємії в пологах і почасти пояснюють причину порушень СДМ і позитивний лікувальний ефект при застосуванні АК. Після лікування НСПД і ДПД із застосуванням АК рівень кальцію нормалізувався до рівня здорових роділь контрольної групи, а в підгрупах жінок, що одержували традиційні методи терапії, Са2+ був вірогідно підвищений від вихідних показників контрольної групи.

При аналізі клінічного плину та результату пологів у обстежених роділь із НСПД і ДПД виявлено, що при застосуванні АК відбувалося зниження кількості швидких і стрімких пологів, відсотка оперативних втручань, таких як кесарів розтин, акушерські щипці, ручна ревізія порожнини матки, зменшення відсотка патологічної крововтрати в пологах, не спостерігалося жодного випадку відшарування нормально розташованої плаценти, гіпо- й атонічної кровотечі, у порівнянні з традиційними методами корекції. Отримані результати підтверджують доцільність застосування АК при НСПД і ДРД як більш ефективного методу, що дозволяє зменшити відсоток можливих ускладнень під час пологів.

АК сприяли достовірному підвищенню рО2 і зниженню рСО2 у пуповинній крові , що свідчило про позитивний вплив АК на стан немовлят при народженні. Після корекції НСПД і ДПД за допомогою АК здорових дітей ( 7-10 балів) народилося майже в три рази більше, ніж в 1-а й 2-а підгрупах роділь, яким застосовувалися традиційні методи терапії. Значно менше було в підгрупах 1-б і 2-б немовлят у стані помірної й важкої асфіксії.

Отримані дані свідчать про те, що застосування АК при НСПД і ДПД є раціональним методом терапії та профілактики народження дітей у стані помірної та важкої асфіксії. АК сприяють зниженню розвитку ускладнень у ранньому неонатальному періоді, підвищують кількість пологів через природні пологові шляхи, зменшують імовірність оперативних втручань і ризик розвитку кровотечі під час пологів і ранньому післяпологовому періоді. У зв'язку із цим застосування АК більш переважно, у порівнянні з традиційними методами корекції НСПД і ДПД.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання акушерської допомоги при надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності, щодо зниження частоти несприятливих наслідків у пологах при цієї патології для матері і плода, шляхом уточнення деяких особливостей патогенезу розвитку порушень скорочувальної діяльності матки та розробки методу їх лікування з використання препаратів антагоністів кальцію і обґрунтуванням доцільності їх застосування експериментальними дослідженнями.

1. Надмірно сильна та дискоординована пологова діяльності розвиваються на тлі відсутності готовності організму жінки до пологів і є несприятливими факторами плину пологового акту. При цьому зростає кількість ускладнень для матері та плода (пологовий травматизм, кровотечі під час пологів та у післяпологовому періоді, гострий дистрес плода), підвищується перинатальна захворюваність та смертність.

2.Патогенетичними механізмами розвитку надмірно сильної та дис- координованої пологової діяльності є наявність підвищення концентрації електролітів, і в першу чергу іонізованих форм кальцію, а також порушення напередодні пологів в гормональній, імунній, гемостатичній системах і змінення концентрації цитокинів та клініко-біохімічних показників у периферійній крові вагітних.

3. Факторами ризику розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності є: пологи у первісток старше 30 і молодше 16 років, обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез, ускладнений плин вагітності, патологія статевої системи, соматичні захворювання, несприятлива акушерська ситуація напередодні пологів (анатомічні особливості шийки й тіла матки, відсутність біологічної готовності шийки матки до родів, плоский плодовий міхур, передчасний розрив плодових оболонок при «незрілій» шийці матки).

4.У роділь з надмірно сильною та дискоординованою пологовою діяльністю значно підвищується концентрація в плазмі крові іонів кальцію (відповідно 2,10 ±0,02 ммоль/л та 2,18±0,01 ммоль/л) у порівнянні зі здоровими жінками (1,22±0,04 ммоль/л).

5. При розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності у роділь має місце порушення гемодинаміки в системі мати-плацента плід у маточних, спіральних артеріях, артеріях пуповини та їх термінальних частинах, у зв'язку з чим, для визначення гемодинамічних змін, та тактики ведення пологів, треба визначати систоло-диастолічне співвідношення та індекс резистентності при цієї патології.

6. У роділь з надмірно сильною та дискоординованою пологовою діяльністю відбуваються порушення синтезу гормонів та біологічно активних речовин, які відповідають за скоротливу діяльність та енергетичний потенціал міометрія: достовірно знижується прогестерон (нг/мл ) -відповідно 62,4±7,3 і 59,3±8,4; пролактин (мЕд/мл) - відповідно 0,58±0,09 і 1,5±0,41 в порівнянні з контролем - 98,6±8,2 і 2,1±0,26, достовірно підвищується концентрація окситоцина, серотоніна, гистаміна, в-эндорфіна, адреналіна, норадреналіна і простагландина F2б .

7. При надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності напередодні пологів спостерігається зростання у п'ять разів антитілоутворення, зниження концентрації IgM (мг/мл) до 0,750,3 (НСПД) і 0,63±0,1 (ДПД) у порівнянні з контролем - 1,0±0,2 та підвищення концентрації аутоантитіл до тканинного фактору у порівнянні з нормальною вагітністю (Р<0,001), що може служити прогностичною ознакою ризику розвитку цієї патології.

8. У роділь з надмірно сильною та дискординованою пологовою діяльністю змінення у системі гемостазу більш виразні, ніж при нормальних пологах, про що свідчить різке зниження рівня антитромбіну-Ш до 84,6±4,8% (НСПД) і 71,1±5,4% (ДПД) при нормі 102,5±5,1% і збільшення концентрації продуктів деградації фібріну до 24,6±0,4 мг/л (НСПД) і 28,6±1,2мг/л (ДПД), при нормі 3,2±1,0 мг/л; підвищуютється сумарна активність факторів згортання, знижується активність протизгортанної, фібринолітичної активності крові що сприяє активізації прокоагулянтної ланки гемостазу.

9. Надмірно сильна та дискоординована пологова діяльність погіршує стан внутрішньоутробного плоду, що проявляється у розвитку змін гемостазу, поліорганних порушень, дихальної недостатності, шоку, геморрагій, факторів коагуляційного гомеостазу, що сприяє розвитку дистресу плода у пологах, розладів гемодинаміки в маточно-плацентарному та плодово-плацентарному басейнах і порушенню стану дитини при народженні, підвищує неонатальну захворюваність і смертність.

10. Експериментальними дослідженнями доведено, що зниження концентрації іонів кальцію пригноблює скорочення міометрію, антагоністи кальцію нормалізують пологову діяльність за рахунок здатності перешкоджання утеротонічним речовинам підвищувати фазну і тонічну активність міометрія. Кальцієві канали міометрія більш чутливі до верапамілу, ніж до дилтиазему і ніфедипіну.

11.Розроблені методи профілактики та допологової підготовки у вагітних з ризиком розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності, а також схеми корекції цієї патології у роділь в пологах, показана ефективність застосування антагоністів кальцію в порівнянні з загальноприйнятими методами терапії.

12.Використання розробленого метода профілактики та лікування надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності за допомогою антагоністів кальцію сприяло поліпшенню гемодинаміки у системі мати-плацента-плід, нормалізації системи гемостаза, імуних та гормональних порушень, зниженню розвитку ускладнень у ранньому неонатальному періоді, підвищенню кількості пологів через природні пологові шляхи, зменшенню ймовірністі оперативних втручань і ризику кровотечі в пологах і ранньому післяпологовому періоді.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Для профілактики розвитку НСПД і ДПД доцільно визначати фактори ризику порушень СДМ із метою проведення допологової підготовки та створення біологічної готовності організму до пологів.

2. Схема ДП вагітних з ризиком розвитку НСПД і ДПД повинна проводитися в строках 37-38 тижнів вагітності і складатися з призначення протягом тижня до пологів АК за наступною схемою: нифедипін у таблетках по 30 мг/сут. ( капсули по 10 мг 3 рази в добу).

3.Для корекції ЧСРД доцільно призначати АК за схемою: верапамил у концентрації 75 мкг/мл ( 7,5 мг) препарату в 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Оптимальна швидкість в/в іфузії 2 мл (40 краплі) у хвилину, на протязі 50 хвилин.

4. Для корекції ДПД показане в/в введення верапаміла в дозі 50 мкг/кг, для чого 5 мг препарату розчиняли у 100 мл 0,9 % натрію хлориду. Оптимальна швидкість в/в інфузії - 2 мл (40 краплі) у хвилину, на протязі - 50 хвилин.

5. У роділь з НСПД і ДПД під час пологів доцільно контролювати найбільш інформативні показники, що відображають стан плода, по даним доплерокардіографії, що дозволить діагностувати або запідозрити страждання плода, визначити ступінь його виразності і своєчасної змінити тактику ведення пологів, у тому числі й шляхом негайного пологорозрішення.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кузьмина О.А. Морфологические изменения в спиральных артериях плацентарного ложа при дискоординированной и чрезмерно сильной родовой деятельности /О.А.Кузьмина // Ультразвукова перинатальна діагностика.- 2005. - №20.- С. 3-5. (Дисертантом виявлені зміни гемодинамічних порушень на тлі морфологічних змін у спіральних артеріях плацентарної ділянки).

2. Кузьмина О.А. Проблема регуляции родовой деятельности в современном акушерстве /О.А.Кузьмина // Международный медицинский журнал. - 2005. - №4.- С. 61-64. (Дисертантом описані сучасні методи регуляції пологової діяльності).

3. Кузьмина О.А. Центральная и маточная гемодинимика при чрезмерно сильной и дискоординированной родовой деятельности /О.А.Кузьмина, В.А.Федорченко //Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского: Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології».-Симферополь, 2005.- Т. 141.-ч.2. - С. 171.( Дисертантом вивчена центральна та маточна гемодинаміка при при надмірно сильній та дискоординованої пологової діяльності).

4. Кузьмина О.А. Морфологические изменения в спиральных артериях плацентарного ложа при дискоординированной и чрезмерно сильной родовой деятельности /О.А.Кузьмина // Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского: Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології».-Симферополь, 2006.- Т. 142.-ч.2. - С. 103-105. (Дисертантом наведені дані про морфологічні зміни у спіральних артеріях плаценти).

5. Кузьмина О.А. Состояние иммунологических факторов и цитокинов у рожениц с дискоординированной и чрезмерно сильной родовой деятельностью /О.А.Кузьмина // Вісник Харк. нац. ун-ту ім.В.Н.Каразіна. -2006.- Т. 720.- С. 86-89.(Дисертантом вивчені імунологічні фактори та цитокіни у породіль з дискоординованою та надмірно сильною пологовою діяльністю).

6. Кузьмина О.А. Клиническая фармакология, фармакокинетика антагонистов кальция и их применение в современной медицине /О.А.Кузьмина // Международный медицинский журнал.- 2006. - №1. - С. 117-121. (Дисертантом описані дані з фармакології та фармакокінетики антагоністів кальцію).

7. Кузьмина О.А. Влияние антагонистов кальция на продукцию биологически активных веществ, гормонов, иммунологических факторов и цитокинов у рожениц с нарушенной родовой деятельностью /О.А.Кузьмина // Международный медицинский журнал. - 2007.- №3.- С. 62-66. ( Дисертантом вивчено вплив антагоністів кальцію на стан біологічно активних речовин, гормонів, імунологічних факторів у породіль при порушеннях пологової діяльності).

8. Кузьмина О.А. Принципы дородовой подготовки беременных с риском развития аномалий родовой деятельности / О.А.Кузьмина, И.Ю.Кузьмина // Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского: Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології».-Симферополь, 2008.- Т. 144.- ч. IV.-С. 144-149. (Дисертантом описані принципи допологової підготовки вагітних з ризиком розвитку аномалій пологової діяльності).

9. Кузьміна О.О. Антагоністи кальцію в комплексній регуляції надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності /О.О.Кузьміна //Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології.- 2009.-№2.-С.57-60. (Дисертантом досліджено переваги застосування антагоністів кальцію при дискоординованій та надмірно сильній пологовій діяльності в порівнянні з традиційними методами терапії цієї патології).

10. Кузьмина О.А. Современные аспекты подготовки беременных к родам /О.А.Кузьмина, В.Е.Чадаев, И.Ю.Кузьмина //Проблемы криобиологии. - 2008.- Т.18, №2.- С.339-342. (Дисертантом наведені данні щодо сучасних аспектів підготовки вагітних до пологів).

11. Кузьмина О.А. Влияние дискоординированной и чрезмерно сильной родовой деятельности на состояние плода /О.А.Кузьмина // Проблемы криобиологии. - 2008.- Т.18, №3.- С.263. (Дисертантом вивчений вплив дискоординованої та надмірно сильної пологової діяльності на стан плода).

12. Кузьмина О.А. Этические принципы работы с лабораторними животными / В.Е.Чадаев, О.А.Кузьмина, И.Ю.Кузьмина и др. //Експериментальна та клінічна медицина.- 2008.- №3.- С.162-164.(Дисертантом доведені сучасні аспекти біоетики при проведенні експериментальних досліджень на тваринах).

13. Кузьмина О.А. Применение антагонистов кальция для дородовой подготовки беременных с риском развития дискоординированной или чрезмерно сильной родовой деятельности /О.А.Кузьмина // Проблемы криобиологии. - 2008.- Том 18.- №4.- С.293 - 296.( Дисертантом запропоновані нові методи допологової підготовки вагітних з ризиком розвитку дискоординованої та надмірно сильної пологової діяльності).

14. Кузьмина О.А. Коррекция содержания биологически активних веществ и гормонов у рожениц с чрезмерно бурной и дискоординированной родовой деятельностью /О.А.Кузьмина, И.Ю.Кузьмина // Зб.наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України - 2005. - С. 236-239. (Дисертантом досліджені зміни біологічно активних речовин та гормонів при надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності та їх корекція).

15. Кузьмина О.А. Применениме антагонистов кальция для регуляции родовой деятельности в эксперименте / О.А.Кузьмина //Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології - Харків, 2003.-С. 109-115. (Дисертантом досліджено вплив антагоністів кальцію на скорочувальну діяльність матки в експерименті).

16. Кузьмина О.А. Особенности центральной гемодинимики у рожениц с дискоординированной родовой деятельностью /О.А.Кузьмина, В.Н.Бутейко // Ш междун. Научн. конф. молодых уч-х.: Тез.докл., Винница. - 2006. - С. 12-13. (дисертантом описані особливості центральної гемодинаміки при дискоординованої пологової діяльності).

17. Kuzmina O.A. Change of placenta at discoordinated and excessively intense labor activity / О.А.Kuzmina //1-st International Scientific Interdisciplinary Congress for medical student and young doctors.- Kharkov, Ukraine. - 2008.- С. 48-49. (Дисертантом вивчено стан плаценти при надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності).

18. Кузьмина О.А. Содержание в крови циркулирующих иммунных комплексов при дискоординированной родовой деятельности /О.А.Кузьмина // Междун. научн. конф. мол. уч-х, Харьков. - 2007.- С.28-29. ( Дисертантом досліджено вміст циркулюючих імуних комплексів при дискоординованій пологовій діяльності).

19. Кузьмина О.А. Состояние плаценты при дискоординированной и чрезмерно сильной родовой деятельности / О.А.Кузьмина // Медицина третього тисячоліття: Тез. доп. межвузівської конф. молодих вч-х. - Харків. -2008.- С. 72-73. (Дисертантом вивчений стан плаценти при при надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності).

20. Kuzmina O.A. Application antagonist calcium for treatment discoordination of labor activity / О.А.Kuzmina //2-st International Scientific Interdisciplinary Congress for medical student and young doctors.- Kharkov, Ukraine. - 2009.- С. 48-49. (Дисертантом вивчено переваги використання антагоністів кальцію при дискоординованій пологовій діяльності).



АНОТАЦІЯ

Кузьміна О.О. - Патогенетичні основи надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності та корекція їх застосуванням антагоністів кальцію ( клініко-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01- акушерство і гінекологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних основ розвитку НСПД і ДПД та використання АК для її корекції. У роботі використані клініко-лабораторні, імунологічні, гормональні, інструментальні й статистичні методи. Встановлено закономірності впливу АК у концентраціях, що блокують генерацію спонтанних скорочень, та ефективність застосування їх з метою нормалізації НСПД і ДПД. Відповідно до експериментальних досліджень підтверджено, що доза АК, необхідна для гальмування НСПД і ДПД, прямо пропорційна ступеню маткової активності, у зв'язку із чим АК можуть бути корисними для зменшення гіпертонусу міометрія, токоліза, при порушеннях СДМ під час пологів та з метою профілактики порушень СДМ у строках вагітності 37 - 38 тижнів у жінок, що мають фактори ризику по розвитку НСПД і ДПД, у вигляді проведення їм допологової підготовки.

Встановлені основні патогенетичні основи розвитку НСПД і ДПД на підставі вивчення плодово-плацентарної гемодинаміки, імунологічної адаптації організму роділлі, синтезу гормонів і БАР, що впливають на скорочувальну діяльність і енергетичний потенціал міометрія. Доведено, що застосування АК при НСПД і ДПД є раціональним методом терапії та профілактики народження дітей у стані помірної і важкої асфіксії, сприяє зниженню розвитку ускладнень у ранньому неонатальному періоді, підвищує кількість пологів через природні пологові шляхи, зменшує ймовірність оперативних втручань і ризик розвитку кровотечі в пологах і ранньому післяпологовому періоді.

Ключові слова: надмірно сильна та дискоординована пологова діяльність, допологова підготовка, антагоністи кальцію.



АННОТАЦИЯ

Кузьмина О.А. - Патогенетические основы чрезмерно сильной и дискоординированной родовой деятельности и коррекция их применением антагонистов кальция ( клинико-экспериментальное исследование). - Рукопись.

...