Особливості стану та корекції стоматологічного здоров'я у дітей з хронічними формами захворювань верхнього відділу травного каналу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

УДК 616.311.2 - 002.153.2.- 02- 06:616.329 + 616.33 - 002-07-085

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Особливості стану та корекції стоматологічного здоров'я у дітей з хронічними формами захворювань верхнього відділу травного каналу

14.01.22-стоматологія

Клітинська Оксана Василівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Савичук Наталія Олегівна Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Інститут стоматології, кафедра стоматології дитячого віку, завідувач

Офіційні опоненти:

кандидат медичних наук, доцент Волосовець Тетяна Миколаївна Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Інститут стоматології, кафедра стоматології, доцент;

доктор медичних наук, професор Чижевський Іван Володимирович Донецький національний медичний університет імені М.Горького, кафедра стоматології дитячого віку, завідувач.

Захист відбудеться «3» жовтня 2008 р. о 11 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м.Київ, вул. Пімоненко, 10-А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий „1” вересня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради д.мед.н., професор І.П. Мазур

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стан стоматологічного здоров'я дітей на сучасному етапі характеризується зростанням питомої ваги факторів ризику формування і прогресування хвороб твердих тканин зубів та пародонта, а також значною поширеністю цих захворювань. Показники поширеності карієсу зубів у дітей України 6-річного віку складають 87,9 % при інтенсивності ураження кп_з+КПВ_з- 4,6 та у дітей 12-річного віку - 72,3 % при значенні КПВ_з - 2,75. Розповсюдженість захворювань тканин пародонта, зокрема, хронічного катарального гінгівіту, серед дітей віком 12-15 років становить 70-80%, сягаючи в окремих регіонах 95-98%, а зубощелепних аномалій у дітей та підлітків віком 7-18 років перевищує 60,0% (Деньга О.В., 2000; Леонтьєв В.К., 2000; Сунцов В.Г., Леонтьєв В.К., Дістель В.А., Вагнер В.Д., 2001; Хоменко Л.О., Кононович О.І., Шматко В.І. та ін., 2007).

В Україні, як і у світі в цілому, має місце значна поширеністю хронічних загальносоматичних захворювань у дітей, насамперед органів травлення (Бабій І.Л., 2002; Бекетова Г.В., 2003; Бєлоусов Ю.В., 2000; Вельтищев Ю.Е., 2003; Лук'янова О.М., Денисова М.Ф., 2000; Fennery M.B., 1999). Розповсюдженість цих захворювань серед дитячого населення України становить 72,8% (Лук'янова О.М., Денисова М.Ф., 2000).

На стан стоматологічного здоров'я дитини суттєво впливає наявність та характер перебігу загальних захворювань (Біденко Н.В.,1997; Деньга О.В.,2000; Чумакова Ю.Г., 2007). Результати досліджень Каськової Л.Ф. (2001), Буркова С.Г. та Артюнова О.Г. (2007) свідчать про взаємозв'язок високого рівня стоматологічної захворюваності у дітей з хронічними ураженнями органів травлення, в тому числі шлунку та дванадцятипалої кишки. Синдром рефлюксних ерозій зубів виділений як високоімовірна складова екстраезофагального синдрому, згідно з класифікацією гастроезофагальної рефлюксної хвороби, викладеною у Монреальському консенсусі (2006).

Усвідомлення взаємозалежного обтяжуючого впливу факторів ризику загального та стоматологічного здоров'я стало підґрунтям для визначення нових цілей та завдань ВООЗ до 2020 року. Одним з найбільш важливих завдань ВООЗ вважає виявлення та усунення факторів ризику формування стоматологічних захворювань, враховуючи характер перебігу та асоційовані ризики, пов'язані з загальним станом здоров'я дитини (ВОЗ, Женева, 1997).

Виявлено, що у дітей 6-18 років, які страждають на хронічний гастродуоденіт, поширеність та інтенсивність карієсу у середньому у 1,4 рази вища, ніж у практично здорових дітей (Смоляр Н.І., 1998; Хоменко Л.О., 2000; Остапко О.І., 1998). Вивчався вплив хронічних запальних процесів органів травлення на формування уражень твердих тканин зубів, тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота (Каськова Л.Ф., Маковка І.Л., 2001; Лукґянова О.М., 2003).

Однак, недостатньо вивчені особливості стану стоматологічного здоров'я дітей з хронічними гастродуоденітами (ХГД) та функціональними розладами шлунку (ФРШ), відсутні диференційовані підходи до вибору тактики профілактики стоматологічних захворювань у вказаній групі дітей.

Враховуючи вищенаведене, набуває особливої актуальності пошук нових підходів до створення індивідуалізованих програм профілактики стоматологічних захворювань у дітей з хронічними гастродуоденітами і порушеннями моторної та секреторної функцій шлунку на підставі виявлення, зменшення чи усунення негативного впливу факторів ризику на стан стоматологічного здоров'я.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика і є фрагментом НДР кафедри стоматології дитячого віку: "Методологічні підходи і критерії оцінки стоматологічного здоров'я дітей України" (державний реєстраційний номер 0103U001035). Здобувач є безпосереднім виконавцем фрагменту запланованої науково-дослідної роботи.

Мета дослідження - підвищення рівня стоматологічного здоров'я у дітей з хронічними захворюваннями верхнього відділу травного каналу шляхом створення індивідуалізованих програм діагностики, профілактики та лікування, що передбачають зменшення негативного впливу факторів ризику.

Для досягнення мети були визначені такі завдання:

1. Визначити найбільш вагомі фактори ризику формування стоматологічних захворювань у дітей з хронічними захворюваннями верхнього відділу травного каналу в різні вікові періоди розвитку.

2. Вивчити особливості клінічного перебігу захворювань твердих тканин зубів та тканин пародонта у дітей з ХГД в залежності від характеру моторної та секреторної функцій шлунку.

3. Визначити стан системи карієсрезистнтності у дітей з хронічними гастродуоденітами в залежності від кислотності ротової рідини.

4. На основі клініко-лабораторних досліджень обґрунтувати та розробити індивідуалізовані схеми профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей з хронічними гастродуоденітами.

5. Вивчити вплив патогенетично обґрунтованих індивідуалізованих схем профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей з хронічними гастродуоденітами та функціональними розладами шлунку на стан стоматологічного здоров'я дітей та ефективність впровадження в практичну охорону здоров'я.

Об'єкт дослідження - стоматологічне здоров'я, стан твердих тканин зубів та пародонта у дітей, які хворіють на ХГД та мають ФРШ.

Предмет дослідження - фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань, лікувально-профілактичні заходи.

Методи дослідження: клінічні - для вивчення особливостей клінічних проявів захворювань твердих тканин зубів та тканин пародонта у дітей (розроблені індивідуалізовані карти обстеження); лабораторні - для визначення властивостей ротової рідини (рН, в'язкості слини, швидкості слиновиділення в спокої та при стимуляції, буферної здатності з використанням тест-системи „Saliva-Check”, вмісту загального та іонізованого кальцію, фосфору, рН нальоту та його давності з використанням тест-системи „Plague Indicator Kit”; верифікації діагнозу при ХГД та ФРШ; статистичні - для визначення статистичної достовірності отриманих результатів в клінічних і лабораторних дослідженнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені особливості стану стоматологічного здоров'я та показники стоматологічної захворюваності у дітей з хронічними гастродуоденітами та функціональними розладами шлунку.

Проведений аналіз ризик-факторів формування та прогресування основних стоматологічних захворювань у дітей, які хворіють на ХГД неінфекційного походження (без або) на фоні порушення секреторної та моторної функцій шлунку.

З'ясовано залежність між ступенем порушення кислотоутворюючої та моторної функцій шлунку і кислотністю ротової рідини. Доведено залежність між характером перебігу функціональних розладів шлунку та обтяженістю факторами ризику, що спричиняють формування уражень твердих тканин зубів та пародонта у дітей.

Встановлено, що формування та прогресування уражень твердих тканин зубів у дітей з ХГД та ФРШ значною мірою зумовлено порушенням кислотно-лужної рівноваги ротової рідини та високими демінералізуючими властивостями зубного нальоту.

Розроблена схема диференційованого лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, які хворіють на ХГД неінфекційного походження без або на фоні порушення секреторної та моторної функцій шлунку. Проведений аналіз ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчені в ході клініко-лабораторного дослідження фактори ризику стоматологічного здоров'я можуть бути використані для подальшої розробки схем лікувально-профілактичних заходів у дітей з ХГД та ФРШ.

Доведене погіршення стану твердих тканин зубів під впливом підвищення кислотоутворюючої функції шлунку та рефлюксної хвороби у дітей може слугувати підставою для створення та впровадження індивідуалізованих схем профілактики та лікування.

Розроблені та впроваджені індивідуалізовані програми діагностики, профілактики та лікування стоматологічних захворювань, що передбачають зменшення негативного впливу факторів ризику. Дослідження засвідчили високу клінічну ефективність запропонованих заходів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика, практичну діяльність дитячого міського центру профілактики та лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота та пародонта ГУОЗ та МЗ м. Києва, Дитячого міського гастроентерологічного центру ГУОЗ та МОЗ м. Києва, стоматологічного відділення консультативно-діагностичної поліклініки ОхМатДит, ДКЛ №7, Печерського району м. Києва, Київської міської центральної басейнової поліклініки.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Автор особисто здійснив літературний пошук, систематизував та проаналізував наукову літературу за обраною темою, провів клінічні, лабораторні дослідження. Самостійно зібрав клінічний матеріал, проаналізував та узагальнив отримані результати, провів статистичний аналіз. Під керівництвом наукового керівника сформульовані мета та завдання дисертаційного дослідження, а також основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. Наукові публікації, текст дисертації та автореферат написані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали та результати досліджень за темою дисертації обговорені на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті М.А.Кодоли (2006), доповідались та обговорювались в рамках проведення тематичних семінарів для лікарів-стоматологів м. Києва (2006 р., 2007р.), на кафедрі стоматології дитячого віку Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика м. Києва та на спільному засіданні кафедр Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, з яких 6 статей у виданнях, ліцензованих ВАК України, 1 тези доповіді, 1 патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 151 сторінці комп'ютерного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 220 джерел (139 написаних кирилицею та 71-латиницею). Робота ілюстрована 41таблицею та додатком.

Основний зміст

Об'єкт та методи дослідження. Відповідно до задач дослідження було обстежено 120 дітей віком від 6 до 15 років (58 хлопчиків, 62 дівчинки) з верифікованим діагнозом ХГД та ФРШ (хронічний гастродуоденіт, порушення моторної та секреторної функцій шлунку), які знаходилися на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні ДКЛ №9 Подільського району м. Києва та у Дитячому міському центрі профілактики та лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота та пародонта, м. Київ.

Для поглибленої оцінки стану стоматологічного здоров'я дітей з ХГД та ФРШ був здійснений розподіл підгрупи з 91обстежених пацієнтів на чотири групи відповідно до рН ротової рідини (рН_рр.). За критичний показник рН_рр, що з високою ймовірністю сприяє зниженню рівня стоматологічного здоров'я дітей, прийнято значення [рН_рр<6,2] (Леонтьєв В.К. і співавт., 1999; Сунцов В.Г., Леонтьєв В.К., Дисталь В.А., Вагнер В.Д., 2001). Першу групу склали 28 дітей (30,8%), 15 хлопчиків та 13 дівчаток зі значенням [рН_рр> 6,2] без ФРШ; другу - 18 дітей (19,8%), 11 хлопчиків та 7 дівчаток з [рН_рр> 6,2] та порушеннями моторної та секреторної функцій шлунку; третю - 25 осіб (27,5%), 12 хлопчиків та 13 дівчаток з [рН_рр< 6,2] без ФРШ; четверту - 20 дітей (22%), 10 хлопчиків та 10 дівчаток з [рН_рр< 6,2] та ФРШ. Контрольну групу склали 36 дітей (18 хлопчиків та 18 дівчаток), які на підставі комплексного обстеження лікарями-стоматологами та педіатрами визнані здоровими (І група загальносоматичного та стоматологічного здоров'я).

Клініко-анамнестичне обстеження включало аналіз даних анамнезу життя з урахуванням антре-, пре-, інтра- та постнатальних чинників у дітей з ХГД та ФРШ. В усіх обстежених дітей визначали наявність факторів ризику формування захворювань твердих тканин зубів, пародонта, зубо-щелепних аномалій, шкідливих звичок, хронічних загальносоматичних захворювань з подальшим ранжуванням їх значимості та визначенням маркерів і індикаторів ризику стоматологічного здоров'я. Дані анамнезу та клінічного обстеження вносили до розробленої на основі рекомендацій ВООЗ карти обстеження.

Стоматологічне обстеження здійснювали за загальноприйнятими методиками із застосуванням діючих класифікацій. Для оцінки ураженості зубів карієсом використовували показники поширеності, інтенсивності з урахуванням ступеню компенсованості карієсу, приросту/редукції інтенсивності карієсу; визначали частоту виявлення некаріозних уражень твердих тканин зубів у обстежених дітей (Хоменко Л.О. і спіавт., 2007). Карієспрофілактичну ефективність оцінювали за методом, запропонованим Хоменко Л.О. і спіавт. (2007), Косенко К.М. і співавт. (2006).

Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за показниками індексів Федорова-Володкіної (1971) та Грін-Вермильона (1964). Стан тканин пародонта визначали на підставі клінічних досліджень із застосуванням індексної оцінки (ПМА) (Хоменко Л.О. та співавт., 2007).

Для кількісної оцінки стану оклюзії, як складової стоматологічного здоров'я, був визначений естетичний індекс ДАІ (ВООЗ, 1997).

Дослідження рівня природного слиновиділення, консистенції слини, природного рН, буферної здатності слини, стимульованого слиновиділення, рН стимульованої слини здійснювалося за допомогою стандартної тест-системи „Saliva-Check”(GC, Японія).

Визначення рівня рН нальоту та давності його перебування на поверхні зубів, як фактора ризику формування та прогресування карієсу, здійснювали за допомогою стандартної тест-системи „Plague Indicator Kit”(GC, Японія).

Визначення рН_рр проводили з використанням методу, запропонованого відділом стоматології дитячого віку ОНДІС (Деньга О.В., 1996), визначення рН шлунку - методом інтрагастральної рН-метрії (В.Н.Чернобровий, 1990).

Лікування захворювань органів травлення здійснювались лікарями-гастроентерологами із застосуванням стандартів надання допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча гастроентерологія», затвердженого Наказом МОЗ України від 10.08.2007 року №471.

Для визначення ефективності проведення лікувально-профілактичних заходів пацієнти були розподілені на дві групи - основну лікувальну (ОЛГ - 80 осіб) та контрольну лікувальну (КЛГ - 40 осіб) дітей. Пацієнтів з ОЛГ розподілили на чотири підгрупи: ОЛГ1 (20 осіб) - зі значенням [рН_рр> 6,2] без ФРШ; ОЛГ2 (18 осіб) з [рН_рр> 6,2] та порушеннями моторної та секреторної функцій шлунку; ОЛГ3 (22 особи) з [рН_рр< 6,2] без ФРШ; ОЛГ4 (20 осіб)- з [рН_рр< 6,2] та ФРШ. Пацієнтів з КЛГ розподілили на дві підгрупи - КЛГ1 (20 осіб) - зі значенням [рН_рр> 6,2] на фоні та без ФРШ, КЛГ2 (20 осіб) - зі значенням [рН_рр< 6,2] на фоні та без ФРШ. Контрольну групу здорових склали 18 дітей, які отримували традиційні лікувально-профілактичні заходи (Хоменко Л.О.та співавт., 2007).

Запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс (для ОЛГ) включав: навчання та контроль за здійсненням індивідуальних гігієнічних заходів; індивідуалізований вибір засобів гігієни з урахуванням особливостей рН ротової рідини та наявності рефлюксної хвороби; професійну гігієну порожнини рота, частота здійснення якої визначалась за результатами моніторингу рН нальоту та давності його перебування на поверхні зубів („Plague Indicator Kit”); профілактичну герметизацію фісур зубів склоіономерним герметиком Fuji VІІ; лікування карієсу та ускладненого карієсу, захворювань тканин пародонта; корекцію аномалій та деформації зубощелепної системи, будови м'яких тканин порожнини рота із залученням ортодонтів і хірургів.

Особливості гігієнічного догляду передбачали використання зубної щітки з м'якою щетиною (Colgate Plus, Colgate 360 для чутливих зубів) та зубної пасти з низькою абразивністю („Colgate junior”, „Colgate junior super star”, „Colgate Looney Tunes”, „Colgate Total 12”). У дітей, які мали [рН_рр< 6,2], додатково застосовували ополіскувачі, до складу яких входять речовини, що нейтралізують низькі значення рН ротової рідини („Oral-B advantage”, „Oral-B tooth and gum care”).

В якості ендогенної медикаментозної профілактики карієсу дітям ОЛГ призначали препарат "Кальцинова", („KRKA”, Словенія) по 1 таблетці 2-3 рази в день впродовж 1 місяця курсом 2 рази на рік за узгодженням з педіатрами. У дітей ОЛГ4 додатково призначали антигомотоксичний препарат „Остеобіос” („Guna", Мілан - Італія) курсами: починаючи з 2 крапель 2 рази на день, щодня додаючи по краплі до 10 з подальшим зменшенням до 2 крапель разом з прийомом препарату „Кальцинова”.

В якості екзогенної медикаментозної профілактики дітям ОЛГ диференційовано застосовували аплікації „Tooth Moussе” та „Paste Plus” (GC, Японія) з використанням індивідуальних кап: дітям ОЛГ1 - аплікації „Tooth Moussе” двічі на тиждень впродовж 1 місяця (8 аплікацій) ввечері або вранці після чищення зубів, на 30 хвилин, 1 курс на рік; пацієнтам ОЛГ2 - за аналогічним алгоритмом, 2 курси на рік; дітям ОЛГ3 - аплікації „Paste Plus” двічі на тиждень впродовж 1 місяця (8 аплікацій) ввечері або вранці після чищення зубів на 30 хвилин, 1 курс на рік; пацієнтам ОЛГ4 - за аналогічним алгоритмом, 2 курси на рік.

Пацієнтам КЛГ здійснювали традиційний комплекс лікувально-профілактичних заходів (Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «дитяча терапевтична стоматологія», затверджені Наказом МОЗ України від 31.08.2004 року №435).

Статистичний аналіз отриманих даних здійснювали з використанням рекомендацій О.П.Мінцера, Ю.В. Вороненка (2003) та з застосуванням стандартних статистичних програм “Statistica 6.0” та “SPSS 14” (Stat Soft Inc.).

Результати дослідження та їх обговорення.

На підставі статистичного аналізу значимості факторів ризику стоматологічного здоров'я дітей з ХГД були визначені профілі маркерів та індикаторів ризику в залежності від характеру ФРШ.

Серед факторів ризику загального і стоматологічного здоров'я, що зумовлюють формування стоматологічних захворювань на анте-, пре- і інтранатальних періодах розвитку дитини, домінують: загострення хронічних захворювань у матері під час вагітності (64,0±4,3)%, гістози вагітності (48,3±4,5)%, шкідливі звички матері (46,7±4,5)%, недоношеність та незрілість (41,7±4,5)%. У період новонародженості найбільш значимими ризик-факторами виявились: прийом антибіотиків і кортикостероїдів (69,2±4,2)% з приводу гострих захворювань (58,3±4,5)% та кризових станів (41,7±4,5)%, рентгенологічні обстеження (30,8±4,2)%. Впродовж першого року життя на розвиток дітей обстежуваної групи впливали такі чинники ризику, як: раннє штучне вигодовування (37,5±4,4)% та нераціональне вигодовування (37,5±4,4)%, синдром диспепсії (25,8±3,9)%. Особливості етапу прорізування зубів проявлялись порушенням строків і послідовності прорізування (47,5±4,5)%, раннім прорізуванням (26,7±4,04)%. Факторами ризику можна вважати значну поширеність та активність карієсу у батьків (44,2±4,5)%. Найбільша ймовірність впливу чинників ризику виявлена у дітей з ХГД та гіперацидністю шлункового соку (групи три і чотири).

Анамнез дітей з ХГД в значній мірі обтяжений асоційованими захворюваннями органів травлення та інших органів і систем. В середньому у однієї дитини з ХГД діагностовано 2,77 хронічних функціональних розладів та хвороб органів травлення, а саме: жовчовивідних шляхів (100,0)%, підшлункової залози (74,2±3,9)%, стравоходу (58,3±4,5)%, кишечнику (43,3±4,5)%. У (68,3±4,2)% пацієнтів спостерігається схильність до гострих респіраторно-вірусних інфекцій, у (47,5±4,5)% виявлені хронічні захворювання ЛОР-органів, у (41,7±4,5)% - алергічні хвороби чи періодичні прояви алергічних реакцій.

Питома вага впливу шкідливих звичок на стан стоматологічного здоров'я склала 3,66 з розрахунку на одну дитину. Найбільш значимими виявились такі чинники, як нераціональне вживання солодощів (69,2±4,2)%, смоктання нижньої губи (66,7±4,3)%, неправильна поза під час сну та відкушування невідповідними групами зубів (по 47,5±4,5%). Диспропорції будови присінку порожнини рота у формі аномального прикріплення вуздечок губ та язика виявлені у (37,5±4,4)% та (38,3±4,4)% обстежених. Аномалії положення зубних рядів діагностовано у (66,7±4,3)%, а окремих зубів - у (83,3±3,4)% пацієнтів з [рН_рр< 6,2].

Результати досліджень рН_рр у дітей з ХГД виявили, що у (62,5±4,4)% рН слини перевищує 6,2, а у (37,5±4,4)% дітей з ХГД - є нижчою за 6,2. Критично низьке значення [рН_рр< 6,2] спостерігається у 100% дітей з гіперацидністю та рефлюксною хворобою, у (90,0±6,7)% - з гіперацидністю без рефлюксної хвороби, у (16,7±10,8)% - з гіпоацидністю та рефлюксною хворобою, у (14,3±9,3)% - з нормоацидністю та рефлюксною хворобою, у (13,2±5,4)% - з нормоацидністю без рефлюксної хвороби. У всіх дітей з ХГД, гіпоацидністю та нормальною моторною функцією шлунку рН_рр перевищувала 6,2. Таким чином, карієсогенна ситуація у дітей з ХГД погіршується за рахунок критично низьких значень рН_рр і є найбільш вираженою у дітей з ХГД та рефлюксною хворобою і у пацієнтів з гіперацидністю шлунку.

В подальшому дослідженні використовували розподіл пацієнтів на чотири групи в залежності від показників рН змішаної слини. Середні показники кислотоутворюючої функції шлунку у дітей групи 1 склали 6,61±0,03, групи 2 - 6,31±0,38, групи 3 - 5,82±0,08, групи 4 - 5,45±0,04. Відповідні показники рН ротової рідини становили 6,59±0,12, 6,57±0,30, 5,48±0,12 (р<0,05) та 5,46±0,11 (р<0,05) порівняно з 6,81±0,39 у здорових дітей. Результати дослідження рН_рр слини та шлунку виявили ознаки кореляційної залежності (r=[0,62-0,88]), яка у дітей з ХГД та гіперацидним гастритом досягла (r=0,88, р<0,01).

У дітей з ХГД та ФРШ поширеність карієсу зубів вірогідно перевищувала показники здорових дітей і становила у першій групі - 88,6±5,6% (р<0,05), у другій групі - 90,4±3,3% (р<0,05) у третій групі - 93,2±1,8% (р<0,05), у дітей групи 4 - 96,4±1,9% (р<0,05), а інтенсивність за показниками індексу КПВ+кп відповідно 4,3±0,2 (р<0,05); 4,6±0,08 (р<0,05); 5,6±0,2 (р<0,05); 8,8±0,2 (р<0,05). У пацієнтів з [рН_рр<6,2] показники інтенсивності карієсу є вірогідно вищими (р<0,05), ніж у дітей з [рН_рр >6,2]. Наявність рефлюксної хвороби на фоні [рН_рр<6,2] зумовлює достовірне зростання інтенсивності карієсу порівняно з дітьми з аналогічним рівнем рН_рр та без рефлюксної хвороби (р<0,05).

Наявність ХГД впливає на структуру компенсованості карієсу зубів. Загальною особливістю є достовірно вища поширеність декомпенсованого карієсу (25,0±8,2%; 17,7±8,7%; 31,2±9,3%; 45,0±11,1%; р<0,05) у порівнянні зі здоровими дітьми (5,4±3,8)%, та достовірно нижча питома вага осіб, у яких відсутній карієс (11,4±5,6%; 9,6±3,3%; 6,8±3,8%; 3,6±1,9%; р<0,05-0,01) порівняно з (34,7±2,8)% у здорових дітей.

Ризик виникнення пришийкового карієсу зубів у дітей з ХГД вірогідно перевищує показники здорових дітей (17,6±3,9%; р<0,05). Найбільш висока питома вага пришийкового карієсу спостерігається у пацієнтів груп два (22,2±9,7%, р<0,05) і чотири (35,0±10,6%, р<0,05).

Результати вивчення частоти виявлення ерозій емалі очікувано виявили достовірно вищі показники у дітей з ХГД (27,5±4,6%, р<0,05). Однак, у дітей з ХГД без ФРШ та з нормальною кислотоутворюючою функцією шлунку (1 група), достовірних відмінностей зі здоровими дітьми не виявлено. У дітей з ХГД, рефлюксною хворобою та [рН_рр>6,2] ймовірність ерозій емалі зросла до (32,0±9,3%; р<0,05), а у пацієнтів з [рН_рр<6,2] досягла (60,0±10,9%; р<0,05), тобто у 10,9 рази перевищувала ризики здорових дітей.

Стан гігієни порожнини рота у дітей дослідних груп з ХГД, оцінений з використанням гігієнічних індексів Федорова-Володкіної (1,73±0,73 балів; 1,93±0,07 балів; 2,62±0,35 балів; 3,53±0,21 балів) та Грін-Вермільона (1,8±0,45 балів; 2,16±0,11 балів; 2,84±0,13 балів; 3,00±0,18 балів), був достовірно гірший, ніж у здорових дітей (р<0,05-0,01). Зниження [рН_рр<6,2] зумовило достовірно гірший стан гігієни у дітей третьої і четвертої (р<0,05-0,01) порівняно з пацієнтами першої і другої груп з [рН_рр>6,2].

За даними тест-системи Plague Indicator Kit, питома вага пацієнтів груп 2, 3 і 4, у яких показники рН нальоту перевищували 7,0, була вірогідно нижчою (22,2±9,7%; 9,0±6,1%; 0,0±0,0%; р<0,05), ніж у здорових дітей (77,7±9,8%). Оцінка зубного нальоту з урахуванням тривалості його перебування за показниками розробленого нами індексу зубного нальоту (ІЗН) виявила значні відмінності у дітей з ХГД. У пацієнтів груп 3 і 4, з [рН_рр<6,2] значення ІЗН переважно оцінили як незадовільні (50,0±10,6 балів; 30,0±10,2 балів) та погані (31,8±9,9 балів; 50,0±11,1 балів), в той час як у здорових дітей - хороші (77,7±9,8 балів) та задовільні (22,3±9,8 балів). Отримані результати вказують на високі демінералізуючі властивості зубного нальоту у пацієнтів з ХГД.

Аналізуючи стан тканин пародонта слід відмітити, що поширеність хронічного катарального гінгівіту у дітей дослідних груп з ХГД є достовірно вищою (67,9±8,8%; 72,2±10,5%; 80,0±8,1%; 100,0±0,0%; р<0,05), ніж у здорових дітей (11,1±5,2)%, а тяжкість перебігу гінгівіту в значній мірі залежить від показників рН_рр. У дітей з [рН_рр<6,2] (групи 3 і 4) діагностуються наступні ступені хронічного катарального гінгівіту: середньотяжкий (32,±9,3%; 20,0±8,9%), тяжкий (32,0±9,3%; 40,0±8,9%) та загострення хронічного катарального гінгівіту (8,0±5,4%; 15,0±2,4%), що не характерно для здорових дітей. Показники пародонтальних індексів у досліджуваних дітей з ХГД за індексами ПМА (14,0±0,8%; 29,9±0,9%; 45,0±1,2%; 54,3±1,3%; р<0,05) були достовірно вищими, ніж у здорових дітей (9,4±0,06%). Найбільш обтяжена захворюваннями тканин пародонта четверта група дітей, які мають [рН_рр<6,2] та рефлюксну хворобу.

За результатами оцінки показників індексу ДАІ у дітей з ХГД відмічаються достовірне збільшення питомої ваги явних порушень оклюзії (28,6±8,5%; 27,8±10,5%; 28,0±8,7%; 30,0±10,2%; р<0,05) порівняно зі здоровими дітьми (8,4±4,6%).

Зміни властивостей ротової рідини у дітей з ХГД за даними діагностичного тесту Saliva-Check, проявляються низьким рівнем природного та дуже низьким рівнем стимульованого слиновиділення (у 10,0±6,7% -70,0±10,2% дітей), підвищення в'язкості слини (у 10,0±6,7% - 65,0±10,6% дітей), дуже низьким рівнем буферної здатності слини (у 15,0±7,9%- 70,0±10,2% дітей). Зниження рівня природного рН змішаної слини до [5,0-5,8] виявлене у (10,0±6,7)% дітей групи 1, у (33,4±11,1)% - групи 2, у (50,0±10,6)% - групи 3 та у (65,0±10,6)% пацієнтів групи 4. Питома вага осіб, у яких рН стимульованої слини знаходиться в межах [5,0-5,8] складає: (10,0±6,7)% дітей групи 1, (11,2±7,4)% пацієнтів групи 2, (50,0±10,6)% дітей групи 3, (80,0±8,9)% пацієнтів групи 4. У здорових дітей рівень природного слиновиділення був нормальним (22,3±9,8)% і високим (77,7±9,8)%, а стимульованого - нормальним (83,3±8,7)%, не спостерігалось підвищення в'язкості слини (77,7±9,8)%, буферна здатність була нормальною (88,9±7,1)%, а показники рН нестимульованої та стимульованої слини перевищували 5,8. зуб пародонт гастродуоденіт дитина

Біохімічні особливості змішаної слини у дітей з ХГД проявлялись у достовірному збільшенні вмісту кальцію у ротовій рідині пацієнтів груп 2, 3, 4 порівняно зі здоровими дітьми (р<0,05-0,01), зниженні вмісту фосфору у ротовій рідині дітей груп 3 та 4 (р<0,05-0,01), високій активності лужної фосфатази у дітей з груп 3 та 4 (р<0,05-0,01). Важливою особливістю є достовірне перевищення вмісту йонізованого кальцію у ротовій рідині пацієнтів усіх груп (1,66±0,08 ммоль/л; 1,66±0,41 ммоль/л; 1,55±0,11 ммоль/л; 1,75±0,09 ммоль/л; р<0,05-0,01) порівняно зі здоровими дітьми (1,26±0,05 ммоль/л). Статистичний аналіз результатів досліджень виявив кореляційну залежність між вмістом кальцію, йонізованого кальцію, фосфору, лужної фосфатази та рН_рр (r=[0,52-0,84]), які у дітей груп 3 та 4 досягли значень (r=[0,62-0,87]).

Таким чином, аналіз результатів проведених досліджень виявив наявність впливу комплексу факторів ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей з ХГД та ФРШ. Виявлені фактори ризику є керованими, тому тактика профілактики і лікування має бути спрямована на зменшення та усунення їх негативного впливу на стан стоматологічного здоров'я. Диференційований підхід до вибору методів екзо- та ендогенної медикаментозної та безмедикаментозної профілактики у дітей з ХГД та ФРШ дозволяє знизити вплив найбільш значимих керованих факторів ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань.

Карієспрофілактична ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу підтверджується значним зниженням показників індексу рівня стоматологічної допомоги (РСД) за Леусом П.А. (1987) у пацієнтів з ХГД всіх груп. Приріст показників індексу в динаміці лікування у дітей з ХГД (76,7±7,9%; 67,4±11,0%; 60,4±9,78%; 57,6±11,1%; р<0,05) був достовірно вищим, ніж у здорових дітей (-3,5±3,1%), що свідчить про хороший рівень надання стоматологічної допомоги у дітей з ХГД та ФРШ при застосуванні запропонованої схеми лікувально-профілактичних заходів.

Показники приросту інтенсивності карієсу зубів після лікування у дітей ОЛГ1 склали 0,32±0,12, у ОЛГ2 - 0,46±0,16 (достовірно менше, ніж у КЛГ1 - 0,82±1,34; р<0,05), у ОЛГ3 - 0,55±0,15, у ОЛГ4 - 0,52±0,15 (достовірно менше, ніж у КЛГ2 - 0,94±2,78; р<0,05), тобто достовірно не відрізнялись від показників здорових дітей (0,39±0,09; р>0,05).

Позитивна динаміка стану гігієни порожнини рота впродовж лікування підтверджувалась стабільним зниженням показників гігієнічних індексів до рівня, що відповідає хорошій гігієні. Через 18 місяців від початку лікування значення індексу Грін-Вермільона у дітей дослідних груп з ХГД становили (0,40±0,06 балів; 0,41±0,09 балів; 0,46±0,12 балів; 0,51±0,09 балів; р>0,05), а індексу Федорова-Володкіної (1,31±0,09 балів; 1,42±0,05 балів; 1,52±0,07 балів; 1,58±0,06 балів; р>0,05) і не відрізнялися від показників у здорових дітей (0,5±0,06 балів, р>0,05; 1,34±0,06 балів, р>0,05 ). У пацієнтів груп КЛГ1 та КЛГ2 показники індексів Грін-Вермільона (1,41±0,08 балів, 1,84±0,18 балів) та Федорова-Володкіної (1,81±0,09 балів, 1,66±0,35 балів) були вірогідно вищими, ніж у групах ОЛГ (р<0,05) та у здорових дітей (р<0,05).

Виявлено позитивний вплив лікувально-профілактичного комплексу на стан тканин пародонта, що підтверджується достовірним зниженням (р<0,05-0,01) показників індексу ПМА у дітей ОЛГ впродовж 18 місяців спостереження (8,0±0,8%; 8,2±0,7%; 7,9±0,9%; 8,0±1,4%) та відновлення до рівня здорових дітей. У пацієнтів КЛГ1 та КЛГ2 також спостерігалось зниження значень ПМА (до 18,0±0,8% та 24,2±1,2%; р<0,05), однак показники індексу перевищували рівень здорових дітей.

Зменшення ознак карієсогенної ситуації під впливом лікувально-профілактичних комплексів підтверджується нормалізацією біохімічних показників ротової рідини дітей ОЛГ1-ОЛГ4. Так, у пацієнтів ОЛГ3 та ОЛГ4, у яких було виявлено найбільш значимі зміни, впродовж 18 місяців запровадження лікувально-профілактичних комплексів, вміст кальцію у змішаній слині після лікування склав відповідно (2,1±0,1) ммоль/л та (2,1±0,1) ммоль/л, йонізованого кальцію - (1,3±0,2) ммоль/л та (1,3±0,9) ммоль/л, фосфору - (5,9±0,4) ммоль/л та (5,9±0,1) ммоль/л, лужної фосфатази - (21,9±0,4) од.акт. та (21,8±0,8) од.акт, що достовірно відрізняються від показників КЛГ2 (р<0,05) та відповідають рівню здорових дітей (р>0,05).

Позитивний вплив запропонованих лікувально-профілактичних комплексів на стан стоматологічного здоров'я дітей ОЛГ1-ОЛГ4 підтверджується достовірним покращенням властивостей змішаної слини за показниками підвищення питомої ваги осіб з нормальним станом природного (95,0±4,8%-100%) та стимульованого слиновиділення (100%), фізіологічною в'язкістю слини (77,7±9,7%-90,0±6,7%), нормальною буферною здатністю слини (85,0±7,9%-90,0±6,7%), фізіологічними показниками рН природної та стимульованої слини (70,0±10,2%-90,0±6,7%).

В ході спостереження виявлено зменшення ймовірності виявлення низьких показників рН зубного нальоту та нормалізацію показників ІЗН. Через 6 місяців від початку проведення лікувально-профілактичних заходів спостерігалась нормалізація індексу зубного нальоту. У дітей (80,0±8,9 - 60,0±10,9%) груп ОЛГ1-ОЛГ4 значення ІЗН оцінені як «хороші» і відповідають значенням ІЗН у здорових дітей (77,7±9,8%; р>0,05), та підтверджує зменшення негативного демінералізуючого впливу зубного нальоту. Через 18 місяців після початку лікування питома вага «хорошого» значення ІЗН збережена у 68,2±9,9%-75,0±9,6% пацієнтів груп ОЛГ1-ОЛГ4, що свідчить про ефективність запропонованої схеми лікування.

Важливою складовою комплексу лікувально-профілактичних заходів, які здійснювались шляхом співпраці лікаря-стоматолога та гастроентеролога, є відновлення фізіологічної норми кислотності ротової рідини. Через 18 місяців від початку лікування у 100% пацієнтів ОЛГ1 та ОЛГ2 досягли значення [рН_рр>6,2]. У (92,0±5,4)% пацієнтів ОЛГ3 та (80,0±8,9)% дітей ОЛГ4 відбулося достовірне (р<0,05) покращення кислотності ротової рідини з підвищенням значень до рівня [рН_рр >6,2]. В той же час через 18 місяців від початку лікувально-профілактичних заходів у 10,0±6,7% пацієнтів КЛГ1 та 90,0±6,78% дітей КЛГ2 показники рН_рр були нижчими за 6,2.

На підставі аналізу результатів клініко-лабораторних досліджень та порівняльного аналізу можна стверджувати, що запропонована диференційована схема лікування та профілактики виникнення основних стоматологічних захворювань у дітей віком від 6 до 15 років, які мають хронічні гастродуоденіти та функціональні розлади шлунку (порушення моторної та секреторної функцій) є ефективною і може бути запропонована в практику дитячої стоматології.

Висновки

У дисертації представлене клінічне обґрунтування вирішення актуального для стоматології завдання - підвищення рівня стоматологічного здоров'я у дітей з ХГД та ФРШ (порушеннями моторної та секреторної функцій) шляхом створення індивідуалізованих схем діагностики, профілактики та лікування що передбачає зменшення негативного впливу факторів ризику.

1. Виявлені найбільш вагомі фактори ризику, що зумовлюють формування стоматологічних захворювань у дітей з хронічними захворюваннями верхнього відділу травного каналу в різні вікові періоди розвитку: в анте- пре- і інтранатальних періодах розвитку - загострення хронічних захворювань у матері під час вагітності (64,0±4,3)%, гістози (48,3±4,5)%, шкідливі звички матері (46,7±4,5)%, недоношеність та незрілість (41,7±4,5)%, висока поширеність та активність карієсу у батьків (44,2±4,5)%; у період новонародженості - прийом антибіотиків і кортикостероїдів (69,2±4,2)% з приводу гострих захворювань (58,3±4,5)% та кризових станів (41,7±4,5)%, рентгенологічні обстеження (30,8±4,2)%; впродовж першого року життя - раннє штучне (37,5±4,4)% та нераціональне вигодовування (37,5±4,4)%, синдром диспепсії (25,8±3,9)%; в періоді подальшого розвитку порушення строків і послідовності прорізування зубів (47,5±4,5)%, раннє прорізування (26,7±4,0)% зубів, асоційовані хронічні захворювання органів травлення та інших органів і систем (в середньому 2,77 у однієї дитини), висока питома вага шкідливих звичок (в середньому 3,66 у однієї дитини), диспропорцій будови присінку (53,3±4,5)%, аномальне прикріплення вуздечок губ (37,5±4,4)% та язика (38,3±4,4)%, аномалії положення зубних рядів та окремих зубів. Найбільша імовірність впливу чинників ризику виявлена у дітей з ХГД та гіперацидністю шлункового соку.

2. Поширеність карієсу зубів серед дітей, хворих на ХГД та ФРШ є високою і становить 88,6±5,6%-96,4±1,9% порівняно з 65,3±2,8% у здорових дітей (р<0,05), а захворювань тканин пародонта - 66,7±11,1%-100% порівняно з 11,1±5,2% у здорових дітей (р<0,01). Наявність [рН_рр<6,2] та рефлюксної хвороби зумовлює достовірне зростання інтенсивності карієсу та поширеності захворювань тканин пародонта порівняно з пацієнтами, у яких [рН_рр>6,2]. Наявність ХГД супроводжується вищою ймовірністю декомпенсованого карієсу (25,0±8,1-45,0±11,1%) порівняно зі здоровими дітьми (5,4±3,8%), та зниженням питомої ваги осіб, у яких відсутній карієс (11,4±5,6%-3,6±1,9% проти 34,7±2,8% у здорових дітей, (р<0,05). У дітей з ХГД, рефлюксною хворобою та [рН_рр>6,2] ймовірність формування ерозій емалі зростає до 32,0±9,3% (р<0,05), а у пацієнтів з [рН_рр<6,2] досягає 60,0±10,9%, тобто у 10,9 рази перевищує ймовірність виявлення захворювання у здорових дітей (5,5±3,7%; р<0,05).

3. Проявами карієсогенної ситуації у дітей з ХГД та ФРШ є: поганий стан гігієни порожнини рота за індексами Грін-Вермільона (1,8±0,4балів-3,0±0,2 балів; р<0,05), Федорова-Володкіної (1,7±0,7-3,5±0,2 балів; р<0,05) та ІЗН (у 10,0±6,7%-95,0±4,8%; р<0,05); [рН_рр<6,2] у 51,7% пацієнтів; рН нальоту межах [5,5-6,5] у 10,0±6,7%-25,0±9,6% дітей та нижче 5,5 - у 31,8±9,9% та 65,0±10,6% пацієнтів з [рН_рр<6,2]; зміни властивостей ротової рідини, що проявляються низьким рівнем природного та дуже низьким рівнем стимульованого слиновиділення, підвищенням в'язкості слини, низьким рівнем буферної здатності слини; зниження рН стимульованої слини до [5,0-5,8] у 10±6,7%- 80,0±8,9% дітей; перевищення вмісту йонізованого кальцію у ротовій рідині (р<0,05), дисбаланс кальцій-фосфорного співвідношення та висока активність лужної фосфатази. Найбільш виражені ознаки карієсогенної ситуації виявлені у дітей з [рН_рр<6,2].

4. Наявність у дітей, хворих на ХГД та ФРШ, карієсогенної ситуації робить доцільним застосування індивідуалізовані схеми профілактики та лікування. Лікувально-профілактичний комплекс включає: індивідуалізований вибір засобів гігієни; навчання та контроль за здійсненням індивідуальних гігієнічних заходів та професійну гігієну порожнини рота; профілактичну герметизацію фісур зубів склоіономерним герметиком; здійснення необхідних лікувальних заходів; призначення препарату „Кальцитова” та додатково у пацієнтів з [рН_рр<6,2] - антигомотоксичного препарату „Остеобіос”; аплікації „Tooth Moussе” у пацієнтів з [рН_рр>6,2] та „Paste Plus” у пацієнтів з [рН_рр<6,2].

5. Запровадження індивідуалізованої схеми профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей з ХГД та ФРШ сприяє: зменшенню приросту інтенсивності карієсу зубів (р<0,05), підвищенню показників індексу рівня стоматологічної допомоги; внормування стану гігієни порожнини рота за показниками гігієнічних індексів (р<0,05) та тканин пародонта за показниками індексу ПМА (р<0,05); нормалізації вмісту кальцію, йонізованого кальцію, фосфору та лужної фосфатази у змішаній слині (р<0,05); відновленню природного та стимульованого слиновиділення, в'язкості, буферної здатності, рН природної та стимульованої слини (р<0,05). Встановлене вірогідне відновлення показників рН ротової рідини у 92,0±5,43% у дітей з початковими значеннями [рН_рр<6,2] без рефлюксної хвороби та у 80,0±8,94% дітей з [рН_рр<6,2] і рефлюксною хворобою, що сприяє покращенню стану стоматологічного здоров'я у даного контингенту дітей.

Практичні рекомендації

1. У дітей з хронічним гастродуоденітом має місце погіршення гігієнічного стану порожнини рота, карієсогенної ситуації та стану тканин пародонта, що залежить від тяжкості порушень моторної, секреторної та кислотоутворюючої функцій шлунку. Погіршення стану стоматологічного здоров'я зумовлене також високою поширеністю та інтенсивністю карієсу, ерозій емалі, захворювань тканин пародонта.

2. Обстеження, лікування та подальше спостереження за станом стоматологічного здоров'я дітей, хворих на ХГД та ФРШ, повинно здійснюватись лікарями-стоматологами спільно з лікарями-гастроентерологами та педіатрами.

3. Лікувально-профілактичний комплекс для дітей з ХГД має включати заходи, спрямовані на: визначення сформованості навичок догляду за порожниною рота, гігієнічне навчання та контроль навичок дотримання гігієнічного догляду, професійну гігієну та індивідуалізований вибір засобів гігієни (з використанням наборів „Plague Indicator Kit” і „Salivs-cheсk”, GC), профілактичну герметизацію зубів, ендогенну медикаментозну („Кальцинова“ по 1 таблетці 2 рази в день впродовж 1 місяця курсом 2 рази на рік), індивідуалізовану екзогенну медикаментозну профілактику карієсу препаратами „Tooth mousse” та „Paste plus”, стоматологічну санацію, за необхідності лікування у стоматолога-хірурга та ортодонта; лікування у лікарів-гастроентерологів.

4. У дітей з хронічними гастродуоденітами та показниками рН ротової рідини нижчими за 6,2 та рефлюксною хворобою для покращення всмоктування препаратів кальцію додатково слід призначати антигомотоксичний препарат „Остеобіос“ курсами, починаючи з 2 крапель 2 рази на день, щодня додаючи по одній краплі до 10 з подальшим зменшенням до 2 крапель, разом з прийомом препарату „Кальцитова”.

5. При наявності рефлюксної хвороби та гіперацидного гастродуоденіту слід призначати ополіскувачі для нормалізації рН ротової рідини („Oral-B advantage”, „GUM Dentalrinse”) та зубні пасти „Colgate junior”, „Colgate junior super star”, „Colgate Looney Tunes”, „Colgate Total 12” в залежності від вікових рекомендацій.

6. В якості екзогенної медикаментозної профілактики дітям з ХГД та ФРШ слід диференційовано застосовувати аплікації „Tooth Moussе” та „Paste Plus” (GC, Японія) з використанням індивідуальних кап: дітям з рН ротової рідини вище за 6,2 - аплікації „Tooth Moussе” двічі на тиждень впродовж 1 місяця (8 аплікацій) ввечері або вранці після чищення зубів, на 30 хвилин, 1 курс на рік, при поєднанні рН>6,2 з рефлюксною хворобою - за аналогічним алгоритмом, 2 курси на рік; пацієнтам рН ротової рідини менше за 6,2 - аплікації „Paste Plus” двічі на тиждень впродовж 1 місяця (8 аплікацій) ввечері або вранці після чищення зубів на 30 хвилин, 1 курс на рік, при поєднанні рН<6,2 з рефлюксною хворобою - за аналогічним алгоритмом, 2 курси на рік.

Перелік умовних скорочень

ХГД - хронічні гастродуоденіти;

ФРШ - функціональні розлади шлунку;

ХЗОТ - хронічні захворювання органів травлення;

ІГ - індекс гігієни;

ПМА - папілярно-маргінально-альвеолярний індекс;

ІЗН - індекс зубного нальоту

РСД - рівень стоматологічної допомоги;

КПЕ - карієспрофілактична ефективність

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Клітинська О.В. Застосування тест-системи Plague Indicator Kit (GC) у дітей з хронічними формами захворювань верхнього відділу травного каналу / О.В.Клітинська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. - Випуск 17, книга 3. - 2008. - С.234-239.

2. Савичук Н.О. Ранжування основних ризиків формування стоматологічних захворювань у дітей з хронічними захворюваннями верхнього відділу травного каналу / Н.О.Савичук, О.В. Клітинська, О.В.Пьянкова, Н.І.Надточій // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. - Випуск 17, книга 2. - 2008. - С.345-350.

Автором особисто проведено підбір літературних джерел, стоматологічне обстеження дітей, здійснена статистична обробка отриманих результатів, написання статті.

3. Клітинська О.В. Особливості проведення лікувально-профілактичних заходів препаратами фірми „VOCO” у дітей із хронічними гастритами на фоні рефлюксної хвороби / О.В.Клітинська // Современная стоматология. - 2008. - №1. - С.109- 113.

4. Савичук Н.О. Стоматологічне здоров'я дітей, методологічні підходи та критерії оцінки / Н.О.Савичук, О.В.Клітинська // Современная стоматология. - 2008. - №1. - С.94-98.

Автором особисто проведений збір та аналіз літературних джерел за темою, здійснена статистична обробка отриманих результатів, написання статті.

5. Клітинська О.В. Моніторинг впливу основних факторів ризику формування та прогресування карієсу при хронічних захворюваннях верхнього відділу травного каналу у дітей / О.В.Клітинська // Науковий вісник НМУ ім.О.О.Богомольця „Стоматологічне здоров'я - дітям України” - 2007. - С.111-113.

6. Клітинська О.В. Особливості проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей з хронічними формами захворювань верхнього відділу травного каналу / О.В.Клітинська // Дентальные технологии. - 2007. - №2 (33). - С.24-26.

7. Клітинська О.В. Особливості проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей з хронічними формами захворювань верхнього відділу травного каналу / О.В.Клітинська // Матеріали II науково-практичної конференції «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології, присвячені пам'яті професора М.А.Кодоли». - К., 2006. - С.98-100.

8. Патент № 34199, Україна, МПК А61С15/00, 17/00. Н.О.Савичук, О.В.Клітинська, Л.В.Корнієнко. Спосіб керування якістю гігієни порожнини рота. - Заявл. 20.06.2008, опубл. 25.07.2008, бюл. № 14.

Анотація

Клітинська О.В. Особливості стану та корекції стоматологічного здоров'я у дітей з хронічними формами захворювань верхнього відділу травного каналу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Результати клініко-лабораторних досліджень 120 дітей віком від 6 до 15 років (58 хлопчиків, 62 дівчинки), які хворіють на хронічний гастродуоденіт (ХГД) та функціональні розлади шлунку (ФРШ) стали підгрунтям до диференційованого застосування лікувально-профілактичних комплексів, що включають: гігієнічне навчання та контроль навичок дотримання гігієнічного догляду; корекцію функціональних порушень; вибір засобів гігієни з використанням наборів „Plague Indicator Kit” і „Salivа-Сheсk”; професійну гігієну з використанням наборів „Plague Indicator Kit”; герметизацію фісур зубів з використанням склоіономерного герметика Fuji VІІ; стоматологічну санацію; корекцію харчових поведінкових навичок та дієтотерапію, призначену гастроентерологом; лікування у лікарів-гастроентерологів; ендогенну медикаментозну профілактику з призначенням препарату "Кальцинова" (по 1 таблетці 2-3 рази в день впродовж 1 місяця курсом 2 рази на рік); та індивідуалізовану екзогенну медикаментозну профілактику карієсу препаратами ремінералізуючої терапії „Tooth mousse” та „Paste Рlus”, дозволяє запобігти прогресуванню карієсу зубів у дітей, які хворіють на ХГД зі значенням рН ротової рідини вище ніж 6,2 (без або) на фоні рефлюксної хвороби та у дітей зі значенні рН змішаної слини нижче ніж 6,2 без рефлюксної хвороби. Додаткове застосування у дітей з ХГД, значенням рН ротової рідини менше за 6,2 та рефлюксною хворобою антигомотоксичного препарату „Остеобіос“, ополіскувачів „Oral-B advantage”, „GUM Dentalrinse”, зубних паст „Colgate junior”, „Colgate junior super star”, „Colgate Looney Tunes”, „Colgate Total 12” сприяє зменшенню негативного впливу факторів ризику та збереженню стоматологічного здоров'я на рівні здорових дітей аналогічного віку.

Результати, отримані в ході клініко-лабораторних досліджень свідчать про високу терапевтичну ефективність розроблених схем профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з ХГД та ФРШ, як у найближчі так і у віддалені терміни (через 18 місяців) спостереження.

Ключові слова: діти, стоматологічне здоров'я, рН ротової рідини, карієсрезистентність, стоматологічна профілактика та лікування.

Аннотация

Клитинская О.В. Особенности состояния и корекции стоматологического здоровья у детей с хроническими формами заболеваний верхнего отдела пищеварительного каналу. - Рукопись.

...