При статистичному аналізі концентраціі йоду в сечі обстежених жінок значно відрізнялися при різних рівнях вмісту йоду у солі (Kruskal-Wallis тест, Р < 0,001).

Результати проведеного нами статистичного аналізу свідчать, що вміст йоду у солі 15-30 чнм може бути визначальним рівнем йодування, при якому спостерігається найвище значення медіани йодурії та діапазон значень 25-75 персентиля знаходиться в оптимальних межах йодного забезпечення (рис. 5).

Рис. 5. Частота результатів йодурії у жінок з різним вмістом йоду у зразках солі із Домогосподарств

При рівні йодування солі < 5 чнм майже 70,0% результатів йодурії не досягають оптимального рівня, при вмісті йоду у солі в межах 5-30 чнм і > 30 чнм таких результатів до 40,0%. При вмісті йоду в солі 15-30 чнм кількість результатів ЕЙС, менших за 100 мкг/л, тільки 25,0%. Частота результатів з нормальним рівнем йодурії при такому вмісті йоду у солі найбільша - 62,5%. Отже, концентрація йоду в солі на рівні 15-30 чнм може мінімізувати можливість виникнення результатів йодурії з низькими значеннями (< 100 мкг/л), а також результатів з високими значеннями (> 300 мкг/л), що показав проведений аналіз. У табл. 4 наведені пропорції низьких (< 100 мкг/л) і високих (> 300 мкг/л) концентрацій йоду у сечі серед обстежених жінок. Ці дані демонструють високу вірогідність виникнення ризику низьких концентрацій йоду у сечі серед жінок, які використовують у домогосподарствах сіль зі вмістом йоду менше 5 чнм, порівняно з жінками, які використовують сіль з рівнем йодування 15-30 чнм. Рівень йодування солі < 5 чнм досить суттєво - майже втричі збільшує цей ризик (Р < 0,001). При рівні йодування солі > 30 чнм, відносний ризик високих концентрацій йоду у сечі жінок теж вірогідно високий (Р < 0,05). Порівняно з жінками, які використовують сіль з рівнем йодування 15-30 чнм збільшується удвічі.

Таблиця 4

Порівняльний аналіз ризику очікування низьких і високих концентрацій йоду у сечі при різних рівнях йодування солі

Таким чином, пошук оптимального вмісту йоду у харчовій солі, яка використовується для усунення йодної нестачі, є надзвичайно важливим завданням. З однієї сторони, кількість йоду, спожитого із сіллю, має забезпечити оптимальний рівень йодного надходження, з іншої - убезпечити від ризику його надмірного надходження. Проведений у нашій роботі аналіз дозволив зробити висновок, що рівень йодування харчової солі від 15 до 30 чнм є найоптимальнішим, тому що запобігає ризику екстремальних значень йодурії у населення та цілком забезпечує потреби організму в йоді.

ВИСНОВКИ

1. Визначені показники йодної забезпеченості населення Західного регіону України, отримані нові дані щодо захворюваності та поширеності тиреоїдної патології у дітей, з'ясовані питання впливу йодної нестачі на інтелектуальний та фізичний розвиток школярів, досліджено рівень споживання йодованої солі та препаратів йоду, що дозволило рекомендувати шляхи подолання йодного дефіциту у населення на цій території.

2. Вперше проведено рандомізоване, кластерне дослідження йодного забезпечення дітей та жінок репродуктивного віку у Західному регіоні України, яке дозволило визначити наявність легкого та помірного ступеня йодного дефіциту у регіоні.

3. Результати дослідження йодної забезпеченості дітей шкільного віку показали наявність тривалої ретроспективної гострої нестачі йоду на території Львівської області, що призвело до розвитку зоба у 40,8% обстежених дітей, за даними УЗД ЩЗ. Найбільша частота випадків зоба спостерігалася у дітей із гірської місцевості - 66,1% та дітей, які проживали в селі - 55,4%. Третина дітей, за даними дослідження, перебувала в зоні легкого йодного дефіциту, хоча загальна медіана йодурії по області свідчила про оптимальний рівень надходження йоду в організм дітей.

4. Виявлено суттєве поліпшення йодної забезпеченості жіночого населення західних областей, загальна медіана йодурії у регіоні становила 128,6 мкг/л, що пов'язане з проведенням профілактичних заходів, збільшенням споживання в домогосподарствах йодованої солі і препаратів, які містять йод. В сільській місцевості споживання йодованої солі та препаратів з йодом недостатнє, що зумовлює в цих районах наявність слабкого та помірного рівня йодної недостатності.

5. Результати скринінгових досліджень рівня тиреотропного гормону у новонароджених в обстежених районах Львівської області вказували на помірний ступінь йодної недостатності.

6. Середній показник інтелектуального розвитку (IQ) у школярів Західного регіону України, в умовах йодного дефіциту, був у межах 91,4 - 97,0 балів, причому у міських дітей він вищий, ніж у сільських, у яких йодний дефіцит виражений більше. Розумові здібності обстежених дітей виявлено на рівні середніх та нижче середніх, що може свідчити про тривалий вплив йодного дефіциту на їх інтелект.

7. Виявлено вплив йодної забезпеченості на показники фізичного розвитку та його гармонійності у дітей. Із збільшенням рівня надходження йоду в організм, збільшується кількість дітей з гармонійним фізичним розвитком (32,0% при рівні йодурії > 20 мкг/л і 39,0% при рівні йодурії 100 - 199,9 мкг/л). Кількість дітей з дисгармонійним фізичним розвитком вірогідно більша у кластерах з недостатнім йодним забезпеченням.

8. Проведений математичний аналіз йодного забезпечення жіночого населення Західного регіону України та рівня йодування солі довів, що вміст йоду у солі 15-30 чнм може бути визначальним рівнем йодування, тому що запобігає ризику екстремальних значень йодурії у населення, та цілком забезпечує потреби організму у йоді.

Практичні пропозиції

1. Проведення постійного моніторингу йодного забезпечення та диференційованого підходу до профілактичних заходів у дітей препубертатного періоду та жінок репродуктивного віку повинне бути обов'язковим, як у межах Західного регіону України, так і всієї території країни.

2. Скринінг рівня ТТГ у крові новонароджених в зоні природної ендемії повинен бути постійним і носити тотальний характер, оскільки крім епідеміологічної оцінки дає важливу практичну інформацію для своєчасної діагностики природженого гіпотиреозу і визначає ефективність подальшої замісної терапії.

3. Для подолання йодного дефіциту у населення регіону доцільним є застосування масової йодної профілактики шляхом йодизації всієї харчової солі з проведенням постійного моніторингу йодного забезпечення, та контролем якості йодованої солі. У межах регіону при плануванні профілактичних заходів необхідно приділяти належну увагу сільському населенню, яке суттєво потерпає від йодної недостатності.

4. Оптимальним рівнем йодування харчової солі слід вважати вміст йоду 15-30 мг на 1 кг солі, при якому цілком забезпечуються потреби організму у йоді і ризик розвитку йодіндукованих захворювань є мінімальним.

5. Необхідно переглянути регіональні антропометричні стандарти дітей у регіоні, оскільки поліпшення йодного забезпечення дітей вносить певні корективи у показники фізичного розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Миронюк Н.І., Турчин В.І., Лузанчук І.А. Розповсюдженість і захворюваність на ендемічний дифузний та вузловий зоб і рак щитоподібної залози у дітей і дорослих західних областей України // Львівський медичний часопис. - 2004. - Т. 10, №1. - С. 70-75.

Автором самостійно здійснювався аналіз літератури і офіційних статистичних показників, проводилася статистична обробка та узагальнення результатів.

2. Миронюк Н.І., Кравченко В.І., Турчин В.І., Калачева І.В., Хобта С.І. Оцінка рівня забезпеченості йодом населення та споживання йодованих продуктів у Західному регіоні України відповідно до національних досліджень // Проблеми ендокринної патології. - 2005. - №1. - С. 42-50.

Автором здійснювалися аналіз даних опитування та показників йодурії і вмісту йоду в солі обстежених жінок Західного регіону України, узагальнення результатів дослідження і написання фрагменту статті.

3. Кравченко В.І., Турчин В.І., Ткачук Л.А., Лузанчук І.А., Миронюк Н.І., Луб'янова І.П., Каракашян А.Н. Дослідження йодного дефіциту в Україні на початку виконання державної програми профілактики йодзалежних захворювань // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т. 3, №4. - С. 103-106.

Автором здійснювалися аналіз літератури, даних дослідження йодного забезпечення населення України, узагальнення отриманих результатів, написання фрагменту статті.

4. Кравченко В.І., Ткачук Л.А., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Тронько М.Д., Миронюк Н.І. Споживання йодованих продуктів та стан йодної забезпеченості населення України // Доповіді Національної академії наук. - 2005. - Т. 10. - С. 188-194.

Автором здійснювалися аналіз літератури, оцінка даних опитування та узагальнення результатів дослідження, написання фрагменту статті.

5. Миронюк Н.І., Мацюра Н.О. Оцінка фізичного розвитку та його гармонійності у школярів Львівської області, які знаходяться в умовах різного йодного забезпечення // Львівський медичний часопис. - 2006. - Т. 12, №3-4. - С. 93-97.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, підбір та обстеження хворих, інструментальні дослідження, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів, написання статті.

6. Миронюк Н.І., Іванова І., Труш О., Кравченко В.І., Хрупович О.Б., Турчин В.І. Епідеміологічна характеристика йодного дефіциту у дітей Львівської області // Журн. АМН України. - 2007. - Т.13, №2. - С. 306-318.

Автором здійснювалися аналіз літератури, лабораторні дослідження, статистична обробка та узагальнення результатів дослідження, написання статті.

7. Миронюк Н.І., Кравченко В.І., Горбачевська І.В. Оцінка йодної забезпеченості новонароджених за результатами скринінгу на тиреотропний гормон у районах Львівської області // Укр. мед. часопис. - 2007. - Т. 3, №59. - С. 112-115.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, підбір та обстеження хворих, аналіз медичної документації, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання статті.

8. Миронюк Н.І., Кравченко В.І. Оцінка споживання йодованих продуктів та поширеності дефіциту йоду у Західному регіоні України // Харків: Матеріали третіх Данилевських читань. - 2004. - С. 127-129.

9. Миронюк Н.І., Кравченко В.І., Турчин В.І. // Вивчення йодної забезпеченості дітей, які проживають на території Львівської області, за даними рандомізованого кластерного дослідження // Ендокринологія. Матеріали VII з`їзду ендокринологів України, Київ, 15-18 травня 2007 р. - Т. 12, додаток. - С. 181.

АНОТАЦІЯ

Миронюк Н.І. Проблема йодного дефіциту та його подолання у населення Західного реэґіону України. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14. - Ендокринологія. -ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України», Київ, 2008.

Проведено рандомізоване, кластерне дослідження йодного забезпечення дітей та жінок репродуктивного віку у Західному регіоні України, яке дозволило визначити наявність легкого та помірного ступеня йодного дефіциту у цьому регіоні. Результати йодурії виявили, що 47,2% обстежених жінок та 32,5% обстежених дітей відчували йодний дефіцит. Споживання йодованої солі населенням становило 55,0-65,0%, причому тільки 27,0% проб солі відповідали ДОСТу, групова та індивідуальна профілактика мала досить низький рівень.

Дані УЗД ЩЗ школярів виявили наявність тривалої ретроспективної тяжкої нестачі йоду на території Львівської області, що призвело до розвитку зоба у 40,8% обстежених. Найбільша частота випадків зоба спостерігалася у дітей із гірської місцевості - 66,1% та дітей, які проживали в селі - 55,4%.

Результати дослідження рівня ТТГ у крові 755 новонароджених Львівської області засвідчили, що нестача йоду у немовлят мала виражений характер - частка результатів > 5 мО/л була у межах 24,6-47,4%. Транзиторна гіпертиреотропінемія, внаслідок йодної недостатності призвела до порушень у фізичному розвитку 16,8% немовлят.

Кількість дітей з дисгармонійним фізичним розвитком вірогідно більша у кластерах з недостатнім йодним забезпеченням. Збільшення об'єму ЩЗ більше ніж на 50% від норми збільшує кількість дітей з крайніми формами різко дисгармонійного розвитку.

В умовах йодного дефіциту без проведення йодної профілактики універсальний показник IQ у дітей був у межах 91,4-97,0 балів, причому у міських дітей він вищий, ніж у сільських, що може бути пов'язане з різним йодним забезпеченням.

При порівнянні рівнів йодування солі та значень йодурії у жінок Західного регіону України нами статистично доведено (Р<0,001), що рівень йодування харчової солі від 15 до 30 чнм є найсприйнятнішим, тому що запобігає ризику екстремальних значень йодурії у населення та цілком забезпечує потреби організму в йоді.

Ключові слова: йодний дефіцит, щитоподібна залоза, новонароджені, діти, жінки, екскреція йоду із сечею, йодована сіль.

АННОТАЦИЯ

Миронюк Н.И. Проблема йодного дефицита и его устранение у населения Западного реэгиона Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14. - Эндокринология. - ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины», Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию йодной недостаточности у населения Западного региона Украины, влиянию йодного дефицита на интеллектуальное и физическое развитие детей и методам его устранения.

Рандомизированное, кластерное исследование йодного обеспечения детей и женщин репродуктивного возраста в Западном регионе Украины позволило установить наличие легкой и умеренной степени йодного дефицита в этом регионе. Результаты йодурии свидетельствовали о том, что у 47,2% обследованных женщин и у 32,5% обследованных детей отмечена йодная недостаточность. Объем профилактических мероприятий оказался недостаточным. Употребление населением йодированной соли составляло 55,0-65,0%, причем только 27,0% проб соли соответствовали ГОСТу, групповая и индивидуальная профилактика была недостаточной, вследствии чего не удалось устранить все последствия йодного дефицита, в частности нормализовать размеры щитовидной железы.

Данные УЗИ ЩЖ школьников выявили наличие длительной ретроспективной острой недостаточности йода на территории Львовськой области, что привело к развитию зоба у 40,8% обследованных. Наибольшая частота случаев зоба наблюдалась у детей из горной местности - 66,1% и детей, проживающих в сельской местности - 55,4%. Треть обследованных детей находилась в зоне легкого йодного дефицита.

Результаты исследования уровня ТТГ в крови 755 новорожденных Львовской области свидетельствовали, что недостаток йода у них имел выраженний характер - частота результатов > 5 мЕ/л была в пределах 24,6-47,4%. В двух районах по результатам уровня ТТГ выявлен тяжелый йодный дефицит, в трех - умеренный. Анализ историй 167 родов и новорожденных виявил значительный уровень осложнений среди рожениц (42,3-65,4%) и детей (33,4-61,5%). Транзиторная гипертиреотропинемия, вследствии йодной недостаточности привела к нарушениям физического развития у 16,8% новорожденных.

Увеличение уровня поступления йода в организм, увеличивает количество детей с гармоническим физическим развитием (32,0% при уровне йодурии > 20 мкг/л и 39,0% при уровне йодурии 100-199,9 мкг/л). Количество детей с дисгармоническим физическим развитием достоверно больше в кластерах з недостаточным йодным обеспечением. С увеличение объема ЩЖ больше чем на 50,0% от нормы увеличивается количество детей с крайними формами резко дисгармонического развития.

В условиях йодного дефицита без проведения йодной профилактики универсальный показатель IQ у детей был в пределах 91,4-97,0 баллов, причем у городских детей он выше, чем у сельських, что может быть связано с различным йодным обеспечением.

Анализ йодного обеспечения женщин показал, что наибольшее количество результатов с оптимальным уровнем йодурии наблюдался при уровне йодирования соли 15-30 чнм (62,5%), причем значения медианы йодурии достоверно увеличиваются с повышением содержания йода в соли. Однако, при уровне йодирования > 30 чнм, медиана йодурии снижается. При сравнении уровней йодирования соли и значений йодурии нами статистически доказано (Р<0,001), что уровень йодирования пищевой соли от 15 до 30 чнм является самым оптимальным, потому что предотвращает риск возникновения экстремальных значений йодурии у населения и полностью обеспечивает потребности организма в йоде.

Ключевые слова: йодный дефицит, щитовидная железа, новорожденные, дети, женщины, экскреция йода, йодированная соль.

ANNOTATION

Mironyuk N.I. The problem of iodine deficiency and its elimination in the population of Western regions of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Medical Sciences, specialty 14.01.14. - Endocrinology. - V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the Academy of Medical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The present thesis is dealing with a study of iodine deficiency in the population of Western regions of Ukraine, the influence of iodine deficiency on mental and physical development of children, and the ways of its liquidation. A randomized, cluster study of iodine intake among children and women of reproductive age in Western regions of Ukraine allowed to reveal the presence of a mild and moderate degree of iodine deficiency in these regions. The results of ioduria suggested that in 47.2% of women and 32.5% of children under study had iodine deficiency. The volume of preventive measures appeared to be insufficient. Iodised salt consumption by the population was within 55.0-65.0%, and only 27.0% of salt samples met State Standard requirements. Collective and individual prophylaxis was at quite a low level. As a result, it was not possible to eliminate all the after-effects of iodine deficiency, in particular, normalize thyroid size.

The results of a study of blood levels of TSH in 755 newborns from Lviv region suggested the presence of a significant iodine deficiency in newborns: the part of results >5 mU/L was within 24.6-47.4%. In two districts, based on the frequency of high values of TSH, an acute iodine deficiency, and in three districts a moderate degree of iodine deficiency, have been reported. Аnalysis of medical records of 167 deliveries and newborns has revealed a significant rate of complications among women recently confined (42.3-65.4%) and newborns (33.4-61.5%). A transient hyperthyrotropinemia as a result of iodine deficiency led to abnormalities in physical development of 16.8% of newborns according to delivery records.

An increase in iodine intake resulted in an increase in the number of children with harmonious physical development (32.0% for a level of ioduria >20.0 mcg/L and 39.0% for a ioduria 100-199.9 mcg/L). The number of children with disharmonious physical development was significantly higher in clusters with insufficient iodine intake. An increase in thyroid volume by more than 50% from the normal range increased the number of children with extreme forms of acutely disharmonious development.

Under conditions of iodine deficiency without iodine prophylaxis, intelligence quotient (IQ) in children was within 91.4-97.0, being higher in urban children compared to rural ones, which is due to differences in their iodine intake.

Overall, an analysis of iodine intake in women has shown the maximal number of results with an optimum level of ioduria in case of a level of salt iodisation 15-30 ppm (62.5%), ioduria median value being significantly increased with increasing iodine content of salt. However, an iodisation level >30 ppm was associated with a decrease in median ioduria. A comparison of salt iodisation levels and relevant ioduria values proved significantly (p<0.001) that a level of table salt iodisation from 15 to 30 ppm was an optimum one, since it prevents from the risk of extreme ioduria values in the population, and provides a adequate iodine intake.

Key words: iodine deficiency, thyroid gland, newborns, children, women, urinary iodine excretion, iodised salt.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВООЗ - всесвітня організація охорони здоров'я

ДГ - дисгармонійний фізичний розвиток

ЕЙС - екскреція йоду із сечею

ЙД - йодний дефіцит

ЙС - йодована сіль

НГТ - неонатальна гіпертиреотропінемія

РДГ - різко дисгармонійний фізичний розвиток

РДГ - з ДМТ різко дисгармонійний розвиток з дефіцитом маси тіла

РДГ - з НМТ різко дисгармонійний розвиток з надлишком маси тіла

ТТГ - тиреотропний гормон

УЗД - ультразвукове дослідження

Чнм частка на мільйон

ЩЗ - щитоподібна залоза

ІQ - коефіцієнт інтелекту

Размещено на Allbest.ru