Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 616.31+ 616.311]-002-053.2-037-084:616.314-089.23

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ І ГІНГІВІТУ У ДІТЕЙ, ЯКІ ЛІКУЮТЬСЯ НЕЗНІМНОЮ ОРТОДОНТИЧНОЮ АПАРАТУРОЮ

14.01.22 - Стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ШУМИНСЬКА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Хоменко Лариса Олександрівна, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань, завідувач

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дорошенко Світлана Іванівна кафедра ортопедичної стоматології та ортодонтії Київського медичного університету Української асоціації народної медицини, завідувач.

доктор медичних наук, професор Каськова Людмила Федорівна кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава), завідувач.

Захист дисертації відбудеться “ 17 ” грудня 2009р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, вул. Зоологічна,1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного Університету імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розіслано “ 14 ” грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Остапко О.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Попередження ураження твердих тканин зубів та тканин пародонта у дітей є одним з актуальних завдань сучасної стоматології. Серед багатьох етіологічних та патогенетичних чинників розвитку карієсу зубів та гінгівіту важлива роль належить зубо-щелепним аномаліям (ЗЩА) та деформаціям. Їх поширеність серед дітей та підлітків віком 3-17 років в середньому по Україні становить від 31,7 до 63,6% (Хоменко Л.О., 2008; Фліс П.С. 2008; Косенко К.М., Дєньга О.В., 2007; Леус П.А., 2006). У дітей, які мають ЗЩА, частіше діагностується декомпенсована форма карієсу і високі темпи приросту його інтенсивності (Ф.Я. Хорошилкина 2007, Е.Б. Ростокина, 2007). Зміни тканин пародонта відмічаються в середньому у 31,81% дітей з ортодонтичною патологією (Каськова Л.Ф., 2007, Кисельникова Л.П., 2008). Патологічний прикус сприяє розвитку захворювань твердих тканин зубів та тканин пародонта серед 12-річних дітей у 60,6%, 15-річних - у 68,3% (Репужинський Й.М., 2002). Тому при формуванні комплексу ризиків у моделі «карієс - захворювання пародонта - зубо-щелепні аномалії та деформації» необхідно передбачати їх взаємообтяжуючий вплив на стан стоматологічного здоров'я. Очікуване погіршення ситуації відбувається в динаміці ортодонтичного лікування, коли створюються найбільш сприятливі умови для активізації та реалізації впливу факторів ризику (Кузьмина Э.М., 2003).

Впродовж останніх років для лікування ЗЩА широко використовується незнімна ортодонтична апаратура (НОА), що може розглядатися як карієспрофілактичний захід та сприяти усуненню патологічного впливу функціонального перевантаження на пародонт (С.Б. Улитовский, 2004, Antonino Marco, 2006). Але клінічні спостереження та дані літератури свідчать про високі темпи приросту карієсу та гінгівіту у дітей під час ортодонтичного лікування НОА (Рамм Н.Л. із співавт., 2001, Дрогомирецька М.С. 2002, Гонцова Е.П., 2006, B. Ogard 2003, М.М.О'Reilli, J.D.Featherstone, 2006,). Встановлено, що у 45% пацієнтів з брекет-системою відзначаються погана та дуже погана гігієна порожнини рота (Слабковська А.Б. із співавт., 2001). Додаткові ретенційні пункти сприяють накопиченню зубного нальоту та утворенню зубної бляшки, роль якої у розвитку карієсу та гінгівіту є загальновизнаною вітчизняними і зарубіжними авторами (Левицький А.П., 2002, Смоляр Н.І., Дрогомирецька М.С., 2003; Newman, 1980).

Питання профілактики та лікування уражень твердих тканин зубів і пародонта у дітей під час ортодонтичного лікування привертає увагу дослідників. Разом з тим, сучасні уявлення про індивідуалізований підхід до профілактики карієсу зубів та захворювань тканин пародонта під час ортодонтичного лікування, своєчасне усунення факторів ризику та прогнозування розвитку ускладнень з боку твердих тканин зубів та тканин пародонту на всіх його етапах вивчені недостатньо, носять дискусійний характер (Фліс П.С. та співав., 2002). Недостатньо висвітленими залишаються також обґрунтування та розробка методів, алгоритмів проведення лікувально-профілактичних заходів з урахуванням особливостей диспансерного спостереження дітей на етапах ортодонтичного лікування. Тому, визначення факторів ризику щодо твердих тканин зубів та пародонта на різних етапах ортодонтичного лікування та розробка диференційованих лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на стан стоматологічного здоров'я є актуальною проблемою стоматології дитячого віку.

Практичне впровадження індивідуалізованих заходів сприятиме підвищенню ефективності профілактики карієсу та захворювань пародонта у дітей під час лікування НОА, що є завданням даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного медичного університету імені О.О. Богомольця і є фрагментом комплексної наукової роботи кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань “Профілактика карієсу зубів у дітей різного віку в залежності від дії чинників ризику” згідно з планом МОЗ України, реєстраційний номер 0107U002892.

Мета і завдання дослідження - Підвищення ефективності профілактики та лікування карієсу та гінгівіту у дітей та підлітків під час ортодонтичного лікування НОА на основі комплексного вивчення індивідуально визначених прогностичних критеріїв розвитку цих захворювань.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання: карієс гінгівіт брекет ортодонтичний

1. Вивчити розповсюдженість та інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей та знаходяться на ортодонтичному лікуванні із застосуванням НОА.

2. Дослідити стан тканин пародонта у даного контингенту дітей в динаміці ортодонтичного лікування із застосуванням НОА.

3. Визначити чинники ризику розвитку карієсогенної та пародонтогенної ситуації у дітей (стан гігієни порожнини рота, біохімічні показники ротової рідини, показники карієсрезистентності емалі) та дослідити їх динамічні зміни під час лікування НОА.

4. Дослідити показники загального кальцію та неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей, які мають аномалії та деформації зубощелепного апарату та лікуються із застосуванням НОА.

5. Розробити диференційовані лікувально-профілактичні заходи щодо карієсу та гінгівіту у дітей, які лікуються НОА відповідно до ступеня ризику їх розвитку та вивчити ефективність запропонованих методів за даними найближчих та віддалених спостережень.

Об'єкт дослідження - діти віком 11-18 років, які мають аномалії та деформації зубо-щелепного апарату і знаходяться на ортодонтичому лікуванні НОА.

Предмет дослідження - стан твердих тканин зубів та тканин пародонта, гігієнічний стан порожнини рота, біохімічні показники ротової рідини, ефективність застосування лікувально-профілактичних комплексів стосовно карієсу постійних зубів і гінгівіту.

Методи дослідження. Клінічні - для вивчення гігієнічного стану порожнини рота, стану твердих тканин зубів і тканин пародонта та ефективності розроблених комплексів лікувально- профілактичних заходів; біохімічні - для оцінки властивостей та мінерального складу ротової рідини. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням методів варіаційної статистики з використанням вбудованих програм EXEL (WINDOWS). Для виявлення взаємозв'язку між окремими факторами ризику та їх групами здійснювали з використанням кореляційного аналізу (С.Н. Лапач и соавт., 2000).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначена частота виникнення ускладнень з боку твердих тканин зубів та тканин пародонта в динаміці лікування дітей НОА. Встановлено, що при всіх видах аномалій та деформацій зубо-щелепного апарату існує високий рівень взаємозалежності між активністю каріозного процесу, станом тканин пародонта та гігієни порожнини рота. Порушення гігієни порожнини рота на фоні значної поширеності карієсу та гінгівіту в процесі ортодонтичного лікування суттєво збільшує ризик прогресування стоматологічних захворювань.

Вперше визначені чинники ризику розвитку карієсогенної та пародонтогенної ситуації в ротовій порожнині дітей при лікуванні НОА та виділено групи з різним ступенем ризику розвитку ускладнень з боку твердих тканин зубів та тканин пародонту: низьким, середнім та високим.

Виявлена залежність ризику виникнення ускладнень з боку твердих тканин зубів та пародонту під час ортодонтичного лікування НОА від вихідного рівня інтенсивності карієсу зубів, ступеню тяжкості гінгівіту, рівня гігієни порожнини рота, а також карієсрезистентності емалі.

Вперше проаналізовано зміни біофізичних параметрів ротової рідини в процесі ортодонтичного лікування та встановлено значні порушення її реологічних властивостей. Доведено, що диференційований підхід до застосування розроблених лікувально-профілактичних заходів сприяє підвищенню ефективності профілактики карієсу і гінгівіту у пацієнтів, котрі лікуються із застосуванням НОА.

Практичне значення результатів дослідження. Результати моніторингу карієсогенної та пародонтогенної ситуації на початку та у різні періоди лікування НОА у дітей, які мають аномалії та деформації зубо-щелепного апарату, можуть бути основою для планування лікувально-профілактичної стоматологічної допомоги даному контингенту дітей. Розроблено диференційовані схеми лікувально-профілактичних заходів, адаптовані до ступеню ризику розвитку ускладнень з боку твердих тканин зубів та тканин пародонту при лікуванні дітей та підлітків НОА. Запропоновано комплекс клініко-лабораторних критеріїв, які дозволяють оцінити ризик розвитку ускладнень під час лікування НОА.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано інформаційний пошук, проведено аналіз наукової літератури за даною проблемою, самостійно проведені клінічні дослідження та вивчено ефективність диференційованих лікувально-профілактичних заходів в різні терміни спостереження. Аналіз та інтерпретація результатів клініко-лабораторних досліджень, наукові положення сформульовані особисто. Самостійно опубліковано 6 наукових праць. Узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків, оформлення дисертаційної роботи, підготовка друкованих праць здійснювались за постійною консультативною участю наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії” (м.Одеса, жовтень 2005р.), Міжнародній медичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини” (м. Львів, квітень 2005р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “ Стоматологія - вчора, сьогодні, завтра” (м.Харків, листопад 2007р.), на ІХ Міжнародній конференції з ортодонтії “Современные методы диагностики и лечения зубочелюстно-лицевых аномалий” (г. Минск, май 2009г.)

Дисертація апробована на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань та на засіданні апробаційної ради “Стоматологія” НМУ імені О.О. Богомольця.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, в тому числі 3 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 - у наукових збірниках, тезах конгресів, з'їздів. Отримано Деклараційний патент на корисну модель № 20801, Україна, МПК(2007) А61К 33/16. Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей. - № u200608768 ; Заявл. 07.08.2006; Опубл. 15.02.2007. Бюл.№2.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 2-х розділів власних досліджень, узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг роботи становить 146 сторінок машинописного тексту, основний її зміст викладено на 115 сторінках. Роботу ілюстровано 13 таблицями та 18 рисунками. Список літератури містить 210 найменуваннь, з них 182 - вітчизняних та 28 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. Проведено обстеження 209 дітей віком 11-18 років, яке включало клінічні та лабораторні методи дослідження.

В залежності від наявності або відсутності аномалій і деформацій зубо-щелепного апарату обстежені були розподілені на групи:

І групу - склали 127 дітей, які мали різні види аномалій і деформацій зубо-щелепного апарату та потребували лікування з використанням НОА; ІІ групу - 82 дитини того ж віку без ортодонтичної патології, першої групи здоров'я.

Ортодонтичне лікування з використанням НОА проводилось у 127 обстежених дітей: з дистальним прикусом (17,1%), з дистальним прикусом ускладненим глибоким (20,5%) та зі звуженням щелеп (12,6%), перехресним прикусом (15,0%), відкритим прикусом (15,0%), скупченістю зубів (15,0%), з мезіальним прикусом, ускладненим глибоким зворотнім перекриттям (11,1%).

Для вирішення поставлених завдань обстеження 127 дітей І групи проводили у режимі моніторингу: на етапі підготовки до ортодонтичного лікування, через 1, 3, 6, 12 місяців після фіксації НОА та через місяць після зняття брекет-системи.

Для характеристики ураженості зубів карієсом згідно з рекомендаціями ВООЗ використовували основні показники - поширеність, інтенсивність, приріст інтенсивності карієсу. Активність каріозного процесу оцінювали за методикою Т.Ф. Виноградової (1978). Діагностику вогнищевої демінералізації емалі проводили методом вітального фарбування 2% водним розчином метиленового синього (Л.А. Аксамит, 1978).

Для визначення факторів ризику виникнення карієсу зубів досліджували резистентність твердих тканин зуба до карієсу за методикою Окушко В.Р. у модифікації Косарєвої Л.І. (1989). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексів I.G. Green і I.R.Vermillion (1964) і Л.В. Федорова та В.В. Володкіної (1971). Для оцінки стану тканин пародонта застосовували папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА%) в модифікації C. Parma (1960).

Для визначення біофізичних властивостей ротової рідини: швидкості нестимульованого слиновиділення (тест 1); в'язкості ротової рідини (тест 2); рН ротової рідини (стрип-тест 3); буферної здатності ротової рідини (стрип-тест 4) використовували тест-систему Saliva-Chec фірми «GC».

Вивчення вмісту кальцію у ротовій рідині здійснювали за методом А. Каракашова, Вічева (1968) в модифікації В.К. Леонтьева, В.Б. Смирнова (1971). Вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині визначали методом Больца і Льюка в модифікації В.Д. Конвай, В.К. Леонтьева, В.П. Бризгіної (1972).

Статистичну обробку результатів дослідження проводили методами варіаційної статистики з використанням вбудованих програм EXEL (WINDOWS). В ході статистичної обробки матеріалу визначали середні значення перемінних, середні відхилення, довірчі інтервали достовірності згідно з параметричними та непараметричними критеріями. Виявлення взаємозв'язку між окремими факторами ризику та їх групами здійснювали з використанням кореляційного аналізу [Лапач С.Н. и соавт., 2000].

Для визначення ефективності запропонованих лікувально-профілактичних комплексів 127 дітей, які знаходились на ортодонтичному лікуванні з використанням НОА розподілили на дві групи - основну та контрольну.

- основну групу склали 58 дітей, яким були призначені лікувально-профілактичні комплекси в залежності від індивідуального рівня ризику виникнення та прогресування карієсу та гінгівіту на різних етапах спостереження: у період підготовки до ортодонтичного лікування, у період адаптації до незнімного апарату, впродовж всього періоду ортодонтичного лікування та в ретенційному періоді. Згідно комплексу клініко-лабораторніх параметрів, які характеризують стан стоматологічного здоров'я, дітей основної та контрольної груп розподілили на 3 підгрупи:

Підгрупу Ао - склали діти (23), у яких карієс був відсутній або індекс КПВ ? 3, з високим рівнем резистентності твердих тканин зуба (ТЕР ? 3 балів), прояви вогнищевої демінералізації емалі були відсутні, значення індексу гігієни порожнини рота не перевищувало 1,0, запальні явища у тканинах пародонта не визначались.

Підгрупу Во - склали діти (28) з показниками інтенсивності карієсу за індексом КПВ в межах 4 - 6, з середнім рівнем структурно-функціональної резистентності емалі (ТЕР = 4-6 балів), поодинокими ознаками демінералізації емалі зубів, значенням індексу гігієни порожнини рота в межах 1,0-1,6, індекс РМА не перевищував 25%.

Підгрупу Со - склали діти (7) з показниками інтенсивності карієсу КПВ ? 7, низьким рівнем структурно-функціональної резистентності емалі (ТЕР ? 7 балів), з множинними вогнищами демінералізації емалі, значенням індексу гігієни порожнини рота - 1,7 і вище, індекс РМА - вище 25 %.

- до групи контролю увійшли 69 дітей (Ак-27; Вк-32; Ск-10), яким під час ортодонтичного лікування проводились: санація ротової порожнини, навчання навичкам гігієни порожнини рота, професійне чищення зубів двічі на рік, рекомендації по корекції харчування.

Запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс для пацієнтів основної групи передбачав заходи загального та місцевого призначення:

1. Санація порожнини рота та за показаннями лікування у xipypгa-стоматолога з метою усунення місцевих подразнюючих факторів, які б могли підтримувати запалення тканин пародонта (пластика вуздечок верхньої та нижньої губ і присінку порожнини рота).

2. Герметизація слабомінералізованих інтактних фісур премолярів та молярів з використанням герметика світового твердіння.

3. Професійна гігієна порожнини рота проводилась з використанням спеціальних засобів та інструментів для очищення різних поверхонь зуба та міжзубних проміжків. Критерієм кратності проведення професійних гігієнічних заходів слугував стоматологічний статус пацієнта, насамперед, стан індивідуальної гігієни ротової порожнини. Дітям підгрупи А-о вищеперелічені гігієнічні заходи проводились двічі на рік, дітям підгрупи В-о - до початку ортодонтичного лікування та кожні 3 місяці. Дітям підгрупи С-о - до початку ортодонтичного лікування та кожні 2 місяці, а за показаннями - при кожному контрольному огляді.

4. Індивідуальний добір предметів та засобів догляду за порожниною рота: зубні щітки-орто із синтетичною щетиною середньої жорсткості та дворівневою робочою площиною, допоміжні гігієнічні засоби (йоржики, монопучкові зубні щітки, суперфлоси). Вибір зубних паст залежав від стану твердих тканин зубів та тканин пародонта. Пацієнтам підгрупи А-о для щоденного догляду рекомендували пасти, які впливають на мінералізацію твердих тканин зубів: Новый жемчуг кальцій - (містить кальцію гліцерофосфат). Дітям підгрупи В-о та С-о для чищення зубів двічі на день рекомендували пасти, які чинять протикаріозну та антибактеріальну дії - Новый жемчуг тотал - (NaF, триклозан), а для вечірнього догляду - зубні пасти, які містять компоненти рослинного походження та вітаміни - Новый жемчуг экстра - (екстракти ламінарії, кропиви, ромашки, полівінілпирролідон, МФФ), Новый жемчуг эвкалипт - (екстракт евкаліпту, МФФ).

5. Проведення інструктажу з гігієни порожнини рота, з відпрацюванням мануальних навичок на фантомі.

6. Для підвищення карієсрезистентності емалі постійних зубів дітям підгрупи В-о та С-о призначали аплікації ремінералізуючого мусу Tooth Mousse («GC CORPORETION» Японія). Курс включав 10 - 15 аплікацій кожний день або через день 3 рази на рік пацієнтам підгрупи В-о, та 4 рази на рік пацієнтам підгрупи С-о;

7. Для підвищення карієсрезистентності емалі проводили глибоке фторування із застосуванням “Емаль-герметизуючого ліквіду“ (HumanChemie; Німеччина). Процедуру проводили двічі на рік: за 10 днів до фіксації брекетів та через 6 місяців після фіксації апаратури дітям підгрупи А-о, дітям підгрупи В-о - кожні 3 місяці, а дітям підгрупи С-о -кожні 2 місяці у період активного ортодонтичного лікування.

8. У випадку виявлення хронічного катарального гінгівіту до початку ортодонтичного лікування, дітям підгруп В-о та С-о призначали полоскання 0,01% розчином хлоргексидину біглюконату 2-3 рази на день протягом 5-7 днів, при хронічному гіпертрофічному гінгівіті І - ІІ ступеня тяжкості - 5-6 сеансів аплікацій бефунгіна. З метою зменшення ступеня тяжкості запального процесу в тканинах пародонта призначали аплікації нестероїдного протизапального засобу - розчину Тантум - Верде ( «Анжеліні Франческо А.К.Р.А.Ф.С.п.А» Італія) 2 рази на день впродовж 5-10 днів до покращення показників індексу РМА.

9. Дітям підгруп В-о та С-о для ендогенної профілактики карієсу призначали препарат Кальцинова (KRKA, Словенія). Методика застосування: 4 таблетки на добу - по 2 таблетки вранці та ввечері. Курс лікування - 30 днів 2 рази на рік.

Результати власних досліджень та їх обговорення Поширеність карієсу зубів у дітей, які потребували ортодонтичнсого лікування становила 96,1% порівняно з 89,0% у дітей без ортодонтичної патології. У 47,2% обстежених діагностовано субкомпенсований, у 35,4% - компенсований і у 13,4% - декомпенсований ступінь активності карієсу зубів. У 3,9% пацієнтів з ортодонтичною патологією не виявлено патологічних змін з боку твердих тканин зубів порівняно з 11,0% у дітей без ортодонтичної патології. Інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей, які потребували ортодонтичного лікування, за індексом КПВ склала 5,11±0,31, що достовірно вище, ніж у дітей без ортодонтичної патології (4,86±0,28; р<0,01).

Запальні зміни у тканинах пародонту діагностовано у 86,6% дітей, які потребували ортодонтичного лікування, що достовірно перевищує аналогічний показник у дітей без ортодонтичної патології - 14,63% (р<0,05). Найвища поширеність гінгівіту виявлена у дітей зі скупченістю зубів (94,7%), дистальним прикусом зі звуженням щелеп (93,8%), мезіальним прикусом, ускладненим глибоким зворотнім перекриттям (92,9%), перехресним прикусом (89,5%).

Результати вивчення гігієнічного стану порожнини рота за допомогою індексів I.G. Green, I.R.Vermillion та Ю.А. Федорова, В.В.Володкіної виявили незадовільний стан гігієни порожнини рота у всіх дітей з аномаліями і деформаціями зубо-щелепного апарату (2,00±0,04, 2,25±0,05 бали відповідно). Найвищі значення гігієнічних індексів виявлені у дітей зі скупченістю зубів (2,10±0,11, 2,37±0,12), дистальним прикусом, ускладненим глибоким (2,09±0,08, 2,29±0,10) та мезіальним прикусом, ускладненим глибоким зворотнім перекриттям (2,06±0,10, 2,35±0,13).

Для визначення ефективності лікувально-профілактичних комплексів здійснювали моніторинг стану твердих тканин зубів, гігієни порожнини рота та тканин пародонта у динаміці ортодонтичного лікування шляхом порівняння показників у підгрупах основної та контрольної груп. Результати моніторингу в динаміці використання розробленого комплексу свідчать про його ефективність в процесі ортодонтичного лікування дітей.

Так, у пацієнтів основної групи поширеність карієсу постійних зубів до початку ортодонтичного лікування склала 89,2% та залишалась незмінною після його завершення. Натомість у групі контролю кількість дітей із карієсом наприкінці спостереження становила 100%. Приріст інтенсивності карієсу у підгрупі А-о за весь період спостереження склав 0,25±0,12, і був достовірно нижчим ніж у підгрупі А-к -1,23±0,17; (р<0,05). Вказана тенденція спостерігалась у підгрупах В-о та В-к: після зняття НОА приріст інтенсивності карієсу постійних зубів у підгрупі В-о становив 0,83±0,39, порівняно з В-к - 1,86±0,29; (р<0,05). Показники приросту карієсу в підгрупі С-о порівняно з показниками у підгрупі С-к були достовірно нижчими і становили 1,15±0,38 і 2,25±0,54 відповідно (р<0,05).

Показник редукції приросту карієсу у дітей за весь період спостереження склав 35,6%. Найвищою редукція карієсу була в підгрупах В - 44,6% та С - 31,1%.

Порівнюючи значення ТЕР-тесту у дітей основної та контрольної груп нами встановлено, що розроблені нами лікувально-профілактичні комплекси сприяли достовірному підвищенню карієсрезистентності емалі постійних зубів та попередженню розвитку ВДЕ в процесі ортодонтичного лікування у дітей основної групи. До фіксації НОА у пацієнтів підгруп А-о, В-о та С-о значення ТЕР-тесту становило 2,12±0,16; 3,07±0,23; 6,56±0,19 відповідно (р<0,05) і свідчили про низький, середній та високий ризик розвитку ускладнень з боку твердих тканин зуба. Проте, ці показники достовірно не змінювались після зняття апаратури: 2,19±0,19; 3,60±0,17; 6,41±0,23 (р>0,05). У дітей підгрупи А-к значення ТЕР-тесту в динаміці спостереження були оцінені як сприятливі (2,39±0,20 - до фіксації та 5,19±0,30 після дебондигу апаратури) для виникнення карієсу зубів. Надзвичайно сприятливими для виникнення карієсу зубів показники карієс резистентності емалі зуба були у підгрупах В-к та С-к. Вони змінювались у цих підгрупах від - 3,88±0,29 до 7,18±0,46 та від 6,35±0,16 до 9,26±0,30 відповідно (р<0,05).

Для визначення чинників ризику, які обумовлюють розвиток карієсогенної ситуації, досліджено окремі показники ротової рідини, що характеризують її реологічні та біохімічні властивості до початку ортодонтичного лікування та через 3 місяці після фіксації НОА. З'ясовано, що показники рН ротової рідини у 78,3% обстежених дітей до початку лікування знаходились в межах 6,0-6,7, у 17,4% - в межах 6,8-7,2, у 4,3% - в межах 5,0-5,9. Потрібно зауважити, що через 3 місяці ортодонтичного лікування та після зняття НОА, число дітей з показниками критичними для розвитку ускладнень (рН - 5,0-5,9) зросло до 15,9% та 14,5% відповідно. Низька швидкість слиновиділення у відповідні періоди моніторингу спостерігалась у 91,3% та 86,5% дітей, висока в'язкість ротової рідини - у 78,3% та у 65,6%. У 84,1% дітей значення буферної ємності ротової рідини знаходились на межі критерію «низькі буферні властивості» - 6,0-9,0.

Зміни кислотостійкості емалі та порушення реологічних та фізіологічних властивостей ротової рідини супроводжувалось аналогічною динамікою розвитку вогнищевої демінералізації емалі (ВДЕ). Поширеність осередкової демінералізації у дітей підгрупи А-о до початку лікування склала 4,17%, через 3 місяці знаходилась на цьому ж рівні і надалі не зростала. У підгрупі А-к через 3 місяці від початку лікування частота виявлення ВДЕ склала 11,1%, через 6 місяців - 14,8%, а після закінчення лікування - 18,5%. У підгрупі В-о запропонований лікувально-профілактичний комплекс сприяв зменшенню кількості дітей із ВДЕ і запобіганню виникнення нових осередків демінералізації: до початку ортодонтичного лікування та після зняття апаратури цей показник становив 10,7% і 3,57% відповідно (р<0,05). Серед дітей підгрупи В-к виявлена протилежна тенденція - кількість дітей із ВДЕ збільшилось від 12,5% на початку ортодонтичного лікування до 25,0% і 28,1% через 3 та 6 місяців спостереження, і становила 34,4% після зняття апаратури (р<0,05). У підгрупі С-о до початку лікування цей показник становив 28,6% і надалі не зростав. Утворення нових ВДЕ прогресувало серед дітей підгрупи С-к - від 30,0% на початку лікування до 50,0%, 70,0% та 80,0% у відповідні періоди спостереження (р<0,05).

В результаті застосування розробленого нами лікувально-профілактичного комплексу спостерігалась позитивна динаміка гігієнічного стану порожнини рота, що підтверджується достовірними відмінностями значень гігієнічних індексів у основній та контрольній групах на протязі всього періоду спостереження.

У дітей підгрупи А-о до початку ортодонтичного лікування показник індексу OHI-S дорівнював 0,86±0,07. Проведення підготовчих лікувально-профілактичних заходів перед фіксацією ортодонтичного апарату сприяло покращенню гігієни порожнини рота - 0,58±0,07. Через 3 місяці показник індексу свідчив про задовільний стан гігієни порожнини рота - 1,14±0,07, та залишався незмінним впродовж 6, 12 місяців і після зняття апаратури: 1,10±0,14; 1,12±0,05; 1,06±0,04 відповідно (р<0,05).

У дітей підгрупи А-к гігієна порожнини значно погіршилась через 3 місяці після фіксації брекетів - від 0,94±0,08 до 2,00±0,06 і залишалась незадовільною у відповідні періоди спостереження: 1,71±0,07; 1,82±0,06; 1,79±0,04 (р<0,05).

У підгрупі В-о початкові значення індексу OHI-S (1,12±0,08) не відрізнялись від значень у підгрупі В-к (1,17±0,07). Після фіксації НОА у підгрупі В-о показник індексу гігієни зріс до 1,45±0,10, однак був достовірно нижчим, ніж у дітей підгрупи Вк - 2,54±0,04 (р<0,05). Через 3 місяці спостереження у підгрупі В-о індекс гігієни порожнини рота відновився до вихідних значень (1,15±0,10) і впродовж моніторингу достовірно не змінювався: 1,28±0,09 1,06±0,05. У пацієнтів підгрупи В-к впродовж моніторингу значення індексу гігієни порожнини рота виявились достовірно вищими 2,41±0,04; 2,35±0,05; 2,27±0,05(р<0,05).

Аналогічна динаміка значень гігієнічних індексів виявлена у пацієнтів підгрупи С-ос, які в ході ортодонтичного лікування отримували запропонований лікувально-профілактичний комплекс. Значення індексу OHI-S до фіксації ортодонтичної апаратури склало 2,56±0,77. Після проведення професійної гігієни знизились до 1,36±0,12 і свідчили про задовільний стан гігієни порожнини рота на протязі всього періоду спостереження: 1,57±0,20; 1,53±0,11; 1,20±0,09; 1,40±0,14 (р<0,05). Гігієнічний індекс у підгрупі порівняння С-к змінювався з 2,54±0,05 до 2,78±0,09; 2,55±0,09; 2,68±0,09; 2,53±0,09(р>0,05), і у відповідні періоди спостереження вказував на незадовільний гігієнічний стан порожнини рота:

Результати застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо тканин пародонта оцінювали при диспансерному спостереженні за результатами клінічного обстеження та значеннями пародонтального індексу РМА (%).

У пацієнтів підгруп А-о і А-к до початку ортодонтичного лікування не виявлено зміни у тканинах пародонту. Після фіксації НОА значення індексу РМА серед дітей підгрупи А-о свідчило про легкий ступінь тяжкості гінгівіту (18,62±0,87%, р<0,05) і утримувались на вказаному рівні впродовж всього періоду ортодонтичного лікування. У пацієнтів підгрупи А-к через місяць після фіксації брекетів значення достовірно збільшилось до 27,9±0,56% (р<0,01), залишались на вказаному рівні впродовж всього періоду лікування та не відновлювалось до початкового рівня після його завершення.

У пацієнтів підгрупи В-о значення індексу РМА склало 14,1±0,92%. Через місяць відбулось зростання значення індексу - 26,1±0,91% (р<0,05) та достовірно не змінювалось впродовж всього терміну лікування. Відновлення показників пародонтального індексу виявлено після завершення лікування - 16,4±1,08%. У підгрупі В-к спостерігалась достовірна тенденція до зростання значень пародонтальних індексів в динаміці лікування 14,7±0,85%; 29,3±1,24%; 37,2±1,49%, однак не спостерігалось відновлення показників після зняття НОА - 28,0±1,23%.

У пацієнтів підгрупи С-о початкове значення індексу РМА свідчило про середній ступінь тяжкості гінгівіту і становило 25,7±1,67%. Деяке зростання значень виявлено впродовж перших місяців ортодонтичного лікування - 28,14±1,90% з подальшим стабільним збереженням цих значень. У пацієнтів підгрупи С-к виявлено суттєве погіршення стану тканин пародонту. Початок ортодонтичного лікування супроводжувався болісністю, вираженою кровоточивістю, в деяких випадках - гіпертрофією ясен, зростанням значення пародонтального індексу від 25,8±1,40% до 50,2±3,97% (р<0,05) і збереженням значень навіть після завершення лікування (43,7±4,07%).

Таким чином, клініко-лабораторна оцінка стану твердих тканин зубів, тканин пародонту, гігієни порожнини рота та властивостей ротової рідини ще до початку ортодонтичного лікування дозволяє прогнозувати імовірність розвитку карієсу зубів, ВДЕ та гінгівіту у дітей в процесі ортодонтичного лікування з використанням НОА. Індивідуально визначений ризик розвитку ускладнень дозволяє диференційовано обрати лікувально-профілактичний комплекс заходів щодо попередження карієсу і гінгівіту, суттєво підвищити ефективність та отримати позитивні результати лікування.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі стоматології - підвищення ефективності профілактики ураження твердих тканин зуба та тканин пародонта у дітей, які мають аномалії та деформації зубо-щелепного апарату та лікуються з використанням НОА.

1. Виявлено високу розповсюдженість (96,144,05%) та інтенсивність (КПВ = 3,870,62) карієсу зубів у дітей із різними видами аномалій та деформацій зубо-щелепного апарату. Компенсована форма карієсу зубів діагностована у 362,05%, субкомпенсована - у 47,282,28%, декомпенсована - у 132,28%. Встановлена висока розповсюдженість захворювань тканин пародонта (87,02,03%) у даного контингенту дітей. Хронічний катаральний гінгівіт легкого ступеню тяжкості виявлено у 75,0% дітей, середнього ступеню тяжкості - у 20,0% та важкого - у 1,7%, гранулююча форма хронічного гіпертрофічного гінгівіту І ступеню тяжкості - у 3,3%.

2. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між показниками інтенсивності карієсу зубів (КПВ), значеннями гігієнічних ОНІ (r=0,61), пародонтальних індексів РМА (r=0,72) і показниками резистентності емалі зуба (r=0,83) до початку ортодонтичного лікування. Значення цих показників до початку ортодонтичного лікування дозволяє сформувати групи дітей з різним ступенем ризику щодо розвитку ускладнень з боку твердих тканин зуба та тканин пародонта. Тісний кореляційний зв'язок чітко простежується через 6 місяців лікування та після зняття апаратури між показниками КПВ та ОНІ (r=0,77; r=0,43); КПВ та ТЕР-тесту (r=0,54; r=0,40); РМА та ОНІ (r=0,53; r=0,58) відповідно.

3. Зміни карієсогенної та пародонтогенної ситуації в ротовій порожнині під час лікування НОА характеризуються погіршенням гігієни порожнини рота (середнє значення гігієнічного індексу складає 1,98±0,4 бали), порушенням реологічних властивостей ротової рідини у 54,4±1,4 % обстежених та суттєвим зростанням кількості дітей (71,1±1,04%) з критичними для розвитку каріозного процесу значеннями резистентності емалі (7,060,14 балів). Це призводить через 6 місяців після фіксації брекетів до появи ділянок вогнищевої демінералізації емалі у 21,08%±0,09 дітей, через 12 місяців - у 40,9±1,02%.

4. У дітей із аномаліями та деформаціями зубо-щелепного апарату спостерігається вірогідне зниження вмісту кальцію та фосфору в ротовій рідині (Са-0,52±0,18ммоль/л та Р - 2,97±0,4 ммоль/л) у порівнянні з дітьми без ортодонтичної патології (Са-0,85±0,20 ммоль/л, Р-3,99±0,5 ммоль/л р<0,05). Різниця між цими показниками на різних етапах моніторингу виявилась недостовірною (р>0,001).

5. Розроблено диференційовані лікувально-профілактичні заходи, які спрямовані на попередження виникнення і прогресування захворювань твердих тканин зуба та пародонту. Висока клінічна ефективність запровадження лікувально-профілактичного комплексу підтверджена показниками приросту інтенсивності та редукції карієсу зубів. Приріст інтенсивності карієсу після зняття НОА у основній і контрольній групах становив: 0,41±0,03 і 1,42±0,08 відповідно (р<0,05). Показник редукції карієсу склав 35,6±11,42%. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс сприяє підвищенню карієсрезистентності емалі від 4,06±0,5 до 3,6±0,5 балів в основній групі, у порівнянні з групою контролю від 4,16±0,12 до 6,87±0,25 та суттєвому зменшенню кількості дітей із ВДЕ - у 3,3 рази в основній групі (12,10,21%) у порівнянні із групою контролю (40,9±1,02%).

6. Ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу підтверджується відсутністю прогресування запального процесу в тканинах пародонту. Значення індексу РМА за період спостереження у основній групі дітей достовірно не змінилось: від 17,7±1,32% до 14,11,21%, у групі контролю - зросло з 18,21,21% до 32,22,49% (р<0,01). Ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу підтверджена стабільною динамікою гігієнічного стану порожнини рота у основній групі дітей у різні періоди спостереження: до початку ортодонтичного лікування, через 1, 3, 6, та 12 місяців і після зняття НОА - 1,51±0,52; 1,43±0,34; 1,13±0,21; 1,21 ±0,26; 1,12±0,32; 1,20±0,11 (р>0,01), у порівнянні з групою контролю - 1,22±0,43; 2,34 ±0,62; 2,32±0,51; 2,45±0,24; 2,11±0,14; 2,19±0,15 (р<0,01). Це дозволяє рекомендувати призначення розробленого диференційованого лікувально-профілактичного комплексу у практичну стоматологію.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою запобігання розвитку карієсу зубів і гінгівіту у дітей та підлітків перед початком ортодонтичного лікування НОА слід оцінювати об'єктивні дані стоматологічного стану, а саме: інтенсивність карієсу, гігієнічний стан порожнини рота, ступінь вираженості запальних змін у тканинах пародонту, резистентність емалі постійних зубів, а також фізіологічні властивості ротової рідині: рН, буферну ємність і швидкість секреції.

2. Проводити індивідуальні лікувально-профілактичні комплекси на етапі підготовки до ортодонтичного лікування, у період активного ортодонтичного лікування та у ретенційному періоді:

- санація порожнини рота та герметизація слабомінералізованих інтактних фісур премолярів та молярів;

- професійна гігієна порожнини рота;

- аплікацій ремінералізуючого мусу Tooth Mousse; таглибоке фторування емалі із застосуванням “Емаль-герметизуючого ліквіду“ (HumanChemie - Німеччина). Процедуру проводити за 10 днів до фіксації брекетів та через 6 місяців після фіксації апаратури дітям з низьким ризиком, кожні 2-3 місяці - у дітей з високим та середнім ступенем ризику;

- призначення препарата Кальцинова (KRKA, Словенія): 4 таблетки на добу - по 2 таблетки вранці та ввечері для розсмоктування після прийому їжі і проведення індивідуальної гігієни порожнини рота. Курс лікування - 30 днів 2 рази на рік дітям з високим та середнім ступенем ризику;

- При хронічному катаральному гінгівіті до початку ортодонтичного лікування - аплікації нестероїдного протизапального засобу - розчину Тантум -Верде 2 рази на день впродовж 5-10 днів до покращення показників індесу РМА; при хронічному гіпертрофічному гінгівіті І - ІІ ступеня тяжкості - аплікації бефунгіна 5-6 сеансів.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шуминська Т.А. Стан твердих тканин зуба, пародонту і гігієнічний стан порожнини рота у дітей, які користуються брекет-системою /Т.А. Шуминська // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2003. № 3-4. С. 38-41.

2. Шуминська Т.А. Стан тканин пародонту та гігієнічний стан порожнини рота у дітей, які користуються броекет-системою /Т.А.Шуминська // Вісн. стоматології.2005. № 2. С. 138-140.

3. Шуминська Т.А. Вогнищева демінералізація емалі в дітей, яких лікують незнімною ортодонтичною апаратурою / Т.А.Шуминська // Україн. стоматолог. альманах. 2006. № 5. С. 61-64.

4. Шуминська Т.А. Характеристика індексної оцінки стану гігієни та тканин пародонта у дітей в залежності від характеру ЗЩА /Т.А. Шуминська // Дент. Технологии. 2007. № 4. С. 15-16.

5. Шуминська Т.А. Залежність активності каріозного процесу від рівня карієс резистентності емалі зубів у дітей, які ортодонтично лікуються брекет-системою / Т.А.Шуминська // Х конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств: Матеріали доп. конгр. Чернівці, 26-28 серпня 2004. 560 с.

6. Уровень санитарно-гигиенических знаний и качество гигиены полости рта у детей с брекет-системой: матеріали II (IХ) з'їзду Асоціації стоматологів України [«Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології»], (Київ, 1-3 грудня), 2004. 484 с.

7. Шуминська Т.А. Гігієнічний стан порожнини рота у дітей, які лікуються брекет-системою/ Т.А. Шуминська // Сучасна ортодонтія. 2005. № 01-02. С. 13-17.

8. Распространенность очаговой деминерализации эмали у пациентов в динамике ортодонтического лечения: сбор. тез. Х съезда ортодонтов России [«Ортодонтия - красота и здоровье»], (Москва. 13-15 апреля), 2006. 86 с.

9. Л.А Хоменко. Обоснование профилактики очаговой деминерализации у детей при лечении несъемной ортодонтической аппаратурой /Т.А.Шуминская, И.Л.Скрипник // Матеріали конференції «Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих». Одеса, 2009. С. 129-131.

10. Патент на корисну модель № 20801, Україна, МПК(2007) А61К 33/16. Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей. / Хоменко Л.О., Шуминська Т.А. № u200608768; Заявл. 07.08.2006; Опубл. 15.02.2007. Бюл. №2.

АНОТАЦІЯ

Шуминська Т.А. Прогнозування та профілактика карієсу і гінгівіту у дітей, які лікуються брекет-системою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.22 - Стоматологія. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності профілактики карієсу та гінгівіту у дітей під час лікування НОА. У роботі наведено дані щодо розповсюдженості, інтенсивності та особливостей клінічного перебігу карієсу та гінгівіту в динаміці лікування дітей НОА. Представлені результати моніторингу гігієни порожнини рота, ТЕР-тесту, біофізичних і біохімічних показників ротової рідини у обстежених дітей в динаміці лікування НОА. Виявлено прямий, високої сили кореляційний зв?язок між показниками індексів карієсу, гігієни та пародонтальних індексів на всіх етапах ортодонтичного лікування. Доведено, що порушення гігієни порожнини рота суттєво збільшує ризик розвитку та прогресування стоматологічних захворювань.

Запропоновано та впроваджено диференційовані комплекси лікувально-профілактичних заходів для дітей та підлітків при лікуванні зубощелепних аномалій залежно від ступеня вираженості карієсогенної та пародонтогенної ситуації в порожнині рота, основу яких складають індивідуальні гігієнічні програми та глибоке фторування. Обґрунтовано терміни диспансерного спостереження, обсяги та кратність проведення профілактичних та лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: діти, незнімна ортодонтична аппаратура, карієс, гінгівіт, ротова рідина, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Шуминская Т.А. Прогнозирование кариеса и гингивита у детей при ортодонтическом лечении брекет-системой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца. - Киев, 2009.

Цель данного исследования явилось изучение состояния твердых тканей зубов и пародонта, а также факторов риска развития деминерализации эмали, кариеса и гингивита у детей при лечении несъемными ортодонтическими конструкциями, а также разработка и внедрение эффективных комплексов профилактических мероприятий.

Проведено клиническое обследование 209 детей и подростков в возрасте 11-18 лет, у 127 из них выявлены различные виды зубочелюстных аномалий.

Для определения факторов риска развития осложнений в процессе ортодонтического лечения изучено гигиеническое состояние полости рта у детей, исследованы физиологические и биохимические свойства ротовой жидкости.

Результаты клинического обследования полости рта у детей с ортодонтической патологией свидетельствуют о высоких показателях распространенности и интенсивности кариеса постоянных зубов, по сравнению с детьми без ортодонтической патологии. При анализе активности кариозного процесса установлено, что почти у половины детей диагносцируются множественные кариозные поражения и острое течение кариозного процесса.

Изучение гигиенического состояния полости рта подтвердило неудовлетворительный и плохой урони гигиены полости рта согласно индекса OHI-S и Л.В.Федоровой-Володкиной.

Установлена обратная корреляционная связь показателей рН, буферной емкости и скорости слюноотделения с интенсивностью кариозного процесса. Результаты исследования смешанной слюны свидетельствуют об изменении ее реологических свойств у детей в динамике ортодонтического лечения.

Изучение структурно-функциональной резистентности эмали показало, что количество детей с кариесрезистентной эмалью постоянных зубов существенно уменьшается в динамике ортодонтического лечения.

Разработаны дифференцированные комплексы лечебно-профилактических мероприятий, включающие индивидуальные гигиенические программы, профессиональную гигиену ротовой полости, глубокое фторирование. Обоснованы сроки диспансерного наблюдения, обьем и кратность проведения профилактических и лечебно-профилактических мероприятий в динамике ортодонтического лечения у детей. Эффективность разработанных профилактических комплексов изучена у 127 детей при лечении НОА и подтверждена положительной динамикой гигиенических индексов полости рта, достоверными отличиями показателей прироста интенсивности и редукции кариеса, а также значений ТЭР-теста у детей основной и контрольной групп. Разработанный алгоритм лечебно-профилактических мероприятий позволяет снизить уровень воспалительных осложнений в тканях пародонта.

Ключевые слова: дети, кариес, гингивит, смешанная слюна, несъемная ортодонтическая аппаратура, профилактика.

ANNOTATION

Shuminska T.A. Prognostication and prevention of caries and gingivitis in children during the fixed techniques treatment. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of medical sciences in the speciality 14.01.22 - stomatology. - National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, 2009.

Dissertation is devoted a problem of increasing efficiency of caries and gingivitis prevention for children during the fixed techniques treatment. Information resulted in this work concern spreading, intensity and features of clinical motion of caries and gingivitis during the fixed techniques treatment. Presented results of monitoring of oral cavity hygiene, ERT-test, biophysical and biochemical indexes of mouth liquid during the fixed techniques treatment. Found out direct, high force correlation bond between the rate of indexes of caries, hygiene and paradontal indexes on all stages of orthodontic treatment. It is proved that violation of oral hygiene increases the risk of development and progressing dental diseases.

The differentiated complexes of preventive measures are offered and inculcated for children during the treatment of malocclusion depending on the degree of expressing of cariesogenic situation in the oral cavity based on individual hygiene programs and deep fluoridation. Justified terms of clinical supervision, volumes and multiplicity of conducting preventive and curative measures.

Key words: children, caries, gingivitis, ora liquid, prophylaxis, fixed techniques treatment.

Список скорочень та умовних позначень

ВДЕ - вогнищева демінералізація емалі;

ЗЩА - зубощелепні аномалії;

НОА - незнімна ортодотична апаратура

ТЕР - тест емалевої резистентності;

РМА - папілярно-маргінально-альвеолярний індекс;

Размещено на Allbest.ru

...