Післяопераційне відновне лікування та якість життя хворих на гліальні пухлини головного мозку

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ, ОНКОЛОГІЇ І РАДІОБІОЛОГІЇ ІМ. Р.Є. КАВЕЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ВІДНОВНЕ ЛІКУВАННЯ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ГЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України»

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Розуменко Володимир Давидович, головний науковий співробітник, завідувач відділу внутрішньомозкових пухлин ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України».

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шляховенко Володимир Олексійович, завідувач відділу ензимології пухлин Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України;

доктор медичних наук Чешук Валерій Євгенович, доцент кафедри онкології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Автореферат розісланий “22” вересня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук Л.М. Шлапацька

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Захворюваність на первинні пухлини головного мозку (ПГМ) складає 10,9 - 14,0 на 100000 населення, з них 50% відноситься до гліальних пухлин, 80 - 90% яких є злоякісними (Legler J. et al., 1999; De Roos A. J. et al., 2003).

В основі лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку (ГПГМ), яке проводиться з урахуванням ступеня злоякісності пухлини, лежить комплексний підхід, що грунтується на використанні прогресивних хірургічних технологій, променевої терапії, хіміотерапії та ад'ювантних методів. Хірургічне втручання при ГПГМ спрямовано на максимально можливе видалення пухлини в межах функційно обгрунтованих границь із забезпеченням чинника ефективної внутрішньої декомпресії, що дозволяє створити резерв часу для наступного проведення променевої та хіміотерапії (Зозуля Ю.А. и соавт., 1999; Розуменко В.Д. и соав., 2000). Проте, гліальні пухлини характеризуються інфільтративним ростом із поширенням пухлин у функціонально важливі зони (ФВЗ) та серединні структури мозку, у зв'язку з чим їх хірургічне видалення пов'язане з ризиком виникнення, або поглиблення неврологічного дефіциту (Пелех Л.Е. и соав., 1981; Савченко А.Ю., 1997; Народов А.А., 1998; Barker D.J., et al., 1999; Salo J.et al., 2003). Порушення рухової функції, займаючи значне місце в структурі клінічних проявів ГПГМ, є найбільш вагомим інвалідизуючим чинником. У цьому зв'язку, важливою складовою в комплексному лікуванні хворих на ГПГМ повинні бути реабілітаційні заходи. Можливості використання реабілітаційної терапії при ГПГМ різного ступеня злоякісності не рівнозначні (Пелех Л.Е. и соав., 1981; Степаненко И.В. и соав., 1992; Розуменко В.Д., Хорошун А.П., 2004) і потребують спеціального дослідження.

Важливим критерієм ефективності лікування хворих онкологічного профілю, у тому числі і при ПГМ, разом з показниками виживаності, є оцінка якості життя (ЯЖ), котра у клінічних дослідженнях проводиться за допомогою опитників і шкал, яких на даний час існує понад 400 (Aaronson N.K., 1994; Brasi L., l997; Новик А.А. и соав., 1999, 2002; Ионова Т.И. и соав., 2000; Rogers M.P., 2001; Белова А.Н., 2004). Вивчення ЯЖ онкологічних хворих, розробка та удосконалення способів її оцінки є одним із головних напрямків робіт Міжнародного товариства дослідження якості життя (International Sosiety for Quality of Life Research), створеного в 1999 році.

У нейроонкології найбільш поширеним інструментом оцінки ЯЖ є шкала Карновського. Проте, вона, головним чином, відображає важкість стану хворого і не враховує динаміки перебігу захворювання з можливим прогресуванням або регресом неврологічної симптоматики на фоні впроваджених лікувальних заходів (Giovagnoli A.R., 1999; Bampoe J. et al., 2000), що обумовлює необхідність розробки нової, адаптованої до застосування в нейроонкології шкали ЯЖ.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах планових науково-дослідних робіт ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України» “Розробка та клінічна апробація диференційних методів лазерної термотерапії гліом головного мозку з використанням високоенергетичного лазерного випромінювання” (№ держреєстрації 0101U000576, 2004 - 2006 рр.).

Мета дослідження. Підвищити якість життя хворих на гліальні пухлини головного мозку шляхом розробки та клінічного впровадження оптимальних заходів відновного лікування.

Задачі дослідження.

Розробити методологію післяопераційного відновного лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку при клінічних проявах рухових порушень.

Оптимізувати використання методу лазерної терапії (ЛТ) рухових порушень у хворих при гліальних пухлинах головного мозку.

Розробити алгоритм диференційованого підходу до проведення відновного лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку.

Розробити шкалу якості життя хворих, адаптовану до клінічного застосування в нейроонкології.

Визначити ефективність проведених лікувальних заходів у хворих на гліальні пухлини головного мозку на основі порівняльної оцінки якості життя в динаміці перебігу захворювання.

Об`єкт дослідження: хворі на гліальні пухлини головного мозку.

Предмет дослідження: клініко-неврологічні прояви при гліальних пухлинах головного мозку та показники якості життя хворих в динаміці перебігу впроваджених лікувальних заходів.

Методи дослідження: 1) комплексне клініко-неврологічне обстеження хворих на ГПГМ, нейровізуалізуючі методи досліджень (комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, функціональна магнітно-резонансна томографія, однофотонна емісійна комп'ютерна томографія); 2) визначення показників якості життя нейроонкологічних хворих; 3) методи комп'ютерної статистичної обробки результатів лікування.

Наукова новизна. Вперше встановлені основні чинники, що визначають принципи диференційованого підходу до проведення відновного лікування при гліальних пухлинах головного мозку. Показано, що ефективність застосування різних видів фізіотерапевтичних заходів при рухових порушеннях, зумовлених гліальними пухлинами головного мозку, залежить від локалізації пухлини, характеру ураження функціонально важливих зон мозку, ступеня злоякісності пухлини і клінічних проявів неврологічного дефіциту. Встановлена значимість порівняльного аналізу якості життя хворих на гліальні пухлини головного мозку в динаміці перебігу захворювання та оцінки ефективності впровадженого відновного лікування. Доведено, що якість життя хворих на гліальні пухлини головного мозку залежить від ступеня злоякісності пухлини, її локалізації, віку, статі хворих.

Практичне значення роботи. Запропонована методика комплексного послідовного використання лазерної терапії та електростимуляції (ЕС) сприяє підвищенню ефективності відновлення рухових функцій та покращенню якості життя хворих на гліальні пухлини головного мозку (патент України на корисну модель “Спосіб відновної терапії хворих з руховими церебральними дефектами”, №17564, 2006 р.). Розроблений метод лазерної терапії ефективний при застосуванні у хворих з руховими порушеннями, що супроводжуються судомними нападами, і забезпечує активну реабілітацію хворих на ГПГМ. З метою клінічного застосування в нейроонкології розроблено алгоритм диференційованого проведення післяопераційного відновного лікування при гліальних пухлинах. Впроваджена та апробована в клінічній практиці шкала якості життя (деклараційний патент України на винахід “Спосіб оцінки якості життя хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку” №43758А, 2001 р.), що дозволяє об'єктивізувати результати лікування хворих на пухлини мозку.

Результати роботи та авторські методики впроваджені в клінічну практику ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України» та КУ «Запоріжська обласна клінічна лікарня».

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведено патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури. Дисертант приймав участь у визначенні мети і задач дослідження, обговоренні результатів і висновків. Самостійно проведені клінічні дослідження і аналіз результатів лікування. Здобувач брала безпосередню участь у розробці запропонованої та апробованої в клінічній практиці нової шкали оцінки якості життя хворих на внутрішньомозкові пухлини півкуль великого мозку, алгоритму та методів відновного лікування, диференційованих підходів до реабілітаційної терапії хворих на гліальні пухлини головного мозку з застосуванням заходів відновного лікування.

Апробація роботи. Основні положення дисертації і результати досліджень доповідались та обговорювались на: ХІ з'їзді онкологів України (АР Крим, Судак, 2006), ІІІ національному конгресі фізіотерапевтів і курортологів «Медична реабілітація - сучасна система відновлення здоров'я» (Ялта, 2006), Всеросійській науково-практичній конференції «Поленовские чтения» (Санкт-Петербург, 2007), XXVII Міжнародній науково-практичній конференції «Застосування лазерів у медицині і біології» (Харків, 2007), 13 Европейському конгресі нейрохірургів (Glasgow, 2007), науково-практичній конференції “Критерії якості життя хворих після нейрохірургічних втручань” (Коктебель, 2007), конгресі нейрохірургів країн Причорномор'я (Ольгінка, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, з них 3 статті в журналах, затверджених ВАК України, отримано 1 деклараційний патент України на винахід, 1 патент України на корисну модель, 9 тез доповідей, представлених на національних та міжнародних конгресах, з`їздах і конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 163 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, 5 розділів, обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, додатку, списку використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 12 рисунками та 41 таблицею. Список літератури містить 276 джерел, у тому числі 132 українською і російською мовами і 144 іноземною.

Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Матеріал дисертаційної роботи включає результати обстеження і лікування 693 хворих на гліальні пухлини головного мозку, які знаходились на лікуванні і були оперовані в ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України».

Серед обстежених хворих було 407 (58,7%) чоловіків та 286 (41,3%) жінок. Вік хворих становив від 19 до 74 років. Середній вік хворих склав 43±0,3 роки. Розподіл хворих на вікові групи проведено відповідно класифікації ВООЗ : молодий вік (до 44 років), середній вік (45 - 59 років), похилий вік (60 - 74 років). гліальний пухлина мозок нейроонкологія

Програма досліджень була схвалена комісією з біоетики ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України». Всі хворі були сповіщені про дослідження та дали згоду на їх проведення.

Хворим на ГПГМ в нейрохірургічному стаціонарі, в рамках передопераційного дослідження, проведено комплекс діагностичних заходів, націлених на уточнення анатомо-функціональної локалізації пухлинного новоутворення і виявлення післяопераційних компенсаторних можливостей головного мозку за наступною схемою: клініко-неврологічне обстеження, офтальмологічне обстеження, комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та однофотонна емісійна комп'ютерна томографія (ОФЕКТ) головного мозку.

Розлади рухової функції оцінювали за “Шестибальною шкалою оцінки м'язевої сили” (Вейс М., Зембатий А., 1986; VcPeak L.A., 1996), що дає можливість зробити розподіл хворих на шість груп залежно від ступеня виразності рухових функцій: 5 - рухові функції збережені, 4 - легкий парез, 3 - помірний парез, 2 - виразний парез, 1 - грубий парез, 0 -параліч.

Ураження гліальними пухлинами домінантної півкулі мозку спостерігали у 350 (50,5%±1,9), недомінантної - у 343 (49,5%±1,9) хворих. Локалізація пухлин в межах однієї частки мозку була виявлена у 410 (59,2%±1,9) з 693 хворих, при цьому лобова частка була уражена у 242 (34,9%±1,8), скронева - у 110 (15,9%±1,4) та тім'яна - у 58 (8,4%±1,1) хворих. У 268 (38,7%±1,8) спостереженнях пухлини вражали 2 суміжні частки мозку. У 457 (65,9%±1,8) спостереженнях пухлини розповсюджувались у медіанні структури мозку, а у 6 (0,9%±0,5) спостереженнях встановлено розповсюдження пухлини в протилежну півкулю мозку. У 15 (2,2%±0,7) спостереженнях пухлини мали переважну зону росту із медіанних структур мозку. У 125 (18,0%) хворих діагностовано ураження ФВЗ мозку (пухлини прецентральної, центральної, постцентральної та лобово-скроневої локалізації).

У роботі використана класифікація пухлин центральної нервової системи, яка була прийнята ВООЗ у 2000 році (Kleihouse P., Cavanee W.K., 2000). Серед 693 хворих у 143 (20,6%±1,5) було діагностовано гліальні пухлини І - ІІ ступеня злоякісності (ст.зл.), 313 (45,2%±1,9) - гліальні пухлини ІІІ ст.зл., 237 (34,2%±1,8) - гліальні пухлини ІV ст. зл., тобто переважали пухлини ІІІ та ІV ст. зл., які за своїм характером росту схильні до обширного ураження мозкових структур і призводять до виникнення неврологічного дефіциту. При локалізації пухлин у ФВЗ мозку у 22 хворих (17,6%) з 125 були гліоми І - ІІ ст.зл., 58 (46,4%) - гліоми ІІI ст.зл., 45 (36,0%) - гліоми ІV ст.зл.

Порівняльний аналіз показників ЯЖ проводили за результатами клінічного обстеження в динаміці перебігу захворювання: при надходженні до стаціонару (доопераційний період), після проведеного оперативного втручання (ранній післяопераційний період) та по закінченню курсу відновної терапії. Обов'язковою умовою було визначення ЯЖ хворих з урахуванням оцінки їх загального стану за шкалою Карновського (до лікування, після операції та після лікування) та за запропонованою нами шкалою ЯЖ відповідно до отриманого деклараційного патенту України на винахід “Спосіб оцінки якості життя хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку” (у подальшому - шкала якості життя хворих на пухлини мозку).

В післяопераційному періоді в першу добу після оперативного втручання проводили КТ обстеження головного мозку з метою визначення об'єму видалення пухлини, ступеня виразності набряку мозку, дислокаційного синдрому, наявності можливих вогнищ крововиливів, що дозволяє оптимізувати лікувальні заходи раннього післяопераційного періоду, планувати тактику відновного лікування.

Реабілітаційні заходи хворим на гліальні пухлини головного мозку проводили з 3 - 4 дня раннього післяопераційного періоду з урахуванням наявного неврологічного дефіциту, локалізації пухлини, характеру ураження ФВЗ мозку, ступеня злоякісності пухлини, загального соматичного статусу. При цьому необхідним була оцінка загальномозкової симптоматики, ступеня виразності гіпертензійного синдрому, рівня свідомості. Відновне лікування спеціальної спрямованості з урахуванням ступеня виразності рухових порушень проведено 337 (48,6%) з 693 хворих, у яких діагностовано ураження ФВЗ мозку та суміжних мозкових структур. Програма впровадженої нами ранньої реабілітації хворих на ГПГМ включала медикаментозну терапію (судинні та антихолінестеразні препарати), фізіотерапевтичні заходи (ЕС паретичних м'язів і ЛТ на біологічно активні точки), лікувальну фізкультуру (ЛФК), масаж. У 116 (34,4%) з 337 хворих застосовували медикаментозну терапію у сполученні з ЕС, ЛФК та масажем. У 82 (24,3%) хворих застосовували лазерну терапію, причому, у поєднанні з медикаментозною терапією, ЕС, ЛФК та масажем - у 37 (10,9%) хворих, а у поєднанні з медикаментозною терапією, ЛФК та масажем - у 45 (13,3%) хворих. Медикаментозну терапію разом з ЛФК та масажем застосовано у 31 (9,3%) хворого. Відновне лікування з застосуванням ЛФК та масажу одержало 108 (32,0%) хворих. Весь цифровий матеріал підлягав статистичній обробці з використанням критерія Стьюдента і х² . Різниця між цифровими показниками вважалась достовірною при p<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. На момент надходження до стаціонару клінічні симптоми внутрішньочерепної гіпертензії і, насамперед, головний біль мали місце у 502 (72,4%) хворих із 693. У 176 (25,4%) хворих головний біль супроводжувався блювотою в ранкові часи. Головний біль у хворих на гліальні пухлини IV ст. зл. спостерігався у 179 (75,5%) з 237 хворих, при гліальних пухлинах III ст. зл. - у 227 (72,5%) з 313 хворих, а при гліальних пухлинах І - II ст. зл. - у 96 (38,9%) з 143. Якщо головний біль різного ступеня виразності, як симптом внутрішньочерепної гіпертензії, мав місце у 502 (72,4%) хворих, то об'єктивні ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску, виявлені при офтальмологічному огляді, були визначені у 226 (32,6%) з 693 хворих на гліальні пухлини. При цьому початкові застійні диски очних нервів були у 101 (14,6%) хворого, помірно виразні - у 56 (8,08%), виразний застій дисків очних нервів - у 69 (10%) із 226 обстежених хворих. У 213 (30,7%) із 693 хворих на очному дні виявлена ангіопатія судин сітківки.

Серед 693 хворих на ГПГМ у доопераційному періоді із вогнищевих симптомів провідне місце займали рухові розлади, що були визначені у 402 (58%) хворих, причому у 386 хворих (55,7%) виявлені парези різного ступеня виразності, у 16 (2,3%) - плегії. Наявність розладів рухової функції є важливим чинником, який впливає на ЯЖ хворих і врахований нами, як один із основних показників, при оцінці ЯЖ за розробленою нами шкалою якості життя хворих на пухлини мозку. Рухові порушення у хворих на гліальні пухлини IV ст. зл. спостерігались в 150 (63,3%) із 237 хворих, причому у 142 (59,9%) мали місце парези, у 8 (3,4%) - плегії. З 313 хворих на гліальні пухлини III ст. зл. рухові порушення відмічено у 184 (58,8%) хворих, причому, парези діагностовано у 178 (56,9%), плегії - у 6 (1,9%). Найменша кількість хворих з руховими порушеннями спостерігалась у хворих на гліальні пухлини I - II ст. зл., а саме, у 68 (47,5%) з 143 хворих: парези виявлено у 66 (46,1%), плегії - у 2 (1,4%) хворих.

Серед симптомів, які мають важливий вплив на якість життя є судомні напади. У наших спостереженнях судомні напади були зареєстровані у 295 (42,6%) з 693 хворих: у 82 (57,3%) з 143 хворих на ГПГМ I - II ст. зл., у 143 (45,%) з 313 хворих на ГПГМ III ст. зл. та у 70 (29,5%) з 237 хворих на гліобластоми (IV ст. зл.).

У ранньому післяопераційному періоді, в результаті застосування інтенсивної медикаментозної терапії, відмічена позитивна динаміка з регресом більшості загальномозкових і вогнищевих симптомів, а також клінічних проявів. Так, головний біль зберігався до кінця раннього післяопераційного періоду тільки у 111 (16,0%± 1,9) хворих при наявності його до операції у 502 (72,4%±2,4) з 693 хворих.

Серед 402 хворих, у яких при надходженні до стаціонару були виявлені в доопераційному періоді рухові розлади, у 109 (27,1%), в результаті проведеного хірургічного втручання і впровадженої інтенсивної терапії впродовж перших 2 - 3 днів після операції, спостерігався повний регрес рухового дефіциту. Частковий регрес рухового дефіциту відмічено у 89 (22,1%) хворих, тоді як у 133 (33,1%) ступінь рухових розладів залишилась на доопераційному рівні. У 71 (17,7%) хворого відзначено поглиблення ступеня рухових порушень. З 291 хворих, які не мали рухових порушень у доопераційному періоді, після операції видалення пухлини мозку 44 (15,1%) виникли рухові порушення, що було зумовлено розташуванням пухлини в ФВЗ мозку та післяопераційним набряком мозку.

Отже, в ранньому післяопераційному періоді (2 - 3 - й день після хірургічного видалення пухлини) рухові порушення спостерігались у 337 (48,6%) із 693 хворих. З 237 оперованих хворих на гліальні пухлини IV ст.зл. рухові порушення залишились у 136 (57,4%) хворих, у 143 (45,7%) з 313 хворих на гліальні пухлини ІІІ ст.зл. та у 58 (40,6%) з 143 хворих на гліальні пухлини І - II ст.зл.

Таким чином, в зв'язку з руховими порушеннями та враховуючи перебіг захворювання, наявний стан неврологічних проявів, відновне лікування було показано 337 з 693 хворих. 356 (51,4%) хворих не мали у післяопераційному періоді рухових порушень. Ця група хворих за результатами клініко-неврологічного дослідження і показникам ЯЖ потребувала проведення медикаментозної терапії та інтенсивного спостереження в гострому післяопераційному періоді.

З метою підвищення ефективності відновлення рухових функцій нами оптимізована методика використання ЛТ та ЕС в системі відновного лікування хворих на гліальні пухлини мозку і запропоновано поєднане застосування ЛТ та ЕС, засноване на використанні лазерної терапії в комплексі з наступним проведенням електростимуляції паретичних кінцівок (патент України на корисну модель “Спосіб відновної терапії хворих з руховими церебральними дефектами” №17564, 2006 р.). Процедура лазерної терапії створює сприятливі умови для наступного проведення електростимуляції. Ефект послідовного застосування заходів фізіотерапії засновано на принципах синергізму для підсилення місцевої реакції, поєднання позитивних ефектів діючих фізичних чинників.

Зазначений курс відновного лікування проведено 37 хворим з порушеннями рухової сфери. Необхідність проведення курсу відновного лікування з застосуванням ЛТ та ЕС була викликана тим, що у цих хворих спостерігались рухові розлади різного ступеня виразності: виразний парез, грубий парез та плегії, зумовлені розташуванням ГПГМ у ФВЗ мозку та розповсюдженням пухлин у медіанні структури мозку. З 37 хворих у 6 діагностовано гліальні пухлини І - ІІ ст. зл., у 11 - ІІІ ст.зл. та у 20 - ІV ст. зл.

Фізіотерапевтичне лікування розпочинали на 4 день після хірургічного видалення пухлини. Першочергово проводили ЛТ на біологічно активні точки (БАТ) з застосуванням інфрачервоного низькоінтенсивного лазерного випромінювання (довжина хвилі 870 нм, потужність до 8 Вт/імп., тривалість імпульсу 0,15 мкс, частота модуляції 9,4 Гц). Загальна доза опромінення за одну процедуру складала 3,1 - 3,7 ДЖ/смІ, методика контактна. Через 30 хвилин після сеансу лазерної терапії до лікування включались процедури ЕС паретичних кінцівок. Курс лікування ЛТ з послідуючою ЕС складав 7 - 12 сеансів, терміном 8 - 10 хвилин і проводився кожного дня на фоні медикаментозної терапії, масажу та ЛФК.

Хворим, з руховими порушеннями легкого та помірного ступеня виразності, що супроводжувались генералізованими судомними нападами призначали ЛТ, що на відміну від ЕС, не провокує виникнення судом. Цей захід фізіотерапевтичного відновного лікування був застосований у 45 хворих, з них у 15 діагностовано гліальні пухлини І -ІІ ст. зл., у 21 - ІІІ ст. зл. і у 9 - ІV ст. зл. Наявність рухових порушень була зумовлена розташування пухлини переважно в ФВЗ мозку та їх медіанним поширенням.

Необхідність проведення медикаментозної відновної терапії хворим на ГПГМ була зумовлена наявністю рухових розладів різного ступеня виразності. Судинна терапія призначалась з урахуванням ступеня злоякісності пухлини і застосовувалась при високодиференційованих гліомах (І-ІІ ст.зл.) та анапластичних гліомах (ІІІ ст.зл.). При гліобластомах (IV ст.зл.), враховуючи підвищений ризик можливого прогресування росту пухлини, що не справдовує очікуємий ефект короткочасного підвищення якості життя, судинна терапія не призначалась. В цих випадках вважали доцільним впровадження терапії, спрямованої на покращення передачі нервових імпульсів.

З 58 хворих на ГПГМ І - ІІ ст. зл., що одержували відновне лікування, у 22 (37,9%) курс лікування включав медикаментозну терапію, ЕС, масаж, ЛФК. У 21 (36,2%) хворого курс включав ЛТ, з них у 6 - ЛТ поєднувалась з ЕС, медикаментозною терапією, ЛФК та масажем, у 15 - ЛТ проводилась з медикаментозною терапією, ЛФК та масажем. 8 (13,8%) хворих одержали курс медикаментозної терапії, ЛФК та масажу, 7 (12,1%) - ЛФК та масаж.

З 143 хворих на ГПГМ ІІІ ст.зл., котрим проводився курс відновного лікування, 50 (35,0%) одержали медикаментозну терапію, ЕС, масаж, ЛФК. У 32 (22,4%) хворих до курсу відновної терапії входили сеанси ЛТ : у 11 - сеанси ЛТ поєднувались з ЕС, медикаментозною терапією, ЛФК та масажем, у 21 - курс включав медикаментозну терапію, ЛТ, ЛФК, масаж. Курс лікування у 11 (7,7%) хворих включав медикаментозну терапію, ЛФК та масаж, а 50 (34,9%) хворих - тільки ЛФК та масаж.

З 136 хворих на ГПГМ IV ст. зл., котрі потребували проведення курсу відновного лікування, 44 (32,3%) хворих одержали курс лікування, що включав медикаментозну терапію, ЕС, масаж, ЛФК. У 29 (21,3%) хворих до курсу відновної терапії входили сеанси ЛТ, з них у 20 - сеанси ЛТ поєднувались з ЕС, медикаментозною терапією, ЛФК та масажем, у 9 - курс включав медикаментозну терапію, ЛТ, ЛФК, масаж, у 12 (8,8%) хворих курс складався з медикаментозної терапії, ЛФК та масажу, у 51 (37,5%) хворих - тільки з ЛФК та масажу.

Розроблений нами “Спосіб відновної терапії хворих з руховими церебральними дефектами” підтвердив свою ефективність у клінічній практиці. Позитивний ефект у хворих, що одержували лазерну терапію у сполучені з різними заходами відновного лікування спостерігався у 77 (93,9%) з 82 хворих. При застосуванні лазерної терапії з наступною електростимуляцією паретичних кінцівок регрес ступеня рухових порушень відмічено у 34 (91,9%) з 37 хворих. В групі хворих, які одержали курс електростимуляції, масажу, ЛФК та медикаментозної терапії, позитивна динаміка спостерігалась у 102 (87,9%) з 116 хворих. Перевагою застосування лазерної терапії у відновному лікуванні рухових порушень є підтверджений нами факт відсутності провокування судом, у зв'язку з чим лазерна терапія може широко застосовуватись у хворих з судомними нападами, тим паче, що за нашими даними у хворих на ГПГМ судоми спостерігались у 295 (42,6%) з 693 хворих. В результаті впровадженого курсу відновного лікування поновлення або покращення рухових функцій спостерігалось у 303 (89,9%) з 337 хворих. Позитивна динаміка була відсутня у 34 (10,1%) хворих, що було зумовлено значним “зруйнуванням” функціонально важливої рухової зони мозку пухлиною.

За результатами проведених досліджень нами запропоновано алгоритм тактики відновного лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку, заснований на комплексній оцінці результатів клініко-неврологічних, КТ, МРТ та ОФЕКТ-досліджень, який дає можливість диференційованого підходу до призначення реабілітаційного лікування в залежності від неврологічного дефіциту, локалізації пухлини, характеру ураження ФВЗ мозку, ступеня злоякісності пухлини, загально соматичного стану хворого і включає порівняльний аналіз якості життя у динаміці доопераційного та післяопераційного перебігу захворювання (рис. 1).

Необхідною умовою нашого дослідження було визначення показників ЯЖ у динаміці проведення лікування за шкалою Карновського і за запропонованою нами 60 - бальною шкалою якості життя хворих на пухлини мозку. Для користування шкалою ЯЖ, відповідно деклараційного патенту на винахід “Спосіб оцінки якості життя хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку”, вибрано 30 найбільш важливих, прийнятих нами для дослідження показників з трьома відповідями по кожному з них в бальній системі з урахуванням неврологічної симптоматики, таких як рухові розлади, судомні напади, виразності гіпертензійного синдрому (головний біль, застій на очному дні) та його компонентів (нудота, блювота), ступеня виразності інтоксикації нейроонкологічних хворих (денна активність, втомлюваність), больового синдрому, концентрації уваги, випадання волосся, пам'ять, зір, зустрічі і контакти з людьми поза сім'єю, сімейні відносини, сімейні обов'язки, відношення паціента до хвороби і захворювання, участь у консультаційних співбесідах з лікарем, соціально-матеріальний стан та інш. При цьому, сумарна кількість балів 41 - 60 свідчить про умовно «високий» рівень ЯЖ життя хворого, 21 - 40 - про «середній», 0 - 20 - про «низький» рівень ЯЖ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Алгоритм тактики відновного лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку.

Клініко неврологічне обстеження, КТ, МРТ, фМР

Після застосування впровадженого комплексу лікувально-відновних заходів відсоток хворих з доопераційним індексом Карновського (ІК) «70 балів і вище» зріс з 45,2% до 86,0% (p<0,05) (табл.1).

Таблиця 1 Показники якості життя хворих за шкалою Карновського до та після лікування

Примітка.*p<0,05 при порівнянні з станом до лікування

При дослідженні ЯЖ хворих на ГПГМ згідно шкали якості життя хворих на пухлини мозку встановлено, що відсоток хворих з градацією «середнього» та «високого» рівнів ЯЖ зріс з 58,9% до 82,1% (p<0,05), що підтверджує ефективність запровадженого курсу лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку (табл. 2).

Таблиця 2 Показники якості життя хворих за шкалою якості життя хворих на пухлини мозку до та після лікування

Примітка. *p<0,05 при порівнянні з станом до лікування

Як показали наші дослідження, на показники ЯЖ впливають різноманітні чинники і, в першу чергу, ступінь злоякісності, локалізація пухлини, вік та стать хворого.

По мірі зростання ступеня злоякісності показники ЯЖ знижуються як за шкалою Карновського, так і за шкалою якості життя хворих на пухлини мозку. Після впроваджених лікувальних заходів відсоток хворих з ІК «70 балів і вище» вірогідно зріс у хворих на ГПГМ І - ІІ ст. зл. з 55,2% до 90,2% (p<0,05), ІІІ ст. зл. - з 43,5% до 86,9% (p<0,05), IV ст. зл. - з 41,4% до 82,3% (p<0,05).

Згідно шкали якості життя хворих на пухлини мозку відсоток хворих з «середнім» та «високим» рівнями ЯЖ серед хворих на гліальні пухлини І - ІІ ст. зл. вірогідно зріс з 68,5% до 87,4% (p<0,05), на гліальні пухлини ІІІ ст. зл. - з 56,3% до 83,4% (p<0,05) і на гліальні пухлини IV ст. зл. - з 56,5% до 77,2% (p<0,05).

Найвищі показники ЯЖ при гліальних пухлинах мозку визначено в хворих молодого віку, найнижчі -- в хворих похилого віку як за шкалою Карновського так і за шкалою якості життя хворих на пухлини мозку. На час закінчення курсу лікування відсоток хворих молодого віку з ІК, що відповідає «70 балам і вище» вірогідно зріс з 50,9% до 89,5% (p<0,05), середнього віку - з 41,8% до 83,5% (p<0,05), похилого віку - з 32,6% до 79,3% (p<0,05).

При дослідженні ЯЖ за шкалою якості життя хворих на пухлини мозку визначено, що відсоток хворих молодого віку з показниками ЯЖ, що відповідають «середньому» та «високому» рівням вірогідно зріс з 67,3% до 86,9% (p<0,05), хворих похилого віку - з 42,4% до 75,0% (p<0,05), хворих середнього віку - з 53,0% до 77,9% (p<0,05).

Також нами визначена залежність показників ЯЖ хворих на ГПГМ від локалізації новоутворення. Після курсу лікувальних заходів відсоток хворих з ІК «70 балів і вище» вірогідно зріс при розташуванні пухлини в функціонально важливій лобово-тім'яній частці з 31,6% до 61,4% (p<0,05), лобово-скроневій - з 47,5% до 77,5% (p<0,05), лобово-тім'яно-скроневій - з 31,8% до 54,5% (p<0,05) та скронево-тім'яно-потиличній - з 50,0% до 66,7% (p<0,05).

Згідно шкали якості життя хворих на пухлини мозку відсоток хворих з «середнім» та «високим» рівнями в хворих з локалізацією пухлини в лобово-тім'яній частці зріс з 45,6% до 50,9% (p>0,05), в лобово-скроневій частці - з 52,5% до 73,7% (p<0,05), в лобово-тім'яно-скроневій - з 50,0% до 54,6% (p>0,05) та скронево-тім'яно-потиличній - з 50,0% до 66,7% (p<0,05). Наявність низьких показників ЯЖ у хворих з ураженням ФВЗ мозку свідчать про більш виразну ступінь неврологічних проявів захворювання, значну інвалідизацію хворих, зумовлену в першу чергу руховими порушеннями і їх соціально-психологічну дезадаптацію, пов'язану з обмеженою можливістю активного стану життя, зростаючою потребою в допомозі оточуючих, обмеженням кола раніш доступних соціальних контактів.

Після впровадженого курсу лікування відсоток хворих на гліальні пухлини мозку чоловічої статі з ІК «70 балів і вище» зріс з 46,4% до 87,1% (p<0,05), жіночої статі - з 43,4% до 85,3% (p<0,05).

Більш значущим є дослідження ЯЖ хворих на гліальні пухлини головного мозку за статтю за шкалою якості життя хворих на пухлини мозку. Так, згідно шкали якості життя хворих на пухлини мозку, після проведення лікувальних заходів відсоток хворих чоловічої статі з «середнім» та «високим» рівнями ЯЖ вірогідно зріс з 62,2% до 86,5% (p<0,05), жіночої статі - з 55,3% до 80,4% (p<0,05).

За результатами досліджень ЯЖ хворих на гліальні пухлини мозку встановлено, що частка хворих з ІК «70 балів і вище» до лікування у групі спостережень, коли пухлина не уражала ФВЗ мозку, складала 59,8%, тоді як при пухлинному ураженні функціонально важливих рухових зон мозку - лише 30,6%. Відповідно, за шкалою якості життя хворих на пухлини мозку відсоткове співвідношення хворих з «середнім» та «високим» рівнями ЯЖ при пухлинах, що не вражали ФВЗ мозку, складало 72,2%, при пухлинному уражені ФВЗ мозку - 45,1%, а з «низьким» рівнем ЯЖ відповідно - 27,8% та 54,9%.

На 3 -й день після видалення пухлини відсоток хворих з ІК «70 балів і вище» серед 693 хворих склав 69,4%, з них у 356 хворих спостерігався регрес симптоматики та зростання відсотка хворих з ІК «70 балів і вище» до 84,0%, в той час як у 337 хворих мали місце рухові порушення, що потребувало проведення відновного лікування і відсоток хворих з ІК «70 балів і вище» в цій групі складав лише 54,0%.

Застосування заходів відновної терапії з використанням лазерної терапії, електростимуляції та поєднаного застосування лазерної терапії та електростимуляції дозволило підвищити відсоток хворих з ІК «70 балів і вище» з 54,0% до 76,6% (p<0,05), причому, у групі хворих, яким застосовувались із фізіотерапевтичних заходів впливу лазерна терапія, відсоток хворих з ІК «70 балів і вище» зростав на 24,4% (з 57,8% до 82,2% (p<0,05)), при застосуванні електростимуляції - на 28,5% (з 36,2% до 64,7% (p<0,05)), а при поєднаному застосуванні лазерної терапії та електростимуляції - на 40,6% (з 32,4% до 73,0% (p<0,05)).

Вивчення ЯЖ хворих дає можливість оцінити якість життя не тільки з точки зору лікаря, але і з точки зору самих хворих, констатувати зміни, що відбуваються під впливом впроваджених лікувальних заходів. Результати впроваджених лікувальних заходів показали ефективність, доцільність і необхідність проведення післяопераційної відновної терапії хворих на гліальні пухлини головного мозку, що дозволяє рекомендувати проведення реабілітаційних заходів нейроонкологічним хворим.

При визначенні ефективності лікування доцільно застосовувати декілька різноспрямованих шкал якості життя, що дозволяє об'єктивізувати результати лікування. Запропонований нами “Спосіб оцінки якості життя хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку” (деклараційний патент на винахід № 43758А, 2001 р.) дає можливість всебічно оцінити ЯЖ хворих на ГПГМ і визначити ефективність впровадженого лікування.

Висновки

У дисертації представлені результати роботи щодо вирішення проблеми підвищення якості життя хворих на гліальні пухлини головного мозку шляхом розробки та клінічного впровадження оптимальних заходів відновного лікування.

Рухові порушення при гліальних пухлинах головного мозку в ранньому післяопераційному періоді спостерігаються в 48,6% хворих і зумовлені як безпосереднім пухлинним ураженням функціонально важливих зон, так і супутніми явищами перифокального набряку, дислокаційним синдромом, а також наслідками запровадженого хірургічного втручання, що потребує проведення реабілітаційних заходів.

В комплексі післяопераційного відновного лікування при гліальних пухлинах доцільно застосовувати медикаментозну терапію (судинні та антихолінестеразні препарати), фізіотерапевтичні заходи (лазерна терапія, електростимуляція), ЛФК, масаж, оптимальне поєднання яких сприяє відновленню рухових функцій у 89,9% хворих.

Ефективним методом фізіотерапевтичного лікування рухових порушень при гліальних пухлинах головного мозку є поєднане застосування лазерної терапії на біологічно активні точки з наступною електростимуляцією паретичних кінцівок, що дозволяє підвищити якість життя хворих з ІК «70 балів і вище» на 40,6%. Лазерна терапія не провокує виникнення судом і з високим ступенем ефективності може застосовуватись при лікуванні рухових порушень, що супроводжуються судомними нападами.

Алгоритм, що визначає тактику відновного лікування хворих на гліальні пухлини, базується на комплексній оцінці результатів клініко-неврологічного обстеження, КТ, МРТ та ОФЕКТ досліджень, враховує прояви неврологічного дефіциту, локалізацію пухлини та відношення до функціонально важливих зон мозку, ступінь злоякісності пухлини, включає порівняльний аналіз показників якості життя в динаміці проведення лікувальних заходів.

Розроблений “Спосіб оцінки якості життя хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку” дозволяє визначити якість життя хворих при гліальних пухлинах головного мозку в динаміці перебігу захворювання. Моніторінг дослідження якості життя є об'єктивним критерієм оцінки результативності відновного лікування нейроонкологічних хворих.

Якість життя хворих на гліальні пухлини залежить від їх віку, статі, локалізації та ступеня злоякісності пухлини. Несприятливими чинниками є вік хворих понад 45 років, розташування пухлини в прецентральній, центральній та постцентральних ділянках мозку, високий ІІІ та IV ступінь злоякісності гліальних пухлин. В хворих жіночої статі показники якості життя нижчі, ніж у хворих чоловічої статі.

В результаті лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку, що включає хірургічне видалення пухлини і розроблені оптимальні заходи відновного лікування, відсоток хворих з доопераційним ІК «70 балів і вище» зріс з 45,2%±1,9 до 86,0% ±1,3 (p<0,05); у той час як відсоток хворих з доопераційним ІК «60 балів і нижче» зменшився з 54,8%±1,9 до 14,0%±1,3 (p<0,05). Згідно “Способу оцінки якості життя хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку” відсоток хворих з «середнім» та «високим» рівнями якості життя зріс з 58,9%±1,9 до 82,1%±1,5 (p<0,05), а відсоток хворих з «низьким» рівнем якості життя зменшився з 41,1%±1,9 до 17,9%±1,5 (p<0,05).

Практичні рекомендації

Відновне лікування хворих на ГПГМ, що мають рухові порушення в ранньому післяопераційному періоді, повинно проводитись індивідуально, з урахуванням локалізації новоутворення, характеру ураження ФВЗ мозку, ступеня злоякісності пухлини та неврологічних проявів.

До курсу відновного лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку доцільно включати не тільки медикаментозну терапію, але і комплекс фізіотерапевтичних заходів лікування (лазерну терапію, електростимуляцію та їх поєднане застосування).

Дослідження показників ЯЖ хворих на ГПГМ в динаміці перебігу захворювання дає можливість проводити моніторинг стану хворого в процесі післяопераційної реабілітації і, при необхідності, корегувати індивідуальний курс лікування.

Вивчення в динаміці показників ЯЖ об'єктивізує ефективність впроваджених реабілітаційних заходів та дозволяє співставити точку зору лікаря з суб'єктивною думкою самого хворого.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Розуменко В. Д. Глиомы головного мозга: комплексная восстановительная терапия в раннем послеоперационном периоде / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун // Укр. нейрохірург. журн. - 2004. - № 2. - С. 34 - 41. (Дисертантом виконано підбір хворих, проведено аналіз матеріалу, узагальнено результати клінічних проявів ГПГМ).

2. Розуменко В. Д. Дифференцированное применение лазеротерапии и электростимуляции в комплексной восстановительной послеоперационной терапии у больных с глиомами головного мозга / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун // Укр. нейрохірург. журн. - 2004. - № 4. - С. 20 - 26. (Дисертантом виконано підбір хворих, проведено аналіз матеріалу, узагальнено результати клінічних проявів ГПГМ, проведено статистичний аналіз залежності заходів відновного лікування від локалізації пухлини, ступеня злоякісності).

3. Розуменко В. Д. Показатели качества жизни в оценке еффективности лечения больных с глиальными опухолями полушарий большого мозга / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун // Укр. нейрохірург. журн. - 2007. - № 1. - С. 26 - 31. (Дисертантом виконано підбір хворих, проведено аналіз матеріалу, визначена залежність якості життя хворих від ступеня злоякісності пухлини, її локалізації, віку та статі хворих).

4. Пат. 17564 Україна, МПК А 61 N 5/067, А 61 N 1/36. Спосіб відновної терапії хворих з руховими церебральними дефектами / Розуменко В. Д., Хорошун А. П., Хоменко О. В. - № 20041210345 ; заявл. 15.12.04 ; опубл. 16.10.06, Бюл. № 10. (Здобувач приймала участь у розробці методики відновного лікування хворих на ГПГМ).

5. Пат. 43758А Україна, МПК А 61 В 10/00. Спосіб оцінки якості життя хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку / Розуменко В. Д., Хоменко О. В., Курдюкова А. П., Тяглий С. В., Звоздяк Р. Т. - № 2001085904 ; заявл. 22 08. 01 ; опубл. 17.12.01, Бюл. № 11. (Здобувач приймала участь у розробці шкали якості життя хворих на пухлини мозку).

6. Розуменко В. Д. Послеоперационная реабилитация больных с глиомами головного мозга / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун // Матеріали XI з'їзду онкологів України (29 травня - 2 червня 2006), Судак, АР Крим, 2006. - С. 59.

7. Розуменко В. Д. Принципы построения методик восстановительного лечения у больных с глиомами головного мозга / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун // Укр. нейрохірург. журн. - 2007. - № 3. - [Наук.-практ. конф. нейрохірургів України «Критерії якості життя хворих після нейрохірургічних втручань», АР Крим, м. Коктебель, 27 - 28 верес. 2007 р.]. - С. 34.

8. Розуменко В. Д. Сопроводительное лечение больных с глиомами головного мозга / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун // Материалы XXVII Междунар. науч.-практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии» (18 - 21 апреля 2007.). - Харьков, 2007. - С. 60 - 61.

9. Розуменко В.Д. Качество жизни больных с глиомами головного мозга в процессе комплексной восстановительной терапии с использованием физических факторов / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун // Материалы XXII Междунар. науч.-практ.конф. «Применение лазеров в медицине и биологии» (12 - 16 октября 2004.). - Ялта, 2004. - С.63 - 64.

10. Розуменко В.Д. Новые подходы в комплексной послеоперационной восстановительной терапии больных с глиомами головного мозга / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун // Междунар. невролог. журн. - 2005. - №3. - С.107 - 108.

11. Розуменко В.Д. Исследование качества жизни в процессе комплексного восстановительного лечения больных с глиомами головного мозга / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун //Матеріали III Нац. конгресу фізіотерапевтів та курортологів «Медична реабілітація - сучасна система відновлення здоров'я» (3 - 6 жовтня 2006). - Ялта, 2006. - С.164 - 165.

12. Розуменко В.Д. Глиомы головного мозга : послеоперационная реабилитация и качество жизни / В. Д. Розуменко, А. П. Хорошун //Материалы всерос. науч.-практ. конф., посвящ. 150-летию со дня рожд. В.М. Бехтерева /24 - 27 апр. 2007., Санкт-Перербург /. - СПб., 2007. - С.224.

13. Rozumenko V. D. The estimation of the quality of life in patients with cerebral gliomas / V. D. Rozumenko, A. P. Khoroshun, A. V. Rozumenko //13-th Congress of the European Association of Neurosurgical Societes (EAIVS), Glasgow, UK, September 2 - 7, 2007 : Abstracts. - Acta Neurochirurgical : The European journal of Neurosurgery. - Wien ; New York : Springer, 2007. - P.04.29. - P. CXXXVII.

14. Khoroshun A. Postoperative recovery treatment and quality of life in patients with cerebral gliomas / A. Khoroshun, V. Rozumenko //Конгресс нейрохирургов стран Причерноморья (1 - 3 октября 2007 г., Ольгинка) : программа и материалы. - С.88.

Анотація

Хорошун А.П. Післяопераційне відновне лікування та якість життя хворих на гліальні пухлини головного мозку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. - Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена підвищенню якості життя хворих на гліальні пухлини головного мозку шляхом розробки та клінічного впровадження оптимальних заходів відновного лікування.

Робота ґрунтується на клінічному матеріалі 693 хворих на ГПГМ. На основі одержаних даних розроблена та впроваджена в клінічну практику методологія реабілітаційного лікування із включенням медикаментозної терапії (судинні та антихолінестеразні препарати), фізіотерапевтичних заходів (лазерна терапія, електростимуляція), ЛФК та масажу у хворих на ГПГМ, що мають рухові розлади. Розроблено новий метод лікування рухових порушень, що включає застосування лазерної терапії на біологічно активні точки з послідуючою електростимуляцією паретичних кінцівок (патент України на корисну модель “Спосіб відновної терапії хворих з руховими церебральними дефектами”). Ефективність проведеного лікування доведена за результатами вивчення показників якості життя у динаміці курсу лікування хворих на ГПГМ.

Розроблено алгоритм диференційованого проведення відновного лікування хворих на гліальні пухлини, що базується на комплексній оцінці результатів клініко-неврологічного обстеження, КТ, МРТ та ОФЕКТ досліджень та враховує прояви неврологічного дефіциту, локалізацію пухлини, відношення до функціонально важливих зон мозку, ступінь злоякісності пухлини, включає порівняльний аналіз показників якості життя в динаміці проведення лікувальних заходів.

Розроблена шкала якості життя (деклараційний патент України на винахід “Спосіб оцінки якості життя хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку”) дозволяє визначити якість життя хворих на гліальні пухлини головного мозку в динаміці проведення лікувальних заходів.

На підставі проведеного комп'ютерно-статистичного аналізу результатів лікування 693 хворих встановлені чинники, що впливають на показники якості життя : вік, стать хворого, локалізація та ступінь злоякісності пухлини.

Аннотация

Хорошун А.П. Послеоперационное восстановительное лечение и качество жизни больных с глиальными опухолями головного мозга. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.07 - онкология. - Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е.Кавецкого НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена повышению качества жизни больных с глиальными опухолями головного мозга на основании разработки и клинического внедрения оптимальных методов восстановительного лечения.

Работа основана на клиническом материале 693 больных. В результате полученных данных разработана и внедрена в клиническую практику методология реабилитационного лечения с включением медикаментозной терапии (сосудистые и антихолинэстеразные препараты), физиотерапевтических методов (электростимуляция, лазерная терапия), ЛФК, массажа больных с глиальными опухолями головного мозга, которые имеют двигательные нарушения. Разработан и внедрен в клиническую практику метод лечения двигательных нарушений, который включает использование лазерной терапии на биологически активные точки с последующей электростимуляцией паретичных конечностей (патент Украины на полезную модель “Способ восстановительной терапии больных с двигательными церебральными дефектами”). В результате дифференцированного подхода к назначению реабилитационного лечения и применения предложенного нами способа лазерной терапии с последующей электростимуляцией регресс степени двигательных нарушений наблюдался в 89,9% больных. Подтверждена зависимость результатов восстановительного лечения нейроонкологических пациентов от методов лечения и доказана роль современных физиотерапевтических методов (лазерная терапия) в повышении эффективности реабилитационных мероприятий с помощью изучения показателей качества жизни в динамике курса проводимого восстановительного лечения.

Розработан алгоритм дифференцированного проведения восстановительного лечения больных с глиальными опухолями головного мозга, основанный на комплексной оценке результатов клинико-неврологического обследования, КТ, МРТ и ОФЭКТ исследований, который учитывает проявления неврологического дефицита, локализацию опухоли и ее отношение к функционально важным зонам мозга, степень злокачественности опухоли и включает сравнительный анализ показателей качества жизни в динамике проведения лечебных мероприятий.

Разработанный и апробированный “Способ оценки качества жизни больных с внутримозговыми опухолями полушарий большого мозга” (декларационный патент Украины на изобретение) позволяет определить качество жизни при глиальных опухолях головного мозга в динамике проведения лечебных мероприятий.

На основании проведенного компьютерно-статистического анализа лечения 693 больных с глиальными опухолями установлены факторы, которые влияют на показатели качества жизни. К основным неблагоприятным факторам относятся : возраст старше 45 лет, локализация опухоли в прецентральной, центральной и постцентральных зонах мозга, высокая III и IV степень злокачественности. У больных женского пола показатели качества жизни ниже, чем у мужчин.

В результате проведеного курса лечения больных с глиальными опухолями головного мозга, который включает хирургическое удаление опухоли и разработанные оптимальные мероприятия восстановительного лечения процент больных с дооперационным ИК «60 баллов и ниже» достоверно уменьшился с 54,8% до 14,0% (p<0,05); в тоже время процент больных с дооперационным ИК «70 баллов и выше» достоверно увеличился с 45,2% до 86,0% (p<0,05). Согласно “Способа оценки качества жизни больных с внутримозговыми опухолями полушарий большого мозга” процент больных с «низким» уровнем качества жизни достоверно уменьшился с 41,1% до 17,9% (p<0,05); процент больных, качество жизни которых соответствовало «высокому и среднему» уровню, достоверно увеличился с 58,9% до 82,1% (p<0,05).

Разработанный алгоритм тактики восстановительного лечения и диференцированный подход к назначению методов восстановительного лечения способствует восстановлению нарушенных функций и, следовательно, повышению качества жизни больных с глиальными опухолями головного мозга. Больные с глиальными опухолями, несмотря на неблагоприятный прогноз при данной патологии, нуждаются в проведении восстановительного лечения, поскольку в настоящее время поддержание качества жизни на высоком уровне является важным критерием эффективности проведения лечебных мероприятий.