Актуальність теми. В останні десятиріччя на перше місце серед запальних захворювань рогівки вийшли вірусні захворювання, серед яких домінуюче місце належить вірусним захворюванням герпетичної етіології (Каспаров А.А., 2000, 2004; Майчук Ю.Ф., 2001; Гайдамака Т.Б., 2001, 2006). Найбільш частим проявом вірусного ураження ока є герпетичний кератит (ГК), який складає 20-50% серед запальних захворювань рогівки (Чекина А.Ю. з співавт., 2007). Щорічно з приводу ГК до офтальмологів звертається 400-500 тисяч хворих, у більш ніж 25% пацієнтів спостерігаються рецидиви (Майчук Ю.Ф., 2000).

Однією з найбільш частих форм ГК є деревоподібний ГК (Колесникова М.А. з співавт., 2007). Ця форма поверхневого герпетичного кератиту (ПГК) вражає переважно імунологічно мало захищений центр рогівки, супроводжується запальною реакцією в її стромі, що веде до утворення помутнінь рогівки і може істотно знижувати зір (Garwey et al., 2002). Останніми роками спостерігається більш торпідний перебіг ГК, що веде до розповсюдження інфекції углиб строми, розвитку ускладнень у вигляді герпетичних виразок і інших деструктивних змін рогівки, закінчується формуванням грубих помутнінь і суттєвим зниженням зору (Должич Г.И. з співавт., 2007). Деструктивні зміни рогівки герпетичної етіології є основною причиною лікувальної кератопластики в 55,1-68,1% випадків (Каспаров А.А., 1994; Гайдамака Т.Б., 1998).

Своєчасне розпізнавання герпетичної інфекції, її адекватне лікування і контроль запальної реакції дозволяють мінімізувати утворення помутніть рогівки і зберегти зір. Арсенал різних засобів і методів лікування ГК достатньо великий. Окрім препаратів ацикловіра, які сьогодні є стандартом лікування ГК, для гальмування запальної реакції та зниження інфільтрації тканини рогівки клітинами запалення використовують інтерферони та їх індуктори, нестероїдні протизапальні засоби, кортикостероїди, імуносупресанти (циклоспорин А) та ін. (Гайдамака Т.Б., 2000; Каспаров А.А., 2007; S. Kaye, 2006). Проте лікування не завжди виявляється ефективним, що обумовлюється токсичними, алергічними і іншими побічними властивостями препаратів, а також резистентністю в 1/3 випадків вірусу герпесу до противірусних препаратів (Каспаров А.А., 1994). У зв'язку з цим розробка нових методів лікування ГК є актуальною проблемою офтальмології.

Відомо, що при поверхневих формах ГК відбувається пряме пошкодження клітин епітелію вірусною інфекцією, що розповсюджується по нервових закінченнях трійчастого нерва. Вважають, що пошкодження тканини рогівки при ПГК відбувається в результаті реплікації вірусу (Liesegang T.J., 1991). Проведені останніми роками дослідження показали наявність дисбалансу в окисно-відновному стані глутатіонової системи в клітинах і міжклітинній рідині пацієнтів, які інфіковані вірусом імунодефіциту та гепатиту С (De Rosa S. et al., 2000). Механізми, за допомогою яких віруси можуть змінювати внутрішньоклітинний баланс окисно-відновної системи глутатіону є предметом інтенсивного вивчення, оскільки вони є ключовими в розвитку вірусної реплікації. De Rosa S. з співавт. (2000) і Nuссi С. з співавт. (2000) показали, що застосування відновленого глутатіону пригнічує реплікацію вірусу простого герпесу. На експериментальних моделях показано, що відновлений глутатіон гальмує посттранскрипціональну стадію вірусної реплікації, порушуючи процеси формування структури специфічних вірусних оболонкових протеїнів (Palamara A. et al., 1995; Vogel J. et al., 2000). Проте нез'ясованими залишаються питання щодо стану відновної системи глутатіону (тіолового статусу) в організмі хворого при розвитку ГК. У літературі також відсутні дані про вплив глутатіону і інших тіолових препаратів на перебіг ГК. Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що вивчення стану тіолового статусу при розвитку ГК і можливості медикаментозної корекції його порушень є перспективним і дозволить підвищити ефективність лікування цієї патології рогівки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної теми, зареєстрованої в Державній установі "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України": "Дослідити ефективність наскрізної та пошарової кератопластики при захворюваннях ока запальної та дистрофічної етіології", 2005-2007 рр. (шифр теми 147-А/07, № держ. реєстрації 0105U000875), в якій автор була співвиконавцем.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності медикаментозного лікування поверхневого герпетичного кератиту шляхом корекції порушень тіолового статусу організму на основі вивчення його ролі в патогенезі захворювання.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

1. Вивчити направленість і ступінь виразності змін тіолового статусу (відновної системи глутатіону) в тканині рогівки і камерній волозі в динаміці розвитку модельованого поверхневого герпетичного кератиту.

2. Вивчити можливість корекції порушень тіолового статусу в рогівці і камерній волозі шляхом застосування тіолових препаратів "Факовіт" (перорально) і "Тауфон" (місцево) на моделі поверхневого герпетичного кератиту.

3. Вивчити направленість і ступінь виразності змін тіолового статусу в крові і активність окисно-відновних ферментів у сльозі і крові хворих при поверхневому герпетичному кератиті.

4. Вивчити вплив тіолових препаратів "Факовіт" (перорально) і "Тауфон" (місцево) на особливості клінічного перебігу поверхневого герпетичного кератиту.

5. Вивчити ефективність тіолових препаратів в лікуванні хворих поверхневим герпетичним кератитом і розробити рекомендації по включенню цих препаратів в комплексну медикаментозну терапію захворювання.

Об'єкт дослідження: поверхневий герпетичний кератит.

Предмет дослідження: динаміка запального процесу в рогівці при ПГК в експерименті і клініці, стан окисно-відновної системи глутатіону (тіолового статусу) в рогівці і камерній волозі при модельованому ПГК, рівень тіолових груп в крові і активність окисно-відновних ферментів у сльозі і крові хворих ПГК, а також вплив тіолових препаратів на динаміку і виразність запальної реакції при ПГК.

Методи дослідження: загальноклінічні методи (огляд у фокальному і прохідному світлі, біомікроскопія, флюоресцеїновий тест, візометрія, периметрія, офтальмоскопія в прямому і зворотньому виді); біохімічні методи (визначення концентрації окисленої і відновленої форми глутатіону, рівня тіолових груп, активності окисно-відновних ферментів і глутатіонпероксидази), методи статистичного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на моделі ПГК встановлено порушення відновного потенціалу глутатіонової системи в рогівці і камерній волозі, що характеризується підвищенням рівня окисленого глутатіону в середньому на 59,1% і 27,8% і зниженням рівня відновленого глутатіону в середньому на 62,2% і 33,5% відповідно.

Вперше в умовах моделювання ПГК доведена можливість корекції порушень тіолового статусу в рогівці препаратами, до складу яких входять амінокислоти, що містять сірку "Факовіт" (перорально) і "Тауфон" (місцево), що виражається підвищенням рівня відновленого глутатіону на 21 добу лікування в рогівці в 1,6 рази, в камерній волозі - в 1,25 рази порівняно з тваринами, при лікуванні яких факовіт і тауфон не застосовували.

Вперше показано, що одним з механізмів позитивної терапевтичної дії препаратів з амінокислотами, що містять сірку "Факовіт" (перорально) і "Тауфон" (місцево) є метаболічна корекція порушень обміну тіолових сполук у хворих ПГК (підвищення рівня тіолових груп в крові на 11,8%) і окисно-відновних процесів (підвищення в сльозі активності оксидоредуктаз в середньому на 15,5%, глутатіонпероксидази (ГП) - на 44,8%, а в крові підвищення малатдегідрогенази (МДГ) на 15,7%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) - на 15,1%, ГП - на 13,1% порівняно з традиційним лікуванням).

Практичне значення отриманих результатів. Застосування препаратів "Факовіт" (перорально) і "Тауфон" (місцево) в комплексі лікування хворих на ПГК дозволяє нормалізувати тіоловий статус в організмі пацієнтів.

Вперше встановлено, що застосування факовіта (перорально) і тауфона (місцево) в комплексі лікування хворих на ПГК знижує кількість хворих з набряком рогівки на 32,6%, запальною інфільтрацією - на 27,6%, фарбуванням рогівки флюоресцеїном - на 25%, що супроводжується підвищенням гостроти зору на 0,16 в порівнянні з традиційним лікуванням.

Розроблено рекомендації по включенню до комплексної терапії ПГК факовіта (перорально) по дві таблетки 2 рази на добу і тауфона (місцево) в інстиляціях 4 рази на добу по 2 краплі до завершення епітелізації поверхні рогівки і купірування ознак запалення в рогівці.

Впровадження в практику. Теоретичні і методологічні аспекти дисертації використовуються в наукових дослідженнях лабораторії біохімії, у відділенні патології і мікрохірургії рогівки, відділенні увеїтів і лікування їх наслідків Державної установи "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України".

Особистий внесок здобувача. Вибір теми належить науковому керівнику доктору медичних наук Г.І. Дрожжиній. Автором самостійно проведений інформаційний і патентний пошук, аналіз даних літератури по проблемі, що вивчається. Пошукувачем проведені експериментальні дослідження по вивченню тіолового статусу при ПГК, а також можливості корекції його порушень препаратами з амінокислотами, що містять сірку. Здобувачем самостійно проведені клінічні дослідження і лікування хворих з ПГК, а також оцінка ефективності застосування факовіта і тауфона в їх комплексному лікуванні. Автором самостійно проведено забір біологічних матеріалів для біохімічних досліджень. Особисто проведено аналіз результатів експериментальних, клінічних і біохімічних досліджень і їх узагальнення. Біохімічні дослідження проведені на базі лабораторії біохімії Державної установи "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова АМН України". Обробка результатів експериментальних і клінічних досліджень та їх статистичний аналіз проведені автором самостійно. Формулювання основних положень дисертації, висновків, узагальнення отриманих даних проведені здобувачем спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені та обговорені на XIV Міжнародному науковому симпозіумі Одеса-Генуя "Дистрофічні захворювання органа зору” (Одеса, 2005); науково-практичній конференції "Азаровские чтения - актуальные вопросы нейроофтальмологии воспалительных заболеваний глаз” (Судак, 2008); Міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження акад. Н.О. Пучківської "Сучасні аспекти діагностики і лікування очних захворювань" (Одеса, 2008); науково-практичних конференціях обласних офтальмологів, засіданні вченої ради Державної установи "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України" (Одеса, 2007).

Публікації. Основні результати дисертації викладені в 7 наукових публікаціях: чотири статті в "Офтальмологічному журналі", ліцензованому ВАК України і три роботи в матеріалах і тезах конференцій, симпозіумів, з'їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана російською мовою, викладена на 137 сторінках комп'ютерного тексту. Складається з вступу, 4 розділів, включаючи два розділи результатів особистих досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків і списку використаних джерел, ілюстрована 17 рисунками, 15 таблицями, які займають 28 окремих сторінок. Список використаних літературних джерел містить 192 найменування і займає 20 сторінок.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Експериментальні дослідження проведені на 68

кролях (68 очей) породи Шиншила вагою 2,0-2,5 кг. У 58 кролів проведено моделювання ПГК на правому оці за методом, розробленим Т.Б. Гайдамакою (1996). Тварини групи порівняння становили 34 кроля (34 ока) з модельованим ГК, в лікуванні яких застосовували 30% розчин альбуциду 3 рази на добу і 1% розчин атропіну 1 раз на добу по 2 краплі. Тварини основної групи (24 кроля, 24 ока) додатково до лікуванні, яке застосовували в групі порівняння отримували в інстиляціях 4% розчин тауфона 3 рази на добу по 2 краплі і факовіт перорально по 2 таблетки (1 шлунково-розчинну і 1 кишково-розчинну). Лікування в обох групах починали на 3 добу, коли у тварин розвивалася клінічна картина ПГК. Інтактні тварини (10 кролів, 10 очей) отримували тільки інстиляції фізіологічного розчину.

Клінічні дослідження проведено у 43 хворих ПГК, які знаходилися на амбулаторному лікуванні в центральній поліклініці МВС України м. Київ. Вік хворих становив 24-66 років, з них було 23 чоловіка і 20 жінок. Всі хворі були розділені на дві групи: основну (n=23) і контрольну (n=20).

Групи хворих, що порівнювалиcь, були ідентичними по клінічним формам ПГК. В основній групі було 10 хворих з везикулярним, 9 - з деревоподібним і 4 - з картоподібним ПГК. В контрольній групі було 8 хворих з везикулярним, 9 - з деревоподібним і 3 - з картоподібним ПГК. Групи, що порівнювались також були ідентичними за основними клінічними ознаками, що характеризують запальну реакцію в рогівці - ступінь гіперемії кон'юнктиви (²=0,04, р=0,73), ступінь набряку рогівки (²=0,57, р=0,075), запальна інфільтрація рогівки (²=5,35, р=0,25), фарбування рогівки флюоресцеїном (²=2,0, р=0,073), а також по гостроті зору (р=0,716).

Хворі контрольної групи отримували в інстиляціях антисептики окоферон або лаферон 6 разів на добу, мідриатики 2 рази на добу, очну мазь ацикловір (зовіракс або віролекс) 4 рази на добу.

Хворим основної групи до комплексу лікування ПГК, додатково були включені тауфон в інстиляціях - 4 рази на добу по 2 краплі і факовіт перорально по 2 таблетки 2 рази на добу до завершення епітелізації поверхні рогівки та купірування ознак запалення в рогівці.

Пацієнтів оглядали на щілинній лампі до лікування, а також на 3, 7 і на 14 добу лікування. Виразність запальної реакції оцінювали за об'єктивними показниками: наявність і вид виділення з кон'юнктивальної порожнини, гіперемія кон'юнктиви, набряк рогівки, ступінь запальної інфільтрації поверхневих шарів рогівки, площа забарвлення поверхні рогівки флюоресцеїном. Ознаки оцінювалися за розробленою нами умовною шкалою.

В тканині рогівки і камерній волозі кролів на 5, 12, 21 і 34 добу розвитку експериментального ГК визначали рівень відновленої і окисленої форм глутатіону (Bergmeyer H., 1986).

В крові всіх хворих ПГК і осіб контрольної групи проводили визначення сульфгідрильних груп (Bergmeyer H., 1986).

В сльозі і крові хворих ПГК визначали активність окисно-відновних ферментів - лактатдегідрогенази (ЛДГ), малатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази і глутатіонпероксидази (Bergmeyer H., 1986).

Статистичну обробку результатів експериментальних і клінічних даних проводили за допомогою пакета програм SPSS 10.0 різними методами залежно від характеру даних аналізу. Для оцінки чисельних показників розраховували середнє арифметичне значення (М) і помилку середнього (m). При порівняльному аналізі внутрішньогрупових порядкових показників, які характеризують ступінь запальної реакції, використовували непараметричний метод для залежних вибірок (ранговий критерій Вілкоксона). При порівнянні міжгрупових порядкових показників, які характеризують ступінь запальної реакції, застосовували непараметричний метод для незалежних вибірок (ранговий критерій Манна-Уітні). Для обробки кількісних показників використовували параметричний критерій Ст'юдента для зв'язаних і не зв'язаних вибірок. Оцінка ефективності лікування по клінічним ознакам проведена з використанням критерію Мак-Немара для зв'язаних вибірок. Ефективність лікування виражали в процентах з розрахунком 95-відсоткового довірчого інтервалу (Реброва О.Ю., 2002).

Результати та їх обговорення. Стан тіолдисульфідного обміну при моделюванні поверхневого герпетичного кератиту. Проведені дослідження виявили суттєве зниження рівня відновленого глутатіону на фоні підвищення вмісту його окисленої форми при модельованому ПГК як в рогівці, так і в камерній волозі експериментальних тварин. Так, на 5 добу розвитку ГК рівень відновленого глутатіону в рогівці складав 67,6% відносно контролю (р<0,001). Значне зниження рівня відновленого глутатіону (на 65,4%, р<0,001) зберігалося і на 12 добу розвитку ПГК, що клінічно відповідало гострій фазі інфекційного запального процесу в рогівці. На 21 добу рівень відновленого глутатіону в рогівці залишався на 53,6% нижче порівняно з контролем (р<0,001). На 34 добу спостереження рівень відновленого глутатіону в рогівці повертався до рівня в контролі (р>0,05).

На 5 добу розвитку ГК відмічено збільшення рівня окисленої форми глутатіону в тканині рогівки на 51,4% (р<0,01) порівняно з контролем. На 12 добу ГК спостерігалося подальше збільшення рівня цього показника до 181,6% (р<0,001) порівняно з контрольним значенням. Починаючи з 21 доби рівень окисленого глутатіону в рогівці поступово знижувався, перевищуючизначення показника в контролі на 44,4% (р>0,05). Рис.1. Рівень окисленої і відновленої форм глутатіону в рогівці (а) та камерній волозі (б) очей кролів при експериментальному поверхневому герпетичному кератиті у відсотках по відношенню до показників у інтактних тварин (контроль); * - відмінності статистично значимі.

На 34 добу рівень окисленої форми глутатіону відповідав рівню цього показника в контролі.

Результати визначення рівня відновленої і окисленої форм г лутатіона в камерній волозі в динаміці розвитку ПГК свідчать про те, що на 5 добу розвитку захворювання в камерній волозі знижується рівень відновленого глутатіону на 48,3% (р<0,001), на 12 добу - на 29,2% порівняно з контролем (р<0,05). На 21 добу спостерігалося поступове збільшення рівня цього показника, досягаючи контрольного значення на 34 добу.

На 5 добу розвитку ГК в камерній волозі мало місце збільшення рівня окисленої форми глутатіону на 35,9% (р<0,001). На 12 добу цей показник також перевищував контрольне значення (на 19,8%, р<0,05). Починаючи з 21 доби розвитку ПГК рівень окисленої форми глутатіону знижувався, не відрізняючись від контролю на 34 добу.

Отримані дані свідчать про порушення відновної системи глутатіону в тканині рогівки і камерній волозі при розвитку ГК. Підвищення в рогівці рівня окисленої форми глутатіону в гострій фазі запального процесу (на 5 і 12 добу ПГК) свідчить про інтенсивне окислення цієї сполуки. В механізмі зниження відновного потенціалу глутатіонової системи можливо грає роль порушення процесів окислення глюкози в пентозофосфатному циклі, де утворюється відновлена форма нікотинамідних коферментів, яка використовується для регенерації відновленого глутатіону.

Отримані результати свідчать про доцільність корекції редокс-потенціалу тіолової відновної системи рогівки при ГК. С цією метою були обрані препарати, що регулюють обмінні процеси в організмі, які мають в своєму складі амінокислоти, що містять сірку - "Факовіт" для системного введення і "Тауфон" - для місцевого, застосування яких сприяло підвищенню рівня відновленого глутатіону в рогівці в 1,6 рази, в камерній волозі - в 1,25 рази, в той час, як рівень окисленого глутатіону суттєво не змінювався (рис.2). Данні препарати виявили виразний вплив, головним чином, на рівень відновленої форми глутатіону в рогівці. Вже на 5-12 добу спостереження концентрація відновленого глутатіону значно підвищувалася, досягаючи 51% -56,0% відповідно відносно контролю. На 21 добу рівень відновленого глутатіону в рогівці майже в 2 рази перевищував такий в рогівці у контрольних тварин. На 34 добу вміст відновленого глутатіону в рогівці тварин основної групи практично нормалізувався.

Рис.2. Рівень відновленої форми глутатіону в рогівці і камерній волозі очей кролів на 21 добу експериментального поверхневого герпетичного кератиту у відсотках по відношенню до показників у інтактних тварин; * - відмінності статистично значимі.

Незважаючи на тенденцію до зниження рівня окисленої форми глутатіону при застосуванні досліджуваних препаратів його показники суттєво не відрізнялися від таких в групі тварин, які отримували тільки альбуцид і атропін.

Дані визначення концентрації глутатіону в камерній волозі в різних умовах експерименту свідчать про те, що у тварин, які отримували препарати з амінокислотами, що містять сірку, рівень відновленої форми коферменту значно підвищувався і досягав 73-88% в період 1-5 доби, на 21 добу його рівень практично досягав нормальних величин.

Вміст окисленої форми глутатіону в камерній волозі очей кролів основної групи при застосуванні досліджуваних препаратів суттєво не змінювався.

Таким чином, отримані дані свідчать про можливість корекції окисно-відновного потенціалу глутатіону в тканинах ока і рогівці, зокрема, при розвитку експериментального ПГК за допомогою препаратів, до складу яких входять амінокислоти, що містять сірку. Враховуючи, що порушення окисно-відновної системи глутатіону в рогівці при ГК є важливою патогенетичною ланкою в розвитку захворювання, отримані нами дані можна розглядати як патогенетично орієнтований лікувальний вплив. Отримані результати є основою для включення препаратів "Факовіт" і "Тауфон" в комплексне лікування хворих ПГК.

Клініко-біохімічні дослідження хворих поверхневим герпетичним кератитом при застосуванні препаратів з амінокислотами, що містять сірку. Результати визначення активності окисно-відновних ферментів в сльозній рідині хворих ПГК показали, що в розвитку герпес-вірусних уражень рогової оболонки значну роль відіграють порушення ферментативної регуляції місцевих окисно-відновних процесів (табл.1).

Таблиця 1

Активність окисно-відновних ферментів сльозної рідини хворих ПГК залежно від виду лікування, мкмоль/мин·л^-1

Активність оксидоредуктаз в сльозній рідині хворих була значно підвищена. Найбільш виразні зміни характерні для ЛДГ, активність якої підвищена в середньому в 16 разів. Активність МДГ та Г-6-ФДГ підвищена в середньому в 2 і 4 рази відповідно.

Активність ключового ферменту антиоксидантної системи - ГП знижена в сльозі більш, ніж в 2 раза порівняно з відповідним показником у здорових осіб. Ці дані відображають, певно, ступінь деструкції епітеліальних клітин рогівки та інтенсивність оксидативного стресу при ГК.

Аналіз змін активності досліджуваних ферментів в сльозній рідині показав достовірні зсуви в бік нормалізації цих біохімічних показників як в контрольній, так і основній групах після лікування, при цьому більш виразні зміни активності окисно-відновних ферментів і ГП відмічені при застосуванні в комплексі лікування тіолових препаратів.

Таким чином, включення в комплекс медикаментозного лікування тіолових препаратів викликає більш виразну коригуючу дію на окисно-відновні процеси та стан антиоксидантної системи в сльозній рідині хворих на ПГК.

Рівень тіолових груп в крові хворих ПГК достовірно знижений. Після лікування в контрольній групі відмічена тенденція до його підвищення: від 448,9±8,8 мкмоль/л до 470,0±6,9 мкмоль/л при традиційному лікуванні. В той же час у хворих основної групи виявлено значне збільшення рівня тіолів, а при застосуванні препаратів "Факовіт" і "Тауфон" - від 448,3±8,8 мкмоль/л до 501,3±11,2 мкмоль/л, достовірно перевищувало цей показник у хворих контрольної групи після лікування і не відрізнялось від норми. Цей факт може свідчити про нормалізуючий вплив тіолових препаратів на рівень сульфгідрильних сполук в крові.

Результати визначення активності окисно-відновних ферментів в крові хворих ГК контрольної і основної груп показали, що активність досліджуваних ферментів, за виключенням ЛДГ, суттєво знижена. Найбільш виразні зміни виявлено для ГП, активність якої знижена в середньому на 28,8%.

герпетичний кератит тіоловий статус

Після лікування у хворих ГК як в контрольній, так і основній групах достовірно збільшена активність ГП. У хворих основної групи ці зміни достовірно вищі в порівнянні з даними контрольної групи. Активність Г-6-ФДГ також суттєво підвищується при лікуванні з використанням тіолових препаратів. Отримані дані свідчать про значне збільшення відновного потенціалу в крові хворих ГК на фоні терапії з використанням тіолових препаратів.

В цілому, аналізуючи отримані дані при визначенні рівня тіолових сполук та окисно-відновних ферментів в крові хворих ГК, слід зазначити, що застосування факовіта і тауфона виявляє виразну нормалізуючу дію на стан окисно-відновних процесів і антиоксидантної системи.

Аналіз клінічних ознак, які характеризують виразність запальних змін при ПГК показав, що на 3 добу лікування набряк рогівки був більш виразним в контрольній групі (середній ранг - 26,38), в основній групі середній ранг - 18, 20, р=0,02. По іншим ознакам в цей термін спостереження достовірні відмінності не виявлені (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка клінічних ознак, які характеризують інтенсивність запального процесу у хворих ПГК залежно від виду лікування

Дані по виразності запальних змін в рогівці при ПГК на 7 добу лікування свідчать про те, що в основній групі спостерігався менш виразний набряк рогівки, про що свідчить менший середній ранг (16,46), який характеризує цей показник у порівнянні з контрольною групою (середній ранг показника - 28,38, р=0,001). Відмічено також менший ступінь запальної інфільтрації рогівки в основній групі - середній ранг показника "інфільтрація рогівки" - 16,7, в контрольній - 28,10 (р=0,001). В основній групі також спостерігалася менша інтенсивність забарвлення рогівки флюоресцеїном - середній ранг показника в цій групі 18,54, в контрольній групі - 25,98 (р=0,038). По показникам "виділення кон'юнктивальній порожнині" та "гіперемія кон'юнктиви" в цей строк спостереження достовірні відмінності не виявлені.

Дослідження виразності запальних змін в рогівці на 14 добу лікування ПГК свідчать про менш виразний набряк рогівки в основній групі (середній ранг показника 18,37, в контролі - 26,17, р=0,007). Крім того, в цій групі відмічена менша інтенсивність забарвлення рогівки флюоресцеїном (середній ранг показника 20,0, в контрольній - 24,30, р=0,026), менший ступінь запальної інфільтрації тканини рогівки (середній ранг показника 19,24, в контролі - 25,17, р=0,052).

Таким чином, при лікуванні ПГК з використанням препаратів "Факовіт" і "Тауфон" встановлено зниження інтенсивності запальної реакції, про що свідчать більш низькі значення середніх рангів відповідних показників.

В цілому, дослідження впливу препаратів з амінокислотами, що містять сірку, на виразність основних ознак запалення, показало, що застосування факовіту і тауфону в комплексному лікуванні хворих з ПГК знижує в середньому ступінь набряку рогівки в 1,4 рази, запальної інфільтрації в 1,3 рази, забарвлення рогівки флюоресцеїном в 1,2 рази порівняно з відповідними даними при традиційному лікуванні. Отримані дані дозволяють пропонувати включення цих препаратів в комплексне лікування хворих з ПГК.

Визначення гостроти зору в динаміці лікування в контрольній і основній групах виявило наступне. В контрольній групі на 3 добу не спостерігалося суттєвих змін гостроти зору. Підвищення гостроти зору в порівнянні з цим показником до початку лікування відмічено на 7 і 14 добу, коли гострота зору складала 0,55±0,04 та 0,74±0,04 відповідно. В основній групі підвищення гостроти зору спостерігалося вже на 3 добу складаючи 0,48±0,04, що може бути пов'язано з більш виразним зменшенням набряку рогівки, яке відмічено з 3 доби. В наступні строки спостереження гострота зору була відповідно 0,710,03 та 0,900,03.

Порівняльний аналіз даних гостроти зору в процесі лікування в контрольній і основній групах виявив достовірні відмінності цих показників на 7 добу лікування: в групі хворих, які отримували в комплексному лікуванні факовіт і тауфон, вона була достовірно вище ніж у хворих, які отримували традиційне лікування (0,71±0,03 і 0,55±0,04 відповідно, р=0,004). На 14 добу лікування в основній групі хворих гострота зору була достовірно вище - на 0,16 ніж у хворих контрольної групи (0,900,03 і 0,74±0,04, відповідно, р=0,001). Таким чином, включення до комплексу лікування факовіта і тауфона сприяє поліпшенню зорових функцій більш виразно, ніж традиційне лікування.

Для оцінки ефективності лікування ПГК в групах хворих, що отримували традиційне і комплексне лікування з використанням факовіту і тауфону, застосовували критерій Мак-Немара. Результати визначення ефективності лікування ПГК в порівнювальних групах по клінічним ознакам "набряк рогівки" і "забарвлення рогівки флюоресцеїном" на 7 добу лікування показали, що в основній групі лікування у 6 хворих спостерігалася відсутність набряку рогівки, що складає 26,1% від загального числа хворих (р=0,014). К цьому ж строку спостереження в контрольній групі відсутність набряку рогівки відмічено тільки у 1 хворого, що складає 5,0% (р=0,32). Аналогічні дані, що в цілому характеризують ефективність метода лікування ПГК з використанням препаратів "Факовіт" і "Тауфон", отримані за показником "забарвлення рогівки флюоресцеїном". За іншими клінічними ознаками достовірних відмінностей на 7 добу лікування в контрольній та основній групах не відмічено. На 14 добу лікування за трьома основними клінічними ознаками наявності та ступеня запальної реакції поліпшення відмічено в кожній групі (табл. 3).

Таблиця 3

Оцінка ефективності лікування ПГК в контрольній і основній групах за клінічними ознаками запалення на 14 добу лікування

Примітка. - абсолютне збільшення числа хворих з відсутністю ознак запалення; % - відносне збільшення числа хворих з відсутністю ознак запалення.

Так, число хворих з відсутністю набряку рогівки на цей строк склало 19 (82,6%) в основній групі і 10 (50%) в контрольній групі. Число хворих з відсутністю запальної інфільтрації рогівки досягло також 82,6% в основній групі, а в контрольній відсутність цієї ознаки відмічена у 11 пацієнтів, що складає 55%. У всіх хворих основної групи на 14 добу лікування спостерігалася відсутність забарвлення рогівки флюоресцеїном (100%), в контрольній групі - у 15 осіб (75%). Різницю у кількості хворих ПГК з відсутністю ознак запальної реакції на 14 добу лікування в основній і контрольній групах ілюструє рис. 3.

Отримані результати свідчать про те, що застосування препаратів з амінокислотами, що містять сірку, "Факовіт" і "Тауфон" в комплексному лікуванні хворих ПГК підвищує ефективність лікування цього захворювання - знижує кількість хворих з набряком рогівки на 32,6%, запальною інфільтрацією рогівки - на 27,6%, з забарвленням рогівки флюоресцеїном - на 25,0%, що супроводжується підвищенням гостроти зору на 0,16 порівняно з відповідними показниками в групі з традиційним лікуванням.

В цілому, отримані результати дозволяють пропонувати використання препаратів "Факовіт" і "Тауфон" в комплексному лікуванні хворих ПГК.

Висновки