Ранні прояви дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням шарів. Діагностика і лікування

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

14.01.21 - Травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Ранні прояви дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням шарів. діагностика і лікування

Неділько Андрій Анатолійович

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті

ім. М.Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук,

КАЛІНКІН Олег Георгійович,

Донецький національний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, завідувач лабораторно-експериментальним відділом НДІ травматології та ортопедії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ГРУНТОВСЬКИЙ Геннадій Харлампійович,

Інститут патології хребта та суглобів

імені професора М.І.Ситенка АМН України,

головний науковий співробітник відділу захворювань та пошкоджень хребта.

доктор медичних наук, професор

БУБЛИК Леонід Олександрович

Донецький національний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, заступник директора НДІ травматології та ортопедії

з наукової роботи.

Захист відбудеться “ 8 ” жовтня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.11.600.04 у НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 106)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16)

Автореферат розісланий “ 1 ” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

к.мед.н, доцент А.М. Колесніков

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В Україні поширеність захворювань опорно-рухового апарату внаслідок статичного й статодинамічного перенапруження суглобів у шахтарів-вугільників у 4,3 рази перевищує аналогічні показники в інших галузях промисловості (Синяченко О.В., 1995). По кількості днів непрацездатності вертеброгенні радикуліти у шахтарів посідають перше місце, становлячи 7,1% інвалідів III групи за неврологічними захворюваннями. У складі всіх вертеброгенних захворювань корінцеві синдроми на рівні шийного відділу становлять 25% (Бабоша В.О., 1996).

Умови праці у вугільних шахтах Донбасу характеризуються проявом комплексу несприятливих факторів промислового виробництва, які за нашим даними, істотно впливають на стан здоров'я гірників (Трунова О.А., 2000). Близько 70% очисних вибоїв у цей час перебуває в зоні складних гірничо-геологічних умов. Залишається високою частка ручної праці в технології видобування вугілля, яка розглядається як важка й напружена, а механізація виробничих процесів не завжди сприяє зниженню важкості праці у зв'язку з її інтенсифікацією (Солдак И.И, 1998). В той же час, залишаються невивченими питання впливу кута нахилу вугільних шарів на частоту уражень різних відділів хребта, особисто шийного його відділу. Переважна кількість праць, у своїй більшості, присвячена вивченню поперекового відділу хребта у шахтах з пологими шарами. Й більше, що за останні роки інтегральний коефіцієнт захворюваності з тимчасовою втратою працездатності збільшився більш ніж утричі, що прямо корелює з глибиною виробок та кутом нахилу вугільних шарів (Limburska I., 1996).

Серед гірників шахт Донбасу остеохондроз хребта досягає 92,9% (Бабоша В.О., 2002). Діагностика цієї патології пов'язана з певними труднощами, тому що клініцисти не мають чітких критеріїв, які дозволяють конкретно визначати причину клініко-неврологічної симптоматики, що часто позбавляє їх можливості встановити правильний діагноз. На жаль, ще відсутні дослідження, що стосуються діагностики ранніх проявів дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта серед шахтарів різних професійних груп в залежності від гірничо-геологічних умов шахт. Це б сприяло своєчасному проведенню обґрунтованого профілактичного лікування. Все вищевикладене свідчить про актуальність обраного наукового дослідження, яке зумовлює необхідність пошуку нових підходів до вирішення цієї проблеми.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт інституту травматології та ортопедії ДонНМУ ім. М.Горького, та є фрагментом комплексних тем Міністерства охорони здоров'я України "Вивчити дискогенні і недискогенні захворювання хребта гірників шахт з крутим заляганням вугільних шарів. Розробити медичну технологію профілактики, лікування і реабілітації" (державна реєстрація №А01002895Р) та "Розробити систему диференційованого хірургічного лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань шийного й попереково-крижового відділів хребта" (державна реєстрація №0104U010576).

Мета дослідження: розробити систему комплексної ранньої діагностики дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням шарів, та на її підставі удосконалити реабілітаційні заходи.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

Вивчити умови праці на шахтах з крутим заляганням шарів та їх можливий вплив на розвиток дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділі хребта у гірників.

Виявити розповсюдженість дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників у залежності від віку, професійного стажу та характеру нахилу вугільного пласту.

Виявити ранні структурно-функціональні рентгенологічні прояви дегенеративно-дистрофічних змін компонентів хребцево-рухового сегмента у гірників у порівнянні з робітниками інших професій.

За допомогою реоенцефалографії виявити зміни показників кровообігу у вертебробазилярній системі гірників у залежності від клініко-рентгенологічних проявів.

Удосконалити принципи проведення реабілітаційних заходів у гірників з ранніми клінічними проявами дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділі хребта, та оцінити їх ефективність.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є гірники шахт з крутим заляганням вугільних шарів з дегенеративно-дистрофічними змінами у шийному відділі хребта. дистрофічний шийний хребет гірник

Предмет дослідження. Ранні прояви дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням вугільного шару.

Методи дослідження: У роботі були використані клінічні, рентгенологічні, комп'ютерно-томографічні (КТ) обстеження, магніто-резонансна томографія (МРТ), електрофізіологічні, а також статистичні методи дослідження (описова статистика).

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше доведено суттєвий вплив круто падаючих шарів на частоту розвитку дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників, як чинник, який сприяє розвитку цієї патології.

Виявлено розповсюдженість дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням шарів окремого виробничого об'єднання.

Визначені особливості рентгенофункціональних та рентгеноморфологічних змін компонентів хребцево-рухового сегменту шийного відділу хребта у гірників у залежності від кута нахилу вугільного шару.

Вперше встановлено, що до ранніх рентгенологічних проявів дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників вугільних шахт з крутим заляганням шарів відносять зниження висоти міжхребцевого проміжку, приховану нестабільність та унковертебральний артроз.

Вперше встановлено взаємозв'язок між ранніми рентгенологічними проявами дистрофічних змін шийного відділу хребта з порушенням кровообігу у вертебробазілярному басейні гірників, що працюють на шахтах з крутим заляганням шарів.

Практичне значення отриманих результатів. Визначені негативні фактори виробництва, що впливають на розвиток дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників вугільних шахт з крутим заляганням шарів.

Доведено доцільність включення у комплекс обстеження гірників шахт з крутим заляганням шарів функціональної рентгенографії шийного відділу хребта та реоенцефалографії з функціональними пробами.

Вперше запропоновано диференційований підхід до лікування гірників з дегенеративно-дистрофічними змінами шийного відділу хребта, які працюють на шахтах з крутим заляганням шарів, залежно від віку та професійного стажу.

У закладах охорони здоров'я впроваджено схему обстеження та класифікацію, для рівня цехової служби гірничновидобувних виробництв на підставі патогенетичних ознак розширеної класифікації дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта Н.А. Коржа та співавторів (2004 р.), які дозволяють своєчасно виявити ранні ознаки дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням шарів.

Запропонований комплекс профілактичного лікування гірників з ранніми ознаками дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу, дозволяє своєчасно усунути причини їх виникнення і запобігає подальшому розвитку патології. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику Обласної травматологічної лікарні м. Донецька (акт впровадження від 01.02.2008), НДІ травматології та ортопедії ДонНМУ ім. М.Горького (акт впровадження від 15.01.2008), травматологічних відділень МЛ № 9 м. Донецька (акт впровадження від 06.02.2007), МЛ № 5 м. Макіївка (акт впровадження від 14.02.2007 і акт впровадження від 28.01.2008 )

Особистий внесок здобувача. Внесок автора полягає у виборі методології дослідження, здійсненні наукових досліджень, клінічному обстеженні хворих, аналізі рентгенологічних, КТ, МРТ та електрофізіологічних даних. Мету та завдання дослідження обрано разом з науковим керівником д.мед.н. Калінкіним О.Г. Рентгенологічні дослідження пацієнтів виконані під керівництвом старшого наукового співробітника відділу рентгенології ДНДІТО проф., д.мед.н. Астахової Є.І. Електрофізіологічні дослідження хворих були виконані на базі відділу фізіології та біомеханіки НДІ травматології та ортопедії ДонНМУ ім.М.Горького разом з старшим науковим співробітником лабораторно-експерементального відділу ДНДІТО к.мед.н., Кравцовою Г.В.

Під керівництвом професора кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії д.мед.н. Бабоши В.О. дисертантом проведені збір, аналіз та статистична обробка клінічного матеріалу, вивчені умови праці, частота та характер дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля”.

Автором особисто розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення результатів лікування гірників з ранніми проявами дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділу хребта, які працюють на шахтах з крутим заляганням шарів. Автор брав участь у лікуванні більшості пацієнтів. Дисертант здійснював впровадження результатів дослідження у практичну охорону здоров'я.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені на науково-практичній конференції “Нові підходи у медичній реабілітації” (Донецьк 2003), І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання біомінералогії” (Луганськ 2004), засіданні Донецького обласного товариства травматологів і ортопедів (Донецьк 2005), науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченої 50 - річчю НДІ травматології та ортопедії Донецького Національного університету ім. М. Горького “Новое в травматологии и ортопедии” (Донецьк 2006), клінічних конференціях науково-дослідного інституту травматології та ортопедії (Донецьк 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт, серед яких 5 - у виді журнальних статей і 1 - у збірці наукових робіт конференції.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 134 сторінках друкованого тексту. Складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та 2 додатків з списком хворих, які були включені у дослідження та актів впроваджень. Робота ілюстрована 10 таблицями і 35 малюнками. У бібліографічному покажчику на 20 сторінках міститься 225 джерел (з них 174 вітчизняних та російськомовних і 51 іноземних).

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. З метою виявлення частоти, характеру патології шийного відділу хребта (ШВХ) було проведено поглиблене клініко-функціональне та рентгенологічне дослідження 306 гірників ВО “Орджонікідзевугілля” (вільно обраних). З них у 102 осіб (30%) в анамнезі відзначено звернення за медичною допомогою з приводу патології ШВХ та верхніх кінцівок, про що свідчила наявна відповідна документація здравпунктів шахт, лікарняні листки, форма 16-ВМ; форма 0,25; історії хвороби. Також для вирішення поставлених завдань ми використовували результати попередньо проведених досліджень Донецького науково-дослідного інституту гігієни праці, які містили характеристику гірничо-геологічних умов шахт з технологією видобування вугілля, стан умов праці та гігієнічні параметри. Крім того, з метою вивчення розповсюдженості дегенеративно-дистрофічних змін різних відділів хребта у порівняльному аспекті в шахтах з різними видами залягання шарів ми цілеспрямовано проаналізували статистичні матеріали комплексних досліджень, які були проведені раніше в НДІ травматології та ортопедії за період 1994-1996 рр.

За віком гірників поділили на три групи: від 21 до 30 років - 129 (42,2%) осіб, від 31 до 40 років - 118 (38,6%) осіб, від 41 до 50 років - 59 (17,6%) осіб. Гірників похилого віку не було. Стаж роботи під землею складав до 5 років - у 118 (38,6%) осіб, від 5 до 10 років - 129 (42,2%) осіб і від 10 років та більш було - 59 (19,3%). У 6 (1,9%) гірників констатовані супутні захворювання. Клінічне обстеження містило збір скарг, з'ясування анамнезу й оцінку об'єктивного статусу. Амплітуду рухів у ШВХ визначали за допомогою кутоміра. Оцінку больового синдрому проводили за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ) загальною довжиною 10 см (0 см - відсутність болю, 10 см - максимальний за інтенсивністю біль). Для визначення вертеброгенних захворювань нервової системи на шийному рівні хребта використовували класифікацію академіка І.П. Антонова. Усім гірникам (100%) проводили рентгенологічні дослідження ШВХ в двох взаємоперпендикулярних проекціях, які виконували у вертикальному положенні. Оглядова рентгенографія (бічна і задня) дозволяє оцінити фізіологічні згини, форму, розміри і структуру хребців, стан замикаючих платівок тіл, висоту дисків, зміщення тіл хребців, зміни в хребцевому каналі, стан дуговідростчатих суглобів. На рівні диска С4-5 визначалася глибина лордозу. За нормальний лордоз шийного відділу хребта бралася глибина 12±5 мм; виражений лордоз - більше 17 мм, згладжений - менше 7 мм. Функціональну спонділографію, яка була виконана 145 (47,7%) гірникам, виконували в суворо бічній проекції, у вертикальному положенні хворого при максимальному згинанні та розгинанні шиї. Для отримання зображень міжхребцевих отворів використовували ѕ проекцію, аналіз рентгенограм проводився за якісними і кількісними критеріями і за допомогою рентгенометричних методів. З метою верифікації нестабільності в ШВХ ми використовували критерії нестабільності за Campbell. Для визначення зміни висоти міжхребцевих проміжків використовувався індекс Hurxthal, який відображає відношення висоти диска до висоти тіла хребця (мережа норми 0,35). Також розраховували індекс форми диска (If)|, який дорівнює приватному від поділу вентральної і дорсальної величини міжхребцевого проміжку (нормальний хребцевий сегмент матиме індекс| рівний 1,3-2,0). Рентгенівську комп'ютерну томографію (КТ) виконували 25 (8%) хворим, на апараті СТ-9000 фірми “General Electric” у випадку наявності ознак змін у структурі хребців, артрозі півмісяцевих суглобів, де ії можливості були кращими за функціональне рентгенологічне дослідження. МРТ здійснювали на апараті “Giroscan Interra” фірми “PHILIPS” з напруженістю магнітного поля 1 Т в стандартних режимах. Показанням до МРТ у наших спостереженнях були випадки з стійким порушенням кровообігу у вертебробазилярній системі. Таких хворих було 11 (4%). Реографічне дослідження було виконано у 60 (19,6%) гірників за допомогою реографа РГ-02 з реєстрацією показників на 4-х канальному осцилографі з використанням теплового папера. Для кількісної оцінки реограм визначали: максимальну амплітуду систолічної хвилі - (А2), яка характеризує пульсове кровонаповнення; (А3) - амплітуду інцизури, (А4) - амплітуду дикротичної хвилі, тривалість (б) - час максимального систолічного кровонаповнення, який відображає артеріальний кровообіг, тонус й еластичність судин, тривалість спадної частини реографічної хвилі - (в), що характеризує венозний відтік. Розраховували дикротичний індекс (ДКІ), діастолічний індекс (ДСІ), та коефіцієнт асиметрії (Ка). Таким чином робили розрахунок параметрів, які дозволяють отримати уявлення про співвідношення артеріального й венозного кровонаповнення. Для порівняльної оцінки результатів досліджень, які були отримані, проведено подібне дослідження у 30 чоловіків, які не працюють у вугільній промисловості і не мають порушень кровообігу у вертебробазилярній системі, а також у 73 робітників фізичної праці інших професій (машинобудівного заводу), що цілком відповідали групам хворих за віком і професійним стажем. При аналізі даних у дисертації використовувалися методи описової статистики. Спочатку перевіряли відповідність ряду даних вибірки до нормального закону розподілу за допомогою критерію Shapiro-Wilk. Міжгрупові порівняння показників з нормальним розподілом проводили за t-тестом Student для різних дисперсій. У таких показниках визначали середнє арифметичне і стандартне відхилення. Наведені результати оцінювали статистично вірогідними за умов р у межах мінімальних значень до 0,05. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено на персональному комп'ютері з набором вільно поширюваного програмного забезпечення (програма для статистичного аналізу R 2.5.1, програма Calc з пакету OpenOffice.org 2.3.0 і додатковий модуль R Add-on 0.1.6) згідно міжнародних рекомендацій.

Результати досліджень та їх обговорення. У виробничому об'єднанні “Орджонікідзевугілля” 62 ділянки, з них 45 (72,6%) видобувних і 17 допоміжних (27,4%). Основна кількість видобувних ділянок розташована на рівнях 975-1020 м (24,4%), 8 (6,2%) ділянок розташовані на глибині 320 м, і на шахті Юнком є 7 ділянок на рівні від 1200 до 1800 м. Температурний режим на видобувних ділянках від 20°-22°С (ш. Червоний Жовтень, ш. Червоний Профінтерн), до 30°-32°С (ш. Юнком), 91,1% видобувних ділянок всіх об'єднань обводнені. Очисні і підготовчі виробки шахт характеризуються стабільним мікрокліматом. Температура в них, в незалежності від часу року, коливається в межах 20°-30°С. Відносна вологість повітря тут 88,0-99,6%, що перевищує припустимі величини. На шахтах переважав молотковий засіб видобування вугілля (67,4%), тобто, в основному переважає важка ручна праця з вібраційними інструментами. Потужність шарів в очисних вибоях на шахтах у 78,9% складає від 0,5 до 0,6 м, де забійники працюють 70-80% часу в положенні лежачи і менше на колінах, на коточках, напружуючи м'язи шиї, плечового поясу, завдаючи тиску внутрішнім органам, утруднюючи дихання та кровообіг. Динамічна напруга м'язів пов'язана з розвантаженням, перенесенням кріпильного матеріалу і елементів рейкового шляху, зачистці ґрунту і вантаженням уручну породи на транспортні засоби, забутуванням порожнеч і арочної крепі. У шахтарів основних підземних професій (забійники - 23,2%, гірники очисного вибою - 23,8%; прохідники - 14,3%; електрослюсарі - 8,9%; кріпильники - 9,7%) час роботи у вимушених позах складає 60-70% робочої зміни. У процесі виконання робіт гірники зазнають постійних поштовхів, ударів, мікротравм. При цьому ШВХ зазнає надмірних навантажень, одночасно піддаючись впливу охолоджуючого мікроклімату в умовах підвищеної вологості. Таким чином, вивчення умов праці гірників основних підземних професій з урахуванням гірничо-геологічних, гірничотехнічних умов праці і технології видобутку вугілля дає підставу вважати, що усі перераховані негативні виробничі фактори, тривала їхня експозиція на організм гірників призводять, на нашу думку, до розвитку дистрофічних процесів у ШВХ.

У клінічні дослідження були включені 306 гірників виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля”, серед яких клініко-рентгенологічну симптоматику дистрофічних змін ШВХ було виявлено у 275 (89,9%) осіб. З них клінічні ознаки визначались у 104 (38%) гірників. Усі гірники були поділені на три групи хворих: з рефлекторо-больовими синдромами, корінцевими та судинними синдромами. Загострення процесу констатували у 41 хворого (39,4%), у решти (60,6%) - патологічний процес характеризувався хронічним перебігом. Розподіл клінічних синдромів у гірників за віком і професійним стажем наданий у табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл клінічних синдромів у гірників за віком і професійним стажем (n=104)

У переважної більшості хворих (93,2%) виявлено зниження обсягу активних рухів у шийному відділі хребта: флексії - на 13±4,6%, екстензії - 15±4,4%, ротації - 10,2±3,1%, латерофлексії - 20,3±3,5% (р<0,005). У співробітників машинобудівного виробництва з 73 обстежених працівників клініко-рентгенологічні ознаки дистрофічних уражень ШВХ нами визначені лише у 31 хворих, що склало 42,4%, притому клінічні - у 16 (21,9%). У 30 відносно здорових людей чоловічої статі клініко-рентгенологічні прояви дистрофічних змін ШВХ виявлені лише у 6 (20%), причому тільки у одного (3%) у віці від 20 до 30 років, у одного (3%) у віці від 31 до 40 років, та 4 (13,3%) чоловіків у віці від 41 до 50 років. Клінічних проявів захворювання на момент обстеження в анамнезі не було. Порівняне вивчення клінічних ознак перебігу дистрофічних змін ШВХ у гірників, робітників машинобудівної галузі, та практично здорових людей наглядно демонструє важливу роль негативного впливу гірничого виробництва на виникнення і розвиток дистрофічних змін у ШВХ шахтарів. Однак клінічні прояви остеохондрозу не можна віднести до ранніх проявів захворювання, бо рентгенологічні ознаки виявляються майже у 90% обстежених, в той же час як на цьому фоні клінічні, лише у 38%. Рентгенологічні, КТ та МРТ дослідження дозволили виявити дистрофічні зміни у 275 (89,9%) гірників, у 31 (11,6%) пацієнта патологічні зміни не виявились. У працівників машинобудівного заводу рентгенологічні ознаки дистрофічних змін були виявлені у 31 (42,4%) хворого, у відносно-здорових чоловіків - лише у 6 (20%). Зниження висоти міжхребцевого проміжку (індекс Hurxthal у середньому складав 0,24±0,004), переважно у сегментах С4-С5 ми визначали у 94 (90,4%) гірників. з клінічними проявами захворювання. Цей симптом ми спостерігали у гірників у віці від 21 до 50 років при загальному стажі від 5 до 10 років, та й більше. Індекс форми диска (If) у гірників вказує на те, що просліджувались паралелізація (25,5%) і кіфотична установка (48,9%) хребцевих сегментів, що відповідає даним рентгенологічного обстеження. Взаємозв'язок частоти рентгенологічної симптоматики, яка була виявлена, в залежності від присутності клінічних проявів захворювання надається у таблиці 2.

Таблиця 2.

Частота рентгенологічної симптоматики дистрофічних змін у шийному відділі хребта у гірників в залежності від наявності клінічних проявів захворювання (n=275)

Виходячи з наших спостережень, ранніми рентгенологічними ознаками дистрофічних змін ШВХ у гірників являються зниження висоти міжхребцевого проміжку (90,4%), прихована нестабільність (72,1%), та унковертебральний артроз (65,4%), які ми спостерігали у гірників віком від 21 до 30 років при стажі від 5 до 10 років. Найбільш частою локалізацією перерахованої вище патології були середні та нижні сегменти шийного відділу хребта. Якість рентгенологічної симптоматики зростає з підвищенням стажу роботи. Явища деформації тіл хребців, наявність вираженого унковертебрального артозу з клінічними проявами захворювання, значне зниження висоти міжхребцевого проміжку більш характерні для стажу роботи за фахом від 10 років і більше та в віці від 41 до 50 років. При порівнянні частоти рентгенологічної симптоматики остеохондрозу ШВХ у гірників з працівниками машинобудівного заводу (42,4%), спостерігається переважна кількість унковертебрального артрозу у гірників (65,4%). Це на нашу думку пов'язано з надмірною професійно - динамічною травматизацією структур хребта у вимушених позах, при яких у першу чергу дегенерації піддається гіаліновий хрящ відростків, що є однією з особливостей ранніх дистрофічних змін ШВХ у гірників. Індекс Hurxthal у групі робітників машинобудівного заводу у середньому складав 0,31±0,004. Також звертає на себе увагу практична відсутність локальної скошеності передньоверхньої ділянки хребця, що є також специфічною рентгенологічною ознакою у шахтарів. Індекс форми диска у працівників машинобудівного заводу, у середньому складав 1,05±0,03, що свідчило про паралелізацію хребцевих сегментів. У 6 відносно здорових чоловіків рентгенологічними ознаками дистрофічних захворювань шийного відділу хребта з'явилося порушення статичної функції, індекс Hurxthal дорівнював 0,35±0,005, індекс форми диска у середньому складав 1,75±0,01.

Таким чином дані рентгенологічного, комп'ютерно-томографічного та МРТ досліджень дозволяють вважати, що ранні рентгенологічні симптоми які були виявлені нами, можна розцінювати як початкову фазу дистрофічного процесу ШВХ, при якій спостерігаються більш виражені клінічні прояви при мінімальних рентгенологічних симптомах. Перераховані ранні рентгенологічні симптоми є свого роду індикатором загального процесу, що веде до розвитку остеохондрозу, при якому дегенерації піддаються усі компоненти хребцево-рухового сегменту.

З метою визначення залежності ступеня порушень кровообігу у вертебробазилярному басейні від характеру рентгенологічних змін, які були нами виявлені, ми провели реоенцефалографічне дослідження у окципіто-мастоїдальному відведенні у 60 гірників і у 20 (10 з клінічними проявами і 10 без клінічних проявів захворювання) працівників машинобудівного заводу. Отримані при проведенні реоенцефалографії дані порівнювали з контрольною групою з 30 осіб, що не працювали у вугільній промисловості і не мали порушень кровообігу у вертебробазилярній системі. Кількісна оцінка реоенцефалограм контрольної групи свідчила про відсутність достовірної різниці в пульсовому кровонаповненні правої і лівої половини задніх структур головного мозку. Коефіцієнт асиметрії цих показників у середньому склав 16±2,8 і не перевищував верхньої межі фізіологічної норми - 25%. Показники дикротичного (ДКІ) і диастолічного (ДСІ) індексів у середньому дорівнювали 33±3,2% і 50±2,9%, що свідчило про адекватність тонусу артеріол і венул і відсутність достовірного розходження цих показників праворуч і ліворуч.

Загальні тенденції змін за даними фонової та функціональної реоенцефалографії з використанням якісного та кількісного аналізу пульсового кровонаповнення у всіх обстежених гірників надані у таблиці 3.

Таблиця 3.

Середні величини РЕГ хвилі в (Ом) у гірників з ознаками дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділі хребта

Практично у всіх гірників (80%), які перебували на лікарняному у анамнезі, а також госпіталізованих під час обстеження з приводу чергового загострення процесу при реоенцефалографічному дослідженні, як правило, виявлені суттєві порушення кровообігу у вертебробазілярному басейні від компенсованої форми (Ка=26±5,1%), до декомпенсованої (Ка=106±11,7%). Результати РЕГ у хворих гірників пояснюються як рефлекторними судинними реакціями у відповідь на больове роздратування, так і оклюзією| просвіту артеріальних судин остеофітами і іншими кістковими утвореннями. Дослідження, яки були проведені у робітників машинобудівного заводу, виявили незначне (у середньому коефіцієнт асиметрії на фонових енцефалограмах не перевищував 21±0,2%) порушення кровообігу у вертебробазілярному басейні лише у 5 (25%) чоловіків з клінічними проявами захворювання (Ка 24%±0,4) і тільки за допомогою функціональних проб. Таким чином, навіть незначні порушення кровообігу у системі вертебробазилярного басейну, яке було виявлене за допомогою функціональних проб при наявності виявлених нами “ранніх рентгенологічних ознак дистрофічних змін ШВХ”, можна розцінювати як ранній прояв дистрофічних змін, але з прогностично несприятливим перебігом захворювання у плані працездатності. Проведені дослідження дозволили обґрунтувати комплекс лікувальне - профілактичних заходів, спрямованих на відновлення біомеханічних співвідношень, гемодинаміки, відновлення порушеної функції периферійної нервової системи та зменшення набряку. У клініці вертебрології ДНДІТО було проліковано 70 гірників. Середній вік хворих - 34±2,5 роки, середній стаж за фахом - 7±1,4 років. Використовували комплексну консервативну терапію з урахуванням локалізації, характеру дегенеративно-дистрофічного процесу та його синдромів. Першорядне значення у лікуванні надавали зменшенню больового синдрому. Хворі знаходились у шийному ортезу терміном до 10 днів. З метою знеболення призначали кетанов по 0,01 г 2 рази на добу. Доза моваліса® складала 15 мг на добу протягом першого тижня з наступним зниженням дози до 7,5 мг на другий тиждень. Фізіотерапевтичне лікування у гострому періоді містило у собі чергування електрофорезу 2% розчину новокаїну з діадинамотерапією. Курс лікування 10-15 процедур. Для зменшення тонічних спазмів і тонічних викривлень хребта призначали сирдалуд®, по 4 мг 1-3 рази на добу, для зменшення набряку - фуросемід по 0,04 г на добу, протягом 3-5 днів. Потім проводили парафінові аплікації, на курс лікування - 15 процедур. Для поліпшення нервової провідності на протязі двох тижнів призначали прозерин 0,05% по 1 мл підшкірно 2 рази на добу, нервіплекс (комплекс вітамінів В) по 2 мл внутрішньом'язово 2 рази на тиждень. На другому етапі лікування, якщо біль не зменшився, але залишався ще досить вираженим, тривалість перебування у шийному ортезу становила від 10 до 15 днів. Для зняття больового синдрому використовували УВЧ терапію, на курс - 5-6 сеансів, СМТ-форез гангліоблокаторів на комірцеву зону, усього на курс - 10 сеансів. Безпосередньо, в ушкоджені м'язи призначали лікувальні блокади. Також використовували магнітну терапію, на курс 6-8 процедур, тривалістю 10 -15 хвилин. З метою рефлекторного розширення капілярної мережі, відновлення порушеного тонусу судин, збільшення притоку кисню до тканин, зменшення венозного застою застосовували поверхневий лікувальний масаж комірцевої зони (8-10 процедур по 15-20 хвилин). Для поліпшення мікроциркуляції застосовували трентал® у таблетках - 0,2 г 3 рази на добу №30. З метою нормалізації стану судинної стінки і підвищення тонусу венозних судин призначали L-лізина есцинат® 0,1% по 10 мл 1 раз на добу внутрішньовенне на 150 мл фізіологічного розчину хлориду натрію. Лікувальна фізкультура використовувалась з метою відновлювання м'язового тонусу, покращення лімфо - та кровообігу в ураженому сегменті. Таким чином середнє перебування пацієнтів у стаціонарі складало 18±2 днів, а тривалість перебування на лікарняному - 30±1,4 днів. За оцінкою результатів лікування відзначалося достовірне (p<0,005) зменшення інтенсивності больового синдрому за ВАШ. Збільшився обсяг активних рухів у шийному відділі хребта - флексії на 20±9,6%; екстензії - 17±6,8%; ротації - 11±6,8%; латерофлексії - на 7±5,2% (p<0,005), у порівнянні з відповідними показниками до лікування, рис. 1.

Рис. 1. Обсяг активних рухів у шийному відділу хребта до і після проведеного лікування

Пульсове кровонаповнення у вертебробазилярному басейні як на фонових РЕГ, так і при виконанні функціональних проб залишалося стабільним. Коефіцієнт асиметрії показників незначно, вірогідно (р<0,005) перевищував верхній рівень фізіологічної норми, але був нижчим у 2,6 рази, ніж при дослідженні, яке було проведено до лікування, рис. 2.

Рис. 2. Середні величини РЕГ хвиль до і після лікування

за коефіцієнтом асиметрії (Ка)

При умовах, якщо патологічний процес піддається лікуванню і в строки від двох тижнів до чотирьох місяців зможе стихнути, шахтар може бути визнаний тимчасово непрацездатним і після одужання повернутися до праці. При вираженому больовому синдромі з втратою працездатності вище 4-5 місяців в незалежності від умов праці, різко виражених ортопедичних, неврологічних та судинних синдромах слід направляти хворого на МСЄК. І якщо корінцевий синдром часто загострюється, з'являються трофічні та рухові порушення, терапія не дає очікуваного результату, а зміна професії не дає покращення стану, хворому встановлюється ІІІ група інвалідності. З метою своєчасної діагностики дистрофічних захворювань гірників на здравпунктах шахт, де працюють шахтарі, що були обстежені нами, ми провели програмне анкетування робітників забійно-проходницької групи з дворазовим на рік цілевим медичним (нейроортопедичним) оглядом. При найменшій, навіть скісній симптоматиці шийного остеохондрозу, ми проводили поглиблене клініко-рентгенологічне та функціональне обстеження. Нами було виділено 2 групи пацієнтів по 20 шахтарів у кожній, з виявленими “ранніми” рентгенологічними ознаками дистрофічних захворювань. До складу першої групи увійшли шахтарі, які 2 рази на рік пройшли профілактичне лікування - один раз у шахтному профілакторії, другий - в умовах санаторія. Лікування містило у себе ЛФК, масаж, вітамінотерапію (група В). До другої групи увійшли гірники, що з різних причин не змогли отримати повноцінного профілактичного лікування. На протязі наступного року у першій групі на лікарняному побував лише 1 (5%) шахтар, у той час як у другій - 7 (35%) гірників. Виходячи з отриманих спостережень та результатів, ми прийшли до висновку, що не дивлячись на відсутність до сьогоднішньому часу патогенетичної терапії остеохондрозу хребта, своєчасне використання цілеспрямованих, комплексних лікувальне - реабілітаційних заходів дозволяє досягнути позитивних наслідків. Диспансерний огляд дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях. При своєчасній терапії можливо сповільнення розвитку патологічного процесу. Цілеспрямована посиндромна терапія прискорює процес відновлення працездатності, продовжує період ремісії. На цих засадах ми пропонуємо клініко-рентгенологичну класифікацію дистрофічних змін ШВХ, яка на нашу думку буде сприяти наданню своєчасної медичної допомоги шахтарям в умовах здравпунктів, дільничних та міських лікарень, та дозволить вирішувати цілу низку організаційно - лікувальних засобів по реабілітації гірників шахт з крутим заляганням шарів.

І - стадія - доклінічна, безсимптомна з ранніми рентгенологічними ознаками (прихована нестабільність, звуження міжхребцевого проміжку (індекс Hurxthal 0,25-0,35), унковертебральний артроз). Показані - профілактичні заходи 2 рази на рік.

ІІ - стадія - клінічних проявів з ранніми рентгенологічними ознаками дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділу хребта. Необхідно вивезти гірника з вибою на менш важку працю, виключити роботи 3 категорії (що пов'язані з виїмкою, рубанням, відбиванням та накиданням вугілля), проводити профілактичні заходи та лікування.

ІІІ - стадія - клінічних проявів з вираженими рентгенологічними ознаками дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділу хребта (виражена нестабільність (більш 4 мм), значне звуження міжхребцевого проміжку (індекс Hurxthal <0,25), звуження міжхребцевого отвору, зниження висоти хребців, виражений унковертебральний артоз). Стаціонарне лікування. Ставиться питання про професійну придатність.

ІV - стадія явища деформуючого спондильозу та спондилоартрозу. Ураження усіх елементів ХРС. Експертиза працездатності та зміна професії.

Таким чином, своєчасне виявлення патологічного процесу, суворі профілактичні та реабілітаційні заходи дозволяють сповільнити розвиток або загострення дегенеративно-дистрофічних змін у ШВХ. При використанні цілеспрямованої патогенетичне обґрунтованої терапії можна подовжити періоди ремісії.

ВИСНОВКИ

У роботі на підставі клінічних, рентгенологічних, КТ, МРТ, електрофізіологічних та статистичних досліджень обґрунтоване рішення актуальної задачі ортопедії - поліпшення результатів лікування гірників з дистрофічними змінами шийного відділу хребта, які працюють на шахтах з крутим заляганням шарів, шляхом створення комплексу профілактичних заходів, спрямованих на сповільнення процесу та подовження термінів ремісії.

Умови праці на шахтах виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” характеризуються комплексом несприятливих факторів: високою температурою, від 20° до 32°С, з поєднанням великої швидкості руху повітря (4,9-8,2 м/сек) та високою відносною вологістю (82,0-98,2%); переважно молотковим способом видобутку вугілля (67,4%), та крутим нахилом вугільного шару (більш 25°). У процесі трудової діяльності, завдяки змушеному положенню тіла, гірники зазнають постійних поштовхів, ударів, мікротравм, тому що знаходяться у обмеженому простору робочого місця. Вплив виробничих факторів викликає статико-динамичне напруження опорно-рухового апарату і призводить до зниження його функціональних можливостей, що сприяє виникненню патологічних змін у шийному відділу хребта.

Серед 306 гірників вугільних шахт Донбасу з крутим заляганням шарів розповсюдженість дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта досягає 89,9%. У гірників основних підземних професій (забійники, гірники очисного вибою, прохідники), які працюють на шарах з кутом залягання більш 25° дистрофічні зміни шийного відділу хребта спостерігаються у віці від 21 до 50 років при стажі роботи від 5 до 10 й більш років. Найбільша кількість хворих (38,4%) припадає на вік від 31 до 40 років при стажі роботи від 5 до 10 років.

До ранніх рентгенологічних проявів дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників віком від 21 до 30 років при стажі від 5 до 10 років відносять зниження висоти міжхребцевого проміжку - 90,4%, (індекс Hurxthal 0,24±0,004), приховану нестабільність - 72,1% та, унковертебральний артроз - 65,4%.

Зміни показників кровообігу у вертебробазилярному басейні характеризувалися його порушенням у 80% гірників, що було виявлено за допомогою реоенцефалографії з функціональним навантаженням. Завдяки використанню функціональної РЕГ, порушення пульсового кровонаповнення виявляються, навіть при незначних клініко-рентгенологічних проявах, тому цій метод обстеження дозволяє виявити патологічні зміни у шийному відділу хребта на ранніх стадіях процесу. Результати РЕГ у хворих пояснюються як рефлекторними судинними реакціями у відповідь на больове роздратування, так і оклюзією| просвіту артеріальних судин остеофітами і іншими кістковими утвореннями.

Основними принципами проведення реабілітаційних заходів у гірників шахт з крутим заляганням шарів при наявності ранніх ознак дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта є профілактичне лікування два рази на рік, в умовах стаціонару з проведенням комплексного (ортопедичного, медикаментозного та фізіотерапевтичного) лікування, що сприяє сповільненню процесу і подовжує строки ремісії. Консервативне лікування, спрямоване на патогенетичні ланки виникнення провідного клінічного синдрому, дозволило домогтися зниження інтенсивності больового синдрому (динаміка показника за візуально-аналоговою шкалою - 5,6 см), збільшення обсягу активних рухів у шийному відділі хребта на 13,8±7%, поліпшення кровопостачання в системі вертебробазилярного басейну на 24,6±3,8%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Маючи на увазі доволі низький рівень механізації на шахтах з крутим заляганням, технологія видобування вугілля потребує корінної перебудови. А саме, профілактика захворювань повинна починатися з проектування технологічних процесів, конструювання машин, обладнання, трудової діяльності гірників з урахуванням усіх гігієнічних, анатомічних, фізіологічних особливостей людського організму.

Медична профілактика повинна включати ретельний відбір юнаків, що поступають до гірничих професійних училищ. В комісію по професійному відбору повинен входити обов'язково ортопед. Неможливо приймати до навчання абітурієнтів з конституційною схильністю до захворювань кістково-м'язової системи, з аномаліями розвитку опорно-рухового апарату, особливо хребта. Для починаючих роботу шахтарів і навіть після довгої перерви у праці не слід одразу давати великих навантажень. Необхідно, щоб завжди існував період адаптації організму до роботи у забійно-прохідницькій групі. Треба організувати чергування трудової діяльності і ЛФК під час роботи, перерви.

Посилення засобів професійного огляду (заведення анкети на кожного гірника з занесенням умов праці, несприятливих виробничих факторів, соціально-побутових умов і характеру профілактичних заходів).

Формування диспансерної групи: група з початковою стадією захворювання, група з компенсованим патологічним процесом та група с некомпенсованим процесом (ІІІ-IV) з частою втратою працездатності. Для усіх груп необхідно розробити план профілактичних, лікувальних та реабілітаційних засобів під контролем цехового лікаря.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Неделько А.А. Лечение дегенеративно-дистрофических заболеваний позвоночника у горнорабочих угольных шахт / А.А. Неделько // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. - Т. 12, № 2 (додаток). - С. 21.

Внесок дисертанта полягає в лікуванні хворих і написанні тезисів.

Неделько А.А. Влияние условий труда на угольных шахтах Донбасса в развитии дегенеративно-дистрофических изменений позвоночника у горнорабочих / А.А.Неделько // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, № 4. - С. 193-195.

Особистий внесок автора полягає в аналізі шкідливих факторів вугільного виробництва і написанні статті.

Астахова Е.И. Остеохондроз шейного отдела позвоночника у горнорабочих Донбасса / Е.И. Астахова, А.А. Неделько // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, № 6. - С. 12-14.

Особистий внесок автора полягає в комплексному обстеженні хворих, проведенні досліджень хребтово-рухових сегментів шийного відділу хребта, аналізі одержаних результатів і написанні статті.

Неделько А.А. О плечелопаточном периартрозе у горнорабочих угольных шахт / А.А. Неделько // Український медичний альманах. - 2004. - Т. 7, № 3 (додаток). - С. 79-81.

Особистий внесок автора полягає в проведенні досліджень, аналізі отриманих статистичних даних і написанні статті.

Кравцова Г.В. Нейрососудистые и нейромышечные нарушения при ранних проявлениях дегенеративно-дистрофических изменений шейного отдела позвоночника у горнорабочих / Г.В. Кравцова, А.А. Неделько, Е.В. Коваленко // Український медичний альманах. - 2004. - Т. 7, № 3. - С. 62-65.

Особистий внесок автора полягає в безпосередній участі в проведенні електрофізіологічних досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті.

Климовицкий В.Г. Клинико-рентгенологические параллели при дегенеративно-дистрофических изменениях шейного отдела позвоночника у горнорабочих основных подземных профессий / В.Г. Климовицкий, Е.И. Астахова, А.А. Неделько // Травма. - 2005. - Т. 6, №1. - С.13 - 16.

Особистий внесок автора полягає в аналізі отриманих статистичних даних і написанні статті.

АНОТАЦІЯ

Неділько А.А. Ранні прояви дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт с крутим заляганням шарів. Діагностика і лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена проблемі поліпшення результатів лікування гірників з дегенеративно-дистрофічними змінами шийного відділу хребта, які працюють на шахтах з крутим заляганням шарів шляхом розробки системи комплексної ранньої діагностики.

В основу роботи покладено комплексне обстеження 306 гірників основних підземних професій виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля”. Дослідження проводились за допомогою клінічних, рентгенологічних, КТ, МРТ, електрофізіологічних (реоенцефалографія) та статистичних методів. Встановлено, що серед 306 гірників вугільних шахт Донбасу з крутим заляганням шарів розповсюдженість дистрофічних змін шийного відділу хребта досягає 89,9%. Доведено, що умови праці гірників забійно-прохіднцької групи на шахтах з крутим заляганням шарів виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” характеризуються комплексом несприятливих факторів виробництва. Рентгенологічні, КТ та МРТ дослідження довели, що до ранніх проявів дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта відносять зниження висоти міжхребцевого проміжку, приховану нестабільність та унковертебральний артроз. Найбільша кількість хворих (38,4%) припадає на вік від 31 до 40 років при стажі роботи від 5 до 10 років.

За допомогою реоенцефалографії з функціональним навантаженням було виявлено зміни показників кровообігу у вертебробазілярному басейні, які характеризувалися його порушенням у 80% гірників.

Дослідження дозволили обґрунтувати основні принципи реабілітаційних заходів: профілактичне лікування два рази на рік, в умовах стаціонару з проведенням комплексного (ортопедичного, медикаментозного та фізіотерапевтичного) лікування, що сприяє сповільненню процесу і подовжує строки ремісії.

Оцінка ефективності запропонованого лікувального комплексу показала, що його застосування дозволило домогтися зниження інтенсивності больового синдрому, збільшення обсягу активних рухів у шийному відділі хребта, поліпшення кровопостачання в системі вертебробазилярного басейну.

Ключові слова: Дегенеративно-дистрофічні зміни, шийний відділ хребта, гірники, діагностика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Неделько А.А. Ранние проявления дегенеративно-дистрофических изменений шейного отдела позвоночника у горнорабочих шахт с крутым залеганием пластов. Диагностика и лечение. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МОЗ Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена проблеме улучшения результатов лечения дегенеративно-дистрофических изменений шейного отдела позвоночника у горнорабочих шахт с крутым залеганием пластов путем разработки системы комплексной ранней диагностики. В основу работы положено комплексное обследование 306 горнорабочих основных подземных профессий производственного объединения “Орджоникидзеуголь”. Исследования проводились при помощи клинических, рентгенологических, КТ, МРТ, электрофизиологических (реоэнцефалография) и статистических методов.

Установлено, что условия труда горняков забойно-проходческой группы на шахтах с крутым залеганием пластов производственного объединения “Орджоникидзеуголь” характеризуются комплексом неблагоприятных факторов производства: высокой температурой воздуха (от 20° до 32°С), высокой относительной влажность (82,0-98,2%), а также большой скоростью передвижения воздушных масс (4,9-8,2 м/сек). На шахтах применяется преимущественно молотковый способ добычи угля (67,4%). В процессе трудовой деятельности, благодаря вынужденному положению тела горняки постоянно получают повреждения, микротравмы, благодаря тому, что находятся в вынужденном положении, в ограниченном пространстве рабочего места. Влияние производственных факторов вызывает перенапряжение опорно-двигательного аппарата, и прежде всего шейного отдела позвоночника. Это приводит к снижению его функциональных возможностей, и как следствие возникновению патологических изменений в нем.

Выявлено, что среди 306 горняков угольных шахт Донбасса с крутым залеганием пластов распространенность дистрофических изменений шейного отдела позвоночника достигает 89,9%. У горняков основных подземных профессий (забойщики, ГРОЗ, проходчики), дистрофические изменения шейного отдела позвоночника встречаются в возрасте от 21 до 50 лет при стаже работы от 5 до 10 и более лет. Наибольшее количество больных (38,4%) приходится на возраст от 31 до 40 лет при стаже работы от 5 до 10 лет.

Рентгенологические, КТ и МРТ исследования доказали, что к ранним проявлениям дистрофических изменений шейного отдела позвоночника у горнорабочих в возрасте от 21 до 30 лет при стаже работы от 5 до 10 лет относят снижение межпозвонкового промежутка - 90,4%, скрытую нестабильность - 72,1% и унковертебральный артроз - 65,4%.

Данные реоэнцефалографии выявили нарушение кровообращения в вертебробазилярном бассейне у 80% горняков. С помощью реоэнцефалографии с функциональными нагрузками, нарушения пульсового кровенаполнения выявляются при незначительных клинико-рентгенологических проявлениях, благодаря чему этот метод обследования позволяет выявить патологические изменения в шейном отделе на ранних стадиях процесса. Результаты РЭГ у больных объясняются как рефлекторными сосудистыми реакциями в ответ на болевое раздражение, так и окклюзией просвета сосудов остеофитами и другими костными разрастаниями.

Проведенные исследования позволили обосновать основные принципы реабилитационных мероприятий у горняков шахт с крутым залеганием пластов при наличии ранних признаков дистрофических изменений в шейном отделе позвоночника. Профилактическое лечение в условиях стационара с проведением комплексного (ортопедического, медикаментозного и физиотерапевтического) лечения, должно способствовать замедлению развития патологического процесса и продлевать сроки ремиссии.