Постінфарктне ремоделювання міокарда і гіпертензія: роль біомаркерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

„ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М.Д.СТРАЖЕСКА”

УДК: 616.127 - 005.8 - 036.11- 072.7-092:612.172.1-08-039.35

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Постінфарктне ремоделювання міокарда і гіпертензія: роль біомаркерів

14.01.11 - кардіологія

Міссаoуі Хашмі

Київ-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України, м. Чернівці

науковий керівник

доктор медичних наук, професор Тащук Віктор Корнійович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри кардіології, функціональної діагностики, ЛФК та спортивної медицини, м. Чернівці.

офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шумаков Валентин Олександрович, Національний науковий центр „Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України, завідуючий відділом інфаркту міокарда та відновлювального лікування, м. Київ;

доктор медичних наук, професор вакалюк Ігор Петрович, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри терапії №3 з курсом сестринської справи, м. Івано-Франківськ

Захист дисертації відбудеться 01.07. 2008 року о _10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при національному науковому центрі „Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці національного наукового центру „Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5.

Автореферат розісланий 30.05.2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиС.І. Деяк

постінфарктний ремоделювання міокард кардіопротекція

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найбільш розроблених тем в сучасній кардіології слід визнати лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ) як на етапі невідкладної допомоги (Collinson P O. et al., 2006; Peacock F. et al., 2006), так і реабілітаційних заходів (Giallauria F. et al., 2006) В той же час, смертність від ішемічної хвороби серця, її гострих форм продовжує залишатися надзвичайно високою, що спонукає до пошуку нових та вдосконалення відомих діагностично-лікувальних заходів (Bradley E.H.et al., 2006). Визначення новітніх біомаркерів ішемії та некрозу міокарда (Kavsak P.A. et al.,2006; Lagerqvist B. et al., 2006; Peacok F. et al., 2006) надає можливість досягнути ранньої оптимізації терапії, впливу на процеси ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), архітектоніку постіфарктного серця з покращенням скоротливості міокарда (Lakobishvili Z. et al., 2006).

Концепцією гострого пошкодження міокарда можна визнати формування перших годин зони некрозу, її поширення, розвитку акінезії, стоншенням стінок, можливо - дискінезією, - тобто починається ремоделювання ЛШ (Пархоменко О.М., та ін., 2005) який дилятує, змінює еліпсовидну форму на шароподібну, зі зростанням його жорсткості, можливої гіпертрофії, що переводить процес при незначній кількості (Коваленко В.М., 2006) збереження нормальної геометрії (Коваленко В.М., Лутая М.І., 2004) в площину формування концентричного ремоделювання, ексцентричної та концентричної гіпертрофії, наслідком чого є втрата скоротливості міокарда, формування хронічної серцевої недостатності, інвалідизації і в кінцевому - смерті (Пархоменко О.М. та ін., 2005). Відомо, що на етапі розвитку і перебігу ГІМ вплив на процеси ремоделювання ЛШ можливий за використання засобів, які відновлюють кровообіг інфаркт-зв'язаної артерії (тромболізис) препаратів, що обмежують зону інфаркту (в-адреноблокатори), додавання до яких інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту дозволяє вплинути на процеси ремоделювання ЛШ, а використання антиагрегантів та статинів запобігає повторним епізодам дестабілізації коронарного кровообігу (Bertrand M.E. et al., 2002; Bradley E.N. et al., 2006; Van de Werf F. et al., 2003). Також окремим питанням постає визначення вмісту статевих гормонів (Phillips G.B., 2005; Wu F.C., et al., 2003) та індексу маси тіла (Goldberg R.J. et al., 2006) в розвитку і перебігу ГІМ.

Питання розширення можливостей діагностики у пацієнтів з ГІМ лежить в площині застосування нових і відомих біомаркерів пошкодження міокарда, до яких звичним є включення тропонінів та С-реактивного протеїну (С-РП) (Lagerqvist B. et al., 2006; Kavsak P.A. et al., 2006; Collinson P.O. et al., 2006; Thielmann M. et al., 2006), а також застосування інших можливостей терапевтичних підходів - у тому числі групи препаратів, що володіють метаболічною дією та/або патогенетичною здатністю впливу на процеси стабілізації зони некрозу, обмеження периінфарктної зони, процеси перекисного окиснення ліпідів, обміну арахідонової кислоти, а також на рівні ліпоксигеназної ланки, що з огляду на концепцію останніх Європейських рекомендацій з стабільної стенокардії (Fox K. et al., 2006), гострого коронарного синдрому з елевацією (Van de Werf F. et al., 2003) та без елевації сегмента ST (Bertrand M.E. et al., 2002) пов'язане з необхідністю пошуку новітніх підходів до попередження гострих коронарних катастроф. Отже, можливість застосування кверцетину - інгібітора 5-ліпоксигенази, який відіграє надзвичайно важливу роль в кардіопротекції за ішемічно-реперфузійних змін міокарда (Пархоменко А.Н. и др., 2000, Parkhomenko A.N. et al., 2000), є надзвичайно актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом наукової роботи кафедри кардіології, функціональної діагностики, ЛФК та спортивної медицини Буковинського державного медичного університету на тему «Статеві та вікові детермінанти ішемічної хвороби серця: реєстр Північної Буковини, клініко-функціональні аспекти» (реєстраційний номер 01.02] U004226). Автор приймав участь у науковій роботі кафедри під час навчання в клінічній ординатурі та аспірантурі, виконував фрагмент дослідження, що присвячений особливостям ремоделювання серця на етапі гострого інфаркту міокарда, розвитку «постінфарктного серця», за впливу артеріальної гіпертензії з оцінкою вмісту біомаркерів (С-РП і тропонін І ) та статевих гормонів (тестостерон) в умовах використання кверцетину.

Мета дослідження. Полягає у визначенні клініко-функціональних і гуморальних проявів постінфарктного ремоделювання серця в зіставленні з біомаркерами пошкодження і запалення міокарда (тропонін І, С-РП) та оцінкою вмісту статевих гормонів (тестостерон) і кардіопротекцією в умовах застосування інгібітора 5-ліпоксигенази кверцетину (внутрішньовенної форми - корвітину).

Завдання дослідження.

1.Дослідити перебіг ГІМ в перші 28 діб та визначити клініко-функціональні і гуморальні прояви згідно вікового розподілу, в тому числі відповідно проведеного лікування.

2.Об'єктивізувати процеси ремоделювання міокарда на етапах розвитку і перебігу ГІМ, визначити його клінічні, морфофункціональні і гомеостазіологічні прояви в зіставленні з біомаркерами пошкодження і запалення міокарда (тропонін І, С-РП) та оцінкою вмісту статевих гормонів (тестостерон).

3.Оптимізувати терапію ГІМ застосуванням інгібітора 5-ліпоксигенази кверцитину (водорозчинна форма, корвітин) з оцінкою стану центральної гемодинаміки, вмісту біомаркерів пошкодження і запалення міокарда (тропонін І, С-РП) та статевих гормонів (тестостерон).

Об'єкт дослідження: ГІМ на першу-третю, 14-ту та 28-му доби.

Предмет дослідження: клінічні особливості, електрокардіографічні та ехокардіографічні показники (у тому числі типи ремоделювання серця та реґіонарна скоротливість міокарда), біомаркери пошкодження і запалення міокарда (тропонін І, С-РП), статеві гормони (тестостерон) у хворих на ГІМ, динаміка цих показників на фоні проведення лікування з додаванням внутрішньовенної форми кверцетину.

Методи дослідження: для об'єктивізації стану серцево-судинної системи, оцінки ефективності кардіопротекції використано клінічні методи обстеження (аналіз скарг, анамнезу, об'єктивного обстеження), функціональні (електрокардіографія, ехокардіографія (ЕхоКГ)), лабораторні (загальноклінічні, імуноферментні - оцінка біомаркерів пошкодження і запалення міокарда (тропонін І, С-РП), вмісту статевих гормонів (тестостерон)).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виконано комплексне порівняльне зіставлення біомаркерів пошкодження і запалення міокарда (тропонін І, С-РП) з оцінкою вмісту статевих гормонів (тестостерон) у хворих на ГІМ та визначенням типів ремоделювання серця з оцінкою їх змін в умовах лікування із застосуванням внутрішньовенної форми кверцетину. Підтверджено, що ГІМ є вік-обумовленим, характеризується переважанням чоловічої статі в молодшому віці, збільшенням випадків постінфарктного кардіосклерозу, з віковим зменшенням еритроцитів і гематокриту, меншим рівнем загальної фракції викиду (ЗФВ) в групі молодшого віку з подальшим збільшенням ЗФВ на фоні лікування у молодшому віці на більш значному рівні, ніж у похилому; вік-обумовленим розподілом тропоніну І з переважанням у пацієнтів старшої групи, та не доведеними розбіжностями С-РП зі зменшенням цього показника незалежно від віку на фоні лікування, в той час, як зміни тестостерону на фоні лікування супроводжуються різноспрямованою динамікою показника - збільшенням в молодшому віці на відміну від старшої вікової групи.

Визначені клініко-функціональні та лабораторні зміни зареєстровані на фоні переважання в умовах постінфарктного ремоделювання випадків концентричного ремоделювання (87,1%) проти концентричної гіпертрофії (10,6%), доведений їх зв'язок з біомаркерами ішемії, за умов, що вміст тропоніну І вдвічі більший за концентричної гіпертрофії, при меншому в чотири рази рівні показника для концентричного ремоделювання на фоні лікування, більш вираженим на фоні лікування зменшенням тропоніну І в групі концентричного ремоделювання, ніж в групі концентричної гіпертрофії, більшим зменшенням С-реактивного протеїну в групі концентричного ремоделювання проти концентричної гіпертрофії. Вперше визначений андрогеновий зв'язок з процесами ремоделювання серця та більшим вмістом тестостерону в групі концентричної гіпертрофії.

Ефекти лікування ГІМ залежно від типів ремоделювання свідчать про достовірні позитивні зміни ЗФВ у групі концентричного ремоделювання проти недостовірних в групі концентричної гіпертрофії, та достовірне покращення реґіональної скоротливості на фоні лікування в групі концентричного ремоделювання ЛШ з погіршенням сегментарної скоротливості в групі концентричної гіпертрофії ЛШ. Вперше доведені розбіжності при включенні в терапію кверцетину із позитивними змінами ЗФВ, більш суттєвим зменшенням тропоніну І, меншим впливом на динаміку С-РП, недостовірних коливаннях тестостерону.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше доведено відмінності цитопротекторної терапії в умовах ГІМ з впровадженням в медикаментозну терапію кверцетину згідно змін біомаркерів пошкодження і запалення міокарда (тропонін І, С-РП), вмісту статевих гормонів (тестостерон), з покращенням скоротливості міокарда та позитивною динамікою ЗФВ, більш суттєвим зменшенням тропоніну І, меншим впливом на зміни С-РП та недостовірних процесах стабілізації андрогенового компонента відповідно змін тестостерону. Створена математична модель оцінки стану скоротливості міокарда на 14-у і 28-у доби з визначенням гемодинамічної відповіді на лікування та оцінкою змін ЗФВ залежно від клінічних, структурно-функціональних і гемостазіологічних детермінант, що дозволяє прогнозувати рівень ЗФВ на 14-й добі з використанням кореляційного аналізу Пірсона, який вказує на 40% залежність від варіації ФВ1-ї доби, на 4% - ЧССнадходження, на 1% - варіацією тропоніну Інадходження, на 15% - варіацією тропоніну Ілікування; аналогічна залежність на 28-й добі для ЗФВ відповідає наступному розподілу - на 12% від ФВ1-ї доби, на 54% - від ФВ14-ї доби, на 1% - від ЧССнадходження, на 1% - від тропоніну Інадходження, на 22% - від тропоніну Ілікування.

Впровадження результатів дослідження в практику. Основні результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрах терапевтичного профілю Буковинського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, Івано-Франківського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, впроваджені в практику профільних відділень, Івано-Франківського і Чернівецького обласних кардіологічних диспансерів, Луцької міської клінічної лікарні, що підтверджено актами впроваджень.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні актуальності та аналізі глибини вивчення теми роботи, здійсненні патентно-інформаційного пошуку, виборі та опрацюванні методів дослідження. Автор самостійно виконав увесь клінічний етап обстеження, що включав відбір пацієнтів, їх фізикальне обстеження, аналіз результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження, формування груп, вибір та призначення лікування. Дисертантом самостійно проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, написано текст дисертації, підготовлено до друку результати дослідження. Висновки та практичні рекомендації сформульовані спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені та обговорювались на щорічних підсумкових наукових конференціях співробітників Буковинського державного медичного університету, Чернівецькому обласному товаристві терапевтів імені акад. В.Х.Василенка, Буковинському осередку Асоціації кардіологів України, IV Національному Конгресі патофізіологів України (Чернівці, 2004), VII Національному Конгресі кардіологів України (Дніпропетровськ, 2004), Регіональній науково-практичній конференції «Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування» (Івано-Франківськ, 2004), Українській науково-практичній конференції «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» (Київ, 2004), Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб» (Вінниця, 2004), Регіональній науково-практичній конференції «Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування» (Івано-Франківськ, 2005), VIII з'їзді ВУЛТ (Івано-Франківськ, 2005), ІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів» (Чернівці, 2005), Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики» (Харків, 2005), Регіональній науково-практичній конференції «Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування» (Івано-Франківськ, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, серед яких 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 5 тез у матеріалах наукових конгресів, пленумів, конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 167 сторінках машинописного тексту. Дисертація ілюстрована 21 таблицями та 37 рисунками в тексті. Складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, розділу власних досліджень, який включає чотири підрозділи, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, що містить 279 літературних найменувань (57 - кирилицею, 222 - латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика хворих та методи дослідження. У дослідження включені результати клінічного спостереження і обстеження 190 хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST, які госпіталізовані у блок кардіореанімації Чернівецького обласного кардіологічного диспансеру і були обстежені на кафедрі кардіології, функціональної діагностики, ЛФК і спортивної медицини Буковинського державного медичного університету.

Включення пацієнтів до груп, що підлягали обстеженню, проводилось згідно скринінгового розподілу хворих, які надійшли в стаціонар. Метод складання досліджуваної вибірки був заснований на принципах проспективного спостереження, період якого складав 28 діб. Хворих відбирали випадковим методом при надходженні. Обстеження пацієнтів, що увійшли в групу спостереження і лікування, включало ретельний аналіз клінічних проявів патології, в тому числі аналізу скарг і даних анамнезу, оцінки динаміки електрокардіограми (ЕКГ) в першу-третю, 14-у і 28-у доби, з аналогічними термінами проведення ЕхоКГ у М-В режимах з оцінкою регіональної скоротливості ЛШ у 12 сегментах та лабораторні дослідження з оцінкою загального аналізу крові, ферментів, коагулограми, вмісту тропоніну І, тестостерону, С-РП, які визначали імуноферментним шляхом в динаміці лікування.

Артеріальна гіпертензія визначена в 94 хворих (49,47% випадків), що згідно діагнозів розподіляась на 72 (37,89%) випадків для есенціальної гіпертензії (EГ) та 22 (11,58%) - для симптоматичної гіпертензії (СГ). У гострому періоді оцінка стану гемодинаміки та визначення розвитку СН проводилося з використанням класифікації T.Killip-J.Kimball (1967), у подальшому визначено наступний розподіл діагнозів: діагноз СН IIA діагностовано у 185 пацієнтів (97,37%), СН I і СН IIБ - у 2-х і 3-х пацієнтів, відповідно.

Всі діагнози об'єктивізовані на засадах класифікації серцево-судинних захворювань, яка була затверджена на VI Національному конгресі кардіологів України (2000).

Робочий артеріальний тиск (АТ) складав для систолічного АТ 145,87±2,30 мм рт.ст., діастолічного АТ - 90,39±1,26 мм рт.ст, частота серцевих скорочень (ЧСС) при надходженні в стаціонар - 83,51±1,41уд/хв.

Згідно результатів ЕхоКГ обстеження при находженні та в подальшому, у обстежених пацієнтів проаналізовано типи геометричного ремоделювання ЛШ (нормальна геометрія, концентричне ремоделювання, ексцентрична гіпертрофія, концентрична гіпертрофія), згідно результатів якого переважали концентричне ремоделювання (87,06±3,64%) при меншій частці концентричної гіпертрофії (10,59±3,34%) і випадків норми (2,35±1,64%), ексцентрична гіпертрофія за результатами власного дослідження не спостерігалась.

Подальший аналіз клінічного перебігу захворювання у хворих на ГІМ був проведений стосовно аналізів крові: загального аналізу крові, коагулограми, біохімії крові, імуноферментного дослідження.

Залежно від клініко-функціональних детермінант та стану біомаркерів хворі були розподілені на наступні групи для всіх 190 хворих:

1) за віком: група А - середній вік 45,58±1,0 років (n=61), група Б - середній вік 68,81±0,7 років (n=129);

2) за станом ремоделювання серця: група І - концентричне ремоделювання (КР), група ІІ - концентрична гіпертрофія (КГ) ЛШ;

3) за лікуванням: група 1 - пацієнти, що отримували базисну терапію (пролонговані нітропрепарати, в-адреноблокатори, антикоагулянти і антиагреганти), група 2 - пацієнти, яким до базисної терапії додатково був призначений в/в кверцетин (корвітин; водорозчинна форма), ЗАТ НВЦ „Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”; Реєстраційне посвідчення №Р.10.03/07465, Україна) з оцінкою змін центральної гемодинаміки, вмісту біомаркерів пошкодження і запалення міокарда (тропонін І, С-РП) та рівнів статевих гормонів (тестостерон).

4) визначені підгрупи для субаналізу - в розподілі приросту тропоніну І та С-РП; змін показника індексу маси тіла (ІМТ) (між граничною вагою - ІМТ для жінок до 27,3 кг/м²; чоловіків - 27,8 кг/м² та надвагою і ожирінням - відповідно, більше 27,3 кг/м² і 27,8 кг/м²); а також віком, ЧСС, САТ, змін еритроцитів, фібриногену, гематокриту, протромбінового індексу та побудовою системи прогнозування.

Методи дослідження. Комплекс досліджень хворих на ГІМ, складався з визначення в першу-третю, 14-ту та 28-му доби клініко-лабораторної частини (аналіз скарг, даних анамнезу, обстеження крові з імуноферментною частиною) та функціональної (ЕКГ, ЕхоКГ в М-В режимах).

ЕхоКГ проведена на засадах рекомендацій Європейської та Американської спілок кардіологів у положенні хворого на спині та на лівому боці, в парастернальній позиції, по довгій та короткій вісях, на першій-третій, 14-й та 28-й добах перебігу ГІМ. ЕхоКГ проводили з використанням ультразвукового сканера “Interspec XL” (“BBC Medical Electronic AB”, США), дослідження виконували в ранішні години, в парастернальній позиції по довгій вісі ЛШ на 1-й, 14-й і 28-й добах спочатку в М-режимі, далі в В-режимі при секторальному скануванні в 4-х камерній проекції. Досліджували розміри лівого передсердя (ЛП), аорти (Ао), кінцевий діастолічний (КДР) та кінцевий систолічний (КСР) розміри в М-режимі, розраховували кінцевий діастолічний (КДО) та кінцевий систолічний (КСО) об'єми (Teicholz). Масу міокарда ЛШ (ММЛШ) визначали за формулою ASE-cube (ММ = 1,04*{(КДР+ТЗСд+ТМПд)3 -КДР3}-13,6, де 1,04 і 13,6 - коефіцієнти, ТЗСд - товщина задньої стінки ЛШ в діастолу, ТМПд - товщина міжшлуночкової перетинки в діастолу). Індекс маси міокарда ЛШ (ІММЛШ) розраховували як процентне відношення ММЛШ до площі поверхні тіла (BSA) [ІММЛШ = ММЛШ/BSA (г/м2)]. Площу поверхні тіла визначали за формулою Du Bois [BSA (мІ) = 0.20247 * Зріст (м)0.725 * Вага (кг)0.425]. Процеси ремоделювання ЛШ та типи геометрії ЛШ визначали за відносною товщиною стінки лівого шлуночка (ВТСЛШ) за A.Ganau, як наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Розподіл варіантів геометрії ЛШ

Нормальна геометрія ЛШ	ВТСЛШ менше 0,45; ІММЛШ менше 125 г/м2
Концентрична гіпертрофія	ВТСЛШ більше 0,45; ІММЛШ більше 125 г/м2
Ексцентрична гіпертрофія	ВТСЛШ менше 0,45; ІММЛШ більше 125 г/м2
Концентричне ремоделювання ЛШ	ВТСЛШ більше 0,45; ІММЛШ менше 125 г/м2

Підрахунок реґіонарної скоротливості ЛШ проводився на засадах комп'ютерного графічного напівавтоматичного аналізу при суміщенні центрів ваги для діастоли і систоли, апроксимації за довгою віссю, автоматичного розподілу суміщеної фігури на 12 сегментів і формули для конусоподібної моделі з розрахунками реґіональної фракції викиду (РФВ, %) відповідно методу H.T.Dodge для «площі/довгої вісі» (Іванчук П.Р. та ін., 2002).

Визначення вмісту тропоніну I, С-РП та тестостерону проводили за використання апаратного комплексу імуноферментної діагностики «Уніплан» фірми «Пикон» (Росія) згідно інструкцій до наборів. Дослідження виконували на базі медико-діагностичного центру «Авіценна» (м. Чернівці).

Математичний аналіз отриманих результатів проводився з оцінкою середнього значення, стандартної помилки середнього з перевіркою «нульової гіпотези» з використанням t-критерію Стьюдента та Вілкоксона, залежно від нормальності розподілу, з оцінкою рівня значущості для р<0,05, корелятивними зіставленнями згідно методів Спірмена і Пірсона і математичним прогнозуванням (Гланц С., 1999). Використано персональний комп'ютер «Пентіум» та математично-інформаційні пакети електронних баз даних і їх обробки “Microsoft Excel 97” (Microsoft), “Statistica for Windows 5.0” (StatSoft Inc., США).

Результати досліджень. Аналіз клінічних особливостей формування процесів ремоделювання ЛШ в умовах перебігу ГІМ на етапах його розвитку і перебігу в межах 28 діб, що проведений у 190 хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST, відібраних випадковим методом з проведенням ЕКГ, дослідженням гемодинаміки, об'ємних показників та скоротливості міокарда згідно оцінки ЕхоКГ в М-В режимах та визначення регіональної скоротливості ЛШ в 12 сегментах в першу-третю, 14-у і 28-у доби, лабораторних досліджень з оцінкою загального аналізу крові, ферментів, коагулограми, вмісту тропоніну І, С-РП, тестостерону дозволив визначити наступні позиції. Розподіл Q/неQ форм ІМ обстежених пацієнтів відповідав співвідношенню 71,1%/18,9% випадків; кількість чоловіків/жінок, відповідно, 71,6%/28,4%; середній вік складав 61,4±1,0 років; у 49,5% випадків реєстрували супутню АГ, повторний ІМ спостерігався в 17,4% випадків. З віком зростала частота перенесеного попередньного ІМ (8,62 і 22,05%, р>0,5) і СГ (6,78 і 14,17%, р>0,1). В клініці домінували специфічні ангінозні прояви - в 90,5% випадків, в той час, як неспецифічні - лише в 9,5%, що, однак є важливим з точки зору діагностики ІМ. Задишка поза фізичних навантажень супроводжувала клінічне забарвлення ІМ в 67,4% випадків, аритмія - в 42,1%, в тому числі з переважанням шлуночкової екстрасистолії (27,5% випадків) та фібриляції передсердь (27,5% випадків). Супутня патологія пов'язана із наявністю цукрового діабету (23,4% випадків), хронічної легеневої патології (22,1%), виразкової хвороби (10,4%) тощо. Фактори ризику: щоденне вживання алкоголю в дозі більш, ніж 30 мл (6,8%), куріння (12,6%), ІМТ ? 25 кг/м2 (60,5%).

Системний аналіз змін ЕКГ дозволив об'єктивізувати більше спрямування частоти випадків змін фази реполяризації в бік задньої стінки для патологічних зубців Q, верхівки - елевації сегмента ST, бокової стінки ЛШ - для негативних зубців T, практично рівнобічне спрямування для депресії сегмента ST. Аналіз змін ЕхоКГ свідчив про достовірне зростання КДО (р<0,001), і КСО(р<0,001) при недостовірних коливаннях ЗФВ від першої до 14-ї доби при достовірному (р<0,002) її збільшенні до 28-ї доби лікування та достовірних (р<0,001) змінах регіональної скоротливості в сегментах РФВ1-2-6-7-8-11-12. Причому слід зазначити, що в сегментах 1-2-6-7-11-12 зареєстровано приріст показника РФВ, а в сегментах 3-4-5-8-9-10, навпаки - зменшення (таблиці 2, 3).

Таблиця 2. Показники регіональної скоротливості згідно ЕхоКГ в групах обстежених хворих на початку лікування і спостереження

Показник (1-ша доба)	група I	група II	р
	M	m	M	m
РФВ1,%	26,98	2,69	30,91	3,22	>0,2
РФВ2,%	42,29	2,15	36,81	3,12	>0,1
РФВ3,%	51,20	3,12	53,65	3,48	>0,5
РФВ4,%	51,80	3,20	54,98	2,95	>0,2
РФВ5,%	51,39	3,78	46,82	3,86	>0,2
РФВ6,%	34,96	2,14	28,81	2,50	>0,05
РФВ7,%	28,98	2,14	28,11	2,21	>0,5
РФВ8,%	41,32	2,74	40,18	2,53	>0,5
РФВ9,%	41,27	2,59	45,86	2,65	>0,2
РФВ10,%	40,07	2,15	45,01	2,87	>0,1
РФВ11,%	35,68	2,21	42,75	2,71	<0,05
РФВ12,%	22,47	2,04	27,40	2,82	>0,1

Таблиця 3. Показники регіональної скоротливості згідно ЕхоКГ в групах обстежених хворих наприкінці лікування і спостереження

Показник (28-ма доба)	група I	група II	р
	M	m	M	m
РФВ1,%	32,05	1,88	37,71	2,44	>0,05
РФВ2,%	46,58	2,45	43,54	2,69	>0,2
РФВ3,%	50,74	3,19	49,45	3,26	>0,5
РФВ4,%	51,45	2,83	49,20	3,48	>0,5
РФВ5,%	50,52	2,87	42,74	3,81	>0,1
РФВ6,%	36,13	2,01	38,20	2,59	>0,5
РФВ7,%	31,82	1,99	36,60	1,85	>0,05
РФВ8,%	39,06	2,38	38,11	3,49	>0,5
РФВ9,%	40,77	2,94	38,16	3,17	>0,5
РФВ10,%	41,14	2,20	28,66	3,73	<0,01
РФВ11,%	39,92	3,06	35,72	6,71	>0,5
РФВ12,%	28,93	2,10	27,34	3,19	>0,5

Аналіз процесів постінфарктного ремоделювання ЛШ показав, що при надходженні і в подальшому, домінувала вища ймовірність визначення КР (87,1%) проти КГ (10,6%) і норми (2,4%). В групі КГ ЛШ визначено більшу частоту виявлення АГ зі значним збільшенням випадків ЕГ в цій групі (29,73% і 77,78%, р<0,002), що не реєструвалось для СГ (10,81% і 11,11%, р>0,5).

Задачею дослідження було виявити залежність гемодинамічних показників від віку та ефективності лікування. Так аналіз показників на початку дослідження свідчить про менший рівень КДР, КДО, дещо менший КСР, КСО та достовірно менший - ЗФВ в групі молодшого віку. На 14-у добу гострого періоду ІМ визначено збіг показників об'ємів і скоротливості, які не різнилися між групами для КДР, КДО, дещо меншими - КСР, КСО і змінами ЗФВ. На 28-у добу КДР і КСР достовірно не різнились. Однак, враховуючи результуючу складову відбулось достовірне зростання (р<0,02) ЗФВ в молодому віці. У той же час аналіз приросту показників свідчить, що в місячний термін спостереження, залежно від віку, зареєстровано максимальний приріст КДО (Д% +46,5%, р<0,001), менший - КСО (Д% +25,7%, р<0,001) та зростання ЗФВ (Д% +13,6%, р<0,001) в молодому віці; незначне збільшення КДО, аналогічне зменшення КСО, достовірне результуюче збільшення ЗФВ (Д% +6,4%, р<0,05) - в старшій віковій групі, що, вочевидь, і пояснює визначений достовірно більший рівень сегментарної скоротливості на фоні лікування в групі старшого віку в сегментах з РФВ3-6-7 (р<0,05). Аналіз вікового співвідношення гормонів і біомаркерів ішемії і запалення свідчив про вік-обумовлені аспекти розподілу тропоніну І, який переважав у пацієнтів старшої групи (28,2±4,9 проти 44,6±5,6 нг/мл, р<0,05), що зберігалось і на фоні проведеного базисного лікування (2,5±0,9 проти 4,4±2,3 нг/мл, р>0,02), а зменшення, на фоні лікування ІМ з додаванням кверцетину, було подібним як в групі молодшого (Д% -91,3%, р<0,001), так і в групі старшого віку (Д% -91,3%, р<0,001). Розбіжності С-РП не були достовірними при надходженні і на фоні лікування, однак зменшення показника також було достовірним в групі молодшого віку (Д% -44,8%, р<0,01) і в групі старшого віку (Д% -37,7%, р<0,001). Відповідно вмісту тестостерону розбіжності не були достовірними при надходженні і в кінці спостереження. Однак на фоні лікування реєструється різноспрямована динаміка показника - в молодшому віці відбувається збільшення (Д % +29,4%, р<0,02), на відміну від старшої вікової групи (Д % -2,1%, р>0,5).

Наступною задачею дослідження було оцінити зміни геометрії скорочення ЛШ відповідно визначення типів його ремоделювання після ГІМ. Залежності гемостазіологічних складових в групах КР і КГ ЛШ достовірно не доведено для вмісту глюкози крові, протромбінового індексу, гематокриту, фібриногену; в групі КР достовірно переважав вміст іонізованого кальцію, існувало суттєве переважання загального холестерину (ЗХС) та в-ліпопротеїнів (в-ЛП).

Тропонін І при надходженні був суттєво більшим в групі КГ ЛШ (27,6±2,8 проти 40,2 ±5,4 нг/мл, р<0,05), аналогічна залежність, відповідно зменшення показника тропоніну І на фоні лікування, спостерігалось на фоні проведеної терапії (2,2±0,6 проти 8,8±3,3 мг/л, р<0,05), тобто зменшення показника рівня в групі КР склало 92,2 % (р<0,05), в групі КГ ЛШ-78,2 % (р<0,05).

У той же час, вихідний рівень С-РП був практично однаковий в групах КГ та КР (0,14±0,01 проти 0,15±0,03 мг/л, р>0,5), а на етапі проведеного лікування не спостерігалось суттєвих розбіжностей при достовірному зменшенні показника С-РП в групі КР (Д% -40,9%, р<0,002), і недостовірному - в групі КГ (Д% -22,7%, р>0,2).

Зіставлення андрогенового фону формування процесів ремоделювання свідчить про більший рівень тестостерону в групі КГ (2,58±0,2 проти 3,31±0,3 нг/мл, р<0,05) з аналогічною недостовірною залежністю на фоні лікування (2,91±0,2 проти 3,36±0,2 нг/мл, р>0,1). Отже, на фоні лікування відбулось недостовірне збільшення показника в групі КР (Д% +12,6%, р>0,2) при відсутності цих змін в групі КГ (Д% +1,32%, р>0,5).

Дослідження змін ЕхоКГ дозволили зазначити, що крім визначеного розподілу на групи ЕхоКГ-змін у вигляді КР і КГ, ці групи розрізнялись за динамікою ЕхоКГ показників згідно яких на початку лікування достовірних відмінностей не було, а на 14-й добі - зареєстрована тенденція до деякого збільшення показників КДО і КСО в групі КГ проти групи КР. Аналіз реґіонарної скоротливості в групах з переважанням КР і КГ ЛШ свідчив про дещо більш позитивне спрямування профілю в групі КГ проти групи КР з достовірними розбіжностями в сегменті РФВ11 (р<0,01), а на фоні лікування профіль сегментарної скоротливості набуває більш оптимального спрямування в групі КР з достовірним свідченням для РФВ10 (р<0,01). Зіставлення реґіональної скоротливості при аналізі в 12 сегментах окремо на фоні лікування для кожної з груп свідчило, що профіль реґіональної скоротливості практично не змінюється в групі КР ЛШ - зміни достовірні у сегменті РФВ12 (р<0,05) зі зростанням показника реґіональної скоротливості на фоні лікування, на відміну від погіршення сегментарної скоротливості в групі КГ ЛШ незалежно від проведеного лікування (погіршення скоротливості зареєстроване у сегментах РФВ6 (р<0,05), РФВ7 (р<0,005) РФВ10 (р<0,002)).

Подальші аспекти дослідження були присвячені вивченню ефектів розширення можливостей лікування додаванням в схему у 30-ти хворих кверцетину. Всі пацієнти були чоловічої статі. У них переважало концентричне ремоделювання ЛШ. Групи не розрізнились відповідно рівнів глюкози крові, протромбінового індексу, фібриногену, ЗХС, та в-ЛП, гематокриту, еритроцитів, лейкоцитів, швидкості зсідання еритроцитів та формули крові.

Рівень тропоніну І при випадковому відборі пацієнтів в групу кверцетину переважав при надходженні в групі з подальшою базисною антиішемічною терапію (29,5±2,3 проти 39,4±1,7 нг/мл, p<0,001) зі збереженням вказаної залежності на фоні лікування (3,7±0,5 проти 15,5±1,3 нг/мл, p<0,001), одночасно аналіз приросту показника свідчив про більш суттєве зменшення показника в групі кверцетину (Д% -87,4%, p<0,001) в зіставленні з групою базисного лікування (Д%-60,8%, p<0,001).

Визначена залежність для С-РП свідчила про відсутність вихідних розбіжностей (0,14±0,01 проти 0,15±0,03 мг/л, p>0,5), в процесі лікування відбулось зменшення показника в обох групах (0,09+0,01 проти 0,07±0,03 мг/л, p>0,2), отже, зменшення було достовірним як в групі кверцетину (Д% -35,7%, p<0,01), так і базисної терапії (Д% -53,3%, p<0,005).

Важливим ефектом лікування є його гемодинамічне спрямування. В динаміці вихідного рівня для обох груп достовірних розбіжностей КДР, КСР, КДО, КСО не визначено (таблиця 4).

Таблиця 4. Показники ЕхоКГ в групах обстежених хворих до призначення терапії

Показник	група 1	група 2	p
	M	m	M	m
КДР, см	4,80	0,07	4,81	0,07	>0,5
КСР, см	3,50	0,06	3,41	0,05	>0,5
КДО(Teicholz), мл	109,54	3,80	108,79	3,49	>0,5
КСО(Teicholz), мл	52,19	1,98	48,11	1,60	>0,1
ЗФВ, %	52,15	0,86	55,60	0,82	<0,005

В умовах проведеного лікування відбувається достовірне переважання в групі кверцетину рівня КДО (p<0,002), з тенденцією до зменшення КСО (р>0,1) і суттєвого збільшення ЗФВ (p<0,002) з оптимізацією скоротливості міокарда (таблиця 5). Незважаючи на вихідні розбіжності і більш оптимальний профіль регіональної скоротливості в групі базисної терапії в сегментах РФВ1-2-6-10-11-12, на відміну від сегментів РФВ3-4-5-7-8, що були достовірними для РФВ2 (р<0,05), РФВ7 (р<0,05), РФВ8 (р<0,02), РФВ10 (р<0,02), РФВ11 (р<0,02), в подальшому визначено більш оптимальний профіль регіональної скоротливості в групі кверцетину з достовірним приростом скоротливості в РФВ12 (р<0,05), окрім сегментів РФВ1-2-9-10, де зміни недостовірні.

Таблиця 5. Показники ЕхоКГ в групах обстежених хворих на фоні проведеного лікування

Показник	група 1	група 2	р
	M	m	M	m
КДР, см	4,77	0,06	5,06	0,05	<0,001
КСР, см	3,48	0,04	3,40	0,04	>0,5
КДО(Teicholz), мл	107,26	3,17	122,23	2,76	<0,002
КСО(Teicholz), мл	50,92	1,41	47,68	1,50	>0,1
ЗФВ, %	51,98	0,82	60,97	0,81	<0,001

Отже, проведене дослідження дозволяє визначити результуючі певні вікові, гендерні, нозологічні за супутніми діагнозами, ремодулюючі розбіжності для пацієнтів з ГІМ, які певною мірою обумовлюють ефективність лікування, а розширення антиішемічної терапії при додаванні до лікування окрім пролонгованих нітропрепаратів, в-адреноблокаторів, антикоагулянтів і антиагрегантів інших препаратів, що володіють цитопротекторними властивостями, в тому числі інгібітора 5-ліпоксигенази кверцетину, за власними результатами, оптимізує гемодиміку, стан гемостазіологічних показників, в тому числі біомаркерів ішемії.

ВИСНОВКИ

Клінічні аспекти формування гострих коронарних катастроф, їх біомаркери, процеси постінфарктного ремоделевання лівого шлуночка, зміни статевих гормонів та засоби цитопротекції є надзвичайно актуальною проблемою кардіології. У дисертації об'єктивізовані клінічні складові формування і перебігу ГІМ з оцінкою вікових детермінант, з оцінкою ролі концентричного ремоделювання і концентричної гіпертрофії серця в перебігу інфаркту міокарда та відповіді біомаркерів ішемії та запалення (тропінін І та С-реактивний протеїн) в умовах реалізації складових «естроген-андрогенового парадоксу» та впливу на ліпоксигеназний шлях обміну арахідонової кислоти при призначенні інгібіторів 5-ліпоксигенази (кверцетину), що дозволяє вирішити актуальне науково-практичне завдання кардіології.

1.Гострі коронарні синдроми є вік-обумовленими, характеризуються переважанням чоловічої статі в молодшому віці та меншим рівнем загальної фракції викиду з подальшим більш вираженим її збільшенням, проти старшої вікової групи. Рівень тропоніну І переважає у пацієнтів з ГІМ старшої групи, зменшення незалежне від віку. Вікових розбіжностей С-реактивного протеїну і тестостерону не доведено при надходженні і на фоні лікування. На фоні антиішемічного лікування відбувається достовірне зменшення С-реактивного протеїну в групі концентричного ремоделювання, недостовірне - в групі концентричної гіпертрофії, достовірне в групі молодшого віку і в групі старшого віку. Для тестостерону на фоні лікування доведена різноспрямованість показника - з більшим рівнем в молодшому віці на відміну від старшої вікової групи.

2.Визначено переважання випадків концентричного ремоделювання (87,1%) і концентричної гіпертрофії (10,6%), що в зіставленні з біомаркерами ішемії - вмістом тропоніну І вдвічі переважає при концентричній гіпертрофії (p<0,05), зі збереженням меншого в чотири рази рівня показника для концентричного ремоделювання (p<0,05) на фоні лікування. Зменшення тропоніну І більш виражене в групі концентричного ремоделювання (Д% -92,2%, p<0,05), ніж при концентричній гіпертрофії (Д% -78,2% (p<0,05). На фоні лікування відбувається достовірне зменшення С-реактивного протеїну в групі концентричного ремоделювання (±%-40,9%, p<0,002) і недостовірне - в групі концентричної гіпертрофії (Д% -22,7%, p>0,2). Доведеним є андрогеновий вплив на процеси ремоделювання серця в 1,3 рази більшим вмістом тестостерону в групі концентричної гіпертрофії (p<0,05)

3.Ремоделювання лівого шлуночка в процесі лікування асоціюється з більшою оптимізацією загальної фракції викиду в групах концентричного ремоделювання (Д%+7,2%, p<0,001) і концентричної гіпертрофії (Д%+7,7%, p>0,05). Зіставлення реґіональної скоротливості в 12 сегментах на фоні лікування для кожної з груп свідчило, що профіль реґіональної скоротливості практично не змінюється в групі концентричного ремоделювання ЛШ зі зростанням показника реґіональної скоротливості на фоні лікування у сегменті РФВ12 (р<0,05), на відміну від погіршення сегментарної скоротливості в групі концентричної гіпертрофії ЛШ незалежно від проведеного лікування (у сегментах РФВ6 (р<0,03), РФВ7 (р<0,005), РФВ10 (р<0,002)).

4.Гемодинамічні аспекти оптимізації скоротливості міокарда в оцінці базисної антиішемічної терапії і додавання кверцетину свідчать про більш позитивну динаміку загальної фракції викиду (Д%+9,7%, p<0,001) в групі кверцетину, на відміну від групи базисного антиішемічного лікування (Д%-0,3%, p>0,5), що підтверджують зміни регіональної фракції викиду.

5.Лікування в зіставленні базисної антиішемічної терапії і додавання кверцетину свідчить про більш суттєве зменшення тропоніну І в групі кверцетину (Д %-87,4%, p<0,001) в зіставленні з групою базисного лікування (Д%-60,8%, p<0,001); достовірне зменшення С-реактивного протеїну в групі кверцетину (Д%-35,7%, p<0,01) та в групі базисної терапії (Д%-53,3%, p<0,005); без впливу на андрогенову складову - при недостовірному прирості тестостерону в групі кверцетину (Д%+9,0%, p>0,5) та базисної терапії (Д%+14,4%, p>0,1).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Оптимізація лікування гострого інфаркту міокарда можлива при впровадженні в терапію кверцетину (водорозчинна форма) що дозволяє вплинути на покращення скоротливості міокарда з позитивними змінами загальної фракції викиду з більш суттєвим зменшенням тропоніну І дещо меншим впливом на зміни С-реактивного протеїну та недостовірних процесах стабілізації андрогенового компоненту за змінами тестостерону. Отже призначення кверцетину в терапії гострого інфаркту міокарда має патофізіологічне підґрунтя і може бути рекомендованим в рутинній практиці лікаря.

2.Створена математична залежність гемодинамічної відповіді з оцінкою змін загальної фракції викиду на лікуванні залежно від структурно-функціональних і гемостазіологічних детермінант дозволяє прогнозувати зміни скоротливості міокарда та рівень загальної фракції викиду на 14-й добі з використанням кореляційного аналізу, ?що вказує на 40% залежність від варіації ФВ1-ї доби, на 4% - ЧССнадходження, на 1% - варіацією тропоніну Інадходження, на 15% - варіацією тропоніну Ілікування; а на 28-й добі фракція викиду залежить від описаних змін в розподілі - на 12% від ФВ1-ї доби, на 54% - від ФВ14-ї доби, на 1% - від ЧССнадходження, на 1% - від тропоніну Інадходження, на 22% - від тропоніну Ілікування.

Рівняння, що описує скоротливість міокарда на 14-й і 28-й добах, представлені формулами:

ФВ14=0,7822?ФВ1-0,0316?ЧСС1+0,0038?ТнІ1-0,0734?ТнІ2+17,7570

ФВ28=-0,0909?ФВ1+1,0214?ФВ14+0,0640?ЧСС1-0,0062?ТнІ1+0,1480? ТнІ2+3,3211

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тащук В.К. Постінфарктне ремоделювання лівого шлуночка і формування гемодинамічної та нейрогуморальної відповіді / В.К Тащук, Міссаоуі Хашмі // Клінічна анатомія та оперативна хірургія - 2006. - Т.5, № 4. - С. 61-64. (Автором проведено відбір та обстеження пацієнтів, статистичну обробку отриманих результатів, огляд літератури, написання тексту статті).

2. Тащук В.К. Ремоделювання лівого шлуночка за умов гострого інфаркту міокарда. Вікові особливості гемодинаміки та розподілу біомаркерів / В.К Тащук, Міссаоуі Хашмі // Клінічна та експериментальна патологія. - 2006 - Т.5, №4. - С. 82-85. (Автором проведено відбір та обстеження пацієнтів, статистичну обробку отриманих результатів, оформлення та написання статті).

3. Тащук В.К. Вплив кверцетину в умовах постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка та формування гемодинамічної і нейрогуморальної відповіді на етапі міокардіального пошкодження та на фоні спостереження / В.К Тащук, Міссаоуі Хашмі // Галицький лікарський вісник. - 2006. - Т.13, № 4. - С. 85-87. (Автором проведено відбір та обстеження пацієнтів, написання тексту статті).

4. Тащук В.К, Іванчук П.Р, Міссаоуі Хашмі. Клініко-анатомічне обгрунтування неінвазивної діагностики редукції вінцевого русла / В.К. Тащук, П.Р Іванчук Міссаоуі Хашмі // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т.3, № 2. - С. 66-75. (Автором проведено огляд літератури, оформлення статті).

5. Турубарова-Леунова Н.А. Патофізіологічні особливості гострого інфаркту міокарда залежно від функціонального стану лівого шлуночка / Н.А Турубарова-Леунова, В.К. Тащук, С.І Гречко, Місаоуі Хашмі, В.В. Леунов // Буковинський медичний вісник. - 2006. - Т.10, №3. - С. 88-90. (Автором проведено огляд літератури, оформлення статті).

6. Тащук В.К. Сучасні аспекти лікування артеріальної гіпертензії і ішемічної хвороби серця / В.К. Тащук, Міссаоуі Хашмі, М.І. Демешко, Г.В. Михайлова, О.В. Попелюк // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, № 3-4. - С.95-99. (Автором здійснено статистичну обробку та інтерпретацію результатів дослідження).

7. Турубарова-Леунова Н.А. Реалізація гострих форм ішемічної хвороби серця за наявності артеріальної гіпертензії: гемодимамічні аспекти / Н.А Турубарова-Леунова, В.К Тащук, М.І Демешко, Місаоуі Хашмі // Матеріали VII національного конгресу кардіологів України., 21-24 вересеня 2004р.: Матеріали конгресу. - Дніпропетровськ., 2004р. - С.194. (Автором проведено обстеження пацієнтів).

8. Тащук В.К. Клініко-фармакологічні детермінанти побудови алгоритмів лікування гіпертонічної хвороби / В.К. Тащук, Міссаоуі Хашмі // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: регіональна науково-практична конференція., 24 березрня 2005р.: Матеріали конференції.- Івано-Франківськ, 2005. - С.97. (Автором здійснено статистичну обробку результатів дослідження, оформлення тез).

9. Ілашук Т.О. Статеві особливості розвитку та перебігу гострого Q-інфаркту міокарда за даними дослідження "регіон" / Т.О. Ілашук, В.К. Тащук, І.О. Маковійчук, І.К. Владковський, Міссаоуі Хашмі // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: регіональна науково-практична конференція, 23-24 березрня 2006р.: Матеріали конференції - Івано-Франківськ, 2006. - С. 173. (Автором здійснено обстеження пацієнтів, статистичну обробку дослідження).

10. Ілащук Т.О. Стан коронарного кровотоку у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ІХС залежно від добового профілю артеріального тиску / Т.О. Ілащук, Міссаоуі Хашмі, С.І. Гречко, В.К. Тащук // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: регіональна науково-практична конференція., 21-24 вересня 2004р.: Матеріали конференції. - Івано-Франківськ., 2004. - С. 44-45. (Автором здійснено обстеження пацієнтів).

11. Турубарова-Леунова Н.А. Особливості раннього ремоделювання лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда / Н.А. Турубарова-Леунова, Б.Х. Махфуді Хашмі, В.Г. Висоцька, В.К. Тащук // Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб: Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю, 5-6 лютого 2004р.: Матеріали конференції. - Вінниця., 2004. - С. 27. (Автором проведено клінічне обстеження пацієнтів, оформлення тез).

АНОТАЦІЯ

Міссаоуі Хашмі Постінфарктне ремоделювання міокарда та гіпертензія: роль біомаркерів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - кардіологія. - Національний науковий центр „Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска”. - Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню ролі біомаркерів (тропонін І, С-реактивний протеїн, тестостерон) у клініці гострого інфаркту міокарда (ГІМ) залежно від віку (молодше/старше 55 років), процесів ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих, що перенесли ГІМ, та оптимізації лікування шляхом додавання до базисного лікування інгібітора 5-ліпоксигенази кверцетину (корвітин).

Встановлено достовірне переважання тропоніну І (р<0,05) у пацієнтів старшої вікової групи згідно вікового розподілу молодше/старше 55 років. Доведено позитивну динаміку загальної фракції викиду в групі молодшого віку на етапі місячного лікування (р<0,001) проти старшої вікової групи зі збільшенням тестостерону.

Встановлено, що у хворих, які перенесли ГІМ, частіше спостерігається концентричне ремоделювання (87,1%), рідше - концентрична гіпертрофія лівого шлуночка (10,6%). Нормальна геометрія ЛШ спостерігалася у 2,4%.

Доведена перевага додаткового призначення кардіопротектору кверцетину у лікуванні хворих на ГІМ перед базисною антиішемічною терапією у вигляді оптимізації центральної гемодинаміки за рахунок більш суттєвого зменшення тропоніну І, С-реактивного протеїну без впливу на андрогенову складову - при недостовірному прирості тестостерону.

Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, ремоделювання лівого шлуночка, тропонін І, С-реактивний протеїн, тестостерон, кверцетин.

ANNOTATION

Missaoui hachmi. Post infraction remodelling of the myocardium and hypertention: role of biomarkers. - Manuscript.

Thesis on competition of candidate medical scientific degree in speciality 14.01.11. - Cardiology. - National scientific Center “The M.D.Strazhesko Institute of Cardiology”. - Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation deals with the study of the role of biomarkers (troponin I, C-reactive protein, testosterone) in the clinical picture of acute myocardial infraction (AMI), depending on age (younger/older than 55 years of age), the processeses of remodelling the left ventricle in patients who have endured AMI, and treatment optimization by adding inhibitor 5- quercetin lipoxygenase (corvitin) to the basic course of treatment.

A reliable predomination of troponin I (p>0,05), in the patients of the older age group according to the age division - younger/older than 55 years has been established. The positive dynamics of the global ejection fraction in the younger age group at the stage of one month course of treatment (p< 0,001) has been proved versus the older age group with a decrease of testosterone.

It has been established that concentric remodelling (87,1%) is observed more often in patients who have suffered from acute myocardial infraction, whereas concentric hypertrophy of the left ventricle is less common (10,6%). A normal geometry of the left ventricle was observed in 2,4 %.

An advantage of additional administration of quercetin (a cardioprotectant) has been corroborated in the treatment of patients with AMI over basic antiischemic therapy in the form of optimizing central hemodynamics at the expense of a more essential decrease of troponin I, C-reactive protein without an influence on the androgenous constituent part -with an unauthentic increase of testosterone.

Key words: acute myocardial infraction, left ventricular remodelling, troponin I, C-reactive protein, testosterone, quercetin.

АННОТАЦИЯ

Мисаоуи Хашми. Постинфарктное ремоделирование миокарда и гипертензия: роль биомаркеров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11. - кардиология. - Национальный научный центр «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеска». - Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению роли биомаркеров (тропонин I, С-реактивный протеин, тестостерон) в клинике острого инфаркта миокарда в зависимости от возраста (младше/старше 55 лет), процессов ремоделирования левого желудочка у больных, которые перенесли острый инфаркт миокардa, и оптимизации лечения пyтём добавления к базисной терапии ингибитора 5-липоксигенази кверцетина (корвитин).

...