Морфологічні зміни печінки під впливом цисплатину та їх корекція ентеросгелем

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 591.39+616.36-002+591.4+615.065+615.244

МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ ПІД ВПЛИВОМ ЦИСПЛАТИНУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ ЕНТЕРОСГЕЛЕМ

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КУШНІР Оксана Романівна

Івано-Франківськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Дєльцова Олена Іванівна,

Івано-Франківський державний медичний

університет МОЗ України, кафедра гістології,

цитології та ембріології, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Михайлюк Іван Олексійович, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра патоморфології з секційним курсом, завідувач кафедри;

доктор біологічних наук, професор Волков Костянтин Степанович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, кафедра гістології, цитології та ембріології, завідувач кафедри.

Захист відбудеться “ 16 ” січня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20. 601.02 при Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківського державного медичного університету (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).

Автореферат розісланий “ 15 ” грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 20. 601.02

кандидат медичних наук, доцент О.Г. Попадинець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

цисплатин печінка гепатит

Актуальність теми. Проблема лікування онкологічних хворих не стає менш актуальною, незважаючи на постійне вдосконалення шляхів боротьби з пухлинними захворюваннями (Фартушок Н.В. та ін., 2006, Мосиенко В.С., 2001).

Одним із провідних методів лікування онкологічних хворих вважається хіміотерапія. Вона використовується як самостійний, а частіше, у комбінації з хірургічним, променевим та іншими методами (Соляник Г.И. и др., 2004). Як правило, усі хіміотерапевтичні препарати, окрім впливу на ракові, здійснюють агресивний вплив на нормальні клітини організму. Пухлинна інтоксикація, токсичні реакції з боку тих чи інших органів зумовлюють розвиток поєднаного ендотоксикозу, який значно погіршує якість життя пацієнтів, що є найважливішим (після виживання) критерієм оцінки результатів протипухлинного лікування (Евтушенко Г.В. та ін., 2000, Шалімов С.О. та ін., 2007). Значна частина цитостатиків має гепатотоксичні ефекти і поглиблює ендотоксемію, що виникла за наявності пухлинного процесу (Гершанович М.Л. та ін., 2002).

Цисплатин (Цп) - високоефективний протипухлинний препарат, який використовують у численних хіміотерапевтичних схемах. Він, як і інші середники, має низку небажаних побічних впливів на неушкоджені пухлиною органи і тканини організму, зокрема, на печінку. На сьогодні вивчають структурні особливості клітин печінки при проведенні хіміотерапії Цп у клінічних і експериментальних умовах (Барабой В.А. та ін., 2000, Meurette O. et al., 2005). Експериментальні дослідження гепатотоксичності Цп, переважно, проводили після одноразового введення високих доз препарату. Морфологічні зміни печінки в умовах тривалого впливу Цп, морфометричні дослідження гепатоцитів при цьому маловивчені.

Із метою корекції, профілактики побічних ефектів хіміотерапії використовують різноманітні протектори. Для онкологічних хворих необхідні засоби, які би могли полегшувати прояви інтоксикації, спричиненої раковою ендотоксемією та впливом хіміопрепаратів. До таких відносять ентеросорбенти, зокрема ентеросгель (Ег), який має антиоксидантні та цитопротекторні властивості (Беляева А.О. и др., 2004, Горчакова Н.А., 2005) і може бути застосований при медикаментозних ушкодженнях печінки, унаслідок тривалої хіміотерапії (Николаев В. и др., 2005).

Отже, дані багатьох експериментальних і клінічних досліджень вказують на недостатність комплексного вивчення морфо-функціонального стану тканини печінки після введення Цп та Ег в якості гепатопротектора.

Зв'язок роботи з різними науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної наукової роботи Івано-Франківського державного медичного університету “Морфо-функціональний стан органів травної, центральної та периферійної нервової систем за умов впливу токсичних факторів (малі дози радіації, пестициди, кадмій, хіміопрепарати)” (№ державної реєстрації 0102U001009) (здобувач - виконавець фрагменту).

Мета і задачі дослідження. Метою проведеного дослідження є встановлення особливостей структурно-функціональної перебудови печінки під впливом Цп та за умов корекції виявлених порушень Ег в експерименті.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості гістологічних змін гепатоцитів та стромальних елементів печінки білих щурів під впливом Цп.

2. Дослідити порушення ультраструктури гепатоцитів та літриальних клітин, індуковані Цп.

3. Встановити закономірності перебігу реактивних, альтеративних та компенсаторних процесів у морфогенезі Цп-індукованого токсичного гепатиту.

4. Визначити функціональні прояви пошкодження печінки, викликані Цп.

5. Оцінити вплив Ег на стан структурних елементів печінки та її функцію в динаміці коригуючої терапії.

Об'єкт дослідження: печінка білих рандомбредних щурів, які були піддані 9-тижневому впливу Цп і коригуючій терапії Ег.

Предмет дослідження: морфологічні зміни печінки, які виникають у результаті дії Цп та впливу Ег.

Методи дослідження: гістологічні та електронномікроскопічні методи для дослідження структурних змін печінкових клітин, судин мікроциркуляторного русла; комп'ютерний морфометричний аналіз із застосуванням аналізатора зображень та спеціально адаптованого програмного забезпечення; біохімічні: визначення в сироватці крові активності аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази (ЛФ), рівня ТБК-активних продуктів, дієнових кон'югатів (ДК), церулоплазміну, каталази; кореляційного аналізу та варіаційної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше подано детальний опис виникнення і розвитку морфо-функціональних змін паренхіми печінки під впливом Цп. Вивчені зміни гемомікроциркуляторного русла печінкової часточки за умови введення Цп та коригуючої дії Ег.

У роботі використані дослідження морфометричних параметрів печінкових клітин, а саме: показників площ профілів гепатоцитів і їх ядер, відношення площ профілів гепатоцитів та їх ядер, коефіцієнтів форми печінкових клітин і їх ядер із метою об'єктивної оцінки структурних змін тканини печінки в різні терміни досліду.

Уперше використано поєднаний підхід до вивчення перебігу морфологічних порушень печінки в результаті введення Цп та їх корекції Ег, який полягає в застосуванні гістологічного та комп'ютерного морфометричного аналізу зрізів печінки, електронномікроскопічного та біохімічних методів у динаміці експерименту.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені в роботі зміни печінки, викликані введенням Цп, підтверджують гепатотоксичні властивості даного хіміопрепарату. Застосування Ег поліпшує морфо-функціональний стан печінки. Отримані наукові результати мають безпосереднє практичне клінічне значення, оскільки можуть бути використані для обґрунтування комплексного лікування пацієнтів.

Застосований алгоритм комп'ютерного морфометричного дослідження з використанням аналізаторів зображення дає можливість проводити оцінку стану тканини печінки в біопсійному, автопсійному та експериментальному матеріалах, визначати наявність, ступінь розвитку і вираженості дистрофічних процесів, відстежувати динаміку патологічних процесів, що може бути використане в експериментальних і клінічних дослідженнях.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес на кафедрах гістології, цитології та ембріології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, Івано-Франківського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведений літературний пошук, розроблена концепція роботи, проведено експерименти, забір і підготовка матеріалу для світлооптичного та електронномікроскопічного дослідження. Вивчення мікропрепаратів на світлооптичному рівні, проведення їх морфометричного аналізу з наступною статистичною обробкою здійснені автором особисто з використанням оригінального алгоритму на базі лабораторії морфометричного аналізу ІФДМУ. Електронномікроскопічні дослідження виконані на базі лабораторії електронної мікроскопії ІФДМУ самостійно. Забір матеріалу для біохімічних досліджень виконано самостійно на базі лабораторії кафедри медичної хімії ІФДМУ. Підготовка тексту дисертації та ілюстрації проведені здобувачем особисто. Висновки сформульовані разом із науковим керівником. У статтях, опублікованих у співавторстві, автору належить набір матеріалу, обробка даних, написання тексту та підготовка до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднено на ІV міжнародній конференції студентів і молодих вчених (Дніпропетровськ, 2003 р.), 56 Всеукраїнській студентській науковій конференції (Ужгород, 2003), VIII міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2004), ІІІ Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2006), Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006), VI Міжнародному Конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007), науково-практичній конференції “Досвід і проблеми сучасних морфологічних методів дослідження органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів” (Тернопіль, 2007), ІХ з'їзді ВУЛТ (Вінниця, 2007), науково-практичній конференції “Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень” (Тернопіль, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, у тому числі 3 роботи у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (із них 1 - одноосібна), 7 - у матеріалах з'їздів та конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 230 сторінках машинописного тексту, з них 159 сторінок - основного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали і методи дослідження”, двох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, що містить 203 роботи вітчизняних і авторів країн СНД та 72 - іноземних авторів. Робота ілюстрована 101 рисунком, 15 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Експерименти проводено на 83 білих рандомбредних щурах-самцях (Rattus Norvegicus L.) масою 150-180 г, які були розподілені на 4 групи.

І група - 23 тварини, яким вводили хіміопрепарат Цисплатин-КМП (№ Р.09.03/07324) внутрішньоочеревинно в дозі 2 мг/кг маси тіла 1 раз на тиждень, 9 тижнів.

ІІ групи - 20 тварин, яким внутрішньоочеревинно вводили 1,5 мл 0,9% розчину NaCl 1 раз на тиждень, 9 тижнів.

ІІІ група - 20 тварин, які отримували Ентеросгель (№ UA/4415/01/01, “Екологоохоронна фірма Креома-фарм”), по 1,5 мл 50% водного розчину гідрогелю метилкремнієвої кислоти (0,7 г діючої речовини), внутрішньошлунково щодня, 14 днів після останнього введення Цп.

IV група - 20 тварин, яким вводили по 1,5 мл дистильованої води внутрішньошлунково, 14 днів на тлі попереднього введення Цп.

Досліди проводилися у весняний період. Тварини знаходилися в стандартних умовах віварію, за звичайного світлового режиму (день-ніч), на стандартному харчовому раціоні з вільним доступом до їжі і води. Щурі дослідних і контрольної груп перебували в ідентичних умовах, забір та обробка матеріалу здійснювалися паралельно.

Утримання щурів і маніпуляції проводились відповідно до “Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”, ухвалених Першим Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001р.) та вимог додатку 4 до “Правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я № 755 від 12 серпня 1977р. “Про заходи щодо подальшого удосконалення організаційних форм роботи з використанням експериментальних тварин”, що узгоджується з положеннями Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (Страсбург, 1985 р.).

Забір матеріалу проводили на 3-ю, 7-у, 14-у, 21-у і 28-у доби після останнього введення Цп і на 3-ю, 7-у, 14-у, 21-у і 28-у доби від початку введення Ег. Тварин виводили з експерименту шляхом знечулення ефірним наркозом.

Для проведення дослідження використовувалися гістологічні світлооптичні, ультрамікроскопічні, морфометричні, біохімічні і статистичні методи.

Приготування матеріалу для світлооптичного і електронномікроскопічного досліджень проводили за загальноприйнятими методиками (Меркулов Г.А., 1969, Саркісов Д.С., Перова Ю.Л., 1996) з вивченням в елекронному мікроскопі ПЭМ-125К при прискорюючій напрузі 75 кВ з наступним фотографуванням при збільшенні від 4000 до 16000 разів.

Гістологічні препарати, забарвлені гематоксиліном і еозином, піддавали якісному і морфометричному аналізу. Морфометричне дослідження проводилося при використанні аналізатора зображень, який складається з мікроскопа Люмам Р-8 із мікрофотонасадкою МФН - 10-1, оптичного перехідного пристрою, телевізійної камери Kocom (digital CCD color camera KCC-310 ND/PD), фреймграббера з програмним забезпеченням Fly video серії EZ та персонального комп'ютера. Для вимірювання метричних характеристик використовували програмне забезпечення UTHSCSA Image Tool® for Windows® (version 2.00) в інтерактивному режимі зі застосуванням об'єктива Ч40 і фотоокуляра Ч1,7. Для калібрування аналізатора зображень використовували тестовий зразок “МИРА” (ГК 7.216.028-01, виробництво НДІ “Квант”). Зображення фрагментів печінки, отримані шляхом послідовного сканування зрізів, записувались у вигляді окремих **.ttf-файлів із наступною реконструкцією. В інтерактивному режимі вимірювалась площа (Sh) та периметр (Ph) гепатоцита, площа (Sn) та периметр (Pn) ядра гепатоцита. Обчислювались відношення Sn:Sh, коефіцієнти форми гепатоцита (Fh) і ядра (Fn) печінкової клітини (F=P2 / 4рS, де Р - периметр, S - площа досліджуваного об'єкта), В.Л. Исаков (1988). У кожному препараті вимірювались метричні показники всіх одноядерних гепатоцитів, які були зрізані строго поперечно. Обчислюючи похідні параметрів і коефіцієнтів, використовували електронні таблиці Microsoft® Excel 2000.

Для оцінки функціонального стану печінки за допомогою біохімічних показників у сироватці крові щурів визначали активність органоспецифічних ферментів - АСТ, АЛТ, ЛФ за допомогою стандартних наборів реактивів “Філісіт-Діагностика”. Кров забирали безпосередньо перед дослідженням, після декапітації тварин під ефірним наркозом. У сироватці крові щурів також визначали маркери інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів - ТБК-активних продуктів за методом Е.Н. Коробейникової (1989), ДК - В.Б.Гавриловим, А.Р.Гавриловою, Й.Ф.Хмарою (1988); показників антиоксидантної системи: каталази і церулоплазміну - Г.О. Бабенко (1999).

Статистичний аналіз морфометричних показників проводили за допомогою комп'ютерної системи STATISTICA for Windows® методами кореляційного аналізу та параметричної статистики з використанням t-критерію Стьюдента для оцінки достовірності відмінності між значеннями метричних показників попарно вибраних груп.

Результати дослідження та їх обговорення. Будова печінкової часточки в результаті введення цисплатину. При гістологічних дослідженнях печінки щурів на 3-ю добу після останнього введення Цп спостерігалося розширення і повнокрів'я просвіту гемокапілярів синусоїдного типу в ІІ і ІІІ зонах печінкових ацинусів. На периферії часточок визначалася дискомплексація печінкових пластинок. Цитоплазма гепатоцитів усіх зон ацинусів з невеликими вакуолями. Ядра округлі, окремі з ознаками каріопікнозу і каріорексису. У міжчасточковій і сполучній тканині портальних трактів виявлялася лімфо-плазмоцитарна інфільтрація.

Морфометричні дослідження виявили збільшення кількості клітин із площею профілю (Sh) 220,01 - 260,00 мкм2 і понад 300,01 мкм2 та зменшення із Sh до 180,00 мкм2 (p<0,05). За величиною показника площі профілю ядра (Sn) зменшувався відсоток гепатоцитів із Sn (10,00 - 35,01 мкм2, p<0,05). Кількість гепатоцитів із Sn понад 35,01 мкм2 різко зростала (p<0,05). Величина показника відношення Sn/Sh в інтервалі 0,06 - 0,15 достовірно зменшувалася до (37,54±0,31) %, у межах 0,16 - 0,25 збільшувалася до (62,46±0,43) %. Спостерігалося зростання кількості клітин із помірним і високим ступенем деформації. У (15,17±0,22) % гепатоцитів коефіцієнт форми клітини (Fh) становив більше 1,45. Оберненопропорційна кореляційна залежність (r= - 0,06, p>0,05) вказувала на те, що зі збільшенням площі клітини, її форма наближалася до округлої. За величиною показника коефіцієнта форми ядра (Fn) переважала популяція клітин у межах 1,11 - 1,15, сягаючи (46,72±0,68) %.

Електронномікроскопічні дослідження виявили в цитоплазмі гепатоцитів компактно розміщену гранулярну ендоплазматичну сітку (ГЕС) зі сплощеними цистернами і частковою дегрануляцією мембран, що є ознакою зниження білково-синтетичної функції гепатоцитів. Агранулярна ендоплазматична сітка (АЕС) була представлена розширеними цистернами (численні пухирці та вакуолі). Елементи пластинчастого комплексу деформовані. Мітохондрії були різні за розмірами, кристи вкорочені. Каріолема ядер гепатоцитів контурувалася нечітко.

На 7-у добу після останнього введення Цп тривало розширення просвіту і повнокрів'я мікрогемосудин. Структура печінкових часточок порушувалася. Цитоплазма гепатоцитів забарвлювалася слабоеозинофільно. Окремі клітини виглядали оптично порожніми. У І зоні багатьох печінкових ацинусів спостерігалися поодинокі або групи клітин у стані некробіозу та некрозу.

За результатами морфометричного дослідження виявлялося зменшення числа клітин із Sh до 220,00 мкм2, збільшення кількості з високим показником Sh - 280,01 - 320,00 мкм2 і понад 320,01 мкм2. Аналіз Sn клітини встановив зменшення відсотка гепатоцитів із Sn до 35,00 мкм2 і зростання клітин із Sn понад 35,01 мкм2 (p<0,05). Кореляційна залежність між Sh і Fh (r=0,57, p<0,05) вказала на зростання числа клітин із помірним ступенем деформації і наявність значної частки великих округлих гепатоцитів. Морфометричний аналіз змін Fn виявив (56,93±0,86) % клітин із Fn 1,11 - 1,15.

Електронномікроскопічно на 7-у добу після 9-тижневого введення Цп помітно набряк, гелізацію і ділянки парціального некрозу цитоплазми гепатоцитів. У великій кількості клітин у цитоплазмі траплялися автофагосоми, мітохондрії з дифузною гомогенізацією матриксу, вільні рибосоми, поодинокі лізосоми і пероксисоми, ліпідні вакуолі різних розмірів. Судинний полюс окремих клітин характеризувався руйнуванням плазмолеми. Стінки синусоїдних гемокапілярів тонкі. В окремих ендотеліоцитах набряк цитоплазми в зоні органел. Простір Діссе був розширений.

Через 14 діб після останнього введення Цп спостерігалася дезорганізація печінкових пластинок в усіх зонах часточок. Цитоплазма гепатоцитів насичена великою кількістю вакуоль різних розмірів. У І зоні простежувалися ділянки з явищами некрозу і некробіозу. Інтралобулярно виявлялися поодинокі лімфо-плазмоцитарні інфільтрати. Синусоїдні гемокапіляри мали нерівномірно розширений просвіт, у стінці визначалася велика кількість макрофагів. Просвіт центральних вен розширений, деформований, заповнений еритроцитами. Печінкові тріади оточувалися помірною кількістю сполучної тканини, із набряком і лімфо-макрофагальними інфільтратами.

Зміни морфометричних параметрів виразно проявлялися на 14-у добу. Відсоток гепатоцитів із Sh 120,01-240,00 мкм2 виявлявся меншим, ніж у попередні терміни і в контролі. Зростало число клітин із Sh 240,01 - 320,00 мкм2 (p<0,05). Різко збільшене число клітин із Sh понад 320,01 мкм2 (p<0,05). Зростання показника Sn відбувалося за рахунок переважання клітин із Sn 40,01 - 45,00 мкм2 і понад 55,01 мкм2. Кореляційна залежність між Sh і Sn прямопропорційна з середнім ступенем кореляційного зв'язку (r=0,60, p>0,05). Аналіз розподілу печінкових клітин за показником відношення Sn/Sh виявив значну гетерогенність популяції гепатоцитів. Форма переважної більшості гепатоцитів характеризувалася Fh 1,21 - 1,40. Fn для (55,40±0,91) % клітин відповідав 1,11 - 1,15. Зміна кореляційної залежності з оберненопропорційної (r= - 0,09, p<0,05) на прямопропорційну (r=0,04, p>0,05) може пояснюватися появою великих округлих ядер гепатоцитів.

Результати електронномікроскопічного дослідження на 14-у добу виявили набряк цитоплазми гепатоцитів. Мітохондрії з помірно ущільненим матриксом, окремі - з вогнищевою чи дифузною гомогенізацією матриксу, фрагментацією крист. Плоскі напівколові цистерни ГЕС були розміщені навколо мітохондрій, що характерне для порушення метаболічних процесів у печінці (Серов В.В., Лапиш К., 1989).

21-а доба після завершення введення Цп характеризувалася розширенням і повнокрів'ям просвіту мікрогемосудин, а більшість печінкових часточок вираженою дискомплексацією пластинок. Гепатоцити відзначалися поліморфністю змін із боку цитоплазми та ядер. Некротичні процеси охоплювали цілі часточки. Міжчасточкова сполучна тканина набрякла та інфільтрована клітинними елементами лімфо-плазмоцитарного ряду.

При морфометричному дослідженні спостерігалося достовірне зменшення числа клітин із Sh менше 220,00 мкм2 до (29,71±0,17) %. Надалі виявлялося різке зростання числа клітин із Sh понад 320,01 мкм2. У розподілі гепатоцитів за показником Sn переважали гепатоцити з великими ядрами. Зі збільшенням площі гепатоцитів зростала площа їх ядер. За показником Fh домінувала популяція клітин у межах 1,26 - 1,30 (23,40±0,81) %. Зростало число клітин із Fh понад 1,31. Прямопропорційна кореляційна залежність між Sh та Fh змінювалася на оберненопропорційну (r= - 0,06, p>0,05), вказуючи на наявність великих округлих клітин. Встановлено збільшення Fn малих і середніх розмірів, що свідчило про їх деформацію.

Електронномікроскопічно на 21-у добу у цитоплазмі гепатоцитів ідентифікувалося багато великих вакуоль із прозорим вмістом і менших за розмірами ліпідних вакуолей. Мітохондріальні мембрани нечіткі. Кристи малочисельні, у стані деструкції. Такі ознаки відображали порушення біоенергетики в клітині та зниження активності внутрішньоклітинного метаболізму (Мансуру С., 2002, Садовникова И.В., 2003). Окремі або групи мітохондрій оточувалися плоскими цистернами і канальцями ГЕС з явищами тотальної дегрануляції мембран. Отримані нами результати електронномікроскопічного дослідження при співставленні з даними літератури (Молодых А.П. и др., 2003, Ерстенюк Г.М., Шутка Б.В., 2004, Мышкин В.А., 2004) дозволили зробити висновок, що введення хіміопрепарату приводить до вираженого пошкодження всіх органел і цитолеми гепатоцитів.

До 28-ї доби печінкові пластинки були в стані дискомплексації в усіх зонах печінкового ацинуса. Міжклітинні контакти контурувалися нечітко. В окремих гепатоцитах І зони ацинусів цитоплазма була заповнена великими вакуолями, які відтискали ядро до периферії клітини. Макрофагальна реакція слабо виражена. Некротичні зміни охоплювали обширні ділянки паренхіми печінки. Центральні вени і синусоїдні гемокапіляри різко розширені. Міжчасточкова сполучна тканина насичена лімфоцитами та макрофагами.

Морфометрично, на 28-у добу після останнього введення Цп, кількість гепатоцитів із Sh до 220,00 мкм2 збільшувалася, порівняно з 14-21-ю добами, зменшувалося число клітин із Sh понад 220,01 мкм2. Схожа закономірність стосувалася зміни показника Sn гепатоцитів. Аналіз показника співвідношення Sn/Sh виявив переважання кількості гепатоцитів у метричному інтервалі 0,16 - 0,20. Зміни конфігурації гепатоцитів характеризувалися зменшенням частки клітин із Fh 1,16 - 1,20 до (5,99±0,27) %, при контролі - (18,40±0,48) %. Поодинокі гепатоцити з Sh 180,01 - 260,00 мкм2 мали Fh більше 1,6 - 1,7. Такі зміни вказували на збільшення кількості клітин із середнім і високим ступенем деформації. Результати морфометричного і кореляційного а_3йного а_aазників Fn і Sn вказували на виражену поліморфність ядер різних розмірів.

Електронномікроскопічно на 28-у добу у цитоплазмі гепатоцитів привертали увагу ділянки ущільнення цитоплазми, наявність великих ліпідних вакуоль, вогнищева або дифузна гомогенізація матриксу мітохондрій, явища везикуляції АЕС, елементів ГЕС мало. Окремі гепатоцити з фокальним некрозом цитоплазми. Простежувалося пошкодження гемокапілярів синусоїдного типу та порушення реологічних властивостей крові.

Біохімічні зміни печінки під впливом цисплатину. Вміст АЛТ і АСТ у сироватці крові щурів відразу після закінчення введення Цп збільшувався майже в 5 разів, коефіцієнт де Рітіса зменшувався, а до 28-ї доби рівень ферментів зменшився (АСТ у більшій мірі). Рівень ЛФ зростав більш, ніж у 4 рази на 1-у добу і до 28-ї доби залишався підвищеним. Виявлені зміни є ознаками цитолітичного синдрому і свідчать про виражений ступінь запальних процесів у тканині печінки після введення Цп.

Значні порушення визначалися в системі ПОЛ - АОЗ, що узгоджується з даними літератури (Немцова Е.Р. и др., 2006, Олійник Г.М., 2006, Miyamoto Y. et al., 2007). На 1-у добу після останнього введення Цп зростала концентрація ТБК-активних продуктів, яка від 7-ї до 28-ї доби зменшувалася недостовірно, що вказувало на інтенсифікацію вільнорадикальних процесів. Вміст каталази був зниженим. Збільшувалася концентрація церулоплазміну відразу після останнього введення Цп, на 7-у добу зменшувалася недостовірно, а на 28-у - повторно зростала.

Морфологічні зміни печінки при корекції Цп-індукованої гепатотоксичності Ег. На 3-ю добу введення Ег зберігалася дискомплексація печінкових пластинок. Більшість гепатоцитів відзначалася дистрофічними і некробіотичними змінами. Були наявні поодинокі двоядерні гепатоцити. Стінки синусоїдів простежувалися нечітко, в їх просвіті еритроцитарні скупчення. У сполучній тканині портальних трактів спостерігалася помірна лімфо-плазмоцитарна інфільтрація.

При морфометричному дослідженні на 3-ю добу введення Ег достовірно збільшувалася кількість дрібних гепатоцитів (Sh менше 120,00 мкм2). Відсоток клітин із Sh понад 240,01 мкм2 зменшувався відносно нелікованої групи тварин. Схожу закономірність спостерігали в розподілі гепатоцитів за величиною Sn. Між вказаними показниками визначалася позитивна прямопропорційна кореляційна залежність. Зміни в розподілі печінкових клітин за величиною показника відношення Sn/Sh вказували на переважаюче зменшення площі клітини відносно площі ядра. Тенденція до утримання значення показника у межах 0,11 - 1,25 для більшості гепатоцитів - свідчення формування відповідності між розмірами площ печінкових клітин і їх ядер. Кореляційний аналіз між Sh і Fh виявив значну кількість гепатоцитів різних розмірів із високим Fh, r=0,16 (p<0,05). При дослідженні Fn виявлялися дві популяції клітин (36,90±0,93) % і (37,57±0,86) % із Fn 1,11 - 1,15 та 1,16 - 1,20 відповідно.

На 3-ю добу застосування Ег електронномікроскопічне дослідження виявило в цитоплазмі гепатоцитів змінені органели, мітохондрії з матриксом помірної електронної щільності, добре контурованою зовнішньою мембраною і кристами. Простори Діссе нерівномірно розширені.

На 7-у добу від початку введення Ег дискомплексація печінкових пластинок зберігалася. У гепатоцитах проявлялися морфологічні зміни різного характеру та ступеня вираженості з появою більшої кількості двоядерних гепатоцитів. Просвіт гемокапілярів синусоїдного типу зужувався. Центральні вени мали широкий просвіт, навколо них - незначна лімфоцитарна інфільтрація.

При морфометричному дослідженні спостерігалося достовірне зростання числа дрібних і середніх гепатоцитів. Відбувалося різке зменшення кількості гепатоцитів із малими ядрами (10,01 - 15,00 мкм2) та збільшення клітин із Sn понад 45,01 мкм2. Найбільша кількість клітин - (22,00±0,48) % і (21,89±0,69) % мали Fh 1,21 - 1,25 і 1,26 - 1,30 відповідно. Виразніших змін зазнав показник Fn. Переважала група гепатоцитів (43,57±0,57) % із Fn 1,16 - 1,20. Кількість клітин із Fn 1,26 - 1,30 та 1,31 - 1,35 була близька до контрольних значень, у нелікованій групі їх не визначалося.

Ультраструктурне дослідження на 7-у добу засвідчувало зменшення деструктивних змін у гепатоцитах: у цитоплазмі клітин значна кількість мітохондрій із чіткими мембранами, вакуолі невеликі з прозорим вмістом. Ядра гепатоцитів мали чітку каріолему з неглибокими інвагінаціями. В окремих гепатоцитах ідентифікувались тільця Каунсильмена.

На 14-у добу введення Ег цитоархітектоніка паренхіми органа набувала типового вигляду. Більшість гепатоцитів перипортальних зон містили в цитоплазмі дрібні прозорі вакуолі, інші мали рівномірно забарвлену еозинофільну цитоплазму, що може вказувати на поліпшення білково-синтетичної функції (Косинський Г. та ін, 2005) Виявлялися двоядерні гепатоцити. Некротизовані клітини траплялися рідко. У просвіті капілярів виявлялися еритроцити і лімфоцити в помірній кількості. Центральні вени помірно розширені. Судини печінкових тріад були оточені сполучною тканиною з незначною лімфо-плазмоцитарною інфільтрацією.

Результати морфометричного дослідження виявляли значну перевагу гепатоцитів із Sh понад 320,01 мкм2 (37,05±0,83) %. Величина Sn змінювалася разом зі значенням Sh. Домінували гепатоцити з Sn понад 55,01 мкм2 - (39,71±0,83) %. Число гепатоцитів із Fh до 1,21 зменшилося на 9,24 %, відносно групи нелікованих тварин. Найбільшу частку, (25,24±0,96) % склали клітини з Fh 1,21 - 1,25. Аналіз Fn виявив зсув домінуючої групи гепатоцитів (38,04±0,97) % у метричний інтервал 1,16 - 1,20 відносно інших груп. Між Sn і Fn була оберненопропорційна кореляційна залежність (r = ? 0,06, p>0,05).

Електронномікроскопічно на 14-у добу введення Ег в цитоплазмі гепатоцитів виявлялися зони більш компактного розміщення органел. Матрикс мітохондрій характеризувався незначною електронною щільностю, їх зовнішня мембрана без порушення цілісності, кристи короткі. Простір Діссе дещо розширений.

На 21-у добу від початку введення Ег часточкова будова паренхіми печінки простежувалася чітко. Печінкові пластинки утворювалися двома рядами гепатоцитів і розміщувалися радіально. Спостерігалася помірна кількість двоядерних гепатоцитів. Гемокапіляри мали радіальний напрям, неширокі, звичайного кровонаповнення. У міжчасточковій сполучній тканині та інтралобулярно виявлялися лімфоцити і макрофаги.

У цей термін експерименту кількість клітин із Sh менших від 120,00 мкм2 зростала до (3,55±0,14) %. Значною була частка гепатоцитів із Sh понад 320,01 мкм2, проте меншою відносно нелікованої групи. Зменшувався показник Sn. Між вказаними параметрами зберігалася прямопропорційна кореляційна залежність (r=0,64, p<0,05). Оцінюючи кореляційну залежність між показниками Sh та Sn/Sh (r= - 0,38, p<0,05), простежували зростання показника відношення для середніх і дрібних гепатоцитів. Порівняно з попередніми термінами, дане співвідношення наближалося до контрольного. За показником Fh виявлялися дві домінуючі популяції гепатоцитів із Fh 1,21 - 1,25 та 1,26 - 1,30 - (18,93±0,57) %, (19,99±0,42) % відповідно. Зростав, порівняно з попередніми термінами, відсоток гепатоцитів із Fn до 1,10, не досягаючи контролю на 4,38 %.

Електронномікроскопічно на 21-у добу цитоплазма гепатоцитів у навколоядерних ділянках містила асоціації мітохондрій та пероксисом. Визначалися дрібні за розмірами мітохондрії, які можна вважати новоутвореними. ГЕС складалася з плоских цистерн, деякі з них оточували мітохондрії. АЕС мала вигляд дрібних прозорих вакуоль і мішечків, розсіяних у цитоплазмі клітини. Ядра гепатоцитів з чітко контурованою ядерною оболонкою і м'якими випинаннями округлі. Стінка гемокапілярів тонка, простежувалися ядровмісні і периферійні зони ендотеліоцитів. Простори Діссе вузькі.

На 28-у добу від початку введення Ег більшість часточок мала типове розміщення трабекул. Цитоплазма гепатоцитів іноді містила дрібні вакуолі. Визначалися двоядерні гепатоцити. Синусоїдні гемокапіляри розміщувалися радіально. Просвіти мікрогемосудин мали звичайні розміри і кровонаповнення. Інтралобулярно зберігалася помірна лімфо-плазмоцитарна інфільтрація.

Морфометрично виявлялася відсутність гепатоцитів із Sh менших від 160,00 мкм2 і зменшення кількості клітин із Sh 160,01 - 200,00 мкм2. Усім наступним метричним інтервалам притаманне збільшення кількості гепатоцитів. Схожа закономірність характерна для показника Sn. Порівняно з 21-ю добою значення показника Sn/Sh зменшувалося. Це вказувало на переважне зменшення Sh відносно Sn, у нелікованій групі протилежні зміни. Оцінка Fh виявила зменшення відсотка гепатоцитів із Fh менше 1,20 до (4,99±0,09) %, після введення Цп - (27,98±0,36) %. Для (10,79±0,36) % гепатоцитів притаманні високі значення Fh. У динаміці змін Fn зберігалася зростаюча тенденція в усіх метричних групах, крім (2,19±0,05) % гепатоцитів із Fn менше 1,10.

У цитоплазмі гепатоцитів при електронномікроскопічному дослідженні на 28-у добу виявлявся помірний набряк, мітохондрії мали чітку зовнішню мембрану і кристи, ГЕС добре розвинена, в АЕС переважав везикулярний компонент, ліпідні вауколі траплялися рідко. В ядрах гепатоцитів чітко контурувалися зовнішня і внутрішня мембрани. Ядерні пори рівномірно розподілені вздовж каріолеми.

Біохімічні зміни печінки після корекції цисплатин-індукованої гепатотоксичності ентеросгелем. При застосуванні Ег активність АЛТ і АСТ, коефіцієнт де Рітіса змінювалися позитивно і на 28-у добу майже досягали норми. Нормалізація рівня ЛФ відбувалася більш активно, у порівнянні з нелікованою групою тварин. На 7-у добу визначалося достовірне зменшення вмісту ТБК-активних продуктів та зниження величини ДК, які до 28-ї доби досягали норми. Рівень каталази підвищувався, але на 28-у добу був менший від норми. Відзначалася тенденція до нормалізації рівня церулоплазміну. Вказані зміни свідчили про пригнічення реакцій ПОЛ і посилення антиоксидантного захисту за умови використання Ег.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота є вирішенням актуальної наукової задачі - встановлення закономірностей структурно-функціональних змін структур печінки під впливом цисплатину та коригуючої терапії ентеросгелем на основі комплексного дослідження тканини печінки в умовах експерименту з використанням світлооптичних, морфометричних, ультраструктурних, біохімічних методик.

1. У результаті введення тваринам цисплатину протягом 9 тижнів у печінці відбувалися значні порушення гістотопографії печінкових часточок - дискомплексація печінкових пластинок, внутрішньочасточкові лімфоїдні інфільтрати, дистрофічні, некробіотичні та некротичні зміни гепатоцитів усіх зон, активація макрофагів до 14 доби після останнього введення хіміопрепарату. У міжчасточковій сполучній тканині і в портальних трактах - набряк і лімфо-плазмоцитарна інфільтрація при збережених печінкових тріадах. Синусоїдні гемокапіляри нерівномірно розширені в усіх зонах печінкового ацинуса з поширенням деформації і повнокрів'я на центральні і міжчасточкові вени.

2. Комп'ютерний морфометричний аналіз гістологічних зрізів печінки в усі терміни експерименту виявив метричні порушення гепатоцитів. У динаміці досліду до 14 доби простежувалася тенденція до збільшення числа печінкових клітин із великою площею профілю та ядра й одночасного зменшення кількості малих середніх гепатоцитів. Коефіцієнт форми гепатоцитів та їх ядер зростав, що свідчило за порушення форми гепатоцитів та їх ядер.

3. Електронномікроскопічно встановлено дистрофічні зміни в гепатоцитах із деструкцією цитолеми на судинному і жовчевому полюсах, виходом формених елементів крові в перисинусоїдний простір. У цитоплазмі гепатоцитів виявлені ознаки “гелізації”, пошкодження органел (деструкція мітохондрій, зменшення елементів ГЕС та її дегрануляція, зміни комплексу Гольджі, збільшення числа лізосом, пероксисом і автофагосом), поява численних ліпідних вакуолей. У стінці синусоїдних гемокапілярів визначено прояви ендотеліальної дисфункції - зміни цитолеми ендотеліоцитів, дистрофічні прояви в цитоплазмі.

4. Морфогенез цисплатин-індукованої гепатотоксичної дії характеризується наявністю динамічно перебігаючих реактивних, альтеративних і компенсаторних процесів: 3-7 доби - фаза наростання ущільнення цитоплазми, вакуольно-гідропічної дистрофії гепатоцитів на тлі морфологічних і функціональних проявів токсичного ятрогенного гепатиту; 7-14 доби - фаза прогресуючих дистрофічних змін, які переходять у некробіотичні та вогнищеві некротичні; 14-28 доби - фаза компенсаторних змін із деяким ослабленням проявів запальної реакції.

5. Результати біохімічних досліджень засвідчили зростання активності амінотрансфераз майже в 5 разів, лужної фосфатази - більш, ніж у 4 рази на кінець курсу введення цисплатину. До 28-ї доби їх активність зменшилась, але залишалась вірогідно підвищеною, порівняно з нормою, що характеризувало виражену активність запального процесу в печінці. Виявлялися порушення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу - посилення реакцій перекисного окислення ліпідів (значне збільшення вмісту ТБК-активних продуктів і дієнових кон'югатів) і пригнічення системи антиоксидантного захисту (зменшення активності каталази і зростання концентрації церулоплазміну).

6. Під впливом корекції ентеросгелем в печінці відбувалися позитивні зміни усіх структурних ланок органу. Протягом 14 діб застосування сорбенту відновлювалася цитоархітектоніка печінкових часточок, зменшилися деструктивні ознаки гепатоцитів і внутрішньочасточкової лімфо-плазмоцитарної інфільтрації, зростала кількість гепатоцитів двоядерних і з фігурами мітозу. Біохімічні дослідження встановили поліпшення функціонального стану паренхіми печінки (прояви гіперферментемії, активності ЛФ, вміст ТБК-активних продуктів і дієнових кон'югатів зменшилися, активність каталази зростала, визначалась тенденція до нормалізації вмісту церулоплазміну). Морфометричний аналіз виявив збереження кількості гепатоцитів та їх ядер з великою площею, гепатоцити набували полігональної форми. Електронномікроскопічно констатували активізацію компенсаторно-пристосувальних процесів стабілізацію цитолеми гепатоцитів, нормалізацію ультраструктури мітохондрій, збільшення кількості цистерн ГЕС та відновлення їх будови.

7. На 14-28 доби експерименту (терміни після закінчення введення ентеросгелю) відновлювальні процеси мембранних і немембранних структур гепатоцитів уповільнювалися. На 28-у добу стан цитолеми гепатоцитів та їх органел погіршився, порівняно з 14-ю добою; нормалізація їх функціонального стану призупинилася, були наявні ознаки зриву адаптаційних процесів.

8. Отримана морфо-функціональна характеристика змін печінки під впливом цисплатину та результати комплексного морфологічного, морфометричного, електронномікроскопічного та біохімічного дослідження некоригованих і коригованих ентеросгелем гепатотоксичних проявів показали, що застосовані методи дозволили об'єктивно оцінити зміни структурних компонентів печінки у взаємозв'язку з їх функціональною здатністю, довести позитивний вплив сорбенту в перші 14 діб лікування після припинення введення цисплатину і неспроможність нормалізації морфо-функціонального стану печінки в подальші терміни. Це служить обгрунтуванням доцільності застосування ентеросгелю при ятрогенних ураженнях печінки більш тривалі, ніж 14 діб, терміни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Дєльцова О.І. Морфологічні прояви гепатотоксичності цисплатину і вінкристину в експерименті / О.І. Дєльцова, С.Б. Геращенко, О.Р. Кушнір // Вісник морфології. - 2006. - Т.12, № 2. - С. 141-145. Здобувач провела експеримент, виконала морфометричні дослідження по впливу цисплатину. Проф. О.І. Дєльцова і проф. С.Б. Геращенко надавали консультативну допомогу.

Дєльцова О.І. Ультрамікроскопічні зміни гепатоцитів під впливом цисплатину та при їх корекції ентеросгелем / О.І. Дєльцова, О.Р. Кушнір // Вісник морфології. - 2007. - Т.13, №2. - С. 248-251. Здобувач провела експеримент, виконала забір матеріалу і електронномікроскопічні дослідження. Проф. О.І. Дєльцова надавала консультативну допомогу.

Кушнір О.Р. Морфо-функціональні зміни печінки під впливом цисплатину та їх корекція ентеросгелем / О.Р. Кушнір // Галицький лікарський вісник. - 2007. - Т.14, № 4. - С. 60-63.

Мендюк О. Вплив цисплатину на гепатоцити / О. Мендюк: матеріали ІV міжнародної конференції студентів і молодих вчених [“Медицина - здоров'я ХХІ сторіччя”], (Дніпропетровськ, 18-20 вер. 2003 р.). -Дніпропетр. держ. мед. академія, 2003. - С.27.

Мендюк О. Морфологічні прояви гепатотоксичності цисплатину / О. Мендюк: матеріали 56-ої Всеукраїнської студ. наук. конф. з міжнародною участю (Ужгород, 23 квіт. 2003 р.) / Ужгородський нац. ун-т, 2003. - С.105.

Кулаєць В. Морфометричне дослідження гепатоцитів під впливом вінкристину і цисплатину в експерименті / В. Кулаєць, Н. Кулаєць, О. Мендюк : матеріали 8-го міжнар. Мед. конгресу студентів і молодих вчених (Тернопіль, 10-12 трав. 2004 р.) / Терноп. держ. мед. академія ім. І.Я. Горбачевського, 2004. - С.166. Здобувач виконала дослідження впливу цисплатину на гепатоцити, аспіранти В. Кулаєць, Н. Кулаєць - дослідження впливу вінкристину на гепатоцити.

Морфометричний аналіз гепатоцитів при дії цисплатину / О.І.Дєльцова, С.Б.Геращенко, О.Р.Кушнір, В.М.Цеглінська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. - Т.5, № 2. - С. 28. Здобувач провела експеримент, виконала морфометричні дослідження. Проф. О.І.Дєльцова і проф. С.Б.Геращенко надавали консультативну допомогу, доц. В.М.Цеглінська редагувала текст.

Дєльцова О.І. Стан гепатоцитів при ураженні печінки цисплатином та після корекції ентеросгелем / О.І. Дєльцова, С.Б. Геращенко, О.Р. Кушнір: матеріали наук.-практ. конф. [“Досвід і проблеми сучасних морфологічних методів дослідження органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів], (Тернопіль, 2007 р.) / Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського. - Т.: Навч.-наук. ін-т морфології, 2007. - С. 41-43. Здобувач провела експеримент, виконала забір матеріалу і гістологічні дослідження. Проф. С.Б.Геращенко і проф. О.І.Дєльцова надавали консультативну допомогу.

Дєльцова О.І. Корекція стану гепатоцитів ентеросгелем після введення тваринам цисплатину / О.І. Дєльцова, С.Б. Геращенко, О.Р. Кушнір // Укр. Медичні вісті. - 2007. - Т.7, № 1 - 2. - С. 281-282. Здобувач провела експеримент, і гістологічні дослідження. Проф. С.Б.Геращенко і проф. О.І.Дєльцова надавали консультативну допомогу.

Дєльцова О.І. Вплив цисплатину на субмікроскопічну будову гепатоцитів / О.І.Дєльцова, О.Р.Кушнір: матеріали наук.-практ. конф. [“Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень”], (Тернопіль, 29 - 30 трав. 2008 р.) / Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського. - Т.: Навч.-наук. ін-т морфології, 2008. - С. 165-166. Здобувач провела експеримент, виконала забір матеріалу, електронномікроскопічні дослідження. Проф. С.Б.Геращенко і проф. О.І.Дєльцова надавали консультативну допомогу.

АНОТАЦІЯ

Кушнір О.Р. Морфологічні зміни печінки під впливом цисплатину та їх корекція ентеросгелем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.

Робота присвячена встановленню особливостей структурно-функціональної перебудови печінки в експерименті на 83 білих щурах під впливом цисплатину та при корекції виявлених порушень ентеросгелем. Методи дослідження - світлооптичні, морфометричні, електронномікроскопічні та біохімічні. Після 9-тижневого введення цисплатину встановлено дистрофічні, некробіотичні, некротичні зміни гепатоцитів. Комп'ютерний морфометричний і кореляційний аналіз зрізів печінки показав метричні порушення розподілу гепатоцитів за показниками Sh, Sn, Sn/Sh, Fh, Fn. Електронномікроскопічно відзначено пошкодження цитолеми, органел, ліпідно-вакуольна трансформація цитоплазми гепатоцитів. Біохімічно виявлено гіперферментемію, порушення прооксидано-антиоксидантного гомеостазу. Корекція ентеросгелем встановила позитивні зміни в усіх структурах органа при застосуванні 14 діб, надалі уповільнення відновних процесів, на 28-у добу наявні ознаки зриву адаптаційних процесів.

Ключові слова: морфологія, печінка, цисплатин, ентеросгель.

АННОТАЦИЯ

Кушнир О.Р. Морфо-функциональные изменения печени под влиянием цисплатина и их коррекция энтеросгелем. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология, эмбриология. Ивано-Франковский государственный университет, Ивано-Франковск, 2008.

Работа посвящена исследованию особенностей структурно-функциональных изменений печени в эксперименте на 83 белых крысах под влиянием цисплатина и при коррекции установленных нарушений энтеросгелем. Методы исследования - светооптические, морфометрические, электронномикроскопические и биохимические. Результаты исследования после 9-ти недельного введения цисплатина уже на 3 сут показали значительные нарушения гистотопографии печеночных долек - дискомплексацию печеночных пластинок, внутридольковые лимфоидные инфильтраты, дистрофические, некробиотические и некротические изменения гепатоцитов всех зон, активация макрофагов до 14 сут после последнего введения химиопрепарата. В междольковой соеденительной ткани и в портальных трактах - отек и лимфо-плазмоцитарная инфильтрация. Синусоидные гемокапилляры неравномерно расширены во всех зонах печеночного ацинуса с распространением деформации и полнокровия на центральные и междольковые вены.

Компьютерный морфометрический анализ гистологических срезов печени во все сроки эксперимента определил метрические нарушения гепатоцитов. В динамике исследования наблюдалась тенденция к увеличению числа гепатоцитов с площадью профиля 220,01 - 260,00 мкм2 и более 300,01 мкм2. Параллельно происходило уменьшение количества печеночных клеток, площадь профиля которых не превышала 180,00 мкм2. Такие изменения наиболее характерны к 14 сут, позже - количество гепатоцитов с высокими показателями Sh незначительно уменьшалось, а число со средними - увеличивалось.

Процент гепатоцитов с ядрами, Sn до 30,00 мкм 2 снижался, а при Sn более 40,01 мкм2 резко возростал. Показатель соотношения Sn/Sh отображал указанные изменения размеров печеночных клеток и их ядер. Нарушения распределения гепатоцитов по размеру характеризировались изменениями их конфигурации. На 3 сут после последнего введения цисплатина обнаружили значительную часть гепатоцитов с умеренным и высоким степенем деформации (коэффициент формы в интервалах 1,31-1,40, 1,41-1,50 и более 1,51). Изменения коэффициента формы ядра гепатоцита показали увеличение числа клеток с округлыми ядрами на 7-14 сут после окончания введения цисплатина, а на 28 сут - появление ядер гепатоцитов со значительным степенем деформации.

Электронномикроскопические исследования подтвердили дистрофические проявления в гепатоцитах с деструкцией цитолеммы, признаками “гелизации”, поражение органелл (деструкция митохондрий, уменьшение елементов гранулярной эндоплазматической сетки и ее дегрануляция, изменения комплекса Гольджи, увеличение числа лизосом, пероксисом и автофагосом), появление многочисленных липидных вакуолей. В стенке синусоидных гемокапилляров наблюдались проявления эндотелиальной дисфункции - изменения цитолеммы эндотелиоцитов, дистрофические проявления в цитоплазме.

Результаты биохимических исследований показали возрастание активности аминотрансфераз почти в пять раз, щелочной фосфатазы - более, чем в четыре раза на конець курса введения Цп. К 28 сут их активность незначительно уменшилась, но осталась высокой относительно нормы, что характеризирует вираженую активность воспалительного процесса в печени. Наблюдались нарушения прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза - усиление реакций перекисного окисления липидов (значительное увеличение уровня ТБК-активных продуктов и диеновых конъюгатов) и угнетение системы антиоксидантной защиты (уменшение активности каталазы, возрастание концентрации церулоплазмина).

Коррекция энтеросгелем установилала, что в печени под влиянием сорбента происходили позитивные изменения во всех структурных звеньях органа. На протяжении 14 сут применения препарата отмечалось восстановление цитоархитектонической картины печеночных долек, уменьшение деструктивных признаков гепатоцитов и внутридольковой лимфо-плазмоцитарной инфильтрации, возрастало количество двухядерных гепатоцитов.

Морфометрический анализ определил сохранение количества гепатоцитов и их ядер с большой площадью. Одновременно электронномикроскопически констатировали активизацию компенсаторно-приспособительных процесов стабилизацию цитолемы гепатоцитов, нормализацию ультраструктуры митохондрий, увеличение количества цистерн гранулярной эндоплазматической сетки и восстановление их структуры.

Биохимические исследования показали улучшение функционального состояния паренхимы печени (проявления гиперферментемии, активность щелчной фосфатазы, уровень ТБК-активных продуктов и диеновых конъюгатов уменьшались, активность каталазы возрастала, проявлялась тенденция к нормализации уровня церулоплазмина). В следующие 14-28 сут эксперимента (сроки после окончания введення энтеросгеля) происходило угнетение восстановительных процессов в мембранных и немембранных структурах гепатоцитов. На 28 сут состояние цитолеммы гепатоцитов и их органелл изменялось по сравнению с 14 сут; нормализация их функционального состояния приостановилась, определялись признаки срыва адаптационных процессов.

Ключевые слова: морфология, печень, цисплатин, энтеросгель.

ANNOTATION

Kushnir O.R. Morphological changes of liver under the influence of cysplatin and their correction by means of enterosgel. - Manuscript.

Thesis for obtaining the degree of Candidate of medical sciences. Specialty code is 14.03.09. Specialty - histology, cytology, embryology. Ivano-Frankivsk State Medical University, Ivano-Frankivsk, 2008.

The objective is to establish the peculiarities of structural and functional reformation of liver under the influence of cysplatin basing on the experiments performed on 83 white rats, and the correction of some detected abnormalities by enterosgel.

...