Особливості стоматологічного здоров’я дітей з вадами слуху

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

УДК : 616.31-053.2-06:616.28-007

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ

14.01.22 - стоматологія

ПОЛЯНИК НАТАЛЯ ЯРОСЛАВІВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (ректор - доктор медичних наук, професор Вороненко Ю.В.).

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Савичук Наталія Олегівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри терапевтичної стоматології;

доктор медичних наук, професор Деньга Оксана Василівна, Державна установа «Інститут стоматології АНМ України», завідувач відділення стоматології дитячого віку.

Захист відбудеться «19» вересня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий «12» серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор І.П. Мазур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Впродовж останніх десятиліть частіше спостерігаються випадки вродженої глухоти у дітей та втрата слуху в ранньому дитинстві. Четверта частина всіх порушень слуху починається саме в дитячому віці. Згідно з даними ВООЗ, 278 мільйонів людей у світі страждає глухотою або має проблеми зі слухом. Експерти ВООЗ передбачають, що до 2020 року близько 30% населення земної кулі буде мати порушення слуху (ВООЗ, 2006).

В Україні близько п'яти-шести тисяч дітей мають порушення слуху, щороку з'являється на світ близько п'ятисот глухих немовлят (Ю.А. Сушко, 2005; Г.Э. Тімен, 2003). Вади слуху спричиняють інвалідизацію, що заважає нормальній життєдіяльності та соціальній адаптації людини. Порушення мовлення як однієї з важливих функцій людини, що реалізується із залученням щелепно-лицевого апарату, значною мірою впливає на формування стоматологічного здоров'я дитини. У значної частини дітей з вадами слуху спостерігається відставання у психічному та фізичному розвитку, що значно ускладнює запровадження традиційних підходів до гігієнічного навчання та стоматологічного лікування (В.В. Ковалев, 2006).

Згідно з даними літературних джерел, питання про взаємозв'язок захворювань порожнини рота з вадами слуху впродовж багатьох років вивчалися багатьма вченими (Д.А. Ентін, 1956; А.І. Лісовська, 1957; І.Й. Новик, М.Ф. Данилевський, 1958; Ф.М. Мамедова, Т.М. Шувалова, 1971; С. Шаріпов, Ф. Насиров, 1978; Е.Я. Варес, Л.П. Барінова, 1980; Т. Сафаров, 1981; А.В. Романенко, 2006; Л.Г. Бабиева, 2008). Дослідниками виявлено значну поширеність щелепно-лицевих деформацій у дорослих і дітей з вадами слуху у формі дистального прикусу, наявність комплексу функціональних порушень та постави. Діти з вадами слуху мають особливості формування зубо-щелепної системи, що спричиняють низку факторів ризику виникнення і прогресування стоматологічних захворювань. Значною мірою це зумовлено генетичною детермінованістю, низьким рівнем функціонування м'язового апарату щелепно-лицевої ділянки, порушенням її функцій, змінами з боку нервової та судинної систем, недорозвиненістю вестибулярного аналізатора, слабкістю скелетної мускулатури та відхиленням стато-кінетики довільних рухів.

Слід зазначити, що упродовж останніх 20 років в Україні не було проведено епідеміологічних, клініко-функціональних і лабораторних досліджень, що дозволили б визначити особливості стоматологічного статусу, зокрема, стану стоматологічного здоров'я у дітей з вадами слуху; не створені методологічні підходи до організації профілактики стоматологічних захворювань. Широко вивчається питання профілактики стоматологічних захворювань у дітей залежно від віку, екологічних умов проживання та стану загального здоров'я (Л.О. Хоменко, 2006; О.В. Деньга, 2001; Л.Ф. Каськова, 2003). Однак, досі не обґрунтована та не створена програма лікувально-профілактичних заходів, спрямована на підвищення рівня стоматологічного здоров'я у дітей з вадами слуху залежно від віку та профілю факторів ризику.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика «Методологічні підходи і критерії оцінки стоматологічного здоров'я дітей України», державний реєстраційний номер 0103U001035. Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента запланованої науково-дослідної роботи.

Метою дослідження є підвищення рівня стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху шляхом визначення та корекції найбільш значимих факторів ризику.

Для досягнення мети були визначені наступні завдання:

Вивчити характер функціональних порушень щелепно-лицевої ділянки та опорно-рухового апарату у дітей з вадами слуху в залежності від віку і статі.

З'ясувати особливості стану твердих тканин зубів, тканин пародонта і гігієни порожнини рота у дітей з вадами слуху.

Визначити стан ротової рідини та мікробіоценозу зубного нальоту у дітей з вадами слуху.

Вивчити характер біометричних показників формування зубо-щелепного апарату у дітей з вадами слуху.

На основі отриманих даних розробити патогенетично обґрунтовані методи профілактики, спрямовані на підвищення рівня стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху.

Упровадити та визначити ефективність алгоритму профілактики і лікування стоматологічних захворювань у дітей з вадами слуху залежно від віку та стану стоматологічного здоров'я.

Об'єкт дослідження: тверді тканини зубів, тканини пародонта, функції порожнини рота, присінок порожнини рота, гігієнічний стан порожнини рота, аномалії прикусу, зубних рядів, окремих зубів, ротова рідина, зубний наліт.

Предмет дослідження: стан стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху.

Методи дослідження: епідеміологічні - для з'ясування характеру та поширеності стоматологічних захворювань з використанням карти ВООЗ; клінічні - для вивчення стану стоматологічного здоров'я, визначення факторів ризику та оцінки ефективності запропонованих лікувально-профілактичних схем; біометричні виміри - для вивчення стану прикусу; мікробіологічні - для оцінки характеру мікроекології зубного нальоту; біохімічні - для визначення властивостей ротової рідини; статистичні - для оцінки значимості отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено особливості стану стоматологічного здоров'я у дітей з вадами слуху залежно від віку та статі. Визначено та ранжовано фактори ризику формування та прогресування захворювань твердих тканин зубів, пародонта, зубо-щелепно-лицевих аномалій у дітей з вадами слуху залежно від віку та статі. Визначено профілі факторів ризику захворювань твердих тканин зубів, пародонта і щелепно-лицевих деформацій та обґрунтована потреба у проведенні лікувально-профілактичних заходів.

Визначено особливості властивостей ротової рідини у дітей з вадами слуху, з'ясовано стан найбільш значимих біохімічних показників слини, що визначають стан стоматологічного здоров'я. Вивчено характер мікроекології зубної бляшки у дітей з вадами слуху. Здійснено порівняльний аналіз даних лабораторного обстеження з показниками здорових дітей та визначено комплекс факторів ризику, що спричиняють погіршення стоматологічного здоров'я у дітей з вадами слуху.

Обґрунтовано склад та алгоритм застосування диференційованої тактики проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованої на підвищення рівня стоматологічного здоров'я у дітей з вадами слуху та вивчено ефективність її застосування.

Практичне значення одержаних результатів. Уперше визначені та ранжовані фактори ризику стоматологічного здоров'я у дітей з вадами слуху залежно від віку, вивчені ознаки карієсогенної ситуації у порожнині рота дітей, стан тканин пародонта та зубо-щелепної системи. Отримані результати щодо стану стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху залежно від віку і статі можуть бути використані для обґрунтування вибору методів профілактики та лікування стоматологічних захворювань, розробки ефективних лікувально-профілактичних комплексів.

В умовах організованого колективу дітей з вадами слуху запроваджена програма лікувально-профілактичних заходів, що передбачає диференційований підхід до вибору тактики її застосування залежно від віку та стану стоматологічного здоров'я. Визначена клінічна ефективність комплексу засобів екзогенної (фтормісткого желе «Профлюорид Желе», фторлаку «Біфлюорид 12», «Фісуріт FX», VOCO) та препаратів ендогенного призначення («Кальцинова» KRKA, Словенія; «Кальцій-D3 Нікомед» Nycomed Pharma AG, Норвегія) медикаментозної профілактики у складі комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей з вадами слуху. Доведено клінічну ефективність ортодонтичного лікування дітей з порушеннями слуху з дистальним глибоким прикусом, звуженням зубних рядів, скупченям зубів на верхній та нижній щелепах та аномалією окремих зубів, із застосуванням міофункціональних трейнерів (T4K, T4A), міобрейсів «MRC, Австралія» та незнімної техніки Damon System «Ormco, США».

Запропоновані алгоритми профілактики і лікування стоматологічних захворювань у дітей з вадами слуху залежно від віку та стану стоматологічного здоров'я впроваджені в навчальний процес кафедри стоматології дитячого віку ІС НМАПО імені П.Л. Шупика. Отримані результати впроваджено у практичну діяльність дитячих стоматологічних поліклінік Деснянського, Подільського, Шевченківського та Печерського районів м. Києва.

Особистий внесок здобувача у розробку нових наукових результатів. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Дисертантом особисто проаналізована наукова література з досліджуваної проблеми. Самостійно проведені епідеміологічні, клінічні дослідження, аналіз отриманих даних, статистична обробка, наукове обґрунтування результатів і написання дисертаційної роботи. Дисертантом здійснено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення рівня стоматологічного здоров'я у дітей з вадами слуху, проведено оцінку ефективності розробленого методу. Під керівництвом наукового керівника сформульовані основні положення дисертації, висновки і практичні рекомендації. Біохімічні дослідження виконані спільно із співробітниками біохімічної лабораторії Центральної міської клінічної лікарні м. Києва, мікробіологічні - мікробіологічної лабораторії Інституту отоларингології імені проф. А.І. Коломійченка АНМ України.

У друкованих працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом виконано підбір клінічного та ілюстративного матеріалу, підготовку статей до друку.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на засіданні проблемно-методичної комісії Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика, наукових засіданнях кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика.

За матеріалами дисертаційної роботи були зроблені доповіді на науково-практичній конференції «Сучасні проблеми терапевтичної стоматології», присвяченій пам'яті професора М.А. Кодоли (м. Київ, 25-26 березня 2004 року), ІІ міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті професора М.А. Кодоли «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології» (м. Київ, 13-14 квітня 2006 року), засіданнях постійно діючої школи-семінару для дитячих лікарів-стоматологів м. Києва (Київ, 2006, 2007, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, із яких 5 робіт надруковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 статті та 2 тез).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 187 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, розділу аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел, яких містить 265 літературних джерел; з них 235 надруковані кирилицею, 30 латиницею. Робота ілюстрована 49 таблицями, 1 малюнком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

вада слух порушення зуби

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження було здійснено обстеження 198 дітей віком від 6 до 18 років з вадами слуху (54,6±3,54)% хлопчиків (108 осіб) та (45,5±3,54)% дівчаток (90 дітей). Усі обстежені є учнями спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату № 18 для дітей з вадами слуху м. Києва.

Залежно від віку обстежених дітей пацієнти були розділені на дві групи: 101 дитина (51,01±3,55)% віком 6-12 років та 97 учнів (48,99±3,55)% віком 13-18 років. До складу контрольної групи увійшло 124 дитини І групи здоров'я, які навчаються в загальноосвітніх закладах м. Києва (50 осіб - 40,3±4,41% - віком 6-12 років та 74 дитини - 59,7±4,41% - віком 13-18 років).

Обстеження пацієнтів здійснювали з використанням карти ВООЗ та розробленої на її основі карти обстеження, що враховувала можливі особливості стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху.

З метою визначення факторів ризику стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху було вивчено поширеність функціональних порушень жування, дихання, ковтання, зімкнутих губ, скронево-нижньощелепового суглоба та особливості будови тканин присінку порожнини рота (Л.О. Хоменко та співав., 2001). Ураженість твердих тканин зубів вивчали за показниками поширеності та інтенсивності карієсу, активності каріозного процесу, поширеності некаріозних уражень зубів. Стан гігієни порожнини рота оцінювали за показниками гігієнічних індексів Федорова-Володкіної (1971), Грін-Вермільйона (1964). Для визначення карієсрезистентності емалі використовували ТЕР-тест за методикою В.Р. Окушка, Л.І. Косарева (1983). Оцінку стану тканин пародонта здійснювали за результатами огляду та показниками пародонтальних індексів КПІ (ММСІ) - комплексного пародонтального індексу (1987) (Л.О. Хоменко та співав., 1993), ІГ - індексу гінгівіту Сілнес-Лое (1967), ПМА (РМА) - папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (1960) та КПІ (СРІ, ВООЗ) - комунального парадонтального індексу (Л.О. Хоменко та співавт., 2007).

Оцінку рівня стоматологічної допомоги (РСД) здійснювали за методикою П.А. Леуса (1987), а потребу в ортодонтичному лікуванні встановлювали на підставі оцінки показників індексу DAI (ВООЗ).

Визначення ризику формування зубо-щелепних деформацій здійснювали з використанням біометричних методів (шляхом вимірювання клінічно-діагностичних моделей за Понтом, Коркхаузом, аналізу пропорційності зубів за Тонном та Болтоном І «anterior ratio» і ІІ «overall ratio»; визначення міжіклової відстані на верхній та нижній щелепах (Ф.Я. Хорошилкина, 2006; Ф. Нётцель, К. Шульц, 2006; У.Р. Проффит, 2006; S.E. Bishara, 2001).

Для вивчення властивостей ротової рідини за ознаками рівня природного слиновиділення, консистенції слини, природного рН, буферної здатності слини, стимульованого слиновиділення, рН стимульованої слини, використовували стандартні набори тест-системи «GC Saliva - Check, Японія».

Мікробіологічне дослідження в обстежених дітей включало вивчення мікробіоценозу зубної бляшки з використанням стандартних наборів Micro-la-Test (СТРЕПТО тест 16, АНАЕРО тест 23) «Pliva-Lachema Diagnostika s.r.o., Чехія» для детекції карієсогенних мікроорганізмів.

Уміст загального білка, глюкози, сечовини (ензиматичним кінетичним методом), сечової кислоти, креатиніну (CK NAC-activated), лужної фосфатази (колориметричним методом), холестеролу (LDL-холестирин ензиматичним колориметричним методом), альбуміну (бром крезол-зелений методом, BCG), кальцію (арсеназо- ІІІ колориметричним методом), фосфору (УФ-методом), амілази (бензиліден-блокований-pNPG7 колориметричним методом) у змішаній слині визначали з використанням стандартних наборів Randox (Co. Antrim, Великобританія).

З метою створення комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей з вадами слуху, спрямованого на підвищення рівня стоматологічного здоров'я, обстежені пацієнти були розподілені на дві групи: основну лікувальну (ОЛГ) та контрольну лікувальну (КЛГ). До складу основної лікувальної групи були включені 99 дітей (54 хлопчики та 45 дівчаток), з них 50 осіб віком 6-12 років (ОЛГ-1) та 49 осіб віком 13-18 років (ОЛГ-2). До контрольної лікувальної групи увійшли 99 дітей (51 хлопчик, 48 дівчаток), у тому числі 51 дитина віком 6-12 років (КЛГ-1) та 48 дітей віком 13-18 років (КЛГ-2).

Пацієнтам усіх груп здійснювали обов'язкові заходи, спрямовані на підвищення рівня стоматологічного здоров'я: санацію порожнини рота; навчання та контроль дотримання навичок догляду за порожниною рота; індивідуальний вибір засобів догляду за порожниною рота; герметизацію фісур премолярів та молярів; міогімнастику для усунення функціональних розладів; корекцію шкідливих звичок.

Комплекс заходів екзогенної медикаментозної профілактики у пацієнтів групи ОЛГ включав диференційоване застосування: розчину фториду натрію для полоскань та аплікацій «Профлюорид М», фтормісткого желе «Профлюорид Желе» та фторлаку «Біфлюорид 12» (VOCO, Німеччина). Дітям, вільним від карієсу та з компенсованим перебігом карієсу зубів, призначали ротові ополіскування розчином «Профлюорид М» упродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів. У випадку субкомпенсованого перебігу карієсу застосовували фтор місткий препарат у формі желе - «Профлюорид Желе», шляхом втирання зубною щіткою впродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів. Дітям з декомпенсованим карієсом зубів призначали «Профлюорид Желе», шляхом втирання зубною щіткою впродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів та аплікації фторлаку «Біфлюорид 12» один раз на тиждень, курсом чотири аплікації з кратністю один раз на три місяці. Герметизацію слабо мінералізованих інтактних фісур премолярів та молярів здійснювали із застосуванням герметика «Фісуріт FХ» світлового твердіння (VOCO, Німеччина).

Для зменшення обсіменіння ротової порожнини карієсогенною мікрофлорою у дітей групи ОЛГ з незадовільним, поганим і дуже поганим станом гігієни порожнини рота до складу лікувально-профілактичного комплексу включали ротові ополіскування розчином «Гівалекс» (Norgine Pharma, Франція) двічі на день після чищення зубів упродовж п'яти днів. У випадку зниження показників індексів гігієни порожнини рота під час моніторингу препарат «Гівалекс» призначали повторно.

Ендогенна медикаментозна профілактика включала призначення за узгодженням з лікарем-педіатром: вітамінної комбінації з мінералами «Кальцинова» (KRKA) чи «Кальцію-D3 Нікомед» (Nycomed Pharma AG). Препарат «Кальцинова» призначали дітям віком 6-12 років по дві таблетки вранці і ввечері після їжі та чистки зубів до повного їх розсмоктування в порожнині рота, впродовж 30 днів. Препарат «Кальцію-D3 Нікомед» призначали дітям віком 13-18 років по одній таблетці двічі на день до повного їх розсмоктування в порожнині рота, після чищення зубів, упродовж 30 днів. Кратність курсів ендогенної медикаментозної профілактики залежала від компенсованості карієсу зубів: дітям з компенсованим перебігом карієсу призначали препарати один раз на рік, при субкомпенсованому і декомпенсованому - двічі та тричі на рік.

Ортодонтичне лікування здійснювали дітям з найбільш поширеною формою патологічного прикусу (з дистальним глибоким прикусом, ІІ клас за класифікацією Енгля). Пацієнти групи ОЛГ віком 6-12 років лікувалися знімними функціональними ортодонтичними апаратами - міофункціональними трейнерами (T4K, T4A) і міобрейсами «MRC». У дітей групи ОЛГ віком 13-18 років застосовували незнімну ортодонтичну техніку - систему Damon (Damon 3, Damon 3MX) «Ormco». Система Damon - це поєднання високотехнологічних самолігуючих брекетів пасивного типу та переваг естетичних брекетів.

У дітей контрольної лікувальної групи (КЛГ) застосовували традиційні лікувально-профілактичні заходи (Л.О. Хоменко та співав., 2007) та методи ортодонтичного лікування (Ф.Я. Хорошилкіна, 2006).

Статистичний аналіз отриманих даних здійснювали з використанням рекомендацій Мінцера О.П., Вороненка Ю.В., Власова В.В. (2003), Гойко О.В. (2004) та із застосуванням стандартних статистичних програм «Statistica 6.0» та «SPSS 14».

Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати аналізу даних анамнезу дітей залежно від характеру порушень слуху показали, що у 177 особи (89,4±2,19)% має місце туговухість; у 21 дитини (10,6±2,19)% - глухота. За станом соматичного здоров'я, визначеного педіатрами, 165 дітей (83,3±2,65)% належали до ІІІ групи здоров'я; 33 особи (16,7±2,65)% - до IV групи.

Алгоритм визначення особливостей стоматологічного статусу дітей з вадами слуху залежно від віку і статі передбачав установлення наявності та характеру порушень функцій органів порожнини рота, прикріплення м'яких тканин присінку, стану твердих тканин зубів та пародонта, визначення біометричних показників зубних рядів, постави.

У результаті порівняльного аналізу функцій порожнини рота у дітей І групи здоров'я та у дітей з вадами слуху (ДВС) виявили комплекс дисфункцій у складі: ротового дихання (15,2±2,56%; р>0,05), порушення жування (25,7±3,11%; р<0,05), інфантильного ковтання (15,2±2,55%; р<0,05), порушення функції зімкнутих губ (12,6±2,36%; р>0,05) та скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) (12,6±2,33%; р<0,05). Більш виражені зміни виявлені у дітей віком 6-12 років.

У пацієнтів групи ДВС порівняно з показниками здорових дітей достовірніше частіше виявляються порушення опорно-рухового апарату (61,6±3,46; р<0,05), за рахунок вищої питомої ваги сколіозу (35,9±3,41%; р<0,05), а також наявні деформації грудної клітини (3,0±1,21)% та клишоногість (2,5±1,10)%.

Обстеження присінку порожнини рота дозволили з'ясувати, що у ДВС достовірно вища імовірність формування мілкого присінку (12,1±2,32%; р<0,05), короткої вуздечки язика (51,5±3,55%; р<0,01), високого прикріплення вуздечки нижньої губи (34,3±3,37%; р<0,05), бокових тяжів (8,1±1,94%; р<0,05). З віком у дітей з вадами слуху відбувається збільшення питомої ваги середньої глибини присінку, короткої вуздечки язика та високого прикріплення вуздечки нижньої губи.

Загальна поширеність карієсу зубів у дітей з вадами слуху склала (81,8±2,74)%, а інтенсивність за показниками КПВ_з+кп_з - (4,27±0,26) зуба, тобто знаходилась на рівні показників здорових дітей (87,1±3,01%, 4,15±0,40; р>0,05). У віковій групі 6-12-річних дітей поширеність карієсу зубів становила (82,2±3,81)% при інтенсивності (4,28±0,38) зуба. У групі дітей 13-18 років показник поширеності карієсу склав (81,4±3,95)%, а інтенсивності - (4,28±0,36) зуба. Вільними від карієсу були (18,2±2,74)% дітей з вадами слуху. У (27,8±3,18)% дітей виявили низьку, у (22,2±2,95)% - середню, у (18,2±2,74)% - високу та у (13,6±2,43)% - дуже високу активність карієсу зубів. З віком у ДВС спостерігається достовірне зменшення питомої ваги дуже високої активності карієсу зубів (з 21,8±4,11% до 5,2±2,25%, р<0,05) за рахунок збільшення кількості дітей з середньою активністю карієсу (з 14,9±3,54% до 29,9±4,65%, р<0,05).

Оцінка стану карієсрезистентності емалі зубів за показниками ТЕР-тесту виявила високу стійкість емалі у (66,7±3,35)% пацієнтів ДВС, середню - у (28,3±2,90)% осіб та низьку - у (5,0±1,55)% дітей. Найбільш значиме зниження показників зареєстровано у віці дітей 6-12 років.

Осередкова демінералізація емалі спостерігається у (6,1±1,70)% дітей з вадами слуху. Імовірність формування гіпоплазії емалі зубів виявлена у (13,6±2,44)% обстежених.

Значення РСД за П.А. Леусом у дітей з вадами слуху склали (59,4±3,49)%, тобто не відрізнялись від здорових дітей (66,9±4,22%, р>0,05) і були оцінені як задовільні. У дітей віком 6-12 років РСД становив (54,1±4,96)% (р>0,05), збільшуючись у пацієнтів віком 13-18 років до (65,8±4,82)% (р>0,05).

Стан гігієни порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної у ДВС був оцінений як незадовільний (2,98±0,09 балів) і перевищував показники здорових дітей (р<0,05). Показники гігієнічного індексу Грін-Вермільйона у обстежених дітей (1,82±0,04 балів) також перевищували значення аналогічного показника у контрольній групі (р<0,05).

Частота виявлення здорових тканин пародонта за індексом КПІ (ВООЗ) склала (62,2±3,44)% і була достовірно нижчою, ніж у здорових дітей (р<0,05). Зазначена тенденція виявилась у дітей віком 12 років і зросла у віці 13-18 років. При цьому середня кількість здорових секстантів у ДВС була достовірно меншою порівняно з дітьми І групи здоров'я (5,34±0,1 сегментів; р<0,05).

Зміни властивостей ротової рідини, визначені у групі ДВС за показниками стандартної тест-системи Saliva-Check, проявляються зниженням рівня природного (1,4±0,11 балів, р<0,05) та стимульованого слиновиділення (2,05±0,19 балів; р<0,01), підвищенням в'язкості слини (1,65±0,17 балів; р<0,05) та зниженням буферної здатності (1,80±0,16 балів; р<0,05). Природній рівень рН нестимульованої слини у (45,0±11,12)% осіб ДВС знаходився в межах рН=[6,0-6,6], у (30,0±10,25)% - [5,0-5,8], у (25,0±9,68)% - [6,8-7,8]. При визначенні рівня рН стимульованої слини у групі ДВС превалювали показники, що знаходилися в межах [6,0-6,6] (50,0±11,18)%; у (45,0±11,12)% дітей рівень рН був у межах [6,8-7,8].

При біохімічному дослідженні ротової рідини у групі ДВС встановлено достовірно вищий рівень загального вмісту білка (3,13±0,26 г/дл; р<0,05). Вміст альбуміну, глюкози, холестеролу у слині пацієнтів групи ДВС достовірно не відрізняється від показників здорових дітей. Рівень сечовини у ротовій рідині пацієнтів групи ДВС був достовірно нижчим. Показники сечової кислоти, креатиніну, амілази у ротовій рідині значно перевищують дані здорових дітей (р<0,01). У пацієнтів групи ДВС спостерігається достовірне зниження загального вмісту кальцію (1,28±0,11 ммоль/л; р<0,05) та підвищення вмісту фосфору у ротовій рідині (7,9±0,56 ммоль/л; р<0,05). Вміст лужної фосфатази (31,4±2,63 од/л) вірогідно перевищує показники здорових дітей (р<0,05). Виявлені біохімічні особливості ротової рідини у ДВС підтверджують напруження механізмів карієсрезисентності та вказують на ризик створення карієсогенної ситуації в порожнині рота, високу імовірність формування та прогресування карієсу зубів.

Результатами мікробіологічних досліджень встановлено, що загальна кількість бактерій Streptococcus spp. та Lactobacillus spp. у зубній бляшці дітей групи ДВС є достовірно вищою (651,5±23,1Ч10⁵/мг; р<0,05; 646,5±21,05Ч10⁵/мг) порівняно з показниками дітей І групи здоров'я.

Аналіз імовірності детекції у зубному нальоті різних видів Streptococcus spp. з використанням набору Micro-la-Test (СТРЕПТО тест 16) «Pliva-Lachema Diagnostika s.r.o., Чехія» виявив наявність десяти видів бактерій даної групи. В усіх обстежених ДВС та у здорових дітей підтверджена наявність Str. salivarius subsp. salivarius. У зубному нальоті всіх пацієнтів групи ДВС підтверджено вміст Str. mutans (group), у (90±6,71)% дітей - Str. mitis 2 та Str. оralis/mitis 1, у (60±10,95)% - Str. аcidominimus, у (55±11,12)% обстежених виявили Str. sanguis aesculin positive та Str. intermedius, у (45±11,12)% - Str. dysgalactiae, Str. gordonii, у (40±10,95)% - Str. sanguis aesculin negative. Серед анаеробних кокових бактерій у ДВС в 100% випадків виявили Veillonella (group) та Streptococcus (group), у (50±11,18)% - Streptococcus hansenii та Streptococcus parvulus, у (55±11,12)% - Veillonella alcalescens, у (45±11,12)% - Veillonella parvula. У (75±9,68)% зразків доведена наявність Peptostreptococcus (group).

Аналіз результатів досліджень щодо обсіменіння зубного нальоту різними видами грамнегативних анаеробних паличок, грампозитивних та грамнегативних анаеробних спороутворюючих паличок виявили наявність Lactobacillus catenaformis у всіх пацієнтів груп ДВС та І групи здоров'я. У (85±7,98)% пацієнтів групи ДВС здійснена детекція Fusobacterium (group). У (70±10,25)% обстежених підтверджено наявність у зубному нальоті Actinomyces (group), у (65±10,67)% - Bacteroides (group) і Prevotella (group).

У дітей групи ДВС спостерігається достовірно вище обсіменіння зубного нальоту Streptococcus spp. та Lactobacillus spp.; має місце обсіменіння Str. mutans та Lactobacillus catenaformis (100%) на фоні вищої імовірності детекції різних видів Streptococcus spp. (6,8 видів бактерій на 1 обстеженого), анаеробних кокових бактерій (2,75 видів бактерій на 1 обстеженого) та грамнегативних анаеробних паличок, грампозитивних та гремнегативних анаеробних спороутворюючих паличок (4,8 видів бактерій на 1 обстеженого).

Результати аналізу клінічного обстеження, вивчення властивостей ротової рідини, дослідження біохімічних показників змішаної слини та детекції мікрофлори зубної бляшки дозволяють виділити найбільш значимий комплекс факторів ризику, що спричиняє погіршення стану твердих тканин зубів та пародонта: дисфункції органів порожнини рота, низька карієсрезистентність емалі, гіпоплазія емалі, значна поширеність та інтенсивність карієсу зубів, схильність до формування захворювань тканин пародонта, порушення гігієнічного догляду за порожниною рота, зниження рівня природного та стимульованого слиновиділення, підвищення в'язкості слини, зниження буферної здатності та рівня рН стимульованої і нестимульованої слини, диспропорція кальцій-фосфорного співвідношення та підвищений рівень лужної фосфатази у ротовій рідині, надлишкове бактеріальне обсіменіння зубної бляшки з високою імовірністю інфікування карієсогенною мікрофлорою.

Визначення потреби в ортодонтичному лікуванні та характеру порушень прикусу за індексом DAI підтвердило наявність порушень прикусу у ДВС (27,9±0,61 балів; 22,98±0,85 балів; р<0,05), що є підставою для проведення ортодонтичного лікування.

У результаті аналізу даних біометричних вимірювань клінічно-діагностичних моделей за методикою Коркхауза було виявлено, що у ДВС, порівняно зі здоровими дітьми, формування піднебіння відрізняється ознаками поглиблення (17,8±0,2 мм, 16,45±0,38 мм, р<0,05; 38,8±0,47%, 35,4±0,75%; р<0,05). У дітей з вадами слуху встановлено звуження верхнього і нижнього зубних рядів за премолярною шириною Понта (34,91±0,17 мм; 35,96±0,22 мм; р<0,05), у ділянці молярів верхньої щелепи (45,51±0,2 мм; 46,98±0,28 мм; р<0,05), премолярів нижньої щелепи (33,9±0,17 мм; 34,4±0,22 мм; р<0,05) та молярів нижньої щелепи (46,49±0,18 мм; 47,74±0,34 мм; р<0,05). Оцінка довжини переднього відрізку зубних рядів за індексом Коркхауза дозволила діагностувати видовження переднього відрізку верхньої зубної дуги у ДВС (19,45±0,1 мм; 18,67±0,2 мм; р<0,05), що пов'язано з протрузією верхніх різців, та вкорочення передньої довжини нижнього зубного ряду (16,82 ±0,11 мм; 17,65 ±0,16 мм; р<0,05). Оцінка пропорційності мезіо-дистальних розмірів зубів верхньої та нижньої щелеп у ДВС за індексом Тонна виявила диспропорцію (1,39±0,01; 1,36 ±0,01; р<0,05), за індексом Болтон І (75,74±0,33%; 77,29±0,41%; р<0,05) та за індексом Болтон ІІ (89,96±0,2%; 91,2±0,41%; р<0,05).

На підставі клінічного і біометричного аналізу та відповідно до діючих класифікацій наявність сформованої патології у різних площинах діагностовано у (47,5±3,56)% ДВС: у сагітальній площині - дистальний прикус у (44,0±3,53)% та мезіальний прикус - у (3,5±1,31)%; у вертикальній площині - глибокий прикус у (34,8±3,39)% та відкритий прикус у (13,1±2,4)%; у трансверзальній площині - косий односторонній у (8,6±1,99)% та косий двосторонній - у (2,0±0,99)%. Аномалії форми, положення, кількості, розмірів окремих зубів виявлені у (99,0±0,71)% обстежених. У (5,56±0,69)% пацієнтів групи ДВС діагностовано первинну адентію.

Таким чином, значимою проблемою щодо стану стоматологічного здоров'я у дітей з вадами слуху є наявність сформованої патології прикусу, зубних рядів та аномалій окремих зубів. При цьому з найвищою імовірністю найбільш поширеною формою патології прикусу у ДВС є дистальний глибокий прикус - ІІ клас за класифікацією Енгля (44,0±3,53)%.

Упровадження розробленого лікувально-профілактичного комплексу, спрямованого на зменшення та усунення негативного впливу факторів ризику на стан стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху, виявило високу клінічну ефективність упродовж 24 місяців спостереження.

Карієспрофілактична ефективність запроваджених лікувально-профілактичних методів підтверджується достовірно нижчими (р<0,01) значеннями індексів КПВ_з+кп_з та КПВ_з у дітей ОЛГ (3,87±0,55 зуба; 3,52±0,54 зуба) порівняно з КЛГ (6,56±0,74 зуба; 5,24±0,43 зуба). У дітей ОЛГ-2 віком 13-18 років через 24 місяці після початку запровадження лікувально-профілактичних комплексів показники КПВ_з були у 2,24 разів меншими порівняно з КЛГ-2.

Запровадження уроків гігієни із залученням медичного та педагогічного колективу школи-інтернату, моніторинг якості дотримання гігієни порожнини рота та застосування індивідуально призначених засобів гігієни у дітей ОЛГ сприяли зменшенню показників гігієнічних індексів Федорова-Володкіної (р<0,05) та Грін-Вермільйона (р<0,05). При цьому значення вказаних індексів у ОЛГ через 24 місяці від початку програми були у 1,3-1,9 рази меншими, ніж у КЛГ.

Позитивним виявився вплив запропонованого лікувально-профілактичного комплексу на стан тканин пародонта. Кількість здорових секстантів у дітей ОЛГ віком 12-18 років достовірно збільшилась (5,9±0,06 сегментів; р<0,05) та перевищувала показники КЛГ (р<0,05). Значення показників КПІ (ММСІ) упродовж запровадження лікувально-профілактичних заходів зменшились до 0,59±0,08 балів (р<0,05).

Через 24 місяці від початку програми спостерігалось відновлення рівня природного (1,95±0,14 балів, р<0,05) та стимульованого слиновиділення (2,6±0,11 балів; р<0,05), нормалізація в'язкості слини (2,35±0,15 балів; р<0,05) та буферної здатності (2,35±0,15 балів; р<0,05). Статистичний аналіз результатів дослідження підтвердив достовірність відмінностей вище означених показників у дітей контрольної лікувальної групи (КЛГ).

При біохімічному дослідженні ротової рідини у дітей ОЛГ встановлено відновлення вмісту кальцію (1,69±0,14) ммоль/л, фосфору (5,43±0,43) ммоль/л та лужної фосфатази (16,27±3,56) од/л У пацієнтів КЛГ значення вказаних біохімічних показників не відновлювались до вікової норми.

Результати мікробіологічного дослідження у дітей ОЛГ підтвердили зниження показників обсіменіння зубного нальоту Streptococcus spp. (548,0±10,5 КУО/мг; р<0,05) та Lactobacillus spp. (530,0±9,6 КУО/мг; р<0,05) під впливом лікувально-профілактичних комплексів. У пацієнтів КЛГ показники обсіменіння зубного нальоту були достовірно вищими (р<0,05). Імовірність детекції у зубному нальоті різних видів Streptococcus spp. у пацієнтів ОЛГ достовірно знизилась і склала 3,1 видів бактерій на 1 обстеженого, анаеробних кокових бактерій - 2,15 видів бактерій на 1 обстеженого та грамнегативних анаеробних паличок, грампозитивних та гремнегативних анаеробних спороутворюючих паличок - 3,0 видів бактерій на 1 обстеженого. Виділення Str. mutans у дітей ОЛГ упродовж періоду спостереження зменшилося зі 100 до 25%.

Аналіз отриманих результатів клініко-лабораторного спостереження ефективності застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу у дітей з вадами слуху підтверджує зменшення проявів карієсогенної ситуації в порожнині рота та значне зниження імовірності формування та прогресування карієсу зубів і захворювань тканин пародонта.

Результативність ортодонтичного лікування з використанням міофункціональних трейнерів підтверджена результатами біометричного вимірювання, що вказують на нормалізацію форми зубних рядів у сагітальній та трансверзальній площинах за індексами Понта (молярна ширина верхньої щелепи - 46,6±0,56 мм; премолярна ширина на нижній щелепі - 34,12±0,51 мм; молярна ширина нижнього зубного ряду - 45,2±0,76 мм; р<0,05) та Коркхауза (передня довжина верхньої щелепи - 18,7±0,34 мм; нижньої щелепи - 17,35±0,4 мм; р<0,05). Застосування техніки Damon System, згідно з результатами дослідження, сприяє збереженню міжіклової відстані на верхній на нижній щелепах, достовірне розширення зубних дуг у ділянці премолярів та молярів верхньої (премолярна ширина - 37,43±0,63 мм, р<0,05; молярна ширина - 47,1±0,66 мм, р<0,05) та нижньої щелеп (премолярна ширина - 36,99±0,77 мм, р<0,05; молярна ширина - 46,4±0,830 мм, р<0,05) за Понтом, зменшення передньої довжини верхнього зубного ряду (19,25±0,33 мм, р<0,05) та збільшення переднього відрізку нижнього зубного ряду (18,1±0,38 мм, р<0,05) за методикою Коркхауза.

Повторне визначення потреби в ортодонтичному лікуванні та характеру порушень прикусу за індексом DAI після завершення ортодонтичного лікування (у ретенційний період) підтвердило досягнення більш високого естетичного результату лікування у пацієнтів ОЛГ при використанні міофункціональних трейнерів (19,8±0,61 балів; р<0,05) та незнімної ортодонтичної техніки Damon System (17,9±0,61 балів; р<0,05) порівняно з КЛГ (21,0±0,44 балів; 19,2±0,41 балів). Таким чином, застосування міофункціональних трейнерів, міобрейсів та незнімної ортодонтичної техніки Damon System ефективно сприяє нормалізації функціональних порушень та усуненню ознак дистального глибокого прикусу, форми зубних рядів, положенню окремих зубів у дітей з вадами слуху.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення актуального для сучасної стоматології завдання, що полягає у підвищенні рівня стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху шляхом визначення та корекції найбільш значимих факторів ризику - функціональних порушень щелепно-лицевої ділянки, стану твердих тканин зубів, тканин пародонта, гігієни порожнини рота, ротової рідини, мікроекології зубного нальоту, біометричних показників формування зубо-щелепного апарату залежно від віку і статі.

1. У дітей з вадами слуху виникає комплекс функціональних порушень щелепно-лицевої ділянки, а саме: ротове дихання (15,2±2,56)%, порушення жування (25,8±3,11)%, інфантильне ковтання (15,2±2,55)%, порушення функції змикання губ (12,6±2,36)% та скронево-нижньощелепного суглобу (12,6±2,33)%. Більш значимі функціональні розлади виникають у дітей віком 6-12 років. Спостерігається формування мілкого присінку порожнини рота (12,1±2,32)%, короткої вуздечки язика (51,5±3,55)%, коротке прикріплення вуздечки верхньої (52,5±3,55)% та високе - нижньої губи (34,3±3,37)%, наявність виразних бокових тяжів. Виявлені зміни прогресують з віком. У пацієнтів з вадами слуху виявляються порушення опорно-рухового апарату (61,6±3,46)% у формі сколіозу, деформації грудної клітини та клишоногості.

2. Поширеність карієсу зубів у дітей з вадами слуху складає (81,8±2,74)%, а інтенсивність за показниками КПВ_з+кп_з - (4,27±0,26) зуба. Показники індексу рівня стоматологічної допомоги оцінені як задовільні (59,4±3,49)% і збільшуються з віком (з 54,1±4,96% до 65,8±4,82%). Гігієнічний стан порожнини рота дітей з вадами слуху є незадовільними. Виявлено зменшення з віком питомої ваги пацієнтів без уражень тканин пародонта, зростання імовірності кровоточивості та утворення зубного каменю.

3. Зміни властивостей ротової рідини у дітей з вадами слуху виявляються зниженням рівня природного та стимульованого слиновиділення, підвищенням в'язкості слини та зниженням буферної здатності. У ротовій рідині дітей виявлене збільшення вмісту загального білка, лужної фосфатази, фосфору та зменшеного вмісту кальцію. Зазначені особливості ротової рідини у дітей з вадами слуху підтверджують напруження механізмів карієсрезисентності та вказують на ризик створення карієсогенної ситуації в порожнині рота.

4. У дітей з вадами слуху спостерігається високий рівень обсіменіння зубного нальоту Streptococcus spp. та Lactobacillus spp., обвґязкова наяність Str. mutans та Lactobacillus на фоні вищої імовірності детекції Streptococcus spp. (6,8 видів бактерій на 1 обстеженого), анаеробних кокових бактерій (2,75 видів бактерій на 1 обстеженого), грамнегативних анаеробних паличок, грампозитивних та гремнегативних анаеробних спороутворюючих паличок (4,8 видів бактерій на 1 обстеженого).

5. Формування піднебіння у дітей з вадами слуху відрізняється ознаками поглиблення, спостерігається звуження верхнього і нижнього зубних рядів, видовження переднього відрізку верхньої зубної дуги, протрузія верхніх різців та вкорочення передньої довжини нижнього зубного ряду, диспропорція мезіо-дистальних розмірів зубів верхньої та нижньої щелеп. Наявність сформованої патології у різних площинах діагностовано у (47,5±3,56)% обстежених. Аномалії форми, положення, кількості, розмірів окремих зубів виявлені у (99,0±0,71)%. Найбільш поширеною формою патології прикусу у обстежених дітей є дистальний глибокий прикус - ІІ клас за Енглем (44,0±3,53)%.

6. Розроблена схема лікувально-профілактичних заходів в умовах організованого колективу дітей з вадами слуху, яка передбачає участь стоматолога та педіатра і диференційований підхід до вибору тактики застосування залежно від віку та стану стоматологічного здоров'я комплексу засобів екзогенної та ендогенної медикаментозної профілактики, міофункціональних трейнерів та незнімної ортодонтичної техніки Damon System.

7. Запропонований алгоритм профілактики і лікування стоматологічних захворювань у дітей з вадами слуху забезпечує редукцію приросту карієсу в основній лікувальній групі порівняно з контрольною на (97,3±2,29)%; зменшення проявів карієсогенної ситуації в порожнині рота, що підтверджено зниженням у 1,3-1,9 рази показників гігієнічних індексів, відновленням властивостей ротової рідини та нормалізацією вмісту кальцію, фосфору і лужної фосфатази, зниженням рівня обсіменіння зубного нальоту карієсогенними мікроорганізмами. Використання міофункціональних трейнерів, міобрейсів забезпечує відновлення функцій порожнини рота, форми зубних рядів у сагітальній та трансверзальній площинах та вирівнювання зубів. Застосування ортодонтичної техніки Damon System сприяє збереженню міжіклової відстані на верхній на нижній щелепах, розширенню зубних дуг у ділянці премолярів та молярів верхньої та нижньої щелеп, зменшенню передньої довжини верхнього зубного ряду та збільшенню переднього відрізку нижнього зубного ряду.

Практичні рекомендації

1. Створення комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей з вадами слуху доцільно здійснювати з урахуванням показників стану стоматологічного здоров'я кожної дитини та індивідуальних факторів ризику формування та прогресування захворювань твердих тканин зубів, пародонта та зубо-щелепних аномалій і деформацій.

2. Призначення засобів екзогенної медикаментозної профілактики слід здійснювати з урахуванням віку та стану стоматологічного здоров'я. Дітям, вільним від карієсу та з компенсованим перебігом карієсу зубів призначали ротові ополіскування розчином «Профлюорид М» упродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів. У випадку субкомпенсованого перебігу карієсу застосовували фтор місткий препарат у формі желе - «Профлюорид Желе», шляхом втирання зубною щіткою впродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів. Дітям з декомпенсованим карієсом зубів призначали «Профлюорид Желе», шляхом втирання зубною щіткою впродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів та аплікації фторлаку «Біфлюорид 12» один раз на тиждень, курсом чотири аплікації з кратністю - один раз на три місяці. Герметизацію слабо мінералізованих інтактних фісур премолярів та молярів здійснювали з застосуванням герметику «Фісуріт FХ» світлового твердіння (VOCO, Німеччина).

3. Герметизацію слабо мінералізованих інтактних фісур премолярів та молярів необхідно здійснювати з застосуванням герметику світлового твердіння «Фісуріт FХ» (VOCO, Німеччина) з динамічним контролем якості.

4. Для зменшення обсіменіння карієсогенною мікрофлорою ротової порожнини у дітей з вадами слуху при незадовільному, поганому і дуже поганому стані гігієни порожнини рота до складу лікувально-профілактичного комплексу слід включати процедури ополіскування порожнини рота розчином «Гівалекс» (Norgine Pharma, Франція) двічі на день після чищення зубів упродовж п'яти днів. Курси слід повторювати при зниженні показників стану гігієни порожнини рота.

5. У якості засобів ендогенної медикаментозної профілактики карієсу за узгодженням з лікарем-педіатром доцільно призначати препарати вітамінної комбінації з мінералами «Кальцинова» (KRKA, Словенія) чи «Кальцію-D3 Нікомед» (Nycomed Pharma AG, Норвегія). Препарат «Кальцинова» призначали дітям віком 6-12 років по дві таблетки вранці і ввечері після їжі та чистки зубів до повного їх розсмоктування в порожнині рота, упродовж 30 днів. Препарат «Кальцію-D3 Нікомед» призначали дітям віком 13-18 років по одній таблетці двічі на день до повного їх розсмоктування в порожнині рота, після чищення зубів, впродовж 30 днів. Кратність курсів ендогенної медикаментозної профілактики залежала від компенсованості карієсу зубів: дітям з компенсованим перебігом карієсу призначали препарати один раз на рік, при субкомпенсованому і декомпенсованому - двічі та тричі на рік.

6. Дітям з вадами слуху за умови наявності стійких функціональних порушень та зубо-щелепних деформацій слід здійснювати ортодонтичне лікування відповідно з формою патології. Для лікування пацієнтів доцільно застосовувати міофункціональні трейнери, міобрейси «MRC, Австралія» та незнімну ортодонтичну техніку Damon System «Ormco, США».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Савичук Н.О. Стан функцій порожнини рота та характер функціональних відхилень у дітей з вадами слуху Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 69-72. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

2. Поляник Н.Я. Характеристика антропологічних показників зубних дуг у дітей з вадами слуху та порівняння їх з показниками здорових дітей /Дентальные технологии. - 2007. - № 2. - С. 21-23. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

3. Савичук Н.О. Стан тканин присінку порожнини рота у дітей з вадами слуху / Н.О. Савичук, Н.Я. Поляник // Дентальные технологии. - 2007. - № 3-4. - С. 56-61. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

4. Савичук Н.О. Вивчення властивостей ротової рідини з використанням тест-системи «GC Saliva-Check» у дітей з вадами слуху та порівняння їх з показниками здорових дітей / Н.О. Савичук, Н.Я. Поляник // Эскулап Дантист. - 2008. - № 3. - С. 38-43. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

5. Поляник Н.Я. Подходы к решению проблемы адентии постоянных зубов у детей : матеріали Науково-практичної конференції «Сучасні проблеми терапевтичної стоматології». - К. : Б.в., 2003. - С. 131-132. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

6. Поляник Н.Я. Показники стоматологічного здоров'я в молодих пацієнтів з вадами слуху : матеріали ІІ науково-практичної конференції «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології». - К. : Б.в., 2006. - С. 107-109. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

АНОТАЦІЇ

Поляник Н.Я. Особливості стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню стану стоматологічного здоров'я дітей з вадами слуху, визначенню факторів ризику захворювань твердих тканин зубів, пародонта та зубо-щелепних аномалій, стану стоматологічної захворюваності.

Розроблена схема лікувально-профілактичних заходів в умовах організованого колективу дітей з вадами слуху, яка здійснюється разом зі стоматологом та педіатром, і передбачає диференційований підхід до вибору і тактики застосування залежно від віку та стану стоматологічного здоров'я комплексу засобів екзогенної та ендогенної медикаментозної профілактики, міофункціональних трейнерів та незнімної ортодонтичної техніки Damon.

Запропонований алгоритм профілактики і лікування стоматологічних захворювань у дітей з вадами слуху забезпечує редукцію приросту карієсу в основній лікувальній групі порівняно з контрольною на (97,3±2,29)%. Зменшення виявів карієсогенної ситуації в порожнині рота підтверджено зниженням у 1,3-1,9 рази показників гігієнічних індексів, відновленням властивостей ротової рідини та нормалізацією вмісту кальцію, фосфору і лужної фосфатази, зниженням показників обсіменіння зубного нальоту карієсогенними мікроорганізмами. Ортодонтичне лікування з використанням міофункціональних трейнерів, міобрейсів «MRC, Австралія» та незнімної техніки Damon System «Ormco, США» забезпечує відновлення функцій порожнини рота, нормалізацію стану прикусу, форми зубних рядів, положення зубів.

Ключові слова: діти з вадами слуху, стан стоматологічного здоров'я, фактори ризику, профілактика.

Поляник Н.Я. Особенности стоматологического здоровья детей с патологией слуха. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. - стоматология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению состояния стоматологического здоровья детей с патологией слуха, определению факторов риска формирования заболеваний твёрдых тканей зубов, пародонта и зубо-челюстных аномалий, состояния стоматологической заболеваемости. Для достижения цели и решения задач были выполнены клинические, функциональные, биохимические, микробиологические, биометрические и статистические исследования.

В результате клинических исследований выявлено, что у детей с патологией слуха формируется комплекс дисфункций челюстно-лицевой области и нарушения строения преддверия полости рта. У обследованных детей диагностированы нарушения опорно-двигательного аппарата.

Распространенность кариеса зубов у детей с патологией слуха составляет (81,8±2,74)%, а интенсивность - (4,27±0,26) зуба. Показатели индекса уровня стоматологической помощи (П.А. Леус, 1987) оценены как удовлетворительные (59,4±3,49)% и увеличиваются с возрастом. Гигиеническое состояние полости рта у обследованных детей неудовлетворительное. Существует риск возникновения заболеваний тканей пародонта.