Закономірності пренатального морфогенезу і становлення будови бранхіогенної групи залоз

Проведене дослідження лектиногістохімічних закономірностей диференціювання бранхіогенних залоз у ранньому пренатальному періоді онтогенезу дає основу стверджувати, що в порівняльному аспекті хід морфогенезу бранхіогенних залоз людини упродовж досліджуваного періоду характеризується закономірною гістотопографічною зміною вуглеводного складу тканин епітеліальних зачатків органів та прилеглої до мезенхіми. У динаміці пренатального морфогенезу за перерозподілом та кількістю глікополімерів - рецепторів лектинів бранхіогенні залози схожі до зачатків структур ротової порожнини. Найбільшу ступінь вираження мають кінцеві нередуковані залишки рецепторів лектинів бузини чорної (SNA) і зав'язі пшениці (WGA), специфічних до N-ацетилнейрамінової (сіалової) кислоти і меншою мірою до Я-D-галактози та лектину арахісу (PNA), специфічного до Я-D-галактози. За характером закономірностей зміни вуглеводного складу епітеліальних і мезенхімних зачатків бранхіогенних залоз простежується часова (вікова) і гістотопографічна тотожність із характером закономірностей зміни вуглеводного складу епітеліальних і мезенхімних зачатків ротової порожнини та її похідних, які мають ектодермальне походження. Все це, на наш погляд, дозволяє стверджувати, що вся бранхіогенна група залоз людини має ектодермальне походження.

Ми поділяємо думку Б.А. Никитюка, Д.Б. Никитюк (1998), що вивчення форм і факторів мінливості організму - комплексне завдання сучасної анатомії та антропології. Нами вивчена варіантна анатомія щитоподібної залози, яка наприкінці пренатального періоду онтогенезу розділена на 7 груп (рис. 4).

Результати наших досліджень корелюють із варіантами форми щитоподібної залози у постнатальному періоді онтогенезу (Р.И. Асфандияров и др., 2004; А.В. Черных и др., 2006). У наведених дослідженнях за допомогою регресійного аналізу встановлена залежність, яка дозволяє на базі вивчення морфометричних даних визначати форму часток щитоподібної залози у дорослих.

Під час вивчення джерел літератури, проведеного з глибиною пошуку понад 10 років, ми не виявили описання варіантів форми загруднинної залози у пренатальному періоді онтогенезу. На підставі одержаних нами результатів узагальнені такі варіанти форми загруднинної залози наприкінці пренатального періоду онтогенезу.

Теорія критичних періодів є одним із важливих аспектів у дослідженнях ембріогенезу (А.В. Балахонов, 2001). На основі проведеного нами дослідження й аналізу даних літератури, де описуються випадки різноманітних вад бранхіогенної групи залоз, вважаємо, що аномалії розвитку виникають тоді, коли, згідно з теорією критичних періодів, зачатки органів найбільш активно розвиваються при виникненні їх із групи малоспеціалізованих клітин, установлюється їх форма, співвідношення частин. Передумовами і причиною їх виникнення є результат відхилення від нормального органогенезу. Ми поділяємо думку про те, що більшість аномалій виникає впродовж перших двох місяців ембріогенезу, оскільки цей період характеризується інтенсивним формуванням усіх органів та систем, і тому ембріон найбільш чутливий до різноманітних шкідливих впливів (Э.К. Айламазян, 1998; Н.Э. Козловская, 2000).

Критичними періодами в розвитку щитоподібної залози є кінець зародкового періоду розвитку - 6-й тиждень (зародки 12,0-13,0 мм ТКД) та 9-й тиждень (передплоди 27,0-36,0 мм ТКД) ембріогенезу, коли відбувається редукція щито-язикового тяжа з високою ймовірністю варіантів його фрагментації. бранхіогенний залоза пренатальний ротовий

Визначальний синтопічний вплив на формоутворення щитоподібної залози виявляють під'язикова кістка - наприкінці зародкового періоду і дуга перснеподібного хряща - на 8-му тижні ембріогенезу, що виражається анатомічною мінливістю її пренатальної форми. На нашу думку, саме взаємодія щито-язикового тяжа та суміжних зачатків органів даної топографо-анатомічної ділянки і створює декілька морфологічних передумов розвитку патології щитоподібної залози.

Перш за все, це стосується взаємодії із зачатком під'язикової кістки. Ріст зачатка під'язикової кістки у двох напрямах - вентрально і каудально - дозволяє їй заглиблюватись у щито-язиковий тяж (чи протоку) і розділяти його на дві частини: верхню - майбутній щито-язиковий канал і нижню - майбутній пірамідний відросток щитоподібної залози. Водночас під'язикова кістка вступає в тісну взаємодію із щито-язиковим тяжем, занурюється в нього, змінює його напрям, тягнучи за собою фрагменти тяжа. Останні, за умови їх патології, перетворюються в патологічно змінені та розміщені в нетипових місцях аберантні частки щитоподібної залози.

Приклад такої взаємодії виявлений нами у зародка 13,0 мм ТКД (6-й тиждень), коли щільний щито-язиковий тяж зберігся в краніальному відділі, дещо виступаючи в порожнину ротоглотки, а в каудальному відділі настала виражена його редукція. Остання захопила, окрім каудального відділу щито-язикового тяжа, і центральний відділ зачатка щитоподібної залози, який зв'язував частки. Як наслідок, зачатки правої та лівої часток щитоподібної залози виявилися повністю роз'єднані. На нашу думку, така інтенсивна редукція (атрофія) щито-язикового тяжа нижче зачатка під'язикової кістки може послужити ембріоморфологічною передумовою виникнення природжених гіпоплазії чи аплазії щитоподібної залози. Редукція та фрагментація щито-язикового тяжа виступають, на наш погляд, ще однією з морфологічних передумов виникнення додаткових часточок щитоподібної залози, які за життя не розпізнаються, а виявляються клінічно тільки під час патологічних змін.

Очевидно правильним, на нашу думку, є проведення клінічних паралелей природжених вад глоткової ділянки з акцентуванням уваги на зміщення тканини загруднинної і прищитоподібних залоз. Оскільки залозиста тканина, що походить із глоткових кишень, мігрує упродовж ембріогенезу, додаткові залози чи залишки залозистих тканин часто можуть затримуватися на шляху свого переміщення. Це особливо характерно для загруднинної залози, що може зберегти шийну локалізацію, а також для прищитоподібних залоз. При проведенні дослідження для нижньої пари прищитоподібних залоз нами встановлено випадки як однобічного, так і двобічного залягання прищитоподібних залоз III у плодів безпосередньо під нижніми полюсами часток щитоподібної залози. Морфологічну передумову такої локалізації вбачаємо в пізнішому роз'єднанні зачатків прищитоподібних залоз III із зачатками загруднинної залози, а критичним періодом у розвитку прищитоподібних залоз III вважаємо момент втрати її зв'язку з верхнім полюсом загруднинної залози у передплодів 14,0-17,0 мм ТКД (7-й тиждень).

Нині існуюча систематика вад розвитку бранхіогенних залоз не задовольняє як теоретичну, так і практичну медицину. Проведені дослідження доповнюють дані літератури, а також з нових позицій розкривають морфологічні передумови виникнення деяких вад бранхіогенної групи залоз. Оскільки природжені вади бранхіогенних залоз на основі анатомо-фізіологічного принципу класифікації віднесені до групи вад лиця і шиї (А.В.Балахонов, 2001), то результати наших досліджень можуть бути використані при визначенні нової загальної систематики природжених вад. Різноманітність варіантної анатомії бранхіогенних залоз у ранньому періоді онтогенезу людини вимагає індивідуального врахування топографо-анатомічних взаємовідношень органів і тканин з подальшим адекватним хірургічним коригування.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної проблеми щодо обґрунтування ектодермального походження, визначення закономірностей морфогенезу, становлення будови та хронологічної послідовності топографо-анатомічних перетворень бранхіогенної групи залоз. Одержані дані є основою для морфологічних досліджень патологічних станів та розробки діагностично-лікувальних прийомів на щитоподібній, загруднинній та прищитоподібних залозах.

1. Зачатки бранхіогенних залоз утворюються асинхронно: щитоподібна залоза з'являється на початку 4-го тижня (зародки 4,0 мм тім'яно-куприкової довжини) як серединно-вентральний епітеліальний випин у прилеглу мезенхіму між I і II глотковими кишенями; загруднинна залоза - наприкінці 4-го тижня (зародки 5,0-6,0 мм тім'яно-куприкової довжини) у вигляді парних епітеліальних випинів вентральної стінки III і IV глоткових кишень; прищитоподібні залози - на 5-6 тижнях (зародки 6,5-9,0 мм тім'яно-куприкової довжини) як парні епітеліальні випини дорсальної стінки III і IV глоткових кишень.

2. У ранньому гістогенезі бранхіогенних залоз, структур ротової порожнини та органів дихання спостерігаються періоди інтенсивних перетворень ядерного вмісту, глікопротеїнів та біосинтетичних процесів: для бранхіогенних залоз - 8-й та 10-11-ий тижні, для структур ротової порожнини - 9-ий та 11-12-ий тижні, для органів дихання - 7-й та 11-12-ий тижні як критичні періоди епітеліомезенхімних взаємовідношень.

3. Каріометричними методами виявлена асинхронність та різна інтенсивність темпів диференціювання епітеліальних і мезенхімних зачатків бранхіогенних залоз, структур ротової порожнини та органів дихання; найбільша інтенсивність диференціювання епітеліальних похідних бранхіогенних залоз визначається на 6-у тижні (10,0-11,0 мм тім'яно-куприкової довжини), 8-у тижні (23,0-25,0 мм тім'яно-куприкової довжини) і 10-11-у тижнях (45,0-58,0 мм ТКД), а їхньої мезенхіми - на 7-у тижні (13,0-16,0 мм тім'яно-куприкової довжини), 8-у тижні (21,0-27,0 мм тім'яно-куприкової довжини) і 10-11-у тижнях (45,0-58,0 мм тім'яно-куприкової довжини).

4. Закономірним для I триместру внутрішньоутробного розвитку бранхіогенної групи залоз і похідних ектодерми (структур ротової порожнини, органів дихання) є підтверджена регресійним аналізом каріометричних параметрів однакова інтенсивність зменшення розмірів ядер епітеліальних клітин та клітин мезенхіми.

5. Кількість і послідовність біосинтезу глікогену і глікопротеїнів епітеліальних зачатків бранхіогенних залоз упродовж перших 12-и тижнів пренатального розвитку тотожні аналогічним параметрам зачатків структур ротової порожнини та органів дихання, епітелій яких має доказово ектодермальне походження.

6. У динаміці пренатального морфогенезу за перерозподілом та кількістю глікополімерів - рецепторів лектинів бранхіогенні залози схожі до зачатків структур ротової порожнини. Найбільшу ступінь вираження мають кінцеві нередуковані залишки рецепторів лектинів бузини чорної (SNA) і зав'язі пшениці (WGA), специфічних до N-ацетилнейрамінової (сіалової) кислоти і меншою мірою до Я-D-галактози та лектину арахісу (PNA), специфічного до Я-D-галактози.

7. Бранхіогенні залози впродовж внутрішньоутробного періоду розвитку характеризуються інтенсивністю процесів органогенезу і тісними топографо-анатомічними взаємовідношеннями з хрящами гортані, трахеєю, блукаючими нервами, великими судинами шиї та верхнього середостіння. Процес опускання зачатків бранхіогенних залоз зумовлений втратою їхнього сполучення з глоткою та корелятивною залежністю з формуванням судинно-нервових структур шиї.

8. Визначальний синтопічний вплив на формоутворення щитоподібної залози виявляють під'язикова кістка - наприкінці зародкового періоду і дуга перснеподібного хряща - на 8-му тижні ембріогенезу, що виражається анатомічною мінливістю її пренатальної форми. Найбільш частими варіантами форми наприкінці плодового періоду розвитку є: форма у вигляді літери „Н”, пірамідальна форма, симетрична (метеликоподібна) форма, підковоподібна форма.

9. Критичними періодами в розвитку щитоподібної залози є 6-й тиждень (зародки 12,0-13,0 мм тім'яно-куприкової довжини) та 9-й тиждень (передплоди 27,0-36,0 мм тім'яно-куприкової довжини) ембріогенезу, коли відбувається редукція щито-язикового тяжа з високою ймовірністю варіантів його фрагментації.

10. Для пренатального онтогенезу загруднинної залози уточнено послідовність та тривалість змін розвитку паренхіми. На 4-6-у тижнях розвитку паренхіма загруднинної залози епітеліальна; на 7-8-у тижнях розвитку - ретикулоепітеліальна; після 8-го тижня паренхіма загруднинної залози лімфоепітеліальна.

11. Анатомічна варіабельність загруднинної залози наприкінці плодового періоду розвитку виражається двочастковою симетричною, двочастковою асиметричною, тричастковою та чотиричастковою формами.

12. Топічне положення, форма і розміри зачатків прищитоподібних залоз змінюються залежно від перетворень щитоподібної та загруднинної залоз; після відокремлення від загруднинної залози (27,0-30,0 мм тім'яно-куприкової довжини) нижні прищитоподібні залози, як і верхні, набувають округлої чи овальної форми і примикають до задньобічних поверхонь щитоподібної залози.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Олійник І. Ю. Пристрій для вимірювання кутів анатомічних об'єктів / І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. - 2003. - Т. 2, № 4. - С. 60-62.

2. Олійник І. Ю. Варіантна анатомія щитоподібної залози людини / І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. - 2004. - Т. 3, № 2. - С. 19-22.

3. Олійник І. Ю. Тимомегалія в структурі летальності дітей з патологією загруднинної залози / І. Ю. Олійник, Ю. І. Коваль, С. А. Гавлюк // Клін. та експерим. патологія. - 2004. - Т. 3, № 3. - С. 74-78. (Здобувачу належить ідея дослідження, статистична обробка та аналіз матеріалу, підготовка матеріалу до друку).

4. Олійник І. Ю. Морфометричний аналіз міжтканинних взаємовідношень “епітелій-мезенхіма” ротової порожнини людини в ранньому пренатальному періоді онтогенезу / І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. - 2004. - Т. 3, № 4. - С. 83-86.

5. Олійник І. Ю. Міжтканинні кореляції в ранньому пренатальному онтогенезі закладок бранхіогенної групи залоз людини / І. Ю. Олійник // Таврич. мед.-биол. вестник. - 2004. - Т. 7, № 4. - С. 101-105.

6. Олійник І. Ю. Характеристика біометричних показників епітеліо-мезенхімних відношень у ранньому гістогенезі похідних різних зародкових листків людини / І. Ю. Олійник // Бук. мед. вісник. - 2004. - Т. 8, № 3-4. - С. 266-270.

7. Олійник І. Ю. Кореляційний аналіз міжтканинних взаємовідношень у ранньому ембріональному гістогенезі бранхіогенної групи залоз людини / І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. - 2004. - Т. 3, № 3. - С. 71-72.

8. Олійник І. Ю. Спосіб виготовлення пластин для реконструювання з метою їх застосування в реконструкційній морфології / І. Ю. Олійник // Клін. та експерим. патологія. - 2004. - Т. 3, № 4. - С. 95-96.

9. Олійник І. Ю. Варіантна анатомія загруднинної залози в пренатальному періоді онтогенезу людини / І. Ю. Олійник, Ю. Т. Ахтемійчук // Таврич. мед.-биол. вестник. - 2004. - Т. 8, № 3. - С. 90-93. (Здобувачем досліджена варіантна анатомія загруднинної залози та підготовлено матеріали до друку).

10. Олійник І. Ю. Пристрій для серійного виготовлення віск-парафінових пластин / І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. - 2005. - Т. 4, № 2. - С. 101-102.

11. Олійник І. Ю. Модифікація тривимірного реконструювання анатомічних структур / І. Ю. Олійник, Ю. Т. Ахтемійчук // Тр. Крым. гос. мед. университета им. С.И.Георгиевского. - 2006. - Т. 142, ч. 1. - С. 58-60. (Здобувачу належить ідея, її описання та опрацювання літературних джерел з даної проблеми, підготовлено матеріали до друку).

12. Олійник І. Ю. Погляд на розвиток посткапілярних венул загруднинної залози в пренатальному онтогенезі людини / І. Ю. Олійник // Вісн. проблем біол. і мед. - 2006. - Вип.2, - С. 263-265.

13. Олійник І. Ю. Морфологічні основи міграції лімфоцитів через стінку судин у пренатальному онтогенезі загруднинної залози людини / І. Ю. Олійник // Бук. мед. вісник. - 2006. - Т. 10, № 2. - С. 99-102.

14. Олійник І. Ю. Особливості експресії вуглеводних детермінант закладки загруднинної залози людини в пренатальному онтогенезі / І. Ю. Олійник // Таврич. мед.-биол. вестник. - 2006. - Т. 9, № 3, ч. IV. - С. 126-131.

15. Олійник І. Ю. Лектиногістохімічна характеристика ембріотопографічних перетворень загруднинної залози людини / І. Ю. Олійник // Бук. мед. вісник. - 2006. - Т. 10, № 3. - С. 128-132.

16. Олійник І. Ю. Особливості ангіогенезу загруднинної залози людини в пренатальному періоді онтогенезу / І. Ю.Олійник // Вісн. морфології. - 2006. - Т. 12, № 1. - С. 60-64.

17. Олійник І. Ю. Зміна вуглеводного складу тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу загруднинної залози людини / І. Ю. Олійник // Вісн. морфології. - 2006. - Т. 12, № 2. - С. 231-235.

18. Олійник І. Ю. Інтегративний підхід у вивченні лектиногістохімічних характеристик перетворень щитоподібної залози людини в пренатальному онтогенезі / І. Ю. Олійник // Клін. та експерим. патологія. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 67-71.

19. Олійник І. Ю. Лектиногістохімічна характеристика ембріотопографічних перетворень щитоподібної залози людини / І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. - 2006. - Т. 5, № 3. - С. 64-68.

20. Олійник І. Ю. Зміна вуглеводного складу тканин у процесі раннього ембріонального гістогенезу щитоподібної залози людини / І. Ю. Олійник // Укр. мед. альманах. - 2006. - Т. 9, № 4. - С. 87-90.

21. Олійник І. Ю. Морфологія судинного апарату загруднинної залози людини / І. Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 80.

22. Олійник І. Ю. Цитотопографія рецепторів лектинів у процесі раннього ембріонального гістогенезу прищитоподібних залоз людини / І. Ю. Олійник, Ю. Т. Ахтемійчук // Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - № 3-4. - С. 37-41. (Здобувачем особисто зібраний матеріал та проведено лектиногістохімічне дослідження, описано результати, підготовлено матеріали до друку).

23. Олійник І. Ю. Ембріотопографічні перетворення бранхіогенної групи залоз за даними лектиногістохімічного дослідження / І. Ю. Олійник // Вісн. морфології. - 2007. - Т. 13, № 1. - С. 20-26.

24. Олійник І. Ю. Лектиногістохімічна характеристика ембріотопографічних перетворень прищитоподібних залоз людини / І. Ю. Олійник // Світ медицини та біології. - 2007. - № 2. - С. 28-32.

25. Олійник І. Ю. Порівняльна оцінка періодизації ембріонального матеріалу за темпами його диференціювання на основі каріометричних даних ембріогенезу бранхіогенної групи залоз людини / І. Ю. Олійник, Ю. Т. Ахтемійчук, Л. О. Філіпова // Вісн. морфології. - 2007. - Т. 13, № 2. - С. 323-327. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено аналіз літератури, зібрано матеріал для дослідження, проведено каріометричні дослідження, підготовлено матеріал до друку).

26. Патент на винахід 76519 Україна, МПК (2006) G 01 С 1/00, А 61 В 1/00. Пристрій для вимірювання кутів анатомічних об'єктів (кутомір) / Олійник І. Ю.; заявник і патентовласник Буков. держ. мед. університет. - № 20040503411; заявл. 06.05.2004; опубл. 15.08.2006. Бюл. № 8. - 3 с.

27. Деклараційний патент на винахід 35527 А (Україна), МПК (2001) G 09 В 23/28, А 61 В 10/10. Камера для виготовлення воскових пластин, які використовуються при створенні реконструкційних моделей / Олійник І. Ю., Магаляс В. М.; заявник і патентовласник Буков. держ. мед. академія. - № 2000074509; заявл. 27.07.2000; опубл. 15.03.2001. Бюл. №2. - 2 с. (Здобувачем сформульовано ідею винаходу, проведено аналіз літератури, здійснено практичну апробацію та оформлено заявку на винахід).

28. Деклараційний патент на винахід 35528 А (Україна), МПК (2001) G 01 С 1/00, А 61В 1/00. Кутомір / Олійник І. Ю., Магаляс В. М.; заявник і патентовласник Буков. держ. мед. академія. - № 2000074510; заявл. 27.07.2000; опубл. 15.03.2001. Бюл. №2. - 2 с. (Здобувачем сформульовано ідею винаходу, проведено аналіз літератури, здійснено практичну апробацію та оформлено заявку на винахід).

29. Деклараційний патент 68842 А (Україна), МПК (2003) А 61 В 10/00, G 09 В 23/28. Спосіб виготовлення пластин для реконструювання / Олійник І. Ю.; заявник і патентовласник Буков. держ. мед. академія. - № 20031110095; заявл. 10.11.2003; опубл. 16.08.2004. Бюл. №8. - 3 с.

30. Oliynyk I. Yu. Changes of the human thymus during prenatal ontogenesis toxicoses of pregnancy / I. Yu. Oliynyk // Int. J. Immunorehab. - 2002. - Vol. 4, № 2. - P. 329.

31. Oliynyk I. Yu. Сorrelative interrelations of the bronchiogenic group of glands and the central organs of immunity during the pre- and postnatal ontogenesis of a rat and guinea pig under the influence of the tropic hormones of the hypophysis / I. Yu. Oliynyk // Int. J. Immunorehab. - 2002. - Vol. 4, № 3. - P. 336.

32. Олійник І. Ю. Варіантна анатомія щитоподібної залози у передплодів та плодів людини / І. Ю. Олійник // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини : 85-а підсумк. наук. конф., присвячена 60-річчю БДМА : матеріали конф. - Чернівці, 2004. - С. 311-315.

33. Могілевцева І. В. Варіантна анатомія щитоподібної залози у передплодів, плодів, новонароджених та дітей / І. В. Могілевцева, І. Ю. Олійник, Ю. І. Коваль // Наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнарод. участю, 25-26 березня 2004 р. : матеріали конф. - Вінниця, 2004. - С. 66. (Здобувачем досліджена варіантна анатомія щитоподібної залози та підготовлено матеріали до друку).

34. Олійник І. Ю. Епітеліальні канальці загруднинної залози (тимуса) / І. Ю. Олійник // Наука і освіта 2004 : VII Міжнарод. наук.-практ. конф., 10-25 лютого 2004 р. : матеріали конф. - Дніпропетровськ, 2004. - Т. 48. - С. 51.

35. Олийнык И. Ю. Лектиногистохимические характеристики эпителиальных клеток тимуса на этапах постнатального онтогенеза / И. Ю. Олийнык // Int. J. Immunorehab. - 2004. - Vol. 6, № 1. - P. 36.

36. Могілевцева І. В. Аналіз летальності дітей від захворювань щитоподібної залози на Буковині (1980-2003 рр.) / І. В. Могілевцева, І. Ю. Олійник, С. А. Гавлюк // 57-а Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та мол. учених, 20-22 квітня 2004 р. : матеріали конф. - Ужгород: ІВА ПРОФІ, 2004. - С. 128-129. (Здобувачу належить ідея дослідження, статистична обробка та аналіз матеріалу, підготовка матеріалу до друку).

37. Олійник І. Ю. Структура летальності дітей від захворювань загруднинної залози за даними Чернівецького обласного дитячого патолого-анатомічного бюро (1981-2003 рр.) / І. Ю. Олійник, І. В. Могілевцева, С. А. Гавлюк // VIII Міжнар. мед. конгр. студ. та мол. учених, приуроч. до 150-ліття від дня народж. І.Я.Горбачевського, 10-12 травня 2004 р. : матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 170. (Здобувачу належить ідея дослідження, статистична обробка та аналіз матеріалу, підготовка матеріалу до друку).

38. Олійник І. Ю. Динаміка мінливості щитоподібної залози у плодному періоді онтогенезу людини / І. Ю. Олійник // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2004. - № 2. - Р. 63-64.

39. Олійник І.Ю. Тимомегалія у дітей / І.Ю.Олійник // Х Конгр. СФУЛТ, 26-28 серпня 2004 р. : тези доп. - Чернівці-Київ-Чикаго, 2004. - С. 596-597.

40. Олійник І. Ю. Актуальні проблеми гістологічної ембріології / І. Ю. Олійник // Наук. потенціал світу '2004 : I Міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 листопада 2004 р.: матеріали конф. - Т. 34. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С. 30-31.

41. Олійник І. Ю. Новий погляд на формоутворення загруднинної залози в пренатальному онтогенезі людини / І. Ю. Олійник // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини : матер. 86-ї підсум. конф. науковців Буков. держ. мед. ун-ту. - Чернівці: БДМУ, 2005. - С. 120-124.

42. Олійник І. Ю. До морфогенезу загруднинної залози щурів / І. Ю. Олійник // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: наук.-практ. конф., присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського держ. мед. ун-ту, 17-18 січня 2005 р. : матеріали конф. - Харків: ХДМУ, 2005. - С. 41.

43. Олійник І. Ю. Морфологічні особливості будови щитоподібної залози в новонароджених та грудних дітей у Чернівецькій області / І. Ю. Олійник, Ю. І. Коваль // Наука та освіта - '2006 : IX Міжнар. наук.-практ. конф., 23-31 січня 2006 р. : матеріали конф. - Т. 16. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 60-62. (Здобувачем зібрано матеріал та проведено морфологічне дослідження, аналіз та описання результатів, підготовка матеріалів до друку).

44. Олийнык И. Ю. Изменение углеводного состава тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза тимуса человека / И. Ю. Олийнык // Морфология. - 2006. - Т.129, № 4. - С. 95.

45. Олійник І. Ю. Шляхи і час початку міграції лімфоцитів в пренатальному онтогенезі загруднинної залози людини / І. Ю. Олійник // Сучасні наук. досягнення - '2006 : II Міжнар. наук.-практ. конф., 20-28 лютого 2006 р. : матеріали конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 13 "Медицина". - С. 106-108.

46. Олійник І. Ю. Рецептори лектину зав'язі пшениці (WGA) та арахісу (PNA) в пренатальному онтогенезі загруднинної залози людини / І. Ю.Олійник // Динаміка наукових досліджень - '2006 : ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 17-28 червня 2006 р. : матеріали конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 5 "Медицина". - С. 44-47.

47. Олійник І. Ю. Інтегративний підхід у вивченні лектиногістохімічних характеристик перетворень загруднинної залози людини в пренатальному онтогенезі / І. Ю. Олійник, Ю. І. Коваль // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини: 87-а підсум. конф. науковців БДМУ : матеріали конф. - Чернівці: БДМУ, 2006. - С. 63-68. (Здобувачу належить ідея та самостійне здійснення дослідження, статистична обробка, підготовка матеріалів до друку).

48. Олійник І. Ю. Рецептори лектину зав'язі пшениці (WGA) та арахісу (PNA) в пренатальному онтогенезі щитоподібної залози людини / І.Ю.Олійник // Наука: теорія і практика - '2006 : наук. конф., 21-31 серпня 2006 р. : матеріали конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 9 "Медицина". - С. 37-39.

49. Олийнык И. Ю. Лектиногистохимические свойства тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза паращитовидных желез человека / И. Ю. Олийнык // Актуальные проблемы морфологии : Междунар. науч.-практ. конф., посв. 85-летию Белорусского ГМУ, 23-24 ноября 2006 г. : сб. тр. - Минск: БГМУ, 2006. - С. 117-118.

50. Олийнык И. Ю. Содержание рецепторов лектинов в закладке околощитовидных желез человека в ходе раннего пренатального онтогенеза / И. Ю. Олийнык // Морфология. - 2006. - Т. 130, № 5. - С. 66-67.

51. Олийнык И. Ю. Лектиногистохимические свойства тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза щитовидной железы человека / И. Ю. Олийнык // Актуальные вопросы эволюционной, возрастной и экологической морфологии : Всерос. науч. конф. с междунар. участ., посвящ. 10-летию мед. фак-та и каф. анат. и гистологии БелГУ, 17-18 октября 2006 г. : материалы конф. - Белгород: Изд-во БелГУ, 2006. - С. 123-124.

52. Олійник І. Ю. Ідеї інтеграції у вивченні раннього пренатального онтогенезу щитоподібної залози / І. Ю. Олійник // Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи : Всеукр. наук.-практ. конф., присв'яч. 100-річчю з дня народж. проф. Н. М. Шінкермана, 21-22 травня 2007 року : матеріали конф. - Чернівці: БДМУ, 2007. - С.130-135.

АНОТАЦІЯ

Олійник І.Ю. Закономірності пренатального морфогенезу і становлення будови бранхіогенної групи залоз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Державний вищий навчальний заклад „Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України, Тернопіль, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей ембріогенезу і динаміки становлення топографо-анатомічних взаємовідношень бранхіогенної групи залоз. Встановлені особливості топографо-анатомічних взаємовідношень щитоподібної, загруднинної та прищитоподібних залоз із суміжними органами та структурами від моменту їх закладки і до народження, а також періоди їх інтенсивного та уповільненого росту. Виявлена індивідуальна і вікова анатомічна мінливість бранхіогенних залоз упродовж пренатального періоду онтогенезу людини. Визначені критичні періоди розвитку та морфологічні передумови можливого виникнення природжених вад бранхіогенних залоз. Використання комплексу методів гістоморфологічних досліджень, цито-, гісто- і лектиногістохімії, біометрії з різними видами статистичного аналізу визначили тканинну природу епітелію бранхіогенних залоз як ектодермальну. Встановлено розташування і доказаний ефект послідовного перерозподілу глікополімерів - рецепторів лектинів в клітинах, на їх поверхні та в позаклітинних тканинних структурах в ході органоспецифічного диференціювання епітеліальних і мезенхімних зачатків щитоподібної, загруднинної та прищитоподібних залоз.

Ключові слова: бранхіогенні залози, пренатальний онтогенез, ембріотопографія, лектиногістохімія, морфогенез, людина.

Олийнык И.Ю. Закономерности пренатального морфогенеза и становления топографии бранхиогенной группы желез. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Государственное высшее учебное заведение „Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я.Горбачевского” МЗ Украины, Тернополь, 2008.

Диссертационная работа посвящена изучению закономерностей эмбриогенеза, динамики формообразования и становления пространственно-временных взаимоотношений бранхиогенной группы желез. Исследование выполнено на 236 трупах зародышей, предплодов и плодов человека погибших от причин не связанных с заболеваниями бранхиогенных (щитовидной, вилочковой и паращитовидных) желез, которые развивались в матке при отсутствии явно выраженного влияния повреждающих факторов внешней и внутренней среды. Забор материала для исследований производили в акушерско-гинекологических отделениях лечебных учреждений г. Черновцы и области. Препараты плодов массой 500,0 г и более изучали непосредственно в Черновицком коммунальном медицинском учреждении “Областное патологоанатомическое бюро”. С помощью адекватных морфологических методов установлены закономерности хронологической последовательности развития бранхиогенных желез, периоды интенсивного и замедленного их роста, индивидуальная и возрастная анатомическая изменчивость в течение всего пренатального периода онтогенеза человека. Изучены топографо-анатомические взаимоотношения щитовидной, вилочковой и паращитовидных желез со смежными органами и структурами. Установлены критические периоды развития и морфологические предпосылки возможного возникновения врождённых пороков бранхиогенных желез.

Установлено, что хронология появления зачатков бранхиогенных желез человека в зародышевом периоде внутриутробного развития происходит в последовательности: щитовидная железа - вилочковая железа - паращитовидные железы. Щитовидная железа закладывается вначале 4-й недели развития (зародыши 4,0 мм теменно-копчиковой длины) как срединно-вентральное эпителиальное врастание в подлежащую мезенхиму между I и II глоточными карманами; вилочковая железа - в конце 4-й недели (зародыши 5,0-6,0 мм теменно-копчиковой длины) в виде парных эпителиальных углублений вентральной стенки III и IV глоточных карманов; паращитовидные железы - на 5-6-й неделях (зародыши 6,5-9,0 мм теменно-копчиковой длины) как парные эпителиальные углубления дорсальной стенки III и IV глоточных карманов.

Для раннего пренатального онтогенеза бранхиогенных желез характерны интенсивные процессы органогенеза и тесные топографо-анатомические взаимоотношения с хрящами гортани, трахеей, блуждающими нервами, большими сосудами шеи и верхнего средостения. Процесс опускания зачатков желез в каудальном направлении обусловлен потерей на 6-7-й неделях развития (10,0-13,0 мм теменно-копчиковой длины) соединения с глоткой и коррелятивной зависимостью с формированием сосудисто-нервных структур шеи.

На формообразование щитовидной железы существенное синтопическое влияние оказывают: подъязычная кость (7-я неделя эмбриогенеза) и дуга перстневидного хряща (8-я неделя), что находит своё выражение в анатомической изменчивости пренатальной формы железы. Наиболее частыми вариантами щитовидной железы конца плодового периода развития есть форма железы в виде буквы „Н”, пирамидальная, симметрическая и подковообразная формы.

Критическими периодами развития щитовидной железы является 6-я неделя (12,0-13,0 мм теменно-копчиковой длины) и 9-я неделя (27,0-36,0 мм теменно-копчиковой длины), когда происходит редукция щито-язычного тяжа с высокой вероятностью вариантов его фрагментации.

Для пренатального онтогенеза вилочковой железы уточнены последовательность и длительность изменений развития паренхимы. На 4-6-й неделях паренхима вилочковой железы эпителиальная; на 7-8-й неделях - ретикулоэпителиальная; после 8-и недель развития паренхима вилочковой железы лимфоэпителиальная. Вилочковая железа конца плодового периода развития наиболее часто имеет двудольную симметричную, двудольную асимметричную, тридольную и четыредольную формы.

Топическое расположение, форма и размеры зачатков паращитовидных желез изменяются в зависимости от преобразований щитовидной и вилочковой желез; после отделения от вилочковой железы (предплоды 27,0-30,0 мм теменно-копчиковой длины) нижние паращитовидные железы, как и верхние, приобретают округлую или овальную форму, прилежат к заднебоковым поверхностям правой и левой долей щитовидной железы.

Применение сравнительного комплексного подхода к изучению проблемы происхождения эпителия бранхиогенных желез с применением современных гистоморфологических исследований, цито-, гисто- и лектиногистохимии, биометрии с разными видами статистического анализа разрешило определить тканевую природу эпителия бранхиогенных желез как эктодермальную. Изучено расположение и доказан эффект последовательного перераспределения гликополимеров - рецепторов лектинов в клетках, на их поверхности и внеклеточных тканевых структурах. Количество и последовательность биосинтеза гликогена и гликопротеинов эпителиальных зачатков бранхиогенных желез в течение первых 12-и недель пренатального развития аналогичны этим же параметрам зачатков структур ротовой полости и органов дыхания, эпителий которых имеет доказательно эктодермальное происхождение.

Кариометрическими методами установлена асинхронность и разная интенсивность темпов дифференцировки эпителиальных и мезенхимных зачатков бранхиогенных желез, структур ротовой полости и органов дыхания. Соотношением данных кариометрического и гистохимического анализа для бранхиогенных желез впервые установлены периоды ускоренной и замедленной дифференцировки зачатков. Ускорение дифференцировки эпителиальных производных щитовидной, вилочковой и паращитовидных желез наблюдали на 6-й неделе эмбриогенеза (10,0-11,0 мм теменно-копчиковой длины), 8-й неделе (23,0-25,0 мм теменно-копчиковой длины), 10-11-й неделях (45,0-58,0 мм теменно-копчиковой длины); мезенхимы - на 6-7-й неделях (13,0-16,0 мм теменно-копчиковой длины), 8-й неделе (21,0-27,0 мм теменно-копчиковой длины) и 10-11-й неделях (45,0-58,0 мм теменно-копчиковой длины). Дана новая трактовка региональной близости взаимодействующих тканей на этапах раннего эмбриогенеза. Закономерной для I-го триместра внутриутробного развития бранхиогенной группы желез и производных эктодермы (структур ротовой полости, органов дыхания) есть подтверждённая регрессионным анализом кариометрических параметров одинаковая интенсивность уменьшения размеров ядер эпителиальных клеток и клеток мезенхимы.

Ключевые слова: бранхиогенные железы, пренатальный онтогенез, эмбриотопография, лектиногистохимия, морфогенез, человек.

Olijnyk I.Yu. Regularities of prenatal morphogenesis and forming of the structure of the branchiogenic group of glands. - Manuscript.

The thesis for obtaining the academic degree of a Doctor of Medical Sciences in Speciality 14.03.01 - General Anatomy. - State higher educational esteblishment “I.Ya.Horbachevs'kyi Ternopil' State Medical University” of Ukraine's MHP, Ternopil, 2008.

The dissertation research deals with a study of the regularities of embryogenesis and the dynamics of forming topographo-anatomical interrelations of the branchiogenic group of glands. Specific characteristics of the topographo-anatomical interrelations of the thyroid, thymus and parathyroid glands with the adjacent organs and structures from the moment of their anlage and until birth, as well as the periods of their intensive and retarded growth have been established. Individual and age-related variability of the branchiogenic glands throughout the human prenatal period has been revealed. Critical periods of the development and morphologic preconditions of a possible onset of congenital malformations of the branchiogenic glands have been studied. The application of a complex of methods of histomorphologic studies, cyto-, hysto- and lectinohystochemistry, biometry with different kinds of the statistical analysis have defined the tissue nature of the epithelium of the branchiogenic glands as the ectodermal one. It has become possible to establish the location and to prove the effect of a consecutive redistribution of glycopolymers - the receptors of lectins in the cells, on their surface and in the extracellular tissue structures in the process of on organo-specific differentiation of the epithelial and mesenchymal primordial of the thyroid, thymus and parathyroid glands.

Key words: branchiogenic glands, prenatal ontogenesis, embryotopography, lectinohystochemistry, morphogenesis, human.

Размещено на Allbest.ru