Оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості із застосуванням акустичного вібромасажу легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського Академії медичних наук України

УДК: 616.248:615.234:616.24:534.232

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.27 - Пульмонологія

Оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості із застосуванням акустичного вібромасажу легень

Коробко Олена Анатоліївна

Київ - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті імені М. І. Пирогова МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Маленький Василь Павлович, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова МОЗ України, професор кафедри внутрішньої медицини № 2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ячник Анатолій Іванович, Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Академії медичних наук України», провідний науковий співробітник клініко-функціонального відділення доктор медичних наук, професор Островський Микола Миколайович, Івано-Франківський національний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної терапії № 2.

Захист відбудеться “25 ” травня 2009 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Академії медичних наук України» (03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Академії медичних наук України» (м. Київ, вул. М. Амосова, 10).

Автореферат розісланий “ 22 ” квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ж. Б. Бегоулева

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Бронхіальна астма - одне з найбільш розповсюджених хронічних захворювань, яким хворіють люди всіх вікових груп і яке розглядається в сучасному суспільстві як значна медична та соціальна проблема. У зв'язку із зростанням економічних витрат суспільства, які обумовлені збільшенням поширеності захворювання, обтяженням його перебігу та ростом інвалідності, бронхіальна астма стала глобальною проблемою світової та вітчизняної пульмонології (Фещенко Ю. И., 2000; Яшина Л. О., 2003, Ячник А. І., 2005).

Показники первинної інвалідності внаслідок бронхіальної астми на 10 тисяч дорослого населення коливаються від 0,2-0,3 до 0,9-1,2 випадків у різних регіонах України. За даними Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем, у 2003 році первинно визнані інвалідами внаслідок бронхіальної астми 2480 чоловік (Бабійчук Ю. В., 2002; Сахарчук І. І., 2003; Островський М. М., 2005).

В Україні нові досягнення в діагностиці та лікуванні хворих на бронхіальну астму призвели до перегляду існуючих положень і, згідно з матеріалами «Глобальної ініціативи з астми» (Global Initiative for Asthma) 2006 року, знайшли своє відображення у Наказі МОЗ України № 128 від 19.03.2007 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Пульмонологія”».

Підвищення якості астма-контролю - це комплексна мета, що може бути досягнута на сходинковому підході до діагностики та терапії бронхіальної астми, клініко-функціонального моніторінгу стану хворого, застосуванню інгаляційних стероїдів, диференційованого підходу до вибору інгаляційних доставочних пристроїв, оцінки якості життя пацієнта (Яшина Л. А., 2006; Фещенко Ю. И., 2007).

Неконтрольований перебіг бронхіальної астми веде до зростання прямих та непрямих витрат суспільства, значних виплат за страховими полісами (Мостовой Ю. М., 2003; Ігнатьєва В. І., 2007).

Незважаючи на значні успіхи у вивченні сучасних аспектів патогенезу, розробку методів діагностики та лікування бронхіальної астми, ще трапляються випадки пізнього виявлення цієї хвороби, порушення стандартів лікування, що сприяє росту інвалідності та смертності серед цього контингенту пацієнтів.

За останній час, завдяки існуючим міжнародним та вітчизняним консенсусам з лікування хворих на бронхіальну астму, визначені та чітко регламентовані дії лікаря і пацієнта щодо контролю над перебігом БА залежно від тяжкості захворювання. Але, незважаючи на певні досягнення, не завжди вдається стримати подальше прогресування захворювання та досягти бажаного контролю.

У зв'язку з цим виникає необхідність в оптимізації лікування хворих на бронхіальну астму, що спрямована на підвищення ефективності проведеної терапії та в цілому - покращання якості життя пацієнтів.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової наукової роботи кафедри госпітальної терапії № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова «Особливості лікувально-реабілітаційних заходів при захворюваннях внутрішніх органів і систем у пацієнтів з супутньою патологією хребта», № державної реєстрації 0105U002619.

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування, можливостей досягнення астма-контролю та покращання якості життя хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу шляхом клініко-патогенетичного обґрунтування доцільності застосування акустичного вібромасажу легень на тлі базисної медикаментозної терапії.

Завдання дослідження:

1. Вивчити динаміку клінічних симптомів і частоту використання

2. в2-агоністів короткої дії у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу при застосуванні акустичного вібромасажу легень та провести порівняння із ефективністю загальноприйнятої базисної медикаментозної терапії.

3. Оцінити динаміку показників функції зовнішнього дихання у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу при різних схемах лікування.

4. Вивчити вплив акустичного вібромасажу легень на реологічні властивості та цитологічний склад харкотиння.

5. Оцінити якість життя хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу при використанні акустичного вібромасажу легень та пацієнтів, які отримують тільки препарати базисної медикаментозної терапії.

6. Вивчити фармако-економічний ефект при різних схемах лікування хворих на середньотяжку бронхіальну астму.

7. Оцінити віддалені результати досягнення астма-контролю у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу при використанні акустичного вібромасажу легень та при застосуванні тільки препаратів базисної медикаментозної терапії.

Об'єкт дослідження - бронхіальна астма середньої тяжкості.

Предмет дослідження - особливості клінічного перебігу бронхіальної астми середньої тяжкості, стан вентиляційної функції легень, реологічні властивості та цитологічний склад харкотиння, якість життя пацієнтів під впливом комплексного лікування з використанням акустичного вібромасажу легень в поєднанні з базисною медикаментозною терапією.

Методи дослідження: загальноклінічні (огляд пацієнтів, анамнез); щоденник самоспостереження хворих із моніторингом рахунку симптомів астми, частоти користування бронхолітиками за потребою (сальбутамолу); функціональні (спірографія, пікфлоуметрія); дослідження реологічних властивостей та цитологічного складу харкотиння; анкетування (оцінка якості життя пацієнтів за допомогою української версії загального опитувальника MOS SF-36).

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено позитивний вплив акустичного вібромасажу легень на тлі базисної медикаментозної терапії на клініко-функціональний стан хворих на середньотяжку бронхіальну астму.

Показано, що приєднання акустичного вібромасажу легень до заходів комбінованої терапії хворих на середньотяжку бронхіальну астму підвищує клініко-функціональну ефективність, сприяє покращанню контролю перебігу захворювання.

Вперше вивчено та науково обґрунтовано клінічну ефективність застосування акустичного вібромасажу легень у комплексі із стандартною терапією хворих на середньотяжку бронхіальну астму.

Доведено, що приєднання акустичного вібромасажу до заходів терапії легень покращує якість життя пацієнтів на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу.

Практичне значення отриманих результатів

Запропонований для клінічної практики спосіб лікування із застосуванням акустичного вібромасажу легень у комбінації з препаратами базисної медикаментозної терапії хворих на середньотяжку бронхіальну астму засвідчив додатковий позитивний клінічний ефект: зменшення нічних та денних симптомів, задишки, потреби у швидкодіючих в2-агоністах, покращання бронхіальної прохідності, покращання реологічних властивостей та цитологічного складу харкотиння, поліпшення якості життя пацієнтів, що спостерігались в більш ранні терміни, ніж при застосуванні стандартної терапії.

Комплексне лікування хворих на середньотяжку бронхіальну астму із використанням акустичного вібромасажу легень у комбінації із базисною медикаментозною терапією може бути рекомендоване до застосування у лікувальних закладах загальнотерапевтичного, алергологічного та пульмонологічного профілів.

За результатами дослідження отримано деклараційний патент на корисну модель (Пат. 3316 Україна, 7 А61Н 21/00. Спосіб лікування бронхіальної астми [Текст] / Коробко О. А., Маленький В. П., Нечипорук С. В.; заявник Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова АМН України. - № 2004010244 ; заявл. 13.01.04 ; опубл. 15.11.04, Бюл. № 11.) та інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я (Коробко О.А. Застосування акустичного вібромасажу легень в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму : інформаційний лист / О.А. Коробко, В. П. Маленький. - К., 2007. - 2 с.).

Результати роботи впроваджені в наукову роботу Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, у лікувально-профілактичну роботу терапевтичного відділення та центру реабілітації пульмонологічних хворих міської клінічної лікарні № 2 м. Вінниці, відділення професійної патології обласного фтизіо-пульмонологічного центру м. Івано-Франківська, терапевтичного відділення міської клінічної лікарні № 5 м. Полтави, кафедри внутрішньої медицини № 2 Луганського державного медуніверситету; у педагогічний процес кафедри госпітальної терапії № 2 Івано-Франківського державного медичного університету, кафедри госпітальної терапії Української медичної стоматологічної академії м. Полтави.

Особистий внесок здобувача. Представлені в роботі матеріали є особистим внеском автора у вирішення проблеми. Огляд літературних джерел, відбір тематичних хворих, їх розподіл на групи, здійснення клініко-лабораторного, інструментального досліджень хворих та їх лікування, аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних, апробація матеріалів дисертації проводилась автором особисто. Підготовка наукових робіт до публікації виконувалась автором самостійно. Висновки та практичні рекомендації сформульовані разом із науковим керівником.

Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні терапевтичних кафедр Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (2008 р.). Основні положення дослідження викладені та обговорені на науковій конференції молодих вчених (Вінниця, 2004), на IV Міжнародному симпозіумі «Актуальные проблемы биофизической медицины» (Київ, 2004), на

V Міжнародному симпозіумі «Актуальные проблемы биофизической медицины» (Київ, 2007), на VШ міжнародному конгресі «Здоровье и образование в ХХI веке: концепции болезней цивилизации» (Москва, 2007), науково-практичній конференції «Актуальні питання фармакології» (Вінниця, 2007).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 3 статтях, опублікованих у провідних фахових журналах, рекомендованих ВАК України для публікації результатів дисертаційних досліджень, 8 тезах на наукових, науково-практичних конференціях та з'їздах. Отримано деклараційний патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, клінічної характеристики обстежених контингентів, результатів особистих досліджень (4 розділів), обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатка.

Дисертація викладена на 165 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 13 таблицями та 15 рисунками в основному тексті, додаток викладений на 4 сторінках. Перелік використаних джерел нараховує 267 найменувань.

Основний зміст

Об'єкт і методи дослідження. Комплексно обстежено 118 хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості у фазі загострення віком від 18 до 74 років, середній вік хворих склав (46,9 ± 1,8) роки. Всі пацієнти були розподілені на дві групи. Хворі основної групи (70 осіб) отримували акустичний вібромасаж легень. Процедура здійснювалась перед застосуванням хворими інгаляційних препаратів за допомогою приладу з низькочастотним звуковим сигналом постійної інтенсивності вібромасажера легень акустичного «ЕОЛ ТУ У 19016204.001-2000» (свідоцтво про Державну реєстрацію № 100 / 2001) у дихальні шляхи пацієнта подавались звукові коливання початкової частоти в діапазоні 60-80 Гц. Через 1-2 хвилини адаптації хворий на основі власних відчуттів підбирав оптимальну для його органів дихання частоту звукового сигналу (в діапазоні 20-200 Гц). Тривалість процедури - 10 хвилин. Курс лікування тривав 10 діб. Потім пацієнти отримували в₂-агоніст короткої дії сальбутамол по 100 мкг через кожні 20 хвилин протягом першої години й при доброму ефекті терапії продовжували застосовувати інгаляційний в₂-агоніст короткої дії по 2-4 вдихи кожні 3-4 години протягом 24-48 годин. При неповній відповіді на тлі продовження інгаляційного в₂-агоніста короткої дії (6-10 вдихів кожні 1-2 години) хворі отримували оральні глюкокортикостероїди (0,5-1 мг/кг преднізолона, інгаляційні холінолітики (тіотропіуму бромід по 18 мкг/добу або комбіновані форми інгаляційного холінолітика з інгаляційним в₂-агоністом короткої дії), після чого застосовували інгаляційний глюкокортикостероїдний препарат - бекламетазону діпропіонат по 500 мкг із повторним прийомом у вечірній час у такій же дозі. При поганому ефекті загострення розцінювалось як тяжке і проводилась відповідна терапія на амбулаторному, а за необхідності - на госпітальному етапах.

Пацієнти групи порівняння (48 осіб) застосовували тільки препарати медикаментозної терапії за такою ж схемою. Їм, як і пацієнтам основної групи, проводилась початкова оцінка тяжкості загострення хвороби (анамнез, фізикальне обстеження внутрішніх органів, спірографія з визначенням об'єму форсованого видиху за першу секунду, інші додаткові методи дослідження за показаннями). Початкова терапія та подальші етапи лікування здійснювались згідно з отриманим ефектом.

Групи хворих були ідентичними за віком, статтю пацієнтів, клінічною формою та ступенем загострення бронхіальної астми. Верифікація діагнозу здійснювалась згідно «Інструкції про діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми» (Наказ № 499 МОЗ України від 28.10.2003 року), підтвердженої Наказом № 128 МОЗ України від 19.03.2007 року.

Критеріями включення в дослідження були:

1. Ознайомлення пацієнта із протоколом дослідження та підписання ним форми інформованої згоди.

2. Чоловіки та жінки у віці ? 18 років.

3. Діагноз бронхіальної астми встановлений не менш, ніж за 3 місяці до початку дослідження.

4. Об'єм форсованого видиху за першу секунду - у межах 60-80 % від належного.

5. Зворотність об'єму форсованого видиху за першу секунду у пробі з 200 мкг сальбутамолу > 12 % (або 200 мл).

6. Лікування інгаляційними стероїдами в добовій дозі до 2000 мкг бекламетазону діпропіонату (або інших інгаляційних глюкокортикостероїдних препаратів в еквівалентних дозах).

7. Наявність нічних або денних симптомів та потреба у використанні

8. в2-агоністів короткої дії щодоби.

9. Наявність загострення бронхіальної астми легкого або середнього ступеня тяжкості.

Критерії виключення хворих із дослідження були наступні:

1. Наявність нижче перерахованих захворювань та зміни загального статусу здоров'я:

– важкі супутні захворювання або стани, при яких протипоказано призначення інгаляційних стероїдів (наприклад, активний туберкульоз або грибкові ураження, бактеріальні та вірусні ураження верхніх дихальних шляхів, які потребують специфічної терапії), у тому числі важкі серцево-судинні захворювання, інсулін-залежний цукровий діабет, неконтрольована гіпертензія, гіпертіреоідизм, тіреотоксикоз, феохромоцитома;

– інфекції нижніх дихальних шляхів за останні 4 тижні до початку дослідження;

– клінічно значущі відхилення в лабораторних дослідженнях, які потребують подальшої верифікації.

2. Прийом пацієнтами наступних препаратів:

– ін'єкційних або оральних стероїдів протягом 2-х місяців перед початком дослідження або більше 3-х курсів протягом останніх 6 місяців;

– прийом недозволених у даному дослідженні препаратів;

– відома алергія до певного препарату або його складових частин;

– проведення імунотерапії під час дослідження;

– зміна дози інгаляційних глюкокортикостероїдів протягом останніх 4-х тижнів перед початком дослідження.

3. Загальні критерії:

– вагітність;

– годування груддю.

4. Список недозволених препаратів на період дослідження (протягом періоду дослідження):

– системні кортикостероїди;

– пролонговані в2-агоністи;

– комбіновані препарати (інгаляційні глюкокортикостероїди +

– + пролонговані в2-агоністи).

Протягом проведення дослідження у хворих основної групи та пацієнтів групи порівняння не спостерігали будь-яких побічних дій від проведеної терапії.

Для вирішення поставлених завдань використовували загальноклінічні методи обстеження: збір анамнестичних даних (скарги, історія хвороби та життя, вивчалися документи, представлені з інших лікувальних закладів), фізикальне дослідження внутрішніх органів, антропометричні виміри, термометрія, вимірювання частоти пульсу, артеріального тиску та частоти дихання, застосовувалось рентгенологічне обстеження, електрокардіографія (на електрокардіографі ЕК1Т-ОЗМ2). Функцію зовнішнього дихання оцінювали за допомогою спірографа «Пульмовент-1».

У хворих обох груп до та після проведеного лікування використовували загальний астма-рахунок (у балах), який включав кількість нічних, денних симптомів захворювання, ранкової скутості, кашлю; оцінювали клініко-рентгенологічні, лабораторні дані та показники функції зовнішнього дихання (життєва ємність легень, форсована життєва ємність легень, об'єм форсованого видиху за першу секунду, індекс Тіффно, максимальна об'ємна швидкість видиху 25 %, 50 % та 75 % життєвої ємності легень. Лабораторні обстеження включали загальні клінічні аналізи крові, сечі, харкотиння.

Обстеження проводили до лікування, після проби з бронхолітиком (та акустичним вібромасажем легень в основній групі), на 10-у і 30-у добу лікування.

Для характеристики реологічних властивостей харкотиння у хворих обох груп застосовували експрес-метод, запропонований Филипповим В. П. та співавт. (1998), в основі якого лежить визначення в'язкості та адгезії харкотиння методом мікрокапіляровіскозиметрії.

Для визначення зв'язку індивідуальних особливостей хворого з перебігом бронхіальної астми використано методику визначення якості життя за допомогою української версії загального опитувальника MOS SF-36 (Medical Outcome Study Short Form-36), який перекладений за процедурою міжнародного центру з вивчення якості життя IQOLA, Бостон, США під керівництвом доктора J. E. Ware та B. Gandek. Українська версія MOS SF-36, запропонована академіком

Ю. І. Фещенко і співавт. у 2004 році, пройшла три перших етапи перекладу та культурної адаптації.

Підрахунок вартості курсу лікування з використанням акустичного вібромасажу легень у хворих основної групи та традиційної медикаментозної терапії у хворих групи порівняння проводився за формулою визначення різниці співвідношення «витрати-ефективність».

Cтатистична обробка отриманих результатів проведена в пакеті прикладних програм «STATISTICA 5.5» із використанням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Вірогідність результатів оцінювали з обчисленням середньої похибки (m) та за допомогою критерію Стьюдента (t). Аналіз кореляційних зв'язків отриманих результатів проводили з використанням статистичного методу Спірмена.

Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного лікування хворих обох груп із загостренням бронхіальної астми відбулась позитивна динаміка клінічних симптомів астми.

Найбільш виразні зміни визначали в динаміці загального астма-рахунку до лікування, на 3-ю та 10-у добу, що представлено на рис. 1. Так, до лікування у хворих основної групи загальний астма-рахунок становив (17,5 ± 0,3) балів, на 3-ю добу від початку обстеження та лікування - (8,8 ± 0,5) балів, а на 10-у добу -

(8,0 ± 0,4) балів, в той час, коли у хворих групи порівняння загальний астма-рахунок складав (17,5 ± 0,3) балів, на 3-ю добу - (14,2 ± 0,2) балів, на 10-у добу - (11,3 ± 0,8) балів.

Включення акустичного вібромасажу легень у комплексне лікування хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, що проявляється зменшенням проявів симптомів захворювання. Зменшення нічних та денних симптомів бронхіальну астму сприяє зменшенню добової дози в2-агоністів короткої дії для досягнення контролю над захворюванням, а в подальшому - зниженню доз інгаляційних глюкокортикостероїдних препаратів із середньо-високих на середньо-низькі.

* - різниця в показниках (р<0,05) у порівнянні з хворими групи

порівняння;

^# - різниця в показниках (р<0,05) у порівнянні з хворими до лікування.

Рис. 1. Динаміка симптомів (загальний астма-рахунок) під впливом лікування

Терапія із застосуванням акустичного вібромасажу легень сприяла статистично значимому в порівнянні з хворими, які отримували традиційне лікування, покращанню всіх показників функції зовнішнього дихання.

Показовою в цьому плані є динаміка показника об'єму форсованого видиху за першу секунду (рис. 2).



* - різниця в показниках (р<0,05) у порівнянні з хворими групи

порівняння;

^# - різниця в показниках (р<0,05) у порівнянні з хворими до лікування.

Рис. 2. Динаміка об'єму форсованого видиху за першу секунду на тлі лікування

Так, вже на 10-у добу лікування цей показник збільшився на (24,5 ± 0,8) % в основній групі порівняно з вихідними даними і на (11,0 ± 0,6) % - у групі порівняння. На 30-у добу спостереження ОФВ1 збільшився на (34,7 ± 0,7) % у порівнянні з вихідними даними у хворих основної групи та на (26,9 ± 0,8) % у пацієнтів групи порівняння.

На тлі позитивної динаміки клініко-функціональних показників спостерігалось покращання реологічних властивостей харкотиння.

До лікування в'язкість харкотиння у хворих основної групи складала

(27,8 ± 0,1) Н х с/м², у групі порівняння - (26,8 ± 0,2) Н х с/м². Вже на 3-ю добу лікування визначалось статистично достовірне (р<0,05) зменшення в'язкості харкотиння до (15,0 ± 0,2) Н х с/м² порівняно з контролем (21,7 ± 0,5) Н х с/м², яке зберігалось і на 10-у добу спостереження (12,9 ± 0,2) Н х с/м² та (19,9± 0,4) Н х с/м² відповідно у пацієнтів основної групи та хворих групи порівняння, але в основній групі цей показник був статистично достовірним (р<0,05).

Включення акустичного вібромасажу легень також впливало на адгезивні властивості харкотиння. До лікування у хворих основної групи адгезія становила (36,7 ± 0,2) Н/м², в осіб групи порівняння - (36,4 ± 0,3) Н/м². У пацієнтів основної групи на 3-ю добу спостереження адгезія була (18,0 ± 0,2) Н/м², тобто зменшилась удвічі, в групі порівняння визначалась тенденція до зменшення цього показника (25,8 ± 0,6) Н/м² в порівнянні з даними в основній групі (р>0,05). На 10-у добу в групі порівняння збереглася тенденція до зменшення адгезивних властивостей харкотиння (23,6 ± 0,6) Н/м², у той час, коли в основній групі адгезія зменшилась статистично достовірно (р<0,05) і становила (14,1 ± 0,2) Н/м².

Проведений аналіз якості життя хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості через чотири тижні від початку обстеження і лікування показав, що всі параметри опитувальника МОS SF-36 мали тенденцію до покращання в порівнянні з вихідними даними.

Динаміка показників якості життя пацієнтів основної групи продемонстрована на рис. 3.

Зокрема, показник «фізична активність» зріс на (23,8 ± 4,6) балів у осіб, які використовували комплексну терапію з включенням акустичного вібромасажу легень. Показовим було зростання критерію «роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності». У хворих основної групи він збільшився на (30,8 ± 7,8) балів. Показник «біль» зріс на (12,0 ± 3,3) балів у пацієнтів основної групи. Загалом, фізичний статус у хворих, які отримували акустичний вібромасаж легень у комплексному лікуванні, збільшився на (29,4 ± 3,7) балів. бронхіальна астма акустичний вібромасаж

Загальна кількість балів, що характеризувала психічний статус хворих основної групи, зросла на (30,4 ± 1,1) балів. Що стосується провідного показника «роль емоційних факторів в обмеженні життєдіяльності», то мало місце його збільшення у хворих основної групи на (41,7 ± 6,7) балів. Показник «соціальна активність» зріс на (27,0 ± 10,9) балів у пацієнтів, які отримували комплексне лікування з включенням акустичного вібромасажу легень. Критерій «психічне здоров'я» збільшився на (26,0 ± 11,1) балів в осіб основної групи.

* - різниця між показниками ЯЖ у хворих основної групи до та після

лікування (р<0,05).

Рис. 3. Динаміка показників якості життя в процесі лікування у хворих основної групи

У результаті проведеного лікування спостерігалось покращання показників якості життя, які характеризують загальний статус пацієнтів основної групи, на (33,7 ± 3,3) балів. Критерій «життєздатність» збільшився на (30,7 ± 5,3) балів у осіб основної групи. Другий показник, що характеризує загальний статус хворих, є «загальне здоров'я». Визначали його збільшення на (30,0 ± 1,3) балів у пацієнтів, які отримували комплексну терапію з включенням акустичного вібромасажу легень.

Динаміка показників якості життя хворих групи порівняння представлена на рис. 4.

Показник «фізична активність» зріс на (12,5 ± 2,9) балів у пацієнтів, які отримували тільки медикаментозну терапію. У хворих групи порівняння не спостерігали суттєвого збільшення критерію «роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності» ((31,3 ± 2,7) балів та (31,3 ± 4,7) балів відповідно до та після лікування). Показник «біль» збільшився на (33,7 ± 12,7) балів в пацієнтів групи порівняння.

Загалом, фізичний статус у хворих, які отримували стандартне лікування, збільшився на (15,4 ± 2,1) балів.

У результаті проведеного лікування хворих групи порівняння спостерігали підвищення показників психічного статусу. Загальна кількість балів, що характеризувала психічний статус у пацієнтів із стандартним методом лікування, зросла на (22,2 ± 2,9) балів.

Провідний показник «роль емоційних факторів в обмеженні життєдіяльності» у пацієнтів групи порівняння збільшився на (28,0 ± 4,1) балів в порівнянні з даними до лікування. Показник «соціальна активність» зріс на (12,5 ± 1,9) балів у хворих із традиційним лікуванням. Критерій «психічне здоров'я» збільшився на (25,0 ± 2,8) балів в осіб групи порівняння.

У динаміці визначали покращання показників якості життя, які характеризують загальний статус пацієнтів групи порівняння ((18,7 ± 2,7) балів). Критерій «життєздатність» збільшився на (17,5 ± 1,1) балів у хворих, які використовували тільки препарати базисної медикаментозної терапії. Показник «загальне здоров'я» збільшився на (20,0 ± 4,4) балів у пацієнтів групи порівняння.



* - різниця між показниками якості життя у хворих основної групи до та після лікування (р<0,05).

Рис. 4. Динаміка показників якості життя в процесі лікування у хворих групи порівняння

Встановлено, що між об'ємом форсованого видиху за першу секунду та показниками якості життя хворих на бронхіальну астму існують зворотні або незначні прямі кореляційні зв'язки. У результаті лікування серед хворих жіночої статі визначали більш значиме і достовірне збільшення показників якості життя у порівнянні з хворими чоловічої статі в основній групі та групі порівняння.

Віддалені результати простежені у 64 хворих (з них 36 - основної групи та 28 - групи порівняння) через 3 місяці, а 48 пацієнтів (26 основної та 22 групи порівняння) повторно оглянуто через 6 місяців.

Результати, отримані через 3 місяці, свідчать про те, що повний контроль над БА був досягнутий у 38,9 % хворих (14 чол.) серед 36 осіб основної групи та 21,4 % (6 чол.) серед 28 осіб у групі порівняння. Частковий контроль над захворюванням спостерігався у 52,8 % (19 чол.) основної та 42,9 % (12 чол.) групи порівняння. Неконтрольованою астма була у 8,4 % (3 чол.) в основній групі, у 35,7 % (10 чол.) - в групі порівняння.

Через 6 місяців спостереження за хворими в основній групі (26 осіб) повний контроль над бронхіальною астмою залишився в 38,5 % (10 чол.), у групі порівняння (22 особи) - у 18,2 % (4 чол.). Частковий контроль над астмою спостерігався в 42,3 % (11 чол.) в основній групі та в 40,9 % (9 чол.) - у групі порівняння. Відсутній контроль над астмою зафіксований у 19,2 % (5 чол.) в основній групі та 40,9 % (9 чол.) - у групі порівняння.

Представлені результати свідчать про те, що курсове застосування акустичного вібромасажу легень на тлі базисної медикаментозної терапії у хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості дає змогу більш ефективно усувати прояви обструктивного синдрому і подовжити періоди ремісії, раніше досягти контролю над астмою.

Внаслідок цього, стає можливим зменшення дози інгаляційних глюкокортикостероїдних препаратів із середньо-високих до середньо-низьких, зменшення дози в2-агоністів короткої дії і в подальшому рекомендація пролонгованих в2-агоністів на тлі постійного використання інгаляційних глюкокортикостероїдів (або їх комбінацію в єдиному інгаляторі).

За результатами проведення 10-денного курсу лікування в основній групі 48 хворих на бронхіальну астму з використанням акустичного вібромасажу і такої ж кількості пацієнтів, які отримували традиційну терапію, в групі порівняння, встановлено, що вартість курсу лікування в основній групі становила 5253,6 грн., у групі порівняння - 495,4 грн.

При цьому клініко-функціональна ефективність встановлена у 95,8 % (46) хворих, які використовували акустичний вібромасаж легень у комплексному лікуванні та у 62,5 % (30) хворих, які отримували тільки стандартну терапію.

Проведений фармако-економічний аналіз методом «витрати-ефективність» показав, що схема-лікування з включенням акустичного вібромасажу легень у комплексне лікування має перевагу у 297,38 грн. за кожний отриманий випадок клініко-функціональної ефективності.

Таким чином, включення акустичного вібромасажу легень сприяє зменшенню проявів бронхіальної астми, позитивно впливає на динаміку показників функції зовнішнього дихання, реологічних властивостей харкотиння, показників якості життя хворих, має позитивний фармако-економічний ефект, що дає підстави рекомендувати даний метод для впровадження у практику.

Висновки

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і результати вивчення ефективності застосування акустичного вібромасажу легень як доповнення до стандартної терапії у хворих на середньотяжку бронхіальну астму, вперше вивчено вплив представлених схем лікування на динаміку клінічних проявів, стан функції зовнішнього дихання, реологічні властивості й цитологічний склад харкотиння та якість життя пацієнтів.

1. 10-денний курс акустичного вібромасажу легень на фоні базисної медикаментозної терапії у хворих із загостренням середньотяжкої бронхіальної астми приводить до зменшення клінічних проявів захворювання: у хворих основної групи загальний астма-рахунок статистично достовірно (р<0,05) зменшився на (9,6 ± 0,5) балів, у хворих групи порівняння - на (6,6 ± 0,8) балів, статистично достовірно (р<0,05) зменшує потребу у використанні в2-агоністів короткої дії (на 10-у добу частота використання сальбутамолу в хворих основної групи зменшилась у 3,5 рази до (3,6 ± 0,2) раза на добу, у хворих групи порівняння - у 2,2 раза в порівнянні з вихідними даними до (5,2 ± 0,1) раза на добу).

2. На тлі проведеної терапії як у хворих основної групи, так і пацієнтів групи порівняння спостерігалось покращання всіх показників функції зовнішнього дихання. Найбільш виразною була динаміка показника об'єму форсованого видиху за першу секунду: у результаті 10-денного курсу акустичного вібромасажу легень на тлі медикаментозної терапії у хворих основної групи він збільшився на (24,5 ± 0,8) %, у той час, коли у осіб групи порівняння цей показник зріс на

3. (11,0 ± 0,6) % у порівнянні з вихідними даними.

4. Включення акустичного вібромасажу легень у комплексне лікування хворих на бронхіальну астму сприяло статистично достовірному (р<0,05) покращанню в'язкісно-адгезивних властивостей харкотиння (на 10-у добу у хворих основної групи в'язкість харкотиння зменшилась на (15,0 ± 0,2) Н х с/м², адгезія - на (22,2 ± 0,2) Н/м², у хворих групи порівняння в'язкість харкотиння зменшилась на (6,9 ± 0,3) Н х с/м² , адгезія - на (12,7 ± 0,4) Н/м²).

5. Включення акустичного вібромасажу легень у комплексне лікування хворих на бронхіальну астму сприяло статистично достовірному (р<0,05) зменшенню кількості еозинофілів (на (25,8 ± 0,6) % у хворих основної групи та на (11,7 ± 1,6) % у хворих групи порівняння) та нейтрофілів харкотиння (на

6. (22,6 ± 2,7) % у пацієнтів основної групи та на (10,9 ± 3,9) % у осіб групи порівняння).

7. Застосування акустичного вібромасажу легень у комплексній терапії хворих на бронхіальну астму сприяло статистично значимому покращанню показників якості життя, що знайшло своє відображення в підвищенні фізичного статусу (у пацієнтів основної групи - на (29,4 ± 3,7) балів проти (15,4 ± 2,1) балів у пацієнтів групи порівняння), психічного статусу (на (30,4 ± 1,1) балів в осіб, які отримували акустичний вібромасаж легень на тлі медикаментозної терапії, та на (22,2 ± 2,9) балів у осіб групи порівняння) та загального статусу (на (33,7 ± 3,3) балів та (18,7 ± 2,7) балів відповідно у хворих основної групи та пацієнтів групи порівняння).

8. Запропонована схема комплексного лікування хворих на бронхіальну астму має статистично доведений відповідний економічний ефект (за підрахунком «витрати-ефективність» - 297,38 грн. за кожний отриманий випадок клініко-функціональної ефективності).

9. Застосування акустичного вібромасажу легень на тлі базисної медикаментозної терапії у хворих на бронхіальну астму в період загострення сприяє статистично достовірному (р<0,05) прискоренню астма-контролю порівняно з пацієнтами групи порівняння (в основній групі повний контроль над астмою було досягнуто у 38,9 % через 3 місяці та у 38,5 % - через 6 місяців, у осіб групи порівняння - у 21,4 % через 3 місяці та у 18,2 % - через 6 місяців). Через 3 місяці стало можливим зменшення дози інгаляційних глюкокортикостероїдних препаратів (бекламетазону діпропіонату) з середніх (1000 мкг/добу) до низьких доз (500 мкг/добу) для хворих, у яких досягнуто повний астма-контроль (рівень доказовості В).

Практичні рекомендації

1. Хворим на бронхіальну астму середньої тяжкості рекомендується додаткове призначення акустичного вібромасажу легень до базисного медикаментозного лікування.

2. З метою оптимізації лікування загострення бронхіальної астми рекомендується включення в комплексну терапію сеансів акустичного вібромасажу легень тривалістю 10 хвилин протягом 10 діб перед застосуванням інгаляційних препаратів базисної медикаментозної терапії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Коробко О.А. Акустичний вібромасаж легень в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму [Текст] / О.А. Коробко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - Т. 11, № 2/1. - С. 640-642.

2. Коробко О.А. Вплив акустичного вібромасажу легень на реологічні властивості харкотиння у хворих на бронхіальну астму [Текст] / О.А. Коробко // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2008. - № 10. - С. 40-42.

3. Коробко О.А. Якість життя хворих на бронхіальну астму на тлі комплексного лікування з застосуванням акустичного вібромасажу легень [Текст] / О.А. Коробко, В. П. Маленький, Ю. В. Бабійчук // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - № 3. - С. 25-27. (Дисертантом здійснено клінічне обстеження хворих, проведений аналіз отриманих результатів;

В. П. Маленький - консультативна допомога; Ю. В. Бабійчук - статистична обробка матеріалу).

4. Пат. 3316 Україна, 7 А61Н 21/00. Спосіб лікування бронхіальної астми [Текст] / Коробко О. А., Маленький В. П., Нечипорук С. В. ; заявник Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова АМН України. - № 2004010244 ; заявл. 13.01.04 ; опубл. 15.11.04, Бюл. № 11.

5. Коробко О.А. Застосування акустичного вібромасажу легень в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму [Текст] / О.А. Коробко,

В. С. Березіна // Матеріали до наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Вінниця : НОВА КНИГА, 2004. - С. 177-178.

6. Коробко О.А. Комплексне лікування хворих на бронхіальну астму з використанням біофізичних факторів [Текст] / О.А. Коробко, С. В. Нечипорук // Матеріали XV з'їзду терапевтів України, 21-23 квітня 2004 р. - К. : СПД Коляда О.П., 2004. - С. 57.

7. Коробко О.А. Вплив акустичного вібромасажу легень на гіперреактивність бронхів у хворих на бронхіальну астму [Текст] / О.А. Коробко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005. - Т. 9, № 2. - С. 373-374.

8. Використання біофізичних факторів в лікуванні хворих на бронхіальну астму [Текст] / О.А. Коробко, В. П. Маленький, С. В. Нечипорук, Є. М. Чуй // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2006. - № 7. - С. 197.

9. Коробко, Е. А. Акустический вибромассаж легких - один из путей устранения бронхообструктивного синдрома при бронхиальной астме [Текст] / Е.А. Коробко, В. П. Маленький // Аллергология и иммунология. - 2007. - Т. 8, № 1. - С. 53.

10. Коробко О.А. Ефективність акустичного вібромасажу легень в корекції бронхообструктивного синдрому у хворих на бронхіальну астму [Текст] / О.А. Коробко., В.П. Маленький, С.В. Нечипорук // V Міжнародний симпозіум «Актуальные проблемы биофизической медицины» : матер. міжнар. симпозіуму. - К., 2007. - С. 88-89.

11. Коробко, Е.А. Особенности клинического течения бронхиальной астмы при использовании акустического вибромассажа легких [Текст] / Е.А. Коробко // VIII Международный конгресс «Здоровье и образование в ХХI веке. Концепции болезней цивилизации» : матер. междунар. конгресса, 14-17 ноября 2007 г. - М., 2007. - С. 335-336.

12. Коробко О.А. Вплив акустичного вібромасажу легень на функцію зовнішнього дихання у хворих на бронхіальну астму [Текст] / О.А. Коробко,

В. П. Маленький, С. В. Нечипорук // Астма та алергія. - 2007. - № 1-2. - С. 112-113.

Анотація

Коробко О.А. Оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості із застосуванням акустичного вібромасажу легень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. - Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Академії медичних наук України», Київ, 2009.

Робота присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на бронхіальну астму шляхом включення акустичного вібромасажу легень в комплексне лікування. Доведено, що застосування 10-денного курсу акустичного вібромасажу легень, який виконується за допомогою приладу з низькочастотним звуковим сигналом постійної інтенсивності вібромасажера легень акустичного «ЕОЛ ТУ У 19016204.001-2000» на тлі базисної медикаментозної терапії, сприяє достовірному підвищенню ефективності лікування хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості за рахунок виразної позитивної динаміки з боку основних клінічних симптомів, функції зовнішнього дихання, реологічних властивостей харкотиння, покращання показників якості життя пацієнтів.

Ключові слова: бронхіальна астма, акустичний вібромасаж легень, якість життя.

Аннотация

Коробко Е. А. Оптимизация лечения больных бронхиальной астмой средней тяжести с использованием акустического вибромассажа легких. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.27 - пульмонология. - Государственное учреждение «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф. Г. Яновского Академии медицинских наук Украины», Киев, 2009.

Бронхиальная астма - медицинская и социальная проблема мирового значения. За последние десятилетия её актуальность обусловлена значительным повышением уровня заболеваемости, началом в более раннем возрасте, учащением случаев тяжелого течения и быстрым развитием инвалидности.

Достижение астма-контроля - это главная цель, которая может быть достигнута на основе ступенчатого подхода к диагностике и лечению бронхиальной астмы, клинико-функционального мониторинга состояния больного, использования ингаляционных глюкокортикостероидов, дифференцированного подхода к выбору ингаляционных доставочных устройств, оценке качества жизни пациентов.

В последнее время, благодаря существующим международным и отечественным соглашениям по лечению больных бронхиальной астмой, определены и четко регламентированы действия врача и пациента по контролю над течением заболевания. Но, несмотря на некоторые успехи, не всегда удается улучшить контроль заболевания: уменьшить клинические симптомы астмы и потребность в в2-агонистах, улучшить показатели функции внешнего дыхания, уменьшить персистенцию хронического воспаления.

Нами предложен способ комплексного лечения больных бронхиальной астмой средней тяжести в фазе обострения с применением 10-дневного курса акустического вибромассажа легких в дополнение к стандартной терапии этой категории больных - ингаляционных глюкокортикостероидов в средне-высоких дозах в комбинации с в2-агонистами короткого действия.

Использование акустического вибромассажа легких как способа оптимизации медикаментозного лечения больных бронхиальной астмой путем использования действия звукового сигнала приводит к уменьшению проявлений бронхообструктивного синдрома. Улучшение реологических свойств мокроты, стимуляция дренажной функции бронхов способствуют лучшей доставке ингаляционных препаратов к месту их предназначения. Клинически это проявляется улучшением отхождения мокроты, улучшением или нормализацией показателей функции внешнего дыхания и в конечном итоге - улучшением качества жизни пациентов.

Применение акустического вибромассажа легких в комплексном лечении больных среднетяжелой бронхиальной астмой на амбулаторном этапе положительно влияет на клинико-функциональное течение заболевания, что проявляется достоверным уменьшением ночных и дневных приступов удушья, одышки, кашля, суммарного астма-счета, снижением потребности в кратковременных бронхолитиках.

В работе показано, что включение в базисную медикаментозную терапию10-дневного курса акустического вибромассажа легких способствует улучшению показателей функции внешнего дыхания, что подтверждается достоверным увеличением показателей бронхиальной проходимости (объема форсированного выдоха за первую секунду).

Применение акустического вибромассажа легких в комплексной терапии больных среднетяжелой бронхиальной астмой улучшает показатели реологических свойств мокроты, что проявляется достоверным уменьшением вязкости и адгезии мокроты.

Присоединение к комбинированной терапии среднетяжелой бронхиальной астмы акустического вибромассажа легких ведет к достоверному повышению критериев качества жизни, о чем свидетельствует повышение физического, психического и общего статусов по завершению исследования.

Оценивая уровень контроля над бронхиальной астмой через 3 месяца от начала наблюдения, полный контроль над заболеванием был достигнут у 38,9 % больных основной группы, которые в комплексном лечении получали акустический вибромассаж легких, и у 21,4 % пациентов группы сравнения, которые использовали только препараты медикаментозной терапии. Через 6 месяцев полный контроль над заболеванием поддерживался у 38,5 % больных основной и только у 18,2 % пациентов группы сравнения. Частичный контроль над бронхиальной астмой достигнут в основной группе у 52,8 % больных через 3 месяца и у 42,3 % больных через 6 месяцев; в группе сравнения - у 42,9 % больных через 3 месяца и у 40,9 % больных через 6 месяцев. Среди пациентов основной группы контроль над бронхиальной астмой отсутствовал у 8,4 % больных через 3 месяца и у 19,2 % больных через 6 месяцев; среди пациентов группы сравнения - у 35,7 % больных через 3 месяца и у 40,9 % больных через 6 месяцев.

Показано, что применение 10-дневного курса акустического вибромассажа легких в комплексном лечении больных среднетяжелой бронхиальной астмой имеет положительный фармако-экономический эффект (297,38 грн. за каждый полученный случай клинико-функцинальной эффективности).

Ключевые слова: бронхиальная астма, акустический вибромассаж легких, качество жизни.

Annotation

Korobko O. A. The optimization of treatment of patients with moderate severe asthma applying with the application of acoustic vibromassage of lungs. - Manuscript.

Thesis for acquiring the scientific Degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.27 - pulmonology. - State organization «National Institute of Phthisiology and Pulmonology, named after F.G. Yanovsky, Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, 2009.

The investigation is dedicated to improving the effectiveness of treatment the patients with asthma by means of including acoustic vibromassage of lungs into the complex treatment. It has been proved that applying a 10-days course of acoustic vibromassage of lungs which is performed with the assistance of a device with low frequency sound of constant rate «ЕОЛ ТУ У 19016204.001-2000» on the basis of medical therapy contributes to reliable enhancement of efficiency of treatment the patients with moderately severe asthma at the expense of positive dynamics on the side of main clinical symptoms, the function of the external respiration, rheological properties of phlegm, improvement parameters of quality of life in asthma patients.

Key words: asthma, аcoustic vibromassage of lungs, quality of life.

Размещено на Allbest.ru

...