Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

УДК 389.6:617.7:620.191.37:546.284

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

ФІЗИКО-ХІМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ОЧНИХ КРАПЕЛЬ НА ОСНОВІ ВИСОКОДИСПЕРСНОГО КРЕМНЕЗЕМУ

Мішина Людмила Геннадіївна

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармацевтичної хімії Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник Геращенко Ігор Іванович Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, старший науковий співробітник кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії.

Офіційні опоненти:

- доктор фармацевтичних наук, професор Комариця Йосиф Дмитрович Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, професор кафедри фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії;

- доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник Черпак Олександр Мефодійович ТОВ "Львівтехнофарм", начальник відділу управління якістю.

Захист відбудеться 20.03. 2009 року о 13-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 15.02. 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Гасюк Г.Д.

Анотації

Мішина Л.Г. Фізико-хімічне обґрунтування складу та стандартизація очних крапель на основі високодисперсного кремнезему. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Міністерство охорони здоров'я України, Львів, 2008.

Запропоновані оригінальні лікарські засоби на основі наносуспензії силіксу - комбіновані очні краплі "Офтасил" з вмістом силіксу 2 %, левоміцетину 0,25 %, глюкози 5 % та "Офтасил С" з вмістом силіксу 2 %, ципрофлоксацину 0,3 %, глюкози 5 %. На очні краплі "Офтасил" розроблений проект АНД: методики ідентифікації, визначення розміру частинок, випробування на чистоту, кількісного визначення та визначення адсорбційної активності. Термічна стерилізація їх не впливає на результати фармацевтичного аналізу. Адсорбційними дослідженнями встановлена взаємодія левоміцетину та ципрофлоксацину із силіксом у складі досліджуваних крапель. Показано, що в умовах фізико-хімічної рівноваги дані субстанції переважно перебувають у неадсорбованому стані. Силікс зберігає високу білоксорбційну активність (280 мг/г за желатиною), що забезпечує дезінтоксикаційний ефект. Лазерною кореляційною спектроскопією встановлено, що середній розмір часток в індивідуальній суспензії силіксу не перевищує 100 нм. Додавання глюкози і левоміцетину, а також термічна стерилізація не призводять до втрати коагуляційної стабільності досліджуваної суспензії протягом двох тижнів. Дослідні зразки очних крапель характеризуються високою антимікробною активністю відносно набору музейних і клінічних штамів мікроорганізмів. Силікс підсилює антимікробну дію ципрофлоксацину. Термічна стерилізація не призводить до інактивації левоміцетину і ципрофлоксацину у складі суспензій. Створені очні краплі "Офтасил" та "Офтасил С" ефективніше діють на регенеративний процес у передньому епітелії рогівки, ніж індивідуальні розчини левоміцетину та ципрофлоксацину.

Нові, ефективні комбіновані очні краплі "Офтасил" та "Офтасил С" мають комплексну антимікробну та дезінтоксикаційну дію, безпечні, дешеві і доступні хворим з низьким та середнім рівнем життя в Україні.

Ключові слова: силікс, ВДК, наносуспензія, адсорбція, білок, левоміцетин, ципрофлоксацин, бактеріальний кератит.

Мишина Л.Г. Физико-химическое обоснование состава и стандартизация глазных капель на основе высокодисперсного кремнезема. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Министерство здравоохранения Украины, Львов, 2008.

Диссертация посвящена изучению физико-химических свойств и стандартизации оптимального состава глазных капель на основе наносуспензии силикса, обоснованию целесообразности их дальнейшего внедрения в клиническую практику.

Предложены оригинальные лекарственные средства на основе наносуспензии силикса - комбинированные глазные капли "Офтасил" с содержанием силикса 2 %, левомицетина 0,25 %, глюкозы 5 % и "Офтасил С" с содержанием силикса 2 %, ципрофлоксацина 0,3 %, глюкозы 5 %.

На глазные капли "Офтасил" разработан проект АНД: методики идентификации, определения размера частиц, испытания на чистоту, количественного определения и определения адсорбционной активности. Ингредиенты суспензии не мешают друг другу во время идентификации. Для стандартизации адсорбционной активности предложено использовать желатину медицинскую. Повышение содержания силикса приводит к постепенному снижению рН суспензий. Процесс термической стерилизации повышает значение рН, но среда остается слабокислой. Стерилизация не влияет на другие результаты фармацевтического анализа.

Адсорбционными исследованиями установлено взаимодействие левомицетина и ципрофлоксацина с силиксом в составе исследуемых капель. Показано, что в условиях физико-химического равновесия данные субстанции преимущественно находятся в неадсорбированном состоянии: одна молекула левомицетина занимает около 3 % поверхности сорбента, ципрофлоксацина - около 2,1 %.

Введение в состав суспензии 0,25 % левомицетина несколько снижает белоксорбционную активность ВДК, в то время как введение 5 % глюкозы снижает ее достаточно заметно. Значения Г для желатины соответственно составляют 360 мг/г 340 мг/г и 280 мг/г. Абсолютное значение белоксорбционной активности силикса в составе многокомпонентной суспензии, около 280 мг/г для желатины, вполне достаточно для обеспечения дезинтоксикационного эффекта.

С повышением концентрации силикса в составе образцов суспензий "глазные капли с левомицетином" снижение белоксорбционной активности силикса относительно желатины и альбумина становится менее выраженным и она сохраняет достаточно высокие значения. Присутствие ципрофлоксацина в составе образцов суспензий "глазные капли с ципрофлоксацином", наоборот, повышает белоксорбционную активность ВДК относительно желатины и почти не изменяет ее относительно яичного альбумина.

С целью изучения процессов агрегации, которые происходят в нанодисперсной суспензии ВДК, применен метод ЛКС. Установлено, что средний размер частиц в индивидуальной суспензии силикса не превышает 100 нм: максимум в функциях распределения по количеству приходится на частицы размером 30-100 нм, причем нет четкой зависимости от содержания SiO₂. Образцы состава "ВДК + 0,25 % левомицетина" имеют сниженный, в среднем на 10-30 %, размер частиц. Сразу после стерилизации размерные характеристики частиц ВДК уменьшаются в интервале от 46 % до 74 %, а на протяжении двух недель со времени стерилизации возвращаются к исходным, которые были до стерилизации. Добавление глюкозы и левомицетина, а также термическая стерилизация не приводят к потере коагуляционной стабильности исследуемой суспензии на протяжении двух недель.

Исследуемые образцы глазных капель характеризуются высокой антимикробной активностью относительно набора музейных и клинических штаммов микроорганизмов. Присутствие силикса в препаратах с левомицетином снижает их антимикробную активность. Но, в подавляющем большинстве исследуемых проб, в 39-ти посевах из 48-ми, чувствительность микроорганизмов к суспензиям, за исключением дрожжеподобных грибов рода Candida, остается на уровне "чувствительные" и "сильночувствительные" (диаметры зон задержки роста составляют не меньше 15 мм). Для грибов рода Candida контрольные препараты оказались малоактивными, а введение силикса в препараты с левомицетином привело к полной утрате активности. Использование изотонического раствора глюкозы вместо физиологического раствора не отражается на антимикробных свойствах препаратов. В отличие от препаратов с левомицетином, в преобладающем большинстве исследований введение силикса повышает антимикробную активность ципрофлоксацина. Показано также, что использование 5 % раствора глюкозы вместо 0,9 % раствора натрия хлорида не ухудшает антимикробные свойства препаратов. Термическая стерилизация не приводит к инактивации левомицетина и ципрофлоксацина в составе суспензий.

Созданные глазные капли "Офтасил" и "Офтасил С" эффективнее действуют на регенераторный процесс в переднем эпителии роговицы, чем индивидуальные растворы левомицетина и ципрофлоксацина. Для животных, которых лечили глазными каплями "0,25 % раствор левомицетина" и "Ципрофарм" со вторых суток от начала заболевания, по всем клиническим и гистоморфологическим показателям на седьмой день наблюдалось значительное улучшение протекания БК. Если на вторые сутки после инфицирования начато лечение каплями "Офтасил" и "Офтасил С", на седьмой день на всех глазах кролей наблюдалось выздоровление. На 14 день лечения более интенсивное помутнение роговицы на месте язвы отмечено в подгруппах животных, которых начинали лечить на третьи сутки после воспроизведения модели БК, что подтверждено гистоморфологически.

Новые, эффективные комбинированные глазные капли "Офтасил" и "Офтасил С" обладают комплексным антимикробным и дезинтоксикационным действием, безопасные, дешевые и доступные больным с низким и средним уровнем жизни в Украине.

Ключевые слова: силикс, ВДК, наносуспензия, адсорбция, белок, левомицетин, ципрофлоксацин, бактериальный кератит.

Mishina L.G. Physico-Chemical Basis of Composition and Standardization of Eye Drops Containing Highly Dispersed Silica. - Manuscript.

The dissertation for candidate's degree in pharmaceutical sciences in the speciality 15.00.02 - pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine, Lviv, 2008.

Proposed original medications on the basis of nanosuspension of Silics are - the combined eye drops of "Ophtasil" with the contents of silica 2 %, levomycetin 0,25 %, glucose 5 % and "Ophtasil С" with the contents of silica 2 %, ciprofloxacin 0,3 %, glucose 5 %. The project of AND has been developed on the eye drops "Ophtasil": the methods of identification, determination of size of particles, purity control, quantity determination and measurement of adsorption activity. Their thermal sterilization does not influence on the results of pharmaceutical analysis. Co-operation of levomycetin and ciprofloxacin with silica in composition of the explored drops has been established by adsorptions researches. It has been shown that in the conditions of physical and chemical equilibrium these substances are mainly in the unadsorbed state. Silics saves the high protein adsorptive activity (280 mg/g after gelatin), that provides an effect of disintoxication. It has been established by laser cross-correlation spectroscopy, that the middle size of particles in the individual suspension of silica does not exceed 100 nm. The addition of glucose and levomycetin, and also thermal sterilization do not result in to the loss of coagulative stability of the explored suspension during two weeks. The explored sampls of eye drops are characterized by high antibacterial activity in relation to the set of museums and clinical strains of microorganisms. Silics strengthens the antimicrobial action of ciprofloxacin. Thermal sterilization does not result in to the inactivation of levomycetin and ciprofloxacin in composition of suspension. The created eye drops "Ophtasil" and "Ophtasil С" cause a better healing effect on the front epithelium of cornea in comparison with individual solutions of levomycetin and ciprofloxacin.

The new, effective combined eye drops "Ophtasil" and "Ophtasil С" possess complex antibacterial and disintoxicative action. They are safe, inexpensive and accessible to the patients with the low and middle level of life in Ukraine.

Keywords: silics, HDS, nanosuspension, adsorption, protein, levomycetin, ciprofloxacin, bacterial keratitis.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Пошкодження та запальні захворювання переднього відділу ока відносяться до найчастішої офтальмологічної патології, яка не має тенденції до зниження частоти та інвалідизуючих ускладнень, незважаючи на значні досягнення в розробці теоретичних і практичних аспектів проблеми (В.И. Лазаренко и соавт., 1996; T. Nicaeus et al., 1996; C. Laria et al., 1997; M.D. Wagener, 1997). За останніми даними в Україні травма ока залишається основною причиною інвалідності по зору і сягає 35,9 %, при цьому 46,5 % інвалідів - люди працездатного віку (И.М. Логай и соавт., 1998). Захворювання рогової оболонки ока в Україні є головною причиною первинної інвалідності (у 3,2 % випадків) і, за даними ВООЗ, однією з трьох основних причин сліпоти. Розповсюдження бактеріального запалення становить 13-20 % від усієї патології рогівки. У 27,6 % випадків бактеріальні кератити (БК) зумовлені інфекцією, яка розвинулася внаслідок ушкодження цілості епітелію (мікротравми, опіки, хірургічні втручання тощо) (Т.В. Крыжановская, 2004; О.П. Сотникова та співавт., 2005).

Лікування БК залишається важливим завданням для офтальмологів, оскільки вони призводять до глибоких морфологічних та функціональних пошкоджень органу зору (А.А. Ватченко и соавт., 2007).

Як показала практика, використання традиційних антибактеріальних засобів для місцевого лікування кератитів у наш час виявляється недостатнім, багато випадків гнійних виразок закінчуються загибеллю ока. Тривале та нераціональне застосування антибіотиків та сульфаніламідів призвело до виникнення стійких штамів бактерій. Крім того, препарати, що застосовуються, не завжди можуть бути введені безпосередньо в зону ураження рогівки. Зрештою, багато антибактеріальних засобів є токсичними, викликають побічні явища, призводять до алергізації пацієнтів (Ю.Н. Терещенко и соавт., 2006; А.А. Ватченко и соавт., 2007). Все це обумовлює пошук нових ефективних лікарських засобів для лікування гнійних кератитів.

Необхідно підкреслити соціально-економічний фактор, що обумовлює пошук нових ліків. Хворі в Україні (з низьким та середнім рівнем життя населення) не можуть дозволити собі купувати високоефективні, але дорогі ліки виробництва провідних західних фірм, тому пошук нових, ефективних, безпечних та дешевих ліків залишається актуальним.

Останнім часом важливою складовою частиною комплексу лікувань багатьох захворювань стала сорбційна терапія. Все більшого поширення набуває місцеве застосування біологічних і синтетичних препаратів із сорбційною та комплексоутворюючою здатністю для видалення із тканин та ранової поверхні пошкоджуючого агента і токсичних речовин, які утворюються внаслідок дії цього агента (А.В. Неделяева и соавт., 1994; В.Г. Харченко, М.Н. Шкура, 1994; И.В. Найда, 1994; О.Б. Яременко та співавт., 1994; Ю.С. Сморщок и соавт., 1994; В.С. Нестеренко и соавт., 1996; К.С. Волков, 1996; Н.В. Пасечка, 1996; С.С. Ставицкая и соавт., 1996; А.Л. Косаковський та співавт., 1997; Г.П. Козинец, Н.Е. Повстяной, 1997; M.T. Aliushin, 2000; А.А. Чуйко и соавт., 2003). Саме такий підхід пропонується для лікування травматичних та інфекційних уражень рогівки ока (Д.И. Натичев и соавт., 1990; Л.П. Чередниченко и соавт., 1994; Л.И. Евдокимова и соавт., 1996; T. Momose et al., 1997; С.А. Якименко и соавт., 1998; Ю.Ф. Хатминский и соавт., 1998; Т.Ю. Буглова та співавт., 1999).

Перспективним класом сорбентів є високодисперсні кремнеземи (ВДК) з розміром частинок до 100 нм, які відрізняються високою хімічною чистотою, однорідністю, біологічною та термічною стійкістю, фізіологічною нешкідливістю завдяки відсутності на поверхні жорстких кислотних та основних центрів, надзвичайно високою сорбційною активністю стосовно речовин білкової природи, а також здатністю зв'язувати у великій кількості мікроорганізми (А.А. Пентюк и соавт., 1993; О.И. Бондарчук, 1998; М.Б. Луцюк та співавт., 1999; R. Villota, J.G. Hawkes, 2006). На базі ВДК було створено лікувальний препарат багатопланової дії силікс, промисловий випуск якого налагоджено на ЗАТ "Біофарма", м. Київ.

Терапевтична дія силіксу як аплікаційного сорбенту проявляється у місцевій детоксикації, прискоренні та покращенні регенеративних процесів, а також у скороченні термінів та зменшенні виразності запалення.

Результати попередніх експериментальних досліджень та клінічних спостережень підтверджують ефективність інстиляцій в око 2,5 % "колоїдного розчину" силіксу, виготовленого ex tempore на ізотонічній буферній системі, в комплексному лікуванні хімічних (лужних) опіків рогівки 2-3 ступеня важкості, бактеріальних, виразкових кератитів, гнійних виразок рогівки та запалювальних ускладнень поранення повік та орбіти (Т.Ю. Буглова, 2000).

Представляє інтерес вивчення адсорбції на силіксі антимікробних речовин (у тому числі тих, що традиційно використовують в офтальмології - левоміцетину, фторхінолонів) в плані створення комплексних очних крапель із пролонгованою дією. Однак, прикладів використання нанодисперсних систем як носіїв для лікарських субстанцій на даний час недостатньо. Отже, суспензія силіксу має корисні властивості, які в поєднанні з антимікробною дією сучасних антибіотиків можуть бути основою для розробки очних крапель.

Дослідження, які були б присвячені пошуку оптимального складу комплексних очних крапель на основі суспензії силіксу, не проводились. Завдання, що залишилося не розв'язаним - це запобігання електролітній коагуляції суспензії силіксу, яку спричиняють буферні речовини і яка значно прискорюється під час термічної стерилізації. Не ставилось за мету розробити відповідні методи контролю якості очних крапель на основі наносуспензії силіксу, виготовлених в аптечних умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану Проблемної комісії "Фармація" МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова "Використання модуляторів активності метаболізуючих ферментів та сорбентів в якості засобів корекції фармакологічної активності та токсичності лікарських засобів" (№ держреєстрації - 0101V002832).

Мета дослідження: вивчення фізико-хімічних властивостей та стандартизація оптимізованого складу очних крапель на основі наносуспензії силіксу, обґрунтування доцільності їх подальшого впровадження в клінічну практику.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Дослідити вплив субстанцій (левоміцетину, ципрофлоксацину, глюкози) та фізичних чинників (термічної стерилізації та терміну зберігання) на коагуляційну стабільність нанодисперсної суспензії силіксу;

2. Вивчити адсорбцію на силіксі антимікробних речовин - левоміцетину та ципрофлоксацину, у тому числі в присутності допоміжної речовини - глюкози;

3. Вивчити вплив левоміцетину, ципрофлоксацину і глюкози на білоксорбційну активність наносуспензії силіксу;

4. Розробити відповідні методи контролю якості оптимізованого складу очних крапель, виготовлених в аптечних умовах;

5. Вивчити антимікробну дію очних крапель на основі суспензії силіксу в експерименті відносно музейних та клінічних штамів аеробних та анаеробних мікроорганізмів;

6. Провести попередні доклінічні дослідження лікувальної ефективності стандартизованих очних крапель на основі наносуспензії силіксу на моделі бактеріального кератиту у кролів.

Об'єкт дослідження:

1. Нанодисперсна суспензія силіксу ("колоїдний розчин"); антимікробні (левоміцетин, ципрофлоксацин) та допоміжні (глюкоза) речовини;

2. Комплексні наносуспензії аптечного виготовлення "очні краплі з левоміцетином" та "очні краплі з ципрофлоксацином";

3. Очі кролів з моделлю БК.

Предмет дослідження:

1. Розмірні характеристики частинок в суспензіях силіксу;

2. Параметри адсорбції лікарських речовин та білків на поверхні силіксу з водних розчинів;

3. Антимікробна активність очних крапель відносно стандартних тест-культур мікроорганізмів;

4. Протизапальна та регенеративна ефективність очних крапель на основі наносуспензії силіксу.

Методи дослідження: хімічні, фізичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, гістоморфологічні, клінічні. Для визначення розміру частинок кремнезему в очних краплях використовували фармакопейний мікроскопічний метод; визначення функцій розподілу часток кремнезему за розміром та середнього розміру часток проводили методом лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС); адсорбційні дослідження виконували шляхом точкових вимірів величини адсорбції та методом побудови ізотерми адсорбції; антимікробні властивості вивчали методом дифузії в агар та методом серійних розведень; для стандартизації очних крапель застосовували різні аналітичні методики; доклінічні дослідження проводили на кролях породи Шиншила в умовах віварію на моделі БК.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена спеціальна лікарська форма (ЛФ) для використання в офтальмологічній практиці - багатокомпонентні очні краплі, що містять наносуспензію силіксу, левоміцетин (або ципрофлоксацин) та глюкозу.

Запропоновано використання 5 % розчину глюкози для ізотонування нанодисперсної суспензії силіксу, чим розв'язане важливе питання електролітної коагуляції дисперсій подібного типу.

Вперше для вивчення процесів агрегації, що відбуваються у нанодисперсній суспензії силіксу під дією різних чинників (температура, уведення розчинних речовин, термін зберігання), застосований метод ЛКС.

На підставі вивчення закономірностей адсорбції та коагуляції у даній роботі були визначені умови стабільності суспензій ВДК в присутності деяких лікарських і допоміжних субстанцій (глюкози, левоміцетину, ципрофлоксацину).

Вперше були досліджені параметри адсорбції ципрофлоксацину на поверхні кремнезему з водного розчину, а також вплив адсорбційної взаємодії з силіксом на антимікробні властивості левоміцетину та ципрофлоксацину.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження практична медицина отримала комбіновані очні краплі на основі наносуспензії силіксу з сорбційно-детоксикаційною та антибактеріальною дією: "Офтасил" з вмістом силіксу 2 %, левоміцетину 0,25 %, глюкози 5 % та "Офтасил С" з вмістом силіксу 2 %, ципрофлоксацину 0,3 %, глюкози 5 %. Розроблені краплі можуть використовуватись для лікування БК.

Отримані результати знайдуть використання при налагодженні аптечного (в перспективі - заводського) виготовлення багатокомпонентних очних крапель на основі наносуспензії силіксу.

Опрацьований підхід щодо визначення розміру часток суспензії методом ЛКС може бути використаним для стандартизації лікувальних суспензій.

Фрагменти роботи впроваджено в науковий процес Вінницького національного медичного університету (акт впровадження від 15.01.2008) та навчальний процес з фармацевтичної хімії (акти впровадження від 08.10.2007, 14.11.2007).

Особистий внесок здобувача. Підбір, огляд та аналіз літературних даних, основні експериментальні та лабораторні дослідження проведено особисто дисертантом. Постановка задачі, систематизація, узагальнення та обговорення отриманих результатів досліджень, проведення їх аналізу та математична обробка з використанням ЕОМ, формулювання висновків та практичних рекомендацій проводилося спільно з науковим керівником - доктором фармацевтичних наук, старшим науковим співробітником Геращенком І.І. Коагуляційну стійкість наносуспензій силіксу методом ЛКС досліджували разом із канд. фіз.-мат. наук Горчевим В.Ф. Дисертантом проведені доклінічні дослідження на тваринах (консультанти - зав. каф. гістології Вінницького національного медичного університету, професор Пушкар М.С., зав. каф. очних хвороб, професор Салдан Й.Р., кандидат медичних наук Салдан Ю.Й.) та вивчення антимікробних властивостей очних крапель (консультант - кандидат біологічних наук Осолодченко Т.П.). Дисертантом написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки, оформлені публікації. В роботах, опублікованих в співавторстві, дисертанту належить основна ідея дослідження та фактичний матеріал.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у дисертації, були оприлюднені на Всеукраїнській конференції молодих учених "Наноматеріали в хімії, біології та медицині" (Київ, 2006), ІV міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених (Чернівці, 2007), Всеукраїнській з міжнародною участю конференції молодих учених "Наноматеріали в хімії, біології та медицині" (Київ, 2007), V міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених "Молодь та медицина майбутнього" (Вінниця, 2008).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 15 наукових праць: 6 статей у журналах, затверджених ВАК України, з них 5 - у наукових фахових виданнях, 9 тезів наукових конференцій. Одержано патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 208 сторінках тексту, основний зміст роботи - на 159 сторінках. Дисертація складається із переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 5-х розділів власних досліджень, висновків, переліку джерел літератури та 23 додатків (24 с.). Робота проілюстрована 30 таблицями (23 с.), 39 кольоровими фотографіями (18 с.), 30 рисунками (15 с.). Список літератури містить 217 джерел.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. В роботі використовували: ВДК - аеросил марки А-300, субстанція для виготовлення силіксу (дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні НАН України, м. Калуш); силікс (ЗАТ "Біофарма", м. Київ); левоміцетин (виробництво Китаю); ципрофлоксацину гідрохлорид та лактат ("Маtrix"); глюкозу (фармакопейний препарат); очищені білки - желатину медичну та яєчний альбумін. При виконанні мікробіологічних досліджень в якості тест-культур використовували музейні та клінічні штами аеробних та анаеробних мікроорганізмів.

Вихідну нанодисперсну суспензію ("колоїдний розчин") ВДК - основу для виготовлення крапель - готували шляхом механічного диспергування у подрібнювачі тканин або кульовому млині (Патент № 52744).

На основі "колоїдного розчину ВДК" в аптечних умовах були виготовлені очні краплі, що представляють собою 1; 1,5; 2 та 2,5 % суспензії ВДК: 1) на воді; 2) на 5 % розчині глюкози; 3) на воді з введенням 0,25 % левоміцетину або 0,3 % ципрофлоксацину; 4) на 5 % розчині глюкози з введенням 0,25 % левоміцетину або 0,3 % ципрофлоксацину - всього 24 суспензії різного складу та 4 контрольних розчини без ВДК (Патент № 27838). Одну частину зразків стерилізували термічним способом, другу - досліджували без стерилізації. Очні краплі виготовляли на базі ТОВ Аптечне підприємство ?Ліки?, м. Вінниця. Склад виготовлених суспензій та розчинів наведений у табл. 1, 2.

Таблиця 1. Склад суспензій та розчинів: "очні краплі з левоміцетином"

№ препарату без стерилізації	№ препарату після стерилізації	Склад, %
		ВДК	глюкоза	левоміцетин
		Суспензії
1	1/	1	-	-
2	2/	1	5	-
3	3/	1	-	0,25
4	4/	1	5	0,25
5	5/	1,5	-	-
6	6/	1,5	5	-
7	7/	1,5	-	0,25
8	8/	1,5	5	0,25
9	9/	2	-	-
10	10/	2	5	-
11	11/	2	-	0,25
12	12/	2	5	0,25
13	13/	2,5	-	-
14	14/	2,5	5	-
15	15/	2,5	-	0,25
16	16/	2,5	5	0,25
		Розчини
17	17/	-	5	0,25
18	18/	0,25 % левоміцетин на 0,9 % розчині NaCl, аптечне виготовлення

Таблиця 2. Склад суспензій та розчинів: "очні краплі з ципрофлоксацином"

№ препарату без стерилізації	№ препарату після стерилізації	Склад, %
		ВДК	глюкоза	ципрофлоксацин
		Суспензії
1	1/	1	-	-
2	2/	1	5	-
3	3/	1	-	0,3
4	4/	1	5	0,3
5	5/	1,5	-	-
6	6/	1,5	5	-
7	7/	1,5	-	0,3
8	8/	1,5	5	0,3
9	9/	2	-	-
10	10/	2	5	-
11	11/	2	-	0,3
12	12/	2	5	0,3
13	13/	2,5	-	-
14	14/	2,5	5	-
15	15/	2,5	-	0,3
16	16/	2,5	5	0,3
		Розчини
17	17/	-	5	0,3
18	-	краплі заводського виготовлення "Ципрофарм" з вмістом ципрофлоксацину 0,3 %
19	19/	0,3 % ципрофлоксацин на 0,9 % розчині NaCl, аптечне виготовлення

Контроль розміру часток в суспензіях виконували мікроскопічним методом згідно з вимогами статті ДФУ "Очні лікарські засоби". Мікроскопічні дослідження проводили за допомогою мікроскопу ML-2 (об'єктив "Karl Leiz" 10x). Для кращого виявлення часток до суспензії додавали розчин метиленового синього, який забарвлював частинки у слабко-синій колір.

Для дослідження процесів коагуляції, що відбуваються у нанорозмірних суспензіях силіксу, використовували метод ЛКС. Вимірювання проводили на лазерному кореляційному спектрометрі "Malvern Zetasizer 3000" ("Malvern Instruments") в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, м. Київ.

Для визначення сорбційної здатності ВДК застосовували метод побудови ізотерми адсорбції. До наважки силіксу масою 40 мг або до об'єму суспензії з таким самим вмістом силіксу додавали певну кількість розчину сорбату, перемішували на апараті для струшування протягом 30 хв, після чого центрифугували 20 хв при 3000 об/хв. Концентрації левоміцетину, ципрофлоксацину гідрохлориду та лактату визначали прямим спектрофотометричним методом, вимірюючи оптичні густини у максимумах поглинання при довжині хвиль 278 нм, 275 нм і 272 нм, відповідно. Для визначення рівноважної концентрації білка в центрифугаті використовували біуретовий реактив, вимірюючи оптичну густину при довжині хвилі 540 нм. Вимірювання проводили на приладах "Specord-M40" (Німеччина) та КФК-2 МП. Величину адсорбції (Г) в окремих точках ізотерми розраховували за різницею між вихідною (С₀) і рівноважною (С_р) концентраціями, яку відносили до маси сорбенту (мг/г).

Вивчення антимікробних властивостей очних крапель виконували методом дифузії в агар та методом серійних розведень (М-во здравоохр. СССР, 1985; Б.М. Даценко и соавт., 1989). Як тест-культури використовували музейні та клінічні штами аеробних і анаеробних мікроорганізмів. Дослідження виконували у Вінницькій обласній, міській СЕС та Інституті мікробіології та імунології ім. І.І. Мечнікова АМН України, м. Харків.

Лікувальну ефективність очних крапель досліджували на моделі бактеріального кератиту у тварин. Дослідження виконані на 54 кролях обох статей породи Шиншила, віком 8-10 місяців, масою 3-3,5 кг, що пройшли карантин і знаходились на стандартному харчовому раціоні віварію. Модель бактеріального кератиту відтворювали на обох очах тварин за методикою (О.П. Сотникова та співавт., 2005), яка включає місцеву анестезію розчином дикаїну, розтин через центр рогівки, видалення ділянки епітелію та інфікування зони пошкодження добовою бульйонною культурою золотистого стафілокока (один млрд. мікробних тіл в 1 мл). В дослідженнях використовували музейний штам патогенної культури золотистого стафілокока з лабораторії Вінницької обласної СЕС.

Краплі наносили на поверхню очей тричі на день з другої та третьої доби після відтворення бактеріального кератиту. Крім того, всім тваринам двічі на день закрапували 1 % розчин атропіну сульфату. Інстиляції лікарських препаратів проводили протягом 14 днів.

Клінічно щоденно оцінювали наявність та інтенсивність гнійних виділень з кон'юнктивальної порожнини, наявність та інтенсивність рогівкового синдрому, початок та кінець епітелізації і васкуляризації рогівки, інтенсивність запалення судинної оболонки.

Мікробіологічну флору поверхні очей досліджували у 54 кролів (108 очей) перед відтворенням моделі бактеріального кератиту, у 53 кролів (106 очей) через добу після інфікування (до початку лікування), у 53 кролів (106 очей) на сьомий день і у 27 кролів (54 ока) через дві доби від початку лікування.

Гістоморфологічні дослідження очей тварин кожної з дослідних груп були проведені на сьому та чотирнадцяту добу від початку лікування. Для видалення очей кролів виводили з експерименту методом повітряної емболії. Препарати фарбували гематоксилін-еозином. Мікроскопічні дослідження проводили за допомогою мікроскопу "PZO Warszawa", користуючись окулярами 10х і 15х та об'єктивами 5х, 10х, 40х. Фотоілюстрації виготовляли за допомогою фотографічної системи "Leika" і кольорової плівки "Коdак".

Для результатів вимірювань, одержаних методом ЛКС, була застосована загальноприйнята методика статистичної обробки, яка полягає у обчисленні середнього результату, середньоквадратичного відхилення, довірчих інтервалів із застосуванням критерію Стьюдента (І.І. Хаїмзон, 1998). Статистичну обробку результатів кількісного аналізу очних крапель виконували для п'ятьох паралельних вимірювань відповідно до вимог ДФУ, розділ "Статистичний аналіз результатів хімічного експерименту".

Вплив лікарських та допоміжних речовин на коагуляційну стійкість суспензії силіксу. Для зразків нанодисперсної суспензії ВДК мікроскопічний метод не дозволяє оцінити розмір їх частинок. Тому, для спостереження за нанорозмірними частинками більш підхожим є метод ЛКС. Цим методом були досліджені зразки очних крапель з левоміцетином №№ 1-16 (див. табл. 1). Зразки були розділені на 5 серій: серія № 1 - зразки, які не піддавалися термічній стерилізації; серія № 2 - зразки, які вивчали одразу після термічної стерилізації; серія № 3 - зразки, які вивчали через 1 добу після стерилізації; серія № 4 - зразки, які вивчали через 7 діб після стерилізації; серія № 5 - зразки, які вивчали через 2 тижні після стерилізації.

Для кожного зразка були одержані функції (діаграми) розподілу розміру частинок за кількістю та за об'ємом, а також був знайдений середній розмір частинок кожного зразка. Для переважної більшості зразків ці діаграми представляли одномодальні криві. Якщо функція розподілу виявлялась бімодальною, то основний масив частинок, понад 90 %, припадав на перший максимум, який характеризує присутність менших за розміром часток.

Як було встановлено, в зразках, що містили ВДК без додаткових інгредієнтів, максимум в функціях розподілу за кількістю припадає на частинки розміом 30-100 нм, причому немає чіткої залежності від вмісту SiO₂. Зразки складу "ВДК + 0,25 % левоміцетину" мають знижений, в середньому на 10-30 %, розмір частинок: серед 20 діаграм зменшення розміру частинок зафіксовано у 15 випадках. Пояснити це можна адсорбцією левоміцетину на поверхні ВДК, що призводить до зменшення гідродинамічного радіусу частинок (левоміцетин витісняє воду з адсорбційного шару). Також встановлено, що одразу після стерилізації розмірні характеристики часток ВДК зменшуються в інтервалі від 46 % до 74 %. Така закономірність зафіксована для всіх досліджених зразків. Ця закономірність є несподіваною, оскільки відомо, що термічна обробка, як правило, призводить до порушення агрегативної стійкості дисперсних систем. Показано, що протягом двох тижнів від часу стерилізації розміри частинок поступово збільшуються, а розмірні характеристики повертаються до вихідних, які були до стерилізації - відбувається поступова "релаксація" системи.

Отже, метод ЛКС може бути застосований скоріше не для контролю розміру частинок, а з метою вивчення процесів агрегації, що відбуваються у нанодисперсній суспензії ВДК. З точки зору біофармації такі відомості є дуже важливими, оскільки наслідком агрегації в суспензіях є зміна їхньої лікувальної активності.

Адсорбційна активність високодисперсного кремнезему у складі очних крапель. Адсорбція левоміцетину на ВДК. Для дослідження готували ряд розчинів левоміцетину з вихідною концентрацією в межах 0,04-0,25 %. Було виконано три серії дослідів. На рис. 1 наведена ізотерма адсорбції левоміцетину на ВДК.

Рис. 1. Ізотерма адсорбції левоміцетину на ВДК.

Як видно, адсорбція левоміцетину на ВДК є незначною. Ізотерма адсорбції наближається до лінійної залежності, а адсорбція левоміцетину з розчинів, що мають терапевтичну концентрацію 0,25 %, не перевищує 7 мг/г. Встановлено, що введення глюкози зменшує адсорбцію левоміцетину.

Адсорбція ципрофлоксацину на ВДК. Діапазон вихідних концентрацій фторхінолону становив від 0,0002 % (від 0,00018 % в перерахунку на основу ципрофлоксацину) до 0,01 %. За узагальненими експериментальними даними була побудована адсорбційна крива, яка має вигляд ізотерми адсорбції ленгмюрівського типу (рис. 2).

Після представлення ізотерми (див. рис. 2) у лінійному вигляді розраховані параметри рівняння Ленгмюра:

Г = Г С_р/(1+ С_р),

де Г - гранична адсорбція, 3,8 мг/г;

- константа адсорбції, 65 (коефіцієнт кореляції, R² = 0,98).

Рис. 2. Об'єднана ізотерма адсорбції на силіксі за даними дослідження двох препаратів - ципрофлоксацину гідрохлориду та ципрофлоксацину лактату.

Як видно, адсорбція ципрофлоксацину на ВДК є також незначною.

Виходячи з геометричних розмірів молекул левоміцетину та ципрофлоксацину (табл. 3), які були визначені напівемпіричним методом РМ 3 за допомогою програми HyperChem 7.0, зроблений розрахунок щільності заповнення поверхні силіксу цими речовинами в умовах граничної адсорбції.

Таблиця 3. Результати розрахунку ступеня заповнення поверхні ВДК

	Геометричні параметри, нм	Площа проекції молекули на поверхню, Sо, нм 2	Частка поверхні, що припадає на 1 адсорбовану молекулу, Sпл, нм 2	Ступінь заповнення поверхні, = Sо/Sпл
	X	Y	Z
Левоміцетин	0,5	0,5	1,2	0,6	22	0,03
Ципрофлоксацин	0,80	0,43	1,14	0,91	43,4	0,021

Якщо виходити з моделі паралелепіпеду (рис. 3), то при найбільш імовірному горизонтальному розташуванні одна молекула левоміцетину займе близько 3 % поверхні сорбенту, ципрофлоксацину - близько 2,1 % (див. табл. 3).

Рис. 3. Модель молекули левоміцетину (ципрофлоксацину) у першому наближенні.

З наведених даних випливає, що в умовах фізико-хімічної рівноваги левоміцетин і ципрофлоксацин переважно знаходяться у неадсорбованому стані. Отже, можна передбачити, що депонування цих речовин поверхнею силіксу буде незначним, тобто не слід очікувати виразного пролонгування антимікробної дії.

Адсорбція білка. Вплив левоміцетину та глюкози на адсорбцію білка. Патогенні речовини, що накопичуються у вогнищі запалення, здебільшого мають білкову природу. Тому за показником сорбції білка можна оцінити місцеву дезінтоксикуючу дію медичного сорбенту.

Для побудови ізотерми готували ряд розчинів желатини в діапазоні концентрацій 0,3-1 %. На рис. 4 наведені результати вивчення білоксорбційних властивостей однокомпонентної суспензії ВДК, а також суспензій, що додатково містять 0,25 % левоміцетину або/та 5 % глюкози.



Рис. 4. Ізотерми адсорбції желатини суспензіями ВДК різного складу: ряд 1 - 4 % суспензія ВДК без добавок; ряд 2 - суспензія з левоміцетином; ряд 3 - суспензія з глюкозою; ряд 4 - суспензія з левоміцетином та глюкозою.

Як видно, введення до складу суспензії 0,25 % левоміцетину незначно знижує білоксорбційну активність ВДК, у той час як введення 5 % глюкози знижує її досить помітно. Відповідні значення Г становлять 360 мг/г 340 мг/г та 280 мг/г. Пояснити зменшення адсорбції білка у присутності левоміцетину можна, мабуть, конкурентною адсорбцією цих речовин. Абсолютне значення білоксорбційної активності силіксу у складі багатокомпонентної суспензії, близько 280 мг/г для желатини, цілком достатнє для забезпечення дезінтоксикаційного ефекту.

Білоксорбційна активність зразків суспензій "очні краплі з левоміцетином" аптечного виготовлення. Як методичну основу для проведення досліджень використовували ФС 42У-82/224-889-00 "Силікс" з тією різницею, що замість наважки сорбенту брали об'єм суспензії з однаковим вмістом силіксу.

Як видно з рис. 5, присутність левоміцетину дещо знижує білоксорбційну активність силіксу порівняно з контролем, в той час як присутність глюкози суттєво зменшує цей показник відносно желатини лише у зразках з 1 і 1,5 % суспензіями силіксу та відносно альбуміну - тільки з 1 % суспензією. Але зі збільшенням концентрації силіксу зниження активності стає менш вираженим і вона зберігає досить високі значення.

Рис. 5. Білоксорбційна активність суспензій різного складу (зразки №№ 1-16 згідно табл. 1, стор. 6) відносно желатини (а) і яєчного альбуміну (б): ряд 1 - суспензія силіксу без добавок; ряд 2 - суспензія з глюкозою; ряд 3 - суспензія з левоміцетином; ряд 4 - суспензія з глюкозою та левоміцетином.

Білоксорбційна активність зразків суспензій "очні краплі з ципрофлоксацином" аптечного виготовлення. З наведеного рис. 6 видно, що присутність ципрофлоксацину підвищує білоксорбційну активність ВДК відносно желатини і майже не змінює її відносно яєчного альбуміну. Введення глюкози суттєво зменшує білоксорбційну активність суспензій відносно обох білків.

Рис. 6. Білоксорбційна активність суспензій різного складу (зразки №№ 1-16 згідно табл. 2, стор. 7) відносно желатини (а) і яєчного альбуміну (б): ряд 1 - суспензія силіксу без добавок; ряд 2 - суспензія з глюкозою; ряд 3 - суспензія з ципрофлоксацином; ряд 4 - суспензія з глюкозою та ципрофлоксацином.

Антимікробна дія очних крапель. Досліджували простерилізовані "очні краплі з левоміцетином"; для "очних крапель з ципрофлоксацином" порівнювали антимікробні властивості зразків до і після стерилізації.

Дослідження "очних крапель з левоміцетином". Результати випробувань з музейними штамами аеробних мікроорганізмів свідчать про зниження антимікробної активності препаратів з левоміцетином в присутності силіксу, порівняно з контролем № 17^/ і 18^/ (див. табл. 1), можливо, за рахунок адсорбції левоміцетину. Проте, у переважній більшості випробувань, у 39-ти посівах з 48-ми, чутливість мікроорганізмів до суспензій, за винятком дріжджеподібних грибів роду Candida, залишається на рівні "чутливі" та "сильночутливі" (діаметри зон затримки росту становлять не менше 15 мм), причому препарати № 11^/, 12^/, 15^/ і 16^/ (вміст силіксу 2 і 2,5 %) за активністю до протея та синьогнійної палички не поступаються контрольним розчинам. До грибів типу Candida контрольні препарати виявились малоактивними, а введення силіксу до препаратів з левоміцетином призвело до повної втрати активності. Використання ізотонічного розчину глюкози замість фізіологічного розчину не позначається на антимікробних властивостях препаратів. Результати випробувань з клінічними штамами аеробної та анаеробної мікрофлори підтверджують високу антимікробну активність досліджуваних препаратів.

Дослідження "очних крапель з ципрофлоксацином". Як свідчать результати випробувань з музейними штамами аеробних мікроорганізмів, присутність силіксу у препаратах з ципрофлоксацином у 49-ти випадках з 64-х збільшує їхню антимікробну активність порівняно з контрольними розчинами № 17/17^/ (див. табл. 2). В 11-ти випадках вона стала нижчою, у 4-х випадках - не змінилася. У 71-му з 96-ти випадків з клінічними штамами присутність силіксу збільшує активність ципрофлоксацину, у 15-ти випадках активність стала нижчою, у 10-ти - не змінилася.

Таким чином, на відміну від препаратів з левоміцетином, у переважній більшості випробувань введення силіксу збільшує активність ципрофлоксацину. Показано також, що використання 5 % розчину глюкози замість 0,9 % розчину натрію хлориду не погіршує антимікробні властивості препаратів. наносуспензія силікс левоміцетин ципрофлоксацин

Аналіз 80 посівів з музейними штамами аеробних мікроорганізмів (з них 40 посівів містили простерилізовану суспензію або розчин, а 40 - нестерильну суспензію або розчин) показав, що у 19-ти випадках антибактеріальна активність простерилізованих зразків була вища за активність нестерильних, у 16-ти - нижча, в 5-ти випадках - однакова. Подібний аналіз для 120 посівів з клінічними штамами аеробних мікроорганізмів (з них 60 посівів містили простерилізовану суспензію або розчин, а 60 - нестерильну суспензію або розчин) виявив, що у 30-ти випадках активність простерилізованих зразків вища за активність нестерильних, у 25-ти - нижча, в 5-ти випадках - однакова. Отже, після термічної стерилізації суспензій та розчинів антибактеріальна активність ципрофлоксацину зберігається на вихідному рівні.

У методі серійних розведень були використані три музейних штами мікроорганізмів: Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922 і Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853. Послідовні розведення суспензій становили 1:10; 1:100 та 1:1000. Для стерильних суспензій не виявлено росту мікроорганізмів у жодному із спостережень. Для нестерильних препаратів слабкий ріст відмічений в поодиноких зразках із розведенням 1:1000.

Стандартизація очних крапель на основі наносуспензії силіксу (розробка проекту АНД). Для виконання аналітичних випробувань використовували зразки суспензій, виготовлених в умовах аптеки.

Встановлення тотожності левоміцетину та глюкози проводили відповідними фармакопейними реакціями за ГФ Х та ДФУ: левоміцетин визначали за допомогою реакції з натрію гідроксидом при нагріванні, а глюкозу - з реактивом Фелінга. Силікс ідентифікували за реакцією утворення відновленої комплексної кремнемолібдатної кислоти синього кольору (И.И. Геращенко, Н.Б. Луцюк, 1986). Встановлено, що інгредієнти суспензії не заважають один одному під час ідентифікації, процедура стерилізації не впливає на результати випробовувань.

Доброякісність одержаних суспензій оцінювали за значенням рН та розміром частинок.

рН визначають потенціометрично згідно з розділом 2.2.3 ДФУ. Збільшення вмісту силіксу призводить до поступового зниження рН суспензій. Після стерилізації рН підвищується, проте середовище залишається слабкокислим. За норму обраний інтервал рН від 4,0 до 6,0.

Розмір частинок. До 5 мл суспензії додають кілька крапель 0,015 % розчину метиленового синього, перемішують і залишають на 10 хв. За допомогою мікропіпетки суспензію наносять на предметне скло і переглядають під мікроскопом при максимальному збільшенні (Ч100). У полі зору не повинні спостерігатися окремі частинки (нанорозмірна суспензія).

Встановлено, що обраний режим стерилізації не призводить до утворення в суспензії великих частинок, тобто до коагуляції.

Кількісне визначення левоміцетину проводили методом нітритометрії згідно статті ГФ Х "Laevomycetinum". Глюкозу визначали методом йодометричного титрування. Визначення силіксу базується на зважуванні залишку після висушування та прожарювання точного об'єму суспензії при 700-800 ⁰С. Залишок становить хімічно чистий діоксид кремнію.

Вміст С ₁₁Н ₁₂Сl₂N₂O₅ (левоміцетину) в 1 мл препарату має бути від 0,002125 до 0,002875 г. Вміст С ₆Н ₁₂O₆ (глюкози) в 1 мл препарату має бути від 0,046 до 0,054 г. Вміст SiO₂ (силіксу) в 1 мл 2 % суспензії має бути від 0,018 до 0,022 г.

Стерилізація не впливає на результати кількісного аналізу суспензії "Офтасил": із застосуванням критерію Стьюдента показано, що немає вірогідного розходження між дисперсіями середнього результату в серіях "без стерилізації" та "після стерилізації".

Адсорбцiйна активність препарату повинна бути не менше 200 мг/г у перерахунку на силікс. Для стандартизації адсорбційної активності розробленої суспензії запропоновано використовувати желатину медичну.

Стерилізація не знижує показника адсорбційної активності препарату.

Лікувальна ефективність очних крапель на моделі бактеріального кератиту у кролів. У 53 кролів через добу після інфікування виявлені клінічні ознаки БК на обох очах. Вже на сьомий день від початку лікування усіма досліджуваними зразками очних крапель мікробіологічні дослідження очей всіх тварин дослідних груп не виявили росту патогенних мікробів. При дослідженні морфологічних змін рогівки очей тварин дослідних груп у всіх кролів спостерігався зв'язок між часом, коли розпочинали лікування (на другу чи на третю добу після інфікування), і клінічним перебігом хвороби.

Для тварин, що одержували лікування "0,25 % розчином левоміцетину" з другої доби від початку хвороби, за усіма клінічними та гістоморфологічними показниками на сьомий день спостерігалося значне покращення перебігу БК. На всіх очах кролів, що лікувалися очними краплями "Офтасил", спостерігалось одужання: епітелізація дефекту рогівки завершилась, на місці дефекту утворилось хмаркоподібне помутніння, в місці пошкодження рогівки спостерігаються гіпертрофовані базальні епітеліоцити, розташовані вертикально в один ряд. В зоні регенерації переднього епітелію під боуменовою мембраною розташовуються гіпертрофовані фібробласти з просвітленими потовщеними ядрами - у власній речовині рогівки. Деякі клітини ендотелію рогівки вакуолізовані (приклад - гістограма для кроля цієї групи № 2). Якщо лікування розпочинали краплями "Офтасил" на третю добу від початку хвороби, результати виявились гіршими: на двох очах на сьомий день зберігалась змішана ін'єкція очного яблука, на інших - перикорнеальна ін'єкція.

При лікуванні очними краплями "Ципрофарм" з другої доби від початку хвороби на сьомий день також можна відмітити значне покращення перебігу захворювання. На двох очах кролів цієї групи збережена кон'юнктивальна ін'єкція, на одному - секторальна перикорнеальна ін'єкція. Якщо на другу добу після інфікування розпочато лікування краплями "Офтасил С", клінічно на сьомий день на всіх очах кролів спостерігалось одужання. В гістопрепаратах рогівок ділянка відтвореного епітеліального покриву зовсім не відрізняється від сусідніх ділянок, що не пошкоджувались. Так, у кроля № 10 цієї групи зберігаються лише прояви набряку як розшарування колагенових пластин власної речовини та немає реакції рогівкових фібробластів. У кролів, що одержували лікування суспензією "Офтасил С" з третьої доби від початку хвороби, на двох очах на сьомий день зберігалась перикорнеальна ін'єкція.

...